МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ГАВРИЛІВ Галина Михайлівна

УДК 616.314 – 002 – 084 + 547.458.88.641

АНТЕНАТАЛЬНА ТА ПОСТНАТАЛЬНА ПРОФІЛАКТИКА КАРІЄСУ ЗУБІВ З ЗАСТОСУВАННЯМ ПЕКТИНВМІСНИХ РЕЧОВИН

14.01.22 – стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Івано-Франківськ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Івано-Франківській державній медичній академії МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор РОЖКО Микола Михайлович, Івано-Франківська державна медична академія МОЗ України, кафедра стоматології факультету післядипломної освіти лікарів, завідувач кафедри

Офіційні опоненти:

-

-

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, м.Київ, кафедра терапевтичної стоматології

Захист дисертації відбудеться 04.09.2003 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01. при Івано-Франківській державній медичній академії (76000, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 2).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Івано-Франківської державної медичної академії (76000, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 7).

Автореферат розісланий 08.07.2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор ОРИНЧАК М.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Карієс – одна з найбільш складних і до кінця ще не вирішених проблем стоматології. Дане захворювання широко поширене в багатьох країнах світу. В Україні поширеність карієсу сягає 48,0% в центральній частині держави, 97,7% на її Заході (К.М. Косенко, 1994; Н.І. Смоляр і співавт., 1996; І.П.Горзов. і співавт., 1998; Л.О.Хоменко і співавт., 1999). Резистентність до карієсу забезпечується правильною закладкою та формуванням зачатків зубів і фізіологічним розвитком тканин зуба, своєчасним повноцінним дозріванням (мінералізацією) їх після прорізування, фізіологічним навантаженням зуба, мінералізуючою здатністю слини, добрим самоочищенням зуба тощо (Є.Н.Дичко, 2000; А.В.Борисенко, 2000; Х.М. Сайфуллина, 2000; Ed.J.J.Murray, 1996).

Незважаючи на розробку та впровадження в практику значної кількості різних засобів і методів профілактики стоматологічних захворювань, відчутних позитивних змін у захворюваності серед вагітних жінок, матерів та дітей України не спостерігається (И.В. Чижевский, 1999; Н.Ф. Данилевский и соавт., 2000). Для дітей, у віці до 3-х років, традиційні засоби профілактики карієсу та гігієни порожнини рота є неприйнятними. Фізіологічне самоочищення порожнини рота являється єдиним заходом для даної вікової категорії дітей. На жаль, це не завжди забезпечує активний біохімічний, антимікробний захист ротової порожнини.

Для зменшення впливу негативних факторів зовнішнього середовища в сучасній медицині використовують велику кількість достатньо вивчених природних чи синтезованих речовин, які мають властивості адаптогенів, радіопротекторів, ентеросорбентів для загального очищення організму (В.Н.Корзун і співавт., 1997; І.П.Козярін, 2000; W.P.T. James et al., 1998). До них належать речовини рослинного походження – пектини.

Ми звернули увагу на пектинвмісні харчові волокна з метою застосування їх для антенатальної та постнатальної профілактики карієсу, не обходячи профілактикою і саму вагітну жінку. В сучасних умовах, не зважаючи на постійну потребу у виведенні шкідливих речовин з організму, вживання пектинів населенням України за останні роки значно зменшилось (В.І. Смоляр, 1997; С.В.Спиридонов и соавт., 1999). Це стосується і найбільш уразливих верств населення – вагітних жінок, матерів та дітей.

Вище наведене визначає необхідність розробки нових пектинвмісних засобів комбінованої дії ендогенної та екзогенної спрямованості, які б ефективно впливали як на рівень закладки, розвитку, формування тканин зуба, так і на подальші етапи його функціонування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом НДР кафедри стоматології факультету післядипломної освіти лікарів ІФДМА "Комплексні методи діагностики та лікування стоматологічних захворювань населення Івано-Франківської області", № Держ. реєстрації ВН 01.22.063.99 та основного наукового напрямку ІФДМА – Розробка нових медичних технологій та стандартів якості діагностики, профілактики та лікування найважливіших неінфекційних захворювань (в рамках міжнародної програми CINDI – WHO – Україна). Автор є безпосереднім виконавцем фрагменту зазначеної теми.

Мета і задачі дослідження. Підвищити ефективність антенатальної та постнатальної комплексної профілактики карієсу на основі створення нових форм пектинвмісних засобів ендогенної та екзогенної дії.

Для досягнення мети необхідно вирішити наступні задачі:

1. Науково обгрунтувати доцільність застосування пектинвмісних речовин в ендогенній та екзогенній профілактиці карієсу зубів у вагітних жінок, жінок в період лактації та дітей.

2. Розробити склад нових форм пектинвмісних засобів для гігієни порожнини рота та комплексної профілактики карієсу зубів у вагітних жінок, матерів, дітей різних вікових груп.

3. В експерименті вивчити фізико-хімічні, мікробіологічні, абразивні, детоксикаційні, радіопротекторні властивості розроблених пектинвмісних форм.

4. Оцінити медичну ефективність розроблених пектинвмісних форм як засобів гігієни порожнини рота і профілактики карієсу зубів у вагітних жінок, матерів та дітей.

5. Обгрунтувати доцільність впровадження у виробництво нових форм пектинвмісних засобів гігієни порожнини рота та профілактики карієсу.

Об’єкт дослідження – діти, вагітні жінки та жінки в період лактації.

Предмет дослідження – антенатальна та постнатальна профілактика карієсу пектинвмісними засобами.

Методи дослідження. В експерименті для вивчення властивостей пектинвмісних форм використано профілометричний метод аналізу абразивності пектинвмісних форм, мікробіологічні, морфологічні, атомно-абсорбційні дослідження. Комплексне стоматологічне клінічне обстеження пацієнтів, фізико-хімічні дослідження ротової рідини застосовували з метою оцінки ефективності профілактичних заходів. Статистичну обробку результатів дослідження проведено з метою оцінки отриманих результатів та виявлення кореляційних зв’язків.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше науково обгрунтовано застосування пектинвмісних речовин в стоматологічній практиці та розроблено нові засоби гігієни порожнини рота ентерального вживання для комплексної профілактики карієсу зубів в антенатальний та постнатальний періоди їх розвитку. Розроблено рецептуру нових форм пектинвмісних засобів “Пектодент” для різних вікових груп населення (Деклараційний патент України на винахід № 43811 А, Бюл.№11 від 17.12.2001р.; позитивне рішення на заявку на винахід за № 2001129100 від 27.12.2001 р.).

Вперше доведено, що комплексна протикарієсна дія розроблених пектинвмісних засобів гігієни порожнини рота ентерального вживання полягає: 1) у високій очищуючій здатності засобів при безабразивній дії на емаль тимчасових та постійних зубів; в антибактеріальній активності, котра проявляється без порушення якісного складу аутофлори порожнини рота; у стимуляції салівації; 2) у дії пектинів, як коректорів адаптаційних можливостей стану порожнини рота до протикарієсних умов; 3) в обмеженні впливів негативних факторів зовнішнього середовища на організм в період інтенсивного розвитку та формування твердих тканин зубів.

Встановлено, що карієспрофілактична ефективність пектинвмісних гігієнічних засобів “Пектодент” становить від 35 до 100%.

Отримані результати являються перспективою для подальших наукових пошуків і створення нових, ефективних засобів захисту організму та профілактики основних стоматологічних захворювань для найбільш уразливих верств населення – вагітних жінок, матерів в період лактації та дітей.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення розроблених нових засобів гігієни порожнини рота полягає в тому, що пектинвмісні форми дозволяють істотно підвищити ефективність профілактики карієсу зубів у вагітних жінок, дітей та матерів в період лактації.

Створені нові пектинвмісні форми розширили терапевтичний ефект природнього ентеросорбенту та рамки профілактики карієсу зубів, а також дозволили дозовано виповнити дефіцит надходження пектинів та харчових волокон в організм вагітної жінки, матері та дитини.

Розроблено рекомендації доцільності впровадження у виробництво нових пектинвмісних засобів для гігієни порожнини рота та профілактики карієсу зубів ендо- та екзогенної спрямованості у дітей, вагітних жінок та інших верств населення, особливо в екологічно забруднених регіонах України та інших країн світу, в великих містах та мегаполісах, для працівників зі шкідливими умовами праці.

Розроблено рекомендації по використанню та дозованому вживанню пектинвмісних засобів радіопротекторної та детоксикаційної дії для очищення організму, гігієни порожнини рота та профілактики карієсу зубів вагітної жінки, матері та дитини. Розроблено показання та протипоказання до їх застосування.

Впровадження результатів досліджень в практику. Результати досліджень впроваджені в навчальний процес на кафедрах дитячої стоматології, стоматології факультету післядипломної освіти лікарів ІФДМА, в дитячому дошкільному закладі № 12 м. Івано-Франківська, в середній загально освітній школі с.Вовчинець, в Пологовому будинку м. Івано-Франківська, в ГМЦ "Профілактика" м. Івано-Франківськ, ТОВ "Вітадент ЛТД" м. Запоріжжя. Дані розробки включено у Реєстр медико-біологічних та науково-технічних нововведень (протокол №5 від 02.07.2002р. засідання Проблемної комісії “Стоматологія”).

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проаналізована література з досліджуваної проблеми, проведений інформаційний пошук, обгрунтовано напрям, сформульовано мету і задачі дослідження, висунуто гіпотези. У співпраці з к.мед.н., доцентом кафедри стоматології факультету післядипломної освіти лікарів ІФДМА Косенко С.В. проведено теоретичне обгрунтування застосування пектинів в стоматологічній практиці, розроблено нові форми пектинвмісних речовин для гігієни порожнини рота у дітей, вагітних жінок та матерів, оформлено документацію на одержання патентів України. Самостійно проведені експериментальні та клініко-лабораторні дослідження. Автором досліджена клінічна ефективність застосування пектинвмісних засобів "Пектодент" (порошок та мармелад) у комплексній профілактиці карієсу зубів, проведено аналіз отриманих даних, підготовка їх до публікації, написані всі розділи роботи, сформульовані висновки та практичні рекомендації.

Морфологічні, мікробіологічні, біохімічні, профілометричні дослідження, моделювання гострої променевої хвороби та хронічного отруєння свинцем, статистичну обробку одержаних результатів досліджень проведено спільно із співробітниками відповідних відділів академії та метрологічною лабораторією ВО "Промприлад" м. Івано-Франківськ, Лабораторією гігієни харчування Івано-Франківської обласної СЕС за безпосередньою участю автора.

В опублікованих роботах у співавторстві із С.В. Косенко конкретний особистий внесок здобувача полягає в аналізі літературних джерел, виконанні експериментальних досліджень, проведенні клінічних обстежень, аналізі та статистичній обробці одержаних результатів.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації викладено та обговорено на Івано-Франківській науково-практичній конференції “Здоров’я та відтворення народу Прикарпаття” (1993), обласній науково-практичній конференції (м. Івано-Франківськ, 1994), регіональній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми стоматології. Нові методики та технології” (м. Львів, 1998), науково-практичній конференції Українського інституту охорони здоров”я дітей та підлітків (м. Харків, 2000), VІІІ Конгресі світової федерації Українських лікарських товариств (Львів-Трускавець, 2000), Міжнародній науково-практичній конференції “Україна-НАТО: стратегічне партнерство” (м. Луцьк, 2001), на регіональному засіданні АСУ (м. Івано-Франківськ, 2001), на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні підходи до лікування та профілактики основних стоматологічних захворювань” (м. Івано-Франківськ, 2003).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 16 наукових праць, з них – 5 у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 3 – у збірниках наукових праць, 6 – у матеріалах науково-практичних конференцій, 2 – в описі до винаходу.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 189 сторінках друкованого тексту (основний обсяг складає 150 сторінок) і складається зі вступу, огляду літератури, розділу із описанням об’єктів і методів досліджень, 4 розділів власних досліджень, обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, переліку використаних літературних джерел, який містить 245 назв робіт (170 кирилицею, 65 латиницею), додатків. Робота ілюстрована 31 таблицею, 2 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкти і методи дослідження. Керуючись поставленими завданнями, нами обрано ряд методів досліджень, котрі включали: експериментальні, лабораторні та клінічні.

В експериментальній частині роботи по вивченню властивостей пектинвмісних засобів використано профілометричний метод (ГОСТ 2789-73) визначення абразивності за методикою С.М. Ремізова, Л.Ю. Пружанського (1987) на шліфах, виготовлених з 22-х тимчасових та 22-х постійних зубів. Мікробіологічні дослідження проводились в умовах in vitro та in vivo (20 підлітків 15-17 років та 20 дітей 4-5 років) Першу дослідну підгрупу складали 10 підлітків, котрим для гігієни порожнини рота рекомендували використовувати “Пектодент”-порошок, другу - 10 дітей дошкільного віку, котрі вживали “Пектодент”-мармелад як очищуючий засіб. Контролем для них слугували дві підгрупи (по 10 чоловік у кожній) дітей відповідних вікових категорій, які для гігієни порожнини рота використовували загальноприйняті засоби. Матеріалом для вивчення була ротова рідина. Для оцінки інтенсивності росту мікроорганізмів проводили макро- і мікроскопічні дослідження окремих колоній з наступним відсівом на оптимальне поживне середовище для отримання чистої культури. з використанням апарату для підрахунку числа колоній на поживних середовищах, використовуючи культури E. coli, Streptococcus salivarius, Staphylococcus aureus 209. Ідентифікацію чистих культур мікрофлори порожнини рота проводили за морфологічними, культуральними та біохімічними властивостями, з використанням системи мікротестів: STAPHY-test, ENTERO-test 1 і 2, STREPTO-test. Радіозахисну дію пектинвмісних засобів вивчали морфологічними методами дослідження показників периферичної крові білих безпородних щурів шляхом моделювання гострої променевої хвороби на приладі РУМ-17 (В.С.Ронин и соавт. 1982), сорбційні властивості – аналогічним чином, а також атомно-абсорбційним методом визначення свинцю у м’язах, попередньо затравлених тварин розчином ацетату свинцю (Методи визначення токсичних елементів, ГОСТ 26292-94; ГОСТ 26928-99; ГОСТ 30178-96) та в умовах комбінованого впливу ГПХ та хронічного отруєння свинцем. Дослідження виконані на 135 білих безпородних щурах віком 3 місяці, масою 150-180 г.

Клінічні обстеження проводились 230 осіб, з них 70 вагітних жінок віком 18-38 років, 70 підлітків, 70 дітей у віці 2-х років, 20 добровольців віком 18-40 років. Використовували ряд клінічних індексів та проб: індекс інтенсивності карієсу, індекс гігієни за Ю.А.Федоровим, В.В.Володкіною (1971); індекс РМА у модифікації Парма, пробу Шиллєра-Писарєва, дослідження емалевої резистентності – ТЕР (В.Р. Окушко, 1983). Аналізували фізико-хімічні властивості змішаної слини на основі визначення мікрокристалізації слини /МКС/ (Х.М. Сайфуллина, 2000); рН-метрії у часовому аспекті; експрес-методом оцінювали карієсогенні властивості ротової рідини (А.И. Мельник, 1989).

Статистичну обробку результатів експериментальних та клінічних досліджень здійснювали на комп’ютері за допомогою програми Microsoft Excel з пакету прикладних програм Microsoft Office 97. Аналізували дані медико-біологічних досліджень, використовуючи дисперсійний і кореляційний аналізи. Достовірність отриманих результатів оцінювали за критерієм Стьюдента (Ю.И.Иванов, О.Н. Погорелюк, 1990).

Результати досліджень та їх обговорення. Першим етапом роботи було розробка складу пектинвмісних комбінацій. Розрахунки кількості інградієнтів проводили виходячи з рекомендованої добової дози їх вживання для дорослих та дітей (В.А. Литенко и соавт., 1991; І.М. Трахтенберг та співавт., 1995; Л.Порохняк-Гановська, 1998; І.П. Козярін, 2000). В ході розробки складу засобу "Пектодент"-мармелад було апробовано 24 взірця експериментальних варіантів, що різнилися за вмістом патоки, лактату натрію, лимонної кислоти та води. За результатами проведених досліджень запропоновано засіб гігієни порожнини рота ентерального вживання "Пектодент"-мармелад у наступному співвідношенні інградієнтів в мас.%: пектин – 9,5-10,0; ксиліт – 10,0; сорбіт – 10,0; патока – 28,5-30,0; лактат натрію – 2,85-3,0; лимонна кислота – 1,10-1,25; барвники – 0,05; ароматизатори – 0,02; вода – решта (Деклараційний патент України на винахід № 43811 А). Розроблений склад “Пектодент”-порошку в мас.% наступний: основа – пектин-вітамінний порошок (препарат РVР) 98,0 - 96; лимонна кислота 1,8 - 3,6; ароматизатори 0,2 - 0,4 (Позитивне рішення на заявку на винахід за № 2001129100).

Профілометричими замірами середніх показників шорсткості поверхні емалі встановлено, що в контрольних зразках при застосуванні зубної пасти “М’ятна” та “Зубного порошку” (ГОСТ 6972-77) зростає їх величина із збільшенням часу дії тертя з експозицією в 1, 5, 25, 50 хв, тоді як досліджувані засоби “Пектодент” їх не змінюють. Шорсткість нативної поверхні емалі тимчасових та постійних зубів через 50 хв. тертя “Зубним порошком” та зубною пастою “М’ятна” збільшувалась відповідно у 3 та 1,5 рази (р0,001), при застосуванні “Пектодент”-порошку та “Пектодент”-мармеладу залишалась незмінною. Профілометричні дослідження довели повну безабразивність пектинвмісних засобів до емалі тимчасових та постійних зубів і можливість їх використання для гігієни порожнини рота.

Вивчення мікробіологічних властивостей "Пектодент"-мармеладу та порошку in vitro показало, що при інкубуванні культури E. Coli протягом 24 годин у середовищі, приготовленому на основі засобів “Пектодент”, бульйон залишався прозорим. У контрольних пробах, засіяних на живильний (м’ясо-пептонний) бульйон, спостерігалось значне помутніння середовища, що свідчило про інтенсивне розмноження і ріст мікроорганізмів. У дослідних пробах пересів з бульйону на пластинчастий агар (МПА) не дав росту кишкових паличок, за вийнятком кількох проб, в яких виявлено ріст 3-5 колоній мікроорганізмів, тоді як у контрольних пробах пересів через 24 год. інкубації в термостаті дав суцільний ріст мікроорганізмів. Це свідчить, що розроблені пектинвмісні форми “Пектодент” не являються поживним середовищем для мікроорганізмів і, згідно Основних вимог до засобів гігієни порожнини рота, можуть застосовуватись для її догляду.

Результати дослідження антибактеріальної активності пектинвмісних комбінацій показали, що після 2-х годинної інкубації в термостаті у посівах на МПА і КА, зроблених з контрольних проб, відмічений інтенсивний ріст колоній мікроорганізмів продовжувався, тоді як у посівах, виконаних з дослідних проб, у яких мікробні культури витримувались в середовищах з пектинвмісними засобами, інтенсивність росту колоній мікроорганізмів була в 2-3 рази нижчою, ніж до інкубації (р0,001). Тобто, розроблені пектинвмісні засоби володіють вираженими антибактеріальними властивостями. Мікробіологічні дослідження in vivo впливу пектинвмісних форм на мікрофлору порожнини рота виявили, що застосування розроблених пектинвмісних засобів “Пектодент” змінює кількісний склад мікроорганізмів ротової порожнини, а саме знижує їх вміст у 2,15 – 4,62 рази (р0,05-0,001), не впливаючи при цьому на їх якісну характеристику.

Препарат PVP (ТУ 10.18.449-91), що являється основою “Пектодент”-порошку, володіє радіопротекторною, сорбційною, адаптогенною та загальноукріплюючою діями (В.А. Літенко, 1991). Наявність аналогічних властивостей “Пектодент”-мармеладу не вивчалась, що стало предметом наступного спостереження. Експериментальні моделі впливу негативних факторів зовнішнього середовища зумовили важкі морфологічні, біохімічні та онтогенетичні зміни в молодому організмі піддослідних тварин:

1) загальна дія рентген-опромінення разовою дозою 4 Гр викликала у щурів значні зміни показників крові, характерні для гострої форми променевої хвороби середньої важкості – зниження рівня гемоглобіну на 25,78-26,56% (р<0,01), зменшення кількості еритоцитів на 8,12-10,14% (р<0,05), ретикулоцитопатію, стійку лейкопенію, при якій загальна кількість лейкоцитів була вдвічі меншою норми (р<0,001-0,05), дефіцит тромбоцитів складав 26,07 - 26,54% (р<0,01-0,002);

2) початкові променеві порушення кровотворення у щурів дослідної та контрольної груп були однотипними;

3) одноразове тотальне рентген-опромінення в сублетальній дозі (4Гр) викликало сповільнення росту молодих тварин на 17,5-43,55% (р<0,05-0,001), пригнічення поведінкової реакції та рухової активності, зміни та втрату шерстяного покрову;

4) 15-ти денна затравка щурів розчином ацетату свинцю з розрахунку 1 мг/кг/добу викликала: зупинку росту тварин – приріст ваги становив -0,16-0,08 % (р<0,001); пригнічення поведінкової реакції; зміни зовнішнього вигляду – шерсть рідшала, набувала землянисто-сірого кольору, втрачала блиск;

5) інтоксикація організму піддослідних тварин розчином ацетату свинцю викликала значні гематологічні зміни, типові для отруєння СВМ – явища гіпохромної анемії, при якій рівень гемоглобіну знижувався майже в 2 рази (р<0,002), кількість еритроцитів відповідно знижувалась на 13,62-15,94% (р<0,01-0,05). У 6,2-10,8% еритроцитів було виявлено базофільну зернистість (р<0,001). Значна лейкопенія характеризувалась зниженням, майже в 2 рази (р<0,001), кількості всіх форменних елементів білої крові;

6) стан експериментальних тварин, ентерально затравлених водним розчином ацетату свинцю, детермінований кількістю знаходження свинцю в організмі;

7) комбінований вплив негативних факторів на організм викликав у піддослідних тварин аналогічні, характерні при отруєнні солями свинцю та при ГПХ порушення, котрі взаємо обтяжують патологічний процес.

В дослідній групі щурів, дієта яких включала пектинвмісний засіб "Пектодент"-мармелад, відбувалось зменшення ступеня уражень лейко- та лімфопоезу, починаючи з 7-го дня після опромінення. Це свідчило про раннє відновлення функцій гемопоезу. Встановлено, що в дослідній групі протягом всього експерименту з експозицією 30-ти днів моделювання ГПХ, процеси відновлення всіх функцій гемопоезу (еритро-, тромбоцито- лейко- та лімфопоезу) проходили більш активно, порівняно з контролем (р<0,001-0,01). Під впливом розробленого засобу “Пектодент”-мармелад відбувалося підсилення адаптаційних можливостей організму. Поведінкова реакція та рухова активність активізувались, зовнішній вигляд тварин нормалізувався, показники периферичної крові у порівнянні з контролем свідчили про нормалізацію гемопоезу (р<0,01-0,001).

“Пектодент”-мармелад сприяв елімінації свинцю з організму, що підтвердили атомно-абсорбційні заміри. Так, на 30-й день експерименту вміст свинцю у м’язах тварин дослідної групи №7 знаходився на рівні відповідних показників інтактних тварин контрольної групи №1 (р>0,05), що відповідало нормі і в 2,69 разів був меншим показників вмісту свинцю у м’язах затравлених тварин контрольної групи №6, котрі знаходились на загальному харчовому раціоні віварію (р0,001). В умовах комбінованого впливу іонізуючого опромінення та солей свинцю “Пектодент”-мармелад також проявляє радіопротекторну, детоксикаційну дії. Для повної реабілітації організму білих безпородних щурів, котрі зазнали дії негативних факторів зовнішнього середовища на організм – одноразове тотальне рентген опромінення в дозі 4 Гр, 15-ти денне отруєння розчином ацетату свинцю в дозі 1/мг/кг/добу та комбінований їх вплив, необхідним є пролонговане (більше як 30 днів) вживання пектинвмісного засобу “Пектодент”-мармелад.

Одержані результати експериментальних досліджень беззаперечно підтвердили радіозахисні та сорбційні властивості пектинів та переконливо засвідчили про наявність вище зазначених у розробленого нами засобу гігієни порожнини рота ентерального вживання “Пектодент”-мармелад, призначеного для комплексної профілактики карієсу.

Клінічні дослідження були проведені з метою оцінки медичної ефективності “Пектодент”-порошку, “Пектодент”-мармеладу, а саме їх протизапальної, гігієнічної та карієс профілактичної дії; клінічного обгрунтування показів та протипоказів; розробки практичних рекомендацій до їх застосування.

Встановлено, що як засоби гігієни порожнини рота пектинвмісні форми “Пектодент”, при повній їх безабразивності по відношенню до емалі тимчасових та постійних зубів, володіють високою очищуючою здатністю.

Вихідні показники стану гігієни порожнини рота у пацієнтів дослідних та контрольних груп суттєво між собою не різнилися і становили: у вагітних жінок дослідної групи ІГ=2,39 + 0,11, контрольної групи ІГ=2,28 + 0,10 (р>0,05); у дітей старшого шкільного віку в дослідній групі ІГ= 1,85 + 0,09, в контрольній групі ІГ= 1,92 + 0,08 (р>0,05); у дітей молодшого дошкільного віку дослідної групи ІГ=1,39 + 0,05, контрольної групи ІГ=1,28 + 0,04 (р>0,05).

Контрольна чистка зубів засобом “Пектодент”-порошок, яку проводили в перше відвідування у вагітних жінок, показала, що після 3-5 хвилинної чистки зубів стандартним методом в дослідній групі жінок ІГ= 1,09 + 0,02, в контрольній групі ІГ= 1,18 + 0,02 (р<0,001). Це свідчило про якісний очищуючий ефект розробленого безабразивного порошку. Через 60 днів застосування вагітними жінками та підлітками “Пектодент”-порошку ІГ у вагітних дослідної групи становив 1,04 + 0,01, у вагітних контрольної групи – 1,09 + 0,02 (р<0,05); у підлітків дослідної групи ІГ=1,05 + 0,02, контрольної групи ІГ=1,28 + 0,04 (р<0,001). Віддалені результати застосування “Пектодент”-порошку жінками з періоду вагітності та протягом року після пологів також підтвердили високу очищуючу властивість розробленого засобу. У жінок дослідної групи ІГ= 1,04 + 0,01, контрольної групи ІГ=1,16 + 0,03 (р<0,001). Це свідчило про те, що під впливом розробленого пектинвмісного засобу “Пектодент”-порошок відбувалось покращення якості гігієни порожнини рота.

Результати клінічних спостережень гігієнічної ефективності засобу “Пектодент”-мармелад у дітей дошкільного віку свідчили про високі очищуючі властивості розробленого нами засобу гігієни порожнини рота ентерального вживання. Через 6 місяців застосування пектинвмісного засобу ІГ у дітей дослідної групи становив 1,10 + 0,02, у дітей контрольної групи ІГ=1,64 + 0,09 (р0,001). Через 3 та 5 років застосування засобу “Пектодент”-мармелад у дітей дослідної групи ІГ становив 1,11 + 0,02, у дітей контрольної групи відповідно: 1,83 + 0,15 та 1,87 + 0,15 (р0,001). Таким чином, у всіх пацієнтів дослідних груп, які використовували засоби “Пектодент”, у порівнянні з пацієнтами контрольних груп, що використовували загально прийняті засоби, значення ІГ були значно нижчими. Це підтверджує ефективність розроблених пектинвмісних форм як засобів для догляду за порожниною рота.

Згідно основних Вимог до засобів гігієни порожнини рота нами проаналізовано наявність протизапальної дії у розроблених пектинвмісних форм “Пектодент”. Враховуючи вікові морфологічні особливості будови тканин пародонта дослідження “Пектодент”-порошку проводили у підлітків та вагітних жінок, протизапальну ефективність гігієнічного засобу “Пектодент”-мармелад визначали у 20-ти добровольців віком 18-40 років. Клінічно стан тканин пародонта визначали на 1-й, 14-й, 30-й та 60-й дні. Результати спостережень свідчили, що вихідні показники об’єктивного стану тканин пародонта у пацієнтів дослідних та контрольних груп суттєво між собою не вирізнялись. Починаючи з 14-ї доби клінічних досліджень, якісно і кількісно катаральні явища в тканинах пародонта зменшувались в осіб дослідних груп під впливом “Пектодент”-порошку та “Пектодент”-мармеладу. Через 2 місяці протизапальна ефективність застосування пектинвмісного порошку у підлітків склала 89,15% (р0,001), у вагітних жінок – 87,93% (р0,001). У добровольців протизапальна ефективність “Пектодент”-мармеладу становила 83,37% (р0,001). Віддалені результати клінічних досліджень за 70 жінками за період з 1-го дня наших обстежень під час вагітності до 12 міс. після пологів, підтвердили високу протизапальну ефективність пектинвмісного порошку, яка за даний період часу складала 85,38% (р0,001).

При дослідженні рівня концентрації іонів водню ротової рідини в часовому аспекті під впливом засобів “Пектодент” було встановлено, що перед застосуванням пектинвмісних засобів, вихідні показники рівня рН змішаної слини у вагітних жінок та дітей дошкільного віку дослідних груп, у порівнянні з контрольними групами, суттєво між собою не різнилися (р>0,05). Заміри, проведені через 3, 10, 30 та 60 хвилин після застосування вагітними жінками дослідної групи “Пектодент”-порошку, дітьми дослідної групи – “Пектодент”-мармеладу, зафіксували помітне зростання рН змішаної слини в часі у пацієнтів дослідних груп, порівняно з контрольними групами. Так, через 60 хвилин рівень рН змішаної слини пацієнтів дослідних груп був наближеним до лужного і у вагітних жінок становив 6,90 + 0,01, у дітей – 6,92 + 0,02. У пацієнтів контрольних груп рівень рН змішаної слини наближався до вихідного рівня: у вагітних рН становив 6,08 + 0,06, у дітей – 6,01 + 0,05 (p0,001). Починаючи з 14-го дня досліджень, показники рівня рН слини у вагітних жінок, які для гігієни порожнини рота використовували ”Пектодент”-порошок, були значно вищими, порівняно з показниками контрольної групи (р0,001). На 60-й день обстежень в дослідній групі жінок різниця рН-метричних замірів в 4 рази перевищувала аналогічні показники контрольної групи. Через 6 міс. та 12 міс. після пологів у жінок дослідної групи у всіх підгрупах з різним ступенем активності карієсу рівень рН слини залишався високим. Через 6 міс після пологів у жінок дослідної групи рНсер.= 6,82+0,02, у жінок контрольної групи рНсер.= 6,23+0,06. Через 12 міс. в дослідній групі жінок рНсер.= 6,83+0,02, в контрольній групі – рНсер.= 6,25+0,06 (р0,001). Отримані дані свідчили про те, що під впливом “Пектодент”-порошку відбувалось стійке підвищення концентрації іонів водню в змішаній слині у жінок як під час вагітності, так і в період лактації.

Експрес-методом виявлення карієсогенних властивостей слини встановлено, що вихідні показники у підлітків дослідної та контрольної груп суттєво між собою не різнилися і становили в дослідній групі рН -5,96 + 0,05 при змочуваності 18,23 + 0,77 мм/2хв; у підлітків контрольної групи рН - 6,01 + 0,05 при змочуваності 18,83 + 0,57 мм/2хв (р0,05). Дані оціночні критерії відповідали І-му ступеню активності каріозного процесу для дітей старшого шкільного віку (А.И. Мельник, 1989). У підлітків контрольної групи рН та змочуваність слини протягом всього періоду клінічних досліджень були стабільними. У старшокласників дослідної групи – зазнавали змін і свідчили про покращення фізико-хімічних властивостей слини. Так, на 14-й день в дослідній групі школярів-старшокласників рівень рН слини та її змочувана здатність підвищились рН - 6,79 + 0,03 при змочуваності 21,6 + 0,42 мм/2хв; в контрольній групі – рН - 6,19 + 0,04, змочуваність – 19,63 + 0,47 мм/2хв (р0,001-0,002). На 30-й день досліджень у підлітків дослідної групи рН становив 6,87 + 0,02, при змочуваності 22,71 + 0,41 мм/2хв; в контрольній групі рН - 6,26 + 0,04, змочуваність 19,54 + 0,47 мм/2хв (р0,001). На 60-й день клінічних досліджень рН слини у старшокласників дослідної групи становив 6,80 + 0,06, змочувана здатність – 22,89 + 0,36 мм/2хв; в контрольній групі рН - 6,28 + 0,04, змочуваність 19,54 + 0,43 мм/2хв (р0,001). Результати даних досліджень свідчать, що "Пектодент”-порошок в умовах порожнини рота здатний стимулювати підвищення рН ротової рідини та знижувати її в’язкість.

У дітей дослідної групи, котрі використовували засіб “Пектодент”-мармелад, протягом клінічних досліджень встановлено динаміку змін критеріїв фізико-хімічних властивостей змішаної слини. Рівень рН змішаної слини у дітей контрольної групи протягом всього часу клінічних спостережень був наближеним до 6-ти і становив від 5,83 + 0,08 до 6,17 + 0,06. У дітей дослідної групи концентрація іонів водню протягом всього періоду клінічних досліджень була значно вищою, і через 5 років апробації “Пектодент”-мармеладу була зафіксована на рівні 7,10+0,04 (р0,001). Змочуваність слини зростала в обох групах дітей, але в контрольній групі від 16,92 + 0,67 мм/2хв. до 19,80 + 0,64 мм/2хв. (р0,01); в дослідній групі – від 17,30 + 0,66 мм/2хв. до 22,70 + 0,54 мм/2хв (р0,001).

Найближчі та віддалені результати клінічних досліджень показали зростання мінералізуючого потенціалу змішаної слини у пацієнтів всіх дослідних груп, яке відбувалось під впливом розроблених нами пектинвмісних форм (р<0,01-0,001). У пацієнтів контрольних груп, які проводили загально прийняті заходи гігієни порожнини рота, показники МКС суттєво не змінювались (р>0,05).

При проведенні аналізу показників ТЕР первинного обстеження вагітних жінок було виявлено, що у підгрупах (за ступінню активності карієсу) дослідної та контрольної груп вони майже не вирізнялися. У 85,71% всіх обстежених показники ТЕР-тесту перевищували оціночні критерії для даних вікових груп. У 14,29% обстежених жінок вони знаходились на верхній межі норми. Найвищі показники ТЕР-тесту були у жінок, котрі в акушерському анамнезі мали пологи та артифіційні аборти. Тобто, достовірно встановлена пряма залежність стану резистентності твердих тканин зубів від кількості вагітностей, що узгоджується з відомими літературними даними. Високі показники ТЕР-тесту у вагітних жінок обох груп (дослідної та контрольної) в І-й і ІІ-й половині вагітності свідчили про значні зміни структури емалі зубів, які відбуваються під час вагітності та підвищення інтенсивності каріозного процесу.

Аналіз вихідних даних ТЕР у дітей старшого шкільного віку з компенсованою формою карієсу виявив, що у 8,57% обстежених ці дані перевищували оціночні критерії для даної вікової групи, у 54,29% старшокласників – знаходились на верхній межі норми. Різниця в дослідній і контрольній групах була несуттєвою (р0,05). Отримані дані вказували на наявність ризику виникнення карієсу у дітей старшого шкільного віку обох груп, а також свідчили про значні зміни структури емалі зубів та організму в цілому, які відбуваються в пубертатний період розвитку.

Показники ТЕР-тесту у дітей молодшого дошкільного віку обох груп були високими. В дослідній групі середнє значення ТЕР дорівнювало 3,74 + 0,10; в контрольній – 3,60 + 0,09 (р0,05). Дані показники ТЕР-тесту у дітей 2-3-х річного віку є характерними і свідчили про особливості будови твердих тканин зубів, незавершену їх мінералізацію та низьку карієсрезистентність. У всіх обстежених нами різних вікових групах пацієнтів було виявлено підвищений ризик виникнення карієсу.

На 14-й день досліджень показники ТЕР-тесту у вагітних жінок різнилися у підгрупах з різною ступінню активності карієсу і майже не вирізнялися між дослідною та контрольною групами (р0,05). Лише у підгрупах вагітних з декомпенсованою формою карієсу на 14-й день досліджень різниця показників ТЕР-тесту становила – 1,07 (р0,01). Суттєва різниця показників ТЕР-тесту – 1,8 (р0,001) у вагітних жінок з декомпенсованою формою карієсу відмічалась і на 30-й день обстеження. Це свідчило про підвищення резистентності твердих тканин зубів у вагітних жінок дослідної групи та вказувало на те, що чутливість твердих тканин зубів до дозованого впливу соляної кислоти у вагітних жінок з декомпенсованою формою карієсу є значно вищою і лабільнішою. Отже, дана група ризику здатна швидше піддаватись корекціям, які є надзвичайно важливими та необхідними у період вагітності, як у І-й так і в ІІ-й її половині. На 60-й день досліджень показники ТЕР-тесту у всіх підгрупах вагітних жінок дослідної групи, у порівнянні з першим днем, значно зменшились (р0,01). Показники ТЕР-тесту у жінок контрольної групи з декомпенсованою формою карієсу на даний термін клінічних спостережень залишались практично без змін.

Клінічними дослідженнями також було встановлено, що із зниженням активності лактації або її припиненням показники ТЕР-тесту зменшувались у жінок обох груп. Через 12 міс. після пологів показники ТЕР-тесту у жінок дослідної групи відповідали оціночним критеріям для даних вікових груп в нормі і становили: у підгрупі жінок з компенсованою формою карієсу 1,44 + 0,24, з субкомпенсованою формою карієсу – 2,45 + 0,16, з декомпенсованою формою карієсу – 3,47 + 0,31. У жінок контрольної групи з компенсованою та субкомпенсованою формами карієсу показники ТЕР-тесту також відповідали оціночним критеріям, але перевищували аналогічні показники у жінок дослідної групи відповідно на: 0,67 у підгрупі з компенсованою формою карієсу та на 0,98 у підгрупі з субкомпенсованою формою карієсу (р0,05-0,01). У підгрупі жінок з декомпенсованою формою карієсу контрольної групи показники ТЕР-тесту продовжували перевищувати верхню межу норми для даних вікових груп, різниця між відповідною підгрупою дослідної групи становила 2,03 (р0,001).

Що стосується підлітків, то на 14-й день досліджень показники ТЕР-тесту в дослідній та контрольній групах дещо знизились і суттєво не різнились із вихідними показниками 1-го дня досліджень (р0,05). На 30-й день клінічних досліджень було виявлено суттєву різницю показників ТЕР-тесту у дітей дослідної та контрольної груп, вона склала 0,92 (р0,001). Це свідчило про підвищення резистентності твердих тканин зубів у підлітків дослідної групи, котрі застосовували “Пектодент”- порошок. На 60-й день клінічних досліджень різниця між показниками ТЕР-тесту у підлітків дослідної та контрольної груп становила 1,31 (р0,001). Ці дані переконливо доводили карієспрофілактичну ефективність розробленого нами пектинвмісного порошку при застосуванні його для гігієни порожнини рота у дітей старшого шкільного віку.

Значення ТЕР-тесту у дітей молодшого дошкільного віку дослідної групи, які вживали “Пектодент”-мармелад, порівняно з вихідними даними, зменшувались. Через 1 рік спостережень середнє ТЕР склало 3,44 + 0,11, 1,5 роки - 3,35 + 0,10. У дітей контрольної групи значення ТЕР-тесту становили відповідно – 4,15 + 0,10 та 3,91 + 0,16 (р0,01). Це свідчить, що із покращенням гігієни порожнини рота у дітей, шляхом вживання розробленого нами пектинвмісного засобу підвищувалася резистентність твердих тканин зубів до дозованого впливу соляної кислоти. Віддалені результати досліджень емалевої резистентності показали, що у дітей контрольної групи у віці від 3-х до 7-ми років стійкість твердих тканин зубів до дозованого впливу соляної кислоти була значно нижчою, ніж у дітей дослідної групи. ТЕР між групами за даний період становив відповідно: 0,3757 (р0,05); 0,3861 (р0,05); 0,6331 (р0,01); 0,8748 (р0,001); 0,9148 (р0,001). Це можна пояснити значним покращенням стану гігієни порожнини рота у дітей дослідної групи, котрі після кожного прийому їжі використовували “Пектодент”-мармелад. Гігієна порожнини рота забезпечувала вільний доступ слини до емалі зубів, що сприяло її дозріванню за рахунок високого мінералізуючого потенціалу (МКС) слини у дітей у віці від 2-х до 7-ми років.

Аналіз показників приросту інтенсивності карієсу зубів у жінок з періоду вагітності до 12 міс. після пологів, встановив наступне: в середньому приріст інтенсивності карієсу в дослідній групі був 0,03; в контрольній групі жінок – 0,91 (р<0,05); КПЕ засобу “Пектодент”-порошок, становила 97,25%.

Найвищою КПЕ пектинвмісного порошку “Пектодент” була зафіксована у жінок-первісток дослідної групи і становила 100%. У повторнородячих жінок дослідної групи КПЕ пектинвмісного порошку “Пектодент” становила 94,68%. Це підтвердило високу медичну ефективність пектинвмісного порошку у профілактиці карієсу у жінок в період вагітності та в період лактації і дало вагомі підстави рекомендувати розроблений нами гігієнічний засіб для широкого практичного застосування. Визначення КПЕ засобу "Пектодент"-мармелад нами проведено за результатами клінічних спостережень за дітьми 1993 року народження, котрі знаходились під нашими наглядом від 2-х (повних) років до 7-ми літнього віку. За перший рік клінічних досліджень КПЕ становила 35%. Найвищою КПЕ – 100% була зафіксована у дітей дослідної групи у віці від 3-х до 4-х років. За 3 роки профілактики КПЕ становила 78,66%. У віці від 5-ти до 6-ти років КПЕ становила 67,86%.

Аналіз результатів клінічних досліджень, що проводились протягом 5-ти років показав, що поширеність карієсу зубів у дітей дослідної групи зросла на 13,04% і становила 56,52%; у дітей контрольної групи – зросла у 2 рази і сягала 80%. КПЕ розробленого нами засобу “Пектодент”-мармелад за даний період клінічних спостережень становила 56,0% (розрахунки проводились без урахування передчасно видалених, уражених карієсом, тимчасових зубів).

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне обгрунтування доцільності застосування пектинвмісних речовин в ендогенній і екзогенній профілактиці карієсу та нове