ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФЕДОРЧУК ВАЛЕНТИНА ГРИГОРІВНА

УДК 633.416:631.53

АГРОТЕХНІЧНІ ПРИЙОМИ ВИРОЩУВАННЯ КОРЕНЕПЛІДНИХ КУЛЬТУР НА НАСІННЯ БЕЗВИСАДКОВИМ СПОСОБОМ В ЗРОШУВАНИХ УМОВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ

06.01.02. – меліорація та зрошуване землеробство

Автореферат дисертацiї на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Херсон – 1998

Дисертація є рукопис

Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті Міністерства АПК України

Науковий керівник:  Ушкаренко Віктор Олександрович, академік  УААН, заслужений діяч науки і техніки України, доктор сільськогосподарських наук, професор, ректор Херсонського державного аграрного університету

Офіційний опонент – Філіп’єв Іван Давидович, академік УАННП, доктор сільськогосподарських наук, професор, головний науковий співробітник (Інститут зрошуваного землеробства УААН), м. Херсон.

Офіційний опонент – Болдуєв Валентин Іванович, кандидат сільськогосподарських наук, доцент, завідуючий кафедрою рослинництва (Миколаївський державний сільськогосподарський інститут), м. Миколаїв

Провідна установа – Інститут цукрових буряків УААН, м. Київ

Захист відбудеться " 30 " грудня 1998 р. о 900 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .830.01 в Херсонському державному аграрному університеті

(325006, м. Херсон – 6, вул. Р. Люксембург 23, ХДАУ, аудиторія 92)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського
державного аграрного університету за адресою: 325006, м. Херсон  , вул. Р. Люксембург 

Автореферат розісланий " 1 " грудня 1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Лазер П.Н.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний рівень кормовиробництва в Україні не задовольняє потреби тваринництва. Дефіцит соковитих кормів в значній мірі можна перекривати кормовими коренеплодами. Недостатні площі їх посіву зумовлені нестачею насіння.

В умовах значної нестачі насіння кормових коренеплодів на Україну щорічно завозяться біля 2-3 тисяч тон насіння нерайонованих сортів, що в цілому знижує продуктивність кормовиробництва і не дозволяє масштабного впровадження промислового насінництва цих культур.

Актуальність роботи полягає в тому, що проведені нами дослідження дають змогу знайти оптимальні технологічні рішення і на цій підставі сформулювати пропозиції щодо вирощування насіння кормового буряка і моркви безвисадковим способом.

Мета і задачі дослідження. Вивчити насіннєву продуктивність безвисадкових посівів кормових буряків і моркви в залежності від способів обробітку грунту, строків посіву, доз мінеральних добрив і виявити вплив цих агроприйомів на врожай та посівні якості.

В зв'язку з цим необхідно було вирішити такі задачі:

-

-

-

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах зрошення на темно-каштанових грунтах півдня України встановлені оптимальні строки посіву, дози добрив, способи обробітку грунту, що сприяють хорошій перезимівлі кормових коренеплодів та моркви, і зумовлюють високу насіннєву продуктивність та якість.

Практична цінність роботи. В результаті досліджень установлено оптимальні спосіб обробітку грунту, строки посіву, дози мінеральних добрив, які забезпечують одержання врожаю насіння моркви та кормових буряків при вирощуванні їх безвисадковим способом

Апробація роботи. Матеріали про результати проведених досліджень включались як складова частина у річні звіти на кафедрі меліоративного і зрошувального землеробства по науково-дослідній роботі (1995-1997рр.). Основні положення роботи доповідались на конференції молодих вчених (1997) в сільськогосподарському інституті.

Декларація конкретного особистого внеску дисертанта. Проведення польових дослідів, аналізів та теоретичні обгрунтування одержаних експериментальних матеріалів виконано особисто. Впровадження розробок у виробництво здійснювалось під безпосереднім керівництвом здобувача.

Реалізація результатів досліджень. Розроблені елементи технології вирощування безвисадкових насінників кормових буряків та моркви впроваджені дослідником в господарствах півдня України: насіннєві посіви моркви на площі 10 і 5 га були впроваджені в ВАТ “Латиських стрільців” Цюрупинського району Херсонської області та КСП “Димитрова” Жовтневого району Миколаївської області, а насіннєві посіви кормового буряка на площі 10 га в радгоспі “ім. Ілліча” Апостолівського району Дніпропетровської області.

Публікація результатів дослідження. Основні положення дисертації викладені в 5 наукових статтях.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота включає вступ, 6 розділів, висновки та пропозиції виробництву, список використаної літератури, додатки. Вона викладена на 129 сторінках машинопису, містить 33 таблиць, 17 малюнків, 9 фотографій, 39 додатків. Список використаної літератури включає 209 джерел вітчизняних та 33 іноземних авторів.

Основні положення, що виносяться на захист. Від строків сівби залежить довжина вегетаційного періоду, що суттєво впливає на темпи формування кореневої та наземної маси рослин і їх перезимівлю.

Крім того, інтенсивність ростових процесів обумовлюється дозами мінеральних добрів та способами основного обробітку грунту, а також сукупністю цих факторів, які особливо впливають на розвиток рослин перед зимівлею, їх стійкість до несприятливих факторів зовнішнього середовища і насіннєву продуктивність.

Диференціюючи способи основного обробітку грунту і дози мінеральних добрив сівбу безвисадкових насінників кормових буряків слід проводити в другій декаді серпня, а моркви – в першій декаді серпня.

Для формування оптимальних розмірів рослин кормового буряка, які сформувались при посіві в другій декаді серпня (довжина коренеплодів 15,4-19,8 см, маса 14,3-18,5 г, діаметр голівки 2,5-3,2 см, кількість листків 10,2-13,1 шт.) необхідно 74-109 днів з сумою ефективних температур 652-848. Морква при посіві в першій декаді серпня формує оптимальний розмір рослин (довжина коренеплодів 11,8-15,9 см, маса 10,6-14,3 г, діаметр голівки 1,8-2,5 см, кількість листків 8,0-10,8 шт.) за 81-116 днів з сумою ефективних температур 774-965. Більш ранній строк посіву кормового буряка приводить до стовбуріння рослин, пізніші – до недостатнього накопичення сухих речовин і цукрів, що знижує зимостійкість і цілісність рослин.

УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Досліди проводились в учгоспі “Приозерне” Херсонського сільськогосподарського інституту (1994-1997 рр.) на темно-каштанових середньо-суглинистих слабосолонцюватих грунтах. Товщина гумусного шару 45-52 см. Вміст гумусу в шарі грунту 0-20 см – 2,15%. Грунт містить низьку кількість нітратного азота і рухомого фосфору – 2,1, 1,8 мг та середню – 28 мг на 100 г грунту калію. РН водяної витяжки 6,9-7,1. Щільність 0-30 см шару грунту складає 1,25 г/см3. Найменша вологоємкість 0-100 см шару 21%, а вологість в’янення – 8,1%.

Дослідження проводилися у відповідності із загальноприйнятою методикою проведення польових дослідів і методичними вказівками.

Закладка дослідів проводилася по наступній схемі:

I Фактор А – дози добрив

1.

1.

1.

II Фактор В – строки посіву

1.

1.

1.

1.

III Фактор С – спосіб обробітку грунту

1.

1.

Об’єктом досліджень були кормові буряки сорту Полтавська біла, а моркви – сорт Шантане. Закладка трифакторного досліду проводилась методом розщеплених ділянок. Загальна площа ділянок третього порядку – 114, облікова – 50 м2. Повторність – чотирикратна.

Фенологічні спостереження та польові досліди проводилися у відповідності з загальноприйнятою Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур (1971, 1983). При цьому визначали щільність складення грунту за методом Качинського Н.А. (1930). Загальну шпаруватість грунту визначали розрахунковим методом.

Вологість грунту визначали термостатно-ваговим способом. Сумарне водоспоживання розраховували методом водного балансу з розрахунком витрати грунтової вологи, зрошувальної норми і продуктивних опадів, по формулі:

E = M + O + (Wn -Wy); (1)

де Е    – сумарне водоспоживання, м3/га;

М – зрошувальна норма, м3/га;

О – корисні опади, м3/га;

Wn  –  запас вологи в метровому шарі грунту на початку вегетаційного періоду, м3/га;

Wy  –  запас вологи в метровому шарі грунту наприкінці вегетаційного періоду, м3/га.

Водопроникність грунту визначали методом малих заливних площадок по Долгову С.І. (1948).

Найменша вологоємкість грунту вивчалася пошарово через 10 см на глибину 1 м, методом заливних ділянок, повторність визначення трикратна.

Механічний і агрегатний склад грунту визначали за методом Качинського Н. А (1930).

Строки та норми поливів визначали з обліком вологості активного шару грунту.

Урожай насіння кормового буряка та моркви визначали методом суцільного обліку після чистки насіння і висушування їх до 14% вологості в буряка і 10% у моркви.

Посівні якості насіння визначали відповідно до ОСТ-4695-80 і ДСТУ-2240-93.

Математичний обробіток результатів досліджень проводили методом дисперсійного аналізу. Застосовували методи кореляційного і регресійного аналіза, викладені у методиці польового досліду (Доспєхов Б.Н., 1979; Ушкаренко В.О., Скрипников А.Я., 1988; Ушкаренко В.О, Плоткін С.Я. та інші, 1998).

Економічні показники визначали методом розрахунку при використанні матеріалу отриманого в дослідах. Витрати робочого часу вираховувалися методом хронометражу. Всі розрахунки економічної ефективності проводили при максимальному використанні механізації.

Біоенергетичну оцінку досліджуваних агротехнічних прийомів вирощування кормового буряка і моркви проводили відповідно до типових методик (Базаров Є.У., Глінкі Є.В., 1983; Медведовський О.К., Іванченко П.І., 1988).

Посів коренеплодів проводили після озимої пшениці в ланці зрошувальної сівозміни. Після збирання пшениці грунт лущили дисковими лущильниками ЛДГ-10 в два сліди на глибину 6-8 см. Під основний обробіток грунту вносили вручну мінеральні добрива згідно схеми досліду в дозах N120P120 та N240P240. Основний обробіток грунту проводили плугом ПН-5-35 та плоскорізом КПГ-2-150 на глибину 20-22 см з одночасним прикочуванням кільчасто-шпоровими котками. Після основного обробітку грунту проводили вологозарядковий полив дощувальною машиною ДДА-100МА нормою 800м3/га. Передпосівну культивацію проводили культиватором КПС-4 на глибину заробки насіння.

Сіяли коренеплоди в різні строки, згідно схеми дослідів сівалкою СО-4.2. Норма посіву кормового буряка – 16, моркви – 5 кг/га, з глибиною заробки насіння відповідно 6-8 та 3-4 см. Ширина міжрядь – 70 см. До і після посіву грунт прикочували котками ЗКВ2-1.4

В фазі 2-3 справжніх листків для знищення бур’янів застосовували гербіцид Фюзілад в дозі 1-1,5 кг/га. Перед входженням в зиму рослини підгортали на висоту 6-8 см розпушувачами-підгортачами.

Рано весною посіви боронували в 1-2 сліда. В фазу розетки формували густоту рослин кормового буряка у всі роки, а моркви тільки в сприятливих погодних умовах 1995 та 1997 років. Букетували посіви з шириною букета 30 і вирізом 20 см. В букеті залишали 3 рослини буряка і 5-6 рослин моркви, що відповідало на погоннім метрі 10-12 рослин моркви (крім 1996 р.) та 6 рослин кормового буряка.

В залежності від погодних умов в період весняно-літньої вегетації коренеплоди поливали 4-5 разів дощуванням, нормою 400-500 м3/га. Після кожного поливу вели розпушення міжрядь. Перше розпушення робили в фазу розетки на глибину 12-14 см, а послідуючі – до змикання міжрядь з зменшенням глибини до 7-8 см. В фазу стеблування вели боротьбу з шкідниками 35%-ним Фазалоном з розрахунку 1,5 кг/га.

Збирали насінники комбайном “Сампо”. Доочистку насіння буряка і моркви вели на насіннеочисних машинах ОВП-20А та ОС-4.5А.

Кліматичні умови у роки проведення дослідів в основному були типові для південного Степу України, проте відрізнялися від середніх багаторічних. Найбільш сприятливим з точки зору збереження рослин у зимовий період були 1994-1995 та 1996-1997 роки. Несприятливим видався 1995-1996 рік, коли перехід середньодобової температури через +5С настав на місяць раніше, тобто 4 листопада. Раннє припинення осінньої вегетації, низька температура в зимові місяці (середня температура за грудень була нижча багаторічної на 2,4, за січень – на 2,9 і за лютий – на 1,1С) та глибина промерзання грунту в січні сягала 67 см, а в лютому – 79 см призвели до значного випадання рослин. В таких умовах безвисадкові насінники кормового буряка загинули майже на 2/3, а моркви на 4/5 частинах площі.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вплив обробітку грунту в поєднанні з мінеральними добривами,
строками посіву на умови вирощування, збереження і продуктивність безвисадкових насінників кормового буряка та моркви

Важливе значення для росту та розвитку рослин має створення сприятливих фізичних властивостей грунту. Нами були визначені показники щільності грунту, які по оранці на початку вегетації кормового буряка складали в шарі 0-30 см 1,26, а по плоскорізному обробітку 1,29 г/см3.

Щільність грунту на початку вегетації моркви була відповідно 1,24 та 1,26 г/см3, а в кінці вегетації – 1,29 та 1,32 г/см3.

Шпаруватість грунту на початку вегетації кормового буряка по оранці в шарі 0-30 см була 50,6%, а по плоскорізному обробітку грунту – 48,8%; в кінці вегетації цей показник становив відповідно 47,8 та 42,6%.

Шпаруватість грунту на початку вегетації моркви була відповідно 52,3 та 51,4%, а в кінці вегетації – 49,8 та 48,8%.

Отже, щільність одного шару грунту і шпаруватість на початку вегетації кормового буряка і моркви були оптимальними для цих рослин.

Від строків сівби залежить тривалість вегетаційного періоду, а також використання суми ефективних температур для осіннього росту і розвитку рослин коренеплідних культур. Так, в середньому за три роки, рослини кормового буряка при першому строці посіву за 99 днів осінньої вегетації отримали 904С ефективних температур, а рослини моркви за 93 дні - 842С. При останньому, четвертому строці посіву сума ефективних температур зменшилась відповідно на 467-470С.

Способи обробітку грунту та добрива практично не вплинули на тривалість вегетаційного періоду. Взаємодія таких факторів, як строки сівби, способи основного обробітку грунту та добрива істотно вплинули на формування кореневої і наземної біомаси рослин.

Так, довжина коренеплодів по оранці, в середньому за 1994-1996 роки, в залежності від строків посіву змінювалась від 19,2 до 9,4 см на неудобреному фоні, а по плоскорізному обробітку цей показник був нижчий на 0,8-1,4 см. Мінеральні добрива в дозі N120P120 сприяли формуванню довшого коренеплоду. Він був довший на 1,2-2,9 см порівняно з ділянками без добрив по оранці і на 0,6-1,1 см по плоскорізному обробітку грунту. Збільшення дози мінеральних добрив до N240P240 не приводило до суттєвого збільшення коренів кормового буряка.

Маса коренеплоду кормового буряка на ділянках без добрив на оранці змінювалась від 17,6 г на першому строці посіву до 8,5 г – при останньому, а по плоскорізному обробітку від 16,3 до7,8.

На фоні мінеральних добрив цей показник змінювався в сторону збільшення на 0,9-4,3 г по оранці і на 1,4-4,0 г по плоскорізному обробітку.

Кормовий буряк за осінній період формував коренеплід з діаметром голівки від 1,2 до 3,6 см, листків від 6,4 до 14,9 штук. Причому, найбільший діаметр голівки, більше листків формувалось на ораних і удобрених ділянках. На цих же ділянках накопичувалось більше і сухої речовини в коренеплоді.

Досліджувані фактори мали також вплив на ріст і розвиток рослин моркви в осінній період.

Краще розвинені коренеплоди були на ділянках першого строку посіву. У варіантах з плоскорізним обробітком грунту по всіх строках посіву довжина коренеплоду зменшувалась проти оранки на 0,9 см, маса коренеплоду на 0,7-0,8 г, діаметр голівки коренеплоду на 0,1-0,2 см, кількість листків – на 0,5-0,6 штук і вміст сухої речовини – на 0,1-0,4%.

Внесення мінеральних добрив сприяли кращому розвитку рослин моркви. Так, при внесенні N120P120 по оранці довжина коренеплоду в порівнянні з неудобреними варіантами збільшувалась від строків посіву на 1,0-1,8 см, а при внесенні N240P240 – на 2,9-3,2 см, маса коренеплодів збільшувалась відповідно – на 1,7-1,3 та 2,1-2,9 г, діаметр голівки коренеплоду – на 0,2-0,3 та 0,3-0,5 см, кількість листків – на 0,7-1,3 та 2,0-2,2 штук, а вміст сухої речовини в коренеплоді – на 0,6-0,8 та 1,3-1,5%.

Така ж приблизно закономірність по впливу добрив на ступінь розвитку рослин моркви перед зимівлею відмічена і по плоскорізному обробітку грунту.

Збереженість зимуючих рослин залежить як від строків посіву, що вплинули на формування рослин з різними морфобіологічними признаками, так і від метеорологічних умов, що склалися в період вегетації рослин.

Найкраще збереглись рослини кормового буряка, які були посіяні в другій декаді серпня на зораних ділянках при внесенні мінеральних добрив в дозі N240P240. На цьому варіанті збереженість рослин, в середньому за три роки досліджень, склала 74%. Як рані, так і пізні строки посіву, а також плоскорізний обробіток грунту та зменшення дози добрив – знижувало процент збереженості рослин на 6-20%.

Насінники безвисадкової моркви краще збереглись при посіві в першій декаді серпня на удобрених і зораних ділянках. Тут збереженість склала 59,6%. Пізніші строки посіву моркви різко знижували процент збереження рослин. Знижувалась збереженість рослин на неудобрених та оброблених плоскорізом ділянках. Найгірше збереглись рослини коренеплодів буряка та моркви після морозної зими 1995-1996 року. Низька температура цього періоду при невеликому сніговому покриві і значному промерзанні грунту знижала збереженість кормових буряків до 29-46%, а моркви до 1,5-23,4%, проти 92 та 80%, відповідно, у сприятливому 1997 році. Це говорить про те, що рослини моркви більш чутливі на зниження температури в зимовий період ніж кормові буряки (табл. ).

В середньому за роки досліджень, міжфазні періоди росту і розвитку рослин як кормового буряка, так і моркви в весняно-літній період від строків посіву майже не відрізнялись. Різниця проходження міжфазних періодів в 1-3 дні відмічені лише від способів обробітку грунту та доз добрив. Внесення добрив продовжувало вегетаційний період на 2-5 днів, а плоскорізний обробіток скорочував його на 2-3 дні.

Таблиця   Збереженість безвисадкових коренеплідних культур в залежності від доз добрив, строків посіву та способів обробітку грунту, %

Середнє за 1995-1997 рр.

Фон | Строк посіву | Збереженість, %

живлення | Кормовий буряк | Морква

Оранка на глибину 20-22 см

Без добрив | Перша декада серпня | 61,0 | 55,4

Друга декада серпня | 68,0 | 49,7

Третя декада серпня | 64,0 | 38,8

Перша декада вересня | 52,0 | 22,4

N120P120 | Перша декада серпня | 63,0 | 56,9

Друга декада серпня | 71,0 | 52,7

Третя декада серпня | 65,0 | 40,5

Перша декада вересня | 56,0 | 25,5

N240P240 | Перша декада серпня | 65,0 | 59,6

Друга декада серпня | 74,0 | 55,0

Третя декада серпня | 69,0 | 42,7

Перша декада вересня | 57,0 | 28,8

Плоскорізний обробіток на глибину 20-22 см

Без добрив | Перша декада серпня | 58,0 | 52,9

Друга декада серпня | 66,0 | 49,2

Третя декада серпня | 62,0 | 37,2

Перша декада вересня | 51,0 | 19,7

N120P120 | Перша декада серпня | 59,0 | 55,5

Друга декада серпня | 68,0 | 52,3

Третя декада серпня | 63,0 | 40,9

Перша декада вересня | 53,0 | 25,2

N240P240 | Перша декада серпня | 61,0 | 56,0

Друга декада серпня | 72,0 | 52,7

Третя декада серпня | 65,0 | 42,5

Перша декада вересня | 55,0 | 27,0

Вологозабезпеченність і водоспоживання безвисадкових
насінників кормового буряка та моркви

Результати досліджень показали, що, в середньому за роки спостережень, найбільше сумарне водоспоживання на посівах насінників кормового буряка відмічалось на ділянках, де його сіяли в першій декаді серпня по плоскорізному обробітку грунту і внесенні N120P120 та N240P240 і складали 7336-7371 м3/га. Оранка зменшувала водоспоживання незалежно від строків посіву і внесення добрив на 100-149 м3/га. Це свідчить про більш економні витрати вологи рослинами буряка на зораних ділянках.

Добрива, як по оранці, так і по плоскорізному обробітку, підвищували витрати води на 17-76 м3/га.

За роки досліджень на частку грунтової вологи приходилось 26,2-29,4%, атмосферних опадів 53,1-56,8, а поливну норму – 16,4-18,1%.

Найбільш раціональні витрати води насінниками кормового буряка відмічено при комплексній дії факторів. Коефіцієнт водоспоживання при оранці на глибину 20-22 см, посіві в другій декаді серпня і внесенні добрив в дозі N240P240 був найменшим і складав, в середньому за 1995-1997 роки – 894 м3/ц.

На посівах безвисадкової моркви найбільше сумарне водоспоживання в ці роки було в варіантах, де сіяли моркву в першій декаді серпня по плоскорізному обробітку грунту та внесенні добрив в дозі N240P240 і складало 7617 м3/га. Сумарне водоспоживання знижувалось при оранці на 113-132 м3/га проти плоскорізного обробітку, а при внесенні добрив збільшувалось на 31-97 м3/га. Незалежно від способів обробітку грунту та внесення добрив – сумарне водоспоживання зменшувалось від першого до останнього строку сівби на 110-520 м3/га. Коефіцієнт водоспоживання моркви був найменшим при посіві в першій декаді серпня на зораних ділянках з внесенням добрив і складав 1934-1787 м3/га.

Вплив способів обробітку грунту, строків посіву і доз мінеральних
добрив на урожай, його структуру і якість безвисадкових
насінників кормового буряка і моркви

В результаті трирічних дослідів встановлено, що найбільша кількість пагонів насінників кормового буряка формувалась при другому строці посіву і сягала від 172 на неудобреному до 282 штук на удобреному фоні, при цьому на частку квітконосних пагонів другого порядку приходилось більше половини. На зораних ділянках загальна кількість пагонів була більше, ніж на ділянках з плоскорізним обробітком грунту.

У рослин моркви крім центрального, формувались зонтики першого і другого порядку. На першому строці посіву їх було сформовано в залежності від способів обробітку грунту і доз добрив найбільше – від 13 до 40 штук.

Погодні умови за роки досліджень в значній мірі впливали на урожай насіння коренеплідних культур. В більш сприятливі за погодних умов 1995 та 1997 роки урожай насіння кормового буряка одержували від 3,8 до 18 ц/га, а в несприятливому від 0,3 до 3,7 ц/га в залежності від факторів, що вивчались (табл. ). В середньому за роки досліджень (1995-1997 рр.), урожай насіння безвисадкового кормового буряка одержали по 11,9 ц/га при вирощуванні його по оранці з внесенням N120P120 і посіві в другій декаді серпня. В середньому за роки сприятливих умов, вказаний варіант дозволив отримати урожайність 16,1 ц/га.

Таблиця   Урожай насіння безвисадкового кормового буряка в залежності від обробітку грунту, доз добрив і строків посіву, ц/га

Фон живлення | Строк посіву | Роки досліджень | Середнє за

1995 | 1996 | 1997 | 1995,1997рр. | 1995-1997 рр.

Оранка на глибину 20-22 см

Без добрив | 1 декада серпня | 8,2 | 0,5 | 11,1 | 9,7 | 6,8

2 декада серпня | 10,7 | 1,3 | 14,2 | 12,5 | 8,7

3 декада серпня | 9,3 | 0,8 | 12,4 | 10,9 | 7,5

1 декада вересня | 4,2 | 0,4 | 7,0 | 5,6 | 3,8

N120P120 | 1 декада серпня | 11,5 | 1,3 | 14,7 | 13,1 | 9,2

2 декада серпня | 14,4 | 3,6 | 17,7 | 16,1 | 11,9

3 декада серпня | 12,3 | 2,4 | 15,6 | 14,0 | 10,1

1 декада вересня | 5,7 | 1,0 | 8,6 | 7,2 | 5,1

N240P240 | 1 декада серпня | 12,9 | 1,7 | 14,9 | 13,9 | 9,8

2 декада серпня | 14,6 | 3,7 | 18,0 | 16,3 | 12,1

3 декада серпня | 13,4 | 2,8 | 16,0 | 14,7 | 10,7

1 декада вересня | 7,2 | 1,4 | 9,0 | 8,1 | 5,8

Плоскорізний обробіток на глибину 20-22 см

Без добрив | 1 декада серпня | 7,4 | 0,4 | 10,8 | 9,1 | 6,2

2 декада серпня | 9,7 | 1,1 | 13,2 | 11,5 | 8,0

3 декада серпня | 8,9 | 0,6 | 11,1 | 10,0 | 6,8

1 декада вересня | 3,8 | 0,3 | 6,2 | 5,0 | 3,4

N120P120 | 1 декада серпня | 11,2 | 1,2 | 14,2 | 12,7 | 8,8

2 декада серпня | 13,4 | 2,9 | 16,9 | 15,2 | 11,1

3 декада серпня | 12,0 | 2,3 | 14,8 | 13,4 | 9,7

1 декада вересня | 4,7 | 0,9 | 8,0 | 6,4 | 4,5

N240P240 | 1 декада серпня | 11,8 | 1,6 | 14,6 | 13,2 | 9,3

2 декада серпня | 14,1 | 3,0 | 17,2 | 15,7 | 11,4

3 декада серпня | 12,2 | 2,5 | 15,4 | 13,8 | 10,0

1 декада вересня | 4,9 | 1,1 | 8,6 | 6,8 | 4,9

НСР05, ц/га

А - фон живлення | 0,7 | 0,5 | 1,1

В - строк посіву | 0,8 | 0,6 | 1,0

С - спосіб обробітку грунту | 0,6 | 0,4 | 0,8

Взаємодія AB | 1,5 | 1,0 | 1,8

Взаємодія AC | 1,0 | 0,7 | 1,1

Взаємодія BC | 1,2 | 0,8 | 1,4

Взаємодія ABC | 1,8 | 1,4 | 2,2

Внесення подвійної дози мінеральних добрив істотно не підвищувало цього показника. Посів буряка в більш ранні чи пізніші строки, при застосуванні плоскорізного обробітку грунту знижувало урожай насіння кормового буряка. Урожай насіння безвисадкової моркви в сприятливі за погодних умов роки одержували від одного до 7,4 ц/га, а в несприятливому 1996 році – від 0,2 до 2,5 ц/га (табл. ).

Таблиця   Урожай насіння безвисадкової моркви в залежності від
обробітку грунту, доз добрив і строків посіву, ц/га

Фон живлення | Строк посіву | Роки досліджень | Середнє за

1995 | 1996 | 1997 | 1995, 1997 рр. | 1995-1997 рр.

Оранка на глибину 20-22 см

Без добрив | 1 декада серпня | 3,4 | 1,2 | 4,8 | 4,1 | 3,1

2 декада серпня | 2,7 | 0,8 | 3,6 | 3,2 | 2,4

3 декада серпня | 1,9 | 0,5 | 2,1 | 2,0 | 1,5

1 декада вересня | 1,0 | 0,2 | 1,8 | 1,4 | 1,0

N120P120 | 1 декада серпня | 4,5 | 2,3 | 6,7 | 5,6 | 4,5

2 декада серпня | 3,8 | 1,9 | 5,0 | 4,4 | 3,6

3 декада серпня | 2,7 | 1,3 | 3,2 | 3,0 | 2,4

1 декада вересня | 1,4 | 0,6 | 2,2 | 1,8 | 1,4

N240P240 | 1 декада серпня | 4,8 | 2,5 | 7,4 | 6,1 | 4,9

2 декада серпня | 4,3 | 2,1 | 6,1 | 5,2 | 4,2

3 декада серпня | 3,5 | 1,5 | 4,0 | 3,8 | 3,0

1 декада вересня | 1,7 | 1,2 | 2,5 | 2,1 | 1,8

Плоскорізний обробіток на глибину 20-22 см

Без добрив | 1 декада серпня | 3,1 | 0,9 | 4,3 | 3,7 | 2,8

2 декада серпня | 2,5 | 0,6 | 3,1 | 2,8 | 2,1

3 декада серпня | 1,5 | 0,4 | 1,7 | 1,6 | 1,2

1 декада вересня | 0,8 | 0,2 | 1,4 | 1,1 | 0,8

N120P120 | 1 декада серпня | 4,0 | 1,8 | 6,1 | 5,1 | 4,0

2 декада серпня | 3,1 | 1,5 | 4,7 | 3,9 | 3,1

3 декада серпня | 2,4 | 1,1 | 2,8 | 2,6 | 2,1

1 декада вересня | 1,2 | 0,4 | 2,0 | 1,6 | 1,2

N240P240 | 1 декада серпня | 4,4 | 2,2 | 7,2 | 5,8 | 4,6

2 декада серпня | 3,6 | 1,9 | 5,7 | 4,7 | 3,7

3 декада серпня | 3,0 | 1,3 | 3,2 | 3,1 | 2,5

1 декада вересня | 1,5 | 0,8 | 2,3 | 1,9 | 1,5

НСР05, ц/га

А - фон живлення | 0,5 | 0,3 | 0,7

В - строк посіву | 0,6 | 0,4 | 0,8

С - спосіб обробітку грунту | 0,4 | 0,3 | 0,5

Взаємодія AB | 1,0 | 0,7 | 1,5

Взаємодія AC | 0,7 | 0,5 | 1,1

Взаємодія BC | 0,8 | 0,6 | 1,2

Взаємодія ABC | 1,5 | 1,0 | 2,0

В середньому за роки досліджень, основними факторами, що впливали на величину урожаю насіння моркви були погодні умови та строки посіву, дольова частка яких складала, відповідно 41,5 та 35,4%. Найбільш економічно вигідний урожай насіння моркви, в середньому за 1995-1997 роки, склав 4,5 ц/га при посіві в першій декаді серпня і внесенні N120P120, а, в середньому за сприятливі по погодним умовам 1995 і 1997 роки – 5,6 ц/га.

По всіх варіантах дослідів одержували насіння кормового буряка з добрими посівними показниками якості. Так, в середньому за 1995-1997 роки, схожість насіння від факторів, що вивчалися, коливалась від 78 до 84%, енергія проростання від 74 до 81%, а маса 1000 насінин – від 10,3 до 14,8 грам.

Безвисадковий кормовий буряк, в середньому за 1995-1997 роки, формував від 70 до 84% насіння діаметром 3,5-5,5 мм, що свідчить про можливість одержання вирівняного посівного матеріалу.

Першокласне насіння моркви по схожості >70% одержали в усі роки досліджень на ділянках, де сіяли в перші два строки, як по оранці, так і по плоскорізному обробітку грунту при внесенні N120P120, і на третьому строці при внесенні N240P240; а на неудобрених ділянках в 1995 році – лише по оранці і першого строку посіву; в 1996 році – в перші два строки посіву, а в 1997 році не одержали першокласного насіння на жодному неудобреному варіанті.

Найбільшу масу 1000 насінин формували рослини моркви на ділянках першого строку посіву по оранці і внесенні добрив. Тут вона, в середньому за 1995-1997 роки, складала 1,44-1,49 грам.

Програмування урожаю і економіко-біоенергетична оцінка агротехнічних прийомів вирощування насіння коренеплодів при безвисадковій технології.

Побудова математичної моделі залежності урожайності безвисадкових коренеплодів кормового буряка і моркви від досліджуваних факторів була проведена методом регресійного аналізу. Розраховані величини множинних коефіцієнтів кореляції вказують на тісний зв’язок урожаїв від досліджуваних факторів.

Розрахунки економічної ефективності агротехнічних прийомів вирощування насіння безвисадкового кормового буряка показали, що економічно вигідно вирощувати насіння буряка як по оранці, так і по плоскорізному обробітку грунту, як при внесенні мінеральних добрив в дозах N120P120 та N240P240, так і без них , але тільки при посіві їх в серпневі строки. Найбільш доцільно в економічному відношенні вирощувати насіння кормового буряка по оранці з внесенням добрив N120P120 і при посіві в другій декаді серпня. По цьому варіанту одержано найбільший чистий прибуток, який склав 1484 гривні з 1 га, при найменшій собівартості одного центнера насіння – 165,8 гривен і найвищій рентабельності – 75,4%.

Наші дослідження по вирощуванню безвисадкових насінників моркви показали, що економічно вигідно вирощувати насінники тоді, коли одержують урожай не менше 2,4 ц/га насіння без внесення добрив і не менше 3,0-3,5 ц/га при внесенні N120P120.

В середньому за роки досліджень, більші чистий прибуток і рентабельність одержували при першому строці посіву безвисадкової моркви по оранці з внесенням добрив дозою N120P120, які склали, відповідно, 974 гривні з 1 га і 49,9%. Собівартість одного центнера насіння тут склала 434,0 гривен.

На ділянках третього і четвертого строків посіву, як з внесенням добрив, так і без них одержували збитки.

Аналіз розрахунків біоенергетичної ефективності факторів, що вивчалися показав що найбільшій приріст енергії, в середньому за роки досліджень був на зораних ділянках і удобрених мінеральними добривами в дозі N120P120 при посіві насінників кормового буряка в другій декаді серпня, а насінників моркви – в першій декаді серпня і складав, відповідно, 63,36 та 46,44 тис. МДж/га.

Найменша енергоємність (2,72 тис. МДж) одного центнера насіння кормового буряка була в варіанті оранки без внесення добрив при другому строці посіву; при внесенні N120P120 вона збільшувалась на 0,56, а при внесенні N240P240 – на 1,53 МДж.

Найменша енергоємність одного центнера насіння моркви була на ділянках першого строку посіву по оранці без внесення добрив і складала 6,79 тис. МДж, а при внесенні добрив, відповідно, - 7,99 та 9,99 тис. МДж.

В И С Н О В К И

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

СПИСОК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

1.

1.

1.

1.

Федорчук В.Г. Агротехнічні прийоми вирощування коренеплідних культур на насіння безвисадковим способом в зрошуваних умовах півдня України.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.02 – меліорація і зрошувальне землеробство. – Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 1998.

Захищається рукопис дисертації, у якому викладені результати досліджень особливостей формування урожаю насіння безвисадкових культур кормового буряка і моркви в зв'язку з різним способом обробітку грунту в сполученні з оптимальним строком посіву і дозою мінеральних добрив. Висока збереженість рослин безвисадкових насінників у зимовий період і продуктивність для кормового буряка і моркви відзначена при посіві в другій і першій декадах серпня відповідно, по оранці на фоні N120Р120.

Ключові слова: безвисадкові посіви, кормовий буряк, морква, строки сівби, способи обробітку грунту, норми добрив, зрошення, урожай.

Федорчук В.Г. Агротехнические приемы возделывания корнеплодных культур на семена безвысадочным способом в орошаемых условиях юга Украины – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.02 – мелиорация и орошаемое земледелие. – Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 1998.

Защищается рукопись диссертации, в которой изложены результаты исследований особенностей формирования урожая семян безвысадочных культур кормовой свеклы и моркови в связи с различным способом обработки почвы в