УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ

ГНОЄВИЙ Валентин Григорович

УДК 338.43

МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ

РИНКУ СТРОКОВИХ КОНТРАКТІВ

НА ЗЕРНО В УКРАЇНІ

Спеціальність 08.04.01. – Фінанси, грошовий обіг і кредит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кременчуцькому державному політехнічному університеті Міністерства освіти і науки України та Інституті аграрної економіки Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: доктор економічних наук, академік УААН, професор

Дем’яненко Микола Якович,

Інститут аграрної економіки Української академії аграрних наук

Офіційні опоненти: доктор економічних наук,

Худолій Любов Михайлівна,

Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту та бізнесу Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри фінансів та

банківської справи

кандидат економічних наук,

Шевченко Галина Олексіївна,

Українська ф’ючерсна біржа,

генеральний директор

Провідна установа: Інститут економіки Національної академії наук України, відділ економічних проблем, м. Київ

Захист відбудеться 15.10.2003 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.02 у Інституті аграрної економіки Української академії аграрних наук за адресою: 03127, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 8.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту аграрної економіки Української академії аграрних наук за адресою: 03127, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 8.

Автореферат розісланий 15.09.2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Жук Н.Л.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми. Трансформація економічної системи з командно-адміністративної у ринкову в умовах національної специфіки привела до створення певного вакууму у механізмі державного регулювання економіки АПК. Разом із зменшенням своєї присутності на мікрорівні держава в значній мірі втратила можливості макроекономічного регулювання в аграрній сфері. Доцільність такого регулювання не викликає сумнівів, тому пошук та конструювання механізмів реалізації державної політики в агропромисловому комплексі є надзвичайно актуальним завданням. Одним з таких механізмів виступає біржовий ринок сільськогосподарської продукції та його еволюційна формація – ринок строкових контрактів, зокрема, на найбільш репрезентативну складову сільськогосподарської продукції – зерно.

Повноцінне використання потенціалу ринку строкових контрактів у регулюванні економіки АПК забезпечується через механізм регулювання ринку строкових контрактів. Модель строкового контракту містить в собі елемент часу. Це обумовлює можливість реалізації найбільш економічно значимої частини відносин, що виникають між господарюючими суб’єктами в разі укладання строкової угоди, через певний термін. Механізм регулювання біржової строкової торгівлі дозволяє реалізувати мету державного регулювання опосередковано, Вплив на процес планування господарської діяльності економічних суб’єктів здійснюється через цінову кон’юнктуру строкового ринку. Така перспективність і опосередкованість надають цьому впливу характеру м’якості та поступовості. Ці властивості разом із принципом свободи економічного вибору, що лежить в основі біржової торгівлі, дають підстави включити механізм її регулювання у нову модель державного регулювання економіки.

З викладеного цілком очевидна актуальність обраної проблематики дисертаційного дослідження. З огляду на це стає доцільним дослідження теоретичних основ функціонування ринку строкових контрактів із виробленням науково обґрунтованих пропозицій щодо його організації та формування механізму регулювання ринку. Своєчасність такого дослідження підтверджується поступовим усвідомленням у науковому середовищі необхідності трансформації функцій бірж у економіці країни. Такі зміни обумовлені зростаючою інформатизацією економічних відносин та визначальною роллю інформації при прийнятті управлінських рішень як на макро-, так і на мікрорівні.

Великий світовий досвід торгівлі біржовими та позабіржовими строковими інструментами обумовив значну кількість наукових праць зарубіжних вчених-дослідників з даної проблеми. Серед них особливою ґрунтовністю та теоретичною глибиною виділяються роботи таких авторів як Бансал В.К., Басов А.И., Буренін А.Н., Воркінг Г., Галанов В.А., Дегтярьова О.І., Кандинська О.А., Кейнс Дж.М., Маршалл Дж.Ф., Мишкін Ф.С., Сорос Дж., Хікс Дж.Р.

За останні роки у національному науковому середовищі активізувався пошук шляхів удосконалення і розвитку організаційних форм біржової торгівлі з урахуванням вітчизняного практичного досвіду торгівлі реальним товаром та перших спроб строкової торгівлі. Значна увага означеній проблематиці приділена у роботах таких вітчизняних науковців, як Горьовий В.П., Губський Б.В., Дмитрук П.Б., Лактіонов О.В., Маслюков Є., Примостка Л.О., Солодкий М.О., Сохацька О.М., Худолій Л.М, Шаповалов Є.А., Шевченко Г.О., Шпичак О.М.

Але потрібно відзначити, що переважна більшість вітчизняних дослідників вивчають загальноекономічні питання строкової торгівлі, зосереджують увагу на її технічній стороні та частково полемізують на рівні визначень та понять. Ні в якому разі не принижуючи важливість цих робіт та дискусій, треба підкреслити недостатність їх теоретичної глибини та комплексності при розгляді проблеми організації біржового ринку строкових контрактів на сільськогосподарську продукцію та реалізації його регулятивного потенціалу. Наслідком цього є неможливість розробки основних засад формування строкового і, зокрема, ф’ючерсного ринку та формулювання на їх базі пропозицій щодо організації строкової торгівлі. Тому, нагальною є необхідність подальшого більш глибокого теоретичного вивчення даної проблеми, підпорядкування цих досліджень практичній меті організації ринку та застосування його механізму у регулюванні процесу економічного розвитку.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою частиною науково-дослідних робіт, виконаних інститутом аграрної економіки УААН на замовлення Міністерства аграрної політики України в межах теми “Фінансові відносини та кредитний механізм АПК в ринкових умовах” (номер державної реєстрації 0196V016298, протокол засідання вченої ради інституту № 2 від 14.02.2001 р.).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є поглиблення теоретичних положень та вироблення пропозицій щодо організації строкового ринку зерна, а також обґрунтування формування і застосування механізму регулювання строкової торгівлі.

Для досягнення поставленої мети в дисертаційному дослідженні сформульовані такі задачі:

·

·

·

·

·

·

·

Об’єкт дослідження – ринок зерна, процеси формування та функціонування ринку строкових (ф’ючерсних) контрактів на зерно.

Предмет дослідження – теоретичні основи організації строкового ринку, економічний механізм регулювання спотової та ф’ючерсної торгівлі в контексті державного регулювання аграрного сектору економіки.

Методи дослідження. Методологічною основою проведення дослідження стали діалектичний метод пізнання, фундаментальні положення економічної теорії, класичні і сучасні наукові роботи вітчизняних і зарубіжних вчених з питань строкової торгівлі, законодавчі та нормативні акти України. Методами дослідження виступили комплексний та системний аналіз підходів до регулювання аграрного сектору та критичний аналіз механізмів заставних закупівель та інтервенційних операцій, що пропонуються до використання з цією метою. Дослідження трансформації державного регулювання АПК виконано із використанням діалектичного та системного аналізу. За допомогою експертного аналізу, аналізу джерел та теоретичного узагальнення уточнені поняття строкового ринку, ф’ючерсного ринку та ф’ючерсного контракту, досліджено організаційно-економічні основи функціонування ф’ючерсного ринку. Аналіз та системний підхід дозволили виробити теоретично обґрунтовані пропозиції щодо організації біржової торгівлі ф’ючерсними контрактами, сформулювати умови їх реалізації, а також визначити взаємозв’язки між елементами ф’ючерсного ринку та розробити алгоритм дії механізму регулювання ринку.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у розробці теоретичних та науково-практичних аспектів формування ринку ф’ючерсних контрактів на зерно в умовах перехідного характеру економіки України та конкретизується в наступному:

·

·

·

·

·

а) забезпечити дотримання динамічного співвідношення обсягів притоку спекулятивних та хеджевих капіталів у відкриті позиції;

б) вирішити завдання щодо залучення максимальної кількості учасників на ринок.

·

·

а) задавати параметри майбутньої кон’юнктури та поступово, а не одномоментно, переводити економічну систему із одних умов в інші;

б) отримувати швидку оцінку ефективності державних управлінських рішень не за результатами їх виконання, а на підставі реакції ф’ючерсних котировок;

в) ефективно використовувати потенціал інформаційного впливу на ринок і тим самим знижувати “вартість” реалізації аграрної політики.

·

·

·

·

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні дослідження, які виконані в дисертації, складають потенційну основу наукових положень і висновків щодо формування і розвитку ринку ф’ючерсних контрактів на зерно. За результатами дослідження сформульовані пропозиції щодо реалізації механізму регулювання ф’ючерсного ринку. Практична цінність отриманих результатів полягає у можливості їх використання у організаційно-економічному забезпеченні процесу формування ф’ючерсного ринку та при обґрунтуванні заходів ринкового регулювання із використанням інформаційної моделі ф’ючерсного ринку. Розроблені автором пропозиції можуть бути використані Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Міністерством аграрної політики при розробці законодавчих та нормативних актів, які регламентують діяльність регулятивних органів на ф’ючерсному ринку.

Положення дисертаційного дослідження використовуються у процесі навчання студентів економічних спеціальностей, зокрема у навчальних дисциплінах “Фінанси”, “Фінанси підприємств”, “Фінансовий менеджмент”, “Фінансова діяльність підприємства”, “Фінансовий механізм ЗЕД” (акт впровадження, реєстраційний № 23/1189).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є особисто виконаною науковою роботою, в якій викладений авторський підхід до вирішення проблеми побудови біржової системи ф’ючерсної торгівлі та формування механізму регулювання ф’ючерсного ринку в аспекті використання його потенціалу в процесі реалізації державної економічної політики.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Результати дисертаційного дослідження обговорювались та мали своє відображення в аналітичних матеріалах ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: сучасний стан і перспективи вирішення” (РВПС, Київ, 2002 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції “Ідеї В.І.Вернадського і сучасна гуманітарно-економічна освіта в контексті розвитку людства” (ІЕНТ, Кременчук, 2003 р.), 3-х щорічних всеукраїнських науково-практичних конференціях молодих вчених і спеціалістів Кременчуцького державного політехнічного університету (КДПУ, Кременчук, 2001-2003 р.р.).

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 6 наукових робіт загальним обсягом 2,6 умов.-друк. арк., які всі належать особисто автору. Всі наукові роботи опубліковані у фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Роботу викладено на 177 сторінках машинописного тексту, вона містить 8 таблиць і 14 рисунків на 11 сторінках, 86 найменувань використаних джерел – на 7 сторінках. Дисертація містить 12 додатків на 12 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі розкрито актуальність теми дисертації та ступінь дослідженості питань, що розглядаються. Сформульовано мету, задачі, предмет і об’єкт дисертаційного дослідження, відображено його методологічну та інформаційну базу. Показано наукову новизну, практичне значення виконаної роботи. Наведено результати апробації її основних положень.

У першому розділі “Теоретичні засади формування ринку строкових контрактів” розкривається сутність понять “товарна біржа”, “ф’ючерсна біржа”, “ф’ючерсний ринок”, “строковий ринок”, “похідний інструмент”, “строковий контракт”, “форвардний контракт”, “ф’ючерсний контракт”, уточнюється визначення ф’ючерсного ринку та ф’ючерсного контракту. Обґрунтована діалектика розвитку біржових ринків та еволюція біржової торгівлі в бік торгівлі правами на товар. Зазначається, що цей процес веде до модифікації класичного кола “товар – гроші – товар” у вигляд “гроші – права на товар – гроші”.

Згідно проведеному аналізу факторів, що сприяли біржовій еволюції, та принципів ф’ючерсної торгівлі підтверджена вимога до товарної біржі як організації, що не має на меті одержання прибутку, діяльність якої спрямована на реалізацію організаційних, технічних та частини регулятивних функцій оптового ринку. Відзначено, що перехід на електронну систему біржової торгівлі може привести до зміни характеру витрат на реалізацію цих функцій, що потребує своєчасного законодавчого оформлення відповідних змін.

Вивчення природи початкової та варіаційної маржі дозволило визначити функції, які вони виконують у механізмі ф’ючерсної торгівлі. Разом із функцією гарантування повноти виконання фінансових зобов’язань контрагентів за контрактами початкова маржа виконує важливу роль інструменту регулювання активності ринку. Зі свого боку механізм стягнення варіаційної маржі забезпечує виконання функції гарантування точності і своєчасності розрахунків.

Купівля-продаж ф’ючерсних контрактів втілюється у вигляді відкриття-закриття ф’ючерсних позицій (рахунків у кліринговій палаті) та відповідного руху коштів, тобто, є виключно фінансовою операцією. Зроблений відповідний висновок, що вартість ф’ючерсного контракту є чистою вартістю обслуговування грошових потоків, які пов’язані з утриманням відкритої ф’ючерсної позиції до моменту її закриття. Це зумовлює доцільність використання даного поняття для аналізу ефективності операцій з ф’ючерсними контрактами, а не для моделювання їх ціноутворення. Модель вартості ф’ючерсного контракту виглядає наступним чином:

,

де

р – вартість утримання відкритої ф’ючерсної позиції до моменту її закриття;

ПМ – початкова маржа;

d – середньозважена депозитна ставка, яка діяла в період утримання ф’ючерсної позиції;

ВMп – позитивна варіаційна маржа, яка накопичена на момент закриття позиції;

n – кількість торгових сесій впродовж дії відкритої позиції, в які був отриманий приріст варіаційної маржі;

ВМпі – приріст варіаційної маржі впродовж однієї торгової сесії;

d i – середньозважена депозитна ставка, яка діяла з моменту отримання приросту маржі ВМпі і до моменту закриття ф’ючерсної позиції;

ВМн – негативна варіаційна маржа, яка накопичена на момент закриття позиції;

m – кількість торгових сесій впродовж дії відкритої позиції, в які відбувалось зниження (виплата) варіаційної маржі;

ВМні – виплата варіаційної маржі в результаті отримання збитку впродовж однієї торгової сесії;

ki – середньозважена кредитна ставка, яка діяла з моменту виплати маржі ВМні і до моменту закриття ф’ючерсної позиції.

Для ф’ючерсної торгівлі характерне розмежування у часі функцій ціноутворення та безпосереднього обміну грошово-товарними цінностями. Це можливе в економічних умовах, які характеризуються сталістю макроекономічних, політичних, майнових, правових, соціально-культурних, етичних та загальнолюдських аспектів життя суспільства та нестабільністю, що зумовлена функціонуванням механізму вільного ціноутворення і, в меншій мірі, обставинами непереборної сили.

З системних позицій обґрунтована відповідність між змістовним наповненням функцій ф’ючерсного ринку та функцій системи керівництва аграрним сектором економіки. Системний аналіз функцій керівництва та дослідження процесу їх трансформації у ринкових умовах показали, що існування товарної біржі передбачає можливість утворення в її рамках ринкового механізму, який дозволяє реалізовувати функції організації, планування, управління та зв’язку як на макро-, так і на мікрорівні.

У другому розділі “Функціонування ринку зерна в Україні” розкривається стан біржового та позабіржового ринку зерна, а також дається характеристика існуючих механізмів реалізації державної політики в аграрній сфері.

Проведене дослідження кон’юнктури зернового ринку показало зміну ціноутворюючих факторів, що обумовлено реформуванням відносин власності в аграрному секторі, та зниженням рівня адміністративного втручання в процес ціноутворення на сільськогосподарську продукцію. З іншого боку залишається високим ступень зарегульованості руху товарних потоків в регіонах.

Звільнення ринку від елементів адміністративного ціноутворення має цінність в аспекті створення умов для формування ф’ючерсного ринку. Вона полягає у зменшенні монополії на інформацію, що певним чином вирівнює учасників ринку у їх можливостях отримувати та аналізувати вхідні інформаційні потоки. Останнє є запорукою створення рівних умов для отримання прибутку для всіх учасників та залучення на ринок їх максимальної кількості.

Аналіз характеру цінової динаміки кожного маркетингового року впродовж періоду 1999-2002 років дозволив виділити два інтервали – липень-грудень та січень-червень, – які мають принципово різні умови формування цін. В першій половині маркетингового року внутрішня кон’юнктура визначається активністю експортерів. Зниження обсягів незаконтрактованого зерна у січні-червні веде до підвищення рівня монополізації пропозиції та створює умови для формування кон’юнктури внутрішніми трейдерами. Серед головних чинників, що впливали на ціни в досліджуваний період, можна виділити величину валового збору, рівень світових цін, пропускну здатність портових елеваторів, рівень маркетингових витрат, неповернення ПДВ при експортних операціях.

Трансформація державної присутності на аграрному ринку в бік створення механізмів непрямого впливу обумовила доцільність дослідження дії цих механізмів, зокрема, заставних цін та інтервенційних операцій. Аналіз застосування заставних закупівель з метою вилучення з ринку певної кількості зерна показав невисоку ефективність його дії. Доведено, що цей аспект дії вказаного механізму залежить від рівня заставних цін та низки вказаних вище ціноутворюючих факторів, більшість з яких мають імовірнісний характер. Це знижує можливості механізму заставних цін у регулюванні цінової кон’юнктури зернового ринку.

Показана доцільність застосування механізму заставних цін для здійснення кредитування сільгоспвиробників. За умови системного використання він повинен стати регулятором кон’юнктури кредитного ринку підприємств АПК. Завданням держави в цьому контексті виступає не перетворення цього механізму на альтернативу банківському кредитуванню, а реалізація за його допомогою державної політики щодо умов кредитування аграрного сектору та стимулювання процесу трансформації таких умов. Для забезпечення більшої гнучкості та підвищення ефективності його регулятивного потенціалу пропонується відмовитись від фіксованого рівня заставної ціни. Можливість вилучення частини зерна з ринку при цьому розглядається як похідна функція від основної. Роль механізму безпосереднього регулювання цінової кон’юнктури покладається на інтервенційні операції.

Визнаний недостатній рівень організації біржової торгівлі, що позначається на активності біржової торгівлі. Нерозвиненість мережі агроторгових домів стала однією з основних причин низького представництва агровиробників на біржових торгах. Іншими чинниками виступають висока вартість біржового місця, відсутність гарантії виконання біржових угод, високий процент невиконання угод. Відзначена складність та значна уразливість до адміністративного втручання схем, що пропонувались з метою гарантування та страхування контрактних зобов’язань.

Констатована досить висока відмінність між цінами біржового та позабіржового ринків. Головним чинником такого стану визнана відсутність ефективно діючого спотового ринку. Результати дослідження дозволили визначити ряд заходів по формуванню ринкового середовища, серед яких необхідно виділити нагальність демонополізації та посилення конкуренції у маркетинговій ланці АПК, а також підвищення її інвестиційної привабливості.

Зроблений висновок про невисоку популярність форвардних контрактів на біржових торгах. Причинами подібної ситуації виступають:

-

-

-

Проведений аналіз дозволив визначити групи факторів, які гальмують впровадження ф’ючерсної торгівлі:

1)

2)

3)

4)

У третьому розділі “Формування ринку строкових контрактів” розкриваються передумови формування ф’ючерсного ринку, визначені на підставі аналізу теоретичних засад ф’ючерсної торгівлі, та обґрунтований алгоритм управління ринковими процесами із використанням запропонованої інформаційної моделі ф’ючерсного ринку.

Невизначеність майбутньої кон’юнктури стимулює появу попиту на інформацію про майбутні ціни. Актуальною потребою стає перенесення акцентів у процесі біржового будівництва на створення біржового ринку майбутніх цін. Це не виключає існування бірж реального товару, а відводить їм функцію організації оптової торгівлі залишками незаконтрактованої товарної маси.

Еволюція біржової торгівлі веде до трансформації економічного значення спекуляції. Можливість отримання зиску від перепродажу прав на товар виключає товарну ланку із ланцюга формування спекулятивного прибутку. З іншого боку хеджери отримують можливість мінімізувати цінові ризики, передавши їх за плату спекулянтам. Поява ф’ючерсних ринків створює умови для виконання спекуляцією функцій забезпечення стабільності та прогнозованості вартості використання ресурсів, залучених у виробництво, та вартості готової продукції.

Проведене дослідження показало необхідність дотримання збалансованого представництва “ризикодавців” та “ризикоотримувачів”, а також важливість надання динамічного характеру співвідношенню хеджевого та спекулятивного капіталів в залежності від стадії функціонування ринку. Рівність обсягу відкритих хеджерами та спекулянтами позицій на етапі формування ринку повинна змінитись на етапі розвитку в бік збільшення частки спекулятивного капіталу.

Відносно невисока амплітуда коливань світових цін на зерно безумовно вплине на цінову динаміку внутрішнього ф’ючерсного ринку та можливість отримання спекулятивних прибутків. Тому необхідним стає формування крупних спекулятивних капіталів. Визнано актуальним створення в Україні класу інституційних інвесторів та фінансових посередників з числа небанківських установ. Проведений аналіз показав вторинність появи інституційних інвесторів по відношенню до появи відповідного інвестиційного інструментарію.

Вимога симетрії хеджевого та спекулятивного капіталів на етапі створення ринку підтверджує необхідність появи господарських структур, що працюють з великими обсягами сільськогосподарської сировини. Концентрація виробництва зерна обумовлюється в першу чергу активністю інтеграційних процесів. Необхідність підвищення якості управління значними товарними потоками стимулює появу потреби у мінімізації цінових ризиків, що збільшує хеджевий потенціал зернового виробництва.

Визначено, що метою державного регулювання економіки виступає не досягнення нового рівня макроекономічної рівноваги, а переведення економіки у стан досягнення якісно нового рівня рівноваги. Використання потенціалу строкових ринків може значно підвищити ефективність такого регулювання.

Створення відповідної законодавчої бази повинно визначити роль держави у функціонуванні ринку і попередити неконтрольований розвиток подій на ньому. Аналіз природи поведінки спекулянтів на ф’ючерсному ринку показав, що вона ґрунтується на очікуваннях, які породжують рух спекулятивного капіталу, його кумулятивний вплив на цінову динаміку та формують ринкові процеси, що самопідсилюються. Об’єктивність впливу спекулятивної складової на процеси ціноутворення на ф’ючерсному ринку породжує об’єктивну нестабільність функціонування ринкового механізму та необхідність зовнішнього регулювання.

Дослідження інформаційних зв’язків ф’ючерсного ринку виступило основою побудови його інформаційної моделі, яка ілюструє систему зв’язку, що існує на ринку (рис. 1).

Рис. 1. Інформаційна модель ф’ючерсного ринку

Учасники ринку виступають у двоякій ролі: спочатку як отримувача вхідної інформації, а потім, після її усвідомлення – у ролі джерела інформації. Інформація, яку формує це джерело, втілюється з одного боку у дії по купівлі-продажу контрактів (інформація про зміну котировок), а з іншого боку – у появу інформації психологічного характеру (чуток, паніки, ажіотажу та ін.)

Крім внутрішніх інформаційних взаємозв’язків ф’ючерсний ринок має і зовнішні взаємозв’язки, які враховують як одно-, так і двосторонню пов’язаність кон’юнктури ринку із зовнішніми первинними джерелами диференційованої інформації. Активними джерелами є такі, генерація інформації якими, по-перше, прямо залежить від кон’юнктури ринку, а по-друге, характер цієї інформації спрямований на переведення ринку у новий стан або на збереження поточного. Джерела, інформація з яких має односторонній вплив на ринок, тобто, її поява не має прямої залежності від результатів торгів, характеризуються як пасивні.

Можливість впливу на фундаментальні економічні фактори через застосування потенціалу біржової строкової торгівлі (широка пунктирна стрілка), розглядається як ключова умова підвищення ефективності державної економічної політики в нових умовах. Ця можливість реалізується за допомогою введення

штучного генератора диференційованої інформації, який буде формувати не тільки інформацію про події, а й інформацію, що впливає на прогноз настання подій. Алгоритм управління з боку такого генератора показаний на рис. 2.

Рис. 2. Алгоритм управління ф’ючерсним ринком з боку генератора диференційованої інформації

Поява разом із запровадженням біржового ринку товарних строкових контрактів ефективно діючого інструментарію непрямого впливу надає державній економічній політиці ознак опосередкованості, поступовості та прогнозованості. Не дивлячись на вагомий перелік переваг, які мають строкові інструменти порівняно із інструментами прямої дії, підкреслюється, що заходи непрямої дії не виступають альтернативою застосуванню елементів традиційного впливу на економіку. Сутність державного регулювання аграрного виробництва в нових економічних умовах повинна складатись у правильній комбінації заходів прямого та опосередкованого впливу, підібраної у відповідністю зі специфікою економічного моменту.

ВИСНОВКИ

1. Обґрунтована доцільність трансформації біржової інфраструктури аграрного ринку в бік витіснення товарообмінних операцій з реальним товаром та формування ринку строкових контрактів на зерно з огляду на логіку еволюції біржової торгівлі. Доведено, що перетворення ринку реальних товарів на ринок прав (зобов’язань) супроводжує процес посилення ринку фінансового капіталу з огляду на виключення товарної фази з ланцюгу отримання прибутку та модифікації класичного кола “гроші –товар – гроші”, яке характеризує спотовий ринок, у вигляд “гроші – права на товар – гроші”.

2. Узагальнено та доповнено визначення понять строкового ринку, строкового контракту, ф’ючерсного контракту. Доведена доцільність виділення в рамках даного дослідження ринку ф’ючерсних контрактів як найбільш репрезентативного сегменту строкового ринку, який має високий потенціал регулятивного впливу. Сформульоване власне визначення ф’ючерсного ринку як динамічної системи інформаційних зв’язків та організаційно-економічних взаємовідносин, які супроводжують та забезпечують обіг ф’ючерсних контрактів. Обґрунтоване поняття вартості купівлі-продажу ф’ючерсного контракту як чистої вартості обслуговування грошових потоків, які пов’язані з утриманням відкритої ф’ючерсної позиції.

3. Обґрунтовано статус товарної ф’ючерсної біржі як організації, яка не має на меті одержання прибутку, та діяльність якої спрямована на реалізацію організаційних, технічних і частини регулятивних функцій оптового ринку. Визначено, що товарна ф’ючерсна біржа повинна формувати такий ринок біржових послуг, регламент якого стимулює до встановлення мінімальних комісійних за рахунок збільшення обігу і конкуренції між професійними посередниками. З’ясовано, що перехід у режим електронних торгів потенційно здатний знизити значимість технічної функції професійних посередників та зменшити їх прибутки від її реалізації. Намагання компенсувати це зменшення за рахунок відповідного зростання прибутку посередників як засновників біржі – через збільшення біржових зборів – перетворює біржу на комерційне підприємство, яке вже отримуватиме прибуток.

4. Визначений склад учасників ф’ючерсного ринку, конкретизована поведінка та ризики кожної з груп учасників торгівлі. Виділені ризики, зумовлені механізмами функціонування та розрахунків: маржевий ризик, ризик примусового закриття позиції, ризик втрати початкової маржі, ризик незапланованої купівлі-продажу реального товару. Зроблений висновок про загальну спекулятивність мотивів участі у ф’ючерсній торгівлі. Обґрунтована трансформація ролі спекуляції разом із появою ф’ючерсних ринків у бік виконання функцій забезпечення стабільності та прогнозованості вартості використання ресурсів, залучених до сфери виробництва, та вартості готової продукції.

5. Встановлено, що функціонування ф’ючерсного ринку передбачає розмежування функцій ціноутворення та товарно-грошового обміну у часі. Доведено, що економічні умови, які забезпечують цю можливість, повинні характеризуватись двома протилежними, але діалектично пов’язаними ознаками: сталістю та нестабільністю. Сталість повинна стосуватись макроекономічних, політичних, майнових, правових, соціально-культурних, етичних та загальнолюдських аспектів життя суспільства, а нестабільність – бути відносною та обумовленою функціонуванням механізму вільного ціноутворення.

6. Доведена можливість утворення в рамках ринкового середовища механізму, який дозволяє реалізовувати функції організації, планування, управління та зв’язку як на макро-, так і на мікрорівні. Цим механізмом виступає ф’ючерсний ринок. Визначені переваги, які надає застосування ф’ючерсного інструментарію при реалізації вказаних функцій: 1) можливість задавати перспективні параметри аграрного виробництва; 2) поступовість переведення економічної системи із одних умов в інші; 3) можливість оцінки ефективності та наслідків владних рішень без їх безпосереднього виконання; 4) швидкість зворотної реакції ринку; 5) відносно низька вартість застосування.

7. Відзначений імовірнісний характер впливу механізму заставних цін на пропозицію зерна на ринку, що ускладнює реалізацію функції управління ринковими процесами та потребує створення інших взаємодоповнюючих систем та механізмів. Обґрунтована доцільність використання механізму заставних цін для реалізації функції регулювання кредитного ринку підприємств АПК. Визначено, що інструментом безпосереднього регулювання кон’юнктури ринку зерна повинні бути інтервенційні операції.

8. Визначені чотири групи факторів, що гальмують впровадження ф’ючерсної торгівлі. Перш за все це відсутність концепції організації та розвитку ринку ф’ючерсних контрактів на зерно. До другої групи належить недосконалість законодавчої бази, що створює організаційні проблеми при формуванні елементів ф’ючерсного ринку. В окремі групи факторів виділені проблеми, пов’язані з відсутністю ефективно діючого спотового ринку зерна та занадто високим рівнем товарного кредитування та бартеру у аграрному виробництві.

9. Доведена необхідність підтримання динамічного балансу хеджевого і спекулятивного капіталів на ф’ючерсному ринку для забезпечення стабільного грошового потоку від “ризикодавців” до “ризикоотримувачів”. Динамічність такого балансу зумовлена: у короткостроковій перспективі – необхідністю стимулювання залучення хеджерів до ф’ючерсної торгівлі, у довгостроковій – потребою нарощування ліквідності торгівлі за рахунок спекулятивної складової.

10. Відзначена актуальність створення в Україні класу інституційних інвесторів та фінансових посередників з числа небанківських установ, доведена вторинність їх появи по відношенню до появи відповідного інвестиційного інструментарію. Встановлена симетрична вимога до формування крупного хеджевого капіталу через активізацію інтеграційних процесів в АПК та концентрацію зернового виробництва.

11. Обґрунтована необхідність зовнішнього втручання у ринкові процеси, зумовлена об’єктивною нестабільністю ф’ючерсних ринків та виникненням процесів, що самопідсилюються. Запропонована інформаційна модель ф’ючерсного ринку, яка відображає інформаційні зв’язки між елементами ринкової системи та виступає основою механізму регулювання ринку. Викладені вимоги до державного органу регулювання, серед яких потрібно виділити політичну незалежність, доступ до значних фінансових та товарних ресурсів, прямий технічний вихід на ринок. Запропонований алгоритм управління ринком, що базується на інформаційному характері його функціонування і використовує як засіб впливу інформацію про прогноз настання події.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

АНОТАЦІЯ

Гноєвий В.Г. Механізм регулювання ринку строкових контрактів на зерно в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01. – Фінанси, грошовий обіг і кредит. – Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 2003.

Дисертація присвячена дослідженню питань формування і функціонування ринку строкових контрактів на зерно та розробки механізму регулювання ринку. Уточнені визначення основних понять строкового ринку. Запропоноване нове трактування понять “ф’ючерсний ринок” та “вартість ф’ючерсного контракту”. На підставі теоретичних досліджень розроблено пропозиції щодо формування та розвитку ф’ючерсного ринку. З позицій системного аналізу обґрунтована доцільність та переваги застосування інструментарію ф’ючерсного ринку у регулюванні аграрного сектору економіки.

Запропоновано інформаційну модель ф’ючерсного ринку, яка відображає напрям і характер зв’язків між його складовими. Обґрунтовано застосування інформаційних методів впливу на ринкове середовище з метою зміни фундаментальних факторів. На основі інформаційної моделі побудований механізм регулювання ринкових процесів та алгоритм його дії.

Ключові слова: строковий контракт, ф’ючерсний контракт, ф’ючерсний ринок, спекуляція, хеджування, механізм регулювання ринку, інформація, інформаційна модель, алгоритм управління.

АННОТАЦИЯ

Гноевой В.Г. Механизм регулирования рынка срочных контрактов на зерно в Украине. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01. – Финансы, денежное обращение и кредит. – Институт аграрной экономики УААН, Киев, 2003.

В диссертации на основе анализа теоретических разработок отечественных и зарубежных ученых проведено исследование логики эволюции биржевой торговли. Обоснован вывод об объективности смещения акцентов в ее функциональном назначении в пользу выполнения функции ценового прогнозирования.

Исследована организационная основа функционирования товарной фьючерсной биржи. Определено, что товарная биржа должна выступать организацией, которая не имеет целью получение прибыли, и деятельность которой направлена на реализацию организационных, технических и части регулятивных функций оптового рынка. Отмечена трансформация статуса биржи в связи с переходом в режим электронной торговли, в результате которой биржа может отказаться от принципа неприбыльности деятельности.

Уточнены основные понятия срочной торговли. Предложено новое трактование стоимости фьючерсного контракта как финансовой категории. Она определяется как чистая стоимость денежных потоков, которые обслуживают открытую фьючерсную позицию. Фьючерсный рынок рассматривается как динамическая система информационных связей и организационно-экономических отношений, которые сопровождают и обеспечивают операции с фьючерсными контрактами.

На основе исследования функционирования фьючерсного рынка показано размежевание функций ценообразования и товарно-денежного обмена во времени. Определено, что экономические условия, которые обеспечивают эту возможность, должны характеризоваться двумя противоположными, но диалектически связанными признаками: постоянством и нестабильностью. Постоянство должна касаться макроэкономических, политических, имущественных, правовых и других аспектов жизни общества, а нестабильность – быть относительной, в значительной мере обусловленной функционированием механизма свободного ценообразования.

С системных позиций обосновано соответствие между содержательным наполнением функций срочного рынка и функций системы руководства аграрным сектором экономики. Доказана возможность формирования в рамках рыночной среды механизма, который способствует реализации функций организации, планирования, управления и связи как на макро-, так и на микроуровне. Таким механизмом выступает фьючерсный рынок. Определен перечень преимуществ, которые предоставляет применение фьючерсного инструментария для реализации указанных функций: 1) возможность задавать перспективные параметры аграрного производства; 2) постепенность переведения экономической системы из одних условий в другие; 3) возможность оценки эффективности и последствий мер регулирования без их непосредственной реализации; 4) скорость обратной реакции рынка; 5) относительно низкая стоимость использования.

В диссертации отражены результаты исследования существующих механизмов регулирования аграрного рынка, таких как залоговые закупки и интервенционные операции. Установлено, что основными причинами низкой эффективности их применения являются вероятностный характер влияния залоговых закупок на объем предложения, попытка соединить оба механизма в одном, что сказывается на качестве нормативной базы, а также отсутствие соответствующего финансирования. Сделан вывод о потенциальной эффективности залоговых закупок как формы кредитования предприятий АПК.

Изучение попыток организации срочной торговли показало нецелесообразность разработки ее суррогатных схем и необходимость создания классического фьючерсного рынка. Исследование опыта организации валютного фьючерсного рынка в Украине дало возможность определить возможные факторы отрицательного влияния на развитие фьючерсного рынка зерна. Среди них жесткое регулирование цены базового актива, преобладание спекулянтов на торгах, невозможность проведения арбитражных операций.

Появление фьючерсных рынков ведет к трансформации роли спекуляции в сторону выполнения ею функций обеспечения стабильности и прогнозированости стоимости использования ресурсов, привлеченных в сферу производства, и стоимости готовой продукции. Основное функциональное назначение фьючерсной торговли указывает на потребность обеспечения динамического баланса притока хеджевого и спекулятивного капиталов как определяющего условия жизнеспособности рынка. Динамичность такого баланса обусловлена необходимостью решения разных задач в кратко- и среднесрочной перспективе функционирования фьючерсного рынка.

Проведенное исследование наряду с возможностью использования фьючерсных рынков в регулировании макроэкономических процессов выявило необходимость внешнего вмешательства в рыночные процессы, обусловленного недостаточной способностью свободных рынков к самокоррекции. Указанные возможности реализуются при помощи разработанной информационной модели фьючерсного рынка. Предложен алгоритм регулирования рынка, который базируется на информационном характере его функционирования и использует как средство влияния информацию о прогнозе наступления события.

Ключевые слова: срочный контракт, фьючерсный контракт, фьючерсный рынок, спекуляция, хеджирование, механизм регулирования рынка, информация, информационная модель, алгоритм управления.

SUMMARY

Gnoyeviy V.G. Regulatory mechanism of futures grain contract market in Ukraine. – Manuscript.

Thesis for Candidate Degree of Economy in specialty 08.04.01. – Finance, Money Turnover and Credit. – Institute of Agrarian Economy, Ukrainian Agrarian Academy of Science, Kyiv, 2003.

The thesis deals with the problems of forming and functioning the market of futures grain contracts and elaboration of regulatory market mechanism. The main concepts of futures markets are specified. New interpretations of such concepts as “futures market” and “cost of futures contract” are given. The propositions on forming and functioning the futures market are worked out on the basis of