Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України

Горбунова Вікторія Валеріївна

УДК 159.922.4 (048)

ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ

ЕТНІЧНОЇ СВІДОМОСТІ У ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті психології ім. Г. С. Костюка АПН України

Науковий керівник – | дійсний член АПН України, доктор психологічних наук, професор Моляко Валентин Олексійович, Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, завідувач лабораторії психології творчості

Офіційні опоненти – | доктор психологічних наук, професор Титаренко Тетяна Михайлівна, Інститут соціальної та політичної психології АПН України, завідувачка лабораторії соціальної психології особистості

– | кандидат психологічних наук, доцент Хазратова Нігора Вікторівна, Волинський державний університет, доцент кафедри психології

Провідна установа – | Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України

Захист відбудеться 18 грудня 2003 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.453.02. в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України за адресою: 01033, Київ-33, вул. Паньківська, 

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України

Автореферат розіслано 17 листопада 2003 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради | Андрієвська В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку українського суспільства особливої ваги набувають дослідження етнічної свідомості. Включення етнічної проблематики до предметного поля соціології, історії, культурології, етнолінгвістики, психології забезпечує різнобічне вивчення етнічної свідомості. Дослідження психологічних чинників формування етнічної свідомості дозволяють розкрити внутрішні механізми та оптимальні умови її розвитку.

Базуючись на загальних положеннях Л.С. Виготського, О.Р. Лурії, Б.Ф. Поршнєва про суспільно-історичну природу етнічної психіки, та на дослідженнях закономірностей виникнення і розвитку етнічної свідомості, проведених К.О. Абульхановою-Славською, В.С. Агеєвим, О.Г. Асмоловим, дослідники дедалі більше зосереджують свою увагу на вивченні психологічних особливостей формування етнічної свідомості. У роботах М.Й. Боришевського, П.І. Гнатенка, Л.М. Дробіжевої, С.В. Лур’є, Л.Е. Орбан-Лембрик, В.М. Павленко, В.Ф. Петренка, М.І Пірен, Г.У. Солдатової, С.О. Тагліна з’ясовуються психологічні механізми виникнення етнічних стереотипів, аналізуються внутрішні умови існування та форми прояву етноцентризму, розкриваються вікові та індивідуальні особливості розвитку етнічної ідентичності.

Необхідність дослідження етнічної свідомості у юнацькому віці зумовлена особливостями розвитку етнічної ідентичності, яка, на думку багатьох дослідників, є центральним новоутворенням етнічної свідомості саме цього вікового періоду (М.Й. Боришевський, Б.А. Вяткін, П.І. Гнатенко, Е. Еріксон, К.В. Коростеліна, Дж. Марсія, В.М. Павленко, Дж. Фінней, В.Ю. Хотинець). Слід зазначити, що більшість досліджень етнічної свідомості у юнацькому віці проводилися переважно в руслі соціологічного та соціально-психологічного підходів – вивчались, переважно, етнічні, демографічні та гендерні чинники становлення етнічної свідомості. Ці дослідження є вагомим внеском у психологічну теорію та педагогічну практику, однак вони не охоплюють усієї проблематики формування етнічної свідомості у юнацькому віці. Зокрема, поза увагою залишилося вивчення психологічних чинників формування етнічної свідомості юнаків та юнок. Мало досліджень, в яких би етнічна свідомість розглядалася з точки зору її ціннісно-смислової будови, де б вивчалася роль діяльності, зокрема, творчої діяльності, у формуванні етнічної ідентичності як ціннісно-смислового ядра етнічної свідомості особистості.

Актуальність і недостатня розробленість проблеми зумовили вибір теми дослідження “Психологічні чинники формування етнічної свідомості у юнацькому віці”.

Дисертаційне дослідження виконано у рамках проекту Державного фонду фундаментальних досліджень “Творчість як засіб особистісного зростання і гармонізації людських стосунків” (07.07.00092).

Об’єкт дослідження – процес розвитку етнічної свідомості особистості.

Предмет дослідження – психологічні особливості формування етнічної свідомості особистості у юнацькому віці.

Мета дослідження полягає у виявленні основних системо-утворюючих компонентів етнічної свідомості особистості та встановленні психологічних чинників формування етнічної свідомості у юнацькому віці.

Гіпотеза дослідження. Основними психологічними чинниками формування етнічної свідомості у юнацькому віці є такі: характер міжетнічного сприймання особистості, ціннісно-смислова когнітивна складність особистості в етнічній сфері та змістове наповнення етнічної свідомості особистості.

У відповідності з метою дослідження та висунутою гіпотезою, поставлено такі завдання:

1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми формування етнічної свідомості, розробити теоретичну модель формування етнічної свідомості особистості у юнацькому віці.

2. Вивчити особливості міжетнічного сприймання, структурної будови та змісту етнічної свідомості у юнацькому віці. Дослідити вплив поінформованості в етнічній сфері та творчої діяльності на формування етнічної свідомості особистості.

3. Дослідити особливості розвитку етнічної свідомості особистості в залежності від таких психологічних чинників, як характер міжетнічної перцепції особистості, ціннісно-смислова когнітивна складність особистості в етнічній сфері та змістова організація етнічної свідомості особистості.

4. Розробити систему психолого-педагогічних вимог до організації спеціальної діяльності з розвитку етнічної свідомості особистості у юнацькому віці. Відповідно до вимог, розробити та провести формуючий експеримент з розвитку етнічної свідомості школярів.

Методологічною основою дослідження стали такі основні положення:

1) основні теоретичні положення про соціокультурну зумовленість вищих психічних функцій та знаковий характер свідомості, про зв’язок мови та свідомості (Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, О.О. Потебня, Г.Г. Шпет); 2) основні положення про застосування суб’єктного підходу до вивчення психічних явищ (С.Л. Рубінштейн, К.О. Абульханова-Славська, Б.Г. Ананьєв, А.В. Брушлінський, Г.С. Костюк); 3) основні положення психосемантичного підходу до аналізу свідомості (О.Ю. Артемьєва, В.Ф. Петренко); 4) положення про особливості розвитку суспільної та індивідуальної етнічної свідомості (В.С. Агеєв, М.Й. Боришевський, І.С. Кон, Л.Е. Орбан-Лембрик, В.М. Павленко, В.Ф. Петренко, Р.У. Солдатова); 5) основні положення теорії особистісних конструктів (Дж. Келлі); 6) основні положення концепції життєвого світу особистості (Т.М. Титаренко) 7) основні положення системно-стратегіальної концепції творчості та обдарованості (В.О. Моляко).

Методи та організація дослідження: аналіз та узагальнення наукових літературних джерел, бесіда, анкетування, метод особистісних конструктів Дж. Келлі. Для обробки результатів дослідження застосовано методи математичної статистики, якісний та порівняльний аналізи. У формуючому експерименті використано груповий тренінг.

Дослідження проводилось протягом 1999 – 2002 років у м. Житомирі та Житомирській області. Загальна вибірка складала 705 осіб юнацького віку (школярів загальноосвітніх шкіл та студентів вузів).

Наукова новизна дослідження полягає у комплексному вивченні та встановленні типологічних особливостей перцептивної, структурної та змістової сторін етнічної свідомості особистості; у визначенні основних психологічних чинників формування етнічної свідомості особистості; у дослідженні їх впливу на становлення етнічної ідентичності особистості.

Теоретичне значення дослідження полягає у побудові теоретичної моделі формування етнічної свідомості в юнацькому віці; обґрунтуванні поняття “ціннісно-смислова когнітивна складність в етнічній сфері” та застосуванні його до аналізу етнічної свідомості у юнацькому віці; у поясненні особливостей впливу поінформованості особистості в етнічній сфері та діяльності творчого характеру на формування етнічної свідомості у юнацькому віці.

Практичне значення дослідження полягає у тому, що на основі вивчення психологічних чинників формування етнічної свідомості у юнацькому віці було сформульовано ряд психолого-педагогічних вимог до організації спеціальної діяльності інформативно-творчого характеру з розвитку етнічної свідомості особистості у юнацькому віці, розроблено тренінг розвитку етнічної свідомості школярів.

Надійність та вірогідність результатів забезпечується узгодженістю теоретичного аналізу проблеми з емпіричними підходами до її дослідження, поєднанням номотетичного та ідеографічного підходів у експериментальному дослідженні, застосуванням кількісного та якісного аналізу.

На захист виносяться такі положення:

1. Специфіка формування етнічної свідомості у юнацькому віці полягає в активному розвитку міжетнічної перцепції, структурній перебудові та змістових змінах ціннісно-смислових компонентів етнічної свідомості. Продуктивним для вивчення психологічних чинників формування етнічної свідомості у юнацькому віці є комп-лексний аналіз закономірностей міжетнічного сприймання особистості, структурних та змістових особливостей її етнічної свідомості.

2. Основними психологічними чинниками формування етнічної свідомості у юнацькому віці є характер міжетнічного сприймання (ступінь та характер стереотипізації етнічної свідомості), рівень ціннісно-смислової когнітивної складності в етнічній сфері (ступінь структурної складності етнічної свідомості) та змістове наповнення етнічної свідомості особистості (зміст параметрів міжетнічної оцінки).

3. Індивідуальні особливості міжетнічної перцепції, структурної та змістової організації етнічної свідомості визначають рівень розвитку етнічної свідомості особистості. Показником найнижчого рівня розвитку етнічної свідомості особистості є невизначений ситуативний тип етнічної ідентичності. Свідченням розвиненої етнічної свідомості є нестереотипна ціннісна етнічна ідентичність.

4. Створення сприятливих умов для розвитку етнічної свідомості у юнацькому віці можливе за рахунок організації спеціальної інформативно-тренігової діяльності на основі використання стратегій творчого мислення.

Апробація роботи. Основні результати дослідження були представлені, обговорювалися та отримали схвальну оцінку на засіданнях лабораторії психології творчості Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України; на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Спадкоємність та інновації в українській психологічній науці” (Кам’янець-Подільський, 2002); “Синергетика: процеси самоорганізації технічних, технологічних та соціальних систем” (Житомир, 2003); на V Міжнародній науково-практичній конференції “Духовність і проблеми розвитку особистості” (Житомир, 1999), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога” (Київ, 2002), V Міжнародній науково-практичній конференції “Молодь в умовах нової соціальної перспективи” (Житомир, 2003).

Основний зміст дослідження відображено у 7 публікаціях, з яких 5 надруковано у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (232 назви) та 11 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 168 сторінках. У роботі містяться 19 рисунків та 18 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено його об’єкт, предмет, мету і завдання, сформульовано гіпотезу, розкрито методологічну основу та методи дослідження, показано наукову новизну, прак-тичне значення, наведено положення, що виносяться на захист, дані про апробацію роботи та відомості про структуру дисертації.

У першому розділі “Теоретичні та методологічні проблеми дослідження етнічної свідомості” зроблено спробу класифікації та аналізу основних підходів до вивчення етнічної свідомості, досліджено проблему одиниць вивчення етнічної свідомості, проаналізовано особливості становлення етнічної свідомості у юнацькому віці.

Основні підходи до вивчення етнічної свідомості за характером детермінант її виникнення та розвитку можна умовно поділити на дві групи: описово-апріорні, у яких етнічна свідомість розуміється як якість або властивість, що притаманна людству одвічно, і не має причинових витоків (М.О. Бердяєв, В. Вундт, Г. Гегель, І. Кант, О. Кульчицький, М. Лацарус, І. Фіхте, П.Я. Чаадаєв, Х. Штейнталь) та пояснювально-детерміністичні, у яких виникнення та розвиток етнічної свідомості пояснюється впливом зовнішніх умов (Л.С. Виготський, Р. Бенедікт, Ю.В. Бромлей, К. Гіртц, Л.М. Гумільов, Я. Дашкевич, І.С. Кон, В. Лісовий, О.Р. Лурія, Д. Марсіа, М. Мід, Г. Олпорт, Б.Ф. Поршнєв, О.О. Потебня, Г. Теджфел, Дж. Тернер) або внутрішніх чинників (В.С. Агеєв, М.Й. Боришевський, В.Ф. Петренко, Г.У. Солдатова, Л.Е. Орбан-Лембрик, В.М. Павленко, О.Г. Шмельов).

Перспективним в етнопсихологічному дослідженні, на нашу думку, є вивчення внутрішніх чинників становлення етнічної свідомості. Об’єктивні умови її формування доцільно розглядати через їх представ-леність у внутрішньому світі особистості.

Релевантним меті та завданням нашого дисертаційного дослідження є виділення одиниць дослідження міжетнічної перцепції, структурної та змістової організації етнічної свідомості.

Уявлення про значеннєво-смислову будову етнічної свідомості, виділення її індивідуальних та суспільних форм беруть свій початок у західній філософії (Г.В.Ф. Гегель, Е. Гуссерль, В. Гумбольдт, М. Гайдеггер). У вітчизняній психології свідомість традиційно розглядалася як суспільне явище. Первинна знакова функція відводилася мові як “дійсній свідомості” (Л.С. Виготський, О.О. Потебня, Г.Г. Шпет). Сучасні дослідники наголошують на провідній ролі особистості у формуванні свідомості, обґрунтовують положення про смисли та цінності як одиниці дослідження індивідуальної свідомості (О.Г. Асмолов, Б.С. Братусь, В.П. Зінченко, З.С. Карпенко, В.В. Столін, О.Л. Музика). Отже, етнічна свідомість особистості – це індивідуально-своєрідна та неповторна ціннісно-смислова система побудови та інтерпретації етнічної реальності, планування поведінки в етнічному світі.

У ході дослідження структурних особливостей свідомості, на нашу думку, доцільно використовувати таку психологічну характеристику, як когнітивна складність особистості, введену у науковий обіг Дж. Келлі для опису системи особистісних конструктів. Аналіз поняття “особистісний конструкт”, проведений Ю.М. Забродіним, І.М. Козловою, В.І. Похильком, дозволяє наблизити поняття “система конструктів” до поняття “ціннісно-смислова сфера особистості”. Тоді когнітивна складність особистості – це показник складності ціннісно-смислової сфери людини у певній сфері людського досвіду. Для відображення суті когнітивної складності особистості як характеристики структури ціннісно-смислових компонентів етнічної свідомості нами пропонується звузити поняття “когнітивна складність особистості в етнічній сфері” до поняття “ціннісно-смислова когнітивна складність особистості у етнічній сфері”. Ціннісно-смислова когнітивна складність особистості в етнічній сфері є одним із чинників формування етнічної свідомості юнаків та юнок, вона визначає особливості структурної будови етнічної свідомості особистості.

Однак у процесі міжетнічного сприймання окремі смисли та цінності не мають реального існування. На думку багатьох авторів, основними компонентами етнічної свідомості є стереотипи – недиференційовані, упереджені та стійкі атрибуції щодо власного та інших етносів (І.С. Кон, В.П. Левкович, І.Б. Андрущак, В.Ф. Петренко, Л.О. Аличева, Е. Бартмінський, О.В. Мітіна). Щоправда, окремі дослідники поряд з етнічними стереотипами виділяють і нестереотипні компоненти (П.І. Гнатенко, Л.М. Дробіжева, Л.Е. Орбан-Лембрик, Г.У. Солдатова, В.М. Павленко, С.О. Таглін). Таким чином, саме етнічні авто- та гетеростереотипи, а також нестереотипні образи власної та іноетнічних груп можуть бути визнані одиницями дослідження міжетнічного сприймання. Одним із психологічних чинників формування етнічної свідомості є характер міжетнічного сприймання, який залежить від активності особистості у процесі присвоєння значень суспільної етнічної свідомості.

З огляду на виділення у будові етнічних стереотипів когнітивного та афективного компонентів (І.С. Кон, Г.У. Солдатова, В.П. Трусов, О.С. Філіпов), окремі дослідники сходяться на думці про семіотичну природу етнічних стереотипів і наголошують на необхідності вивчення конкретного змісту етнічних стереотипів (Т.М. Дрідзе, В.Ф. Петренко, Г.У. Солдатова). Таким чином, одиницями дослідження етнічної свідомості можуть бути семантичні значення параметрів міжетнічної оцінки.

Одним із психологічних чинників формування етнічної свідомості є її змістове наповнення. Збагачення змісту етнічної свідомості особистості у юнацькому віці є складним і багатогранним процесом, який поряд з власною активністю людини (К.О. Абульханова-Славська, М.Й. Боришевський, А.В. Брушлінський, Б.С. Братусь, В.П. Зінченко, В.А. Петровський, Т.М. Титаренко) визначається її соціальною ситуацією розвитку, зокрема, особливостями оволодіння провідною діяльністю (Л.С.Виготський, Д.Б.Ельконін).

Для формування етнічної свідомості у юнацькому віці характерним є розвиток етнічної ідентичності особистості як системи уявлень, знань, та переконань про етнічну реальність з позицій власного етносу (М. Барет, М.Й. Боришевський, П.І. Гнатенко, Дж. Марсія, В.М. Павленко, Ж. Піаже, К.В. Коростеліна, В.Ю. Хотинець).

Всебічне вивчення етнічної ідентичності вимагає системного дослідження впливу психологічних чинників формування етнічної свідомості на особливості міжетнічної перцепції, структурну та змістову організацію етнічної свідомості особистості. Важливим є питання про засоби розвитку етнічної свідомості. Враховуючи важливу роль когнітивно-пізнавальної сфери у формуванні етнічної свідомості особистості, одним із дієвих засобів розвитку її змісту можна вважати інформування з етнічної проблематики. Але розвиток міжетнічного сприймання та ускладнення структурної будови етнічної свідомості вимагає якісно іншого засобу – особистість має не лише активно засвоювати інформацію, а й критично переосмислювати її, структурувати, виділяти головне і другорядне. На нашу думку, ці вимоги можна задовольнити у діяльності творчого характеру.

У психології творчості та обдарованості поширеною є думка, що саме творча активність впливає на розвиток особистості, визначає складність усіх її психічних процесів (С.Л. Рубінштейн, О.М. Едкінд, В.О. Моляко, О.Л. Музика, В.Е. Чудновский, В.С. Юркевич). Складність та системність структурної будови свідомості творчо обдарованої особистості, багатство її змісту та висока критичність у міжособистісному сприйманні дозволяє сформулювати гіпотезу про те, що залучення юнаків та юнок до творчої діяльності може стати дієвим засобом розвитку етнічної свідомості у юнацькому віці.

У другому розділі “Психосемантичне дослідження етнічної свідомості у юнацькому віці” обґрунтовано використання методу особистісних конструктів Дж. Келлі для вивчення етнічної свідомості, представлено дослідження психологічних чинників формування етнічної свідомості у юнацькому віці.

На основі аналізу експериментальних можливостей методу особис--тіс-них конструктів Дж. Келлі (Д. Банністер, І.Г. Батраченко, Ю.М. Забродін, О.Л. Музика, В.І. Похилько, Г.У. Солдатова, Е.О. Федотова, Ф. Франселла) зроблено висновки щодо його релевантності меті дослідження:

1) метод особистісних конструктів може бути використаний як при номотетичному дослідженні загальних особливостей суспільної етнічної свідомості, так і при ідеографічному вивченні етнічної свідомості особистості;

2) використання методу особистісних конструктів відкриває широкі можливості конструювання для експериментальних процедур відповідно до предмету та завдань дослідження;

3) метод особистісних конструктів надає широкі можливості для якісного аналізу результатів, статистичної обробки та графічного представлення даних.

Для вивчення етнічної свідомості у юнацькому віці використовувалися техніки репертуарних та рангових решіток методу особистісних конструктів. Елементами решіток стали назви представників етнічних груп, які були відібрані за критеріями контактності та поінформованості: українці, росіяни, білоруси, поляки, євреї, цигани, німці, японці, американці, кавказці. Для виділення конструктів (параметрів міжетнічного оцінювання та порівняння) у репертуарних решітках використовувався метод тріад. Конструкти рангових решіток (найуживаніші параметри міжетнічної оцінки) були виділені за допомогою частотного аналізу результатів репертуарних решіток.

У дослідженні брали участь школярі загальноосвітніх шкіл та студенти вузів, серед яких були творчо обдаровані юнаки та юнки. Критерієм обдарованості слугували високі досягнення у творчості, об’єктивним підтвердженням яких були перемоги на всеукраїнських та обласних змаганнях і конкурсах.

У результаті порівняльного аналізу матеріалу репертуарних решіток було виділено дві групи досліджуваних (за схожість та частотою вживання параметрів міжетнічної оцінки). Критерій поділу – рівень поінформованості в етнічній сфері. Обдаровані юнаки були умовно віднесені до групи з високим рівнем поінформованості в етнічній сфері. За нашим припущенням поглиблене вивчення будь-якої галузі передбачає ознайомлення із її розвитком не лише у межах власного, а й інших етносів.

За результатами факторного аналізу (пакет програм Statistiса: метод головних компонент з подальшим Varimax-обертанням), у етнічній свідомості в юнацькому віці прослідковується чіткий розподіл уявлень про етнічні групи за матеріальними (фактор “Розвиненість, цивілізованість”) та моральними (фактор “Психологічна близькість”) оцінками (рис.1.).

Рис. 1. Семантичний простір етнічної свідомості досліджуваних групи з високим рівнем поінформованості в етнічній сфері

У результаті аналізу даних рангових решіток, заповнених досліджуваними, було складено узагальнені стереотипні портрети етнічних груп. Наприклад, українцям, з погляду школярів та студентів, притаманні інтелект, працелюбність, доброта, привабливість, чесність, дружелюбність, щирість, веселість, сміливість, терпимість, мудрість, принциповість, повага до традицій. Поряд із цим, вони сприймаються як невойовничі, незгуртовані та бідні. Попри окремі уявлення про націоналізм українців, у ході аналізу етнічної свідомості українських юнаків та юнок такого феномену не виявлено, швидше йдеться про слов’яно-центризм, що проявляється у близькому та подібному позитивному оцінюванні слов’янських етносів.

Характер стереотипізації етнічної свідомості особистості визначався на основі відповідності між індивідуальною та суспільною етнічною свідомістю за параметрами міжетнічної оцінки та образами етнічних груп. У результаті дослідження було виділено такі типи міжетнічного сприймання юнаків та юнок: невизначений та стереотипний (переважно у школярів та студентів з низьким рівнем поінформованості в етнічній сфері – 25,28%; 58,42%* Відсоток від кількості досліджуваних кожної з груп.), авто-стереотипний та гетеростереотипний (переважно у школярів та студентів з високим рівнем поінформованості в етнічній сфері – 41,99%; 29,99%), нестереотипний (переважно у творчо обдарованих юнаків та юнок – 86,20%).

На характер міжетнічного сприймання у юнацькому віці значно впливає рівень поінформованості в етнічній сфері. Нестереотипне сприймання обдарованих юнаків та юнок можна пояснити структурною складністю їх свідомості, нестандартністю та критичністю сприймання і мислення, а також суб’єктивною значимістю параметрів міжетнічної оцінки.

З метою встановлення рівня ціннісно-смислової когнітивної складності особистості в етнічній сфері досліджувалися загальна та поелементна кількість конструктів – параметрів міжетнічної оцінки, а також артикульова-ність системи конструктів (системність та диференційованість системи параметрів міжетнічного оцінювання та порівняння). Основними методами обробки результатів стали частотний аналіз та процедура, подібна до факторного аналізу методом головних компонент, описана Ф. Франселою та Д. Баністером. На основі зіставлення виділених критеріїв та аналізу їх змістового наповнення було виділено такі типи структурної будови етнічної свідомості юнаків: ситуативний (переважно у школярів та студентів з низьким рівнем поінформованості в етнічній сфері – 69,78%), ситуативно-ціннісний (переважно у школярів та студентів з високим рівнем поінформованості в етнічній сфері – 58,01%) та ціннісний (переважно у творчо обдарованих юнаків та юнок – 96,55%).

Ціннісний тип структурної будови етнічної свідомості свідчить про наявність сталої, особистісно значимої системи параметрів міжетнічної оцінки. Перебуваючи у світі активних інформаційних впливів, особистість із ціннісною будовою етнічної свідомості здатна до критичного сприймання різної інформації, вибудовування власної системи міжетнічної оцінки. Для особистості з ситуативним типом структурної будови етнічної свідомості, події етнічного світу, здебільшого, не є актуальними. Через малу кількість та низьку якість (невдалі конструкти) параметрів для міжетнічного оцінювання, відсутність системності та диференційованості у системі смислів етнічної свідомості, така людина легко змінює свої етнічні вподобання відповідно до змін у суспільній думці.

На основі аналізу конструктів (параметрів міжетнічної оцінки) було виділено такі типи змістової будови етнічної свідомості: з переважанням психологічних характеристик (переважно у творчо обдарованих юнаків та юнок – 100%), з переважанням змішаних характеристик (переважно у школярів та студентів з високим рівнем поінформованості в етнічній сфері – 31,09%), з переважанням соціально-демографічних характеристик та з переважанням зневажливих характеристик (переважно у школярів та студентів з низьким рівнем поінформованості в етнічній сфері – 45,88 %, 16,21%).

Переважне використання школярами для міжетнічної оцінки соціально-демографічних характеристик, на нашу думку, може бути зумовлене змістом навчальних курсів з політичної географії та всесвітньої історії, які викладаються у старших класах школи. Тоді як поглиблене вивчення студентами ліцею та університету (філологічного й історичного факультетів) літературної та наукової світової спадщини, культурного розвитку різних етнічних груп, призводить до переважання у етнічній свідомості конструктів-психологічних якостей особистості. Переважання зневажливих характеристик (сленгових та лайливих слів і виразів) при міжетнічному оцінюванні у школярів загально-освітніх шкіл є наслідком відсутності інформації про життя, культуру, історію, традиції та побут як власного, так і інших етносів, що призводить до пошуку інших параметрів міжетнічного порівняння та оцінювання, якими і стають сленгові слова.

Проведений аналіз міжетнічної перцепції, структури та змісту етнічної свідомості дозволяє дослідити особливості етнічної ідентичності як системи уявлень, знань, та переконань про етнічну реальність з позицій власного етносу. Тип міжетнічного сприймання визначає місце власної та іноетнічних групи у системі міжетнічних стосунків, є своєрідним ”каркасом” суб’єктивної етнічної реальності, на якому вибудовується етнічна ідентичність. Тип структурної будови етнічної свідомості, її ціннісний або ситуативний характер, визначає ступінь суб’єктивної значимості етнічної ідентичності. Тип змістової будови етнічної свідомості особистості дозволяє визначити параметри, на основі яких, власне, і відбувається етнічна ідентифікація.

Поінформованість в етнічній сфері сприяє розвитку етнічної свідомості особистості, зменшенню стереотипних компонентів у її структурі і, як наслідок, становленню етнічної ідентичності як ціннісного утворення етнічної свідомості особистості. У школярів та студентів з низьким рівнем поінформованості в етнічній сфері найчастіше спостерігаються такі типи етнічної ідентичності: невизначена ситуативна з переважанням зневажливих характеристик (11,81% Відсоток від загальної кількості досліджуваних.), невизначена ситуативна з переважанням соціально-демографічних характеристик (10,44%), стереотипна ситуативна з переважанням соціально-демографічних характеристик (25%), стереотипна ситуативна з переважанням змішаних характеристик (11,81%). Поінформовані юнаки та юнки мають переважно такі типи етнічної ідентичності: автостереотипна ситуативно-ціннісна з переважанням соціально-демографічних характеристик (14,74%), автостереотипна ціннісна з переважанням психологічних характеристик (13,14), гетеростереотипна ситутивно-ціннісна з переважанням змішаних характеристик (19,23%), нестереотипна ціннісна з переважанням психологічних характеристик (14,10%). Більшість творчо обдарованих досліджуваних мають нестереотипну ціннісну етнічну ідентичність з переважанням психологічних характеристик (86,21%).

На основі отриманих результатів, було зроблено висновок про те, що інформування в етнічній сфері та творча діяльність можуть стати дієвими засобами розвитку етнічної свідомості у юнацькому віці.

У третьому розділі “Проблема формування етнічної свідомості у юнацькому віці” обґрунтовано систему психолого-педагогічних вимог до організації спеціальної діяльності з розвитку етнічної свідомості у юнацькому віці. У відповідності до цих вимог, розроблено програму та проведено формуючий експеримент з розвитку етнічної свідомості школярів. Проаналізовано результати дослідження етнічної свідомості учасників експерименту.

Розроблений нами тренінг “Етнічна картина світу”, спрямований на розвиток міжетнічної перцепції, структурної будови та змісту етнічної свідомості особистості, базується на таких основних положеннях:

1. Індивідуально-орієнтований підхід до дослідження і формування етнічної свідомості. Теоретичною основою формуючого експерименту стали основні положення суб’єктного підходу до аналізу психічних явищ (К.О. Абульханова-Славська, Б.Г. Ананьєв, А.В. Брушлінський, Г.С. Костюк, С.Л. Рубінштейн), положення концепції життєвого світу особистості Т.М. Титаренко, положення теорії особистісних конструктів Дж. Келлі. Методичною базою тренінгу стали модифікована методика терапії фіксованих ролей Дж. Келлі та процедура дослідження етнічної картини світу, розроблена на основі каузометрії (Є.І Головаха, О.О. Кронік).

2. Використання достовірної інформації про історію, культуру, життя та побут етнічних груп. При підготовці та проведенні формуючого експерименту нами використовувалася література, рекомендована Міністерством освіти України, були залучені вчителі історії, бралися консультації у культурологів, соціологів та політологів.

3. Організація спеціальної діяльності творчого характеру з дослідження етнічної картини світу. Забезпечення творчого характеру діяльності базувалося на основних положеннях системно-стратегіальної концепції творчості та обдарованості В.О. Моляко. Вчений розробив такі основні вимоги до стимуляції творчої діяльності: розширення знань із формуванням критичного ставлення до інформації; консультації та обговорення результатів роботи з іншими спеціалістами; спеціальне стимулювання та тренування мислення і здібностей. Реалізація поставлених вимог у формуючому експерименті здійснювалася такими шляхами: виконання учасниками тренінгу домашніх завдань з вивчення основних історичних подій, культури, традицій та побуту власної та іноетнічних груп; підбір літератури, контроль за виконанням домашнього завдання, надання консультацій, а також читання лекцій учителями історії, використання бесід та групових дискусій при обговоренні матеріалу, використання учасниками тренінгу під час аналізу та реконструкції етнічної картини світу стратегій творчого мислення: пошуку аналогій, комбі-нування, реконструювання, випадкових підстановок, універсальної стратегії.

Формуючий експеримент складався з трьох частин: діагностичної (дослідження динаміки розвитку етнічної свідомості у процесі формуючого експерименту), підготовчої (підвищення поінформованості в етнічній сфері) та формуючої (розвиток етнічної свідомості шляхом залучення до інформативно-тренінгової діяльності творчого характеру). З метою контролю сторонніх факторів було сформовано три групи учнів: експериментальна (взяли участь в усіх трьох частинах експерименту), контрольна А (взяли участь у діагностичній та підготовчій частинах) та контрольна Б (взяли участь лише в діагностичній частині експерименту).

У результаті обробки діагностичних даних до і після експерименту, було виявлено такі зміни в етнічній свідомості учасників експеримен-тальної групи: зниження рівня стереотипізації міжетнічного сприймання, збільшення кількості психологічних характеристик у міжетнічному оцінюванні, підвищення ціннісно-смислової когнітивної складності особистості в етнічній сфері. Учасники контрольної групи А також продемонстрували ускладнення етнічної свідомості, однак зміни були менш істотними та за меншою кількістю параметрів. В учасників контрольної групи Б таких змін не виявлено (табл. 1.).

Таблиця 1.

Усереднені результати дослідження етнічної свідомості юнаків та юнок до та після експерименту

Критерії | Групи

Експериментальна | Контрольна А | Контрольна Б

Т Т – значимість змін за критерієм Вілкоксона. Виділені напівжирним шрифтом показники мають рівень статистичної значимості р 0,05. | Т | Т

Стереотипність параметрів оцінки | До експерименту | 62,21% | 9 | 61,63% | 2 | 64,72% | 23

Після експерименту | 51,25% | 49,56% | 62,62%

Психологічні характеристики | До експерименту | 45,25% | 2 | 43,76% | 13 | 45,08% | 30

Після експерименту | 52,17% | 48,19% | 43,85%

Соціально-демографічні характеристики | До експерименту | 50,38% | 12,5 | 52,75% | 20 | 50,18% | 32

Після експерименту | 46,52% | 50,38% | 52,72%

Лайливі та сленгові слова і вирази | До експерименту | 4,37% | 0 | 3,49% | 0 | 4,74% | 15

Після експерименту | 1,31% | 1,43% | 3,44%

Загальна кількість конструктів | До експерименту | 11,00 | 0 | 11,10 | 0 | 12,00 | 31,5

Після експерименту | 21,40 | 19,30 | 11,80

Поелементна кількість конструктів | До експерименту | 2,21 | 0 | 2,21 | 2 | 2,26 | 25

Після експерименту | 1,08 | 1,68 | 2,19

Артикульованість (ДІА/ДК) | До експерименту | 0,09 | 0 | 0,13 | 6 | 0,11 | 17,5

Після експерименту | 0,38 | 0,37 | 0,11

Артикульованість (ДЕА/ДК) | До експерименту | 0,46 | 0 | 0,61 | 0 | 0,39 | 22

Після експерименту | 1,95 | 1,33 | 0,43

Отримані результати свідчать про те, що інформування з етнічної проблематики істотно впливає на розвиток етнічної свідомості особистості. Однак збільшення цінностей у структурі етнічної свідомості потребує залучення до творчої діяльності – глибокого проникнення в етнічну проблематику, розгляду історії та сучасності етнічних груп крізь призму власних життєвих переживань та прагнень.

У висновках дисертації узагальнюються результати теоретичного аналізу та проведених експериментальних досліджень, окреслюються перспективи подальшого вивчення проблеми. На основі отриманих результатів формулюються такі висновки:

1. Аналіз основних підходів до вивчення етнічної проблематики показує перспективність дослідження внутрішніх чинників розвитку етнічної свідомості. До юнацького віку особистість підходить із певним рівнем розвитку етнічної свідомості, окремі компоненти якої, такі як ціннісно-смислова когнітивна складність в етнічній сфері, характер міжетнічного сприймання, змістове наповнення, – є важливими внутрішніми чинниками подальшого розвитку етнічної свідомості. Вивчення ціннісно-смислової організації етнічної свідомості особистості дозволяє не лише глибше дослідити процес формування етнічної свідомості, а й розкриває умови, необхідні для її оптимального розвитку.

2. Ціннісно-смислова когнітивна складність особистості в етнічній сфері є одним із чинників формування етнічної свідомості у юнацькому віці. Відповідно до рівня ціннісно-смислової когнітивної складності особистості в етнічній сфері, виділяються ситуативний, ситуативно-ціннісний та ціннісний типи структурної будови етнічної свідомості особистості. Розроблена типологія дозволила дослідити стійкість та особистісну значимість параметрів міжетнічної оцінки, визначити цілісність і диференційованість системи цінностей та смислів у структурі етнічної свідомості особистості.

3. Одним із психологічних чинників формування етнічної свідомості у юнацькому віці є характер міжетнічного сприймання особистості. Було виділено такі типи міжетнічної перцепції: невизначений, стереотипний, автостереотипний, гетеростереотипний, нестереотипний. Розроблена типологія дозволила визначити рівень стереотипізації етнічної свідомості юнаків та юнок, а також переважну спрямованість стереотипів на власну чи іноетнічні групи.

4. Змістове наповнення етнічної свідомості особистості є одним із чинників формування етнічної свідомості у юнацькому віці. На основі аналізу змісту етнічної свідомості юнаків та юнок виділяються такі типи змістової будови етнічної свідомості: з переважанням психологічних характеристик, з переважанням змішаних характеристик, з переважанням соціально-демографічних характеристик, з переважанням зневажливих характеристик (лайливих і сленгових слів та виразів). Дослідження змісту етнічної свідомості дозволило встановити основні смислові параметри, на яких вибудовується етнічна свідомість старшоклас-ників та студентів.

5. Комплексна взаємодія характеру міжетнічної перцепції особистості, ціннісно-смислової когнітивної складності особистості в етнічній сфері та змістового наповнення етнічної свідомості особистості впливає на формування її етнічної ідентичності, визначає рівень розвитку етнічної свідомості особистості. Найвищий рівень розвитку етнічної свідомості особистості у юнацькому віці визначається наявністю нестереотипної ціннісної етнічної ідентичності за психологічними характеристиками. Показником найнижчого рівня розвитку етнічної свідомості є невизначена ситуативна етнічна ідентичність з переважанням зневажливих характеристик (лайливих та сленгових слів і виразів).

6. Основними психолого-педагогічними вимогами до організації спеціальної діяльності з розвитку етнічної свідомості у юнацькому віці є такі: застосування індивідуально-орієнтованого підходу до дослідження та формування етнічної свідомості, інформування з етнічної проблематики та організація спеціальної діяльності творчого характеру з дослідження етнічної картини світу. Розвиток етнічної свідомості у юнацькому віці здійснюється ефективніше за умови включення особистості у творчу діяльність. Застосування тренінгу з розвитку етнічної свідомості із використанням елементів творчого тренінгу “КАРУС” показало, що у досліджуваних підвищується рівень ціннісно-смислової когнітивної складності в етнічній сфері, зменшується стереотипність міжетнічного сприймання, збільшується кількість психологічних характеристик у оцінюванні власної та інших етнічних груп.

Перспективою подальших досліджень проблеми формування етнічної свідомості є пошук та аналіз зовнішніх і внутрішніх детермінант формування етнічної свідомості особистості у різні вікові періоди.

Основний зміст дисертації відображено у таких публікаціях:

1. Горбунова В.В. Основні парадигми дослідження етнічної свідомості в психології // Психологія. Збірник наукових праць. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова. Випуск 17, 2002. – С. .

2. Горбунова В.В. Теоретичне обґрунтування психосемантичного дослідження етнічної свідомості творчо обдарованої особистості // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць.– К.: Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2002. – Т. . – Частина 5. – С. .

3. Горбунова В.В. Проблема методів дослідження етнічної свідомості в психології // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – К.: Вид-во “ГНОЗІС”, 2002. – Т.– Частина 5. – С. 71-75.

4. Горбунова В.В. Психологічні особливості детермінації етнічної свідомості у юнацькому віці // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За заг. ред. С.Д. Максименка. – К.: “BONA MENTE”, 2000. – Т. . – Випуск 3. – С. 60-65.

5. Горбунова В.В. Психосемантичне дослідження етнічної свідомості у юнацькому віці // Збірник наукових праць Військового гуманітарного інституту НАО України: “Українська еліта та її роль у державотворенні”. – Київ, 2000. – № 1’2 (14). – С.189 – .

6. Горбунова В.В. Методи дослідження етнічної свідомості // Духовність як основа консолідації суспільства. Міжвідомчий науковий збірник. – К.: Інститут “Проблеми людини”, 1999. – Т.16. – С. 303-308.

7. Горбунова В.В. Особливості становлення етнічної свідомості в юнацькому віці: типологія етнічної ідентичності // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції: “Молодь в умовах нової соціальної перспективи”. – Житомир, 2003. – С. 166-168.

АНОТАЦІЇ

Горбунова В.В. Психологічні чинники формування етнічної свідомості у юнацькому віці. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Київ, 2003.

Етнічна свідомість особистості розглядається як своєрідна та неповторна смислова система інтерпретації етнічної реальності. Досліджуються психологічні чинники формування етнічної свідомості у юнацькому віці: характер міжетнічного сприймання особистості, рівень ціннісно-смислової когнітивної складності особистості в етнічній сфері, особливості змістового наповнення етнічної свідомості особистості. доведено, що ефективними засобами розвитку етнічної свідомості особистості у юнацькому віці є інформування в етнічній сфері та залучення до творчої діяльності. За результатами дослідження розроблено формуючий експеримент з розвитку етнічної свідомості особистості, основою якого є тренінг “Етнічна картина світу”.

Ключові слова: етнічна свідомість, ціннісно-смислова когнітивна складність особистості в етнічній сфері, поінформованість в етнічній сфері, творча діяльність.

Горбунова В.В. Психологические особенности формирования этнического сознания в юношеском возрасте. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. – Институт психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины. Киев, 2003.

Этническое сознание личности рассматривается как своеобразная и неповто-римая смысловая система интерпретации этнической реальности. Исследуются психологические особенности формирования этнического сознания в юношеском возрасте: характер межэтнического восприятия, уровень ценностно-смысловой когнитивной сложности в этнической сфере, особенности смыслового наполнения этнического сознания личности. Доказано, что основными способами развития этнического сознания личности в юношеском возрасте являются информирование в этнической сфере и приобщение к творческой деятельности. На основе проведен-ного исследования разработан формирующий эксперимент по развитию этнического сознания, основой которого является тренинг “Этническая картина мира”.

Ключевые слова: этническое сознание, ценностно-смысловая когнитивная сложность личности в этнической сфере, информированность в этнической сфере, творческая деятельность.

Gorbunova V.V. Psychological determinants of the ethnic consciousness formation in youth. – Manuscript.

Dissertation for Candidate degree in psychological sciences. Speciality 19.00.07 – pedagogical and development psychology. G.S.Kostiuk Institute of Psychology, Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. Kyiv, 2003.

The ethnic consciousness of a person is examined as a distinctive and original national system of the ethnic reality interpretation. General ways of the ethnic problems’ study are analyzed. The perspectivity of exploration of general determinants of the ethnic consciousness raising is displayed. To our mind study of value and national organization of personal ethnic consciousness allows not only to explore the process of ethnic consciousness formation deeply, but it also reveals conditions, which are necessary for optimal development of ethnic consciousness at the different stages of ontogenesis.

It is theoretically grounded that the specificity of ethnic consciousness formation in youth is the active development of interethnic perception. It denotes restructurization and meaning changes of value and national contents of ethnic consciousness. Accordingly, the productivity of system analysis of interethnic perception conformity to natural laws of a person, structural and notional peculiarities of ethnic consciousness of a person at the study of psychological determinants of ethnic consciousness formation in youth are explored.

Psychological determinants of ethnic consciousness formation in youth are explored. Such determinants are the character of interethnic personal perception (degree and character of ethnic consciousness stereotypization), the level of value and notional cognitive complexity of a person in ethnic sphere (the degree of structural complexity of ethnical consciousness peculiarity inflection of personal ethnic consciousness (contents of parameters of interethnic appraisal).

Value and notional cognitive complexity of a person in the ethnic sphere denotes structural peculiarities of ethnic consciousness and it is one of the determinants of ethnic consciousness formation in youth. According to the level of value and notional cognitive complexity of a person in the ethnic sphere such kinds of personal ethnic consciousness structure can be determined: situational, value and situational, value.

One of psychological determinants of ethnic consciousness formation in youth is the character of interethnic personal perception. The level and direction of interethnic perception stereotypization depends on personal activity in the process of understanding of social and ethnic consciousness meaning. According to the character of interethnic perception can be picked out indefinite, stereotypic, autostereotypic, heterostereotypic, nonstereotypic.

Notional filling of