Українська академія аграрних наук

Інститут розведення і генетики тварин

Херсонець Людмила Костянтинівна

УДК 636.22/28.082

Оцінка та добір бугаїв різних генотипів

молочної худоби за комплексом ознак

при міжпорідному схрещуванні

06.02.01 – розведення та селекція тварин

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

с. Чубинське

2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті розведення і генетики тварин УААН

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор

Дубін Анатолій Миколайович, завідувач кафедри крупного тваринництва, Білоцерківський державний аграрний університет

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Антоненко Вадим Іванович, завідувач відділу державних селекційних програм, Інститут розведення і генетики тварин УААН;

кандидат сільськогосподарських наук, старший науко-вий співробітник Хмельничий Леонід Михайлович, завідувач лабораторії селекції молочної і м’ясної худоби, Черкаський інститут агропромислового виробництва УААН

Провідна установа: Сумський національний аграрний університет Міністерства аграрної політики, кафедра спеціальної зоотехнії м. Суми

Захист відбудеться “ 18 ” лютого 2003 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН, 08321 Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН.

Автореферат розісланий “ 14 ” січня 2003 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Мільченко Ю.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Удосконалення вітчизняної молочної худоби в Україні здійснюється шляхом внутріпорідної селекції, та за рахунок використання кращих генетичних ресурсів зарубіжних країн (США, Канада, Німеччина, Швейцарія та ін.). Це дозволяє формувати високопродуктивні стада молочної худоби за короткий період. Проте, за останні роки спостерігається скорочення періоду господарського використання корів. Особливо це стосується популяцій новостворених в Україні молочних порід худоби.

Досвід вітчизняних (Зубець М.В., Буркат В.П., Хаврук О.Ф. та ін., 1985, Гузєв І.В., Костюк А.Г., Мельник Ю.Ф., 1996) та зарубіжних (Kliеwer R.Н., 1982; Lindhe В., 1989; Hagemаn W.Н., 1991, Claus J., Reinhardt F., 1996) вчених свідчить, що рівень молочної продуктивності корів, їх пристосованість до промислової технології, здоров'я та довголіття, у значній мірі залежить від екстер'єру та конституції.

Це дозволяє отримувати об'єктивні дані щодо впливу плідників на зміну окремих екстер'єрних ознак, забезпечуючи вираженість молочного типу, зберігаючи високу продуктивність та інтенсивне використання в стаді. В зв'язку з цим, організація оцінки бугаїв за типом їх дочок при міжпорідному схрещуванні, є актуальним.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту розведення та генетики тварин УААН (протокол № 217 від 17 грудня 1998р). Робота виконана у відповідності з тематичним планом ІРГТ за темою “Консолідація новостворених та виведення нових високопродуктивних порід і типів великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності з більш високим її потенціалом на основі сучасних досягнень генетики і біотехнології” № Держреєстрації 0196U016323.

Мета і задачі дослідження. Метою досліджень є вивчення впливу бугаїв-плідників на формування типу будови тіла потомства з використанням сучасних селекційно-генетичних методів та на основі генетико-економічної їх оцінки за основними селекційними ознаками.

Для виконання цієї мети поставлені такі основні завдання:

- удосконалити методики оцінки екстер'єру бугаїв-плідників при міжпородному схрещуванні;

-

-

- вивчити молочну продуктивність корів у залежності від лінійних промірів тулуба;

-

-

-

Об’єктом дослідження були стада корів та бугаїв-плідників української червоно-рябої молочної породи.

Предметом дослідження були екстер’єр, кров, сперма, жива маса бугаїв-плідників та молочна продуктивність, проміри тулуба, індекси будови тіла, показники лінеарної оцінки типу будови тіла їхніх дочок.

Методи дослідження: зоотехнічні – взяття промірів тіла, визначення живої маси, індексів будови тіла, оцінка типу будови тіла за лінеарною класифікаційною системою; морфологічні – вивчення біохімічного і морфологічного складу крові; генеалогічний – аналіз родоводів, прогнозування племінної цінності; популяційний та генетико-математичний – вивчення закономірностей успадкування, мінливості, повторюваності оцінки генотипу; біометричні – визначення середніх величин їх похибки та взаємозв’язків між показниками.

Наукова новизна одержаних результатів. Розроблено та апробовано методики оцінки екстер'єру корів-матерів та бугаїв-батьків за типом будови тіла їхніх дочок. Проведена оцінка бугаїв з урахуванням зміни генетичного потенціалу їх дочок як за молочною продуктивністю так і за типом будови тіла. Визначено зв'язок оцінки типу помісних тварин з основними господарсько-селекційними ознаками.

Доведена доцільність селекції в молочному скотарстві з урахуванням комплексу генетичних факторів та середовища і зокрема достовірно встановлено їх вплив на показники оцінки бугаїв-плідників за типом будови тіла дочок.

Практичне значення одержаних результатів. Використання апробованих алгоритмів оцінки корів та бугаїв-плідників дозволяє прискорити формування бажаного типу молочної худоби, ефективно проводити селекцію за комплексом ознак, підвищити ступінь реалізації генетичного потенціалу тварин, розробити нові шляхи щодо формування типу будови тіла тварин спеціалізованого молочного напряму та удосконалити методи оцінки бугаїв-плідників за екстер'єром і молочною продуктивністю дочок. Методичні розробки щодо ефективності оцінки бугаїв через коригування генетичних факторів та умов середовища, визначені за основу при складанні машинної програми для ПЕОМ і використовуються в навчальному процесі.

Реалізація результатів досліджень. Отримані результати можуть бути використані при виведенні тварин спеціалізованого молочного типу, з високою молочною продуктивністю (6000-8000 кг молока), придатних до використання

в умовах сучасних автоматизованих технологій. Розроблені та опубліковані "Методичні рекомендації щодо оцінки бугаїв молочних порід за типом будови тіла дочок" дозволяють селекціонерам більш об'єктивно проводити оцінку і добір бугаїв-плідників. Розробки дисертанта використовуються при реалізації програм щодо формування молочних стад худоби Черкаського селекційного центру, а також у навчальному процесі учбових закладів II, III, IV рівнів акредитації.

Особистий внесок здобувача полягає в розробці методики, організації та проведенні досліджень, опрацюванні отриманих результатів, їх узагальненні, теоретичному обґрунтуванні і апробації в умовах виробництва. Викладені в дисертації матеріали та сформульовані висновки і пропозиції визначені за результатами отриманих даних у відповідності з первинною документацією.

Апробація положень дисертації. Результати досліджень за темою дисертації доповідались і обговорювались на вчених радах Інституту розведення і генетики тварин, Білоцерківського державного аграрного університету в 1998–2002 рр., Львівській державній академії ветеринарної медицини (1999), Черкаському інституті агропромислового виробництва (2000).

Публікації. Основний зміст дисертації викладено в 10 друкованих працях у наукових тематичних виданнях, в т. ч. 4 без співавторів.

Структура та об’єм дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, власних досліджень, висновків, пропозицій та списку літератури. Робота викладена на 153 сторінках друкованого тексту, містить 37 таблиць, ілюстрована 25 рисунками. Список цитованої літератури налічує 237 джерел, з них 51 іноземною мовою.

Матеріал і методика досліджень

Дослідження проведені впродовж 1988-2002 років у стадах бугаїв-плідників (n=107) племпідприємств Головного та Черкаського регіонального селекційних центрів, а також у п’яти стадах корів (n=2544) молочних порід Черкаської і Київської областей (рис. 1).

Схема проведених досліджень

Родоводи бугаїв-плідників вивчали за допомогою каталогів (Буркат В.П., Кругляк А.П., Хаврук О.Ф., 1989). Показники спермопродукції бугаїв-плідників вивчені за даними лабораторії Черкаського та Переяслав-Хмельницького племпідприємств.

Вивчення інтер’єрних особливостей бугаїв різних порід проводились дослідженнями біохімічного і морфологічного складу крові в лабораторії кафедри терапії і кліндіагностики факультету ветмедицини БДАУ.

Екстер'єрні особливості помісних тварин вивчено шляхом взяття промірів тулуба, визначенням індексів будови тіла, побудовою графіків екстер'єрного профілю (Чижик І.А., 1979), та з використанням лінеарної класифікаційної системи (Дубін А.М., Рудик І.А., Басовський М.З., 1992).

Оцінку бугаїв за екстер'єром дочок проводили за алгоритмом який дає можливість коригувати вплив факторів стада, генотипу та року лактації дочок, а також їх матерів і батька оцінюваного бугая (Басовський М.З., Дубін А.М., 2000):

(1)

де b1 – коефіцієнт регресії; W – поголів'я ефективних дочок; Дijk, – Рijk - показники оцінки екстер'єру одногенотипних (і) дочок (Д) і ровесниць (Р), j-го року, k-го стада; h2 – коефіцієнт успадковуваності селекційної ознаки; М -оцінка за екстер'єром матерів дочок оцінюваного бугая; Х – оцінка за екстер'єром ровесниць матерів (стада); Gбб – племінна цінність за екстер'єром батька бугая.

Генетичні якості (Gk) корів, як матерів майбутніх бугаїв за екстер'єром, визначали за таким алгоритмом:

(2)

де h2 – коефіцієнт успадковуваності ознаки; Д – показники оцінки екстер'єру дочок і-го генотипу, j-го року, k-го стада; Р – показники оцінки екстер'єру одногенотипних (і) ровесниць, j-го року, k-го стада; Gм– показники оцінки матерів корів, Gб – показник оцінки екстер'єру батьків корів.

Прогнозування племінної цінності ремонтних бугаїв за типом будови тіла проводили за модифікованим алгоритмом:

(3)

де Ім – індекс племінної цінності матері бугая; ІБ та ІББ – індекс племінної цінності батька (Б) та діда (ББ) бугая, ?q –генетичний тренд за типом будови тіла в популяції молочної худоби (Smit, 1962):

(4)

де в(s-p)Xt – зважена за плідниками регресія відхилення оцінки типу дочок (S) від ровесниць (Р) за певний період (t).

Прогнозування економічної ефективності використання бугаїв-плідників визначали за розробленим алгоритмом:

(5)

де ПБ – прогнозований прибуток (грн) від використання бугая; РЦ – реалізаційна ціна (грн)1 кг молока в рік оцінки бугая; ІПЦмж – племінна цінність бугая за молочним жиром (кг) дочок; Іт – племінна цінність бугая за типом будови тіла (балів) його дочок; 3,5 – коефіцієнт переводу балів за тип, в молочний жир (кг); 4,0 – коефіцієнт переводу молочного жиру в молоко 4-ної жирності.

Статистичну обробку матеріалів дослідження проведено за методикою М.О. Плохинського (1969), Є.К. Меркур’євої (1970), а також за машинною програмою "Microsta" Рудакова А.Н. і Рудакової Р.П. (1991) на ПЕОМ типу IBM PC/AT.

Результати досліджень

Характеристика бугаїв-плідників за походженням та показниками власної продуктивності. Доведено, що удосконалення методів оцінки бугаїв через коригування впливу генетичних факторів і умов середовища, збільшення числа джерел інформації, можливість застосування ПЕОМ значно підвищує ефективність селекції в популяції молочної худоби. Оцінка 81 бугаїв різних порід за походженням показала, що кращими за генетичними можливостями батьків є плідники червоно-рябої голштинської породи (І=9354кг–4,2%–376кг). В групі бугаїв української червоно-рябої молочної породи (УЧРМ)цей показник складає 8574 кг – 4,16% – 359 кг і дещо нижче у сименталів – 6767 кг – 4,04% –275 кг.

Встановлено, що у голштинських плідників вищі показники об’єму еякуляту в порівнянні до сименталів на 0,37 мл (при Р>0,95), проте менша рухливість сперміїв (–0,3 бала) та концентрація (–0,16 млрд/мл). Бугаї УЧРМ породи мають середні показники між вихідними материнською (симентальська) та батьківською (червоно-ряба голштинська). Запліднювальна здатність сперміїв бугаїв симентальської породи становить – 72,3 ± 3,19%, УЧРМ–75,9 ± 4,28% і голштинської –76,8 ± 4,13%.

Значних розходжень в інтер’єрних показниках не спостерігається. Проте для бугаїв УЧРМ породи характерним є зниження за вмістом у крові еритроцитів (6,7 ± 1,70 Т/л), гемоглобіну (138,9 ± 4,55 г/л) та вітаміну А (21,7 млг/%). Підвищення еритроцитів у крові бугаїв симентальської породи (8,9 ± 1,43 Т/л) вказує на інтенсивне формування еритропоетичних клітин у червоному кістковому мозку. Практично на одному рівні знаходяться показники вмісту в крові фосфору (1,7 ± 0,22 – 1,9 ± 0,20 м/моль/л). Лейкограма відповідає показникам крові великої рогатої худоби. Разом з тим, у бугаїв УЧРМ породи дещо вищі показники бактерицидної (32,4 ± 2,87%) та лізоцимної (3,8 ± 0,49%) активності. Це вказує на підвищені захисні фактори природної резистентності організму до умов навколишнього середовища.

Вплив бугаїв на формування типу будови тіла дочок. Практика показує, що коли ми використовуємо плідників кращих порід (поліпшувальних), то в наступному поколінні одержуємо певний позитивний результат у порівнянні з вихідною (поліпшуваною) породою. Аналіз показників промірів тулуба дочок бугаїв різних порід свідчить про відмінності в їх типі будови тіла (табл. 1). Так, дочки чистопорідного голштинського плідника Сегмента 405542 маючи високий надій (І–6534±349, 6кг), за основними промірами тулуба поступаються середньому стада. Це вказує на те, що не всі бугаї позитивно впливають на підвищення як молочної продуктивності дочок так і покращення екстер’єру.

1.

Проміри, см | Кличка, номер бугая | У середньому по стаду

Сегмент

405542 | Сем

389647 | Діалог

2009 | Май

5573

Порода | ЧРГ | ЧРГ | УЧРМ | УЧРМ

Висота в холці | 135,6±1,8 | 136,1±1,3 | 134,9±0,9 | 136,3±1,1 | 135,9±0,3

Груди: ширина | 44,9±1,9 | 44,5±0,9 | 44,3±0,7 | 43,9±0,8 | 44,8±0,6

глибина | 62,4±2,8 | 68,5±1,7 | 70,2±1,1 | 66,6±1,2 | 69,5±1,1

обхват | 204,7±2,2 | 205,1±1,4 | 205,8±1,5 | 206,0±1,6 | 206,0±1,0

Коса довжина тулуба | 171,2±3,92 | 165,4±2,0 | 167,0±1,9 | 174,4±1,8 | 172,2±2,1

Ширина в маклоках | 45,3±1,92 | 49,4±2,17 | 51,0±1,50 | 45,1±1,19 | 49,7±1,1

Обхват п’ястка | 20,4±0,24 | 20,9±0,30 | 20,6±0,18 | 20,4±0,15 | 20,3±0,13

Надій дочок, кг | 6534±349,6 | 5192±340,5 | 5471±312,9 | 5775±237,5 | 5574±273,0

Примітка: ЧРГ– червоно-ряба голштинська; УЧРМ– українська червоно-ряба молочна.

Для визначення ступеню однорідності у стадах тварин за типом, ми порівнювали коефіцієнт мінливості промірів тулуба (табл. 2).

2. Коефіцієнт мінливості (Cv) промірів тулуба корів, різних за генотипом

Порода,

генотип | Коефіцієнт мінливості, %

n | висота у холці | коса довжина тулуба | обхват грудей | ширина грудей | глибина грудей | ширина в маклоках | обхват п'ястка

Симентали, ч-п | 164 | 2,03 | 1,77 | 2,88 | 4,74 | 3,19 | 4,66 | 3,84

1/2С1/2ЧРГ | 87 | 2,71 | 3,87 | 3,86 | 5,51 | 5,25 | 7,34 | 7,24

3/8С5/8ЧРГ | 36 | 3,03 | 2,46 | 2,73 | 6,88 | 4,94 | 4,09 | 6,15

1/4С3/4ЧРГ | 135 | 2,77 | 4,05 | 4,35 | 7,25 | 5,53 | 5,84 | 6,15

1/8С7/8ЧРГ | 42 | 2,25 | 2,65 | 2,85 | 2,27 | 3,68 | 3,79 | 3,84

Отримані результати вказують на те, що для помісних тварин характерні вищі показники мінливості. Ми пояснюємо це тим, що при чистопородному розведенні досягають високого ступеня гомозиготності. При схрещуванні навпаки, спостерігається висока ступінь гетерозиготності, отож селекція за типом малоефективна.

Лінеарна оцінка типу будови тіла дочок бугаїв різного походження.

У дослідних стадах червоно-рябої молочної худоби Київської та Черкаської областей нами проведена оцінка 26 бугаїв за молочною продуктивністю і типом будови тіла їх дочок. Отримані результати показали, що при міжпорідному схрещуванні на формування типу будови тіла тварин значний вплив має спадковість вихідних порід.

Різниця в типі спостерігається не лише у дочок різних бугаїв, але й залежить від структури їх генотипу. Встановлено вірогідну різницю за окремими показниками оцінки екстер'єру в дочок бугая Дейнеміка 359472. Так, у дочок генотипу 1/4С3/4ЧРГ у порівнянні з напівкровними (1/2С1/2ЧРГ) краще розвинений поперек, міцно прикріплені передні та задні частки вим'я, стандартні (відповідають моделі) за розміром дійки з правильним розташуванням.

Аналізуючи отримані результати проведених досліджень, ми дійшли висновків: 1) на формування екстер'єрних особливостей дочок бугаїв отриманих при міжпорідному схрещуванні, значний вплив має частка спадковості вихідних порід, якість маточного поголів'я та умови середовища окремих стад; 2) для підвищення ефективності добору бугаїв, у селекційних програмах необхідно передбачати їхню оцінку за комплексом ознак (молочна продуктивність дочок та їхня оцінка типу будови тіла).

Зміни основних параметрів оцінки екстер'єру корів за перші три лактації. Проведена порівняльна оцінка екстер'єру корів (n=66) у період першої, другої та третьої лактацій показала, що показники за основними параметрами екстер'єру змінюються в бік підвищення або зниження. Для врахованого поголів'я корів спостерігається підвищення з першої до третьої лактації таких показників: величина і габітус (4,27±0,11 — 4,87±0,036 бала, при Р>0,99), міцність (3,61±0,14–4,54± 0,064, при Р>0,999) та глибина тулуба (3,24±0,12 — 4,39±0,063 бала, при Р>0,999), м'ясні якості (2,36±0,18 — 3,91±0,095 бала, при Р>0,999), ширина у тазостегновому зчленуванні (3,63±0,14 — 4,40±0,067 бала, при Р>0,999), поперек (2,97 ±0,12 — 4,27±0,098 бала, при Р>0,999), прикріплення задньої частини вим'я (3,31±0,12 — 4,15±0,064 бала, при Р>0,999) і розмір дійок (3,34±0,14 — 3,86±0,12 бала, при Р>0,99).

Разом з тим, встановлено зменшення показників оцінки за вираженість породного типу (2,01±0,117 бала, Сv–39,4%), розвиток задніх кінцівок (1,83 ± 0,187, Сv – 36,4%), ратиці (1,89 ± 0,107, Сv - 42,8%), прикріплення передньої частини вим'я (1,67 ± 0,083, Сv – 33,4%), розташування вим'я за висотою (1,65 ± 0,12, Сv – 49,4%), топографія дійок (1,76 ± 0,113, Сv – 43,5%), швидкість доїння (2,00 ± 0,132, Сv – 44,7).

Аналогічна закономірність встановлена і за результатами оцінки екстер'єру дочок окремих бугаїв. Таким чином, відмінності за типом будови тіла залежать не тільки від структури генотипу тварин і умов середовища, але й змінюються в період їх господарського використання, тобто з віком (табл. 3).

Оцінюючи екстер'єр дочок різних бугаїв, ми прийшли до висновку, що самим оптимальним періодом оцінки, є третій місяць першої лактації. У цей період найбільш характерною є вираженість спадковості бажаних селекційних ознак. Доведено, що високі показники за врахованими селекційними ознаками припадають на третій місяць лактації. Причому, спостерігається закономірність у підвищенні показників оцінки з першого місяця до третього, і поступове зниження від третього до десятого місяця лактації. Наприклад, молочний тип врахованого поголів'я корів в перший місяць лактації оцінено у 2,73±0,164 бали, відповідно в третій — 3,10±0,0228 і десятий - 2,11±0,087 бали (Р>0,999). Слід зазначити, що за окремими ознаками такої закономірності не встановлено: величина і габітус тварини (4,28±0,106 — 4,70±0,105 — 4,97±0,025 бала) та м'ясні якості (2,50±0,149 — 2,90±0,240 — 3,37±0,169 бала). Проте це не має впливу на загальну тенденцію щодо оцінки за сумою балів (41,90±0,915 — 49,90±1,115 — 32,76 ±0,473 бала), з вірогідністю Р>0,999.

3. Результати оцінки (балів) типу будови тіла корів за І-у і Ш-ю лактації

Ознаки | Лактація

І | ІІІ

Х± m | Сv | Х ± m | Сv

n | 66 | - | 46 | -

Величина і габітус | 4,27±0,11 | 17,0 | 4,87±0,036 | 5,1

Молочний тип | 3,90±0,17 | 34,4 | 2,01±0,117 | 39,4

Міцність | 3,61±0,14 | 26,0 | 4,54±0,064 | 9,5

Глибина тулуба | 3,24±0,12 | 25,2 | 4,39±0,063 | 9,9

М'ясні якості | 2,36±0,18 | 51,7 | 3,91±0,095 | 16,45

Ширина у тазостегновому зчленуванні | 3,63±0,14 | 25,6 | 4,40±0,067 | 10,3

Поперек (вигляд збоку) | 2,97±0,12 | 27,1 | 4,27±0,098 | 15,6

Задні кінцівки | 3,65±0,11 | 20,8 | 1,83±0,178 | 36,4

Копита | 3,24±0,14 | 29,1 | 1,89±0,107 | 42,8

Прикріплення передньої частини вим'я | 3,28±0,13 | 26,1 | 1,67±0,083 | 33,4

Розташування вим'я за висотою | 4,17±0,17 | 36,1 | 1,65±0,120 | 49,4

Прикріплення задньої частини вим'я | 3,31±0,12 | 23,8 | 4,15±0,064 | 10,4

Топографія дійок | 3,58±0,18 | 24,6 | 1,76±0,113 | 43,5

Розмір дійок | 3,34±0,14 | 28,3 | 3,86±0,120 | 21,1

Швидкість доїння | 3,30±0,14 | 29,0 | 2,00±0,132 | 44,7

Встановлена закономірність, викликала необхідність у визначенні коефіцієнтів для коригування результатів оцінки екстер'єру корів за відповідний місяць, першої лактації.

Ми передбачаємо, що розроблені нами коефіцієнти перерахунку впливу місяця лактації на результати оцінки екстер'єру корів, матимуть важливе значення в практичній селекції і враховані при складанні машинної програми для оцінки бугаїв за екстер’єром дочок.

З результатів проведених досліджень, ми дійшли таких висновків: 1) на результати оцінки дочок бугаїв за екстер'єром мають вплив не лише їх генотип і умови середовища, а й тривалість використання за І-ІІІ лактаціями; 2) оптимальним періодом оцінки корів (дочок бугаїв) за типом будови тіла є третій місяць першої лактації; 3) розроблені коефіцієнти коригування на результати оцінки екстер'єру корів місяця лактації, підвищують достовірність оцінки бугаїв за потомством.

Результати оцінки бугаїв-плідників за комплексом ознак різними методами. Для оцінки бугаїв-плідників, важливе значення має врахування генетичних змін (генетичного тренду – q) у стадах і популяціях.

За нашими розрахунками, в результаті міжпорідного схрещування, генетичний тренд в популяції молочної худоби стад України за типом будови тіла складає в середньому +1,05 бала. Ми вважаємо за доцільне врахування цього показника з метою підвищення достовірності оцінки бугаїв за типом будови тіла їх дочок. Звідси, алгоритм (1) оцінки бугаїв за типом будови тіла дочок, доповнений нами врахуванням генетичного тренду:

(6)

При умові, що плідник оцінюється в стадах з оптимальними умовами середовища, то достовірність оцінки генотипу бугая залежить лише від ефективності самого методу визначення племінної цінності. Зокрема, його здатності коригувати вплив генетичних факторів і в тому числі генетичного тренду (рис. 2).

Рис. 2. Зниження племінної цінності (–––) бугая Сема 389647 під впливом генетичного тренду (-----) за типом будови тіла в популяції молочної худоби

Доведено, що генетичний тренд за типом будови тіла у стадах молочної худоби з роками підвищується (?q=0,82 бала у 1990 році до 1,05 бала в 1999 році). В результаті підвищення генетичного потенціалу популяції в цілому, племінна цінність бугая Сема 389647 знижується, при одночасному збереженні його рангу (категорії). За дев'ять років використання плідника, генетична перевага над породою значно знизилась (G`T=+0,67 бала) і його подальше використання для покращення екстер'єру в даній популяції є не ефективним.

Коригування племінної цінності бугаїв на вплив генетичного тренду, має особливе значення при складанні селекційних програм спрямованих на підвищення генетичного потенціалу в популяції молочної худоби. Розроблена нами схема селекції передбачає досягти генетичного прогресу в породі за типом +0,67 бала.

Ефективність використання удосконаленої методики оцінки бугаїв за потомством перевірялась нами на маточному поголів'ї племінних стад. Проведена порівняльна оцінка 4 плідників української червоно-рябої молочної та 22–червоно-рябої голштинської порід, методом “дочки-ровесниці” (Інструкція, 1980) і за викладеною методикою (алгоритм 6).

Аналіз отриманих даних показав, що в більшості оцінених бугаїв показники племінної цінності визначені різними методами змінюються. Так, плідник Діалог 2009 оцінений методом “дочки-ровесниці” за молочним жиром (кг) отримав категорію покращувач, а за нашим алгоритмом виявився нейтральним. Зниження категорії встановлено і в таких плідників як Ізюм 1305, Дейрібой 1922414, Інтул 84, Барон 348200. Це ж стосується і показників оцінки бугаїв за типом будови тіла дочок. Разом з тим, слід виділити плідників, які є одночасно покращувачами як за молочною продуктивністю так і типом, оцінені із коригуванням впливу різних факторів: Май 5573 (G= +22,7 кг; +2,1 бала), Сюпрім 333470 (G= +6,0 кг; +1,1 бала), Стелін 1786029 (G= +7.5 кг; +4,1 бала), Інгібітор 402151 (G= +57,6 кг; 4,9 бала), Вільсон 400720 (G= +63,5 кг; +1,6 бала). Із 26 оцінених бугаїв за удосконаленою методикою із врахуванням молочного жиру дочок виявилось погіршувачами і нейтральними – 16 голів (співвідношення 1,6:1), типу будови тіла – 14 голів (співвідношення 1,8:1), а при одночасному врахуванні молочного жиру і типу будови тіла – 5 голів (співвідношення 5,2:1). Враховуючи отримані дані, ми прийшли до висновку, що збільшення числа селекційних ознак (молочний жир + тип будови тіла) при оцінці бугаїв за потомством, підвищує її достовірність. Якщо в перших двох випадках, де враховували окремо показники молочного жиру дочок та їх тип будови тіла, в середньому із двох оцінених плідників один був покращувачем, то при комплексі ознак достовірність оцінки підвищується більше ніж вдвічі.

Методичні розробки щодо підвищення ефективності оцінки бугаїв через коригування генетичних факторів та умов середовища, визначені нами за основу при складанні машинної програми для ПЕОМ.

В результаті проведених досліджень, ми дійшли таких висновків: 1) для оцінки та добору бугаїв необхідно коригувати вплив з боку генетичних факторів (врахування генотипу дочок і їх ровесниць, спадковості батьків, генетичного тренду) та умов середовища (стадо та їх кількість, рівень годівлі, рік лактації та ін.); 2) оцінку бугаїв за потомством необхідно планувати так, щоб у короткий період використання (до 3-4 років) на великому поголів'ї дочок та в кількох стадах, отримати достовірні дані їх племінної цінності, поскільки під впливом генетичного тренду (?q = +1,05 бала) з кожним роком їх генетична перевага в породі знижується; 3) використання в селекційній практиці запропонованого нами алгоритму, щодо оцінки бугаїв-плідників за типом будови тіла їх дочок, підвищує ефективність селекції в популяції молочної худоби. Достовірність оцінки зростає вдвічі.

Прогнозування племінної цінності бугаїв за типом будови тіла. Недосконалість ефективних методів прогнозування племінної цінності бугаїв за типом будови тіла значно зменшує ефективність селекції в популяції молочної худоби.

Ми схиляємось до того, що сучасні досягнення генетики, селекції, біо-технології та використання ПЕОМ дають можливість підвищити достовірність оцінки бугаїв за походженням. Взявши загальноприйняту методику оцінки тварин за показниками племінної цінності батьків, ми дещо модифікували, врахувавши додатково вплив діда оцінюваного бугая і генетичного тренду:

ІРБ = 0,5 (ІМ+ ІБ) + 0,25 ІББ + Дq(L-1) (7)

На рис. 3 показана теоретично прогнозована племінна цінність бугая Інтера 5571 без врахування (І варіант) та з врахуванням (II варіант) племінної цінності його діда бугая Дейнеміка 359742.

І варіант | ІІ варіант

Інтер 5571; ІТ = +3,18 бали | Інтер 5571; ІТ = +3,24 бали

М Іскра 604 | Б Діалог 2009 | М Іскра 604 | Б Діалог 2009

GT=+0,52 | GT=+5,85 | GT=+0,52 | GT=+5,85

ММ | БМ | МБ | ББ | ММ | БМ | МБ | ББ

- | - | - | - | - | - | - | Дейнемік 359742 G=+0,19

Рис. 3. Теоретично прогнозована племінна цінність бугая Інтера 5571

різними варіантами

В першому варіанті індекс племінної цінності плідника визначений із врахуванням предків першого ряду родоводу складає ІТ = +3,18 бала, а в другому (із врахуванням ББ) дещо вищий Іт = +3,24 бала. Індекс племінної цінності бугая Інтера 5571 визначений з корекцією на генетичний тренд (алгоритм 7) становить +4,29 бала.

В табл. 4 представлено показники прогнозованої та фактичної племінної цінності за типом будови тіла бугаїв української червоно-рябої молочної породи. Аналізуючи отримані дані ми прийшли до висновку, що прогнозовані показники племінної цінності бугаїв за типом, не співпадають із фактичними. Два плідники із шести, змінили категорію з покращувачів на погіршувачів: Дубок 4292 (прогнозована І = +1,62 бала, фактична І= - 1,10 бала) та Ізюм 1305 (відповідно І = +1,63 бала і І = -5,4 бала). Це пояснюється негативним впливом умов середовища при вирощуванні їхніх дочок.

4. Прогнозована та фактична племінна цінність бугаїв за типом будови тіла

Кличка, інвентарний номер | Порода, порідність | Враховані джерела інформації | Прогнозо-вана

ПЦ,

балів | Фактична ПЦ, балів | Категорія за типом

ПЦ матері (М) | ПЦ батька (Б) | ПЦ ББ | прогно-зована | фактич-на

Інтер 5571 | УЧРМ,

1/4С 3/4ЧРГ | +0,52 | +5,85 | +0,19 | +4,28 | +2,9 | ПК | ПК

Діалог 2009 | УЧРМ,

1/4С 3/4ЧРГ | +0,47 | +0,19 | +1,14 | +1,67 | +5,8 | ПК | ПК

Дубок 4292 | УЧРМ,

1/4С 3/4ЧРГ | +0,39 | +0,19 | +1,14 | +1,62 | -1,1 | ПК | ПГ

Дощик 3792 | УЧРМ,

1/4С 3/4ЧРГ | +0,18 | +0,19 | +1,14 | +1,54 | +1,0 | ПК | ПК

Ізюм 1305 | УЧРМ,

1/4С 3/4ЧРГ | +0,44 | +0,2 | +0,98 | +1,63 | -5,4 | ПК | ПГ

Ізотоп 1303 | УЧРМ,

1/4С 3/4ЧРГ | +0,25 | +0,2 | +0,98 | +1,53 | +1,3 | ПК | ПК

Розроблений нами алгоритм для прогнозування економічної ефективності від використання бугаїв передбачає врахування комплексу джерел інформації (молочний жир + тип будови тіла):

(8)

Так, в стаді корів української червоно-рябої молочної породи держплемзаводу "Христинівський", оцінений бугай Дейнемік 359742 за комплексом ознак 36 врахованих дочок.

Племінна цінність за показниками молочного жиру (ІПЦмж) складає + 54,2 кг, а за типом будови тіла Іт =+0,95 бала. Визначимо прогнозований прибуток від його використання:

Розрахунки показують, що теоретично від однієї дочки бугая Дейнеміка 359742 можна отримати прибуток в сумі 591 грн за лактацію, при умові використання в адекватних умовах середовища.

Враховуючи результати проведених досліджень, ми дійшли висновків: 1) на точність прогнозу племінної цінності ремонтних бугаїв за типом впливають показники оцінки матері, батька та діда; 2) прогнозування племінної цінності ремонтних бугаїв з урахуванням селекційних індексів на основі комплексу джерел інформації з корекцією на генетичний тренд, сприятиме добору цінних ремонтних плідників за рахунок скорочення генераційних інтервалів. Підвищить економічну ефективність селекції за рахунок зниження витрат на вирощування і зберігання сперми плідників.

Висновки

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9. Застосування в селекційній практиці наведених алгоритмів із використанням ПЕОМ, сприятиме формуванню бази даних за дочками бугаїв і корів активної частини популяції молочної худоби за типом будови тіла. Ефективність використання бугаїв-плідників при цьому складатиме 150-250 грн., а генетичний прогрес за типом будови тіла зросте до +0,67 бала в рік.

пропозиції виробництву

1.Для підвищення ефективності добору бугаїв-плідників необхідно оцінювати їх за потомством із врахуванням впливу на достовірність племінної цінності генетичних факторів (спадковість батьків, генетичний тренд) та умов середовища (утримання, догляд, використання, годівля та ін.).

2. При формуванні високопродуктивного молочного типу худоби в Україні, слід інтенсивно використовувати в селекційній роботі бугаїв-лідерів новостворених спеціалізованих порід та їх синів. Прогнозування племінної цінності не оцінених за якістю потомства бугаїв проводити за нашою методикою, яка передбачає скорочення генераційного інтервалу, коригує вплив спадковості та генетичного тренду, підвищує достовірність оцінки і забезпечує ефективність селекції в популяції молочної худоби за типом будови тіла.

3. Для моделювання селекційного процесу при застосуванні ПЕОМ, використовувати розроблений нами комплекс алгоритмів, що передбачають автоматизовану обробку даних при оцінці бугаїв за екстер’єром в умовах міжпорідного схрещування.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

Херсонець Л.К. Оцінка та добір бугаїв різних генотипів молочної худоби за комплексом ознак при міжпорідному схрещуванні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – Інститут розведення і генетики тварин УААН, с. Чубинське, 2003.

Визначено