ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Хрипко Людмила Володимирівна

УДК 796.011:378(477) +004

ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В АГРАРНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ

З ВИКОРИСТАННЯМ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

24.00.02 – Фізична культура,

фізичне виховання різних груп населення

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук

з фізичного виховання і спорту

Львів – 2003

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Національному аграрному університеті Кабінету міністрів України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, професор

КРАСНОВ Валерій Павлович,

Національний аграрний університет,

завідувач кафедри фізичного виховання.

Офіційні опоненти: доктор фізико-математичних наук, професор

ОГІРКО Ігор Васильович,

Львівський державний інститут фізичної культури,

професор кафедри теорії і методики олімпійського та професійного спорту;

кандидат педагогічних наук, професор

КАНІШЕВСЬКИЙ Станіслав Михайлович,

Київський національний університет будівництва

і архітектури,

завідувач кафедри фізичного виховання і спорту.

Провідна установа: Національний медичний університет

імені О.О. Богомольця,

кафедра фізичного виховання та здоров’я,

Міністерство охорони здоров’я України,

м. Київ.

Захист відбудеться 7 березня 2003 року о 12 годині 30 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради К .829.01 Львівського державного інституту фізичної культури за адресою: 79000 м. Львів, вул. Костюшка, 11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського державного інституту фізичної культури (м. Львів, вул. Костюшка, 11).

Автореферат розіслано 6 лютого 2003 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О. Вацеба

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Проблемою сучасної системи вищої освіти є пошук оптимальних шляхів підготовки висококваліфікованих спеціалістів з високим рівнем конкурентоспроможності в умовах ринкової економіки. У зв’язку з цим адаптація молодих фахівців до нових умов праці вимагає від них глибоких професійних знань, стійкої працездатності, фізичного здоров’я.

Проаналізувавши наявну літературу, ми виявили значну активізацію досліджень вітчизняних та зарубіжних учених до певних аспектів проблеми фізичного виховання студентської молоді. Найбільший інтерес вони проявляють до вивчення фізичного стану студентів як однієї з умов їхньої професійної підготовки (В.І. Ільїнич, 1990; В.П. Краснов, 2000; Р.Т. Раевський, 2001; Б.М. Шиян, 1998 та ін.); як запоруки ефективної роботи з оздоровлення та рекреації студентської молоді (С.М. Канішевський, 1999; М.М. Філіппов, 1997 та ін.); вивчення рухової активності як основного чинника підвищення рівня фізичного стану і адаптації організму до несприятливих умов довкілля (А.В. Магльований, 1998; А.Г. Рибковський, 2002; Д.В. Желейний, 1998 та ін.); вивчення взаємозв’язку між рівнем фізичного стану та здоров’ям студентів (Г.Л. Апанасенко, 1998; Л.П. Сергієнко, 1998, В.В. Шигалевський, 1999 та ін.); шляхів формування у студентської молоді потреби до занять фізичними вправами протягом усього життя (А.В. Домашенко, 2001; Б.М. Шиян, 1997; М.М. Третьяков, 1998 та ін.).

На сьогодні вже є чимало досліджень, присвячених використанню комп’ютерних технологій у процесі фізичного виховання і спорту (С.А. Душанін, 1978; В.Ю. Волков, 2001; О.В. Жбаков, 1994; І.В. Огірко, 2000; Р.Т. Раевський, 1994; В.А. Шаповалова, 1999 та ін.). Дослідники пропонують широкий спектр комп’ютерних програм для багатьох напрямків фізичного виховання. Проте такої програми, за допомогою якої можна ефективно й оперативно впливати на процес фізичного виховання студентів відповідно до їхнього фізичного стану, нами не було виявлено.

Одним з перспективних напрямків удосконалення системи фізичного виховання в аграрних вищих навчальних закладах є розробка науково обґрунтованої системи дидактичних засобів і методів розвитку рухових якостей, координаційних здібностей; взаємозв'язку рівня здоров'я з фізичною підготовкою студентів. Це визнано різницею в фізичному стані студентів аграрних вищих навчальних закладів порівняно зі студентами інших вищих навчальних закладів (В.І. Ільїнич, 1990; В.П. Краснов, 1990, 2000).

Однак сучасний стан фізичного виховання у вищих навчальних закладах не сприяє ефективному вирішенню проблем зменшення дефіциту рухової активності студентів, що є однією з причин різних відхилень у стані здоров'я студентів (С.М. Канішевський, 1999; А.В. Магльований, 1998). Установлено, що у вищих закладах освіти кількість підготовчих та спеціальних медичних груп зростає від 5,36% на першому курсі до 14,46% на четвертому курсі. Відповідно спостерігається зменшення кількості основних груп: з 84,0% до 70,2%. За останні 10 років спостерігається збільшення кількості студентів спеціальних медичних груп: в аграрних вищих навчальних закладах з 17,6% у 1987 р. до 37,7% у 2000 р; в інших вузах з 18,3% у 1987 р. до 24,5% у 2000 р. (В.П. Краснов, 2001; М.М. Філіппов, 2001).

Аналіз літературних джерел свідчить про те, що проблема управління рівнем фізичного стану студентів аграрних вищих навчальних закладів не була предметом спеціальних досліджень. Її актуальність, недостатня розробка, вимоги практики й обумовили вибір теми дослідження: "Оптимізація процесу фізичного виховання в аграрних вищих навчальних закладах України з використанням комп’ютерних технологій".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано на підставі планів науково-дослідної роботи Національного аграрного університету на 1996-2000 роки. Також дослідження є частиною комплексної проблеми "Управління процесом фізичного виховання і спортивного тренування", що входить до тематичного плану Міністерства освіти і науки України, Асоціації Євразійських університетів. Державний реєстраційний номер 0196U021118 та пов'язане з Цільовою комплексною програмою "Фізичне виховання - здо-ров'я нації". Роль автора полягала у розробці та перевірці ефективності комп’ютерної програми “Програми фізичного розвитку студентів”; зборі й опрацюванні результатів тестування фізичного стану і рівня здоров’я студентів аграрних вищих навчальних закладів.

Об'єкт дослідження - фізичне виховання студентів аграрних вищих навчальних закладів .

Предмет дослідження - оздоровча спрямованість навчальних занять з фізичного виховання студентів аграрних вищих навчальних закладах за допомогою комп’ютерних технологій.

Мета дослідження - виявлення ефективних педагогічних умов процесу фізичної підготовки студентів для досягнення оздоровчого ефекту в процесі фізичного виховання з використанням комп'ютерних технологій.

Для реалізації поставленої мети визначено такі завдання дослідження:

1.

2.

3.

4.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувались такі методи: теоретичний аналіз і узагальнення наукової літератури; педагогічні спостереження; опитування (анкетування); педагогічний експеримент; тестування рівня здоров’я і фізичної підготовленості; статистичні методи обробки отриманих даних.

Наукова новизна дослідження:

- визначено комплекс організаційно-педагогічних умов оптимізації фізичного виховання студентів аграрних вищих навчальних закладів

- виявлено закономірності взаємозв’язку показників фізичної підготовленості і рівня фізичного здоров'я студентів;

- конкретизовано особливості мотиваційної структури до занять фізичними вправами студентів аграрних вищих навчальних закладів України;

- науково обґрунтовано та розроблено навчальну програму з оздоровчою спрямованістю занять фізичною культурою;

- доповнено теоретичні уявлення про механізми управління фізичним станом студентів з використанням розробленої комп'ютерної програми.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що: вперше розроблено, апробовано та впроваджено в практику навчальну програму для студентів вузів аграрного профілю з досягненням оздоровчого ефекту в системі фізичного виховання з використанням комп’ютерних технологій; в розробці методичних рекомендацій щодо використання авторської комп’ютерної програми “Програми фізичного розвитку студентів”.

Основні положення та висновки дисертаційного дослідження впроваджені у практику роботи кафедр фізичного виховання: Таврійської державної агротехнічної академії, Кримського державного агротехнічного університету, Харківського державного технічного університету сільського господарства, Уманської сільськогосподарської академії, про що є відповідні акти.

Особистий внесок автора полягає у розробці і науковому обґрунтуванні комп’ютерної програми “Програми фізичного розвитку студентів”, у самостійному виконані всього експериментального дослідження, зборі інформації, статистичній обробці та аналізі даних, описи та узагальнені результатів

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом публікації науково-методичних праць і виступів на наукових конференціях. Матеріали дослідження оприлюднені на міжнародних наукових конференціях “Молода спортивна наука України” (Львів, 2001, 2002), на міжнародній науковій конференції “Наука і освіта ’ 2001” (Дніпропетровськ, 2001), на міжвузівській обласній науково-практичній конференції (Дніпропетровськ, 2001), на засіданнях кафедри фізичного виховання Дніпропетровського державного аграрного університету (Дніпропетровськ, 2000-2002) та Національного аграрного університету (Київ, 2000-2002).

Публікації. Результати дослідження викладені у 9 наукових публікаціях (з них 5 у фахових виданнях, затверджених ВАК України) і методична рекомендація. Сім публікацій виконано самостійно, у двох роботах виконаних у співавторстві авторський внесок дорівнює 80%.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 183 сторінках і складається з переліку умовних скорочень, вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел і 9 додатків. Робота містить 13 таблиць і 21 рисунок. У дисертації використано 180 літературних джерел вітчизняних серед них 36 зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, завдання, мету, методи дослідження, апробацію і впровадження результатів дослідження, особистий внесок автора, сформульовані основні положення, окреслені етапи дослідження.

У першому розділі дисертації “Теоретичне обґрунтування фізичної підготовки як складової частини системи формування фахівця у аграрному вищому навчальному закладі” аналізується стан досліджуваної проблеми у науково-методичній літературі, розкриваються питання формування у молоді потреби в заняттях фізичними вправами, розглядаються сутність і складові компоненти цієї потреби. Окреслено питання, щодо наукового обґрунтування змісту, форм і методів оздоровчого фізичного виховання в аграрних вищих навчальних закладах.

У другому розділі дисертації “Дослідження рівня фізичного розвитку і стану здоров'я студентів у процесі фізичного виховання” описано методологічні підходи до фізичного виховання студентів, дано характеристику поняття фізичного здоров’я, проведено аналіз підходів до оцінки фізичного здоров’я, описано методи дослідження та первинного збору інформації.

Дослідження здійснювалося трьома етапами протягом 1996 –2002 р.

На першому етапі (1996 –1997 рр.) було вивчено і проаналізовано педагогічну й методичну літературу з проблеми дослідження, визначено мету, предмет і об’єкт дослідження, конкретизовано завдання.

На другому етапі (1998 – 2000 рр.) було проведено: анкетування студентів I-II курсів Дніпропетровського державного аграрного університету; проводився констатуючий і формуючий експерименти, який передбачав педагогічні дослідження (студентів Національної металургійної академії м. Дніпропетровська і студентів Дніпропетровського державного аграрного університету), під час яких порівнювався зміст, засоби і методи покращення стану фізичного здоров’я студентів вищих навчальних закладів у процесі обов’язкових занять фізичними вправами; проводилася розробка і обґрунтування програми зміцнення фізичного здоров'я студентів, вивчалися показники фізичного розвитку та рівня здоров’я студентів.

На третьому етапі (2001 – 2002 рр.) проведено порівняльний аналіз результатів експериментальної роботи, сформульовано висновки та методичні рекомендації щодо формування у студентів аграрних вищих навчальних закладів потреби розвитку і зміцнення фізичного здоров’я, здійснено літературне оформлення дисертаційної роботи, обговорення і друкування результатів дослідження.

Для оптимізації управління процесом фізичного виховання за показниками фізичного здоров'я розроблено комп'ютерну програму “ПФРС” (Програма фізичного розвитку студентів). У програмі містяться такі розділи:

- оцінка фізичного стану студентів за результатами державного тестування та фізичного здоров'я за результатами медичного обстеження;

- обробка результатів анкетування студентів;

- облік і порівняльна характеристика фізичного розвитку студентів різних факультетів;

- розподіл студентів залежно від результатів медичного контролю на медичні групи;

- ведення статистичного і графічного аналізу.

Комп’ютерна “Програма фізичного розвитку студентів” дає можливість проводити аналіз динаміки результатів фізичного розвитку протягом навчання і здійснювати контроль за станом здоров'я кожного студента, вести комп'ютерний облік успішності студентів на кафедрі фізичного виховання.

Дослідження проводилися у Дніпропетровському державному аграрному університеті та Національній металургійній академії. Дослідженнями були охоплені 159 студентів I курсу (95 чоловіків і 64 жінок) віком 17-19 років. Усі студенти відносились до основної медичної групи.

Аналіз стану фізичної підготовки студентів за даними осіннього етапу моніторингу 2000 р. показав, що результати тестування (крім бігу на 100 м) у жінок вище, ніж у чоловіків: середній показник суми балів у чоловіків склав -2,72 бала, а у жінок -3 бала (рис. 1).

Рис. . Порівняльна характеристика показників фізичної підготовки та рівня здоров'я студентів – аграріїв I курсу осіннього семестру.

Рівень здоров'я студентів визначався за методикою Г.Л. Апанасенка “Експрес-оцінка рівня здоров'я” і склав у чоловіків - 2,12 бала, а у жінок -2,56 бала, що набагато нижче показників фізичної підготовки.

Результати констатуючого експерименту дозволяють стверджувати, що рівень фізичного стану студентів Дніпропетровського державного аграрного університету за ознаками фізичної підготовленості і стану здоров’я є низьким. Це зумовлено низькою мотивацією до занять фізичною культурою і дотримання здорового способу життя і недостатньою ефективністю сучасної організації фізичного виховання студентів, яка не забезпечує не тільки оздоровчих, але й розвиваючих впливів.

У третьому розділі дисертації “Аналіз соціально-психологічних чинників, які визначають ефективність процесу фізичного виховання студентів” висвітлюється організація і зміст соціологічного опитування студентів, проведення якого зумовлене необхідністю максимально враховувати особливості конкретної вибірки студентів для розробки ефективної системи фізичного виховання. До цих особливостей належать: рівень “фізкультурної освіченості” студентів; характер попередньої рухової активності; ступінь декларованої і реальної включеності в заняття руховою активністю; характер і ступінь очікуваності (експектації) від занять фізичним вихованням тощо.

Розглядаючи фізичне виховання студентів як один з компонентів здорового способу життя, внесення питання про ступінь особистої схильності до дотримання принципів здорового способу життя дозволило одержати такі результати (табл. 1).

Таблиця 1

Розуміння студентами здорового способу життя

Результати анкетного опитування показали, що 80% студентів не мають чіткого уявлення про запровадження принципів здорового способу життя. З них 66% декларативно заявили про своє прагнення дотримуватися раціонального способу життя, 34% не схильні до здорового способу життя або ж не змогли відповісти на це питання. Це свідчить про не аби які резерви у формуванні стійких навичок здорового способу життя, найважливішим компонентом якого є раціональна рухова активність на заняттях з фізичного виховання.

Здоров’я, яке найчастіше розглядається як єдиний критерій процесу фізичного виховання, оцінюється самими студентами по різному (рис.2).

Так, 48% студентів вважають свій рівень здоров'я в цілому задовільним – приблизно однаковою мірою це стосується як чоловіків (49%), так і жінок (47%); лише 12% студентів вважають себе цілком здоровими. Виявлено достовірне розходження між відповідями чоловіків і жінок про труднощі в оцінці власного здоров'я. Тільки 5% чоловіків не мають чіткого уявлення про своє здоров'я, у той час як у жінок цей показник складає 15% . Це свідчить про те, що у довузівський період ці студенти не одержали достатніх знань про належний рівень здоров’я і не мають навичок самоконтролю.

Низький ступінь знань про чинники, що впливають на здоров'я, студенти підтвердили під час відповіді на наступні питання анкети. Виявлено, що більшість студентів на перше місце серед чинників, що визначають рівень здоров'я, поставили сон і відпочинок – 42% (44% – жінки, 39% – чоловіки). На другому місці, на думку респондентів, – помірні розумові і фізичні навантаження – 26% (28% – жінки, 25% – чоловіки).

Рис.2. Самооцінка власного здоров’я студентами - аграріями

Примітки: 1 – здоровий; 2 – здоров’я задовільне; 3 - не можу похвалитися; 4 - зовсім погане; 5 - важко відповісти.

Звертає на себе увагу той факт, що тільки 9% студентів вважають заняття руховою активністю позитивним чинником. Можливо, це пояснюється асоціюванням рухової активності із заняттями спортом, що не має достатніх ціннісних установок в обстежуваної групи студентів.

Становлять інтерес відповіді студентів про їхні цільові настанови щодо занять фізичною культурою (рис. 3).

У своїх відповідях на перше місце студенти поставили підтримку і підвищення занять з фізичної підготовленості. Показник цільової спрямованості складає 39% відповідей (з 24% відповідей жінок і 54% відповідей чоловіків). Для жінок абсолютну перевагу має чинник зовнішньої форми (постави, фігури тіла, ходи) – 37%; у чоловіків цей фактор оцінено тільки на 25%.

Рис.3. Цільова спрямованість занять фізичною культурою студентів - аграріїв

Примітки: 1 – для підтримки і підвищення занять з фізичної підготовленості; 2 – для поліпшення постави і ходи; 3 – для гармонійного фізичного розвитку; 4 – для удосконалення фізичних здібностей; 5 – для поліпшення настрою, самопочуття; 6 – для спілкування, можливості мати друзів, бути серед інших; 7 – для того, щоби використовувати свої сили, перевіряти себе; 8 – щоб одержати навички і знання з фізкультури і спорту; 9 – щоб виховати вольові якості; 10 – щоб подобатися, бути привабливим для протилежній статі; 11 – щоб зняти утому, активізувати розумову діяльність; 12 – інше.

Значно поступаються перерахованим цільовим настановам такі чинники як поліпшення настрою під час занять (10%), гармонійний фізичний розвиток (9%), бажання виглядати привабливим для іншої статі (6%).

Для реалізації цих цільових настанов студенти віддавали перевагу заняттям різними видами рухової активності, що свідчить про широке коло фізкультурно-спортивних інтересів студентів (рис. 4).

На перше місце у своїх відповідях студенти поставили волейбол, плавання, ранкову гімнастику (18, 16 і 16% відповідно). У жінок перевагу мають такі види рухової активності, як ранкова гімнастика (20%), їзда на велосипеді (18%), плавання (15%), волейбол (16%), ритмічна гімнастика (аеробіка) – 10%, у чоловіків перевага віддається грі у волейбол (19%), плаванню (18%), футболу (16%).

Рис. 4. Переважні для студентів види рухової активності студентів - аграріїв

Примітки: 1 – виконую ранкову гімнастику; 2 – плаваю; 3 – граю у волейбол; 4 – граю у футбол; 5 – їзджу велосипедом; 6 – займаюся оздоровчим бігом; 7 – займаюся ритмічною гімнастикою; 8 – граю в бадмінтон; 9 – займаюся кульовою стрільбою; 10 – займаюся важкою атлетикою; 11 – ходжу в турпоходи; 12 – бігаю на лижах, ковзанах.

Виявлені фізкультурно-спортивні пріоритети студентів були враховані під час розробки змісту програми фізичного виховання.

Велике значення має той факт, що в середньому 38% студентів (48% жінок і 29% чоловіків) не були залучені до регулярних занять тим чи іншим видом рухової активності до вступу в вищі навчальні заклади.

Серед причин, що перешкоджають регулярним заняттям фізичними вправами, студенти в абсолютній більшості (52%, з них 44% жінок і 59% чоловіків) називають нестачу вільного часу. Це побічно підтверджує той факт, що рухова активність студентів не ввійшла в режим основної діяльності і відіграє роль додаткового чинника щодо навчання, побуту, розваг. Серед інших, менш значимих причин, що перешкоджають заняттям з фізичного виховання, студенти відзначають особисту неорганізованість (11% з них, 17% – жінки), відсутність сили волі (8%), низький рівень здоров'я (9%), недостатню кількість спортивних споруд для занять (7%).

Виявлено значні резерви для змістового наповнення дозвілля студентів засобами рухової активності. Так, отримані результати, свідчать про те, що у вільний час студенти хоч і залучені до широкого кола рекреаційних занять, але в кількісному співвідношенні ступінь залученості незначна.

Студенти у вільний час зайняті пасивними видами рекреації – прослуховуванням музики (38%), читанням художньої літератури – 15% (23% – жінки і 8% - чоловіки). Третє місце у структурі вільного часу студентів займають зустрічі з друзями– 15% (6% – жінки, 23% – чоловіки).

Інші заняття, зазначені в анкеті як передбачувані відповіді, у кількісному відношенні не набирають навіть 5% кожне. Це відноситься до таких, активних у руховому відношенні занять, як заняття спортом (4%), робота на садовій ділянці (3%) та ін.

Проведені соціологічні дослідження дозволили виявити низку соціально-психологічних чинників, що визначають ефективність процесу фізичного виховання.

Виявлено недостатній рівень “фізкультурної освіченості” студентів, що виявляється у нечітких уявленнях про сутність здоров'я і здорового способу життя, про роль рухової активності у формуванні здорового способу життя.

Виявлено завдання, які ставлять студенти до занять з фізичного виховання, а також їхню неповну реалізацію на заняттях, що є резервом для подальшого удосконалення організації і змісту фізичного виховання студентів вищих навчальних закладах.

Четвертий розділ дисертації “Обґрунтування і розробка програми з оздоровчою спрямованістю” передбачив визначення належних нормативів фізичної підготовленості студентів, що забезпечують стабільний рівень здоров'я, раціональних параметрів фізкультурно-оздоровчих занять, перевірку ефективності експериментальної методики фізкультурно-оздоровчих занять зі студентами. У роботі визначено кількісний взаємозв'язок показників фізичного здоров'я і фізичної підготовленості.

При розробці експериментальної програми фізичного виховання враховувалися: мотиваційні пріоритети (направленість на корекцію будови тіла, нормалізацію маси тіла, корекцію постави, поліпшення здоров’я); інтерес до визначених видів рухової активності; вибір часу початку занять; максимальний рівень інтенсивності фізичних навантажень залежно від фізичного стану студентів; гармонійного поєднання різних видів рухової активності.

Ці завдання реалізовувалися нами під час навчального процесу в експериментальній групі, заняття контрольної групи проводилися за загальноприйнятою програмою.

Основна відмінність двох програм полягала в орієнтації експериментальної програми на показники фізичного здоров'я, а не на нормативні показники фізичної підготовленості студентів.

Критеріями ефективності занять в експериментальній групі стали: підвищення рівня здоров’я, обсягу рухової активності та емоційного настрою, зниження кількості пропущених навчальних занять через хворобу, підвищення інтересу до здорового способу життя.

Виявлені розходження у вірогідності представлення результатів оцінки фізичної підготовленості в абсолютних значеннях і в балах. Так, результати бігу на 3000 м і човникового бігу 4х9 м за одиницю часу практично не корелюють з бальною оцінкою (r = -0,146 і -0,305 відповідно), у той час як інші показники фізичної підготовленості достовірно пов'язані з оцінкою в балах (r = 0,558 – 0,784, p < 0,05).

Аналіз результатів показаних на (Рис. 5) дозволяє стверджувати, що середні показники з фізичної підготовки в експериментальній групі виросли в середньому на 0,37 бала (це видно з середніх показників у чоловіків з 2,72до 3,19 балів, у жінок з 3 до 3,26 балів), а показник рівня здоров’я на 0,72 бала, (котрий складається з середнього показника рівня здоров’я у чоловіків з 2,12 до 2,29 балів, а у жінок з 2,56 до 3,29 балів).

Рис.5. Порівняльна характеристика показників фізичного розвитку і рівня здоров'я студентів до експерименту і після експерименту

Підвівши підсумки порівняльної оцінки ефективності занять обстежених експериментальної і контрольної груп, ми виявили динаміку рівня здоров'я студентів (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка змін оцінки рівня фізичної підготовки і рівня здоров'я студентів аграріїв в процесі дослідження.

Підтверджено в експерименті, що застосування оздоровчої спрямованості на навчальних заняттях студентів-аграріїв, після якого кількість студентів з рівнем фізичної підготовленості нижче-середнього практично не змінювався (в експериментальній групі він зменшився на 4 % (з 6 % до 2 %), у студентів контрольної групи цей показник теж зменшився на 4 % (з 8 % до 4 %), але показник кількості студентів з низьким та нижчим за середнім рівнем здоров’я в експериментальній групі зменшився на 37,6 % (з 55,4 % до 17,8 %), а в контрольній групі тільки на 5,5 % (з 53,5% до 48 %).

Це свідчить про те, що порівняльна характеристика кількісних показників фізичної підготовки і рівня здоров'я після проведення експерименту дає підстави зробити висновок, що ефективність впливу на організм обстежених експериментальної групи за показником рівня здоров'я набагато вища, ніж у контрольній групі

Експериментальні дослідження були спрямовані на перевірку гіпотези про те, що облік показників кількісної оцінки рівня здоров'я дозволить об’єктивізувати управління процесом фізичного виховання студентів і орієнтувати його на досягнення оздоровчого ефекту, а не тільки на виконання навчальних нормативів з фізичної підготовленості.

У п’ятому розділі дисертації “Аналіз та узагальнення результатів дослідження” отримано три групи даних, котрі підтверджують існуючи розробки та абсолютно нові з даної проблеми.

Дослідженнями підтверджено дані авторів (Р.З. Паташнюк, 1996; І.В. Поташнюк, 1997; О.В. Дрозд,1998; О.О. Малімон, 1999; Г.Є. Іванова, 2000; А.А. Савчук, 2002) про незадовільний рівень фізичної підготовленості і фізичного розвитку студентів.

Абсолютно новими результатами дослідження є розроблена комп’ютерна “Програма фізичного розвитку студентів” та дані про особливості фізичного стану студентів-аграрії порівняно з рівнем здоров’я. Обґрунтовано зміст програми оздоровчих занять.

Проведене дослідження не претендує на вичерпне вивчення усіх аспектів оздоровчої потреби. Ми пропонуємо один із багатьох шляхів залучення комп’ютерних технологій у навчальний процес з фізичного виховання і спорту. Подальшого дослідження потребує вплив таких технологій на стан здоров’я студентів, встановлення взаємозв’язку психічного і фізичного здоров’я, ролі комп’ютерних технологій у виховному процесі.

ВИСНОВКИ

1.

2.

Отримані результати констатуючого експерименту дозволяють стверджувати, що рівень фізичного стану студентів Дніпропетровського державного аграрного університету за ознаками фізичної підготовленості і стану здоров’я є низьким. Це зумовлено низькою мотивацією до занять фізичною культурою і дотримання здорового способу життя і недостатньою ефективністю сучасної організації фізичного виховання студентів, яка не забезпечує не тільки оздоровчих, але й розвиваючих впливів.

3.

4.

5.

6.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

АНОТАЦІЇ

Хрипко Людмила Володимирівна. Оптимізація процесу фізичного виховання в аграрних вищих навчальних закладах України з використанням комп'ютерних технологій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 – Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. – Львівський державний інститут фізичної культури, Львів, 2002.

Об'єкт – фізичне виховання студентів аграрних вищих навчальних закладів; предмет – оздоровча спрямованість навчальних занять з фізичного виховання студентів аграрних вищих навчальних закладів; мета –виявлення ефективних педагогічних умов процесу фізичної підготовки студентів для досягнення оздоровчого ефекту в процесі фізичного виховання з використанням комп’ютерних технологій; методи –теоретичний аналіз і узагальнення наукової літератури, педагогічні спостереження, опитування (анкетування); педагогічний експеримент, тестування рівня здоров’я і фізичної підготовленості, статистичні методи обробки отриманих даних; новизна – визначено комплекс організаційно-педагогічних умов оптимізації фізичного виховання студентів аграрних вищих навчальних закладів, виявлено закономірності взаємозв’язку показників фізичної підготовленості і рівня фізичного здоров'я студенті, конкретизовано особливості мотиваційної структури до занять фізичними вправами студентів аграрних вищих навчальних закладів України, науково обґрунтовано та розроблено навчальну програму з оздоровчою спрямованістю занять фізичною культурою, доповнено теоретичні уявлення про механізми управління фізичним станом студентів з використанням розробленої комп'ютерної програми.

Дисертація присвячена проблемі використання фізкультурно-оздоровчих занять для підвищення рівня здоров'я, фізичної підготовленості, підвищення успішності і зниження захворюваності студентів аграрних вищих навчальних закладів у процесі занять фізичною культурою і спортом. Для оптимізації обліку результатів фізичної підготовки і фізичного стану здоров'я, обробки даних соціологічного опитування розроблена комп'ютерна “Програма фізичного розвитку студентів”.

Результати експериментального дослідження (1999 – 2002 р.р.) свідчать про те, що процес фізичного виховання, побудований з урахуванням кількісних показників рівня здоров'я, за соціальними (анкетування студентів), педагогічними (відвідуваність занять) і морфо–функціональними (рівень здоров'я) характеристиками є ефективнішим, ніж нормативно заданий процес фізичного виховання.

Ключові слова: фізична підготовленість студентів, рухові якості, обсяг рухової активності, фізична працездатність, комп’ютерні технології, аграрні вищи навчальні заклади.

Хрипко Людмила Владимировна. Оптимизация процесса физического воспитания в аграрных высших учебных заведениях Украины с использованием компьютерных технологий. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02 – Физическая культура, физическое воспитание разных групп населения. – Львовский государственный институт физической культуры, Львов, 2002.

Объект – физическое воспитание студентов аграрных высших учебных заведений; предмет – оздоровительная направленность учебных занятий по физическому воспитанию студентов аграрных высших учебных заведений с использованием компьютерных технологий; цель – выявить наиболее эффективные педагогические условия процесса физической подготовки студентов для достижения оздоровите6льного эффекта в процессе физического воспитания с использованием компьютерных технологий; методы – педагогические наблюдения, опрос (анкетирование), педагогический эксперимент, тестирование уровня здоровья и физической подготовленности, статистические методы обработки полученных результатов; новизна – определен комплекс организационно-педагогических условий оптимизации физического воспитания студентов аграрных высших учебных заведений, выявлены закономерности взаимосвязи показателей физической подготовленности и уровня здоровья студентов, конкретизированы особенности мотивационной структуры к занятиям физическими упражнениями студентов аграрных высших учебных заведений Украины, научно обосновано и разработано учебную программу оздоровительной направленности занятий физической культурой, дополнено теоретическое представление о механизме управления физическим состоянием студентов с использованием разработанной компьютерной программой.

Диссертация посвящена проблеме использования физкультурно-оздоровительных занятий для повышения уровня здоровья, физической подготовленности, повышения успеваемости и снижение заболеваемости студентов аграрных вузов в процессе занятий физической культурой и спортом. Для оптимизации учета результатов физической подготовки и физического состояния здоровья, обработки данных социологического опроса разработана компьютерная программа “ПФРС” – программа физического развития студентов.

Ключевые слова: физическая подготовленность студентов, двигательные качества, объем двигательной активности, физическая работоспособность, компьютерные технологии, аграрные высшие учебные заведения.

Khripko Ludmila. Optimization of physical training process in agricultural higher educational institutions of Ukraine using computer technologies. – The manuscript.

The dissertation work for acquisition of a degree of science candidate in physical training and sports, specializing in 24.00.02 – Physical culture, physical training of various social groups.- Lviv State Institute of physical culture, Lviv 2002.

Object – physical training of students of agricultural higher educational institutes; Subject - health-improving direction of the physical culture studies for the students of agricultural institutes; Purpose – Development of the most effective pedagogical conditions and methodical provision of physical training process; Methods – pedagogical, medical and biological, statistical; Novelty – for the first time there have been revealed regularities of interconnections between physical efficiency indicators and physical health level of agricultural institutes’ students, concretized peculiarities of the motivational student’s structure, there have been added existing theoretical ideas concerning the mechanism of students physical condition control while using author's computer programs.

The scientific work is devoted to a problem of physical culture health improving training courses using with the purpose of students’ educational ability raising and a number of diseased students reduction in the process of physical culture and sports training courses.

The data received testify that with a help of correct physical training means selection and taking into account physical health improving student’s interests it is possible to build an effectively working system of physical training course of education.

Computer technologies implementation allows to optimize and improve physical training process in Higher Educational Institutions.

Key words: Computer technologies implementation, physical training, students’ individual characteristics, health, students, agricultural higher educational institutions.