УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Холявка Володимир Зеновійович

УДК 630*95+630*652

Еколого-економічні засади формування

кореневих цін на деревину

Спеціальність 08.08.01 - Економіка природокористування і охорони

навколишнього середовища

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському державному лісотехнічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник доктор економічних наук, професор

Синякевич Ігор Макарович,

Український державний лісотехнічний університет,

завідувач кафедри економіки та менеджменту

лісових підприємств

Офіційні опоненти: - доктор економічних наук, професор

Дяченко Яків Якович,

Науково-дослідний економічний інститут Мінекономіки

та з питань європейської інтеграції України,

завідувач відділу проблем економіки лісового господарства

та природокористування

- кандидат економічних наук

Матвеєв Микола Едуардович,

Український державний лісотехнічний університет,

старший викладач кафедри менеджменту

зовнішньоекономічної діяльності

Провідна установа - Рада по вивченню продуктивних сил України

НАН України, відділ з проблем використання і

охорони лісових ресурсів, м. Київ

Захист відбудеться “24” грудня 2003 р. о 11 00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.072.01 в Українському державному лісотехнічному університеті за адресою: 79057, м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 103, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Українського державного лісотехнічного університету за адресою: 79057, м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 101.

Автореферат розісланий 21 листопада 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Р.Я.Кіндрат

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В Україні склалася складна еколого-економічна ситуація. У зв’язку з погіршенням стану довкілля і небажаними змінами клімату виникає об’єктивна потреба в тому, щоб через національну лісову політику добиватися виконання міжнародних екологічних угод, що стосуються стану лісу і використання лісових ресурсів. Багаточисельні наукові праці підтверджують, що національна лісова політика України повинна бути спрямована на реформування лісового господарства на засадах ринкової економіки, на втілення в практику лісокористування принципів сталого розвитку лісового господарства, що були проголошені на Міжнародній конференції ООН в Ріо-де-Жанейро (1992) та підтримані Європейським парламентом, конференціями міністрів європейських країн (Гельсінкі – 1994, Лісабон – 1998, Відень - 2002). Для втілення цієї лісової політики в життя необхідно оновити порядок справляння плати за спеціальне використання ресурсів деревини в лісах України, враховуючи світовий (в першу чергу європейський) досвід ведення лісового господарства та національні традиції лісокористування.

Вагомий внесок у вирішення теоретичних та методичних проблем еколого-економічної оцінки та платного користування природними ресурсами зроблений в роботах А.М.Бобка, М.А.Бурдіна, П.В.Васильєва, С.А.Генсірука, Л.С.Гринів, Б.М.Данилишина, М.І.Долішнього, Я.Я.Дяченка, Я.В.Коваля, М.І.Кожухова, А.С.Лазарєва, О.В.Нєвєрова, А.П.Петрова, С.В.Почінкова, П.Пірса, К.Прайса, І.М.Синякевича, Ю.Ю.Туниці, В.К.Шкатова. Разом з тим, проблема платного використання лісових ресурсів державного значення потребує подальшого вивчення та обґрунтування.

Актуальність дисертаційної роботи визначається тим, що вона спрямована на вирішення цієї проблеми. При цьому теоретичні питання справляння плати за спеціальне використання деревини в процесі рубок головного і проміжного користування лісом розглядаються в рамках концепції сталого ведення лісового господарства і лісової політики, яка передбачає організацію лісокористування на засадах ринкової економіки.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась згідно з напрямами державних програм та досліджень за тематикою науково-дослідних робіт кафедри економіки і менеджменту лісових підприємств Українського державного лісотехнічного університету, що виконані в рамках таких тем: “Розробка нормативів кореневої плати за деревину і живицю” (№ держ. реєстрації 0195U019462); “Концептуальні основи розвитку лісотехнічної освіти і науки в контексті вирішення глобальних екологічних проблем на рубежі ХХІ століття” (№ держ. реєстрації 0197U017650); “Концепція формування інструментів екополітики” (№ держ. реєстрації 0100U000952); “Концепція лісової політики України” (№ держ. реєстрації 0103U000080).

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування концепції справляння кореневої плати за спеціальне використання ресурсів деревини, яка заготовляється в процесі головного та проміжного користування лісом (спрямованої на перехід лісового господарства на засади сталого розвитку).

Для досягнення поставленої мети були поставлені та розв’язувались такі завдання дисертаційного дослідження:

-

-

-

-

-

Об’єктом дослідження є процес використання лісових ресурсів державного значення підприємствами Державного комітету лісового господарства України, зокрема підприємствами Львівської області.

Предметом дослідження є економічні відносини, що складаються в процесі спеціального використання лісових ресурсів державного значення.

Методи дослідження. У дисертаційній роботі використано методи індукції та дедукції щодо узагальнення основних теоретичних положень дослідження, а також - формування висновків та рекомендацій. Як спеціальні методи дослідження використані: прийоми та засоби математичної статистики (для встановлення залежностей та опрацювання результатів дослідження); методи економіко-математичного моделювання; параметричний метод калькулювання собівартості продукції.

Інформаційну базу дослідження складають: закони України; нормативно-правові документи Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України; статистична інформація Державного комітету лісового господарства України та підприємств ДЛГО “Львівліс”; спеціально зібрані матеріали, які характеризують ділянки лісового фонду, що відведені в рубку головного користування; доповіді, монографії та науково-аналітичні статті вітчизняних і зарубіжних авторів; інформаційні матеріали, опубліковані в періодичних виданнях.

Наукова новизна одержаних результатів. Науковою новизною відзначаються такі теоретичні та методологічні результати дисертаційного дослідження:

-

-

-

-

-

-

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність роботи полягає в розробленні методики справляння кореневої плати за спеціальне використання деревини та економічних моделей для розрахунку нормативів кореневої плати. Вона дозволить удосконалити економічний механізм справляння плати за спеціальне використання деревини (кореневі платежі).

Ряд теоретичних положень дисертаційної роботи використані для підготовки проектів Лісового кодексу України та Закону України “Національна лісова політика”, які подано на розгляд до Верховної Ради України. Запропоновані теоретичні положення щодо визначення нормативів кореневої плати за спеціальне використання деревини використовуються Державним комітетом лісового господарства України (для провадження національної лісової політики, довідка № 05-08/1781 від 10.06.2003 р.) та ДЛГО “Львівліс” (для провадження регіональної лісової політики, довідка № 816 від 13.06.2003 р.).

Концепція конкурсного продажу деревини на корені на лісових торгах передана на розгляд до Міністерства економіки України, Державного комітету лісового господарства України та Львівської обласної держадміністрації (довідка № 1-1/1-1243 від 13.06.2003 р.).

Наукові результати дисертаційної роботи використовуються для читання лекцій та проведення практичних занять з дисциплін “Економіка підприємства” та “Лісова політика” студентам, що навчаються за спеціальністю “Менеджмент організацій” (спеціалізація “Менеджмент лісогосподарських та деревообробних підприємств”) в Українському державному лісотехнічному університеті (акт № 5 від 30.05.2003 р.).

Особистий внесок автора. Сформульовані у дисертації наукові положення, висновки та пропозиції належать особисто автору та є його науковим доробком. Безпосередньо здобувачем здійснено аналіз стану проблеми, обґрунтування і формування мети, постановка і вирішення завдань дисертаційної роботи. Самостійно розроблені економічні моделі для визначення нормативів кореневої плати за спеціальне використання деревини в процесі рубок головного і проміжного користування лісом. Самостійно розроблена концепція конкурсного продажу деревини на корені на лісових торгах. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача.

Наукові результати дисертаційного дослідження є внеском у розвиток економічної науки з питань природокористування та охорони навколишнього середовища.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на наукових конференціях Українського державного лісотехнічного університету (1997-2003 рр.), на міжнародному науковому семінарі “Сучасна екологія і проблеми сталого розвитку суспільства” (Львів, 1999 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження автором опубліковано 10 наукових праць, загальним обсягом – 4,7 д.а., з них 7 статей у фахових наукових виданнях, загальним обсягом - 1,5 д.а., з яких 6 одноосібних публікацій, загальним обсягом – 1,3 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 191 найменування, 17 додатків, 11 таблиць, 11 рисунків. Повний обсяг роботи 321 сторінка комп’ютерного тексту (основний текст становить 174 сторінки).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету та завдання, конкретизовано об’єкт, предмет та методи дослідження, сформульовано практичне і теоретичне значення основних положень дисертації, її новизну та форми апробації.

У першому розділі дисертаційної роботи “Теоретико-методологічні засади формування плати за спеціальне використання лісових ресурсів” проведено аналіз теоретичних концепцій розроблення лісових такс на деревину в умовах адміністративно-командної та ринкової економік, обґрунтовано доцільність суттєвих змін в системі платного використання лісових ресурсів державного значення, проведено аналіз наукових праць з проблем раціонального використання лісових ресурсів.

Найбільш відомим видом платежу, який справляється за лісові ресурси в практиці лісового господарства, є коренева плата за деревину, що відпускається на корені. За економічною природою – це плата за вирощені стиглі насадження. Розмір лісового доходу держави в значній мірі залежить від розміру кореневої плати, тобто тієї частки ринкової вартості, яку держава відраховує в бюджет на правах власника з кожного кубометра заготовленої деревини. У країнах з ринковою економікою доля кореневої плати в оптовій ціні хвойного пиловника складає 35-55 %, а в Україні її частка – 4-5 %. Чинні такси на деревину, що відпускається на корені, в Україні не відшкодовують витрат на її вирощування, а це не сприяє відтворенню лісових ресурсів та переведенню лісогосподарського виробництва на самофінансування та самоокупність.

За часи існування незалежної України лісові такси на деревину перезатверджувалися Кабінетом Міністрів України декілька разів, але принцип їх побудови базувався на рентно-затратній концепції. Побудовані таким чином лісові такси на деревину, що відпускається в рубку головного користування, дозволяють відшкодовувати витрати на ведення лісового господарства за рахунок накопичення коштів від справляння плати з постійних і тимчасових лісокористувачів за спеціальне використання деревини, яка накопичилася в стиглих і перестійних насадженнях і є результатом довготривалих інвестицій. Плата за спеціальне використання лісових ресурсів, яка справляється в Україні, розглядається чинним законодавством в системі оподаткування. За економічним змістом і функціями вона є ціною лісових ресурсів, яка регулюється державою. Включення плати за спеціальне використання лісових ресурсів у систему оподаткування є помилковим рішенням. На це звертають увагу економісти багатьох європейських країн. Воно істотно стримує реформування лісового господарства України на принципах ринкової економіки.

Поряд із набором податкових інструментів, в багатьох країнах світу використовуються платежі за лісові ресурси. За своїм економічним змістом збори та платежі мають ряд відмінностей від податків. Платежі сплачують користувачі, а податки – власники. Плата за користування лісовими ресурсами виконує функцію ціни, яку сплачує користувач власникові за куплений товар – деревину, живицю тощо. Таким чином, платежі включаються до лісового доходу лісовласників. Це суттєво впливає на рівень зацікавленості постійних лісокористувачів щодо обчислення та внесення платежів за природні ресурси. В Україні організація платного користування ресурсами (крім відведених в рубку та підсочування стиглих насаджень) та корисними властивостями лісу перебуває ще на початкових стадіях.

Аналіз практики оподаткування лісовласників у європейських країнах дозволяє зробити такі висновки:

-

-

-

-

-

-

У другому розділі дисертації “Концептуальні засади побудови кореневих цін на продукцію лісовирощування” визначені передумови реформування лісового господарства України, проведено аналіз методичних підходів до визначення нормативів кореневої плати, запропоновано концепцію побудови економічних моделей для визначення кореневих цін на продукцію лісовирощування, запропоновано методи розрахунків та економічні моделі для визначення кореневих цін на продукцію лісовирощування, обґрунтовано доцільність конкурсного продажу лісових ресурсів на лісових торгах, обґрунтовано доцільність зміни порядку справляння плати за використання лісових ресурсів, визначено напрямки лісової політики щодо стимулювання застосування природоощадних технологій лісозаготівель.

Плата за спеціальне використання лісових ресурсів розглядається нами як один із важливих інструментів лісової політики, спрямованої на сталий розвиток лісового господарства. Оскільки лісові такси в лісовій політиці України виконують, головним чином, фіскальну функцію, до цього часу не здійснюється продаж лісу на корені на лісових аукціонах. Лісові торги, які передбачені Лісовим кодексом України, є першим серйозним кроком для трансформації лісового господарства України в ринкову економічну систему. Вони організовуються з метою запровадження ринкового механізму розподілу лісових ресурсів державного значення між лісокористувачами та мобілізації додаткових коштів на відтворення і охорону лісів України. Реалізація стиглих лісів на конкурсних умовах дозволить накопичити додаткові кошти на відтворення і охорону лісів, створить умови для відновлення, захисту та використання лісів, збереження рідкісних видів флори і фауни. Вона буде сприяти ефективному використанню лісових ресурсів, запровадженню природоощадних технологій та організації лісового господарства України на принципах самоокупності та самофінансування.

Аналіз наукових праць з економіки лісокористування, міжнародної, національної та регіональної лісової політики, сучасних концепцій ціноутворення в лісовому господарстві дозволив нам сформулювати такі принципи побудови лісових такс на деревину, що продається лісовими власниками лісокористувачам: врахування величини ренти, що утворюється в процесі заготівлі деревини і її транспортування споживачам; врахування поточних і капітальних витрат на відтворення і охорону лісових ресурсів; врахування державної підтримки лісових власників (специфіки національної і регіональної лісової політики); врахування попиту на деревину, що продається в лісі на корені; стимулювання раціонального лісокористування і сталого розвитку лісового господарства.

Реформування лісового господарства України є об'єктивною необхідністю, оскільки в лісовому господарстві зберігся архаїчний економічний механізм, що залишився в спадок від адміністративно-командної економіки. Реформування лісового господарства України пропонується здійснювати на основі проектів Лісового кодексу України та Закону України “Національна лісова політика”, в розробленні яких автор дисертаційної роботи брав участь. Порядок справляння кореневих платежів, розроблений в дисертації, розглядається нами як складова частина загальної реформи лісового господарства.

Аналіз місця та значення кореневих цін на продукцію лісовирощування в рамках загальної концепції реформування лісового господарства України дозволяє зробити такі висновки:

-

-

-

Лісові такси повинні ефективно виконувати стимулюючу функцію, яка має сприяти як раціональному використанню ресурсів деревного походження, так і продукуванню благ, пов’язаних з корисними суспільними функціями лісу. У зв’язку з цим, концепція побудови і функціонування лісових такс у дисертації розробляється у двох напрямках. Перший напрямок передбачає використання лісових такс в умовах діючого економічного і організаційного механізму господарювання у сфері лісового господарства. Другий напрямок передбачає використання лісових такс після проведення економічної реформи в лісовому господарстві України на засадах, проголошених в проекті Лісового кодексу України.

В умовах ринкової економіки коренева плата за деревину визначається головними чином на основі рентної концепції. Суму кореневої плати за деревину лісових порід на окремій лісосіці, яка відведена в рубку головного користування, пропонується розраховувати за такою формулою:

, (1)

де Ц - сума кореневої плати за деревину лісових порід, відведену в

рубку головного користування, грн.;

n - кількість деревних порід, що підлягає вирубці на лісосіці;

Zi - середня нормативна ціна кубометра круглих лісоматеріалів

і-ої деревної породи, грн./м3;

Si - нормативна собівартість круглих лісоматеріалів і-ої деревної

породи (без врахування кореневої плати за лісоматеріали), грн./м3;

Ki - основний і оборотний капітал, необхідний для освоєння

кубометра лісоматеріалів і-ої деревної породи, грн./м3;

p - місячний банківський відсоток;

m - кількість місяців, протягом яких буде знаходитися в обігу

основний і оборотний капітал;

Qi - об’єм деревини і-ої породи, відведений в рубку, м3.

Чинне законодавство не передбачає справляння плати за деревину, що заготовляється в процесі рубок проміжного користування лісом. Ці обставини, а також недосконала система фінансування лісового господарства, призвели до надмірного вирубування деревини в середньовікових насадженнях так званими “рубками догляду за лісом”.

Для реформування лісового господарства України на засадах ринкової економіки необхідно розробити правові основи лісової політики, які б стимулювали застосування природоощадних технологій лісозаготівель, виробити механізми економічного стимулювання охорони, захисту і раціонального використання лісових ресурсів та відтворення лісів, надання пільг підприємствам лісового господарства, що використовують прогресивні природоощадні технології.

Для галузей лісового комплексу характерна певна обмеженість сфери застосування ринкових інструментів управління. Соціальні та захисні корисні властивості лісів (естетична цінність ландшафтів, рекреаційні, охоронні, захисні та інші суспільні цінності лісу) не мають ринкової оцінки, а тому сфера дії ринкових інструментів тут обмежена, особливо коли враховувати те, що ці властивості мають цінність інколи більшу, ніж деревина. У зв’язку з цим реформування лісового господарства повинно поєднуватися із частковим збереженням адміністративного регулювання.

У третьому розділі дисертації “Економетричні моделі визначення нормативів кореневої плати за деревину та еколого-економічні умови їх використання в Україні” проведено аналіз ведення лісового господарства України та динаміки обсягів заготівлі деревини, робіт з лісовідновлення, охорони і захисту лісу. Наведено еколого-економічне обґрунтування робочих економетричних моделей для визначення нормативів кореневої плати за деревину на корені, проаналізовано еколого-економічні проблеми реформування лісового господарства України в контексті оновлення кореневих платежів за деревину, проведено розрахунок та запропоновано робочі економетричні моделі для визначення затрат на лісозаготівельні роботи та нормативів кореневої плати. Крім того, зроблений аналіз витрат на відтворення і охорону лісових ресурсів та внесення кореневих платежів у державний і місцеві бюджети. Вивчені еколого-економічні особливості відтворення і використання лісових ресурсів України та національні особливості лісової політики. Виконаний аналіз лісової політики України, окреслено систему інструментів для реформування лісового господарства і визначено місце кореневих платежів у системі інструментів лісової політики.

В Україні склалася складна еколого-економічна ситуація в лісовому господарстві. Ще за радянської влади з державного бюджету на відтворення лісових ресурсів виділялися кошти, недостатні для ефективного ведення лісового господарства. Недостатніми є обсяги робіт з лісовідновлення, охорони та захисту лісів і сьогодні. В останні десятиліття нові ліси створюються в обсягах, що перевищують площу їх вирубки. Співвідношення між лісовідновленням та суцільними рубками складає у лісах Держкомлісгоспу 1,24. Проте частка природного поновлення, порівняно з посівом та посадкою лісових культур, залишається надзвичайно низькою, що не відповідає принципам сталого розвитку, які були проголошені в Ріо-де-Жанейро (1992).

За даними Держкомлісгоспу України обсяги відтворення лісів у 2002 році порівняно з 2001 роком зросли на 8 відсотків і склали 42,5 тис.га, що перевищує площі зрубів на 43,2 відсотки. Необхідно відмітити, що фінансування лісовідновлюваних робіт є незадовільним. У 2002 році роботи з відтворення лісів були профінансовані з бюджету лише на 32 відсотки. Кореневі платежі за деревину в Україні значно менші, ніж у промислово розвинених країнах світу. Частка кореневої плати у вартості 1 знеособленого м3 деревини у 2002 році складала 11 відсотків (табл. 1). Сума кореневої плати за деревину є значно меншою від платежів, що потрібно виділяти на розвиток лісового господарства і забезпечення сталого лісокористування.

З введенням нового порядку справляння кореневої плати за деревину можна сподіватися на те, що сума кореневих платежів буде зростати. Це зростання є об’єктивно необхідним. Воно пов’язане з необхідністю функціонування лісового господарства на принципах самоокупності і самофінансування, економічною зацікавленістю лісовласників в тому, щоб продавати ліс на корені на вигідних для себе умовах та тим, що лісові такси не будуть виконувати фіскальної функції.

У процесі розроблення робочих економетричних моделей для визначення нормативів кореневої плати за деревину на корені необхідно враховувати специфічні умови лісокористування та те, що максимально допустимий рівень кореневої плати не повинен бути нижчим мінімально допустимого рівня:

. (2)

Мінімально допустимий рівень плати за деревину на корені пропонується розраховувати за формулою:

, (3)

де С - затрати на заліснення лісосіки та інші витрати в лісогосподарському

виробництві, грн./м3;

Пн - нормативний прибуток у лісогосподарському виробництві, грн./м3.

Затрати на заліснення лісосіки та інші витрати в лісогосподарському виробництві (С) розраховуються за такою формулою:

, (4)

де Т - вік рубки, років;

Сt - затрати на заліснення лісосіки та інші витрати в лісогосподарському виробництві

в t-му році, грн./рік;

Kt - коефіцієнт приведення різнострокових витрат до розрахункового року для

t-ого року.

Таблиця 1

Місце кореневих платежів у собівартості продукції підприємств в лісах Держкомлісгоспу України

Роки |

Заготовлено деревини, тис.м3 | Вартість деревини з врахуванням верхнього та нижнього складів в оптових цінах без ПДВ, тис.грн. |

Витрати на заготівлю деревини, тис.грн. | Коренева плата | Вартість 1 м3 заготовленої деревини, грн./м3 | Вартість 1 м3 деревини, заготовленої рубками головного користування, грн./м3 | Частка кореневої плати у вартості деревини від рубок головного користування, % | Повна собівартість 1 м3 заготовленої деревини, грн./м3 | Повна собівартість 1 м3 деревини, заготовленої в процесі головного користування, грн./м3 | Частка кореневої плати у собівартості деревини від рубок головного користування, %

сплачена в держбюджет, всього, тис.грн. | на 1 м3 деревини, заготовленої рубками головного користування, грн./м3

всього | в т.ч. рубки головного користування |

всього | в т.ч. рубки головного користування |

всього | в т.ч. рубки головного користування

1997 | 8415,2 | 3762,2 | 300934 | 134550,0 | 289630 | 118130,0 | 23626,0 | 6,28 | 35,76 | 35,76 | 17,56 | 34,38 | 31,40 | 20,0

1998 | 8081,1 | 3777,3 | 546684 | 255533,0 | 499711 | 213288,0 | 32846,0 | 8,69 | 67,65 | 67,65 | 12,85 | 61,84 | 56,46 | 15,40

1999 | 7754, 4 | 3872,9 | 356846,3 | 178225,4 | 259637,5 | 151828,6 | 32911,1 | 8,50 | 46,02 | 46,02 | 18,47 | 33,48 | 39,20 | 21,68

2000 | 8507,0 | 4107,3 | 535764,0 | 328372,0 | 429891,3 | 240585,5 | 33635,3 | 8,19 | 62,98 | 79,95 | 10,24 | 50,53 | 58,57 | 13,98

2001 | 9456,4 | 4409,5 | 645642,6 | 389737,6 | 546166,7 | 295687,8 | 37177,7 | 8,43 | 68,28 | 88,39 | 9,54 | 57,76 | 67,06 | 12,57

2002 | 10141,0 | 4724,5 | 728921,7 | 424737,4 | 647590,4 | 355102,5 | 46161,1 | 9,77 | 71.88 | 89,90 | 10,87 | 63,86 | 75,16 | 13,0

Максимально допустимий рівень кореневої плати визначається за формулою:

, (5)

де В - середня ринкова (нормативна) ціна заготовленого кубометра певної деревної

породи, грн./м3;

S - нормативна повна собівартість заготівлі кубометра деревини (з врахуванням

впливу природноекономічних чинників), грн./м3;

Пн - плановий (нормативний) прибуток у лісозаготівельному виробництві, що враховує

потребу в основному та оборотному капіталі, ризики, пов’язані із лісозаготівлями

та величину нормативного прибутку, грн./м3.

Середню нормативну ціну заготовленого кубометра деревини рекомендується розраховувати за формулою:

, (6)

де Zj - середня ринкова (нормативна) ціна кубометра j-ого сортименту, що виходить з

певної деревної породи, грн./м3;

qj - величина виходу j-ого сортимента з кубометра певної деревної породи;

j - кількість сортиментів, що можна отримати з певної деревної породи згідно

сортиментних таблиць.

Для розрахунку вартості заготовленого кубометра деревини можна скористатися сортиментними таблицями, розробленими в Україні у 1987 році та ціновими коефіцієнтами, що затверджені в методичних рекомендаціях Держкомлісгоспу України у 2002 р.

На нашу думку, в лісозаготівельному виробництві доцільно було б в розрахунках планового нормативного прибутку з урахуванням ризиків та потреби в основному та оборотному капіталі, обмежитись 25 відсотками від нормативної собівартості лісозаготівель.

З метою визначення собівартості продукції в лісогосподарському виробництві в дисертації застосовувався параметричний метод калькулювання собівартості продукції. Для розробки робочих економетричних моделей для визначення нормативів кореневої плати за деревину на корені було зібрано інформацію про проведення рубок головного користування, сортиментний вихід деревини, економічні результати діяльності лісозаготівельних підприємств, економічні показники лісозаготівель та інше. Для збору економічної інформації вирішено було охопити усі лісові підприємства Держкомлісгоспу, що входять в об’єднання “Львівліс”, оскільки Львівська область знаходиться як на рівнинній території, так і займає певну територію гірських масивів. Це необхідно для розробки робочих економетричних моделей для визначення собівартості продукції в лісозаготівельному виробництві для рівнинних та гірських умов розташування лісів. Для моделювання собівартості продукції в лісозаготівельному виробництві нами були вивчені найбільш поширені типові технологічні схеми рубок головного користування лісом. Для обґрунтування рівня кореневих платежів і витрат на лісозаготівлях було зібрано і опрацьовано інформацію про 120 лісових ділянок, на яких у 2000-2002 роках проводилися рубки головного користування.

У результаті комп’ютерного опрацювання інформації та аналізу витрат на заготівлю лісопродукції за останні роки по Держкомлісгоспу України були отримані такі кореляційні залежності.

Для рівнинних умов:

, (7)

, (8)

, (9)

Для гірських умов:

, (10)

, (11)

, (12)

де - максимально допустимий рівень плати за деревину хвойних порід

відповідно в рівнинних і гірських умовах, грн./м3;

- максимально допустимий рівень плати за деревину твердолистяних порід

відповідно в рівнинних і гірських умовах, грн./м3;

- максимально допустимий рівень плати за деревину м’яколистяних порід

відповідно в рівнинних і гірських умовах, грн./м3;

lтр - віддаль трелювання, м;

lвив - віддаль вивезення, км;

Vg - об’єм дерева, м3;

К1 - коефіцієнт, що враховує величину додаткової заробітної плати (рівний 1,1 у

випадку, якщо додаткова заробітна плата складає 30 відсотків від основної

заробітної плати);

К2 - коефіцієнт, що враховує відрахування на соціальні заходи (рівний 1,17 у

випадку, якщо додаткова заробітна плата складає 30 відсотків від основної

заробітної плати);

К3 - коефіцієнт, що враховує загальновиробничі витрати (рівний 1,38 згідно з

матеріалами Держкомлісгоспу України);

К4 - коефіцієнт, що враховує усі інші виробничі витрати (рівний 1,45 згідно з

матеріалами Держкомлісгоспу України).

Пропонується розглядати кореляційну залежність впливу багатьох факторів на собівартість продукції в лісозаготівельному виробництві, зосередившись на таких чинниках: середньому об’ємі дерева, віддалі трелювання деревини, віддалі вивезення деревини. Можливість такого математичного вирішення обґрунтовується логічністю запропонованого алгоритму, строгістю математичного викладу, узгодженням результатів, отриманих аналітично при застосуванні методу Крамера, із результатами, отриманими при використанні елементів кореляційного аналізу статистичних даних. Абсолютна похибка обчислень не перевищує в середньому 5 відсотків.

У випадках, коли Zmin > Zmax , лісовласникам недоцільно продавати стиглі деревостани на корені. Варто очікувати на зміну кон’юнктури на ринках лісоматеріалів, яка призведе до зростання Zmax.

В Україні склалися об’єктивні передумови для реформування лісового господарства на засадах ринкової економіки (з врахуванням практичного досвіду промислово розвинених країн і досягнень лісової політики). Економічна реформа лісового господарства повинна забезпечити стале управління лісами. Основою реформування лісового господарства повинна стати ефективна економічна система інструментів лісової політики, більшість яких тісно пов’язана з кореневими платежами. Взаємозв’язок кореневих платежів з іншими економічними інструментами лісової політики характеризує рис. 1. В складі системи економічних інструментів лісової політики важливими, безумовно, є кореневі платежі за деревину, що продається лісовласниками лісокористувачам.

У висновках узагальнено результати теоретичних і практичних досліджень.

Додатки включають документи про впровадження результатів дослідження, статистичні і розрахункові матеріали.

Рис. 1. Схема взаємозв’язків кореневої плати за деревину з іншими економічними інструментами лісової політики.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягало в формуванні та використанні платежів за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення для реалізації лісової політики на принципах сталого ведення лісового господарства. Основні висновки, що випливають з проведеного дослідження, такі:

1. Об’єктивна необхідність удосконалення нормативів кореневої плати за деревину в лісі мала місце в часи функціонування адміністративно-командної системи господарювання в лісовому господарстві України. У зв’язку

з впровадженням ринкових принципів господарювання, застарілий економічний механізм (включаючи порядок справляння платежів за спеціальне використання лісових ресурсів) став істотним стримуючим чинником сталого розвитку лісового господарства.

2. Кореневі платежі за деревину головним чином використовуються в Україні як недосконалі ставки податку за спеціальне використання деревини. Недосконала система оподаткування і формування лісового доходу лісовласників (лісокористувачів) є основними стримуючими чинниками розвитку лісового господарства в системі економічних відносин, що склалася в роки незалежності України.

3. Кореневі платежі в умовах економічних відносин, що склалися в Україні, повинні виконувати функцію ціни та використовуватися як інструмент для накопичення коштів лісовласниками в обсягах, що є достатніми для ефективного відтворення, охорони і захисту лісів.

4. Чинні кореневі платежі в Україні виконують дестабілізуючу екологічну функцію. Звільнення від кореневої плати деревини, що заготовляється в порядку рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства, призвів до їх трансформації в рубки промислової лісозаготівлі. Заготівля деревини від рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства, складає в середньому за 2000-2002 роки 53 відсотки від всього об’єму заготовленої деревини при перевиконанні планових завдань в середньому по роках на 20 відсотків.

5. У дисертації розроблені економічна модель визначення кореневих платежів за деревину, основні положення лісової та фінансової політики щодо відтворення і використання лісових ресурсів, що спрямовані на реформування і сталий розвиток лісового господарства України. Ключові положення лісової і фінансової політики щодо реформування лісового господарства знайшли відображення в альтернативному проекті Лісового кодексу України.

6. На рівень кореневих платежів за деревину, що розраховуються на основі економічних моделей, які представлені в дисертації, впливають такі основні еколого-економічні чинники: ціни на лісоматеріали; сортиментна структура лісоматеріалів на окремих лісосіках; породний склад деревостанів; віддаль вивезення лісоматеріалів; розміщення основних споживачів лісоматеріалів; середній об’єм стовбура; віддаль трелювання деревини; запас деревини на лісосіці; запас деревини на одному гектарі; технічний прогрес у лісозаготівельному виробництві та виробництвах, що використовують деревину як основну сировину.

7. Кореневі платежі за деревину в лісі варто визначати за цінами на круглі лісоматеріали, що складаються на внутрішньому ринку (визначається мінімальний рівень кореневої плати) і за цінами, що складаються на зовнішньому ринку (визначається максимально допустимий рівень кореневої плати). На лісових торгах деревина в лісі на корені повинна продаватися за цінами, не нижчими мінімальних. У дисертації удосконалено принципові підходи до конкурсного продажу деревини на корені відповідно до діючого законодавства України та ринкових відносин.

8. Кореневі платежі рекомендується зараховувати до валового доходу лісовласників. В зв’язку з цим потрібно відмінити порядок справляння плати за спеціальне використання лісових ресурсів, що встановлений чинним законодавством та Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 р. № 1378.

Разом з введенням нового порядку справляння кореневих платежів доцільно реформувати систему оподаткування лісового господарства таким чином, як це рекомендує альтернативний проект Лісового кодексу України (опублікований в газеті “Деревообробник”, 2002, № 15).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

Публікації, що додатково відображають наукові результати дисертації

1. Проект “Лісового кодексу України”/ Синякевич І.М., Соловій І.П., Мельник С.О., Холявка В.З., Ковалишин В.Р. – Деревообробник. – 2002, № 15 (57). – С. 4-7.

2. Проект Закону України “Національна лісова політика”/ Синякевич І.М., Соловій І.П., Холявка В.З. – Деревообробник. – 2003, № 14 (80). – С. 4-5.

3. Синякевич І.М., Соловій І.П., Холявка В.З. Стан лісової політики України// Деревообробник. – 2003, № 14 (80). – С. 6.

АНОТАЦІЯ

Холявка В.З. Еколого-економічні засади формування кореневих цін на деревину. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 - економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. - Український державний лісотехнічний університет, Львів, 2003.

У дисертації розглядаються теоретичні та методичні питання справляння плати за спеціальне використання деревини в процесі рубок головного і проміжного користування лісом в рамках лісової політики, що спрямована на розвиток сталого лісового господарства на принципах ринкової економіки. Проведено аналіз ведення лісового господарства України, витрат на відтворення і охорону лісових ресурсів та внесення кореневих платежів у державний і місцеві бюджети.

Виявлено і обґрунтовано вплив найбільш значущих еколого-економічних чинників на рівень собівартості заготівлі круглих лісоматеріалів. На основі проведених розрахунків отримано робочі економетричні моделі визначення нормативів кореневої плати за деревину, що базуються на рентних показниках. Виконаний аналіз лісової політики України, окреслено систему інструментів, які потребують введення в процесі реформування лісового господарства. Визначено місце кореневих платежів у системі інструментів лісової політики.

Ключові слова: лісове господарство, кореневі платежі, інструменти лісової політики, економетричні моделі, стале лісокористування, ринкова економіка.

АННОТАЦИЯ

Холявка В.З. Эколого-экономические основы формирования корневых цен на древесину. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01 - экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Украинский государственный лесотехнический университет, Львов, 2003.

В диссертации рассматриваются теоретические и методические вопросы взимания платы за специальное использование древесины от рубок главного пользования и лесохозяйственных рубок в рамках лесной политики, направленной на развитие устойчивого лесного хозяйства на принципах рыночной экономики. Корневая плата рассматривается как специфическая форма возмещения затрат общества на лесное хозяйство.

На основе анализа ведения лесного хозяйства Украины, затрат на воспроизводство и охрану лесных ресурсов, практики взимания корневых платежей в государственный и местные бюджеты сделан вывод о необходимости реформирования лесного хозяйства Украины. Разработаны и предложены основы формирования лесной политики, касающиеся реализации продукции лесовыращивания. Углублены концептуальные основы взимания платы за специальное использование лесных ресурсов.

В связи с тем, что реализация лесных ресурсов на конкурсных условиях позволяет получить дополнительные