ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ
МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ
ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ
Іваненко -Свинцицька Ірина Євгенівна
УДК 339.72
Організаційно-економічний механізм активізації іноземного інвестування в економіку України
Спеціальність 08.10.03 – Організація управління, планування і регулювання економіки
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ – 2003
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана Науково-дослідному економічному інституті (НДЕІ) Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України
Науковий керівник – кандидат економічних наук, доцент
Іванюк Іван Сергійович
Київський національний університет будівництва і архітектури
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Федоренко Валентин Григорович
Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України
Завідувач кафедри економіки та підприємництва
кандидат економічних наук, старший науковий співробітник
Козлова Алла Іванівна
Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, провідний науковий співробітник
Провідна установа – Інститут економіки НАН України, відділ ефективності інвестицій і відтворення основних фондів, Київ
Захист відбудеться 18.12.2003 р. о 11 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д.26.801.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України за адресою: 01103, м. Київ, бульвар Дружби народів, 28, 5-й поверх, малий зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України (01103, м. Київ, бульвар Дружби народів, 28, перший поверх).
Автореферат розісланий 14.11.2003р.
Вчений секретар
Спеціалізованої вченої
ради, д.е.н. О.Ю.Рудченко
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Важливою проблемою економіки України є дефіцит фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення інноваційної моделі розвитку. При цьому залучення іноземних інвестицій (ІІ) до національної економіки є вагомим чинником активізації економічного розвитку. Слід зазначити, що традиційно активізація іноземного інвестування пов‘язується з процесами створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон (СЕЗ) і територій пріоритетного розвитку (ТПР). Разом з цим забезпечення динамічного розвитку економіки України вимагає вирішення питань загального поліпшення умов залучення ІІ та розповсюдження позитивного досвіду за межами зазначених утворень. Все це обумовлює необхідність комплексних наукових досліджень сучасних процесів залучення ІІ, розробки практичних рекомендацій щодо формування сприятливого інвестиційного клімату та активізації цього важливого напряму державного регулювання.
Позитивно оцінюючи наукові результати дослідження відомих вітчизняних та іноземних вчених-економістів щодо проблеми регулювання процесів іноземного інвестування, слід визнати, що багато методичних та практичних питань економічного, правового, інформаційного забезпечення ще не розв‘язані. Про актуальність поглиблення іноземного інвестування в Україну зазначив Президент України Л. Кучма на всеукраїнській нараді з питань поліпшення інвестиційного клімату 6 червня 2003 року, де він підкреслив, що недостатнє іноземне інвестування є проблемою утвердження національної економіки та її зростання. При поліпшенні інвестиційного клімату створюються не лише нормальні умови для діяльності інвесторів, а й закладається майбутнє держави, визначається її місце у світовій спільноті. Тому державна політика щодо формування сприятливого інвестиційного клімату та активізації іноземного інвестування потребує докорінних змін і має проводитись на якісно новому рівні. Все це свідчить про актуальність виконаного дисертаційного дослідження.
Зв‘язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов‘язана з планом науково-дослідних робіт НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, зокрема з темою “Проведення наукових та аналітичних досліджень проблемних питань інвестиційної політики, підготовка та випуск збірника аналітичних матеріалів “Аналіз інвестиційної діяльності в Україні за роки незалежності” (№ державної реєстрації 0101U004905). Особистий внесок автора полягає у розробці питань вдосконалення законодавчої бази стосовно іноземного інвестування.
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка науково-методичних і практичних питань та організаційно-економічного механізму активізації іноземного інвестування в економіці України з позицій вдосконалення цього важливого аспекту державного регулювання.
Реалізація мети дослідження обумовила постановку та вирішення наступних завдань:
Ш
узагальнення теоретичних та методичних питань стосовно іноземного інвестування; виявлення особливостей та умов залучення ІІ, їх ролі і місця в економічному розвитку України;
Ш
оцінка законодавчих та методичних питань щодо формування інвестиційного клімату в Україні як важливої передумови активізації іноземного інвестування;
Ш
визначення форм та пріоритетних напрямів активізації іноземного інвестування;
Ш
здійснення аналізу стану залучення та використання іноземних інвестиційних ресурсів;
Ш
визначення організаційно-економічного механізму державного регулювання іноземного інвестування в Україні, обґрунтування напрямів його вдосконалення та підвищення ефективності;
Ш
розробка рекомендацій щодо поліпшення організаційно-методичних положень залучення ІІ в процесі приватизації.
Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні питання організаційно-економічного механізму державного регулювання іноземного інвестування в економіці України та напрями його активізації.
Об‘єктом дослідження є іноземні інвестиції в сферах економічної діяльності України.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є економічна теорія та наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів. В процесі дослідження застосовані методи логічного узагальнення (вони дозволили уточнити принципи економічного стимулювання іноземного інвестування, обґрунтувати напрями вдосконалення механізму державного регулювання), експертних оцінок (виявити пріоритети та напрями зовнішнього інвестування), статистичні методи (визначити стан і тенденції залучення ІІ) та інші.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступних основних положеннях:
одержано вперше:
Ш
розроблено методичні рекомендації щодо пошуку та відбору найбільш вірогідних потенційних іноземних інвесторів, сприяння залученню їх до участі в приватизації за рахунок посилення передпродажного вивчення міжнародного попиту (зокрема, шляхом поліпшення інформування про підприємство, пакет акцій якого планується виставляти для продажу на конкурсі, безпосередньо іноземного інвестора, виходячи зі спеціалізації основної продукції об‘єкту продажу) та визначення пріоритетних умов інвестування;
удосконалено:
Ш
класифікацію міжнародного руху інвестицій за джерелами походження, характером використання, мотивацією вкладення та особливостями сучасних інвестиційних потоків з акцентуванням уваги на те, що структура інвестиційних потоків обумовлена зростаючим впливом приватного сектора, тоді як за державним сектором домінуючими залишаються лише технічна допомога і гранти;
Ш
механізм державного регулювання залучення ІІ на основі комплексу заходів організаційного, економічного та інформаційного характеру, реалізація яких дозволить підвищити зацікавленість та активність іноземних інвесторів;
Ш
систему інформаційного забезпечення потенційних інвесторів стосовно умов конкурсу, фінансово-господарського стану та ринкового середовища, в якому здійснює діяльність відкрите акціонерне товариство (ВАТ), пакет акцій якого планується виставляти на продаж на конкурсі, що на відміну від діючого положення дозволить своєчасно та всебічно інформувати іноземного інвестора щодо інвестиційної привабливості об‘єктів продажу;
Ш
організаційно-функціональну схему аналізу та відбору іноземних інвесторів для участі в конкурсному продажі пакетів акцій ВАТ (враховуючи пріоритетність залучення інвестицій та надійність ділової репутації потенційного учасника конкурсу) шляхом посилення внутрішньої координації і вдосконалення функцій підрозділів Фонду державного майна України (ФДМУ);
дістало подальший розвиток:
Ш
організаційний механізм регулювання іноземного інвестування шляхом створення державної структури – Агентства з питань ІІ, що забезпечить скоординованість та послідовність дій в процесі іноземного інвестування всіх сфер економіки України;
Ш
система оподаткування ІІ з врахуванням пріоритетності інвестиційних проектів шляхом: звільнення на визначений термін (в залежності від розміру та сфери вкладення ІІ) сплати підприємствами податку на прибуток, отриманий від реалізації проекту, з подальшим пільговим оподаткування зазначених суб‘єктів за п‘ятидесятивідсотковою ставкою та зарахуванням коштів від цих пільг на спеціальний рахунок; а також звільнення від сплати підприємствами податку на додану вартість по тих найменуваннях товарів, які ввозяться в Україну для реалізації інвестиційного проекту, необхідних для виготовлення експортної продукції;
Ш
система кредитування підприємств з ІІ шляхом надання пільг при здійсненні як нового будівництва (протягом трьох років існування підприємства), так і при реконструкції діючих (протягом одного року); при цьому розмір пільгової процентної ставки повинен змінюватися в залежності від обсягу вкладених інвестицій.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що його основні положення, висновки і пропозиції можуть бути використані для вдосконалення методичної та інформаційної бази при розробці державних програм та рішень стосовно регулювання іноземного інвестування в Україні. Ряд теоретичних положень та практичних рекомендацій дослідження використовуються в роботі Управління оцінки майна та фінансово-господарського аналізу ФДМУ (довідка від 08.05.2003 р. №36-24/1).
Крім того, положення та висновки, які розроблені автором, використанні в процесі аналізу та розробки рекомендацій з питань активізації іноземного інвестування (довідка НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції про впровадження результатів досліджень від 21.07.2003 р. №17/336 та Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України від 08.08.2003 р. №64-25/473).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням, яке має наукове та практичне значення. Всі публікації автора по темі наукового дослідження написані одноосібно.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та методичні положення, практичні рекомендації дисертаційного дослідження доповідалися автором та знайшли позитивну оцінку протягом на 4 міжнародних конференціях, зокрема “Валютно-фінансові проблеми ринкової трансформації (приклад України)” (Київ, 1998 р.); “Особливості економічної політики постсоціалістичних країн в умовах глобалізації світової економіки” (Київ, 1999 р.); “Економічна безпека в стратегії ринкових реформ (приклад України)” (Київ, 2000 р.); “Проблеми бюджетної політики України в умовах перехідної економіки” (Київ, 2001 р.); а також 2 вузівських науково-теоретичних та практичних конференціях, 3 семінарах, курсах підвищення кваліфікації ФДМУ та “круглих столах”.
Публікації. Основні положення наукового дослідження викладені у шести одноосібних публікаціях, чотири з яких у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг авторського матеріалу складає понад 3,0 друк. арк.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та бібліографічного списку зі 131 найменувань. Вона містить 14 таблиць та 21 рисунок. Основний зміст наукової роботи викладений на 163 сторінках машинописного тексту.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У першому розділі дисертації “Іноземні інвестиції як фактор економічного розвитку держави” з врахуванням світових тенденцій переміщення капіталів викладені економічна обумовленість та сутність міжнародного руху капіталу в цілому та інвестицій зокрема; обґрунтовується їх класифікація за джерелами накопичення та формами використання.
Виявлені взаємозв‘язки та взаємозалежності міжнародного руху капіталу з наступними чітко означеними закономірностями, які полягають: в об‘єктивних особливостях розвитку ринкової системи, одним з різновидів якої є інтернаціоналізація капіталу; в зростанні обсягів світової інвестиційної діяльності, бурхливому розвитку НТП, які обумовили значну потребу в інвестиційних ресурсах. У відповідності до класифікації міжнародного переміщення капіталу використання фінансових ресурсів поділяється на три групи: підприємницька діяльність, позики та технічна допомога. При цьому за державою залишається домінуючою лише допомога, а джерелом інших груп активно виступає приватний сектор.
Незважаючи на те, що отримання кредиту передбачає виконання певних жорстких умов міжнародних договорів, конкуренція на міжнародному ринку кредитів залишається досить високою. Основний обсяг міжнародного позичкового капіталу припадає на розвинуті країни, які виступають у ролі головних кредиторів та позичальників. Частка країн, що розвивається, в цьому розподілі ледве досягає 15 – 17% загального обсягу міждержавних кредитів.
Головними передумовами концентрації портфельних інвестицій в тому чи іншому регіоні є прозорість та стабільність місцевого законодавства у сфері цінних паперів, висока розвиненість інфраструктури ринку, наявність надійних гарантій у виконанні зобов’язань за контрактами, ліквідність цінних паперів. Вищезазначене засвідчує той факт, що 90% від загального обсягу портфельних ІІ здійснюється між країнами з розвинутою економікою.
За сучасних умов розвитку світового господарства значно зростає значимість прямих іноземних інвестицій (ПІІ), які є запорукою підвищення технічного рівня і ефективності виробництва. Значна нерівномірність у розміщенні ПІІ пояснюється, перш за все, створенням відповідного інвестиційного клімату в країні-реципієнті. Так, 75% ПІІ впродовж останніх років зосереджується у 26 країнах світу, близько 22% - припадає на 127 країн, що розвиваються, і лише 3% – на 28 країн з перехідною економікою.
Значний потік ІІ в країни Східної Європи та СНД спостерігався в 90-х рр. минулого сторіччя. Проте зміни форми власності, системи управління економікою, поглиблення структурних диспропорцій викликали в них падіння виробництва і, таким чином, негативно вплинули на процес надходження ПІІ. Не дивлячись на те, що середньорічний темп приросту обсягу ПІІ на душу населення в Україні відносно високий (39,1%), в абсолютному виразі він низький – 91 дол. США (табл. 1).
Таблиця 1
Обсяг ПІІ в розрахунку на душу населення
в Угорщині, Чехії, Польщі, Росії та Україні у 1995 – 2001 рр.
дол. США
Країна | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2000 р. в % до 1995 р. | Середньо річний темп приросту, % | 2001 | 2001 р. в % до 2000 р.
Угорщина | 861 | 1443 | 1724 | 1980 | 2129 | 2317 | 269,1 | 21,9 | 2537 | 109,5
Польща | 161 | 311 | 492 | 923 | 1091 | 1442 | 895,7 | 55,1 | 1753 | 121,6
Росія | 63 | 80 | 88 | 94 | 109 | 125 | 198,4 | 14,7 | 143 | 114,4
Україна | 15 | 25 | 37 | 52 | 66 | 78 | 520,0 | 39,1 | 91 | 116,6
Підтримка необхідного рівня макроекономічної рівноваги на сучасному етапі економічного розвитку України неможлива без залучення певного обсягу інвестиційних ресурсів (в тому числі й іноземних), що визначає відповідний попит на них. Встановлено, що до пріоритетних напрямів, які могли б бути визначальними для України як країни-реципієнта, можна віднести: високотехнологічні наукоємні виробництва (авіаційна промисловість, судно- та сільськогосподарське машинобудування, ракетно-космічний комплекс); нафтогазову промисловість та агропромисловий комплекс; патентно-ліцензійну торгівлю; сферу послуг (особливо туризм); чорну металургію, виробництво цементу та товарів народного споживання; малий бізнес; інфраструктуру.
Розділ другий “Cтан іноземного інвестування в Україні” присвячений аналізу сучасних можливостей залучення та використання ІІ в економіці Україні. Сукупність правових актів органів державного управління та установ, які втілюють державну політику у відношенні інвестування з-за кордону, є своєрідною системою прийняття капіталу, за допомогою якої іноземний інвестор приймає рішення про строки інвестування та потенційні сфери вкладення в країні-реципієнті. Для оцінки пропонується використовувати такі узагальнюючі показники, як рівень економічного розвитку країни (регіону), стабільності фінансово-кредитної системи та конвертованості національної валюти; розвитку ринкової та інвестиційної інфраструктури; демографічний стан; місткість внутрішнього ринку та платоспроможність населення; вартість робочої сили; рівень криміногенних, екологічних та інших ризиків. В комплексі всі вони разом відображають інвестиційну привабливість країни (регіону), служать орієнтиром для потенційного іноземного інвестора.
Виявлено, що важливим елементом інвестиційного клімату є законодавство і насамперед ті нормативно-правові акти, які регулюють широкий спектр питань, пов’язаних з інвестиційною діяльністю в державі. Отже, основним стримуючим чинником у формуванні сприятливого щодо іноземної інвестиційної діяльності інвестиційного середовища є непослідовність ринкових перетворень, неефективне функціонування приватних власників, слабкість стимулюючих заходів щодо розвитку недержавного сектора економіки. Це зумовлює низьку привабливість інвестиційного клімату країни-реципієнта.
З метою оцінки ефективності залучення ІІ в Україну в дисертації розглянуті реально існуючі можливості активізації надходження зовнішніх капіталів (укладення контрактних коопераційних угод, створення спільних підприємств або власної філії тощо). Наявність в Україні високого ризику неповернення інвестицій обумовлює стимулювання лізингових операцій, які в національній економіці знаходяться на початковій стадії (їх частка складає 0,5 – 0,8% від обсягу інвестицій).
Найпоширенішою формою залучення ІІ в Україну є створення спільних підприємств, хоча їх кількість в останні роки має тенденцію до зменшення: вона становила на початок 2003 р. 6,4 тис., що на 35% менше ніж у 1997 р. Причинами цього є недостатнє врахування українською стороною інтересів зарубіжних партнерів, відсутність розвинутого внутрішнього ринку та інфраструктури; бюрократичні перепони, які суттєво ускладнюють функціонування спільних підприємств, і недосконалий правовий режим їх діяльності.
Невирішеність проблеми великого виробництва, консерватизм української економіки, триваючий процес подрібнення промислових структур визначають більш ніж скромне місце України в інвестиційному портфелі транснаціональних корпорацій.
Однією із ознак сучасного інвестиційного процесу є те, що у забезпеченні сприятливих умов щодо ефективного залучення ІІ в українську економіку важливу роль відіграють міжнародні фінансові організації. Залучення зовнішніх ресурсів в Україну з цих джерел, з одного боку, сприяло реалізації цілого ряду інвестиційних проектів, позитивно вплинуло на процес мобілізації вітчизняного капіталу, а з іншого – загострило проблему платіжного балансу. Станом на 01.01.2003 р. зовнішній державний борг України становив близько 8,1 млрд. дол. США.
Проведений аналіз свідчить, що обсяг надходження ПІІ зростає при швидкій окупності, мінімального розміру капіталовкладень та стабільному прибутку, що сприяє вкладенню вже протягом багатьох років коштів інвесторами-нерезидентами в харчову промисловість, оптову торгівлю та посередництво, машинобудування, фінансову діяльність. Саме на ці види економічної діяльності протягом останніх років припадає більша половина обсягу ПІІ: 51,2% - в 2001 р. та 51,1% - в 2002 р. (табл. 2). З метою ефективного залучення та використання наявних обсягів ІІ в Україні необхідне вдосконалення їх державного регулювання.
Таблиця 2
Структура ПІІ в Україну за видами економічної діяльності
у % до загального обсягу
Види економічної діяльності | 1997 | 2000 | 2001 | 2002
ВСЬОГО | 100 | 100 | 100 | 100
Харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів | 20,6 | 20,1 | 18,1 | 16,0
Оптова торгівля і посередництво у торгівлі | 16,4 | 18,8 | 14,7 | 16,0
Машинобудування | 8,2 | 9,0 | 7,8 | 8,8
Фінансова діяльність | 8,5 | 6,4 | 8,2 | 8,8
Інші види | 46,3 | 45,7 | 51,2 | 51,1
У третьому розділі “Напрями вдосконалення державного регулювання іноземним інвестуванням в Україні” проаналізовані сучасні методи та важелі регулювання ІІ, визначені першочергові завдання щодо вдосконалення механізму регулювання інвестиційною діяльністю з метою перетворення ІІ на достатньо впливовий чинник прискорення розвитку економіки держави.
Для вирішення проблем активізації зовнішнього інвестування важливим є вдосконалення організаційно-економічного механізму державного регулювання іноземного інвестування в економіку України (рис. 1), перш за все шляхом коригування діючих правових та економічних важелів, зокрема поліпшення інвестиційного клімату, підтримки іноземного підприємництва, пріоритетних інвестиційних проектів з ІІ в Україні; вдосконалення економічного стимулювання (податкової, грошово-кредитної, митної політики тощо), також організаційних заходів (створення Агентства з питань ІІ).
Своєрідним індикатором активізації ІІ є відповідні досягнення держави у процесі |
Організаційно-економічний механізм регулювання іноземного інвестування в економіку України
Теоретичні основи регулювання іноземного інвестування | Концептуальні положення державної політики в сфері іноземного інвестування | Вимоги щодо державної політики в сфері іноземного інвестування
Державне регулювання та напрями вдосконалення іноземного інвестування
Нормативно-правові важелі | Організаційні важелі | Економічні важелі
чинні:
- ЗУ “Про режим іноземного інвестування”;
- ЗУ “Про зовнішньо-
економічну діяльність”;
- Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо залучення іноземних інвести-цій в економіку України”;
- Постанова КМУ “Про Прог-раму розвитку інвестиційної діяльності на 2003-2010 рр.” та інші | наявні:
- система державних органів регулювання іноземного інвестування;
- організаційні аспекти формування ринку об‘єктів іноземного інвестування;
- моніторинг обсягів, напрямів
та ефективності іноземного інвестування | існуючі:
- розвиток ринкової інфраструктури;
- регулювання питань іноземного інвестування при розробці та реалізації грошово-кредитної, податкової, митної політики
необхідна розробка нормативно-правових актів, що забезпечать правове регулювання:
- ЗУ “Про інвестиційний клімат”;
- Постанова КМУ “Про підтримку іноземного підприєм ництва на території України”;
- Постанова КМУ “ Про пріо ритетні інвестиційні проекти з іноземними інвестиціями” |
необхідно впровадити:
- вдосконалення системи держав-них органів регулювання інозем-ного інвестування (створення Агентства з питань ІІ), посилення координації діяльності щодо залучення ІІ;
- вдосконалення організації проце-су залучення ІІ при приватизації;
- широку рекламну компанію об‘єктів інвестування;
- моніторинг потенціальних інвесторів-нерезидентів;
- інвестиційну освіту |
необхідно забезпечити:
- активізацію інозем-ного інвестування;
- сприяння розвитку інфраструктури;
- вдосконалення та забезпечення стабільності податкової, грошово-кредитної та митної політики
Реалізація державної політики в сфері іноземного інвестування
Оцінка стану іноземного інвестування в національну економіку
Рис. 1 Схема організаційно-економічного механізму регулювання іноземного інвестування в економіку України
приватизації, де особливого значення набуває регулювання процедури підготовки об‘єктів та їх ефективного продажу на основі посилення передпродажного вивчення міжнародного попиту та створення сприятливих умов для залучення потенційних іноземних інвесторів. З цією метою в процесі дослідження були розроблені методичні рекомендації щодо пошуку та відбору найбільш вірогідних потенційних іноземних інвесторів. В їх основу були покладені наступні концептуальні підходи та принципи: пріоритетність залучення ефективного інвестора; прозорість процесу конкурсного продажу; надійність ділової репутації потенційного учасника конкурсу; контроль за соціально-економічними наслідками діяльності іноземного інвестора після покупки пакету акцій об’єкта.
Реалізація принципу пріоритетності полягає у тому, що визначення потенційного учасника повинно співпадати з інтересами підприємства, акції якого виставляються на продаж, та передбачати зацікавленість інвестора у підвищенні конкурентоспроможності об’єкта. Принцип прозорості процесу конкурсного продажу повинен передбачати чітке визначення умов конкурсу та надання потенційному інвестору повної інформації як стосовно об’єкта продажу, ринкового середовища, в якому здійснюється його діяльність, так і процедури проведення конкурсу. Принцип надійності передбачає необхідність врахування інформації про діяльність іноземних компаній на території України, які раніше приймали участь у приватизації та мають позитивний досвід як стосовно виконання інвестиційних зобов’язань, так і в цілому щодо розвитку підприємств, на яких здійснювалася спільна підприємницька діяльність. Принцип контролю спрямований на відслідкування діяльності іноземного інвестора як з позицій виконання прийнятих на себе зобов’язань, так і врахування при здійсненні аналогічних конкурсних продаж.
Враховуючи те, що ще не всі сектора економіки України адаптувалися до ринкового середовища і мають низьку інвестиційну привабливість, важливого значення набуває вдосконалення механізму пошуку та відбору потенційних іноземних інвесторів (рис. 2), зокрема спрямування інформації про об‘єкт приватизації безпосередньо потенційному інвестору. Вірогідність пошуку ефективного іноземного інвестора підвищать розміщення інформації на сайтах інтернету, публікації в міжнародних періодичних виданнях, а також офіційні зустрічі та презентації. Аналіз результатів пошуку інформації про потенційних зовнішніх покупців за допомогою Управління реалізації та контролю за виконанням договірних умов ФДМУ, зведе до мінімуму ризик “неякісності” ІІ.
При цьому необхідно розширити інформацію про об‘єкти приватизації. Так, має бути надана не лише традиційна інформація, а й план розміщення акцій ВАТ, що відображає структуру його співвласників (в тому числі і державну частку), існуюча система державного регулювання в сфері діяльності зазначеного підприємства.
Прийняття рішення та складання план-графіку щодо продажу пакета акцій державних підприємств
Підготовка інформації про підприємства, пакети акцій яких плануються виставляти для продажу на конкурсі
Управління інформаційно- маркетингової роботи ФДМУ | Спрямування інформації про підприємство
Безпосередньо іноземному інвестору | Інтернет | Міжнародні періодичні видання | Офіційні зустрічі
та презентації | Враховуючи спеціалізацію основної продукції підприємства, пакета акцій, якого планується виставляти на продаж | Сайти:
Ш
міжнародних організацій
Ш
відомих між-народних фінан-сових компаній | Ш
газети
Ш
журнали
Ш
бюлетені
Ш
тощо | На міждержавному рівні та на міжнародних презентаціях
Управління інформаційно- маркетингової роботи ФДМУ | Узагальнення інформації стосовно результатів пошуку потенційних іноземних інвесторів
Агентство з питань ІІ | Відмова від участі в конкурсі | Згода взяти участь у конкурсі
Міністерство промислової політики України
Управління реалізації та контролю за виконанням договірних умов ФДМУ | Аналіз інформації про потенційних іноземних інвесторів
Антимонопольний комітет України
Відмова | Допуск до участі в конкурсі
Рис. 2 Механізм пошуку та відбору потенційних іноземних інвесторів
Низька дієздатність (без врахування СЕЗ та ТПР) та неефективність пільгових схем оподаткування та кредитування, недоліки щодо визначення пріоритетів державного значення стали одними із основних чинників нераціонального використання ІІ в Україні. Тому необхідно законодавчо врегулювати питання щодо створення сприятливих умов діяльності іноземних стратегічних інвесторів з урахуванням пріоритетів економічного розвитку.
Найважливішим інструментом державної підтримки ІІ є надання пільг під пріоритетні інвестиційні проекти. Зокрема, пропонується звільнити від сплати підприємствами податку на прибуток, отриманий від реалізації проекту, на рік – для інвестицій від 30 до 50 млн. дол. США, на три роки – понад 50 млн. дол. США, а також в експортно-орієнтовані та високотехнологічні напрями виробництва; кошти, одержані від таких пільг, зараховувати на спеціальний рахунок. Доцільним також є звільнення від ПДВ тих найменувань товарів, які ввозяться в Україну для реалізації інвестиційних проектів – сировини та виробничих фондів, необхідних для виготовлення експортних товарів. Для підприємств з ІІ слід надавати пільгові кредити: на нове будівництво – протягом трьох років його інвестування, для реконструкції діючих підприємств – протягом одного року (процентні ставки встановити на рівні 60% від ринкових, якщо обсяг іноземних інвестицій не перевищує 50 млн. дол. США, і 35%, якщо він перевищує цю суму). Активізації інноваційної діяльності з ІІ сприятиме звільнення від сплати ввізного мита та ПДВ продукції і товарів.
Одним із важливих кроків, здійснених державою щодо створення привабливих умов для залучення ІІ у розвиток пріоритетних галузей України, було створення СЕЗ та ТПР (станом на 01.07.2003 р. на ТПР затверджено 429 інвестиційних проектів, у СЕЗ - 170). Вони позитивно вплинули на збільшення інвестицій, зростання обсягів виробництва продукції, створення нових робочих місць, впровадження сучасних технологій. Проте сума залучених ІІ становила 388,3 млн. дол. США, що складає 7,2% від їх загального обсягу. Проведення ефективної політики щодо залучення ІІ не повинно обмежуватися лише впровадженням спеціального режиму інвестиційної діяльності.
До важливих напрямів інвестиційної політики слід віднести також: створення сприятливого інвестиційного клімату (для переорієнтації інвестиційних потоків в наукоємні галузі) стимулювання активізації інноваційної діяльності, що важливо для розвитку експортного потенціалу та захисту внутрішнього ринку; прискорене формування необхідної інфраструктури. Доцільно також акцентувати увагу на заохоченні притоку інвестицій у сферу малого та середнього бізнесу шляхом введення механізму заохочення комерційних банків щодо довгострокового кредитування їх розвитку.
ВИСНОВКИ
Дисертаційна робота спрямована на розв‘язання важливої проблеми розробки організаційно-економічного механізму державного регулювання процесів іноземного інвестування. Вона узагальнює і розвиває науково-методичні питання залучення ІІ та містить пропозиції щодо активізації цього важливого аспекту економічної політики.
1.
Залучення ІІ є не тільки джерелом відносно дешевих і чистих фінансових надходжень, але й одним із головних чинників зростання зовнішніх боргових зобов’язань. Це вимагає прийняття цілого комплексу заходів, спрямованих на поліпшення передумов інвестування реального сектора національної економіки та впровадження більш ефективних і гнучких регуляторних підходів до процесу інвестування в цілому.
2.
Вирішення проблеми активізації процесу іноземного інвестування в Україні потребує впровадження ефективного організаційно-економічного механізму його державного регулювання. Запропонований механізм регулювання іноземного інвестування передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих, перш за все, на визначення пріоритетів економічного розвитку, які повинна стимулювати пільгова політика оподаткування та кредитування; сприяння розвитку інноваційної діяльності з іноземними інвестиціями.
3.
Незначні обсяги надходження ІІ в Україну насамперед обумовлені недостатньою привабливістю інвестиційного клімату для зарубіжних підприємців – потенційних інвесторів, у зв‘язку з обтяжливою податковою та непрозорою адміністративною системою, хаотичністю нагромадження пільг, недостатньою поінформованістю інвесторів тощо. Необхідно в першу чергу розробити і прийняти Закон України “Про інвестиційний клімат держави”, в якому мають бути чітко означені пріоритети розвитку економіки на довгостроковий період, принципи та механізми підтримки інвесторів, вдосконалено систему державного регулювання.
4.
Для поліпшення комплексного державного і регіонального управління процесами залучення та подальшого використання іноземних інвестиційних ресурсів в Україні важливим є створення державної структури – Агентства з питань ІІ. Основними його функціями повинні стати: контроль за реалізацією іноземного інвестування; формування організаційної структури управління зовнішніми інвестиціями; вибір пріоритетних напрямів та прогнозування обсягів надходження інвестиційних ресурсів із зовні; регулювання іноземної інвестиційної діяльності; моніторинг потенційних інвесторів-нерезидентів, обсягів надходження і використання ІІ.
5.
Більш доцільним стає застосування стимулюючої функції податкової політики по відношенню до визначених на державному рівні пріоритетних виробництв і видів економічної діяльності. Пропонується звільнити такі підприємства на 1-3 роки (в залежності від обсягу інвестицій) від сплати податку на прибуток і зараховувати відповідні кошти на спеціальний рахунок; в подальшому пільгове оподаткування зазначених суб‘єктів здійснювати шляхом введення 50% ставки податку на прибуток. При цьому слід звільнити підприємства від сплати ПДВ по тих найменуваннях товарів, які ввозяться в Україну для реалізації інвестиційного проекту, а також сировини та виробничих фондів, необхідних для виготовлення експортних товарів.
6.
Поліпшення ситуації у виробничій сфері України, відродження та пожвавлення функціонування більшості стратегічних національних підприємств неможливі без здійснення пільгового кредитування. Зокрема, пропонується впровадити кредитування на пільговій основі для нового будівництва (протягом трьох років існування підприємства з іноземними інвестиціями) та для реконструкції чинних підприємств (протягом одного року). При цьому процентні ставки встановити на рівні 60% від ринкових (якщо обсяг вкладених іноземних інвестицій не перевищує 50 млн. дол. США) і 35% (якщо перевищує цю суму).
7.
Необхідним є впровадження пільгового митного регулювання суб‘єктів іноземного підприємництва шляхом звільнення від сплати ввізного мита та ПДВ продукції і товарів, які призначені для іноземного інвестування інноваційної діяльності.
8.
Для підвищення ефективності процесу приватизації необхідно значно покращити процедуру пошуку та відбору потенційних інвесторів за межами України. Впровадження методичних рекомендацій щодо пошуку та відбору найбільш вірогідних потенційних іноземних інвесторів дозволить вдосконалити як внутрішню організаційну структури, взаємозв’язок та координацію підрозділів ФДМУ, так і їх взаємодію з іншими зацікавленими органами державного управління стосовно продажу державних пакетів акцій; розширити коло учасників продажу, що буде сприяти підвищенню конкурсної ціни продажу і позитивно вплине на подальший розвиток приватизованих підприємств.
9.
Слід підвищити ефективність інвестиційних вкладень і тим самим покращити інвестиційне середовище в Україні за рахунок прозорості ринкового поля та активізації роботи підприємств. Цьому сприятиме прийняття відповідних державних актів, які б жорстко регламентували обов‘язковість надання всебічної інформації про привабливі підприємства щодо інвестування. Пропонується до традиційної інформації про об‘єкт інвестування додати нормативно-правові документи, відповідно яких здійснює діяльність підприємство.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
у наукових фахових виданнях:
1.
Іваніненко-Свинцицька І. Є. Стратегічний інвестор в українській промисловості // Фінанси України. – 2001. – №4. – С.90 – 95.
2.
Іваніненко-Свинцицька І. Є. Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями // Фінанси України. – 2002. – №8. – С.54 – 59.
3.
Іваніненко-Свинцицька І. Є. Інвестиційний клімат в Україні: його формування, ключові параметри та характеристики // Формування ринкових відносин в Україні. – Вип. №19. – К.: НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, 2002. – С. 64 – 69.
4.
Іваніненко-Свинцицька І. Є. Іноземні інвестиції в Україні: стан та можливості залучення // Формування ринкових відносин в Україні. – Вип. №4 (23). – К.: НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, 2003. – С. 42 – 47.
в інших виданнях:
5.
Іваніненко І. Є. Деякі інвестиційні проблеми в Україні // Валютно-фінансові проблеми ринкової трансформації (приклад України): Матеріали міжнар. наук. конф., 19-20 листопада 1998. – К.: ІМВ. – С. 109 – 110.
6.
Іваніненко-Свинцицька І. Є. Ступінь міжнародної диверсифікації портфелів та місце України в цій диверсифікації // Проблеми бюджетної політики України в умовах перехідної економіки: Матеріали наук.-практ. конф., 5-6 квітня 2001. – К.: НДФІ при Міністерстві фінансів України. – С.87 – 94.
АНОТАЦІЯ
Іваніненко-Свинцицька І. Є. Організаційно-економічний механізм активізації іноземного інвестування в економіку України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – організація управління, планування і регулювання економікою. – Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Київ, 2003.
Дисертаційне дослідження присвячене розробці організаційно-економічного механізму активізації іноземного інвестування в економіці України на основі удосконалення його державного регулювання.
В роботі розкриваються основні тенденції міжнародних інвестиційних процесів через особливості сучасного міжнародного руху капіталу, дана оцінка ступеня диверсифікації портфелів ПІІ, портфельних інвестицій та міжнародних кредитних ресурсів. Як наслідок, визначені в ньому місце України, а також роль ІІ в її економічному розвитку.
Проведено аналіз стану інвестиційного клімату в Україні, визначені його ключові параметри та характеристики. Виходячи з цього, в роботі проаналізовано стан процесу залучення та використання ІІ в Україні, їх вплив на соціально-економічний розвиток країни та визначені причини і наслідки неефективного використання зовнішніх інвестицій.
З огляду на внутрішні потреби української економіки обґрунтовано шляхи вдосконалення механізму регулювання процесів зовнішнього інвестування національної економіки та підходи щодо підвищення ефективності державного регулювання.
Ключові слова: іноземні інвестиції, інвестування, міжнародний ринок капіталів, інвестиційний клімат, країна-реципієнт.
АННОТАЦИЯ
Иваниненко-Свинцицкая И. Е. Организационно-экономический механизм активизации иностранного инвестирования в экономику Украины - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 – организация управления, планирования и регулирования экономикой. – Научно-исследовательский экономический институт Министерства экономики и по вопросам европейской интеграции Украины, Киев, 2003.
Диссертационное исследование посвящено разработке организационно-экономического механизма активизации иностранного инвестирования в экономике Украины на основе усовершенствования его государственного регулирования.
В работе раскрываются основные тенденции международных инвестиционных процессов через особенности современного международного движения капитала, дана оценка степени диверсификации портфелей прямых иностранных инвестиций, портфельных инвестиций и международных кредитных ресурсов. Как следствие, определено в нем место Украины, а также роль иностранных инвестиций в экономическом развитие страны.
Проведен анализ инвестиционного климата в Украине, определены его ключевые параметры и характеристики. Выявлено, что основными факторами, которые негативно влияют на инвестиционный климат и обуславливают высокий риск инвестирования, являются: непоследовательный характер реформирования экономики; правовая, несовершенная денежно-кредитная и налоговая системы; низкий уровень развития рыночной инфраструктуры; высокий уровень тенизации экономики. В то же время Украина имеет ряд факторов, которые привлекают нерезидента: ёмкий рынок, низкая цена рабочей силы, выгодное географическое положение, благоприятные климатические условия.
Проанализировано состояние и условия инвестиционной деятельности в Украине и, таким образом, определено, что внутренние инвестиционные возможности нашего государства ограничены, а часть привлечённых внешних инвестиций незначительна.
Обоснованы экономические стимулы относительно привлечения иностранных инвестиций в отечественную экономику. Акцентировано внимание на необходимости создания условий для иностранного инвестирования в реальный сектор экономики. Для этого рассматриваются вопросы, решение которых позволит, с одной стороны, создать благоприятные общеэкономические условия для капиталообразования и улучшить механизм государственного регулирования иностранной инвестиционной деятельности в Украине, а с другой – повысить инвестиционную привлекательность объектов и сфер привлечений, их восприимчивость к освоению инвестиций (в частности иностранных) для повышения эффективности национального производства.
Исходя из того, что проблема иностранного инвестирования носит комплексный характер, определены функции государственного управления. Для активизации иностранного инвестирования национальной экономики предложена схема механизма государственной поддержки иностранного предпринимательства на территории Украины. Исходя из теоретических основ регулирования, концептуальных положений и требований, касающихся государственной политики регулирования в сфере иностранной инвестиционной деятельности, усовершенствован механизм регулирования процессом иностранного инвестирования экономики Украины.
Ключевые слова: иностранные инвестиции, инвестирование, международный рынок капиталов, инвестиционный климат, страна-реципиент.
THE SUMMARY
I. Ivanynenko-Svyntsytska. Organization and economic mechanism of activization the foreign investments in economy Ukraine’s . - Manuscript.
The dissertation for a scientific degree of the candidate of economic sciences by specialty 08.02.03 - Organization of management, planning and regulation of the economy. - Research economic institute of the Ministry of economy and European integration of Ukraine, Kiev, 2003.
Dissertation is devoted to activization problem of foreign investment activity and perfection of mechanism of state adjustment of this sphere.
In this work the basic tendencies of the international investment processes through features of modern international capital flow, the estimation of the diversification degree of portfolios of the investments was given, the role determined in it, and place of the countries with transitive economy.
The analysis of the condition of an investment climate in Ukraine was conducted; its certain keys parameters and characteristics, the reasons and consequences of inefficient usage of foreign financial borrowings, objective opportunities and directions of constructive cooperation with the international financial organizations were managed.
Also the economic stimulus, concerning the inculcation of the foreign investments in the domestic economy were grounded some prognostic calculations concerning the probable volumes, structure and qualitative changes in the foreign investments in the nearest future were executed.
Key words: foreign investments, investment, international investment process, international market of the capitals, investment climate, country - recipient.
