НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІЩЕНКО Любов Миколаївна

УДК 635.21:631.5639.006.0155

ЛЕЖКОЗДАТНІ І СПОЖИВНІ ВЛАСТИВОСТІ

СОРТІВ КАРТОПЛІ ВІТЧИЗНЯНОЇ СЕЛЕКЦІЇ

05.18.03 – первинна обробка і зберігання продуктів рослинництва

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор

КОЛТУНОВ Віктор Андрійович,

Київський національний торговельно-економічний

університет, професор кафедри товарознавства і

експертизи продовольчих товарів

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

НАЙЧЕНКО Володимир Михайлович,

Уманський державний аграрний університет,

професор кафедри технології зберігання

і переробки плодів та овочів

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

ПУЗІК Людмила Михайлівна, Харківський державний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва,

доцент кафедри плодоовочівництва і зберігання

Провідна установа – Інститут овочівництва і баштанництва УААН, відділ стандартизації, сертифікації, вимірювань оцінки якості, м. Мерефа Харківської області

Захист відбудеться 21.01.2004 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.10 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к.41

Автореферат розісланий 20.12.2003р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Рожко В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останні роки спостерігається різкий спад виробництва картоплі в громадському аграрному секторі і збільшення виробництва у приватному, фермерських господарствах. Уже цей фактор привів до того, що різні сорти вирощуються на невеликих ділянках, за різною агротехнікою, на різних органо-мінеральних фонах. Якість зібраної картоплі у фермерських господарствах бажає бути кращою. В партіях, які надходять на плодоовочеві бази, іноді буває 50–52% механічно травмованих і пошкоджених шкідниками і хворобами бульб. Все вище викладене говорить про те, що в даний час на плодоовочевих базах не можливо сформувати однорідні за сортом, лежкістю і якістю партії. Не дивлячись на те, що на сьогодні закладається на зберігання у великих містах лише 1,5–3 кілограми на душу населення, замість 61 кілограма і більше, як було до 1992 року, збереженість бульб із-за їх низької якості, різної лежкості при складуванні в одному сховищі або в одній камері сховища залишається низькою.

Лежкість бульб нових сортів практично не досліджується, методики вивчення лежкості, які використовуються на сортовипробувальних станціях недосконалі, відсутнє районування сортів з позначкою “для тривалого зберігання”.

Стандартом на заготівлю і поставку картоплі передбачаються нормативні допуски дефектних бульб, домішок яких в межах встановлених стандартом допусків вважається як стандартна продукція. Всього допусків дефектних бульб нараховується 18%, які значно погіршують їх збереженість. Загальна кількість допусків формується за рахунок дрібних бульб, хворих на паршу та ооспороз, пошкоджених дротяником та іншими шкідниками, механічно травмованих. До того ж механічні пошкодження на глибину не більше 5 мм і довжину не довше 10 мм взагалі не вважаються механічними пошкодженнями. Допускається стандартом наявність в партії до 2% бульб уражених паршею.

При виведенні і районуванні нових сортів не проводиться в умовах сортовипробувальних станцій їх комплексна порівняльна товарознавча оцінка, не вивчаються фізичні, теплофізичні і фізіологічні властивості, що відбивається на економічній ефективності зберігання, не глибоко досліджуються кулінарні показники, не проводиться відповідна робота по визначенню конкурентноспроможності сортів картоплі.

Вирішення вище перелічених питань за комплексною оцінкою господарсько-товарознавчих показників сортів картоплі робить дану дисертаційну роботу актуальною.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною державної науково-технічної програми кафедри технології зберігання, переробки і стандартизації продукції рослинництва ім. Б.В.Лесика Національного аграрного університету “Нові технології виробництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції” (номер державної реєстрації 0101U001751).

Мета і задачі дослідження. Метою наших досліджень було дати комплексну оцінку найбільш популярних і розповсюджених сортів картоплі селекції Інституту картоплярства УААН, які вирощуються в умовах Полісся України, провести порівняльну оцінку їх лежкоздатності і визначити конкурентноспроможні сорти різних груп стиглості.

Відповідно мети поставлені і вирішені наступні задачі: провести порівняльну оцінку сортів картоплі за врожайністю, лежкоздатністю залежно від групи стиглості і умов вегетаційного періоду; дослідити біохімічний склад бульб різних сортів картоплі залежно від метеорологічних умов вирощування та його зміни під час зберігання; дослідити фізичні, теплофізичні і фізіологічні властивості сортів та їх зміни в процесі зберігання; визначити кулінарні властивості бульб різних сортів; розробити методику і визначити конкурентноздатність сортів картоплі; дослідити збереженість картоплі залежно від характеру та розміру механічних пошкоджень і ураження паршею; розрахувати економічну ефективність залежно від зберігання різних сортів картоплі, та їх якості при закладанні.

Об’єкт дослідження – бульби картоплі сортів вітчизняної селекції.

Предмет дослідження – найбільш розповсюдженні сорти картоплі різних груп стиглості селекції Інституту картоплярства УААН і його мережі, збереженість бульб залежно від механічних пошкоджень і ураженості паршею.

Методи дослідження. Загальнонаукові: 1) діалектичний метод – спостереження за процесами формування якості; 2) метод гіпотез – складання схем дослідів; 3) метод експерименту – схеми дослідів по впливу механічних пошкоджень і ураження бульб паршею; 4) метод аналізу – вивчення; 5) метод синтезу – формування висновків, узагальнень; 6) метод індукції – технологічні прийоми зберігання картоплі, та їх вплив на якість. Спеціальні: 1) виробничий – проведення досліджень по зберіганню картоплі в умовах стаціонарного сховища; 2) лабораторний метод – проведення біохімічних досліджень та оцінка якості картоплі; 3) метод математичної статистики – підготовка експериментальних даних до аналізу та визначення точності і вірогідності досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексний науково обґрунтований аналіз нових та перспективних сортів картоплі вітчизняної селекції за господарськими та споживчими ознаками. Встановлено вплив характеру і розміру механічних пошкоджень і ураженості паршею на збереженість бульб. Виявлено сорти, які за комплексом показників є найбільш конкурентноздатними. Розроблено методику визначення конкурентноздатності сортів картоплі. Визначені граничні нормативи хімічних показників картоплі для грунтово-кліматичних зон України, нижче яких районувати нові сорти не доцільно.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані експериментальні результати доцільно використовувати на сортовипробувальних станціях при вирішенні питань по внесенню нових сортів в Реєстр сортів рослин України; при виборі кращих конкурентноспроможних сортів картоплі для вирощування і закладання на тривале зберігання; при проектуванні картоплесховищ; розробці нових стандартів; в учбових процесах при підготовці спеціалістів в галузі сільськогосподарського виробництва і торгівлі. Одержані експериментальні дані були використані для розробки методичних рекомендацій виробництву з визначення конкурентних переваг окремих сортів вітчизняної та іноземної селекції.

Результати досліджень пройшли виробничу перевірку у дослідному господарстві “Немішаєве” (Київська область) та Дніпровській плодоовочевій базі міста Києва.

Особистий внесок здобувача полягає в розробці методики, постановці і проведенні досліджень, аналізі спеціальної літератури щодо стану досліджуваної проблеми, виконанні експериментальної частини досліджень, узагальненні одержаних результатів та їх інтерпретації, підготовці друкованих праць, пропаганді та впровадженні результатів досліджень у виробництво.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертації обговорювались на засіданнях кафедри технології зберігання, переробки і стандартизації продукції рослинництва ім. Б.В.Лесика Національного аграрного університету (НАУ), засіданнях вченої ради агрономічного і плодоовочевого факультетів НАУ; були представлені на міжнародній науково-практичній конференції (Київ, 1999), науко-во-практичних конференціях Київського національного торговельно-економічного університету (Київ, 2001; Київ, 2003). Результати досліджень доповідались на засіданнях Вченої ради Інституту картоплярства УААН (2001, 2002, 2003 рр.). Дисертація розглянута та рекомендована до захисту на засіданні кафедри техноло-гії зберігання, переробки і стандартизації продукції рослинництва ім. професора Б.В.Лесика Національного аграрного університету 19 березня 2003 року.

Публікації. Результати досліджень за темою дисертації опубліковані в 7 наукових працях (у т.ч. 6 – у фахових виданнях) загальним обсягом – 1,7 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, 9 розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота викладена на 177 сторінках машинописного тексту, містить 48 таблиць, 47 рисунків та 32 додатки. Список використаних джерел налічує 234 найменування, в т.ч. 29 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано її мету та наукову новизну, визначено основні напрямки досліджень.

У першому розділі “Основні фактори, що формують і зберігають господарські властивості та споживчі якості бульб картоплі” представлені дані вітчизняної та світової науки та практики, щодо факторів, що формують і зберігають господарські та споживчі якості картоплі. На підставі вивчених літературних джерел показана необхідність комплексного вивчення сортів картоплі вітчизняної селекції, сформульовано мету і завдання досліджень.

У другому розділі “Схема, методика і умови проведення дослідів” викладено порядок проведення досліджень які виконувались протягом 1999–2002рр на кафедрі технології зберігання, переробки та стандартизації продукції рослинництва ім. Б.В.Лесика Національного аграрного університету та на базі Інституту картоплярства (ІК) УААН за схемою, поданою на рис.1.

Для зберігання використовували матеріал з дослідних ділянок лабораторії селекції та лабораторії зберігання і переробки Інституту картоплярства УААН.

Вегетаційні умови вирощування картоплі були різні, але в цілому відображали специфіку погодних умов Полісся. Гідротермічний коефіцієнт вегетаційного періоду в 1999 році дорівнював 1,0, у 2000 р. – 1,2 та в 2001 р. – 1,4. Спосіб посадки картоплі – гребеневий, густота стояння рослин – 50 тис. кущ./га. Схема садіння – 70х30см. Облікова площа ділянки – 50 м2. Повторність – 4-кратна. Удобрення – N90P90K120 + 50 т/га органічних добрив (сидерати – гірчиця).

Свіжозібрану картоплю засипали у тимчасові кагати з припливно-витяжною вентиляцією вкриті соломою для проходження лікувального періоду при температурі 15-18?С. Через 2 тижні картоплю вручну перебирали, сортували, очищали від землі, рослинних решток, видаляли дрібні, механічно пошкоджені, старі бульби, вражені шкідниками, хворі бульби і завантажували в контейнери К-450 та закладали на зберігання в стаціонарне сховище обладнане примусовою вентиляцією. Зберігали бульби з 1 жовтня по 15 квітня протягом трьох сезонів. В основний період зберігання температуру підтримували в межах 3-5 ?С і відносну вологість повітря 90-95%.

Досліди по зберіганню картоплі проводили відповідно з “Методическими указаниями по проведению научно-исследовательских работ по хранению овощей” (М.;ВАСХНИЛ, 1982), Методическими рекомендациями по хранению плодов, овощей и винограда. Организация проведения исследований / Под общей ред. С.Ю.Дженеева и В.И.Иванченко. Ялта, Институт винограда и вина “Магарач”, 1998., Методичних рекомендацій щодо проведення досліджень з картоплею (ІК УААН, 2002).

Для визначення втрат, зміни якості хімічного складу в процесі і в кінці зберігання, закладали в контейнери з бульбами відповідного сорту контрольні сітки з полімерних матеріалів з масою бульб по 5-6 кг в кожній, які зважували з точністю до 1г. Визначали природні втрати за формулою Р = (Р1-Р2)*100/ Р1 , де Р1- маса при закладанні, кг; Р2 - маса після зберігання, кг. Повторність 4-кратна.

Крім природних втрат маси визначали за відповідними формулами технічний брак, абсолютний брак, який поділяли на втрати за рахунок паростків і гнилі.

Визначення вмісту сухих речовин (сухої маси) проводили методом висушування наважки картоплі до постійної маси при температурі 105 ?С в сушильній шафі згідно ГОСТ 21094-75. Вміст крохмалю, цукрів, вітаміну С, мінеральний та амінокислотний склад, глікоалкалоїди, нітрати, білки визначали методом інфрачервоної спектроскопії на інфрачервоному аналізаторі якості моделі-4500 за комп’ютерною програмою в лабораторії біотехнології і біохімії Інституту картоплярства УААН.

При визначенні хімічного складу бульб в кінці визначеного терміну зберігання проводили перерахунок вмісту хімічних речовин на початкову масу за формулою: х = а*(100-б)/100, де х- вміст речовин з урахуванням природної втрати маси, %; а – вміст речовин в кінці зберігання, %; б – втрата маси за період зберігання, %.

Оцінку лежкоздатних властивостей сортів картоплі визначали також і на основі фізичних, теплофізичних і фізіологічних показників:

- фізико-механічні та теплофізичні показники: масу, об’єм бульб, обємну масу, міцність покривних та щільність паренхімних тканин (Є.П. Широков, 1985), фізичну густину, істинну густину, шпаруватість, пористість, теплоємність, теплопровідність, коефіцієнт теплопровідності за методиками В.З. Жадана (1976), А.С. Гінзбурга і М.А. Громова (1987);

- фізіологічні показники: інтенсивність дихання – за кількістю вуглекислого газу, який виділяли бульби (Х.П. Починок, 1976), енергію, що виділяється бульбами у вигляді тепла (Л.В. Метлицький, 1970), питому теплоту дихання (В.З.Жадан, 1976), інтенсивність вологовиділення і структуру втрати маси (Є.П. Широков, 1985).

На основі фізичних, теплофізичних та фізіологічних показників розрахували для кожного сорту потребу контейнерів згідно насипної маси бульб, масу картоплі у холодильній камері, масу картоплі на 1 м2 сховища, кількість тепла, яке потрібно видалити за період охолодження продукції, кількість повітря, яке необхідно подати для охолодження продукції і виведення надлишків тепла від 1 т продукції, можливе підвищення температури зберігання картоплі в сховищі в результаті життєдіяльності бульб залежно від температури зберігання.

Кулінарні властивості бульб сортів картоплі визначали за методикою дер-жавного сортовипробування сільськогосподарських культур (2001 р.) та методичних рекомендацій щодо проведення досліджень з картоплею (2002 р.).

Конкурентноспроможність сортів картоплі, комплексний показник якості визначали за методикою В.А. Колтунова (1989); економічну ефективність – за методикою Є.П. Широкова (1970), статистичну обробку даних проводили методом дисперсійного аналізу (Б.А. Доспехов, 1972).

У третьому розділі “Врожайність і збереженість бульб картоплі залежно від сорту і погодних умов року” досліджена залежність врожайності, якості і збереженості бульб різних сортів від метеорологічних умов вегетаційного періоду та грунтово-кліматичної зони держави. Встановлено, що найбільш високі споживчі якості має картопля вирощена в зоні Полісся.

Введені в Реєстр сорти картоплі як вітчизняної так і іноземної селекції, мають велику строкатість в хімічному складі і не завжди підвищена врожайність супроводжується підвищенням вмісту основних поживних речовин. За останні 20 років хімічний склад картоплі в цілому не покращився, а навпаки погіршився і в основному за рахунок іноземних сортів. Нами запропоновані базові нормативи основних хімічних компонентів в розрізі грунтово-кліматичних зон України на які слід орієнтуватися при введенні сортів в Реєстр сортів рослин України.

Найбільш урожайними у не зовсім сприятливих за погодними умовами вегетаційних періодів трьох років досліджень, за групами стиглості і серед сортів, що вивчалися нами, виявились: в групі ранніх – Зов, середньоранніх – Водограй, середньостиглих – Словянка, середньопізніх – Ольвія, але за абсолютним показником врожайності і в середньому за три роки перше місце займав сорт Словянка (284 ц/га) (табл.1).

Таблиця 1

Вихід товарної продукції після зберігання з 1 га,

в середньому за 1999-2002 рр.

Група стиглості | Сорт | Врожайність бульб картоплі, ц/га | Вихід товарної продукції з 1 га, ц | Втрати врожаю при зберіганні, ц/га | Рання | Бородянська рожева (стандарт) | 231,00 | 199,29 | 31,71

Зов | 261,67 | 226,87 | 34,80

Кобза | 197,00 | 177,70 | 19,30 | Середнє по групі | 229,89 | 202,18 | 27,71

Середньо-рання | Світанок київський (стандарт) | 222,33 | 193,01 | 29,33 | Водограй | 237,67 | 213,09 | 24,58

Купава | 178,33 | 164,64 | 13,69

Обрій | 222,67 | 207,45 | 15,22

Середнє по групі | 215,25 | 194,55 | 20,70

Середньо-стигла | Луговська (стандарт) | 208,33 | 184,46 | 23,87

Горлиця | 239,33 | 204,49 | 34,84

Слов'янка | 284,33 | 243,36 | 40,98

Явір | 207,33 | 189,87 | 17,46

Середнє по групі | 234,83 | 206,09 | 28,75

Середньо- пізня | Зарево (стандарт) | 222,33 | 206,04 | 16,29

Дзвін | 202,00 | 184,05 | 17,95

Ольвія | 241,00 | 211,48 | 29,52

Ракурс | 190,00 | 171,06 | 18,94

Середньє по групі | 213,83 | 193,30 | 20,54

Середнє по досліду | 209,08 | 174,85 | 34,23

НІР0,05 | 13,05-20,13

Нерівномірність у зволоженості ґрунту відбилась на збереженості бульб, хоч реакція сортів на умови вирощування була різною. Найкраще зберігалась картопля в сезоні 1999/2000рр, а інші два сезони зберігання принципової різниці між собою не мали, хоча у 2001/2002рр спостерігались найбільші втрати від абсолютного браку. У всіх сезонах вирішальну роль у збереженості бульб відігравав сорт (табл.2).

Таблиця 2

Збереженість картоплі залежно від сорту,

в середньому за 1999-2002 рр., % | Група стиглості | Сорт | Природні втрати | Технічний брак | Абсолютний брак | Загальні втрати | Вихід товарної продукції | Рання | Бородянська рожева (стандарт) | 5,24 | 5,29 | 3,16 | 13,69 | 86,31 | Зов | 3,78 | 6,13 | 3,03 | 12,95 | 87,05 | Кобза | 5,10 | 2,64 | 3,07 | 10,81 | 89,19 | Середнє по групі | 4,71 | 4,69 | 3,09 | 12,48 | 87,52 | Середньо-рання | Світанок київський (стандарт) | 4,43 | 5,83 | 2,21 | 12,47 | 87,53 | Водограй | 4,89 | 2,86 | 1,48 | 9,23 | 90,77 | Купава | 3,26 | 2,09 | 1,83 | 7,18 | 92,82 | Обрій | 3,18 | 2,14 | 1,47 | 6,79 | 93,21 | Середнє по групі | 3,94 | 3,23 | 1,75 | 8,92 | 91,08 | Середньо-стигла | Луговська (стандарт) | 4,58 | 3,66 | 3,26 | 11,50 | 88,50 | Горлиця | 4,62 | 6,75 | 3,10 | 14,48 | 85,52 | Слов'янка | 4,82 | 4,91 | 3,83 | 13,56 | 86,44 | Явір | 3,46 | 1,69 | 2,78 | 7,93 | 92,07 | Середнє по групі | 4,37 | 4,25 | 3,24 | 11,87 | 88,13 | Середньо- пізня | Зарево (стандарт) | 3,96 | 2,35 | 0,97 | 7,28 | 92,72 | Дзвін | 4,06 | 3,45 | 1,09 | 8,60 | 91,40 | Ольвія | 5,37 | 4,73 | 2,12 | 12,22 | 87,78 | Ракурс | 4,25 | 2,83 | 2,97 | 10,05 | 89,95 | Середньє по групі | 4,41 | 3,34 | 1,79 | 9,54 | 90,46 | Середнє по досліду | 4,33 | 3,82 | 2,43 | 10,58 | 89,42 | НІР0,05 | 0,37-0,41 | 0,32-0,35 | 0,35-0,40 | В середньому по всіх сортах, за три роки досліджень вихід товарної продукції за період зберігання становив 89,42% від початкової маси. В розрізі груп стиглості вихід товарної продукції найкращий був у середньоранніх – 91,08% і найгірший у ранньостиглих – 87,52%. Проте чіткої закономірності виходу товарної продукції залежно від скоростиглості сорту не спостерігається. В кожній групі є сорти, які показали кращий вихід товарної продукції. Так середньоранній сорт Обрій показав найкращі результати (93,21%), а найгірші – середньостиглий сорт Горлиця (85,52%). Отже, біологічні особливості сорту мають більший вплив на збереженість бульб, а ніж його належність до групи стиглості. Вагомим фактором при цьому є погодні умови періоду вегетації бульб та умови зберігання.

В середньому у бульб всіх сортів природні втрати маси за період зберігання становили 4,35%, із них 72,9% за рахунок випаровування вологи, а 27,1% - за рахунок дихання.

Ознаки лежкості не завжди співпадають з ознаками врожайності. Самі низькі втрати врожаю з 1 га за три роки досліджень (табл.1) спостерігались у сортів Купава і Обрій (середньоранні), Зарево і Дзвін (середньопізні), Явір (середньостиглий) за вказаним показником до них наближались Ракурс (середньопізній) і Кобза (ранній).

Збереженість картоплі всіх сортів була порівняно доброю. Середні втрати становили за 6,5 місяців зберігання 10,6 %, тобто 1,75% на місяць, до того ж на абсолютні втрати (гниль, паростки) припадає всього лише 2,4 %. Різниця між загальними втратами кращого за збереженістю сорту і гіршого становила 7,7%. Втрати розподілялись таким чином: 40,93% припадає на природні втрати, 36,10 – на технічний брак і 22,97% - на абсолютний брак.

Досліджувані сорти за збереженістю можна поділити на дві групи: з виходом товарної продукції на 85-90% і вище 90%. Із збереженістю вище 90% виявлено 6 з 15 вивчаємих (табл.3).

Таблиця 3

Вихід товарної продукції лежкоздатних сортів картоплі за сезонами зберігання (1999-2002 рр.), %

Сорт | Коливання за роками втрат і виходу товарної продукції

Природні втрати | Технічний брак | Абсолютні втрати | Загальні втрати | Товарна продукція

Водограй | 3,49-5,78 | 1,16-3,80 | 0,80-1,55 | 5,45-11,68 | 88,32-94,55

Купава | 2,58-3,73 | 0,47-2,95 | 0,00-2,86 | 3,05-9,43 | 90,57-96,95

Обрій | 2,90-3,41 | 1,74-2,47 | 1,28-1,70 | 6,34-7,16 | 92,84-93,66

Явір | 2,37-4,25 | 1,20-1,98 | 2,45-3,26 | 6,02-8,91 | 91,09-92,07

Дзвін | 3,77-4,48 | 3,27-3,79 | 0,00-3,02 | 7,06-10,77 | 89,23-92,94

Зарево | 3,62-4,14 | 1,83-3,11 | 0,00-2,61 | 5,97-9,34 | 90,66-94,03

Всі шість сортів в цілому мало різняться між собою, але за окремими показниками різниця виявляється суттєвою. Так, у бульб сорту Водограй в порівнянні з іншими найбільші природні втрати в середньому за три роки – 4,9%.

Сорти Бородянська рожева, Світанок київський, Луговська не можуть вважатись національними стандартами в своїх групах стиглості по причині їх гіршої збереженості в порівнянні з іншими сортами, які не поступаються їм за комплексом господарських і товарознавчих ознак, але переважають їх по лежкоздатності.

Лежкоздатність сорту повинна визначатись його стабільністю за роками. Добра стабільна збереженість спостерігалася у сортів Обрій, Явір і Зарево.

В четвертому розділі “Хімічний склад бульб сортів картоплі та його зміни в процесі зберігання” встановлено, що принципової різниці у хімічному складі між групами стиглості, крім окремих показників середньопізньої не встановлено (табл.4).

Таблиця 4

Хімічний склад бульб сортів картоплі (середні дані за 1999-2002 рр.)

Група стиглості | Сорт | Сухі речо-вини, % | Крох-маль, % | Загальний цукор, % | Вітамін С, мг/100г | Сирий протеїн, % | Співвідношення крохмаль/цукор

Рання | Бородянська рожева-стандарт | 24,3 | 17,3 | 0,32 | 16,0 | 11,5 | 54,06 | Зов | 24,5 | 17,3 | 0,43 | 16,6 | 10,8 | 40,23

Кобза | 22,1 | 15,4 | 0,29 | 14,8 | 10,6 | 53,10

Середнє по групі | 23,6 | 16,7 | 0,35 | 15,8 | 11,0 | 47,71

Середньо-рання | Світанок київсь-кий-стандарт | 27,6 | 20,3 | 0,36 | 20,5 | 10,4 | 56,39

Водограй | 19,2 | 12,9 | 0,54 | 14,3 | 11,1 | 23,88

Купава | 24,6 | 18,3 | 0,39 | 18,4 | 10,4 | 46,92

Обрій | 24,0 | 16,7 | 0,32 | 16,8 | 10,1 | 52,19

Середнє по групі | 23,9 | 17,1 | 0,40 | 17,5 | 10,5 | 42,75

Середньо-стигла | Луговська - стандарт | 22,7 | 16,0 | 0,45 | 15,9 | 10,1 | 35,55

Горлиця | 22,7 | 16,0 | 0,47 | 15,8 | 9,8 | 34,04

Слов'янка | 20,1 | 13,7 | 0,44 | 15,5 | 10,9 | 29,15

Явір | 24,1 | 17,1 | 0,42 | 17,3 | 9,9 | 40,71

Середнє по групі | 22,4 | 15,7 | 0,45 | 16,1 | 10,2 | 34,89

Середньо-пізня | Зарево - стандарт | 31,0 | 23,3 | 0,39 | 21,4 | 10,0 | 59,74

Дзвін | 27,5 | 20,2 | 0,38 | 19,6 | 9,7 | 53,16

Ольвія | 23,2 | 16,4 | 0,41 | 17,8 | 9,4 | 40,00

Ракурс | 25,6 | 18,3 | 0,42 | 18,4 | 10,1 | 43,57

Середнє по групі | 26,8 | 19,6 | 0,40 | 19,3 | 9,8 | 49,00

Середнє по досліду | 24,2 | 17,3 | 0,40 | 17,3 | 10,3 | 43,25

НІР 0.05 | 0,4-0,7 | 0,4-0,5 | 0,07-0,09 | 0,3-0,4 | 0,3-0,4

За вмістом сухих речовин, крохмалю і вітаміну С середньопізня група переважає всі останні. Різниця в хімічному складі спостерігається тільки серед сортів, навіть в межах однієї групи стиглості. Різниця у вмісту сухих речовин між сортами досягала 11,8%, крохмалю – 10,4%, цукру – 0,25%, вітаміну С – 7,6 мг/100г, сирого протеїну – 2,1%. Вміст цукрози коливався за сортами в середньому в межах 0,15-0,29%, а за роками 0,11-0,32%, редукуючих цукрів відповідно 0,13-0,25 і 0,07-0,27%; вміст вітаміну С відповідно – 14,3-21,4 і 13,9-24,3 мг/100г.

У посушливому 1999 році в середньому за всіма сортами проти останніх років досліджень більше накопичувалось в бульбах сухих речовин (на 0,9%), крохмалю (на 2,4%), вітаміну С (на 1,1 мг/100г), сирого протеїну (на 1,5% на суху масу), білку (на 0,9% на суху масу), глікоалкалоїдів (на 0,9%), нітратів (на 0,9 мг/кг на сиру масу). В той же час у посушливому році накопичувалось менше цукру в основному за рахунок цукрози та амідів (аспарагін + глютамін). Різниця вказаних хімічних компонентів між сортами, особливо за роками досліджень була природно значно більшою.

Досліджено вміст мінеральних речовин в бульбах різних сортів. В середньому в них знаходилось, на суху речовину: N –1,7%, P2O5 – 0,3, K2O2 –1,0, Ca – 0,5, Mg – 0,1%; відношення К+Mg/Ca складало 2,24, а агрохімічний коефіцієнт – 0,6.

Під час зберігання картоплі різних сортів втрати сухих речовин були незначними і знаходились за роками в межах 0,8-1,7%. Найбільш лабільними компонентами бульб під час зберігання є цукри, вітамін С і крохмаль. В бульбах відбувається безперервний процес взаємоперетворень цукрів в крохмаль і навпаки. В умовах оптимальних температур зберігання спостерігається деяке переважання перетворення крохмалю в цукор над синтезом крохмалю з цукрів, що впливає на їх відношення, яке знижується в середньому на 25% проти початкового рівня. Але сорти вели себе по різному і у деяких це співвідношення зменшувалось незначно (Водограй, Слов’янка).

Втрати крохмалю за період зберігання у відносних відсотках коливались від 4,4 у бульб сорту Горлиця до 10,4 – у сорту Ольвія, збільшення вмісту цукрози від 13,8 у бульб сорту Водограй до 50,0 в сорту Обрій, а редукуючих цукрів – від 4,0 у сорту Водограй до 38,5 у сорту Кобза. В середньому по всіх досліджуваних сортах втрати крохмалю за період зберігання склали 6,7% від його початкового вмісту, в той час збільшення цукрів становило 47,7%, в тому числі цукрози 25% і редукуючих цукрів 22,7%. Найбільші втрати крохмалю відмічені у середньопізніх сортів (табл.5).

Втрати вітаміну С за групами стиглості знаходились в межах 14,2-22,6%. Залежно від сорту втрати коливались від 11,9% (сорт Луговська)до 25,2 (сорт Водограй). У збереженості вітаміну С вирішальна роль належить сорту, який більш економно витрачає його в процесі життєдіяльності (Луговська, Явір, Купава, Обрій).

Загальний вміст азотистих сполук бульб картоплі за період зберігання не змінювався, але змінювались окремі його складові. В першій половині зберігання дещо зростав вміст білку і зменшувався вміст амідів, вільних амінокислот і нітратів, що вказує на синтетичну направленість обмінних процесів. В другій половині періоду зберігання вміст білку зменшувався, але зростав вміст амідів, вільних амінокислот і нітратів, що обумовлено гідролітичною направленістю обмінних процесів, пов’язаних з початком проростання паростків картоплі.

Таблиця 5

Динаміка вмісту крохмалю і цукрів в бульбах різних сортів картоплі

за період зберігання (середнє за 1999-2002рр.)

Група стиглості | Сорт | Вміст в бульбах в % станом на: | Втрати (збільшення) відносні, %

крохмалю | цукрози | редукуючих цукрів | крохма-лю | цукро-зи | редукуючих

цукрів

1.10 | 15.01 | 11.04 | 1.10 | 15.01 | 11.04 | 1.10 | 15.01 | 11.04

Рання | Бородянська

рожева – стандарт | 17,3 | 17,1 | 16,5 | 0,17 | 0,18 | 0,21 | 0,15 | 0,17 | 0,19 | -4,6 | 23,5 | 26,7

Зов | 17,3 | 17,1 | 15,9 | 0,21 | 0,24 | 0,25 | 0,22 | 0,23 | 0,25 | -8,1 | 19,5 | 13,6

Кобза | 15,4 | 14,8 | 14,2 | 0,17 | 0,20 | 0,23 | 0,13 | 0,16 | 0,18 | -7,8 | 29,4 | 38,5

Середнє по групі | 16,7 | 16,3 | 15,5 | 0,18 | 0,21 | 0,23 | 0,17 | 0,19 | 0,21 | -6,8 | 24,1 | 26,3

Середньо-

рання | Світанок

київський – стандарт | 20,3 | 19,7 | 18,7 | 0,19 | 0,23 | 0,26 | 0,17 | 0,18 | 0,21 | -7,9 | 36,8 | 28,6

Водограй | 12,9 | 12,7 | 12,3 | 0,29 | 0,31 | 0,33 | 0,25 | 0,25 | 0,26 | -4,7 | 13,8 | 4,0

Купава | 18,3 | 17,1 | 16,6 | 0,19 | 0,24 | 0,24 | 0,20 | 0,21 | 0,25 | -9,3 | 26,3 | 25,0 | Обрій | 16,7 | 16,1 | 15,9 | 0,14 | 0,18 | 0,21 | 0,17 | 0,19 | 0,23 | -4,9 | 50,0 | 35,3

Середнє по групі | 17,1 | 16,4 | 15,9 | 0,20 | 0,24 | 0,26 | 0,20 | 0,21 | 0,24 | -6,7 | 31,7 | 23,2

Середньо-

стигла | Луговська – стандарт | 16,0 | 15,0 | 15,0 | 0,25 | 0,28 | 0,30 | 0,20 | 0,21 | 0,24 | -6,3 | 20,0 | 20,0 | Горлиця | 16,0 | 15,7 | 15,3 | 0,27 | 0,29 | 0,32 | 0,20 | 0,21 | 0,25 | -4,4 | 18,5 | 25,0

Слов’янка | 13,7 | 13,5 | 13,0 | 0,23 | 0,26 | 0,28 | 0,21 | 0,22 | 0,25 | -5,1 | 21,7 | 19,0

Явір | 17,1 | 16,9 | 16,3 | 0,21 | 0,23 | 0,26 | 0,22 | 0,23 | 0,26 | -4,7 | 23,8 | 18,2

Середнє по групі | 15,7 | 15,3 | 14,9 | 0,24 | 0,27 | 0,29 | 0,21 | 0,22 | 0,25 | -5,1 | 21,0 | 20,6

Середньо- пізня | Зарево – стандарт | 23,3 | 22,6 | 21,8 | 0,18 | 0,20 | 0,21 | 0,20 | 0,22 | 0,24 | -6,4 | 16,7 | 20,0

Дзвін | 20,2 | 19,6 | 18,9 | 0,19 | 0,21 | 0,25 | 0,20 | 0,21 | 0,24 | -6,4 | 31,6 | 20,0

Ольвія | 16,4 | 15,5 | 14,7 | 0,22 | 0,25 | 0,27 | 0,18 | 0,19 | 0,22 | -10,4 | 22,7 | 22,2

Ракурс | 18,3 | 17,6 | 16,6 | 0,23 | 0,25 | 0,28 | 0,19 | 0,20 | 0,23 | -9,3 | 21,7 | 21,1

Середнє по групі | 19,6 | 18,8 | 18,0 | 0,21 | 0,23 | 0,25 | 0,19 | 0,21 | 0,23 | -8,1 | 23,2 | 20,8

Середнє по досліду | 17,2 | 16,7 | 16,1 | 0,21 | 0,23 | 0,26 | 0,19 | 0,20 | 0,23 | -6,7 | 25,0 | 22,7

НІР 0,05 | 0,4 – 0,5 | 0,04 – 0,06 | 0,02 – 0,03

Вміст глікоалкалоїдів в досліджуваних сортах бульб за період зберігання хоча і зростав, але був на рівні допустимих норм і це не могло спричинити погіршення кулінарних якостей картоплі.

Цінність всіх поживних речовин які знаходяться у запасаючих органах бульб, для харчування людини однакова. Дуже важко встановити в комплексі зміни хімічного складу при зберіганні бульб картоплі того чи іншого сорту, так як хімічні компоненти змінюються не однаково. Для порівняння комплексної оцінки збереження споживчої цінності сортів картоплі ми розрахували загальний коефіцієнт якості за методикою В.А.Колтунова. Встановлено, що за комплексом показників вмісту основних поживних речовин після збирання врожаю і після його зберігання виділяються сорти Зарево, Світанок київський, Дзвін.

У п’ятому розділі розглядається “Оцінка лежкоздатних властивостей бульб сортів картоплі на основі фізичних, теплофізичних і фізіологічних показників”.

Встановлена обємна маса бульб різних сортів (0,653-0,715 т/м3), що дало змогу розрахувати масу бульб різних сортів які можуть бути завантажені в контейнер К-450, кількість контейнерів на 1000 т продукції, масу картоплі в холодильній камері сховища (т), розміщену масу картоплі на 1 м2 холодильної камери (кг).

Досліджуючи теплофізичні властивості бульб нами визначена середня маса бульб того чи іншого сорту (77,9-106,0 г), об’єм (72,6-100,4 мм3), істинна густина (1076,6-1121,9 кг/ м3), фізична густина (1044,9-1077,9 кг/ м3), пористість (2,5-3,93%), шпаруватість (32,9-38,06%), теплоємність (3,38-3,66 кДж/кг), теплопровідність (0,48-0,51 Вт/м ?С) температуропроводність (14,6-15,2 м2/с).

Механічна міцність – одна з основних характеристик бульб. Закономірності за міцністю покривних тканин і щільності паренхімних тканин між групами стиглості не встановлено. За міцністю покривних тканин бульби всіх досліджуваних сортів картоплі можна поділити на чотири групи: перша – міцність покривних тканин 4,0 і більше кг/см2, друга – 3,5-4,0, третя 3,0-3,5, четверта всі бульби, які мають цей показник менше 3,0 кг/см2. Згідно такого групування в наших дослідженнях до першої групи слід віднести сорти, які мають найбільш міцну тканину, це: Обрій (4,73 кг/см2), Луговська (4,53), Явір (4,17) та Ольвія (4,04 кг/см2).

Інтенсивність дихання бульб вивчали у самий відповідальний для них період – весняний. При температурі 4 ?С інтенсивність дихання бульб різних сортів значно різниться. Майже вдвічі зростає інтенсивність дихання при підвищенні температури до 9 ?С і в три рази при температурі 18 ?С. З підвищенням температури більш помітна різниця у тепловиділенні між групами стиглості, яка поступово зростала від бульб ранніх до середньопізніх сортів. Найбільш висока інтенсивність дихання при температурі 4 і 9 ?С спостерігалась у сорту Світанок київський (відповідно 3,95 і 5,14 мг СО2 кг/год) і найбільш низька у сорту Ракурс (1,56 та 2,81 мг СО2 кг/год).

На основі фізіологічних досліджень встановлено тепловиділення в бульбах різних сортів картоплі при різних температурах зберігання, зроблені розрахунки кількості повітря, яке необхідно для їх охолодження і виведення надлишків тепла. Розраховано можливе добове підвищення температури зберігання картоплі в сховищі в результаті життєдіяльності бульб залежно від температури.

За сукупністю фізичних, теплофізичних і фізіологічних позитивних властивостей, виділяється сорт Обрій, як економічно вигідний в частині корисного використання площі сховищ і споживання енергії на підтримання температури його зберігання.

В шостому розділі “Кулінарні властивості бульб сортів картоплі та їх зміни при зберіганні” встановлена енергетична цінність бульб різних сортів, досліджені їх розварюваність, консистенція, борошнистість, водянистість, смак, визначені вихід лушпиння, схильність до потемніння м’якоті.

За сукупністю показників, які характеризують кулінарні властивості картоплі, як при закладанні, так і в кінці зберігання перше місце займає сорт Світанок київський (рис.2), друге – Луговська. Найгіршим виявився сорт Водограй. Сорт Зарево має найвищі показники енергетичної цінності. Інші сорти приблизно рівноцінні. Не виявлено жодного сорту з однаково високими всіма показниками кулінарних якостей. Сорти Горлиця, Дзвін, Кобза не відзначались за смаковими якостями, Обрій – за стійкістю до потемніння, Зов – за смаковими якостями та водянистості тощо.

Рис.2. Зміна кулінарних властивостей сорту Світанок київський за період зберігання (середнє за 1999-2002 рр.)

У сьомому розділі “Конкурентноздатність вітчизняних сортів картоплі” стверджується, що конкурентноспроможність картоплі – інтегральний показник, який повинен визначатись тільки в межах сортів однієї групи стиглості, а за еталон брати національний стандарт відповідної групи. Згідно загальних методичних підходів до визначення конкурентноспроможності плодоовочевої продукції на основі елементів теорії розпізнавання образів запропонованих професором В.А.Колтуновим, нами розроблена методика визначення конкурентноспроможності сортів картоплі. В основу методики покладено робити оцінку господарських, функціональних та економічних показників конкурентноспроможності картоплі за допомогою відповідних рангових інтервалів оцінених балами і відповідних коефіцієнтів значущості. На цій основі розроблена шкала рангів господарсько-товарознавчих показників конкурентноспроможності картоплі. Згідно якої визначена конкурентноспроможність досліджуваних сортів (табл. 6).

Таблиця 6

Конкурентноспроможність досліджуваних сортів картоплі

(за пятибаловою системою)

Сорт | Оцінюючий ранговий бал показників  |

Сума балів  |

Кофіціент конкурент-носпро-можності   |

Місце за оцінкою показни-ків

врожай-ності | збере-женості | крохма-листості | дегус-тації | лушпи-ння | еконо-міки

1. Бородянська рожева – стандарт | 5 | 3 | 3 | 4 | 2 | 5 | 22 | 0,66 | 3

2. Зов | 5 | 3 | 2 | 3 | 1 | 5 | 19 | 0,61 | 6

3. Кобза |