АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

НАУКОВИЙ ЦЕНТР РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ

Ільчишин Оксана Степанівна

УДК 616.13/.14-06:616.441-008.63]-092:612.014.482

Особливості соматичної патології з нейроендокринними зрушеннями у евакуйованих мешканців м. Прип’яті внаслідок аварії на ЧАЕС

03.00.01 — радіобіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському державному медичному університеті ім. Данила Галицького

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Скляров Євген Якович, Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри поліклінічної справи і сімейної медицини

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, Коваленко Олександр Миколайович, Науковий центр радіаційної медицини АМН України, завідувач відділу радіоіндукованої та загальної професійної патології

доктор медичних наук, професор Конопльова Лідія Федорівна, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри госпітальної терапії № 1

Провідна установа: Інститут онкології АМН України

Захист відбудеться 15.04.2003 р. о _14_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.562.01 за адресою Київ-50, пр. Перемоги, 119-121

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Наукового центру радіаційної медицини АМН України за адресою: 04050, Київ-50, вул. Мельникова, 53

Автореферат розісланий 05.03.2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук Ляшенко Л.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Чорнобильська катастрофа створила потенційну загрозу здоров'ю багатьох людей і викликала необхідність термінової евакуації населення міста Прип'яті (В.Г. Барьяхтар і співавт., 1995; В.А. Барабой, 1996).

Радіоактивні викиди на Україні внаслідок аварії на ЧАЕС забруднили територію 12 областей, в яких продовжує проживати понад 2,7 млн людей, у тому числі понад півмільйона дітей віком до 14 років (Л.П. Киндзельський і співавт., 1998; Є.І. Степанова, 1995).

Незважаючи на використання великих матеріально-технічних, медичних, соціаль-них ресурсів, стан здоров’я потерпілих внаслідок Чорнобильської аварії прогресивно погіршується, тому вивчення захворюваності евакуйованого населення залишається пріоритетним серед всіх медико-соціально-економічних проблем ядерної катастрофи. (В.С. Ткачишин, 1997; А.М. Нагорна, 1998). Більшість опублікованих праць стосується стану здоров'я евакуйованих дітей (В.М.Пономаренко, 1996; Л.М.Мещерякова і співавт., 1998; Т.В. Соропман, 1998). Значно менше висвітлені проблеми захворюваності дорослого контингенту евакуйованого населення (Є.М. Горбань, 1996; М.І. Руднєв, 1997). Аналіз літературних даних показав особливий взаємозв'язок захворювань щитовидної залози, серцево-судинної та травної систем, які корелюють із нейроендокринними змінами (В.Ю. Сухов і співавт., 1996; Ю.С. Рябухін, 1998). Це дало підстави визначити напрямків впливу радіації на системи і органи живого організму (А.Ф.Циб, 1998; С.П.Ярмоненко, 1998).

При аналізі та оцінці в динаміці стану здоров'я осіб, опромінених малими дозами іонізуючого випромінювання, виявлено високу частоту захворювань нервової, серце-во-судинної, травної систем, дихальних шляхів. Особливу увагу звертає на себе поліморфізм проявів, термін розвитку гіпертонічної хвороби і нейроциркуляторної дистонії (О.І. Весельський, 1998), а також різне трактування авторами значення методів функціональної діагностики (О.Р. Винницький і співавт., 1996), біохімічних та імунних зрушень (П.П. Чаяло і співавт., 1995). Радіаційний дезадаптоз реалізується в судинну — атеросклероз, гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця (І.Ф.Болокадзе, 1998); нев-рологічну — неврози (Н.І. Романенко і співавт., 1997); ендокринну патології (О.М. Гри-дь-ко, 1997) і як результат — розвивається поліор-ган-на патологія та скорочується трива-лість життя опро-міненої популяції (А.М. Нагорна, 1998). Віддалені наслідки Чорно-биль-сь-кої катастрофи потребують найретельнішого вивчення набутої патології з вико-рис-танням сучасних методів дослідження для прогно-зування стану здо-ров'я еваку-йованих, які зазнали впливу малих доз іонізую-чого випромінювання. (В.А. Барабой, 1996).

Незважаючи на велику кількість публікацій щодо потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС, стан здоров'я евакуйованого населення вивчений недостатньо.

Не проведений повіковий аналіз функціональних змін еваку-йо-ваного населення з визначенням найбільш поширених захворювань у чоло-віків, жінок та дітей-підлітків. Недостатньо розроблені скринінгові методи обсте-ження евакуйованого населення в поліклінічних умовах для визначення функ-ціональних та морфологічних змін в їх органах і системах. Не сформована клінічна база даних соматичних захворювань.

Зважаючи на все викладене, науково-дослідна робота, в якій було б вивчено формування патології у віддалений період у евакуйованих осіб, що зазна-ли додат-ко-вого опромінення внаслідок аварії на чаес, та розроблені рекомендації щодо діагностичних методів оцінки ризику її розвитку, видається актуальною як у теоретичному, так й у практич-ному аспектах.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дана робота є фрагментом планової наукової роботи кафедри променевої діа-гностики і терапії Львівського державного медичного універ-ситету ім. Дани-ла Галицького на тему:

“Комбінований вплив малих доз іонізуючого випромінювання та хворобо-твор-чих екологічних факторів на здоров’я дорослих і дітей (№ держ-реєстрації 0195V006514) (автор — відповідальний виконавець).

Мета і завдання дослідження.

Метою роботи є виявлення патологічної ураженості евакуйованого населення з м. Прип’яті внаслідок аварії на ЧАЕС на підставі узагаль-нення резуль-татів тривалого 9–13-річного моніторингу за станом органів і систем життє-діяль-ності та визначення найбільш інформативних методів обстеження для подальших реабілітаційних заходів щодо евакуйованих з серцево-судин-ною, травною та нейроендокринною патологією внаслідок впливу полі-ком-понентного етіопа-тогномостич-ного фактора та розробка концептуальних підходів для впровадження профілактичних заходів з врахуванням віку, статі евакуйованого населення для формування клінічної бази даних.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішення наступ-них завдань:

1)

2)

3)

4)

5)

Об’єкт дослідження. Віддалені наслідки впливу іонізуючого випромінювання на стан здоров'я евакуйованого населення з м. Прип'яті внаслідок аварії на ЧАЕС.

Предмет дослідження. Клініко-функціональна оцінка епідеміологічного показ-ни-ка евакуйованого населення з серцево-судинною, травною та нейроендокринною патологією через 9-13 років після аварії на ЧАЕС.

Методи дослідження. З метою прогнозування та профілактики захворю-ваності було проведено комплексне медичне обстеження евакуйованого населення з м. При-п'я-ті внаслідок аварії на ЧАЕС. В програму обстеження увійшли: анкетування, стандартний клінічний огляд, загальноприйняті скри-нінгові лабораторно-інстру-ментальні методи. При обстеженні пацієнтів з серцево-судинною патологією застосовувались: елек-тро-кардіографія, ехокар-діо-графія, фонокардіографія, реоен-цефа-ло-гра-фія, електроенце-фалографія, огляд очного дна. Дослідження нейро-ендо-к-ринної системи проводилось соно-графічним, термографічним методами обстеження щитовидної залози та гіпофізарно-гонадної системи. Методом радіоімунологічного аналізу сироватки крові визначались такі гормони: Е2, ПС, Т, ФГС, ЛГ, Т3, Т4, ТТГ, титр антитіл до тирео-глобуліну. Дослідження травної системи проводилось із засто-су-ванням фібро-гас-тродуоденоскопії, сонографії та термографії. Отримані результати опрацьо-вувались загальноприйнятими методиками варіаційної статистики.

Наукова значимість і новизна одержаних результатів.

Вперше на основі проведеного аналізу результатів комплексного обсте-ження 124 осіб евакуйованих із м. Прип’яті внаслідок найбільшої на сьо-год-ні радіаційної катаст-рофи на ЧАЕС виявлені особливості розвитку та перебігу соматичних захворювань протягом 9 та 13 післяаварійних років з врахуванням поліком-понент-ного етіопатогно-мос-тичного фактора. Сфор-мо-вана клінічна база даних соматичних захворювань.

Визначено, що вплив низьких доз іонізуючого випромінювання в сукупності з іншими чинниками (соціальні, економічні, біологіч-ні), неза-лежно від тривалості та дози опромінення, має значення при формуванні здоров’я у віддалені терміни.

Визначено, що функціональні зміни обстежуваних людей залежать від віку еваку-йованих на час дії радіаційного чинника і не корелюють всередині кожної з груп з дозою опро-мінення.

Показана прогредієнтність і зв’язок із ступенем тяжкості перебігу вегето-судин-ної дистонії, гіпертонічної хвороби, патології травної системи, щито-видної залози та жіночих статевих органів.

Отримані дані вказують на соціальну, біологічну, психо-соматичну детерміно-ваність порушень судинної та нейрогуморальних сфер і збільшен-ня дії радіаційного впливу у віддалений термін після опромінення.

Сформована клінічна база даних довготривалого моніторингу еваку-йова-ного насе--лення для своєчасного виявлення і попередження ускладнень в стані здоров'я цієї групи людей.

Практичне значення одержаних результатів.

В результаті вивчення шкідливого впливу низьких рівнів іонізуючого випромінювання розроблений комплекс профілактичних захо-дів, спрямованих на підви-щення опірності організму евакуйованого населення. За результатами досліджень Республіканським центром науко-вої медичної інформації виданий інформаційний лист № 33-99 від 18.11.99 “Лікувально-профілактичні заходи попередження негативного впливу на функціональний стан системи кровообігу “малих” доз іонізуючої радіації”.

Результати досліджень впроваджені в роботу Головного управління охоро-ни здоров’я Львівської області та Винницького обласного ендокринологічного диспан-сера, використовуються в педагогічному процесі на кафедрах терапев-тичного та радіоло-гіч-ного профілю Львівського державного медичного універ-ситету ім. Дани-ла Галицького.

Розроблена схема функціональних методів обстежен-ня для виявлення захворю-ва-ності евакуйованого населення в пролонговані терміни після опро-мінення.

Виділені групи підвищеного ризику розвитку віддаленої серцево-судинної, травної та нейроендокринної патологій, в які входять хворі із стійкими та тим-часо-вими судинними змінами; явищами гормонального дисба-лансу у хворих з тиреоїдитами та вузловими змінами щитовидної залози; з порушенням гормональ-ного дзеркала.

Висновки з проведеного комплексного обстеження були покладені в основу подальшого нагляду за хворими евакуйованого контингенту, що були опро-мінені малими дозами іонізуючого випромінювання, для розробки профілактич-них засобів і зниження ризику розвитку віддале-ної патології.

Зміни здоров’я, які спостерігаються в даного контингенту хворих, харак-терні для діенцефальних розладів на фоні нейрогуморальних порушень і зале-жать від реакції пацієнта на екстремальну ситуацію, яка в більшості випад-ків характе-ризується дисгармонійним типом реагування.

Особистий внесок здобувача.

Представлені у роботі матеріали та фактичні дані є самостійним внеском дисертанта у розроблену тему. Автором самостійно визначена мета і завдання даного дослідження, проведені власні клінічні спостереження 124 пацієнтів з верифікацією діагнозу, формуванням груп хворих відповідно нозології та визначення адекватних методів діагностики.

Автором особисто проведений аналіз та інтерпретація одержаного матеріалу, статис-тичне опрацювання його, сформульовані положення та висновки роботи, які виносяться на захист.

Апробація результатів дослідження.

Результати дисертаційної роботи оприлюднені на Республіканській науково-практичній конференції “Радіаційно-екологічні і медичні аспек-ти наслідків аварії на ЧАЕС” (Київ, 1993), симпозіумі “Еколо-гічні зміни і біокультурна адаптація людини” (Мінськ, 1993), Респуб-ліканській науково-практичній кон-фе-ренції (Київ, 1994), на Респуб-ліканській науково-прак-тичній конференції “Генітоурора-діологія” (Київ, 1996), на VII конгресі Світової федерації українсь-ких лікарських товариств (Ужгород, Україна, 1997), на VIIІ конгресі Світо-вої федерації українських лікарських товариств (Львів, Трускавець, 2000).

Дисертація апробована і рекомендована до захисту на об’єднаному засі-данні кафедр променевої діагностики і терапії та поліклінічної справи і сімейної медицини Львівсь-кого медич-ного університету ім. Данила Галицького (2001).

Публікації.

За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових праць, які відоб-ра-жають основні її положення, з них у фахових журналах та збірниках, затверджених ВАК України, - 6 та в матеріалах науково-практичних конференцій - 7 статей.

Структура і обсяг дисертації.

Дисертація викладена на 178 сторінках набраного комп’ютерним спосо-бом тексту і складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів та мето-дів дослідження, п’яти розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення резуль-татів досліджень, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних літературних джерел, що містить 221 вітчи-зняне та 52 іноземних джерела, 8 додатків. Робота ілюст-рована 25 таблицями і 10 рисунками.

Зміст роботи

Матеріали та методи дослідження

Дослідження клінічних проявів комбінованого (зовнішнього і внутріш-ньо-го) опромінення було проведено на 124 евакуйованих пацієнтах з м. Прип'яті. На час проведення комплексного медичного огляду серед обстежених евакуйованих було 103 дорослих особи та 21 - дитина-підліток. Вік чоловіків на момент обстеження був від 18 до 65 років, середній вік пацієнтів 41,3 + 2,5 рік. Вік жінок на момент обстеження коливався від 18 до 62 років, середній вік 40,5+3,1 років. Вік дітей-підлітків на момент обстеження коливався від 12 до 18 років, середній вік 14,4+2,4 років. Контрольну групу становили 20 практично-здорових осіб, які відповідали віку і статі евакуйованих.

Більшість обстежених евакуйованих — це люди працездатного віку, серед яких до 50 років було 115 осіб (92,7 %). Всі 124 особи евакуйовані з м. Прип'яті до м. Львова з травня 1986 року по січень 1987 року, не мали паспортних даних про дозове навантаження, але вони належать до так званої І групи радіопо-зитивних осіб.

Середня доза осіб, які знаходились в приміщенні ЧАЕС, становила 406 мГр/люд. Результати ретроспективної реконструкції доз опромінення є характерними отрима-ним дозам евакуйованих з зони відчуження. Розрахунки показали, що найбільшу дозу опромінення зумовили 133J та 132Te. За рахунок короткоживучих ізотопів меш-канці м. Прип’яті отримали додаткову дозу опромінення щитовидної залози — 45 % від дози 131J. Максимальні значення ефективної дози за рахунок інгаляційних радіо-нуклідів у даних осіб досягли 120 мЗв. Наведені дані свідчать про те, що організм в цілому і особливо чутливі тканини органів виділення піддава-лись постійному опроміненню за рахунок інкорпорованих радіонуклідів (В.С. Рєпін, 1996).

Чіткої кореляції між тривалістю перебування евакуйованих в зоні ЧАЕС та важкістю захворювання, пов'язаного з опроміненням, не прослідковується. Обсте-жені особи до моменту аварії були практично здорові. На момент огляду, в організмі евакуйованих не зафіксовано поглинутих радіонуклідів. Під час або після участі в ліквідації наслідків аварії у людей розвинувся клінічний симптомокомплекс, який характеризується множинними нейрове-гетативними, судинними, нейро-гумораль-ними пору--шен-ня-ми. Цей симпто-комплекс, що займає в структурі евакуйованих особ-ливе місце, визначається, з певними порушеннями, як синдром вегетативної дистонії (або нейроциркуляторної дистонії). Наявність цього синдрому використовувалась як обов'язковий критерій відбору евакуйованого контингенту в дану групу спостере-ження, незалежно від того, були в них інші патологічні прояви чи ні.

З метою прогнозування та профілактики ускладнень супутніми захво--рю-ван-нями вегето-судинної дистонії та щитовидної залози була розширена загально-прийнята схема діагностики основного захворювання. Комплек-сне медичне обстеження прово-ди-лось на базі Львівського обласного діаг-нос-тичного центру. В програму обстеження увійшли: стандартний клініч-ний огляд, анкетування та скринінгові лабораторно-інструментальні методи.

З функціональних методів дослідження діяльності серця та діагностики його порушень застосовувались електрокардіографічне, ехокардіографічне і фонокардіо-гра-фічне обстеження.

Функцію зовнішнього дихання визначали методами спірометрії і велоерго-метрії. Дослідження цереброваскулярної патології проводили метода-ми реоен-це-фалографії, електроенцефалографії, ехоенцефалографії та оглядом очного дна. Для дослідження травної системи застосовували фіброгастродуодено-ско-пію. Базальні концентрації гормонів в плазмі периферичної крові визначали ра-діоіму-но-логічним методом. Проводили сонографічне та термогра-фічне обсте-жен-ня органів черевної порожнини, щитовидної залози та органів статевої сфери.

Результати досліджень та їх обговорення

Аналіз результатів оцінки стану здоров’я осіб, евакуйованих з м. При-п’яті через 9 – 13 років після аварії на ЧАЕС показав збільшення патологічної ураженості у всіх вікових групах обстежуваного контингенту.

Отримані дані свідчать про значні зміни в життєво важливих системах людського організму, які в сукупності з іншими чинниками (соціальні, економічні) надалі призводять до дестабілі-за-ції гомеостазу в цілому.

Порівняння частоти виявленої патології засвідчило, що коефіцієн-ти па-то--логічної ураженості жінок були вищими у більшості класів хвороб (рис.1). Най-частіше у осіб обох статей виявлялись хвороби травної системи (1611,1 ‰ та 1759,З‰ у чоловіків; І585,7 ‰ та 1871,4 ‰ у жінок). Друге місце у жінок займали хвороби ендокринної системи, пору-шен-ня обміну речовин та імунітету (1142, 9 ‰ та 1085,9 ‰); третє місце — хвороби системи крово-обігу (800,0 ‰ та 971,4 ‰). Серед еваку-йо-ваних жінок у 1995 році четверте місце займали хвороби нервової системи та органів чуття (557,1 ‰), п’яте місце — хвороби кістково-м’язової системи та сполуч-ної тканини (528,6 ‰), шосте місце — хвороби сечостатевої системи (457,1 ‰), а у 1998 році — відповідно хвороби органів дихання (914,3 ‰), хвороби сечостате-вої системи (685,7 ‰), нервової системи та органів чуття (657,1 ‰).

У чоловіків друге місце посідали хвороби системи кровообігу (944,0 ‰ та 1000,0 ‰), трете місце хвороби ендокринної системи, по-рушення обміну речовин та імунітету (925,9 ‰ та 925,9 ‰). На четвер-тому місці знахо--дились хвороби нер-вової системи та органів чуття (759,3 ‰ та 759,3 ‰), на п’ятому – шостому місцях у 1995 ро-ці — психіч-ні розлади (425,9 ‰) та хвороби органів дихання (351,9 ‰), а у 1998 році — хвороби органів дихання (629,6 ‰) та психічні розлади (500,0 ‰).

Повікові показники патологічної ураженості евакуйо-ва-них у 1998 році за трьома провідними класами хвороб представлені на рис. 2. У класі хво-роб системи кро--вообігу найбільша частота виявленої патології як у чоло-віків, так і у жінок, спос-терігалась у осіб старших вікових груп: 50 років і старші (3000,0 ‰ у чо-ловіків та 2800,0 ‰ у жінок) та 40 – 49 років (1500,0 ‰ у чоловіків та 1400,0 ‰ у жінок); серед хвороб травної системи найвищі коефіцієнти патологічної ура-женості були зареєстровані у чоловіків 50 років і старші (3250,0 ‰), а у жінок — серед підлітків 15 – 17 років (2111,1 ‰) та осіб 30–39 років (2040,0 ‰).

Хворобами ендокринної сис-теми найчастіше страж-дали: серед чоловіків — особи віком 30 – 39 років (1058,8 ‰); серед жінок — особи старших вікових груп: 50 років і старші (1400,0 ‰), особи 40 – 49 та 30 – 39 років (1080,0 ‰).

Таким чином, патологічна ураженість евакуйованого населення з міста Прип’яті за даними комплексного медичного обстеження, проведеного через 9 – 13 років після аварії, складала 7444,4 ‰, що в 4,5 рази пере-вищує показники поширеності всіх хвороб серед евакуйованого населення Львів-сь-кої області за 1998 рік.

Перші три рангові місця в патологічній ураженості евакуйованих осіб займають хвороби травної системи, системи кровообігу, ендо-крин-ної системи, порушення обміну та імунітету. Порівняння показ-ників пато-логічної ураже-нос-ті і поширеності захво-рю-вань еваку-йо-ваних показало низький рівень виявлення запальних захворювань жіночих статевих орга-нів, захво-рювань щитовидної залози, невротич-них розладів, астено-невро-тичного синд-рому, захворювань гепато-біліарної системи.

Вегето-судинна дистонія, за даними медичних оглядів евакуйова-них (1995–1998 рр.), реєструвалась у 70,4 % оглянених чоловіків та 50,0 – 60,0 % жінок страждали різними типами ВСД. Звертає на себе увагу висо-кий рівень патологічної ураженості ВСД підлітків і дітей. У 1998 році всі хлопці-підлітки та дівчатка 13 – 14 років страждали на вегето-судинну дистонію (600,0 ‰ та 1000,0 ‰).

Преморбідні стани діагностувалися при наявності клінічних про-явів і відсут-ності вираженої органічної патології та представляли собою функ-ціо-нальні розлади. Характерними ддя пацієнтів були скарги на голов-ні болі, які мали досить тривалий, часом навіть постійний характер, часто були дифузними, пога-но реагували на зви-чайні анальгетики. Більшість обстежуваних скаржи-лись на запамо-ро-чення, порушен-ня сну, періодичні болі в ділянці серця, коливання артеріального тиску, болі в м'язах, парастезії в них. Частими були скарги на зниження пам’яті, тривожність, пригніче-ний настрій, сльо-зи-вість.

Динаміка клінічних проявів виявлялася у погіршенні нервової симпто-ма-тики у вигляді вегетативних розладів, порушенні уваги, пам’яті, мислен-ня та зниженні розумової працездатності. У частини паці-єн-тів спостеріга-ли-ся піра-мідні та екстра-пірамідні порушення, ністагм, слаб-кість конверген-ції. Пароксиз-мальні стани на фоні пер-ма-нентного протікання вегето-судинної дистонії виявлялися у 16 % паці-єн-тів. Кризи відбува-лись з частотою 1 раз на місяць і були переважно вагоінсулярними. Аспонтанні сенсорні феномени відзначались гіпо-сте-зі-ями і гіперестезіями. Виявлені симптоми сенсорних порушень переважно проявля-лись в струк-турі розладів поверх-не-вої (тактильної, болючої і темпера-тур-ної) чутли-вості. Відзначено чергу-ван-ня зон гіпо- і гіперестезії у вигляді плям різної форми і локалізації. Ці розлади чутливої сфери свідчать про екстралемніскові розлади і відоб-ра--жа-ють стовбурно-діенцефаль-ний рівень порушень.

Таким чином, у евакуйованого контингенту, визначена розсіяна мікро--вогни--щева неврологічна симптоматика переважно стовбурно-діенцефаль-ної ло-ка-лі--зації. Про-сте-жена тенденція до трансформації нейрофункціо-наль-них по-ру-шень в більш стійкі структурно-функціо-нальні порушення у віддаленому періо-ді. Вегето-судинна дистонія переважно спостерігалася за астенічним типом у 59,0 % обстежених, за вазомоторним типом — у 28,2 % обстежених, цефалгія ве-нозного застою — у 10,2 % та лікворно-гіпер-тен-зивний тип — у 2,6 % пацієнтів.

Крім судинних розладів нервової системи, кожний з обстежених мав супутню патологію. З ускладненням клінічної картини основного захворю-вання наростала патологія інших систем організму. Частина пацієн-тів мала по три-чотири, а то й п’ять-шість супутніх діагнозів. Так, у пацієнтів з судинними розладами спосте-рігалась у 1998 році значна кількість випадків патології травної системи: хронічний гастродуоденіт - у 67,5 % обстежених, виразкова хвороба шлунка та 12-типалої кишки - у 20,0 %, хронічний холецисто-панкреа-тит - у 8,3 %, хронічний гепатит - у 7,5 %. Аналізуючи клінічні діагнози пацієнтів з неврологічними захворю-ваннями, пов’язани-ми з опро-мінен-ням, вра-жає той факт, що 80 % всіх пацієнтів мають судинні розлади в інших органах, що зумовлюють такі захворювання, як гіпер-тоніч-на хвороба, гіпото-нічно-астеніч-ний синдром, коронарно-кардіальна не-до-стат-ність у вигляді ішемій, аортоскле-роз, інфаркт міокар-да, стено-кар-дія, кар-діо-склероз, ангіопа-тія сітківки та інші.

Патологічна ураженість евакуйованого населення хворобами систе--ми кро-во-обі-гу складала 16,6 % – 15,6 % всіх захворювань, вияв-ле-них у 1995–98 рр. у чоло-віків та 14,8 % – 12,8 % всіх хвороб вияв-ле-них у жінок. Частота патології сер-цево-судинної системи була у 1995 році на рівні 944,4 ‰ у чо--ловіків та 800,0 ‰ у жінок, а в І998 ро-ці — відповідно 1000,0 ‰ та 971,4 ‰. Як видно, патологічна ура-же-ність серцево-судинними хворобами була вищою серед чоловіків, ніж серед жінок.

Найчастіше серед патології серцево-судинної системи зустрічались іше-мічна хвороба серця та гіпертонічна хвороба. Серед випадків ІХС еваку-йованих обох статей найбільша питома вага припадала на хро-ніч-ну іше-міч-ну хворобу серця (81,3 – 76,5 % у чоловіків та 87,5 – 78,9 % у жінок). Біль-шість випадків гіпертонічної хвороби відноси-лось до І стадії захворю-вання (90,0 % – 66,7 % у чоловіків та 64,3 – 69,6 % у жінок).

Через три-чотири роки кількість хворих з ішемічною хворобою серця збіль-шилась на 5,4 % за рахунок осіб з функціональним класом І – II.

Значно збільшилась група пацієнтів з гіпертонічною хворобою (17,8 %), як першої, так і другої стадій. В основному це були хворі віком 29 – 49 років.

Таким чином, при проведенні функціональних досліджень серед осіб віднос-но молодого віку, було виявлено високий процент порушення у них функції автома-тизму, збудливості та провідності міокарда. Вікові показники патологічної ураженості різними хворобами серцево-судинної системи свідчать про наяв-ність сильної прямої кореляційної залежності частоти патології серцево-судин-ної системи у чоловіків від їх віку (=+0, 94; p<0,05). У жінок виявлений прямий кореля-ційний зв’язок був статистично невірогідним (=+0, 83; р>0,05). Аналіз повікових коефіцієн-тів патоло-гічної ураженості окремими хворобами системи кровообігу показав, що у евакуйованих обох статей існує прямий сильний статистично вірогідний кореляцій-ний зв’язок між віком постраждалих та частотою гіпертонічної хвороби, ІХС та атеросклерозу (р<0,05). У чоловіків виявлена пряма силь-на статистич-но вірогідна кореляційна за-лежність патоло-гічної ураженості іншими хворобами артерій, артеріол і вен від віку оглянених осіб даної статі (р<0,05), у жінок була зафіксо-вана такаж залежність при варкозному розширенні вен нижніх кінцівок (р<0,05).

За трирічний період часу, патологічна ураженість евакуйованих обох статей зросла, як в цілому по всьому класу, так і з приводу гіпер-тонічної хвороби та ІХС (на 5,9 % у чоловіків; на 21,4 % у жінок; р<0,05). У жінок за період І995–98 рр. зросла статистична вірогідність патоло-гічної ураженості з приводу всіх хвороб VІІ класу тільки у віковій групі 30 – 39 років (р<0,05) та у зв’язку з гіпертоніч-ною хворобою серед жінок 40 – 49 років (р<0,05).

Формування серцево-судинної патології у евакуйованого контин-ген-ту є актуальною проблемою, оскільки у 40 % обстежених серцево-судинні синдро-ми формуються приховано і часто носять експансивний характер. Перебіг серцево-судинної патології обтяжується сукуп-ністю церебро-васкулярних роз-ла-дів та неста-більністю психоемоцій-ної сфери. Основни-ми “маркерами” радіа-ційного впливу з точки зору методів комплексної функціональної діагностики є зниження крово-по-ста-чання міокарда, швид-кий, прогресуючий розвиток дифуз-них і вогнищевих деструк-тивних змін міокарда, що ведуть до швидкого прогресування захворювань серцево-судинної системи.

Хвороби щитовидної залози (ЩЗ) складали 16,2 – 14,5 % всіх захворю-вань у ева-ку-йованих чоловіків та 17,5 – 13,4 % всіх захворювань у ева-ку-йова-них жінок. Серед хвороб ЩЗ у чоловіків переважали про-стий і неуточнений зоб (гіпер-плазія ЩЗ) (537,0 ‰ 1995 року та 370,4 ‰ 1998 року) та набутий гіпотироз (185,2 ‰ та 333,3 ‰); у жінок — простий і неуточнений зоб (гіпер-пла-зія ЩЗ) (685,7 ‰ і 400,0 ‰), тиреотоксикоз з зобом або без нього (128,6 ‰ та 200,0 ‰); у 1998 р. — набутий гіпотироз (200,0 ‰). За період 1995–98 рр. зросла частота нетоксичного вузлово-го зоба у чоловіків на 49,9 % та у жінок на 71,4 %; набутий гіпотироз збільшив-ся у чоловіків на 80,0 %, та на 133,4 % у жінок. Зростання частоти гіпотирозу серед чоловіків спостерігалось у вікових групах 30 – 39 років (з 3 до 7 випадків) та 15 – 17 ро--ків (з 1 до 3 випадків), а серед жінок - у осіб 18 – 29 років (з 1 до 3 випадків), 30 – 39 років ( з 3 до 5 випадків), 40 – 49 років (від 0 до 3 випадків) та 50 років і більше (з 1 до 2 випадків). На протязі 1995-1998 рр. підвищились показ-ники частоти виявлення нетоксичного вузлового зоба серед чоловіків лише в осіб 30 – 39 років (з 1 до 3 випадків), а серед жінок - у вікових групах 30 – 39 років (з 3 до 6 випадків), 40 – 49 років (з 4 до 6 випадків). Тиреотоксикоз у евакуйованих жінок виріс у вікових групах 40 – 49 років (з 2 до 6 випадків) та 50 років і старші (з 1 до 3 випадків). Функціональні та інструментальні методи дослідження підтвердили наяв-ність виявлених пору-шень. Вже на першому етапі обстеження в евакуйованих, які не мали клінічних ознак тиреоїдної патології, виявлялись певні відхилення в гормо-нальному гомеостазі, що полягали в зниженні рівня Т4 та підвищення ТТГ, тобто тен-денції до субклінічного гіпотирозу. На наступ-ній стадії, при розвитку просто-го зоба, гормональний дисбаланс до певної міри вирівнявся, однак гіпер-функ-ція ТТГ утримувалась. Найбільші зміни тиреоїдних гормонів спостерігались при дифузному токсичному зобі, так підвищення рівня Т4 було зареєстровано у 2,5 рази, а Т3 - майже у 2 рази. Ці показники функціонального стану у евакуйованих стійко утримува-лися навіть через 3 роки.

Ультразвукова та термографічна візуалізація ЩЗ у евакуйованого населен-ня залежала від наявності та характеру патологічних змін органа. Вже у третини евакуйованих пацієнтів на першому етапі обстеження спостерігалася неодно-рід-ність внут-рішньої структури залози, хоча термо-графічно температурної асиметрії не було виявлено.

Ультразвукова картина характеризувалася двома напрямками роз-вит-ку патоло-гіч-них змін. Для першого характерно зменшення загаль-ного об’єму ЩЗ (автоімунний тиреоїдит та дифузний токсичний зоб) при наявності збільшення вогнищевої гіпер-термії від 1,2 до 2,0 С. В другому випадку при діагнос-туванні простого і неуточне-но-го зобу з явищами гіперплазії збільшувався загаль-ний об'єм ЩЗ, а градієнт темпе-ра-тур коливався в межах 0,6 – 2,0 С.

Таким чином, виникнення практично всіх форм тиреоїдної пато-ло-гії супровод-жується вираженим гормональним дисбалансом та збільшенням вогнищевої гіпер-термії. Вияв-лен-ня з допо-могою сучасних методів дослід-ження латентних функ-ціо-нальних і/або струк-турних змін з боку ЩЗ в осіб, що зазнали впливу радіації, доцільно тракту-вати як початок формування мані-фестних форм тиреоїдної патології.

Детальний аналіз гіпофізогонадних розладів у дівчат-підлітків і жінок із заб-рудненої території показав, що частота захворювань жіночих статевих органів у евакуйованих жінок статистично вірогідно зросла з 349,2 56,9 ‰ у 1995 р. до 593,8 58,7 ‰ у 1998 р. (t=3,0, p<0,01). Вивчення загальної струк-ту-ри гінекологічної патології у жінок та дівчат-підлітків в динаміці показало, що найбільшу питому вагу в структурі нейроендокринної патології займають порушення менструально-оваріальної функції, безпліддя, фіброаде-но-матоз матки та кісти яйників. Ці дані підтверд-жують-ся аналізом гормо-нального дзеркала, яке свідчить про наявність геніто-ендокринної патології у 54,0 % пацієнток на І етапі і у 70,8 % евакуйованих жінок на ІІ етапі обстеження. У пацієнток з порушенням менструально-ова-ріальної функції мало місце зниження секреції гіпофізарних гормо-нів: ТТГ, ЛГ та ФГС, яке поєднувалось із незначним змен-шенням рівня тиреоїдних гормонів без клінічних ознак гіпотирозу. У хворих з аменореєю домінуючим було подальше зниження рівня тиреоїд-них гормонів з клінічно виявленим гіпотирозом. У пацієнток з кістами яйників спостерігалося зниження секреції ТТГ, Е2, ПС, ФГС та ЛГ, з тен-денцією до розвитку центрального гіпо-гонадизму.

Ультрасонографічна та інфрачервона термографічна візуалізація яйників та матки у дівчат-підлітків і жінок, евакуйованих із за-брудненої території, показа-ла наявність двостороннього збільшення яйників в поєд-нанні зі зниженням їх акустич-ної густини; змен-шення в діаметрі матки і яйників, розміри яких не відповідають віку. Хоча при ультрасонографічному обсте-женні пацієн-ток з порушенням менст-руаль-но-оваріальної функції структур-них змін не виявлено, однак при інфрачер-воному термографічному обстежен--ні спостеріга-лося збільшен-ня градієнта темпера-тур від 0,8 до 1,0 С. У жінок з підо-зрінням на безпліддя виявляли гіпоплазію мат-ки, що під-тверд-жувалося збільшенням градієнта температур від 0,6 до 0,8 С. При обстеженні пацієнток з діагнозом фіброміома матки, без ультрасонографічних ознак малігнізації, при термо-гра-фічному обсте-жен-ні спостерігали гіпертермію утвору від 0,4 до 0,8 С.

Таким чином, для повного встановлення діагнозу, тільки ультра-соно-гра-фічного обстеження - недостатньо, в зв’язку з чим необхідно обов’яз-ково прово-дити термо-графічне обстеження пацієнток.

Частота патології геніталій у евакуйованих жінок та дівчат-підлітків за час спостереження зросла на 17,1 %, що диктує необхід-ність ретель-ного тривалого моні-то-рингу стану статевої систе-ми в даного контингенту осіб. Виникнення гінеко-логічної патології в еваку-йо-ваних супроводжується полі-морф-ним гормональ-ним дисба-лан-сом, що дає під-ставу вважати цей вид ефекту проявом загальної токсико-біологічної та медико-соціальної реакції організму на опро-мінення та супутні життєві ситуації.

При обстеженні травної системи евакуйованого населення спосте-рігалося збільшення патологічної ураженості травної системи на 9,2 % у чоловіків, та на 18,0 % у жінок евакуйо-ваного контингенту. Найбільший приріст показників патологічної ура-же-ності у чоловіків спостерігався з приводу виразкової хво-роби шлунка і 12-типалої кишки на 20,8 %, холе-цисто-панкреатиту на 35,9 % та холециститу на 8,3 %. У жінок найбільший приріст по-каз-ників патологічної ураже-ності системи травлення спостерігався по всіх виділених нозоло-гічних одиницях класу, крім хвороб підшлун-кової залози. Клініч-ний діаг-ноз патологічної ураженості орга-нів травної системи підтвер-д-жу-вався наявністі при фіброгастродуо-де-носкопії гіпер-термії слизової, гіпер-плазії складок, рефлюкс-гастриту, поліпо-подіб-них утворів та виразок шлунка та 12-типалої кишки. Ультра-соно-графічне обстеже-ння дозволило зафіксувати наявність по-тов--щен-ня та ущіль-нення стінок жовчевого міхура, перетинок та перегинів разом із застійними явищами при дискінезіях жовчевивідних шляхів.

Отже, група осіб клінічної бази даних евакуйованого контингенту неодно-рідна за віком, статтю, дозою опромінення і ступенем реакції у вигляді роз-витку серцево-судинної, нейроендокринної та травної патологій. Вік від 13 до 40 років на час опромі-нення є найбільш вразливим на прояви дії полікомпо-нентного етіопа-тогно-мостичного фактору.

Стійкі порушення в функціональних змінах серцево-судинної, нейро-ендокринної та травної патологій і зростання випадків з вираженою судин-ною та нейроендо-крин-ною патологіями в останні роки спостере-ження складають фон, який в подальшому сприяє розвитку віддалених нега-тивних наслідків здоров’я у евакуйованих.

Розвиток соматичних станів включно до 13 поставарійного року не має визна-ченої дозової залежності і обумовлений дією сукупності різних факторів до, підчас і після аварії.

Використання скринінгового методу обстеження дає можливість діаг-нос-тувати серцево-судинну, нейроендокринну та травну патології на субклініч-ній стадії, проводити адекватне лікування з можливістю формува-ння груп ризику.

Застосування комплексних реабілітаційних заходів, постійний диспан-сер-ний нагляд і своєчасне лікування сприяють стабілізації основ-них показ-ників, які характеризують стан здоров’я осіб, що евакуйовані з м. При-п’яті.

ВИСНОВКИ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При проведенні диспансеризації необхідно враховувати, що евакуйовані зі зони радіаційного впливу належать до групи підвищеного ризику у першу чергу щодо захворювань травної системи, системи кровообігу, церебро-васкулярної патології та функціональних змін щитовидної залози.

З метою об’єктивної оцінки стану здоров’я, а також ефективності лікування ева-ку-йованого населення, необхідно проводити комплексне медичне обстежен-ня про-від-них систем, які беруть участь в адаптаційно-пристосувальних реак-ціях організ-му.

Визначена доцільність імунологічного моніторингу цієї когорти осіб для комп-лексної оцінки ступеня важкості перебігу захворювання та прогно-зування характеру.

Для точної діагностики пропонується використання простих і безпечних неінвазивних методів обстеження (ЕЕГ, РЕГ, Ехо-ЕГ, ЕКГ, Ехо-КГ, Фоно-КГ, УЗД, термографія).

Розроблені критерії діагностики радіаційно обумовлених захворювань травної системи, церебро-, кардіо-васкулярних та ендокринних порушень у евакуйованого населення можуть бути використані для адекватного лікування з можливістю формування груп ризику.

Список опублікованих праць

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.