В окремих печінкових клітинах відмічено розпад ядер. Вени і жовчні протоки тріад стають щілиноподібними. В стінках жовчних проток спостерігається розростання волокнистої сполучної тканини, відмічено стаз жовчних проток, при цьому в просвітах останніх зареєстровано не тільки жовч, а й велику кількість клітини крові. Необхідно зауважити, що при середній і високій інтенсивності інвазії місцями спостерігається запалення міжчасточкових жовчних проток, яке виявляється в деструктивних змінах епітеліальних клітин та в їх частковій десквамації. Запалення часточок в подальшому призводить до часткової або повної їх атрофії та некрозу.

Виявлення прямої залежності змін мікроструктури печінки великої рогатої худоби від інтенсивності інвазії викликало потребу одержати порівняльні дані про відповідні зміни мікроструктури печінки заражених F. hepatica тварин з умовно чистої зони.

Проведені нами гістологічні дослідження печінки, інвазованої F. hepatica великої рогатої худоби з умовно чистої зони свідчать про аналогічні зміни в мікроструктурі цього органа. Разом з тим, при слабкій інтенсивності інвазії фасціолами у тварин з умовно чистої зони відмічено розширення синусоїдних гемокапілярів тільки на периферії часточок. При середній інтенсивності інвазії фасціолами в більшості випадків спостерігаються розростання сполучної тканини тільки в ділянці тріад. У великої рогатої худоби з умовно чистої зони при високій інтенсивності інвазії не в усіх випадках реєструються такі значні зміни, як у тварин з такою ж інвазією із зони, забрудненої радіонуклідами. Зокрема, у таких тварин не завжди реєстрували порушення балкової структури часточок у всіх досліджених ділянках органа і таке сильне розростання міжчасточкової сполучної тканини, як у великої рогатої худоби, що перебувала на забруднених радіонуклідами територіях. При високій інтенсивності інвазії у тварин з умовно чистої зони в окремих рядах печінкових балок між гепатоцитами також реєстрували значні розширення жовчних капілярів.

Проведені нами патоморфологічні дослідження та аналіз відповідних літературних даних свідчать про те, що інвазія фасціолами на фоні довготривалої дії малоінтенсивного іонізуючого випромінювання відзначається посиленням негативного впливу паразитів на тканини печінки зокрема, та організм досліджених тварин в цілому.

Висновки

1. На території Житомирського Полісся проміжним хазяїном Fasciola є переважно L. (G.) subangulata (зустрічальність 87,5%, щільність поселення у гальбових біотопах до 21 – 26 екз/м2), рідше реєструється L.G.) (12,5% і 2 – 6 екз/м2).

2. Щільність поселення L. (G.) subangulata та L. (G.) truncatula, екстенсивність їх зараження партенітами і личинками фасціоли у гальбових біотопах різного типу неоднакова. Найвищі значення цих показників
(26 екз/м2? 3%) зареєстровані у водоймах, що віднесено до типу А (прибережні зони канав, старих меліоративних каналів), дещо менші (21 екз/м2? 1,8%) у водоймах типу Б (мочари, болота, невеличкі пасовищні водойми), найнижчі (1 – 3 екз/м2? 0%) – у гальбових біотопах типу В (старі меліоративні канали та болота сильно зарослі водною та береговою рослинністю). Суттєвої різниці щодо щільності поселення зазначених молюсків у подібних водоймах умовно чистої та забрудненої радіонуклідами зон не спостерігається. Зараженість L. (G.) subangulata партенітами і личинками Fasciola hepatica у водоймах умовно чистої зони дещо нижча, ніж у гальбових біотопах забрудненої радіонуклідами зони (різниця між Житомирським і Олевським районами достовірна).

3. Оптимальні умови для розвитку L. (G.) subangulata, L.G.) та їх інвазії Fasciola hepatica, за нашими даними, наявні у водоймах з такими характеристиками: рН – 6,55 – 8,1, лужність 1,3 – 2,2 ммольекв/л, кислотність 0,1 – 0,4 ммольекв/л, окиснюваність 8,5 – 10 млО2/л, загальна твердість 1,2 – 2,8 ммольекв/л, вміст загального заліза 0,75 – 4,5, хлоридів 4,6 – 33, сульфатів – 6,34 – 56,5, азоту аміаку – 0,12 – 4,5, азоту нітритів – 0,001 – 0,055, азоту нітратів 1,4 – 3,5 мг/л.

4. Сезонна динаміка зараженості молюсків L. (G.) subangulata партенітами і личинками фасціоли характеризується досить значною екстенсивністю інвазії навесні, зразу після виходу з зимівлі (1,24 – 2,28%). Поступове зростання інвазованості молюсків переривається невеликим спадом в середині літа (липень), що пов’язано з відмиранням старих особин.У молодих молюсків зараження фасціоли реєструється не раніше, ніж висота їх черепашок досягає 3,6 мм. Найвища інвазованість молюсків припадає на серпень – вересень (2,0 – 6,6%), далі спостерігається зниження екстенсивності інвазії, що пов’язане із зниженням температури води.

5. Відповідно до динаміки інвазії проміжних хазяїв партенітами та личинками фасціоли та пов’язаної з цим чисельністю адолескаріїв у гальбових біотопах спостерігається два періоди інтенсивного зараження великої рогатої худоби F. hepatica перший – з кінця травня до кінця червня, другий – з середини серпня до кінця випасного періоду (переважно у жовтні). Відповідно до строків розвитку марит в остаточному хазяїні (3 – 4 місяці) зрілі фасціоли переважно реєструються у грудні – березні, пік звичайно припадає на січень та лютий, коли захворювання виявляється найбільш гостро.

6. На забруднених радіонуклідами територіях Житомирського Полісся (ІІ – ІІІ зона) у заселених L. (G.) subangulata, L. (G.) truncatula водоймах, вміст 137Cs у донних відкладах, на час досліджень, становив 150 – 3030 Бк/кг, водоростях – 50 – 1320 Бк/кг, тоді як у тілі молюсків роду Lymnaea 31 – 85 Бк/кг. Встановлено, що вміст 137Cs у тілі марити F. hepatica становить лише 4 – 5 Бк/кг, при його рівні в печінці великої рогатої худоби, з якої вилучені ці трематоди, 78 – 95 Бк/кг.

7. Вміст глікогену та глюкози в печінці великої рогатої худоби, інвазованої Fasciola hepatica у порівнянні з незараженими тваринами знижується в залежності від інтенсивності інвазії. Вірогідне зниження вмісту глюкози в печінці тварин з умовно чистої та забрудненої радіонуклідами зон спостерігається при середній і високій інтенсивності інвазії, тоді як глікогену також і при слабкій інтенсивності інвазії фасціолами. Встановлено, що у тварин з умовно чистої зони рівень глюкози нижче відповідно у 1,2 та 1,3 рази, а глікогену – у 1,1, 1,5 та 3,6 рази відносно контролю. Ці зміни посилюються у великої рогатої худоби, яка знаходилась в зоні, забрудненій радіонуклідами. Відповідно рівень глюкози знижений у 1,2 та 1,5 рази, а глікогену – у 1,1, 1,6 та 4,4 рази в порівнянні з контролем. Різниця між показниками рівня глікогену і глюкози при середній і високій інтенсивності інвазії у тварин, які утримувались в умовно чистій зоні та на території, забрудненій радіонуклідами, є достовірною.

8. Вміст макроелементів (Са, Р, К, Mg) та мікроелементів (Fe, Cu, Zn, Mn, Co, Ni, Pb, Cr) у печінці інвазованої фасціолами великої рогатої худоби істотно зменшується у прямій залежності від інтенсивності інвазії (в різній мірі для різних елементів). Проте, різниця між показниками вмісту макроелементів у відповідних за інтенсивністю інвазії груп тварин з умовно чистої та забрудненої радіонуклідами зон незначна. В той же час, вміст мікроелементів Cu і Fe в печінці незаражених тварин та Fe, Cu, Zn, Mn, Co, Ni, Pb, Cr у інвазованої фасціолами великої рогатої худоби, що утримувалась на територіях, забруднених радіонуклідами, вірогідно нижчий, ніж у тварин відповідних груп з умовно чистої зони.

9. Виявлено тенденцію зниження вмісту жиророзчинних (D, А, Е) і водорозчинних (С, В1, В2, В5, Вс) вітамінів у печінці великої рогатої худоби, інвазованої Fasciola hepatica. Ці зрушення поглиблюються за умов перебування тварин в забрудненій радіонуклідами зоні.

10. Інвазія фасціолами великої рогатої худоби, яка утримувалась на територіях забруднених радіонуклідами, відзначається посиленням ступеню патогістологічних змін на органному і організменному рівнях. При середній і високій інтенсивності інвазії тварин фасціолами виявляються значні зміни мікроструктури печінки, зокрема розростання сполучної тканини по всій площі часточок та між ними, а також порушення балкової структури часточок у різних ділянках печінки.У тварин з умовно чистої зони патологія такого ступеня не реєструвалась.

Публікації за темою дисертації

1. Житова О.П. Динаміка змін вмісту глікогену в печінці великої рогатої худоби при інвазії їх трематодою Fasciola hepatica за умов тривалого впливу низьких доз радіації // Вісник Запорізького державного університету. – 2000. – № 1. – С. 232 – 234.

2. Житова О.П. Динаміка зараженості личинками і партенітами F. hepatica проміжного хазяїна – L. (G.) в умовах тривалого впливу низьких доз радіації // Вісник ДААУ. – 2001. – № 2. – С. 91 – 93.

3. Галат В.Ф., Житова О.П. Вміст вітамінів у печінці великої рогатої худоби, хворої на фасціольоз, при дії низьких доз радіації // Вісник Національного аграрного університету. – 1999. – № 19. – С. 24 – 28. У цій статті 80% результатів отримано дисертантом, який зібрав матеріал, провів дослід та узагальнив його результати, оформив статтю.

4. Чернишева А.О., Хомич В.Т., Житова О.П. Зміни мікроструктури печінки великої рогатої худоби, інвазованої Fasciola hepatica в умовах тривалого впливу малих доз радіації // Вісник ДАУ. – 2002. – № 2 – С. 104 – 108. У цій статті 75% результатів отримано дисертантом, який зібрав та опрацював матеріали, узагальнив результати досліду, оформив статтю.

5. Житова О.П. Екологія Galba subangulata і епізоотологічна роль гальбових біотопів різного типу в умовах Житомирського Полісся // Вісник Житомирського педагогічного університету. – 2002. – № 10. – С. 118 – 119.

6. Житова О.П. Деякі особливості біології молюсків Limnaea truncatula Muller в умовах хронічного впливу низьких доз радіації // Матеріали науково-практичної конференції паразитологів (3 – 5 листопада 1999 р., Київ). – Київ, 1999 – С. 68 – 70.

7. Житова О.П. особливості екології навколишнього середовища Житомирського Полісся // Екологічна наука і освіта в педагогічних вузах України: Матеріали Всеукр. наук. конф. (Умань, 2000) – К.: Наук. світ, 2000. – С. 76 – 77.

8. Стадниченко А.П., Мельниченко Р.К., Янович Л.М., Киричук Г.Є., Житова О.П. Роль молюсків у розподілі радіонуклідів у водних екосистемах // Вісник Житомирського педагогічного університету. – 2002. – № 10. – С. 188 – 192. У цій статті 35% результатів отримано дисертантом, який зібрав та опрацював матеріали.

9. Житова О.П. сучасний стан вивчення циклу розвитку трематоди Paramphistomum ichikavai Fukui, 1922. – Київ, 1996. – 11 с. – Деп. в ДНТБ України 16.04. 1996, № 934 – УК96.

10. Житова О.П. Динаміка співвідношення різних вікових груп L. (G.) subangulata, інвазованих партенітами і личинками Fasciola hepatica // Тез. доп. ХІІ Конф. Укр. наук. тов. паразитологів. К., 2002. – С. 36 – 37.

11. Содержание и особенности распределения радионуклидов в водных экосистемах Украинского Полесья / Стадниченко А.П., Мельниченко Р.К., Янович Л.М., Киричук Г.Е., Житова Е.П. // Тяжелые металлы, радионуклиды и элементы-биофилы в окружающей среде: Доклады II Междунар. научн.-практ. конф., Казахстан, Семипалатинск, 2002 г. – Семипалатинск.: Семипалатинский гос. ун-т., 2002 – С. 5 – 9. У цій статті 40% результатів отримано дисертантом, який зібрав та опрацював матеріали.

Подяки. Автор висловлює глибоку подяку своєму науковому керівнику д.б.н. В.В. Корнюшину, а також д.в.н., проф. В.Ф. Галату, д.б.н., проф. А.П. Стадниченко, д.б.н., проф. В.П. Шарпилу за допомогу, постійну увагу до цієї роботи у процесі її виконання, цінні консультації та поради і доброзичливу критику. Щира подяка к.б.н. Г.Є.Киричук за всебічну допомогу в роботі. Особлива подяка к.с.х. І.Ф. Палій, О.П. Михайлову за постiйну пiдтримку. Дякую також к.б.н. В.В.Аністратенку, к.б.н. О.В. Гарбару за перевірку визначення ставковиків та к.б.н. Е.М.Король за консультативну допомогу в паразитологічному дослідженні молюсків. Велика подяка д.б.н. М.І.Цвіліховському за консультації при виконанні біохімічних досліджень, д.в.н., проф. В.Т.Хомичу, д.б.н. Н.В. Радионовій та к.б.н. А.О. Чернишевій за допомогу і консультації в роботі над гістологічними зрізами та д.б.н.,
акад. УААН І.М.Гудкову за консультації з радіологічних досліджень.

АнотаціЯ

Житова О.П. Fasciola hepatica (Trematoda: Fasciolidae) у проміжних та остаточних хазяях в умовах радіоактивно забрудненої місцевості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.08. – зоологія. – Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, м. Київ, 2003 р.

В роботі викладені результати дослідження деяких аспектів біології Fasciola hepatica та особливостей впливу цього паразита на організм хазяїна – велику рогату худобу в умовах тривалої дії малих доз радіації. Встановлено проміжних хазяїв F. hepatica в Житомирському Поліссі – Lymnaea (Galba) subangulata та Lymnaea (Galba) truncatula. Досліджено їх екологію на територіях, забруднених радіонуклідами та в умовно чистій зоні. Проведено дослідження сезонної динаміки зараження L. (G.) subangulata партенітами і личинками F. hepatica в забрудненій радіонуклідами та в умовно чистій зонах. Встановлено вплив фасціоли на організм хазяїна – велику рогату худобу залежно від умов утримання останньої, а саме: визначено вміст глікогену, глюкози, макро- і мікроелементів, вітамінів у печінці тварин, інвазованих F. hepatica, котрі перебували в умовно чистій та забрудненій радіонуклідами зонах. Отримано нові відомості про вплив паразита на мікроструктуру печінки дефінітивного хазяїна в умовах тривалої дії малих доз радіації залежно від інтенсивності інвазії.

Ключові слова: F. hepatica, молюски, проміжні хазяї, зона, забруднена радіонуклідами, печінка, остаточний хазяїн.

Аннотация

Житова Е.П. Fasciola hepatica L. (Trematoda: Fasciolidae) в промежуточных и окончательных хозяевах в условиях радиоактивно загрязненной местности. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.08. – зоология, Институт зоологии им. И.И. Шмальгаузена НАН Украины, г. Киев, 2003 г.

В роботе изложены результаты изучения некоторых аспектов биологии Fasciola hepatica и особенностей влияния этого паразита на организм хозяина – крупный рогатый скот в условиях хронического воздействия малых доз радиации.

Установлено, что основным промежуточным хозяином F. hepatica на Житомирском Полесье являеться Lymnaea (Galba) subangulata, тогда как Lymnaea (Galba) truncatula встречаеться редко. Изучена экология этих моллюсков на территориях, загрязнённых радионуклидами и в условно чистой зоне. Проведено исследование сезонной динамики заражения L.G.) партенитами и личинками F. hepatica в загрязненной радионуклидами и в условно чистой зонах. Выяснено, что носителями партенит фасциол в гальобовых биотопах природных пастбищ Житомирского Полесья являются моллюски двух прошлогодних и весенней генерации текущего года.

Изучено влияние фасциолы на организм хозяина – крупный рогатый скот, взависимости от условий содержания последнего, а именно: определено содержание гликогена, глюкозы, макро- и микроэлементов, витаминов в печени коров, инвазированных F. hepatica, которые находились в условно чистой и загрязненной радионуклидами зонах. В результате проведенных исследований установлено, что содержание гликогена, глюкозы, макро- и микроэлементов, витаминов в печени крупного рогатого скота, инвазированного F. hepatica, снижаеться в прямой зависимости от интенсивности инвазии. Зарегестрированные изменения усугубляються у животных из зоны, загрязненной радионуклидами.

Получены новые сведения о влиянии паразита на микроструктуру печени дефинитивного хозяина в условиях хронического воздействия малых доз радиации взависимости от интенсивности инвазии. Обнаружено, что инвазия фасциолами крупного рогатого скота, который находился в зоне, загрязнённой радионуклидами, усиливает степень патогистологических изменений на органном уровне.

Ключевые слова: F. hepatica, моллюски, промежуточные хозяева, зона, загрязненная радионуклидами, печень, окончательный хозяин.

ABSTRACTS

Zhytova O. P. Fasciola hepatica (Trematoda: Fasciolidae) in intermediate and final hosts in the radionuclide contaminated area. – Manuscript.

Thesis for a candidate degree in biological sciences by speciality 03.00.08. –Zoology.– I.I. Schmalhausen Institute of Zoology of National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2003.

The paper presents the results of investigation into some aspects of Fasciola hepatica biology and influence of this parasite on the cattle under permanent small radiation doses. The intermediate hosts of F. hepatica in Zhytomyr Polissya are identified to be Lymnaea (Galba) subangulata and Lymnaea (Galba) truncatula. Their ecology in the radionuclide contaminated areas and conventionally clean zones is studied. The investigation of seasonal dynamics of infesting L. (G.) subangulata with F. hepatica parthenitae and larvae in the radionuclide contaminated areas and conventionally clean zones is conducted.The influence of fasciola on cow body under different breeding conditions is determined. The content of glycogen, glucose, macro- and microelements,vitamins in the liver of F. hepatica infested cattle which are bred in conventionally clean and radionuclide contaminated zones is estimated. New data concerning parasite influence on the definitive host microstructure under permanent small radiation doses depending on the intensity of invasion are obtained.

Key words: Fasciola hepatica, mollusks, intermediate host, radionuclide contaminated zone, liver, final host.

Підписано до друку 27.02.2003 р.

Ум. друк. арк. 1,0. Зам. 1098. Тираж 100.

Віддруковано в ОП “Житомирська облдрукарня”

10017, м. Житомир, вул. М. Бердичівська, 17