КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУТОВЕНКО АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК: 339.727.24

РОЗВИТОК ФІНАНСОВИХ СТРАТЕГІЙ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ

В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Спеціальність 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародного менеджменту Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України, м. Київ

Науковий керівник: – кандидат економічних наук, доцент

Петрашко Людмила Петрівна,

Київський національний економічний університет,

доцент кафедри міжнародного менеджменту

Офіційні опоненти: – доктор економічних наук, професор

Мозговий Олег Миколайович,

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, голова комісії

– кандидат економічних наук

Курило Олена Володимирівна,

Інститут світової економіки і міжнародних відносин

НАН України, старший науковий співробітник відділу міжнародних валютно-фінансових відносин

Провідна установа: – Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, кафедра міжнародних валютно-кредитних і фінансових відносин, м. Київ

Захист відбудеться “ 3 ” жовтня 2003 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.006.03 у Київському національному економічному університеті за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 201.

Автореферат розісланий “ 3 ” вересня 2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук,

професор Фукс А.Е.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Транснаціональні корпорації (ТНК) складають основу економік найрозвиненіших країн світу, вони є наймогутнішими суб’єктами світового господарства, на них припадає основна частина прямих іноземних інвестицій (ПІІ). ТНК створили економічну базу для глобалізації світової економіки, окрім того, вони відіграють вирішальну роль у науково-технічному прогресі.

Прямі іноземні інвестиції ТНК в країну не лише слугують каталізатором економічного зростання, вони вказують на прийнятність економічної політики країни-реципієнта для світового бізнесу та свідчать про перспективність інтеграції економіки країни-реципієнта в світову економіку. Надходження ПІІ в країну означає отримання не просто додаткового капіталу, а отримання унікального поєднання капіталу, управлінського досвіду, прогресивних технологічних знань, доступу до ринків капіталу, збуту, сировини, які вже має ТНК-інвестор. Подібна квінтесенція є необхідною для забезпечення конкурентоспроможності в умовах глобалізації. Подолання кризи в українській економіці можливе лише шляхом проведення структурних економічних змін із ефективним залученням капіталу світових ТНК. В середньостроковій та довгостроковій перспективі Україна має забезпечити формування ТНК українського походження.

За розрахунками ЮНКТАД, глобальні потоки надходжень ПІІ в 2001 році склали 735 млрд. доларів США і в 2000 році – 1271 млрд. доларів США. Абсолютні обсяги ПІІ, які надійшли до країн Центральної та Східної Європи в 2001 році дорівнювали 27 млрд. доларів США (3,7% від загального обсягу ПІІ), в 2000 році - 25 млрд. доларів США.

На сьогоднішній день не спостерігається швидкого зростання обсягів ПІІ в Україну. Станом на 1 січня 2003 р. обсяг ПІІ в Україну дорівнював 5,339 млрд. доларів США, або в розрахунку на душу населення – 109 доларів США, що є одним із найнижчих показників серед країн Центральної та Східної Європи. Для порівняння, загальний обсяг ПІІ в Польщу станом на 1 січня 2001 р. дорівнював 36,5 млрд. доларів США, в Чеську Республіку – 21,1 млрд. доларів США, в Угорщину – 19,9 млрд. доларів США. Приклад цих східноєвропейських країн свідчить про те, що за допомогою інвестицій світових ТНК можна досягти значного економічного піднесення та здійснити структурні зміни в економіці в порівняно стислі терміни.

В останні роки в Україні з’явилась значна кількість літератури з питань фінансових стратегій ТНК, фінансового менеджменту в ТНК, інвестиційної поведінки ТНК у глобальному середовищі. Вагомий внесок у розробку цих проблем зробили наступні вітчизняні вчені: О.Г. Білорус, Б.Д. Гаврилишин, А.С. Гальчинський, Б.В. Губський, Д.Г. Лук’яненко, Ю.Ф. Макогон, О.М. Мозговий, Є.Г. Панченко, Ю.М. Пахомов, А.М. Поручник, О.І. Рогач, В.М. Суторміна, А.С. Філіпенко та інші. Серед робіт російських економістів на увагу заслуговують роботи М.М. Богуславського, Д.І. Баркана, В.П. Караваєва, В.В. Круглова, А.І. Майзеля, С.Е. Пивоварова, Л.С. Тарасевича. Найавторитетнішими західними дослідниками в сфері фінансових стратегій ТНК та процесів міжнародного інвестування є Р. Вернон, Дж. Даннінг, Д. Ейтман, М. Кессон, Г. Марковіц, Ф. Модігліані, М. Міллер, М. Портер, А. Рагман, Дж. Сорос, А. Стоунхіл, А. Фрідман, У. Шарп.

Визнаючи важливість та практичну значущість робіт цих вчених, між тим, необхідно визнати, що проблема дослідження фінансових стратегій ТНК за умов глобалізації, а також в умовах українського середовища залишається недостатньо вивченою. Слід зважити на те, що фінансові стратегії ТНК перебувають у постійному розвитку в умовах глобального економічного середовища, яке швидко змінюється. В українській науковій літературі, на наш погляд, недостатньо досліджено вплив специфіки бізнес-середовища України на фінансові стратегії та інвестиційну поведінку ТНК в Україні. Подальші дослідження необхідно здійснювати, передусім, стосовно: трансформації фінансових стратегій ТНК за умов глобалізації, пошуку шляхів підвищення інвестиційної привабливості української економіки та розроблення практичних рекомендацій щодо формування відносин стратегічного партнерства між світовими ТНК та українськими компаніями.

Вивчення практичної діяльності ТНК в Україні та світі і впровадження рекомендацій на основі проведеного дослідження дозволить покращити партнерство між світовими ТНК і українськими компаніями та державними органами. Дослідження процесів розвитку фінансових стратегій ТНК в умовах глобалізації є необхідним етапом у процесі формування ТНК українського походження, оскільки таке дослідження дозволяє визначити чинники формування міжнародної конкурентоспроможності ТНК.

Вказані обставини визначили актуальність вибраної теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане відповідно до планів науково-дослідних робіт кафедри міжнародного менеджменту Київського національного економічного університету, як складова частина теми: “Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку” (державна реєстрація №0101U-002948). Особисто автором досліджено процеси трансформації фінансових стратегій ТНК в умовах глобалізації та розроблено стратегії залучення інвестицій світових ТНК в економіку України. Результати досліджень автора використані в розділі: “Дослідження мікро- та макростратегій розвитку в глобальному середовищі” (підрозділ: Фінансово-інвестиційні стратегії).

Мета і задачі дослідження. Головною метою цього наукового дослідження є розробка теоретико-методичних та практичних рекомендацій щодо формування відносин стратегічного партнерства між світовими ТНК та українськими компаніями з урахуванням глобалізаційних процесів. Для досягнення поставленої мети автором було поставлено і вирішено наступні завдання:

-

-

-

-

-

-

Об’єктом дослідження виступають транснаціональні корпорації.

Предметом дослідження є питання розробки та впровадження фінансових стратегій в транснаціональних корпораціях в умовах глобалізації, і зокрема на території України, а також питання побудови взаємовигідного партнерства між світовими ТНК та українськими партнерами.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи складають сукупність методів та прийомів. В роботі дисертант використовує наступні методи: аналізу, економіко-математичний (аналіз головних завдань фінансових стратегій ТНК, виявлення напрямків позитивного та негативного впливу світових ТНК на економіку України), синтезу, економіко-статистичний (дослідження економічної категорії “фінансова стратегія”, визначення особливостей трансформації фінансових стратегій ТНК в умовах глобалізації, з’ясування основних перешкод на шляху інвестиційної діяльності ТНК в Україні), узагальнення, системного підходу (узагальнення основоположних теорій фінансових стратегій ТНК, визначення пріоритетних напрямків державної стратегії щодо підвищення інвестиційної привабливості української економіки, розробка пропозицій, спрямованих на підвищення ефективності взаємодії між українськими компаніями та ТНК).

Інформаційну базу дослідження складають офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Кабінету Міністрів України, Адміністрації Президента України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Національного банку України, Світового Банку, ЮНКТАД, Інституту Реформ. Під час роботи над дисертацією автор використовував монографічну наукову літературу, а також матеріали з публікацій у періодичних виданнях.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

-

-

-

-

-

-

-

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дисертаційного дослідження полягає в розробці стратегій щодо формування взаємовигідного співробітництва між світовими ТНК та українськими партнерами.

Результати дослідження були використані Комісією з розроблення Енергетичної стратегії України при розробці Енергетичної стратегії України на період до 2030 року та подальшу перспективу в частині аналізу впливу ТНК на паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) України, виявлення перешкод, що стримують прихід ТНК в ПЕК України та аналізу перспектив формування українських за участю або походженням ТНК в галузі ПЕК (довідка про впровадження №70/67-16.2 від 7.11.2002 р.).

Висновки та пропозиції, викладені в дисертаційній роботі були використані Інститутом світової економіки і міжнародних відносин НАН України при розробці Стратегії реформ України в частині аналізу впливу світових ТНК на економіку України та розробки державної стратегії залучення інвестицій світових ТНК в економіку України (довідка про впровадження №238 від 19.11.2002 р.).

Матеріали дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Міжнародного інституту бізнесу при викладанні навчально-консультаційної програми для топ-менеджерів “Майстерність бізнес-адміністрування та організаційний розвиток” і семінару “Ринкова частка: як забезпечити ефективне зростання” (довідка №01/310 від 6.11.2002 р.).

Результати дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Київського національного економічного університету при викладанні дисципліни “Транснаціональні корпорації” студентам спеціальності 6103 “Міжнародна економіка” (довідка №122 від 9.12.2002 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. Всі публікації написані одноосібно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і теоретичні висновки дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедри міжнародного менеджменту Київського національного економічного університету, на II Міжнародній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених “Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління” (м. Київ, 2003) та на Міжнародній науковій конференції “Розвиток підприємницької діяльності на Україні: історія та сьогодення” (м. Тернопіль, 2003).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 7 наукових робіт загальним обсягом 2,8 друк. арк., у тому числі 5 статей у наукових фахових виданнях і 2 тези доповідей у збірниках матеріалів наукових конференцій.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації складає 208 сторінок. Робота включає 9 рисунків і 23 таблиці, обсяг яких складає 25 сторінок, та 7 додатків, обсяг яких складає 18 сторінок. Список використаних джерел складає 162 найменування на 14 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

У вступі обґрунтовано актуальність вибраної теми дослідження, сформульовано мету, задачі, предмет і об’єкт дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, висновків та розроблених рекомендацій.

У розділі 1 “Теоретичні основи фінансових стратегій ТНК” здійснюється характеристика сутності ТНК, розглядається роль та місце ТНК в світовій економіці, визначаються та аналізуються поняття стратегії та фінансової стратегії в ТНК, досліджуються основні етапи розвитку світової економічної думки з питань фінансових стратегій ТНК.

В процесі дослідження з’ясовано, що ТНК формуються в результаті процесу інтернаціоналізації і являють собою компанії, до складу яких можуть входити підприємства різних форм власності, різних видів діяльності, різних організаційно-правових форм, що знаходяться в різних країнах. При цьому в межах ТНК можна виділити материнську компанію чи групу материнських компаній, які суттєво впливають на свої зарубіжні підрозділи та здійснюють загальну координацію діяльності усіх підрозділів ТНК.

Виходячи з аналізу розвитку ТНК, визначено, що на сучасному етапі розвитку світової економіки відбувається постійне зростання економічної могутності та кількості ТНК, що є надзвичайно важливими передумовами глобалізації економічного розвитку. ТНК служать основною рушійною силою науково-технічного прогресу. В 2001 році у світі налічувалось близько 65 тисяч материнських компаній ТНК, вони мали приблизно 850 тисяч закордонних дочірніх підрозділів, число зайнятих робітників та службовців у закордонних дочірніх підрозділах ТНК складало 54 млн. чоловік. Обсяги реалізації найбільших 100 ТНК світу (6598 млрд. доларів США) у 2001 році складали 21% світового ВНП (31900 млрд. доларів США).

Темпи росту обсягів міжнародного виробництва ТНК перевищують темпи росту світового ВНП, а темпи зростання міжнародних продаж зарубіжних підрозділів ТНК перевищують темпи зростання світового експорту товарів та послуг. Обсяги міжнародного виробництва ТНК складали близько 11% та 5% світового ВНП в 2001 р. та в 1982 р. відповідно. Обсяг товарів та послуг, що були реалізовані закордонними підрозділами ТНК в 2001 році більш ніж удвічі перевищив обсяги світового експорту товарів та послуг.

Дослідження показало, що переважна більшість країн світу сприяють зростанню міжнародної діяльності ТНК, передусім, через зміни правового поля в частині сприяння іноземним інвестиціям та укладання міждержавних договорів про сприяння інвестиціям та договорів про усунення подвійного оподаткування. Так, за період 1990–2001 рр. із 1393 змін, що стосувалися інвестиційного клімату по світу в цілому, лише 78 змін (або 5%) були несприятливими для ПІІ, а 1315 змін (або 95%) сприяли процесам здійснення ПІІ. Визнаючи важливість залучення ПІІ, все більше країн створюють агентства зі сприяння іноземним інвестиціям, у 2000 році в світі налічувалося 164 агентства зі сприяння іноземним інвестиціям.

На основі дослідження різних підходів щодо сутності категорії “фінансова стратегія”, автор дійшов висновку, що мета фінансової стратегії ТНК полягає в забезпеченні адекватної фінансової структури капіталу ТНК, в прийнятті оптимальних інвестиційних рішень, оптимальних рішень щодо управління оборотним капіталом ТНК та оптимальних рішень стосовно управління валютними ризиками ТНК. Фінансова стратегія розробляється та впроваджується для досягнення загальнокорпоративних завдань ТНК, вона визначає оптимальний напрямок діяльності компанії з фінансової точки зору.

Встановлено, що головними етапами розвитку поглядів на фінансову стратегію та фінансові стратегічні завдання корпорації є наступні: максимізація прибутку, максимізація чистої дисконтованої вартості та мінімізація вартості капіталу, максимізація добробуту акціонерів компанії, портфельна теорія, модель оцінки капітальних активів, теорія арбітражного ціноутворення, теорія задоволення інтересів, теорія максимізації добробуту корпорації, агентська теорія, еклектична теорія міжнародного виробництва. Розглянувши розвиток теорій фінансових стратегій, автор робить висновок про необхідність розширення теоретичних моделей фінансових стратегій ТНК шляхом включення більшої сукупності ризиків та переваг, що випливають з міжнародної діяльності ТНК.

У розділі 2 “Дослідження практики реалізації фінансових стратегій ТНК в умовах глобалізації” досліджено світовий досвід у вирішенні різноманітних проблем розробки і реалізації фінансових стратегій ТНК, розглянуто фінансові аспекти корпоративних стратегій, досліджено процес глобалізації економічного розвитку та оцінено вплив глобалізації на фінансові стратегії ТНК.

Виходячи з дослідження глобалізації економічного розвитку та міжнародного бізнесу, автор дійшов висновку, що глобалізація справила значний вплив на фінансові стратегії ТНК і серед головних наслідків цього впливу слід виділити наступні:

-

-

-

-

-

Глобальні ТНК проводять політику повної інтеграції господарської діяльності в різних країнах та зорієнтовані на глобальну стандартизацію виробництва з незначними місцевими адаптаціями. Глобальна стратегія базується на інтеграції ресурсної бази ТНК та її найраціональнішого перерозподілу між різними підрозділами ТНК. При геоцентричному підході рішення фінансового планування та контролю приймаються виходячи з глобальних міркувань. Глобальна фінансова стратегія будується таким чином, щоб забезпечити максимізацію прибутку в межах всієї ТНК, навіть за рахунок збитковості окремих підрозділів.

За останні десятиріччя обсяги прямих інвестицій ТНК зростають надзвичайно швидкими темпами. Глобальні потоки надходжень ПІІ в 2000 році склали 1271 млрд. доларів США, що на 18% більше, ніж в 1999 р. і на 83% більше показника 1998 р. В 2001 р. мало місце скорочення обсягів ПІІ до 735 млрд. доларів США. Таке падіння було першим падінням обсягів ПІІ за останнє десятиріччя, воно було спричинене загальноекономічним падінням у найрозвиненіших країнах світу у зв’язку з терористичними актами в США, що сталися 11 вересня 2001 року. В той же час такі фундаментальні фактори як лібералізація національних ринків, технологічні зміни та посилення глобальної конкуренції дозволяють спрогнозувати зростання обсягів ПІІ у майбутньому.

На сучасному етапі глобалізації ПІІ ТНК здійснюються таким чином, що розвинені країни стають одночасно експортерами та імпортерами капіталу. Значна частка світових інвестиційних потоків припадає на розвинені країни, особливо на Європейський Союз та США. В 2001 році 503 млрд. доларів США, або 68% від загального обсягу надходжень ПІІ, надійшли у високорозвинені країни світу. При цьому в 2001 році 94% від загального обсягу здійснених ПІІ було здійснено компаніями з високорозвинених країн світу.

В 2001 році обсяги ПІІ в країни, що розвиваються, скоротилися на 15%, в той час як скорочення обсягів ПІІ в високорозвинені країни було більш суттєвим (50%). В 2000 році обсяги ПІІ в країни, що розвиваються, зросли на 8%, при цьому зростання обсягів ПІІ в високорозвинені країни знову було більш значним (21%). Подібні тенденції, на думку автора, вказують на більш динамічний характер інвестиційних потоків, що надходять у високорозвинені країни, та на пряму залежність інвестиційних потоків в країни, що розвиваються, від загального рівня інвестиційної активності у високорозвинених країнах.

Стрімке зростання ПІІ ТНК в останні роки, в першу чергу, є результатом масштабної хвилі міжнародних злиттів та поглинань за участю ТНК. Із загального обсягу надходжень ПІІ левова частка припадає на транснаціональні злиття та поглинання компаній, так, в 2001 р. на злиття та придбання за участю ТНК припадало 601 млрд. доларів США, або близько 82% загальносвітових обсягів надходжень ПІІ. Для високорозвинених країн злиття та поглинання є превалюючою формою надходжень ПІІ (більше 90% ПІІ), а в країнах, що розвиваються ПІІ здійснюються в основному шляхом будівництва нових об’єктів (близько 90% ПІІ). Інвестування в існуючі підприємства, яке є характерним для високорозвинених країн, пояснюється, на думку автора, їх високою інвестиційною привабливістю, що ґрунтується на використанні найсучасніших технологій, передових управлінських стандартів, можливостях виробничо-збутової інтеграції з існуючими підрозділами ТНК–інвестора тощо.

Зростання масштабів злиттів та поглинань спричинене наступними перевагами цієї форми ПІІ: синергічні ефекти, економія часу, ефект масштабу, доступ до стратегічних активів інших компаній, нарощування ринкової влади, фінансові мотиви та диверсифікація. В вартісному виразі близько 60%-70% транснаціональних злиттів та поглинань останніх років мають своїм наслідком створення горизонтально інтегрованих структур, що свідчить про зростаючу монополізацію світового ринку товарів та послуг.

Водночас за останні роки все більше і більше ТНК об’єднують зусилля в стратегічних альянсах та використовують зовнішніх постачальників (аутсорсинг), наприклад, стратегічні альянси ТНК “Дженерал Моторз” з такими ТНК як “Тойота” та “Хонда”. Значна кількість ТНК вступають в стратегічні альянси, в першу чергу, для того, щоб разом нести витрати по реалізації високотехнологічних проектів.

Прийняття міжнародних інвестиційних рішень в ТНК є більш комплексним і набагато складнішим в порівнянні з інвестиційною діяльністю на внутрішньому ринку. Причинами цього є існування політичного та культурного ризику в іноземних державах, валютного ризику, інфляційного ризику та різних національних податкових законодавств.

Вартість капіталу для ТНК є набагато нижчою, ніж вартість капіталу, що залучається суто національними компаніями, передусім через наявність у ТНК можливостей залучення більш дешевого капіталу на міжнародних фінансових ринках. Українські підрозділи світових ТНК, як правило, вдаються до банківських запозичень лише для поповнення обігових коштів, а довгострокове фінансування здійснюється, головним чином, через позики від материнських компаній.

Швидкі зміни міжнародного середовища призводять до зміни рушійних чинників ПІІ. Значущість традиційних факторів (наявність природних ресурсів та дешевої робочої сили, великі ринки збуту) постійно знижується. Сьогодні на перший план виходять наступні чинники здійснення ПІІ: лібералізація політики стосовно ТНК та ПІІ, технологічні фактори та управлінські фактори стратегій ТНК.

Аналізуючи тенденції розвитку інституційних середовищ країн світу, автор резюмує, що на світовому ринку капіталів спостерігається загострення конкуренції між приймаючими країнами за інвестиції ТНК. Особливо це стосується країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою, які не мають достатніх внутрішніх інвестиційних ресурсів. В останні роки обсяги ПЗІ в Центральну та Східну Європу мають тенденцію до концентрованого перерозподілу між окремими країнами регіону. У зв’язку з вищезазначеним, стратегії державних органів України повинні забезпечувати формування відносної привабливості інвестування в Україну в порівнянні з іншими країнами регіону.

В розділі 3 “Шляхи формування відносин стратегічного партнерства між світовими ТНК та українськими компаніями” проведено дослідження інвестиційного клімату в Україні, критично проаналізовано напрямки впливу ТНК на економіку України, визначено мотиви взаємодії українських компаній з ТНК, обґрунтовано економічний механізм залучення інвестицій світових ТНК в Україну, розроблено рекомендації для українських компаній щодо методичних підходів при взаємодії зі світовими ТНК, запропоновано рекомендації щодо оптимізації стратегій ТНК в Україні..

Головними мотивами виходу ТНК на український ринок є наступні: завоювання нових ринків збуту, потенціал вигідного використання українських факторів виробництва, бажання диверсифікації діяльності між значною кількістю ринків, традиційні економічні зв’язки між компаніями країн СНД, схожі характеристики середовищ країн СНД. Загальний обсяг ПІІ в Україну станом на 1 січня 2003 р. склав 5,339 млрд. дол. США, при цьому найбільші обсяги ПІІ надійшли в економіку України з наступних країн: США – 898,0 млн. дол. США (16,8% в загальному обсязі ПІІ), Кіпр – 602,6 млн. дол. США (11,3%), Великобританія – 510,5 млн. дол. США (9,6%), Нідерланди – 398,8 млн. дол. США (7,5%), Віргінські острови (Великобританія) – 337,0 млн. дол. США (6,3%), Російська Федерація – 322,6 млн. дол. США (6,0%).

Найбільші обсяги ПІІ з США та Великобританії спричинені тим, що США та Великобританія є взагалі найбільшими прямими інвесторами в світі завдяки інвестиційному потенціалу ТНК цих країн, а також через політичний вплив цих держав, що створює необхідні передумови для прямого іноземного інвестування. Значні інвестиції з Кіпру та інших офшорних зон, як правило, мають українське походження: український капітал спрямовується в офшорні зони, а вже звідти повертається через інші компанії та на більш привабливих умовах оподаткування тощо. Соціально-економічні характеристики України та Російської Федерації створюють економічну основу для виходу російських ТНК на український ринок. Яскравим свідченням цього є, зокрема, експансія російських нафтових та продовольчих компаній в Україні. Політичні ризики в Україні, що відштовхують західні ТНК, є цілком прийнятними для російських ТНК, оскільки вони звикли до такого ж рівня політичних ризиків, корупції, нестабільності у себе в Росії.

Станом на 1 січня 2002 р. найбільш інвестиційно привабливими були наступні галузі української економіки: харчова промисловість і переробка – 796 млн. дол. США (18,1% в загальному обсязі ПІІ), торгівля і посередництво – 648 млн. дол. США (14,7%), фінанси, кредит та страхування – 361 млн. дол. США (8,2%), машинобудування і металообробка – 346 млн. дол. США (7,8%). Лідируючі позиції харчової промисловості та торгівлі, на думку автора, зумовлюються тим, що період окупності інвестицій в ці галузі є набагато коротшим, ніж в інші галузі, а це знижує непередбачуваність грошових потоків, до того ж, Україна має потужний аграрний сектор, що може забезпечити сировинні потреби проектів в харчовій промисловості.

Серед головних перешкод на шляху інвестиційної діяльності світових ТНК в Україні слід виділити наступні: неврегульованість та нестабільність правової бази, недосконалість податкової системи та значний податковий тиск, високий рівень бюрократії і корумпованості посадових осіб, низький платоспроможний попит українських споживачів, недостатня транспарентність (прозорість) процесу приватизації, неефективність судової влади, повільний розвиток фондового ринку.

Дослідження показало, що на макрорівні найважливішими напрямками позитивного впливу світових ТНК на економіку України є наступні: поглиблення інтеграції економіки України в світову економіку, вирішення проблем зайнятості в Україні, сприяння підвищенню якості життя українських громадян, сплата податків в державний бюджет України та фінансування соціальних програм, запровадження сучасних методів менеджменту, підвищення технологічного розвитку України.

На сьогоднішній день підрозділи ТНК є одними з найбільших платників податків в Україні. “ІнвестГазета” при підтримці ДПА України склала рейтинг кращих сумлінних платників податків в 2000 році. Рейтинг очолили три компанії, що створені за участю капіталу світових ТНК (проти кожної компанії вказана сума податків сплачених у 2000 році): АТ “Філіп Морріс Україна” – 302,6 млн. грн., ЗАТ “Утел” – 150,0 млн. грн., ЗАТ “Український мобільний зв’язок” – 101,5 млн. грн.

На мікрорівні окремого українського підприємства можна виділити наступні переваги встановлення партнерських стосунків зі світовими ТНК: підвищення конкурентоспроможності українських компаній, отримання доступу до іноземних ринків товарів та послуг, фінансування діяльності українських компаній за рахунок ресурсів ТНК, прийняття іноземними ТНК інвестиційних зобов’язань при приватизації державних підприємств тощо. Підприємства з іноземними інвестиціями мають багато можливостей щодо вирішення проблеми дефіциту фінансових ресурсів, у тому числі, позики від інших підрозділів ТНК, дешеве кредитування від транснаціональних банків під гарантії материнської компанії.

Існує також цілий ряд негативних наслідків, які несуть ТНК для національних економік. Найбільшими загрозами, які може принести діяльність світових ТНК для України, є наступні: монополізація українського ринку та пов’язане з цим банкрутство українських компаній, значна економічна залежність України від іноземних ТНК та ухилення ТНК від сплати податків. Слід враховувати і небезпеку того, що супердержави світу (США, Великобританія, Росія) через експансію своїх ТНК здатні підірвати економічний і політичний суверенітет України.

На думку автора, світові ТНК зможуть оптимізувати свої стратегії в Україні і сформувати стратегічне партнерство з українськими компаніями завдяки наступним заходам: підвищення якості доінвестиційного аналізу об’єктів інвестування, юридичне закріплення чіткого розмежування прав та обов’язків ТНК та українських партнерів, проведення аналізу справедливої вартості української компанії-об’єкта інвестування, постійний моніторинг політичних ризиків в Україні та налагодження добрих стосунків з українськими державними органами, підвищення фінансової результативності через більш повне використання конкурентних переваг ТНК.

Економічний механізм залучення інвестицій світових ТНК в українську економіку має включати наступні складові: реформа податкової системи, формування дійового законодавства, посилення боротьби з корупцією, підвищення ефективності функціонування спеціальних режимів для інвестиційної діяльності, прискорення розвитку ринку цінних паперів, забезпечення захисту іноземних інвесторів через судову систему, спрощення процесу здійснення інвестиції іноземним інвестором, забезпечення максимальної транспарентності приватизаційного процесу, розвиток інфраструктури бізнесу, продовження економічної політики стабілізації курсу гривні та зниження рівня інфляції.

Світова практика показує, що одним із ефективних інструментів залучення іноземних інвестицій можуть бути вільні економічні зони. Станом на 1 липня 2002 р. в Україні налічувалось 11 спеціальних економічних зон (СЕЗ), 66 територій пріоритетного розвитку (ТПР) та 8 технопарків, в які було залучено 788,7 млн. дол. США. На жаль, сьогодні ефективність СЕЗ/ТПР в Україні можна оцінити як порівняно низьку. Структура надходжень інвестицій в СЕЗ/ТПР характеризується зростанням питомої ваги вітчизняних інвестицій: за 2000 р. – 48%, за 2001 р. – 57,8%, за перше півріччя 2002 р. – 79,4%. В загальній сумі наданих пільг постійно збільшується питома вага пільг з імпортного мита. Подібні явища вказують на функціонування українських СЕЗ/ТПР в якості каналів безмитного ввозу імпортних товарів. В той же час спостерігаються і позитивні явища у роботі СЕЗ/ТПР: за перше півріччя 2002 р. обсяги виробництва в рамках СЕЗ/ТПР, склали 3,5 млрд. гривень, що на 52% перевищує обсяги виробництва за перше півріччя 2001 р., питома вага експорту за перше півріччя 2002 р. зросла до 27%.

Підвищення ефективності функціонування СЕЗ/ТПР можливе завдяки наступним заходам: посилення контролю за ввезенням товарів до СЕЗ та вивезенням товарів із СЕЗ на митну територію України, спрощення порядку погодження інвестиційних проектів з державними органами, дієвий моніторинг результатів функціонування СЕЗ/ТПР з наступним накладенням санкцій. Щоб запобігти підриву міжнародного іміджу України, накладення санкцій має здійснюватися лише у відповідності з задекларованими правилами ведення бізнесу на території СЕЗ/ТПР.

Українські компанії мають цілий ряд конкурентних переваг, які мають слугувати основою побудови взаємовигідного партнерства зі світовими ТНК. Найважливішими серед цих переваг, на думку автора, є наступні: відмінне знання українського ринку, статус національного виробника, налагоджені зв’язки з державними органами, наявність розгалужених філіальних мереж, монопольне положення на українському ринку, усталені ділові відносини з постачальниками.

На наш погляд, формування інвестиційної привабливості українських підприємств з точки зору ТНК можна досягти за рахунок наступних заходів:

-

-

-

-

-

Згідно методології ЮНКТАД міжнародний характер діяльності компанії можна проаналізувати за трьома ключовими показниками: відношення зарубіжних активів до загальних активів, відношення обсягів реалізації за кордоном до загальних обсягів реалізації, відношення кількості зайнятих у зарубіжних підрозділах до загальної кількості працівників. Середню арифметичну цих трьох показників визначають як індекс транснаціональності (ІТН).

В табл. 1 наведено перші 10 ТНК світу за показником “Зарубіжні активи”. Приймаючи до уваги незначні зарубіжні активи українських компаній та незначну кількість зайнятих у зарубіжних підрозділах українських компаній, на думку автора, ІТН для українських компаній в середньому буде дорівнювати одній третій від відношення обсягів експорту до загальних обсягів реалізації. В табл. 2 представлено найбільші компанії України за обсягами експорту в 2001 році, а також розраховано ІТН цих компаній. ІТН найбільших українських компаній досить сильно варіюють: у 2001 році від 6% для ТНК-Україна до 25% для металургійного комбінату “Криворіжсталь”.

Таблиця 1

Перші 10 ТНК світу за показником “Зарубіжні активи” в 2000 році

Місце |

Назва ТНК |

Країна походження ТНК | Активи, (в млрд. дол. США) |

ІТН*

По зарубіжним активам | по ІТН* | Зарубіжні | Всього

1 | 15 | Vodafone | Великобританія | 221 | 222 | 81%

2 | 73 | General Electric | США | 159 | 437 | 40%

3 | 30 | ExxonMobil | США | 102 | 149 | 68%

4 | 42 | Vivendi Universal | Франція | 93 | 142 | 60%

5 | 84 | General Motors | США | 75 | 303 | 31%

6 | 46 | Royal Dutch/Shell Group | Великобританія | 75 | 122 | 57%

7 | 24 | BP | Великобританія | 57 | 75 | 77%

8 | 80 | Toyota Motor | Японія | 56 | 154 | 35%

9 | 55 | Telefonica | Іспанія | 56 | 87 | 54%

10 | 47 | Fiat | Італія | 53 | 96 | 57%

* ІТН – індекс транснаціональності

Джерело: World investment report 2002: Transnational corporations and export competitiveness, (Overview) / UNCTAD, New York and Geneva. – 2002, www.unctad.org.

Таблиця 2

Найбільші компанії України за обсягами експорту в 2001 році

Місце | Компанія | Обсяги експорту, в млн. дол. США | Обсяги реалізації, в млн. дол. США (розраховано автором) | Відношення обсягів експорту до обсягів реалізації (розраховано автором) | ІТН* (розрахова-но автором)

1 | Криворіжсталь | 754 | 1009 | 75% | 25%

2 | Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча | 659 | 911 | 72% | 24%

3 | Індустріальний Союз Донбасу | 500 | 1310 | 38% | 13%

4 | Інтерпайп | 433 | 740 | 58% | 19%

5 | Запоріжсталь | 339 | 566 | 60% | 20%

6 | Данко | 268 | 516 | 52% | 17%

7 | ТНК-Україна | 232 | 1269 | 18% | 6%

8 | Миколаївський глиноземний завод | 208 | інформація відсутня | - | -

9 | ДМК-Трейдинг | 201 | 158 | - | -

10 | Азовсталь | 170 | 730 | 23% | 8%

Всього перші 8 експортерів** | 3355 | 7051 | 48% | 16%

* ІТН – індекс транснаціональності

** без врахування Миколаївського глиноземного заводу (через відсутність інформації) та ДМК-Трейдинг (через невідповідність даних щодо обсягів експорту та обсягів реалізації)

Джерело: Рейтинг лучших компаний Украины “Топ 100” за 2001 г. // ІнвестГазета. – №24, 18 червня 2002 р. – С. 30.

Автором встановлено, що ІТН найбільших українських компаній є значно нижчими за ІТН найбільших ТНК світу. Порівняно низькі індекси транснаціональності українських компаній спричинені низьким рівнем ПІІ українських компаній. Процес формування ТНК українського походження може бути прискорено шляхом впровадження наступних заходів:

-

-

-

-

Результати проведеного дослідження були узагальнені автором у Блок-схемі формування відносин стратегічного партнерства між світовими ТНК та українськими компаніями (Рис. 1).

Перспективи майбутньої широкомасштабної та ефективної діяльності світових ТНК на ринку