НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАРАЖБЕЙ ГАЛИНА МИКОЛАЇВНА

УДК 632.76:633.63[477.65]

Біологічні особливості основних шкідників цукрових буряків та захист сходів від них в умовах Північного Степу України

16.00.10 – ентомологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис

Дисертаційна робота виконана у лабораторії захисту рослин від шкідників та хвороб Інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук

Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор САБЛУК Василь Трохимович, Інститут цукрових буряків УААН, завідуючий лабораторією захисту рослин від шкідників та хвороб

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор ШЕЛЕСТОВА Валентина Сергіївна, Національний аграрний університет, професор кафедри ентомології

кандидат сільськогосподарських наук, ГОРБАЧ Таміла Іванівна, Інститут захисту рослин УААН, старший науковий співробітник відділу державних випробувань та технологій застосування пестицидів

Провідна установа - Полтавська державна аграрна академія, кафедра захисту рослин, Міністерства аграрної політики України, м. Полтава

Захист відбудеться 12 грудня 2003р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02. у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ – 41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус №3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ – 41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус №4, аудиторія 41

Автореферат розісланий 11 листопада 2003р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Мороз М.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Широке впровадження у виробництво інтенсивної технології вирощування цукрових буряків, яка грунтується на висіві насіння малими нормами і отриманні заданої густоти рослин, близької до кінцевої, значно загострило проблему захисту сходів від шкідників і хвороб. В Інституті цукрових буряків розроблено інтегровану систему захисту цієї культури від шкідливих організмів, в основу якої покладено інтоксикацію рослин інсектицидами системної дії способом нанесення їх на насіння. Завдяки цьому сходи цукрових буряків певний період захищені від шкідників, а інсектицидне навантаження на одиницю площі зменшується у 25 – 30 разів порівняно з іншими способами використання хімічних препаратів. Для обробки посівного матеріалу на насіннєвих заводах застосовують переважно інсектициди карбофуранової групи – фурадан, адіфур, карбосан, хінуфур. Але тривале їх використання у виробництві виявило деякі негативні сторони такі, наприклад, як недостатньо тривалий термін токсичної дії та ін. Тому виникла потреба заміни цих препаратів новими, більш ефективними.

В умовах степової зони бурякосіяння України в останні роки практично не проводилось вивчення особливостей біології шкідників сходів цукрових буряків та контролю їх чисельності. Захист сходів від них здійснювався за розробками для інших зон, що не в повній мірі відповідає вимогам виробництва. У Степовій зоні видовий склад фітофагів значно більший, а агрокліматичні умови істотно відрізняються від інших регіонів, тому уточнення біологічних особливостей шкідників сходів цукрових буряків, визначення шкодочинності та розробка заходів контролю у Степу України є актуальним.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась в 2000 – 2002 рр. у лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників та хвороб Інституту цукрових буряків УААН та Долинському опорному пункті Кіровоградської області згідно тематичного плану „Цукрові буряки.” Реєстраційний номер – 0196U012876 на 1995-2000 рр. та 0101U001242 на 2001-2005 рр.

Мета досліджень. Метою досліджень було уточнення видового складу шкідників сходів цукрових буряків та їх біологічних особливостей у зоні Північного Степу України. Окрім того, передбачалось вивчення ефективності дії нових інсектицидів та їх композицій проти цих шкідників, встановлення впливу токсикації рослин препаратами нового покоління на початковий ріст і розвиток рослин цукрових буряків.

Завдання досліджень:

- уточнення видового складу та біологічних особливостей основних фітофагів сходів цукрових буряків в умовах Північного Степу України;

- визначення структури ентомокомплексу сходів цукрових буряків у зоні досліджень;

- уточнення трофічних зв’язків та шкодочинності чорного бурякового довгоносика;

- розробка математичної моделі короткострокового прогнозу чисельності чорного бурякового довгоносика та піщаного мідляка;

-

- удосконалення системи захисту сходів цукрових буряків у степовій зоні бурякосіяння України від комплексу фітофагів з урахуванням видового складу та сезонної динаміки їх чисельності;

-

Об’єкти дослідженя. Шкідники сходів цукрових буряків та нові інсектициди.

Предмет дослідженя. Система захисту цукрових буряків від основних шкідників.

Методи дослідженя:

-

-

-

Наукова новизна одержаних результатів досліджень. В умовах Північного Степу України уточнено видовий склад сходів цукрових буряків, який включає звичайного бурякового довгоносика (27%), чорного бурякового довгоносика (28%), сірого бурякового довгоносика (24%), бурякові блішки (11%), піщаного мідляка (7%) та інших фітофагів (23%). Чисельність їх у 3,2 – 5,4 раза перевищує загальноприйняті економічні пороги шкодочинності. Уточнено трофічні зв’язки та шкодочинність чорного бурякового довгоносика. Найбільша плодючість самок цього фітофага відмічена при живленні осотом польовим, березкою польовою та цукровими буряками, яка складає відповідно 190, 131 та 120 яєць/самку. Найменша плодючість (61 яйце/самку) виявлена при живленні жуків бобовими травами. Розроблена математична модель короткострокового прогнозу чисельності чорного бурякового довгоносика та піщаного мідляка. Визначено ефективність дії нових інсектицидів та їх композицій проти шкідників сходів цукрових буряків. Встановлено, що найвищу ефективність дії забезпечували інсектициди гаучо, 70% з.п. (128 г/п.о) і круізер, 35 % т.к.с. (20 мл/п.о.) та композиції гаучо, 70% з.п. (64 г/п.о) з фураданом, 35% т.п. (25 мл/п.о) і круізер, 35 % т.к.с. (10 мл/п.о.) з фураданом, 35% т.п. (25 мл/п.о.) для обробки насіння цукрових буряків. При цьому жуки чорного бурякового довгоносика проявляють найбільшу стійкість до інсектицидів та їх композицій, про що свідчить найнижча ефективність їх дії проти даного виду фітофагу.

Практичне значення одержаних результатів. Визначена структура ентомокомплексу цукрових буряків в умовах Північного Степу України; уточнені трофічні зв’язки та шкодочинність чорного бурякового довгоносика, піщаного мідляка та інших фітофагів і розроблені моделі короткострокового прогнозу їх чисельності; вивчена ефективність дії окремих інсектицидів та їх композицій для обробки насіння цукрових буряків проти основних фітофагів.

Композиція фурадану, 35% т.п. з круізером, 35% т.к.с. у половинних нормах витрати від рекомендованих для обробки насіння цукрових буряків, показала її значну перевагу порівняно з використанням цих препаратів окремо. Так, за рахунок кращого захисту сходів цукрових буряків було забезпечено збільшення урожайності коренеплодів на 3,7 т/га. Додатковий продукт дав змогу одержати 541,8 грн./га прибутку, що дозволяє вести не тільки просте, але й розширене відтворення виробництва.

Особистий внесок здобувача полягає у розробці програм та обгрунтуванні методології постановки і проведення досліджень, виконанні експериментальної частини досліджень, узагальнені одержаних результатів та їх інтерпретації, підготовці друкованих праць, наукових звітів. Дисертаційну роботу виконано автором самостійно.

Апробація роботи. Результати досліджень доповідались на конференціях молодих вчених Інституту цукрових буряків УААН (2000 р.) та Донецького аграрного університету (2001 р.); на конференції з захисту цукрових буряків від шкідників та хвороб Білоцерківської дослідно-селекційної станції (2002 р.); координаційних нарадах спеціалістів із захисту рослин Інституту цукрових буряків УААН і мережі його дослідно-селекційних станцій у 2000-2003 рр.; на засіданні методичної ради Інституту цукрових буряків (у 2000-2003 рр.); вченої ради Верхняцької дослідно-селекційної станції (2001 р.); кафедрі загального землеробства Кіровоградського державного технічного університету (2001 р.); Міжнародній конференції молодих вчених в Інституті ім. В.Я. Юр’єва (м. Харків 2003 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових працях, в тому числі чотири в фахових виданнях

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 170 сторінках комп’ютерного набору, складається із вступу, восьми розділів, висновків, рекомендацій виробництву та додатків, і включає 36 таблиць, 21 рисунків, 5 додатків. Список використаної літератури включає 229 джерел, у т.ч. 30 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, проаналізовано стан проблеми, визначено мету роботи на основі завдання дослідження, вирішення яких дало змогу досягти поставленої мети, наведено характеристику об’єкту та предмету дослідження, зазначено перелік використаних у роботі методів, сформульовані концептуальні положення новизни, показано теоретичне та практичне значення отриманих результатів, надано відомості про апробацію результатів дослідження, структуру та обсяг роботи.

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

В огляді літератури висвітлюється стан вивчення в Україні та за її межами ареалу та шкодочинності основних шкідників сходів цукрових буряків, біології та заходів контролю їх чисельності.

На основі аналізу літературних джерел показано актуальність теми дисертаційної роботи та визначено доцільність проведених досліджень, спрямованих на обгрунтування хімічного методу захисту сходів цукрових буряків від фітофагів.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальні дослідження проводили упродовж 2000-2002 рр. у зоні Північного Степу України (Кіровоградська область, Долинський опорний пункт ІЦБ УААН). Географічне положення регіону обумовлює помірність клімату: тепле літо поступово переходить у помірну холодну зиму з різким коливанням температури в окремі роки. Багаторічні дані про середньомісячну температуру повітря, вологість ґрунту, кількість опадів, кількість сонячних днів за період вегетації свідчать, що умови росту і розвитку цукрових буряків були сприятливими. У роки досліджень вони значно коливались, але в цілому наближались до багаторічних середньомісячних показників і помітно не впливали на динаміку чисельності шкідників. У районах, де проводились дослідження, найбільш розповсюджені глибокі мало- і середньогумусні реградовані чорноземи, які придатні для вирощування цукрових буряків.

Ефективність дії застосованих препаратів і їх композицій визначали за методикою з цукрових буряків (ВНІЦ, 1986) та за методикою випробування і застосування пестицидів (Трибель С.О., 2001). Статистичну обробку експериментальних даних здійснювали згідно методик викладених у книзі І.Б. Доспєхова (1987) на комп’ютері в програмах Exel.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Біологічні особливості основних шкідників сходів цукрових буряків у Північному Степу України

Основними шкідниками сходів цукрових буряків в умовах Північного Степу України є сірий, чорний і звичайний бурякові довгоносики, піщаний мідляк, личинки коваликів та бурякові блішки.

Чисельність цих фітофагів у даній зоні знаходилась на рівні або значно перевищувала загальноприйняті економічні пороги шкодочинності.

Найвища заселеність посівів цукрових буряків шкідниками в умовах Долинського опорного пункту ІЦБ була відмічена в 2000 та 2002 роках (табл. 1). При цьому, найбільшу загрозу для сходів становили довгоносики, бурякові блішки та піщаний мідляк. Так, щільність популяції чорного бурякового довгоносика перевищувала загальноприйнятий економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) в 9 разів, сірого бурякового довгоносика - в 3,2, звичайного бурякового довгоносика - в 7,3 та піщаного мідляка в 1,2 рази.

Таблиця 1

Чисельність основних шкідників сходів цукрових буряків, Долинський опорний пункт ІЦБ

Шкідники | Чисельність,

екз/м2 |

Х,

екз/м2 | ЕПШ,

екз/м2

2000 р. | 2001 р. | 2002 р.

Чорний буряковий довгоносик | 3 | 2 | 3 | 2,7 | 0,2-0,3

Сірий буряковий довгоносик | 2 | 1,5 | 1,2 | 1,6 | 0,2-0,5

Звичайний буряковий довгоносик | 3 | 3 | 0,5 | 2,2 | 0,1-0,3

Личинки коваликів | 2,5 | 3,0 | 2,5 | 2,6 | 2,5

Бурякові блішки | 10 | 8 | 6 | 10 | 8-10

Піщаний мідляк | 2 | 2 | 1,5 | 1,8 | 1-1,5

Серед інших наземних шкідників, що пошкоджують сходи цукрових буряків у Північному Степу України, найбільшого поширення набула південна бурякова блішка Chaetocnema breviuscula Fald., частка якої становить 98% із загальної кількості цих комах, що зустрічаються на бурякових плантаціях.

На краю поля чисельність блішок постійно вища, а в міру наближення до центру їх кількість різко знижується (рис. 1).

Підземні частини рослин культури у даній зоні пошкоджують личинки коваликів: Melanotus brunnipes Germ., Agriotes gurgistanus Fald., Agriotes sputator L., Selatosomus latus F.

Найбільшого поширення серед них набули личинки Melanotus brunnipes Germ., які займають 63% від загального обсягу щільності популяції цих шкідників (рис. 2.).

Рис. 1. Щільність бурякових блішок на різних відстанях від краю поля цукрових буряків, Долинський опорний пункт ІЦБ, 2000-2002 рр.

Рис. 2. Видовий склад та співвідношення коваликів, що пошкоджують сходи цукрових буряків у Північному Степу України, Долинський опорний пункт ІЦБ, 2000-2002 рр.

Екологічні особливості чорного бурякового довгоносика в умовах Північного Степу України

Чорний буряковий довгоносик є одним із основних шкідників сходів цукрових буряків у зоні Північного Степу України. Характерними особливостями цього виду є його широка поліфагія (він живиться 230 видами рослин) і партеногенетизм (у популяції тільки самки), які дають змогу даному виду репродукуватись у різних грунтово-кліматичних умовах. Але для свого розвитку ці комахи потребують підвищених порівняно з іншими шкідниками температур, що і визначає їх ареал - південна і південно-східна зони бурякосіяння України.

Добова активність жуків чорного бурякового довгоносика у різні години дня неоднакова. Здебільшого, жуки знаходяться на поверхні грунту, переважно, з 10 години ранку до 12-13 години дня, а потім з 15 до 17 години ( рис. 3). В інші години дня вони або забираються у поверхневий шар грунту біля пошкоджених ними рослин, або перебувають під грудочками землі і розетками прикореневих листків. Увечері жуки повертаються у грунт навіть тоді, коли температурні 

умови для їх активної діяльності сприятливі.

Рис. 3. Активність чорного бурякового довгоносика залежно від температури повітря та часу доби, Долинський опорний пункт ІЦБ, 2000-2002 рр.

Найбільш інтенсивно жуки чорного бурякового довгоносика живляться осотом польовим. В середньому за рік один жук з’їдає 718,7 мг листків цієї рослини. Найменш привабливим для комахи є бобові трави, яких вона з’їдає за один рік у 1,5 раза менше ніж осоту польового чи іншої привабливої для нього рослини, у тому числі і цукрових буряків (табл. 2).

Таблиця 2

Кількість спожитої маси рослин одним жуком чорного бурякового довгоносика за роки життя, Долинський опорний пункт ІЦБ, 2000-2001 рр.

Кормові рослини | Кількість спожитої маси рослин, мг

1-й рік | 2-й рік

Цукрові буряки | 671,9 | 654,8 | 633,3

Осот польовий | 721,5 | 716,0 | 718,7

Березка польова | 646,0 | 633,5 | 639,7

Лобода біла | 669,6 | 627,1 | 648,35

Щириця звичайна | 648,9 | 573,4 | 611,1

Бобові трави | 516,2 | 460,8 | 488,5

НІР05 | 3,8 | 14,1 | 11,2

Інтенсивне живлення спостерігається у період масового відкладання самками яєць, який припадає здебільшого на червень-липень. Кількість спожитої маси осоту польового коливається у межах від 60,9 до 65,1 мг/добу у перший рік життя та 54,4 – 62,11 мг/добу за другий рік життя.

Найбільшу кількість відкладених яєць самками чорного бурякового довгоносика відмічено при живленні осотом польовим та цукровими буряками - відповідно 79 та 70 яєць в перший рік життя та 111 та 50 яєць в другий рік життя (табл. 3).

Таблиця 3

Плодючість самок чорного бурякового довгоносика в залежності від виду корму, Долинський опорний пункт ІЦБ, 2000-2001 рр.

Кормові рослини | Відкладено яєць однією самкою за роки життя, шт. | Плодючість самок за два роки життя, шт./самку

1-й рік | 2-й рік

макси-мальне | міні-мальне | макси-мальне | міні-мальне

Цукрові буряки | 70 | 82,5 | 57,5 | 50 | 55 | 45 | 120

Осот польовий | 79 | 95 | 63 | 111 | 118 | 104 | 190

Березка польова | 60 | 75 | 45 | 71 | 64 | 78 | 131

Лобода біла | 55 | 67 | 43 | 60 | 73,5 | 46,5 | 115

Щириця звичайна | 47 | 60 | 34 | 54 | 65 | 43 | 101

Бобові трави | 27 | 35 | 19 | 34 | 40 | 28 | 61

НІР05 | 1,8 | 3,2 | 11

Ці рослини як корм для жуків даного виду виявилися рівнозначними. Низька плодючість шкідника упродовж двох років відмічена на варіанті з бобовими травами, де вона становила 27-34 яйця на одну самку.

Прогнозування чисельності чорного бурякового довгоносика та піщаного мідляка в умовах Північного Степу України

На архівних даних лабораторії прогнозу та діагностики державної станції захисту рослин Кіровоградської області за 1990 - 2000 рр. та власних спостереженнях розроблені моделі короткострокового прогнозу чисельності чорного бурякового довгоносика та піщаного мідляка в умовах Північного Степу України, які визначаються наступними такими рівняннями регресії для чорного бурякового довгоносика та піщаного мідляка:

У = 3,5 – 0,02Х1 – 0,003Х2 + 0,004Х3 – 0,08Х4,

де: У – чисельність чорного бурякового довгоносика, екз/м2;

3,5 – вільний член (коефіцієнт узгодження одиниць);

Х1 – середньомісячна температура повітря у січні–травні, 0С;

Х2 – кількість опадів у січні–травні, мм

Х3 – середньомісячна багаторічна кількість опадів у січні–травні, мм

Х4 – чисельність чорного бурякового довгоносика у попередньому році, екз/м2.

У= 12,4-0,6Х1 – 0,01Х2;

де: У – чисельність піщаного мідляка, екз/м2;

12,4 – вільний член (коефіцієнт узгодження одиниць);

Х1 – кількість опадів у травні, мм;

Х2 – температура повітря у травні, 0С.

Ефективність дії інсектицидів та їх композицій проти основних шкідників сходів цукрових буряків

Інтоксикація рослин цукрових буряків системними інсектицидами забезпечує надійне збереження сходів цукрових буряків у Степовій зоні бурякосіяння України. Найбільш ефективними хімічними препаратами проти основних шкідників сходів є гаучо, 70% з.п. і круізер, 35 % т.к.с. та їх композиції з фураданом, 35% т.п. у половинних нормах витрати від рекомендованих.

Встановлено, що через добу після підселення комах у фазу сім’ядольних листків на всіх варіантах загинуло від 15,3 до 21,4 % особин (табл. 4). При цьому, найвища стартова ефективність відмічена у варіантах із застосуванням гаучо, 70% з.п. (20,2%) і круізеру, 35% т.к.с. (19,5%). Високу стартову ефективність забезпечило застосування цих препаратів в композиції з фураданом, 35% т.п. Так, у варіантах із застосуванням препаратів у половинних нормах витрати ефективність їх дії перевищувала показники еталону на 27,5 – 32,02%.

Через 3 доби після підсадки найвищу смертність жуків чорного бурякового довгоносика відмічено також у варіантах із застосуванням гаучо та круізеру, яка на 13,2-4,8% перевищувала показники еталону. Високу ефективність дії проти жуків цього довгоносика отримано і при застосуванні цих препаратів у половинних нормах витрати в композиції з еталоном. Так, смертність жуків на третій день після підсадки у цих варіантах становила 40-41,5%, що на 12,7-16,9% вище показників еталону.

Таблиця 4

Ефективність дії інсектицидів та їх композицій при обробці насіння цукрових буряків проти чорного бурякового довгоносика, Долинський опорний пункт ІЦБ, 2000-2002 рр.

Варіанти | Норма витрати препара-ту, мл, (г)/п.о. | Загинуло жуків (%) через ... діб після підсадки, %

1 підсадка | 2 підсадка

1 | 3 | 5 | 7 | 1 | 3 | 5 | 7

Контроль* | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0

Фурадан, 35%т.п.- еталон | 50 | 15,3 | 35,5 | 47,9 | 55,4 | 12,3 | 28,5 | 45,6 | 51,2

Гаучо, 70%з.п. | 128 | 20,2 | 40,2 | 57,9 | 67,2 | 16,2 | 37,8 | 56,9 | 61,4

Круізер, 35%т.к.с. | 20 | 19,5 | 37,2 | 54,6 | 58,9 | 15,6 | 35,0 | 54,2 | 57,5

Промет,40% мк.с. | 45 | 16,2 | 34,2 | 51,2 | 54,9 | 14,4 | 33,7 | 47,4 | 50,9

Фурадан+гаучо | 25+64 | 21,4 | 41,5 | 59,6 | 70,1 | 16,4 | 39,1 | 58,1 | 66,8

Фурадан+круізер | 25+10 | 19,8 | 40,0 | 57,2 | 65,7 | 16,2 | 37,2 | 54,6 | 64,6

Фурадан+промет | 25+25 | 17,6 | 39,6 | 55,2 | 63,9 | 15,1 | 35,7 | 49,0 | 60,0

*У всіх варіантах насіння цукрових буряків оброблялось фунгіцидом апрон XL, 35% т.к.с. у нормі витрати 3 мл/п.о.

Отже, при використанні для обробки насіння цукрових буряків інсектицидів гаучо, 70% з.п. та круізеру, 35% т.к.с. і їх композицій з фураданом, 35% т.п. у половинних від рекомендованих норм витрати відзначалась висока ефективність дії проти чорного бурякового довгоносика.

Особливості росту та продуктивність цукрових буряків після обробки насіння інсектицидами та їх композиціями

Препарати круізер, 35% т.к.с. та промет, 40% мк.с. при застосуванні їх для обробки насіння цукрових буряків сприяли підвищенню польової схожості насіння в середньому на 3,7% порівняно з контролем. Підвищення польової схожості відмічено і у варіантах з використанням для обробки насіння цукрових буряків композицій круізеру, 35% т.к.с. з фураданом, 35% т.п. та промету, 40% мк.с. з фураданом, 35% т.к.с., гаучо, 70% з.п. з фураданом, 35% т.к.с та їх композиція трохи знижують схожість насіння порівняно з контролем (рис. 4.).

Рис. 4. Польова схожість насіння цукрових буряків при обробці його інсектицидами та їх композиціями, Долинський опорний пункт, 2000-2002 рр.:

*1. Контроль; 2. Фурадан, 35% т.п. (50 мл/п.о.); 3. Гаучо, 70% з.п. (128 г/п.о.); 4. Круізер, 35% т.к.с. (20 мл/п.о.); 5. Промет,40% мк.с. (45 мл/п.о.); 6. Фурадан, 35% т.п. (25 мл/п.о.) + Гаучо, 70% з.п. (64 г/п.о.); 7.Фурадан, 35% т.п. (25 мл/п.о.) + Круізер, 35% т.к.с. (10 мл/п.о.); 8. Фурадан, 35% т.п. (25 мл/п.о.) + Промет, 40% мк.с. (25 мл/п.о.)

*У всіх варіантах насіння цукрових буряків оброблялось фунгіцидом апрон XL, 35% т.к.с. у нормі витрати 3 мл/п.о.

Найвищу урожайність культури отримано при застосуванні для обробки насіння композиції фурадану, 35% т.п. з круізером, 35% т.к.с., що майже на 5 т/га більше порівняно з контролем і на 2,7 т/га від еталону (табл. 5). Урожайність коренеплодів при застосуванні для обробки насіння композицій фурадан з гаучо і фурадан з прометом була вищою від контролю відповідно на 3,5 т/га та 2,4 т/га.

Таблиця 5

Продуктивність цукрових буряків при використанні для сівби насіння, обробленого інсектицидами та їх композиціями, Долинський опорний пункт ІЦБ, 2000-2002 рр.

Варіанти | Норма витрати, мл,(г)/п.о | Врожайність коренепло-

дів, т/га | Цукристість, % | Збір цукру, т/га

Контроль* | 25,8 | 14,1 | 3,6

Фурадан, 35%т.п.- еталон | 50 | 27,3 | 14,3 | 3,9

Гаучо, 70%з.п. | 128 | 28,2 | 14,4 | 4,0

Круізер, 35%т.к.с. | 20 | 30,0 | 14,4 | 4,3

Промет ,40% мк.с. | 45 | 28,1 | 14,3 | 4,0

Фурадан+гаучо | 25+64 | 29,3 | 14,6 | 4,3

Фурадан+круізер | 25+10 | 30,0 | 14,5 | 4,4

Фурадан+промет | 25+25 | 28,2 | 14,3 | 4,0

НІР05 | - | 1,81 | Fф›Fт | 0,2

*У всіх варіантах насіння оброблялося фунгіцидом апрон XL, 35% т.к.с. у нормі витрати 3 мл /п.о.

Економічна ефективність застосування інсектицидів та їх композицій для обробки насіння

Оцінку ефективності хімічного захисту сходів цукрових буряків від фітофагів проводили у 2002 р. у виробничих умовах (ВАТ “2-ий імені Петровського цукровий завод” Кіровоградської області) на площі 4 га з використанням для сівби гібриду Український ЧС-70.

Композиція фурадану, 35% т.п. з круізером, 35% т.к.с у половинних нормах витрати від рекомендованих для обробки насіння цукрових буряків показала її значну перевагу порівняно з використанням цих препаратів окремо. Так, за рахунок кращого захисту сходів цукрових буряків, забезпечено збільшення урожайності коренеплодів на 3,7 т/га. Додатковий продукт дав змогу одержати 541,8 грн./га прибутку, що дозволяє вести не тільки просте, але й розширене відтворення виробництва.

Висновки

1. Основними шкідниками сходів цукрових буряків у зоні Північного Степу України є чорний, сірий і звичайний бурякові довгоносики, піщаний мідляк, личинки коваликів та бурякові блішки, чисельність яких щорічно у 3,2– 5,4 раза і більше перевищує загальноприйняті економічні пороги їх шкодочинності.

2. Основними кормовими рослинами для чоного бурякового довгоносика є осот польовий, цукрові буряки, березка польова, лобода біла, при живленні якими відмічається найбільша плодючість самок (від 55 до 111 шт. яєць/самку щорічно). При живленні жуків бобовими травами самки відкладають яєць у 3,5 раза менше ніж при живленні осотом польовим.

3. Серед грунтоживучих шкідників найбільш шкодочинними є личинки чотирьох видів коваликів: Melanotus brunnipes Germ., Agriotes gurgistanus Fald., Agriotes sputator L., Selatosomus latus F. Найбільш поширеним з них є Melanotus brunnipes Germ., частка якого у фауні коваликів становить 63%.

4. Із блішок сходи цукрових буряків у Північному Степу України пошкоджує південна бурякова блішка (Chaetocnema breviuscula Fald.) , яка займає 98% від загальної кількості цих комах, що зустрічаються на посівах даної культури.

5. Розроблені моделі короткострокового прогнозу чисельності чорного бурякового довгоносика та піщаного мідляка, які визначаються наступними рівняннями регресії для чорного бурякового довгоносика та піщаного мідляка:

У = 3,5 – 0,02Х1 – 0,003Х2 + 0,004Х3 – 0,08Х4; У= 12,4-0,6Х1 – 0,01Х2.

2. 6. Найбільш ефективними інсектицидами для обробки насіння цукрових буряків проти основних шкідників сходів у зоні Північного Степу України є гаучо, 70% з.п. і круізер, 35 % т.к.с. та їх композиції з фураданом, 35% т.п. у половинних нормах витрати від рекомендованих. Ефективність дії цих інсектицидів проти жуків чорного бурякового довгоносика становить 57,5 - 66,8%, звичайного бурякового довгоносика - 84,3 - 94,2%, піщаного мідляка - 74,5 - 84,2%. При цьому жуки чорного бурякового довгоносика проявляють найбільшу стійкість до інсектицидів та їх композицій, про що свідчить найнижча ефективність їх дії проти досліджуваного виду фітофага.

7. Інсектициди гаучо, 70% з.п., круізер, 35% т.к.с. та їх композиції з фураданом, 35% т.п. для обробки насіння цукрових буряків забезпечували збільшення урожайності коренеплодів цукрових буряків на 2,4 – 4,2 т/га порівняно з контролем та на 0,9 – 2,7 т/га – з еталоном.

8. Економічна ефективність обробки насіння цукрових буряків композиції інсенктициду круізеру, 35% т.к.с. з фураданом, 35% т.п. у половинних нормах витрати становить 541,68 грн./га, а рівень рентабельності - 45,8%.

Рекомендації виробництву

Для забезпечення надійного захисту сходів цукрових буряків від комплексу шкідників у зоні Північного Степу України використовувати для сівби насіння оброблене інсектицидами гаучо, 70% з.п. чи круізером, 35% т.к.с. або їх композицією з фураданом, 35% т.п. у половинних нормах витрати від рекомендованих. Для короткострокового прогнозу чисельності чорного бурякового довгоносика та піщаного мідляка, лабораторіям сигналізації та прогнозу станцій захисту рослин використовувати моделі короткострокового прогнозу, які характеризуються наступними рівняннями регресії: для чорного бурякового довгоносика: У = 3,5 – 0,02Х1 – 0,003Х2 + 0,004Х3 – 0,08Х4 та піщаного мідляка: У= 12,4-0,6Х1 – 0,01Х2.

Основний зміст дисертації висвітлено в роботах:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

Каражбей Г.М. Біологічні особливості основних шкідників сходів цукрових буряків та захист сходів від них в умовах Північного Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 16.00.10 – ентомологія. - Національний аграрний університет, Київ, 2003.

Уточнено видовий склад шкідників сходів цукрових буряків в умовах Північного Степу України. Встановлено, що основними фітофагами на сходах цієї культури є чорний, сірий та звичайний бурякові довгоносики, бурякові блішки, личинки коваликів та піщаний мідляк. Уточнено трофічні зв’язки та шкодочинність чорного бурякового довгоносика. Найбільша плодючість самок відмічена при живленні їх осотом польовим, березкою польовою та цукровими буряками, яка за роки досліджень становила відповідно – 190, 131 та 120 яєць/самку. Найменшу плодючість (61 яєць/самку.) відмічено при живленні бобовими травами. Розроблена математична модель короткострокового прогнозу чисельності чорного бурякового довгоносика та піщаного мідляка. Визначено ефективність дії нових інсектицидів та їх композицій при обробці насіння цукрових буряків проти шкідників сходів. Встановлено, що найбільшу ефективність дії проти чорного бурякового довгоносика та інших шкідників сходів забезпечують гаучо, 70% з.п., круізер, 35% т.к.с. та їх композиціями з фураданом, 35% т.п.

Ключові слова: шкідники сходів, цукрові буряки, довгоносики, блішки, дротяники, піщаний мідляк, хімічний захист.

Каражбей Г.Н. Биологические особенности главных вредителей сахарной свеклы и защита всходов от них в условиях Северной Степи Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук, по специальности 16.00.10 – энтомология. – Национальный аграрный университет, Киев, 2003.

Уточнен видовой состав вредителей всходов сахарной свеклы в условиях северной Степи Украины. Установлено, что основными фитофагами на всходах этой культуры есть: черный, серый, обыкновенный свекловичные долгоносики, свекловичные блошки, личинки щелкунов, песчаный медляк. В структуре энтомофауны в даной зоне обыкновенный свекловичный долгоносик составляет (27%), серый свекловичный долгоносик - (24%), черный свекловичный долгоносик – (28), свекловичные блошки – (11%), песчаный медляк – (7%) и другие фитофаги (23%), численность которых у 3,2 – 5,4 раза превышает общепринятые экономические пороги вредоносности. Среди почвенных вредителей наиболее вредоносными есть личинки четырех видов щелкунов: Melanotus brunnipes Germ., Agriotes gurgistanus Fald., Agriotes sputator L., Selatosomus latus F. Самым распространенным среди них есть Melanotus brunnipes Germ., доля которого у фауне щелкунов составляет 63%.

Наибольшая плодовитость самок отмечена при питании их осотом полевым, вьюнком полевым, сахарной свеклой, которая в годы исследований составляла – 190, 131 и 120 яиц/самку. Наименьшую плодовитость (61 яиц/самку.) отмечено при питании бобовыми травами.

В условиях Северной Степи Украины существенный вред всходам сахарной свеклы наносит песчаный медляк. Подобно долгоносикам жуки этого вида объедают всходы сахарной свеклы с первых дней появления их на поверхности почвы. Численность этого фитофага колебалась в пределах от 2 до 6 екз/м2.

Разработана модель краткосрочного прогноза численности черного свекловичного долгоносика и песчаного медляка.

Определена эффективность новых инсектицидов и их композиций против вредителей всходов сахарной свеклы. Установлено, что наибольшую эффективность действия против черного свекловичного долгоносика и других вредителей всходов обеспечивает обработка семян сахарной свеклы гаучо, 70% с.п., круизером, 35% т.к.с. и их композициями с фураданом, 35% т.п. На 14 день после появления всходов эффективность действия этих инсектицидов против жуков черного свекловичного долгоносика составляет 57,5 - 66,8%, обыкновенного свекловичного долгоносика - 84,3 – 94,2%, песчаного медляка – 74,5 – 84,2%. При этом жуки черного свекловичного долгоносика проявляют наибольшую устойчивость к инсектицидам та их композициям, о чем свидетельствует самая низкая эффективность их против данного фитофага.

Использование для обработки семян сахарной свеклы инсектицидов гаучо, 70% с.п., круизера, 35% т.к.с. и их композиций с фураданом, 35% т.п. обеспечивает увеличение урожая корнеплодов сахарной свеклы 4,2 т/га в сравнении с контролем на 2,4-и 0,9-2,7 т/га - с эталоном.

Экономическая эффективность использования для обработки семян сахарной свеклы композиции инсектицидов круизера, 35% т.к.с. с фураданом, 35% т.п. у половинных нормах использования составляет 541,68 грн./га, а уровень рентабельности - 45,8%.

Ключевые слова: вредители всходов, сахарная свекла, долгоносики, блошки, проволочники, песчаный медляк, химическая защита.

Karazhbey G. M. Biological features of main pests of sugar beet and seedling protection from them under conditions of the Nothern Steppe zone of Ukraine. – A.

The thesis for obtaining a scientific degree of Candidate of Agricultural Sciences on speciality 16.00.10 – entomology. – The National Agrarian University, Kyiv, 2003.

The thesis deals with studying pests of sugar beet seedlings and regularities of population dynamics of dominant species.

A species composition of pests of sugar beet seedlings under conditions of the northern Steppe zone of Ukraine is specified.

Thus, it was determined that weevils (Psalidium maxillosum F., Tanumecus palliatus F. Bothynoderes punctiventris Germ., Opatrum sabulosum L., Elateridae, Chaetonema) were the main phytophages of seedlings of the crop.

Trophic relations and harmfulness of Psalidium maxillosum F. were studied. The highest fecundity of females was noted when they were fed with fields sowthistle, corn bind weed and sugar beet, for two years of studies, it amounted at average to 190, 131 and 120 eggs. The lowest fecundity was marked with females consuming bean grasses and it was only 61 eggs. A mathematical model for short – range forecasting Psalidium maxillosum F. and Opatrum sabulosum L. reproduction was worked out. The efficiency of action of new insecticides and their compositions against sugar beet seedling pests was determined. It was established that the highest efficiency against Psalidium maxillosum F. and other seedling pests was provided by sugar beet seed theatment with Gaucho, 70% w.p., Cruizer, 35%, f.c.s. and their compositions with Furadan, 35% p.p.

Key words: seedling pests, sugar beet, weevils, fleas, wireworms Psalidium maxillosum F., Tanumecus palliatus F., Bothynoderes punctiventris Germ., Opatrum sabulosum L., Elateridae, Chaetonema, chemical protection.