Рівень NO-3 у крові хворих на ГГВ, які додатково до базисної терапії отримували аміксин і циклоферон, був підвищений у гострий період захворювання і становив (6,490,29) ммоль/л, що майже у 4 рази вище за норму (Р<0,001). В динаміці, проте, дуже швидко рівень NO-3 знижувався і вже з 20-го дня хвороби не відрізнявся від нормальних показників і становив (1,250,08) ммоль/л, а при виписці (1,140,05) ммоль/л. Суттєвої різниці у порівнянні з групою хворих на ГГВ, які не отримували ці препарати, не було.

У хворих на ГГВ, які додатково отримували препарати з інтерферонгенними властивостями, вміст NO2 у сироватці крові був підвищений у порівнянні з контрольною групою і становив (0,270,02) г/л до 10-го дня хвороби (Р<0,001). На 20-ий день захворювання рівень NO2 у сироватці складав (0,220,02) г/л. При виписці хворих із стаціонару рівень NO2 становив (0,140,03) г/л, що відрізнялось від показників групи хворих на ГГВ, які не отримували аміксин та циклоферон (Р<0,05).

Концентрація L-аргініну в сироватці крові була підвищена у порівнянні з контрольною групою і складала (9,30,7) г/л на момент поступлення (Р<0,02). У групі хворих, які отримували інтерфероногени, спостерігалась така динаміка цієї сполуки – (7,240,31) г/л, що менше (Р<0,05) в порівнянні з 20-им днем захворювання у порівнянні з групою хворих на ГГВ, які отримували тільки базисну терапію, та (6,80,56) г/л при виписці зі стаціонару (Р<0,05). Тобто вже з 20-го дня захворювання відбулося достовірне зниження рівня L-аргініну в сироватці крові пацієнтів, які отримували циклоферон та аміксин, у порівнянні з групою хворих, які ці препарати не отримували.

Як бачимо, у хворих на гострий ГВ, які у комплексному лікуванні додатково отримували препарати з інтерфероногенними властивостями, відбувалася достовірно швидша нормалізація рівнів L-аргініну та NO2 у сироватці крові.

Таким чином, визначення концентрації L-аргініну та NO2 у сироватці, NO2- і NO3- в цільній крові хворих на гепатити різної етіології показали підвищення рівнів цих сполук. Але особливості їх динаміки залежать від етіології гепатиту і менше від гостроти й важкості перебігу. Так, при доброякісному перебігу ВГ, особливо це стосується ГА, ці показники швидко нормалізувались. При гострому ГВ спостерігалось значніше, ніж при ГА, підвищення рівнів L-аргініну та азотистих сполук на початку хвороби та їх відхилення від норми в час виписки. Разом з тим, у хворих на гострий ГВ з підвищеним ризиком хронізації, які додатково у комплексному лікуванні отримували препарати з інтерфероногенними властивостями (аміксин, циклоферон), спостерігалась швидша нормалізація вмісту L-аргініну та NO2 в сироватці. При гострому ГС рівні цих речовин були незначно вищими, ніж при ГВ, і практично не змінювались вподовж усього гострого періоду. При обстеженні хворих на хронічні ГВ, ГС та гепатит-мікст ГВ+ГС встановлено, що показники системи оксиду азоту (L-аргінін, NO2 у сироватці та NO2- і NO3- в цільній крові) у всіх обстежених перевищують норму і лікування в стаціонарі особливо не впливало на зміну їх величин.

Беручи до уваги подібність динаміки рівнів L-аргініну та сполук оксиду азоту у хворих на вірусні гепатити, в широкій клінічній практиці рекомендується визначати один показник - NO2 в сироватці крові, як найбільш придатний для використання у широкій клінічній практиці.

Дослідження вмісту NO2 у сироватці крові рекомендуємо застосовувати як моніторинговий метод при лікуванні інтефероногенами хворих на гострі та хронічні вірусні гепатити.

ВИСНОВКИ

У динаміці гострих і хронічних гепатитів А, В, С, В+С вивчено особливості обміну L-аргініну і NO2 у сироватці та NO2- і NO3- в цільній крові хворих залежно від етіології та періоду хвороби, що може поліпшити диференційну діагностику гострих та загострень хронічних гепатитів, а також служити додатковим тестом оцінки ефективності терапії інтерфероногенами хворих на ГГВ з підвищеним ризиком хронізації.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З огляду на подібність динаміки рівнів L-аргініну та сполук оксиду азоту у хворих на вірусні гепатити різної етіології, в широкій клінічній практиці рекомендується визначати один показник – NO2 в сироватці крові, котрий слід використовувати як додатковий критерій прогнозу інфекційного процесу і диференціації гострих і загострень хронічних гепатитів.

2. Дослідження вмісту NO2 у сироватці рекомендовано застосовувати як додатковий метод оцінки ефективності імунної та інтерфероної відповіді на вірусну репродукцію та допоміжний тест визначення показів для призначення та контролю ефективності лікування препаратами з інтерфероногенними властивостями хворих на гострий гепатит В з підвищеним ризиком хронізації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Зінчук О.М., Кіселик І.О., Шевченко Л.Ю. Використання електронного архіву HEPATITIS в гепатологічних клініках // Сучасні інфекції. – 2000. – № .– С. 5-8.

2. Кіселик І.О. Метаболізм оксиду азоту та вірусні гепатити. Патогенетичні аспекти // Інфекційні хвороби. – 2001.– № 2.– С. 42-46.

3. Кіселик І.О., Луцик М.Д., Шевченко Л.Ю. Особливості визначення нітритів та нітратів у крові хворих на вірусні гепатити та жовтяниці іншої етіології // Лабораторна діагностика. – 2001 – № 3.– С. 43-45.

4. Кіселик І.О., Федечко Л.Й, Жидак Н.М. Про можливість оцінки стану інтерферон-системи шляхом визначення активності індуцибельної NO-синтетази // Нове в діагностиці і терапії інфекційних хвороб: Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України (18-19 травня 2000 р., м. Львів). – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.– С. 71-73.

5. Кіселик І.О. Шидловська Л.Й. Вивчення імуносупресивних властивостей вірусу гепатиту в експерименті. // Проблеми вірусних гепатитів, що передаються парентеральним шляхом. – Київ. – 2001. – С. 15-20.

6. Кіселик І.О. Визначення нітритів та нітратів у хворих на вірусні гепатити: Клінічні аспекти // Проблеми вірусних гепатитів, що передаються парентеральним шляхом. – Київ. – 2001.– С. 23-28.

АНОТАЦІЯ

Кіселик І.О. L-аргінін та сполуки оксиду азоту у хворих на вірусні гепатити. Теоретичні та практичні аспекти їх дослідження. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 – інфекційні хвороби. – Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2003.

У дисертації викладені результати клініко-біохімічних досліджень 206 хворих на гострі та хронічні вірусні гепатити різної етіології. Встановлено, що у цих хворих значно підвищується вміст L-аргініну та азотистих сполук (NO2, NO2- та NO3-) в крові. При гострому перебігу вірусних гепатитів спостерігались високі значення L-аргініну в сироватці хворих. При доброякісному перебігу ВГ, особливо це стосується ГА, його показники швидко нормалізувались. При гострому ГВ спостерігалось значніше, ніж при ГА, підвищення рівнів L-аргініну на початку хвороби та їх відхилення від норми в час виписки із стаціонару. При гострому ГС рівні L-аргініну були незначно вищими ніж при ГВ і практично не змінювались вподовж усього гострого періоду. Виявлено, що рівень NO2- в цільній крові хворих на гострі гепатити А, В та С при госпіталізації перевищував показники здорових осіб у 2-3 рази. В сироватках рывнь NO2 перевищував норму у 5-6,5 разів. У хворих на ГА, і меншою мірою на ГВ, на момент виписки цей показник наближався до норми, тоді як при гострому ГС практично не зменшувався. Вміст NO3- в цільній крові хворих на гострі гепатити А, В та С при госпіталізації перевищував показники контрольної групи в 2,5-3 рази. При обстеженні хворих на хронічні ГВ, ГС та гепатити-мікст (ГВ+ГС) встановлено, що всі показники (L-аргінін та азотисті сполуки) практично у всіх обстежених перевищували норму, і лікування в стаціонарі особливо не впливало на їх рівень. Одержані результати дозволяють стверджувати, що рівень і динаміка L-аргініну та сполук оксиду азоту при гострих вірусних гепатитах залежать від етіології хвороби, а не від важкості та тривалості перебігу. Результати їх визначення можуть бути додатковим критерієм адекватності імунної та інтерферонової відповіді на вірусну репродукцію та допоміжним тестом оцінки ефективності терапії інтерфероногенами.

Ключові слова: вірусні гепатити, інтерферон, оксид азоту, L-аргінін.

ANNOTATION

Kiselyk I.O. L-arginine and nitric oxide bonds for the patients by virus hepatitis's. Theoretical and practical aspects of their researches. – The Manuscript.

The thesis on a scientific degree competition for the candidate of medical sciences on a speciality 14.01.13 – Infections Diseases. - Institute of Epidemiology and Infections Diseases of Academy of Medical Sciens of Ukraine, Kiev, 2003.

In a thesis the results of clinical-biochemical researches 206 patients by acute and chronic virus hepatitis’s of different aetiology are stated. It has been established, that for the patients with acute and chronic virus hepatitis’s the contents of L-arginine and nitrous bonds considerably rise (NO2, NO2- and NO3-) in blood. In acute viral hepatitis’s the high level of L-arginine in the patients serums was observed. In good-quality streaming virus hepatitis’s, in particular hepatitis A, its parameters were quickly normalised. In acute hepatitis B more appreciable was observed, than at hepatitis А, increasing levels of L-arginine in the beginning of the illness and their deflection from norm at an from the hospital. In acute hepatitis С the level of L-arginine was a little bit above than that seeing hepatitis В and practically did not vary during all acute season. It hassle been reported that the level of NO2- in an integral blood of the patients on acute hepatitis's and, in and with at hospitalisation exceeded parameters of the healthy persons in 2-3 times, whereas in serums this parameter exceeded norm in 5-6,5 times. Contents of NO3- in an integral blood of the patients on acute hepatitis's and in and with at the moment of hospitalisation exceeded parameters of control group in 2,5-3 times. At inspection of the patients chronic hepatitis В, hepatitis С and hepatitis B+C fixed, that all parameters (L-arginine and the nitrous bonds) practically for all inspected exceeded norm, and the treatment in the hospital did not have any influence on the changes of their values. The obtained results allow to verity, that the levels both changes of L-arginine and nitric oxide bonds in acute viral hepatitis's depend on the aetiology of the illness and, in a smaller measure, from the severity and duration of their course. Key words: viral hepatitis's, interferon, nitric oxide, L-arginine.

РЕЗЮМЕ

Киселик И.О. L-аргинин и соединения оксида азота у больных вирусными гепатитами. Теоретические и практические аспекты их исследований. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.13 – инфекционные болезни. – Институт эпидемиологии и инфекционных болезней имени Л.В. Громашевского АМН Украины, Киев, 2003.

В диссертации изложены результаты клинико-биохимических исследований 206 больных острыми и хроническими вирусными гепатитами разной этиологии. Установлено, что у этих значительно повышается содержание L-аргинина и азотистых соединений (NO2, NO2- и NO3-) в крови. При острых вирусных гепатитах наблюдалось высокий уровень L-аргинина в сыворотке больных. При доброкачественном течении ВГ, в особенности ГА, его показатели быстро нормализовались. При остром ГВ наблюдалось более значительное, чем при ГА, повышение уровня L-аргинина в начале болезни и его отклонение от нормы при выписке из стационара. При остром ГС уровень L-аргинина были незначительно выше чем при ГВ и практически не изменялся во время всего острого периода. Установлено, что уровень NO2- в цельной крови больных острыми гепатитами А, В и С при госпитализации превышал показатели здоровых лиц в 2-3 раза. В сыворотке уровень NO2 превышал норму в 5-6,5 раз. У больных ГА, и в меньшей мере ГВ к моменту выписки этот показатель приближался к норме, тогда как при остром ГС практически не изменялся. Содержимое NO3- в цельной крови больных острыми гепатитами А, В и С в момент госпитализации превышал показатели контрольной группы в 2,5-3 раза. При обследовании больных хроническими ГВ, ГС и микст (ГВ+ГС) установлено, что все показатели (L-аргинин и азотистые соединения) практически у всех обследованных превышают норму, и лечение в стационаре не влияло на их уровень. Полученные результаты позволяют утверждать, что уровень и динамика L-аргинина и соединений оксида азота при острых вирусных гепатитах зависят от этиологии болезни и, в меньшей мере, от тяжести и продолжительности их течения. В связи с похожей динамикой содержания соединений оксида азота у больных вирусными гепатитами рекомендуется определять содержание NO2 в сыроватке крови как дополнительный показатель прогноза течения инфекционного процесса и деференциации острых и хронических гепатитов. Результаты определения содержания соединений оксида азота могут быть дополнительным критерием адекватности иммунного и интерферонного ответа на вирусную репродукцию и вспомогательным тестом оценки эффективности терапии интерфероногенами.

Ключевые слова: вирусные гепатиты, интерферон, оксид азота, L-аргинин.