УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ВИНОГРАДУ І ВИНА “МАГАРАЧ”

КРИВОШЕЙ Іван Олексійович

УДК 634. 86. 07: 631. 559 (477.75)

Потенційна плодоносність сорту Кокур білий, інших аборигенних сортів винограду і її реалізація в гірсько-долинному приморському районі Криму

06.01.08. - Виноградарство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Ялта, 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Кримському державному агротехнологічному університеті

(м. Сімферополь).

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук,

професор, заслужений працівник освіти України

Дикань Олександр Павлович, Кримський державний

агротехнологічний університет, завідувач кафедри виноградарства.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук,

Хілько Віталій Федорович, Інститут виноградарства

і виноробства ім. В.Є. Таїрова, УААН, завідувач

лабораторії клонової селекції, м. Одеса;

кандидат сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник,

Клименко Віктор Павлович, Інститут винограду

і вина „Магарач”, УААН, провідний науковий співробітник, м. Ялта.

Провідна установа: Національний науковий центр – Нікітський Ботанічний сад, УААН, м. Ялта.

Захист дисертації відбудеться 11.02. 2004 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 53.365.02 при Інституті винограду і вина „Магарач”, УААН, за адресою: 98600, Крим, м. Ялта, вул.. Кірова, 31, ІВіВ “Магарач”

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці ІВіВ “Магарач”, Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 31

Автореферат дисертації розісланий 09.01.2004 року

Вчений секретар спеціалізованої ради,

доктор сільськогосподарських наук Бузні А.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Рослина винограду має високий потенціал урожайності, але реалізувати його може тільки за певних умов. При цьому основними факторами, що визначають величину і якість урожаю є: сорт, зона, експозиція, форма кущів і інші. Найбільш важливим фактором, що впливає на урожай, є агротехніка , саме цей фактор визначає виноградар.

Максимально реалізувати потенціал урожайності рослини винограду при даних природнокліматичних умовах, дозволяє тільки та агротехніка , що заснована на глибокому знанні і розумінні біологічних особливостей його росту і розвитку, а також біології формування генеративних органів.

Таким чином, вивчення закономірностей утворення і розвитку органів плодоношення має важливе значення.

Засноване на аборигенних сортах виробництво високоякісних десертних і столових вин являє собою виноградарську і виноробну галузь гірсько-долинного приморського району Криму. Для зберігання придатні аборигенні сорти: Шабаш, Асма, Ташли.

Аборигенні сорти і форми винограду районів з різними умовами виростання служать вихідним матеріалом для виведення стійких сортів, оскільки кримський аборигенний виноград культивувався протягом століть переважно в прибережних районах Криму, який характеризується засушливим кліматом, тому багато сортів стійкі до засухи.

Таким чином, вивчення потенційної плодоносності і розробка елементів агротехніки, спрямованих на кращу її реалізацію, для одержання високих, стабільних урожаїв високої якості у аборигенних сортів винограду Криму, є актуальною темою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилися за тематичним планом Кримського державного агротехнологічного університету за темою: “Наукове забезпечення галузей агропромислового комплексу Криму, розробка і удосконалювання технологій виробництва і переробки сільськогосподарської продукції в нових умовах господарювання” (номер державної реєстрації 0102V000128).

Мета дослідження. Мета досліджень полягала у вивченні процесу формування потенційної плодоносності протягом вегетаційного періоду і впливу довжини обрізки лоз на її реалізацію і формування урожаю.

Завдання дослідження. Установити терміни закладки і диференціації зачатків суцвіть у центральних бруньках у період літньої вегетації; вивчити динаміку формування потенційної плодоносності сорту Кокур білий протягом вегетаційного періоду; установити плодоносність центральних бруньок у кримських аборигенних сортів винограду в різних районах і умовах вирощування; вивчити розподіл коефіцієнтів плодоношення центральних бруньок за довжиною пагонів у сорту Кокур білий; вивчити вплив довжини обрізки плодових лоз на реалізацію потенційної плодоносності центральних бруньок у сорту Кокур білий у гірсько-долинному приморському районі Криму на різних за рельєфом ділянках; на підставі кореляційного аналізу вивчити зв'язок між плодоносністю бруньок і урожаєм винограду з метою оптимізації довжини обрізки і прогнозування урожаю; визначити потенційні можливості генотипу сорту Кокур білий, використовуючи метод оцінки адаптаційної здатності сортів; визначити вплив довжини обрізки плодових лоз на масу однорічного приросту в сорту Кокур білий; визначити економічну ефективність вирощування сорту Кокур білий при різній довжині обрізки, на схилах різної експозиції і на рівнині.

Наукова новизна одержаних результатів. В результаті проведених досліджень встановлені основні закономірності формування і реалізації потенційної плодоносності центральних бруньок у сорту винограду Кокур білий у гірсько-долинному приморському районі Криму. Використовуючи метод оцінки адаптаційної здатності сортів, визначені потенційні можливості генотипу сорту Кокур білий. Визначено вплив довжини обрізки плодових лоз на масу однорічного приросту у сорту Кокур білий. Отримано рівняння регресії для прогнозування урожаю сорту Кокур білий.

Практична цінність роботи. Визначено плодоносність центральних бруньок 26 кримських аборигенних сортів винограду в різних районах і умовах вирощування, що може використовуватися для визначення оптимальної довжини обрізки цих сортів. Впровадження у виробництво кращого варіанта довжини обрізки лоз сорту Кокур білий, визначеного з використанням установлених закономірностей між плодоносністю центральних бруньок і урожаєм, дозволяє одержати високий урожай гарної якості. Економічний ефект від впровадження рекомендацій в 2001-2002 р. склав 965,7 грн/га.

Індивідуальний вклад дисертанта. Полягає в самостійному підборі й аналізі літератури за темою дисертації, постановці задач досліджень, плануванні і постановці експериментів, аналізі і обробці отриманих результатів, упровадженні результатів досліджень у виробництво, підготовці наукових праць до друку.

Апробація роботи. Матеріали дисертації викладені на науково-виробничій конференції “Шляхи підвищення продуктивності виноградників” (Сімферополь, КДАТУ, 2002 р.), на всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених “Перспективні напрямки розвитку сільськогосподарської науки і виробництва в Україні” (Сімферополь, КДАТУ, 2002 р.), на IX міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених і фахівців “Досягнення сучасної науки у виноградарстві і виноробстві” (Ялта, ІВіВ “Магарач”, 2003 р.), на II всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених “Перспективні напрямки розвитку сільськогосподарської науки і виробництва в Україні” (Сімферополь, КДАТУ, 2003 р.).

Публікації. Результати дисертаційних досліджень викладено у шістьох публікаціях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація викладена на 110 сторінках машинописного тексту, складається із вступу, 4 розділів, висновків, рекомендацій виробництву. Список використаних джерел літератури містить 193 найменувань, у тому числі 15 зарубіжних авторів. Робота містить 19 таблиць, 25 рисунків, 10 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури. Була проаналізована наукова література присвячена дослідженням аборигенних сортів, а також потенційної плодоносності винограду. Аналіз показав: значення аборигенних сортів Криму для промислового виноградарства і для науки дуже велике. Саме ці сорти можуть бути використані для створення неповторних марок вин, по праву приналежних тому чи іншому району Криму; формування потенційної плодоносності бруньок винограду залежить від багатьох факторів; знаючи закономірності формування потенційної плодоносності сорту в конкретних умовах можна за допомогою агротехнічних прийомів створити максимальний потенціал і реалізувати його найбільш повно, одержуючи тим самим стабільний урожай, а також задовго до початку вегетації прогнозувати майбутній урожай; велике значення має вибір оптимальної довжини обрізки для кожного сорту у конкретних умовах вирощування з урахуванням напрямку використання урожаю.

Умови, об'єкти і методика досліджень. Дослідження з вивчення формування потенційної плодоносності сорту винограду Кокур білий, на ділянках з різними умовами рельєфу, проводилися в 1999-2001 роках на виноградниках радгоспу - заводу “Судак”, що розташований у гірсько-долинному приморському природно-виноградарському районі Криму. Форма кущів віяло на штамбі середньої висоти з вертикальним розміщенням приросту. Схема посадки кущів 3,0 х 1,5 м. Як підщепу використовувався сорт Берландієрі х Рипаріа Кобер 5ББ . Ділянки незрошувані. Досвіди закладені методом рендомізированих повторень Б.А. Доспехов (1973). Для сорту застосовувалися 5 варіантів обрізки (на 3, 6, 9, 12 і 15 вічок) у чотириразовій повторності, по 20 кущів у кожній. Як контроль використовувався варіант із виробничою довжиною обрізки на 6 вічок.

Для вивчення закладки і ступеня диференціації зачатків суцвіть у центральних бруньках у сорту Кокур білий на схилах різної експозиції через 7 днів у літній період вегетації із сучків заміщення відбирали по 5 пагонів і вимірювали їхню довжину. Мікроскопування зимуючих вічок проводили в кожнім вузлі під мікроскопом МБС - 10. В міру збільшення довжини пагонів зона досліджень розширювалася і максимально досягала 15-го вузла.

Вивчення потенційної плодоносності центральних бруньок по варіантам проводили за методикою швидкого визначення плодоношення центральних бруньок у винограду О.П. Диканя (1978).

Кількісну різноякісність плодоносності центральних бруньок вічок визначали за методикою О.П. Диканя і В.Ф. Карзова (2002).

Оптимальне попереднє навантаження визначали за методикою Н. Т. Панича (1965).

У період вегетації на дослідних ділянках по варіантам проводили наступні обліки і спостереження: терміни проходження фенофаз за методикою М.А. Лазаревського (1963); при весняно-літньому агробіологічному обліку знаходили значення коефіцієнтів плодоношення, плодоносності пагонів, відсоток плодоносних і безплідних пагонів, вічок що загинули і не розвинулися.

Урожай враховували ваговим методом, розраховували масу урожаю з куща і визначали у відповідності зі схемою посадки урожай з одного гектара.

Масову концентрацію цукрів у суслі визначали ареометром (ДСТ 13192-73), масовий вміст титруємих кислот титруванням децинормальним розчином їдкого натру (ДСТ 14252-73).

Статистична обробка даних була виконана дисперсійним, кореляційним і регресійним методами по Б.А. Доспехову (1973).

Для визначення потенційних можливостей генотипу була використана методика оцінки адаптаційної здатності сортів Е.Н. Губіна (1983).

Для визначення впливу довжини обрізки на приріст досліджуваного сорту винограду використовували методику Л. Раваза .

Економічну ефективність вирощування урожаю при різній довжині обрізки розраховували за методикою А.Ф. Чернявського (1983).

Аналіз метеорологічних даних показав, що в період проведення досліджень у районі по рокам відзначалися деякі відхилення метеорологічних показників від середнєбагаторічних. У цілому погодно-кліматичні умови були типовими.

Результати досліджень і їхнє обговорення.

Потенційна плодоносність кримських аборигенних сортів винограду в різних природно-виноградарських районах Криму. Дослідження показали, що більшість аборигенних сортів винограду Криму дуже сильно відрізняються один від іншого за показниками, що визначають потенційну плодоносність центральних бруньок. Серед них є сорти з низькою, середньою і високою потенційною плодоносністю центральних бруньок. Найменшу потенційну плодоносність у першому вузлі (рис. 1) мають наступні сорти: Эчке меме білий, Яних зерва і Емір венс коефіцієнт плодоношення за добре диференційованими зачатками суцвіть складав 0,00. Сорт Ташли також має дуже низьке значення цього показника 0,10. Дуже низька плодоносність у першому вузлі спостерігається у сортів Каганин ізюм, Солнечнодолинський і Чатирбак 0,20. Дуже високу потенційну плодоносність у першому вузлі має сорт Дере ізюм, значення коефіцієнта плодоношення за добре диференційованими зачатками суцвіть складає 1,75. Досить високими значеннями даний показник відзначався також у сортів Кастель чорний, Кок Пандас, Мурза ізюм, Кокур білий напіврозсічений, котрі відповідно були 1,10; 0,90; 0,80; 0,80. Проміжне положення займали сорти Артин зерва, Манджил ал, Капітан Яні кара, Айбатли (відповідно 0,70; 0,65; 0,60; 0,60).

Максимальні значення коефіцієнта плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть відзначалися в різних сортів на різних ділянках лози. Так, у сортів Каганин ізюм і Мюсчулі кара максимальні значення відзначалися в 9-м вузлі (1,84 і 1,47 відповідно). У таких сортів як Яних зерва, Емір венс, Кок кабах ці значення відзначалися в 18-м вузлі (1,40; 1,92 і 1,96 відповідно).

Досить сильно змінювалася у аборигенних сортів кількісна різноякісність плодоносності центральних бруньок, причому серед них є сорти з низькою, середньою і високою різноякісністю. Найменша кількісна різноякісність плодоносності центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть відзначалася в сорту Кок Пандас (0,070), найбільша в сорту Каганин ізюм (0,205).

Показники, що визначають потенційну плодоносність центральних бруньок, змінюються в того самого аборигенного сорту залежно від умов рельєфу. У сорту Кокур білий максимальна різноякісність плодоносності центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть відзначалася на схилі північно-східної експозиції з ухилом 5? (0,124), мінімальна на схилі південної експозиції з ухилом 6? (0,100). Сорт Шабаш має значно меншу різноякісність центральних бруньок, ніж сорт Кокур білий при таких же умовах рельєфу.

У тих самих сортів, що досліджувалися в різних зонах показники, що визначають потенційну плодоносність центральних бруньок, значно відрізнялися.

Таким чином, у аборигенних сортів Криму спостерігається значне варіювання потенційної плодоносності центральних бруньок. Причому в тих самих сортів спостерігаються в більшості випадків досить значні розходження за цим показником при вирощуванні їх не тільки в різних природно-виноградарських районах Криму, але й у тому самому районі в зв'язку з неоднаковими мікрокліматичними умовами. Для успішного вирощування цих сортів необхідний індивідуальний підхід до них, зокрема, виконуючи обрізку кущів, у кожнім районі і на кожній мікрокліматичній ділянці з урахуванням потенційної плодоносності центральних бруньок.

Фенологичні спостереження. У період вегетації на дослідних ділянках проводили спостереження за термінами проходження фенофаз. Дослідження показали, що на схилах південної експозиції процеси росту і розвитку у сорту Кокур білий відбуваються швидше, ніж на рівнині.

Формування потенційної плодоносності у сорту винограду Кокур білий у гірсько-долинному приморському районі Криму. Дослідження показали, що перші зачатки суцвіть у досліджуваного сорту з'являються до цвітіння, при цьому сума активних температур складає 655 ?С, пагони досягають довжини 37,5 см (табл. 1). Як закладка зачатків суцвіть, так і їхня диференціація йде найбільше високими темпами з початку літнього періоду вегетації до середини липня (рис. 2). Потім темпи періодично знижуються і зростають. До кінця літнього періоду вегетації, поряд із завершенням росту пагонів, відбувається уповільнення темпів закладки і диференціації зачатків. У цей період сума активних температур складала 2954,5 ?С, пагони досягали довжини 270,5 см. Таким чином, закладка і диференціація зачатків суцвіть триває 98 днів, що складає 19,8 % усього періоду формування генеративних органів (рис. 3).

Таблиця 1

Динаміка формування значень коефіцієнтів плодоношення центральних бруньок у сорту Кокур білий на рівнині. Радгосп-завод “Судак”. 1999-2000 рр.

Дата відбору,

число.

місяць | Сума активних температур,? С | Довжина пагонів, см | Коефіцієнт плодоношення центральних бруньок

за добре диференційованими зачатками суцвіть | за слабо диференційованими зачатками суцвіть | за сумою зачатків суцвіть

26.05 | 655,0 | 37,5 | - | 0,05 | 0,05

02.06 | 787,5 | 56,5 | - | 0,25 | 0,25

09.06 | 935,0 | 70,0 | - | 0,39 | 0,39

16.06 | 1095,5 | 91,5 | 0,03 | 0,88 | 0,91

23.06 | 1234,5 | 118,0 | 0,15 | 1,07 | 1,22

30.06 | 1382,5 | 144,5 | 0,40 | 1,12 | 1,52

07.07 | 1547,0 | 168,0 | 0,65 | 1,32 | 1,97

14.07 | 1736,5 | 189,0 | 0,86 | 1,20 | 2,06

21.07 | 1907,0 | 206,5 | 1,02 | 1,26 | 2,28

28.07 | 2093,0 | 219,5 | 1,08 | 1,28 | 2,36

04.08 | 2270,5 | 239,0 | 1,31 | 1,24 | 2,55

11.08 | 2451,0 | 257,5 | 1,42 | 1,21 | 2,63

18.08 | 2627,5 | 266,5 | 1,56 | 1,36 | 2,92

25.08 | 2816,5 | 268,0 | 1,59 | 1,30 | 2,89

01.09 | 2954,5 | 270,5 | 1,62 | 1,30 | 2,92

Встановлено сильний прямолінійний кореляційний зв'язок і регресійну залежність (y = 0,0009x - 0,7922, r = 0,979 ± 0,063) між сумою активних температур (х) і середніми значеннями коефіцієнтів плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть (у), а також сильний прямолінійний кореляційний зв'язок і регресійну залежність (y = 0,0091x - 0,8751, r = 0,997 ± 0,032) між середньою довжиною пагонів (х) і середніми значеннями коефіцієнтів плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть (у). З рівнянь регресії видно, що збільшення суми активних температур на 100? С або середньої довжини пагонів на 10 см приводить у сорту Кокур білий до збільшення середніх значень коефіцієнтів плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть на 0,09. Встановлено також сильний множинний лінійний кореляційний зв'язок і регресійна залежність між середньою довжиною пагонів (у), сумою активних температур (х) і значеннями коефіцієнта плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть (z) (рис. 4).

Рис. 3. Формування генеративних органів у сорту Кокур білий на рівнині.

Радгосп-завод “Судак”. 1999-2000 рр.

Використовуючи рівняння регресії можна за значеннями суми активних температур і середньої довжини пагонів прогнозувати потенційну плодоносність центральних бруньок.

Потенційна плодоносність центральних бруньок при різній довжині обрізки лоз. На рівнинній дослідній ділянці (табл. 2) найбільше значення коефіцієнта плодоношення за добре диференційованими зачатками суцвіть відзначалося при довжині обрізки на 15 вічок (1,59), найменше при довжині обрізки на 3 вічка (1,00; НСР05 = 0,03). На схилах південної експозиції з ухилом 4? і 6? максимум спостерігався при довжині обрізки на 12 і 15 вічок (відповідно 1,63 і 1,65; НСР05 = 0,08), мінімум - також як і в попередньому випадку, при довжині обрізки на 3 вічка (1,09). У цілому значення показників плодоносності центральних бруньок на всіх дослідних ділянках поступово зростають при зміні довжини обрізки від 3 до 15 вічок.

Рис. 4. Залежність між сумою активних температур (Х), середньою довжиною пагонів (Y) і значеннями коефіцієнта плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть (Z) у сорту Кокур білий на рівнині. Радгосп-завод “Судак”. 1999-2000 рр.

Таблиця 2

Коефіцієнт плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть при різній довжині обрізки лоз у сорту Кокур білий.

Радгосп-завод “Судак”. 1999-2001 рр.

Довжина обрізки пагонів, вічки | Роки | Середнє за 3 роки

1999 | 2000 | 2001

рівнина

3 | 1,00 | 0,90 | 1,11 | 1,00

6 (к) | 1,24 | 1,16 | 1,37 | 1,26

9 | 1,44 | 1,33 | 1,54 | 1,43

12 | 1,56 | 1,45 | 1,64 | 1,55

15 | 1,58 | 1,52 | 1,68 | 1,59

НСР05 | 0,03

схил південної експозиції з ухилом 4

3 | 1,12 | 0,95 | 1,20 | 1,09

6 (к) | 1,37 | 1,25 | 1,42 | 1,35

9 | 1,54 | 1,46 | 1,58 | 1,53

12 | 1,64 | 1,59 | 1,67 | 1,63

15 | 1,65 | 1,64 | 1,68 | 1,65

НСР05 | 0,08

схил південної експозиції з ухилом 6

3 | 1,08 | 1,11 | 1,29 | 1,16

6 (к) | 1,29 | 1,35 | 1,51 | 1,39

9 | 1,46 | 1,53 | 1,66 | 1,55

12 | 1,58 | 1,65 | 1,72 | 1,65

15 | 1,65 | 1,69 | 1,72 | 1,69

НСР05 | 0,07

Плодоносність пагонів після обрізки. Різна довжина обрізки істотно уплинула на більшість агробіологічних показників, що показують реалізацію потенційної плодоносності центральних бруньок винограду і, що впливають на величину урожаю, зокрема на коефіцієнт плодоношення пагонів (табл. 3). На рівнині і на досліджуваних схилах мінімальні значення коефіцієнта плодоношення пагонів відзначалися при довжині обрізки на 3 вічка і склали відповідно 1,12; 1,14 і 1,17. Надалі в міру збільшення довжини обрізки на всіх дослідних ділянках відзначалося поступове збільшення даного показника, що досягав максимуму при довжині обрізки на 12 і 15 вічок. Цікаво відзначити, що при довжині обрізки на 3 вічка коефіцієнт плодоношення пагонів був вище, ніж коефіцієнт плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть на всіх дослідних ділянках. При цьому, реалізація коефіцієнта плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть склала 112,0, 104,6 і 100,9 % відповідно по досліджуваним ділянкам: рівнина, схил південної експозиції з ухилом 4?, схил південної експозиції з ухилом 6?. При більшій довжині обрізки реалізація даного показника на всіх дослідних ділянках була нижче, ніж при довжині обрізки на 3 вічка, і в більшості випадків була менш 100 %.

Таблиця 3

Коефіцієнт плодоношення пагонів при різній довжині обрізки лоз у сорту Кокур білий.

Радгосп-завод “Судак”. 1999-2001 рр.

Довжина обрізки пагонів, вічки | Роки | Середнє за 3 роки

1999 | 2000 | 2001

рівнина

3 | 1,01 | 0,95 | 1,39 | 1,12

6 (к) | 1,25 | 1,22 | 1,36 | 1,27

9 | 1,30 | 1,31 | 1,62 | 1,41

12 | 1,67 | 1,38 | 1,64 | 1,56

15 | 1,66 | 1,39 | 1,64 | 1,56

НСР05 | 0,04

схил південної експозиції з ухилом 4

3 | 1,07 | 0,89 | 1,45 | 1,14

6 (к) | 1,31 | 1,17 | 1,48 | 1,32

9 | 1,34 | 1,30 | 1,63 | 1,42

12 | 1,68 | 1,41 | 1,70 | 1,60

15 | 1,60 | 1,40 | 1,68 | 1,56

НСР05 | 0,05

схил південної експозиції з ухилом 6

3 | 1,05 | 0,93 | 1,51 | 1,17

6 (к) | 1,27 | 1,20 | 1,51 | 1,33

9 | 1,37 | 1,30 | 1,62 | 1,43

12 | 1,75 | 1,40 | 1,71 | 1,62

15 | 1,77 | 1,39 | 1,70 | 1,63

НСР05 | 0,06

Урожай винограду і його якість. Урожай винограду Кокур білий збирали при технічній зрілості, здійснюючи його кількісний і якісний облік (табл. 4). З таблиці 4 видно, що у сорту винограду Кокур білий на рівнині відзначалося збільшення маси урожаю з куща при підвищенні довжини обрізки з 3 до 12 вічок, маса урожаю по варіантах становила відповідно 4,55, 5,82, 6,89 і 8,08 кг/кущ (НСР05 = 0,19 кг). Аналогічна закономірність спостерігалася на всіх дослідних ділянках.

На всіх дослідних ділянках оптимальною є обрізка на 12 вічок. При такій довжині обрізки лоз у досліджуваного сорту в даних умовах відзначається найбільш висока урожайність, при цьому кондиції винограду дозволяють готувати з нього столові вина високої якості. Підвищення урожайності в зв'язку зі збільшенням обрізки лоз на всіх дослідних ділянках була зв'язана зі збільшенням кількості грон на кущі.

Таблиця 4

Величина і якість урожаю сорту Кокур білий при різній довжині обрізки.

Радгосп-завод “Судак”. 1999-2001 рр.

Показники | Варіанти довжини обрізки лоз, вічки | НСР05 | НСР05 %

3 | 6 (к) | 9 | 12 | 15

рівнина

Урожай з куща, кг | 4,55 | 5,82 | 6,89 | 8,08 | 7,90 | 0,19 | 2,8

Кількість грон

на кущі, шт. | 24,2 | 33,2 | 40,9 | 52,9 | 51,4 | 1,42 | 3,5

Маса грона, г | 188,0 | 175,3 | 168,4 | 152,7 | 153,7 | 5,85 | 3,5

Урожайність, ц/га | 101,1 | 129,3 | 153,1 | 179,5 | 175,5 | 4,18 | 2,8

Масова концентрація:

цукрів, г/100 см3

титруємих кислот, г/дм3 | 19,2 | 18,6 | 18,2 | 18,1 | 18,0 | 0,15 | 0,8

7,4 | 8,5 | 8,6 | 8,8 | 8,8 | 0,15 | 1,7

схил південної експозиції з ухилом 4

Урожай з куща, кг | 4,43 | 5,75 | 6,48 | 7,66 | 7,00 | 0,32 | 5,0

Кількість грон

на кущі, шт. | 24,4 | 32,6 | 37,6 | 48,1 | 46,1 | 1,47 | 3,9

Маса грона, г | 181,5 | 176,4 | 172,3 | 159,2 | 151,8 | 5,97 | 3,5

Урожайність, ц/га | 98,4 | 127,7 | 144,0 | 170,2 | 155,5 | 7,00 | 5,0

Масова концентрація:

цукрів, г/100 см3

титруємих кислот, г/дм3 | 19,4 | 19,2 | 18,6 | 18,1 | 18,1 | 0,14 | 0,8

7,1 | 7,4 | 8,1 | 8,3 | 8,3 | 0,14 | 1,8

схил південної експозиції з ухилом 6

Урожай з куща, кг | 4,18 | 5,33 | 6,03 | 7,23 | 6,82 | 0,23 | 3,9

Кількість грон

на кущі, шт. | 25,3 | 33,4 | 38,0 | 49,9 | 49,9 | 1,67 | 4,2

Маса грона, г | 165,2 | 159,6 | 158,7 | 144,9 | 136,6 | 3,95 | 2,6

Урожайність, ц/га | 92,8 | 118,4 | 134,0 | 160,6 | 151,5 | 5,15 | 3,9

Масова концентрація:

цукрів, г/100 см3

титруємих кислот, г/дм3 | 19,8 | 19,3 | 18,8 | 18,1 | 18,1 | 0,17 | 0,9

7,0 | 7,2 | 8,1 | 8,3 | 8,2 | 0,14 | 1,9

Дослідження показали, що між середніми значеннями коефіцієнта плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть (Х), значеннями коефіцієнта плодоношення пагонів (Y) і урожаєм з куща (Z) на всіх дослідних ділянках існують сильні множинні лінійні кореляційні зв'язки і регресійні залежності (на рівнині Z = - 3,9145 + 0,4614X + 7,1765Y, R2 = 0,997; на схилі південної експозиції з ухилом 4? Z = - 2,9787 + 0,0847X + 6,4772Y, R2 = 0,981; на схилі південної експозиції з ухилом 6? Z = - 2,7860 + 1,3690X + 4,6427Y, R2 = 0,976) (рис. 5). Використовуючи отримані рівняння регресії можна прогнозувати урожайність досліджуваного сорту.

Рис. 5. Залежність урожаю з куща (Z) від середніх значень коефіцієнта плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть (X) і коефіцієнта плодоношення пагонів (Y) у сорту Кокур білий на рівнині 1999-2001 рр.

Таким чином, урожайність сорту Кокур білий в даних умовах оброблення залежить насамперед від потенційної плодоносності центральних бруньок, її реалізації в рік збору урожаю, що підтверджує дослідження багатьох авторів по інших сортах у різних зонах культивування винограду.

Оцінка адаптаційної здатності досліджуваного сорту винограду Кокур білий. Для визначення потенційних можливостей генотипу був застосований метод оцінки адаптаційної здатності сортів. Для досліджуваного сорту винограду на кожній дослідній ділянці обчислювали коефіцієнт пристосованості, чи адаптації. Коефіцієнт адаптації (0,87) дозволяє зробити висновок, що оброблення вирощування кримського сорту Кокур білий у даному районі при довжині обрізки на 12 вічок дуже перспективно.

Вплив довжини обрізки плодових лоз на масу однорічного приросту. З метою визначення впливу довжини обрізки на приріст досліджуваного сорту винограду на рівнинній дослідній ділянці, використовуючи методику Л. Раваза, був зроблений ваговий розрахунок оптимального навантаження (табл. 5). Відповідно до цієї методики оптимальне навантаження відповідає відношенню маси урожаю до маси пагонів, рівному 4-6. На рівнині відношення маси урожаю з куща до маси приросту з куща по варіантах обрізки на 3, 6, 9, 12 і 15 вічок склало відповідно 2,92; 3,83; 4,87; 5,69; 5,77. Відношення показує, що при довжині обрізки на 3 і 6 вічок кущі недовантажені урожаєм, при довжині обрізки на 9, 12 і 15 вічок - кущі навантажені урожаєм оптимально.

Таблиця 5

Вплив різної довжини обрізки плодових лоз на масу приросту і урожаю

у сорту Кокур білий на рівнині. Радгосп-завод “Судак”. 1999-2001 рр.

Показники | Варіанти довжини обрізки лоз, вічки

3 | 6(к) | 9 | 12 | 15

Маса урожаю з куща, кг | 4,55 | 5,82 | 6,89 | 8,08 | 7,90

Маса приросту з куща, кг | 1,56 | 1,52 | 1,44 | 1,42 | 1,37

Відношення маси урожаю к масі приросту | 2,92 | 3,83 | 4,78 | 5,69 | 5,77

Економічна ефективність вирощування винограду при різній довжині обрізки. Одним з найбільш важливих показників економічної ефективності виробництва винограду є прибуток. На всіх дослідних ділянках найбільш високі показники прибутку відзначалися при довжині обрізки на 12 вічок (табл. 6).

Таблиця 6

Економічна ефективність вирощування винограду сорту Кокур білий

при різній довжині обрізки. Радгосп-завод “Судак”. 1999-2001 рр.

Довжина обрізки пагонів, вічки | Затрати на 1 га, грн. | Вихід продукції з 1 га | Прибуток, грн./га | Рентабельність, %

ц | грн

Рівнина

3 | 4077,5 | 101,1 | 8795,7 | 4718,2 | 115,7

6 (к) | 4204,4 | 129,3 | 11249,1 | 7044,7 | 167,5

9 | 4311,5 | 153,1 | 13319,7 | 9008,2 | 208,9

12 | 4430,3 | 179,5 | 15616,5 | 11186,2 | 252,5

15 | 4412,3 | 175,5 | 15268,5 | 10856,2 | 246,0

схил південної експозиції з ухилом 4

3 | 4065,3 | 98,4 | 8560,8 | 4495,5 | 110,6

6 (к) | 4197,2 | 127,7 | 11109,9 | 6912,7 | 164,7

9 | 4270,5 | 144,0 | 12528 | 8257,5 | 193,3

12 | 4388,4 | 170,2 | 14807,4 | 10419,0 | 237,4

15 | 4322,3 | 155,5 | 13528,5 | 9206,2 | 213,0

схил південної експозиції з ухилом 6

3 | 4040,1 | 92,8 | 8073,6 | 4033,5 | 99,8

6 (к) | 4155,3 | 118,4 | 10300,8 | 6145,5 | 147,9

9 | 4225,5 | 134,0 | 11658,0 | 7432,5 | 175,9

12 | 4345,2 | 160,6 | 13972,2 | 9627,0 | 221,5

15 | 4304,3 | 151,5 | 13180,5 | 8876,2 | 206,2

Як видно з таблиці 6 найвищий прибуток з гектара приходиться на рівнинну дослідну ділянку і складає відповідно по варіантам обрізки на 3, 6, 9, 12 і 15 вічок 4718,2; 7044,7; 9008,2; 11186,2; 10856,2 грн/га. Найнижчий прибуток з гектара відзначався на схилі південної експозиції з ухилом 6?.

ВИСНОВКИ

1. Дослідження 26 аборигенних сортів винограду Криму виявило більші розходження за показниками, що визначають потенційну плодоносність центральних бруньок. Існують сорти з дуже низькими значеннями коефіцієнтів плодоношення центральних бруньок по добре диференційованих зачатках суцвіть в основи пагона і невисоких значень максимуму по довжині лози (західний передгірно-приморський район, ПОХ “Магарач”: Эчке меме білий, відповідно 0,00 і 1,26; Яних зерва, відповідно 0,00 і 1,40), а також сорти з дуже високими значеннями (ПДГ “Магарач”: Дере ізюм, відповідно 1,75 і 2,78; Кастель чорний, відповідно 1,10 і 2,50).

2. У аборигенного сорту Кокур білий у гірсько-долинному приморському районі Криму закладка перших зачатків суцвіть починається до цвітіння при сумі активних температур 655 ?С і середній довжині пагонів 37,5 см. Формування потенційної плодоносності відбувається до кінця серпня і триває 98 днів, що складає 19,8 % усього періоду формування генеративних органів.

3. У досліджуваного сорту Кокур білий установлені сильний множинний лінійний кореляційний зв'язок і регресійна залежність між сумою активних температур (X), середньою довжиною пагонів (Y) і значеннями коефіцієнта плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть (Z): R2 = 0,997; Z = - 0,874838 + 0,000132X + 0,007794Y.

4. У сорту Кокур білий потенційна плодоносність центральних бруньок зростає при збільшенні довжини обрізки від 3 до 15 вічок на трьох дослідних ділянках (на рівнині, на схилах південної експозиції з ухилом 4? і 6?). На рівнині коефіцієнт плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть складає відповідно по варіантах обрізки на 3, 6, 9, 12, 15 вічок – 1,00; 1,26; 1,43; 1,55; 1,59 (НСР05 = 0,03).

5. Реалізація потенційної плодоносності центральних бруньок більш висока при короткій довжині обрізки і поступово знижується при її збільшенні. Однак, завдяки набагато більшому потенціалу плодоносності верхніх центральних бруньок у порівнянні з нижніми, довга обрізка на 12 і 15 вічок приводить до використання найвищої потенційної плодоносності центральних бруньок.

6. На всіх дослідних ділянках у сорту Кокур білий відбувалося поступове підвищення урожаю з куща при збільшенні довжини обрізки з 3 до 12 вічок. При довжині обрізки на 12 вічок відзначалися найбільші значення цього показника. На рівнинній ділянці урожай з куща склав відповідно по варіантах обрізки на 3, 6, 9, 12, 15 вічок – 4,55; 5,82; 6,89; 8,08; 7,90 кг (НСР05 = 0,19).

7. У досліджуваного сорту встановлені сильні лінійні кореляційні зв'язки і регресійні залежності між середніми значеннями коефіцієнта плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть (х) і урожаєм з куща (кг, у). Вони були: на рівнинній ділянці r = 0,989 ± 0,084; y = 6,0649x - 1,6366; на схилі південної експозиції з ухилом 4? r = 0,969 ± 0,143; y = 5,1005x - 1,1419; на схилі південної експозиції з ухилом 6? r = 0,976 ± 0,125; y = 5,4731x - 2,226.

8. Встановлені також сильні множинні лінійні кореляційні зв'язки і регресійні залежності між середніми значеннями коефіцієнта плодоношення центральних бруньок за добре диференційованими зачатками суцвіть (X), значеннями коефіцієнта плодоношення пагонів (Y) і урожаєм з куща (Z). Вони були: на рівнинній ділянці R2 = 0,997; Z = - 3,9145 + 0,4614X + 7,1765Y; на схилі південної експозиції з ухилом 4? R2 = 0,981; Z = - 2,9787 + 0,0847X + 6,4772Y; на схилі південної експозиції з ухилом 6? R2 = 0,976; Z = - 2,7860 + 1,3690X + 4,6427Y. Використовуючи рівняння регресії, можна прогнозувати урожайність досліджуваного сорту в даному районі.

9. Оцінка адаптаційної здатності Кокура білого в гірсько-долинному приморському районі Криму при довжині обрізки лоз на 12 вічок показала, що вирощування сорту дуже перспективно. Підтверджує також оптимальну довжину обрізки досліджуваного сорту на 12 вічок (на рівнинній дослідній ділянці) відношення маси урожаю з куща до маси приросту, що змінювалося відповідно по варіантах обрізки на 3, 6, 9, 12, 15 вічок – 2,92; 3,83; 4,78; 5,69; 5,77. Відношення показує, що при довжині обрізки на 3 і 6 вічок кущі недовантажені урожаєм, при довжині обрізки на 9, 12 і 15 вічок кущі навантажені оптимально.

10. Економічний ефект виробничого впровадження оптимізованої довжини обрізки лоз сорту Кокур білий на 12 вічок у радгоспі-заводі “Судак” склав 965,7 грн./га.

Рекомендації ВИРОБНИЦТВУ

1.

2.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Дикань А.П., Кривошей И.А. Особенности развития винограда сорта Кокур белый в горно-долинном приморском районе Крыма // Виноградарство и виноделие. – 2003. – № 2. – С. 9-11.

Автору належить планування і постановка експериментів, аналіз і обробка отриманих результатів.

2. Дикань А.П., Кривошей И.А. Потенциальная плодоносность крымских аборигенных сортов винограда в различных природно-виноградарских районах Крыма // Виноградарство и виноделие: Сб. науч. тр. – Ялта: Научный центр виноградарства и виноделия, 2001. – Т. 3. – С. 22-25.

Автору належить планування і проведення досліджень, аналіз і обробка отриманих результатів.

3. Дикань А.П., Кривошей И.А. Реализация потенциальной плодоносности сорта винограда Кокур белый в горно-долинном приморском районе Крыма при различной длине обрезки лоз // Сельскохозяйственные науки: Сб. науч. тр. – Симферополь: КГАТУ, 2003. – Вып. № 80. – С. 108-119.

Автору належить планування і постановка експериментів, аналіз і обробка отриманих результатів.

4. Кривошей И.А. Потенциальная плодоносность сортов винограда Кокур белый и Шабаш на различных элементах рельефа // Сельскохозяйственные науки: Сб. науч. тр. – Симферополь: КГАУ, 2000. – Вып. № 66. – С. 217-220.

5. Кривошей И.А. Разнокачественность плодоносности центральных почек аборигенных сортов винограда Крыма // Виноградарство и виноделие: Сб. науч. тр. – Ялта: ИВиВ “Магарач”, 2003. – С. 42-44.

6. Кривошей И.А. Формирование потенциальной плодоносности у сорта винограда Кокур белый в горно-долинном приморском районе Крыма // Сельскохозяйственные науки: Науч. тр. – Симферополь: КГАУ, 2002. – Вып. № 72. – С. 68-74.

АННОТАЦИЯ

Кривошей И.А. “Потенциальная плодоносность сорта Кокур белый, других аборигенных сортов винограда и ее реализация в горно-долинном приморском районе Крыма”.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.08. - Виноградарство. Крымский государственный агротехнологический университет. Симферополь, 2003 г.

Диссертация посвящена исследованию потенциальной плодоносности аборигенных сортов винограда Крыма, закономерностей ее формирования и реализации в горно-долинном приморском районе Крыма. Исследования показали, что среди аборигенных сортов винограда Крыма есть сорта с очень низкой, средней и очень высокой потенциальной плодоносностью центральных почек. Потенциальная плодоносность изменяется у одних и тех же сортов в зависимости от района и условий рельефа.

Процесс формирования и реализации потенциальной плодоносности центральных почек у сорта Кокур белый сложный и длительный процесс. В горно-долинном приморском районе Крыма закладка первых зачатков соцветий начинается до цветения при сумме активных температур 655 ?С и средней длине побегов 37,5 см. Формирование потенциальной плодоносности происходит до конца августа и длится 98 дней, что составляет 19,8 % всего периода формирования генеративных органов. Установлена сильная множественная линейная корреляционная связь и регрессионная зависимость между суммой активных температур (X), средней длиной