Інститут педагогіки і психології професійної освіти

Академії педагогічних наук України

Кукуленко-Лук’янець Інна Володимирівна

УДК 159.922.6:37.03

ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОСОБИСТІСНО-КРЕАТИВНОГО ПІДХОДУ В НАВЧАННІ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТУ

(НА МАТЕРІАЛІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ)

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м. Київ.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, старший

науковий співробітник

Рибалка Валентин Васильович,

Інститут педагогіки і психології

професійної освіти АПН України,

завідувач відділу психології трудової і

професійної підготовки, м. Київ.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор,

дійсний член АПН України

Максименко Сергій Дмитрович,

Інститут психології ім. Г.С. Костюка

АПН України, директор, м. Київ;

кандидат психологічних наук, доцент

Сергеєнкова Оксана Павлівна,

Київський національний

лінгвістичний університет,

доцент кафедри психології.

Провідна установа: Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, кафедра психології, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться „ 11 ” червня 2003р. о 15.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий „ 8 ” травня 2003р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Цибульська Г.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Одним із найголовніших завдань сучасної національної освіти, визначених у Законі України „Про освіту” та у Законі України „Про вищу освіту”, є оптимізація навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах з метою гармонійної і якісної підготовки майбутніх фахівців.

Домінування у вищих навчальних закладах нашої країни традиційного академічного підходу забезпечує збільшення обсягу стандартизованих знань майбутніх спеціалістів. Тому в професійній діяльності випускників вищих навчальних закладів досить часто спостерігаються суперечності між рівнем набутих теоретичних знань, методичних умінь та можливістю продуктивного використання їх у навчально-виховній взаємодії. Такий стан справ значною мірою пояснюється недостатньою розробленістю особистісно орієнтованих, креативних підходів до професійної підготовки студентів, хоча саме такі підходи спроможні забезпечити гармонійний розвиток та розкриття особистісного, творчого потенціалу студентів як основи подальшої продуктивної професійної діяльності.

Концептуальні й методичні передумови та окремі аспекти особистісно орієнтованої освіти були предметом дослідження таких зарубіжних і вітчизняних психологів, як К.О. Абульханова-Славська, І.Д. Бех, О.О. Бодальов, Л.С. Виготський, У. Джемс, І.А. Зязюн, Г.С. Костюк, І.С. Кон, С.Д. Максименко, А. Маслоу, В.О. Моляко, В.Ф. Моргун, Г. Оллпорт, К.К. Платонов, С. І. Подмазін, В.В. Рибалка, К. Роджерс, С.Л. Рубінштейн, О. П. Сергеєнкова, В.А. Семиченко, С. О. Сисоєва, В.О. Татенко, Н.В. Чепелєва, Б.О. Федоришин та багато інших.

Сучасний рівень розуміння особистісно орієнтованої освіти передбачає визначення особистості молодої людини як вищої соціальної цінності; повагу до її самобутності, унікальності та своєрідності; ставлення до студента як до суб’єкта власного розвитку; врахування закономірностей процесу самовдосконалення особистості; погляд на особистість кожного вихованця як на мету і засіб, об’єкт і суб’єкт, умову і результат навчання та виховання.

Проблема оптимізації пізнавальної активності студентів, підвищення рівня і якості знань через актуалізацію їх особистісно-творчого потенціалу відзначається особливою актуальністю і передбачає цілеспрямоване наукове дослідження та розробку спеціального особистісного підходу до організації навчальних занять.

Питання удосконалення навчання учнівської молоді іноземної мови на основі особистісно орієнтованої підготовки поставали у ряді науково-психологічних досліджень. Так, заслуговує на увагу розробка особистісного підходу в різних його варіантах, запропонована у наукових працях Н.А. Вінніченко, Л.М. Деркач, І.А. Зимньої, Н.В. Імедадзе, Г.А. Китайгородської, М.В. Ляховицького, С.І. Мельник. Однак завдання сучасної освіти, зокрема навчання і виховання творчої особистості, диктують необхідність здійснення спеціальних наукових досліджень з розробки більш адекватних наукових підходів, зокрема особистісно-креативного.

Особистісно-креативний підхід є перспективним, оскільки полягає у можливості забезпечити значно вищу результативність навчально-пізнавальної діяльності студентів на основі актуалізації особистісного творчого потенціалу. Розробка особистісно-креативного підходу передбачає необхідність творчої інтеграції новітніх досліджень як у психолого-педагогічній науці, так і в галузі креативної лінгвістики. Під особистісно-креативним підходом у навчанні студентів іноземної мови ми розуміємо певну сукупність концептуальних і методичних засобів розвитку і реалізації творчого потенціалу особистості студента з метою покращання якості засвоєння іноземної мови, підвищення рівня мовленнєвої культури і в цілому успішності його професійної підготовки.

З огляду на недосконалість традиційного підходу до організації навчально-виховної роботи у вищому навчальному закладі, проблема розробки особистісно-креативного підходу в навчанні іноземної мови студентів університету набуває неабиякої актуальності.

Зв’язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснювалося за темою, що відповідає напряму науково-дослідної роботи відділу психології трудової і професійної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України "Становлення особистості фахівця в системі неперервної професійної освіти", РК № 0199U000394 та проблемній темі дослідження на 2002 – роки "Розвиток психологічної культури учнівської молоді в системі неперервної професійної освіти", РК № U000399.

Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти (протокол № від 28.10. р.) і узгоджена у Раді з координації наукових досліджень з педагогіки і психології в Україні (протокол № від 26.11. р.)

Об'єктом дослідження є навчальна діяльність студентів університету із засвоєння іноземної мови.

Предмет дослідження - психологічні особливості особистісно-креативного підходу в навчанні студентів університету іноземної мови.

Мета дослідження теоретичне та експериментальне обґрунтування психолого-педагогічної моделі особистісно-креативного підходу до навчання студентів університету іноземної мови.

Концептуальні ідеї дослідження ґрунтуються на положеннях гуманістичної філософії та психології, методології особистісно орієнтованого підходу в науковій психології, лінгводидактиці.

Навчання студентів університету іноземної мови потребує удосконалення на основі впровадження системи особистісно-креативного підходу. Особливістю такого підходу є спроможність підвищення рівня і якості засвоєння навчального матеріалу шляхом розкриття креативного потенціалу особистості студента.

Провідними психолого-педагогічними засадами розробки і реалізації особистісно-креативного підходу в навчанні студентів іноземної мови є:

? орієнтація на концептуальну модель особистості;

?взаємозвязок психодіагностики та психокорекції в процесі навчально-виховної взаємодії;

? система креативно-розвивальних засобів.

В основу дослідження покладено гіпотезу стосовно того, що науково-змістова розробка і реалізація особистісно-креативного підходу на заняттях з англійської мови сприятиме підвищенню продуктивності вивчення іноземної мови на основі розкриття креативного потенціалу студентів вищого навчального закладу.

Згідно з предметом і метою дослідження були визначені такі завдання:

1. Здійснити теоретичний аналіз психолого-педагогічних передумов розробки особистісно-креативного підходу в навчанні іноземної мови студентів вищого навчального закладу різних факультетів університету.

2. Розробити психолого педагогічну модель особистісно-креативного підходу та обґрунтувати її концептуальні й методичні компоненти.

3. Визначити роль особистісно-креативного підходу в гармонізації розвитку особистості студента як необхідної умови оптимізації процесу вивчення англійської мови.

4. Розробити і експериментально перевірити комплекс особистісно-креативних завдань (психокорекційних, креативно-розвивальних) з метою розкриття творчого потенціалу студентів при вивченні іноземної мови.

5. Дослідити можливості покращання навчально-пізнавальної діяльності студентів університету під час занять з англійської мови на основі особистісно-креативного підходу.

Методологічну основу дослідження становлять:

? філософсько-психологічні положення про єдність історичного і логічного, теоретичного та емпіричного, системного і особистісного, діяльнісного і культурологічного підходів;

? принципи: детермінізму, відображення, єдності психіки й діяльності, розвитку психіки, системно-структурний принцип;

? методологічні засади психологічної науки, викладені у працях Б.Г. Ананьєва, Л.С. Виготського, Г.С. Костюка, О.М. Леонтьєва, Б.Ф. Ломова, К.К. Платонова, С.Л. Рубінштейна, О.М. Ткаченка, М.Г. Ярошевського та ін.;

Теоретичну основу дослідження становлять:

? положення гуманістичної філософії, психології та педагогіки, розроблені такими ученими, як Г.О. Балл, С.У. Гончаренко, В.В. Давидов, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, С.Д. Максименко, А. Маслоу, Н.Г. Ничкало, Г. Оллпорт, В.В. Рибалка, К. Роджерс, М.Л. Смульсон, Н.В. Чепелєва, Т.С. Яценко та ін.;

? положення психоаналізу З. Фрейда, аналітичної психології К.Г. Юнга, індивідуальної психології А. Адлера, клієнтоцентрованої терапії К. Роджерса, логотерапії В. Франкла, гештальттерапії Ф. Перлза, трансактного аналізу Е. Берна, психосинтезу А. Ассаджолі;

? психолого-педагогічні положення про засоби активізації творчої діяльності особистості, сформульовані Л.Г. Алексєєвою, Д.Б. Богоявленською, Г. Ващенком, Л.С. Виготським, Т.В. Галкіною, В.О. Моляко, С.О. Сисоєвою, А.І. Сологубом; положення активного соціально-психологічного навчання, розроблені Т.С. Яценко; акмеологічний підхід до проблеми становлення особистості професіонала, висвітлений у працях І.А. Зязюна, Л.Е. Орбан-Лембрик, О.Д. Сафіна та висновки психологічних досліджень проблеми оволодіння іноземною мовою В. І. Альперіної, Б.А. Бенедиктова, Л.М. Деркач, І.А. Зимньої, Н.В. Імедадзе, П.В. Лушина.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених у дисертації завдань використано такі методи наукового дослідження:

? теоретичний аналіз наукових літературних джерел з метою визначення стану розробленості означеної проблеми;

? емпіричні, а саме: спостереження, самоспостереження, констатуючий та формуючий експерименти, опитування, інтерв'ю, бесіда, тестування для визначення психологічних особливостей внутрішньоособистісних чинників, які ускладнюють навчальну діяльність студентів;

? активного впливу на особистість (психологічна корекція), розвивальні методи, спрямовані на вирішення особистісних проблем, розкриття креативного потенціалу студентів;

? якісної та кількісної обробки отриманих результатів для підтвердження гіпотези наукового дослідження.

Організація дослідження. Дослідження проводилося у три етапи протягом 1998 –  рр.

На першому етапі (1998 –  рр.) вивчалася науково-психологічна література, здійснювався її аналіз, визначалася концепція, формулювалася гіпотеза, окреслювалися завдання дисертаційного дослідження.

На другому етапі (2000 –  рр.) уточнювалися гіпотеза, зміст і структура, методична база дослідження. Розроблялася теоретична модель особистісно-креативного підходу в навчанні студентів університету іноземної мови. На основі реалізації складових особистіно-креативного підходу: концептуального, психодіагностичного, психокорекційного, креативно-розвивального ? проводилися констатуючий і формуючий експерименти.

На третьому етапі (2002 –  рр.) здійснювалася обробка та узагальнення результатів дослідження і впровадження особистісно-креативного підходу в навчання студентів іноземної мови, підводилися підсумки дослідження.

Експериментальною базою роботи були Черкаський державний університет імені Богдана Хмельницького IV рівня акредитації, Черкаська філія Національної академії внутрішніх справ України IV рівня акредитації, Черкаський медичний коледж II рівня акредитації.

Дослідженням було охоплено 408 студентів, із яких 316 складали експериментальну групу та 92 – контрольну.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

? вперше обґрунтовано і розроблено теоретичні й методичні засади особистісно-креативного підходу в навчанні студентів університету іноземної мови;

? удосконалено методичний інструментарій навчання іноземної мови студентів вищих навчальних закладів на основі впровадження теоретичної моделі особистісно-креативного підходу як системи взаємопов’язаних компонентів: концептуального, психодіагностичного, психокорекційного, креативно-розвивального;

? подальшого розвитку набула ідея про необхідність врахування внутрішньоособистісних проблем, функцій психічних захистів особистості і нейтралізації їх деструктивних проявів при навчанні іноземної мови студентів університету.

Теоретичне значення дослідження полягає у визначенні психологічних особливостей і закономірностей процесу оволодіння іноземною мовою, що пов’язані з внутрішньоособистісними чинниками – як креативно-розвивальними, так і такими, що обтяжують вивільнення продуктивного особистісного потенціалу студентів у процесі навчальної діяльності.

Практичне значення дослідження. Наукові положення, що розроблені в дисертаційній роботі, дозволять викладачам іноземної мови, методистам, психологам оптимізувати навчально-виховний процес на основі розширення креативного потенціалу студентів, підвищити рівень успішності й покращити якість навчально-пізнавальної діяльності студента.

Емпіричний матеріал, висновки, методичні рекомендації та досліджені аспекти поставленої нами проблеми можуть бути використані у навчанні іноземної мови студентів університету різних факультетів.

Результати дослідження впроваджено у практику роботи Черкаського державного технологічного університету (довідка №242 від 10. .  р.); Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка №167 від 22.01.  р.); Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 165 від 15. .  р.).

Особистий внесок автора полягає в теоретичному узагальненні даних про особистісно орієнтовані підходи у навчально-виховній діяльності; в обґрунтуванні авторського варіанта особистісно-креативного підходу на основі узагальнення та інтеграції положень особистісно орієнтованої освіти, креативної лінгвістики і психолого-педагогічних досліджень; у розробці концептуального, психодіагностичного, психокорекційного і креативно-розвивального компонентів особистісно-креативного підходу; в оптимізації методики вивчення іноземної мови на основі розкриття особистісного креативного потенціалу студента як суб’єкта навчальної діяльності.

Вірогідність отриманих результатів забезпечена використанням відповідних проблемі методологічних засад, комплексу об’єктивних методів дослідження, адекватних його меті, об’єкту, предметові та завданням, а також належною статистичною обробкою даних.

На захист виносяться положення:

1) про необхідність розробки і впровадження у навчання студентів англійської мови особистісно-креативного підходу на основі реалізації таких взаємопов’язаних його компонентів, як: концептуальний, психодіагностичний, психокорекційний, креативно-розвивальний;

2) про необхідність врахування і вирішення внутрішньоособистісної проблематики студентів (конфліктогенності, ригідності, тривожності, психічних захистів) з метою розкриття їх креативного потенціалу;

3) про можливість активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів на заняттях з англійської мови на основі використання особистісно-креативних методів і прийомів.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження було представлено на науковій конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження відомого українського педагога М.П. Гусака „Організація виховного процесу у вищому навчальному закладі в сучасних умовах” (Черкаси, 2001), на звітній науковій конференції „Професійна педагогіка і психологія: результати досліджень, проблеми, перспективи” (Київ, 2002), на Другій Міжнародній науково-практичній конференції „Неперервна професійно-художня освіта: теорія і практика” (Черкаси, 2002); на кафедрі іноземних мов, кафедрі загальної психології Черкаського державного університету імені Богдана Хмельницького, у відділі психології трудової і професійної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України.

Публікації. Зміст роботи відображений у 12 наукових працях, всі написано без співавторів, у тому числі: 9 статей надруковано у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 статті – у збірниках наукових праць.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (287 найменувань, з них 37 – іноземною мовою), 4 додатків на 39 сторінках. Робота містить 8 таблиць на 6 сторінках, 31 ілюстрацію на 21 сторінці. Загальний обсяг дисертації – сторінок, основна її частина займає 193 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми; визначено об’єкт, предмет і мету; сформульовано гіпотезу, завдання; розкрито методологічні та теоретичні засади дослідження; висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи; наведено дані про апробацію та впровадження одержаних результатів; визначено їх аргументованість; названо методи та експериментальну базу дослідження.

Перший розділ – „Теоретичні передумови розробки особистісно-креативного підходу в навчанні іноземної мови студентів університету” – складається з трьох підрозділів, у межах яких подано теоретичний аналіз особистісно орієнтованих підходів, креативних методів та сформульовано принципи побудови особистісно-креативного підходу.

У першому підрозділі проаналізовано особистісно орієнтовані підходи до навчання шкільної та студентської молоді.

На сучасному етапі становлення психолого-педагогічної науки здійснюються досить значні спроби розробки проблеми особистісних підходів до навчально-виховної діяльності. Фундаментальні дослідження Б.Г. Ананьєва, І. Д. Беха, Л.І. Божович, Г.С. Костюка, Н.С. Лейтеса, О.М. Леонтьєва, К.К. Платонова, С.І. Подмазіна, В.В. Рибалки, Б.О. Федоришина та інших учених висвітлюють різні аспекти цієї складної проблеми і спонукають до пошуків нових перспективних варіантів особистісно орієнтованих підходів у навчанні та вихованні.

Прикладні аспекти розвязання проблеми особистісно орієнтованого навчання традиційно повязувалися з організацією навчально-виховного процесу в школі. Ґрунтовні наукові пошуки у цьому плані були здійснені І.С. Якіманською, О.Я. Савченко, Т.В. Равчиною, Т.Г. Тюріною та ін., які стверджують, що особистісно орієнтоване навчання повинно базуватися на засадах глибокої поваги до особистості учня, врахуванні особливостей його індивідуального розвитку, ставленні до нього, як до свідомого, відповідального суб’єкта навчально-виховної взаємодії, а також передбачати формування цілісної особистості, котра усвідомлює свою гідність і поважає інших людей.

У дисертації проаналізовано наукові підходи до дослідження лінгвістичної діяльності особистості, репрезентовані у роботах Й. Вейсгербера, В.В. Виноградова, О.О. Леонтьєва, Г.І. Богіна, Ю.Н. Караулова, М.П. Муравицької, Л.М. Паламар, Л.В. Скуратівського, О.Р. Лурії, Л.С. Виготського, Н. Ейслера, В.П. Бєляніна, О.Ф. Бондаренка, О. Алейнікова. У них показано необхідність розробки особистісно орієнтованих підходів у вивченні та організації мовної діяльності.

Другий підрозділ дисертації присвячено аналітичному оглядові досліджень зарубіжних та вітчизняних учених стосовно з’ясування природи креативності і можливостей актуалізації творчого потенціалу у навчально-виховній взаємодії. Проаналізовано найбільш вагомі для нашого дослідження наукові розробки проблеми розвитку творчих здібностей особистості, що представлені у роботах В.С. Біблера, Д.Б. Богоявленської, Г. Ващенка, Л.С. Виготського, В.О. Моляко, Я.О. Пономарьова, С.О. Сисоєвої, М.Л. Смульсон, А.І. Сологуба.

На підставі теоретичного аналізу психологічних і лінгвістичних концепцій та поглядів зарубіжних і вітчизняних науковців на природу креативності було розмежовано поняття „творчості” та „креативності”, доведено, що креативний потенціал є суттєвою ознакою особистості. Тому при розробці особистісно орієнтованих підходів у лінгводидактичних та психолого-педагогічних напрямах доцільно враховувати креативні засоби навчальної взаємодії.

У результаті теоретико-психологічного аналізу було виявлено особистісні деструктивні чинники, зокрема внутрішньоособистісні конфлікти та психічні захисти, які ускладнюють реалізацію креативного потенціалу студента, знижують продуктивність засвоєння студентами іноземної мови. Тому особистісно орієнтований підхід має передбачати наявність психокорекційного компонента. Впровадження психокорекційних засобів забезпечує усвідомлення студентом дисфункцій психічних захистів, послаблює їх негативний вплив на пізнавальну активність і сприяє вивільненню креативного потенціалу особистості. Здійснений аналіз свідчить про необхідність інтеграції окреслених вище особистісного та креативного підходів – і розробки, на цій основі, єдиного особистісно-креативного підходу.

У третьому підрозділі розкрито, на основі теоретичного аналізу та власного психолого-педагогічного досвіду, такі принципи обґрунтування особистісно-креативного підходу в навчанні студентів університету іноземної мови:

1. Принцип психологізації навчально-виховної діяльності на основі втілення здобутків класичної і сучасної психології, психологічних інновацій, конкретних психолого-педагогічних технологій.

2. Принцип послідовності і взаємозв’язку концептуального, психодіагностичного, психокорекційного і творчо-розвивального компонентів особистісно-креативного підходу в навчанні студентів університету іноземної мови.

3. Принцип концептуального уявлення про особистість, який передбачає наявність цілісної структурно-психологічної моделі особистості.

4. Принцип комплексності психодіагностичного вивчення особистості студента для виявлення його креативного потенціалу та внутрішньоособистісних чинників, які ускладнюють вивчення іноземної мови.

5. Принцип психологічної корекції особистості, суть якого полягає в дезактуалізації внутрішньоособистісних проблем і психічних захистів, які блокують креативний потенціал суб’єкта;

6. Принцип креативного міжособистісного спілкування іноземною мовою, що передбачає актуалізацію на творчому рівні компонентів міжособистісного спілкування як студентів-одногрупників, так і студентів з викладачами. Мова йде про актуалізацію таких компонентів, як потреби і мотиви спілкування, різні види комунікації, поглиблена перцепція, інтеракція, атракція, тобто позитивна емоційна атмосфера у навчальній групі;

7. Принцип креативізації навчальної діяльності студентів, що полягає в актуалізації їх особистісного потенціалу на основі впровадження креативно-розвивальних методів у навчально-виховний процес.

Втілення перерахованих принципів у єдиному особистісно-креативному підході передбачає створення цілісної моделі, в якій вони мають бути взаємопов’язані як необхідні методологічні складові.

У  другому  розділі – „Психолого-педагогічна  модель особистісно-креативного підходу та її перевірка в ході констатуючого експерименту” – представлено теоретичну модель особистісно-креативного підходу, визначено програму і методику проведення констатуючого і формуючого експериментів та наведено результати констатуючого експерименту.

Відповідно до запропонованих у дисертації принципів, обґрунтовано психолого-педагогічну модель особистісно-креативного підходу, що включає в себе такі основні компоненти, як: концептуальний (теоретичне уявлення про креативну мовну особистість), психодіагностичний (комплексна діагностика креативного потенціалу та особистісної проблематики студента), психокорекційний (методи психокорекції особистісних проблем суб’єкта, що ускладнюють навчальну діяльність), креативно-розвивальний (актуалізація креативних здібностей особистості) (Рис.1.).

Концептуальний компонент моделі розроблявся на підставі теоретичного аналізу психологічних концепцій та узагальнення досвіду практичної взаємодії зі студентами. Внаслідок цього було створено концептуальну модель креативної мовної особистості в єдності трьох вимірів: рефлексивно-гностичного, змістово-психологічного, креативно-діяльнісного (Рис.2.). Рефлексивно-гностичний вимір пов’язаний із змістом свідомого і несвідомого. Свідомість визначають потреби, мотиви, інтереси, ідеали, перспективні установки, рефлексія, інтелектуальні (когнітивні) процеси, особистий досвід. Всі компоненти свідомості перебувають у динамічному взаємозв’язку із семантикою й енергетикою несвідомого. Несвідоме доцільно представляти через колективне несвідоме та особистісне несвідоме (відповідно до положень аналітичної психології).

Змістово-психологічний вимір визначають такі фактори, як: здатність до спілкування, риси характеру, досвід спілкування, соціальний та індивідуальний інтелект, емоційно-почуттєва сфера.

Складовими креативно-діяльнісного виміру є здатність до цілеспрямованої, спільної продуктивної діяльності та взаємодії; інформаційно-пізнавальна основа творчої діяльності; семантика творчих вчинків та дій, цілей і планів спільної творчої діяльності, мовних засобів спільної творчої діяльності; результати вчинків та дій; емоційно-почуттєва регуляція творчої діяльності і соціальної поведінки. Обґрунтування наявності креативного потенціалу в кожній особистості визначається семантикою архетипу самості, виявленого в аналітичній психології К.Г. Юнгом.

Креативний потенціал особистості найчастіше блокується психічними захистами суб’єкта. Деструктивний вплив психічних захистів має бути виявлений у ході психодіагностики та нейтралізований у процесі психокорекції. У концептуальній моделі креативної мовної особистості знайшли відображення уявлення про структуру психічних захистів як фактора, що обтяжує продуктивну пізнавальну діяльність, зокрема, успішне засвоєння іноземної мови.

Психодіагностичний компонент особистісно-креативного підходу у процесі експериментального дослідження реалізовано завдяки використанню комплексу тестових методик, методів спостереження, якісного аналізу результатів діяльності студентів. Застосовувалася також опосередкована психодіагностика комунікативної, ігрової та креативної лінгвістичної діяльності.

Психокорекційний компонент реалізувався на базі таких основних технік, як:

1) Ігротерапія, що сприяє досягненню емоційної стійкості і саморегуляції, усвідомленню самого себе, своїх переваг і недоліків, розширенню репертуару засобів самовираження особистості.

2) Арттерапія (креативний малюнок, музикотерапія, казкотерапія), що забезпечує розвиток здатності до самопізнання і самореалізації суб’єкта через мистецтво, сприяє корекції негативних особистісних тенденцій. Креативний малюнок спрямований на корекцію проблем емоційного розвитку, актуального стресу, депресії, конфліктів у міжособистісних стосунках, підвищеної тривожності. Музикотерапія допомагає регулюванню емоційного стану, корекції комунікативних ускладнень, полегшенню усвідомленню особистісних переживань, підвищенню соціальної активності, формуванню нових засобів емоційної експресії. Казкотерапія забезпечує  подолання напружених емоційних ситуацій, символічне відреагування фізіологічних і емоційних стресів, прийняття в символічній формі своєї фізичної активності.

3) Психодрама, через яку здійснюється діагностика і корекція неадекватних станів та емоційних реакцій, їх усунення, поглиблення самопізнання.

Креативно-розвивальний компонент особистісно-креативного підходу втілено за допомогою таких творчих завдань, які сприяють активізації креативного потенціалу суб’єкта.

В останньому підрозділі репрезентовано результати констатуючого експерименту. Констатуючий зріз містить дані психодіагностики креативного потенціалу студентів, а також наявного рівня конфліктогенності, емоційності (тривожності), ригідності психіки суб’єкта, що свідчить про актуалізацію психічних захистів, емоційного клімату в колективі. Виявлявся також рівень володіння іноземною мовою та розвитку комунікативних здібностей суб’єкта.

Для визначення рівня креативності студента нами використовувався тест Е. Туніка, розроблений на основі методик Д. Джонсона та Дж. Гілфорда. Оцінка емоційної сфери здійснювалася за допомогою адаптованого варіанта методики Ч. Спілбергера; діагностика психологічної атмосфери в колективі проводилася з використанням методики А. Фідлера. Окрім цих методик, застосовувалися методи спостереження, самоспостереження, опитування, інтерв'ю, бесіди, активного впливу на особистість (психокорекція) та інтерпретаційні методи. Для перевірки динаміки особистісних змін окремих студентів ми використали тестову методику Р. Кеттела – 16-ти факторний питальник. Для визначення продуктивності навчальних занять із використанням особистісно-креативних засобів застосовувалися самозвіти студентів та анкетування.

Результати констатуючого експерименту свідчать про середній рівень успішності засвоєння знань з англійської мови у більшості студентів-першокурсників. Виявлений у частини студентів низький рівень успішності навчання корелює із таким же рівнем креативності цих студентів (коефіцієнт кореляції 0,82) (Таблиці 1, 2). Високий рівень конфліктності свідчить про актуалізацію психічних захистів. Дисфункції психічних захистів проявляються у тривожності суб’єкта та ригідності психіки. Результати діагностики психологічної атмосфери свідчать про домінування напруженості та ворожості в академічних групах. Тому виникає потреба у застосуванні психокорекційного та креативно-розвивальних компонентів особистісно-креативного підходу.

Таблиця 1

Показники рівня успішності знань студентів з англійської мови (початковий зріз)

Пізнавальні

категорії

Рівень

знаньЕкспериментальна група

(N=316) | Контрольна група

(N=92) | Лексика | Граматика | Фонетика | Лексика | Граматика | Фонетика | N | % | N | % | N | % | N | % | N | % | N | % | 5 (відмінно) | 14 | 4 | 12 | 4 | 12 | 4 | 4 | 5 | 3 | 4 | 4 | 5 | 4 (добре) | 92 | 29 | 82 | 26 | 77 | 24 | 25 | 27 | 24 | 25 | 21 | 23 | 3 (задовільно) | 196 | 62 | 203 | 64 | 206 | 65 | 59 | 64 | 61 | 67 | 59 | 64 | 2 (незадовільно) | 12 | 4 | 16 | 5 | 19 | 6 | 3 | 3 | 3 | 3 | 7 | 7 | 1 (дуже низький рівень знань) | 2 | 1 | 3 | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | Загальна кількість

студентів | 316 | 100 | 316 | 100 | 316 | 100 | 92 | 100 | 92 | 100 | 92 | 100 |

Таблиця 2

Результати констатуючого виміру рівня креативності студентів (початковий зріз)

Критерії

креатив-ності

Рівень

креативностіЕкспериментальна група

(N=316) | Контрольна група

(N=92) | Оригіналь-ність, нестандарт-ність | Сензитив-

ність,

гнучкість | Самодостат-ність | Оригіналь-

ність, нестандарт

ність | Сензитив-

ність, гнучкість | Самодостатність |

N | % | N | % | N | % | N | % | N | % | N | % | Дуже високий | 16 | 5 | 16 | 5 | 10 | 3 | 5 | 5 | 6 | 6 | 4 | 4 | Високий | 89 | 28 | 93 | 29 | 84 | 26 | 24 | 26 | 25 | 27 | 22 | 24 | Середній | 198 | 62 | 186 | 59 | 204 | 65 | 58 | 64 | 54 | 60 | 61 | 67

Низький | 11 | 4 | 17 | 5 | 16 | 5 | 4 | 4 | 5 | 5 | 4 | 4 | Дуже низький | 2 | 1 | 4 | 2 | 2 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | 1 | 1 | Загальна

кількість

студентів | 316 | 100 | 316 | 100 | 316 | 100 | 92 | 100 | 92 | 100 | 92 | 100 |

У третьому розділі – „Результативність впровадження особистісно-креативного підходу в навчанні студентів англійської мови в ході формуючого експерименту” – подано методики і результати формуючого експерименту, який здійснювався на основі впровадження психокорекційного і креативно-розвивального компонентів особистісно-креативного підходу в навчання студентів іноземної мови, представлено результати контрольного зрізу та їх якісний і кількісний аналіз.

Перший підрозділ присвячений психологічному аналізу креативно-розвивальних завдань, створених на основі останніх досліджень у сфері креативної лінгвістики, а саме: творчих віршованих перекладів, творів, творчих письмових вправ (описів предметів, втілення студентів у казкових героїв, презентація монологів від їхнього імені, написання казок), творчі групові дискусії та ін. Використання віршованих перекладів показало, що в процесі роботи над ними спонтанно актуалізується досвід минулих переживань, усвідомлення якого інтенсифікує процес самопізнання і, на цій основі, забезпечує зростання інтересу до вивчення англійської мови. Вирішення особистісних проблем сприяє розвитку гармонійної особистості та розкриттю креативного потенціалу студента.

Актуалізувати самопізнання студентів дозволяли письмові особистісно орієнтовані завдання творчого характеру. Особливість творчого письмового завдання полягає в тому, що воно передбачає особистісну інтерпретацію певного факту дійсності. Особистісно-креативний підхід у навчальній взаємодії забезпечує реалізацію багаторівневого процесу розкриття самобутньої сутності суб’єкта за рахунок актуалізації й переведення на рівень свідомого розуміння глибинно-психічного семантичного потенціалу суб’єкта. Цьому сприяє усвідомлення психічних захистів, за умов спеціально створеної позитивної емоційної атмосфери на заняттях з англійської мови та творчої взаємодії зі студентами.

Наступні підрозділи фокусують увагу на аналізі даних, одержаних внаслідок впровадження психокорекційного та креативно-розвивального компонентів особистісно-креативного підходу. Психодіагностика та психокорекція у процесі навчання студентів іноземної мови проводилися шляхом застосування спеціально дібраних і адаптованих до занять з англійської мови технік таких, як: креативний малюнок, казкотерапія, психодрама, ігротерапія та ін. Використання на заняттях з англійської мови креативних малюнків мотивується особливостями психіки, що були виявлені в ході психологічних досліджень і передбачають проекцію глибинних змістів несвідомого в малюнкові образи. Завдання з використанням креативних малюнків виконують як навчально-комунікативну (розвиток мовлення в процесі аналізу), так і особистісно-розвивальну функції (усвідомлення і розв’язання особистісної проблематики).

Результатом впровадження таких технік була оптимізація особистісного потенціалу студентів за рахунок нейтралізації деструктивного впливу психічних захистів, зокрема, розкриття їх креативних здібностей до мовної діяльності.

В останньому підрозділі представлений аналіз результатів формуючого експерименту. За наслідками тестування в експериментальних групах виявилися позитивні зміни, зокрема, зниження рівня внутрішньої конфліктності, ригідності, оптимізація емоційної сфери суб’єкта, що сприяло нейтралізації психічних захистів, завдяки чому було забезпечено вивільнення креативного потенціалу студентів і, як наслідок, підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу (успішність зросла в академічних групах більш, як на 12 %). Це видно саме у групах, де впроваджувався особистісно-креативний підхід (Таблиці 3, 4).

Таблиця 3

Показники рівня успішності знань студентів з англійської мови (підсумковий зріз)

Досліджувані

категорії

Рівень знань | Експериментальна група

(N=316) | Контрольна група

(N=92)

Лексика | Граматика | Фонетика | Лексика | Граматика | Фонетика

N | % | N | % | N | % | N | % | N | % | N | %

5 (відмінно) | 24 | 7 | 33 | 10 | 30 | 9 | 5 | 5 | 3 | 3 | 6 | 6

4 (добре) | 160 | 51 | 154 | 49 | 147 | 47 | 23 | 26 | 21 | 24 | 24 | 26

3 (задовільно) | 128 | 41 | 124 | 39 | 136 | 42 | 54 | 59 | 59 | 65 | 55 | 61

2 (незадовільно) | 4 | 1 | 5 | 2 | 3 | 1 | 6 | 6 | 4 | 3 | 5 | 5

1 (дуже низький рівень знань) | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 4 | 4 | 5 | 5 | 2 | 2

Загальна кількість

студентів | 316 | 100 | 316 | 100 | 316 | 100 | 92 | 100 | 92 | 100 | 92 | 100 |

Таблиця 4

Результати виміру рівня креативності студентів (підсумковий зріз)

Критерії

креативності

Рівень

креативностіЕкспериментальна група

(N=316) | Контрольна група

(N=92) | Оригіналь-ність,

нестандартність | Сензитив

ність,

гнучкість | Самодостат

ність |

Оригіналь-ність, нестандарт

ність | Сензитив-

ність, гнучкість | Самодостатність |

N | % | N | % | N | % | N | % | N | % | N | % | Дуже високий | 29 | 9 | 28 | 9 | 34 | 11 | 6 | 6 | 5 | 5 | 4 | 4 | Високий | 148 | 47 | 150 | 47 | 139 | 44 | 26 | 28 | 28 | 29 | 23 | 26 | Середній | 131 | 41 | 127 | 40 | 137 | 43 | 56 | 61 | 55 | 57 | 60 | 65

Низький | 7 | 2 | 8 | 3 | 5 | 2 | 4 | 4 | 7 | 7 | 4 | 4 | Дуже низький | 1 | 1 | 3 | 1 | 1 | 0 | 1 | 1 | 2 | 2 | 1 | 1 | Загальна кількість

студентів | 316 | 100 | 316 | 100 | 316 | 100 | 92 | 100 | 92 | 100 | 92 | 100 |

Аналіз отриманих даних свідчить про те, що в експериментальних групах простежується також тенденція до оптимізації психологічної атмосфери колективу. У контрольній групі помітні певні якісні зміни, але вони менш значущі, ніж в експериментальній групі, що могло бути зумовлене стихійними впливами індивідуального характеру. За допомогою 16-факторного питальника Р. Кеттела та інших тестових методик було виявлено динаміку особистісних якостей студентів, з контингентом яких здійснювалися наукові пошуки, що також свідчить про ефективність особистісно-креативного підходу.

Для виявлення результативності навчальних занять з англійської мови при застосуванні особистісно-креативного підходу проводилося 8-разове тестове опитування протягом 2-х років: на початку і по закінченні кожного семестру. Динаміка особистісних факторів за тестом Р. Кеттела свідчить про стабілізацію емоційності, тривожності, імпульсивності, про підвищення рівня креативності і на цій основі – поліпшення якості засвоєння іноземної мови.

Продуктивність впровадження особистісно-креативного підходу в навчання студентів іноземної мови презентує також поетична мистецька збірка “Ніким не розгадані істини”, що була самостійно створена студентами. У книзі представлені віршовані переклади оригінальних творів зарубіжних авторів у власному баченні студентів, творчо доопрацьовані казки, креативні малюнки.

На основі проведеного теоретичного та експериментального дослідження було зроблено такі висновки:

1. Аналіз наукових психолого-педагогічних даних з проблеми розробки особистісного підходу свідчить про те, що особистісно орієнтоване навчання у вищому навчальному закладі не набуло належного рівня розробки і впровадження, що і визначає актуальність та доцільність дисертаційного дослідження. Наявний стан науково-методичного забезпечення навчання студентів іноземної мови та вивчення провідних психологічних концепцій зумовлює необхідність побудови нового особистісно-креативного підходу. Теоретичне вивчення та експериментальне дослідження означеної проблеми дозволяють визначити методологічні, структурно-психологічні, функціональні та продуктивні особливості особистісно-креативного підходу у навчанні студентів університету іноземної мови.

На основі теоретичного аналізу та узагальнення власного психолого-педагогічного досвіду взаємодії зі студентами було сформульовано такі методологічні принципи обґрунтування особистісно-креативного підходу в навчанні студентів університету іноземної мови:

1) принцип психологізації навчально-виховної діяльності; 2) принцип послідовності і взаємозв’язку концептуального, психодіагностичного, психокорекційного і творчо-розвивального компонентів особистісно-креативного підходу; 3) принцип концептуального уявлення про креативну мовну особистість; 4) принцип комплексності психодіагностичного вивчення особистості; 5) принцип психологічної корекції особистості; 6) принцип креативного міжособистісного спілкування іноземною мовою; 7) принцип креативізації навчальної діяльності студентів.

Визначені психолого-педагогічні принципи спроможні забезпечити продуктивну розробку особистісно-креативного підходу з метою гармонізації внутрішнього стану студента, вивільнення його креативного потенціалу і, в результаті, ефективне засвоєння англійської мови.

2. У результаті аналізу провідних науково-психологічних досліджень та власної психолого-педагогічної діяльності нами була розроблена модель особистісно-креативного підходу. Вона інтегрує такі основні компоненти, як: концептуальний (теоретичне уявлення про креативну особистість, яке складається з таких основних вимірів, як рефлексивно-гностичний, змістово-психологічний та креативно-діяльнісний); психодіагностичний (виявлення креативного потенціалу суб’єкта та внутрішньоособистісних проблем: конфліктогенності, тривожності, ригідності психіки, психічних захистів); психокорекційний (коригування особистісної проблематики, що блокує креативний потенціал студента й ускладнює навчальну діяльність); креативно-розвивальний (актуалізація та розвиток креативного потенціалу на основі використання спеціально дібраних завдань іноземною мовою).

3. Визначено роль особистісно-креативного підходу в гармонізації розвитку особистості студента, як необхідної умови оптимізації процесу вивчення англійської мови, що забезпечується такими компонентами особистісно-креативного підходу, як психодіагностичний, психокорекційний та креативно-розвивальний. Результати констатуючого експерименту засвідчили високий рівень внутрішньої конфліктності, тривожності, ригідності психіки студентів, низький рівень креативності, що визначає недостатній рівень успішності навчання, несприятливу психологічну атмосферу в студентських групах. У ході формуючого експерименту застосовувалися можливості прихованої психодіагностики внутрішньоособистісної проблематики, яка проявлялася під час навчальних занять у процесі комунікативної та ігрової діяльності, у сфері креативної лінгвістичної діяльності, зокрема – емотивної лексики.

Психокорекційний компонент особистісно-креативного підходу спрямований на вирішення внутрішньоособистісних проблем і нейтралізацію психічних захистів, які актуалізуються внаслідок внутрішньої конфліктності особистості. Психокорекція здійснювалася на основі технік  ігротерапії, арттерапії (креативний малюнок, музикотерапія, казкотерапія),  психодрами.

Креативно-розвивальний компонент передбачає використання творчих прийомів та завдань у ході формуючого експерименту. Базуючись на останніх дослідженнях у сфері креативної лінгвістики, ми застосовували такі види роботи, як творчі віршовані переклади, твори, творчі описи предметів, втілення студентів в казкових героїв і презентація монологів від їхнього імені, написання казок, творчі групові дискусії та ін.

4. Досліджено можливості покращання навчально-пізнавальної діяльності студентів на заняттях з англійської мови на основі особистісно-креативного підходу.

Особистісно-креативний підхід у навчальній взаємодії забезпечує реалізацію багаторівневого процесу розкриття самобутньої сутності суб’єкта за рахунок актуалізації і переведення на рівень свідомого втілення глибинно-психічного семантичного потенціалу суб’єкта.

Креативно-розвивальні завдання виконують навчально-пізнавальну функцію, сприяють розвитку інтересу до вивчення англійської мови, інтенсифікують процес самопізнання, формують різнобічно розвинену особистість на основі вирішення деяких психологічних проблем студентів.

Результати формуючого експерименту засвідчили, що впровадження вказаних компонентів особистісно-креативного підходу, дійсно, забезпечує розкриття креативного потенціалу студентів на основі оптимізації психологічних характеристик особистості (зниження тривожності, ригідності, нейтралізація психічних захистів), що зумовлює підвищення рівня успішності оволодіння іноземною мовою. Про ефективність особистісно-креативного підходу свідчить поетична мистецька збірка “Ніким не розгадані істини”.

5. Виконане дослідження дозволило запропонувати ряд рекомендацій керівництву вищих навчальних закладів:

- з метою підвищення рівня оволодіння іноземною мовою студентами вищих навчальних закладів орієнтувати викладачів на впровадження особистісно-креативного підходу в навчально-виховну взаємодію;

- забезпечити необхідну психологічну підготовку майбутніх викладачів іноземної мови та перепідготовку працюючих викладачів на основі введення спецдисциплін з глибинної психології, психолінгвістики, теорії і практики особистісно-креативного підходу;

Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми, а передбачає необхідність подальших наукових пошуків. Перспективи ми вбачаємо, найперше, у двох напрямах: у навчально-методичному – розробка і впровадження нових технологій особистісно-креативного підходу на заняттях з інших дисциплін, у психокорекційному – наукове дослідження можливостей використання іноземної мови як діагностико-корекційного засобу пізнання глибинних аспектів психіки для актуалізації креативних резервів особистості.

Основний зміст дисертації відображений у таких наукових публікаціях автора:

1. Кукуленко-Лук’янець І.В. Виявлення схильності студентів до депресивного стану на занятті англійської мови Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць. – К.: Інститут психології імені Г.С. Костюка АПН України.  – 2000.  – Т. 2. – Ч. 5.  – С. 299 – .

2. Кукуленко-Лук’янець І.В. Вивчення англійської мови в контексті можливостей психокорекції // Практична психологія та соціальна робота: Науково-практичний та освітньо-методичний журнал.  – Київ.  – .  – № 7.  – С. 47 – 43; Київ. – 2001. – № .  – С.  – .

3. Кукуленко І.В. Використання психокорекційних прийомів в процесі вивчення англійської мови Педагогіка і психологія професійної освіти: Науково-методичний журнал.  – Львів. – . – № 2.  – С. 89 – .

4. Кукуленко І.В. Використання елементів психодрами на заняттях англійської мови // Психологія: Зб. наук. пр. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова.  – .  – Вип. ).  – С.  – .

5.