Міністерство охорони здоров`я України

Українська медична стоматологічна академія

КАСЬКОВА ЛЮДМИЛА ФЕДОРІВНА

УДК 616.31 – 053.2 + 616 – 001.28] – 08

КАРІЄС ЗУБІВ ТА ЙОГО ПРОФІЛАКТИКА

В ДІТЕЙ ІЗ РОДИН ЛІКВІДАТОРІВ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧАЕС

14.01.22 - стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Полтава -2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській медичній стоматологічній академії (ректор – заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Скрипніков Микола Сергійович).

Науковий консультант - доктор медичних наук, професор Падалка Іван Опанасович, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, професор кафедри дитячої терапевтичної стоматології з профілактикою стомато-логічних захворювань

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Дичко Євген Никифорович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри дитячої стоматології

- доктор медичних наук, старший науковий співробітник Дєньга Оксана Василівна, Інститут стоматології АМН України, зав. відділенням стоматології дитячого віку та ортодонтії

- доктор медичних наук, професор Авдоніна Лариса Іванівна, Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгієвського МОЗ України, зав. кафедри терапевтичної стоматології

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра дитячої терапевтичної стоматології з курсом профілактики стоматологічних захворювань

Захист відбудеться “27“ травня 2003 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при Українській медичній стоматологічній академії за адресою: 36024 м. Полтава, вул. Шевченка, 23.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української медичної стоматологічної академії(36024 м. Полтава, вул. Шевченка, 23).

Автореферат розісланий “23” квітня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор Дев’яткіна Т.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Карієс зубів є одним із найпоширеніших захворювань дитячого віку. Його інтенсивність зростає одночасно з розвитком цивілізації. У більшості країн світу уражено 100 % населення (Горзов И.П., 1991, Дєньга О.В., 1996). Значну роль у цьому відіграє і стан навколишнього середовища, оскільки живий організм можна розглядати як відкриту гетерогенну систему, на яку постійно впливають різні екстремальні фактори зовнішнього середовища (Ульянцева О.А., 1997), зокрема й іонізуюче випромінювання.

Вивчення окремих ефектів малих доз радіації є актуальним, оскільки з часом збільшується кількість осіб, які контактують із джерелом іонізуючого випромінювання на атомних виробництвах і в результаті виникнення аварії на них. Важливим аспектом проблеми віддалених пострадіаційних ефектів є стан здоровя потомства опроміненого населення (Романенко А.Е., 1995). Отже, постає питання про вплив іонізуючого випромінювання на долю не тільки дорослих індивідуумів, але й на долю їхніх нащадків, тобто на долю людської популяції (Москальов Ю.И., 1991). Особливої актуальності набуває це питання в звязку з катастрофою на Чорнобильській атомній електростанції в 1986 році. Велика кількість молодих чоловіків дітородного віку брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. В Україні мешкає 180 тисяч ліквідаторів катастрофи, більша частина яких репродуктивного віку.

За умовами опромінення та рівнем доз вони розподіляються на 3 групи. Найбільшою є 2 група (доза опромінення – від 0,5 до 1 Гр) (Барьяхтара В.Г., 1995). У структурі захворювань цієї групи особливе місце займає синдром вегетативної дистонії. Як уважають деякі вчені (Зубовський Г.А., 1993, Демченко А.Н., 1992, Бебешко В.Г., 1991), зміна стану здоровя, перш за все вегетативного та гормонального гомеостазу в батьків, не могла не відбитися на адаптаційних здатностях їхніх дітей. У дітей, які народилися в цих родинах, відмічається вірогідне збільшення кількості багатьох спонтанних захворювань ендокринної, серцево-судинної, нервової, травної систем (Євтушенко Н.Н., 1991, Романенко А.Е., 1995). Як фактори ризику разом з екологічними обставинами вони здатні впливати на організм дитини в різні періоди її формування, оскільки організм дитини внаслідок незрілості і несформованості всіх захисних систем є уразливим. У дітей, які народилися від опромінених батьків спостерігається інкорпорація остеотропних радіонуклідів у плаценті, що супроводжується їх міграцією у тканини зубів, і як наслідок більш рання, в 4 – 5 років, заміна тимчасових зубів на постійні (в нормі 5 – 6 років). Карієс у період прорізування фронтальних зубів виявлений у 5,5 % дівчат та 2,5 % хлопчиків цієї групи (Антіпкін Ю.Г., 2000).

Будова кристалічної ґратки й утворення кристалів апатитів емалі зазнають змін, знижується резистентність зубів (Руденко М.М., 1992), що, в свою чергу, призводить до виникнення карієсу.

В останні роки зявилися публікації, присвячені оцінці стану здоровя дітей, чиї батьки підпали під вплив іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на ЧАЕС (Траверсе Г.М., 1998), але відсутні дані про стан стоматологічного здоровя дітей цієї групи. А зважаючи на дані про індивідуальні та колективні дози опромінення контингентів населення, існуючі регламенти меж ефективних доз опромінення, діти, які народилися від ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції 1986 – 1987 років, належать до категорії підвищеного радіаційного ризику (Бузунов В.А., 1998, Доленко І.М., 2000), що потребує розробки ефективних методів профілактики стоматологічних захворювань.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи УМСА “Механізми ушкодження зубощелепної системи, резистентність організму і обґрунтування засобів профілактики, терапії і реабілітації основних стоматологічних захворювань” (державний реєстраційний № 01970018550) та була фрагментом науково-дослідної роботи “ Розробка методів профілактики стоматологічних захворювань у дітей з урахуванням екологічних факторів” (реєстраційний № 01.10.00/009 – 92).

Автор є безпосереднім виконавцем фрагментів зазначених наукових тем.

Метою дослідження є підвищення резистентності твердих тканин зубів шляхом застосування комплексу лікувально-профілактичних заходів на підставі вивчення особливостей перебігу карієсу зубів та обґрунтування його профілактики в дітей із родин ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС.

Для реалізації поставленої мети було необхідно вирішити такі завдання:

1.

2.

3.

4.

5.

Об’єкт дослідження: карієс зубів у дітей, які народилися від батьків ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

Предмет дослідження: профілактика карієсу на підставі підвищення резистентності твердих тканин зубів у дітей, які народилися від батьків ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

Методи дослідження: клінічні, лабораторні, статистичні методи дослідження слугували меті вивчення змін показників ротової рідини, крові в дітей, які народилися від батьків-ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції залежно від стану твердих тканин зубів та для оцінки ефективності застосування запропонованих профілактичних заходів.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведена оцінка стану твердих тканин зубів у дітей із родин ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Виявлена значна розповсюдженість та інтенсивність карієсу та його ускладнень у дітей, що народилися від батьків-ліквідаторів, порівняно з дітьми, батьки яких не знаходилися у контамінованих щодо радіації регіонах.

Доведено, що значне ураження карієсом у цих дітей спостерігається на тлі поганого стану гігієни, зниження карієсрезистентності емалі, зменшення вмісту кальцію в ротовій рідині, погіршання мінералізуючих властивостей ротової рідини, зниження рН ротової рідини.

Уперше вивчені біохімічні показники ротової рідини дітей із родин ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Виявлене посилення процесів ліпопероксидації та зниження антиоксидантного захисту ротової рідини у дітей із групи радіаційного ризику як із карієсом, так і з інтактними зубами в порівнянні з контрольною групою. Уперше вивчений гормональний статус дітей за показниками кортизолу та гормонів щитоподібної залози. Виявлена активація гормону надниркових залоз – кортизолу.

Виявлені зміни імунологічних показників ротової рідини та крові у дітей, які народилися від батьків -ліквідаторів, що несприятливо впливає на перебіг каріозного процесу в цих дітей.

Уперше запропоновано для профілактики карієсу, з метою підвищення резистентності твердих тканин зубів, у дітей із груп радіаційного ризику застосувати природний адаптоген – препарат синьо-зеленої водорості спіруліни у комплексі з екзогенним застосуванням зависі глюконату кальцію. Це дало можливість підвищити кислотостійкість емалі, вміст кальцію та мінералізуючий потенціал ротової рідини, біохімічні та імунологічні показники, що сприяло редукції приросту карієсу на 64 %.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені клінічні та лабораторні дослідження мають теоретичне та практичне значення в галузях медицини: стоматології, педіатрії, біохімії, імунології.

На снові вивчення стану стоматологічного здоровя дітей із родин ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС установлена необхідність виділення їх у групу ризику щодо захворюваності на карієс, що потребує диспансерного спостереження та проведення профілактичних заходів.

Розроблений комплекс лікувально-профілактичних заходів дозволяє підвищити резистентність твердих тканин зубів у дітей із родин ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, що дає можливість знизити захворюваність на карієс та його ускладнення.

Запропонований комплекс заходів для профілактики карієсу впроваджений в практику дитячих стоматологічних поліклінік м. Полтави, м. Кременчука, м. Запоріжжя, м. Кіровограда, м. Чернігова, дитячих відділень стоматологічних поліклінік м. Первомайська, м. Запоріжжя, у клініці кафедри дитячої терапевтичної стоматології з профілактикою стоматологічних захворювань Української медичної стоматологічної академії, на кафедрі стоматології дитячого віку Донецького державного медичного університету ім. М.Горького, на кафедрі післядипломної освіти лікарів-стоматологів Української медичної стоматологічної академії. Особистий внесок здобувача. Автор особисто провела інформаційний пошук, аналіз літературних джерел із теми дисертації. Всі клінічні спостереження, статистична обробка отриманих даних, узагальнення і інтерпретація результатів дослідження проведені самостійно. Дисертантом особисто сформульовані наукові висновки та практичні рекомендації. Клінічні дослідження проведені в дитячій міській стоматологічній поліклініці м. Полтави, організованих дитячих колективах м. Полтави, лабораторні – в центральній науково-дослідній лабораторії та лабораторії кафедри терапевтичної стоматології УМСА за безпосередньою участю здобувача. У статтях, опублікованих із співавторами, частка участі всіх авторів рівнозначна.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися і обговорювалися на обласних науково-практичних конференціях (Полтава 1992, 1994, 1995, 1997, 1999, 2001, 2002 роки), науково-практичних конференціях “Профілактика стоматологічних захворювань у дітей” (Київ, 1995), “Актуальні питання стоматології” (Одеса, 1997), “Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии” (Харків, 1998), Міжнародній конференції “Вітчизняна стоматологія на рубежі століть” (Полтава, 2001), засіданні апробаційної ради Української медичної стоматологічної академії (Полтава, 2002), науково-практичній конференції “Розвиток і становлення стоматології в Україні” (Полтава, 2002).

Публікації: За темою дисертаційної роботи опубліковано 30 наукових праць, з яких 22 - у наукових журналах, ліцензованих ВАК України, отриманий деклараційний патент “Спосіб профілактики карієсу зубів”.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 275 сторінках машинописного тексту. Складається із вступу, огляду літератури, опису обєктів та методів дослідження, 4 розділів власних досліджень, обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, який містить 423 джерела. Робота ілюстрована 50 таблицями, 15 рисунками і 4 витягами з історії хвороби.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Нами проведене клінічне обстеження 1073 дітей (основна група), які народилися в родинах ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, та 570 дітей контрольної групи, чиї батьки не належали до групи радіаційного ризику. Вік дітей був від 3 до 10 років. В основній групі обстежено 511 дівчаток та 562 хлопчики, в контрольній - 284 дівчинки та 286 хлопчиків.

Усі діти груп спостереження проживали в м. Полтаві, відвідували організовані дитячі заклади, росли та розвивались у задовільних матеріально-побутових умовах та належали до 1 та 2 груп здоровя. Їхні батьки були ліквідаторами наслідків аварії на ЧАЕС у 1986-1987 роках і отримали дозу від 0,5 до 1Гр та за рівнем опромінення належать до 2 групи.

Визначення показників ураженості карієсом проводили на основі обстеження дітей за методикою, запропонованою ВООЗ (1989).

Для вивчення епідеміології карієсу зубів у обстежених дітей визначалися такі показники:

- розповсюдженість карієсу тимчасових зубів основної та контрольної групи з урахуванням віку, %;

- розповсюдженість карієсу постійних зубів у дітей основної та контрольної групи з урахуванням віку, %;

- інтенсивність карієсу за показниками кпз, КПВз

- приріст інтенсивності карієсу за показниками КПз, КПВз;

-

РК = КПВк – КПВпр

КПВк

де КПВк - приріст інтенсивності карієсу в контрольній групі, а КПВпр - приріст інтенсивності карієсу в профілактичній групі. Карієспрофілактичну дію запропонованих комплексів оцінювали через 1 та 2 роки.

Стан гігієни порожнини рота визначали за допомогою індексу Ю.О.Федорова і В.В. Володкіної (1971), а оцінювали згідно з рекомендаціями ВООЗ .

Структурно-функціональну резистентність емалі визначали за методом Л.І. Косаревої (1984), використовуючи прискорену модифікацію автора.

Швидкість салівації визначали шляхом вимірювання кількості нестимульованої ротової рідини, зібраної протягом 5 хвилин у градуйовані мензурки. Одиниці вимірювання швидкості салівації - мл/хв.

Мінералізуючий потенціал ротової рідини оцінювали за її мікрокристалізацією (П.Леус, 1977). Оцінку мікрокристалізації проводили за Х.М. Сайфуліною, О.П. Поздєєвим (1990) .

Забір ротової рідини проводили у центрифужні мензурки вранці, через 1 – 2 години після вживання їжі. У ротовій рідині визначали вміст кальцію за методом Каракашова і Вічева (1968).

Неорганічний фосфор у ротовій рідині визначали за методом Больца і Льюка в модифікації В.Д. Конвай, В.К. Леонтьєва, В.П. Бризгаліної (1976). Метод грунтується на утворенні гетерополісполуки в кислому середовищі за наявності розчину молібдату натрію синього.

РН ротової рідини визначали за допомогою іонометра універсального.

З метою вивчення показників вільнорадикального окислення ліпідів та антиоксидантного захисту проводилися такі біохімічні дослідження:

1. Активність супероксиддисмутази (СОД) за методикою О.С. Брусова (1976). Метод грунтується на оцінці швидкості гальмування реакції спонтанного аутоокислення адреналіну в лужному середовищі.

2. Активність каталази у ротовій рідині визначалася за О.Г. Архиповою (1988). Метод базується на визначенні зруйнованого перекису водню за допомогою перманганату при титруванні початкової і інкубованої проб матеріалу.

3. Визначення вмісту малонового диальдегіду (МДА) проводилося за методикою Ю.А. Володимирова, А.І. Арчакова (1972).

4. Вивчали метод хемілюмінесценції (В.А. Барабой,1978). Інтенсивність визначали за значенням світлосуми хемілюмінесценції за 60 сек.

Оцінка імунного статусу проводилася за методом К.А. Лебедєва та І.Д. Понекіної (1990). У капілярній крові, що брали з пальця, визначався рівень Т-лімфоцитів (Е-розектоутворюючі клітини (Е-РУК), %), рівень В-лімфоцитів (М-розектоутворюючі клітини (М-РУК), %), рівень нульових клітин (0-клітини, %). Для оцінки субпопуляцій Т-лімфоцитів, що виявляють хелперну (теофілін-чутливі Т-клітини) активність, застосувався навантажувальний тест Е-розеткоутворення з теофіліном. Для оцінки функціональної активності лімфоцитів та нейтрофілів навантажувальні тести також проводилися з інкубацією клітин при температурі 37 градусів за Цельсієм протягом однієї години.

Фагоцитарну активність нейтрофілів визначали за допомогою інкубації клітин із частками латексу, за фагоцитуючий вважали нейтрофіл, який захопив одну та більшу кількість часток латексу, підраховували відсоток фагоцитуючих клітин.

Індекс навантаження (ІН) підраховували за формулою: ІН = Е-РУЛ %/Е-РУН %, де Е-РУЛ – розеткоутворюючі лімфоцити, Е-РУН – нейтрофіли. ІН підраховувався як для препаратів спонтанних Е-РУК, так і для препаратів Е-РУК у навантажувальних тестах. Найбільше діагностичне та прогностичне значення виявив ІН у препаратах, що мали максимальний (серед інших препаратів) рівень Е-РУН % у сироватці крові за допомогою стандартизованого методу радіальної імунодифузії за Манчіні.

Показником місцевого імунітету був рівень лізоциму в ротовій рідині, який визначався нефелометричним методом за В.Г. Дорофейчук (1968) .

Гормон надниркових залоз – кортизол визначали за допомогою набору реактивів Інституту біоорганічної хімії АН Білорусі “Стерон – К – 1251”. Гормони щитоподібної залози – тироксин та трийодтиронін – визначали з використанням набору Інституту біоорганічної хімії АН Білорусі “РІО – Т4 – ПГ” та “РІО – Т3 –ПГ” на автоматичному лічильнику “Гамма – 12” Київського виробництва.

Статистичну обробку отриманих даних проводили з використанням стандартних програм. Наявність достовірності відмінностей між середніми арифметичними (М1 і М2) оцінювали за критерієм t Стьюдента-Фішера (р0,05).

Розрахунки проведені за допомогою персональної ЕОМ.

Профілактичні заходи проводилися 107 дітям 6-річного віку із родин ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, які були розподілені на 4 групи відповідно до призначених комплексів. Усі діти знаходилися на диспансерному обліку в педіатра. Диспансерний нагляд у лікаря-стоматолога для всіх груп передбачав:

- за необхідності консультацію та лікування в ортодонта;

-

- навчання індивідуальній гігієні порожнини рота з проведенням контрольованого чищення зубів;

-

Усім дітям рекомендувалася зубна паста “Жемчуг”, яка має виражену лікувально-профілактичну дію за рахунок умісту кальцію та фосфору, які сприяють залуженню та підвищенню мінералізуючого потенціалу ротової рідини. Чищення проводилося 2 рази за день (вранці та ввечері).

Кожній дитині індивідуально рекомендувалася зубна щітка з штучною щетиною, відповідного розміру, жорсткості, як правило середньої. Для чищення зубів пропонували стандартний метод.

Контролем служила 1 група дітей (n = 28), яким призначалась лише гігієна з використанням зубної пасти “Жемчуг”.

Дітям 2 групи (n = 26) проводилися аплікації зависі глюконату кальцію. Методика була такою: таблетку глюконату кальцію розчиняли в дистильованій воді до консистенції зависі та наносили на попередньо очищені зуби на 15 хвилин (Павленко Л.Г. 1989). Після чого завись із зубів видаляли ватним тампоном та рекомендували не полоскати та не вживати їжі протягом 2-х годин. Використання зависі, а не розчину, дає можливість одноразового нанесення її на тверді тканини зуба.

Дітям 3 групи (n = 26) крім гігієни, аплікацій глюконату кальцію призначався фітин по 0,25 г, екстракт елеутерококу (по 6 крапель) протягом 4-х тижнів, аскорбінова кислота по 250 мг протягом 3-х днів.

Дітям 4 групи (n = 27) – гігієна порожнини рота, аплікації глюконату кальцію та вживання спіруліни по 0,5 чайної ложки щодня протягом 4-х тижнів. Спіруліну рекомендували вживати разом із напоями ( кефір, компот, чай, молоко).

Комплекси призначалися 2 рази за рік протягом 2-х років.

Результати дослідження та їх обговорення. Вивчення нами показників ураженості карієсом тимчасових зубів у дітей, які народились від батьків - ліквідаторів аварії на ЧАЕС, показало високу розповсюдженість та інтенсивність каріозного процесу в усіх вікових групах (табл. 1).

Таблиця 1

Поширеність та інтенсивність карієсу тимчасових зубів у дітей, які народились в родинах ліквідаторів аварії на ЧАЕС (М±m)

Вік, років |

Групи дітей | Стать,

кількість | Поширеність

карієсу | Інтенсивність

карієсу за показником кпз

абс. | %

1 | 2 | 3 | 5 | 6 | 7

3 |

основна | хлопчики - 58

дівчатка - 56

всього-114 | 25

24

49 | 43,106,56

42,866,67

42,984,64 | 1,210,24

1,090,22

1,140,16

контрольна | хлопчики - 28

дівчатка - 21

всього-49 | 8

3

11 | 28,578,69

14,297,83

22,456,02 | 0,640,25

0,190,11

0,450,15

Р | <0,01 | <0,05

4 | основна | хлопчики - 64

дівчатка - 58

всього-122 | 33

21

54 | 51,566,30

36,216,37

44,264,50 | 1,800,32

1,220,30

1,820,22

контрольна | хлопчики - 30

дівчатка - 23

всього-53 | 10

4

14 | 33,338,95

17,398,08

26,426,11 | 0,700,20

0,870,43

0,750,25

Р | <0,01 | <0,05

5 | основна | хлопчики - 75

дівчатка - 80

всього-155 | 44

42

86 | 58,675,72

52,55,62

55,483,99 | 2,650,28

2,550,27

2,60,20

контрольна | хлопчики - 35

дівчатка - 39

всього-74 | 20

18

38 | 57,158,49

46,158,09

51,355,85 | 1,490,29

1,640,32

1,570,27

Р | >0,05 | <0,05

6 | основна | хлопчики - 99

дівчатка - 109

всього-208 | 73

61

134 | 73,734,44

55,964,75

64,423,32 | 3,570,25

2,290,23

2,90,20

контрольна | хлопчики - 77

дівчатка - 63

всього-140 | 42

28

70 | 54,555,71

44,446,31

50,04,23 | 2,160,23

1,70,22

1,950,24

Р | <0,01 | <0,05

7 | основна | хлопчики - 85

дівчатка - 70

всього-155 | 62

51

113 | 72,944,85

72,865,35

72,903,57 | 3,460,32

2,680,32

3,120,23

контрольна | хлопчики - 46

дівчатка - 50

всього-96 | 37

31

68 | 80,445,91

62,06,93

70,834,66 | 3,520,48

2,040,32

2,750,30

Р | >0,05 | >0,05

8 | основна | хлопчики - 86

дівчатка - 68

всього-154 | 68

52

120 | 79,074,41

76,475,18

77,923,79 | 3,300,33

2,740,29

3,050,22

контрольна | хлопчики - 16

дівчатка - 26

всього-42 | 8

18

26 | 50,012,9

69,239,23

61,97,58 | 2,060,59

2,00,31

2,020,31

Р | <0,01 | >0,05

9 | основна | хлопчики - 59

дівчатка - 46

всього-105 | 44

33

77 | 74,585,72

74,746,48

73,334,32 | 2,710,36

2,280,29

2,520,22

контрольна | хлопчики - 19

дівчатка - 24

всього-43 | 13

16

29 | 68,4210,96

66,679,83

67,447,14 | 1,890,44

1,210,27

1,510,25

Р | >0,05 | <0,05

10 | основна | хлопчики - 36

дівчатка - 24

всього-60 | 25

17

12 | 73,537,46

70,839,48

72,415,82 | 2,080,32

1,630,35

1,900,24

контрольна | хлопчики - 35

дівчатка - 38

всього-73 | 20

24

44 | 57,148,49

63,167,93

60,275,77 | 1,40,27

1,450,25

1,420,19

Р | <0,01 | >0,05

Примітка. Р - вірогідність різниці показників основної і контрольної групи в кожному віковому періоді.

У дітей 3-х років показники карієсу значно вищі в основній групі.

У чотирирічних дітей розповсюдженість та інтенсивність карієсу збільшується в порівнянні з дітьми 3-х років незначно, але зберігається значна різниця цього показника в дітей, які народились від ліквідаторів аварії в порівнянні з дітьми контрольної групи (р0,01).

У дітей 5-7 років відмічається погіршання показників поширеності як в основній, так і в контрольній групі. Але більш помітне воно в дітей контрольної групи.

У 8-річному віці збільшується кількість дітей основної групи, які мають карієс, за рахунок ураженості других тимчасових молярів, а показник інтенсивності карієсу залишається на попередньому рівні. Це пояснюється тим, що замінюються на постійні тимчасові різці та перші тимчасові моляри. У дітей контрольної групи в звязку з цим процесом зменшуються показники розповсюдженості та інтенсивності карієсу тимчасових зубів, тобто не відмічається ураженості других тимчасових молярів такою мірою, як у дітей із сімей ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС.

У 9 та 10 років відмічається тенденція до зменшення показників розповсюдженості та інтенсивності карієсу тимчасових зубів в обох групах, але більш помітно це в контрольній групі, ніж в основній. Це обумовлено тим, що в дітей, які народились у родинах ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, спостерігається значна ураженість других тимчасових молярів у порівнянні з дітьми контрольної групи.

Слід зазначити, що з віком спостерігається збільшення кількості дітей, які мають карієс, як в основній, так і в контрольній групі. Але показники ураженості в дітей, які народились у родинах ліквідаторів аварії на ЧАЕС, значно перевищують такі в дітей контрольної групи. Це стосується і ускладнень карієсу.

Так ускладнення карієсу в дітей 3 років, батьки яких брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, виявлене у 3,511,72% дітей (рис. 1).

Діти ж контрольної групи в цьому віці ускладнень карієсу не мали. Поширеність ускладнень карієсу збільшується з віком, але показники у дітей із родин ліквідаторів вищі в усіх вікових групах.

Інтенсивність ускладнень карієсу в дітей 3-х років із сімей ліквідаторів становить 0,110,06 зуба на одного обстеженого (рис.2). Цей показник зростає, і особливо у дітей основної групи, що вказує на низьку кариєрезистентність цих дітей.

4,101,79% дітей 4-х років, які народилися в родинах ліквідаторів аварії, мали видалені зуби з приводу ускладнень карієсу (рис.3). Цей показник зростає з віком, та завжди вищий у дітей основної групи.

У віковій групі 3-6 років найчастіше уражуються карієсом перші тимчасові моляри нижньої щелепи - 26,76% в основній групі і 30,54% - у контрольній та другі тимчасові моляри цієї ж щелепи (18,37% та 19,68% відповідно). Далі щодо частоти ураженості стоять перші моляри верхньої щелепи (17,99%, 18,33%) та центральні різці верхньої щелепи (15,12% та 12,44% відповідно). Діти з родин ліквідаторів наслідків аварії, в порівнянні з дітьми контрольної групи, в 2 – 3 рази частіше мають каріозний процес на іклах як верхньої, так і нижньої щелеп.

Рис. 3. Кількість дітей, які мають видалені тимчасові зуби з приводу ускладнень карієсу, %.

У віці 7 – 10 років, коли розпочинається заміна тимчасових різців та молярів на постійні, зменшується питома вага цих груп зубів із карієсом. А тим часом збільшується відсоток других тимчасових молярів, які мають карієс. У цей віковий період майже в 2 рази зростає питома вага уражених іклів. Але зберігається та ж тенденція, що спостерігалась у дітей 3 – 6 років. Отже, в дітей із родин ліквідаторів ікла уражуються значно частіше, ніж у дітей контрольної групи.

Узагалі ж у дітей 3 – 10 років основної групи відмічено ураження латеральних різців нижньої щелепи, чого не спостерігається в контрольній групі, та значно частіше уражуються ікла, що вказує на низьку резистентність твердих тканин зубів у дітей із родин ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Щодо локалізації каріозних порожнин на поверхнях тимчасових зубів, то найчастіше у всіх вікових періодах спостерігається ураження жувальної та проксимальної поверхонь як в основній, так і в контрольній групах. Значно рідше підпадають під дію каріозного процесу щічна, піднебінна та язикова поверхні тимчасових зубів, але все ж частіше карієс на цих поверхнях виявлений у дітей із родин ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у порівнянні з дітьми контрольної групи.

Оскільки перші постійні моляри в основному прорізуються в 6 років, вивчення показників карієсу постійних зубів розпочинали саме з 6-річного віку. Результати дослідження показали, що уже в цьому віковому періоді спостерігається ураження постійних зубів карієсом як у контрольній, так і в основній групі дітей. Але захворюваність у дітей, які народились у сім’ях ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, вища як у хлопчиків, так і в дівчаток, ніж у групі порівняння (табл. 2).

Таблиця 2

Поширеність та інтенсивність карієсу постійних зубів у дітей, які народились у родинах ліквідаторів аварії на ЧАЕС (М±m)

Вік, років |

Групи дітей | Стать,

кількість

дітей | Поширеність

карієсу | Інтенсивність

карієсу за показником КПВ

абс | %

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

6 | основна | хлопчики – 99

дівчатка – 109

всього-208 | 9

4

13 | 9,092,89

3,671,80

6,251,68 | 0,140,05

0,060,03

0,100,02

контрольна | хлопчики – 77

дівчатка – 63

всього-140 | 1

1

2 | 1,291,29

1,591,59

1,431,00 | 0,030,03

0,020,02

0,020,02

Р | <0,05 | <0,05

7 | основна | хлопчики – 85

дівчатка - 70

всього-155 | 7

12

19 | 8,243,00

17,144,54

14,192,80 | 0,210,06

0,260,04

0,230,05

контрольна | хлопчики - 46

дівчатка - 50

всього-96 | 2

1

3 | 4,353,04

2,002,00

3,121,78 | 0,110,08

0,020,02

0,060,03

Р | <0,01 | <0,05

8 | основна | хлопчики - 86

дівчатка - 68

всього-154 | 20

20

40 | 23,264,58

29,415,57

25,973,53 | 0,550,11

0,660,14

0,600,09

контрольна | хлопчики - 16

дівчатка - 26

всього-42 | 1

2

3 | 6,256,25

7,695,33

7,144,02 | 0,190,19

0,150,12

0,170,10

Р | <0,01 | <0,05

9 | основна | хлопчики - 59

дівчатка - 46

всього-105 | 17

15

32 | 28,815,95

32,616,99

30,484,49 | 0,690,15

0,830,19

0,750,12

контрольна | хлопчики - 19

дівчатка - 24

всього-43 | 3

5

8 | 15,798,59

20,838,47

18,65,93 | 0,210,12

0,330,17

0,280,11

Р | <0,05 | <0,05

10 | основна | хлопчики - 36

дівчатка - 24

всього-60 | 13

10

23 | 36,117,99

41,6710,28

38,336,33 | 0,920,21

1,170,29

1,020,17

контрольна | хлопчики - 35

дівчатка - 38

всього-73 | 8

9

17 | 22,867,20

23,666,99

23,294,98 | 0,310,10

0,500,17

0,410,10

Р | <0,05 | <0,05

Примітка. Р - вірогідність різниці показників основної і контрольної групи в кожному віковому періоді.

Ураженість карієсом постійних зубів нами виявлена починаючи з 6-річного віку. У цьому віковому періоді у 100 % як в основній, так і в контрольній групах відмічена ураженість карієсом перших постійних молярів нижньої щелепи. В усіх випадках каріозний процес локалізується на жувальній поверхні в ямках та фісурах, а процес має гострий перебіг. Це пояснюється тим, що перші постійні моляри нижньої щелепи прорізуються в першу чергу, мають особливу (складну) будову жувальної поверхні, слабку мінералізацію ямок та фісур.

У дітей основної групи в 10 років крім перших постійних молярів спостерігається ураження інших груп зубів, що не відмічено нами в дітей контрольної групи. Так, у дітей із сімей ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції виявлено ураження різців верхньої щелепи у 4,9 % випадків, премолярів верхньої та нижньої щелеп - у 6,5 % випадків. У дітей контрольної групи збільшується відсоток перших постійних молярів верхньої щелепи, уражених карієсом, у порівнянні з попереднім віковим періодом, тобто з дітьми 9 років.

Отримані дані, які вказують на значну ураженість у дітей із родин ліквідаторів окремих груп зубів (іклів, латеральних різців нижньої щелепи) та щічної, піднебінної та язикової поверхонь зубів, спонукають до поглибленого вивчення факторів, які спричиняють низьку резистентність тканин зубів у цих дітей.

Як в основній, так і в контрольній групах із віком зменшується питома вага ураженості жувальної поверхні зубів, але більш помітно це в основній групі, тобто в 6 років – це 100 %, а в 10 – 70,5 % (100 % та 91,1 % - контрольна група). Це спостерігається в звязку з тим, що в дітей, які народились у сімях ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, відмічена також ураженість інших поверхонь постійних зубів, уже розпочинаючи з 7- річного віку.

У дітей контрольної групи 6, 7 та 8 років спостерігається ураження тільки жувальної поверхні постійних зубів в ділянці фісур та ямок, які слабо мінералізовані в цей віковий період. У дітей, які народилися в родинах ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, виявлено ураження стійких до карієсу поверхонь зубів.

Вивчення стану гігієни порожнини рота в дітей із родин ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції та в дітей контрольної групи показало, що вірогідна різниця в показниках гігієни за індексом Федорова – Володкіної спостерігається лише у 9 - річних дітей. У дітей основної групи в цей віковий період стан гігієни поганий, а у дітей контрольної групи незадовільний. В інших вікових періодах показник гігієни порожнини рота становить від 2,29 0,04 до 2,58 0,07 балів у дітей основної групи, та від 2,23 0,10 до 2,56 0,08 балів в контрольній групі, що відповідає незадовільному стану гігієни. Слід звернути увагу на те, що в дітей 6-ти років у всіх групах порівняння стан гігієни порожнини рота дещо кращий, ніж в інших вікових групах.

На нашу думку, це пов’язано з тим, що в дитячих дошкільних закладах приділяється значна увага гігієні порожнини рота дітей з боку медичних працівників та вихователів.

У дітей із карієсом в усіх випадках стан гігієни порожнини рота значно гірший, ніж у дітей з інтактними зубами, що вказує на взаємозв’язок між ураженістю карієсом зубів та станом гігієни порожнини рота.

Нами вивчена швидкість слиновиділення в дітей від 3 до 10 років, які народились у родинах ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС з урахуванням стану твердих тканин зубів, тобто з карієсом та без нього. Значимої різниці у швидкості слиновиділення залежно від віку нами не виявлено. Середній показник в основній групі становить 0,39±0,005 мл/хв., а в контрольній – 0,41±0,005 мл/хв.

При розподілі дітей на тих, що мають карієс, та з інтактними зубами в середині груп у більшості вікових періодах виявлена вірогідна різниця показника, що вивчався. Це особливо характерно для груп дітей з родин ліквідаторів наслідків аварії.

З метою вивчення резистентності емалі постійних зубів, що прорізались у дітей 7 – 10 років, нами проводився тест емалевої резистентності (ТЕР). За результатами дослідження в дітей із родин ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС виявлено низьку структурно – функціональну кислотостійкість емалі в усі вікові періоди, що вивчались (7, 8, 9 років) у порівнянні з дітьми контрольної групи. З віком кислотостійкість емалі помітно не змінюється як в основній, так і в контрольній групах.

Вивчення тесту емалевої резистентності в дітей із карієсом та з інтактними зубами в основній та в контрольній групах виявило достовірну різницю цього показника: в дітей із груп радіаційного ризику він значно гірший, ніж у групі порівняння, незважаючи на те, мають діти карієс чи не мають.

Результати дослідження показали, що незалежно від віку водневий показник ротової рідини в дітей із родин ліквідаторів завжди гірший, ніж у дітей основної групи, хоча вірогідна його різниця відмічена лише у віці 7, 8 та 10 років. Середнє значення показника в дітей основної групи коливається від 6,75 ± 0,03 до 6,84 ± 0,03 одиниць, а у дітей контрольної групи - від 6,83 ± 0,03 до 6,97 ± 0,03 одиниць, тобто верхня межа показника в дітей основної групи майже відповідає нижній - у дітей контрольної групи.

Для більш детального визначення взаємозв’язку показника ротової рідини з карієсом зубів діти основної та контрольної групи, були розділені на тих, що мають карієс, та з інтактними зубами. Виявлено, що в усіх вікових періодах як основної, так і контрольної груп показник вірогідно нижчий у дітей із карієсом. В основній групі водневий показник коливається від 6,67 до 6,75 одиниць, що відповідає слабко кислому значенню. В контрольній групі він дещо вищий: мінімальне його значення (6,74) спостерігається у віці 5 років, а максимальне (6,9) - у віці 8 років.

Узагалі ж у дітей 3 – 10 років відмічена вірогідна різниця активності іонів водню ротової рідини в групах порівняння, тобто в дітей із родин ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС водневий показник гірший, ніж у дітей контрольної групи. Така ж тенденція спостерігається і в дітей із карієсом та без карієсу основної та контрольної групи.

Мінералізуючий потенціал ротової рідини в дітей із родин ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС коливається в межах від 1,79 ± 0,10 до 2,39 ± 0,14 балів, що відповідає низькому та задовільному стану цього показника. Мінімальний показник виявлений у дітей 3-х років, а максимальний – у чотирирічному віці.

У контрольній групі в усіх вікових періодах середній показник мінералізуючого потенціалу коливається в межах від 2,06 ± 0,12 балів до 2,45 ± 0,14 балів і відповідає задовільному рівню. І лише у 9-річних дітей він незадовільний (1,95 ± 0,13 балів).

При порівнянні середнього показника контрольної та основної групи відмічено, що в усіх випадках він гірший у дітей із родин ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Але ця різниця вірогідна лише у віці 3, 5 та 8 років.

З метою подальшого вивчення мінералізуючого потенціалу ротової рідини в кожній групі в усіх вікових періодах діти були розділені на тих, що мають карієс, та дітей без карієсу. Виявлена вірогідна різниця показника, що вивчався, тобто в дітей із карієсом мінералізуючий потенціал ротової рідини завжди нижчий, ніж у дітей з інтактними зубами.

Також відмічена різниця цього показника в дітей без карієсу основної та контрольної груп. У дітей із родин ліквідаторів він завжди нижчий. Отже, ці діти більш сприйнятливі до карієсу.

Вивчення розподілу дітей за станом мінералізуючого потенціалу ротової рідини показало, що в усіх вікових періодах частіше спостерігається дуже низький його рівень в основній групі у порівнянні з контрольною, що спричиняє високу розповсюдженість та інтенсивність карієсу в дітей із родин ліквідаторів. Високий та дуже високий рівень мають 13,13% дітей контрольної групи, що значно перевищує цей показник в основній групі (5,25%).

Дуже низький та низький мінералізуючий потенціал ротової рідини виявлений в 69,93% дітей, які народилися від батьків-ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що призводить до виникнення карієсогенної ситуації у даного контингенту.

Нами встановлено, що в дітей 3 – 6 років із родин ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС уміст кальцію в ротовій рідині вірогідно нижчий, ніж у дітей контрольної групи (р<0,001). Кількість фосфору також менша, але ця різниця не є вірогідною. Кальцій – фосфорний коефіцієнт нижчий у дітей основної групи і дорівнює 0,62, а в контрольній – 0,70, що вказує на більш значне зменшення вмісту кальцію в ротовій рідині в дітей із родин ліквідаторів, що звичайно ж обумовлює значну розповсюдженість та інтенсивність карієсу та його ускладнень у цих дітей.

Вивчення ротової рідини в дітей 3 – 6 років із карієсом та з інтактними зубами показало, що вміст кальцію за наявності каріозного процесу завжди нижчий як в основній, так і в контрольній групах (р< 0,001). У дітей із родин ліквідаторів, які мають карієс, кальцію в ротовій рідині було 1,61 ± 0,11 ммоль/л, а в дітей без карієсу – 2,30 ± 0,09 ммоль/л (р < 0,001). У контрольній групі показники кальцію дорівнюють 2,08 ± 0,09 ммоль/л та 2,71 ± 0,18 ммоль/л відповідно (р < 0,001). Але в дітей із родин ліквідаторів уміст кальцію в ротовій рідині завжди нижчий, ніж у дітей контрольної групи, незалежно від того, мають вони уражені зуби чи ні. Отже, діти основної групи більш сприйнятливі до карієсу , оскільки кальцій визначає склад твердих тканин зубів та бере безпосередню участь