ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОЗІЙ МИХАЙЛО СТЕПАНОВИЧ

УДК 636.587:591.32

ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ БРОЙЛЕРІВ

ШЛЯХОМ УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПЕРЕДІНКУБАЦІЙНОЇ ОБРОБКИ ЯЄЦЬ

06.02.04 – технологія виробництва продуктів тваринництва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Херсон – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті,

Міністерство аграрної політики України.

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор

Іванов Володимир Олександрович,

Херсонський державний аграрний університет, завідувач кафедри морфології і фізіології тварин

Офіційний опонент – доктор біологічних наук, професор

Бесулін Віктор Іванович ,

Білоцерківський державний аграрний університет,

кафедра дрібного тваринництва

Офіційний опонент – кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Гужва Володимир Іванович,

Одеський державний аграрний університет,

кафедра спеціальної зоотехнії

Провідна установа – Національний аграрний університет,

кафедра птахівництва,

Кабінет міністрів України, м. Київ

Захист відбудеться “25” грудня 2003 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої ради К 67. 830. 02 в Херсонському державному аграрному університеті (73006, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23, ауд 118, головний навчальний корпус).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23, головний навчальний корпус.

Автореферат розіслано “24” листопада 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.Д. Карапуз

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах сучасної ринкової економіки в Україні ведеться активний процес відновлення галузі бройлерного птахівництва шляхом ефективного використання існуючих базових і впровадження нових технологій виробництва яєць і м'яса бройлерів.

Дослідженнями вітчизняних вчених (Бреславець В.О., 2001, Бесулін В.І., 1998, Коваленко В.П., Гужва В.І., Куцак С.М., Бородай В.П., 2003) доведено, що досягнення високих показників продуктивності бройлерної птиці за мінімальних витратах матеріальних і трудових ресурсів є можливим в першу чергу за умови дотримання ряду технологічних і організаційних заходів, що включають застосування досконаліших способів відтворення птахів. Дослідження, проведені в кінці ХХ століття підтвердили перспективність такого підходу. Було розроблено і випробувано нові способи інкубації яєць, що поліпшують умови розвитку ембріонів. Однак з ряду причин вони не одержали широкого застосування у виробництві.

У цьому зв'язку дуже перспективним напрямком у технології інкубації є удосконалення прийомів глибинної обробки яєць біологічно активними речовинами в період закладки первинних ембріональних структур, коли розпочинається процес реалізації генетичного потенціалу.

Тому розробка нових прийомів технології обробки інкубаційних яєць, глибоке вивчення біологічних особливостей бройлерної птиці і проведення ефективного контролю над перебігом ембріонального розвитку є досить актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з планом науково-дослідних робіт Херсонського державного аграрного університету на кафедрі морфології і фізіології тварин у період 2001-2003 рр. за темою „Створення вітчизняної породної групи птиці м’ясо-яєчного типу для фермерських та особистих підсобних господарств” (№ державної реєстрації 0101U001995).

Мета роботи – підвищення продуктивності бройлерного кросу “Конкурент” шляхом удосконалення технології передінкубаційної обробки яєць.

Для реалізації поставленої мети необхідно було розв’язати завдання:

1. Дати порівняльну оцінку базовим і новим способам введення біологічно активних речовин (БАР) у яйце.

2. Визначити ефективність використання різних концентрацій і сполук БАР на ембріональний розвиток і виводимість яєць.

3. Вивчити вплив БАР на ріст, розвиток, м'ясну продуктивність і інтер’єрні показники бройлерів.

4. Розробити устаткування і гістологічний експрес – метод для контролю eмбрiонального i постнатального періодів розвитку птиці.

5. Визначити економічну ефективність нового способу передінкубаційної обробки яєць.

Об'єкт досліджень: ембріони і курчата, різні способи глибинної обробки яєць біологічно активними речовинами.

Предмет досліджень: показники росту, розвитку, екстер’єру і інтер’єрні особливості; м'ясна продуктивність бройлерів; економічна ефективність використання БАР.

Метод досліджень. У ході досліджень використані зоотехнічні, гістологічні, клінічні, хімічні, токсико - біологічні і статистичні методи.

Наукова новизна отриманих результатів. Розроблено новий спосіб підвищення виводимості яєць і продуктивності бройлерів (пріоритетна довідка за № 2003043410). Спосіб передбачає обробку яєць розчином, який містить 0,01% димексиду, 0,1%. аскорбінової кислоти і 0,1% препарату Катозал. Вперше вивчено вплив БАР, у введених хімічним способом (деклараційний патент на винахід № 52097 А) в яйця, на ембріональний і постембріональний розвиток бройлерів. Отримано нові дані щодо ембріогенезу, росту, м'ясної продуктивності й інтер’єрних показників бройлерів, які підтверджують доцільність використання нового способу. Розроблено ефективний гістологічний метод і обладнання для проведення біологічного контролю інкубації.

Практичне значення. Використання запропонованого способу передінкубаційної обробки яєць дозволяє підвищити виводимість яєць на 6,9%, середньодобовий приріст живої маси молодняку до 48 г., забійну масу на 20,8%, масу патраної тушки на 23,2%, енергетичну цінність білого на 11,3% і червоного м'яса на 15,5%. Отримані результати використані для удосконалення технології інкубації яєць на ЗАТ “Чорнобаївське” Білозерського району Херсонської області. Економічний ефект від впровадження результатів досліджень склав 2,28 грн./гол.

Особистий внесок здобувача. Схема і методика наукових досліджень розроблялася разом з науковим керівником. Уся експериментальна робота, аналіз отриманих результатів, оформлення рукопису дисертації виконано особисто автором. Проектування і конструювання кутового мікротома було проведено разом зі співробітниками ЗКБ АТ “Кристал” і ПО “Зоря” м. Миколаєва. У загальному обсязі проведених робіт частка автора становить 95%.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались і отримали позитивну оцінку: на координаційно-методичних радах ХДАУ (2002 – 2003 р.р.); науково – методичному семінарі з анатомії, гістології і фізіології тварин (Херсон, 2002 р.); Міжнародній науково – практичній конференції “Реформування сільського господарства: підсумки, проблеми, перспективи” (Миколаїв, 2001р.); Міжнародній науково – практичній конференції “Динаміка наукових досліджень” (Дніпропетровськ – Дніпродзержинськ – Харків, 2002 р.); VI Міжнародній науково – практичній конференції “Наука і освіта 2003” (Дніпропетровськ – Херсон, 2003 р.). IV Української конференції з птахівництва. – Харків, 2003.

Публікації. Матеріали дисертації опубліковано в 7 роботах, у тому числі в 5 фахових статтях, де розкрито основний зміст наукових досліджень.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методики, результатів досліджень, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи складає 178 сторінки комп'ютерного тексту, налічує 27 таблиць, 20 рисунків, 49 додатків. Список використаної літератури включає 199 найменувань, у тому числі 34 іноземних джерела.

2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальні дослідження проведено на кафедрі морфології і фізіології тварин ХГАУ і сільськогосподарському племінному підприємстві ЗАТ “Чорнобаївське” Білозерського району Херсонської області на курочках фінального гібриду м'ясного кросу Конкурент у період 2001-2003рр. Структурно-логічну схему досліджень відображено на рис. 1, а етапи, характеристику й обсяг науково-господарських дослідів – у таблиці 1.

Яйця для досліджень відобрали з урахуванням їх якості, маси і часу знесення і інкубували в інкубаторі типу “Універсал-55”. Перед закладкою в інкубатор яйця знезаражували парою формаліну і обробляли трьома способами: баричним, термічним і хімічним (рис. 1). Перші два способом здійснювали за М.В. Орловим (1987), а третій – за розробленим нами способу (деклараційний патент на винахід № 52097 А). Згідно з першим способом яйця перед закладкою на інкубацію занурювали в робочий розчин, клали в герметичну камеру й створювали компресором надлишковий тиск (до 0,5 атм. протягом 10 хв.), а потім вакуум - насосом - розріджений тиск (до 0,5 атм. протягом 10 хв.). Згідно з другим способом яйця спочатку опускали на 10 хвилин в нагрітий робочий розчин (40С°), а потім на 10 хвилин – у холодний (4С°). За рахунок різниці тиску і температури біологічно активні речовини із робочого розчину проникали в яйце. Згідно з третім способом БАР вводили в яйце за допомогою 0,05-0,2% розчину диметилсульфоксиду (ДМСО).

Зоотехнічний контроль за розвитком ембріонів здійснювався за загальноприйнятою методикою (Бреславець В.О. та iн., 2001). Гістологічний контроль ембріогенезу проводився на 8-й, 36-38-й годині і на 12-у, 18- у добу інкубації. Зразки ембріональних тканин, м'язової тканини і тонкого кишечника фіксували в 10% розчину нейтрального формаліну і рідині Буена, промивали у воді, зневоднювали в спиртах, заливали в парафін. Зрізи виготовляли на санному і кутовому мікротомах і фарбували гематоксиліном за Гейденгайном і еозином. Для виявлення присутності бактерій і колоній вірусів у тканинах зародків застосовували реактив Цинзерлінга.

Вирощування виведеного молодняку здійснювали відповідно до рекомендацій, розроблених Інститутом птахівництва УААН(Сахацький М.I. та iн., 2001). Щільність посадки молодняку на підлозі - 8 гол на 1м2.

Таблиця 1 –Характеристика й об’єм науково-виробничих дослідів

Група | Біологічно активні речовини | Спосіб і умови введення БАР* в яйце | Кількість повторностей | Кількість

яєць, шт | гістооб’єк-тів, шт

Етап №1. Порівняльна оцінка базових і нового способів введення біологічно активних речовин в яйце

I контрольна | - | - | 2 | 280 | 8

II дослідна | аскорбінова кислота, 0,1% | баричний,

-0,5-+0,5 атм | 2 | 280 | 8

III дослідна | аскорбінова кислота, 0,1% | термічний,

t=0-40 Cє | 2 | 280 | 8

IV дослідна | аскорбінова кислота, 0,1% | хімічний,

димексид, 0,2% | 2 | 280 | 8

V дослідна | аскорбінова кислота, 0,1% | хімічний,

димексид, 0,01% | 2 | 280 | 8

VI дослідна | аскорбінова

кислота, 0,1% | хімічний, димексид, 0,1% | 2 | 280 | 8

VII дослідна | Катозал, 0,1% | хімічний, димексид, 0,05% | 2 | 280 | 8

VIII дослідна | бурштинова кислота, 0,1% | хімічний, димексид, 0,05% | 2 | 280 | 8

Етап №2 Ефективність використання різних концентрацій і поєднань БАР на продуктивність бройлерів

I контрольна | - | - | 2 | 280 | 8

II дослідна | Катозал 0,5% | хімічний, димексид, 0,01% | 2 | 280 | 8

III дослідна | аскорбінова

кислота, 0,1%

бурштинова

кислота, 0,1% | хімічний, димексид, 0,01% | 2 | 280 | 8

IV дослідна | аскорбінова

кислота, 0,1%,

Катозал, 0,1% | хімічний, димексид, 0,01% | 2 | 280 | 8

*БАР - біологічно активні речовини

Бройлерів годували за рекомендованими нормами власними кормами з включенням 1% преміксу “Бустерпек” ірландської фірми “ Frank Wright”. Розвиток піддослідного молодняку контролювали шляхом індивідуальних зважувань і зняття промірів. Контрольний забій бройлерів проводили на 8 головах з кожної групи в 56- добовому віці. Морфологічний склад тушок визначали за загальноприйнятою методикою (Смєтнєв С.I., 1978). Хімічний склад м'яса вивчали за показниками: вміст води, золи, жиру, загального азоту білка, вуглеводів. На підставі отриманих даних визначали енергетичну цінність м'яса (Бутенко Л.O., Бабiченко Л.В. та iн., 1986). Гематологічні дослідження крові 56-добових курчат виконували відповідно до методики “Загальнокліничних досліджень крові” (1983). Токсико - біологічну оцінку м'яса бройлерів проводили за методикою П.В.Микитюк (1987).

Господарсько-економічну ефективність результатів досліджень розраховували відповідно до “Методики визначення економічної ефективності використання в сільському господарстві результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій” (1993). Матеріали досліджень обробляли методом варіаційної статистики за М.О. Плохінським (1969).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Порівняльна оцінка баричного, термічного і хімічного способів глибинної обробки яєць

На першому етапі досліджень встановлено, що хімічний спосіб глибинної обробки яєць, порівняно з баричним і термічним, є ресурсозберігаючим елементом технології інкубації і має значну техніко-економічну перевагу. Для здійснення пропонованого способу не потрібно спеціальне технологічне обладнання. Витрати часу на проведення технологічних операцій складають: за баричного способу -32, за термічного -48, за хімічного -5 хвилин. На обробку одного контейнера яєць необхідно мати відповідно 150, 300 і 6 літрів робочого розчину БАР. Загальна сума витрат на хімічну обробку в грошовому еквіваленті -7,1 грн. проти 15 грн. і 40 грн. відповідно.

Гістологічними дослідженнями встановлено, що порівняно з II дослідною ембріони всіх інших дослідних груп мали кращі показники розвитку на 8-9 годину інкубації. Уведення БАР у яйця баричним і термічним способами порівняно з хімічним, погіршало розвиток зародків. За 10-бальною шкалою за розвиток зародку I, II, III, IV, V, VI , VII і VIII груп одержали оцінку 2,5; 1,5; 3,0; 3,5; 5,0; 4,0; 6,0; 3,0 балів відповідно. Виводимість яєць у вище згаданих групах склала 82,4; 75,9; 83,1; 85,0; 88,0; 86,4; 89,8; 84,6 %. Серед них найбільш високий результат був у VII групі, де яйця оброблялися 0,1% розчином Kатозалу і 0,05% димексиду. Він вірогідно еревищував I, II, III, IV, V, VI, VIII групи на 7,4; 13,9; 6,7; 4,8; 1,8; 3,4; 5,2% відповідно (табл.2).

Таблиця 2- Результати інкубації з використанням різних способів обробки яєць

Група | Усього закладено

яєць, шт. | Не запліднено | Запліднено | Загибель (від кількості запліднених) | Виведено курчат,

гол. | Виводимість яєць,

%

зародки | задохлики | добові

яєць, шт. | % | яєць, шт. | % | гол. | % | гол. | % | гол. | %

I | 280 | 38 | 13 | 242 | 87 | 19 | 8,1 | 15 | 6,5 | 6 | 3,0 | 202 | 82,4

II | 280 | 45 | 16 | 235 | 84 | 27 | 11,7 | 14 | 6,1 | 15 | 6,4 | 179 | 75,8

III | 280 | 48 | 17 | 232 | 83 | 23 | 9,7 | 13 | 5,6 | 4 | 1,6 | 192 | 83,1

IV | 280 | 40 | 14 | 240 | 86 | 16 | 6,9 | 16 | 6,5 | 4 | 1,6 | 204 | 85,0

V | 280 | 45 | 16 | 235 | 84 | 12 | 5,2 | 13 | 5,6 | 3 | 1,2 | 207 | 88,0

VI | 280 | 42 | 15 | 238 | 85 | 15 | 6,1 | 15 | 6,3 | 3 | 1,7 | 205 | 86,4

VII | 280 | 42 | 15 | 238 | 85 | 11 | 4,6 | 13 | 5,6 | - | - | 214 | 89,8

VIII | 280 | 45 | 16 | 235 | 84 | 13 | 5,6 | 15 | 6,5 | 8 | 3,4 | 199 | 84,5

Найбільша кількість “завмерлих” була в ІI дослiднiй (11,7% ) і ІІI дослідній групі (9,7% ), а найменша – у VII (4,6% ) і V (5,2% ) дослідних групах. Більше всього “задохликів” було в I (6,5%), IV (6,5% ) і VIII (6,5%) групах. Таким чином, за характером впливу БАР на ембріональний розвиток і виводимість яєць доцільніше обробляти яйця 0,1% розчином Катозалу і 0,05% розчином димексиду (VII група).

Вплив комплексу біологічно активних речовин, введених в яйце хімічним способом, на ембріональний розвиток і виводимість яєць

На другому етапі досліджень з метою розширення діапазону функціональних можливостей пропонованого способу, поліпшення ембріонального розвитку, підвищення виводимості яєць, відгодівельної і м’ясної продуктивності бройлерів, вивчалась ефективність комплексного застосування Катозалу, аскорбінової і бурштинової кислот. Встановлено, що на 36-38 годину інкубації ембріони контрольної групи перебувають на стадії двох зародкових листків - ектодерми й ентодерми, а дослідних – на стадії ектодерми, ентодерми і мезодерми. Найбільший ефект від стимуляції розвитку зародків спостерігався в III і IV дослідних групах де було застосовано комплекс БАР, про що свідчить ступінь збільшення мезодермальної клітинної маси. У I, II, III і IV групах, площа 18-го соміта мезодерми склала відповідно 1119,3; 1403,9; 1858,2; 2205,7 мк?. Більш глибока диференціація мезодерми сприяла інтенсивному розвитку кісткової мускулатури в ембріональний період (табл. 3 ).

Таблиця 3-Розвиток м'язової тканини бройлерів на 18 добу інкубації,

М m, n=8

Група | Тип м’язів | Діаметр м’язового волокна, мк | Співвідношення структурних компонентів тканини, %

паренхіма | строма

I контрольна | червоний

білий | 7,30,12

4,10,08 | 86,70,70

70,30,70 | 13,30,17

29,70,36

II дослідна | червоний

білий | 7,70,08*

4,40,07* | 89,20,76*

72,90,83* | 10,80,16

27,10,34***

III дослідна | червоний

білий | 8,00,12**

4,60,10** | 91,5`1,04**

73,10,78* | 8,50,10**

26,90,34***

IV дослідна | червоний

білий | 8,80,14***

4,90,12*** | 93,10,22***

74,40,78*** | 6,90,11***

25,60,30**

Примітка. *Р0,05; **Р0,01; ***Р0,001

За даними таблиці 3, червоні та білі м'язові волокна у бройлерів дослідних груп порівняно з контрольними аналогами були більш розвинені. Найбільша різниця в показниках товщини червоних і білих волокон була притаманна зародкам IV групі (19,48; 12,62; 9,68% i 16,74; 9,17; 5,17% відповідно). Додатково проведений гістологічний моніторинг тонкого кишечника на 12 і 18 добу інкубації не виявив суттєвої різниці між показниками контрольної і дослідних груп. Проведена глибинна обробка комплексними препаратами позитивно вплинула на результати інкубації яєць (табл. 4).

Таблиця 4 – Вплив глибинної обробки комплексними препаратами яєць на виводимість

Показник | Група

I | II | III | IV

Усього закладено яєць | штук | 7000 | 7000 | 7000 | 7000

Не запліднено яєць | штук | 1106 | 959 | 1078 | 980

% | 15,8 | 13,7 | 15,4 | 14,0

Запліднено яєць | штук | 5894 | 6041 | 5922 | 6020

% | 84,2 | 86,3 | 84,6 | 86,0

Кількість завмерлих | штук | 560 | 223 | 177 | 134

% | 9,5 | 3,7 | 3,0 | 2,2

Кількість задохликів | штук | 294 | 322 | 337 | 268

% | 5,0 | 5,3 | 5,7 | 4,4

Калік іслабких | штук | 178 | 59 | 2 | 56

% | 3,0 | 0,9 | 0,1 | 0,9

Виведено курчат | гол. | 4862 | 5437 | 5406 | 5562

Виводимість яєць | % | 85,5 | 91,0 | 91,3 | 92,4

Як показують дані таблиці 4, найкращі результати інкубації були отримані в IV групі. У порівнянні з I, II і III групами в IV групі спостерігалася менша кількість “завмерлих”(на 7,3; 1,5 і 0,8%) і “задохликів” (на 0,6; 0,9 і 0,3%) і найбільша виводимість яєць (на 6,9; 1,4 і 1,1%) відповідно. Таким чином, на підставі проведених досліджень встановлено, що глибинна обробка яєць розчином, що включає 0,01% димексиду, 0,1% аскорбінової кислоти і 0,1% Катозалу, є ефективним технологічним прийомом, який сприяє стимулюванню розвитку зародків і підвищенню ефективності інкубації.

Розвиток бройлерів у постнатальному періоді

Передінкубаційна обробка яєць комплексами БАР позитивно вплинула і на інтенсивність розвитку живої маси бройлерів у постнатальний період (табл. 5.)

Встановлено, що курчата дослідних груп переважали курчат контрольної групи за живою масою протягом всього періоду вирощування. Найбільша перевага спостерігалась у IV групі, починаючи з 7-ї доби після вилуплення, у III - з 14-ї доби, а у II – тільки з 28-ї доби.

Найбільш істотна різниця за цим показником була у курчат IV дослідній групі. На 7-у, 14-у 21-у, 28-у, 35-у, 42-у, 49-у і 56-у добу вірогідна перевага становила 16,04; 17,75; 14,24; 16,97; 18,78; 18,43; 19,45; 19,60% відповідно.

Таблиця 5 - Динаміка живої маси курчат бройлерів, М m, n=8

Вік, доба | Група

I | II | III | IV

1 | 36,0±1,82 | 37,5±1,83 | 40,0±1,24 | 42,0±2,02

7 | 121,5±2,15 | 130,0±3,56 | 136,0 ±3,74 | 141,0±4,04*

14 | 276,0±7,75 | 282,0±8,45 | 303,0±8,64* | 325,0±8,87**

21 | 495,0±14,04 | 499,0±14,0 | 542,0±13,12* | 565,5±16,81**

28 | 748,0±18,75 | 794,0±17,90* | 836,0±19,25** | 875,0±20,65**

35 | 1038,0±20,04 | 1113,0±19,61* | 1178,0±22,43** | 1233,0±23,24***

42 | 1383,0±23,41 | 1488,0±22,42* | 1558,0±28,16** | 1638,0±27,88***

49 | 1722,0±28,04 | 1816,0±25,64* | 1949,0±30,21*** | 2057,0±31,76***

56 | 2207,0±32,21 | 2373,0±37,16* | 2528,0±35,28*** | 2688,0±37,71***

Примітка. *Р<0,05; **Р <0,01; ***Р < 0,001

Швидкість росту курчат III і II дослідних груп порівняно з контрольною також була вищою. На 14-у, 28-у, 42-у і 56-у добу бройлери III групи перевищували контрольних аналогів за живою масою на 9,70; 11,78; 12,65; 12,51%, а ІІ групи - на 2,17; 6,14; 7,59; 5,28% відповідно. Аналогічна картина спостерігалась і за енергією росту.

Екстер'єрні особливості бройлерів

У віці 56 дiб вірогідна різниця за шестьома показниками екстер’єру серед дослідних груп виявлена в IV групі, у III - по шести, а в II групі - тільки за двома показникам. Курчата IV дослідної групи вiдрiзнялися вiд контрольних аналогiв за такими показниками екстер’єру, як довжина тазу (23,36%), обхват грудей (25,36%), індекси масивності (12,48%), широкотілості (50,0%) і скороченості нижньої частини тіла (5,0%).

М'ясна продуктивність бройлерів

Результати забою вказують на значну перевагу м’ясної продуктивності бройлерів дослідних груп (див. за текстом табл. 6).

Курчата-бройлери II, III і IV дослідних груп переважали контрольних ровесників за забійною масою (на 7,6-20,8 %), масою патраної тушки (на 7,0-23,2%), масою їстівної частини (на 10,9-31,4%) і скелетних м'язів (на 12,6-36,2%). Слід зазначити, що у курчат дослідних груп спостерігається збільшення маси білих м'язів (на 20,3-43,4%). Таким чином, удосконалення технології передінкубаційної обробки яєць дозволяє не тільки підвищити рівень продуктивності бройлерів, але й сприяє одержанню якіснішого м'яса.

Таблиця 6- Забійні та м'ясні якості бройлерів, М m, n=8

Показник | Група

I | II | III | IV

Забійна маса, г | 181729,31 | 195628,76** | 208631,17*** | 219530,82***

Забійний вихід, % | 82,3 | 82,4 | 82,5 | 82,5

Маса патраної тушки, г | 129820,12 | 138920,51** | 148223,12*** | 159926,49***

Маса їстівної, частини всього, г | 120523,04 | 133723,71** | 146925,90*** | 158428,22***

М’язи, всього, г | 102018,95 | 114922,33** | 128024,0*** | 139024,08***

в т.ч. грудні | 3068,12 | 3689,01*** | 43513,86*** | 45014,27***

Примітка. *Р<0,05; **P<0,01; ***P<0,001

Інтер’єрні особливості бройлерів

Встановлено, що стимуляція ембріогенезу у II, III і IV дослідних групах сприяли розвитку в постнатальному періоді печінки (на 1,0; 1,0; 2,0 г), мускульного шлунку (на 2,0; 2,0; 3,0 г) і скелету (на 15,0; 16,0 і 35,0 г). Маса нирок і серця у молодняку контрольної і дослідної груп майже не відрізнялася. У бройлерів дослідних груп підвищується кількість гемоглобіну в еритроцитах (на 1,0; 4,0 і 4,0 г/л) і збільшується значення кольорового показника (на 0,1; 0,2 і 0,3 одиниці). У цілому ж значення концентрації гемоглобіну, кольорового показника, кількість формених елементів знаходяться в межах фізіологічної норми.

Гістологічними дослідженнями встановлено, що діаметр волокон чотириголового м’яза бройлерів I, II, III, IV груп на 56-у добу становив 33,6; 35,8; 37,4; 41,7 мк, а паренхіма займала 76,1; 78,5; 79,4; 85,8% відповідно. Діаметр волокон грудного м’яза у цих групах був відповідно 38,1; 40,4; 41,7; 46,3 мк, а на частку паренхіми припадало 85,7; 89,4; 91,6; 93,1% відповідно.

Низький вміст сполучної тканини i особлива структура волокон бiлого м’яса свідчить про його ніжність, а підвищений вміст сполучної тканини в червоному м'ясі – про його здатність утримувати біологічно зв'язану воду під час кулінарної та технічної обробки. Таким чином, червоне м'ясо курчат дослідної групи соковитіше, ніж м'ясо курчат контрольної групи. Ці особливості підтверджені проведенням оцінки якості м'яса.

Хімічний аналіз показав, що в білому м'ясі курчат I, II, III, IV груп містилося білка –23,37; 23,38; 23,42; 23,48%, жиру – 8,79; 9,89; 10,89; 11,34%, води-66,27; 65,12; 64,01; 63,45 %. У червоному м'ясі містилося білка-18,45; 18,26; 18,06; 18,10 %; жиру – 9,54; 11,22; 11,83; 12,49%; води-70,53; 69,01; 68,50; 67,72 %.

Аналіз отриманих даних свідчить про те, що в курчат II, III і IV груп відбувається зменшення кількості води в білому м'ясі на 1,15; 2,26 і 2,82 %; у червоному м'ясі - на 1,52, 2,03 і 2,81 % відповідно. Кількість жиру – в білому м'ясі зростає на 1,10; 2,10; 2,55%; в червоному м'ясі – на 1,68; 2,29 і 2,95%. Кількість білка у зразках дослідних груп порівняно з контрольною змінилося у незначному ступені (в білому м’ясі на 0,01; 0,05; 0,11%, в червоному – на 0,8; 0,6; 0,4% відповідно).

Отримані результати вказують на те, що м'ясо бройлерів дослідних груп більш якісне і енергетично цінне порівняно з контрольною групою. Енергетична цінність 100 г білого м'яса курчат II, III і IV груп підвищується на 0,041; 0,081; 0,099 МДж (5,3-11,3%), а червоного - на 0,061; 0,083; 0,105 МДж (9,0- 15,5% відповідно). Таким чином, доведено, що використання БАР у передінкубаційній обробці яєць сприяє поліпшенню якісного складу м'яса бройлерів.

Токсико-біологічна оцінка м'яса бройлерів

Цей показник визначали в профільтрованому гомогенаті м'яса в культуральному середовищі з інфузоріями (Tetrahimena Piriformis). Дослідження живих інфузорій у темному полі мікроскопа за методом “висячої краплі” показало, що будь-які патологічні зміни в клітинах відсутні: руховий апарат і внутрішня будова в межах норми.

Встановлено, що обидва типи м'яса бройлерів дослідних груп мають більшу поживну цінність, ніж м'ясо аналогів із контрольної групи. В усіх групах також не встановлено ознаки токсичності м'яса. У зв'язку з цим слід зазначити, що передінкубаційна обробка яєць природними метаболітами є екологічно чистим прийомом.

Модифікація методики закладання ембріональних тканин у парафін

Гістологічні дослідження ембріонів бройлерів проводили за класичною схемою: промивання в проточній воді (24-48 години), зневоднювання в трьох спиртах (I спирт – 60, 3-4 години; II спирт - 96, 3-4 години; III спирт - 100, 3-4 години) проводка через ксилол, 3-6 хв. і ксилол з парафіном за t=37С, 2- 3 години; занурення у I парафін за t=54-56С°, 2 години і в II парафін, за t=54-56С°, 2 години; охолодження у воді. Загальний час цих операцій складає 63 години. Аналіз отриманих результатів виявив ряд істотних недоліків даної методики: зморщеність клітинних ядер, деструкція сполучної тканини, місцями незадовільне зафарбовування тканини. Причиною виявлених недоліків виявилося довге перебування в ксилолі і ксилол – парафіні та вплив температурного фактора. Bелика ударна сила вістря мікротомного ножа на парафіновий блок, вертикальне переміщення санного механізму мікротома, недостатня пластичність парафіну викликали також грубу деформацію тканини з розривами, нерівномірну товщину зрізів, розволокнення м'язової тканини. Тому з метою усунення вищевказаних недоліків і підвищення якості одержуваних зрізів препаратів нами було удосконалено методику заливання гістологічних об'єктів у парафін.

Закладення гістологічних об'єктів у парафін з використанням безводного ацетону проводилося за такою схемою: промивання в проточній воді (60 хв.) зневоднення в I ацетоні (30 хв.) і у II ацетоні (20хв.), занурення у I парафін (за t= 54С, 30 хв.) і в II парафін (за t= 54С, 30 хв.), охолодження у воді (1-2 хв.). Загальний час операцій - 2,52 години. Як свідчать дані, запропонована нами модифікація вимагає набагато меншого часу, зводить деформацію ембріональних тканин до мінімуму і значно заощаджує витрати реактивів.

Кутовий мікротом для різання ембріональних тканин

Одержання тонких і якісних (5-15мк) зрізів безпосередньо з ембріональних тканин, занурених у парафін з використанням звичайних способів різання мікротомним ножем із швидкістю 1-2 м/сек, не завжди дає позитивний результат. Тому з метою підвищення якості різання об'єкта, спрощення мікротому і розширення його функціональних можливостей нами було сконструйовано кутовий мікротом. Пристрій містить тримачі, закріплені на основі за допомогою чотирьох направляючих і чотирьох регулювальних гвинтів; приймаючу і подаючу Г-подібні пластини, між якими улаштований блок кріплення ножа, а під ними розташовані два механізми мікроподачі об'єкта, кожний з яких містить ручки, гайку, з різним кроком різьблення, насаджену на два гвинти, з аналогічним різьбленням.

Перевага запропонованого пристрою полягає в наступному. Наявність плоскопаралельних Г-подібних пластин, якими ковзає парафіновий блок, не потребує об’єктоутримувача і дає змогу уникнути вертикальної вібрації ножа, що негативно впливає на якість зрізу тканини. Мікротом компактний і портативний, у 15-20 разів легше за прототип, має надійнішу фіксацію ножа у вертикальній площині і більш надійний механізм мікроподачі, що дозволяє одержувати зрізи однакової товщини і звести до мінімуму розриви досліджуваної тканини.

Модифікація методики хімічної обробки парафінових зрізів

Незважаючи на існуючі заходи знезараження яєць перед закладкою в інкубатор, на практиці трапляються випадки зараження ембріонів. У зв'язку з тим, що такі загальноприйняті гістологічні барвники, як гематоксилін і еозин не можуть бути застосовані для виявлення в тканинах присутності бактерій, колоній вірусів, зрізи краще дофарбовувати реактивом Цинзерлінга, утвореного із суміші метиленової сині Льофлера з фукселіном Харта за наступною схемою: фіксація в реактиві Буена (24 год); промивання в проточній воді; зневоднювання в I ацетоні (30 хв.) і в II ацетоні (20 хв.); занурення у I парафін за температуру 54С° (30хв.) і в II парафін за температуру 54С° (30хв.); охолодження в проточній воді (1-2хв.); виготовлення зрізів, видалення парафіну в I ксилолі (0,5 хв.) і в II ксилолі (0,5 хв); видалення ксилолу в I і в II етанолі (0,5 хв.); видалення етанолу водою (0,5 хв.); фарбування гематоксиліном за Гейденгайном (10-15хв.); промивання у воді (0,1 хв.); фарбування за Цинзерлінгом у метиленовою синню Льофлера і фукселіном Харта (0,1 хв.); зневоднення в етанолі (0,5 хв.); освітлення в ксилолі (0,5 хв.); закладення у канадський бальзам.

Результат фарбування: ядра – синьо – фіолетові; цитоплазма яскраво – бузкова; хрящ – синій; колаген – червоний. Якщо в тканинах присутні бактерії чи вірусні частки, то вони фарбуються в яскраво – малиновий колір. Запропонований спосіб хімічної обробки зрізів має важливе діагностичне значення: швидко визначає чистоту досліджуваного матеріалу; додатково підвищує контрастність цитоплазми клітин і дозволяє робити якісніші фотознімки.

Економічна ефективність результатів досліджень

Дані аналізу ефективності проведених досліджень показують, що збільшення основної продукції в дослідних групах дорівнює 5,19; 13,62; і 19, 80% відповідно. У II-й дослідній групі вартість додаткової основної продукції в розрахунку на 1 голову склала в середньому 0,58 грн, що економічно мало перспективне. Прибуток у III і IV дослідних групах (у розрахунку на 1 голову) у середньому склав 1,52 грн. і 2,28 грн., у зв'язку з чим доцільно рекомендувати запропоновані технологічні розробки і методики у виробничу практику.

ВИСНОВКИ

1. Розроблено комплекс нових технологічних способів і прийомів для удосконалення глибинної обробки яєць, активізації ембріогенезу, підвищення продуктивності бройлерів і проведення біологічного контролю за розвитком зародків.

2. Виявлено, що передінкубаційна обробка яєць розчином, який містить 0,01% димексид, 0,1% аскорбінову кислоту і 0,1% Катозал сприяє підвищенню виводимості яєць на 6,9%, середньодобового приросту живої маси бройлерів до 48,0 г, забійної маси на 20,8 %, маси патраної тушки на 23,2%, маси їстівних частин на 31,4%, енергетичної цінності білого на 11,3% і червоного м'яса на 15,5%.

3. Встановлено, що застосування димексиду, як хімічного провідника біологічно активних речовин у яйце порівняно з баричним і термічним способами дозволяє значно спростити глибинну обробку, активізувати гісто - і органогенез і зменшити ембріональну смертність (до 10,45%).

4. Експериментально доведено, що передінкубаційна обробка яєць новим способом сприяє прискореному розвитку мезодерми сомітів зародків на початкових стадіях ембріогенезу в 1,97 рази більше і стимулює подальший ріст м’язової тканини.

5. Розроблено експрес-метод гістологічної діагностики розвитку ембріональних тканин (деклараційний патент на винахід №50266А). який спрощує біологічний контроль і дозволяє проводити його в більш ранній термін.

6. Виявлено, що співвідношення компонентів строми і паренхіми кісткової мускулатури залежать від періодів онтогенезу і типу м'язового волокна: в ембріональний період у червоній мускулатурі паренхіма переважає над стромою, а в білій – навпаки. У ранньому постнатальному онтогенезі ця тенденція носить протилежний характер.

7. У курчат-бройлерів IV дослідноi групи, порівняно з контрольними ровесниками, діаметр червоних волокон на 12- 18-у добу ембріонального і 30- 56-у добу постембріонального періоду був більшим на 59,2; 19,5% і 53,0; 24,1% відповідно. Діаметр білих волокон був більшим на 36,3; 19,3% і 36,3; 21,8% відповідно.

8. Запропонований спосіб передінкубаційної обробки яєць вплинув позитивно на екстер'єрні показники бройлерів. Курчата IV дослідної групи перевищували контрольних аналогів за: шириною грудей на 13,61%, глибиною грудей на 7,47%, обхватом грудей на 25,36%, довжиною таза на 23,36%, індексом масивності на 12,48% і індексом широкотілості на 50,0%.

9. Бройлери IV дослідної групи перевершували своїх контрольних аналогів за масою шлунку на 13,63%, печінки на 5,71%, грудних м'язів на 43,39%, кісток на 8,95%, концентрацією гемоглобіну на 5,33% і вмістом жиру в м'ясі на 5,50%.

10. Упровадження нового способу глибинної обробки яєць забезпечує ресурсозберігаючий і економічний ефект у розмірі 2,28 грн. на 1 голову.

11. Із метою оптимізації технології інкубації яєць м’ясних кросів курей рекомендується проводити глибинну обробку яєць розчином, що містить 0,01% димексид, 0,1% аскорбінову кислоту і 0,1% Катозал, використовувати експрес – метод гістологічної діагностики розвитку ембріональних тканин.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Козий М.С. Бройлерное производство: пути интенсификации в условиях рыночной экономики //Вісник аграрної науки Причорномор’я. - Миколаїв, 2001.- №5(14).-С.254-258. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

2. Козий М.С. Влияние биологически активных веществ на гистологическое строение поперечно – полосатой мышечной ткани эмбрионов бройлеров кросса “Конкурент” //Вісник аграрної науки Причорномор’я .- Миколаїв, 2002.-№5.-С.177-180. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

3. Козий М.С. Влияние различных групп биомодуляторов на развитие мышечной ткани эмбрионов бройлеров кросса “Конкурент”. //Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень”. -Дніпропетровськ – Дніпродзержинськ – Харків, 2002.-№15.-С.8-11. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

4. Козій М.С. Іванов В.О. Мікротом. Патент № 50266А. Заявлено 10.12.2001, опубліковано 15.10.2002.(бюл. №10). (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

5. Іванов В.О., Козій М.С. Ембриональні тканини: удосконалення методик і гістологічної обробки //Таврійський науковий вісник .- Херсон, 2002.-№21.-С.75-78. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

6. Іванов В.О., Марчук Г.П., Козій М.С. та ін. Спосіб підвищення виводимості гусячих яєць Патент № 52097 А. Заявлено 19.02.2002, опубліковано 16.12.2002 (бюл. №12). (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

7. Козий М.С. Иванов В.А. Влияние различных групп биомодуляторов на развитие мезодермы эмбрионов бройлеров кросса “Конкурент”. // Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта”. - Дніпропетровськ – Херсон, 2003.- Т.15 .-С.45-47. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

Козiй М.С. Пiдвищення продуктивностi бройлерiв шляхом удосконалення технологii передiнкубацiйноi обробки яєць. – Pукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 – технологія виробництва продуктів тваринництва - Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2003.

У роботі викладено результати досліджень щодо удосконалення технології передінкубаційної обробки яєць птиці бройлерного типу.

Встановлено, що застосування димексиду, як хімічного провідника біологічно активних речовин у яйце, порівняно з барометричним і термічним способами, значно спрощує глибинну обробку, активізує гісто - і органогенез і зменшує ембріональну смертність до 10,45%. Передінкубаційна обробка яєць розчином, який містить 0,01% димексид, 0,1% аскорбінову кислоту і 0,1% Катозал, сприяє прискореному розвитку мезодерми сомітів зародків на початкових стадіях ембріогенезу в 1,97 рази більше, підвищенню виводимості яєць на 6,9%, середньодобового приросту живої маси бройлерів до 48,0 г, забійної маси на 20,8 %, маси патраної тушки на 23,2%, маси їстівних частин на 31,4%, енергетичноi ціннoстi білого на 11,3% і червоного м'яса на 15,5%. Економічний ефект обробки 1000 яєць за новим способом складає 2051,67 грн.

Ключові слова: яйце, біологічно активні речовини, передінкубаційна обробка, ембріони, бройлери, продуктивність, технологія.

Козий М.С. Повышение продуктивности бройлеров путем усовершенствования технологий прединкубационной обработки яиц.

- Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04 – технология производства продуктов животноводства. – Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2003.

В диссертации изложены результаты исследований по эффективности прединкубационной обработки яиц биологически активными веществами с помощью химического способа.

Установлено, что применение димексида, как химического проводника БАВ в яйцо, в сравнении с барометрическим и термическим способами значительно упрощает глубинную обработку, активизирует гисто - и органогенез и уменьшает эмбриональную смертность до 10,45%. Прединкубационная обработка яиц раствором, который содержит 0,01% димексид, 0,1% аскорбиновую кислоту и 0,1% Катозал оказывает содействие ускоренному развитию мезодермы сомитов зародышей на начальных стадиях эмбриогенеза в 1,97 раза больше, повышению выводимости яиц на 6,9%, среднесуточного прироста живой массы бройлеров до 48,0 г, убойной массы на 20,8 %, массы потрошеной тушки на 23,2%, массы съедобных частей на 31,4% энергетической ценности белого на 11,3% и красного мяса на 15,5%. Доказано, что новый способ прединкубационной обработки яиц оказал положительное влияние на показатели экстерьера. Молодняк опытной группы превышал контрольных аналогов по ширине груди на 13,6%, глубине груди на 7,4%, обхвату груди на