ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.Н. КАРАЗІНА

КОЛОТІЙ НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА

УДК 159.923.2:159.9.07

ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ПІДЛІТКІВ

ТА ЙОГО ОЦІНКА В УМОВАХ

ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Харків – 2003

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Інституті охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України, м. Харків

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, старший науковий

співробітник Кукуруза Ганна Володимирівна,

Інститут охорони здоров’я дітей

та підлітків АМН України, м. Харків

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук,

професор Хомуленко Тамара Борисівна,

Харківський державний педагогічний університет

ім. Г.С. Сковороди, завідувач кафедри практичної психології

кандидат психологічних наук,

Світашева Марина Леонідівна,

Дніпропетровський національний університет,

доцент кафедри загальної та соціальної психології

Провідна установа: Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України,

лабораторія психології творчості, м. Київ

Захист відбудеться “ 20 ” грудня 2003 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.08 в Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 5-24.

З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий “ 13 “ лютого 2003 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Крейдун Н.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Забезпе-чення нормального розвитку особистості є однією з актуальних соціально-пси-хологічних проблем сучасної психології, педагогіки, соціології, філософії. В умовах сьогодення наукова думка в психології центрується навколо питань цілісного сприйняття людини, її особистісного розвитку як центральних для вітчизняної психології.

У межах психологічної парадигми феномену людини ведеться по-леміка про взаємозв’язок особистісного розвитку та показника його нор-мальної реалізації, що відображається поняттям “психологічне здоров’я” (С.О. Бєлічева, Л.І. Воробйова, В.В. Горинов, О.О. Данилова, І.В. Дубровіна, А.Л. Катков, В.А. Лищук, С.Д. Максименко, А. Маслоу, В.О. Моляко, Ю.І. Поліщук, Е.О. Помиткін, Ф. Перлс, Т.В. Русова, В.С. Торохтій, Т.А. Тунгусова, M. Cederblad, L. Dahlin, A. Ellsworth та ін.). Наукова дискусія з приводу теоретичних аспектів психологічного здоров’я фокусується на поясненні суті даної психологічної категорії, поглибленому вивченні процесів формування психологічного здоров’я, розумінні механізмів його функціонування, взаємозв’язків з іншими характеристиками особистісного розвитку.

Проблема психологічного здоров’я найбільш гостро постає у період формування особистості, зокрема у підлітковому віці, оскільки цей період особистісного розвитку вагомо впливає на формування фундаментальних психологічних структур, суб’єктність у діяльнісних, індивідуальних і соціальних, стихійних і свідомих вимірах індивіда. Дослідження особливостей індивідуального розвитку підлітків має враховувати період навчання у школі. Аналіз наукових джерел інформації показує, що у зв’язку із означеним вище існує проблема психологічного забезпечення діяльності навчальних закладів, переорієнтації роботи психологічної служби школи щодо ство-рення умов для індивідуального розвитку дитини, формування її особистості з урахуванням потреб віку та їхньої реалізації (Н.О. Антіпіна, О.К. Дусавицький, Є.В. Заіка, Ф.І. Кевля, В.В. Рєпкін, М.Л. Світашева, Т.Б. Хомуленко та ін.).

Разом з тим, стан розробки проблеми психологічного здоров’я індивіда з боку вітчизняної та зарубіжної психології не може вважатись достатнім. Важливі методологічні питання проблеми психологічного здоров’я ще далекі від остаточного вирішення. В узагальненому вигляді їх можна представити наступним чином: недостатньо означені межі психологічного здоров’я у системі психологічних знань, не визначені основні критерії оцінки психологічного здоров’я для різних вікових груп, не існує науково обґрунтованих та аргументованих підходів до оцінки психологічного здоров’я.

Таким чином, проблема дослідження психологічного здоров’я особистості є актуальною та потребує вирішення означених вище теоретичних і практичних питань.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилось у межах науково-дослідних робіт Інституту охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України “Розробити систему прогнозування здоров’я дітей та підлітків в умовах школи” (шифр теми: Ін. 19140038.96, № держ. реєстрації 0196U002917), “Розро-бити систему контролю впливу учбової діяльності на здоров’я школярів” (шифр теми: ВН. 03.41.0041.97, № держ. реєстрації 0197U001583), Національної програми “Діти України” та українсько-канадсь-кого проекту “Молодь – за здоров’я”.

Мета дослідження: обґрунтування і реалізація підходу до вивчення психологічного здоров’я підлітків та його оцінки в умовах загальноосвітнього навчального закладу з урахуванням вікових закономірностей становлення індивіда.

У ході реалізації мети дослідження передбачалося виконання таких завдань:

1. Розкриття взаємозв’язку розвитку особистості та психо-логічного здоров’я.

2. Визначення та обґрунтування критеріїв психологічного здоров’я особистості.

3. Виділення типів і рівнів психологічного здоров’я підлітків, їх характеристика.

4. Створення системи оцінки психологічного здоров’я школярів різних вікових груп.

5. Розробка підходів щодо застосування системи оцінки психологiчного здоров'я в умовах загальноосвітнього навчального закладу.

Об’єкт дослідження – розвиток особистості в підлітковому віці.

Предмет дослідження – психологічне здоров’я підлітків.

Методологічну і теоретичну основу дослідження склали принципи системного підходу і аналізу у відношенні психології розвитку особистості (Б.Г. Ананьєв, Л.І. Анциферова, Б.С. Братусь, Л.С. Виготський, В.П. Зінченко, Г.С. Костюк, Б.Ф. Ломов, Н.В. Лунченко, С.Д. Максименко, В.І. Слободчиков та ін.), принципи діяльнісного підходу (Л.С. Виготський, О.К. Дусавицький, Є.В. Заіка, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, С.Л. Рубінштейн та ін.), основні положення концепції психологічного здоров’я (С.О. Бєлічева, І.В. Дубровіна, А.Л. Катков, В.О. Моляко, Т.В. Русова, В.С. Торохтій, Т.А. Тунгусова, M. Cederblad, A. Ellsworth та ін.).

Вивчення окремих аспектів проблеми проводилось такими методами: теоретичний аналіз, групове інтерв’ювання, констатуючий експеримент, аналіз отриманих результатів, методи математичної статистики. Запропоновано комплекс психологічних методик, адаптованих до мети і завдань дослідження, опис процедури їх проведення та математичної обробки. Результати дослідження опрацьовувались за допомогою методів математичної статистики, відповідних досліджуваним параметрам.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що в дослідженні:

а) уперше запропоновано систему оцінки психо-логiчного здо-ров'я дітей та підлітків різних вікових груп, в основі якої лежить першочергова необхідність дослідження особливостей реалізації соціальних потреб з наступною індивідуалізацією й деталізацією діагностики особливостей розвитку особистості школярів та його адекватною психокорекцією;

б) поглиблено уявлення про основні критерії психологічного здоров’я особистості, що фор-мується, до яких віднесено індивідуально-психологічні особливості індивіда, його соціально-психологічну адаптацію, реалізацію соціальних потреб, здатність до саморозвитку;

в) дістало подальшого розвитку поняття про психологічне здоров'я:–

через розгляд його як системи якісних характеристик особистісного розвитку на різних вікових етапах життєдіяльності індивіда, котра розкривається особливостями його індивідуально-психологічних властивостей, взаємин з соціумом, процесів саморегуляції й саморозвитку, реалізації актуальних потреб; –

через деталізацію визначених характеристик типів психологічного здоров’я, які вказують на особливості індивідуального розвитку підлітків різної статі; –

через визначення рівнів психологічного здоров’я: несформованого психологічного здоров’я, становлення психологічного здоров’я, розвинутого психологічного здоров’я та абсолютного психологічного здоров’я.

Теоретичне і практичне значення одержаних результатів.

Теоретична цінність дослідження полягає у конкретизації уявлень про цілісний підхід до вивчення особистості та розкритті якісних характеристик особистісного розвитку, у чому полягає сутність поняття психологічного здоров’я. Такий підхід дає підстави для поглиблення розуміння процесів становлення й формування особистості, доповнює уявлення про механізми її функціонування. Теоретичний та експериментальний аналіз особливостей формування психологічного здоров’я дозволяє прогнозувати особливості розвитку підлітків через врахування типів і рівнів психологічного здоров’я.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у тому, що запропоновано і впроваджено систему оцінки психологічного здоров’я школярів в умовах навчального закладу, до якої входить комплекс психологічних методик, серед яких розроблено наші методики: анкету “Потреби школярів” та методику “Орієнтація на навчальну діяльність”. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання розробленої системи оцінки у практиці психолога для ефективної діагностики особливостей особистісного розвитку школярів.

Застосування системи оцінки психологічного здоров'я забезпечує своєчасне виявлення особливостей розвитку особистості школяра, дозволяє визначити та нейтралізувати ті чинники, які спричинюють соціальну дезадаптацію індивіда, деформацію його потребово-мотиваційної сфери, ціннісних орієнтацій, гальмують процеси саморозвитку. Оцінка психологічного здоров’я є істотною передумовою та складовою ефективного прогнозування психологічного здоров'я, дає можливість визначити раціональні шляхи профілактики порушень особистісного розвитку дітей та підлітків.

Надійність та вірогідність отриманих результатів дослідження полягає в послідовній реалізації теоретичних положень у розв’язанні завдань емпіричного дослідження, багатоаспектності теоретичного аналізу, поєднанні кількісного і якісного аналізів одержаних результатів із застосуванням відповідних методів математичної статистики, використанні комплексу методик, адекватних предмету дослідження, репрезентативній вибірки досліджуваних, широкій експериментальній базі.

Особистий внесок. Розроблені автором методичні підходи та одержані експериментальні дані є самостійним внеском у проблему психологічного здоров’я підлітків. Розробки та ідеї, які належать співавторам публікацій, в дисертаційній роботі не використовувались.

Апробація результатів роботи. Основні положення дисертації повідомлялися на: міжнародній науково-практичній конференції “Формування, збереження і зміцнення здоров’я підростаючого покоління як обов’язковий компонент системи національної освіти” (м. Дніпропетровськ, 1998), 5-th Canadian Сonference on Іnternational Нealth “Partnerships for Health: a Work in Progress” (м. Оттава, Канада, 1999), українській науково-практичній конференції “Здоров’я школярів на межі тисячоліть” (м. Харків, 2000), міжнародних конференціях українсько-канадського проекту “Молодь – за здоров’я” (м. Київ, 2000, 2001), 8-th Canadian Сonference on Іnternational Нealth “Child and Youth Health: Action, Research and Advocacy” (м. Оттава, Канада, 2001), науково-практичній конференції “Невротичні розлади та порушення поведінки у дітей та підлітків” (м. Харків, 2001), 10 навчально-методичних семінарах у межах українсько-канадського проекту “Молодь – за здоров’я” (м. Київ, 1998-2003 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць, з них 4 вміщено у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, п’яти розділів, висновків до кожного розділу, аналізу й узагальнення результатів дослідження, загальних висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел та додатків. Робота містить 9 рисунків, 5 таблиць, 3 додатки. Список використаних джерел включає 219 праць українських та зарубіжних авторів. Загальний зміст дисертації викладено на 203 сторінках машинописного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, з’ясовано міру її опрацювання, розкрито сутність і стан наукової проблеми та її значущість, визначено мету й основні завдання, методологічні засади та джерельну базу дослідження, сформульовано основні положення дослідження, аргументовано теоретичну та практичну значущість роботи, її апробованість і структуру.

Перший розділ “Сучасний стан проблеми психологічного здоров’я особистості” містить аналіз наукової літератури з питань розвитку людини, психологіч-ного здоров’я, основних критеріїв його оцінки.

Дослідження розвитку особистості людини, його закономірностей лежить в основі значної кількості теорій та концепцій (Б.С. Братусь, У. Бронфенбреннер, Л.С. Виготський, Д.Б. Ельконін, Е. Еріксон, Є.І. Ісаєв, Д. Колман, Г.С. Костюк, М. Коул, О. Кро, К. Левін, К. Лоренц, С.Д. Максименко, А. Маслоу, Ж. Піаже, К. Роджерс, В.І. Слободчиков, Н.І. Чуприкова, М. Hogan, J. Sorenson та ін.). Узагальнено розвиток характеризується різноманітними змінами людської системи, які не є випадковими. Ці зміни послідовні (пов’язані з певними етапами життєвого шляху людини), прогресивні (характеризують рух від нижчих до вищих рівнів життєдіяльності, структурне і функціональне вдосконалення індивіда). У розвитку відбуваються кількісні та якісні зміни людської істоти, тобто збільшення або зменшення тих чи інших (фізичних, фізіологічних, психічних, духовних тощо) якостей. Кількісні зміни зумовлюють виникнення нових якостей, які утворюються в процесі розвитку, й зникнення старих. Л.С. Виготський визначав розвиток як неперервний процес саморуху, що характеризується, насамперед, виникненням нового, того, чого не було на попередніх етапах. Особистісний розвиток людини – це наслідок взаємодії біологічного і соціального чинників та її власної активності. Неодмінна умова особистісного розвитку – власна активність індивіда, тобто потреба і готовність діяти.

Одним з показників особистісного розвитку є категорія психологічних знань, яка виражається поняттям “психологічне здоров’я”. Аргументацію необхідності використання цієї дефініції обґрунтовано в чисельних наукових дослідженнях (С.О. Бєлічева, Л.І. Воробйова, В.В. Горинов, О.О. Данилова, І.В. Дубровіна, А.Л. Катков, В.А. Лищук, А. Маслоу, В.О. Моляко, Ю.І. Поліщук, Е.О. Помиткін, Ф. Перлс, Т.В. Русова, В.С. Торохтій, Т.А. Тунгусова, М. Cederblad, L. Dahlin, А. Ellsworth та ін.).

Психологічне здоров’я визначається як показник нормального розвитку особистості (І.В. Дубровіна), найбільш адекватна міра індивідуального і суспільного добробуту (В.А. Лищук), продукт творчої самореалізації, самовираження, саморозвитку індивіда (А. Маслоу), особистісна зрілість (Ф. Перлс), інтегративний показник життєво важливих функцій особистості людини, зокрема сім’ї (В.С. Торохтій), міра творчості особистості (В.О. Моляко), показник духовності особистості (Е.О. Помиткін), чинник соціальної “успішності” індивіда (Т.А. Тунгусова) тощо.

Предметом наукових обговорень щодо психологічного здоров’я є визначення надійних критеріїв його оцінки. Так, І.В. Дубровіна, А.Л. Катков, В.С. Торохтій, Т.А. Тунгусова визначають, що існує значна кількість критеріїв психологічного здоров’я, найбільш значущими з яких є індивідуальні властивості індивіда, його соціально-психологічна адаптація, показники творчих досягнень.

А. Маслоу, Ф. Перлс, К. Хорні вказують на такі показники, як здатність індивіда до саморозвитку, спроможність реалізувати актуальні потреби.

R. Morganett у низці критеріїв оцінки пси-хологічного здоров’я підлітків наводить нас-тупні: розвиток корисних знань і навичок; позитивне ставлення до навчальної діяльності; наявність позитивно орієнтованих життєвих планів; прояви колективізму; адекватне ставлення до педагогічних впливів; критичність, здатність належним чином оціню-вати інших; самокритичність, самоконтроль, самоаналіз; здатність до спів-чуття, емпатія; вольові якості; зовнішня культура поведінки; відмова від шкідливих звичок.

Ю.А. Александровський виділяє такі показники психологічного здоров’я, як наявність глибоких моральних переконань, готов-ність до подолання життєвих випробувань, вміння адекватно ви-користову-вати власні психічні ресурси, особиста ініціатива, по-зитивний вектор ставлення до життя.

Узагальнюючи огляд літератури, слід підкреслити, що однією з пріоритетних проблем психології залишається проблема цілісного вивчення особистості, особливо тієї, яка формується. Виокремлено необхідність детального вивчення психологічного здоров’я та його меж у системі психологічних знань.

Другий розділ “Об’єкт та методи дослідження”. У цьому розділі обґрунтовується вибір напрямку дослідження, пояснюється його структура у межах обраного об’єкту, аргументується вибір матеріалів та методів, що використовуються у дисертаційній роботі.

В основу роботи покладено результати психологічного дослідження 363 підлітків 11-13 років, які навчалися у школах м. Харкова з різними системами організації навчального процесу: загальноосвітніх школах з традиційною системою навчання № 59, № 111 та загальноосвітній школі з семестрово-заліковою системою навчання № 39.

Використовувались методи психологічного тестування за традиційними та авторськими методиками. Експертне визначення соціальних потреб підлітків 11-13 років проводилось на підставі даних групового інтерв’ювання (фокус-групи). Дослідження рівня реалізації соціальних потреб підлітків – за авторською методикою “Потреби школярів”. Аналіз психологічних характеристик підлітків – з використанням методик, які визначають особливості характеру та темпераменту (опитувальники Р. Кеттелла для підлітків (HSPQ), адаптований О.Ю. Панасюком та Г. Айзенка, у модифікації Т.В. Маталіної); взаємини з оточую-чими людьми: однолітками, батьками, вчителями (методика Р. Жиля); ціннісні та навчальні орієнтації школярів (методика “Ціннісні орієнтації” М. Рокіча, наша методика “Орієнтація на навчальну діяльність”); самооцінку (методика К. Будассі); професійні наміри (диференційно–діагностичний опитувальник інтересів Є.О. Клімова); соціально-психологічну адаптацію (методика Г.В. Александровської); аналіз даних шкільної документації.

Третій розділ – “Теоретичні аспекти психологічного здоров’я особистості”. У даному розділі роботи аналізуються теоретичні проблеми психологічного здоров’я, викладаються результати власних досліджень. Увага у розділі зосереджується на обґрунтуванні робочого поняття психологічного здо-ров’я, критеріїв його оцінки.

Психологічне здоров’я розглядається нами як система якісних характеристик особистісного розвитку на різних вікових етапах життєдіяльності індивіда, котра розкривається через особливості індивідуально-психологічних властивостей особи, взаємин з соціумом, процесів саморегуляції й саморозвитку, реалізації актуальних потреб.

Виходячи з наведеного робочого визначення, психологічне здоров’я не ототожнюється з самим розвитком. Особистісний розвиток – процес, який триває усе життя індивіда. Психологічне здоров’я – показник, який дозволяє зробити певний зріз якості розвитку у будь-який період особистісного становлення людини. Іншими словами, психологічне здоров’я відображає стан індивідуального розвитку на конкретному віковому етапі.

“Якісність” психологічного здоров’я слід розуміти не як міру “нормальності” чи “хворобливості” індивіда, а як показник його психологічного благополуччя (об’єктивного та суб’єктивного), особливостей індивідуального розвитку. Таке розуміння суті психологічного здоров’я сприяє розширенню меж дуальності: нормальний-аномальний розвиток, якою не можна описати різноманітність психологічних станів людини, та дає можливість якісно охарактеризувати особистісне становлення людини на різних етапах життєдіяльності. Тому семантичне поле поняття “психологічне здоров’я” не містить по-няття “психологічна хвороба”. Досліджуючи психологічне здоров’я індивіда, ми акцентуємо увагу на різних етапах його формування: від несформованого рівня психологічного здоров’я до найвищих рівнів його розвитку, а не на його відсутність.

Основними характеристиками психологічного здоров’я особистості можна вважати творчі досягнення індивіда, цілісність, інтегрованість його особистості, самість, повну самобутність, ясне сприйняття реальності, спроможність реалізувати актуальні потреби, сталу ієрархію цінностей, установок на повноцінне життя, емоційне благополуччя, ефективну взаємодію з соціумом. Наведені характеристики психологічного здоров’я мають для кожної особи індивідуальну значущість та можуть змінювати свою вагомість на різних вікових етапах розвитку особистості.

Отже, означеним вище пояснюються межі психологічного здоров’я в системі психологічних знань. Крім того, існують об’єктивні й суб’єктивні характеристики психологічного здоров’я. До об’єктивних характеристик належить система показників формування особистості, яка базується на накопичених наукових знаннях про розвиток людини, що розглядають особистість з різних боків її становлення. Система об’єктивних характеристик ґрунтується на взаєминах між особою й соціумом. До суб’єктивних характеристик віднесено різноманітні стани індивіда, що проявляються через відчуття ним емоційного комфорту, переживання внутрішньої гармонії та задоволеності собою й навколишнім світом.

У теоретичній частині роботи на підставі існуючих літературних даних визначено й обґрунтовано критерії психологічного здоров’я, якими є: індивідуально-психологічні особливості індивіда, його соціально-психологічна адаптація, здатність до саморозвитку, реалізація соціальних потреб, які пов’язані між собою та утворюють складну систему взаємозв’язків і взаємовпливів, залежно від рівня розвитку особистості у різні вікові періоди.

Означені критерії психологічного здоров’я не є вичерпними і, зрозуміло, не можуть у повному обсягу описати закономірності форму-вання і розвитку психологічного здоров’я. Але, враховуючи, що дане дослідження – одна з перших спроб розробки підходів до розуміння даного феномену, на наш погляд, доцільним є вивчення психологічного здоров’я з ура-хуванням цих показників.

Четвертий розділ “Практичні аспекти психологічного здоров’я особистості” присвячено апробації теоретичних положень дисертаційного дослідження, яка включала чотири етапи.

На першому етапі аналізувались соціальні потреби підлітків. Соціальні потреби даної вікової групи визначено на підставі літературних даних та експертно, за допомогою групового інтерв’ю (фокус-груп). Так, для підлітків 11-13 років було виділено такі соціальні потреби:

а) потребу в отриманні знань;

б) потребу у випробовуванні та реалізації особистісних здібностей, самоусвідомленні, самореалізації;

в) потребу в пізнанні світу дорослих людей та способів спілкування із зовнішнім світом, спілкуванні з однолітками;

г) потребу в реалізації трудових навичок, професійному самовизначенні.

Особливості психологічного здоров’я підлітків за критерієм реалізації соціальних потреб вивчались з використанням анкети “Потреби школярів”, в яку у відповідній формі закладено індикатори, що відповідали кожній із соціальних потреб підлітків.

За результатами факторного аналізу отримано розподіл соціальних потреб підлітків за мірою їх реалізації, який мав статеві відмінності (p<0,05). Аналізувалась кількість реалізованих та нереалізованих потреб. У хлопців було отримано наступні групи розподілу реалізації соціальних потреб (у даному випадку зазначаються лише потреби, які у досліджуваних підлітків не реалізувались, тоді як інші – реалізувались):

а) з нереалізованою потребою в отриманні знань (F<0,05);

б) з нереалізованою потребою в професійному самовизначенні (F<0,05);

в) з нереалізованими двома потребами: у випробовуванні й реалізації власних здібностей та в пізнанні світу дорослих людей, спілкуванні з однолітками (F<0,05).

У дівчат визначено такий розподіл за групами:

а) з нереалізова-ними двома потребами: у випробовуванні й реалізації власних здібностей та в пізнанні світу дорослих людей, спілкуванні з однолітками (F<0,05);

б) з нереалізованою потребою в отри-манні знань (F<0,05);

в) з нереалізованою потребою в професійному самовизначенні (F<0,05);

г) з нереалізованими трьома потребами: в отриманні знань, у випробовуванні й реалізації власних здібнос-тей, в професійному самовизначенні (F<0,05).

Не було отримано груп, в яких за всіма показниками всі потреби реалізувались. Але, у 45,5 % хлопців і 39,8 % дівчат було відзначено тенденцію до реалізації всіх потреб хоча б за одним показником з кожної потреби. Та, не зважаючи на меншу кількість дівчат з реалізованими потребами, для них якісно було притаманне більше прагнення до реалізації всіх соціальних потреб, порівняно з хлопцями.

У таблиці 1 наведено показники факторного навантаження реалізації всіх соціальних потреб для хлопців і дівчат.

Аналіз міри реалізації соціальних потреб підлітків за регресійним бага-тофакторним ступеневим аналізом дозволив визначити індивідуально-психологічні характеристики підлітків з різним рівнем реалізації соціальних потреб, у результаті чого було розроблено математичні моделі, що виражали взаємовплив індивідуальних властивостей та міри реалізації соціальних потреб досліджуваних підлітків.

Дисперсійний аналіз впливу особистісних властивостей та соціально-психологічної адаптованості підлітків на міру реалізації окремих соціальних потреб показав, що на реалізацію потреби в отриманні нових знань впливав рівень самооцінки (F = 4,03; p<0,05); фактор F (стриманість-експресивність; F = 6,01; p<0,05) та фактор Q4 (розслабленість–напруженість; F = 3,82; p<0,05) за тестом Р. Кеттелла; ставлення до брата чи сестри (F = 6,10; p<0,05); товариськість (F = 3,68; p<0,05); соціальна адекватність поведінки (F = 4,42; p<0,05); поведінка на уроці та перерві (F = 8,52; p<0,05 і F = 6,26; p<0,05).

На реалізацію потреби у випробуванні й реалізації власних здібностей впливали: мотив вступу до ВУЗу (F = 5,06; p<0,05), ставлення до брата чи сестри (F = 4,11; p<0,05), ставлення до вчителя або авторитетного дорослого (F = 4,33; p<0,05).

Таблиця 1

Показники факторного навантаження реалізації соціальних потреб

підлітків 11-13 років

Соціальні потреби за питаннями анкети | Факторне навантаження

хлопці | дівчата

Потреба в отриманні знань:–

добра успішність у школі;–

отримання задоволення від навчання;–

здобуття нових знань. |

0,49

0,69

0,69 |

0,75

0,72

0,67

Потреба у випробовуванні й реалізації власних здібностей:–

перевірка власних здібностей у житті;–

самостійне прийняття рішень;–

виховання і покращання рис свого характеру. |

0,49

0,51

0,64 |

0,60

0,64

0,84

Потреба в пізнанні світу дорослих людей, спілкуванні з однолітками:–

вміння спілкуватися з оточуючими людьми;–

взаєморозуміння з дорослими;–

бути дорослим;–

спілкування з однокласниками;–

спілкування з однолітками поза школою. |

0,17

0,62

0,12

0,29

0,11 |

0,65

0,62

0,42

0,43

0,37

Потреба в реалізації трудових навичок, професійному самовизначенні:–

вибір професії;–

допомога по господарству батькам вдома;–

отримання знань на уроках праці. |

0,54

0,71

0,75 |

0,64

0,71

0,55

На потребу в пізнанні світу дорослих людей та способів спілкування з зовнішнім світом, однолітками впливали такі показники, як: фактор С (емоційна стабільність – емоційна нестабільність; F = 3,73; p<0,05) і фактор Q4 (розслабленість – напруженість; F = 10,93; p<0,001) за тестом Р. Кеттелла; бажання підвищити власний інтелектуальний рівень (F = 3,81; p<0,05); бажання мати авторитет у колі друзів (F = 4,81; p<0,05), а також значущість стосунків з братом чи сестрою (F = 3,41; p<0,05).

Реалізація потреби в трудових навичках, професійному самовизначенні була пов’язана із впливом на неї таких показників, як: фактор F (стриманість – експресивність; F = 5,72; p<0,05) та фактор J (індивідуалізм – товариськість; F = 8,33; р<0,001) за тестом Р. Кеттелла; ставлення до матері (F = 5,70; p<0,05).

У цілому, форму-вання психологічного здоров’я підлітків 11-13 років було взаємопов’язано з такими показниками, як соціальна адекватність поведінки, авторитет серед однолітків, залежність від групи, стосунки з батьками, вчителями (ці показники відображали критерій со-ціально-психологічної адаптації); товарись-кість, соціальна сміливість, емоційна не-стабільність, відповідальність, кон-формність (відображали критерій індивідуально-психологічних особливостей); самопо-вага, почуття гідності, пізнання власних здіб-ностей, мотивація до навчальної діяльність (узагальнено описували критерій здат-ності індивіда до саморозвитку).

На другому етапі проведено дослідження психологічного здоров’я підліт-ків за критеріями соціально-психологічної адаптації та індивідуально-психологічних властивостей. Отри-мані психологічні харак-теристики підлітків з різним рівнем соціально-психоло-гічної адаптації порів-нювались з психологічними особливостями підлітків різного рівня реалізації со-ціальних потреб.

Так, для школярів групи з низьким рівнем соціально-психологічної адапта-ції та з нереалізованими потребами були характерні: –

низький або адекватний рівень самооцінки;–

емоційна нестабільність;–

імпульсивність;–

балакучість;–

безтурботність на тлі напруженості, фрустрованості, неспокою.

Ця група підлітків характери-зувалась низькою соціальною адекватністю поведінки, відсутністю домінуючих мотивів прагнення до ефективної навчальної діяльності.

Школярі групи з високим рівнем соціально-психологічної адаптації та з реа-лізованими потребами характеризувались:–

завищеним або адекватним рівнем само-оцінки;–

старанністю;–

емоційною стабільністю; –

соціальною адекватністю поведінки.

У навчальній діяльності домінували прагнення добрих стосунків з одно-літками і авторитету серед них, цікавість до навчання та поважне ставлення до вчи-теля.

Третій етап апробації включав дослідження особливостей формування психоло-гічного здоров’я підлітків за різних форм організації навчальної діяльності. Аналі-зувались особливості психологічного здоров’я школярів, які навчались за тради-ційною та семестрово-заліковою системами організації навчального про-цесу. Істотних відмінностей в особливос-тях формування психологічного здоров’я підлітків обох шкіл не відзначено, що дало підстави для використання системи оцінки пси-хологічного здоров’я в загальноосвітніх навчальних закладах з різними формами організації навчального процесу.

На четвертому етапі проводився аналіз апробації критеріїв психологічного здоров’я підлітків, який підтвердив можливість їх використання для характеристики психологічного здоров’я індивіда.

Аналіз взаємовпливу критеріїв психологічного здоров’я підлітків показав, що, з одного боку, формування психологічного здоров’я залежить від психологічних особливостей підлітків, рівня соціально-психологічної адаптації, сформованості мотивації на навчальну діяльність, способів спілкування з дорослими, однолітками. З іншого боку, становлення й розвиток індивідуальних властивостей підлітків та прагнення до реалізації актуальних потреб віку залежать від рівнів сформованості самого психологічного здоров’я. Тобто психологічне здоров’я взаємопов’язане з різноманітними проявами особистості людини. Вагомість внесків самого індивіда щодо формування психологічного здоров’я залежить від розвитку його психологічних властивостей, якості соціально-психологічної адаптації, прагнення до реалізації потреб та здатності до саморозвитку.

П’ятий розділ – “Типи і рівні психологічного здоров’я, його оцінка в умовах навчального закладу”. Дані аналізу формування психологічного здоров’я підлітків обумовили визначення типів і рівнів психологічного здоров’я. Типи психологічного здоров’я було визначено для хлопців і дівчат, враховуючи отримані дані про особливості формування психологічного здоров’я підлітків різної статі.

Так, за результатами математичного аналізу, у хлопців спостерігалися три типи психологічного здоров’я (ТПЗХ), у дівчат (ТПЗД) – чотири. Характерною особливістю хлопців ТПЗХ 1 була їхня спрямованість на розви-ток практичних вмінь і навичок, активний пошук соціальних контактів, місця у житті через практичну діяльність. Хлопці ТПЗХ 2 характеризувались активною життєвою позицією, спрямованістю на розвиток своїх інтелектуальних можливостей, на здобуття належного рівня освіченості, прагненням самовдосконалюватися, розвивати свої розумові та творчі здібності. ТПЗХ 3 характеризував підлітків, які знаходились у стані пошуку свого “Я”, були заглиблені у свій внутрішній світ, відрізня-лись від хлопців інших типів інтровертованістю, зосередженістю на внутрішніх переживаннях, чутливістю до навколишніх подій.

Дівчата ТПЗД 1 характеризувались наявністю проблем особистісного розвитку, які проявлялися у завищеному або високому рівнях самооцінки, емоційній нестабільності й внутрішній напруженості, низькому рівні емоційного благополуччя, високій конфліктності з однолітками і дорослими. Особливостями дівчат ТПЗД 2 була їхня спрямованість на отримання освіти, підвищення свого розумового рівня для забезпечення успіху у житті, набуття навичок і вмінь, необхідних для достатнього рівня соціальної компетентності. ТПЗД 3 характеризувався наявністю у підлітків проблем особистісного розвитку, пов’язаних з конформністю, значущістю для них навчальної діяльності, оскільки через неї вони будують свої соціальні контакти, визначаються у життєвих орієнтирах. Для дівчат ТПЗД 4 провідним механізмом особистісного розвитку була розбудова різноманітних соціальних контактів з однолітками, дорослими, через які компенсується відсутність або несформованість інших механізмів формування й становлення особистості.

Відмінності у кількості визначених типів психологічного здоров’я хлопців і дівчат можуть бути одним з проявів статевого диморфізму. Орієнтуючись на існуючі наукові дані про нерівномірність фізичного та психічного розвитку хлопців і дівчат у підлітковому віці, можна припустити, що менша диференційованість типів психологічного здоров’я у хлопців, на відміну від дівчат, свідчить і про відмінності у темпах формування психологічного здоров’я підлітків різної статі.

Визначення рівнів психологічного здоров’я базується на рівні його формування, враховуючи якісні показники розвитку людини. У результаті дослідження було визначено чотири рівні психологічного здо-ров’я.

Перший рівень – рівень несформованого психологічного здоров’я – вказує на наявність в індивіда різноманітних деформацій особистісного розвитку, пов’язаних із затримкою реалізації актуальних потреб віку, низькою соціально-психологічною адаптацією, що проявляється у підвищеній конфліктності, фрустрованості, низькій адекватності поведінки, відсутності прагнення до саморозвитку, самоздійснення.

Другий рівень – рівень становлення психологічного здоров’я – вказує на наявність в індивіда прагнення до особистісного розвитку, але через недостатнє розуміння свого “Я”, своїх потреб, механізмів особистісної регуляції психологічне здоров’я може проявлятися у полярності і нестабільності соціально-психологічної адаптації, наявності нереалізованих потреб, загостренні індивідуально-психологічних особливостей, нестійкій самооцінці. На цьому рівні розвиток і формування психологічного здоров’я може відбуватися однобічно, стереотипно, що призводить до незадіяності інших механізмів розвитку особистості, затримки можливості повного розкриття її внутрішнього потенціалу.

Третій рівень – рівень розвинутого психологічного здоров’я – вказує на стабільність, визначеність особистісного розвитку. Напрямки, у яких відбувається формування особистості, її психологічного здоров’я обираються індивідом самостійно, залежно від внутрішніх потенцій і уподобань, що вказує на спроможність аналізувати себе, самостійно приймати усвідомлене рішення, свідчить про його внутрішню зрілість. На цьому рівні психологічного здоров’я індивід реалізує актуальні потреби віку, що підтверджується високим рівнем соціально-психологічної адаптації, стабільними рівнями самооцінки, емоційним благополуччям, сформованою життєвою позицією.

Четвертий рівень – рівень абсолютного психологічного здоров’я – вказує на найвищий рівень особистісного розвитку індивіда, при якому індивід набуває внутрішньої єдності, долаючи особисті протиріччя. На абсолютному рівні психоло-гічного здоров’я індивід повністю задовольняє свої потреби, най-більш повно функ-ціонує як унікальна, неповторна особистість, реалізує творчі здібності й таланти, свої потенційні можливості, не має внутрішніх конфліктів, незалежний від своїх нижчих потреб, здатний піднятися над “его”. Це особистість, яка самоактуалізувалася, здійснила себе як повноцінна, гармонійна людина. Абсолютний рівень психологічного здоров’я можна вважати ідеальним рівнем, оскільки його досягнення є радше мегаметою існування людини, її розвитку, творення себе справжньою особистістю.

З іншого боку, суб’єктивне переживання абсолютного рівня психологічного здоров’я може відбуватися у житті будь-якої особи, якщо вона досягла поставленої життєвої мети або тимчасово відчула себе щасливою, повною сил особистістю, унікальною і неповторною, що прагне до творчості й повноцінного життя.

У межах дисертаційного дослідження було розроблено систему оцінки пси-хологічного здоров’я та проаналізовано її місце у роботі психологічної служби загальноосвітнього навчального закладу. Враховувались наступні підходи:–

визначення місця оцінки психологічного здоров’я школярів у системі організації навчально-виховного процесу школи;–

розробка загального алгоритму вивчення психологічного здоров'я, виходячи з означеного робочого поняття, критеріїв оцінки та особливостей його формування на різних вікових етапах розвитку особистості дитини; –

пріоритетність дослідження особливостей реалізації соціальних потреб школярів з наступною деталізацією й індивідуалізацією психологічної діагностики для з’ясування особливостей індивідуального розвитку дітей та підлітків;–

урахування виділених типів і рівнів психологічного здоров’я для оцінки якості індивідуального розвитку; –

розробка адекватних психокорекційних програм з метою усунення проблем в індивідуальному розвитку школярів;–

формування прогнозу особистісного розвитку в єдиному інформа-ційному просторі на підставі динамічних досліджень психологічного здоров’я під час навчання дитини у школі, проектування змісту і напрямків індивідуального розвитку дітей та підлітків, його тенденцій.

Виходячи з означеного вище, в основу оцінки психологічного здоров'я покладено міру реалізації соціальних потреб, котрі пов’язані із закономірностями формування і розвитку особистості, прагненням до саморозвитку, самоактуалізації, визначають ті зміни, які мають місце під час становлення особистості, враховують особливості її стосунків з навколишнім середовищем, адаптацію в ньому.

Система оцінки психологічного здоров’я містить наступну процедуру проведення:

а) експрес-тестування рівня реалізації соціальних потреб в кожній віковій групі. На підставі експрес-діагностики визначаються потреби, які у даної особи не реалізуються. Експрес-тестування проводиться кожного року для вивчення дина-міки реалізації потреб у межах конкретної вікової групи;

б) на підставі даних про ефективність реалізації соціальних потреб з школярами за вибором психолога проводиться інди-відуальне або групове тестування (з урахуванням критеріїв психологічного здоров’я) з метою з’ясування причин затримки реалізації тієї чи іншої потреби. Дані тестування вносяться до автоматизованої бази даних, що полегшує відстеження якості розвитку особистості;

в) за результатами психологічного тестування організується психокорекційна робота з урахуванням особливостей роботи шкільного психолога. Психо-корекційна робота проводиться з дозволу батьків і згоди самої дитини;

г) формується підсумковий аналіз особливостей особистісного розвитку школяра, видаються належні рекомендації.

Типи і рівні психологічного здоров’я використовуються у діагностичній та корекційній роботі психолога для організації групових форм роботи, а також для підвищення ефективності індивідуальної роботи, розробки психопрофілактичних заходів.

Система оцінки психологічного здоров’я базується на принципах цілісного розвитку особистості, враховує вікові особливості та їхній взаємозв’язок з індивідуальними властивостями, рівнем соціально-психологічної адаптації, реалізації соціальних потреб, здатністю до саморозвитку, що має пріоритетне значення для повноцінного розвитку особистості дитини. Також важливим аспектом розробленої системи є врахування статевих відмінностей, які мають істотний вплив на формування психологічного здоров’я у підлітковому та юнацькому віці.

Застосування системи оцінки, на наш погляд, дозволить підвищити ефективність роботи психолога, збагатити його надійним інструментом дослідження психологічного здоров’я дітей та підлітків в загальноосвітньому навчальному закладі.

Таким чином, система оцінки психологічного здоров’я має займати одне з пріоритетних місць у загальній системі дослідження особистості, що забезпечить необхідну в даний час орієнтацію на людину, яка має перебувати в гармонійній єдності з природою, собою й іншими людьми.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено теоретико-емпіричне узагальнення та досягнуто нове рішення наукової проблеми, яке виявляється в обґрунтуванні та реалізації підходу до вивчення психологічного здоров’я підлітків, що уможливило розробку системи оцінки психологічного здоров’я школярів в умовах загальноосвітнього навчального закладу. Аналіз результатів дослідження дав підстави для таких висновків:

1. Психологічне здоров’я є системою якісних характеристик індивідуального розвитку особистості на різних вікових етапах її життєдіяльності, котра розкривається через особливості індивідуально-психологічних властивостей особи, взаємин з соціумом, процесів саморегуляції й саморозвитку, реалізації актуальних потреб.

2. Фактори взаємовпливу особистісних властивостей та психологічного здоров’я дають можливість прогнозувати особливості індивідуального розвитку. До цих факторів належать: реалізація актуальних потреб, емоційна стабільність, соціальна адекватність поведінки, товариськість, стосунки з дорослими (вчителями, батьками), сформованість мотивації до навчальної діяльності, емоційне благополуччя, авторитет серед однолітків.

3. До критеріїв психологічного здоров’я віднесено індивідуально-психологічні особли-вості індивіда, його соціально-психологічну адаптацію, здатність до саморозвитку, реалізацію соціальних потреб. Означені показники пов’язані між собою складною системою взаємозв’язків й взаємовпливів та можуть використовуватись для оцінки психологічного здоров’я.

4. Відмінності у характері формування психологічного здоров’я хлопців та дівчат вказують на необхідність дослідження психологічного розвитку індивіда з урахуванням особливостей статі.

5. Для хлопців визначено три типи, для дівчат – чотири типи психологічного здоров’я. Відмінності у кількості типів психологічного здоров’я хлопців та дівчат можуть бути одним з проявів статевого диморфізму та свідчити про відмінності у темпах формування психологічного здоров’я підлітків різної статі, на що вказує менша диференційованість типів психологічного здоров’я хлопців, ніж дівчат.

6. Урахування рівнів психологічного здоров’я, а саме: рівня несформованого психологічного здоров’я, становлення психологічного здоров’я, розвинутого психологічного здоров’я та абсолютного психологічного здоров’я, уможливлює повноцінний якісний аналіз особистісного розвитку школяра.

7. Розроблена нами система оцінки психологічного здоров’я доводить необхідність зміщення ак-центів у роботі шкільного психолога в бік стеження за особливостями роз-витку особистості через його поглиблений якісний аналіз, який можливий на підставі врахування основних характеристик та критеріїв психологічного здоров’я.

Перспективи дослідження. Межі нашої дисертаційної роботи не дозволили розв’язати ряд проблем, які б могли поглибити вивчення особливостей формування психологічного здоров’я особистості. Залишається необхідність розробки надійних методів дослідження актуальних потреб школярів інших вікових груп. Необхідним є подальше опрацювання результатів дисертаційного дослідження для їх введення у повсякденну практику психолога.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.