ЮІ | 3,6 | 5,4 | 3,8 | 4,1 | 4,4 | 4,0 | 3,8 | 6,12 | 5,49 | 6,29 | 5,71 | 5,32 | 6,32 | 5,91 | 6,05 | 7,19 | 12,33 | 45,76 | 41,46

ЮІІ | 5,0 | 5,4 | 4,9 | 5,3 | 5,2 | 5,4 | 5,0 | 6,00 | 7,79 | 7,18 | 6,36 | 6,64 | 7,0 | 6,3 | 5,40 | 6,0 | 5,3 | 40,7 | 54

t | 1,99* | 0,53 | 1,79 | 2,46* | 2,54* | 2,62* | 2,65* | 1,12 | 2,73* | 2,25* | 2,05* | 2,45* | 2,6* | 1,78 | 2,23* | 3,12**–––

ДІ | 4,0 | 5,2 | 4,1 | 4,6 | 4,7 | 4,8 | 4,9 | 6,28 | 5,35 | 6,07 | 5,62 | 6,2 | 6,0 | 5,8 | 7,11 | 6,51 | 18,2 | 63,64 | 18,16

ДІІ | 4,9 | 5,3 | 5,0 | 5,6 | 5,3 | 5,5 | 5,3 | 6,14 | 7,06 | 6,88 | 6,45 | 7,56 | 6,89 | 5,9 | 6,27 | 5,6 | 10,3 | 53,3 | 36,4

t | 0,96 | 0,83 | 2,09* | 2,55* | 2,43* | 2,33* | 2,53* | 0,89 | 2,85** | 1,98 | 2,12* | 2,51* | 2,14* | 1,22 | 2,54* | 2,74*–––

Примітки: Ю – юнаки, Д – дівчата, І – шкали інтернальності, С – шкали самоставлення, В, С, Н – рівні самотності, t – коефіцієнт Стьюдента, * – значущість на рівні р<0,05; ** – значущість на рівні р<0,01.

Здійснення психокорекційної роботи дало змогу значно покращити значення показників таких форм агресії, як-то: підозрілість (t=2,11, р<0,05), образа (t=2,03, р<0,05), що призвело до зменшення загального індексу ворожості (t=2,04, р<0,05). Зафіксовано зменшення почуття провини (t=2,17, р<0,05).

Тренінгові заняття будувались на засадах культури ґендерного виховання та принципах партнерства статей. Це справило позитивний вплив на особливості набуття ґендерної ідентичності депривованими юнаками та дівчатами. Принципово змінилися їхні погляди щодо ролі чоловіка та жінки у сім’ї та суспільстві, зокрема, більш пошанованими стали інтелектуальні (RIV) та ділові якості жінки (RV), які визнавались передумовою професіоналізму, освіченості, ефективного виконання соціальних ролей. Значно зріс рівень домагань щодо соціального, професійного статусу жінки. Якщо до формуючого експерименту дівчата демонстрували недостатню готовність до реальних труднощів і проблем майбутнього самостійного життя, покладалися значною мірою на свого майбутнього обранця, то за контрольними показниками в більшості уже бачили себе активними та діяльними, спроможними визначати своє майбутнє, а не бути пасивними у ньому.

В уявленнях дівчат маскулінність закріпилась як новий статеворольовий тип, який поєднує у собі риси як маскулінного, так і фемінного типів. Чоловік постає лагідним і ніжним, турботливим, співчутливим і водночас мужнім, успішним, розумним, цілеспрямованим, відповідальним. Позитивним моментом є зафіксовані зміни в уявленнях юнаків щодо образу чоловіка. Якщо раніше традиційні маскулінні якості в уявленнях юнаків займали у структурі образу майже третину всього комплексу особистісних якостей чоловіка (RI), то на кінець формуючого експерименту вони уже займали 15% (RІІІ), при цьому значно зріс рейтинг статевонейтральних позитивних якостей (із RVІ на RІV).

Засвідчено ефективність впливу тренінгової програми на рівень поінформованості щодо збереження репродуктивного та сексуального здоров’я. На кінець експерименту високий рівень поінформованості виявлено у 23% опитаних та середній – у 77%. Яскраво простежується прагнення депривованих юнаків та дівчат активно турбуватися про стан свого репродуктивного здоров’я та проводити освітньо-просвітницьку роботу у середовищі однолітків.

Формуючий експеримент справив позитивний вплив і на складові поведінкового компоненту досліджуваної готовності. Спостереження за поведінкою вихованців у фіксованих ситуаціях спілкування та під час тренінгових занять, а також експертні оцінки засвідчують, що у юнаків та дівчат сформувались такі соціально-психологічні вміння, як-то: конструктивно розв’язувати конфлікти, правильно розпочати та підтримувати розмову, роз’яснювати та переконувати, вибачатись та просити про допомогу.

Узагальнений аналіз даних засвідчив динаміку рівнів сформованості психологічної готовності у респондентів експериментальної групи (табл.3).

Таблиця 3

Розподіл респондентів за рівнями сформованості психологічної готовності (%)

№ | Рівні

готовності | Групи досліджуваних

школа-інтернат | загальноосвітня школа

експериментальна група, N=32 | контрольна група, N=32 | контрольна група, N=32

І зріз | ІІ зріз | І зріз | ІІ зріз | І зріз | ІІ зріз

1 | Високий | 0 | 2 | 0 | 0 | 14 | 16

2 | Середній | 26 | 79 | 28 | 31 | 52 | 57

3 | Низький | 74 | 19 | 72 | 69 | 34 | 27

Дослідження показало, що до формуючого експерименту більше 70% вихованців інтернатних закладів (і експериментальної, і контрольної груп) мали низький рівень сформованості психологічної готовності до створення сім’ї. За інтегральним показником середньому рівню відповідало менше третини досліджуваних юнаків та дівчат і жоден з них – високому рівню. Після формуючого експерименту 2% вихованців із групи з середнім рівнем перейшли у групу з високим, а 55% із групи з низьким рівнем у групу із середнім. Загалом на кінець формуючого експерименту сформованість психологічної готовності до створення сім’ї у 2% відповідала високому рівню, і 79% – середньому, та у 19% – низькому. У контрольних групах зміни були статистично незначущими.

Отже, комплексна тренінгова програма, впроваджена в ході формуючого експерименту в Тернопільському Центрі адаптації для дітей-сиріт, мала позитивний вплив на формування психологічної готовності вихованців інтернатних закладів до створення сім’ї. Доведено доцільність впровадження в освітньо-виховний процес закладів інтернатного типу апробованих нових альтернативних моделей підготовки вихованців до самостійного життя, основу яких становить комплексна реалізація визначених в ході дослідження сприятливих психолого-педагогічних умов, що забезпечують розвиток складових компонентів психологічної готовності до шлюбно-сімейних стосунків.

Проведене дослідження підтвердило висунуту гіпотезу та дозволило зробити наступні загальні висновки.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми формування психологічної готовності вихованців інтернатних закладів до створення сім’ї, яке полягає в розкритті сутності та специфіки, визначенні критеріїв та показників сформованості компонентів психологічної готовності в умовах депривації батьківсько-дитячої взаємодії, створенні та експериментальній апробації психокорекційної програми її формування, що включає систему психолого-педагогічних умов та систему засобів активного соціально-психологічного навчання.

1. Становлення образу Я вихованців інтернатних закладів зазнає впливу деприваційних факторів, що позначається на браку психологічної готовності юнаків та дівчат до самостійного життя, зокрема до шлюбу та створення сім’ї.

2. Психологічна готовність до створення сім’ї як комплекс взаємопов’язаних характеристик самосвідомості включає мотиваційно-ціннісний компонент, що знаходить своє вираження в смисловій сфері Я – життєвих орієнтаціях, переконаннях, моральних настановленнях; когнітивний як наявність системи знань, належного рівня поінформованості щодо функціонування сім’ї; емоційно-регулятивний як здатність до рефлексії та саморегуляції поведінки і емоційних станів; поведінковий як сукупність соціально-психологічних умінь та навичок, необхідних для шлюбно-сімейної взаємодії.

3. Вихованців інтернатних закладів характеризує, з одного боку, орієнтація на створення сім’ї як найважливішої життєвої цінності, з іншого – несформованість системи настановлень щодо шляхів становлення шлюбно-сімейних взаємин, неготовність до постановки реальних життєвих цілей, освітніх і професійних планів та недостатнє усвідомлення власних потенцій та особистісних ресурсів для виконання сімейних ролей.

4. В умовах депривації батьківсько-дитячої взаємодії емоційно-ціннісне ставлення юнацтва до себе характеризується звуженою здатністю до саморефлексії, малоцінністю та малозначущістю, почуттям провини, внутрішньою конфліктністю, схильністю до самозвинувачення, що формує залежну позицію у розвитку інтимно-референтних контактів та майбутньому шлюбі, звужує можливості самореалізації у підготовці до сімейного життя.

5. Особливістю життєвої стратегії депривованого юнацтва є схильність до екстернальних очікувань у більшості сфер життєдіяльності, слабка здатність до самоствердження в соціумі соціально схвалюваними способами і як наслідок – орієнтація на пасивно-очікувальну позицію, ухильну поведінку.

6. Набуття ґендерної ідентичності юнаками та дівчатами в умовах депривації характеризується дифузністю, неперсоніфікованістю статевих ролей, звуженістю діапазону і змісту визначених інтернатним закладом нормативів статеворольової поведінки. Недостатність соціально адекватних взірців для наслідування породжує тенденцію до асиміляції статевонедиференційованих та брак андрогінних чи статевотипізованих моделей. Низький рівень поінформованості депривованого юнацтва в питаннях репродуктивного та сексуального здоров’я, звуження зони приватності в межах тілесного Я породжує незахищеність юнаків та дівчат в розвитку інтимних контактів, створює предиспозиції для входження в групи ризику.

7. Система психокорекційних заходів, орієнтованих на формування психологічної готовності до створення сім’ї вихованців інтернатних закладів, створює передумови для педагогічно спрямованого впливу на основні структурні її компоненти. Апробована в дослідженні комплексна тренінгова програма, спрямована на розвиток виокремлених компонентів, засвідчила свою ефективність у формуванні відповідального ставлення до шлюбно-сімейних стосунків, в адаптації до самостійного життя, що виявилося у зменшенні кількості вихованців з низьким рівнем сформованості психологічної готовності та збільшенні – із середнім та високим рівнями.

8. Динаміка зрушень в ціннісно-смисловому компоненті психологічної готовності до шлюбу простежується в узгодженні змісту провідних життєвих цілей, планів, перспектив вихованців інтернатних закладів із системою соціально схвалюваних засобів їх досягнення, намірів особистісного та професійного зростання, з ціннісно-смисловими орієнтаціями на шлюбно-сімейні взаємини.

9. Формування емоційно-регулятивного компоненту психологічної готовності простежувалось в збагаченні сфери самосвідомості особистості депривованих юнаків та дівчат зміцненням відчуттів самоповаги та любові до себе, покращенні емоційного самопочуття, самооцінних ставлень, розвитку навичок самоаналізу, саморозуміння, активізації процесів вольової саморегуляції, конструктивній переорієнтації з пасивно-очікувальної позиції й ухильної поведінки на активну життєву позицію та інтернальний локус контролю щодо влаштування власного життя.

10. Переосмислення вихованцями свого життєвого досвіду, різних шляхів соціального становлення чоловіка та жінки, розширення соціально-психологічних знань щодо ґендерної рівності у виконанні сімейних ролей є умовами розвитку складових когнітивного компоненту психологічної готовності. Збагачення сексолого-психологічними знаннями в контексті вікових новоутворень активізувало потребу депривованого юнацтва в збереженні сексуального та репродуктивного здоров’я.

11. Позитивний вплив тренінгової програми на поведінковий компонент досліджуваної готовності проявився в актуалізації соціально-психологічних умінь і навичок, необхідних для самоорганізації життєдіяльності та конструктивної і самостверджуючої поведінки у шлюбі. Встановлено, що розширення кола соціальних орієнтирів, діапазону взірців виконання статевих ролей активізує процес соціорольової ідентифікації, сприяє переведенню поведінки з імпульсивного рівня на усвідомлюваний, який дає змогу апробувати нові конструктивні форми ґендерної поведінки. Зміна сценаріїв сексуальної поведінки як результат аналізу різних аспектів власної сексуальності простежується у спроможності інтегрувати свою сексуальність в образ Я, ціннісно-смислову сферу, спрямовану на здоровий спосіб життя, підтримку сексуального та репродуктивного здоров’я. Переорієнтація депривованого юнацтва із недиференційованих та стереотипно-традиційних маскулінно-фемінних на андрогінну модель поведінки підвищуватиме адаптивність до соціуму за рахунок вироблення більш гнучких форм спілкування.

Проведене дослідження не вичерпує проблеми формування психологічної готовності вихованців інтернатних закладів до створення сім’ї. Перспектива розробки даної проблеми пов’язана з виявленням найефективніших шляхів та засобів статеворольової соціалізації в умовах депривації та впровадженням новітніх освітніх технологій в навчально-виховний процес закладів інтернатного типу з метою підготовки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до самостійного життя у сучасному соціумі. Подальшої розробки потребують дослідження проблем формування психологічної готовності до батьківства і материнства у вихованців інтернатних закладів, психологічної допомоги депривованим дітям.

Основний зміст роботи відображено в таких публікаціях:

1. Кізь О.Б. Очікувані життєві перспективи вихованців інтернатних закладів // Психологія. Збірник наукових праць НПУ імені М.П.Драгоманова. Випуск 3 (6). – К.: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 1999. – С.191-199.

2. Кізь О.Б. Вплив досвіду депривації на сексуальну поведінку старшокласників // Психологія. Збірник наукових праць НПУ імені М.П.Драгоманова. Випуск 13. – К.: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2001, – С. 331-342.

3. Кізь О.Б. Особливості самоставлення вихованців інтернатних закладів // Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України. / За ред. Максименка С.Д. – К.: 2002, т.IV, ч.3. – С. 78 – 86.

4. Кізь О.Б. Самокерівництво та самоорганізація життєдіяльності вихованцями інтернатних закладів // Актуальні проблеми психології. Том І.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. – К.: Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України, 2002, частина 4. – С. 82-90.

5. Кравець В.П., Кікінежді О.М., Кізь О.Б. Збереження репродуктивного здоров’я вихованців інтернатних закладів: Навч.-метод. посібник. – Тернопіль.: Навчальна книга – Богдан, 2002. – 180 с.

6. Кізь О.Б. Формування психологічної готовності до створення сім’ї у вихованців інтернатних закладів // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. № 3. – 1999. – С. 38-42.

7. Кізь О.Б., Вихристюк О.М. Завдання шкільного психолога щодо роботи з батьками учнів // Духовність як основа консолідації суспільства. Аналітичні розробки наукових та практичних працівників. Том 16. – К., 1999, – С. 309-311.

8. Кізь О.Б. Маскулінність-фемінність у засвоєнні статевих ролей вихованцями інтернатних закладів // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. № 4. – 2000. – С. 38-43.

9. Кізь О.Б. Особливості світосприймання вихованців інтернатних закладів // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. – №3. – 2000. С. 31-38.

10. Кізь О.Б. Проблема підготовки до сімейного життя випускників шкіл-інтернатів // Вісник Прикарпатського університету. Серія: Педагогіка. Вип. VI. – 2001. – С.137-149.

11. Кізь О.Б. Ідеї В.О.Сухомлинського у вивченні ґендерних уявлень депривованого юнацтва // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. № 5. – 2002. – С. 258-264.

12. Кізь О.Б., Кікінежді О.М. Особливості ґендерної поведінки вихованців інтернатних закладів // Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика. Зб. матер. Всеукр. н-пр. конф. (м.Київ, 25-27.11. 2002 р.) – К: Міленіум, 2002 . - С.211-216.

13. Кікінежді О.М., Кізь О.Б. До проблеми ґендерної соціалізації депривованої молоді // Формування гендерного паритету в контексті сучасних соціально-економічних перетворень: Матеріали міжнар. н.-пр. конференції. (м.Київ, 5-7 грудня 2002 р.) – К.: Держ. інститут проблем сім“ї та молоді; Укр. інститут соціальних досліджень, 2002. – С.89-92.

14. Кізь О.Б. Методичні рекомендації до тренінгової програми “Розвиток життєвих перспектив вихованців інтернатних закладів”. Тернопіль.: Навчальна книга – Богдан, 2001.-128 с.

АНОТАЦІЇ

Кізь О.Б. Формування психологічної готовності до створення сім’ї вихованців інтернатних закладів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню психологічної готовності вихованців інтернатних закладів до шлюбно-сімейних стосунків, виявленню змісту, структури, критеріїв та показників її сформованості. Досліджено зміст ціннісно-смислової сфери особистості депривованих юнаків та дівчат, спрямованої на родинне життя. Визначено специфіку самооцінних ставлень вихованців інтернатних закладів стосовно виконання сімейних та соціальних ролей, досліджено сформованість навичок самокерівництва і самоорганізації життєдіяльності. Розкрито зміст еталонів маскулінності та фемінності у старшокласників, які виховуються без батьківської опіки та в батьківській сім’ї. Визначено рівень поінформованості депривованого юнацтва в питаннях культури сексуального та репродуктивного здоров’я, виховання дітей та сімейного спілкування. Виявлено соціально-психологічні умови, які сприяють успішному статеворольовому самовизначенню молоді, вихованої без батьківської опіки. Доведено ефективність системи психокорекційних заходів, орієнтованих на формування психологічної готовності вихованців інтернатних закладів до створення сім’ї. Конкретизовано доцільність впровадження альтернативних моделей надання психологічної підтримки випускникам закладів інтернатного типу шляхом використання новітніх виховних технологій, які засвідчили свою ефективність у формуванні відповідального ставлення до шлюбно-сімейних стосунків та в адаптації до самостійного життя.

Ключові слова: психологічна готовність до створення сім’ї, образ Я, статева самосвідомість, депривація, ґендерні ролі, маскулінність, фемінність, андрогінність, соціалізація.

Кизь О.Б. Формирование психологической готовности к созданию семьи воспитанников интернатных учреждений. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. Национальный педагогический университет имени Н.П.Драгоманова. Киев, 2003.

Диссертация посвящена изучению психологической готовности воспитанников интернатных учреждений к брачно-семейным отношениям, выявлению содержания, структуры, критериев показателей её сформированности. Исследована специфика ценностно-смысловой сферы личности депривированных юношей и девушек, направленной на семейную жизнь. Определены особенности образа Я воспитанников интернатных учреждений, специфика их самооценочных отношений по выполнению семейных и социальных ролей, исследована сформированность навыков саморуководства и самоорганизации жизнедеятельности. Раскрыто содержание эталонов маскулинности и феминности у старшеклассников, воспитывающихся без родительской опеки. Определен уровень поинформированности депривированного юношества в вопросах культуры сексуального и репродуктивного здоровья, воспитания детей и семейного общения. Выявлены социально-психологические условия, способствующие успешному полоролевому самоопределению молодежи, воспитанной без родительской опеки. Доказана эффективность системы психокоррекционных занятий, ориентированных на формирование психологической готовности воспитанников интернатных учреждений к созданию семьи. Конкретизирована целесообразность внедрения альтернативных моделей оказания психологической поддержки выпускникам учреждений интернатного типа путем использования новейших воспитательных технологий, которые засвидетельствовали свою эффективность в формированиии ответственного отношения к брачно-семейным отношениям и в адаптации к самостоятельной жизни.

Ключевые слова: психологическая готовность к созданию семьи, образ Я, половое самосознание, депривация, гендерные роли, маскулинность, феминность, андрогинность, социализация.

Kiz Olha Bohdanivna. Formation of psychological readiness of boarding school inmates to start a family. – Manuscript.

Candidate of Psychological Science Dissertation on specialization 19.00.07 – Pedagogical and Age (Developmental) Psychology. – Mykhailo Drahomanov National Pedagogical University, Kyiv, 2003.

In the dissertation there have been analyzed the peculiarities of development of sex consciousness of boarding school inmates and their ego-image as the indices of their psychological readiness to independent life and marriage-family relation. It has been proved that moulding of the ego-image of boarding school inmates is influenced by deprivational factors, which manifest themselves in lack of psychological readiness of boys and girls to independent life and, in particular, to marriage and starting a family. Psychological readiness to start a family has been considered as a complex of interconnected characteristics of consciousness that includes a motivational and value component manifesting itself in the sense sphere of the Self – life orientations, convictions and life parting words; a cognitive component – as availability of the system of knowledge, an appropriate level of information about the functioning of a family; an emotional-regulative component - as the ability for reflection and self-regulation of behavior and emotional states; and a behavioral component - as a totality of social and psychological skills and habits requisite for marriage and family interaction. There has been investigated the content of the value-sense sphere of the personality of deprivated boys and girls directed to a family life. It has been ascertained that inmates of boarding schools are characterized by orientation towards starting a family as the most important life value on the one hand, and the other hand – by lack of a shaped system of directions concerning the ways of establishing marriage-family relations as well as readiness to put forth real life aims, education and professional plans, and insufficient realization of one“s own potentials and resources to perform family roles. There have been defined the peculiarities of Ego-image of boarding school inmates and the specificity of their self-estimative attitudes towards performing family and social roles. There have been examined the peculiarities of self-management and self-organization skills of vital activity. It has been found that under the condition of deprivation of parents-child interaction, emotive-value attitude of young people towards themselves is characterized by a narrowed ability to self-reflection, littleness and unimportance, the sense of fault, inner conflictfulness, inclination to self-accusation, which forms the dependent position in the development of intimate-referential contacts and future marriage, narrows the possibilities of self-realization in preparation for family life. An inclination to external expectations in the majority of spheres of vital activity, a weak ability to self-assertion in the society by socially aproved ways and consequently, the orientation to a passive-expectative position, evadive behavior is peculiar to the life strategy of deprivated young people. There have been revealed the content of the standards of masculinity and femininity of senior pupils brought up without parental wardship. It has been established that gaining of gender identity by boys and girls under the condition of deprivation is characterized by diffusion, non-personification of gender roles behavior, narrowness of diapason and content of sex-role behavior standards cultivated by a boarding school. Lack of socially adequate models to follow gives rise to a tendency of assimilation of sex-nondifferentiated models and to lack of androgynous or gender-typified models. Low level of awareness of deprivated young people of the questions of reproductive and sexual health, narrowing of the zone of privacy within the boundaries of physical ego gives birth to unprotectiveness of boys and girls in the development of intimate contacts, creates preconditions for entry into a group of risk. There have been revealed social and psychological conditions favourable for a successful self-identification of young people brought up without parental wardship. The system of psycho-corrective measures aimed at formation of psychological readiness of boarding school inmates to start a family, created the preconditions for pedagogically directed influence on its main structural components. Research approbated alternative models of rendering psychological support to graduates of boarding schools, as well as new education technologies aimed at the development of separate components, proved their effectiveness in the formation of responsible attitude to marriage-family relations and adaptation to independent life.

There has been proved the effectiveness of the system of psycho-corrective measures directed toward the formation of psychological readiness of boarding school inmates to start a family. The dynamics of improvement in the motivational-value component of psychological readiness for marriage can be traced in the concordance of the content of the main vital aims, plans, perspectives of boarding school inmates with the system of socially approved means of its attainment, intentions of personal and professional growth, with value-sense orientations to marriage-family relations. The formation of emotional-regulative component of psychological readiness could be traced in the enrichment of the sphere of self-consciousness of the personality of deprivated boys and girls by strengthening the feelings of self-respect and love to themselves, improvement of emotional condition, self-estimative attitude, development of the skills of self-analysis, self-understanding, activization of the processes of will self-regulation, constructive reorientation from passive-expectative position and evadive behavior to active life position and internal locus of control as to the arrangement of their own life.

Pupils’ recomprehension of their life experience, broadening of social-psychological knowledge concerning gender equality in performing family roles were the conditions of development of parts of cognitive component of psychological readiness. Enrichment by sexolo-psychological knowledge in the context of age new formations made the need of deprivated youth in preservation of sexual and reproductive health more active. The dynamics of behavioral component of the investigated readiness reveals itself in the actualization of social-psychological skills and habits necessary for self-organization of vital activity as well as constructive and self-assertive behavior in marriage. Reorientation of deprivated youth from nondifferentiated and stereotypicaly traditional masculine-feminine to the androgynous model of behavior has increased the adaptiveness to the society at the expense of the development of more flexible forms of communication. There has been rendered concrete the expediency of introduction of the alternative models of psychological assistance to the graduates of boarding schools by employing new education technologies which proved effective in forming responsible attitude to marriage-family relations, and in adaptation to independent life.

Key words: deprivation, psychological readiness to start a family, ego-image, self-consciousness, value orientations, gender roles, masculinity, femininity, androgynity, socialization.

Підписано до друку 6.03.2003. Формат паперу 60х90/16.

Папір друкарський. Друк офсетний. Обл.-вид. арк. 0,9.

Замовлення №15. Тираж 100 примірників.

Редакційно-видавничий відділ Тернопільського
державного педагогічного університету
імені Володимира Гнатюка,

вул. М.Кривоноса, 2, тел. 43-57-97