ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КРУТОУС ОКСАНА ІВАНІВНА

УДК 331.101.3: 330.131.5:637.1

ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ І ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРАЦІ В МОЛОЧНОМУ СКОТАРСТВІ

08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Дніпропетровськ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор

Макаренко Петро Миколайович,

Дніпропетровський державний аграрний університет,

завідувач кафедри аграрного бізнесу

Офіційні опоненти: – доктор економічних наук, професор

Амосов Олег Юрійович,

Харківський регіональний інститут

Української академії державного управління при Президентові України, перший заступник директора ;–

доктор економічних наук, професор

Багрова Інна Василівна,

Дніпропетровський державний фінансово-економічний інститут, завідувач кафедри економіки підприємств

Провідна установа - Харківський національний аграрний університет

ім. В.В.Докучаєва Міністерства аграрної політики

України, кафедра організації виробництва та агробізнесу.

Захист відбудеться 23 травня 2003 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 в Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25, ауд. 342.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25.

Автореферат розісланий “16” квітня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Миронова Р.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Аграрна реформа в Україні спрямована на перехід сільського господарства до ринкової економіки, на подолання відчуження селянства від землі, майна і результатів праці. Це зумовило трансформаційні зміни форм власності і господарювання на селі, створення нових організаційно-правових структур, як правило, з орендними відносинами. Але відродження почуття власника поки що не змінило його ставлення до праці в орендаря, не стимулювало ріст обсягів продукції, що виробляється. Більш того, до 2000 р. тривав спад виробництва, знижувалася його ефективність. І навіть певні досягнення у 2001-2002 рр. не є гарантом подальшого економічного зростання в аграрній сфері економіки і, зокрема, в молочному скотарстві. Виробництво і споживання молока на душу населення в цілому по Україні протягом 1990-2001 рр. скоротилось відповідно на 153,7 кг (36,0%) та 168,0 кг (45,0%). Споживання молока у 2001 р. в середньому по країні склало всього 54,0% від рекомендованої раціональної норми та 58,1% від мінімальної фізіологічної. Ключовою причиною таких наслідків є недосконала мотивація трудової діяльності, недостатній рівень організації праці на місцях, що робить виконувану роботу неякісною та малоефективною.

Вивченню теоретичних, методологічних і практичних питань мотивації праці та підвищенню її ефективності присвячено немало наукових публікацій вітчизняних і закордонних економістів, зокрема, Адамчука В.В., Амосова О.Ю., Афоніна А.С., Багрової І.В., Бугуцького О.А., Дієсперова В.С., Долішнього М.І., Копача Н.Л., Маліка М.Й., Оучі У., Опіярі В.І. та інших.

Значну увагу дослідженню проблем мотивації, стимулювання і підвищення ефективності праці в молочному скотарстві приділяли науковці Барановський М., Вітвіцький В.В., Дугін П.І., Котков Г.Г., Курносенко Л.В., Масхма М.Б., Радченко В.В., Хромов П.А. та інші.

З повагою ставлячись до уже надрукованих розробок вчених в галузі мотивації і підвищення ефективності праці, зауважимо, що по за їхньою увагою залишилися деякі питання теоретичного і практичного плану.

Зокрема, в умовах переходу до ринкової економіки, формування нових організаційно-правових підприємницьких структур ринкового типу, залишається малодослідженою проблема мотивації і ефективності праці в галузі молочного скотарства, виявлення і оцінка мотивів високопродуктивної праці у крупнотоварнім виробництві молока за державної і орендної форми використання майна. На сьогодні досить важливими є питання визначення кількісного впливу ендогенних і екзогенних чинників на ефективність праці, наукового обґрунтування нормативів затрат часу та удосконалення організації праці в молочному скотарстві. Це слугувало основою вибору теми дисертаційної роботи, визначенню її актуальності та практичної значимості.

Зв`язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертаційні дослідження окремим розділом “Розробити мотиваційний механізм росту ефективності аграрної праці” входили до комплексної програми науково-дослідних робіт кафедри агробізнесу Дніпропетровського державного аграрного університету на 1996 – 2000 рр., що скоординовані з тематикою Інституту аграрної економіки УААН “Розробка методологічних та організаційно-економічних засад розвитку підприємництва та кооперації в агропромисловому виробництві” (номер державної реєстрації 0196 U 0163.03).

Мета і завдання дослідження. Мета досліджень полягає в опрацюванні теоретичних і методичних засад та обґрунтуванні напрямів підвищення ефективності праці в галузі молочного скотарства для крупнотоварних сільськогосподарських формувань степової зони, адаптованих до ринкової економіки. Постановка мети обумовила вирішення наступних завдань:

-

-

-

-

-

-

-

-

Предмет і об`єкт дослідження. Предметом дослідження є система теоретичних, методичних та практичних положень мотивації та організації ефективної праці при виробництві продукції молочного скотарства в умовах становлення та розвитку ринкової економіки.

Об`єктом дослідження є виробничі процеси і організаційно-економічні відносини в молочному скотарстві крупнотоварних сільськогосподарських підприємств Дніпропетровської області.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження є положення економічної теорії, законодавчі та нормативні акти органів державної влади України, наукові розробки і публікації вітчизняних і зарубіжних учених-економістів з питань формування мотивації і підвищення ефективності праці та виробництва в цілому.

У процесі виконання роботи проводились дослідження як на емпіричному, так і на теоретичному рівнях пізнання. Методологічною основою досліджень виступає діалектичний метод, за допомогою якого економічні явища вивчались не ізольовано, а в їх взаємозв’язку, не в статиці, а в процесі розвитку. Основними методичними підходами при вирішенні поставлених завдань на різних етапах досліджень були такі методи та прийоми: абстрактно-логічний (прийоми дедукції та індукції, аналізу та синтезу) при теоретичних узагальненнях та формулюванні висновків; статистико-економічний та розрахунково-конструктивний (прийоми економічних групувань, графічних відображень, середніх величин, індекси, кореляційно-регресійний аналіз, вирівнювання динамічних рядів), за допомогою яких визначені та спрогнозовані тенденції розвитку основних показників ефективності праці та виробництва молока в цілому, виявлено кількісний вплив основних факторів та визначені резерви зростання ефективності праці в досліджуваній галузі; монографічний – при вивчені сучасного стану виробництва молока в передових сільськогосподарських підприємствах Дніпропетровської області; експериментальний (прийом технічного нормування) – при дослідженні трудових процесів на молочних фермах на рівні операцій та прийомів за допомогою фотохронометражних спостережень, науковому обґрунтуванні виробничих нормативів витрат часу на виконання основних процесів у молочному скотарстві; соціологічний (анкетне опитування), при визначенні ставлення до праці та виявлення основних мотивів трудової активності працівників молочного скотарства.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в наступному:

-

-

-

-

-

-

-

-

Практичне значення одержаних результатів. Найбільшу цінність в галузі молочного скотарства мають наступні практичні рекомендації: методика визначення кількісних параметрів ефективності праці в галузі; методика розрахунку впливу продуктивності праці на зниження собівартості молока; визначення нормативів затрат праці і чисельності працівників у виробництві молока та встановлення кількості доїльних апаратів на оператора машинного доїння. Основні теоретичні положення знайшли практичне відображення в навчальному процесі Дніпропетровського державного аграрного університету при викладанні дисципліни “Аграрні соціально-трудові відносини” (довідка № 15-11-293 від 30.11.02 р.). Наукові розробки та рекомендації автора, які направлені на покращення організації праці в галузі молочного скотарства, зокрема, встановлених нормативів на виконання окремих операцій та їх елементів, перерозподіл обов’язків між основними категоріями працівників, використання більш раціональних способів доїння корів, знайшли схвалення та впроваджені у виробництво НДГ “Самарський” Дніпропетровського району (довідка № 39/1-445 від 02.12.02 р.). Результати наукових досліджень автора щодо підвищення ефективності праці робітників молочного скотарства шляхом наукового нормування праці, перерозподілу обов’язків між працівниками та паспортизації ферми прийняті до впровадження ЗАТ АФ “Дніпро” Дніпропетровського району (довідка № 48 від 12.07.02 р.).

Особистий внесок здобувача. У статтях за списком публікацій в авторефераті [4] - автору належить ідея визначення і розрахунки впливу рівня продуктивності праці на показники ефективності виробництва (собівартість продукції) за однією з наведених в роботі формул; у статті [5] здобувачеві належить аналіз економічного і виробничого стану тваринництва, проведення розрахунків і обґрунтування висновків. В інших публікаціях всі матеріали належать автору особисто.

Апробація результатів дисертації. Найважливіші результати дисертаційного дослідження розглядалися в Національній гірничій академії на міжнародній науково-практичній конференції в 1999 р. “Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації” в м. Дніпропетровську; на міжнародній науково-практичній конференції в Харківському державному технічному університеті сільського господарства “Проблеми економіки агропромислового комплексу та формування його кадрового потенціалу” в м. Харкові в 2000 р.; на міжнародній науково-практичній конференції в Запорізькому інституті державного та муніципального управління “Сучасні проблеми розвитку економіки агропромислового комплексу: соціально-економічні та правові аспекти” в м. Запоріжжі в 2000 р.; на міжнародній науково – практичній конференції “Наука і освіта – 2002” в мережі Інтернет в 2002 р.; на науково-практичних конференціях економічного факультету за підсумками науково-дослідної роботи в Дніпропетровському державному аграрному університеті в 1999 – 2000 рр.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 10 статей загальним обсягом 2,8 друкованих аркушів у наукових спеціалізованих виданнях (з них 2 у співавторстві).

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота викладена на 196 сторінках основного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 210 найменувань, містить 53 таблиці, 10 рисунків, 23 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, ступінь розробки наукової проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, сформовано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Наукові засади ефективності праці в умовах ринкової трансформації сільського господарства” критично проаналізовано підходи вчених-економістів до визначення сутності категорій “ефективність праці”, “мотиви”, “мотивація трудової діяльності”. У результаті аналізу наукової літератури розглянута історія виникнення та розвитку мотивації праці, мотиваційну систему при функціонуванні в ринковому середовищі, узагальнюється досвід застосування діючих теорій та концепцій з досліджуваної теми; розглянуто фактори, резерви та показники ефективності праці в молочному скотарстві.

Вивчення наукової літератури з даного питання показало, що деякі складові проблеми ефективності праці залишаються дискусійними. Серед дослідників немає повної єдності щодо змісту та співвідношення таких економічних категорій, як “ефективність праці”, “продуктивність праці”, “продуктивна сила праці”, “інтенсивність праці”.

Щодо категорії “продуктивність праці”, то загальновизнаною є точка зору, згідно з якою під продуктивністю праці розуміють здатність конкретної праці створювати за одиницю часу певну кількість споживчих вартостей. Під продуктивною силою праці слід розуміти плодотворність (здатність створювати за одиницю часу певну кількість споживчих вартостей) праці при незмінному рівні інтенсивності праці. Продуктивна сила праці – це не результат, а потенційна можливість його отримання, тоді як продуктивність праці являє собою реалізовану у виробництві продуктивну силу праці. Збільшення виробництва продукції в розрахунку на одиницю праці, тобто зростання продуктивної сили праці, призводить до зниження затрат праці на виробництво одиниці продукції (продуктивності праці), але не завжди пропорційно, адже продуктивність праці залежить не тільки від факторів, що формують продуктивну силу праці, а й від інтенсивності праці та продуктивного чи непродуктивного використання трудового потенціалу.

Інтенсивність праці представляє собою ступінь напруженості фізичних і розумових сил у процесі праці, яка вимірюється кількістю праці, виконаної за одиницю часу.

Ефективність праці охоплює продуктивну і непродуктивну працю. На відміну від ефективності праці, продуктивна сила праці і продуктивність праці характеризують лише продуктивну працю. Зростання виробництва зайвої продукції може підвищувати продуктивність праці, але знижувати її ефективність.

Ототожнення категорії “ефективність праці” з іншими економічними категоріями є безпідставним, оскільки кожне поняття є виразом суті того чи іншого явища, як, наприклад, ефективність праці є виразом результату живої праці (кількості та якості), як цілеспрямованої конкретної діяльності людей.

Ефективність (від латинського “effectus” – результат) означає результативність, ефективність праці – це результат трудової діяльності працівників. Ефективність праці заключає в собі не тільки економічний, але й соціальний аспект, який в сучасних умовах набуває все більшого значення.

Звідси, ефективність праці, як категорія економічної теорії, відображає суспільно-економічні відносини, що виникають між людьми в процесі трудової діяльності, і виражається відношенням до праці та ступенем результативності праці, тобто здатністю живої праці створювати за одиницю часу певну кількість споживчих вартостей високої якості та в оптимальні терміни.

Рівень високої ефективності праці безпосередньо залежить від ставлення людини до праці, яке мотивується тим чи іншим чином і яке можна пояснити лише соціальними умовами. В дисертації представлена мотиваційна система аграрної праці, яка включає потреби працівників, що формуються мотивами праці (внутрішніми та зовнішніми) і регулюються за допомогою методів мотивації та призводять до формування поведінки працівників у процесі трудової діяльності.

Виділення ефективності праці в самостійну соціально-економічну категорію дозволяє визначити систему показників та факторів ефективності трудової діяльності в галузі молочного скотарства. Ефективність праці в галузі матеріального виробництва вимірюється системою натуральних і грошових показників. Кожен показник визначає результат однієї із сторін праці і доповнює один одного. Ефективність праці, як будь-яке економічне явище, проявляє себе в кількості та якості праці. Чим вища якість праці, тим вища якість продукції і тим повніше задовольняються суспільні потреби. Найвищої якості на підприємстві можна досягти із введенням системи загального управління якістю, яка зачіпає всі процеси виробничої діяльності і залучає всіх працівників. Ця система направлена як на підвищення якості праці, так і на її кінцевий результат – якість продукції.

Оцінювати ефективність праці в молочному скотарстві пропонуємо за формулою:

Теф = Тп : 100, (1)

де Теф – ефективність праці; Тп – продуктивність праці; Ор – оцінка якості роботи, балів; Ом – оцінка якості молока, балів.

Приведений показник оцінки ефективності праці є інтегральним, більш практичним, незважаючи на деяку його громіздкість. Він враховує такі параметри, як кількість та якість праці, кількість та якість виробленої продукції.

На ефективність праці в молочному скотарстві впливають здебільш такі фактори, як продуктивність, продуктивна сила та інтенсивність праці. Кожен з цих факторів підвладний впливу інших факторів, які в кінцевому рахунку визначають рівень ефективності праці в галузі. З цієї точки зору в систему факторів ефективності, на наш погляд, необхідно включати такі їх групи: економічні, природно-біологічні, техніко-технологічні, організаційно-виробничі, соціальні. Резервами зростання ефективності праці в галузі молочного скотарства є нереалізовані фактори.

Найбільша віддача робітника в процесі праці досягається задоволенням його потреб через дію соціальних факторів, під якими правомірно розуміти сукупність внутрішніх зв`язків та рушійних сил удосконалення соціальних відносин.

У другому розділі “Стан та тенденції підвищення ефективності праці в молочному скотарстві” проаналізовано сучасний стан та тенденції розвитку виробництва молока, проведено аналіз кількісних та якісних характеристик кадрового потенціалу галузі як невід`ємної частини трудового процесу, здійснено економіко-статистичний аналіз основних показників та визначено кількісний вплив основних чинників на ефективність праці в молочному скотарстві, виконано оцінку резервів її підвищення; за розробленою методикою визначено вплив продуктивності праці на собівартість продукції.

На даний момент при найкращих умовах у світі для виробництва молока Україні не вдається вирішити проблему насичення ринку молочними продуктами. В країні виробництво та споживання молока на душу населення протягом 1990 – 2001 рр. скоротилось майже в 2 рази. У Дніпропетровській області показники виробництва і споживання молока були дещо нижчими від середніх показників в Україні, і склали в 2001 році 143,9 кг та 168,9 кг відповідно.

Галузь молочного скотарства в останні роки перебуває в кризовому стані, що, перш за все, проявляється в зменшенні поголів`я корів, скороченні валових надоїв. Питома вага Дніпропетровської області у виробництві молока і по поголів`ю молочної худоби в цілому по Україні складає 3,9 %. Чисельність корів по області з 1990 по 2001 рік скоротилась майже в 2,9 рази, або на 920,6 тис. гол. і перебуває на рівні 50-х років.

Характерною ознакою розвитку молочного скотарства в сучасних умовах є переміщення виробництва в особистий сектор. У порівнянні з 1990 роком в 2001 році у спеціалізованих крупнотоварних господарствах виробництво скоротилось з 1052,7 тис.т у 1990р. до 171,1 тис.т у 2001 р. або на 83,7%, а в особистих підсобних господарствах – збільшилось на 70,6%. Якщо в 1990 році в структурі загального виробництва молока по Дніпропетровській області особисті підсобні господарства займали всього 16,6%, то в 2001 році – вже 67,7%. І хоча в особистих підсобних господарствах спостерігається тенденція до збільшення обсягу виробництва продукції, проте вони не компенсують того скорочення, що відбулось в спеціалізованих господарствах.

Скорочення обсягів виробництва молока, поголів`я та зниження продуктивності тварин є наслідком багатьох причин. Одна з них – це низькі закупівельні ціни на молоко, висока його собівартість призвели до збитковості галузі. Поки що не створено реальної, надійної та ефективної форми заготівель продукції. Товаровиробники самостійно вишукують канали збуту продукції, що, перш за все, впливає і на формування її ціни. За найбільш високою ціною на даний момент молоко реалізується сільськогосподарськими підприємствами через власні магазини, ларки, але обсяги його реалізації за цими каналами обмежені.

Виробництво молока та його реалізація не приносять товаровиробникам вагомих прибутків, тому в обстежених районах Дніпропетровської області на початок 2000 року налічувалось лише 11 крупнотоварних рентабельних сільськогосподарських підприємств, останні – 49 були нерентабельними.

Одним із факторів збільшення ефективності виробництва є якість молока як сировини. Якість продукції є прямим відображенням якості праці робітників галузі. Аналіз даних по сільськогосподарських підприємствах Дніпро-петровського району показав, що якість молока, реалізованого за останні роки, значно покращилась. Це можна пов`язувати із ринковими перетвореннями та переходом до багатоукладної економіки.

Рівень ефективності праці в галузі молочного скотарства в цілому залежить від ефективності трудового потенціалу. Часто поняття “трудовий потенціал” ототожнюється з поняттям трудових ресурсів, робочої сили та іншими. Але це неоднозначні категорії. Категорію “трудового потенціалу” досить важко розкрити на рівні однієї галузі, тому краще оперувати категорією “кадрового потенціалу”. Кадровий потенціал галузі молочного скотарства, на наш погляд, – це працівники сільського господарства, які зі своїми можливостями провадять трудову діяльність, які характеризуються визначеною професійною, віковою, статевою, кваліфікаційною, освітньою, функціональною структурами, сформо-ваними під впливом певних виробничих умов та взаємовідносин і забезпечують (працівники) ефективне використання сучасної техніки, технологій, матеріальних ресурсів при обслуговуванні молочної худоби.

Аналіз даних засвідчив, що чисельність працівників молочного скотарства в господарствах суспільного сектора Дніпропетровської області щорічно зменшується, що пов`язане, перш за все, зі скороченням поголів`я худоби та обсягів виробництва продукції.

Якісні параметри кадрового потенціалу молочного скотарства за досліджуваний період змінилися незначно та залишаються ще на досить низькому рівні. По Дніпропетровській області з усієї чисельності працівників тваринництва тільки 24% мають звання “Майстер-тваринник”, у тому числі серед операторів машинного доїння – їх 49,8%, телятниць – 21,6%, тваринників – 16,3%, механізаторів-тваринників – 21,7%.

На ефективність праці в галузі молочного скотарства впливають здебільш три фактори: продуктивність праці, продуктивна сила праці та інтенсивність праці. Кожен з цих факторів підвладен впливу інших факторів, які в кінцевому рахунку визначають рівень ефективності праці в галузі.

Якщо ефективність праці оцінювати за розміром валового доходу в розрахунку на одного працівника, а продуктивність праці – виробництвом валової продукції у співставних цінах на одного працівника галузі, то залежність ефективності праці від рівня її продуктивності можна охарактеризувати функцією:

У = - 4, 760 + 0,505Х

Зростання продуктивності праці на одну гривню веде до збільшення валового доходу на 0,505 грн. Коефіцієнт кореляції для даної моделі склав 0,803, тобто продуктивність праці на 64,6 % визначає варіацію показників ефективності праці.

Виходячи з цього, головним напрямком підвищення ефективності праці є зростання її продуктивності.

На продуктивність праці в молочному скотарстві в основному впливають два фактори: затрати праці на обслуговування корів та продуктивність худоби. Негативна зміна даних факторів у часі в сільськогосподарських підприємствах Дніпропетровської області (зниження продуктивності корів та збільшення затрат праці на їх обслуговування) викликають зменшення продуктивності праці на 0,0041 ц/люд.-год. або збільшення трудомісткості продукції на 0,67 люд.-год. щорічно.

За 17-річний період, за даними вирівнювання динамічних рядів, для сільськогосподарських підприємств Дніпропетровської області характерним є щорічне зниження продуктивності корів у середньому на на 0,94 ц. Трудомісткість обслуговування тварин за досліджуваний період щорічно знижувалась в середньому на 12,5 люд.-год, при цьому таке зниження супроводжувалося прискоренням, яке складало щорічно близько 0,59 люд.-год. Щорічне зменшення продуктивності праці в галузі молочного скотарства за досліджуваний період в сільськогосподарських підприємствах складало в середньому 0,04 ц/люд.-год, трудомісткість 1 ц молока щорічно зростала на 0,68 люд.-год/ц.

У дисертаційній роботі належне місце відводиться виявленню кількісного впливу різних груп факторів на рівень ефективності праці і на основі цього - розрахункам резервів її зростання. За даними факторного аналізу різниця в рівнях трудомісткості продукції в сільськогосподарських підприємствах на 45,9% пояснюється варіацією включених в модель факторів, у тому числі, навантаженням поголів`я корів в розрахунку на тваринника (х1) – 0,6%; оплатою 1 люд.-год., відпрацьованої в молочному скотарстві (х2) – 0,8%; витратами кормів на 1 гол. худоби за рік (х3) – 28,9%; концентрацією поголів`я (х4) – 10,4%; спеціалізацією виробництва (х5) – 1,0%. При цьому коефіцієнт множинної кореляції складає R = 0,677.

На результат праці має вплив багато факторів, від яких залежать показники ефективності виробництва, одним з них є собівартість. Зниження собівартості молока за рахунок підвищення продуктивності праці можливо планувати, що і здійснюється на основі запропонованої нами методики:

V0 (m1 – m0)

X = ___________________ х 100 , (2)

Z0

де X – збільшення (зменшення) собівартості за рахунок зміни продуктивності праці, + (-), %; m0, m1 - затрати праці на 1 ц продукції в базовому та звітному періодах, люд.-год.; Z0 – собівартість продукції в базовому періоді, грн.; V0 – оплата 1 люд.-год праці в базовому періоді, грн.

У третьому розділі “Головні шляхи підвищення ефективності праці в молочному скотарстві” обґрунтовано шляхи підвищення економічної ефективності праці в ринкових умовах на основі ресурсо-, в тому числі й трудозберігаючих принципах організації та ведення виробництва.

Підвищення ефективності затрат праці й коштів в будь-якій галузі сільськогосподарського виробництва неможливе без особистого зацікавлення селян у результатах своєї праці в умовах ринкової економіки. Результативність праці робітників сільськогосподарських підприємств обумовлена їх відношенням до праці, що залежить від соціально-економічних умов. На наш погляд, розвиток трудової ініціативи селян, зростання ефективності їхньої праці гальмується рядом причин, однією з основних є рівень професійної підготовки.

Встановлено, що середні втрати виробництва молока за рахунок низької професійної підготовки обраної сукупності операторів машинного доїння складають 239,4 ц, або 14,03 тис.грн. в розрахунку на одного працівника. В цінах реалізації молока 2001 року (58,6 грн. за 1 ц) загальні втрати становлять 813,8 тис. грн. У масштабах досліджуваних районів цифри будуть ще більш вражаючими.

Професійний ріст не є єдиним параметром для оцінки якісних параметрів кадрового потенціалу галузі. На наш погляд, необхідно щорічно проводити оцінку якісних характеристик працівника трудовим колективом, де він працює, або спеціальною комісією, створеною на базі колективу. Ми пропонуємо використовувати такі критерії оцінювання, як: 1) оцінка результатів роботи (якість та кількість виробленої продукції, ініціативність, здатність до керівництва); 2) оцінка рис характеру (дисциплінованість, почуття відповідальності, трудова наполегливість, ступінь уникання обов`язків); 3) оцінка основних та професійних здібностей (професійні знання, навички, здоров`я; здатність до розуміння, судження прийняття рішень; здатність до планування, керівництва, управління).

Прихована причина погіршення якості трудового потенціалу криється, на наш погляд, в невирішенні та недооцінці проблеми мотивації праці. Сьогодні гостро необхідна нова система мотивів та стимулів, у тому числі трудових, тобто потрібен ефективний мотиваційний механізм. На сьогодні все ще вагомими залишаються матеріальні мотиви працівників. Тому значне місце все ще необхідно відводити формам матеріального стимулювання, а що стосується моральних та матеріальних стимулів, то вони повинні доповнювати один одного, викликаючи у працівника зацікавленість у високих результатах його праці. Хоча й невеликим, але позитивним зрушенням в свідомості респондентів у відношенні формування ринкового типу працівника є те, що первинні потреби хоча і займають перше місце по кількості відповідей, але оцінка їх впливу на трудову діяльність знаходиться на передостанньому місці в системі факторів трудової мотивації.

Створення культурно-побутових умов сприяє більш ефективному використанню трудових ресурсів галузі. Загальний коефіцієнт задоволення житлово-комунальними та культурно-побутовими умовами, розрахований як середнє геометричне, дорівнює 0,452, тобто рівень задоволення складає всього 45,2 %, або менше половини.

Матеріальні, соціальні, психологічні та інші фактори, які входять в механізм мотивації праці впливають на мотивацію трудової діяльності або ж безпосередньо виступають стимулами підвищення ефективності праці. Виходячи із встановлених в літературі блоків соціально-економічного механізму мотивації праці дослідженнями доповнено і конкретизовано їх ціннісні регулятори і запропоновано порядок його дії у первинному господарському підрозділі (рис. 1).

Рис. 1. Дія мотиваційного механізму в первинному підрозділі

Визначено, що спочатку у працівника під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів виникають потреби, що переходять у стимули чи мотиви, які змушують людину працювати для досягнення визначеної мети (задоволення потреб). Механізм мотивації праці забезпечує, з одного боку, можливість задоволення за рахунок справедливої винагороди різних потреб людини в процесі трудової діяльності, а з іншого – одержання очікуваних результатів праці, успішне досягнення мети організації (виготовлення визначеної кількості продукції відповідної якості).

При одержанні винагороди працівник порівнює її з винагородами інших працівників трудового колективу та оцінює її з точки зору задоволення своїх потреб.

На основі встановленого мотиваційного механізму в роботі обґрунтовано для ринкових умов дві моделі внутрішньогосподарських відносин. Першу – для первинних виробничих підрозділів на стадії переходу до самостійного функціонування; другу – для первинних колективів та індивідуальних товаровиробників, які працюють на засадах повної виробничої та фінансово-економічної самостійності.

Визначено, що оптимальна спеціалізація та концентрація виробництва, що передбачають виробництво продукції переважно в крупних сільськогоспо-дарських підприємствах скорочують трудові та матеріальні витрати в розрахунку на одиницю продукції, і сприяють підвищенню як ефективності праці, так і ефективності виробництва. Так, по мірі збільшення молочного стада з 150 до 889 корів в розрахунку на 1 сільськогосподарське підприємство обсяг виробництва молока збільшується в 23,2 рази при одночасному підвищенні продуктивності з 1165 до 2825 кг, тобто в 2,4 рази.

Автором розраховано, що щорічне розширене відтворення стада молочної худоби без додаткових закупівель худоби, можливе тільки на 3%, тобто до 2012 року можна збільшити поголів`я корів тільки до 248,1 тис.гол. Збільшуючи рівень продуктивності молочної худоби в середньому на 3% щороку до 2012 року можна досягти продуктивності 3964,5 кг. Але й тоді при сталій чисельності населення рівень забезпечення молоком складе тільки 70% від нормативного. В майбутньому необхідно буде вишукувати інші шляхи підвищення продуктивності тварин та збільшення їх поголів`я, а на сьогодні це поступове збільшення чисельності покращених типів молочної худоби з продуктивністю 3500 - 4000 кг.

Дослідженнями встановлено, що підвищенням витрат кормів на корову з 17,97 до 65,72 ц корм.од, тобто в 3,7 рази, надої зростають з 846 до 4203 кг або майже в 5 разів; собівартість молока зменшується у 2,1 рази; а затрати праці в розрахунку на 1 ц продукції зменшуються з 23,45 до 7,23 люд.-год, тобто у 3,2 рази. Тому однією з умов підвищення ефективності праці є раціональне забезпеченні тварин кормами, яке повинне характеризуватися мінімально можливим набором кормових компонентів, що забезпечують повноцінну годівлю тварин і сприяють досягненню максимальної ефективності галузі.

Оптимальна структура кормового раціону для корів середньорічною продуктивністю 3500 кг, визначена у дисертаційній роботі стосовно до типового для досліджуваної сукупності господарств сільгосппідприємства “Дзержинець”. Оптимізаційні розрахунки проведені на ЕОМ за двома критеріями: на мінімум розміру кормової площі (варіант 1) і на мінімум трудових затрат (варіант 2). Витрати кормів на середньорічну корову передбачено у розмірі 38,5 ц кормових одиниць та 4,28 ц перетравного протеїну. Запропоновані оптимальні раціони і нова структура годівлі корів дозволяють з розрахунку на 1 голову використовувати 1,13 – 1,18 га посівів, при трудозатратах 27,75 – 40,2 люд.год та матеріально-грошових витратах 309,5 – 394,53 грн. в рік.

У роботі значна увага приділена встановленню типових нормативів на виконання окремих операцій та їх елементів основними категоріями працівників молочного скотарства (операторів машинного доїння та скотарів) при обслуговуванні дійного стада худоби. За проведеними фотохронометражними спостереженнями встановлено, що при виборі правильної схеми доїння оператор може скоротити час на доїння 1 корови в літній період року на 0,1 хв. В масштабах дослідної сукупності господарств економія робочого часу складе 2504 люд.-год (1 середньорічний працівник).

Оптимальна кількість апаратів, якими повинен доїти оператор машинного доїння в молокопровід становить 3 одиниці, що було підтверджено розрахунками, тоді як такою кількістю апаратів доїть лише одне господарство вибіркової сукупності. Економія живої праці в зимовий період від впровадження доїння трьома доїльними апаратами, в порівнянні з двома доїльними апаратами в досліджуваних господарствах, буде 27549 люд.-год, вивільнення працівників складе 10,8 чоловік.

У результаті впровадження заходів по удосконаленню організації праці (впровадження більш раціональних способів доїння, перерозподілу обов’язків між дояркою та скотарем) час на обслуговування однієї корови скорочується з 11,0 хв. до 6,6 хв. При впровадженні дворазового доїння трьома доїльними апаратами замість триразового двома доїльними апаратами, продуктивність праці доярки збільшиться на 10,2 % (замість 49 вона стане обслуговувати 54 голови). У результаті впровадження заходів по удосконаленню організації праці, на основі наукового нормування робітників молочного скотарства сільськогосподарських підприємств Новомосковського та Дніпропетровського районів Дніпропетровської області, можна скоротити трудові затрати на 16060 люд.-днів, або на 22,1%, в результаті чого приріст продуктивності праці складе близько 28,4% (таблиця 1).

Таблиця 1

Економічна ефективність від введення заходів по удосконаленню організації праці робітників в молочному скотарстві сільськогосподарських підприємств

Показники | 2002 р. | Проект | Чисельність основних працівників(доярок та скотарів), осіб | 199 | 155 | Затрати праці за період, люд.-днів: на 1 працівника365 | 365 | - всього | 72635 | 56575 | Денна тарифна ставка за V тарифним розрядом, грн., | 12,66* | 12,66* | Тарифний фонд оплати праці, тис.грн. | 919,6 | 716,2 | Акордний фонд оплати праці, тис.грн. | 1195,4 | 931,1 | Приріст продуктивності праці в результаті скорочення чисельності працівників та зниження трудомісткості молока, % |

- |

28,4 | Собівартість 1 ц молока до введення заходів по удосконаленню організації праці, грн. | 41,60 | 39,87 | Питома вага оплати праці в собівартості продукції, % | 18,8 | 14,64 | Зниження собівартості продукції в результаті скорочення витрат на оплату праці, % |

- |

4,16 | Проектна собівартість 1 ц молока, грн. | - | 39,87 | * - виходячи з мінімальної заробітної плати 165 грн.

Проектна чисельність працівників буде меншою за фактичну на 28,4% (44 чоловіки), у тому числі операторів машинного доїння – на 27,9% (29 чоловік), операторів з обслуговування тваринницьких приміщень – на 29,4% (15 чоловік). За рахунок зменшення чисельності працівників, навантаження відповідно зросте в розрахунку на доярку – на 10 голів, в розрахунку на скотаря – на 23 голови. Економія тарифного фонду заробітної плати в результаті скорочення затрат живої праці та вивільнення працівників складе близько 203,4 тис. грн., а акордного – 264,3 тис. грн. У результаті впровадження заходів по удосконаленню організації праці можливе скорочення собівартості 1 ц молока на 4,16%, або на 1,73 грн. У роботі були розроблені розпорядки робочого дня операторів машинного доїння (доярок) та операторів з обслуговування тваринницьких приміщень (скотарів) з урахуванням перерозподілу обов`язків між ними та у відповідності з проектними балансами затрат часу зміни.

Нормування праці нерозривно пов`язане з оплатою праці, яка є найдієвішим мотивом до трудової діяльності. Із збільшенням оплати 1 люд.-год з 0,39 грн. до 2,33 грн. зниження затрат праці відбувається з 16,38 люд.-год до 9,3 люд.-год, або на 43,2 %.

Завдяки організаційним заходам без зайвих капіталовкладень, у тому числі внаслідок впровадження особливих умов оплати праці, які передбачають, з одного боку, заохочення у вигляді 20 % основної заробітної плати при виконанні всіх вимог та правил виробництва, а з іншого боку, покарання у вигляді зменшення розміру основної заробітної плати за невиконання визначених вимог та правил, можна підвищити рівень рентабельності виробництва на 37,7 %.

ВИСНОВКИ

1. Ефективність праці як соціально-економічна категорія відображає суспільно-економічні відносини, які виникають між людьми у процесі трудової діяльності і виражаються ступенем результативності праці, тобто здатністю праці створювати певну кількість споживчих вартостей високої якості та в оптимальні строки. Вона охоплює продуктивну і непродуктивну працю, на відміну від продуктивної сили праці та продуктивності праці, які характеризують тільки продуктивну працю.

2. У систему показників ефективності праці слід включати показники продуктивної сили праці та продуктивності праці. Виключення або недооцінка хоча б одного з показників робить систему неповною і може призвести до хибних висновків, тому в роботі запропонована методика визначення інтегрального показника оцінки ефективності праці в молочному скотарстві.

3. На ефективність праці в молочному скотарстві впливають здебільшо такі фактори, як продуктивність праці, продуктивна сила праці та інтенсивність праці. Кожен з цих факторів підвладний впливу інших факторів, які в кінцевому рахунку визначають рівень ефективності праці в галузі. З цієї точки зору в систему факторів ефективності праці, на наш погляд, необхідно включати такі їх групи: економічні, природно-біологічні, техніко-технологічні, організаційно-виробничі, соціальні.

4. Галузь молочного скотарства в останні роки перебуває в кризовому стані, що, перш за все, проявляється в зменшенні поголів`я корів, зниженні їх продуктивності, скороченні валових надоїв. По Дніпропетровській області чисельність корів з 1990 по 2001 рік скоротилась більш ніж вдвоє, або на 259,6 тис. гол., їх продуктивність знизилась на 3,1 %, або на 89 кг, валове виробництво молока скоротилось на 59,1 %, або на 735 тис.т. Скорочення обсягів виробництва молока, поголів`я та зниження продуктивності тварин є наслідком багатьох причин. Одна з них – це цінова політика на сільськогосподарську продукцію, пов`язана з диспаритетом цін. Низькі закупівельні ціни на молоко, висока його собівартість призвели до збитковості галузі. Товаровиробники самостійно вишукують канали збуту продукції, що, перш за все, впливає і на формування її