СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

КОВАЛЕНКО ОЛЕНА ВАЛЕРІЇВНА

УДК: 657.22 - 05 (477)

УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ

НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Спеціальність 08.06.04 – Бухгалтерський облік, аналіз та аудит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Луганськ - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Запорізькій державній інженерній академії Міністерства освіти і науки України (м. Запоріжжя).

Науковий керівник -

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Герасимович Анатолій Михайлович,

Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри банківської справи (м. Київ);

кандидат економічних наук, доцент Рудецька Надія Анатоліївна, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри обліку і аудиту (м. Луганськ).

Провідна установа - Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра обліку і аудиту (м. Донецьк).

Захист відбудеться 20 лютого 2003 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.01 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України за адресою: 91034, м. Луганськ-34, кв. Молодіжний, 20-А.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034,

м. Луганськ-34, кв. Молодіжний, 20-А.

Автореферат розісланий 17 січня 2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.В. Козаченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Реформування економічних взаємовідносин в управлінні ставить нові вимоги до організації обліку як основного способу контролю фінансово-господарської діяльності промислових підприємств. Суть проблеми зумовлена необхідністю удосконалення організації системи обліку, яка є забезпечувальною ланкою в системі управління у зв’язку зі змінами інформаційних потреб як керівництва промислових підприємств, так і зовнішніх користувачів економічної інформації. Організація обліку на промислових підприємствах, які функціонують в умовах ринку, потребує переорієнтування функцій з контрольно-розподільчих на сервісно-управлінські. Сучасна система опрацювання обліково-економічної інформації не може цілком задовольнити зростаючі інформаційні потреби управління. Збільшення обсягу облікової інформації супроводжується зростанням витрат на організацію облікового процесу, а її споживча вартість залишається практично незмінною. Основною причиною такого становища є те, що відсутній відповідний сучасним вимогам теорії і практики управління підхід до організації обліку, який базується на принципі доцільності.

На сьогодні важливого значення набуває проблема збільшення ефективності обліку на основі удосконалення організаційної структури обліково-аналітичної служби промислових підприємств і нормування праці робітників обліку. Впорядкування управління промислово-господарськими системами передбачає комплекс зусиль, пов’язаних з раціоналізацією функціонально-ієрархічного розподілу праці та організаційних структур управління, типізацією управлінських процедур, оптимізацією чисельності працівників обліку.

В існуючих методичних розробках і рекомендаціях з організації обліку на промислових підприємствах досліджені не всі проблеми. До них відносяться питання визначення функцій, оптимального складу і структури обліково-аналітичних служб промислових підприємств; облікової політики промислових підприємств, її організаційних, методичних і технічних складових; не знайшли відображення основні принципи побудови облікової інформаційної системи (ОІС), яка функціонує на базі автоматизованих робочих місць бухгалтерів (АРМ).

Таким чином, актуальність і значущість питань удосконалення організації обліку на основі створення єдиної інформаційної системи, а також недостатня їх розробка як у теоретичних, так і в методичних аспектах визначили вибір теми, її цільову спрямованість і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до напряму науково-дослідних робіт Запорізької державної інженерної академії за темою “Концептуальні та методологічні основи розробки програм підвищення ефективності інвестиційних процесів розвитку економіки” (№ держреєстрації 0100U004904), у межах якої автором розроблено методичні рекомендації з адаптації і практичного впровадження облікової політики в систему господарювання промислових підприємств та моделі кількісних показників регламентування чисельності робітників обліково-аналітичних служб.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування шляхів удосконалення організації системи обліку як складової частини процесу управління господарською діяльністю промислових підприємств, розробка організаційних рішень при застосуванні економіко-математичних методів і обчислювальної техніки.

Відповідно до мети в роботі поставлено та вирішено такі завдання:

досліджено проблеми, основні принципи і концепції організації обліку фінансово-господарської діяльності промислових підприємств на сучасному етапі;

узагальнено наукові, методичні й практичні розробки щодо організації обліку на великих промислових підприємствах, які поєднують централізацію фінансового обліку у структурі управління та децентралізацію управлінського обліку з метою наближення його до місць виникнення витрат і прийняття рішень;

розроблено організаційну структуру сучасної обліково-аналітичної служби промислового підприємства, визначено особливості її функціонування в умовах автоматизованої обробки облікової інформації;

уточнено поняття облікової політики підприємства, розроблено етапи та вимоги її формування і впровадження у вигляді регламентів ведення обліку;

визначено основні етапи розробки збільшених нормативів чисельності і обґрунтовано принципи розподілу праці обліково-аналітичного персоналу промислових підприємств;

теоретично обґрунтовано розвиток методичних аспектів облікової політики промислових підприємств, яка є основою удосконалення організації обліку;

розроблено модель розрахунку регламентування чисельності працівників обліково-аналітичної служби із застосуванням економіко-математичних методів і обчислювальної техніки;

забезпечено впровадження результатів дослідження в процес управління промисловим підприємством.

Об'єктом дослідження є організація облікового процесу на промислових підприємствах. Предметом дослідження є теоретичні і методичні аспекти удосконалення організації обліку на промислових підприємствах, існуючі на практиці форми організаційної побудови інформаційних систем бухгалтерського обліку.

Методи дослідження. Теоретичною основою дослідження є методологія і загальнонаукові принципи проведення комплексних досліджень. Нормативні і законодавчі документи, які визначають принципи регулювання організації бухгалтерського обліку, забезпечили правове поле дослідження. У роботі використано метод логічного аналізу (при визначенні проблем і тенденцій удосконалення організації обліку); методи експертних оцінок і контрольних запитань (при обстеженні діяльності деяких підприємств); метод функціонального аналізу (при розробці принципів облікової політики промислових підприємств);

балансовий (при визначенні звязків, взаємозвязків і взаємозалежностей); розрахунково-конструктивний (при формуванні теоретичних висновків та закономірностей); економіко-математичні методи (при розробці методики розрахунку чисельності робітників обліково-аналітичних служб промислових підприємств); пакети сучасних прикладних програм, які дозволяють формувати облікову інформацію в режимі реального часу на запит користувача. Інформаційною базою дослідження стали теоретичні та методичні розробки вітчизняних і зарубіжних вчених, емпіричні та аналітичні матеріали, джерелами яких були наукові публікації, дані статистичних звітів промислових підприємств, монографічних та соціологічних досліджень, зроблених автором.

Наукова новизна отриманих результатів. Наукова новизна проведеного дослідження полягає в розвитку теоретичних і науково-методичних аспектів удосконалення організації обліку на промислових підприємствах. Розроблені пропозиції спрямовані на посилення дієвості управлінської інформаційної і контрольної функцій обліку, удосконалення побудови обліково-аналітичної служби в умовах комп'ютеризації, розробку збільшених показників регламентування чисельності управлінського персоналу.

До найбільш істотних результатів, що відбивають елементи наукової новизни дисертації, відносяться такі положення:

уточнено поняття облікової політики підприємства як сукупності способів і методів обліку, які регулюються національними обліковими стандартами й враховують особливості діяльності промислового підприємства при розробці етапів її формування й впровадження у вигляді регламентів, що складаються із норм, правил і стандартів ведення обліку;

теоретично обґрунтовано доцільність реорганізації побудови структури обліково-аналітичної служби промислового підприємства, заснованої на взаємодії підсистем фінансового й управлінського обліку та інтеграції функцій управління, що дозволяють організувати облік у структурах програмно-цільового типу і забезпечують потреби менеджменту будь-якого рівня управління;

розроблено на концептуальному рівні новий підхід до розвитку облікової політики щодо організації облікових номенклатур з обліку оборотних активів промислових підприємств на різних етапах облікового процесу;

доповнено основні принципи побудови облікової інформаційної системи

(ОІС), яка функціонує на базі АРМ працівників обліку та обґрунтовано напрями розвитку автоматизованих систем обробки облікових даних, заснованих на повних моделях документообігу, які послідовно вирішують завдання обробки великих документопотоків за рахунок отримання узагальненої інформації як в системі рахунків, так і поза нею;

визначено основні етапи розробки нормативів чисельності працівників обліково-аналітичної служби промислового підприємства і обґрунтовано принципи розподілу праці на всіх рівнях технологічного процесу обробки облікових номенклатур в умовах функціонування ОІС;

запропоновано новий підхід визначення загальної чисельності працівників обліково-аналітичної служби промислового підприємства при застосуванні економіко-математичних методів і моделей.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблені в дисертації підходи, способи й отримані результати являють собою методичну основу організації бухгалтерського обліку, що дозволяє забезпечити інформаційні потреби управління будь якого рівня з використанням автоматизованих систем обробки інформації, визначити загальну чисельність працівників обліково-аналітичної служби промислового підприємства.

Практичне застосування результатів дослідження дозволяє:

удосконалити організацію бухгалтерського обліку на промислових підприємствах шляхом централізації фінансового обліку у структурі управління та децентралізації управлінського обліку в місцях виникнення витрат і прийняття рішень, зумовлених розвитком операційного і тактичного менеджменту;

застосовувати принципово нову методику організації облікових номенклатур, як методичної складової облікової політики промислових підприємств;

впровадити одну із запропонованих моделей документообігу при застосуванні автоматизованих форм бухгалтерського обліку;

визначити категорії розподілу облікових робіт в умовах функціонування облікової інформаційної системи промислового підприємства;

використовувати алгоритм розрахунку нормативу чисельності робітників обліково-аналітичної служби промислового підприємства за допомогою розробленої методики.

Отримані результати дисертаційної роботи підготовлено до практичного використання у формі методичних рекомендацій і впроваджено на промислових підприємствах, що підтверджується відповідними документами, які містяться в додатках до дисертації. Основні з них такі: ВАТ “Мотор Січ” (довідка № ГИ-38448 від 02.10.2002 р.); ВАТ “Запоріжбудмаш” (довідка № 289 від 19.09.2002 р.); ВАТ “Запорізький завод металевих конструкцій” (довідка № 182 від 14.05.2001 р.); ВАТ “Запорізький комбінат будівельних матеріалів” (довідка № 01/445 від 02.10.2002 р.).

Положення дисертаційного дослідження використовуються в навчально-методичній роботі кафедри обліку і аудиту Запорізького державного університету (довідка № 01-09/857 від 07.10.2002 р. ).

Особистий внесок здобувача. Положення, результати, висновки та рекомендації дослідження є особистим здобутком автора.

Апробація результатів дисертації. Результати наукових досліджень доповідались, обговорювались та були схвалені на Міжнародній науково-практичній конференції "Облік, аналіз та контроль в системі управління економікою підприємства” (м. Київ, 1997 р.); Всеукраїнській науково-методичній конференції “Проблеми економіки та вдосконалення економічної освіти у вищій школі України” (м. Кіровоград, 1998 р.); І науково-теоретичній конференції “Образование и наука на пороге третьего тысячелетия” (г. Барнаул, 1999 г.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи розвитку фінансів, обліку та контролю в Україні” (м. Донецьк, 1999 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми становлення ринкової економіки: інформаційне і фінансове забезпечення діяльності підприємницьких структур” (м. Севастополь, 2000 р.); І Міжнародній конференції молодих вчених-еконо-

містів “Проблеми забезпечення економічного росту” (м. Донецьк, 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми європейської інтеграції і транскордонної співпраці” (м. Луцьк, 2001 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 21 наукову працю, серед яких 9 статей - у наукових журналах, 6 статей - у фахових збірниках наукових праць, 6 публікацій - у матеріалах і тезах науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій 6,43 д.а., із них 6,24 д.а. належать здобувачеві.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, які викладено на 189 сторінках машинописного тексту; містить 19 таблиць, 24 рисунки, які наведені на 27 сторінках. Список використаних джерел із 233 найменувань подано на 20 сторінках, 13 додатків - на 24 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертаційній роботі на основі проведених автором досліджень захищаються такі основні положення.

Розділ І. Роль обліку в системі управління промисловими підприємствами. Пошуки моделі організації обліку в системі управління промисловими підприємствами мають надзвичайно важливе значення. Вивчення та узагальнення досвіду розвинутих країн і пропозицій вітчизняних науковців щодо створення моделей організації обліку, що адекватно відображають реальність господарської діяльності промислових підприємств України, є першочерговим завданням даного дослідження.

Аналіз результатів досліджень дозволив зробити висновок про те, що в основу концепції організації обліку на промислових підприємствах повинна бути покладена ідея формування достовірної, об'єктивної і корисної інформації про фінансовий стан, право власності на активи, фінансові результати діяльності і зміни у фінансовому становищі господарюючого суб'єкта. Проведені автором дослідження по зіставленню фундаментальних принципів, що покладені в основу організації бухгалтерського обліку в зарубіжних країнах (Росії і Польщі), із принципами обліку, що діють в Україні, свідчать про те, що із введенням у дію Закону “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” основні принципи приведені у відповідність до вимог міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО).

Дисертант підтримує думку тих економістів, які вважають, що організація обліку на промислових підприємствах повинна бути переорієнтована на задоволення потреб трьох груп користувачів: зовнішні користувачі; управлінський персонал підприємства; власне бухгалтери. Організація обліку повинна підпорядковуватися не тільки оперативності, аналітичності й точності обліку, як це прийнято в традиційній бухгалтерії, а критеріям доречності, об'єктивності і раціональності. Для цього вітчизняна система обліку повинна трансформуватися у фінансову й управлінську підсистеми.

Роль обліку в динамічних системах управління промисловими підприємствами, що мають просторову довжину й розбіжність у часі керуючих впливів і перетворення об'єкта полягає в тому, що він є основним каналом інформації, яка надходить з керуючої підсистеми в керовану. За допомогою облікової інформації керуюча підсистема здійснює попередній, поточний і подальший контроль за керованим об'єктом, а також зв'язок із зовнішнім середовищем на вході і виході системи управління.

Проведене дослідження свідчить, що кібернетично спрямована система обліку промислового підприємства виступає в якості загальної, універсальної, обслуговуючої діяльності, що охоплює інтегративні властивості всіх видів обліку і відображає весь кругообіг засобів у господарському процесі. Існуючі недоліки при передачі, одержанні і збереженні різної за видом і якістю облікової інформації, необхідної органам управління, можна усунути шляхом створення ОІС, яка дозволить вилучити максимум інформації при використанні принципу однократного відображення господарської операції для вирішення завдань управлінського і фінансового обліку.

Загальними принципами побудови і функціонування ОІС є принципи системного підходу, надійності, безперервності розвитку, економічності, сумісності; у ній здійснюється інтеграція різних видів господарського обліку на основі єдиної первинної інформації. ОІС великого підприємства доцільно створювати на основі комплексу АРМ облікових працівників, що діють у мережі з централізованим управлінням. Актуальним є наявність у такій системі віддалених робочих місць з можливістю здійснювати обмін даними для оперативного управління з центру.

У результаті дослідження визначено, що особливістю організації обліку на промисловому підприємстві повинна бути централізація фінансового (загального) обліку в структурі управління і децентралізація управлінського обліку для наближення його до місць виникнення витрат і прийняття рішень. Інформаційне забезпечення системи операційного менеджменту здійснює управлінський облік за допомогою свого методу та інструментарію. Проведені дослідження показали, що організація управлінського обліку повинна бути розділена на послідовні етапи: методичний, процедурний і організаційний. Запропонована дисертантом система організації обліку відповідає вимогам національної концепції і не вступає з нею в протиріччя. Будучи окремими видами обліку, фінансовий і управлінський облік у сукупності складають струнку систему інформації й обслуговують різні категорії зацікавлених користувачів.

Розділ ІІ. Теоретичні і методичні аспекти організаційної побудови служби обліку промислового підприємства. У роботі розглядаються статичний і динамічний аспекти організації обліку на промисловому підприємстві. Перший містить у собі організаційну структуру, складові елементи і взаємодію їх з технікою. Удосконалення і розвиток організації обліку більшою мірою пов'язані з динамічним аспектом - сукупністю прийомів і способів обліку, які використовуються в інтересах різних груп користувачів. Забезпечуючи потреби управління, обліково-інформаційна система органічно пов’язана з її організаційною структурою та формами поділу праці виконавців облікових робіт.

Як показали дослідження, економічні служби середніх і великих промислових підприємств достатньою мірою забезпечені фахівцями високої кваліфікації які здатні проаналізувати системи інформаційного забезпечення й дати оцінку надійності облікової системи, і при цьому виконують рівнозначні і паралельні завдання. Така організаційна структура дозволяє впровадити систему обліку за інтегрованою схемою, у межах єдиного плану рахунків, яка об’єднує підсистеми фінансового і управлінського обліку.

Чинне законодавство не містить прямих вказівок про структуру економічних служб, організація обліково-аналітичної служби промислових підприємств може відрізнятися від загальноприйнятої, а в концепцію удосконалення організації обліку повинна бути закладена управлінська орієнтація (рис. 1). Запропоновано, що служба управлінського обліку повинна входити до складу обліково-аналітичних служб підприємства і функціонально підпорядковуватися головному бухгалтеру чи фінансовому директору. На першому етапі існування раціональним вважається такий склад служби: начальник служби управлінського обліку; куратор цехів; фахівець з управлінського обліку; фахівець з інформаційних систем.

Для оцінки рівня концентрації працівників, зайнятих бухгалтерським обліком, запропоновано розбити всі підприємства за кількістю працівників на такі групи: перша – до 200 осіб, друга – 200-2500 осіб, третя – 2501 – 5000 осіб, четверта – 5001 – 10000 осіб, і п'ята – понад 10000 осіб. Дослідження виявили таку тенденцію: відставання абсолютного росту бухгалтерів у міру абсолютного росту загальної кількості працівників і апарату управління, тобто зниження кількості бухгалтерів, що припадає на одного працівника й одного співробітника апарату управління (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка концентрації бухгалтерів за групами підприємств за 1999-2001 р.

Група підприємств | Кількість

промислово-виробничого

персоналу

(ПВП), осіб | Частка бухгалтерів у

загальній кількості ПВП, % | Частка бухгалтерів у загальній кількості апарату управління, %

1999р. |

2000р. |

2001р. |

1999р. |

2000р. |

2001р.

I | Менше ніж 200 | 2,78 | 2,63 | 2,5 | 22,9 | 21,6 | 20,8

II | 201-2500 | 1,53 | 1,46 | 1,36 | 12,14 | 11,71 | 10,46

III | 2501-5000 | 0,96 | 0,84 | 0,8 | 6,92 | 6,23 | 6,15

IY | 5001-10000 | 0,78 | 0,65 | 0,61 | 5,23 | 4,86 | 4,65

Y | Понад 10000 | >0,78 | >0,65 | >0,61 | >5,23 | >4,86 | >4,65

Така залежність вимагає збільшення капітальних вкладень у технічне оснащення облікового процесу у зв'язку з тим, що обсяги обробленої інформації не зменшуються, а ймовірність помилок відповідно зростає.

Дослідження показали таку закономірність: організація сучасних систем обліку і перехід на автоматизовані системи, як правило, пов'язані зі зміною форм власності. Аналіз систем інформаційного забезпечення деяких вітчизняних підприємств виявив недостатній рівень автоматизації процесів збору, обробки, створення і використання інформації у процесі управління підприємством, 89,6%; у 2001 р. – 90,3%, з них машино-орієнтованих відповідно у 1999р. –52,9%; у 2000 р. – 57,6%; у 2001 р. – 61,5%. Характерною для всіх досліджуваних великих промислових підприємств є форма організації обліку, що включає одночасно таблично-автоматизовану, діалогово-автоматизовану і ручну обробку інформації, що дає реальну можливість автоматизувати процеси збору, реєстрації первинної інформації і передачі її каналами зв'язку для більш ефективного використання в інтересах менеджменту.

Існуючі методики розрахунку кількісного складу працівників обліку в міжгалузевій функції управління “бухгалтерський облік” пропонують враховувати такі фактори: чисельність промислово-виробничого персоналу працівників; вартість активної частини основних виробничих фондів; кількість назв, типорозмірів, артикулів основних і допоміжних матеріалів, напівфабрикатів, покупних виробів, продукції, що випускається; загальна кількість постачальників і споживачів та ін. Один з найпоширеніших недоліків галузевих нормативів - використання переважно факторів, що характеризують тільки масштаби виробництва і застосування в розрахунках лінійних адитивних моделей. Так, галузеві нормативи чисельності функції управління “Бухгалтерський облік і звітність” розроблялися з урахуванням тільки двох факторів: чисельності ПВП і вартості активної частини основних виробничих фондів.

Важливою метою дисертаційної роботи є побудова моделі, що дозволяє визначати оптимальну кількість працівників обліково-аналітичних служб промислових підприємств. У результаті дослідження отримані такі оцінки:

, (1)

де - кількісний склад працівників обліку (пояснювана перемінна);

- кількісний склад промислово-виробничого персоналу;

- кількість оброблюваних документів;

- кількість використаної обчислювальної техніки.

Як позитивну особливість мультиплікативної моделі, що відрізняє її від пропонованих раніше, необхідно відзначити багатофакторність, у якій береться до уваги не тільки такий фактор, як “кількісний склад промислово-виробничого персоналу”, через який опосередковується вплив інших факторів, що визначають трудомісткість робіт з даної функції управління, але і фактор - “кількість оброблюваних документів”, що поєднує в собі інформацію про зовнішні зв'язки підприємства, випущену продукцію, використання запасів, а також перетворений фактор, що враховує оснащеність робочих місць працівників обліку засобами обчислювальної техніки.

Як показали дослідження, зазначеним методом кореляційного аналізу доцільно робити розрахунок лише по відношенню до підприємств із загальною кількістю апарату управління (включаючи бухгалтерію) більше 15 осіб. У протилежному випадку необхідно створювати штатні розклади з переліком посад за функціями управління.

Наукова організація праці працівників обліку має на меті: визначення раціональної чисельності працівників обліку та розподіл кількісного складу працівників обліку між центрами відповідальності; комплексне планомірне вирішення всіх питань організації праці; регламентування обов'язків і відповідальності кожного працівника; формування структури апарату бухгалтерської служби і забезпечення оптимального завантаження працівників обліку.

Найбільшу точність оцінки дає методика, заснована на визначенні трудомісткості виконання окремих функцій управління і побудови на цій основі залежностей чисельності управлінського персоналу від факторів, які впливають на її зміну. При проведенні функціонально-вартісного аналізу системи управління обліковим процесом, визначено трудомісткість, а також склад функцій управління служби бухгалтерського обліку промислового підприємства.

Розглянута методика розрахунку нормативів трудомісткості виконання функції обліку і регламентування на цій основі чисельності персоналу дозволяє найбільш точно і вірогідно оцінити кількісні регламенти управлінської діяльності, що вигідно відрізняє її від пропонованих раніше вітчизняних і закордонних аналогів. Головною перевагою пропонованої методики є синтез методів визначення чисельності на основі кореляційних залежностей і математично обґрунтованих розрахунків трудомісткості виконання функцій управління. Такий підхід дозволяє одержати достовірні і науково обґрунтовані регламенти чисельності управлінського персоналу, придатні для використання як нормативні величини при обґрунтуванні організаційних проектів систем управління підприємством.

Таким чином, розподіл обліково-обчислювальних робіт повинен підлягати вимозі забезпечення максимальної економії робочого часу, зниження витрат на ведення обліково-аналітичної роботи і найвищої продуктивності праці по виробленню своєчасної, повної і достовірної інформації про господарські операції, необхідної для прийняття обґрунтованих рішень управління економікою підприємства.

Розділ ІІІ. Удосконалення організації системи обліку промислових підприємств. Вивчення й узагальнення зарубіжної і вітчизняної теорії і практики показали, що на промислових підприємствах обробка великих масивів облікової інформації повинна бути організована за допомогою трирівневої облікової інформаційної системи, яка є чільним компонентом системи управління ресурсами підприємства (рис. 2). Як показали дослідження, промисловим підприємствам необхідно орієнтуватися на комплексну інтегровану систему, що реалізує як децентралізовану обробку інформації, так і централізовану. Кожен рівень передбачає обробку вихідної інформації, одержання результативних даних і в автоматизованому режимі передачу їх на більш високий рівень. У результаті функціонування такої трирівневої облікової інформаційної системи формуються об'єктивні дані, які необхідні керівництву для прийняття рішень.

У роботі визначено, що промислові підприємства в наказах про облікову політику виділяють два напрямки: наявність елементів організаційного характеру і опис способів ведення обліку окремих об'єктів.

Однак головна увага приділяється другому напрямку, на елементи якого припадає близько 59%. Зміст облікової політики, який поєднує методичний, технічний і організаційний аспекти, потребує подальшого обґрунтування на етапі переходу від централізованих до децентралізованих структур управління.

Важливим елементом організації інформаційного забезпечення є розробка форм вихідної інформації, які повинні мати квінтесенцію необхідної інформації для різних рівнів управління підприємством і яким на промислових підприємствах не приділяється належної уваги. У роботі розроблено і представлено стандарти управління, які відіграють головну роль в організації бухгалтерського обліку сучасного промислового підприємства.

У результаті дослідження уточнено поняття облікової політики підприємства, розроблено етапи і вимоги її формування. Згідно з П(С)БО 1, облікова політика підприємства розкривається за допомогою принципів оцінки статей звітності та методів обліку за окремими статтями звітності, тому на перший рівень виступають методичні прийоми синтетичного обліку. Через те, що система управління виробничими запасами промислового підприємства є однією з найбільш мобільних систем управління, у роботі обґрунтовано впровадження окремих регламентів ведення обліку таких облікових номенклатур на всіх технологічних етапах обліку – від первинного до узагальнюючого. За результатами дослідження запропоновано розрізняти дві форми вираження оцінки майнових статей, зокрема запасів у балансі, а саме безпосередня оцінка й опосередкована оцінка. За першим способом дійсна ціна матеріальних цінностей заноситься до балансу однією статтею, без дотримання перманентності оцінок у балансі. Цей спосіб застосовується у вітчизняній практиці обліку і звітності. За другим способом дійсна ціна майна буде занесена до балансу двома статтями: первинна вартість запасів, що переходить з одного звітного періоду до іншого, і контр-стаття, що показує різницю між дійсною вартістю і первинною оцінкою. Такий підхід більш вірний тому, що таким чином дотримується принцип собівартості і перманентності оцінки активів підприємства, що дозволяє менеджерам приймати більш обґрунтовані управлінські рішення в результаті аналізу показників фінансового стану.

Аналіз методів оцінки запасів та їх застосування в системі управління промислових підприємств показав, що ефективне оцінювання дозволяє розрахувати величину податкової економії, що може бути оцінена шляхом порівняння податкових зобов'язань підприємства при використанні методу оцінки за середньою вартістю і методу, що призводить до податкової економії (ФІФО чи ЛІФО), але вимагає проведення досить трудомістких обчислень і обробки великого обсягу інформації. Цей процес повинен бути організований за допомогою трирівневої облікової інформаційної системи, що є невід’ємним компонентом системи управління ресурсами підприємства.

У роботі наведено характеристику основних показників різних моделей документообігу: формальної і змістовної інтерпретації системи аналітичних рахунків й визначено, що побудова аналітичного обліку на основі змістовної моделі документообігу в поєднанні з технологією функціонування автоматизова-

ної системи за принципом “від документа” дозволяє розподілити аналітичну інформацію між різними контурами управління в необхідних пропорціях.

ВИСНОВКИ

У дисертації поставлено та вирішено науково-практичне завдання з удосконалення організації обліку на промислових підприємствах, що дозволяє посилити дієвість контрольної й інформаційної функцій обліку, регламентувати чисельність управлінського персоналу обліково-аналітичної служби промислового підприємства та удосконалити її побудову в умовах комп'ютеризації.

Результати, які одержані у ході виконання дисертаційної роботи, вирішують важливе науково-практичне завдання щодо удосконалення організації облікового процесу на промислових підприємствах України.

Основні висновки та пропозиції як теоретичних засад організації обліку, так і науково-практичних аспектів даного питання такі:

1. Існуюча модель організації обліку на промислових підприємствах має істотні недоліки і не відповідає умовам господарювання в ринковому середовищі. У роботі зазначено про необхідність вирішення двох взаємозалежних проблем: створення загальнонаціональної облікової системи й інтегрованої системи обліку на підприємстві, яка повинна бути орієнтована на задоволення сервісних запитів як зовнішніх, так і внутрішніх користувачів інформації: Організована в єдиній системі рахунків, інтегрована система обліку підприємства повинна трансформуватися у фінансову й управлінську підсистеми, що об'єднані єдиними методологічними основами й об'єктами обліку, якими виступають засоби праці, сама праця, матеріальні і трудові ресурси.

2. Визначено, що принциповими напрямами розвитку системи обліку на промислових підприємствах є удосконалення системи інформаційного моделювання й організації. Облікова інформаційна система дозволяє вирішувати завдання управлінського і фінансового обліку за допомогою використання принципів однократного відображення господарської операції, системного підходу, першої особи, надійності, безперервності розвитку, економічності, сумісності. ОІС промислового підприємства доцільно створювати на основі комплексу автоматизованих робочих місць (АРМ) облікових працівників, що діють у мережі з централізованим управлінням, тому що для нових споживачів ОІС – менеджерів промислових підприємств важлива не тільки автоматизація облікових завдань, але і можливість підвищення ефективності управління підприємством, збереження фінансової рівноваги, одержання стабільного прибутку.

3. Науково обґрунтовано, що перехід до ринкових відносин і застосування ЕОМ нового типу призвели до необхідності поєднання централізованої обробки облікової інформації з її децентралізацією, яка забезпечує оперативне управління центрами відповідальності на місцях. Визначено, що найкращою організаційною формою, яка дозволяє обробляти значний обсяг економічної інформації, є поєднання основних принципів централізації обліку і його децентралізація за допомогою створення АРМ працівників обліку, що забезпечені різними ПЕОМ із відповідними технічними параметрами.

4. На основі наукового дослідження у роботі розглядаються два розрізи організації обліку на промисловому підприємстві: статичний і динамічний. Визначено, що система побудови облікового процесу повинна враховувати сукупність методів, способів і засобів, які забезпечують її оптимальне функціонування й подальший розвиток в інтересах різних груп користувачів. Як показали дослідження, оперативно-виробничий спосіб організації облікових робіт є найбільш поширеним в обліково-аналітичних службах середніх і великих промислових підприємств. Він припускає, що на другому і третьому етапі технологічного процесу облік ведеться за топологічною ознакою. У дисертації обґрунтовано, що в умовах формування ОІС розподіл обов'язків між робітниками обліку, які забезпечують І етап технологічного процесу, є функціональним або лінійно-функціональним залежно від типу структури: централізованої чи децентралізованої. Розподіл обов'язків між працівниками обліково-аналітичної служби зберігається за предметно-функціональною ознакою. При цьому розробляються три категорії розподілу облікових робіт (АРМ працівника обліку І категорії, АРМ бухгалтера ІІ і ІІІ категорії).

5. Для оцінки рівня організації обліку промислового підприємства проводиться моніторинг надійності діючої форми організації обліку. Дослідження автора показали, що на багатьох підприємствах накази про організацію обліку не приділяють належної уваги таким прийомам обліку, як оцінка, калькулювання, документування. Обґрунтовано, що при розробці облікової політики підприємствам необхідно враховувати методичний, технічний і організаційний аспекти. На основі аналізу наказів про облікову політику промислових підприємств, у дисертації визначено основні вимоги її впровадження. Рекомендовано здійснювати такі етапи: визначення об’єктів обліку, по відношенню до яких повинна бути розроблена облікова політика; виявлення, аналіз, оцінка та ранжування факторів, під впливом яких ведеться вибір альтернативних варіантів обліку; вибір і обґрунтування вихідних положень побудови облікової політики підприємства; ідентифікація потенційно придатних до використання підприємством способів ведення обліку за кожним прийомом і по кожному об’єкту; оформлення вибраної облікової політики у вигляді загального наказу, додатково доповненого регламентами та стандартами.

6. У роботі відзначено, що згідно з П(С)БО 1 облікова політика підприємства розкривається за допомогою принципів оцінки статей звітності та методів обліку за окремими статтями звітності, тому на перший рівень виступають методичні прийоми синтетичного обліку. Облікова політика підприємства визначена як сукупність способів ведення обліку, вибраних промисловим підприємством, що відповідають умовам господарювання. Розроблено етапи і вимоги формування облікової політики підприємства, головним завданням якої визначено максимально адекватне, повне, об’єктивне, достовірне відображення господарської діяльності з метою ефективного регулювання. В дослідженні запропоновано впровадження окремих регламентів ведення обліку виробничими запасами промислового підприємства таких облікових номенклатур на всіх технологічних етапах обліку – від первинного до узагальнюючого. Відзначено, що оцінку майна підприємства необхідно розглядати як елемент методу бухгалтерського обліку і як методичний прийом облікової політики підприємства. Науково обґрунтовано дві форми вираження оцінки в балансі майнових статей: безпосередня й опосередкована. На основі аналізу підходів, які існують в обліковій політиці переважної більшості промислових підприємств, визначено, що опосередкована оцінка має значні переваги над існуючою практикою обліку та зроблено висновок про те, що при використанні способу опосередкованої оцінки дотримується принцип собівартості і перманентності оцінки активів підприємства, що дозволяє менеджерам приймати більш обґрунтовані і виважені управлінські рішення, аналізуючи показники фінансового стану.

7. У дослідженні доведено, що визначальним фактором для організації форми обліку, орієнтованої на використання ЕОМ, є методика обробки облікової інформації на всьому етапі технологічного процесу. Запропоновано схему організації обліку, яка складає побудову трирівневої системи робочих місць працівників обліку, що відповідає первинному, управлінському і фінансовому обліку. Наведено характеристику основних показників різних моделей документообігу: формальної і змістовної інтерпретації системи аналітичних рахунків.

8. Наукова організація праці працівників обліку має на меті: визначення раціональної кількості працівників обліку і розподіл кількісного складу працівників обліку між центрами відповідальності; комплексне планомірне вирішення всіх питань організації праці; регламентування обов'язків і відповідальності кожного працівника; формування структури апарату бухгалтерської служби і забезпечення оптимального завантаження працівників обліку. У роботі обґрунтовано основні напрямки і резерви організації праці працівників обліку. Систематизовано особливості використання різних методів кількісної оцінки управлінської діяльності. Узагальнено вітчизняний і зарубіжний досвід методів нормування управлінської праці, подана оцінка стану нормування праці. При проведенні функціонально-вартісного аналізу системи управління бухгалтерським обліком був визначений склад функцій управління служби бухгалтерського обліку, а також трудомісткість їх здійснення. Запропоновано, що служба управлінського обліку разом з фінансовим відділом, планово-економічним відділом повинна входити до складу фінансово-економічних служб підприємства й функціонально підпорядковуватися головному бухгалтеру або фінансовому директору і при цьому бути незалежною. На першому етапі існування служба являє собою робочу групу, що прогнозує показники фінансово-економічного становища підприємства, проводить економічну експертизу управлінських рішень, пов'язаних з витратами і прибутком. Заповнення аналітичних форм для служби управлінського обліку можна покласти на економістів цехів.

9. У процесі становлення ринкових відносин, нормативи чисельності службовців і, зокрема, працівників обліку набувають важливого значення, тому що дають підприємствам науково обґрунтовану базу для формування штату співробітників. В умовах планової економіки скрізь застосовувалися типові нормативи усіх видів бухгалтерських робіт, розроблені централізовано у 70-80-х роках ХХ сторіччя. До числа невирішених проблем у даній галузі відноситься відсутність комплексної системи методів і показників нормування управлінських робіт. У результаті дослідження запропоновано методику розрахунку нормативу чисельності працівників обліку за допомогою мультиплікативної моделі, яка заснована на побудові залежностей чисельності від факторів, що впливають на її зміну. Головною перевагою запропонованої методики є синтез методів визначення чисельності на основі кореляційних залежностей і математично обґрунтованих розрахунків виконання функцій такої підсистеми управління промисловим підприємством, як “облік”.

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Коваленко Е.В. Организация внутреннего учета на предприятии // Академічний огляд: економіка та підприємництво. - 1997. - № 1-2. - С. 64-69.

2. Коваленко О.В. Побудова нової системи обліку в Україні // Демографія, економіка праці та соціальна політика. Вип.5. Ч.ІІ. - Кіровоград: КІСМ, 1998. - С. 20-23.

3. Коваленко О.В. Місце управлінського обліку в інформаційній базі управління підприємства // Академічний огляд: економіка та підприємництво. - 2000. - № 2. - С. 99-103.

4. Коваленко О.В. Оцінка – як основний елемент методу обліку в сучасних умовах господарювання // Схід. - 2000. - № 6 (37). - С. 23-26.

5. Коваленко О.В. Облікова політика: зміст і реалізація // Економіка промисловості. - 2000. - № 4 (10). - С. 20-25.

6. Коваленко О.В. План рахунків бухгалтерського обліку і його будова // Регіональні перспективи. - 2001. - № 2-3 (15-16). - С. 87-89.

7. Коваленко О.В. Організація обліку запасів в сучасних умовах господарювання // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. Дніпропетровського національного університету. Вип.73. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. - С. 44-50.

8. Коваленко Е.В. Организация учетного процесса в современных условиях хозяйствования // Регіональні перспективи. - 2001. - № 5-6 (18-19). - С. 167-169.

9. Коваленко Е.В. Учетная система и принятие управленческих решений // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. Вип.76.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. - С. 79-90.

10. Коваленко Е.В. Системный подход в решении проблем учета в период трансформации экономики // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. Вип.77. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. - С. 94-105.

11. Коваленко О.В. Організація інформаційних систем бухгалтерського обліку // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. Вип.136. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. - С. 48-54.

12. Коваленко Е.В. Управленческий учет: направления и перспективы // Придніпровський науковий вісник: економіка. - 1997. - № 22 (33). - С. 30-36.

13. Коваленко О.В. Генезіс методології та організації обліку на підприємстві // Держава та регіони: економіка та підприємництво. - 2001. - № 1. - С. 156-164.

14. Коваленко О.В. Система внутрішнього аудиту на підприємствах // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми європейської інтеграції і транскордонної співпраці. Зб. наук. праць Ін-ту регіональних досліджень НАНУ. Вип.XXIX. Т.1. - Львів-Луцьк: Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки, 2001. - С. 371-377.

15. Семенов Г.А., Коваленко Е.В. Методика расчета оптимального состава численности работников учета // Держава та регіони: економіка та підприємництво. - 2002. - № 1. - С. 100-107.

Особистий внесок автора: наведено модель розрахунку чисельності працівників обліку промислових підприємств.

16. Коваленко Е.В. Формирование и реализация учетной политики предприятия // Тези доповідей міжнародної науково-методичної конференції “Облік, аналіз та контроль в системі управління економікою підприємства”. - К.:КДТЕУ, 1997. - С. 44-46.

17. Коваленко Е.В. Проблемы организации учета и управления предприятием в условиях перехода к рыночной экономике // Сборник материалов к первой научно-теоретической конференции “Образование и наука на пороге третьего тысячелетия”. Ч.І. - Барнаул: АЭЮИ, 1999. - С. 118-120.

18. Коваленко Е.В. Системы автоматизации бухгалтерского учета // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Проблеми і перспективи розвитку фінансів, обліку та контролю в Україні” . - Донецьк: ДонДУЕіТ, 1999. - С. 163-167.

19. Коваленко Е.В. Управление предприятием и контроллинг // Тезисы ІІ международной научно-практической конференции “Проблемы становления рыночной экономики: