ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г.С. КОСТЮКА

АПН УКРАЇНИ

КВАС ОЛЕНА ВАЛЕРІЇВНА

УДК 159. 922.2

ВПЛИВ ЕТНІЧНИХ СТЕРЕОТИПІВ

НА ПРОЦЕС

МІЖОСОБИСТІСНОГО ОЦІНЮВАННЯ

19.00.05 – соціальна психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Науковий керівник:

кандидат філософських наук, доцент Корнєв Микола Ничипорович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри соціальної психології.

Офіційні опоненти :

доктор психологічних наук, професор Орбан-Лембрик Лідія Ернестівна, Прикарпатський університет імені Василя Стефаника Міністерства освіти і науки України ( м. Івано-Франківськ), завідувач кафедри соціальної психології;

кандидат психологічних наук, доцент Хоружий Сергій Миколайович, Київський національний лінгвістичний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри психології.

Провідна установа:

Інститут соціальної та політичної психології АПН України, лабораторія методології психосоціальних та політико-психологічних досліджень.

Захист відбудеться 25 лютого 2003 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.453.01 в Інституті психології імені Г.С. Костюка АПН України за адресою: 01033, м.Київ-33, вул. Паньківська, 2

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України ( 01033, м. Київ-33, вул. Паньківська, 2 )

Автореферат розісланий “_24___” __січня_2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Балл Г.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На етапі сучасних перетворень – в Україні актуальним є вивчення стилів життя молоді, оскільки молодь це найбільш продуктивна частина суспільства, а стиль життя молоді – це вибір життєвого шляху з метою реалізації насамперед внутрішнього потенціалу, здібностей. Звісно, стиль життя молодих людей є способом самопізнання і самовираження, а також формою соціального відображення дійсності. Активне формування світоглядної позиції молоді – центрального утворення її самосвідомості – здійснюється шляхом інтенсивного аналізу та прийняття індивідуального і соціального досвіду набутого в діяльності та спілкуванні. Це багаторівневий процес соціального пізнання, істотне місце в якому відіграють соціально-перцептивні компоненти, що визначають не лише способи (механізми) засвоєння соціальних знань, уявлень, але й суттєві змістові характеристики світогляду, особистісну й соціальну ідентичність.

Швидкість, з якою відбувається процес переоцінки історичних знань, теорій, подій минулого нашої держави і народу в складних умовах економічного реформування, політичної нестабільності та ідеологічного хаосу, справляє глибокий вплив на свідомість молоді, істотно ускладнюючи процеси її соціалізації, спонукаючи до пошуків найбільш стійких соціальних образів, символів, еталонів, зразків для самоототожнення. Стереотипи невід’ємний елемент буденної свідомості. Вони акумулюють деякий стандартизований колективний досвід, наявний індивіду в процесі навчання і спілкування з іншими, допомагають йому орієнтуватися в житті і певним чином спрямовують його поведінку. Їх суть – у відображенні ставлення, настановлення даної соціальної групи до певного явища.

Проблема стереотипізації як одного з найважливіших механізмів соціалізації широко аналізувалася в дослідженнях Е.Еріксона, Дж.Міда, Г.Тарда, Г.Теджфела, О.Бодальова, Б.Паригіна, А.Петровського, В.Петровського. В контексті соціальної перцепції її розглядали Г.Олпорт, Д.Тібо, Г.Келлі, Г.Хоманс, Ф.Хайдер, Т.Ньюком, М.Осгуд, Г.Андреєва, С.Кондратьєва, М.Корнєв, А.Коваленко. Етнічна самосвідомість була предметом дослідження у працях Г.Лебона, Г.Тарда, К. Юнга, Ю.Бромлея, Л.Дробіжевої, Г.Солдатової, О.Донченко, П.Гнатенка, В.Павленко, М.Пірен, С.Тагліна, М.Шульги та ін.

Актуальність дослідження специфіки етносоціального оцінювання в межах українського суспільства пояснюється як тенденціями розвитку сучасного суспільства, так і логікою розвитку науки. В українській соціальній психології таким проблемам не приділялося достатньої уваги, насамперед через істотні ідеологічні обмеження радянської доби та гостро-суперечливу історію становлення української державності. Зі зміною суспільно-історичної ситуації відбувається напрацювання концептуального, методологічного та емпіричного апарату з метою ґрунтовного емпіричного вивчення впливу етнічних стереотипів на характер міжособистісних стосунків і, зокрема, на процес міжособистісного оцінювання. Крім того зростає науковий інтерес до зазначеної проблематики й у світовій науці: постійні спалахи тероризму й агресії на міжетнічному та міжрелігійному ґрунті, загострення міжкультурних суперечностей у цілому ряді регіонів світу вимагають глибшого розуміння природи етнічних стереотипів та механізмів їх впливу на світогляд громадян.

Актуальність дослідження зумовлена ще й практичною значущістю проблеми, недостатністю вивчення такого явища, як етнічний стереотип, та його вияву у психології українців як етносу і як нації, його місця у структурі міжособистісного спілкування та спільної діяльності.

Вважаємо, що для вирішення окресленої проблематики необхідно по-новому, з позиції врахування сучасних суспільних реалій, розглянути механізм міжособистісного оцінювання, спираючись на поняття етнічного стереотипу, що має певну історію, концептуальні розробки, визначений зміст і диктує певну логіку аналізу.

Зв’язок з науковими планами, програмами, темами. Дисертаційне дослідження тісно пов’язане з науковими розробками, що проводяться на кафедрі соціальної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка за темою: “Інноваційна поведінка молоді в період становлення Української держави” (номер держреєстрації 0198U000061).

Мета дослідження. Науково обґрунтувати й емпірично дослідити особливості стереотипізації в міжособистісному оцінюванні студентської молоді західного та східного регіонів України.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати і розкрити типові психологічні ознаки етностереотипізації сучасного українського студентства, істотні змістовно-семантичні індикатори механізмів стереотипізування у процесі міжособистісного оцінювання.

2. Провести порівняльний аналіз регіональних і статевих відмінностей процесу етностереотипізації.

3. Виявити особливості функціонування етнічних стереотипів у середовищі студентської молоді.

Об’єкт дослідження. Особливості етностереотипізації та її місце в міжособистісному оцінюванні в середовищі сучасної української молоді.

Предмет дослідження. Регіональні і статеві особливості стереотипізації у процесі етносоціального оцінювання в українських студентів.

Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять вітчизняні та зарубіжні підходи щодо побудови теорії соціальної перцепції (Д.Тібо, Г.Келлі, Г.Хоманса, Ф.Хайдера, Т.Ньюкома, М.Осгуда, Г.Андреєвої, О.Бодальова і т.д.), теорії ідентифікації (Є. Еріксона, Дж. Міда, Г.Тарда, Г.Теджфела, А.Петровського, В.Петровського) та стереотипізації (Б.Поршнєва, Г.Теджфела, Т.Шибутані, Р.Таджурі, С. Шерифа), концептуально-теоретичні засади етнопсихологічних досліджень викладені в працях Ю.Бромлея, Г.Лебона, К.Юнга, С.Московічі, Ю.Арутюняна, А.Дробижевої, А.Сусоколова, Г.Солдатової, П.Гнатенка, В.Павленко, М.Пірен, С.Тагліна, М.Шульги, О.Донченко та ін.

Методи дослідження: теоретичний аналіз, узагальнення та синтез існуючого знання з проблеми; методи емпіричного дослідження: тестування, опитування. В емпіричному дослідженні були застосовані: методика діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і Р. Даймонда; методика вимірювання ригідності; методика дослідження етнічних стереотипів Г. Кцоєвої (діагностичний тест відносин), метод особистісного семантичного диференціалу; метод багатоаспектної квантифікації міжособистісних взаємин Т. Лірі; тест М. Куна і Т. Макпартленда “Хто Я?”; тест “Налаштованість особистості до конфліктної поведінки” К. Томаса, методика домінуючої стратегії психологічного захисту в спілкуванні В. Бойко і методика діагностики комунікативного настановлення В. Бойко.

Дослідження тривало упродовж 1998-2002 рр. і складалося з таких етапів:

Перший етап – теоретико-аналітичний – було присвячено аналізу літературних джерел з проблематики соціальної перцепції взагалі та стереотипізації зокрема, розробці гіпотез, вихідних принципів дослідження та методичного інструментарію, доборові стимульного матеріалу для проведення емпіричного дослідження (1998 р.).

Другий етап – емпіричний – полягав у проведенні емпіричного дослідження особливостей етнічних стереотипів та їх впливу на процес міжособистісного оцінювання студентської молоді, обробці отриманих емпіричних даних (1999-2001 рр.).

Третій етап – аналітико-узагальнюючий. На цьому етапі відбувалася систематизація, аналіз, узагальнення та порівняння результатів, отриманих у результаті емпіричного дослідження (2002 р.).

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що проведено детальне емпіричне вивчення особливостей етностереотипізації як на внутрішньорегіональному рівні, так і на рівні моноетнічного міжрегіонального оцінювання у парадигмі “Схід – Захід України” та визначено специфіку процесу міжособистісного оцінювання в середовищі студентської молоді; обґрунтовано роль етносоціальних уявлень у процесах самовизначення особистості.

Теоретична значущість дисертаційного дослідження полягає в поглибленні теоретичних знань про механізми соціальної перцепції, природу і зміст етносоціальних стереотипів, психологічному поясненні й обґрунтуванні їх ролі у соціалізації особистості, зокрема, в якості оцінних еталонів; глибшому розкритті суті соціально-перцептивних механізмів еталонування, стереотипізації та ідентифікації; в конкретизації їх дії на шляху розвитку етнічної (національної) самосвідомості в молодому віці.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлені в процесі дослідження факти і сформульовані на їх основі психологічні висновки можуть бути використані в побудові стратегії державної молодіжної політики, для подальшого розвитку ідеї української національної соборності; в практиці психологічної підготовки викладачів, психологів, соціальних працівників; для удосконалення навчальних програм з етнопсихології та соціальної психології, а також під час розв’язання нагальних проблем національного життя.

Отримані у дисертаційному дослідженні результати (теоретичні, методичні й емпіричні) використовуються у викладанні курсів “Соціальна психологія”, “Етнопсихологія”, “Економічна психологія”, які читаються у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка і Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися методологічним обґрунтуванням його вихідних положень, використанням валідних та надійних діагностичних методик, адекватних меті і завданням дослідження; поєднанням кількісного і якісного аналізу емпіричних даних; застосуванням методів математичної статистики із залученням сучасних програм обробки даних; репрезентативністю вибірки.

Апробація результатів роботи. Основні теоретичні положення та результати емпіричного дослідження були обговорені на засіданнях кафедри соціальної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, викладені на всеукраїнських конференціях молодих науковців “Проблема особистості в сучасній науці: результати і перспективи досліджень” (Київ, 1998-99 р.); на 5-ій міжнародній науково-практичній конференції “Творчість як спосіб буття дійсного гуманізму” (13-14 травня 1999 р., Київ, НТУУ “КПІ”); на Польсько-українській Варшавській Міжнародній науковій конференції “Психологія Львівсько-Варшавська: вчора – сьогодні – завтра”(Варшава, 2-4 липня 2000 р.); на Міжнародній школі гуманітарних наук Східної і Центральної Європи “Нові методології дослідження навчання. Rozumienie Zjawisk Spoіecznyh” (?аршава – Перемишль, 15 серпня 2002 р., Диплом № NR623/VIII/ 2002).

Структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та додатків, що містять описи використаних методик та результати статистичного аналізу даних. Текст дисертації викладено на 149 сторінках, він містить 6 ілюстрацій та 11 таблиць. Список використаних літературних джерел включає 192 найменування, серед них 12 іноземними мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовується вибір теми дослідження, її актуальність, визначаються мета і завдання дослідження, його об’єкт і предмет, описуються методологічні й теоретичні засади, методи дослідження, розкриваються наукова новизна, теоретичне і практичне значення роботи, надійність і вірогідність отриманих результатів, даються відомості про апробацію роботи та її структуру.

У першому розділі “Соціально-перцептивна суть стереотипізації як наукова проблема” міститься огляд наукових джерел, що дозволяє по-новому висвітлити історію та сучасний стан проблеми міжособистісного пізнання. Аналізується неоднозначність термінології, за допомогою якої здійснюють опис дослідники, що представляють різні наукові школи й течії (Дж.Брунер, С.Рубінштейн, О.МЛеонтьєв, Г.Келлі, Д.Тібо, Т.Ліппсе, Р.Аренгейм, Г.Олпорт, Г.Хоманс, Ф.Хайдер, О.Бодальов ). Автором подається категоріальна, змістовна і структурна класифікація процесу соціальної перцепції, описуються механізми й ефекти, що його супроводжують. Особлива увага відведена механізму стереотипізації, його соціальним і психологічним функціям. Розглянуто основні концептуальні підходи в дослідженні стереотипів.

Психологічною формою фіксації соціокультурного досвіду є соціальні стереотипи – відносно стійкі і дещо спрощені за змістом соціально-психологічні уявлення, що мають когнітивно-мотиваційну, афективно забарвлену природу. Відштовхуючись від цих соціальних уявлень, особистість класифікує, оцінює, селекціонує соціальні явища; стереотипи стають відправним пунктом, своєрідною (хоч не завжди довготривалою) опорою на шляху соціалізації. Стереотипізація – один з найвизначніших соціально-психологічних механізмів, що має широкі поліфункціональні характеристики, найважливіша з яких – підтримка ідентичності особистості та групи.

Обґрунтовується теоретична і практична доцільність дослідження етнічних стереотипів як явища соціальної перцепції.

Етнічні стереотипи, як різновид стереотипів соціальних, мають низку специфічних особливостей, до яких належать етноцентризм, що консолідує групу й одночасно здійснює руйнівну дію на міжетнічні контакти. Підкреслюється актуальність цього феномена в сучасних умовах, коли етнічні конфлікти стали повсякденною реальністю; аналізується його соціальний та соціально-психологічний зміст, природа, структура, функції.

Етнічний стереотип представлений у роботі як один з важливих елементів етнічної самосвідомості. У структурі етнічної самосвідомості особистості знаходимо цілісну систему етнічних стереотипів, що несуть когнітивно-емоційне навантаження (авто- і гетеростереотипи). Показано також місце етнічної ідентичності в ідентифікаційному просторі (матриці) особистості.

В роботі зіставляються явища “оцінний еталон” та “соціальний стереотип”, аналізується зміст кожного з них, з’ясовується природа, структура та розкривається характер їхнього взаємозв’язку. Оцінні еталони визначаються як суб’єктивні уявлення людини про соціально-психологічні якості, зокрема і ті якими вона повинна володіти під час виконання тієї чи іншої функції, ролі тощо.

Оцінні еталони відіграють важливу роль у формуванні соціальних стереотипів: процес еталонування, що його здійснює суб’єкт пізнання, визначає критерії і клас утворюваних стереотипів. Автор спростовує думку, що соціальний стереотип має обов’язково характер схематичного, ригідного і необґрунтованого узагальнення. Формулюється таке визначення: соціальний стереотип – це емоційно забарвлений, узагальнений, відносно стійкий, зумовлений суспільним і власним досвідом, різною мірою адекватний дійсності образ цілої групи людей. Стереотип існує і функціонує як узагальнений, збірний образ представника даного класу явищ, що робить можливим наділення його “ознаками-критеріями”.

Оперуючи поняттями оцінних еталонів і стереотипів, ми постійно зустрічаємося з питанням про формування соціально-перцептивного досвіду людини. Сприйняття соціальних об’єктів передбачає оцінку, порівняння і віднесення їх до певної категоріальної групи за допомогою оцінних еталонів і стереотипів, які є складними, стійкими, цілісними комплексами уявлень про цей об’єкт. Множинність таких оцінок та віднесень призводить до формування соціально-перцептивного досвіду.

Другий розділ – “Характеристика й аналіз методів емпіричного дослідження”.

У розділі обгрунтовується вибір пакету методик, що є адекватними меті роботи – дослідженню особливостей етносоціальних уявлень особистості в процесі міжособистісного оцінювання.

Також дано опис досліджуваної групи: загальна кількість респондентів становить 650 осіб, кількість респондентів на констатуючому етапі дослідження складала 325 осіб (студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна). Серед них 155 жінок і 170 чоловіків. Вік респондентів – 17-21 рік.

Третій розділ “Психологічні особливості стереотипізації в міжособистісному оцінюванні в студентському середовищі”. З метою забезпечення виконання поставлених завдань та розкриття концептуальних положень дослідження, нами було здійснено емпіричне вивчення особливостей стереотипізації на вибірці української студентської молоді. Застосований пакет психодіагностичних методик дозволив виявити психологічні особливості досліджуваного феномена, змістовні характеристики оцінювання. Факторний аналіз був зроблений за допомогою процедури варімакс-обертання. Виділилися чотири основні фактори, в яких сконцентрувалась головна змістово-семантична суть усіх отриманих показників (за методом багатоаспектної квантифікації міжособистісних взаємин Т. Лірі; методикою діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і Р. Даймонда; методикою домінуючої стратегії психологічного захисту в спілкуванні В.В. Бойко; методикою вимірювання ригідності; тестом “Налаштованість особистості до конфліктної поведінки” К. Томаса; методикою діагностики комунікативного настановлення В.В. Бойко; методикою дослідження етнічних стереотипів Г.У. Кцоєвої). Упорядкування психометричних критеріїв досліджуваного феномену за допомогою вичленування чотирьох найважливіших факторів дало змогу виявити найтиповіші психологічні ознаки стереотипів сучасної української студентської молоді.

При інтерпретації результатів факторного аналізу було дано номінативне визначення кожному з вказаних факторів, що дозволило окреслити їх сутнісне наповнення і психологічні механізми творення стереотипів студентською молоддю Заходу і Сходу України.

До першого фактора, який ми умовно назвали “соціальна адаптивність”, увійшли такі показники: адаптивність, прийняття себе, внутрішній контроль, прийняття інших.

Дисперсія фактора склала 6,069, а її внесок у сумарну дисперсію – 14,8%.

До другого фактора, названого “амбівалентна інтерактивність”, увійшли такі показники: лідерство-владність-деспотизм, впевненість-самовпевненість-самозакоханість, вимогливість-непримиренність-жорстокість, скептицизм-упертість-негативізм, поступливість-боязкість-покора, довірливість-слухняність-залежність, безкорисливість-чутливість-жертовність. Істотними, для оцінки себе як представника етнічної групи та співвіднесення з іншими, виявилися якості, що характеризують соціальну активність особи, особливості її взаємодії з іншими людьми. Такий набір вичленуваних показників засвідчує виражену дихотомійність оцінювання, яка властива досліджуваним. Дисперсія фактора склала 3,902, а її внесок у сумарну дисперсію – 9,51%.

Третій фактор, названий “особистісна адаптація”, вмістив такі показники: дезадаптивність, неприйняття себе, емоційний дискомфорт, зовнішній контроль.

Його дисперсія була 3,329, а внесок у сумарну дисперсію – 8,119%.

Четвертий фактор “особистісна стереотипізація” вмістив наступні показники: образ Я-реальний, Я-ідеальний, Я-автостереотип, Я-гетеростереотип.

Дисперсія фактора – 2,606, її внесок у сумарну дисперсію склав 6,35%. Він вказує на представленість стереотипних образів у свідомості молодих людей, питому вагу кожного з них. В даному оцінному векторі мова йде про внутрішню гармонію, ступінь комфортності особистості, що приймає або не приймає етногрупові настановлення через зіставлення “Я-для себе” з “Я-для інших”. Істотним є те, що семантичне навантаження отримали не лише параметри авто- і гетеростереотипів, але й образ Я-реальний та образ Я-ідеальний – найважливіші конструкти Я-концепції та самосвідомості особистості. Про подібне йдеться у багатьох дослідженнях (К. Роджерс, В. Франкл, Е. Фромм, Л. Анциферова та ін.).

Загалом, показники четвертого фактору “особистісна стереотипізація”, на які припало найістотніше навантаження, дозволили встановити характерні психометричні індикатори функціонування стереотипів у студентської молоді східного і західного регіонів України у процесі міжособистісного оцінювання. Спроможність до формування авто- і гетеростереотипів має амбівалентний характер і спричиняє суттєвий вплив на творення образів Я-реальний та Я-ідеальний.

Взаємодоповнюваність показників усіх чотирьох основних факторів є підтвердженням складності й неоднозначності функціонування систем стереотипізування в молодіжному середовищі незалежно від регіональної належності й особливостей етнокультурних настанов та орієнтирів студентської молоді. Загальною ознакою результатів факторного аналізу є певна амбівалентність як в автостереотипізуванні, так і в створенні гетеростереотипів (іноді навіть на рівні антонімної опозиції).

Показники, які отримали найвище факторне навантаження, достатньо повно репрезентують особливості стереотипізації сучасної української студентської молоді й дають уявлення про рівень задіяності оцінних перцептивних механізмів у творенні і функціонуванні стереотипів.

З метою глибшого проникнення в досліджувану проблему та для емпіричної перевірки теоретичних положень дослідження нами було здійснено різнопланове порівняння результатів виконання завдань учасниками вибірки.

Головними порівняльними лініями було обрано дві:

1) регіональна: порівняння західного регіону України зі східним (Захід – Схід); східного і західного регіонів із центральним регіоном України (Захід – Київ, Схід – Київ).

2) статева: внутрішньо- й зовнішньорегіональні порівняння за ознакою статевої належності (юнаки(Захід) оцінюються юнаками (Схід); дівчата (Захід) – дівчатами (Схід); дівчата (Захід) – юнаками (Захід); дівчата (Схід) – юнаками (Схід); юнаки (Захід) – юнаками (Київ); дівчата (Захід) – дівчатами (Київ); юнаки (Схід) – юнаками (Київ); дівчата (Схід) – дівчатами (Київ).

Утворення даних пар дає можливість відобразити спектр порівняльних характеристик особистісних самовизначень (ідентифікацій) (тест М. Куна і Т. Макпартленда) на основі самоописування з урахуванням параметрів “регіон” і “стать”. Рейтингові самовизначення юнаків і дівчат за цими порівняльними парами засвідчили відмінності складових стереотипізації залежно від статевої та регіональної належності.

Така перехресна регіональна і статева диференціація завдяки порівняльному підходові дала результати, що підтвердили інтерпретаційні висновки, здобуті за допомогою факторного аналізу.

З метою з’ясування специфіки етностереотипізування (авто- та гетеро-) сучасного студентства, нами було здійснено інтерпретацію результатів самовизначень юнаків і дівчат за порівняльною віссю Захід – Схід, а також Захід - Київ – Схід (тест М. Куна і Т. Макпартленда ) ( Табл.1, Табл.2)

Таблиця 1. Порівняння результатів самовизначень (ідентифікацій) юнаків та дівчат (Захід) за методикою М. Куна і Т. Макпартленда.

Показники самовизначень |

Представленість показника

Юнаки (Захід) | Дівчата (Захід)

у відсотках | рейтинг | у відсотках | рейтинг

Антропоідентифікація (людина,..) Его-ідентифікація (особистість,Я)

Позитивні прикметникові самоописи (розумний, красивий ...)

Етноідентифікація ( українка..)

Статусно-фахова ідентифікація (студентка)

Сімейно-родинна (брат, донька...)

Статеворольова (чоловік, жінка... )

Позитивні іменникові самоописи

(оптиміст(ка), реаліст(ка), , лідер та ін.)

Негативні прикметникові самоописи

(лінивий(а), байдужий(а) та ін.)

Негативні іменникові самоописи

( дурень, невдаха та ін.)

Абстрактно-географічна (громадянин світу) |

20

14,5

12

9,5

8,5

7

7

6,5

6

5

4 | 1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11 | 12

14

24

5

6

8

8,5

11

4

2,5

3 | 3

2

1

8

7

6

5

4

9

11

10

Таблиця 2. Порівняння результатів самовизначень (ідентифікацій) юнаків та дівчат (Схід) за методикою М. Куна і Т. Макпартленда.

Показники самовизначень | Представленість показника

Юнаки (Схід) | Дівчата (Схід)

у відсотках | рейтинг | у відсотках | рейтинг

Антропоідентифікація

Его-ідентифікація

Позитивні прикметникові самоописи

Статеворольова ідентифікація

Сімейно-родинна ідентифікація

Статусно-фахова ідентифікація

Позитивні іменникові самоописи

Етноідентифікація

Абстрактно-географічна ідентифікація

Негативні іменникові самоописи

Негативні прикметникові самоописи | 17,5

17

15

13

11

6,5

6

4

4

3

3 | 1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11 | 5

18,5

27

10

5,5

5

16,5

3

3

3,5

3 | 7

2

1

4

5

6

3

9

11

8

10

Регіональні особливості функціонування стереотипів у сучасному українському молодіжному середовищі репрезентує також табл. 3.

Таблиця 3. Порівняльні результати (Захід – Схід) виконання тестових завдань для всієї вибірки (юнаки і дівчата разом).

Методика |

Показник | Середнє арифметичне | t-критерій Ст’юдента

Захід | Схід

Діагностика соціально-психологічної адаптації (К. Роджерса,

Р. Даймонда)

Методика діагностики комунікативної установки (В. Бойко)

Методика вивчення стереотипів (Кцоєва) | Адаптивність

Брехливість

Прийняття себе

Емоційний комфорт

Внутрішній контроль

Підлеглість

Прийняття інших

Комунікативна толерантність

Образ Я-ідеальний

Я- гетеростереотип | 134,7

32,4

44,4

24,4

55,3

20,9

24,9

56,9

57,5

65,2 | 106,7

24,8

32,7

19,7

49,0

16,3

20,5

42,0

67,6

72,3 | 5,16

4,37

5,08

3,21

2,72

3,62

3, 79

3,66

3,94

2,36 | 0,001

0,001

0,001

0,01

0,001

0,001

0,001

0,001

0,001

0,05

Отримані результати порівняння дають підстави стверджувати, що з метою адаптації до соціального довкілля у процесі міжособистісного оцінювання і спілкування досліджувані демонструють цілу низку позитивних якостей (“комунікативна толерантність”, “прийняття інших”, “внутрішній контроль”, “прийняття себе”), переживаючи під час цього теж позитивні емоції та настрої (“емоційний комфорт”). Однак, в той же час насторожує високе значення показників “брехливість” та “підлеглість”.

Вибудовується інтерпретаційна модель, яка фіксує певні стримано-недовірливі установки сучасної молоді щодо загального бачення світоустрою та самоствердження в ньому. Можна тлумачити це як гіпертрофовану потребу в адаптивності та емоційному комфорті у групі навіть завдяки нечесності і нещирості (показник “брехливість”). До того ж чинник конформності, залежності (показник “підлеглість/підпорядкованість”) підтверджує пасивно-екстенсивні намагання досягнути спокою та комунікативної толерантності без боротьби і конкуренції. Вищу потребу в адаптивності проявляють юнаки і дівчата Заходу, демонструючи і вищий рівень прийняття себе та інших, кращий внутрішній контроль, більшу комунікативну толерантність, вищий емоційний комфорт. Ці досліджувані піддатливіші, підпорядкованіші, залежніші від зовнішніх впливів та оцінок, вони також мають вищий показник “брехливість”. У них суттєво виокремлений ідеальний образ-Я як система уявних, бажаних якостей і Я-гетеростереотип як система ціннісно-оцінних суджень і установок щодо інших. На нашу думку, це є підтвердженням схильності досліджуваних із західного регіону до активного послуговування таким перцептивним механізмом як стереотипізація, особливо гетеростереотипізація.

Проведене дослідження дало підстави зробити такі висновки:

1. Аналіз результатів емпіричного дослідження дав змогу виявити найтиповіші психологічні ознаки етностереотипізації сучасного українського студентства, істотні змістово-семантичні індикатори механізмів і особливостей стереотипізації досліджуваних у процесі міжособистісного оцінювання.

Виявлені основні чотири фактори міжособистісного оцінювання умовно можна зобразити у вигляді своєрідного семантичного ланцюга: “особистісна стереотипізація” сучасного студентства, що існує як “амбівалентна інтерактивність”, остаточною метою має “особистісну адаптацію” і “соціальну адаптивність”. У цьому зосереджено, на наш погляд, головний концептуальний сенс функціонування стереотипів в української студентської молоді.

Головними особливостями функціонування етнічних стереотипів в української студентської молоді є активні просоціально-адаптивні тенденції, які підкреслюють амбівалентну інтерактивность і мають регіональні (Схід – Захід) відмінності.

Сучасна молодь, маючи розгалужений набір автостереотипів, у міжособистісному оцінюванні на рівні внутрішньоетнокультурної популяції демонструє потужні системи гетеростереотипізації.

Юнаки і дівчата (Захід) демонструють вищу адаптивність ніж їх ровесники зі східного регіону. У них вищий рівень прийняття себе та інших, а також рівень внутрішнього контролю.

Показники, що виділилися в другому факторі (лідерство - владність -деспотизм, впевненість - самовпевненість - самозакоханість, вимогливість -непримиренність - жорстокість, скептицизм - упертість - негативізм, поступливість - боязкість - покора, довірливість - слухняність - залежність, безкорисливість - чутливість - жертовність) засвідчують амбівалентність особистісних якостей молоді, що сприяє тенденції використовувати стереотипи. Це негативно впливає на соціально-перцептивний фон міжособистісного оцінювання як на рівні внутрішнього етнокультурного діалогу (Захід – Схід України), так і на міжетнічних полікультурних рівнях спілкування.

Виділення показників четвертого фактору (образ Я-реальний, Я-ідеальний, Я-автостереотип, Я-гетеростреотип) є підтвердженням певної дихотомійності у міжособистісному оцінюванні. Спроможність до формування авто- і гетеростереотипів має амбівалентний характер і спричиняє суттєвий вплив на творення образу Я-реальний та образу Я-ідеальний. Спостерігається загальне кількісне переважання показників цього фактору у представників східного регіону.

За даними методики “Домінуюча стратегія психозахисту в спілкуванні ” В. Бойко та “Налаштованість до конфліктної поведінки” К. Томаса досліджувані і західного, і східного регіонів України демонструють близькі рівні компромісу, уникнення, співробітництва, пристосування як основних стратегій вирішення конфлікту та домінуючої моделі психозахисту у спілкуванні. Західна вибірка має нижчий показник “миролюбність” і вищу агресивність порівняно зі східною. Усі досліджувані виявляють просоціальні поведінкові настановлення, прагнучи до компромісу, співробітництва і миролюбства. Характерним для студентського середовища є бажання уникнути конфлікту.

2. У межах загального порівняльного аналізу виконання емпіричних завдань виявляються такі основні подібності та відмінності:

а) з метою адаптації до соціального довкілля у процесі міжособистісного оцінювання досліджувані демонструють ряд позитивних якостей (“комунікативна толерантність”, “прийняття інших”, “внутрішній контроль”, “прийняття себе”), прагнучи “емоційного комфорту”, при чому з високим значенням показників “брехливість” і “підлеглість”.

Вибудовується інтерпретаційна модель, яка фіксує певні стримано-недовірливі настановлення сучасної молоді щодо загального бачення світоустрою та самоствердження в ньому. Це можна пояснити як потребу в адаптивності та емоційному комфорті у групі. Фактор конформності, залежності (показник “підлеглість/підпорядкованість”) підтверджує пасивно-екстенсивні намагання досягнути спокою та комунікативної толерантності без боротьби і конкуренції;

б) на міжрегіональному рівні – вищу потребу в адаптивності проявляють юнаки і дівчата Заходу. Вони демонструють вищий рівень прийняття себе та інших, кращий внутрішній контроль, комунікативну толерантність, емоційний комфорт. Ці досліджувані піддатливіші, залежніші від зовнішніх впливів та оцінок, у них вищий показник “брехливість”. Західні хлопці та дівчата виявляють вищий рівень значення показника “ригідність”. У цій вибірці суттєво виокремлений ідеальний образ-Я як система уявних, бажаних якостей і Я-гетеростереотип як система ціннісно-оцінних суджень і настановлень щодо інших. Це дає підстави констатувати схильність досліджуваних із західного регіону до використання стереотипізації та гетеростереотипізації в індивідуальному соціально-перцептивному досвіді. Виразність показника “образ Я-ідеальний” виступає підтвердженням демонстративності самомилування, самоприкрашання (елементом егоцентричного психозахисту) представників західноукраїнської вибірки.

Щодо східної вибірки, то вона відзначається високими показниками “миролюбність” і “Я-автостереотип”, які є визначальними відносно інших важливих показників, таких як “домінування”, “підлеглість”, “довірливість-слухняність-залежність”, “безкорисливість-чутливість-жертовність”. Загалом соціально-психологічна активність східноукраїнської молоді виявляється амбівалентно з певною мірою самозаперечення, неприйняття себе, ригідності, із схильністю до автостереотипізації, має чітко окреслену мету – адаптація до умов і запитів довкілля.

в) на статевому рівні – складніше процес стереотипізації відбувається у дівчат, що, найімовірніше, зумовлено віковою і гендерною специфікою досліджуваних, а також системою гендерних стереотипів, які побутують у нашому суспільстві. Представниці жіночої статі проявляють чітко виражену амбівалентність під час виконання емпіричних завдань, демонструють високу значущість протилежних показників – “прийняття себе” межує з “неприйняттям себе”, “домінування” з “підлеглістю”.

Дівчата Сходу порівняно із західними виявляють вищий рівень миролюбності, довірливості, слухняності і залежності, у них менша міра брехливості, нижчі показники негативізму і відкритої жорстокості. Проте у них нижчий показник комунікативної толерантності, слабше прийняття себе, нижчий рівень внутрішнього контролю і адаптивності.

Західноукраїнські дівчата порівняно з юнаками-земляками проявляють більшу ригідність і вищий рівень зовнішнього контролю. Як наслідок, у них краща тенденція до компромісу і менша потреба в домінуванні.

Дівчата (Схід – Київ – Захід) на відміну від юнаків виявляють домінуючий тип рейтингових самовизначень (ідентифікацій) (методика М. Куна і Т. Макпартленда), що в дослідженні представлено за допомогою позитивних прикметникових самоописів. Має місце амбівалентність ідентифікаційних самовизначень дівчат всіх регіонів. Якщо їхні позитивні самоописи спрямовані на утвердження і презентацію власної самості, то їх его-ідентифікація не є так добре вираженою та одностайною. Вони демонструють інфантильніші технології стереотипізування, а творення ними авто- і гетеростереотипів значною мірою залежить від зовнішнього впливу, тиску й усталених шаблонів. У представниць київської вибірки низький рейтинг статусно-фахової ідентифікації в порівнянні з західною та східною вибірками. Етноідентифікація у київських дівчат має вищий рейтинг, ніж у ровесниць із західного регіону.

Юнаки на відміну від дівчат демонструють раціональніші конструкти і стратегії у використанні стереотипів під час міжособистісного оцінювання. Західноукраїнські хлопці мають загострену, іноді гіпертрофовану, психозахисну етноідентифікацію. Вимогливість, непримиренність, жорстокість, схильність до домінування – якості, що значно вище представлені в юнаків. Представники західного регіону виявляють вищу загальну адаптивність, ніж їх однолітки зі східного регіону. У них ширший образ Я-ідеальний, бачення власної самості завищене. Вони виявляють вищу комунікативну толерантність, приймаючи себе та інших. Вони залежніші, підлегліші, ніж їх однолітки зі Сходу, у них вищі показники брехливості й “завуальованої жорстокості”.

У східноукраїнських юнаків вищі показники “неприйняття себе” та “неприйняття інших”, ніж у представників західного регіону України та представниць східного регіону.

Порівняння результатів самовизначень (тест М. Куна і Т. Макпартленда) за віссю Захід – Київ, як і за віссю Захід – Схід, засвідчує істотні відмінності. Має місце подібність між показниками юнаків із Східної України та Києва. Виникають підстави для констатації спільної тенденції – власне етнічне ототожнення не є вагомим в ідентифікаційній ієрархії східної та київської вибірок. Для представників чоловічої статі із Західної України їхнє національне самовизначення належить до пріоритетних особистісних конструктів. У київських юнаків самовизначення характеризується вищою маскулінною ідентифікацією порівняно з іншими двома вибірками. Позитивні прикметникові самоописи значно переважають у західній вибірці.

3. Суперечності соціальної ситуації в Україні ускладнюють соціально- перцептивну сутність міжособистісного оцінювання сучасної молоді, яка, з метою особистісної та соціальної ідентифікації, самоствердження в новій соціальній якості, використовує стереотипи, а також стає об’єктом стереотипізування. Із цим пов’язана дихотомійність власного світовідчуття і світобачення. З метою збереження позитивного самоставлення і самосприйняття молодь використовує широку гаму модальностей психозахисту, які іноді спроможні деформувати власне “Я”.

Виявлена у процесі емпіричного дослідження тенденція до стереотипізування, а також дихотомійні настановлення в міжособистісному оцінюванні створюють небезпечний простір для неадекватного сприйняття себе та для маніпулювання свідомістю молодих громадян, що може виступати предметом подальших дослідженнь.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вивчення оціночних еталонів та етнічних стереотипів сучасної української молоді за допомогою семантичних вимірів // Проблеми гуманітарних наук. Наукові записки ДДПУ. – Дрогобич, 1998. – C. 66-73.

2. Соціально-психологічні проблеми становлення світогляду сучасної молодої людини // Проблеми гуманітарних наук. Наукові записки ДДПУ. – Дрогобич, 1999. – C. 123-131.

3. Особливості соціально-психологічної адаптації до суспільних умов у зрілому віці (на матеріалі Західних регіонів України) // Вісник Львівського університету. Філософські науки. – Вип. 2. – Львів, 2000. – C. 336-342.

4. Особливості соціально-психологічної адаптації до суспільних умов у зрілому віці (на матеріалі Західних регіонів України) // Проблеми гуманітарних наук. Наукові записки ДДПУ. – Дрогобич, 2000. – С.76-87.

5. Badanie wzorуw oceniania i stereotypуw etnicznych mіodzieїy ukraiсskiej za pomoc№ wymiarуw semantycznych // Psychologia Lwowska i Warszawska: wczoraj – dziњ – jutro. Konferencja Polsko-Ukraiсska. – Warszawa, 2000. – S. 98-99.

6. До питання психології навчання студентів // Проблеми гуманітарних наук. Наукові записки ДДПУ. – Дрогобич, 2001. – С. 94-105.

АНОТАЦІЯ

Квас О.В. Вплив етнічних стереотипів на процес міжособистісного оцінювання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 – соціальна психологія. – Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, Київ, 2003.

У роботі викладено результати психологічного аналізу впливу етнічних стереотипів на процес міжособистісного оцінювання. Актуальність дослідження зумовлена практичною значущістю проблеми, недостатністю вивчення такого явища, як етнічний стереотип, зокрема у психології українців як етносу і як нації, його місця у структурі міжособистісного спілкування та спільної діяльності. Аналіз результатів експериментального дослідження дав змогу виявити найтиповіші психологічні ознаки стереотипів сучасного українського студентства (у парадигмі Схід – Захід України), допоміг визначити значущі змістовно-семантичні індикатори механізмів і особливостей стереотипізації у досліджуваних в процесі міжособистісного оцінювання.

Ключові слова: міжособистісне оцінювання, соціальна перцепція, етнічний стереотип, етноцентризм, міжособистісне сприймання, автостереотип, гетеростереотип.

АННОТАЦИЯ

Квас Е.В. Влияние этнических стереотипов на процесс межличностного оценивания. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 – социальная психология. – Институт психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины, Киев, 2003.

В работе изложены результаты психологического анализа влияния этнических стереотипов на процесс межличностного оценивания.

Актуальность исследования обусловлена практической значимостью проблемы, недостаточной изученностью такого явления, как этнический стереотип, в частности, в психологии украинцев как этноса и как нации, необходимостью более глубокого понимания его роли в процессах межличностного общения и совместной деятельности.

В работе содержится обзор научных источников, позволяющий с новой точки зрения рассмотреть историю и современные проблемы межличностного познания. Анализируется неоднозначность терминологии, используемой представителями различных научных школ и направлений (Дж. Брунер, С. Рубинштейн, А.Н. Леонтьев, А.А. Леонтьев, Г. Келли, Д. Тибо, Т. Липпсе, Р. Аренгейм, Г. Олпорт, Г. Хоманс, Ф. Хайдер, А. Бодалев). Рассматривается категориальная, содержательная и структурная классификация процесса социальной перцепции, описываются её механизмы и эффекты. Значительное внимание уделено процессу стереотипизации, его социальным и психологическим функциям, рассматриваются основные концептуальные подходы в исследовании стереотипов, расскрывается теоретическое и практическое значение исследования этнических стереотипов как явления социальной перцепции и как важной стороны этнического самосознания. Подчеркивается актуальность исследования этноцентризма, анализируется взаимосвязь оценочных эталонов и стереотипов.

Анализ результатов эмпирического исследования дал возможность выявить типичные свойства этнических стереотипов современного украинского студенчества (в парадигме Восток – Запад Украины), помог определить наиболее значимые содержательно-семантические индикаторы механизмов и особенностей стереотипизации в процессе межличностного оценивания.

На основе факторного выявлены психологические механизмы образования этнично-региональных стереотипов у студенческой молодёжи Запада, Востока и Центра Украины. Осуществлен сравнительный анализ функционирования стереотипов по региональному и половому признакам.

Полученные в процессе исследования факты и сформулированные на их основании выводы могут использоваться: в построении стратегии молодежной политики; в практике психологической подготовки преподавателей, психологов, социальных работников; для усовершенствования учебных программ по этнопсихологии и социализации личности, а также для решения проблем национальной политики.

Ключевые слова: межличностное оценивание, социальная перцепция, этнический стереотип, этноцентризм, межличностное восприятие, автостереотип, гетеростереотип.

SUMMARY

Kvas O.V. The influence of ethnic stereotypes on the process of interpersonal evaluation. – Manuscript.

Dissertation to gain Candidate degree in psychological sciences. Speciality 19.00.05 – social psychology. G.S. Kostiuk Institute of Psychology, Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2003.

The dissertation presents the results of psychological analysis of the influence of ethnic stereotypes on the process of interpersonal evaluation by the university students. The necessity for such an investigation is conditioned: by the practical significance of the problem; by the lack of research of ethnic stereotypes, especially in the psychology of Ukrainians as an ethnos and a nation; by the place of the mentioned phenomenon in the structure of interpersonal communication and joined activity.

The analysis of results of the given experimental research made it possible to identify typical psychological features of the stereotypes of the contemporary Ukrainian students (in the Ukrainian East-West paradigm), assisted to determine significant content-semantic indicators of the mechanisms and peculiarities of stereotypification in the process of interpersonal evaluation.

Key words: interpersonal evaluation, social perception, ethnic stereotype, ethno-centrism, interpersonal perception, auto-stereotype, hetero-stereotype.