НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Коваль Петро Федорович

УДК 657:631.162:332.012.324:336.148

ОБЛІК І КОНТРОЛЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДСОБНИХ СІЛЬСЬКИХ

ГОСПОДАРСТВ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ

08.06.04 – бухгалтерський облік, аналіз та аудит

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Київ–2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету міністрів України

Науковий керівник – | доктор економічних наук, професор

Кірейцев Григорій Герасимович,

Національний аграрний університет,

професор кафедри бухгалтерського обліку та аудиту

Офіційні опоненти:  | доктор економічних наук, професор

Білуха Микола Тимофійович,

Київський національний торговельно-економічний університет, професор кафедри аудиту

кандидат економічних наук, старший

науковий співробітник

Жук Валерій Миколайович,

Інститут аграрної економіки УААН,

Завідувач відділу обліку та аудиту

Провідна установа – | Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра бухгалтерського обліку і аудиту в сільському господарстві, м. Київ

Захист відбудеться “12” червня року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 41

Автореферат розісланий “07”травня 2003 року

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Балановська Т. І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Питання ощадливості й економії державних коштів набувають особливого значення у перехідний до ринкової економіки період. Вкрай необхідним стає пошук позабюджетних джерел фінансування бюджетних установ та їх структурних складових для виконання ними в повному обсязі послуг, передбачених програмами їх функціонування, включаючи програми по виробництву сільськогосподарської продукції. Одним із найважливіших шляхів для вирішення цих питань є створення ефективних систем обліку і контролю виробництва у підсобних сільських господарствах бюджетних установ.

Економічний розвиток країни можливо забезпечити лише шляхом удосконалення економічної роботи на всіх рівнях управління, підвищення відповідальності міністерств та відомств, бюджетних установ, а також безпосередніх виконавців за ефективність використання трудових, матеріальних, грошових та земельних ресурсів.

У забезпеченні раціонального та економного використання ресурсів, здійснення заходів щодо бережливого витрачання матеріальних засобів та грошових коштів, дотриманні фінансово-бюджетної дисципліни вирішальну роль відіграє реалізація таких функцій управління, як облік і контроль.

Бухгалтерський облік відображає всі сторони економічної та господарської діяльності підприємств, як на внутрішньогосподарському рівні, так і на рівні їх взаємовідносин з іншими господарськими організаціями та з фінансово-кредитними установами.

Удосконалення бухгалтерського обліку, посилення його контрольних функцій за господарською та фінансовою діяльністю установи – основний шлях покращення дотримання фінансово-бюджетної дисципліни. Відображаючи усі операції, пов’язані з освоєнням кошторису витрат, бухгалтерський облік дозволяє не тільки систематично зіставляти їх з плановими показниками, а ще й виявляти відхилення фактичних витрат від планових, визначити найголовніші напрямки витрат та підвищувати рівень бюджетного кошторисного планування в цілому. Висока якість облікової інформації створює умови ефективної реалізації всіх без винятку функцій управління.

Над розвитком бухгалтерського обліку та контролю виробництва працювало багато відомих вчених. Є серйозні напрацювання з цих питань і в сільському господарстві. Достатня їх кількість пов’язана з функціонуванням бюджетних установ і організацій. Великий внесок у розвиток цих напрямків зробили М. Т. Білуха, Ф. Ф. Бутинець, О. Д. Гудзинський, К. Друрі, Г. Г. Кірейцев, А. М. Кузьмінський, М. В. Кужельний, В. Г. Лінник, Д. Міддлтон, В. Б. Моссаковський, М. С. Пушкар, Роберт Н. Антоні, П. Т. Саблук, Г. В. Савицька, В. К. Савчук, С. В. Свірко, Я. В. Соколов, В. В. Сопко, Л. К. Сук, І. Т. Ткаченко, Д. Фостер, Ч. Т. Хорнгрен, М. Г. Чумаченко, Л. С. Шатковська, В. П. Ярмоленко та інші вчені.

В той же час, дослідження з обліку, контролю та аналізу діяльності виробничих підрозділів в бюджетних установах проводяться рідко, а сільськогосподарського напрямку взагалі відсутні, що й зумовлює актуальність даного дослідження та вибір теми дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідних робіт економічного факультету Національного Аграрного Університету і повязана з темою “Формування ринкового механізму в аграрному секторі АПК”, (номер державної реєстрації 0199U002510).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка пропозицій з удосконалення систем обліку і контролю, підвищення їх впливу на результати діяльності по виробництву сільськогосподарської продукції підсобних сільських господарств бюджетних установ, відпрацювання єдиного уніфікованого підходу до створення систем обліку і контролю в таких господарствах бюджетних установ різних міністерств і відомств.

Задачі дослідження полягають у:–

систематизації та узгодженні загальнодержавних, відомчих, регіональних нормативних документів, котрі регламентують діяльність сільськогосподарського виробництва бюджетних установ й організацію обліку та контролю за нею;–

виявленні в ході аналізу ефективності фінансово-господарської діяльності окремих ланок сільськогосподарських виробництв, потенційної їх можливості,–

вивченні діючої практики обліку і контролю в розрізі підпорядкування бюджетних установ різним міністерствам та відомствам; –

виробленні пропозицій та рекомендацій з повнішого використання можливостей обліку і контролю для підвищення ефективності управління підсобними сільськими господарствами бюджетних установ, –

відпрацюванні єдиного уніфікованого підходу до організації систем обліку і контролю за діяльністю цих господарств та побудови систем управлінського обліку в них.

Об’єктом дослідження є застосовувані прийоми і способи обліку, організація контролю за виробничим процесом у підсобних сільських господарствах бюджетних установ Чернігівської області.

Предметом дослідження є комплекс теоретичних та практичних засад обліку і контролю діяльності підсобних сільських господарств бюджетних установ.

Методи дослідження ґрунтуються на діалектичному методі наукового пізнання. Теоретичною та методологічною основою були праці вітчизняних та зарубіжних економістів у сфері організації обліку і контролю, нормативні документи України, які регламентують діяльність бюджетних установ та сільськогосподарських структур, що діють при них.

У процесі дослідження використовувались методи порівняльного аналізу, монографічний, статистичних групувань, спостереження, узагальнення.

Інформаційною базою для проведення дослідження були планові та звітні дані, отримані в окремих бюджетних установах області, обласних управліннях освіти, охорони здоров’я, департаменту з виконання покарань, праці та соціальної політики, землевпорядкування, статистичних довідниках, спеціальній літературі, результати спостережень дисертанта.

Наукова новизна одержаних результатів. Основні положення, які визначають наукову новизну дисертаційної роботи зводяться до наступного:–

вперше систематизовано та виявлено можливості узгодження загальнодержавних, відомчих, регіональних нормативних документів, які регламентують фінансово-господарську діяльність підсобних сільських господарств бюджетних установ, організацію обліку і контролю за нею;–

знайшла подальший розвиток розробка напрямів реалізації можливостей розвинених госпрозрахункових відносин шляхом підсилення впливу обліку і контролю на умови, процеси і результати діяльності підсобних сільських господарств бюджетних установ;–

відпрацьовано єдиний уніфікований підхід до створення таких господарств в бюджетних установах різних міністерств і відомств та побудови систем управлінського обліку в них на основі застосування меморіально-ордерної форми обліку, Методичних рекомендацій з планування,обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у сільському господарстві і первинних документів,уніфікованих для всіх підприємств АПК; –

визначено специфіку проведення контролю і аналізу діяльності підсобних сільських господарств бюджетних установ, яка пов’язана з відсутністю власного балансу, необхідністю відображення результатів виробничої діяльності в системі бюджетного обліку і звітності;–

доповнено порядок проведення бізнес-планування і маркетингової політики цих господарств в системі управлінського обліку з врахуванням особливостей їх діяльності, в т. ч. ціноутворенням, обмеженням в можливостях реалізації продукції тощо;–

знайшли подальший розвиток окремі питання організації відомчого і внутрішньогосподарського контролю за дільністю таких господарств і використанням спеціальних коштів.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі вивчення та аналізу результатів діяльності підсобних сільських господарств бюджетних установ Чернігівської області запропоновано шляхи підвищення ефективності їх діяльності через посилення управлінського впливу шляхом реалізації функцій обліку та контролю, налагодження бізнес-планування і маркетингової діяльності, включенню їх до загальнообласної програми розвитку АПК. Результати дослідження були направлені у вигляді “Рекомендацій з обліку, аналізу та контролю діяльності підсобних сільських господарств” (Чернігів, ЧДТУ, 2002 р.) управлінню економіки, відділенню державного казначейства в Чернігівському районі, фінансово-економічному відділу УМВС в Чернігівській області. Отримані позитивні відгуки про практичне використання результатів дослідження (довідки про впровадження).

Матеріали досліджень використовуються у процесі викладання предметів “Облік у бюджетній сфері”, “Контроль і ревізія”, “Державний фінансовий контроль і аудит” в Чернігівському державному технологічному університеті, а також на курсах підвищення кваліфікації спеціалістів Державної контрольно-ревізійної служби при Чернігівському інституті підвищення кваліфікації держслужбовців, що підтверджується довідками.

Особистий внесок здобувача. Одержані накові результати дослідження є особистими розробками автора. Їх використання в практиці роботи підсобних сільських господарств сприятиме підвищенню ефективності діяльності.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідались та обговорювались на міжнародній науковій конференції в Житомирському інженерно-технологічному інституті “Розвиток науки про бухгалтерський облік” (м.Житомир, 2000 р.), міжнародній науковій конференції в Київському національно-економічному університеті “Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть” (м.Київ, 2001 р.), чотирьох наукових конференціях економічного факультету Чернігівського державного технологічного університету (м.Чернігів, 1999 – 2002 рр.), що підтверджується довідкою та публікаціями, а також на засіданнях кафедр обліку та аудиту Національного аграрного університету, економетрії, обліку та аудиту Чернігівського державного технологічного університету.

Публікації. Основні положення досліджень знайшли відображення в 6 наукових працях, з яких 4 статті, опубліковані у фахових виданнях, текст виступу на міжнародній науковій конференції “Розвиток науки про бухгалтерський облік” в ЖІТІ (2000 р.), тези до міжнародної науково-практичної конференції “Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть” в КНЕУ (2001 р.). Загальний обсяг 1,89 друкованих аркушів, особистий внесок 1,87 друк. арк.

Структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 205 сторінках комп’ютерного тексту і складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, який включає 164 найменування. Робота містить 26 таблиць, 14 рисунків, 7 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У Вступі дисертації обґрунтована актуальність теми дослідження, сформульовано мету, задачі, об’єкт, предмет і методи дослідження, відображено наукову новизну, практичне значення результатів, апробацію результатів дослідження та особистий внесок здобувача.

У першому розділі “Теоретичні і методологічні основи обліку і контролю підсобних сільських господарств бюджетних установ” розглянуто основні засади діяльності бюджетних установ та організацій – діяльності відповідно до потреб суспільства, що здійснюється у загальнодержавних інтересах, визначено особливості обліку та контролю.

Позабюджетна діяльність бюджетних установ та організацій – надання платних послуг, виконання робіт чи здійснення іншої діяльності, доходи від якої спрямовані на здійснення видатків, передбачених в єдиному кошторисі, і не мають на меті отримання прибутку.

Через зниження (з різних причин) фінансування бюджетних установ в умовах перебудови економічної системи України, останні вимушені були шукати інші джерела фінансування своєї діяльності і основою для покриття відсутності бюджетного фінансування стали кошти, отримані від надання різного роду профільних, а потім дедалі частіше і позапрофільних послуг. Одним із таких напрямків якраз і є створення нових і розширення вже існуючих підсобних сільських господарств.

Бухгалтерський облік в бюджетних установах здійснюється на підставі нормативних документів, прийнятих Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Міністерством фінансів України, Головним Державним Казначейством України, міністерствами, комітетами, відомствами. Крім того, до цього часу діють деякі постанови, інструкції та накази колишнього СРСР.

В більшості бюджетних організацій (і перш за все, в установах міністерств охорони здоров’я та освіти, праці та соціальної політики) ведення бухгалтерського обліку передбачалось згідно з меморіально-ордерною формою, що законодавчо було закріплено “Инструкцией по бухгалтерскому учёту в учреждениях и организациях, состоящих на государственном бюджете СССР”, затвердженою наказом Міністерства фінансів СРСР від 10.03.1987 р.

Наказом Державного казначейства України від 27.07.2000 р. № затверджено “Інструкцію про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання”.

В установах і організаціях Департаменту з виконання покарань, здебільшого, використовується журнально-ордерна форма, передбачена інструкціями МВС СРСР, прийнятими в 1970 та 1987 рр. За цією ж формою організовується бухгалтерський облік в санаторіях, будинках відпочинку та інших аналогічних організаціях, що входили в систему колишнього МВС СРСР.

В деяких підрозділах і організаціях Міністерства оборони застосовується форма фінансового обліку, теж впроваджена ще номативними документами Міністерства оборони СРСР.

В багатьох установах і організаціях впроваджуються форми бухгалтерського обліку, які повністю або частково базуються на використанні персональних комп’ютерів та обчислювальних мереж.

Форми обліку, що передбачають застосування комп’ютерів, дозволяють ефективно задовольнити вимоги розподілу облікової праці, спрямовані на забезпепечення оперативності облікової інформації.

Підсобні (учбові) сільські господарства створюються за рахунок позабюджетних коштів і, перш за все, спеціальних коштів. Склад позабюджетних коштів зображено на рис. .

Бухгалтерський облік операцій з позабюджетними коштами здійснюється на єдиному балансі. Аналітичний облік позабюджетних коштів (записи в картках, відомостях, меморіальних ордерах, тощо) здійснюється в окремих бухгалтерських реєстрах.

Успіх бізнесу безпосередньо залежить від ефективного використання в процесі господарських операцій наявних ресурсів. Відтак будь-яка підприємницька діяльність складається з трьох взаємопов’язаних елементів:

Рис. 1. Склад позабюджетних коштів

інвестиційної, операційної та фінансової діяльності. Для узгодження різних видів діяльності існує специфічна функція – управління. Управління забезпечується плануванням, організацією, обліком і контролем діяльності та самозабезпечує регулювання та мотивацію такої діяльності (рис. ).

Рис. 2. Схема дії функцій управління

Для нормального виконання функцій управління необхідна інформація. Таку інформацію надає, насамперед, система бухгалтерського обліку, яка виявляє і систематизує дані про господарську діяльність підприємства.

Систему бухгалтерського обліку, що забезпечує потреби управління в інформації, називають управлінським обліком. Маючи на увазі, що на нинішньому етапі розвитку управлінський облік в бюджетних установах практично відсутній, тобто він не є окремим видом обліку. Для його характеристики ми дотримуємось думки, що внутрішньогосподарський облік (так званий управлінський) не є самостійним бухгалтерським обліком. Це є продовження, а точніше поглиблення, деталізація даних бухгалтерського обліку в частині витрат та доходів діяльності. Завданням управлінського обліку є складання звітів, інформація яких призначена для власників підприємства, де ведеться облік, і його керівників (менеджерів), тобто для внутрішніх користувачів бухгалтерської інформації.

В діяльності бюджетних установ управлінський облік не знайшов широкого поширення. В той же час, очевидно, що створення та ефективний розвиток позабюджетних підсобних сільських господарств вимагає відношення до них як до виробничих підрозділів. Тобто необхідне оперативне надходження якісної, чіткої інформації, її систематизація, групування для прийняття оптимальних управлінських рішень, тобто рішень, які б, як мінімум, давали можливість працювати вище межі беззбитковості, простіше кажучи, щоб доходи перевищували витрати. В той же час, необхідно зважати на те, що дія П(С)БО “Доходи” та 16 ”Витрати” на бюджетні установи не поширюється.

Однією з найважливіших функцій управління є контроль. Питання вдосконалення контролю викликало і викликає інтерес у вчених економістів. Під контролем, як правило, розуміється використання повноважень, якими та чи інша установа наділена за законом або які склалися з огляду традицій. Без визнання таких повноважень ефективність контролю знижуватиметься.

Фінансово-господарський контроль в Україні здійснюється державними контрольними органами, громадським і незалежним аудиторським контролем, а також самими власниками капіталу, вкладеного у підприємницьку діяльність.

Одним з важливих методичних прийомів фінансово-господарського контролю є економічний аналіз процесу виробництва або окремих галузей суспільного господарства, який дає змогу виявити конкретні можливості підвищення ефективності діючої системи їх роботи за допомогою певних методів.

У другому розділі “Оцінка стану обліку і контролю діяльності підсобних сільських господарств бюджетних установ” досліджені підсобні сільські господарства бюджетних установ Чернігівської області, проведено аналіз показників фінансово господарської діяльності окремих господарств, розглянуто стан обліку та контролю в них.

Чернігівська область – одна з найменш заселених в Україні, що не стимулює розвиток АПК. Складна ситуація і з трудовими ресурсами, особливо в сільській місцевості. Окрім їх загального зменшення, спостерігається швидке старіння сільського населення, що вже створює труднощі у вирощуванні трудомістких культур.

В той же час, не розглядаються шляхи подальшого розвитку існуючих державних сільськогосподарських підприємств, які не можуть і не будуть міняти форму власності, тому що в тій чи іншій формі фінансуються за рахунок бюджету, а саме: господарства науково-дослідних та навчальних закладів сільськогосподарського спрямування, підсобних господарств установ освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, прикухонних господарств установ держдепартаменту з виконання покарань, військових частин збройних сил, внутрішніх військ, прикордонних військ, тобто тих, які й розглядаються в даній роботі.

У всіх цих установах утримуються значні групи працездатного населення, що, в силу різних обставин, ізольовані. Вони вирішують декілька питань: по-перше – забезпечують себе продуктами харчування, по-друге – знаходять застосування харчовим відходам, які неодмінно виникають при харчуванні значної кількості контингенту, по-третє – не менш важливою є і проблема використання тимчасово незадіяних в інших галузях народного господарства трудових ресурсів, які повинні, хоча б, забезпечити своє утримання, щоб зняти цей тягар з держави.

Виходячи з викладеного вище, діяльність таких господарств при належній організації є позитивним явищем.

Загальна кількість таких господарств постійно змінюється, а процес їх створення, функціонування та ліквідації, здебільшого, продиктований в реальному часі і просторі.

Зараз це 9 професійно-технічних училищ сільськогосподарського напрямку, 6 шкіл-інтернатів, 7 навчальних та 2 науково-дослідних заклади, підпорядкованих Міністерству аграрної політики, 6 установ Департаменту з виконання покарань, 2 психоневрологічні лікарні, 5 установ управління праці та соціального захисту населення, всі частини Північного напрямку збройних сил України, інших військових формувань, майже всі сільські школи та лікарні, тощо.

Загалом, ці установи мають у користуванні десятки тисяч гектарів землі сільськогосподарського призначення, близько 1 тис. голів свиней та ВРХ, а також коні, бджоло-сімї, птахопоголів’я, виробляють сотні тон мяса, молока, продукції рослинництва, вони обслуговують десятки тисяч людей.

Проведене дослідження показало, що підсобні сільські господарства бюджетних установ Чернігівської області створені за рахунок позабюджетних коштів і функціонують, здебільшого, у відповідності з загальнодержавними і відомчими нормативно-правовими документами, які регламентують роботу бюджетних установ.

Показники їх діяльності дещо нижчі, ніж в господарствах інших форм власності і організації, все ж їхню діяльність можна вважати доцільною і необхідною, так як вони за відсутності бюджетних асигнувань виконують важливе завдання з забезпечення продовольством утримуваного контингенту.

Немає єдиного підходу до їх створення та функціонування, відсутня зведена інформація про їх діяльність в обласних управліннях економіки, комітету статистики, навіть в деяких управліннях, в відомстві яких вони створені.

Аналіз фінансово-господарської діяльності показав, що кращі показники в господарствах професійно-технічних училищ, будинків інвалідів, тобто там, де до їхньої діяльності відносяться з більшою увагою.

У більшості бюджетних установ застосовується меморіально-ордерна форма бухгалтерського обліку, крім установ Держдепартаменту з виконання покарань та підрозділів збройних сил (відповідно використовуються журнально-ордерна та безбалансова форми). І, якщо в підрозділах збройних сил проводяться заходи по переходу на меморіально-ордерну форму, відповідно до вказівок Міністерства оборони, то в установах Держдепартаменту така робота ще не починалась.

Управлінський облік у всіх господарствах відсутній. Відсутні накази про облікову політику цих господарств, а відповідно немає і самої облікової політики.

Внутрішньогосподарський контроль полягає, в своїй більшості, тільки в проведенні річних інвентаризацій. В міжінвентаризаційний період перевірки місць збереження майна майже не проводяться. Робота внутрішньоперевірочних комісій безсистемна, нічим не регламентується порядок визначення вибірки позицій, які підлягають перевірці.

Основний ретроспективний контроль за діяльністю бюджетних установ та їх позабюджетних формувань здійснюють Держказначейство і Державна контрольно-ревізійна служба через свої територіальні структури. Цим же займаються і відомчі контрольно-ревізійні апарати. В той же час попередній та оперативний контроль не здійснює ніхто. Не розроблені програми проведення документальних ревізій фінансово-господарської діяльності, не використовуються прийоми економічного аналізу.

У третьому розділі “Напрямки розвитку обліку та підсилення контролю діяльності сільських господарств бюджетних установ” запропоновані шляхи підвищення ефективності обліково-контрольної роботи в сільських господарствах бюджетних установ.

Україна, як держава, все більше входить в систему світового співтовариства. На основі міжнародного поділу праці вона зобов’язана знайти свою “нішу”, якою за загальним визнанням може бути сільське господарство.

В той же час, у вітчизняній економіці немає такого сектора, який би настільки не виправдав сподівання, що пов’язувалися з ним після проголошення незалежності України, як це сталося з сільським господарством.

Враховуючи саме ці обставини, обласна державна адміністрація ініціювала розробку середньострокової Програми поглиблення ринкових перетворень і стабілізації роботи аграрно-промислового комплексу області. Пріоритетними завданнями цієї програми є створення умов для прибуткового і рівноправного функціонування різних організаційно-правових господарюючих структур та формування ринкової інфраструктури в галузі, орієнтація виробництва на конкретні потреби внутрішнього і зовнішнього ринків з поглибленням інтеграційних процесів у виробництві сировини та використанням потужностей у переробній і харчовій промисловості.

В цій програмі не враховані можливості господарств, які досліджувались, тому вважаємо за потрібне запропонувати напрямки розвитку підсобних сільських господарств бюджетних установ області з конкретним переліком її складових. А саме: визначити перелік підсобних господарств за відомствами, оформити існуючі згідно діючого законодавства; провести інвентаризацію земель, що використовуються цими господарствами; провести аналіз фінансово-господарської діяльності, включаючи і аналіз ефективності використання земель; розробити комплекс заходів з вдосконалення управління підсобними господарствами, в тому числі за рахунок посилення ролі бухгалтерського обліку, зовнішньо- та внутрішньогосподарського контролю; розробити системи управлінського обліку як важливої складової бізнес-плану розвитку кожного господарства на базі обласного управління сільського господарства, використовуючи науково-технічний потенціал вузів області.

Виходячи з отриманої інформації, залучити їх можливості до загальної обласної програми розвитку АПК.

Рекомендуємо використовувати розроблені нами “Рекомендації з обліку, аналізу та контролю в підсобних сільських господарствах бюджетних установ” з застосуванням меморіально-ордерної форми, первинних документів, що уніфіковані для всіх підприємств АПК на основі “Методичних рекомендацій з планування, обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у сільському господарстві”.

Для установ Держдепартаменту з виконання покарань та інших установ, що входили в систему колишнього МВС, рекомендуємо таблицю трансформації журнально-ордерної форми в меморіально-ордерну (табл. 1).

Таблиця

Трансформація облікових регістрів для переходу на меморіальну-ордерну форму бухгалтерського обліку з журнально-ордерної

Журнально-ордерна форма | Меморіально-ордерна форма

1.Облік касових операцій. Журнал-ордер та відомість № 1 | Меморіальний ордер № 1. Накопичувальна відомість за касовими операціями (рахунок 301 “Каса”)

2.Облік банківських операцій. Журнал-ордер №2 та відомість №2 | Меморіальний ордер № 2. Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду

3.Інші рахунки в банках. Інші грошові кошти. Журнал-ордер № 3 | Меморіальний ордер № 3. Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду

4.Облік операцій по руху основних засобів і фондів. Журнал-ордер №  | Меморіальний ордер № 9. Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів

5.Облік внутрішньовідомчих розрахунків, фондів, фінансування. Журнал-ордер № 5

Відомість № Рух матеріалів | Меморіальні ордери № –3 (частково), № , № 

6.Облік розрахунків. Журнал-ордер № . | Меморіальний ордер № . Накопичувальна відомість за розрахунками з дебіторами. Меморіальний ордер № . Накопичувальна відомість за розрахунками з кредиторами.

7.Облік розрахунків з підзвітними особами. Журнал-ордер № . | Меморіальний ордер № 8. Накопичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами.

8.Облік операцій за виконанням кошторису видатків по бюджету. Журнал-ордер № . | Меморіальні ордери № , № , № , № , починаючи з № 

9.Облік МШП, фонд МШП. Журнал-ордер № . | Меморіальний ордер № . Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення МШП.

Рекомендуємо до використання найбільш поширену на сьогодні в Україні програму 1С: Бухгалтерія, в тому числі з конфігурацією бухгалтерського обліку для бюджетних установ.

При створенні підсобних господарств ми майже завжди маємо справу з керівниками, що не є спеціалістами в сільському господарстві: медиками, юристами, вчителями, тощо, тому ще гостріше стоїть питання про посилення як зовнішнього, так і внутрішньогосподарського контролю за діяльністю аграрних формувань, розробці і використанні методів управлінського обліку.

Становлення управлінського обліку діяльності підсобних господарств має об'єктивні передумови, зумовлені, насамперед, бажанням керівників, як цих господарств, так і керівників установ, в яких вони створені, володіти інформацією про ефективність виробництва. Для обліку витрат на виробництво рекомендується використовувати таку відомість, яка представлена в таблиці 2.

Досить важливим для таких господарств є розрахунок точки беззбитковості. Для планування їх діяльності можливе використання кошторисів (бюджетів) або бюджетування. В даному випадку бюджет-це плановий документ, створений до виконання передбачених дій, прогноз майбутніх фінансових операцій.

Важливим для цілей і фінансового і управлінського обліку вбачається необхідність формування облікової політики підсобних господарств,для чого рекомендуємо використовувати форму наказу,наведену в дисертації.

Таблиця

Статті витрат виробництва сільськогосподарської продукції у підсобних господарствах

Стаття витрат | Рослинництво | Тваринництво | Допоміжне виробництво

Оплата праці | + | + | +

Насіння і садивний матеріал | +

Добрива | +

Засоби захисту рослин та тварин | + | +

Роботи і послуги | + | + | +

Корми | +

Паливо і мастильні матеріали | + | + | +

Знос необоротних активів | + | + | +

Інші витрати | + | + | +

Бюджетним кодексом України визначено, що одним з основних державних органів контролю за діяльністю бюджетних установ та їх позабюджетних формувань є Державна контрольно-ревізійна служба, але, як свідчить огляд і аналіз нормативно-правових актів, публікацій керівництва і спеціалістів ДКРС останніх років, в перехідний період увага фінансистів була спрямована, насамперед, на розробку проблем формування і розвитку незалежного аудиторського фінансового контролю і дуже мало уваги приділялося державному фінансовому контролю.

Головний критерій розвитку державної контрольно-ревізійної служби – її роль у запровадженні дієвої системи державного контролю та підвищенні ефективності управління державним сектором економіки.

Ми пропонуємо певне реформування відомчих контрольно-ревізійних апаратів міністерств і комітетів. В даний час, більшість з них створено за централізованою чи децентралізованою формами, як це класифікує М. Т. Білуха. І та, і інша форма мають свої недоліки і позитивні моменти, але є, на нашу думку, спільні недоліки, притаманні відомчому контролю, а саме:–

відомчі контрольно-ревізійні апарати, в своїй більшості, є не самостійними, а структурними підрозділами бухгалтерських чи фінансових управлінь міністерств, відомств, комітетів, регіональних представництв. Вони є підлеглими і керівникові, і головному бухгалтеру (начфіну), тобто службовим особам, які є розпорядниками кредитів, відповідальними за фінансово-господарську діяльність, в тому числі, можливі недоліки та порушення.–

відомчі контрольно-ревізійні апарати не є підзвітними територіальним підрозділам ДКРСУ.

Ми вважаємо, що відомчі контрольно-ревізійні апарати необхідні. В міністерствах, відомствах, комітетах, тобто створених за централізованою формою. Вони повинні бути підлеглими тільки першим особам цих структур і підзвітними ДКРСУ. В той же час роль ДКРСУ як центрального відомства з питань ревізії та контролю не тільки не повинна зменшуватись, але й посилюватись. Є досвід створення таких загальнодержавних контрольних відомств в інших країнах.

Потребує упорядкування методика проведення ревізії підсобних господарств, яка вітчизняними вченими – фахівцями в галузі контролю майже не розроблена.

Перевірка і аналіз виробничої діяльності та фінансового стану підсобного господарства може проводиться за розробленою нами програмою.

Не менш важливим є необхідність планування і організації внутрішньогосподарського контролю.

Інформація про наявність засобів виробництва і їх джерел повинна бути більш оперативною, тобто для прийняття ефективних управлінських рішень потрібне проведення перевірок місць зберігання грошових коштів, товарно-матеріальних та інших цінностей в міжінвентаризаційний період.

В таких випадках доцільно проводити вибіркові перевірки, так як зрозуміло, що повні перевірки потребують значних затрат робочого часу кваліфікованих працівників і створюють серйозні труднощі для функціонування складів, комор і інших місць зберігання цінностей.

Вибіркові спостереження застосовують практично завжди, коли неможливо або важко перевірити всю сукупність даних.

На нашу думку, найбільш оптимальним може бути застосування для проведення вибіркових перевірок нескладних прийомів математичної статистики.

Такі прийоми дозволяють привести інформацію у певну систему.

Враховуючи, що вибірковий метод контролю застосовується у випадках відсутності крадіжок, зловживань і інших порушень, які призводять до збитків, сутність пропонованого прийому полягає в тому, що об’єкти вибірки і послідовність вибору об’єктів контролю розраховуються по спеціальних статистичних формулах.

Одним з важливих напрямків пошуків шляхів підвищення ефективності діяльності сільськогосподарських виробництв є проведення стратегічного аналізу: аналізу економічної стратегії підприємства, класифікації галузей та економічної оцінки виробничих одиниць у рослинництві та тваринництві; аналізу стратегії розподілу і використання виробничих ресурсів, економічного обґрунтування, розробки й аналізу стратегічної виробничої програми; фінансової стратегії підприємства та інших питань. Проведення стратегічного аналізу зумовлює не лише необхідність оцінити досягнутий рівень господарської діяльності підприємства, виявити основні закономірності його розвитку, але й потребу розробки обґрунтованих рішень виробничої стратегії на майбутнє. Для цього можна використовувати різні розрахунково-конструктивні методи досліджень, за допомогою яких розробляються проекти рекомендацій та управлінських рішень на перспективу.

Виробництво сільськогосподарської продукції має свої загальновідомі особливості, які необхідно враховувати при прийнятті управлінських рішень.

Крім цього, необхідно враховувати особливості діяльності сільських господарств бюджетних установ: орієнтація їх на конкретні установи, для виконання завдань, що стоять перед цими установами; створення за рахунок позабюджетних коштів; необхідність використання продукції тільки в межах можливостей згідно діючого законодавства; особливий порядок ціноутворення і оподаткування; особливості бухгалтерського обліку і звітності; повна відсутність управлінського обліку; використання, як трудової сили, контингенту, що утримується в установах.

Є свої особливості у формуванні цін на продукцію досліджуваних підсобних господарств: повна відсутність такого елементу затрат як амортизаційні відрахування на основні засоби, так як основні засоби знаходяться на балансі не підсобних господарств, а самих бюджетних установ; неможливість повного врахування витрат на оплату праці, тобто безплатна або низькооплачувана робота спецконтингенту; неточне і несвоєчасне визначення привісів тварин через не проведення зважування та інші.

Для підвищення ефективності діяльності підсобних господарств бюджетних установ Чернігівської області, в т. ч. і за рахунок посилення управлінської ролі обліку і контролю, рекомендуємо наступне: враховувати можливості цих господарств в обласній програмі розвитку АПК, в межах запропонованих в даному дослідженні заходів; розробити при цьому програми розвитку кожного такого господарства, врахувавши особливості розвитку економіки регіону на сучасному етапі; забезпечити перехід всіх бюджетних організацій до ведення меморіально-ордерної форми, перш за все, її автоматизованого варіанту, в установах Держдепартаменту використати таблицю трансформації при переході на меморіально-ордерну форму бухгалтерського обліку; застосовувати в цих господарствах запропоновані методи і прийоми управлінського обліку, стратегічного аналізу, бізнес-планування, щоб забезпечити їх беззбиткове господарювання; використовувати для обліку в підсобних господарствах запропоновані нами “Рекомендації з обліку, контролю і аналізу …” проект “Наказу про облікову політику…”, “Відомості накопичення витрат для визначення собівартості”; в контексті розвитку і реформування всієї структури ДКРСУ підвищити роль управління Державної контрольно-ревізійної служби з метою узгодження планів контрольно-ревізійної роботи всіх державних контрольних органів, що є відповідальними за роботу бюджетних установ та посилити їх вплив на забезпечення економії державних коштів, недопущення існування відомчих контрольних органів, які дублюють роботу ДКРСУ; вважати необхідним перехід всіх бюджетних установ на єдине казначейське обслуговування; необхідно організувати збір інформації про діяльність всіх підсобних сільських господарств на базі одного контрольного органу, наприклад: управління сільського господарства і продовольства, управління ДКРСУ, управління Держказначейства, управління статистичного комітету; рекомендувати проведення ревізій підсобних господарств у відповідності із запропонованою програмою, забезпечити постійний оперативний вибірковий контроль за збереженням товарно-матеріальних цінностей.

ВИСНОВКИ

В результаті дисертаційного дослідження визначено, що в бюджетних установах Чернігівської області створені підсобні сільські господарства, які є значними територіально-майновими комплексами – мають в своєму управлінні десятки тисяч гектарів землі сільськогосподарського призначення, вирощують тисячі голів тварин та птиці, десятки тисяч тон рослинницької продукції. Відсутні єдиний плановий підхід до створення та розвитку таких господарств, немає належної нормативної бази, яка б забезпечила їх ефективну діяльність, управління цими господарствами через впровадження систем обліку та контролю. Отримані результати дають змогу зробити наступні висновки:

1. Можливості сільських господарств бюджетних установ необхідно враховувати в державних програмах розвитку АПК.

2. Використовувати меморіально-ордерну форму з застосуванням первинних документів, уніфікованих для підприємств АПК на основі “Методичних рекомендацій з планування, обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у сільському господарстві”, для установ Держдепартаменту з виконання покарань застосовувати таблицю трансформації з журнально-ордерної форми в меморіально-ордерну, розглянуту в дисертації.

3. Проводити роботу з визначення окремих аспектів облікової політики, які можливо застосовувати у підсобних господарствах та передбачати таке застосування окремим наказом.

4. Вважати доцільним створення систем управлінського обліку, які б задовольняли оперативною інформацією керівників підсобних господарств та адміністрацію бюджетних установ для забезпечення беззбиткової роботи.

5. Рекомендувати ведення обліку витрат та доходів за центрами відповідальності (ферми, поля, культури), використання спеціальних відомостей, які дозволяють систематизувати дані про витрати і випуск продукції.

6. Використовувати для відображення і аналізу процесів матеріального виробництва метод “стандарт-кост”. Запровадити бюджетування в центрах відповідальності, проводити економічний аналіз за напрямками діяльності.

7. Ревізію фінансово-господарської діяльності підсобних господарств проводити у відповідності з рекомендованою нами програмою, вважати доцільною незалежну аудиторську перевірку.

8. Для отримання оперативної інформації про активи підприємства необхідно проводити міжінвентаризаційні раптові перевірки місць зберігання цінностей, застосовуючи статистичний спосіб вибірки позицій для перевірки.

9. В процесі розробки бізнес-планів та маркетингової політики підсобних сільських господарств враховувати особливості їхньої діяльності: орієнтація на конкретні установи; створення за рахунок позабюджетних коштів; обмеженість в можливостях використання продукції; особливості бухгалтерського обліку, звітності, ціноутворення, оподаткування; відсутність управлінського обліку; використання як трудової сили утримуваного контингенту.

10. Підвищити роль Державної контрольно-ревізійної служби в контролі за діяльністю підсобних сільських господарств бюджетних установ за рахунок створення підрозділу в обласному управлінні ДКРС з контролю за позабюджетними коштами.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Коваль П. Ф. Облік та контроль діяльності підсобних сільських господарств бюджетних установ – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 – бухгалтерський облік, аналіз та аудит. – Національний аграрний університет, м. Київ, 2003.

Дисертація присвячена актуальним питанням вдосконалення систем обліку та контролю діяльності підсобних сільських господарств бюджетних установ, що сприятиме їх ефективному розвитку та економічному зростанню в умовах формування в Україні ринкових відносин. У дисертації досліджуються тенденції розвитку та проблеми сільських господарств бюджетних установ, вплив їх управлінсько-технологічних особливостей на організацію обліку і контролю.

На підставі дослідження розроблені “Рекомендації з обліку, аналізу і контролю діяльності підсобних сільських господарств бюджетних установ”. Запропоновано застосування меморіально-ордерної форми обліку для бюджетних установ з використанням загальноприйнятих для системи АПК первинних документів, у відповідності з “Методичними рекомендаціями з планування, обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у сільському господарстві”; таблицю для переходу з журнально-ордерної форми на меморіально-ордерну; програму ревізії фінансово-господарської діяльності; порядок проведення вибіркових перевірок місць зберігання товарно-матеріальних цінностей.

З метою покращення інформаційного забезпечення управління витратами підсобного сільського господарства пропонується використання методичних прийомів управлінського обліку: визначення точок беззбитковості, бюджетування, методу “стандарт-кост” тощо.

Обґрунтовані особливості проведення економічного аналізу, прогнозування, бізнес-планування.

Ключові слова: бюджетні установи, позабюджетні кошти, підсобні сільські господарства, меморіально-ордерна форма, управлінський облік, економічний аналіз, контроль.

Коваль П. Ф. Учет и контроль деятельности подсобных сельских хозяйств бюджетных учреждений – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.04 – бухгалтерский учет, анализ и аудит. – Национальный аграрный университет, Киев, 2003.

Диссертация посвящена актуальным вопросам усовершенствования систем учета и контроля деятельности подсобных сельских хозяйств бюджетных учреждений, что будет способствовать их эффективному развитию и экономическому росту в условиях формирования в Украине рыночных отношений. В диссертации исследуются тенденции развития и проблемы сельских хозяйств бюджетных учреждений, влияние их управленческо-технологических особенностей на организацию учета, экономического анализа и контроля.

Бюджетные учреждения и организации свою деятельность полностью или частично организовывают за счет финансирования из государственного или других бюджетов.

Вследствие снижения финансирования, основой для покрытия его отсутствия, стали средства, полученные от предоставления различных профильных, а потом все чаще и не профильных услуг. Одним из таких направлений, как раз, и есть создание и развитие уже существующих внебюджетных сельских хозяйств.

Эти хозяйства создаются и как учебные, прежде всего, в научно-исследовательских учреждениях, профессионально-технических, высших и средних специальных учебных заведениях сельскохозяйственного направления.

Как подсобные они действуют в сельских общеобразовательных школах, школах-интернатах, учреждениях департамента по исполнению наказаний, подразделениях министерства обороны и других военизированных формирований.

В системе министерств охраны здоровья, труда и социальной политики они, кроме того, выполняют лечебно-профилактическую роль.

Особенностью их есть то, что они выступают не как самостоятельные объекты хозяйствования. И прежде всего выполняют вспомогательную роль для выполнения основных функций, предусмотренных программами бюджетных учреждений.

Главной особенностью этих хозяйств, как объектов учета и контроля, есть необходимость отражать результаты производственной деятельности в системе учета и отчетности бюджетных учреждений.

Изучен действующий порядок организации учета и контроля