· в рамках внутрісоюзівської дипломатії Німеччина поводиться і діє як “велика держава”;

· національні інтереси визначають німецьку європейську політику;

· визначена ієрархія пріоритетів в ЄС;

· відносини з Францією базуються на балансі політичних інтересів;

· поряд із нововведеннями активно використовуються досвід і здобутки Боннської республіки.

11. Отже, протягом першого канцлерства Шрьодера, Берлінська республіка, відстоюючи власні національні інтереси, стала на шлях “нормалізації” і своєї європейської політики, що призвело до переоцінки властивих попередній ФРН ідеологічних і політичних табу і обумовило модернізацію європейської політики об’єднаної Німеччини за умови збереження її парадигмального розвитку.

12. Модернізація німецької політики в Європі обумовила зміни в підходах німецької політичної та наукової еліти до євроінтеграційного курсу Києва. Від сприйняття України в якості потенційного вогнища нестабільності і ядерної небезпеки в Європі до підтримки українських прагнень інтегруватися в ЄС. Передумовами такої еволюції є як політичні і економічні процеси в Україні, так і міжнародні чинники – розширення ЄС та актуалізація в світі безпекової теми внаслідок терактів 11 вересня 2001 року.

13. Значна частина німецьких науковців і політиків виступає проти принципової відмови Україні в її майбутньому членстві в ЄС. Разом з тим, вони звертають увагу на нагальну потребу в демократизації української політичної системи і подоланні залишків старої радянської культури та ментальності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кондратюк С. Контури нової європейської політики ФРН // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. – К.: Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАН України, 2001. – Вип.№17. – С.25-32.

2. Кондратюк С. “Нормалізація” німецької зовнішньої політики // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. – К.: Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАН України, 2002. – Вип.№19. – С.62-72.

3. Кондратюк С. Нові концептуальні підходи у стратегії ЄС щодо України // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. – К.: Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАН України, 2002. – Вип.№20. – С.59-65.

4. Кондратюк С. До питання про європейську політику ФРН // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. – К.: Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАН України, 2002. – Вип.21. – С.42-46.

АНОТАЦІЇ

Кондратюк С.В. Європейська політика об’єднаної Німеччини. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 2003.

Дисертація є комплексним дослідженням розвитку європейської політики Німеччини після об’єднання. На основі порівняльного аналізу європейської політики урядів Г.Коля (1982-1998) та Г.Шрьодера (1998-2002) автором досліджено еволюцію підходів правлячих кіл ФРН до європейської інтеграції.

В дисертації визначено вплив європейської політики ФРН на досягнення державної єдності німецького народу у процесі подолання воєнно-політичного розколу континенту. Проаналізовано процес “нормалізації” німецької зовнішньої політики й адаптації німецько-французьких відносин до нового положення об’єднаної Німеччини в Європі. Розглянуто особливості формування основних напрямків німецької інтеграційної політики і з’ясовано причину невідповідностей в європейській політиці ФРН після 1990 року. Досліджено еволюцію підходів урядових і наукових кіл об’єднаної Німеччини до євроінтеграційного курсу України.

Ключові слова: об’єднана Німеччина, європейська інтеграція, франко-німецький тандем, розширення ЄС.

Кондратюк С.В. Европейская политика объединенной Германии. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности 23.00.04 – политические проблемы международных систем и глобального развития. – Институт мировой экономики и международных отношений НАН Украины, Киев, 2003.

В диссертации, на основе сравнительного анализа европейской политики канцлеров Гельмута Коля (1982-1998) и Герхарда Шрёдера (1998-2002), исследуются особенности политического курса объединенной Германии в ЕС, а также сложный процесс его становления и развития после 1990 года.

В рукописи проанализированы концептуальные основы интеграционной политики Западной Германии в послевоенный период. Констатировано, что активное участие ФРГ в ЕЭС должно было, с одной стороны, исключить возможность немцев угрожать миру в Европе, и тем самым заслужить доверие западных союзников, с другой – способствовать созданию предпосылок для преодоления в будущем национального раскола. Руководствуясь такими соображениями, Конрад Аденауер соединил в общественном сознании граждан ФРГ успешное развитие процессов европейской интеграции с национальными интересами, что обусловило, в последствии, приоритет европейских интересов во внешнеполитическом курсе федерального правительства.

Прийдя к власти в 1982 году, Гельмут Коль начал оказывать существенную поддержку углублению и расширению интеграционных процессов в Западной Европе, а также значительно активизировал франко-немецкое сотрудничество, превратив его в подлинный “мотор” развития ЕЭС. На рубеже 80-х – 90-х годов такая политика способствовала тому, что канцлер проявил политическую инициативу, успешно провел переговоры по вопросу окончательного урегулирования немецкого вопроса и мирным путем достиг национального единства.

После объединения Германии, её руководители заявили, что будут продолжать прежний внешнеполитический курс и, особенно активно, европейскую политику. Результаты исследования периода пребывания Г.Коля у власти после 1990 года свидетельствуют о том, что, не смотря на некоторые изменения в европейской стратегии правительственной консервативно-либеральной коалиции, обусловленные новым положением страны и изменившейся международной обстановкой, а также на эрозию немецко-французских отношений, внешняя политика объединеной Германии осуществлялась в русле концепций “старой” ФРГ.

Победа на парламентских выборах 1998 года социал-демократов и зеленых привела к формированию новой правительственой коалиции во главе с канцлером Г.Шрёдером, которая провозгласила переход власти от поколения, которое пережило Вторую мировую войну, к молодому послевоенному поколению. В сфере внешней политики новое правительство, фактически, завершило процес её “нормализации”, что предполагало отказ от некоторых ограничений, присущих политике “старой” ФРГ, а также осуществило перевод столицы из Бонна в Берлин, что символизировало переход от внешнеполитической традиции Боннской республики в политику уже Берлинской ФРГ.

Значительной особеностью стратегии Г.Шрёдера в ЕС стало “новое определение акцентов” в условиях сохранения концептуальных основ европейской политики Боннской республики. Это означало поиск нового баланса между интеграцией и национальными интересами, как и четкое определение немецких интересов в ЕС и их активную защиту в рамках внутренней дипломатии Союза.

Были смещены акценты и в отношениях с Францией. Теперь основой сотрудничества является не общее желание развивать европейское сотрудничество, а политический баланс интересов в ЕС. Соответственно там, где они совпадают, сохраняется “мотор”; если есть противоречия – возникает конкуренция, которая наблюдается в вопросах о расширении, аграрной реформе и будущей модели Евросоюза.

Подводя итоги первого легислатурного периода Шрёдера, можно сделать вывод о том, что он предложил и реализовал более прагматичный и активный сценарий адаптации европейской политики объединеной Германии к новому положению страны в Европе, чем его предшественик. Такая модернизация немецкой политики в Европейском Союзе обусловила также изменения и в оценках политической и научной элиты Германии евроинтеграционого курса Киева: от восприятия Украины как очага нестабильности и угрозы европейской безопасности в сторону поддержки украинского стремления в Европу.

Ключевые слова: объединеная Германия, европейская интеграция, франко-немецкий тандем, расширение ЕС.

Kondratuik S.V. European policy of united Germany. – Manuscript.

Dissertation on winning of scientific candidate degree in politic science 23.00.04 – political problems of international systems and global development. – Institite of World Economy and International Relations of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2003.

The thesis presents complex investigation of development German European policy after unification. The author investigates evolution of German approach towards integration in Europe on the base of comparative analysis European policies realized by Kohl (1982-1998) and Schrцder (1998-2002).

The dissertation defines the influence of FRG’s European policy on German unification. It analyses the process of “Normalization” German foreign policy and adaptation Franco-German cooperation to the new position of united Germany in Europe. It also examines the speciality of formation of the main directions of German integrational policy and gives reasons for inadequacies in German European policy after 1990. The evolution of German officials and experts approaches concerning perspectives Ukrainian Eurointegrational policy has also been investigated.

Key words: united Germany, European integration, Franco-German tandem, enlargement of EU.