ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
Кравченко Валентина Леонідівна
УДК 331.5 : 053.81
молодіжний сегмент ринку праці: методологія і перспективи розвитку
Спеціальність 08.09.01 – Демографія, економіка праці,
соціальна економіка і політика
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ-2003
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Раді по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України.
Науковий керівник: доктор економічних наук
Заяць Тетяна Анатоліївна,
Рада по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України, завідувач відділу проблем відтворення людського капіталу та розселення
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор ПЕТРОВА ІРИНА ЛЕОНІДІВНА, Інститут економіки, управління та господарського права "Крок", завідувач кафедри менеджменту та маркетингу;
кандидат економічних наук МАКАРОВА ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА, Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, завідувач відділу соціальної політики.
Провідна установа:
Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра управління персоналом, м. Київ.
Захист відбудеться 13 жовтня 2003р. о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.
Автореферат розісланий “10” вересня 2003 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
доктор економічних наук, професор Бандур С.І.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Необхідність оптимізації основних параметрів національного ринку праці потребує переходу до якісно нового стану його найважливіших сегментів, серед яких особливе функціональне значення має молодіжний. Сучасний розвиток цього сегменту характеризується посиленням протиріч між попитом на робочу силу молоді та її пропозицією, деформованістю регіональної, галузевої та секторної структури зайнятості, ускладненням процесу залучення молоді до сфери продуктивної трудової діяльності, а також недосконалістю механізму його державного регулювання. Актуальність вирішення, гострота та складність цих проблем обумовлюють потребу наукового обгрунтування нової методології і методики дослідження структурно-динамічних зрушень у межах молодіжного сегменту національного ринку праці та визначення перспектив його розвитку.
До наукової розробки теоретичних та прикладних проблем розвитку національного ринку праці в умовах поглиблення його структурної неоднорідності значний внесок зробили: С.І. Бандур, Д.П.Богиня, О.А. Бугуцький, І.В. Бушмарін, В.С. Васильченко, В.І. Герасимчук, В.М. Данюк, М.І. Долішній, С.І. Дорогунцов, Т.А. Заяць, С.М. Злупко, Р.П. Колосова, А.М. Колот, Г.І. Купалова, В.І. Куценко, Л.Д. Лебединська, Е.М. Лібанова, О.В. Макарова, В.В. Онікієнко, І.Л. Петрова, С.І. Пирожков, Л.В. Торгова, М.В. Шаленко, О.О. Яременко та інші.
Проте залишаються недостатньо розробленими окремі теоретико-методологічні і методичні проблеми формування і розвитку молодіжного сегменту ринку праці. Існує нагальна необхідність оцінки інтегрованості молоді в існуючий соціально-економічний простір, прогнозування основних параметрів молодіжного сегменту національного ринку праці й розробки стратегічних напрямів його розвитку в умовах поступового нарощування темпів економічного зростання в країні.
Головна ідея дисертаційної роботи полягає у тому, щоб на основі власних методологічних і методичних розробок обгрунтувати перспективні напрями розвитку молодіжного сегменту національного ринку праці, враховуючи особливості його диференційованості, динаміку зрушень у структурі цього сегменту та специфіку інтегрованості його суб'єктів в існуючий соціально-економічний простір.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведене дисертаційне дослідження безпосередньо пов’язане з тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, а саме з темами: "Проблеми сталого розвитку і основні напрями структурних трансформацій в економіці України" (державний реєстраційний номер 01010007882), в межах якої автором виявлено новітні сучасні тенденції формування і розвитку молодіжного сегменту національного ринку праці; “Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів на тривалу перспективу (комплексне фундаментальне дослідження)” (державний реєстраційний номер 0100U000657), в якій роль автора полягала в обґрунтованні перспектив розвитку молодіжного сегменту ринку праці на основі прогнозної оцінки його найважливіших параметрів; “Формування стратегії забезпечення продуктивної зайнятості за умов модернізації економіки” (державний реєстраційних номер 0102U006924), при виконанні якої дисертантом відпрацьовано стратегію подальшого розвитку цього сегменту національного ринку праці, а також розроблено і обґрунтовано напрями підвищення інтегрованості молоді у сферу продуктивної трудової діяльності.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка методологічних та методичних засад формування молодіжного сегменту національного ринку праці, його комплексної оцінки та визначення перспектив розвитку в контексті завдань сучасної соціально-економічної політики України. Відповідно до визначеної мети в роботі поставлені й послідовно розв’язувалися такі задачі:
·
поглибити методологію дослідження молодіжного сегменту ринку праці;
·
розробити методологічні і методичні засади оцінки інтегрованості молодіжного сегменту в сучасну модель національного ринку праці; на їх основі виявити інтеграційні та дезінтеграційні взаємозв’язки в системі “молодіжний сегмент – національний ринок праці”;
·
обгрунтувати методологічні і методичні основи прогнозування основних параметрів молодіжного сегменту ринку праці;
·
поглибити методичні аспекти соціально-економічної оцінки важливих характеристик молодіжного сегменту ринку праці, на базі яких оцінити істотні зрушення в його регіональній, галузевій та секторній структурах;
·
виявити особливості формування і розвитку молодіжного сегменту регіональних ринків праці України, здійснити їх типологію за основними показниками і специфічними рисами;
·
розробити концептуальні основи формування молодіжного сегменту ринку праці та обгрунтувати методи його регулювання в умовах модернізації економіки;
·
здійснити прогнозну оцінку основних характеристик молодіжного сегменту ринку праці України та її регіонів до 2010 р. на основі власних методологічних і методичних розробок;
·
розробити стратегію розвитку молодіжного сегменту ринку праці України, яка відповідатиме умовам поступового нарощування темпів економічного зростання, та запропонувати комплексну систему заходів щодо її реалізації.
Об’єктом дослідження є процеси формування основних параметрів молодіжного сегменту національного ринку праці в умовах модернізації економіки України.
Предметом дослідження є методологічні, методичні та прикладні проблеми формування і розвитку молодіжного сегменту національного ринку праці.
Методи дослідження. В дисертаційній роботі застосовувались такі наукові методи: метод системного аналізу, абстракції та аналогії - для поглиблення соціально-економічної сутності молодіжного сегменту ринку праці, обґрунтування методологічних основ оцінки його інтегрованості в сучасний соціально-економічний простір; економіко-статистичні методи (групувань, побудови динамічних рядів, графоаналітичний, кореляційно-регресивний), функціональний аналіз, класифікація та типологія - для оцінки динаміки розвитку молодіжного сегменту ринку праці з урахуванням його соціально-економічної диференційованості; системно-структурний, векторний та порівняльного аналізу - для детальної оцінки зрушень у структурі молодіжного сегменту ринку праці у регіональному, галузевому та секторному розрізах; сценарне моделювання, колективна експертна оцінка, метод найменших квадратів – для розробки багатоваріантного прогнозу розвитку молодіжного сегменту національного ринку праці.
Інформаційною базою дисертаційного дослідження слугували Закони України та нормативні акти Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України; опубліковані матеріали Міністерства праці і соціальної політики України, Державного комітету статистики України, Державного комітету у справах сім’ї та молоді, Державної служби зайнятості, Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, науково-дослідних організацій України, Міжнародної організації праці.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукову новизну дисертаційного дослідження визначають такі теоретико-методологічні і прикладні результати:
·
поглиблено соціально-економічну сутність молодіжного сегменту ринку праці шляхом обгрунтування принципів, методів, критеріальних ознак його виокремлення в структурі національного ринку праці, яка, на відміну від існуючої, враховує специфіку багатоетапного залучення молоді до продуктивної трудової діяльності та особливості диференційованості цього сегменту;
·
вперше розроблено методологічні і методичні засади оцінки інтеграційних та дезінтеграційних процесів в системі “молодіжний сегмент – національний ринок праці” з визначенням системи критеріїв та індикаторів такої оцінки, які дають змогу виявити і оцінити суперечливі процеси у сфері формування і розвитку цього сегменту національного ринку праці;
·
обгрунтовано алгоритм прогнозування основних параметрів молодіжного сегменту національного ринку праці, який базується на оптимальному поєднанні існуючих методів, передбачає реалізацію головних функцій прогнозної оцінки і дотримання її принципів загальноекономічного і процедурного характеру;
·
поглиблено методику соціально-економічної оцінки молодіжного сегменту ринку праці, яка, на відміну від існуючих підходів, охоплює цілий комплекс його найважливіших характеристик, а саме: напрями і форми руху робочої сили; рівні її зайнятості і незайнятості; співвідношення потенційної і реальної складових цього сегменту; якісний склад працюючих осіб у віці до 28 років; їх забезпеченість трудовими доходами; місткість досліджуваного сегменту;
·
поглиблено і апробовано у регіональному, галузевому і секторному розрізах методичні основи оцінки структурно-динамічних зрушень у молодіжному сегменті національного ринку праці, які базуються на векторному підході і дають змогу визначити напрями, динаміку та інтенсивність досліджуваних зрушень;
·
виявлено регіональну специфіку тенденцій і напрямів розвитку молодіжного сегменту національного ринку праці у контексті здійснюваних трансформаційних процесів в економіці України, здійснено типологію молодіжних сегментів регіональних ринків праці за основним показниками і специфічними рисами;
·
розроблено концептуальні основи формування молодіжного сегменту ринку праці з урахуванням принципу узгодження соціально-економічних інтересів усіх активних суб’єктів національного ринку праці, рекомендацій щодо розмежування сфери державного й ринкового регулятивного впливу, пропозицій щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування у цій сфері; визначено пріоритети розвитку молодіжних сегментів регіональних ринків праці України та обґрунтовано засоби щодо їх забезпечення;
·
вперше обґрунтовано економічно доцільну стратегію розвитку молодіжного сегменту національного ринку праці в умовах структурної трансформації економіки та її модернізації з визначенням механізму реалізації, що дасть змогу забезпечити високий рівень конкурентоспроможності молоді на ринку праці.
Практичне значення одержаних результатів. Наукові результати дисертаційного дослідження створюють необхідне підгрунтя для теоретико-методологічного і методичного обгрунтування процесів формування і розвитку молодіжного сегменту ринку праці, а також вдосконалення механізму їх регулювання через розробку відповідних соціально-економічних прогнозів, регіональних програм зайнятості населення, підтримки молодіжного підприємництва, а також нормативно-правових документів з питань молодіжної політики.
Пропозиції щодо забезпечення збалансованого розвитку молодіжного сегменту національного ринку праці України були використані під час розробки щорічної доповіді Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України “Про становище молоді в Україні (1991-2002 роки)” та опрацюванні проекту Національної програми підтримки молоді на 2003-2008 роки Міністерством праці та соціальної політики України (лист № 3-3 / 6604-021-2 від 26.12.2002 р.).
Результати дисертаційного дослідження щодо оцінки можливостей забезпечення високого рівня конкурентоспроможності молоді на ринку праці, перспектив її включення у сферу продуктивної трудової діяльності, обгрунтування концептуальних основ формування молодіжного сегменту національного і регіональних ринків праці й розробки стратегії його розвитку в умовах поступового нарощування темпів економічного зростання були використані Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України в процесі проведення фундаментальних науково-дослідних робіт (лист № 25/201-15-12 від 31.03.2003 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторські розробки методологічних та методичних засад формування молодіжного сегменту національного ринку праці, оцінки його розвитку та визначення перспектив в контексті завдань сучасної соціально-економічної політики України. Наукові положення, висновки і рекомендації, які сформульовано у дисертації, одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті ідеї та положення, які отримані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретико-методологічні положення і практичні результати дисертаційного дослідження доповідалися на 8 конференціях, зокрема на Міжнародних науково-практичних конференціях: “Молодь на зламі тисячоліть: нове тисячоліття – нові проблеми ?” (м. Київ, 2000 р.), “Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки” (м. Київ, 2000 р.), “Сучасні проблеми управління” (м. Київ, 2001 р.); “Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики ” (м. Київ, 2001 р.), “Україна: шляхами віків” (м. Київ, 2002 р.); Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Економічні проблеми розвитку регіонів та підприємств на початку ХХІ ст.” (м. Полтава, 2001 р.), “Освіта як фактор національної безпеки” (м. Київ, 2002 р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 13 наукових праць (в тому числі 9 - у фахових виданнях) загальним обсягом 4,1 друк. арк., з них особисто автору належить 3,9 друк. арк.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 230 стор. тексту, який містить 31 таблицю та 6 рисунків, з яких лише 3 займають всю площу стор. Список використаних джерел налічує 154 найменування, викладених на 15 стор.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У першому розділі “Методологічні та методичні основи формування молодіжного сегменту ринку праці та його прогнозування” поглиблено методологію дослідження молодіжного сегменту ринку праці; розроблено методологічні і методичні засади оцінки його інтегрованості в існуючий соціально-економічний простір; на їх основі виявлено сучасні особливості інтеграційної взаємодії в системі "молодіжний сегмент - національний ринок праці"; обгрунтовано принципи, методи та етапи середньо- і довгострокового прогнозування молодіжного сегменту національного ринку праці в період структурної модернізації економіки України.
Провідним методологічним підходом дослідження молодіжного сегменту як структурного елементу національного ринку праці обрано сегментаційний. Його застосування базувалося на розумінні сегментації як багатоаспектної категорії, сутність якої полягає у цілеспрямованому поділі суб'єктів ринку праці на окремі сегменти за певними критеріальними ознаками структурної і функціональної неоднорідності сукупної пропозиції робочої сили. Дисертантом обгрунтовано такі принципи, яких необхідно дотримуватись з метою виокремлення молодіжного сегменту ринку праці: принцип чіткості сегментних рис, який вимагає встановлення чітких границь сегменту, в рамках яких мобільність робочої сили обмежена; принцип однорідності сегменту ринку праці, відповідно до якого виділений сегмент повинен об'єднувати суб'єктів ринку праці з точки зору максимальної подібності їхньої соціально-економічної поведінки, зумовленої єдністю потреб та інтересів; принцип кількісного вимірювання параметрів сегменту ринку праці, дотримання якого дає змогу виявити і оцінити потреби продавців та споживачів послуг праці, а також реакцію досліджуваного сегменту на певний регулятивний вплив; принцип оцінки виокремленого цільового сегменту за його величиною, який вимагає адекватності місткості сегменту витратам на реалізацію заходів ефективної соціально-економічної політики у цій сфері; принцип достатньої сформованості інформаційних зв'язків між суб'єктами цільового сегменту ринку праці, застосування якого забезпечує ефективне використання існуючих та формування нових інформаційних зв'язків.
На основі обґрунтованих принципів та визначених демографічних, соціально-економічних та психологічних критеріальних ознак дисертантом поглиблено соціально-економічну сутність молодіжного сегменту ринку праці. Доведено, що вона полягає у сукупності відносин, що формуються у межах тієї складової ринку праці, специфічними рисами суб'єктів якої є належність до певної соціально-економічної групи населення та незавершеність процесу включення у продуктивну трудову діяльність порівняно з працівниками інших вікових груп населення.
Дисертантом виявлено структурну неоднорідність молодіжного сегменту ринку праці, по-перше, через його виокремлення серед основних складових національного ринку праці: первинного та вторинного, формального та неформального, зовнішнього та внутрішнього, а також регіонального, локального та галузевого; по-друге, на основі його диференціації за такими ознаками, як форма залучення молоді до процесу суспільного виробництва, етапи її соціально-економічного становлення, освітній, професійний та соціальний статус, форми зайнятості.
У дисертаційній роботі викладено методологічні і методичні засади оцінки інтегрованості молодіжного сегменту в модель національного ринку праці. Вони базуються на сукупності таких вихідних методологічних положень: 1) інтеграція молодіжного сегменту в існуючий соціально-економічний простір являє собою процес несуперечливого становлення та ефективного функціонування системи "молодіжний сегмент - національний ринок праці", який супроводжується зростанням інтенсивності взаємозв'язків між елементами цієї системи і зменшенням її відносної автономності; 2) дезінтеграція – процес зниження інтенсивності соціально-економічної взаємодії елементів цієї системи та підвищення рівня автономності їх формування, функціонування і розвитку, який зумовлює дискримінацію інтересів молоді на ринку праці та зниження конкурентоспроможності її робочої сили.
Враховуючи ці методологічні положення, дисертантом розроблено систему критеріїв оцінки інтегрованості молодіжного сегменту в модель національного ринку праці. Головним серед них обрано рівень конкурентоспроможності робочої сили молоді (її квалафікаційно-освітній потенціал повинен бути достатнім для того, щоб на рівних з працівниками інших вікових груп конкурувати на ринку праці, а також мобільно та раціонально реагувати на коливання його кон’юнктури). Запропоновано індикатори ефективності інтеграції молоді в сучасний соціально-економічний простір: і1 - індикатор зайнятості молоді, який показує співвідношення між рівнем зайнятості економічно активної молоді та економічно активного населення віком 30-49 років; і2 – індикатор економічної активності молоді, який характеризує співвідношення між чисельністю економічно активного й економічно неактивного населення обраних нами вікових груп. Результати розрахунку відповідних індикаторів (табл. 1) показали недостатню інтегрованість молоді в сучасний соціально-економічний простір, а також істотну диференціацію ступеня такої інтегрованості (він зростає від найменшого значення - для групи молоді віком 15-19 років до найбільшого значення - для вікової групи 25-29 років).
З метою визначення перспектив розвитку молодіжного сегменту ринку праці України доведено доцільність прогнозування його найважливіших параметрів у комплексі з ретроспективним аналізом і концепцією формування цього сегменту ринку праці (рис.1) на основі синтезу таких методів: сценарного підходу, методу найменших квадратів, колективної експертної оцінки, нормативного прогнозу. Необхідним є дотримання загальноекономічних принципів (поліваріантності, єдності кількісних і якісних характеристик, оптимального поєднання методів) й принципів процедурного характеру (послідовного звуження сфери невизначеності перебігу подій у межах молодіжного сегменту ринку праці; обмеження відносно неістотних відхилень; дотримання основних соціально-економічних співвідношень цього сегменту). Відповідно до запропонованого алгоритму процедуру прогнозування доцільно здійснювати у чотири етапи з розробкою декількох варіантів прогнозу.
У другому розділі “Сучасні тенденції та регіональні особливості формування і розвитку молодіжного сегменту ринку праці України” поглиблено методику комплексної соціально-економічної оцінки цього сегменту, на основі якої виявлено особливості та сучасні тенденції його розвитку на національному і регіональному рівнях; досліджено зрушення у його структурних характеристиках у регіональному, галузевому та секторному розрізах.
Обгрунтовані у дисертації методичні засади оцінки основних параметрів молодіжного сегменту ринку праці охоплюють: напрями і форми руху робочої сили між внутрішньофірмовою та зовнішньою, циркулюючою та потенційною складовими цього сегменту (крім того, у межах кожної з них), а також між регіонами, сферами економічної діяльності та галузями економіки; рівні зайнятості і незайнятості молоді диференційовано за її віковими групами, які дають змогу враховувати специфіку процесу багатоетапного залучення молоді до продуктивної трудової діяльності; якісні характеристики робочої сили молоді, насамперед, її кваліфікаційно-освітній рівень та його взаємозв’язок з рівнем трудових доходів; забезпеченість молоді трудовими доходами порівняно з
Таблиця 1
Динаміка основних показників інтегрованості молодіжного сегменту в національний ринок праці України у 1997-2001 рр.
Показники |
Умовні позначення |
1997 |
1998 |
1999 |
2000 |
2001
Співвідношення чисельності економічно активного й економічно неактивного населення віком 30-49 років, разів |
Еа:Ена |
13,9 |
10,7 |
6,3 |
7,1 |
6,6
Співвідношення чисельності економічно активної й економічно неактивної молоді:
- віком 15-19 років, разів |
EaІ : EнаІ |
0,3 |
0,4 |
0,2 |
0,2 |
0,2
- віком 20-24 роки, разів | EaІІ : EнаІІ | 3,7 | 2,9 | 2,2 | 2,2 | 2,0
- віком 25-29 років, разів | EaІІІ : EнаІІІ | 11,4 | 8,2 | 4,9 | 5,6 | 5,1
Співвідношення чисельності зайнятого й економічно активного населення віком 30-49 років, разів |
Чз : Еа |
0,973 |
0,895 |
0,901 |
0,896 |
0,898
Співвідношення чисельності зайнятої й економічно активної молоді:
- віком 15-19 років, разів |
ЧзІ : EaІ |
0,752 |
0,705 |
0,588 |
0,599 |
0,647
- віком 20-24 років, разів | ЧзІІ : EaІІ | 0,929 | 0,802 | 0,776 | 0,795 | 0,805
- віком 25-29 років, разів | ЧзІІІ : EaІІІ | 0,887 | 0,857 | 0,861 | 0,856 | 0,883
Індикатор зайнятості молоді:
- віком 15-19 років |
i1І |
0,773 |
0,788 |
0,652 |
0,668 |
0,721
- віком 20-24 років | i1ІІ | 0,955 | 0,896 | 0,862 | 0,888 | 0,897
- віком 25-29 років | i1ІІІ | 0,912 | 0,958 | 0,956 | 0,955 | 0,983
Індикатор економічної активності молоді:
- віком 15-19 років |
i2 I |
0,019 |
0,036 |
0,031 |
0,023 |
0,023
- віком 20-24 років | i2 II | 0,267 | 0,274 | 0,353 | 0,305 | 0,305
- віком 25-29 років | i2III | 0,820 | 0,766 | 0,778 | 0,789 | 0,765
Розраховано за даними: Економічна активність населення у 1997 р.: Стат. зб. - К.: Держкомстат України, 1998 р. – с. 37 ; Економічна активність населення у 1998 р.: Стат. зб. - К.: Держкомстат України, 1999 р. – с. 25; Економічна активність населення у 1999 р. : Стат. зб. - К.: Держкомстат України, 2000 р. – с. 62, 84, 210; Економічна активність населення у 2000 р.: Статистичний зб. - К.: Держкомстат України, 2001 р. – с. 52; Економічна активність населення України у 2001 р.: Стат. зб. - К.: Держкомстат України, 2002 р. – с. 78- 84.
Блок ретроспективного аналізу
Оцінка інтегрованості молодіжного сегменту в модель національного ринку праці |
Аналіз регіональних особливостей молодіжного сегменту ринку праці |
Оцінка зрушень у структурних характеристиках молодіжного сегменту ринку праці
Типологія регіонів за основними показниками молодіжного сегменту ринку праці | Оцінка зрушень у регіональній структурі молодіжного сегменту ринку праці | Оцінка зрушень у галузевій структурі молодіжного сегменту ринку праці | Оцінка зрушень у секторній структурі молодіжного сегменту ринку праці
Визначення особливостей інтеграції молодіжного сегменту в модель національного ринку праці | Визначення особливостей дезінтеграції молодіжного сегменту в модель національного ринку праці | Регіони першого типу | Регіони другого типу | Регіони третього типу | Регіони четвертого типу
Концептуальний блок | Розробка концепції перспективного розвитку молодіжного сегменту з урахуванням необхідності його максимальної інтегрованості в модель національного ринку праці: постановка цілей та їх декомпозиція на конкретні задачі, пов’язані з вирішенням вже існуючих та очікуваних соціально-економічних проблем
Прогнозний блок | Обґрунтування завдань, вихідних положень і принципів прогнозування молодіжного сегменту ринку праці | Побудова алгоритму прогнозування молодіжного сегменту ринку праці | Реалізація процедури прогнозування молодіжного сегменту ринку праці | Прогноз-діагностика | Розробка можливих варіантів розвитку молодіжного сегменту ринку праці, виходячи з відповідної концепції його розвитку
Прогноз-передбачення | Обгрунтуван-ня очікуваної динаміки кількісних і якісних показників молодіжного сегменту ринку праці
Конструктивний блок | Розробка комплексу заходів для досягнення стратегічних цілей розвитку молодіжного сегменту ринку праці
Рис.1 Блок-схема прогнозування тенденцій розвитку молодіжного сегменту ринку праці
представниками інших вікових груп населення; зрушення в структурі молодіжного сегменту ринку праці у галузевому, територіальному та секторному розрізах з застосуванням векторного підходу; місткість цього сегменту.
Виявлено такі новітні тенденції формування і розвитку молодіжного сегменту ринку праці України.
На рівні реального ринку праці:
спостерігається падіння попиту на послуги праці молоді внаслідок структурної кризи економіки та тривалого падіння рівня суспільного виробництва. На тлі загальноукраїнського скорочення попиту на робочу силу (на 41,3 % за 1996-2000 рр.) попит на послуги праці молоді скорочувався більш високими темпами (на 64 % за той самий період);
відбувається інтенсивне зростання чисельності незайнятих та безробітних серед молоді. За період 1996-2000 рр. чисельність офіційно зареєстрованої безробітної молоді зросла втричі (відповідно з 118,7 тис. осіб до 358,8 тис. осіб). Крім того, майже 20 % безробітної молоді – це випускники загальноосвітніх шкіл, вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації. При цьому, державна служба зайнятості працевлаштовує близько 32 % випускників навчальних закладів, решта влаштовується самостійно, проходить перекваліфікацію чи поповнює ряди добровільно безробітних;
зменшуються обсяги і рівень зайнятості молоді в галузях економіки. За період 1996-2000 рр. загальна чисельність молоді, зайнятої в усіх сферах економічної діяльності, зменшилась з 2547,0 тис. осіб у 1996 р. до 2389,8 тис. осіб у 2000 р., або на 6,2 %. Ці зміни супроводжувались істотною трансформацією галузевої структури зайнятості молоді;
поглиблюється диспропорція між пропозицією робочої сили з боку осіб у віці 15-28 років та попитом на неї. Протягом 1996-2000 рр. у межах молодіжного сегменту ринку праці значення коефіцієнту навантаження на одне вільне робоче місце (вакансію) збільшилось у 15,5 разів і на початок 2000 р. становило 31 особу (для національного ринку праці значення аналогічного показника становило 24 особи).
На рівні потенційного ринку праці:
на тлі істотного зниження попиту на послуги навчання в галузі промисловості, будівництва та сільського господарства зберігається стійка тенденція до збільшення чисельності бажаючих отримувати економічну, юридичну та медичну освіту. В умовах загострення невідповідності професійно-кваліфікаційної структури молодих працівників сучасним запитам економіки такі зрушення не сприятимуть формуванню збалансованого ринку праці.
У дисертації здійснено типологію молодіжних сегментів регіональних ринків праці України за виявленими тенденціями та особливостями їх формування і розвитку. Виокремлено чотири типи відповідних сегментів. До першого типу віднесено молодіжні сегменти ринків праці Сумської, Полтавської, Харківської, Київської, Черкаської областей та м. Києва, які характеризуються наближеністю значень регіональних показників до загальноукраїнського рівня, їх істотною внутрішньорегіональною диференціацією внаслідок більш інтенсивного обороту робочої сили; другий тип формують молодіжні сегменти ринків праці Автономної Республіки Крим, Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, які вирізняються високим, порівняно з середнім в Україні, рівнем зайнятості молоді, її трудової мобільності та самозайнятості, а також нижчими темпами зростання коефіцієнту навантаження на одне вільне робоче місце (вакансію); третій тип – це молодіжні сегменти ринків праці Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Чернівецької, Вінницької, Тернопільської, Хмельницької, Волинської, Рівненської, Житомирської та Чернігівської областей, для яких характерними є чітко виражені ознаки трудодепресивності; до четвертого типу входять молодіжні сегменти ринків праці Донецької, Луганської, Запорізької, Дніпропетровської, Кіровоградської областей з незначною розбалансованістю попиту на послуги праці молоді та їх пропозицією, високою мобільністю працівників, специфікою сфери прикладання праці молоді внаслідок вузької спеціалізації господарського комплексу регіонів.
На основі власних методичних розробок у дисертації здійснено комплексну оцінку зрушень у структурі молодіжного сегменту національного ринку праці у територіальному, галузевому і секторному розрізах. Найбільш чутливою до зміни міжрегіональних економічних співвідношень виявилась регіональна структура попиту на послуги праці молоді, що здебільшого обумовлено здатністю роботодавців мобільно реагувати на коливання кон’юнктури ринку (зокрема, в результаті перерозподілу обсягів загальної потреби у робочій силі між регіонами України протягом 1996-2000 рр. загальний коефіцієнт зрушень у цій сфері становив 0,935). Разом з цим, регіональна структура молодіжної зайнятості характеризувалась відносною стабільністю (коефіцієнт зрушень - 0,997). Розрахунок зрушень у галузевій структурі молодіжного сегменту ринку праці показав найбільш істотні трансформації напередодні років, упродовж яких відбувалося зростання обсягів реального ВВП (у 1997-1998 рр. ланцюговий коефіцієнт зрушень у галузевій структурі зайнятості становив 0,904, вивільнення молоді - 0,958). На основі оцінки зрушень у структурі молодіжного сегменту ринку праці у секторному розрізі зроблено висновок про позитивний вплив недержавного сектора економіки на підвищення ефективності використання праці молоді.
У третьому розділі “Перспективи розвитку молодіжного сегменту ринку праці України в контексті завдань сучасної соціально-економічної політики держави” розроблено концептуальні основи формування молодіжного сегменту ринку праці, а також стратегію його розвитку, яка враховує найбільш імовірні прогнозні тенденції і можливості його збалансованого функціонування у перспективі.
Запропоновані дисертантом концептуальні основи розвитку молодіжного сегменту ринку праці передбачають розширення сфери продуктивної зайнятості молоді на основі модернізації робочих місць, її залучення до підприємницької діяльності, а також забезпечення високого рівня конкурентоспроможності на ринку праці.
Доведено, що формування структурно цілісного, оптимально інтегрованого в існуючий соціально-економічний простір молодіжного сегменту ринку праці вимагає:
посилення державного регулювання потенційної складової молодіжного сегменту ринку праці (в частині формування кваліфікаційно-освітньої структури робочої сили молоді) та на етапі залучення молоді до продуктивної трудової діяльності. Необхідно посилити державне регулювання ринку освітніх послуг щодо підготовки молодих фахівців диференційовано за галузями знань; в його компетенції мають бути введені прогнозування попиту на робочу силу молоді у розрізі професій та планування кваліфікаційно-освітньої структури її пропозиції;
розширення сфери дії ринкових регуляторів у межах реальної складової молодіжного сегменту ринку праці, яке дасть змогу сформувати необхідний механізм мотивації до продуктивної праці та професійної мобільності. Державне регулювання повинно сприяти обмеженню молодіжної зайнятості у неформальному секторі економіки, а також попередженню дискримінації молоді на ринку праці та зростанню її безробіття;
стратегічного планування напрямів розвитку молодіжного сегменту ринку праці з метою розв’язання найбільш гострих соціально-економічних проблем його формування на трудодепресивних територіях, у межах вільних економічних зон, на територіях пріоритетного розвитку;
гармонійного поєднання державного управління і місцевого самоврядування з метою узгодження національних і територіальних пріоритетів розвитку молодіжного сегменту ринку праці. Органам місцевого самоврядування необхідно надати більше повноважень у розв'язанні таких проблем, як: розвиток інфраструктури ринку праці; стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць; стимулювання молодіжного підприємництва; забезпечення активної взаємодії наукових центрів з обласними державними адміністраціями в розробці стратегії розвитку молодіжних сегментів регіональних ринків праці.
У дисертації обгрунтовано пріоритети державного регулювання молодіжних сегментів регіональних ринків праці України. Зокрема, для сегментів першого типу такими пріоритетами є розширення їхньої місткості за рахунок галузей, що складають основу інноваційного зростання цих територій; другого типу – зниження внутрішньорегіональної диференціації основних показників розвитку цього сегменту; третього типу – подолання застійних явищ на ринку праці та оптимізація галузевої структури молодіжної зайнятості; четвертого типу – розширення сфери молодіжної зайнятості поза межами базових галузей економіки та створення належних умов для ефективної реалізації трудового потенціалу молоді.
Здійснено прогнозну оцінку особливостей розвитку молодіжного сегменту національного ринку праці за трьома сценаріями. За оптимістичним варіантом прогнозу до 2010 р. очікується зростання попиту на робочу силу молоді на 53,5 %; загальної чисельності молоді, зайнятої у галузях економіки, - на 24,7 %. Активізація зрушень у галузевій структурі зайнятості молоді, підвищення частки сфери послуг та зменшення частки промисловості і сільського господарства
Рис. 2 Схема формування стратегії розвитку молодіжного сегменту національного ринку праці
зумовлять зниження коефіцієнту навантаження на одне вільне робоче місце (вакансію) у 3,4 рази за 2003-2010 рр. За інерційним сценарієм розвитку подій очікується збереження тенденцій, що склалися у ретроспективному періоді. За песимістичним варіантом прогнозу протягом 2003-2010 рр. попит на послуги праці молоді, який формуватиметься в офіційному секторі економіки, зросте лише на 18,0 %, а чисельність молоді, зайнятої у галузях офіційної економіки, - на 6,5%.
Запропоновано загальну схему формування стратегії розвитку молодіжного сегменту національного ринку праці (рис. 2), на основі якої розроблено можливі варіанти економічно доцільних стратегій розвитку цього сегменту.
В результаті всебічної оцінки стратегічних цілей, напрямів і механізму їх реалізації, очікуваних наслідків, а також переваг і недоліків кожної з них обрано оптимальну стратегію, зорієнтовану на забезпечення високого рівня конкурентоспроможності робочої сили молоді. Обгрунтовано відповідні заходи щодо стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць, формування прогресивної територіально-галузевої структури молодіжної зайнятості, покращання професійно-кваліфікаційних характеристик робочої сили у межах молодіжного сегменту національного ринку праці.
ВИСНОВКИ
Дисертація містить нові науково обгрунтовані результати, які створюють необхідне підгрунтя для розв'язання важливого наукового завдання – теоретико-методологічного та методичного обгрунтування процесів формування і розвитку молодіжного сегменту ринку праці та вдосконалення механізму їх регулювання в умовах модернізації економіки. Проведене дисертаційне дослідження дає змогу зробити такі висновки:
1.
Методологічні засади комплексного дослідження молодіжного сегменту ринку праці повинні передбачати дотримання системи принципів (чіткості сегментних рис, однорідності сегменту ринку праці, кількісного вимірювання параметрів сегменту ринку праці, оцінки виокремленого цільового сегменту за його величиною, достатньої сформованості інформаційних зв'язків між суб'єктами цільового сегменту ринку праці) з урахуванням демографічних, соціально-економічних й психологічних критеріальних ознак.
2.
Молодіжний сегмент ринку праці України характеризується структурною неоднорідністю. Її специфіку доцільно оцінювати шляхом чіткого виокремлення цього сегменту в структурі основних складових національного ринку праці та на основі подальшої його диференціації за найважливішими соціально-економічними ознаками робочої сили. Це дає змогу ефективно вирішувати проблеми розвитку кожного структурного елементу молодіжного сегменту національного ринку праці в процесі розробки державної політики ринку праці та підвищувати таким чином ефективність її реалізації.
3.
Функціональне значення молодіжного сегменту ринку праці полягає в тому, щоб забезпечувати ефективну інтеграцію молоді в існуючий соціально-економічний простір. Інтеграцію в системі “молодіжний сегмент – національний ринок праці” слід розуміти як процес, що супроводжується посиленням інтенсивності взаємодії між її елементами, їх взаємообумовленістю і зменшенням відносної автономності. В процесі розвитку дезінтеграційних процесів у вказаній системі дискримінуються інтереси молоді на ринку праці та знижується рівень конкурентоспроможності її робочої сили.
4.
Головним критерієм оцінки інтегрованості молоді в існуючий соціально-економічний простір слід обирати рівень конкурентоспроможності її робочої сили. Система додаткових критеріїв повинна включати такі, як: відповідність якісної, насамперед професійно-кваліфікаційної, та кількісної структури попиту на робочу силу молоді її пропозиції; мінімізація резерву незайнятих серед цієї групи населення на фіксованому та повному ринку праці; оптимізація обсягів і структури вивільнення молоді із галузей економіки; диференціація ступеня охоплення профорієнтаційними послугами суб’єктів першого (віком 15-19 років) та другого (віком 20-24 роки) структурних елементів молодіжного сегменту. Апробація запропонованих методичних засад оцінки дала змогу виявити недостатню інтегрованість молодіжного сегменту в сучасний ринок праці України та існуючі у цій сфері проблеми.
5.
Середньо- та довгострокове прогнозування якісних і кількісних параметрів молодіжного сегменту ринку праці доцільно здійснювати поетапно, на
основі оптимального поєднання існуючих методів прогнозування (сценарного підходу, методу найменших квадратів, колективної експертної оцінки, нормативного прогнозу) з дотриманням принципів прогнозування загальноекономічних та процедурного характеру.
6.
Соціально-економічну оцінку основних параметрів молодіжного сегменту ринку праці необхідно здійснювати комплексно, охоплюючи найважливіші аспекти його формування і розвитку, зокрема, напрями і форми руху молодіжної частки робочої сили; рівні зайнятості і незайнятості працівників молодших вікових груп; поширення регламентованих і нерегламентованих форм зайнятості молоді; якісний склад працюючої молоді; місткість досліджуваного сегменту.
7.
В межах національного ринку праці України сформовано чотири типи молодіжних сегментів регіональних ринків праці, які вирізняються між собою, насамперед, особливостями формування попиту на робочу силу віком до 28 років; динамікою територіально-галузевих зрушень у сфері зайнятості молоді; коефіцієнтом навантаження на одне вільне робоче місце.
8.
Активізація структурних трансформацій є однією з важливих передумов забезпечення позитивних тенденцій у сфері формування і розвитку молодіжного сегменту ринку праці. Особливо важливою є трансформація територіально-галузевої структури зайнятості в межах цього сегменту національного ринку праці на основі поглиблення спеціалізації кожного з регіонів України у загальноукраїнському поділі праці.
9.
Формування молодіжного сегменту національного ринку праці повинно базуватися на концепції, яка передбачає розширення сфери продуктивної зайнятості на основі модернізації робочих місць, забезпечення активної мотивації молоді до підприємницької діяльності, а також високого рівня її конкурентоспроможності на ринку праці.
10.
Необхідно посилити функції державного регулювання процесів трансформації територіально-галузевої структури молодіжного сегменту ринку праці на основі підтримки його оптимальної місткості та посилення соціальних гарантій зайнятості молоді, а також функції органів місцевого самоврядування у реалізації завдань ефективного використання праці молоді через розгалуження інфраструктури ринку праці, стимулювання роботодавців до працевлаштування молоді на продуктивні робочі місця шляхом надання їм пільгових кредитів, дотацій.
11.
Перспективний розвиток молодіжного сегменту ринку праці України має ґрунтуватися на стратегії забезпечення високого рівня конкурентоспроможності робочої сили молоді на національному ринку праці, реалізація комплексу заходів якої забезпечуватиме збалансоване функціонування цього сегменту, а також його ефективну інтеграцію у соціально-економічний простір.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у наукових фахових виданнях:
1.
Кравченко В.Л. Сучасний стан зайнятості молоді в регіонах України// Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр. – Ч. І. – К.: РВПС України НАН України. – 2001. - С. 195-198.
2.
Заяць Т.А., Кравченко В.Л. Методологічні аспекти дослідження молодіжного сегменту ринку праці // Зайнятість та ринок праці: Міжвід. наук. зб. – К.: РВПС України НАН України. – 2001. – Вип. 15. – С. 16-26 (Особистий внесок: розроблено методологічну схему виокремлення молодіжного сегменту в структурі національного ринку праці, відповідні принципи, методи, критеріальні ознаки, обгрунтовано соціально-економічну сутність та особливості диференціації цього сегменту).
3.
Кравченко В.Л. Молодіжний сегмент ринку праці: новітні тенденції та перспективи розвитку в Україні// Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил в Україні. – 2001. - Вип. 5. – С. 197-203.
4.
Кравченко В.Л. Проблеми ефективного використання праці молоді в Україні// Проблеми формування ринкової економіки: Міжвід. наук. зб. Спец вип. Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики. – К.: КНЕУ. - 2001. – С. 180-184.
5.
Кравченко В.Л. Оцінка зрушень у молодіжному сегменті ринку праці за формами власності України// Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – 2002. – С.131-134.
6.
Кравченко В.Л. Взаємозв’язок оплати праці й зайнятості в умовах становлення і розвитку молодіжного сегменту ринку праці// Наукові праці: Науково-методичний журнал: Економічні науки.– Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили. - 2002. – Вип. 6. - Т. 19. – С. 95-98.
7.
Кравченко В.Л. Оцінка зрушень в регіональній структурі
