ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК 347.4

КУЛІШЕНКО Валерія Сергіївна

ЗАХИСТ ВІД НЕПРАВОМІРНОГО ВИКОРИСТАННЯ ДІЛОВОЇ

РЕПУТАЦІЇ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ У КОНКУРЕНЦІЇ

Спеціальність 12.00.04 - Господарське право;

господарсько-процесуальне право

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Донецьк – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі підприємницького та комерційного права Одеської національної юридичної академії МОН України (м. Одеса).

Науковий керівник – доктор юридичних наук, професор

Саніахметова Ніна Олексіївна,

Одеська національна юридична академія МОН України,

завідуюча кафедрою підприємницького та

комерційного права (м. Одеса)

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор

Бобкова Антоніна Григорівна,

Донецький національний університет МОН України,

завідуюча кафедрою господарського права (м. Донецьк)

кандидат юридичних наук

Кузьміна Світлана Анатоліївна,

Інститут економіко-правових досліджень НАН України,

старший науковий співробітник

відділу проблем господарського права (м. Донецьк)

Провідна установа – Національна юридична академія України

ім. Ярослава Мудрого МОН України (м. Харків).

Захист відбудеться “  ” червня 2003 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .170.01 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий “  ” травня 2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Граніш В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Загальновизнаним є те, що конкуренція – це основа ринкової економіки, потужний стимул економічного росту, поліпшення якості продукції, прискорення науково-технічного прогресу та зниження витрат виробництва і цін. Конкуруючий або вільний ринок, як правило, працює на користь споживачів, оскільки допомагає підтримувати низькі ціни, високу якість продукції і пропонує споживачам значну свободу вибору. Щоб вільний ринок працював, конкуренція має бути чесною і добросовісною. Свобода і добросовісність економічної конкуренції є основними умовами ринкової економіки. Суспільні інтереси, інтереси конкурентів і споживачів є пріоритетними у захисті від недобросовісної конкуренції.

Законодавство відіграє значну роль у запобіганні і захисті від недобросовісної конкуренції. Воно спрямовано на забезпечення свободи і функціонування конкурентного процесу. Основним джерелом правового регулювання недопущення та припинення недобросовісної конкуренції в Україні є Закон “Про захист від недобросовісної конкуренції”. Законодавство про захист від недобросовісної конкуренції базується на конституційній забороні недобросовісної конкуренції і конституційному обов'язку держави захищати конкуренцію у підприємницькій діяльності.

Актуальність теми дослідження визначається необхідністю створення механізму правового захисту від недобросовісної конкуренції, де важливе місце належить захисту від неправомірного використання ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції. Неправомірне використання ділової репутації суб'єктів господарювання на ринку є самим поширеним видом недобросовісної конкуренції в Україні. Ця категорія протиправної поведінки є однією з найпоширеніших в усьому світі, з нею пов'язане виникнення самого поняття недобросовісної конкуренції в першій половині ХIХ століття.

Вищезазначене обумовлює актуальність вирішення низки питань науково-теоретичного і практичного характеру щодо правового захисту від неправомірного використання ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції, що необхідно для здійснення ефективного захисту від недобросовісної конкуренції. Правові проблеми захисту від неправомірного використання ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції не були предметом фундаментальних монографічних досліджень в Україні, що також обумовлює необхідність їх аналізу з метою розробки пропозицій щодо удосконалення законодавства України про захист від недобросовісної конкуренції і практики його застосування.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Одеської національної юридичної академії МОН України за темою “Правові проблеми розвитку сучасної української держави” (державний реєстраційний номер 01010001195), зокрема, теми науково-дослідної роботи кафедри підприємницького та комерційного права Одеської національної юридичної академії МОН України “Правове регулювання підприємницької діяльності в Україні”, де дисертант брала участь як співвиконавець. Внеском автора у розробку теми є самостійний аналіз правових засобів захисту від неправомірного використання ділової репутації суб’єктів господарювання як виду недобросовісної конкуренції, а також визначення підстави та видів юридичної відповідальності за це правопорушення.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка конкретних пропозицій щодо удосконалення правового захисту у конкуренції на підставі проведеного комплексного аналізу чинного вітчизняного законодавства про захист від неправомірного використання ділової репутації суб’єктів господарювання як виду недобросовісної конкуренції та практики його застосування.

Відповідно до зазначеної мети у процесі дослідження були поставлені і вирішені такі задачі:

досліджено стан українського законодавства про захист від неправомірного використання ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції;

з’ясовано поняття конкуренції, права на конкуренцію, заборони недобросовісної конкуренції;

надано поняття та визначено основні ознаки неправомірного використання ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції;

виявлено види неправомірного використання ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції;

проаналізовано правопорушення у вигляді неправомірного використання ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції та його склад;

виявлено види юридичної відповідальності за неправомірне використання ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції;

розроблено пропозиції щодо удосконалення законодавства про захист від неправомірного використання ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції.

Об’єктом дослідження є неправомірне використання ділової репутації суб’єкта господарювання у конкуренції з точки зору охоронно-правових аспектів.

Предметом дослідження є захист від неправомірного використання ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції як виду недобросовісної конкуренції.

Методологічна база дослідження даної роботи базується на діалектичному методі пізнання правового захисту від неправомірного використання ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції. У дисертації використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема: формально-логічний, системно-структурний, порівняльно-правовий.

Аналіз сучасного стану законодавства про захист від неправомірного використання ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції здійснено автором за допомогою формально-логічного методу, який, крім того, використовувався у процесі вироблення пропозицій щодо шляхів удосконалення правового захисту від неправомірного використання ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції.

Через призму системно-структурного аналізу досліджено неправомірне використання ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції, а також його окремі аспекти.

Аналіз різних підходів до правового захисту від недобросовісної конкуренції у вітчизняному і зарубіжному законодавстві, наукових позицій, висловлених вченими стосовно досліджуваних у дисертації проблем, здійснено за допомогою порівняльно-правового методу.

Теоретичну основу дослідження складають здобутки теорії господарського права. Під час роботи над дисертацією використовувалися теоретичні положення наукових праць, присвячені проблемам господарського законодавства, зокрема, законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, що викладені у роботах провідних українських і зарубіжних вчених-юристів: А.Г. Бобкової, В.М. Гайворонського, Д.В. Задихайло, І.Є. Замойського, Г.Л. Знаменського, Н.М. Корчак, С.А. Кузьміної, В.В. Лаптєва, Н.С. Малеїна, В.К. Мамутова, В.С.Мартем’янова, Г.В. Пронської, Н.О. Саніахметової, К.Ю.Тотьєва, В.В.Хахуліна, О.О. Чувпила, В.С. Щербини тощо.

У роботі досліджено окремі акти конкурентного законодавства Німеччини, Російської Федерації, Сполучених Штатів Америки, Франції, Швейцарії, Японії, а також ЄС.

Емпірична база. У дослідженні використані Конституція України та закони України, інші нормативно-правові акти, листи і роз’яснення Вищого господарського суду України, а також практика Антимонопольного комітету України та його органів і практика господарських судів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що у дисертації вперше у вітчизняній юридичній науці здійснений комплексний аналіз засобів захисту від неправомірного використання ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції з точки зору його правових засобів. Основні результати дослідження полягають у тому, що:

вперше:

визначені основні ознаки неправомірного використання ділової репутації суб'єктів господарювання у конкуренції як виду недобросовісної конкуренції: це поведінка суб’єкта господарювання у сфері конкурентної господарської діяльності; вона суперечить правилам законодавства та (або) чесним звичаям у підприємництві; завдає шкоди або створює загрозу завдання шкоди суспільним інтересам, інтересам конкурентів і споживачів; порушує право суб'єкта господарювання на ділову репутацію; тягне імовірність змішування споживачами діяльності носія ділової репутації і недобросовісного конкурента;

сформульоване наукове визначення поняття “неправомірне використання ділової репутації суб'єктів господарювання у конкуренції” як протиправної поведінки суб'єкта господарювання, що завдає шкоди конкурентним господарським (підприємницьким) відносинам, порушує законодавство про захист від недобросовісної конкуренції, права на вільну, чесну конкуренцію і ділову репутацію шляхом експлуатації ділової репутації іншого суб'єкта господарювання-конкурента, що тягне імовірність змішування споживачами діяльності носія ділової репутації (добросовісного конкурента) і недобросовісного конкурента;

надана характеристика і визначена специфіка чотирьох видів неправомірного використання ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції: неправомірного використання чужих позначень, рекламних матеріалів і упаковки; неправомірного використання товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу; недобросовісної порівняльної реклами;

визначена підстава юридичної відповідальності за неправомірне використання ділової репутації суб'єктів господарювання у конкуренції; у тому числі такі елементи складу цього правопорушення, як введення або імовірність введення в оману споживачів, а також змішування або можливість змішування з господарською діяльністю конкурента;

охарактеризовано різногалузеві види юридичної відповідальності за неправомірне використання ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції;

удосконалено і дістало подальший розвиток:

зроблені конкретні висновки і пропозиції щодо удосконалювання Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, зокрема:

внесення змін у назву глави 2 вищезазначеного Закону та її формулювання – “неправомірне використання ділової репутації і результатів роботи суб'єкта господарювання”;

використання у ст. Закону “Про захист від недобросовісної конкуренції” не вичерпного переліку позначень, надання їх узагальненого позначення – результати інтелектуальної діяльності і прирівняні до них засоби індивідуалізації суб'єкта господарювання, індивідуалізації продукції, виконуваних робіт, послуг;

визначення більш широкого позначення правопорушення, передбаченого у ст. Закону “Про захист від недобросовісної конкуренції” як “підміна товару”, що включає заміну більш відомих товарів менш відомими товарами; заміну товарів вищої якості товарами нижчої якості та підміну суб'єктом господарювання своїм товаром товару іншого суб'єкта господарювання;

встановлення у ст. цього Закону прямої заборони недобросовісної порівняльної реклами, у котрій, зокрема невірно подана природа, характеристики, якість або географічне походження товарів, послуг чи діяльності іншого суб’єкта господарювання – конкурента, а також передбачити норму, що забороняє поширення інформації, що вводить в оману;

збільшення передбаченого ст. Закону “Про захист від недобросовісної конкуренції” шестимісячного терміну звернення із заявою про захист суб'єктів господарювання, права яких були порушені діями, визнаними недобросовісною конкуренцією, зокрема, неправомірним використанням ділової репутації суб’єкта господарювання у конкуренції, до трирічного терміну.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що викладені у роботі висновки та пропозиції можуть бути використані у законотворчому процесі.

Прикладний характер дослідження дозволяє використовувати його результати у практиці органів захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема, Антимонопольного комітету України та його органів. Положення проведеного дослідження використані в роботі підприємства ДПЗД “Укрінтеренерго” (довідка № від 18.11.2002 р.) та ДП МОУ “Одесавіаремсервіс” (довідка № /СП від 18.11.2002 р.).

Положення дисертації можуть бути використані у навчальному процесі при читанні лекцій та проведенні практичних занять за курсом “Господарське право”. Розробку теми здійснено також для поглиблення навчальних процесів Одеської національної юридичної академії МОН України. Зокрема, матеріали дисертаційної роботи використовуються при проведенні практичних занять з курсу “Підприємницьке право”, при читанні спеціального курсу “Контрактне право” (довідка № від 22.11.2002 р.).

Окремі положення та висновки, сформульовані у дисертації, мають дискусійний характер і можуть бути основою для подальших наукових досліджень.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати дисертаційної роботи отримані особисто автором на основі проведеного аналізу законодавства України про захист від неправомірного використання ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри підприємницького та комерційного права Одеської національної юридичної академії МОН України, на трьох наукових конференціях Одеської національної юридичної академії МОН України (2000, 2001, 2002 рр.); на міжнародних науково-практичних конференціях: “Сучасний конституціоналізм та конституційна юстиція” (м. Одеса, 2000 р.); “Державне регулювання торгівлі в ринкових умовах” (м. Київ, 2001 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи розвитку підприємництва в Україні” (м. Донецьк, 2000 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 робіт, у тому числі 7 статей у наукових фахових виданнях, загальним обсягом 3,3 д.а., з яких особисто належать автору 3,2 д.а.

Структура й обсяг дисертації обумовлені метою та завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, 8 підрозділів, висновків. Загальний обсяг дисертації – 178 сторінок комп’ютерного тексту. Робота містить також список використаних джерел із 207 найменувань та 3 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1. Неправомірне використання ділової репутації суб’єктів господарювання як вид недобросовісної конкуренції. Цей розділ присвячений аналізу поняття конкуренції та права на конкуренцію, загальній характеристиці недобросовісної конкуренції і поняттю неправомірного використання ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції.

Автором обґрунтовано, що поняття “конкуренція” можна розуміти як з об'єктивної, так і суб'єктивної сторони. З об'єктивної сторони, конкуренція - це економічні відносини між суб'єктами господарювання на ринку, результатом яких є певний стан ринку, при якому можлива свобода вибору для споживачів та суб'єктів господарювання і виключений вирішальний вплив окремого суб'єкта господарювання на ринок. З суб'єктивної сторони конкуренція - це вільні і правомірні дії суб'єктів господарювання змагального характеру, засновані на власних досягненнях і спрямовані на одержання переваг над іншими суб'єктами господарювання і, в остаточному підсумку, максимального прибутку.

У легальному визначенні поняття “економічна конкуренція (конкуренція)” відбиті як об'єктивний, так і суб'єктивний аспекти цього поняття. При цьому у понятті “економічна конкуренція” підкреслюється, що мова йде про змагання саме в економічній сфері, на ринку, і тим самим така конкуренція відмежовується від інших видів змагань, учасниками яких не є суб'єкти господарювання, що діють на ринку.

Автор доводить, що право на вільну і добросовісну конкуренцію – це право суб'єкта господарювання на змагальність за кращі умови господарювання на ринку. Це суб'єктивне право суб'єкта господарювання, що включає три елементи: а) можливість самого суб'єкта господарювання діяти певним чином – вільно і добросовісно конкурувати з іншими суб'єктами господарювання на ринку; б) можливість вимагати, щоб зобов'язані особи (конкуренти) діяли відповідно до правил, торгових й інших чесних звичаїв у підприємницькій діяльності, не порушували його право; в) можливість звертатися за захистом до управомочених державних органів у разі порушення права на конкуренцію, зокрема, діями, визнаними недобросовісною конкуренцією.

Отже, право на захист від недобросовісної конкуренції є одним з елементів права на вільну і добросовісну конкуренцію.

У роботі вказується, що з економічної точки зору, недобросовісна конкуренція – це антипод (протилежність) добросовісної конкуренції.

З юридичної точки зору, недобросовісна конкуренція – це зловживання правом на вільну і добросовісну конкуренцію, що є правопорушенням. Це дії суб'єктів, що вчиняються у рамках належного їм права на конкуренцію, але з порушенням його меж. При цьому дії суб'єкта господарювання формально обпираються на належне йому право, але при конкретній його реалізації вони набувають такої форми і характеру, що це призводить до порушення прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. У цих випадках право на конкуренцію здійснюється у протиріччі з його призначенням.

Запропоноване наступне наукове визначення недобросовісної конкуренції: недобросовісна конкуренція – це поведінка, що у будь-який спосіб суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям підприємницької діяльності, у відносинах між конкуруючими суб'єктами господарювання.

Обґрунтовується, що неправомірне використання ділової репутації суб'єктів господарювання як вид недобросовісної конкуренції має наступні ознаки:

це поведінка у сфері конкурентного господарювання (підприємництва) суперечить правилам законодавства та (або) чесним звичаям у підприємництві;

завдає шкоди або створює погрозу заподіяння шкоди суспільним інтересам, інтересам конкурентів і споживачів;

порушує право суб'єкта господарювання на ділову репутацію;

тягне імовірність змішування споживачами діяльності носія ділової репутації і недобросовісного конкурента.

Неправомірне використання ділової репутації суб’єкта господарювання слід відрізняти від інших видів правопорушень, визнаних недобросовісною конкуренцією.

Слід зазначити, що як перший вид недобросовісної конкуренції - неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання, так і другий його вид, позначений у главі 3 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” як “створення перешкод суб’єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції”, спрямовані на придбання необґрунтованих (неправомірних) переваг у конкуренції щодо його конкурентів на даному товарному ринку. У цьому розумінні найменування першого та другого видів недобросовісної конкуренції може викликати проблеми при їхньому розмежуванні.

Неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання у конкуренції дозволяє суб'єкту господарювання одержувати необґрунтовані конкурентні переваги. Подібні переваги набуваються не за рахунок більш ефективного господарювання або кращого задоволення запитів споживачів, а за допомогою недобросовісних конкурентних прийомів, що суперечать правилам, торговим і іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

Водночас, відмінною рисою цього виду правопорушення є те, що неправомірні переваги у конкурентній боротьбі досягаються не шляхом створення перешкод суб'єктам господарювання (що властиво правопорушенням, названим у ст. Закону “Про захист від недобросовісної конкуренції”), або порушення чинного законодавства, підтвердженого рішенням державного органа (ст. Закону), а шляхом експлуатації ділової репутації суб'єкта господарювання. Це призводить до змішування споживачами діяльності або товарів (робіт, послуг) справжнього носія ділової репутації (добросовісного конкурента) та її імітатора (недобросовісного конкурента).

Відмінність неправомірного використання ділової репутації суб’єктів господарювання від третього виду недобросовісної конкуренції, позначеного у главі Закону “Про захист від недобросовісної конкуренції” як “неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці”, полягає у тому, що означає незаконне використання чужої ділової репутації, але не присвоєння економічних цінностей конкурента, що властиво для неправомірного збирання, розголошення і використання комерційної таємниці, коли правопорушник заволодіває чужими діловими секретами.

Розділ 2. Види неправомірного використання ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції. Складається з трьох підрозділів, які характеризують відповідно неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів і упаковки, неправомірне використання товару іншого виробника і копіювання зовнішнього вигляду виробу, а також недобросовісну порівняльну рекламу.

Неправомірне використання чужих позначень як вид неправомірного використання ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції визначене у роботі як недобросовісні дії, що викликають або здатні викликати змішування з господарською діяльністю конкурента шляхом неправомочного використання результатів інтелектуальної діяльності і прирівняних до них засобів індивідуалізації суб'єкта господарювання чи товарів, у тому числі ідентичних або подібних знаків для товарів і послуг, фірмових найменувань, назв літературних і художніх творів і періодичних видань, рекламних матеріалів, упаковки товарів.

Склад правопорушення, названий у ст. Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, тісно пов'язаний із порушеннями законодавства про інтелектуальну власність, оскільки безпосередній об'єкт обох правопорушень той самий – виключне право суб'єкта господарювання на результати інтелектуальної діяльності і засоби його індивідуалізації на ринку.

Таке правопорушення, як неправомірне використання знаків для товарів і послуг суб’єктів господарювання-конкурентів, спрямоване насамперед на розпізнавальну й інформаційну функції цих знаків.

Незаконне використання чужого фірмового найменування у конкуренції посягає на ту цінність, що міститься у фірмовому найменуванні, із якою асоціюється ділова репутація суб’єкта господарювання-конкурента, і порушує принцип виключності як один з основних принципів фірмового найменування. Це правопорушення у конкуренції охоплює не всі порушення права на фірмове найменування суб’єкта господарювання, а лише ті, що здатні призвести до змішування з діяльністю іншого суб’єкта господарювання-конкурента і, отже, ввести в оману споживачів.

Вважається неточним використання у ст. Закону “Про захист від недобросовісної конкуренції” терміну “рекламні матеріали”, який у Законі України “Про рекламу” не застосовується. При неправомірному використанні рекламних матеріалів іншого суб’єкта господарювання-конкурента недобросовісно імітуються методи і способи реклами конкурентів. Захист згідно зі ст. Закону має здійснюватися у разі, якщо комерційна реклама включає такі характеристики, що визнані громадськістю й асоціюються з певним товаром виробника.

У дисертаційній роботі доводиться, що зазначені у ст.4 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” позначення не складають вичерпний перелік тих позначень, що індивідуалізують і виділяють суб’єкта господарювання у відносинах конкуренції на ринку, і отже, можуть неправомірно використовуватися у конкуренції.

Для кваліфікації певної дії у якості неправомірного використання товару іншого виробника (тобто правопорушення, вказаного у ст.5 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”), необхідно установити наступне:

правопорушник подав свої товари як товари суб’єкта господарювання-конкурента;

товари суб’єкта господарювання - конкурента мають репутацію;

є дійсне змішування або імовірність змішування споживачами щодо товарів правопорушника і суб’єкта господарювання - конкурента;

дія здатна завдати шкоди репутації товару суб’єкта господарювання – конкуренту або завдала такої шкоди.

До складу правопорушення підміни товару іншого суб’єкта господарювання – конкурента включаються наступні елементи: існування певної ділової репутації суб’єкта господарювання-конкурента; обманна поведінка з боку правопорушника; існування загрози завдання шкоди суб’єкту господарювання як результат підміни товару.

Для такого правопорушення, як копіювання зовнішнього вигляду виробу, вказаного у ч. ст. Закону “Про захист від недобросовісної конкуренції”, характерне те, що правопорушник у процесі запозичення результатів діяльності конкурента не додає ніяких додаткових власних зусиль, а його діяльність обмежується простим механічним відтворенням (копіюванням) зовнішнього вигляду виробів конкурента без будь-якого поліпшення.

Якщо зовнішній вигляд виробу втілений у промисловому зразку, що має функціональний характер (тобто його форма продиктована функціональною необхідністю і нерозривно пов'язана з корисним результатом), його копіювання не має підпадати під заборону, встановлену у ч. ст. Закону “Про захист від недобросовісної конкуренції”.

Використання порівняльної реклами в Україні має бути дозволене при певних умовах. Однак з урахуванням того, що порівняльна реклама може бути недобросовісною і тому наносити шкоду конкуренції, заподіювати шкоду конкурентам і мати негативний вплив на вибір споживачів, її регулювання має бути максимально деталізованим у Законах України “Про захист від недобросовісної конкуренції” і “Про рекламу”.

За змістом Закону, неправомірним може бути визнане порівняння у рекламі, якщо наведені відомості про товари, роботи, послуги не підтверджені фактичними даними, є недостовірними, необ'єктивними і некорисними для інформування споживачів.

Недобросовісною порівняльною рекламою слід вважати рекламу, яка містить порівняння у рекламі з товарами, роботами, послугами чи діяльністю іншого суб’єкта господарювання, якщо наведені відомості про товари, роботи, послуги не підтверджені фактичними даними, є недостовірними, необ’єктивними та некорисними для інформування споживачів, що вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди суб’єктам господарювання та державі.

Зокрема, порівняльна реклама має визнаватися неправомірною, коли:

товари, порівнювані у рекламі, не є дійсно порівняними один з одним;

схожі характеристики або компоненти не дорівнюються безпосередньо один з одним;

запропоновані порівняння не відносяться до істотних характеристик або компонентів із точки зору споживача;

різниці не є значимими і не виражаються кількісно.

Порівняльна реклама не може бути дозволена, якщо:

є імовірність введення в оману споживача;

вона не відповідає принципам добросовісної конкуренції;

предмет порівняння обраний таким чином, щоб досягти штучної переваги рекламодавця;

характеристики для порівняння не грунтуються на тих фактах, що можуть бути визнані істотними і не ясно заявлені у рекламі таким чином, щоб було очевидно, що дорівнюються схожі позиції;

є загальні твердження про перевагу товарів на основі обраних порівнянь;

ушкоджені або зіпсовані товари інших суб’єктів господарювання у рекламі використовуються не лише для цілей ілюстрації порівняльних тестів, при цьому джерело, природа і результати тестів не є ясними;

рекламодавці нечесним способом використовують репутацію, що відноситься до знака для товарів і послуг, фірмового найменування або рекламної компанії іншого підприємця;

порівняльна реклама схожа на іншу, що може ввести в оману споживачів або призвести до перекручування;

вона посилається на особистість або персональні характеристики конкурента.

Підлягає забороні порівняльна реклама, що безпосередньо або опосередковано дискредитує інші товари, рекламодавців або рекламу.

Розділ 3. Юридична відповідальність за неправомірне використання ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції. Цей розділ присвячений аналізу підстави юридичної відповідальності за неправомірне використання ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції та видам цієї відповідальності.

Відповідно до українського законодавства особливості законодавчої конструкції шкоди як результату неправомірного використання ділової репутації суб'єктів господарювання у конкуренції полягають у наступному. Закон “Про захист від недобросовісної конкуренції” не згадує про заподіяння майнової шкоди у вигляді збитків потерпілим (суб'єктам господарювання або споживачам). Отже, для визнання певних дій неправомірним використанням ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції не потрібно в обов'язковому порядку встановлювати наявність майнових збитків або збитку діловій репутації. Лише при застосуванні до правопорушника цивільно-правової санкції у вигляді відшкодування збитків за позовами заінтересованих осіб останніми має бути доведена наявність майнового збитку.

Не є обов'язковими елементами складу правопорушення неправомірного використання ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції майнова шкода і вина правопорушника. Відсутність цих елементів у законодавчій конструкції складу цього правопорушення вважаємо виправданою через спрямованість законодавства про захист від недобросовісної конкуренції на охорону інтересів споживачів і конкурентів.

Крім загальних елементів, до об'єктивної сторони складу правопорушення неправомірного використання ділової репутації суб'єктів господарювання у конкуренції можуть включатися такі факультативні або додаткові елементи як введення або імовірність введення в оману споживачів, а також змішування або можливість змішування з господарською діяльністю конкурента. Вони є спеціальними умовами юридичної відповідальності за це правопорушення.

У названих спеціальних умовах виражається, з одного боку, шкідливість, соціальна негативність цього правопорушення, і водночас, його специфіка у порівнянні з іншими видами недобросовісної конкуренції.

Вирішення питання про те, чи може незаконне використання ділової репутації суб'єкта господарювання ввести в оману споживача, вирішується відповідно до спроможності середнього споживача розрізнити суб'єктів господарювання – конкурентів або спірні товари. При неправомірному використанні товарів іншого виробника критерій розрізненості товарів або їхніх елементів є визначальним при встановленні можливості змішування.

Запропоноване у літературі введення до складу цього правопорушення таких додаткових елементів, як вина правопорушника і конкурентна мета, не можна прийняти, оскільки урахування цих елементів суб'єктивної сторони правопорушення буде негативно позначатися на ефективності захисту від недобросовісної конкуренції.

Система санкцій, встановлених українським законодавством за вчинення дій, визнаних неправомірним використанням ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції, є одним із засобів захисту від порушень суб'єктами господарювання конкурентного законодавства.

Вчинення дій, визначених Законом “Про захист від недобросовісної конкуренції” як неправомірне використання ділової репутації суб’єктів господарювання, тягне за собою накладання Антимонопольним комітетом України штрафів, передбачених Законом, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність у випадках, передбачених законодавством.

За правопорушення, вказані у ст. 4,6 Закону, може бути застосована санкція у вигляді вилучення у суб’єкта господарювання-правопорушника товарів з неправомірно використаним позначенням та копій виробів іншого суб’єкта господарювання.

За недобросовісну порівняльну рекламу можуть бути застосовані санкції, передбачені Законом України “Про рекламу”: стягнення штрафів (п.4 ст.27 Закону “Про рекламу”); заборона реклами (п.2 ст.27), примус правопорушника до публічного спростування реклами (ст.28), примус його до публікації відомостей, що коректують рекламу (п.6 ст.27).

Різноманіття галузевих видів юридичної відповідальності за недобросовісну конкуренцію зближає українське законодавство із законодавством багатьох зарубіжних держав, де відповідальність за недобросовісну конкуренцію настає у вигляді цивільно-правових, адміністративних та кримінально-правових санкцій.

ВИСНОВКИ

У висновках викладені основні результати дисертаційної роботи. Зокрема, зроблений висновок, що законодавство про захист від недобросовісної конкуренції вимагає значного удосконалення у сфері захисту від неправомірного використання ділової репутації суб'єктів господарювання у конкуренції.

Внаслідок аналізу захисту від неправомірного використання ділової репутації суб'єктів господарювання у конкуренції були зроблені наступні висновки, а також внесені пропозиції щодо удосконалення Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” і практики його застосування.

Доцільним є встановлення безпосередньо у Законі “Про захист від недобросовісної конкуренції” пряму заборону недобросовісної конкуренції в наступній нормі: “Всяка підприємницька діяльність, що вводить в оману або іншим способом порушує правила, торгові та інші чесні звичаї у підприємницькій діяльності, і впливає на відносини між конкурентами або між ними і споживачами, заборонена”.

Для усунення невідповідності між формулюванням окремих складів правопорушень, що визнаються неправомірним використанням ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції, і більш вузьким позначенням їхнього видового найменування у главі 2 Закону “Про захист від недобросовісної конкуренції” необхідне більш широке формулювання цього виду недобросовісної конкуренції – “неправомірне використання ділової репутації і результатів роботи суб'єкта господарювання”. Це потребує відповідних змін у назві глави 2 Закону “Про захист від недобросовісної конкуренції”.

Слід використовувати у ст.4 Закону “Про захист від недобросовісної конкуренції” невичерпний перелік позначень, дати узагальнене їхнє найменування, що відповідає чинному законодавству, – “результати інтелектуальної діяльності і прирівняні до них засоби індивідуалізації суб'єкта господарювання, індивідуалізації продукції, виконуваних робіт, послуг”.

Необхідно доповнити ст.4 Закону наступним положенням: використання дизайну або реклами конкурентів може бути визнано неправомірним лише у тому разі, якщо вони є оригінальними або творчими (винахідливими, образними) і тому розцінюються споживачами як елементи ідентифікації товарів суб'єкта господарювання.

Оскільки ділова репутація виробника (конкурента) може бути порушена не тільки неправомірним використанням його товару шляхом зміни або зняття позначень виробника, як це передбачено у ст.5 Закону “Про захист від недобросовісної конкуренції”, але й іншими способами, вважаємо, що це правопорушення слід позначити більш широко як “підміну товару”.

Правопорушення підміни товарів можуть бути підрозділені на:

заміну більш відомих товарів менш відомими товарами;

заміну товарів вищої якості товарами нижчої якості;

підміну суб'єктом господарювання своїм товаром товару іншого суб'єкта господарювання.

Слід установити у ст. 7 Закону “Про захист від недобросовісної конкуренції” пряму заборону недобросовісної порівняльної реклами, у котрій невірно подана природа, характеристики, якість або географічне походження товарів, послуг чи діяльності іншого суб’єкта господарювання - конкурента.

Необхідно закріпити у Законі норму, що забороняє поширення інформації, що вводить в оману, аналогічно законодавству про захист від недобросовісної конкуренції у країнах ЄС. Так, можна позначити, що інформацією, що вводить в оману, є поширення недостовірних відомостей, які вплинули або можуть вплинути на наміри особи щодо придбання або реалізації товарів, робіт, послуг суб'єкта, який ці відомості поширив.

Термін “суб'єкт господарювання”, що визначений у Законі “Про захист економічної конкуренції”, має застосовуватися у тому ж значенні й у Законі “Про захист від недобросовісної конкуренції”. Слід ч. ст. Закону “По захист від недобросовісної конкуренції” викласти у наступній редакції: “Терміни, які вживаються для цього Закону, визначені Законом України “Про захист економічної конкуренції”.

Оскільки склад правопорушення, передбачений ст. Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП), не збігається зі складом правопорушення, передбаченим у ст. Закону “Про захист від недобросовісної конкуренції”, необхідно усунути вищевказану колізію у законодавстві України.

Необхідно збільшити передбачений ст. Закону “Про захист від недобросовісної конкуренції” шестимісячний термін звернення із заявою про захист суб'єктів господарювання, права яких були порушені діями, визнаними недобросовісною конкуренцією, зокрема, неправомірним використанням ділової репутації суб’єкта господарювання у конкуренції, до трирічного терміну.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

АНОТАЦІЯ

Кулішенко В.С. Захист від неправомірного використання ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.04 – Господарське право; господарсько-процесуальне право. – Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2003.

У дисертації вперше у вітчизняній юридичній науці здійснений комплексний аналіз захисту від неправомірного використання ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції з точки зору його правових засобів. Визначені основні ознаки неправомірного використання ділової репутації суб'єктів господарювання у конкуренції як виду недобросовісної конкуренції. Сформульоване наукове визначення поняття “неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання у конкуренції”. Надані характеристики і зазначена специфіка чотирьох видів неправомірного використання ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції: неправомірного використання чужих позначень, рекламних матеріалів і упаковки; неправомірного використання товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу; недобросовісної порівняльної реклами. Визначена підстава юридичної відповідальності за неправомірне використання ділової репутації суб'єктів господарювання у конкуренції; у тому числі такі елементи складу цього правопорушення як введення або імовірність введення в оману споживачів, а також змішування або можливість змішування з господарською діяльністю конкурента. Охарактеризовані різногалузеві види юридичної відповідальності за неправомірне використання ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції. Зроблені конкретні висновки і пропозиції щодо удосконалення Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”.

Ключові слова: недобросовісна конкуренція, суб'єкт господарювання, неправомірне використання ділової репутації, порівняльна реклама, юридична відповідальність.

ANNOTATION

Kulishenko V.S. The Protection against Unlegal Use of Business Reputation of the Economic Subjects in a Competition. – Manuscript.

Thesis for a Candidate of Legal Sciences’ degree by speciality 12.00.04 – Economic Law; Economic Procedural Law. – Institute of Economic and Legal Research of the National Academy of Sciences of Ukraine, Donetsk, 2003.

In this manuscript for the first time in the history of Ukrainian Law science the complex analysis of the protection against unlegal use of business reputation of the economic subjects in a competition is carried out from the point of view of its legal aspects. The main tags of unlegal use of business reputation of the economic subjects in a competition as a kind of a unfair competition are defined; the scientific definition of concept "unlegal use of business reputation of the economic subjects in a competition" is formulated.The characteristics and specificity of four kinds of unlegal use of business reputation in a competition - unlegal use of the another's denotations, advertising materials and packing; unlegal use of the goods of other producer; copyings of appearance of a product; unfair comparative advertising - are indicated. The basis of the legal responsibility for unlegal use of business reputation of the economic subjects in a competition is defined. Different kinds of the legal responsibility for unlegal use of business reputation in a competition are described. The number of the concrete outputs and recomendations on perfecting the Law of Ukraine "About protection against an unfair competition" is made in the dissertation.

Key words: unfair competition, subject of managing, unlegal use of business reputation, comparative advertising, legal responsibility.

АННОТАЦИЯ

Кулишенко В.С. Защита от неправомерного использования деловой репутации субъектов хозяйствования в конкуренции. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.04 – Хозяйственное право; хозяйственно-процессуальное право. – Институт экономико-правовых исследований НАН Украины, Донецк, 2003.

Диссертация посвящена комплексному исследованию защиты от неправомерного использования деловой репутации субъектов хозяйствования в конкуренции с точки зрения правовых аспектов.

В работе определены основные признаки неправомерного использования деловой репутации субъектов хозяйствования в конкуренции как вида недобросовестной конкуренции: это поведение субъекта хозяйствования в сфере конкурентного хозяйствования (предпринимательства); оно противоречит правилам законодательства и (или) честным обычаям в предпринимательстве; причиняет вред или создает угрозу причинения вреда общественным интересам, интересам конкурентов и потребителей; нарушает право субъекта хозяйствования на деловую репутацию; влечет вероятность смешивания потребителями деятельности подлинного носителя деловой репутации и недобросовестного конкурента.

Сформулировано научное определение понятия “неправомерное использование деловой репутации субъектов хозяйствования в конкуренции” как противоправного вредоносного поведения субъекта хозяйствования, наносящего вред конкурентным предпринимательским отношениям, нарушающего законодательство о защите от недобросовестной конкуренции, права на свободную и честную конкуренцию и деловую репутацию посредством эксплуатации деловой репутации другого субъекта хозяйствования-конкурента, что влечет смешивание потребителями деятельности носителя деловой репутации (добросовестного конкурента) и