ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЯРОШЕНКО ЛАРИСА ВІКТОРІВНА
УДК:311.3:378
Статистичне забезпечення управління системою вищої
освіти України
Спеціальність 08.03.01 - Статистика
Автореферат дисертації
на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Київ - 1998
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі статистики Київського національного економічного університету Міністерства освіти України
Науковий керівник: Доктор економічних наук, професор
Герасименко Сергій Сергійович
Київський національний економічний
університет, завідуючий кафедрою статистики
Офіційні опоненти:
Доктор економічних наук, професор Швець
Віктор Григорович, Київський національний
університет ім. Т.Г. Шевченка, завідуючий
кафедрою бухгалтерського обліку та аудиту.
Кандидат економічних наук, доцент Матюша
Анатолій Миколайович, Інститут підготовки
спеціалістів статистики і ринку Держкомстату
України, завідуючий кафедрою інформатики
та обчислювальної техніки.
Провідна установа: Харківський державний університет Міносвіти України, м. Харків,
кафедри статистики і обліку, маркетингу.
Захист відбудеться 28 грудня 1998 р. о 16-00 годині на засіданні спеціалізованої
вченої ради Д.26.006.01 Київського національного економічного університету
за адресою: 252057, Київ-57, прос. Перемоги, 54/1, ауд. 16.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного
економічного університету
Автореферат розісланий 27 листопада 1998 року
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради ________________ Шарапов О.Д.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження і ступінь її розробки. Значення освіти для розвитку держави відомо давно. Зміни, що відбуваються в суспільстві, впливають на зміни в освіті, і - навпаки. При цьому організація і якість загальноосвітньої підготовки значно менше пов’язані із змінами в економіці країни та добробуті населення, ніж стан спеціальної освіти. На це звертали увагу багато вчених, які займалися вивченням взаємозв’язку розвитку вищої освіти з економічними показниками розвитку держави та її окремих регіонів. Серед них можна назвати С.Г. Струміліна, В.О.Жаміна, В.Комарова, В.В.Клочкова, А.А.Кугаєнко, М.Л.Левицького, Т.А. Дмитренко, Л.П.Одерій, В.П.Ніколаєва, С.С.Герасименко та зарубіжних: І.Фішера, Г.Джонсона, Т.Шульца, М.Блауга, Е.Кона, Ч.Бенсона, Р.Перлмена, Дж.Шихена, Х.Оостербека, Р.І Капелюшникова та інших.
Слід зауважити, що наукові розробки цих вчених були виконані або за матеріалами країн з економікою, яка централізовано планувалась (вчені колишнього СРСР), чи за матеріалами країн з розвиненою ринковою економікою (вчені західних країн). Праць, у яких розглядалися б методи аналізу ефективності управління вищою освітою в умовах перехідного періоду до ринкових відносин з’явилося поки що мало. В той же час, після розпаду СРСР система освіти України зазнала негативного впливу зовнішніх факторів , що знаходились за межами сфери її діяльності. Головні з них:
0
Економічні негаразди, пов’язані з переходом до ринкової економіки, які відобразились у високих темпах інфляції та зниженні ВВП.
0
Нові взаємовідносини централізованого та регіональних бюджетів, внаслідок чого були дестабілізовані джерела фінансування системи освіти.
0
Швидкий «моральний» знос учбових програм, що розроблялися для підготовки спеціалістів, необхідних економіці з централізованим управлінням та плануванням, але не потрібних у нинішніх умовах.
У межах самої системи освіти з’явились проблеми, що потребують негайного вирішення:
0
Невідповідність структур вищої і середньої освіти вимогам ринкової економіки.
0
Зниження, недостатність та нестабільність фінансування.
0
Посилення тенденції до диференціації в системі освіти.
0
Відсутність дійового механізму контролю та гарантії якості освіти через відсутність необхідної статистичної інформації про стан та діяльність освіти.
Розробка заходів для зупинення деструктивних процесів, що відбуваються зараз в системі освіти України, потребує її аналізу як галузі нематеріального виробництва, що дозволить застосувати відповідні статистичні показники та методи.
Виходячи з вищенаведеного, можна сказати, що актуальність теми дисертації полягає в необхідності підвищення в нових умовах ефективності управління системою вищої освіти, в цілому, та вузом, як її складовою ланкою, - з одного боку, і у відсутності необхідного статистичного забезпечення для використання відповідних методів - з іншого боку.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами темами.
Дисертаційну роботу виконано відповідно з планом науково-дослідних робіт Київського національного економічного університету за темою «Статистичне забезпечення аналізу та прогнозу соціально-економічних явищ і процесів в перехідний період. Розділ ІV. Статистичне забезпечення відтворення кадрів фахівців». № ДР 0196 У 007511, а також відповідно до Програми реформування державної статистики на період до 2002 року.
Мета роботи полягає в розробці методологічних питань статистичного дослідження ефективності управління вищою освітою в перехідний період та апробації цих положень для окремих регіонів та вузів України.
Для досягнення поставленої мети в дисертації визначені та розв’язані наступні задачі:
n
порівняльний аналіз статистичного забезпечення управління системами вищої освіти та їх головними складовими - вузами, розвинених країн Заходу і України;
n узагальнення практики вивчення ефективності функціонування системи вищої освіти;
n розробка методологічних питань комплексного статистичного аналізу зовнішньої та внутрішньої ефективності освіти;
n теоретичне обгрунтування і розробка системи статистичних показників для порівняльного аналізу ефективності функціонування вузів різних регіонів та галузевих груп;
n статистична оцінка фінансування вищої освіти України і її окремої ланки - вузу;
n індексний аналіз факторів динаміки витрат на вищу освіту;
n аналіз структури фінансових ресурсів вузу;
n статистичний аналіз системи вищої освіти України на окремих рівнях її функціонування .
Предметом дослідження є тенденції та процеси функціонування системи вищої освіти України.
Об’єктом дослідження є система вищої освіти України та її окрема складова - вуз.
Наукова новизна роботи і особистий внесок автора полягає в тому, що з урахуванням особливостей перехідного періоду до ринкових відносин:
n
складені обгрунтовані рекомендації для поліпшення інформаційного забезпечення статистичного аналізу ефективності освіти;
n розроблені методологічні підходи до статистичного вивчення зовнішньої та внутрішньої ефективності освіти;
n розроблена система статистичних показників оцінки функціонування вузу;
n розроблена і апробована методика статистичного аналізу фінансово-економічної діяльності вузу;
n оцінено взаємозв’язок рівня соціально-економічного розвитку регіону, з урахуванням рівня урбанізації і рівня безробіття та освітнього рівня його населення.
Робота носить методологічний та конкретно-аналітичний характер.
Інформаційна основа дослідження.
Інформаційну базу дисертації склали дані статистичного збірника - щорічник України; статистичних бюлетенів Держкомстату України - «Вузи І-ІІ рівня акредитації», «Вузи ІІІ-ІV рівня акредитації», «Зайнятість населення України у 1995 році»; довідника «Підприємства України у 1997 році»; вітчизняна і зарубіжна монографічна література; статистична звітність вузу: 2-3НК, матеріали наукових семінарів та конференцій.
Практичне значення одержаних результатів полягає у науковому обгрунтуванні статистичних методів дослідження функціонування системи вищої освіти України з метою підвищення ефективності її діяльності. Результати наукових досліджень, проведених у даній роботі, можуть бути рекомендовані для використання:
0
Держкомстату України - для вдосконалення форм статистичної звітності вузів з метою включення до них показників, які характеризують ефективність функціонування вузу і розраховуються на підставі абсолютних показників, наведених у цьому звіті;
0
Міністерству освіти України - при плануванні обсягів прийому студентів до вузів різних галузевих груп для урахування можливостей вузів та стану ринку праці;
0
планово-фінансовим відділам вузів - при плануванні розподілу фінансових ресурсів з метою найбільш раціонального їх використання;
0
місцевим та регіональним органам влади - при фінансуванні закладів вищої освіти має враховуватись існування взаємного впливу рівня соціально-економічного розвитку регіону та рівня освіти його населення.
Апробація положень та результатів дисертаційного дослідження здійснювалась автором у формі доповідей на засіданнях кафедри статистики КНЕУ, а також на науковій конференції «Порівняльний аналіз сучасних систем вищої освіти», що пройшла у 1995 році у національному університеті «Києво-Могилянська академія». Положення дисертації були використані при розробці та читанні курсів «Економіка освіти», «Соціальна статистика» та «Економічна статистика». Дисертаційна робота пройшла апробацію в управлінні соціальної статистики Держкомстату України.
Публікації.
Результати дисертації опубліковані у 4 наукових працях, загальним обсягом 1,47 д.а..
Структура дисертації.
Дисертаційне дослідження складається із вступу, трьох розділів, висновків, 8-ми малюнків, 45 таблиць, 34 додатків, 75 використаних джерел.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі викладені основні наукові напрями дослідження, доведена актуальність теми, поставлена мета роботи та обгрунтовані завдання, щодо досягнення мети.
У розділі 1 зауважено на роль освіти як у розвитку держави, так і у житті окремої людини і розглянуті головні засади, на яких базується економіка освіти. Ця наука підходить до вивчення системи освіти як галузі нематеріального виробництва, спираючись на теорію «людського капіталу», згідно якої знання людини вважаються капіталом, що приносить прибуток поряд з іншими його видами.
Автором запропоновано за допомогою статистичних методів та показників досліджувати такі аспекти функціонування системи освіти України, як галузі:
n
фінансування системи освіти і її окремих ланок;
n державні методи регулювання освіти;
n ефективність освіти;
n стан ринку праці і, виходячи з цього, переорієнтація системи освіти на підготовку кадрів відповідно до вимог ринкової економіки.
Центральною проблемою освіти є збільшення ефекту та підвищення ефективності функціонування галузі. При цьому окремо слід розглядати два види ефективності освіти: зовнішню та внутрішню. Це потребує, у першу чергу, вивчення джерел і структури фінансування освіти.
Статистична оцінка фінансування системи вищої освіти України та її окремої складової - вузу свідчать, що нею зараз використовуються загальноприйняті у світі джерела фінансування (рис.1).
В той же час, проаналізувати структурне співвідношення джерел фінансування в цілому по системі освіти неможливо через відсутність зведеної по вузах статистичної інформації. Тому більш детальне дослідження було проведене за даними окремого вузу - КНЕУ. Результати дослідження показали, що відбувається підвищення питомої ваги позабюджетних джерел фінансування (табл.1). При цьому, бюджетні кошти використовуються, головним чином, на покриття витрат на заробітну плату, стипендії та, у незначній мірі, на капітальний ремонт. Інші ж витрати покриваються за рахунок позабюджетних джерел. Але автором зазначається, що зараз в Україні не усі вузи можуть акумулювати небюджетні кошти у достатніх для нормального функціонування розмірах. Саме для них фінансова підтримка держави має велике значення.
,
Таблиця 1
Структура джерел фінансових ресурсів КНЕУ у 1994 та 1997 роках
Джерела коштів |
1994
у загальній
сумі | питома
рік
за групою
доходів |
вага, %
1997
у загальній
сумі |
рік
за групою
доходів
Всього надходжень | 100,0 | х | 100,0 | х
Бюджетні
асигнування за
кошторисом
- у т.ч. за виконання НДР | 82,0
1,3 | 100,0
1,0 | 74,2
0,9 | 100,0
0,7
Позабюджетні
доходи, у т.ч.
- за платне навчання
- від надання платних
освітніх послуг (підгот.курси,
підвищ.кваліфікації)
- від виконання НДР
за угодами
- від непроф.діяльн.
- інші надходження
| 18,0
11,9
1,5
0,3
2,2
2,1 | 100,0
66,2
8,2
1,7
12,2
11,7 | 25,8
19,9
1,7
0,4
1,8
2,0
| 100,0
77,1
6,5
1,6
7,0
7,8
У роботі підкреслюється значення аналізу позитивного досвіду розвинутих країн світу (США, Великобританії, Німеччини, Франції) для вдосконалення управління системою вищої освіти України. Для цього автором був проведений порівняльний аналіз як структур управління системами вищої освіти взагалі, так і їх складовими - вузами, а також розроблені загальні рекомендації щодо використання закордонного досвіду.
У розділі 2 дисертаційної роботи розглянуті проблеми, пов’язані з удосконаленням інформаційної системи статистичного аналізу ефективності освіти.
Автором наведений порівняльний аналіз систем статистичних показників діяльності вузів за кордоном і в Україні, надано оцінку існуючій інформаційній базі, запропонована система статистичних показників оцінки діяльності вузу та розроблені методологічні підходи до визначення зовнішньої та внутрішньої ефективності освіти.
Зокрема, зазначено, що вивчення стану системи вищої освіти України, її галузевої та регіональної структури базується на використанні даних статистичної звітності вищих учбових закладів (форма 2-3НК).
Більш детальний аналіз фінансово-економічної діяльності вузу може бути проведений з використанням звітів, що складаються фінансово-економічним та плановим відділами і бухгалтерією.
Здійснення розрахунків зовнішньої та внутрішньої ефективності освіти потребує удосконалення інформаційної бази, яке, у першу чергу, полягає у розширенні форми статистичної звітності № 2-3НК за допомогою показників, що характеризують фінансово-економічну діяльність вузів. Для цього необхідно також провести спеціальне вибіркове обстеження фахівців, працюючих у різних галузях, з виділенням рівня їх освіти та показника рівня оплати праці. Тому що дані стосовно зайнятості населення, чисельності безробітних та кількості вакансій, що потребують для свого заміщення фахівців з вищою освітою зі статистичного збірника «Економічна активність населення» та довідника «Підприємства України», які були використані автором, не містять всієї необхідної для аналізу інформації.
З приводу удосконалення інформаційної бази автором розроблена та запропонована система статистичних показників, що складається з 5 груп, кожна з яких характеризує розвиток та становище відповідної сфери діяльності вищого учбового закладу (табл.2). Усі ці показники мають розраховуватись як відносні величини на базі абсолютних показників, що наведені у статистичній звітності за формою 2-3НК, а також у фінансових звітах вузів. Для узагальнюючої оцінки автором пропонується об’єднати показники у вигляді загальної багатовимірної середньої, а також проводити розрахунки багатовимірних середніх по кожній групі показників для кожного вузу. Це дозволить створити і постійно поновлювати інформаційну базу рейтингів вузів.
Позитивним у створеній системі статистичних показників оцінки діяльності вузу є те, що вона містить деякі показники, що вже зараз використовуються органами управління освітою для аналізу її функціонування. Крім того, вона є відкритою і в залежності від мети дослідження та зміни економічного становища в державі, може бути удосконалена та змінена.
Таблиця 2
Система статистичних показників оцінки якості потенціалу
та результатів діяльності вищого учбового закладу
Сфера діяльності | Перелік показників, що характеризують
відповідну сферу діяльності
1.Фінансово-економічна
та комерційна
діяльність | 1.1.
Частка державних витрат
1.1.
Частка витрат з місцевого бюджету
1.1.
Частка витрат галузей, установ, підприємств
1.1.
Частка витрат приватних юридичних та фізичних осіб
1.1.
Відношення витрат на підготовку фахівців до ресурсів, що надійшли
2.Учбовий потенціал та
якість учбової роботи | 2.1.
Кількість студентів стаціонару, що припадає на 1 викладача
2.1.
Частка годин, відведених на самостійну роботу, у загальній кількості
учбових годин
2.3.
Частка годин, відведених для практики
2.1.
Питома вага випускників, що з оцінками «добре» та «відмінно»
склали державні іспити
2.5.
Питома вага відрахованих студентів у загальній кількості студентів,
що навчалися
3.Якість науково-
педагогічного складу і
підготовка науково-
педагогічних кадрів |
3.1.
Питома вага професорів (д.н.) у чисельності штатного ПВС
3.1.
Питома вага доцентів (к.н.) у чисельності штатного ПВС
3.1.
Питома вага магістрів у чисельності штатного ПВС
3.1.
Частка спеціальностей, за якими присуджується науковий ступінь магістра
3.1.
Частка спеціальностей, за якими присуджується науковий ступінь
кандидата наук
3.6.
Частка спеціальностей, за якими присуджується науковий ступінь
доктора наук
4. Наукова робота | 4.1.
Питома вага обсягу фундаментальних НДР у загальному обсязі НДР
4.1.
Питома вага обсягу НДР за галузями знань у загальному обсязі НДР
4.1.
Питома вага обсягу науково-методичних робіт у загальному обсязі НДР
5.Стан матеріально-
технічної бази учбового
процесу і розвитку
соціально-побутової
сфери |
5.1.
Забезпеченість студентів науковим та учбовим обладнанням
5.1.
Забезпеченість студентів учбовою площею
5.1.
Забезпеченість студентів місцями у науковій бібліотеці
5.1.
Забезпеченість студентів дисплейними місцями
5.1.
Забезпеченість іногородніх студентів місцями у гуртожитках
5.1.
Забезпеченість житлом викладачів та співробітників вузу
5.1.
Питомі витрати на соціально-побутову сферу, що припадають на 1 особу
з сумарної чисельності викладачів, студентів та співробітників
Теоретично обгрунтовано у роботі подане визначення зовнішньої та внутрішньої ефективності освіти.
Так, зовнішня ефективність освіти відображає вплив освіти на економічний розвиток держави, її регіонів та галузей економіки, а також на зростання добробуту окремої людини - працівника.
Внутрішня ефективність освіти показує інтенсивність праці робітників системи освіти, економність та раціональність використання ними матеріальних і грошових ресурсів на рівні всієї системи, а також її окремої ланки - вузу.
У дисертаційній роботі зауважено на взаємозв’язок внутрішньої та зовнішньої ефективності: зовнішня ефективність освіти забезпечує зростання національного доходу країни, а внутрішня при цьому є джерелом зовнішньої.
Автором розроблені підходи та запропонована методика статистичного аналізу ефективності освіти, структура якої викладена за допомогою таблиці 3.
Таблиця 3
Методика розрахунку внутрішньої та зовнішньої ефективності освіти
вид ефективності | рівень | статистичний
метод або
показник | Роз’яснення умовних
позначень
Внутрішня | І рівень
окремий вуз | В.Е.(І) = Сз.п.
В |
Сз.п. - випуск спеціалістів, скоригований
на їх майбутню з/п
В - витрати на їх підготовку на протязі
всього їх навчання
Внутрішня | І рівень
окремий вуз | В.Е. (І) = Д
В | Д - доходи вузу у поточному періоді
В - витрати вузу у поточному періоді
Внутрішня | І рівень
окремий вуз | Інтегральний показник -
багатовимірна середня
pij * di
i=1
gj =___________
di |
pij - багатовимірні середні по кожній
групі показників, що характеризують
діяльність вузу
di - вагові коефіцієнти
Внутрішня | ІІ рівень
система
вищої освіти
держави |
Сз.п.
В.Е. (ІІ) = В | Сз.п. - випуск спеціалістів всієї системи
вищої освіти, скоригований на
їх майбутню з/п
В - витрати на їх підготовку на
протязі всього їх навчання
Внутрішня | ІІ рівень
система
вищої освіти
держави | Д
В.Е. (ІІ) = В |
Д - доходи системи в/о у поточному
періоді
В - витрати системи в/о у поточному
періоді
Зовнішня | І рівень
окрема
людина | ЗП
З.Е. (І) = ВО | ЗП - приріст заробітної плати за
рахунок підвищення рівня
освіти людини
В.О. - витрати на отримання освіти
Зовнішня | ІІ рівень
підприємство
(сукупність
працівників
підприємства | Кореляційно-
регресійний
аналіз | Факторна ознака:
х - освітній рівень робітника (кількість
років навчання)
у - продуктивність праці - результативна
ознака
Зовнішня | ІІІ рівень
галузь
(сукупність
підприємств
галузі) | Кореляційно-регресійний
аналіз | Факторні ознаки:
х1 - середній рівень освіти робітників
на підприємствах галузі; або
х2 - витрати кожного підприємства на
підвищення освітнього рівня його
робітників;
Результативна ознака:
у - прибуток підприємств галузі
Зовнішня | ІV рівень
регіони
країни | Кореляційно-регресійний
аналіз | Факторні ознаки:
х1 - освітній рівень населення регіонів; або
х2 - витрати регіонів на підвищення
освітнього рівня їх населення;
Результативна ознака:
у - індекс соціально-економічного
розвитку регіону
У розділі 3 дисертації, використовуючи запропоновану автором систему статистичних методів та показників, проаналізований стан та розвиток вищої освіти України на окремих рівнях її функціонування.
Вивчення динаміки системи вищої освіти України за 1985-1996 р.р. дозволило виявити позитивні зміни у її розвитку: на 59 одиниць зросла кількість вузів І-ІІ рівня акредитації та на 128 одиниць - вузів ІІІ-ІV рівня акредитації. Показник кількості студентів на 10000 чол. населення для вузів І-ІІ рівня акредитації зменшився на 43 чол. (або на 27%), а для вузів ІІІ-ІV рівня збільшився на 25 чол. (або на 15%).
Розширення системи вищої освіти України відбувалося, головним чином, за рахунок відкриття вузів недержавної форми власності (у 1996 році їх було серед закладів І-ІІ рівня - 75, а серед закладів ІІІ-ІV рівня - 52), більшою частиною, у промислово-розвинених регіонах (Дніпропетровська, Запорізька, Луганська, Одеська, Харківська області та м. Київ).
Аналіз галузевої структури вищої освіти та її змін продемонстрував, що переважна більшість з відкритих вузів готують фахівців з економіки, права та освіти.
Зміни у регіональній та галузевій структурі вищої освіти викликали потребу в аналізі рівномірності розподілу зайнятого населення відносно випускників вузів за регіонами та галузями господарства України.
Оцінка рівномірності розподілу, що була здійснена автором у дисертаційному досліджені, грунтувалась на порівнянні часток двох розподілів - чисельності зайнятого населення та чисельності випускників вузів.
Деякі результати аналізу, отримані автором, наведені у табл.4.
Таблиця 4
Коефіцієнти концентрації розподілу зайнятого населення
відносно випускників вузів за регіонами України та галузями господарства
у 1996 році
показник | за регіонами, % | за галузями
господарства, %
Коефіцієнт концентрації розподілу зайнятого
населення відносно випускників вузів:
n
І-ІІ рівня акредитації
n ІІІ-ІV рівня акредитації |
5,4
22,7 |
12,8
22,7
Дані таблиці свідчать, що розподіл зайнятого населення відносно випускників вузів І-ІІ рівня акредитації рівномірний як за регіонами, так і за галузями господарства України. Для більш поглибленого і детального аналізу використовувались коефіцієнти локалізації, які відображають становище у кожному окремому регіоні та галузі.
Відносно показників концентрації для вузів ІІІ-ІV рівня акредитації, то розподіл зайнятого населення відносно чисельності їх випускників за регіонами можна вважати рівномірним, а за галузями господарства - нерівномірним. У ході аналізу розрахованих коефіцієнтів локалізації з’ясовано, що у таких галузях, як промисловість, мистецтво та культура, освіта існує перенасиченість кадрами з вищою освітою. А у будівництві, торгівлі, охороні здоров’я, громадському харчуванні, транспорті та зв’язку є недостатня забезпеченість фахівцями, що закінчили вузи ІІІ-ІV рівня акредитації.
У третьому розділі також наведені розроблені автором методологічні підходи, щодо оцінки взаємозв’язку рівнів освіти та соціально-економічного розвитку.
Для визначення впливу розвитку системи освіти на економічний розвиток держави використана однофакторна модель зв’язку, за допомогою якої досліджувався зв’язок:
0
між чисельністю випускників вузів відносно чисельності зайнятого населення та чисельністю безробітних відносно зайнятого населення;
0
між чисельністю випускників вузів відносно зайнятого населення та кількістю вакансій, що потребують для свого заміщення фахівців з вищою освітою, відносно зайнятого населення.
Отримані результати доводять, що зовнішня ефективність освіти знаходить свій прояв у підвищенні зайнятості, поліпшенні якості і структури робочої сили, чому сприяє зростання рівня освіти (табл.5).
У практиці дослідження впливу рівня соціально-економічного розвитку регіонів на освітній рівень населення у ролі факторної ознаки використовується індекс соціально-економічного розвитку регіону, автором розрахунку якого є відомий вчений Поповкін В.А.. Індекс розраховується як багатовимірна середня на основі даних за 15 показниками, що вважаються найбільш важливими в оцінці рівня економічного розвитку по усім регіонам України. Відбір показників та визначення вагових коефіцієнтів проводиться шляхом експертної оцінки думок фахівців у галузі економіки. Автором у дисертаційному досліджені запропоновано включити до розрахунку вищеозначеного індексу ще один показник - питому вагу міського населення, або ступінь урбанізації регіону. Доцільність цього заходу доведена на основі розрахунку однофакторної моделі зв’язку між рівнем урбанізації регіону та рівнем освіти його населення (табл.5).
Проаналізовані у роботі моделі підтвердили існування взаємного впливу розвитку системи освіти та економічного розвитку держави.
Наявність додаткової інформації по КНЕУ дозволила здійснити аналіз фінансово-економічної діяльності вузу з використанням майже всіх запропонованих статистичних методів та показників. Автором зазначається, що аналіз фінансово-економічної діяльності закладу поряд з розрахунком його внутрішньої ефективності дозволяє обрати найбільш оптимальний варіант фінансового забезпечення вузу.
Таким чином, у роботі доведено доцільність розрахунку внутрішньої та зовнішньої ефективності освіти на основі розробленої автором методики (див. Табл.3) та за допомогою системи статистичних показників оцінки діяльності вузу, що запропонована автором з урахуванням досвіду розвинутих країн світу (див. Табл.2). При цьому з’ясовано, що у нашій країні потрібно для цього вдосконалити інформаційне забезпечення процесу управління системою освіти та організувати відповідне статистичне спостереження. У роботі вказані шляхи вирішення цієї проблеми.
Таблиця 5
Виявлення зв’язку між чисельністю випускників вузів відносно зайнятого населення та чисельністю безробітних і кількістю вакансій відносно зайнятого населення, а також між рівнем соціально-економічного розвитку та освітнім рівнем населення
регіонів України у 1996 році
факторна
ознака | результативна
ознака | рівняння | коефіцієнт
детермінації | коефіцієнт
еластичності
х1 - чисельність
випускників вузів І-ІІ рівня відносно
чисельності
зайнятих, чол.на
1000 зайнятих | у1 - чисельність
безробітних відносно чисельності зайнятих, чол. На
1000 зайнятих |
Y1=66,70-1,20x1 |
R = 0,478 |
Кел. = - 0,20%
х - чисельність
випускників вузів
ІІІ-ІV рівня
відносно
чисельності
зайнятих, чол.на
1000 зайнятих | у - чисельність
безробітних
відносно чисельності зайнятих, чол. на
1000 зайнятих |
Y=61,90-0,90x |
R = 0,484 |
Кел. = - 0,12%
х - чисельність
випускників вузів
І-ІІ рівня відносно
чисельності
зайнятих, чол.на
1000 зайнятих | у - кількість
вакансій, що
потребують для
свого заміщення
фахівців з вищою
освітою, відносно
зайнятих, чол. На
1000 зайнятих |
Y=0,86-0,02x |
R = 0,375 |
Кел. = - 0,22%
х - чисельність
випускників вузів
ІІІ-ІV рівня
відносно
чисельності
зайнятих, чол.на
1000 зайнятих |
у - кількість
вакансій, що
потребують для
свого заміщення
фахівців з вищою
освітою, відносно
зайнятих, чол.на
1000 зайнятих |
Y=0,67-0,01x |
R = 0,324 |
Кел. = - 0,09%
х - індекс
соціально-
економічного
розвитку регіону | у - рівень освіти
населення, на
1000 чол. віком 15
років і більше
мають освіту |
Y=527,67+249,77x |
R = 0,263 |
Кел. = 0,32%
х - питома вага
міського
населення або
рівень урбанізації,
% | у - рівень освіти
населення, на
1000 чол. віком
15 років і більше
мають освіту |
Y=641,77+2,18x |
R = 0,492 |
Кел. = 0,20%
ВИСНОВКИ
У дисертаційному досліджені зауважено на роль освіти як у розвитку держави, так і у житті окремої людини. Розгляд цього питання є особливо актуальним у наш час, коли через певні економічні негаразди у державі страждає також система освіти. Зниження обсягів коштів, що виділяються з державного бюджету на забезпечення функціонування системи освіти (у т.ч. і вищої), впливає на зміну структури витрат на поточне утримання вузів. Ця зміна полягає у тому, що державні кошти покривають, головним чином, витрати на виплату заробітної плати, стипендій студентам та аспірантам. В той же час на фінансування інших витрат цих коштів не вистачає. Як доведено у роботі, за таких умов використання вузом коштів з позабюджетних джерел фінансування є не лише доцільним, а й необхідним.
У роботі зауважується на прерогативи підвищення як внутрішньої, так і зовнішньої ефективності вищої освіти. Це можна здійснити за умови вдосконалення управління вищою освітою. З цією метою автором у роботі був проведений порівняльний аналіз структур систем управління вищою освітою та їх статистичного забезпечення у розвинутих країнах світу (США, Великобританія, Німеччина, Франція) та Україні. Спираючись на позитивний досвід вищеозначених країн, автором розроблені загальні рекомендації щодо покращення як системи управління, так і її статистичного забезпечення в Україні.
У дисертаційній роботі також наведений порівняльний аналіз систем статистичних показників оцінки діяльності вузів за кордоном і в Україні. З метою проведення всебічного аналізу як потенційних можливостей вузу, так і результатів його наукової, учбової та господарської діяльності, автором запропонована удосконалена система статистичних показників, що складається з 5 груп:
0
показники фінансово-економічної та комерційної діяльності;
0
показники учбового потенціалу вузу і якості учбової роботи;
0
показники якості науково-педагогічного складу і підготовки науково-педагогічних кадрів;
0
показники стану наукової роботи;
0
показники стану матеріально-технічної бази учбового процесу і розвитку соціально-побутової сфери вузу.
Оскільки показники мають різні одиниці виміру, їх об’єднання потребує розрахунку інтегральної оцінки як у вигляді загальної багатовимірної середньої для кожного вузу, так і багатовимірних середніх по кожній групі показників.
Автором також надана оцінка інформаційної бази, визначені основні напрямки її удосконалення та організації статистичного спостереження у системі вищої освіти.
У дисертаційному досліджені автором розроблена методика розрахунку та аналізу внутрішньої та зовнішньої ефективності освіти за допомогою різноманітних статистичних методів та показників. Надані пропозиції щодо використання моделей з метою визначення впливу витрат на освіту на економічний розвиток держави, її окремих регіонів та галузей господарства, а також на зростання добробуту окремої людини. Зауважено, що розрахунок внутрішньої ефективності освіти поряд з аналізом фінансово-економічної діяльності вузу дозволить закладу обрати найбільш оптимальний варіант свого фінансового забезпечення.
У дисертації за допомогою запропонованих автором статистичних методів та показників проаналізовано систему вищої освіти України на різних рівнях її функціонування: держави, регіонів, галузевих груп вузів та окремого вузу. При цьому з’ясовано, що незважаючи на кризове економічне становище в Україні система вищої освіти продовжує досить ефективно функціонувати. Збільшилась кількість вузів та чисельність студентів, що в них навчаються, головним чином, за рахунок відкриття закладів недержавної форми власності у промислово-розвинутих регіонах, що готують спеціалістів у галузях освіти, економіки та права.
За допомогою кореляційно-регресійного аналізу доведено, що рівень соціально-економічного розвитку регіону та рівень освіти його населення мають взаємний вплив. Покращення соціально-економічного стану регіону призводить до підвищення освітнього рівня його населення. А зростання рівня освіти проживаючих у даному регіоні впливає на зниження рівня безробіття та скорочення числа вакансій, які потребують для свого заміщення фахівців з вищою освітою, що є показниками поліпшення соціально-економічного становища у регіоні.
Аналіз діяльності окремого вузу, який був здійснений на прикладі КНЕУ, довів доцільність використання позабюджетних джерел фінансування, а також запровадження елементів децентралізації в управління та планування діяльності вузу.
Результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у
4-х наукових працях, загальним обсягом 1,47 друкованих аркушів:
1.
Ярошенко Л.В. Економіко-статистичне обгрунтування концепції розрахунку ефекту та ефективності освіти в Україні // Економіка та підприємництво: Збірник наукових праць молодих вчених та аспірантів. К.: КНЕУ, 1997, - с.239-246.
2.
Ярошенко Л.В. Проблеми системи освіти України та роль статистики у їх вирішенні // Придніпровський науковий вісник. - 1997. - № 10 (21) квітень. - с.10-14.
3.
Ярошенко Л.В. Порівняльний аналіз системи статистичних показників діяльності вищого учбового закладу в Україні та за кордоном // Придніпровський науковий вісник. - 1997. - 47 (58) листопад. - с.11-15.
4.
Ярошенко Л.В. Нові задачі статистики освіти // Тези наукової конференції «Порівняльний аналіз сучасних систем вищої освіти». - К.: НУ «КМА», 1995. - с.40-42.
Ярошенко Л.В. Статистичне забезпечення управління системою вищої освіти України в ринкових умовах. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.01 - Статистика. - Київський національний економічний університет, Київ, 1998.
Дисертацію присвячено розробці статистичного забезпечення дослідження ефективності управління системою вищої освіти України в цілому та її окремих ланок.
Для цього у роботі проведено аналіз організації та статистичного забезпечення управління вищою освітою провідних країн світу, запропонована система статистичних показників для порівняльного аналізу функціонування вузів. Розроблена методика визначення зовнішньої та внутрішньої ефективності освіти.
З використанням низки статистичних методів проведений аналіз змін в обсягах та структурі фінансування вищої освіти України, змін самої системи вищої освіти України та взаємозв’язку цих змін з соціально-економічним станом держави та її окремих регіонів.
Ключові слова: зовнішня та внутрішня ефективність освіти, статистичне забезпечення, управління системою вищої освіти.
Ярошенко Л.В. Статистическое обеспечение управления системой высшего образования Украины в рыночных условиях. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.03.01 - Статистика. - Киевский национальный экономический университет, Киев, 1998.
Диссертация посвящена разработке статистического обеспечения исследований эффективности управления системой высшего образования Украины в целом и ее отдельных звеньев.
Для этого в работе проведен анализ организации и статистического обеспечения управления высшим образованием ведущих стран мира, предложена система статистических показателей для сравнительного анализа функционирования вузов. Разработана методика определения внешней и внутренней эффективности образования.
С использованием ряда статистических методов проведен анализ изменений в объемах и структуре финансирования высшего образования Украины, изменений в самой системе высшего образования Украины и взаимосвязи этих изменений с социально-экономическим состоянием государства и его отдельных регионов.
Ключевые слова: внешняя и внутренняя эффективность образования, статистическое обеспечение, управление системой высшего образования.
Yaroshenko L.V. Statistical implementation of the Higher Educational System Managing in Ukraine. - Manuscript.
Dissertation for the obtaining of Scholastic Degree of the Economical Sciences candidate. Spesiflity 08.03.01. - Statistics. - Kiev National Economical University, Kiev,1998.
The Dissertation is dedicated to the elaboration of the statistical implementation researches in the field of the Higher Educational System Managing in Ukraine, altogether and by installments.
To that end the analysis of the organization and statistical implementation of the Higher Educational System Managing in major countries had been proposed for the comparative analysis running of the Higher Educational Institutes. The method of the definition of the internal and external effectiveness of the education.
The analysis of changes in financial structure of the Higher Educational System in Ukraine had been made. The analysis of changes in the Higher Educational System in interaction of those changes with social and economic position of our State and separate regions.
Key words: statistical implementation, of the Higher Educational System Managing, internal and external effectiveness.
