НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

МВС УКРАЇНИ

КОНДРЮКОВА ВІКТОРІЯ ВІКТОРІВНА

УДК 351.74.57

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ТА ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ МАЙСТЕРНОСТІ ІНСПЕКТОРА

ДОРОЖНЬО-ПАТРУЛЬНОЇ СЛУЖБИ ДАІ УКРАЇНИ

спеціальність: 19.00.06. – юридична психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

КИЇВ - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі юридичної психології Національної академії внутрішніх справ України.

Науковий керівник – кандидат психологічних наук, доцент Андросюк В’ячеслав Георгійович, Національна академія внутрішніх справ України, професор кафедри юридичної психології.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Третьяченко Вікторія Віталіївна, Східноукраїнський державний університет, завідуюча кафедри психології;

кандидат юридичних наук, доцент Олефір Віктор Іванович, Національна академія внутрішніх справ України, начальник кафедри адміністративної діяльності.

Провідна установа:

Інститут психології ім. Г.К. Костюка Академії педагогічних наук України (м. Київ).

Захист відбудеться “ 24 ” жовтня 2003 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.007.01 у Національній академії внутрішніх справ України за адресою: 03035, м. Київ, Солом’янська пл., 1.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Національної академії внутрішніх справ України за адресою: 03035, м. Київ, Солом’янська пл., 1.

Автореферат розісланий “ 16 ” вересня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.І. Казміренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Здобуття Україною незалежності стало тією точкою відліку, з якої розпочався процес набуття органами внутрішніх справ нашої держави рис цивілізованої правоохоронної системи. Її визначальним фактором є кадрова політика. Як зазначив Президент України, до системи управління всіх рівнів мають прийти люди нової генерації. Особливо важливо забезпечити недопущення нових рецидивів непрофесіоналізму та некомпетентності при формуванні кадрового потенціалу.

Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена необхідністю теоретичного узагальнення проблем психологічного забезпечення діяльності працівників дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції (далі – ДПС ДАІ), систематизації наявного досвіду застосування здобутків психологічної науки при підтриманні порядку на дорогах та профілактиці порушень транспортної дисципліни, потребами практики щодо використання психологічних знань інспекторами ДПС при виконанні своїх функціональних обов'язків.

На сьогоднішній день в системі МВС України відсутні психологічні і психофізіологічні критерії професійного відбору особового складу для роботи в підрозділах ДПС ДАІ та конкретні методичні комплекси для вивчення відповідної професійної придатності. Окремі аспекти проблеми, головним чином у правовому й організаційному аспектах, розглядались у монографіях, наукових збірниках, навчально-методичних посібниках (С.Н. Антонов, І.І. Веремєєнко, В.Л. Володарський, В.І. Жулєв, В.Н. Карасьов, О.Л. Міленін та інші автори). В спеціальній літературі практичні аспекти діяльності інспектора ДПС, переважно з юридичної або психологічної точки зору, були висвітлені в публікаціях Кононенка Л.М., Хомяка Я.І., Климчука В.В., Петрика М.Д. Але на даний час, у зв'язку з реформуванням Державтоінспекції, змінами в законодавчій базі у сфері безпеки дорожнього руху, переходом до нових критеріїв оцінки ефективності діяльності дорожньо-патрульної служби ДАІ постає необхідність в удосконаленні цієї діяльності.

Отже, проблема теоретичного аналізу застосування психологічних знань у такій різноманітній і напруженій діяльності, як діяльність підрозділів дорожньо-патрульної служби, потребує подальшого розв'язання в світлі реформування всієї правоохоронної системи та впровадження нових форм діяльності. Саме тому в дисертації застосовано системний підхід, який інтегрує відповідні міжпредметні зв'язки, дозволяє аналізувати предмет дослідження в статиці та в динаміці одночасно. Це, на нашу думку, не лише сприяє поглибленню наукового знання, але вже зараз може забезпечити використання отриманих даних і рекомендацій в практиці діяльності підрозділів ДАІ. Результати дослідження можуть бути використані також у процесі розвитку професійно-значущих якостей працівників ДАІ; при розробці методології і методичного інструментарію психологічної підготовки фахівців-правоохоронців.

Дисертаційну роботу виконано у руслі загальногалузевого дослідження і вона являє собою складову частину виконання "Комплексної програми вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999-2005 рр.", п. 7.12.3 Робочого плану організаційно-практичних заходів МВС України щодо удосконалення професійної підготовки працівників органів внутрішніх справ України та плану науково-дослідницької роботи кафедри юридичної психології НАВСУ за темою "Розробка професіограм та кваліфікаційних характеристик деяких категорій фахівців МВС України".

Мета і задачі дослідження. Головною метою дослідження є розробка теоретичних засад психологічного аналізу професійної діяльності Державтоінспекції і діагностично-навчального комплексу, спрямованого на формування та розвиток професійної майстерності працівників дорожньо-патрульної служби, забезпечення доцільної та ефективної службової діяльності. Цією метою зумовлено опрацювання окремих задач дослідження:

1. Аналіз визначальних умов та чинників службової діяльності працівників дорожньо-патрульної служби ДАІ, їх систематизація та узагальнення.

2. Визначення психологічного змісту та опосередкування функціональних обов’язків інспекторів дорожньо-патрульної служби.

3. Обґрунтування та опрацювання достатнього й ефективного діагностичного інструментарію для виявлення професійно-важливих якостей суб'єкта діяльності.

4. Розробка професіограми працівника ДПС ДАІ з відповідними критеріальними частинами професійно-важливих якостей.

5. Визначення ролі психологічної підготовки в підвищенні професійної майстерності інспекторів дорожньо-патрульної служби ДАІ.

6. Розробка системи навчально-тренінгових вправ з професійно-психологічної підготовки працівників ДПС ДАІ з урахуванням вихідного та перспективного рівнів професійно-важливих якостей.

Об'єкт дослідження: професійна діяльність працівників дорожньо-патрульної служби ДАІ України, яка опосередкована суб'єктно-об'єктними взаємозалежностями.

Предмет дослідження: психологічні чинники ефективності професійної діяльності інспектора дорожньо-патрульної служби ДАІ.

Методи дослідження. Теоретична частина дослідження забезпечувалась використанням загальнонаукових методів. Так, при визначенні передумов становлення Державної автомобільної інспекції, сучасного стану та методології професіографічного дослідження, організаційно-психологічних передумов формування та розвитку професійної майстерності інспекторів дорожньо-патрульної служби (розділи 1.1, 2.1, 3.1) нами були застосовані такі методи: історичний, діалектичний, порівняльний, метод системного аналізу тощо. Узагальнення чинного нормативно-правового регулювання діяльності Державтоінспекції та пов’язаних з ним проблем і аналіз функціональних умов діяльності дорожньо-патрульної служби здійснено за допомогою диференційно-інтегративного методу (розділ 1.1). При обгрунтуванні психологічних чинників діяльності Державтоінспекції (розділ 1.2) використовувались методи: індукції, дедукції, аналізу, синтезу, порівняння, аналогій.

При збиранні емпіричного матеріалу (розділи 2.2, 3.2) застосовувалися дві групи методів:

- методи збирання інформації, що включали в себе опитування, бесіду, просте та комплексне спостереження, експертні оцінки, аналіз документації, бланкові методики, стандартизовані та модифіковані опитувальники (Я.Стреляу, Р.Кетелла, ММРІ, ТSІ Р.Амтхауера, Ч.Спілбергера та Ю. Ханіна);

- методи обробки інформації, за допомогою яких первісні дані піддалися математико-статистичній обробці з обрахуванням: середніх значень та дисперсії, t-критерію П. Стьюдента.

Загальний обсяг вибірки становив 500 працівників дорожньо-патрульної служби ДАІ України, що є достовірним згідно вимог варіаційної статистики.

При розробці методики професійно-психологічної підготовки інспекторів дорожньо-патрульної служби (розділ 3.2.) було застосовано метод умовиводів за аналогією та метод моделювання.

Методологічні засади дослідження обгрунтовані роботами вчених в галузях юридичної психології, адміністративного права, адміністративної діяльності, кримінології (Ю.М. Антонян, В.Г. Андросюк, О.М. Бандурка, В.Л. Васильєв, І.П. Голосніченко, М.І. Єникеєв, Є.В. Додін, Л.І. Казміренко, Я.Ю. Кондратьєв, В.О. Коновалова, Н.П. Мишляєв, В.С. Медведєв, В.М. Синьов, О.М. Столяренко, В.О. Татенко, С.А Тарарухін, В.А. Шамрай, Г.О. Юхновець, С.І. Яковенко та ін.); узагальнення специфіки використання психологічних знань в кримінальному праві, кримінальному процесі та оперативно-розшуковій діяльності (О.М. Алексєев, В.В. Головач, Н.І. Гуковська, І.П. Козаченко, Я.Ю. Кондратьєв, М.В. Костицький, Н.Ю. Максимова, В.І. Філіпенко, Л.Б. Філонов, Ю.В. Чуфаровський, В.О. Черепанов та ін.).

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у тому, що воно вперше на рівні кандидатської дисертації комплексно вивчає основні вимоги професійної діяльності працівників дорожньо-патрульної служби ДАІ; фізичні, психофізіологічні та особистісні якості особистості, що зумовлюють успішність або неуспішність цієї діяльності; розглядає можливості застосування психологічних знань в роботі інспектора ДПС. До внеску автора в науку можна віднести:

- опрацювання науково-обгрунтованих напрямів щодо можливостей використання психологічних знань в діяльності працівників дорожньо-патрульної служби ДАІ, визначення меж їх застосування,

- обґрунтування психологічних характеристик діяльності дорожньо-патрульної служби ДАІ та її вимог до особистості фахівця,

- визначення вимог до професійно-значущих якостей працівників дорожньо-патрульної служби,

- розробка методичних засад формування й розвитку професійної майстерності інспекторів дорожньо-патрульної служби для вирішення службових завдань,

- визначення особливостей організації професійного спілкування працівників ДПС ДАІ.

Практичне значення здобутих результатів полягає в обґрунтуванні вимог професійної діяльності до особистості працівника Державтоінспекції; аналізі результатів психологічного обстеження працівників підрозділів дорожньо-патрульної служби з метою впровадження їх у процес професійного відбору кадрів; визначенні системи, структури та методик психологічної підготовки працівників дорожньо-патрульної служби ДАІ.

Підготовлена нами методика професійно-психологічної підготовки інспекторів ДПС, в якій пропонується перелік навчально-службових ситуацій для розвитку професійної майстерності працівників, направлена до Головного управління МВС України в м. Києві, де отримала позитивний відгук, і використовується в діяльності практичних психологів Центру практичної психології при ГУМВС України в м. Києві (Методичні рекомендації ГУМВС України в м. Києві від 09.08.2001 року, № 1/1923). Заняття з професійно-психологічної підготовки за методикою здобувача проводились з особовим складом полку дорожньо-патрульної служби і управління ДАІ ГУМВС України в м. Києві та державтоінспекторами райуправлінь ГУМВС України в м. Києві. Про позитивні результати її впровадження свідчать довідки про впровадження з ГУМВС України в м. Києві та полку ДПС ДАІ ГУМВС України в м. Києві.

Особистий внесок здобувача. Відповідно до плану науково-дослідницької роботи кафедри юридичної психології Національної академії внутрішніх справ України за темою “Розробка професіограм та кваліфікаційних характеристик деяких категорій фахівців МВС України” на рівні дисертаційного дослідження вивчався конкретний фаховий напрям (інспектор дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції).

У дисертації використані дані Лабораторії № 3 Науково-дослідного інституту проблем боротьби зі злочинністю Національної академії внутрішніх справ України щодо вивчення причин і умов отримання тілесних ушкоджень та загибелі працівників ОВС у 1996-1998 роках.

Всі сформульовані в дисертації положення та висновки обґрунтовані на базі особистого теоретичного та експериментального дослідження автора і підкріплені 8-річним досвідом роботи в ОВС, у тому числі 3 роки - на посаді старшого психолога полку дорожньо-патрульної служби ДАІ.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження доповідались на науково-практичних конференціях і семінарах: “Про розробку механізмів застосування норм нового адміністративного законодавства щодо відповідальності за порушення правил дорожнього руху” (Семінар-нарада, Київ, 2001), “Недержавна система безпеки підприємництва як суб’єкт національної безпеки України” (Міжнародна науково-практична конференція присвячена 10-річчю Європейського університету та 10-річчю Секції прикладних проблем Президії Національної академії наук України, Київ, 2001), “Проблеми розвитку педагогіки вищої школи в XXI столітті: теорія і практика” (Всеукраїнська науково-практична конференція, Одеса, 2002).

Публікації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження викладені у 5 публікаціях, 3 з яких опубліковані у фахових виданнях ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Зміст роботи викладено на 190 сторінках, доповнюється 13 додатками на 55 сторінках. Основний текст проілюстровано 4 таблицями. Список використаних джерел складає 212 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У ВСТУПІ обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету, об’єкт, предмет та методи дослідження. Висвітлено наукову новизну, теоретичну та практичну цінність. Наведені дані про її апробацію та впровадження результатів у практику.

У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ “Структурно-функціональний аналіз професійної діяльності інспектора дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції” розглянуто і проаналізовано стан розробки проблеми професійного відбору та психологічної придатності особистості до професії, в тому числі й до досліджуваної, в закордонній та вітчизняній літературі. Визначено психологічні особливості процесу професійної діяльності підрозділів ДАІ України. Здійснено структурно-функціональний аналіз основних завдань професійної діяльності працівників дорожньо-патрульної служби, їх психологічний зміст та опосередкування.

У вітчизняній психології праці на початку 30-х років склалася методологія, що передбачала вивчення професій з кількісної і якісної сторони: перша стосувалася насамперед об'єктивних параметрів самої діяльності (І.П. Шпільрейн, М.А. Бернштейн), а друга - внутрішнього світу працівника (Л.С. Виготський, А.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов). При цьому ключове значення мало розуміння єдності зовнішнього і внутрішнього в розгортанні діяльності.

Наприкінці 90-х років у вітчизняній психологічній науці вже були сформульовані вимоги до вивчення професійної діяльності, а також сформувалась досить чітка система диференційованого психологічного та психофізіологічного професійного відбору з достатнім рівнем наукових розробок та досвідом практичної реалізації відбору. Профвідбір на сучасному етапі забезпечує структурний підхід до вивчення здібностей. Цей принцип, з одного боку, вимагає теоретичного аналізу професійно важливих якостей особистості, а з іншого - структурного аналізу діяльності.

Здійснюючи дослідження професійної діяльності працівника дорожньо-патрульної служби ДАІ, ми враховували, що:

- спеціальність інспектора ДПС належить до виду складних професій, тому припускає багаторівневу систему психологічних і фізіологічних вимог до особистості професіонала;

- враховуючи професійну специфіку об'єкта - до двох головних напрямків психологічного аналізу особистості (як об'єкта психологічних відношень і як суб'єкта психологічних відношень) ми додали третє - вивчення професійної діяльності дорожньо-патрульної служби ДАІ;

- оскільки професія інспектора ДПС не пов'язана з продуктивною працею, істотного значення (при здійсненні нами третього напрямку психологічного аналізу діяльності) набув аналіз її внутрішньої морфології і функціональної будови. Саме це, на нашу думку, надало можливість виявити професійно-важливі психологічні якості працівника дорожньо-патрульної служби ДАІ, що надалі виступило предметом психодіагностики, здійснюваної з метою оцінки професійно-психологічної придатності інспекторів ДПС.

Професійна діяльність працівників ДПС ДАІ відноситься до адміністративно-наглядового виду діяльності та має правоохоронну спрямованість. Її головною метою є забезпечення безпеки дорожнього руху і підвищення ефективності використання транспортних засобів. Професійну діяльність інспектора дорожньо-патрульної служби можна розглядати, як сукупність здійснюваних ним функцій, які виконуються за допомогою певних методів і засобів. Кожна з функцій реалізується шляхом виконання певного комплексу видів робіт і функціональних обов'язків, закріплених у нормативній базі. На даний час, згідно вимог "Програми розвитку партнерських відносин між міліцією і населенням на 2000 - 2005 роки", рішень колегій МВС України, Державтоінспекція здійснює курс на лібералізацію та гуманізацію відносин між учасниками дорожнього руху і інспекторами ДПС ДАІ. Тому послідовність пріоритетів у діяльності інспектора можна уявити в такому виді: нагляд за рухом; профілактика порушень Правил дорожнього руху; втручання при адміністративних правопорушеннях; виконання кримінально-процесуальних дій на місці дорожньо-транспортної пригоди та виконання оперативно-розшукових дій у межах своєї компетенції.

Для створення можливостей проведення психологічного аналізу діяльності інспекторів ДПС ДАІ ми не обмежувалися з'ясуванням тільки системи її видів, тому що психологічна структура діяльності містить у собі й сукупність елементів, функцій, дій, навичок, необхідних і реалізованих у кожному з них. Ми виходили з того, що є підстави для виявлення в професійній діяльності працівника ДПС постійних та тимчасових, необхідних й випадкових психологічних чинників. При цьому інспектор дорожньо-патрульної служби розглядався як суб'єкт праці, пізнання і спілкування (Б.Г. Ананьєв).

Психограма працівника дорожньо-патрульної служби являє собою складну ієрархічну структуру, в якій всі сторони професійної діяльності, а також особистісні якості, навички і вміння подані у взаємозв'язку та взаємозалежності. Кожна із сторін психограми відображає, по-перше, специфіку професійної діяльності, по-друге, в ній реалізуються особистісні якості, навички, вміння, а також знання, які забезпечують професійних успіх діяльності інспектора.

Використовуючи окремі функції психологічного змісту цілісності професіональної діяльності інспектора ДПС ДАІ, вважаємо доцільним розглядати цю діяльність як спрямовану на виконання функцій: наглядової, профілактичної, адміністративної, оперативно-розшукової та кримінально-процесуальної, які реалізуються за допомогою різновидів психологічної діяльності: пізнавального, комунікативного, виховного, організаторського, посвідчувального та конструктивного (Таблиця 1).

Таблиця 1

Реалізація основних функцій професійної діяльності інспектора ДПС ДАІ

за допомогою різновидів психологічної діяльності

Функції

діяльності | Різновиди психологічної діяльності | Професійно важливі якості та вміння

нагляд за

дорожнім рухом | 1. пізнавальна

2. організаторська

3. виховна

4. комунікативна | спостережливість; вміння розподіляти та переключати увагу; точність і швидкість зорового сприйняття; динамічність пам’яті; здатність до вербально-логічного мислення; здатність до швидкого прийняття рішення; здатність до швидких дій; організаторські здібності; практичність; емоційна витривалість; лаконічність мови; прогностичність; вміння впливати на оточуючих; принциповість; тактовність; зібраність; професійна етика; рішучість; самоконтроль і т. ін.

профілактика правопорушень

| 1. комунікативна

2. виховна

3. організаторська

4. конструктивна

5. пізнавальна |

комунікабельність; товариськість; добрий словниковий запас; почуття гумору; тактовність; організаторські здібності; вміння розуміти почуття й поведінку людей (їх особливості, мотиви, психологічні стани); чутливість до тонких нюансів душевного життя людини; здатність викликати довіру; вміння знімати психологічні бар’єри; володіння вербальними і невербальними засобами спілкування; правильна дикція; емпатія; кмітливість; вміння впливати на оточуючих; уважність; аналітичне мислення; наявність почуттів, що регулюють взаємодію з людьми та необхідні при встановленні нормативних взаємовідносин (повага, колективізм, гуманізм, чуткість,

Продовження табл. 1 |

довіра тощо); спостережливість; емоційна витривалість; чесність; самовладання; правдивість і т. ін.

адміністративна | 1. виховна

2. комунікативна

3. посвідчувальна

4. пізнавальна |

добрий словниковий запас; вміння переконувати та впливати на поведінку співрозмовника; знання української мови; каліграфічний почерк; вміння працювати з документами; точність; уважність; зорова пам’ять; принциповість; професійна етика; самовладання; рішучість, емоційна стійкість; цілеспрямованість і т. ін.

кримінально-проце-

суальна | 1. пізнавальна

2. посвідчувальна

3. комунікативна

4. виховна |

спостережливість; уважність; добрий окомір; зорова пам’ять; наглядно-образне та аналітичне мислення; вміння встановлювати психологічний контакт; вміння розуміти почуття людей; емпатія; критичність; вміння складати схеми; вміння працювати з документами; точність; витримка; виконавча дисципліна і т. ін.

оперативно-пошукова | 1. пізнавальна

2. комунікативна

3. посвідчувальна

4. виховна |

спостережливість; уважність; рефлексійне мислення; загальна фізична підготовка; вміння розуміти почуття й поведінку людей; здатність прогнозувати поведінку людей; розвинута інтуїція; кмітливість; вміння швидко приймати рішення; здібності до швидких і точних дій; витримка; емоційна стійкість; самовладанняін.

У ДРУГОМУ РОЗДІЛІ “Експериментальне вивчення професійно-важливих якостей працівників дорожньо-патрульної служби” пропонується професіографічна модель діяльності дорожньо-патрульної служби ДАІ.

Найбільш важливим на цьому етапі був пошук критеріїв ефективності фахової діяльності, переважно об'єктивно вимірюваних, таких як продуктивність праці, кількість заохочень і стягнень тощо. Проте, в соціономічних професіях застосування об'єктивних критеріїв має певні труднощі. Тому ми повинні були звернутись до суб'єктивних критеріїв оцінки успішності, тобто до методу експертних оцінок. Оцінка здійснювалась експертами в даній фаховій діяльності за заздалегідь розробленими показниками. Цей метод є найбільш поширеним і економічним, він також застосовувався фахівцями МВС Російської Федерації при створенні професіограм відповідних спеціальностей. На цьому ж етапі ми аналізували взаємозв'язок виявлених психологічних якостей і критеріїв ефективності професійної діяльності. При цьому використовувався метод полярних груп, тобто порівняння психологічних характеристик найбільш успішних професіоналів та неуспішних працівників. Також нами було підібрано психодіагностичний матеріал, за допомогою якого вимірювались виділені професійно-важливі якості.

Спираючись на основні принципи методології професіографічного дослідження, нами було розроблено відповідну програму експериментального вивчення значущих чинників професійної діяльності дорожньо-патрульної служби ДАІ та з'ясування відповідних професійно-важливих якостей, що складають модель спеціаліста. Програму реалізовано послідовно в два етапи.

На першому етапі дослідження, за допомогою спеціально створених професіографічно орієнтованих опитників обстежено близько 250 інспекторів ДПС ДАІ. Зміст опитників стосувався визначальних умов та чинників професійної діяльності, професійно-кваліфікаційних вимог до працівників конкретного фахового напрямку, експертної оцінки професійно-важливих якостей працівників, переліку типових екстремальних ситуацій та відповідних екстремум-станів. Подальша математико-статистична обробка отриманих результатів дозволила створити професіографічний опис діяльності працівників ДПС ДАІ, який складається з наступних частин:

1. Умови професійної діяльності.

1.1. санітарно – гігієнічні:

- робота на повітрі;

- на співробітників впливають кліматичні умови /дощ, сніг, вітер, спека/;

1.2. організація та режим праці:

- режим праці та відпочинку не регламентований;

- значні фізичні навантаження;

- можливість психічного травматизму;

- робоча поза обмежена;

- можливість фізичного травматизму.

2. Соціально-психологічні чинники.

2.1. Соціальна організація діяльності:

- самостійність професійної діяльності;

- інтенсивні стосунків зі співробітниками;

- високий рівень соціальної відповідальності.

2.2. Мотиваційні аспекти діяльності.

- наявність професійних інтересів і зацікавлень (прагнення до активної, різноманітної і живої роботи, пов'язаної зі спілкуванням з людьми та змістовний інтерес до роботи з автомашинами);

- наявність професійної погорди (сімейна традиція; приклад друзів, знайомих, що працюють в ОВС; романтична мрія, пов'язана з детективним жанром мистецтва - книгами, фільмами; повага до працівників ДАІ, їх авторитет; військова служба у внутрішніх військах).

- професія надає певних привілеїв та пільг.

3. Характеристика змісту професійної діяльності.

3.1. Визначальним в професії є спілкування з людьми і здійснення на них впливу.

3.2. В професії переважають фізичні, рухові дії.

3.3. Службова інформація має конкретний характер.

3.4. Більшість помилок при вирішенні службових задач пов’язані з недоліками безпосереднього виконання та інформаційного забезпечення.

4. Типові психофізичні стани.

4.1. Причинами емоційного напруження є взаємодія та вплив конкретних осіб, груп людей і середовища.

4.2. Наприкінці робочого дня відчувається фізична та психічна виснаженість.

4.3. Професія визначається високою емоційністю.

Експертна оцінка професійно-важливих якостей інспекторів дорожньо-патрульної служби ДАІ виявила 90 таких якостей. Математико-статистична обробка кількісних даних дозволила окреслити 5 інтервалів згідно оцінки міри значущості цих якостей для успішності виконання професійних функцій інспекторів ДПС ДАІ. Проведений контент-аналіз зазначених характеристик особистості дозволив виділити найбільш значимі з них. Враховуючи висновки про структуру особистості О.М. Леонтьєва, А.І. Китова, К.К. Платонова, О.М. Столяренка, В.В. Шпалінського, нами було складено цілісний "портрет" успішного працівника ДПС ДАІ, в який включено 6 груп професійно важливих якостей:

1. Комунікативні якості та вміння.

1.1. Вміння вести бесіду, аргументувати та доводити свою точку зору.

1.2. Здатність швидко встановлювати контакти з новими людьми.

1.3. Здатність до емпатії.

1.4. Вміння зрозуміло довести до слухача свої думки, наміри.

1.5. Здатність принаджувати до себе людей, викликати у них довіру.

1.6. Відсутність дефектів мовлення, хороша дикція.

2. Увага й спостережливість.

2.1. Здатність тривалий час зберігати стійку увагу, не дивлячись на виснаженість та сторонні подразники.

2.2. Професійна спостережливість.

2.3. Здатність вести спостереження за багатьма характеристиками об’єкта, а також за великою кількістю об’єктів.

2.4. Вміння розподіляти увагу при виконанні декількох дій, функцій, завдань.

2.5. Вміння відбирати при спостереженні інформацію, необхідну для вирішення службової задачі.

2.6. Тонка спостережливість духовного життя людини.

2.7. Здатність підмічати зміни в оточенні, не концентруючи свідомо на них увагу.

3. Особливості пам’яті.

3.1. Здатність легко запам’ятати словесно-логічний матеріал (цифри, імена, дати, номери).

3.2. Здатність легко запам’ятати наочно-образний матеріал (схеми, плани, графічні зображення).

3.3. Пам’ять на колір, форму, розмір, рух, розташування об’єктів, предметів.

3.4. Здатність на протязі тривалого часу утримувати в пам’яті велику кількість інформації.

3.5. Здатність до позадовільного /без спеціальних зусиль/ запам’ятовування матеріалу.

4. Інтелектуальні якості.

4.1. Здатність прогнозувати результат події з урахуванням її ймовірності.

4.2. Вміння бачити декілька можливих шляхів і подумки визначити найбільш ефективний.

4.3. Здатність відтворювати зоровий образ за словесним описом.

4.4. Вміння відбирати з великої кількості інформації ту, яка необхідна для вирішення задачі.

4.5. Здатність розглядати проблему з різних точок зору (встати на позицію іншої людини).

4.6. Здатність прийняти рішення за умов дефіциту інформації, при відсутності часу на її осмислення.

5. Емоційно-вольові якості.

5.1. Врівноваженість та самовладання при конфліктах.

5.2. Вміння відстоювати свою точку зору.

5.3. Низька навіюваність, здатність не підкорятися впливу, особливо з боку авторитарних осіб.

5.4. Здатність приймати на себе відповідальність у складних ситуаціях.

5.5. Постійність хорошого настрою.

5.6. Збереження зібраності за умов, що стимулюють збудження.

5.7. Здатність до тривалого збереження високої активності.

6. Моторні якості.

6.1. Швидка реакція на неочікувані зорові та слухові подразники певними руховими діями.

6.2. Узгодженість одночасних рухів кінцівок (рук та ніг) у різних поєднаннях (синхронні, послідовні тощо).

6.3. Здатність до швидкодії в умовах дефіциту часу.

6.4. Узгодженість рухів з процесами сприймання.

6.5. Пластичність та виразність рухів.

Вивчення особистості фахівців, відібраних за параметрами досвіду роботи, високих показників діяльності, фізичного та психічного здоров`я, дозволило розробити психограму працівника ДПС ДАІ з відповідними критеріями оцінки професійно-важливих якостей, що характеризують достатність діагностики професійної придатності фахівця. Ці числові показники стосуються таких елементів структури особистості: психофізіологічні показники, психомоторні (психодинамічні) характеристики, інтелектуальні й особистісні параметри, вразливість до конкретних екстремум-станів. Ними, зокрема, є:

1. Психодинаміка:

проста зорово-моторна реакція (ПЗМР) - до 230,0 мсек;

реакція на об’єкт, що рухається (РОР) – середній час випередження - не більше 50 мсек;

тепінг – тест > 60 ударів за 10 сек.

тест Грюнбаума - до 1 помилки за 20 сек.

сила процесу збудження (за Я.Стреляу) - 63,0 бала;

сила гальмівного процесу (за Я.Стреляу) - 64,0 бали;

2. Увага:

точність уваги - 0,81 ум.од.

продуктивність уваги - не менше 750,0 ум. од.\3 хв.

3. Пам’ять:

короткочасна пам’ять - 6,5 – 8,0;

оперативна пам’ять - 28,0 – 30,0;

вербально-логічна (за Р. Амтхауером) - 64,0 – 68,0.

4. Інтелект:

логічний відбір (за Р. Амтхауером) - 86,0 – 90,0;

встановлення аналогії - 87,0 – 92,0.

5. Особистість:

відкритість – ригідність (А) (за Р.Кеттелом) - 7 - 9 балів;

інтелектуальні можливості (В) - 3 - 6 балів;

емоційна рухливість (С) - 7 - 9 балів;

піддатність почуттям-нормативність (G) - 8 - 10 балів;

невпевненість-соціальна сміливість (Н) - 6 - 8 балів;

м’якосердність-суворість (І) - 4 - 5 балів;

дипломатичність-прямолінійність (N) - 6 - 7 балів;

впевненість-тривожність (О) - 4 - 6 балів;

консерватизм-радикалізм (Q1) - 6 - 7 балів;

самоконтроль, дисциплінованість (Q3) - 6 - 8 балів;

розслабленість-мобілізованість (Q4) - 3 - 5 балів.

6. Комунікативні та організаторські здібності:

комунікативні здібності (КК) - 0,65 - 0,75;

організаторські здібності (КО) - 0,66 - 0,70.

7. Екстремум-стани особистості:

піддатність стресам (S) - 12 - 16 балів;

піддатність фрустраціям (F) - 14 - 18 балів;

піддатність конфліктам (С) - 16 - 18 балів;

піддатність кризам (СR) - 14 - 16 балів.

Створена нами на основі експериментального дослідження професіограма працівника ДПС ДАІ, яка є своєрідною моделлю особистості фахівця, дозволила визначити перспективи її подальшого професійного розвитку.

У ТРЕТЬОМУ РОЗДІЛІ дисертації “Формування і розвиток професійної майстерності інспекторів ДПС ДАІ” доведено практичну цінність професійно-психологічної підготовки для ефективної діяльності працівників ОВС, визначено основні задачі професійно-психологічної підготовки інспекторів дорожньо-патрульної служби, якими є:

- озброєння інспекторів ДПС психологічними знаннями, необхідними для ефективного вирішення професійних завдань;

- розвиток психологічних якостей - професійна спостережливість, увага, пам'ять, мислення тощо;

- формування вмінь психологічно ефективно використовувати вербальні та невербальні засоби спілкування;

- формування вмінь встановлювати психологічний контакт з різними категоріями громадян, враховуючи їх психологічні особливості;

- формування вмінь використовувати психологічні прийоми впливу для підвищення ефективності вирішення професійних задач;

- формування психологічної усталеності та витривалості під час виконання службових обов'язків;

- постійне тренування професійних навичок та вмінь, що забезпечить їх ефективний прояв в екстремальних і психологічно складних умовах.

Крім цього обґрунтовано й практично доведено доцільність використання конкретної методики професійно-психологічної підготовки інспекторів ДПС ДАІ. Її головною метою є розвиток ділових якостей інспекторів дорожньо-патрульної служби ДАІ.

Ділові якості інспектора дорожньо-патрульної служби ДАІ – це сполучення особистісних якостей, професійних знань, вмінь і навичок, які сприяють ефективному виконанню ним професійних функцій.

Навчальний курс професійно-психологічної підготовки інспекторів ДПС ДАІ, направлений на досягнення його основної мети, ми розділили на три основні блоки у залежності від задач, на вирішення яких він спрямований.

Основними задачами 1 блоку є: формування професійного сприйняття, професійної спостережливості, професійного мислення та професійної пам'яті. Розвиток професійно-психологічної чутливості й психологічної спостережливості, під якою розуміється високий рівень сприйняття психологічних проявів внутрішнього світу інших людей, спроможність підмічати і правильно оцінювати навіть малі нюанси людської поведінки та спілкування, виявляти ступінь щирості й характер дійсних намірів співрозмовника.

Задачі 2 блоку направлені на формування у працівників вмінь встановлювати психологічний контакт з учасниками дорожнього руху, вирішувати конфліктні ситуації, враховувати особливості особистості при спілкуванні з правопорушниками та учасниками дорожнього руху; розвиток вмінь використання вербальних та невербальних засобів для психологічного впливу на співрозмовників.

Блок 3 направлений на формування вмінь вирішувати службові задачі в умовах небезпеки, високої відповідальності, поганої видимості, впливу кліматичних та інших подразників, невизначеності, при дефіциті часу та інформації; підвищення психологічної стійкості до екстремальних стресових впливів, зміцнення впевненості в собі, самовладання, стійкості, сміливості, розумній обачності; формування навичок надання психологічної само- і взаємодопомоги, зняття емоційної напруги.

Цей курс містить в собі перелік відповідних тренінгових методик, спрямованих на розвиток професійно-важливих якостей особистості працівника ДПС ДАІ. Крім цього, запропоновано перелік навчально-службових ситуацій, вирішення яких сприяє відпрацьовуванню раціональної технології ефективної діяльності стосовно до конкретних напрямків організації діяльності. Використання методики забезпечує відповідність очікуваних у процесі підготовки результатів всім базовим параметрам професійно-психологічної готовності інспекторів ДПС, що було доведено на практиці при проведенні занять з працівниками полку ДПС ДАІ. Діагностика, за визначеними у 2 розділі дисертації методиками, здійснювалась у серпні 2000 року, до проведення з інспекторами занять, та у червні 2001 року - після закінчення навчального року. Результати порівняльного аналізу цих даних свідчать про удосконалення рівня всіх показників професійно-важливих якостей працівників ДПС ДАІ. Зокрема: обсяг оперативної пам’яті покращився на 10,6%, рівень комунікативних здібностей – на 9,5%; рівень організаторських здібностей – на 8,3%; точність уваги – на 5,2% продуктивність уваги – на 5,0%; обсяг короткочасної пам’яті - на 4,4% (рівень достовірності становить t = 1,98 при p ? 0,05).

Запропонована дисертантом система оцінювання рівня сформованості умінь та навичок інспекторів ДПС ДАІ дозволить комплексно оцінити рівень індивідуальної підготовленості кожного інспектора, а також визначити елементи психологічної підготовленості, які відстають у розвитку, що в свою чергу дозволить розкрити індивідуально-психологічні особливості співробітників, збагатить індивідуальну роботу з ними і допоможе при переміщені або призначені працівників на іншу посаду.

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів дисертаційного дослідження надало можливість зробити такі висновки:

1. Професійна діяльність інспектора дорожньо-патрульної служби ДАІ має складну морфологічно-функціональну структуру. Основні функції діяльності інспектора дорожньо-патрульної служби ДАІ, а саме - наглядова, профілактична, адміністративна, кримінально-процесуальна та оперативно-розшукова, реалізуються й забезпечуються різновидами психологічної діяльності, а саме - пізнавальною, конструктивною, виховною, комунікативною, організаторською та посвідчувальною діяльністю.

Загалом слід відмітити, що при дослідженні цілісної професійної діяльності, стає очевидним умовний поділ різновидів психологічної діяльності на основні й забезпечувальні. Тоді доречним буде визначити як основні різновиди - пізнавальну, конструктивну, комунікативну, організаторську, виховну та посвідчувальну діяльність інспектора дорожньо-патрульної служби.

2. Прикладне використання психологічних знань для підвищення ефективності вирішення професійних завдань доцільно в двох основних напрямках:

- психологічне забезпечення чи супроводження конкретних професійних функцій або діяльності інспектора ДПС ДАІ;

- психологічне удосконалення особистості фахівця, розвиток його особистих професійних якостей, навичок та вмінь, орієнтація на якісне виконання службових завдань, шляхом навчання та професійно-психологічної підготовки.

3. Професійний опис умов та чинників службової діяльності інспектора ДПС ДАІ визначає перелік конкретних параметрів (санітарно-гігієнічних, кліматичних, організаційно-режимних, соціально-психологічних, мотиваційних тощо), врахування яких сприяє позитивному особистісному становленню інспектора дорожньо-патрульної служби ДАІ і формуванню його стану професійної готовності до вирішення конкретних задач.

4. Психограма інспектора дорожньо-патрульної служби ДАІ включає перелік критеріальних частин відповідних професійно-важливих якостей на всіх рівнях структури особистості, що є цілком достатнім для професійного добору з урахуванням можливості фахового удосконалення. Наведені критерії оцінки визначено як мінімально достатній рівень визначення професійної придатності. Конкретна інтегративна оцінка цієї придатності повинна враховувати індивідуальний стиль діяльності інспектора дорожньо-патрульної служби ДАІ та можливості професійно-психологічної компенсації певних якостей.

5. Основним організаційно-методичним принципом професійно-психологічної підготовки інспектора ДПС ДАІ є формування стану готовності фахівця як сукупності психофізіологічних, психодінамічних, морально-психологічних і соціально-психологічних характеристик, якостей і властивостей, які відповідають особливостям службової діяльності і виступають внутрішньою умовою її успішного здійснення. Психологічна готовність, як індикатор професійної майстерності, формується цілеспрямовано і поступово та підтримується інспектором ДПС ДАІ самостійно на протязі всієї служби.

6. Запропонована методика професійно-психологічної підготовки є системою, що включає перелік загальних методів і прийомів формування та розвитку професійно-важливих якостей, спеціальних методів опрацювання ефективної технології діяльності та узагальнення тренінгових службових ситуацій. Використання цієї методики забезпечує очікувані результати по всім базовим параметрам професійно-психологічної готовності інспектора дорожньо-патрульної служби ДАІ.

7. Запропонована система оцінювання рівня сформованості умінь та навичок дозволить комплексно оцінити рівень індивідуальної підготовленості кожного інспектора дорожньо-патрульної служби, рівень його фахової майстерності, а також визначити елементи психологічної підготовленості, які відстають у розвитку, що, в свою чергу, дозволить розкрити індивідуально-психологічні особливості співробітників, збагатить індивідуальну роботу з ними і допоможе при переміщені або призначені працівників на іншу посаду.

8. Теоретико-методологічні положення, результати дослідження і практичні рекомендації повною мірою узгоджуються з "Комплексною програмою удосконалення роботи з кадрами і підвищення авторитету міліції на 1999-2005 рр." і є її практичною реалізацією в частині психологічного удосконалення професійної діяльності інспектора дорожньо-патрульної служби.

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми професійно-психологічної підготовки працівників дорожньо-патрульної служби ДАІ. Планується продовження розробки таких напрямків, як профорієнтація кандидатів до підрозділів ДПС ДАІ, дослідження проблеми мотиваційної готовності до діяльності, формування потреби у працівників даних підрозділів до постійного самовдосконалення, вдосконалення технології навчально-формуючого впливу, призначеного для здійснення підготовки фахівців дорожньо-патрульної служби ДАІ.

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНО ТАКІ РОБОТИ:

1. Психологічні аспекти взаємостосунків інспектора ДАІ з учасниками дорожнього руху. // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – К.: Вид-во НАВСУ, - 2001. - № 5. - С. 203-207.

2. Значення професійно-психологічної підготовки у формуванні професійно-важливих якостей працівників дорожньо-патрульної служби ДАІ при забезпеченні безпеки громадян. // Недержавна система безпеки підприємництва як суб’єкт національної безпеки України: Зб. Матеріалів наук.-практ. конф., Київ, 16-17 трав. 2001 р. – К.: Вид-во Європ. Ун-ту, - 2001. – С. 183-189.

3. Розвиток пізнавальних процесів інспекторів ДПС ДАІ як запорука надійності їх професійної діяльності. // Актуальні проблеми психології. Том. 1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. – К.: Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, - 2002. – Ч. 5. – С. 35-41.

4. Психологічний аналіз професійної діяльності працівника дорожньо-патрульної служби ДАІ. // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. / За ред. Максименка С.Д. – К., 2002. - Т. 4, ч. 3. – С. 69-74.

5. Методика професійно-психологічної підготовки інспекторів дорожньо-патрульної служби ДАІ України. // Актуальні проблеми психології. Том. 1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. – К.: Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2002. – Ч. 7. – С. 73-78.

АНОТАЦІЯ

Кондрюкова В.В. Психологічні особливості професійної діяльності та основи формування майстерності інспектора дорожньо-патрульної служби ДАІ України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.06 – юридична психологія. – Національна академія внутрішніх справ України, Київ, 2003.

Дисертаційне дослідження присвячено функціонально-системному аналізу професійної діяльності працівників дорожньо-патрульної служби ДАІ, її професіографічному аналізу, опрацюванню шляхів та напрямів професійно-психологічної підготовки працівників ДПС ДАІ. Виявлено перелік умов та чинників, які забезпечують ефективне вирішення інспектором ДПС оперативно-службових завдань. Напрацьовано критерії професійно-важливих якостей, згідно з якими здійснюється професійний добір кадрового складу дорожньо-патрульної служби ДАІ. Запропоновано професіограму інспектора ДПС та кваліфікаційну характеристику як основу формування професійної майстерності фахівців. Практичне значення дослідження полягає в розробленні методики професійно-психологічної підготовки інспекторів дорожньо-патрульної служби, спрямованої на формування стану професійно-психологічної готовності й опрацювання раціональних технологій вирішення службових завдань.

Ключові слова: професійна діяльність, особистість інспектора дорожньо-патрульної служби ДАІ, надійність діяльності, професіограма, критерії професійно-важливих якостей, кваліфікаційна характеристика, професійно-психологічна фахова підготовка.

АННОТАЦИЯ

Кондрюкова В.В. Психологические особенности профессиональной деятельности и основы формирования мастерства инспектора дорожно-патрульной службы ГАИ Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.06 – юридическая психология. – Национальная академия внутренних дел Украины, Киев, 2003.

Диссертационное исследование посвящено функционально-системному анализу профессиональной деятельности инспекторов дорожно-патрульной службы ГАИ, ее профессиографическому анализу, определению путей и направлений профессионально-психологической подготовки инспекторов дорожно-патрульной службы.

Первая глава посвящена структурно-функциональному анализу профессиональной деятельности инспектора ДПС ГАИ. На основе изучения нормативной базы, которая регламентирует деятельность инспектора ДПС, директивных документов, литературных источников и результатов имеющихся исследований, автор рассматривает деятельность инспектора дорожно-патрульной службы ГАИ как совокупность функций и видов работ, направленных на выполнение профессиональных задач. Исходя из функций, автор конкретизирует профессиональные задачи инспектора ДПС ГАИ. В частности, это задачи: надзора за безопасностью дорожного движения; профилактики правонарушений и преступлений, связанных с использованием транспортных средств; принятия мер к лицам, которые нарушают правила дорожного движения; организации взаимодействия на определенной территории и социально-правовой помощи; участия в раскрытии преступлений. Осуществлен психологический анализ каждой из этих задач, которые реализуются посредством определенных разновидностей психологической деятельности, - познавательной, коммуникативной, воспитательной, организаторской, конструктивной и удостоверительной. Учитывая взаимопроникновение и взаимозависимость указанных видов, автор предлагает рассматривать их как отдельные функции психологического содержания целостной профессиональной деятельности инспектора ДПС ГАИ.

Во второй главе изложены процедура и результаты экспериментального исследования, направленного на разработку профессиограммы инспектора ДПС, выработаны критерии профессионально-важных качеств, согласно которым осуществляется подбор кадрового состава. Предложена профессиограмма инспектора дорожно-патрульной службы и квалификационная характеристика как основа формирования профессионального мастерства специалистов.

В третьей главе разработана методика профессионально-психологической подготовки инспекторов ДПС ГАИ, направленная на формирование состояния профессионально-психологической готовности и выработку рациональных технологий решения служебных задач. Данная методика разработана на основе результатов исследования, отображенных во второй главе диссертации, и содержит перечень соответствующих унифицированных тренинговых занятий, направленных на развитие психомоторики, психических процессов, а также