МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ІМ. П.Л. ШУПИКА

КОВАЛЬ Валентина Юріївна

УДК: 616.36+616.361/366-036.12:547.963.32-07

НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ КРОВІ ТА ЖОВЧІ

В ДІАГНОСТИЦІ ЗАХВОРЮВАНЬ ГЕПАТОБІЛІАРНОЇ СИСТЕМИ

14.01.02 - внутрішні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КИЇВ - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Ужгородському Національному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Ганич Тарас Михайлович,

Ужгородський Національний університет Міністерства освіти і науки України,

медичний факультет,

завідувач кафедри факультетської терапії.

Офіційні опоненти:

-

Львівський Національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України,

завідувач кафедри сімейної медицини

-

Тернопільська державна медична академія ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України,

завідувач кафедри терапії і сімейної медицини

Провідна установа:

Інститут терапії Академії медичних наук України, відділ гастроентерології (м. Харків)

Захист відбудеться “23” грудня 2003 р. о 11єє годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.06 Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий " 21 " листопада 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук , доцент Бенца Т.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема діагностики і лікування хронічних захворювань печінки і жовчного міхура є однією з найбільш актуальних в сучасній гастроентерології і має не тільки важливе медичне, але й соціальне значення. Це обумовлено їх широкою розповсюдженістю, багатогранністю клінічних проявів, зниженням працездатності хворих (Пелещук А.П. і співавт., 1995; Вдовиченко В.І., 1997; Мейер К.П., 1998; Передерій В.Г. і Ткач С.М., 1998; Дєгтярьова І.І., 1999; Бабак О.Я., 1999; Харченко Н.В., 2000; Возіанова Ж.І., 2002; Ивашкин В.Т., Буеверов А.О., 2002; Хазанов А.И., 2002). Незважаючи на успіхи, досягнуті в діагностиці та лікуванні захворювань гепатобіліарної системи, інвалідність при цій пато-логії займає значне місце (Филиппов Ю.А., Галенко З.М., 1997; Марунич В.В., 1999; Сергієні О.В. і співавт., 2000).

Тому для діагностики хронічних захворювань жовчного міхура і печінки, крім відомих традиційних методів, необхідна розроб-ка нових критеріїв запального процесу в жовчному міхурі і печінці, наприклад, за допомогою визначення вмісту нуклеїнових кислот в організмі людини. Вміст нуклеїнових кислот у сиро-ватці крові хворих, згідно даних ряду авторів (Ткаченко Ю.П., 1983; Андросов Е.Д., 1985; Андріюк Л.В., 1998, 2000), найбільш об’єктивно характеризує запальний процес і дає мож-ливість розкрити механізми, які визначають суть хвороби, а саме співвідношення процесів деструк-ції та репарації. У той же час, нормалізація пулу нуклеїнових кислот, імовірно, сприятиме пара-лельному зменшенню активності патологічного процесу в гепатобіліарній сфері.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові клінічні дослід-ження проводились на кафедрі пропедевтики внутрішніх хвороб медичного факультету УжНУ, яка знаходиться на базі ОКГЕД, і були складовою частиною теми "Розробка фітопрепарату для профілактики і лікування хворих з захворюваннями органів травлення, які підлягають впливу малих доз іонізуючого випромінювання і інших несприятливих факторів" (номер держреєстрації 01.91.0041234), яка виконувалася в Науково-дослідному інституті фітотерапії УжНУ в 1991-1993 рр. і теми "Екологія, поєднана патологія органів травлення та можливості її профілактики і ліку-вання нетрадиційними методами" (номер держреєстрації 0198 U-007792), що виконувалася на ка-федрі пропедевтики внутрішніх хвороб медичного факультету УжНУ в 1998-2000 рр.

Мета дослідження. Покращення діагностики хронічного безкамяного холециститу, хро-нічних медикаментозного і токсичного гепатитів на основі вивчення вмісту нуклеїнових кислот у сироватці крові і жовчі, показників гуморального імунітету, антитіл до денатурованої та неденатурованої ДНК класу G, опрацювання критеріїв діагностики та оцінки ефективності лікування.

Задачі дослідження:

1. Дослідити зміни вмісту нуклеїнових кислот у сироватці крові та жовчі, наявність антитіл до денатурованої і неденатурованої ДНК класу G, показників гуморального імунітету у хворих на хро-нічний безкам’яний холецистит, хронічні медикаментозний і токсичний гепатити.

2. Вивчити спектри люмінесценції нуклеїнових кислот сироватки крові і вмісту нуклеїно-вих кислот жовчі, визначити їх діагностичне значення при захворюваннях гепатобіліарної системи.

3. Розробити критерії діагностики захворювань гепатобіліарної системи на основі зміни вмісту нуклеїнових кислот у крові і жовчі.

4. Оцінити динаміку вмісту нуклеїнових кислот у крові і жовчі у хворих на хронічний безкам’яний холецистит та хронічні медикаментозний і токсичний гепатити під впливом загальноприйнятого лікування.

5. Впровадити в практику методи корекції рівня нуклеїнових кислот за допомогою фіто-терапевтичного засобу нуклеїнового походження Детокс Клінс.

Обєкт дослідження - 107 хворих на хронічний безкам’яний холецистит, 34 - хворих на хронічний токсичний гепатит, 86 - на хронічний медикаментозний гепатит і 35 - з дискінетичними розладами жовчовивідних шляхів.

Предмет дослідження – моторно-евакуаторна функція жовчного міхура і жовчовивідних шляхів; показники ендогенної інтоксикації; гуморального імунітету (Ig M, Ig G, Ig E); ДНК і РНК; антитіла до денатурованої і неденатурованої ДНК класу G; хлорнорозчинного мукопротеїну крові; сумарної кількості нуклеїнових кислот жовчі.

Методи дослідження. Загально-клінічні та біохімічні - для вивчення функціонального стану гепатобіліарної системи і визначення показників нуклеїнових кислот у сироватці крові за методом В.Г. Селівоненко і М.М. Гостіщєва (1987); хлорнорозчинного мукопротеїну сироватки крові за методом Н.І. Кузьмак (1974); Ig M, Ig G, Ig E, антитіл класу G до денатурованої і неденатурованої ДНК за допомогою імуноферментного аналізу з наборами тест-систем фірми “Human” та “Вектор-Бест” (2001); вмісту нуклеїнових кислот у жовчі за методом А.С. Логінова та співавт. (1978); інструментальні – ультразвукове обстеження органів черевної порожнини, багатомоментне фракційне дуоденальне зондування, люмінесцентне дослідження нуклеїнових кислот крові та жовчі, морфологічне дослідження печінки.

Наукова новизна одержаних результатів.

1. Вперше проведена комплексна порівняльна оцінка нуклеїнового метаболізму у хворих на хронічний безкам'яний холецистит, хронічні токсичний і медикаментозний гепатити шляхом дослідження рівня ДНК і РНК та визначення антитіл до денатурованої і неденатурованої ДНК класу G у крові та нуклеїнових кислот у жовчі.

2. У хворих на хронічний токсичний гепатит виявлено збільшення вмісту РНК у сироватці крові, що може свідчити про імунну перебудову організму.

3. Вперше виявлено залежність вмісту нуклеїнових кислот у жовчі від показника лужної фосфатази крові.

4. Показано діагностичне значення збільшення рівня хлорнорозчинного мукопротеїну крові у хворих на хронічний безкам'яний холецистит, хронічні токсичний і медикаментозний гепатити, що характеризує збільшення окремих структур сполучної тканини.

5. Виявлено, що при хронічному безкам'яному холециститі, хронічних токсичному та медикаментозному гепатитах спостерігається збільшення показників гуморального імунітету Ig M, Ig G.

6. Вперше вивчено спектри люмінесценції нуклеїнових кислот крові і жовчі у хворих з патологією гепатобіліарної системи, встановлено їх діагностичне значення.

Практичне значення одержаних результатів. У результаті проведених досліджень виявлені нові науково обгрунтовані дані про наявність змін нуклеїнового метаболізму у хворих на хронічний безкам'яний холецистит, хронічні токсичний і медикаментозний гепатити. Ступінь збільшення вмісту нуклеїнових кислот у крові і жовчі корелює з активністю процесу. Тривале збільшення вмісту ДНК у крові хворих хронічним токсичним і медикаментозним гепатитами сприяє утворенню значної кількості антитіл до ДНК, що сприяє автоагресії організму. Збільшення імуноглобулінів Ig G, Ig M свідчить про активацію гуморального імунітету. Виявлено вірогідну залежність показника нуклеїнових кис-лот жовчі від показника лужної фосфатази крові.

Комплексна терапія сприяє покращенню клінічного стану хворих на ХБХ, ХТГ і ХМГ та нормалізує рівень сумарної кількості нуклеїнових кислот крові. Для корекції вмісту ДНК у крові та нуклеїнових кислот жовчі показано застосування фітотерапевтичного засобу нуклеїнового походження. Застосування даного лікування у хворих на хронічний безкам'яний холецистит і хронічні медикаментозний та токсичний гепатити сприяє скороченню термінів стаціонарного лікування та продовженню ремісії.

Запропоновано критерії оцінки ефективності комплексного лікування і прогнозу у хворих на хронічний безкамяний холецистит, хронічні токсичний і медикаментозний гепатити.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дисертаційної роботи впроваджені в клінічну практику Закарпатського обласного клінічного гастроентерологічного диспансеру, терапевтичного відділення Ужгородської відділкової лікарні, терапевтичного відділення Ужгородської центральної міської лікарні, терапевтичного відділення Хустської районної лікарні, гастроентерологічного відділення 5-ої міської клінічної лікарні м.Львова та в навчальний процес на кафедрі пропедевтики внутрішніх хвороб медичного факультету УжНУ для читання курсу гепатології для студентів.

Особистий внесок здобувача. Автор дисертаційної роботи особисто клінічно обстежила 262 хворих, серед яких було 107 осіб з хронічним безкамяним холециститом, 120 - з хронічним гепатитом та 35 - з дискінетичними розладами жовчовивідних шляхів. Приймала безпосередню участь у проведенні клініко-лабораторних обстежень. Самостійно провела аналіз клінічних і параклінічних досліджень, статистичну обробку одержаних результатів і літературних джерел, написала текст наукової роботи, розробила таблиці та рисунки, сформульовала висновки та практичні рекомендації. Люмінесцентне дослідження нуклеїнових кислот крові та жовчі проводила спільно зі старшим науковим співробітником Науково-дослідного інституту фітотерапії УжНУ Чаварга М.М. Результати досліджень викладені у наукових статтях, представлені на наукових конференціях. Прицільна пункційна біопсія печінки під контролем УЗД проводилась лікарем УЗД вищої категорії Стойка В.М.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповіла на ІУ-му міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 11-13 травня 2000); ІІ-му Українському конгресі гастроентерологів (Дніпропетровськ, 12-14 вересня 2000); республіканській науково-практичній конференції молодих вчених "Достижения и перспективы развития терапии в канун XXI века" (Харків, 5 жовтня 2000); міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми економічного та соціального розвитку регіону і практика наукового експерименту" (Київ-Ужгород-Ніредьгаза, 2001); 3-ій міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми науки та освіти" (Харків, 1-9 травня 2002); міжнародній науково-практичній конференції "Первинна медико-санітарна допомога та страхова медицина" (Ужгород, 15-16 жовтня 2002); міжнародній науково-практичній конференції "Современные аспекты оздоровительного питания" (Дніпропетровськ, 29-30 жовтня 2002); науково-практичній конференції з міжнародною участю "Актуальные вопросы нутрициологии. Роль биологически активных пищевых добавок в обеспечении здоровья населения” (Дніпропетровськ, 28-29 листопада 2002).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 друкованих праць, із них 8 - у фахових наукових журналах, що входять до переліку ВАК України (у тому числі – 2 самостійні), 6 - в матеріалах і тезах конференцій. Видана одна монографія.

Структура і об’єм роботи. Дисертація написана на 179 сторінках компютерного тексту, складається із вступу, огляду літератури, 6 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури, що нараховує 288 джерела кирилицею і 96 латиницею. Робота включає 31 таблицю, 16 рисунків та 17 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи обстеження. Матеріалом для вивчення вмісту нуклеїнових кислот (ДНК, РНК) у крові та сумарної кількості нуклеїнових кислот у жовчі послужило обстеження 353 пацієнтів протягом 1993-2002 років. Обстеження і лікування хворих проводилося на кафедрі пропедевтики внутрішніх хвороб медичного факультету УжНУ, яка знаходиться на базі обласного клінічного гастроентерологічного диспансеру (ОКГЕД).

Серед обстежених 227 осіб склали основну групу: 107 пацієнтів з діагнозом хронічний безкам'яний холецистит (ХБХ), 120 - хворі, які зазнали хронічного впливу токсичних речовин: 86 - з діагнозом хронічний медикаментозний гепатит (ХМГ) і 34 хворих на хронічний токсичний гепатит (ХТГ).

Для визначення вмісту нуклеїнових кислот (ДНК, РНК) у крові контрольну групу склали 50 практично здорових осіб, сироватку крові яких отримували в обласній Закарпатській станції переливання крові. Для вивчення вмісту сумарних нуклеїнових кислот у жовчі контрольну групу склало 35 практично здорових осіб (призивники). Вивчено вміст нуклеїнових кислот (НК) у жовчі у 35 осіб з дискінетичними розладами жовчного міхура.

Дослідна група включала 162 чоловіків та 65 жінок віком від 15 до 70 років. Обстеження досліджених груп включало стандартизоване опитування та об'єктивний огляд, традиційний набір скринінгових лабораторно-інструментальних методів (загально-клінічний аналіз і біохімічні тести крові, ультразвукове обстеження органів черевної порожнини, фракційне дуоденальне зондування), а також дослідження нуклеїнових кислот (ДНК, РНК), хлорно-розчинного мукопротеїну крові, показників гуморального імунітету Ig M, Ig G, антитіл класу G до денатурованої і неденатурованої ДНК у сироватці крові та сумарних нуклеїнових кислот у жовчі. У хворих зі скаргами на алергічні прояви проводилось визначення Ig E. Морфологічне дослідження печінки проводилось у хворих на хронічні гепатити з метою верифікації діагнозу.

Дослідження пацієнтів прово-дилось в два етапи (до лікування і після) з метою оцінки дина-міки змін вмісту нуклеїнових кислот крові та жовчі. Співставлення вмісту ДНК та РНК дозволило вирахувати нуклеїновий індекс (НІ-1) - відношення вмісту ДНК до РНК (співвідношення процесів пошкодження та репарації).

У всіх хворих було проведене серодіагностичне обстеження, на підставі якого було виключено перенесені у минулому вірусні гепатити В, С і Д (HBs Ag, анти-HBc Ig M, анти-HBc Ig G, анти-HBs, анти-HCV Ig M, анти-HCV Ig G, анти-HDV та ДНК HBV і РНК HCV за допомогою полімеразної ланцюгової реакції).

З метою направленої корекції вмісту нуклеїнових кислот у крові та жовчі вивчено вплив фітотерапевтичного засобу нуклеїнового походження Детокс Клінс.

Результати дослідження та їх обговорення. На хронічний безкам'яний холецистит хворіли 107 осіб віком від 21 до 50 років, серед яких 57 % складали чоловіки і 43% жінки. Переважали хворі з тривалістю захворювання від 6 до 10 років.

У хворих на ХБХ в фазу загострення виявлено збільшення лейкоцитів до 8,690,4109/л і ШОЕ до 15,30,87 мм/год. Традиційні біохімічні показники у них суттєво не відрізнялись від контрольних величин. Відмічено суттєве збільшення хлорнорозчинного мукопротеїна в сироватці крові, що свідчить про збільшення синтезу окремих структур сполучної тканини.

При вивченні функціонального стану жовчного міхура у хворих на хронічний безкамяний холецистит у 44 осіб виявлено нормокінез жовчного міхура, у 33 – гіперкінез, у 30 – гіпокінез. У 86 хворих на ХБХ виявлена однонаправлена синхронна патологія рухової активності і тонусу жовчного міхура. Різне поєднання патології кінезу і тонусу жовчного міхура було виявлено у 21 хворого на хронічний безкам'яний холецистит. При фракційному дуоденальному зондуванні у хворих на ХБХ, окрім дискінетичних проявів жовчного міхура, виявлено збільшення часу закритого сфінктера Одді, що характеризує значний його спазм. Встановлено збільшення об'єму печінкової порції жовчі.

При вивченні порушень клінічного стану 86 хворих на хронічний гепатит у віці від 15 до 60 років у 86 хворих виявлений медикаментозний гепатит, у 34 - хронічний токсичний гепатит у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС (ХТГ ЛНА). У групі хворих на ХТГ ЛНА переважали чоловіки віком 21-30 та 41-50 років, групі хворих на хронічний медикаментозний гепатит переважали особи чоловічої статі у віці від 41-50 років.

Серед суб’єктивних ознак домінували болі в правому підребер’ї різного характеру та інтенсивності, зміни загального стану, часті диспептичні явища. Майже у половини обстежених при прийомі ряду продуктів спостерігалось погіршення самопочуття і прояви харчової алергії. Об?єктивно відмічали збільшення печінки та обкладення язика.

Явища хронічного гепатиту, які були підтверджені при ультразвуковому дослідженні органів травлення та морфологічному дослідженні печінки, супроводжувалися змінами показників загального аналізу крові та біохімічних показників.

У хворих на хронічний токсичний гепатит відмічено підвищення рівня гемоглобіну та еритроцитів. Змін показників загального аналізу крові хворих на ХМГ не було виявлено. Загальний білірубін у групі хворих на ХМГ до лікування був підвищений до 27,43,6 мкмоль/л, переважно за рахунок прямого білірубіну, вміст якого складав 7,930,98 мкмоль/л і вірогідно (р<0,05) відрізнявся від контрольних показників. У хворих ХТГ ЛНА вміст загального білірубіну крові залишався в межах норми. Рівень АЛТ був значно підвищений у хворих з хронічним гепатитом ЛНА та медикаментозним гепатитом (відповідно 1,090,31 та 1,740,27 ммоль/г.л). Збільшення АСТ (0,820,13 ммоль/г.л) було виявлено тільки у хворих на хронічний медикаментозний гепатит.

У всіх групах хворих на хронічний гепатит виявлено збільшення лужної фосфатази крові, при чому при ХМГ вміст ЛФ крові вдвічі перевищує показники контрольної групи. В окремої групи хворих на ХМГ мало місце збільшення ЛФ у 2,35 раз. Як при ХТГ, так і при ХМГ виявлено суттєве збільшення хлорнорозчинного мукопротеїна крові порівняно зі здоровими людьми, що характеризує втягнення в патологічний процес сполучної тканини. При вивченні гуморального імунітету виявлено достовірне збільшення рівня сироваткового Ig M, Ig G у всіх хворих на хронічний гепатит (при хронічному токсичному гепатиті відповідно 4,6±0,28 мг/мл та 26,0±0,42 мг/мл; при хронічному медикаментозному гепатиті 6,2±0,18 мг/мл і 28,62±0,26 мг/мл проти 1,76±0,14 мг/мл та 14,72±1,24 мг/мл у контролі). У 41 % хворих на хронічний токсичний гепатит виявлено збільшення Ig E в 2,7 рази (370,0±12,6 МО/мл), у 39 % хворих на хронічний медикаментозний гепатит - у 4,5 рази (620,0±13,8 МО/мл) порівняно з контрольною групою (135,0±5,6 МО/мл). Отже, дія несприятливих чинників зовнішнього середовища, включаючи і деякі медикаменти, приводить до сенсибілізації організму.

При дослідженні вмісту нуклеїнових кислот у сироватці крові виявлено суттєве збільшення ДНК у хворих на ХБХ у фазі загострення та у хворих на хронічні медикаментозний і токсичний гепатити, порівняно з показниками здорових людей. Рівень ДНК у хворих на ХБХ у фазі загострення в 1,57 рази (155,47,6 мг/л), а у хворих на ХМГ - в 1,65 рази (164,41,24 мг/л) перевищує показники контрольної групи (98,23,3 мг/л). У хворих на ХТГ спостерігається суттєве збільшення (в 1,4 рази - 134,615,8 мг/л) рівня ДНК у крові порівняно з контролем. Рівень РНК у крові хворих хронічним безкам’яним холециститом і хронічним медикаментозним гепатитом знаходиться в межах норми (41,83,8 та 43,05,9 при нормі 48,4±2,7 мг/л). У хворих на хронічний токсичний гепатит виявлено суттєве (в 1,2 рази - 60,38,7 мг/л) збільшення вмісту РНК у крові. Збільшення сумарної кількості нуклеїнових кислот (СК НК) за рахунок ДНК спостерігається у хворих на ХБХ у фазі загострення та у хворих на хронічні токсичний і медикаментозний гепатити. При хронічному безкам'яному холециститі у фазі загострення вміст СК НК в 1,36 рази (198,8±7,0 мг/л) перевищує показники контрольної групи (145,8±3,8 мг/л). У хворих на ХТГ ЛНА виявлено збільшення вмісту СК НК порівняно з показниками здорових людей в 1,35 рази (196,6±19,1 мг/л) і в 1,42 рази (207,1±13,8 мг/л ) у хворих на ХМГ. Суттєвих відмінностей між показниками СК НК у хворих на ХБХ у фазі згасаючого загострення та контрольною групою не виявлено.

Співставлення вмісту ДНК і РНК дозволило вирахувати нуклеїновий індекс - НІ-1 (співвідношення вмісту ДНК до РНК) в 0,1 мл крові. У хворих на хронічний безкам'яний холецистит у фазі загострення НІ-1 був збільшений в 1,8 раз (3,780,35) при нормі 2,100,16. Спостерігається також збільшення (р<0,05) НІ-1 у хворих на хронічний медикаментозний гепатит (3,760,62), порівняно з показниками здорових людей. У хворих на хронічний токсичний гепатит нуклеїновий індекс –1 складав 2,240,74 і суттєво відрізнявся від показників хворих на хронічний безкам?яний холецистит у фазі загострення та хронічний медикаментозний гепатит. Для діагностичного використання показників ДНК ми порівнювали їх з біохімічними величинами, які широко використовуються в даний час для виявлення активності захворювання (вміст 1, 2 та -глобулінів у сироватці крові). Хоча ці показники знаходились в межах норми, рівень ДНК в сироватці крові був значно збільшеним. НІ-1 дозволяє діагностувати фазу захворювання при хронічному безкам?яному холециститі. Показники вмісту РНК у сироватці крові та нуклеїновий індекс -1 можна використовувати в якості додаткових критеріїв диференціальної діагностики хронічного токсичного гепатиту від медикаментозного. Крім того, тривале підвищення ДНК у крові веде до продукції автоантитіл проти власних антигенів організму, зокрема антитіл класу Ig G до денатурованої та недунатурованої ДНК, що веде до посилення автоагресії.

Із збільшенням активності та більш тривалим перебігом захворювання їх титр при хронічних токсичному та медикаментозному гепатитах збільшується. При ХБХ антитіла до денатурованої і неденатурованої ДНК класу G не виявляються.

Згідно з нашими дослідженнями вміст нуклеїнових кислот у жовчі корелює з сироватковим рівнем нуклеїнових кислот та активністю захворювання. Крім того, виявлено кореляційний зв'язок між вмістом сумарних нуклеїнових кислот у жовчі та показником лужної фосфатази крові.

Із збільшенням показника лужної фосфатази крові спостерігається вірогідне збільшення вмісту нук-леїнових кислот в усіх порціях жовчі. Збільшення рівня нуклеїнових кислот у жовчі вказує на своєрідний феномен внутрішньопечінкового холестазу.

Функціональні розлади жовчного міхура та жовчовивідних шляхів не впливають на рівень нуклеїнових кислот у жовчі. Вміст нуклеїнових кислот у міхуровій порції жовчі хворих на хронічний безкам'яний холецистит у фазі загострення збільшений і знаходиться в інтервалі - 1585,79-1790,69 при нормі - 544,87-680,23 (рис.1). Рівень нуклеїнових кислот у хворих на хронічний безкам?яний холецистит у фазі згасаючого загострення суттєво збільшений порівняно з показниками здо-рових людей. Відмічено також суттєве збільшення нуклеїнових кислот у печінковій порції жовчі хворих на хронічний безкам'яний холецистит у фазі загострення - 952,60112,98 при нормі 532,7563,87 мг/л.

У хворих на хронічний токсичний гепатит рівень нуклеїнових кислот у жовчі однаковий з рівнем хворих на ХБХ у фазі загострення, але виявлено значне збільшення вмісту НК в печінковій порції жовчі в 1,24 рази (відповідно 1185,72136,44 та 952,60112,98 мг/л) (табл. 1).

Таблиця 1

Показники нуклеїнових кислот у жовчі хворих на хронічні гепатити

Нуклеїнові | Контрольна група | ХТГ | ХМГ

кислоти, (мг/л ) | (n=35) | (n=45) | (n=51)

1 | 2 | 3

Порція А | 572,01±77,87 | 827,58±236,42 | 1593,28±213,50

р | р1,2>0,05 | р2,3<0,05 | р1,3<0,05

Порція В | 612,55±67,68 | 1576,94±225,96 | 3450,84±271,52

р | р1,2<0,05 | р2,3<0,05 | р1,3<0,05

Порція С | 532,75±63,87 | 1185,72±136,44 | 1649,64±182,82

р | р1,2<0,05 | р2,3<0,05 | р1,3<0,05

Таким чином, збільшення вмісту нуклеїнових кислот у міхуровій порції жовчі свідчить про запалення в жовчному міхурі, що узгоджується також з даними А.С. Логінова та співавторів (1986). У хворих на хронічні токсичний та медикаментозний гепатити збільшення нуклеїнових кислот у міху-ровій та печінковій порціях жовчі корелює з показниками лужної фосфатази крові. У хворих на хро-нічний медикаментозний гепатит, в яких рівень лужної фосфатази в 2,35 рази вищий нормальних показників, виявлено збільшення вмісту нуклеїнових кислот у міхуровій порції жовчі в 5,63 рази (3450,84271,52 мг/л при нормі 612,5567,68 мг/л) та в 3 рази у печінковій порції жовчі (1649,64271,52 при нормі 532,7563,87 мг/л).

При лікуванні хворих на хронічний безкам’яний холецистит у 50 осіб із 70 була використана базова терапія, що включала антибактеріальний препарат (ампіцилін), жовчогінний засіб (алохол), платифілін для усунення болю, 20 хворих отримували засіб нуклеїнового походження Детокc Клінс (№ реєстрації 03.4-02/5/120 від 30.03.1998 р.). 43 хворих на хронічні токсичний та медикаментозний гепатити отримували даний засіб додатково. Метою терапії хворих на хронічний безкам'яний холецистит та хронічні токсичний і медикаментозний гепатити була направлена корекція вмісту нуклеїнових кислот у крові та жовчі, покращення показників крові та функціонального стану організму.

Встановлено, що включення засобу нуклеїнового походження підвищує ефективність лікування хронічного безкам'яного холециститу і хронічних токсичного та медикаментозного гепатитів. Позитивний клінічний ефект при лікуванні хворих на ХБХ Детокс Клінс відмічено у 19 (95%) хворих, при базовій терапіії у 46 (92%). Обидва лікувальні комплекси проявляють протизапальний ефект, що супроводжується нормалізацією ШОЕ та лейкоцитів крові, зменшенням осадових запальних елементів - лейкоцитів, лейкоцитоїдів, клітин циліндричного епітелію та бактерій. Крім того, лікування препаратом нуклеїнового походження знімає спазм сфінктера Одді та нормалізує вміст нуклеїнових кислот у міхуровій порції жовчі, чого не спостерігається при базовій терапії.

Ефективність Детокс Клінс у хворих на хронічні медикаментозний та токсичний гепатити порівнювали з результатами загальноприйнятого методу лікування, що включало протягом 5 днів 5% розчин глюкози з 5% розчином аскорбінової кислоти в/в краплинно, карсіл по 6 драже щоденно з 6 дня. Основна група отримувала протягом 5 днів 5% розчин глюкози з 5% розчином аскорбінової кислоти в/в краплинно, наступні дні перебування на стаціонарному лікуванні - Детокс Клінс по 1 капсулі тричі на день під час їди.

При лікуванні Детокс Клінс швидше покращувався загальний стан хворих і наступав зворотній розвиток ознак хронічного гепатиту, ніж при базовій терапії. Показники цитолітичного синдрому нормалізувалися у хворих ХТГ на 11 день, хворих ХМГ на 14 день (в контролі – на 18 і 16 день). До закінчення стаціонарного лікування (21 день) ознаки активного гепатиту збереглися у 2 (4,5%) хворих основної групи і у 4 (10%) - контрольної групи.

Після лікування показник ДНК зменшився до 114,6±1,17 мг/л у хворих хронічним медикаментозним гепатитом та до 117,6±1,8 мг/л у хворих хронічним токсичним гепатитом, що отримували базову терапію, але не досягнув нормальних показників. Призначення Детокс Клінс сприяло нормалізації ДНК в обох групах хворих. Вміст РНК у хворих на ХМГ коливався в межах норми як до, так і після лікування в усіх хворих. У хворих на ХТГ вміст РНК був підвищений в обох групах до лікування. Під впливом лікування він зменшився, але до показників контрольної групи тільки у хворих, що додатково отримували засіб нуклеїнового походження. Кількість сумарних нуклеїнових кислот у хворих на ХМГ нормалізувалась в обох випадках застосованої терапії. Вміст СК НК зменшився тільки у хворих на ХТГ, що приймали Детокс Клінс. Нормалізація показника НІ-1 відбулась тільки у хворих на ХМГ основної групи.

Таким чином, при хронічних медикаментозному та токсичному гепатитах, що отримували базову терапію на відміну від хворих на хронічний гепатит основної групи, під впливом лікування нормалі-зуються не всі показники нуклеїнового метаболізму, що потрібно враховувати при лікуванні даного контингенту хворих. Можливо у них доцільно проводити більш тривалий курс лікування.

На основі даних фракційного дуоденального зондування у хворих на хронічні медикаментозний і токсичний гепатити в обох випадках до лікування виявлено переважно спазм сфінктера Одді в поєднанні з дискінезією жовчних протоків.

В усіх групах хворих показники нуклеїнових кислот у міхуровій та печінковій порціях жовчі до лікування були суттєво збільшені. Базова терапія хоча і зменшила вміст нуклеїнових кислот у міхуровій порції жовчі з 2865,5±97,9 мг/л до 1048,8±105,6 мг/л при ХМГ, не нормалізувала їх. У хворих на ХМГ, що отримували Детокс Клінс, під впливом лікування показник нуклеїнових кислот у міхуровій порції жовчі зменшився з 2761,1±238,4 мг/л до нормальних показників (750,8±217,3 мг/л). Аналогічні зміни показників нуклеїнових кислот виявлені у печінковій порції жовчі. Вміст нуклеїнових кислот у печінковій порції жовчі у хворих ХМГ контрольної групи під впливом лікування несуттєво зменшився (з 1990,9±147,2 мг/л до 831,4±98,9 мг/л). Лікування хворих на ХМГ основної групи сприяло нормалізації вмісту нуклеїнових кислот печінкової порції жовчі (до лікування 1936,8±300,3 мг/л проти 617,9±159,4 мг/л після лікування). У хворих на ХТГ, що отримували базову терапію нормалізується лише вміст нуклеїнових кислот у міхуровій порції жовчі (з 1568,8±215,8 мг/л до 714,6±78,4 мг/л). Лікування Детокс Клінс у даної групи хворих зменшує вміст нуклеїнових кислот як в міхуровій, так і печінковій порціях жовчі до показників контрольної групи (в порції В з 1576,8±214,8 мг/л до 618,4±89,6 мг/л, в порції С з 1120,2±132,4 мг/л до 560,2±70,8 мг/л).

Отже, у хворих на хронічний медикаментозний гепатит, які отримували базову терапію спазм сфінктера Одді не знімається, під впливом лікування не нормалізується час виділення і об’єм холедоходуоденальної порції жовчі та вміст нуклеїнових кислот як в міхуровій, так і печінковій порціях жовчі. На відміну від хворих на ХМГ, у хворих на ХТГ контрольної групи не нормалізується тільки вміст нуклеїнових кислот у печінковій порції жовчі. Базова терапія у хворих хронічним медикаментозним гепатитом веде тільки до нормалізації обєму міхурової порції жовчі, часу стікання печінкової порції жовчі та вмісту нуклеїнових кислот в холедоходуоденальній порції жовчі. У хворих на хронічний медикаментозний гепатит основної групи під впливом лікування знімається спазм сфінктера Одді, нормалізується об’єм міхурової порції жовчі, час стікання та об’єм печінкової порції жовчі та вміст нуклеїнових кислот в усіх порціях жовчі. Терапія Детокс Клінс у хворих на хронічний токсичний гепатит нормалізує показники нуклеїнових кислот як у міхуровій, так і печінковій порціях жовчі. Імовірно, терміни лікування та арсенал ліків, які використовують при лікуванні хронічних токсичного і медикаментозного гепатитів у хворих контрольної групи є недоско-налими і потребують їх подальшого удосконалення.

З використанням модернізованої автоматизованої системи діагностики захворювань внутрішніх органів по люмінесцентних властивостях біологічних рідин нами вивчено спектри люмінесценції ДНК та РНК крові. Виявлено, що відмінностей в спектрах ДНК та РНК у хворих з захворюваннями жовчного міхура, печінки і практично здорових людей не спостерігається. Типовий спектр ДНК у хворих на хронічний безкам'яний холецистит і хронічний токсичний гепатит показаний на рис. 2.

Рис. 2 Типовий спектр люмінесценції ДНК крові у хворих на хронічний безкам'яний холецистит і хронічний токсичний гепатит.

Примітки: 1. Контрольна група, 2. Хворі на ХБХ, 3. Хворі на ХТГ, 4. Контрольний розчин.

Аналогічну закономірність виявлено і в спектрах люмінесценції нуклеїнових кислот у холедоходуоденальній, міхуровій та печінковій порціях жовчі. Спектри нуклеїнових кислот в усіх порціях жовчі при захворюваннях жовчного міхура і печінки ідентичні з даними здорових людей. Показано, що окрім ДНК і РНК крові та нуклеїнових кислот жовчі характерна поява другої кривої, яка відповідно характеризує контрольний розчин для кожного показника окремо. Отже, виявлені характерні спектри люмінесценції ДНК і РНК сироватки крові і нуклеїнових кислот в усіх порціях жовчі і зміни їх інтенсивності в залежності від характеру захворювань жовчного міхура та печінки.

ВИСНОВКИ

1. На підставі поглибленого вивчення клініко-біохімічних особливостей захворювань і нуклеїнових кислот крові та жовчі у хворих на хронічний безкамяний холецистит, хронічні медикаментозний та токсичний гепатити розроблено скринінгові критерії дифференціальної діаг-ностики даної патології і ступенів її активності.

2. Визначення показників нуклеїнового метаболізму у хворих на хронічний безкамяний холецистит, хронічний медикаментозний та хронічний токсичний гепатити доз-воляє діагностувати мінімальну активність захворювання, удосконалити критерії прогнозування рецидивів і контролювати ефективність лікування.

3. Для хворих на хронічний токсичний гепатит з мінімальною активністю характерним є збільшення ДНК і РНК крові та нуклеїнових кислот жовчі.

4. Збільшення титру автоімунних антитіл до денатурованої та неденатурованої ДНК класу Ig G у хворих на хронічні медикаментозний та токсичний гепатити характеризує прогресування хвороби.

5. При хронічних токсичному та медикаментозному гепатитах спостерігається активація гуморального імунітету, що супроводжується збільшенням вмісту Ig G та Ig M у сироватці крові.

6. Інтенсивність спектра люмінесценції ДНК, РНК крові та нуклеїнових кислот жовчі залежить від характеру захворювань печінки та жовчного міхура.

7. При мінімальному ступені активності запального процесу у печінці, викликаного медикаментозними причинами, показник лужної фосфатази крові знаходиться у прямій залежності від рівня нуклеїнових кислот у жовчі.

8. Курсове лікування хворих на хронічний безкам?яний холецистит у фазі загострення і хронічний гепатит з мінімальним ступенем активності Детокс Клінс, поряд з покращенням клінічних проявів захворювання,сприяє норма-лізації вмісту ДНК крові та нуклеїнових кислот жовчі.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. На підставі розроблених скринінгових діагностичних критеріїв для визначення "біохімічної" фази загострення хвороби рекомендується досліджувати параметри нуклеїнового метаболізму, зокрема рівень ДНК, РНК, НІ-1 крові та сумарний вміст нуклеїнових кислот жовчі.

2. Для визначення активності запального процесу та диференціальної діагностики хро-нічного безкамяного холециститу, хронічних токсичного і медикаметозного гепатитів доцільно викорис-товувати показники нуклеїнових кислот жовчі.

3. Вміст нуклеїнових кислот у міхуровій та печінковій порціях жовчі можна використовувати як критерій діагностики внутрішньопечінкового холестазу.

4. З метою прогнозування подальшого протікання патологічного процесу у хворих на хронічніий гепатит рекомендується визначати наявність та титр антитіл до денатурованої і неденатурованої ДНК класу Ig G.

5. Високий рівень вмісту ДНК у крові та нуклеїнових кислот у жовчі є показом для проведення терапії препаратом нуклеїнового походження. Ефективність та тривалість терапії доцільно визначати за динамікою вмісту ДНК у крові та нуклеїнових кислот жовчі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Коваль В.Ю., Ганич Т.М., Ганич О.М. Порушення нуклеїнового гомеостазу організму при гепатобіліарній патології.-Ужгород:”Патент”, 2001.-121с. Автором самостійно проведено огляд сучасної літератури, здійснено обстеження хворих, проведено статистичний аналіз отриманих результатів, написано текст та розроблено таблиці і малюнки.

2. Ганич О.М., Коваль В.Ю. Вивчення обміну нуклеїнових кислот при різноманітних станах організму людини // Науковий вісник Ужгородського університету, серія "Медицина". -2000. -№11.-С.114-120. Автором самостійно проведено огляд сучасної літератури.

3. Коваль В.Ю. Вплив препарату Detoxcleanse на нуклеїновий обмін при захворюваннях жовчного міхура // Науковий вісник Ужгородського університету, серія "Медицина". - 2000. - №12. - С.86-89. Самостійно здійснено обстеження хворих, проведено статистичний аналіз результатів та оформлено статтю.

4. Ганич О.М., Туряниця Е.С., Ганич Т.М., Брич Н.І., Семирот М.С., Коваль В.Ю., Коцюбняк Л.А., Горленко О.М. Епідеміологія, діагностичні можливості та особливості додаткової терапії хронічних гепатитів та цирозів печінки на Закарпатті // Міжвідомчий збірник "Гастроентерологія". - Дніпро-петровськ. - 2000. - №30. - С.318-324. Автором самостійно проведено обстеження хворих на хронічні гепатити та цирози печінки, статистично оброблені отримані результати.

5. Коваль В.Ю., Ганич Т.М., Ганич О.М. Діагностичне значення нуклеїнових кислот у ліквідаторів аварії на ЧАЕС у віддалений післяаварійний період // Галицький лікарський вісник.- 2000. - №4. - С. 97-101. Здійснено самостійно обстеження хворих, проведено статистичний аналіз результатів та оформлено статтю.

6. Ганич Т.М., Ганич О.М., Коваль В.Ю., Шульга Н.Л., Коцюбняк Л.А., Семенко Л.Ф. Довгострокове динамічне обстеження та оздоровлення осіб з низькодозованим радіонуклідним впливом // Науковий вісник Ужгородського університету, серія “Медицина”.-2001.-№15.-С.47-50. Проведено самостійно обстеження хворих та статистичний аналіз отриманих даних.

7. Коцюбняк Л.А., Коваль В.Ю., Ганич Т.М. Особливості дискінетичних порушень сфінктерного апарату у хворих на хронічні гепатити // Науковий вісник Ужгородського університуту, серія “Медицина”.-2002.-№18.-С. 147-149. Проведено самостійно обстеження хворих, проведено статистичний аналіз отриманих даних.

8. Коваль В.Ю. Люмінесцентне дослідження спектрів нуклеїнових кислот при хронічному некалькульозному холециститі // Буковинський медичний вісник.-2002.-Т.6, №4.-С. 80-83.

9. Коваль В.Ю., Ганич Т.М. Особливості епідеміології та діагностики хронічних гепатитів в зоні екологічних катастроф // Науковий вісник Ужгородського університету, серія “Медицина”.-2003.-№19.-С.115-119. Здійснено самостійно обстеження хворих, проведено статистичний аналіз результатів та оформлено статтю.

10. Валентина Коваль. Нуклеїновий гомеостаз при захворюваннях гепатобіліарної системи та методи його корекції // Матеріали IV міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених 11-13 травня .- Тернопіль. - 2000. - С.91.

11. Коваль В.Ю. Люмінесцентне дослідження нуклеїнових кислот крові та жовчі при захворюваннях гепатобіліарної системи // Мат. республиканской научно-практической конференции молодых ученых "Достижения и перспективы развития терапии в канун XXI века". - Харьков, -2000. -С.24-25.

12. Ганич О.М., Ганич Т.М, Коваль В.Ю., Коцюбняк Л.А., Семирот М.С., Ганич М.М., Терещенко Н. Екологічно залежні порушення здоровя і їх профілактика // Мат. науково-практичної конференції: "Стратегія формування здорового способу життя". - Київ. - 2000.- С. 208-210. Проведено статистичний аналіз отриманих даних.

13. Коваль В.Ю., Ганич Т.М., Ганич О.М. Діагностичне значення нуклеїнових кислот та хлорнорозчинного мукопротеїду при захворюваннях гепатобіліарної системи // Проблеми економічного та соціального розвитку регіону і практика наукового експерименту.- Київ-Ужгород-Ніредьгаза.-2001.-№17.-С.140-145. Проведено самостійно обстеження хворих та статистичний аналіз отриманих даних.

14. Ганич О.М., Ганич Т.М., Ганич М.М., Білас Б.М., Коваль В.Ю., Терещенко Н.Л., Коцюбняк Л.А., Ганич О.Т., Катринець І.В. Оздоровче природне харчування в профілактиці захворювань // Материалы научно-практической конференции с межнародным участием “Современные аспекты оздоровительного питания”- 29-30 октября 2002 г.-Днепропетровск.-2002.-с. 36-40.

15. Ганич О.М., Коваль В.Ю. Вплив БАД ДЕТОКС КЛІНС на показники нуклеїнового метаболізму в хворих на хронічний гепатит // В сб. “Актуальные вопросы нутрициологии. Роль биологически активных пищевых добавок в обеспечении здоровья населения” (научно-практическая конференция с международным участием 28-29 ноября 2002 г.).-Днепропетровск, 2002. - С. 66-68. Самостійно здійснено обстеження хворих, проведено статистичний аналіз отриманих результатів та оформлено статтю.

АНОТАЦІЯ

Коваль В.Ю. Нуклеїнові кислоти крові та жовчі в діагностиці захворювань гепатобіліарної системи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02. - внутрішні хвороби. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню діагностичного значення визначення нуклеїнових кислот у крові та жовчі в 262 хворих з патологією гепатобіліарної системи. Розроблені нові диференційно-діагностичні критерії обєктивної діагностики ХБХ, хронічних токсичного та медикаментозного гепатитів за допомогою визначення нуклеїнових кислот у крові та жовчі, наявності антитіл до денатурованої і неденатурованої ДНК класу G, показників гуморального імунітету