СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

КОВАЛЕНКО ЮЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК : 658. 011. 3

МЕХАНІЗМ АДАПТАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ ДО РИЗИКУ

Спеціальність 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами

А В ТО Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Луганськ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Фінагіна Олеся Валентинівна,

Донецький національний університет

Міністерства освіти і науки України,

доцент кафедри інформаційних систем

управління.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Гранатуров Володимир Михайлович, Одеська національна академія зв'язку імені О.С. Попова Державного комітету зв'язку та інформатизації України, професор кафедри економіки зв'язку (м. Одеса);

кандидат економічних наук, доцент Третяк Вікторія Вікторівна, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри міжнародної економіки (м. Луганськ).

Провідна установа - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, кафедра маркетингу (м. Харків).

Захист відбудеться 19 червня 2003 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.01 у Східноукраїнському національному університеті

імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України за адресою: 91034, м. Луганськ – 34, кв. Молодіжний, 20а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Східноукраїнського

національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034,

м. Луганськ – 34, кв. Молодіжний, 20а.

Автореферат розісланий 17 травня 2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованоївченоїради Г.В.Козаченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах перехідної економіки неоднозначність тенденцій економічного розвитку і нестабільність механізму ринкового регулювання змушують підприємства здійснювати діяльність, зв'язану з подоланням невизначеності. Відсутність повної інформації, існування суперечливих тенденцій, елементи випадковості та інші риси господарювання обумовлюють непрогностичність процесу управління, оскільки велика частина управлінських рішень на підприємстві приймається в умовах невизначеності і ризику. Щоб вижити в цих складних обставинах, керівникам необхідно приймати нетрадиційні і сміливі рішення, що, у свою чергу, підвищує рівень ризику. На жаль, поки ще далеко не усі вітчизняні підприємці до кінця усвідомили неминучість ризику і важливість його постійного урахування. Потрібні нові підходи щодо адаптації до ризику.

Найважливішим складником підприємницької діяльності є комерція. Вона включає виконання великого комплексу взаємозалежних посередницьких операцій, спрямованих на здійснення процесу купівлі-продажу товарів і надання послуг з метою одержання прибутку.

Комерційна діяльність також є ризиковою, тобто дії учасників підприємництва в умовах ринкових відносин, конкуренції, функціонування всієї системи економічних законів не можуть бути з повною визначеністю розраховані. Обставини, що склалися, неоднозначність тенденцій економічного розвитку і нестабільність механізму ринкового регулювання змушують підприємства здійснювати діяльність, зв'язану з подоланням ризику та невизначеності.

Існуючі літературні джерела мало уваги приділяють природі різних видів ризиків, особливо у комерційній сфері. Викладання цієї проблеми характеризується неоднозначністю поглядів різних авторів. Стосовно комерційних ризиків дотепер не було розроблено комплексну методику адаптації до ризику. Відсутні науково обґрунтовані рекомендації з визначення "прийнятності" рівня ризику в комерційній діяльності в умовах нестабільної ситуації на макро- і мікрорівні. В основному, в сучасних дослідженнях акцентується увага на копіюванні зарубіжного досвіду, що найчастіше не може бути адаптований в умовах нестабільної економіки.

Необхідність теоретичного обґрунтування й розробки практичних рекомендацій щодо формування нових підходів адаптації до ризику на підприємствах, вибір способів їхньої реалізації обумовили актуальність даного наукового дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з тематикою держбюджетної науково-дослідної роботи Донецького національного університету і госпдоговірної теми роздрібного підприємства ТОВ "Універсалторг" "Оцінка рівня підприємницьких ризиків торгового підприємства". При виконанні держбюджетної теми Г-вв/10 "Обґрунтування концепції оптимізації бізнес-процесів у підприємництві і держуправлінні з використанням інформаційних моделей" (номер державної реєстрації 0100U001959) автором розроблено методику прийняття управлінських рішень в умовах ризику на основі результативних показників модифікованих моделей надійності систем. При виконанні госптеми роздрібного підприємства ТОВ "Уіиверсалторг" "Оцінка рівня підприємницьких ризиків торгового підприємства" (номер державної реєстрації 0100V001787) безпосередньо автором розроблено методику оцінки рівня ризику на підприємстві.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка та реалізація принципових підходів до формування механізму адаптації до ризику комерційних підприємств.

Для досягнення поставленої мети дослідження розв’язано такі наукові та практичні завдання:

розглянуто сутність комерційної діяльності та її особливості в ринкових умовах;

розглянуто чинники зовнішнього та внутрішнього середовища діяльності комерційних підприємств, які найсуттєвіше впливають на появу ризиків у цій сфері;

розроблено класифікацію найбільш істотних комерційних ризиків;

проведено теоретичне узагальнення існуючих способів адаптації до ризиків з визначенням зон ризику;

проведено угрупування керівників і фахівців комерційних підприємств стосовно їх схильності до ризику;

проведено аналіз виявлення чинників, які впливають на появу ситуації ризику;

запропоновано оцінку рівня комерційного ризику та зовнішніх ризиків підприємства;

проведено моделювання ситуації ризику на основі моделей надійності систем;

здійснено впровадження в діяльність комерційних підприємств розроблених рекомендацій.

Об'єктом дослідження є діяльність комерційних підприємств м. Донецька і Донецької області. Предметом дослідження є логіка, принципи і способи адаптації до ризику комерційних підприємств.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, фундаментальні положення економічної теорії, загальнонаукові принципи проведення досліджень. Теоретичною основою досліджень послугували наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі управління ризиком.

Інформаційною базою дослідження є діючі законодавчі та нормативні документи, що регулюють підприємницьку та комерційну діяльність в Україні, статистичні дані макропоказників та показників фінансово-господарської діяльності комерційних підприємств, дані держбюджетних і госпдоговірних тем.

У роботі використаний системно-структурний аналіз (при дослідженні особливостей діяльності комерційних підприємств), методи статистичного й економічного аналізу: абсолютні, відносні, середні величини, метод угрупування, порівняння (при аналізі чинників, які впливають на появу ситуації ризику), регрессійно-кореляційний аналіз (при оцінці рівня комерційного ризику та розрахунку рівня зовнішніх ризиків), експертні методи (при опитуванні керівників і фахівців підприємств щодо схильності до ризику), математичні методи (при моделюванні ризиків на основі моделей надійності систем) і програмування (при розробці програмних продуктів з оцінки та моделювання ризиків).

Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у розробці принципових підходів до механізму адаптації до ризику на основі взаємодії та взаємозв’язку елементів управління ризиком з метою прийняття якісного управлінського рішення щодо обмеження та запобігання ситуації ризику.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в такому:

розкрито поняття "механізм адаптації до ризику", що розуміється як комплекс взаємозв’язаних і взаємозалежних елементів системи управління ризиками, які могли б максимально реагувати і пристосовуватися до змін зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства, кінцевою метою котрих є мінімізація ризиків на підприємстві;

проведено угрупування керівників комерційних підприємств щодо їх схильності до ризику і виявлено причини прийняття неякісних управлінських рішень;

розроблено методику аналізу зовнішніх та внутрішніх чинників, які впливають на появу ризиків у фінансово-господарській діяльності комерційних підприємств;

розроблено модель оцінки рівня ризику (рівняння регресії) на основі коефіцієнтів, що характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства;

розроблено і запропоновано рівняння регресії для оцінки і моніторингу рівня зовнішніх ризиків на основі факторів впливу;

модифіковано моделі надійності систем з урахуванням чинника часу для виявлення причин ризику, моделювання ризикової ситуації і своєчасності прийняття управлінського рішення в комерційній діяльності.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблені в дисертації підходи, способи й отримані результати являють собою методичну базу формування механізму адаптації до ризику у комерційній сфері.

До числа результатів, що мають найбільше практичне значення, належать:

методика порівняльного аналізу фінансово-господарської діяльності по виявленню чинників, які спричиняють появі ризиків;

методика оцінки рівня комерційного ризику за допомогою рівняння регресії, сформованого на основі найважливіших чинників фінансово-господарської діяльності комерційних підприємств;

методика оцінки рівня зовнішніх ризиків за допомогою рівнянь регресії, сформованих на основі чинників, які впливають на появу ризиків у зовнішньому середовищі;

модифіковані моделі надійності систем для прогнозування виявлення причин ризику, моделювання ризикової ситуації та визначення періоду адаптації до ризику.

Застосування запропонованих у дисертації програмних продуктів визначення рівня ризику, а також застосування модифікованих моделей надійності систем спрощує процедуру моніторінгу ризику та прийняття управлінського рішення і сприяє проведенню постійного контролювання на будь-якому етапі комерційної діяльності.

Результати дисертаційної роботи використовуються в практичній діяльності комерційних підприємств, котрі діють в Донецькій області, що підтверджується відповідними документами, які містяться в додатках до дисертації: роздрібного підприємства у формі ТОВ “Камертон” (довідка № 18 від 15.01.2003 р.), ТОВ “Талісман” (довідка № 37 від 05.02.2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведених досліджень автора в галузі розробки механізму адаптації до ризику в комерційній сфері. Внесок автора конкретизований у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Отримані результати наукових досліджень, висновки і пропозиції оприлюднено, обговорено і схвалено на науково-практичній конференції "Соціальні й управлінські проблеми розвитку бізнесу в Україні" (м.Донецьк), 2-й міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених "Економіка і маркетинг у ХХ1 столітті" (м. Донецьк), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Інформаційні технології в економіці і підприємництві: проблеми науки, практики й освіти" (м. Запоріжжя).

Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 14 робіт, з яких - 1 стаття у науковому журналі і 13 статей у збірниках наукових праць. Загальний обсяг публікацій - 5,1 д.ар, з яких усі належать автору.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів і висновку, що викладені на 176 сторінках машинописного тексту. Матеріали дисертації містять 26 таблиць і 8 рисунків, які подано на 20 сторінках. Список використаних джерел з 228 найменувань приведений на 16 сторінках, 48 додатків - на 51 сторінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертаційній роботі на основі проведених автором досліджень захищаються такі основні положення.

Розділ 1. Теоретичні аспекти адаптації до ризику. В умовах ринкових відносин проблема адаптації до ризику набуває самостійного теоретичного і прикладного значення як важлива складова частина теорії і практики управління. Сьогодні будь-яке підприємство зіткається з неординарними ситуаціями, на які необхідно адекватно реагувати, щоб не понести збитки. Тому ефективне керівництво підприємством у нинішніх умовах неможливо без спеціальних методів аналізу, заснованих на практиці і теорії управління ризиком.

Процес управління ризиком досить динамічний, і його ефективність багато в чому залежить від швидкості реакції на зміни умов ринку, економічної ситуації в цілому, фінансового стану підприємства. Необхідність створення комплексного підходу адаптації до ризику дозволить керівникам більш ефективно використовувати ресурси, розподіляти відповідальність, поліпшувати результати роботи підприємства і забезпечувати його економічну безпеку.

Загальна характеристика діяльності підприємств під впливом факторів ризику і визначення особливостей їхнього функціонування в ринкових умовах дозволили зробити висновок про те, що механізм адаптації як спосіб управління ризиком повинний ґрунтуватися на комплексному і систематизованому розв’язанні проблеми.

Особливе місце в підприємницькій сфері займає комерційна діяльність, тому що вона є провідником товарної, фінансової й інвестиційної політики. Ця ланка дозволяє певним чином організувати, упорядкувати внутрішні відносини між учасниками підприємництва, об'єднати інтереси кожного в загальну мету, є оптимальною формою довгострокового об'єднання капіталів, без чого неможлива діяльність взагалі, створює умови для гнучкого управління капіталом. Однак, як показують дослідження, більш 40% підприємств зазначеної сфери протягом декількох років з’явилися збитковими. Зв'язано це в основному з нестабільністю в сфері економіки, що сприяє виникненню ситуації ризику і невизначеності для господарюючих суб'єктів (рис.1)

Рис.1 Динаміка збитковості комерційних підприємств ( % до їх загальної кількості) за 1996 – 2001 рр.

Теоретичний аналіз таких методів, як оцінка, прогнозування, обмеження ризику показав, що всі методи мають відокремлений характер і можуть бути застосовані в спеціфічних галузях. Тому основною метою побудови механізму став зв’язок всіх окремих елементів в єдину систему, яка може постійно функціонувати у часі і враховувати специфічні характеристики комерційної сфери. Тобто механізм адаптації до ризику повинний містити у собі комплекс взаємозв’язаних і взаємозалежних елементів системи управління ризиками, які могли б максимально реагувати і пристосовуватися до змін зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства, кінцевою метою котрих є мінімізація ризиків.

Основні задачі розробки такого механізму полягають у такому:

створити адаптивні засоби управління ризиком, що не чинили б опір змінам зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства, а змінювались разом з ним;

здійснювати постійний контроль рівня ризику;

управляти власним капіталом з метою попередження ризику банкрутства на основі постійного контролю імовірності одержання майбутнього результату;

дати можливість економічним партнерам визначити, наскільки надійне підприємство і прийняти рішення про доцільність пропозиції з ним співробітництва.

Виходячи з теоретичного аналізу методів управління, механізм адаптації до ризику повинний виконувати функції:

інформаційну (виявлення потенційних можливих ситуацій, зв'язаних з ризиком, одержання характеристики ризикової ситуації);

попереджувальну (зниження небезпеки прийняття помилкового рішення; уміння реагувати на можливі негативні наслідки діяльності суб'єкта);

компенсаційну (здатність нейтралізувати чи компенсувати ймовірні негативні результати дій при досягненні поставлених цілей).

Виходячи з мети і задач, авторський підхід до розробки механізму адаптації до ризику повинний складатися з таких складових частин: соціально-психологічні та організаційно-економічні (рис.2).

Соціально-психологічні повинні включати у собі рівень адаптації суб’єкта, який приймає рішення, до ризику.

Організаційно-економічні елементи повинні включати фактори ризику. Поєднання цих елементів і адаптація до ризику повинні ґрунтуватись на методах аналізу, який складається з таких етапів.

1. Отримання та обробка інформації про зовнішнє та внутрішнє середовище підприємства.

2. Аналіз чинників, які впливають на ситуацію ризику.

3. Оцінка ризику (визначення його рівня).

4. Моделювання ризиків (можливість функціонування структури механізму адаптації ї зміни цієї структури у часі).

3. Прийняття управлінського рішення.

4. Діяння на ризик (визначення методів обмеження ризику).

5. Контролювання ризику (постійне спостереження за ситуацією ризику).

Діяльність підприємств здійснюється під безпосереднім впливом факторів як зовнішнього, так і внутрішнього середовища, що істотно впливають на виникнення ризикової ситуації. Аналіз таких факторів дає можливість виявити потенційно можливі ризики в комерційній сфері для підприємств, дати їх оцінку і розробити адекватні управлінські рішення. На основі систематизації теорії і практичного досвіду підприємств, анкетування керівників і фахівців у роботі було запропоновано класифікацію комерційних ризиків. Критерієм розподілу з'явилася природа виникнення ризику на підприємствах досліджуваної сфери.

Аналіз методів оцінки рівня ризику дав можливість узагальнити ці методи, визначити зони ризику комерційної діяльності, а саме: безризикова, зона мінімального ризику, допустимого ризику, недопустимого ризику, зона критичного та катастрофічного ризику.

Обґрунтування необхідності і характеристика особливостей формування механізму адаптації до ризику на підприємствах дозволяють визначити можливість ефективного управління господарською діяльністю і зробити висновок про те, що результативність цього процесу безпосередньо залежить від рівня досліджень методів оцінки, прогнозування, моделювання й обмеження ризиків.

Розділ 2. Аналіз можливості адаптації до ризику в діяльності підприємств. Аналіз джерел виникнення ризику в комерційній діяльності показав, що високий рівень невизначеності економічної і політичної ситуації в Україні негативно впливає на фінансово-господарську діяльність підприємств комерційної сфери, у результаті чого багато хто з них виявився низькорентабельним і навіть збитковим.

За результатами дослідження з’ясувалися причини, що викликають появу ситуації ризику. Це недостатній управлінський і професійний досвід керівників і фахівців підприємств, слабкі загальноекономічні знання, відсутність інформації про навколишне середовище, недолік внутрішньофірмової інформації, слабка адаптація керівників до змін у навколишньому ринковому середовищі, що у сукупності приводить до негативних результатів фінансово-господарської діяльності.

У роботі доведено, що ризик є об'єктивно незмінним елементом прийняття будь-якого управлінського рішення в силу того, що невизначеність - неминуча характеристика умов господарювання. Усунути невизначеність у діяльності підприємства неможливо, тому що вона є моментом об'єктивної дійсності. Цьому сприяє нестабільна ситуація в інституціональному і функціональному механізмі економіки, непрогнозованість у темпах зростання цін і тарифів, у порядку оподатковування, кредитування, регулювання зовнішньоекономічної діяльності, причому на фоні політичної нестійкості. У такій ситуації якість прийнятих рішень значною мірою залежить від повноти, точності і своєчасності інформації, яка береться за основу.

У роботі зроблений висновок про те, що ризик і невизначеність тим більші, чим менші повнота і точність інформації і чим довший період, що охоплюється рішенням. Існування такої ситуації обумовлене тим, що майбутнє невідоме чи відомо не повною мірою .

Дослідження показали, що керівники різні стосовно свого ставлення до ризику, а саме: не адаптовані до ризику (перша група); схильні до нього (друга група); частково адаптовані (третя група). Ставлення до ризику якісно впливає на прийняття управлінських рішень, а також на кінцеві результати діяльності підприємств (табл.1).

Аналіз чинників зовнішнього середовища, які сприяють виникненню ризику, показав, що джерелами виникнення зовнішніх ризиків, що впливають на діяльність підприємств, є: інфляційні процеси в економіці; недосконалість системи оподатковування, відсутність чіткого податкового регулювання, велика кількість документів, що дають роз'яснення з питань оподатковування; криза неплатежів; тінізация економіки, що є результатом високої норми оподатковування, що у свою чергу не стимулює економіку; тверда монетарна і кредитна політика; нестабільність курсу національної валюти; криміналізація економіки; зниження доходів широких верств населення й ін.

Дослідження фінансово-господарської діяльності підприємств виявило такі результати за групами підприємств.

У першій групі підприємств спостерігається зростання збитків від господарської діяльності, причому розмір їх досить високий. В основному вони покриваються за рахунок доходів, одержуваних від здачі торгових площ в оренду.

В другій групі розмір збитків на стадії реалізації склав близько 40%. Зв'язано це в основному з неправильною роботою управлінського персоналу в галузі асортиментної політики: не приділяється достатньої уваги питанню вивчення можливостей виробників, якісних характеристик товару, його конкурентної здатності, а також попиту споживачів. У даній групі підприємств спостерігається також зниження товарообігу та рівня доходу.

У третій групі підприємств є тенденції до формування прибутку, протилежні викладеним вище. Здача торгових площ в оренду не дозволяє їм сподіватися на одержання значних доходів, не зв'язаних з операційною діяльністю. Доходи таких підприємств або малі, або негативні, але прибутку, отриманого від основної діяльності, досить для одержання чистого прибутку. Дані дослідження показують, що підприємства в цій групі в основному згортають свою господарську активність. Під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів істотно змінюється величина прибутку і його рівень.

Таким чином, з приведених даних можна зробити висновок, що кількість нерентабельних підприємств за досліджуваний період збільшилася. Керівники таких підприємств не схильні приймати ризикові рішення. Результати, отримані в процесі аналізу, не можна віднести до позитивних в діяльності досліджуваних підприємств. Така обставина дозволяє зробити загальний висновок про неефективність фінансового менеджменту на підприємствах. Пояснюється це тим, що керівники слабко адаптовані до ризику, вони вичерпали весь можливий арсенал підходів до управління в умовах нестандартної ситуації. Значна кількість керівників виявилася нездатною самостійно приймати важливі рішення в умовах становлення ринку.

Дані проведених досліджень свідчать про те, що, незважаючи на збитковість багатьох досліджуваних підприємств, в усіх без винятку на даний момент є власні кошти. Така обставина вказує на те, що досліджувані підприємства мають можливість залишити зону збитків.

Дослідження джерел виникнення ризику на підприємстві дали можливість зробити висновок про необхідність розробки комплексного підходу щодо адаптації підприємств до ризику, а також адаптації керівників цих підприємств, які різні у своєму ставленні до нього, з метою подальшого удосконалення управлінського процесу в нестабільній економічній ситуації.

Розділ 3. Розробка підходів щодо формування механізму адаптації підприємств до ризику. Розв’язання задачі створення елементів механізму адаптації до ризику залежить, насамперед, від побудови алгоритму його формування. Алгоритм формування процесу адаптації підприємств до ризику і прийняття ефективного управлінського рішення являє собою логічну схему цього процесу. Побудову механізму адаптації здійснено в контексті задач, що ставились у дисертаційній роботі, у вигляді загальної послідовності етапів, що відповідають логіці поступової реалізації цілей підприємства (рис.3).

У межах комплексного підходу адаптації до комерційних ризиків у дисертаційному дослідженні розроблено і запропоновано певні заходи.

Важливим моментом у процесі одержання інформації повинне стати те, з яких джерел і якими методами добувається інформація, тому що дослідження показали, що імовірність прийняття помилкового рішення залежить від якості використовуваної інформації.

Якість інформації повинна характеризуватися такими елементами: ступенем наближення до першоджерела; ступенем відображення інформацією реальності; відображенням вичерпного характеру відповідності отриманих відомостей цілям збору; ступенем відповідності інформації поставленій задачі; ступенем важливості інформації для оцінки ситуації невизначеності; її вартістю.

При проведенні аналізу треба враховувати зовнішні та внутрішні чинники, які суттєво впливають на ситуацію ризику та невизначеності. Тобто отримання результатів обробки інформації повинно дати загальну картину стану підприємства.

Проблему оцінки ризиків було розв’язано таким чином. Для оцінки рівня зовнішніх ризиків було запропоновано регресійно-кореляційні моделі. Ураховуючи, що результативний показник Y – прогнозований рівень зовнішнього ризику підприємства, рівняння регресій мають вигляд:

Рівняння регресії рівня доходів населення:

Y=-1,1273*X1+2,3281*X2+9,2633*X3-59,9173*X4+4958,45.

Рівняння регресії індексу інфляції:

Y=0,3827*X1+0,0768*X2+0,2486*X3+33,8622.

Рівняння регресії рівня оподаткування:

Y=0,0431*X1-0,018*X2+0,6147*X3-7,6.

Рівняння регресії темпу зміни курсу національної валюти до іноземної (долару США):

Y=-0,2648*X1+0,5135*X2+0,3792*X3+70,4761.

Рівняння регресії середньої відсоткової ставки за кредит:

Y=-0,0902*X1-3,2344*X2-2,1609*X3-3,2866*X4-10,6593*X5+2713,8348.

Отримані прогнозні оцінки ризиків зовнішнього середовища допоможуть приймати рішення відносно проведення будь-яких операцій.

Нестабільність зовнішнього середовища, що безпосередньо впливає на функціонування підприємства і процес реалізації управлінських рішень, обумовили необхідність показника оцінки і прогнозу загального рівня комерційного ризику на підприємстві. Модель оцінки комерційного ризику має вигляд:

Y=-0,072883602*X1-0,22279837*X2+1,216622739*Х3+0,03548854*Х6+

+0,022159457*X7-0,088596432*X10+0,204580434*X11-0,275878879

де, Y - рівень комерційного ризику підприємства.

Використання запропонованої моделі при розрахунку рівня ризику дозволяє визначити рівень ризиковості зони господарювання підприємства в ринкових умовах.

Результати застосування запропонованої моделі показали, що велика частина підприємств знаходиться в небезпечних зонах ризику.

Розв’язання проблеми моделювання ситуації ризику було здійснено таким чином.

У процесі дослідження зроблений важливий висновок: комерційну діяльність варто розглядати як динамічну систему, що функціонує в часі і має такі ж самі параметри стану, як і будь-яка інша система.

У роботі з метою моделювання ризикової ситуації були досліджені і модифіковані математичні моделі надійності систем: Шумана, Шика-Волвертона і Мусса, що розглядають надійність системи, її працездатність і відмовлення. Крім того, усі розглянуті моделі носять вірогідний характер, що є основною умовою для настання ситуації ризику.

Взаємозв'язок запропонованих моделей дає можливість створення бази для аналізу, оцінки і моделювання ризиків, що з'являються на підприємстві під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників. Реалізація моделей надійності систем дає можливість побудови декількох варіантів рішень у ситуації ризику з метою моніторингу і управління ризиковою ситуацією. Такий процес базується на показниках: імовірність влучення в безпечні зони ризику, імовірність влучення в небезпечні зони ризику, частота влучення в небезпечні зони ризику, коефіцієнт зменшення влучення в зони ризику, коефіцієнт швидкості влучення в небезпечні зони ризику. На основі отриманих даних про рівень ризику у зовнішньому середовищі, рівень ризику внутрішнього середовища підприємства, моделювання ситуаціі ризику приймається управлінське рішення.

У роботі розроблений взаємозв’язок та взаємозалежність елементів механізму оцінки зовнішніх та внутрішніх ризиків, моделювання ризиків на основі моделей надійності систем. За допомогою такого підходу надається можливість постійного контролювання ризикової ситуації за допомогою процесу надання та обробки інформації.

Для спрощення розрахунків та своєчасного контролю ризикової ситуації на основі взаємозв’язку основних елементів механізму розроблено програмний продукт "Моделювання ризиків у комерційній діяльності” (на основі регресійно-кореляційних моделей і моделей надійності систем). Запропонована програма дозволить постійно слідкувати за станом внутрішнього і зовнішнього середовища, оцінювати та моделювати ситуацію ризику щодо його обмеження і приймати якісне управлінське рішення за короткий термін.

У роботі пропонуються заходи щодо процесу прийняття управлінського рішення на основі отриманих показників елементів механізму - аналізу, оцінки та моделювання ризиків.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування й розв’язання актуального науково-практичного завдання із формування механізму адаптації комерційних підприємств до ризику. Вирішення полягає у встановленні взаємозв’язку та взаємодії елементів системи управління ризиком. Основні висновки та результати, які одержано в ході проведених досліджень, зводяться до такого.

1. Доведено, що ефективна адаптація підприємств до ризику залежить від ставлення до нього суб’єкта, який приймає рішення, правильної оцінки і раціонального розподілу коштів у ситуації ризику та невизначеності. Визначено, що формування механізму адаптації до ризику повинне базуватися на комплексному підході, який містить у собі елементи аналізу, оцінки рівня ризику, моделювання ризикової ситуації, розробки заходів щодо обмеження.

2. Подано розуміння механізму адаптації до ризику як комплекса взаємозв’язаних і взаємозалежних елементів системи управління ризиками, які могли б максимально реагувати і пристосовуватися до змін зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства, кінцевою метою котрих є мінімізація ризиків на підприємстві. Такі елементи повинні містить у собі заходи оцінки, моделювання ризику та прийняття управлінського рішення.

3. Акцентовано увагу на необхідності дослідження причин появи ситуації ризику, а саме на тих факторах зовнішнього і внутрішнього середовища, що безпосередньо впливають на діяльність підприємств.

4. Запропоновано класифікацію ризиків у комерційній сфері на основі факторів впливу зовнішнього і внутрішнього середовища. Узагальнено методи оцінки, прогнозування й обмеження ризиків, на основі яких запропоновано зони ризику в комерційній сфері.

5. Проаналізовано ставлення до ризику керівників підприємств. Доведено, що керівники слабко адаптовані до ризику. Крім того, його сприйняття залежить від характеру, складу розуму, психологічних особливостей, рівня знань кожного керівника. Для одних існуюча величина ризику прийнятна, тоді як для інших - ні.

6. Проаналізовано специфічні особливості діяльності комерційних підприємств м. Донецька і Донецької області і фактори, що спричиняють появі ризикової ситуації. Подано аналіз господарської і фінансової діяльності підприємств, який показав, що вони знаходяться у складному становищі. Доведено, що вихід із кризового положення можливий на основі наявних у них власних коштів і створення комплексного підходу адаптації до ситуації ризику.

7. В межах розробки елементів механізму адаптації, а саме на етапі кількісного аналізу, розроблено моделі оцінки рівня зовнішніх та внутрішніх ризиків на основі основних показників фінансово-господарської діяльності з метою визначення ризиковості підприємства в умовах функціонування. Побудову моделей здійснено за допомогою регресійно-кореляційного аналізу.

8. З метою моделювання ризикової ситуації у роботі модифіковано й адаптовано моделі надійності систем з урахуванням фактора часу і визначенням періоду адаптації до ризику. Рішення оптимізації і взаємозв'язку структури побудови моделей здійснено на основі використання генетичного алгоритму.

9. Виявлено взаємозв’язок структурних елементів механізму, які можуть оперативно реагувати на зміни внутрішнього та зовнішнього середовища за допомогою програмних продуктів, розроблених у середовищі MS EXEL з метою постійного контролювання ризикової ситуації.

10. Удосконалено принципові підходи до інформаційного забезпечення процесу прийняття управлінського рішення в ситуації ризику та невизначеності, реалізація яких дає можливість виведення ситуації невизначеності в ситуацію ризику.

11. Систематизовано заходи прийняття управлінських рішень на основі взаємозв’язку елементів механізму адаптації до ризику.

СПИСОК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8. Коваленко Ю.А. Способы адаптации и противодействия риску в условиях неопределенности // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб.наук.пр.Дніпропетровського національного університету. Випуск 128. - Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2002. - С. 158 – 164.

9.Коваленко Ю.О. Методи моделювання підприємницьких ризиків при прийнятті управлінського рішення // Модели управления в рыночной экономике: Сб.науч.тр. Донецкого национального университета. – Донецк: Изд-во ДонНУ, 2002. – С.137-145.

Друковані праці наукових конференцій, статті в інших виданнях

10.Коваленко Ю.О. Підприємницький ризик: аспекти теорії // Торгівля і ринок України: Зб.наук.пр. Донецького державного комерційного інституту.- Донецьк: Вид-во ДДКІ, 1996. - С.89.

11.Коваленко Ю.О. Ризик банкрутства підприємств // Торгівля і ринок України: Зб.наук.пр. Донецького державного комерційного інституту. – Донецьк: Вид-во ДДКІ, 1997. - С.102.

12.Коваленко Ю.А. Предпринимательство и предпринимательские риски в современном бизнесе // Матер.науч-практ.конф. “Социальные и управленческие проблемы развития бизнеса в Украине”. – Донецк: Бизнес-альянс Донбасса. – 2001. – С.14-16.

13.Коваленко Ю.А. Предпринимательские риски в современном бизнесе: природа возникновения и классификация // Вісник Донбаської державної академії будівництва і архітектури. – 1999. – № 99-5(19). – С.87-91.

14.Коваленко Ю.А.Процентный риск в деятельности предприятий торговли // Матер.2-й междунар.науч. конф.студентов и молодых ученых “Экономика и маркетинг в 21 в.”. – Донецк: РВА ДонДТУ. – 2001. – С.78.

АНОТАЦІЯ

Коваленко Ю.О. Механізм адаптації підприємств до ризику. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами. - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, м. Луганськ, 2003.

Обґрунтовано необхідність розробки методичного забезпечення процесу адаптації підприємств до ризику і його ефективної реалізації. Формування механізму адаптації до ризику обумовлено важливістю управління ситуацією ризику і невизначеності при прийнятті управлінського рішення. Визначено поняття “комерційний ризик” як імовірність зміни умов макро- і мікросередовища в процесі здійснення комерційної діяльності, у результаті чого змінюється прогнозований доход підприємства в негативний чи позитивний бік. Визначено і систематизовано чинники, що впливають на появу ризику, і на їхній основі запропоновано класифікацію ризиків у комерційній сфері. Розглянуто можливості адаптації підприємств до ризику: проведено угрупування керівників підприємств щодо їх схильності до ризику, проаналізовано чинники, що впливають на виникнення ризиків у фінансово-господарській діяльності підприємств. Розроблено методику оцінки зовнішніх ризиків та внутрішнього ризику підприємства. Розроблено алгоритм моделювання ризику. Створено процедуру організації супроводу прийняття управлінських рішень в ситуації ризику та невизначеності. Розроблено програмні продукти в середовищі MS EXEL у комплексному взаємозв'язку зазначених методик: оцінка комерційного ризику, зовнішніх ризиків, модифіковані моделі надійності систем. Така програма дозволить контролювати і прогнозувати ситуацію ризику на всіх етапах діяльності підприємства.

Ключові слова: адаптація, ризик, механізм, підприємства, чинники ризику, оцінка, моделювання.

АННОТАЦИЯ

Коваленко Ю.А. Механизм адаптации предприятий к риску. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - Экономика, организация и управление предприятиями. - Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля Министерства образования и науки Украины, г. Луганск, 2003.

Проанализирована деятельность коммерческих предприятий за ряд лет. Показано, что рыночная среда вносит в деятельность предприятий элементы неопределенности и расширяет “ассортимент” рисковых ситуаций, которые возникают при наличии конкретных условий и обстоятельств.

Обоснована необходимость разработки методического обеспечения процесса адаптации предприятий к риску и его эффективной реализации. Формирование механизма адаптации к риску обусловлено важностью управления ситуацией риска и неопределенности при принятии управленческого решения. Определено понятие “коммерческий риск” как вероятность изменения условий макро- и микросреды в процессе осуществления коммерческой деятельности, в результате чего изменяется прогнозируемый доход предприятия в отрицательную или положительную сторону. Предложено понятие “механизм адаптации к риску” как комплекс взаимозависимых элементов системы управления рисками, которые должны максимально реагировать и приспосабливаться к изменениям внешней и внутренней среды предприятия.

Определены и систематизированы факторы, которые влияют на появление риска, и на этой основе предложена классификация рисков в коммерческой сфере.

Рассмотрены и обобщены элементы механизма адаптации: социально-психологические и организационно-экономические. Предложены зоны риска с учетом специфики коммерческой деятельности. Исследованы специфические особенности поведения руководителей в ситуациях неопределенности, риска и определенности с целью выявления адаптации к риску. По результатам анализа проведена группировка руководителей по отношению к риску. Показано, что при принятии решений в условиях неопределенности и риска, как правило, увеличивается значение фактора времени. Нехватка его приводит к попыткам ускорить принятие решения, что в свою очередь порождает ошибки и делает выбор менее эффективным. Установлено, что у всех обследованных руководителей отсутствует механизм поведения, упреждающий ситуацию риска и неопределенности.

Для выявления причин, вызывающих ситуацию риска, а также возникновения убытков, исследована и проанализирована финансово-хозяйственная деятельность коммерческих предприятий г.Донецка и Донецкой области. На основании проведенного анализа сделан вывод, что получение убытков связано с неумением руководства быстро приспосабливаться к рыночным условиям, вследствие чего происходит снижение не только физического объема реализации товаров и услуг, но одновременно и возможных реальных доходов предприятий. Данные проведенных исследований свидетельствуют о том, что, несмотря на убыточность многих исследуемых предприятий, у всех без исключения имеются на данный момент собственные средства. И хотя результаты анализа характеризуют кризисное состояние исследуемых предприятий, коэффициенты автономии указывают на то, что они имеют возможность выйти из такого положения при создании комплексной системы мер по адаптации к рисковой ситуации. Обоснована необходимость дальнейшего совершенствования процесса управления ситуацией риска на предприятии. В рамках структурных элементов механизма адаптации предложены модели оценки уровня внешних рисков и уровня коммерческого риска на предприятии с учетом основных показателей финансово-хозяйственной деятельности. Показано, что на количественное выражение риска влияют вероятность совпадения неблагоприятных обстоятельств, вероятность совпадения нескольких благоприятных обстоятельств, абсолютный размер потерь в случае неблагоприятных обстоятельств.

На основании изучения существующих мнений, выявленных особенностей деятельности коммерческих предприятий был сделан важный вывод: коммерческую деятельность следует рассматривать как динамическую систему, функционирующую во времени и имеющую такие же параметры состояния системы, как и любая другая. Такими параметрами является надежность, работоспособность системы и ее отказы.

Как один из наиболее важных элементов механизма адаптации, в работе приводятся модифицированные и адаптированные модели надежности систем с целью моделирования рисковой ситуации на предприятии. Все рассмотренные модели носят вероятностный характер, что является основным условием для наступления ситуации риска. Их реализация дает возможность в короткий период времени выявлять потенциально-возможные ситуации неблагоприятного развития событий, то есть ситуации, связанные с риском, которые могут привести к срыву поставленных целей, сделать оценку таких ситуаций, выбрать альтернативное решение, определить необходимый период адаптации, создать систему ограничения уровня риска и принять управленческое решение.

Разработаны программные продукты в среде MS EXEL в комплексной взаимосвязи указанных элементов системы: оценка коммерческого риска, внешних рисков, модифицированные модели надежности систем с целью постоянного контроля и прогнозирования ситуации риска на всех этапах деятельности предприятия.

Сформулированы требования и принципиальные подходы к принятию управленческих решений на основе взаимодействия элементов механизма адаптации с учетом зоны риска.

Ключевые слова: адаптация, риск, механизм, предприятия, факторы риска, оценка, моделирование.

SUMMURY

Kovalenko U.A. The mechanism of enterprises adaptation to risks. – Manuscript.

Thesis for candidate’s degree by a spesiality 08.06.01 – Economy, organization and enterprises management. – East-Ukrainian National University named by Vladimir Dal of the Ministry of education and science of Ukraine, Lugansk, 2003.

The necessity of development of mechanism and methodical provision for enterprises adaptation to risks and its effective implementation is justified. The formation of mechanism of enterprises adaptation to risks is cansed by the importance of risk situation management and the uncertainty in managerial decisions making. The concept jf commercial risk is defined as the commercial activity causing the decrease or increase of the projected business income in the course оf development of the adaptation to risks mechanism the factors influencing risk emergence were specified and systematized. Basing on this commercial risks classification is worked out. The possibility of enterprises adaptation to risks is examined: the managers of enterprises are grouped according to their inclination to risks, factor influencing the risk development in financial and business activity are analyzed. The technique of managerial decision under risky and uncertain circumstances is developed. The MS EXEL software in complex with the above-mentioned techniques: commercial and external risks, their revaluation, modified models of the system reliability programmed. The programs will allow to control and project the risky situation at all the stages of commercial activity of an enterprises.

Key terms: adaptation, risk, mechanism, risk’s