МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М. ГОРЬКОГО

Латишев Євген Євгенович

УДК 613.6+613.62/622.272.1/3

ГІГІЄНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА УМОВ ПРАЦІ ТА РИЗИКІВ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ГІРНИКІВ ВУГІЛЬНИХ ШАХТ

В СУЧАСНИХ УМОВАХ

14.02.01– гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк-2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-дослідному інституті медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості, м. Донецьк, МОЗ України.

Науковий керівник:

Доктор медичних наук, старший науковий співробітник Мухін Володимир В’ячеславович, Науково-дослідний інститут медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості, м. Донецьк, директор інституту.

Офіційні опоненти:

Доктор медичних наук, старший науковий співробітник Вищипан Віталій Пилипович, Український НДІ промислової медицини, м. Кривий Ріг, завідувач відділу гігієни та фізіології праці.

Доктор медичних наук, професор Агарков Володимир Іванович, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, завідувач кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров’я з курсом історії медицини.

Провідна установа:

Інститут медицини праці, відділ епідеміологічних досліджень, АМН України,

м. Київ.

Захист відбудеться “29” жовтня 2003 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.01 Донецького державного медичного університету ім. М. Горького (83003, м. Донецьк, проспект Ілліча, 16).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного медичного університету ім. М. Горького (83003, м. Донецьк, проспект Ілліча, 16).

Автореферат розісланий “19” вересня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор І.І. Солдак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Для визначення індивідів та груп населення, які мають високу вірогідність захворювання, на початку 70-х років в гігієні почало широко вживатися поняття ризику. Показник ризику для здоров’я відображає збільшену потребу носіїв ризику до уваги з боку медиків, особливо в профілактичних заходах. Концепція оцінки ризику забезпечує визначений мінімум кожному і максимум тим, хто особливо потребує цього, відповідно до ступеню ризику. На думку ВООЗ ця методологія є найбільш соціально виправданою і справедливою (Poikolainen K., Eskola J., 1995).

Відомо, що в основі системи оцінки умов праці та факторів ризику виробничого середовища для здоров'я працюючих є залежності “доза – час – ефект”. Однак, закономірності цієї системи мало вивчені і наявні дані відносяться переважно до впливу деяких класів шкідливих речовин, наприклад, шуму і вібрації. Зазначимо, що наявність згаданих закономірностей дозволяє проводити оцінку ризику для дуже багатьох видів шкідливих факторів, у тому числі і шахтного пилу, хоча в профілактичних заходах щодо працюючих у вугільній промисловості ці залежності практично не знайшли належного використання на практиці (Измеров Н.Ф., Денисов Э.И., 1993; Молодкина Н.Н., 1998).

Дослідження та оцінка ризиків на прикладі захворювань органів дихання, зокрема пневмоконіозів, як провідної професійної патології у гірників вугільних шахт, на наш погляд, дозволить оптимізувати і удосконалити шляхи профілактики пилових професійних захворювань у сучасних умовах медичної допомоги працівникам вугільної промисловості. Ця теза підтверджується тим, що при вивченні нами умов праці та здоров'я шахтарів на трьох шахтах Донецького регіону встановлено погіршення профілактики професійних захворювань, показників їх здоров’я та медичного обслуговування.

Профілактична медицина в розвинутих країнах світу одержала визнання як самостійна медична спеціальність. Вона синтезує різноманітні медичні дисципліни з метою раннього виявлення та обмеження факторів ризику, лікування симптомів, які передують захворюванню, а також зміцнення потенціалу здоров’я населення (Тульчинский Т.Х., Варавикова Е.О., 1999).

Варто додати, що існуюча концепція селективності медичної допомоги, яка склалася в 80-ті рр., визнана міжнародними організаціями та пристосована до небезпечної епідеміологічної ситуації в країнах. Ця необхідність обумовлена вибором напрямів медичних втручань, які б були максимально ефективні для здоров’я населення в умовах дефіциту матеріальних та кадрових ресурсів охорони здоров’я (Stokols D., 1996; Ashton S., Semour H., 1998).

Сьогоденні реформи охорони здоров'я в Україні орієнтовані на пріоритет економічних методів господарювання, децентралізацію управління галуззю, посилення економічної самостійності лікувальних установ (Москаленко В.Ф., Вороненко Ю.В., 2000; Уваренко А.Р., 2000). Крім цього мають місце досить відчутні руйнації сформованої і виправданої роками первинної медичної допомоги з профілактикою захворювань, що призвели до негативних тенденцій у стані здоров'я людей, насамперед економічно активної частини населення промислових регіонів країни.

У зв'язку з переходом вітчизняної охорони здоров'я на принцип фінансування одного мешканця, медичне обслуговування робітників промислових підприємств сьогодні перекладається на загальну лікарняну мережу. Практично припинили свою роботу медико-санітарні частини, що обслуговували робітників, зайнятих у шкідливих і небезпечних умовах виробництва. Відбулося скорочення посад цехових лікарів і середнього медичного персоналу, втрачаються спеціальні знання і професійні навички медичних працівників. Дільничний лікар, на якого покладене медичне обслуговування робітників, не має відповідної підготовки з питань професійної патології і гігієни праці. Нагального вирішення потребують питання удосконалення профілактичних заходів у таких напрямах: виявлення ранніх форм професійної патології шахтарів; проведення періодичних медичних оглядів та диспансерного обслуговування; своєчасне оздоровлення і реабілітація, тобто погіршується первинна, вторинна та третинна профілактика (Кундиев Ю.И., Мухин В.В., Передерий Г.С., 2000). Таким чином, медична допомога в цілому та її профілактична частина опинились у ситуації, яка потребує зміщення пріоритетів та удосконалення.

Наукового обґрунтування потребують профілактичні заходи з урахуванням ступеня шкідливості виробничих факторів на основі сучасних уявлень теорії ризиків. Доцільними стають розробка ефективних шляхів удосконалення умов праці, методичних основ проведення періодичних медичних оглядів та використання інших сучасних профілактичних заходів, як сукупності взаємопов’язаних послідовних методів та дій, спрямованих на отримання найбільш ефективних процесів та результатів з метою збереження здоров’я населення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація має безпосередній зв’язок з основними напрямками науково-дослідних робіт НДІ медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості, м. Донецьк, що виконувалися в період з 1997 року до теперішнього часу. Дисертаційна робота виходить з таких НДР: “Розробити “оболонку” бази даних і програму “PROF” по аналізу професійних захворювань у робітників, зайнятих у шкідливих і небезпечних умовах праці” (номер державної реєстрації 0100U001957, термін виконання: 1997-2000 рр.); “Розробити технологію післязмінної реабілітації, диспансеризації і лікування робітників гірничих підприємств, зайнятих у шкідливих і небезпечних умовах праці” (номер державної реєстрації 0101U006523, термін виконання: 2001-2003 рр.). Дисертант у зазначених НДР виконував окремі фрагменти по створенню бази даних умов праці, професійних захворювань та розробки технології диспансеризації робітників гірничих підприємств, зайнятих у шкідливих умовах праці.

Мета дослідження. На моделі вугільного регіону обґрунтувати гігієнічні пріоритети та заходи профілактики професійних захворювань на основі вивчення умов праці, залежності ризиків впливу шахтного пилу на органи дихання в різних професійних групах гірників та особливостей їх медичного обслуговування на сучасному етапі.

Задачі дослідження:

1. Дати оцінку умовам праці при основних технологіях очисних і прохідницьких робіт та рівнів запиленості на робочих місцях у шахтах досліджуваного регіону.

2. Проаналізувати рівні та структуру професійної захворюваності та захворюваності з тимчасовою втратою працездатності і деякі показники медичного обслуговування шахтарів досліджуваного регіону.

3. Виявити в динаміці закономірності формування показників здоров'я шахтарів у залежності від умов праці та медичної допомоги.

4. Установити залежності ризиків розвитку професійних захворювань пилової етіології в різних професійних і стажевих групах гірників від рівнів запиленості на робочих місцях, рівнів та структури професійної захворюваності і результатів періодичних профоглядів.

5. Обґрунтувати й розробити профілактичні заходи на принципах ризику розвитку професійних захворювань пилової етіології та пріоритетні напрямки медичного обслуговування працюючих у шкідливих умовах з використанням нормативів надання медичної допомоги.

Об'єкт дослідження. Гірники вугільних шахт Донецького регіону.

Предмет дослідження. Умови праці, зокрема рівні запиленості на робочих місцях шахтарів, професійна захворюваність та захворюваність з тимчасовою втратою працездатності органів дихання, профілактичні заходи на принципах залежності ризиків впливу шахтного пилу на органи дихання в різних професійних групах гірників та особливостей їх медичного обслуговування.

Методи дослідження. Дослідження та оцінка умов праці гірників, розрахунок індивідуальних і середньогрупових ризиків розвитку захворювань проводилися за допомогою гігієнічних методів: санітарного обстеження, санітарної експертизи. Аналіз захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, професійної захворюваності й обробку матеріалів проводили з використанням математико-статистичних і аналітичних методів. В основі методології досліджень використовувався системний підхід і структурно-логічний аналіз окремих предметів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на шахтах досліджуваного регіону розкрито й обґрунтовано закономірності розвитку професійних захворювань органів дихання гірників вугільних шахт при впливі шахтного пилу у залежності від величини пилового навантаження, професії, стажу роботи, динаміки медичного обслуговування шахтарів.

Вперше гігієнічно обґрунтовано та розроблено найбільш виправдані профілактичні заходи, відповідно до ступеня ризику розвитку професійних захворювань пилової етіології, з урахуванням селективності та нормативів надання медичної допомоги шахтарям вугільних шахт, за умов дефіциту матеріальних та кадрових ресурсів охорони здоров’я.

Практичне значення одержаних результатів. На принципах ризику розроблені гігієнічні пріоритети і сучасні заходи щодо організації профілактики професійних захворювань органів дихання у робітників основних і допоміжних професій вугільних шахт.

Розроблені рекомендації з оптимізації медичної допомоги гірникам вугільних шахт за територіальним принципом з використанням нормативів надання медичної допомоги.

Розроблено комплекс санітарно-гігієнічних та організаційних заходів для забезпечення оптимальних умов праці та визначення допустимих термінів роботи в залежності від рівня пилу, що знайшло відображення у державних санітарних правилах та нормах “Підприємства вугільної промисловості”, затверджених наказом МОЗ України від 13.12.2002р. № 468.

Матеріали досліджень у вигляді пропозицій впроваджені в систему охорони здоров’я управлінь охорони здоров’я Донецької (акт впровадження від 25.04.2003р.), Харківської (акт впровадження від 02.04.2003р.) та Чернівецької (акт впровадження від 17.04.2003р.) обласних державних адміністрацій; в діяльність управління вугільної промисловості Донецької обласної державної адміністрації та, зокрема, в організацію і проведення періодичних медичних оглядів гірників шахт ім. Є.Т. Абакумова, “Лідіївка”, ім. О.О. Скочинського (акт впровадження від 15.05.2003р.); в науково-дослідний процес НДІ гігієни праці та профзахворювань, м. Харків (акт впровадження від 8.04.2003р.); у навчальний процес Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (акт впровадження від 12.05.2003р.), Харківської медичної академії післядипломної освіти (акт впровадження від 3.04.2003р.), Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького (акт впровадження від 12.05.2003р.).

Особистий внесок здобувача. Автором розроблено програму комплексних санітарно-гігієнічних досліджень з вибором оптимальної моделі для вивчення здоров'я працюючих на досліджуваних об'єктах. Проведено збирання матеріалу щодо умов праці гірників вугільних шахт, загальної і професійної захворюваності за період 1969 - 2000 рр. на шахтах “Лідіївка”, ім. Є.Т. Абакумова, ім. О.О. Скочинського, статистичної звітності шахт (чисельність працюючих, стаж, вік), викопіювання й аналіз актів розслідування професійних захворювань (1969-2000 рр.), аналіз звітів про тимчасову непрацездатність (1969-2000 рр.), аналіз звітних форм міської лікарні № 25 (1969 - 2000 рр.), і заключних актів періодичних медичних оглядів шахтарів (1991-2000 рр.). Проведені розрахунки індивідуальних пилових навантажень і ризику розвитку профзахворювань, проаналізовано сучасні нормативні документи по медичній допомозі працюючим у шкідливих умовах. Автор брав участь в організації періодичних медичних оглядів шахтарів досліджуваного регіону. Проведено статистичний і структурно-логічний аналіз матеріалів досліджень, формулювання висновків і теоретичних положень, розробку інформаційних листів і нововведень для галузевого реєстру. Автором не були використані наукові результати та ідеї співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертації доповідалися й обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальные проблемы медицины труда и экологии Донбасса” (Донецк, 2000), Міжнародній науково-практичній конференції “Бизнес, экология, здоровье” (Донецк, 2001), International conference American Thoracic Society “Respiratory and Critical Care Medicine” (Аtlanta, USA, 2002).

Публікації. Результати дисертації опубліковані у 3 статтях наукових журналів, 3 матеріалах і тезах наукових і науково-практичних конференцій.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів, заключення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, який включає 162 джерела на 18 стор. Викладена на 164 сторінках машинопису, містить 31 таблицю на 18 стор. і 20 рисунків на 12 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Програма, обсяг і методи досліджень. Для досягнення мети дисертаційної роботи і вирішення поставлених завдань, було проведено вибір оптимальної моделі для дослідження, розроблено спеціальну програму досліджень, яка забезпечувала можливість одержання досить повної і достовірної інформації для кожної з поставлених завдань, а також поетапного їх вирішення.

Програма складалася з 8 етапів, кожний з яких, у свою чергу, був перехідним до наступного етапу і вміщував перелік об'єктів вивчення, одиниць спостереження, обсягів і методів досліджень (рис.1). Така багаторівнева структуризація дослідження забезпечувала його системність, оскільки дані кожного попереднього етапу логічно ставали основою для наступного та надавали можливість для узагальнення кінцевих результатів і наукового обґрунтування пропозицій.

Рис. 1. Програма та обсяги досліджень

Поштовхом для вибору моделі була наявність регіону з системою історично, демографічно та територіально пов’язаних об’єктів (шахти ім. Є.Т. Абакумова (А), “Лідіївка” (Л), ім. О.О. Скочинського (С) і міська лікарня № 25 м. Донецька), що дозволили отримати конкретні дані з умов праці, показників здоров’я та медичного обслуговування шахтарів в тридцятирічній динаміці і використати комплексний підхід для дослідження здоров’я шахтарів. Оскільки для шахтарів основним несприятливим фактором виробничого середовища є вугільний і породний пил, а основною патологією – захворювання органів дихання, як приклад, було обрано взаємодію організму шахтаря з пиловим фактором та особливостями первинної, вторинної та третинної профілактики.

Для вивчення умов праці гірників разом із представниками НДІ медико-екологічних проблем Донбасу і вугільної промисловості (м. Донецьк) було проведено більш 500,0 одиничних вимірів запиленості повітря в зоні дихання гірників при виконанні основних виробничих процесів на основних робочих місцях протягом добової зміни у прохідницькому та очисному вибоях досліджуваних шахт. Отримані дані були порівняні з даними запиленості 60-х, 70-х, 80-х рр.

На етапі вивчення стану здоров'я гірників проводився аналіз захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та професійної захворюваності за період з 1969 по 2000 рр. Визначено, що найбільшу питому вагу займають захворювання органів дихання, тому для подальших досліджень обрано вивчення ризику розвитку захворювань органів дихання у шахтарів.

Проведено аналіз фактичного стану медичної допомоги робітникам, зайнятим у шкідливих і небезпечних умовах праці за період 1969 по 2000 рр., за даними звітності міської лікарні № 25. Проаналізовано заключні акти періодичних медичних оглядів робітників вугільних шахт регіону за період з 1991 по 2000 роки з урахуванням інформації про професію, вік, стаж осіб з підозрою на професійне захворювання органів дихання. Проаналізовано сучасні нормативні документи, які регламентують медико-санітарне забезпечення робітників промислових підприємств.

На нашу думку, контрольоване обмеження пилової експозиції, використовуване на етапі профілактичної медичної допомоги шляхом диференційованого підходу до контингентів з різним ризиком розвитку професійних захворювань, може стати ефективним заходом зниження рівня пилової професійної патології та співпадає з принципом справедливого розподілу медичної допомоги від величини ризику. Подальші дослідження було сконцентровано на прогнозуванні розвитку професійних захворювань на основі ризикометрії і розробці методики для застосування профілактичних заходів.

Для досягнення цієї мети і визначення індивідуальних, середньогрупових ризиків і їхніх припустимих значень при розвитку професійних захворювань органів дихання з 7000,0 працюючих трьох шахт для дослідження залучена випадкова вибірка в кількості 508,0 шахтарів. Вихідні дані були отримані шляхом обстеження гірників під час проходження планового медичного огляду в умовах поліклініки міської лікарні № 25 м. Донецька. Для кожного з 508,0 працюючих проводився розрахунок пилових експозиційних доз за уніфікованою методикою прогнозування ризику розвитку професійної патології органів дихання НДІ Медицини праці Російської академії медичних наук (Измеров Н.Ф., Ткачев В.В., Соболев В.В., 1995). Середньогрупові ризики розраховувалися для 4 професійних груп: гірник очисного вибою; прохідник; електрослюсар підземний; інші професії.

Для обґрунтування пріоритетів профілактики професійних захворювань пилової етіології нами запропонований і використаний метод зіставлення середньогрупових ризиків розвитку захворювань у залежності від професії і стажу роботи з трьох методик: 1) за методикою НДІ Медицини праці РАМН; 2) за даними професійної захворюваності робітників; 3) за даними результатів періодичних медичних оглядів гірників досліджуваних шахт.

У результаті проведеного зіставлення ризиків розвитку професійної патології та даних періодичних профілактичних оглядів на досліджуваних шахтах, отримані пріоритетні напрямки та профілактичні заходи відповідно до ступеня ризику розвитку професійних захворювань пилової етіології, з урахуванням ефективних шляхів удосконалення умов праці, методичних основ проведення періодичних медичних оглядів та нормативів медичної допомоги для збереження здоров’я робітників вугільних шахт.

Статистичну обробку матеріалу досліджень проводили згідно з прикладним ліцензійним статистичним пакетом “Stadia 6.0 for Windows 95”.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Першим завданням дослідження було вивчення умов праці при основних технологіях очисних та прохідницьких робіт та рівнів запиленості на робочих місцях у шахтах досліджуваного регіону, при виконанні якої встановлено, що роботи здійснюються прохідницькими комбайнами і бурильно-вибуховим способом з навантаженням відбитої гірничої маси на стрічкові конвеєри. Широке застосування на досліджуваних шахтах знайшли комбайни 1П-110, 4ПП-2М і стрічкові конвеєри 1Л-80. При аналізі середньодобового видобутку за останні 6 років відзначено, що продуктивність праці знизилася в півтора рази: з 1526±204 тонн на добу в 1995 році до 936±75 тонн на добу в 2000 році.

Встановлено, що трудова діяльність гірників пов'язана з впливом на організм ряду несприятливих виробничих факторів: вологого нагріваючого чи охолоджуючого мікроклімату, високої запиленості повітря робочої зони, підвищеного шумового і вібраційного навантаження та барометричного тиску, радіації, відсутності природного світла тощо. Установлено, що пил утворюється при всіх трудових процесах.

Основними пилоутворюючими процесами є буріння шпурів, висадження, відбій і збирання гірничої маси. Найбільш вираженою виробничою шкідливістю при видобувних роботах є вугільно-породний пил. Одним з основних компонентів вугільно-породного пилу, що впливає на розвиток пневмоконіозів є вільний діоксид кремнію (SiО2).

При аналізі відібраних проб на робочих місцях гірників очисного вибою, що виконують зачищення ґрунту вручну, кріплення вибою, роботи по підготовці нижньої ніші, управління конвеєром відзначається перевищення концентрації пилу (33,9±5,7) мг/м3 і (36,4±5,7) мг/м3 при вмісті діоксиду кремнію (3,8±0,3) % і (4,2±0,4) %, а при виконанні роботи по підготовці верхньої ніші у машиністів гірничовиймальних машин концентрація пилу в повітрі робочої зони значно перевищує встановлені нормативи (96,7±18,5) мг/м3 і (89,5±17,0) мг/м3 відповідно, при вмісті діоксиду кремнію (4,5±0,4) % і (3,6±0,3) % відповідно.

Прохідники, що займаються бурінням шпурів, збиранням породи на транспортні засоби, установкою кріпи, забутовкою порожнеч породою, знаходяться в умовах праці з наступними показниками діоксиду кремнію: 16,7±1,6%, 15,7±1,4% і 16,4±1,6% відповідно.

Електрослюсарі підземні і робітники інших допоміжних професій, які виконують ремонтні роботи по обслуговуванню електроустаткування на відкаточних штреках, одержують менші пилові навантаження, ніж робітники основних професій, що коливаються від 9,7±1,3 мг/м3 до 13,7±2,3 мг/м3 при вмісті діоксиду кремнію до 5,0% (табл. 1).

Таблиця 1

Запиленість повітря в очисному і прохідницькому вибоях досліджуваних вугільних шахт

(усереднені дані)

Професія, робоче місце | Трудовий процес (трудова операція) | Вміст SiО2 у пилу (%) | Концентрація пилу за загальною масою (мг/м3)*

Гірник, очисний вибій | зачищення ґрунту вручну, кріплення вибою | 4,2±0,4 | 33,9±5,7

Гірник, нижня ніша очисного вибою | підготовка ніші, управління конвеєром | 3,8±0,3 | 36,4±5,7

Гірник, верхня ніша очисного вибою | підготовка ніші, управління конвеєром | 4,5±0,4 | 96,7±18,5

Машиніст вуглевиймального комбайна очисного вибою | видобуток вугілля | 3,6±0.3 | 89,5±17,0

Прохідник,

прохідницький вибій | буріння шпурів | 16,7±1,6 | 56,8±6,2

Прохідник,

прохідницький вибій | збирання породи на транспортні засоби | 15,7±1,4 | 53,5±7,4

Прохідник,

прохідницький вибій | установка кріпи, забутовка порожнеч породою | 16,4±1,6 | 23,5±3,8

Робітники допоміжних професій, очисний і прохідницький вибій | видобуток вугілля | 3,0±0,3 | 13,7±2,3

Електрослюсар, очисний і прохідницький вибій | обслуговування електроустаткування на відкаточних штреках | 4,0±0,4 | 9,7±1,3

Електрослюсар,

очисний і прохідницький вибій | ремонтні роботи | 4,9±0,4 | 12,6±2,2

* ГДК при вмісті SiО2 менш 5,0 % - 10,0 мг/м3, 5,0 – 10,0 % - 4,0 мг/м3, 10,0 – 70,0 % - 2,0 мг/м3

Встановлено, що за останні десять років технологія і техніка видобутку вугілля на шахтах досліджуваного регіону не перетерпіла істотних змін.

Аналіз усереднених даних про концентрацію пилу та вмісту діоксиду кремнію показав, що на основному і допоміжному робочому місцях досліджуваних шахт відзначається перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) пилу в повітрі робочої зони (гірник очисного вибою, прохідник, машиніст вуглевиймальних машин, електрослюсар підземний та інші).

При виконанні двох наступних завдань досліджень встановлено, що за період, який вивчається з 1969 по 2000 рр. захворюваність органів дихання має найбільшу питому вагу у загальній структурі захворюваності та складає (47,04,6)%.

У півтора рази зросла кількість випадків захворюваності з тимчасовою втратою працездатності з 82,93±12,5 (1969-1975 рр.) до 129,75±13,6 (1996-2000 рр.). Більш ніж у два рази збільшилася кількість днів непрацездатності, з 1037,81±56,4 (1969-1975 рр.) до 2372,62±73,6 (1996-2000 рр.) (табл. 2) .

Таблиця 2

Усереднені дані динаміки захворюваності з тимчасовою втратою працездатності

гірників досліджуваних шахт (на 100 працюючих)

Роки спостереження | Кількість випадків захворювань | Кількість днів захворювань

1969-1975 | 82,93±12,5 | 1037,81±56,4

1976-1980 | 95,43±8,5 | 1355,97±68,2

1981-1985 | 102,73±3,9 | 1367,77±54,3

1986-1990 | 112,00±4,2 | 1603,01±72,8

1991-1995 | 125,45±25,0 | 2326,26±74,3

1996-2000 | 129,75±13,6 | 2372,62±73,6

Динаміка поширеності професійної захворюваності на досліджуваних шахтах має максимальні значення на початку і наприкінці періоду, що аналізується 1969-1975 рр. та 1991-2000рр., а період 1976-1990 рр. відмічається стабілізацією (табл. 3).

Таблиця 3

Професійна захворюваність гірників досліджуваних шахт

(середнє число випадків на 10 тис. працюючих)

Роки | Шахта С | Шахта А | Шахта Л

1969-1975 | - | 30,002,19 | 94,005,81

1976-1980 | 1,250,11 | 3,400,36 | 2,000,14

1981-1985 | 1,600,18 | 5,000,12 | 3,000,27

1986-1990 | 3,801,08 | 3,400,26 | 3,501,12

1991-1995 | 17,83,22 | 10,001,07 | 14,002,07

1996-2000 | 73,64,63 | 32,02,68 | 4,00,49

Установлено структуру всіх виявлених випадків профзахворювань за весь період спостережень: на першому місці за поширеністю знаходяться захворювання бурситами (44,0%), що реєструвалися найчастіше в 70-і та початку 80-х років (за останні 20 роківдослідження практично не реєструвались). На другому місці за поширеністю знаходяться захворювання органів дихання (26,0%), але починаючи з 1986 року ця група професійних захворювань (пневмоконіози і хронічний пиловий бронхіт) вийшли на перше місце. Радикулопатії, що почали реєструватися з 1989 року, складають 13,0% від усіх випадків профзахворювань. Вібраційна хвороба складає 4,0 % від усіх випадків і 1,0% - нейросенсорна приглухуватість.

Нами встановлено, що в 1969-1975 роках захворюваність пневмоконіозами і хронічним пиловим бронхітом на досліджуваних шахтах знаходилася на рівні 4,0 випадків. Потім не перевищувала 1,0-3,0 випадків, а найвищий підйом захворюваності відзначений в останній з досліджуваних п'ятилітніх періодів 9,0-11,0 випадків на 10000 працюючих (табл. 4).

Таблиця 4

Професійна захворюваність пилової етіології шахтарів регіону*

Роки | Шахта С | Шахта А | Шахта Л

1969-1975 | - | 4,170,14 | 3,870,16

1976-1980 | 0,620,12 | 1,460,06 | 0,990,07

1981-1985 | 0,790,08 | 2,290,24 | 1,280,08

1986-1990 | 0,480,14 | 0,850,09 | 0,670,04

1991-1995 | 2,880,09 | 2,750,14 | 2,620,11

1996-2000 | 9,280,21 | 10,942,26 | 11,600,79

* пневмоконіоз і хронічний пиловий бронхіт, число випадків на 10 тис. працюючих, х±Sх

Серед професійних груп працюючих на шахтах досліджуваного регіону найбільш часто професійна патологія органів дихання зустрічається в гірників очисного вибою – 98,0 випадків, прохідників – 48,0 випадків, електрослюсарів – 9,0 випадків (1969 – 2000 роки).

Встановлено, що показники обсягу і якості надання медичної допомоги робітникам, працюючим у шкідливих умовах праці досліджуваних шахт, погіршилися (1969 - 2000 рр.), особливо в останні десять – п'ятнадцять років. Про це свідчить зменшення на 25,0 % кількості медичного персоналу, який бере участь у наданні медичної допомоги шахтарям, скорочення кількості підрозділів, що беруть участь у реабілітації шахтарів (кількість інгаляторіїв за минулий період скоротилося на 66,0 %, а фотарії цілком ліквідовані), на 69,0 % скоротилася кількість устаткування у фізіотерапевтичних кабінетах.

Під час періодичних профілактичних оглядів виявляється тільки до 3,1 % професійної патології, а інші профзахворювання виявляються при звертанні. Адміністрація підприємств для проведення періодичних оглядів направляє працівника за місцем проживання. У зв'язку з ліквідацією цехової служби на підприємствах, планова і профілактична медична допомога робітникам стала здійснюватися в основному за місцем проживання. Установлено, що недостатня ефективність профілактичних заходів щодо робітників зі шкідливими умовами праці, з одного боку, і, виникаюча потреба її удосконалення за територіальним принципом за участю дільничного або іншого лікаря і визначенням пріоритетів у його профілактичній діяльності, з іншого боку, вимагають гігієнічного обґрунтування заходів у залежності від імовірності розвитку захворювань і ризиків розвитку того чи іншого захворювання, у першу чергу професійного.

Наступним завданням дослідження було встановлення залежності розвитку ризиків професійних захворювань пилової етіології в різних професійних і стажевих групах гірників від рівнів запиленості на робочих місцях, рівнів та структури професійної захворюваності і результатів періодичних профоглядів. При його виконанні можна зробити висновок, що сукупність гірників характеризується кількісно двома відносно незалежними групами робітників. Перша, приблизно в 2 рази більше за чисельністю ніж друга зі стажем роботи від 5-10 до 26-30 років (мода 21±2,5 роки). Вона представляє “допенсійну” групу робітників. Друга група – це працюючі пенсіонери зі стажем роботи від 34 до 50 років (мода 41±1,8 року).

У результаті аналізу розрахованих ризиків для окремих професій установлено, що основну питому вагу працюючих з максимальними ризиками складають гірники очисного вибою. У цій групі 78,0% працюючих зі стажем роботи до 10 років мають ризик розвитку захворювання до 20,0%. В інших стажевих групах (11-20, 21-30, 31 і більш років) ризик розвитку захворювання був значно вищим і знаходився в діапазоні від 81,0 до 100,0%. У прохідників при стажі роботи до 10 років 82,0% працюючих мають ризик розвитку захворювань до 20,0%, а при стажі роботи 11-20 років з ризиком 20,0% - працюють 78,0%. При стажі 21-31 і більш років відсоток ризику розвитку захворювань у прохідників переміщується в зону найбільш високих ризиків 61,0-100,0%. У робітників допоміжних професій основна кількість працюючих зі стажем роботи до 30 років мають ризик до 20,0% з них близько 85,0% мають мінімальний ризик розвитку професійних захворювань органів дихання - у середньому до 2,0%. При стажі роботи більш 31 року ризики розвитку захворювань розподілені рівномірно по всіх діапазонах ризику.

Як показав аналіз індивідуальних і середньогрупових ризиків: критичним стажем роботи для гірників очисного вибою і прохідників є стаж більше 10 років, а в електрослюсарів підземних і робітників інших допоміжних професій - більше 20 років. Контингент гірників з малим ризиком розвитку захворювань пилової етіології (до 2,0%) складають робітники допоміжних професій, з великим ризиком – гірники очисного вибою і прохідники. Установлено, що аналіз розподілу кількості працюючих у залежності від ризику розвитку захворювань пилової етіології показав, що 40,0% працюючих мають ризик до двадцяти відсотків і 42,0% - ризик вище 75,0%.

При аналізу ризику професійних захворювань органів дихання всіх професійних груп у залежності від відсотка отриманого навантаження слід зазначити, що у 25,0% гірників у цей час ризик розвитку захворювань органів дихання до 2,0%, у 15,0% працюючих ризик до 20,0%, у 18,0% від 21,0% до 74,0%, і у 42,0% - ризик більше 75,0%.

Розраховані вище стажеві межі підтверджуються результатами аналізу професійної захворюваності органів дихання у гірників. Як випливає з динаміки професійної захворюваності (1969-2000 рр.), усі випадки вперше встановлених захворювань реєструвалися у гірників очисного вибою і прохідників зі стажем роботи більше 10 років, а у робочих допоміжних професій – зі стажем більше 15 років при відсутності випадків занедбаних форм професійних захворювань (табл. 5).

Таблиця 5

Кількість уперше виявленої професійної патології органів дихання у робітників досліджуваних вугільних шахт за період 1969-2000 рр.

Професія | Стаж, років

до 10 | 11-15 | 16-20 | 21-25 | 26-30 | 31-35 | 36-40 | 41 і більше

Гірник очисного вибою | 0 | 10 | 27 | 27 | 20 | 7 | 6 | 1

Прохідник | 0 | 9 | 10 | 17 | 8 | 0 | 3 | 0

Електрослюсар | 0 | 0 | 4 | 1 | 1 | 0 | 1 | 2

Інші | 0 | 0 | 7 | 5 | 2 | 3 | 3 | 2

Разом: | 0 | 19 | 48 | 50 | 31 | 10 | 13 | 5

При аналізі заключних актів за результатами періодичних медичних оглядів гірників досліджуваного регіону за період 1991 - 2000 рр. встановлено, що при стажі до 10 років у жодного з обстежених гірників підозри на професійну патологію органів дихання не виявлено. При стажі роботи 11-15 років тільки у прохідників виявлялося щорічно в середньому 0,7±0,18 випадків, а в гірників очисного вибою уперше виявлялася підозра на розвиток цієї патології при стажі 16-20 років (1,2±0,75). В інших вивчених професійних групах підозри на патологію при стажі до 20 років не виявлялось.

Останнє завдання дослідження наполягало в обґрунтуванні й розробці профілактичних заходів на принципах ризику розвитку професійних захворювань пилової етіології та пріоритетних напрямків медичного обслуговування працюючих у шкідливих умовах з використанням нормативів надання медичної допомоги. Під час вирішення цього завдання приймалися до уваги всі вищенаведені результати. Проведено аналіз існуючих профілактичних заходів.

Результати досліджень первинної, вторинної і третинної профілактики відображені у державних санітарних правилах та нормах “Підприємства вугільної промисловості”, затверджених наказом МОЗ України від 13.12.2002р. № 468 та “Тимчасових державних соціальних нормативах за спеціальністю загальна практика-сімейна медицина” затверджених наказами МОЗ України від 05.05.2003 р. № 191, у розробці яких автор брав участь.

Таким чином, на підставі даних, викладених у розділі власних досліджень можна вважати гігієнічно обґрунтованими профілактичні заходи із використанням критеріїв ризику розвитку професійних захворювань гірників вугільних шахт в сучасних умовах.

ВИСНОВКИ

1. Комплексним гігієнічним дослідженням встановлено, що на сучасному етапі умови праці та рівні професійної захворюваності гірників вугільних шахт та ризики розвитку професійних захворювань свідчать про недостатнє використання існуючих профілактичних заходів, проблема збереження здоров’я гірників залишається актуальною. Проведено наукове обґрунтування та розробка профілактичних заходів, як сукупності взаємопов’язаних послідовних методів та дій, відповідно до ступеня ризику розвитку професійних захворювань пилової етіології, з урахуванням ефективних шляхів удосконалення умов праці, методичних основ проведення періодичних медичних оглядів та надання медичної допомоги гірникам.

2. Дослідженнями, проведеними для розрахунку пилових навантажень робітників установлено, що на робочих місцях гірника очисного вибою і прохідника концентрації пилу за загальною масою складають (56,8±6,2-96,7±18,5) мг/м3, при рівні вмісту SiO2 у пилу (4,5±0,4 - 16,7±1,6)%, а на робочих місцях електрослюсаря і робітників інших допоміжних професій концентрації пилу по загальній масі складають (9,7±1,3 - 13,7±2,3) мг/м3 при рівні вмісту SiO2 у пилу (3,0±0,3 - 4,0±0,4)%.

3. Установлено, що за досліджуваний тридцятирічний період рівні професійної захворюваності пневмоконіозами і хронічним пиловим бронхітом від 1,0-3,0 випадків збільшилися до 11,0 випадків на 10000 працюючих. У структурі захворюваності з тимчасовою втратою працездатності найбільшу питому вагу займають захворювання органів дихання (474,6%). У півтора рази зросла кількість випадків захворювань з тимчасовою втратою працездатності (з 82,93±12,5 до 129,75±13,6 на 100 працюючих), більш ніж у два рази збільшилася кількість днів тимчасової непрацездатності (з 1037,81±56,4 до 2372,62±73,6).

4. Медична допомога робітникам зі шкідливими умовами праці обсягом і якістю за останнє десятиліття погіршилася, що пов'язано, насамперед, зі скороченням на 60,0% медичних установ і на 25,0% чисельності медичного персоналу, який надає медичну допомогу робітникам зі шкідливими умовами праці, значним зменшенням (майже на 70,0%) медичних ресурсів для реабілітації.

5. Встановлено, що обсяг і частота застосовуваних профілактичних заходів визначаються переважно професійними захворюваннями пилової етіології, їх виявленням за результатами профілактичних оглядів, а також залежать від величини ризику розвитку захворювань. У 25,0% гірників на досліджуваних вугільних шахтах ризик розвитку захворювань органів дихання складає до 2,0%, у 15,0% працюючих ризик до 20,0%, у 18,0% від 21,0% до 74,0%, і у 42,0% - ризик більший за 75,0%. Професійні захворювання (1969 – 2000 рр.) і підозра на розвиток професійних захворювань за результатами проведення періодичних профоглядів (1991 – 2000 рр.) не зареєстровані у гірників основних професій зі стажем роботи до 10 років, а у гірників допоміжних професій зі стажем роботи до 15 років і величиною ризику розвитку професійного захворювання пиловий етіології до 20,0% в обох категоріях.

6. На підставі теорії ризиків розвитку професійної патології органів дихання і даних спеціальних досліджень обґрунтовані додаткові терміни проведення поглиблених періодичних медичних оглядів для основних і допоміжних професійних груп гірників: гірникам основних професій (гірник очисного вибою, прохідник та ін.) при стажі роботи до 10 років і ризику до 5,0% - 1 раз у 3 роки; при стажі роботи до 10 років і ризику 6,0-20,0% - 1 раз у 2 роки; при стажі роботи більш 10 років і ризику більш 20,0% - щорічно; гірникам допоміжних професій при стажі роботи до 15 років і ризику до 5,0% - 1 раз у 5 років; при стажі роботи до 15 років і ризику 6,0-15,0% - 1 раз у 3 роки; при стажі роботи до 15 років і ризику 16,0-20,0% - 1 раз у 2 роки; при стажі роботи більш 15 років і ризику більш 20,0% - щорічно. Обґрунтовані терміни дозволяють якісно формувати відповідні диспансерні групи і заходи щодо реабілітації працюючих у шкідливих і небезпечних умовах.

7. Обґрунтовано та розроблено заходи щодо удосконалення профілактики професійних захворювань пилової етіології відповідно до ступеня ризику розвитку цих захворювань, з урахуванням ефективних шляхів поліпшення умов праці, методичних основ проведення періодичних медичних оглядів та надання медичної допомоги гірникам, з включенням результатів досліджень до державних санітарних правил та норм і нормативів надання медичної допомоги працюючим у шкідливих умовах праці, що знайшли своє втілення в практичну охорону здоров’я України.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З метою удосконалення та раціонального застосування профілактичних заходів, спадкоємності в наданні медичної допомоги гірникам з професійною патологією, дотримання періодичності, повноти і якості профілактичних медичних оглядів працюючих відповідно до ступеня ризику розвитку професійних захворювань пилової етіології, з урахуванням ефективних шляхів удосконалення умов праці та надання медичної допомоги за територіальним принципом вважаємо за доцільне рекомендувати керівникам лікувально-профілактичних та санітарно-епідеміологічних закладів охорони здоров’я, які надають медичну допомогу гірникам вугільних шахт:

1. Використовувати у роботі державні санітарні правила та норми “Підприємства вугільної промисловості”, затверджених наказом МОЗ України від 13.12.2002р. № 468.

2. Створити постійно діючу систему персонального обліку основних факторів ризику захворювань, персональних ПЕД для розрахунку ризику шкоди здоров'ю в режимі її зростання з урахуванням таких даних: вік працюючого, загальний стаж роботи, стаж роботи в контакті з пилом, середня за період роботи в контакті з пилом середньозмінна концентрація пилу, категорія умов праці за показниками важкості трудового процесу, речовинний склад аерозолю. Ці дані потрібно поновлювати в персональній картці працюючого відповідно до періодичності пилового контролю на робочих місцях чи даних типових санітарно-гігієнічних характеристик робочого місця.

3. При наданні медичної допомоги гірникам вугільних шахт використовувати у роботі “Тимчасові державні соціальні нормативи за спеціальністю загальна практика-сімейна медицина” затверджених наказом МОЗ України 05.05.2003 р. № 191.

4. Періодичність медоглядів і обсяг клініко-функціональних обстежень робітників впроваджувати диференційовано, у залежності від ризику розвитку професійних захворювань згідно з підготовленими методичними рекомендаціями “Профілактичні технології у структурі первинної медико-санітарної допомоги робітникам вугільних шахт”.

Список НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ за темою дисертації

1. Латышев Е.Е. Профессиональная заболеваемость у шахтеров Донецкой области в динамике 1970-2000 гг. // Медицина праці. - 2002. - № 33. - С. 25-28.

2. Латишев Є.Є. Деякі особливості професійного здоров’я робітників вугільних шахт України // Охорона здоров'я України. - 2003. - № 1. - С. 41-42.

3. Латишев Є.Є. Гігієнічне обґрунтування профілактичних технологій при наданні первинної медико-санітарної допомоги робітникам вугільних шахт // Буковинський медичний вісник. - 2003. – Т.7, № 2. – С. 183-188.

4. К выбору модели оценки профессионального риска возникновения профессиональных заболеваний. Ивков О.А., Шаптала А.В.,