АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ

ЛАДОГУБЕЦЬ НАТАЛІЯ ВІТАЛІЇВНА

УДК 374.32-057.4: 378.6(043.3)

ФУНДАМЕНТАЛЬНА ПІДГОТОВКА БАКАЛАВРА В ТЕХНІЧНОМУ ВУЗІ: ЕКСПЕРТНО-ЧАСОВА ОЦІНКА ЯКОСТІ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному авіаційному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Лузік Ельвіра Василівна, Національний авіаційний університет, завідувач кафедри педагогіки і психології професійної освіти, м. Київ.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Козаков Віталій Андрійович, Київський національний економічний університет, завідувач кафедри педагогіки і психології;

кандидат педагогічних наук, доцент Артюшин Георгій Михайлович, Національна Академія Служби безпеки України, завідувач кафедри СК-25.

Провідна установа: Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України.

Захист відбудеться “ 13 ” листопада 2003 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.456.01 в Інституті вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м.Київ, вул. Бастіонна, 9, 9-ий поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м.Київ, вул. Бастіонна, 9, восьмий поверх

Автореферат розісланий “ 10 ” ______10_____2003 р.

Учений секретар

Спеціалізованої вченої ради Горбунова Л.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Прагнення України до інтеграції в європейський освітній простір, в центрі уваги якого перебуває концепція якості системи вищої освіти, зумовлює необхідність розв'язання комплексу завдань, пов'язаних з реформуванням національної вищої технічної школи та створенням якісної системи освіти України, яка б відповідала світовим стандартам. Підготовка нової генерації високоосвічених, здатних здобувати і продукувати знання, кадрів потребує здійснення кардинальних змін у вищій школі.

В перехідний між сторіччями період освіта як відкрита, динамічна система має забезпечувати здатність до аналізу змін, передбачення майбутнього, гнучкості реакції, підвищення конкурентоздатності на біржі праці. “Національна доктрина розвитку освіти України у ХХI столітті”, на місце першочергових, висуває завдання забезпечення пріоритетності розвитку науки і техніки, а закон України “Про освіту”, поряд з забезпеченням підготовки висококваліфікованих, освічених кадрів, визначає мету вищої освіти як таку, що сприяє формуванню таких особистих і професіонально значущих якостей як активність, ініціативність, самостійність, висока соціальна відповідальність.

Високі технології виробництва вимагають відповідного рівня освіченості, зміни підходів до методології викладання і контролю якості навчального процесу, оскільки упродовж п’яти років змінюється близько п’яти відсотків науково-теоретичних знань і майже двадцять відсотків вузькоспеціалізованих.

Проблема ролі і місця фундаментальної підготовки, інваріантної відносно об'єктів, предметів і засобів діяльності, завжди була ключовою для системи вищої технічної освіти як перший ступінь вивчення законів природи, а отже і розвитку суспільства в цілому. Тому проблеми, що виникають на рівні фундаментальної підготовки, мають довготривалі наслідки, відсутність міцного підгрунтя дається взнаки у наступних спеціальній, науковій, професійно орієнтованій підготовках. Так, в законі “Про освіту” та національній програмі “Освіта: Україна XXI століття” визначаються цілі вищої освіти як такі, що забезпечують фундаментальну наукову і загальнокультурну, практичну підготовку, отримання спеціальності. Але для досягнення основної мети вищої освіти, як неодноразово підкреслював В.Г.Кремень, необхідно розвинути людину в людині, закласти в ній механізм самореалізації особистості. Отже, вже з першого курсу, коли починається вивчення навчальних дисциплін фундаментальної підготовки майбутній фахівець повинен навчитися говорити, думати і планувати свою діяльність у межах майбутньої професії.

Аналіз педагогічної, психологічної та філософської наукової літератури свідчить про те, що досліджувана проблема розглядається вченими з різних аспектів, а саме: особливості професійної підготовки спеціалістів з вищою освітою, методи управління процесом засвоєння та системності фундаментальних знань та умінь (А.М.Алексюк, В.М.Галузинський, Л.Я.Зоріна, Е.В.Лузік, О.М.Леонтьєв, С.Ю.Мартинчак, Ю.І.Терещенко, К.В.Корсак, О.С.Падалка та ін.); філософсько-методологічний підхід до самореалізації особистості (В.П.Андрущенко, М.І.Михальченко, В.С.Лутай та ін.); психологічні основи творчої діяльності і особистісного підходу до навчання (І.Д.Бех, Г.С.Костюк, В.О.Моляко, С.О.Сисоєва, Г.О.Балл та ін.).

Дослідження науково - педагогічної літератури показало, що одним із суттєвих недоліків існуючої у вищій технічній школі системи контролю якості фундаментальної підготовки є, переважно, перевірка кінцевого результату (семестрові заліки та іспити). У зв’язку з цим виникає питання: а що саме контролюється і чи можна щось постфактум змінити ? Чи відповідають знання та навички, що були сформовані в результаті вивчення навчальних дисциплін фундаментальної підготовки тим вимогам, які забезпечують ефективне засвоєння професійно-орієнтованих дисциплін та спеціальної підготовки ? Вивчення цих питань, приводить до висновку, що, для того, щоб можна було говорити про якість фундаментальної підготовки та її контроль в технічному вузі, необхідно визначити її мету, структуру, зміст, і розглянути ланцюжок взаємозв’язку цілей всієї підготовки бакалавра з цілями спеціальних і професійно-орієнтованих навчальних дисциплін і визначити, які знання, уміння, навички та особисті і професійно значущі якості необхідні майбутньому фахівцю, щоб досягти мети навчання, стати професіоналом, готовим до вирішення неординарних, неалгоритмізованих задач.

Знання, отримані людиною за час студентства, стають, в наш час, лише необхідною умовою для майбутньої праці, але не достатньою. Стрімкий розвиток інформаційних і комунікативних технологій, модернізація і технізація виробництва, швидкий приріст знань, зміна наукових картин світу, зміна інтелектуальних потреб суспільства вимагають посилення абстрактних, теоретичних, системних, проектних, прогнозних компонентів знань, основа яких закладається під час вивчення навчальних дисциплін фундаментальної підготовки. Крім цього, невід’ємною частиною освіти є процес перетворення засвоєного у якості особистості, коли професійна діяльність набуває особистісного відтінку, тобто здатна відображати і втілювати через себе особистість. Отже, наступним висновком можна вважати те, що виховання у вищій школі є кінцевою метою освіти, яку починає формувати фундаментальна підготовка.

Проблеми контролю якості та діагностики процесу навчання, модульно-рейтингової системи, тестології присвячені роботи В.П.Беспалько, Т.А.Ільїної, К.Інгенкампа, Л.М.Кравченко, І.П.Підласого, Н.Ф.Тализіної, контролю знань, умінь, навичок студентів вищих навчальних закладів дослідження І.Є.Булах, В.С.Аванесова, В.А.Козакова, Л.П.Одерій, Л.М.Романишиної, В.А.Якуніна.

Але проблема якості фундаментальної підготовки, її завдання на сучасному етапі залишаються недостатньо розробленими. В опублікованих роботах не знайшли достатнього висвітлення особливості професійного навчання бакалаврів у вищій технічній школі, зокрема, питання структури змісту, якості та контролю фундаментальної підготовки бакалаврів.

Отже, актуальність і доцільність дослідження зумовлені: необхідністю подолання тих суперечностей, які виникають між потребами суспільства, зацікавленого в зростанні якості підготовки фахівців будь-якого освітнього рівня і відсутністю реальних механізмів проектування і впровадження нових освітніх систем; відставанням оновлення змісту освіти відносно до інноваційних змін у науці, техніці і виробництві; необхідністю підвищення ефективності навчального процесу шляхом впровадження науково обгрунтованої методології структури змісту фундаментальної підготовки, впровадженням модульної системи навчання та інтегративного контролю як обов’язкової складової частини інтегративних іспитів у технічній вищій школі.

Названі проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Фундаментальна підготовка бакалавра в технічному вузі: експертно-часова оцінка якості.

Тема дисертації затверджена Вченою Радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (протокол № 3 від 19 березня 1998 р.) та узгоджена з Радою по координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 2 від 23 березня 1998 р.).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Проблемні питання, що висвітлені в дисертаційній роботі, пов’язані з напрямом досліджень кафедри педагогіки та психології професійної освіти Національного авіаційного університету, зокрема з темами “Дослідження процесів формування спеціалістів та розробка рекомендацій по створенню організаційно-методичної бази системи якості у вищих навчальних закладах України” УДК 374.32-057.4: 378.6 (047.31), № держреєстрації 01004004120, “Методи, засоби та організаційні форми наукової та інноваційної діяльності студентів вищих навчальних закладів України”, УДК 378.025 (047.31), № держреєстрації 0100U004203.

Мета дослідження полягає в дидактичному обгрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці формування знань, умінь, навичок та якостей, необхідних для оптимального засвоєння фундаментальної підготовки бакалаврів; розробці модульної структури навчальної дисципліни фундаментальної підготовки; методиці експертно-часового оцінювання якості фундаментальної підготовки бакалаврів, яка дозволить інтенсифікувати навчальний процес; визначенні адекватної меті навчання технології навчання і контролю, орієнтованими на формування професійних якостей спеціаліста.

Об’єкт дослідження - фундаментальна підготовка бакалавра в технічному вузі.

Предмет дослідження – структура і зміст контролю якості фундаментальної підготовки бакалавра в технічному вузі.

Гіпотеза дослідження. Якість фундаментальної підготовки бакалаврів у вищій технічній школі підвищується за умови формування змісту та структури навчання на основі фундаментальних законів розвитку природи, при цьому контроль якості фундаментальної підготовки за структурою, змістом і формою має бути сутнісною похідною від структури і змісту фундаментальної підготовки з врахуванням психофізіологічних якостей особистості бакалавра.

Відповідно до поставленої мети та згідно з об’єктом, предметом і гіпотезою було визначено наступні завдання дослідження:

·

·

·

·

·

·

Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять: загальнотеоретичні й методологічні принципи наукового пізнання, концептуальні положення педагогіки та психології щодо розвитку і всебічного формування особистості; загально-філософські уявлення про творчу сутність особистості, загальні та особливі методи пізнання і природознавства; основні положення концепції про нову якість знань, індивідуального і особистісно-орієнтованого підходів до підготовки бакалаврів у вищій технічній школі.

У дослідженні було використано праці вітчизняних та зарубіжних науковців із педагогіки, психології, філософії, тестології, де знайшли відображення різні аспекти досліджуваної проблеми, зокрема: оптимізації педагогічного процесу (Ю.К.Бабанський, М.М.Поташник); закономірності становлення та розвитку особистості, розвитку інтелектуальних умінь і творчих здібностей, креативного мислення (Д.Б.Богоявленська, В.В.Клименко, Г.С.Костюк, В.О.Моляко, С.О.Сисоєва, С.Л.Рубінштейн, С.В.Гіппіус); формування творчої особистості з позицій філософії, гуманітаризації освіти, особистісного підходу до навчання (В.П.Андрущенко, І.Д.Бех, С.У.Гончаренко, І.А.Зязюн, В.Г.Кремень, Н.Б.Крилов, Ю.І.Мальований, Н.Г.Ничкало, Л.С.Нечипоренко, В.В.Рибалка); синергетичного підходу до розгляду освітніх систем (Н.Б.Булгакова, В.Г.Буданов, В.М.Вандишев, В.С.Лутай, В.А.Кушнір, Курдюмов С.П.); структури змісту фундаментальної підготовки (Лузік Е.В., І.Я.Лернер, А.М.Сохор, Н.Ф.Тализіна, Ледньов В.С.); діагностики процесу навчання, модульно-рейтингової системи, тестології (І.Є.Булах, В.П.Беспалько, Т.А.Ільїна, К.Інгенкамп, В.А.Козаков, І.П.Підласий, Н.Ф.Тализіна).

Широке використання знайшли в дисертаційному дослідженні нормативні документи: Державна національна програма “Освіта” (“Україна XXI століття”), Закони України “Про освіту” та “Про вищу освіту”, Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), Збірник законодавчих та нормативних актів про освіту.

Концептуальними ідеями дослідження є наступні положення: розвиток вищої технічної освіти залежить від глобальних проблем сучасності, інформаційно-технологічної революції; розвиток знань і концентрація його обсягу повинні відбуватися неперервним чином на основі законів природи і відображати процеси природного розвитку; закони світобудови мають циклічну структуру і відтворюють фундаментальні закономірності природи.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань, а також для досягнення поставленої мети також використано такі загальнонаукові методи: інтегративно-комплексний підхід до вивчення якості фундаментальної підготовки бакалавра у вищих закладах освіти з використанням такого комплексу методів дослідження як теоретичний пошук, систематизація, порівняння та узагальнення – для проведення дослідження проблеми якості фундаментальної підготовки; праксиметричний та системно-структурний методи - для розгляду зв’язку між структурою та функцією системи, проведення аналогії між відкритими динамічними природними системами та системою освіти і фундаментальною підготовкою бакалаврів у технічному вузі; емпірично-діагностичний: анкетування, опитування, інтерв’ювання, бесіди, тестування; бібліографічний; прогностичний – для з’ясування мети, мотивації фундаментальної підготовки, для визначення творчих та креативних здібностей майбутніх бакалаврів; математичні: експертне оцінювання; кореляційний, факторний, кластерний аналіз – для визначення кількісних характеристик розподілу годин фундаментальної підготовки; ймовірнісний аналіз – для розробки ймовірнісної моделі інтеріорізації навчального матеріалу; статистичне опрацювання емпіричних даних, прогнозування; узагальнення незалежних характеристик – для педагогічного оцінювання впливу модульно-блочного структурування змісту і контролю знань на якість фундаментальної підготовки, а також з метою одержання вірогідних результатів експерименту.

Організація дослідження. Дослідження проводилось протягом 1998 – 2003 років і мало три етапи.

На першому етапі (1998-1999 рр.) було проаналізовано відображення питання, що вивчається в науковому пізнанні, в філософії, в психологічних та дидактичних дослідженнях, в методиках навчання дисциплінам фундаментального циклу.

Проведено теоретичний аналіз педагогічної, психологічної, філософської літератури; порівняльний аналіз змісту і форм організації підготовки бакалаврів у різних навчальних закладах; опрацьовано вихідні теоретичні позиції, визначено об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження, а також сформульовано його робочу гіпотезу; розроблено методику дослідно-експериментальної роботи. Розпочато констатуючий експеримент.

На другому етапі (2000-2001 рр.) було здійснено пошуковий та констатуючий експерименти; розроблено ймовірнісну модель інтеріорізації навчального матеріалу під час процесу навчання бакалаврів; розроблено і експериментально перевірено ефективність впровадження модульно-блочної структури навчальної дисципліни “Теоретична механіка” та експертно-часову методику контролю якості фундаментальної підготовки бакалаврів. Зауважимо, що теоретичне дослідження здійснювалось на всіх етапах експерименту, протягом усього дисертаційного дослідження відбувалося ознайомлення з науковою літературою психолого-педагогічного напрямку та дисертаційними роботами за даною проблемою.

Узагальнено результати констатуючого експерименту, що дозволило зробити висновки щодо продукування знань та формування якостей, необхідних для оптимального процесу опанування дисциплін фундаментальної підготовки бакалаврів. Отримані дані враховано при розробці методики експертно-часової оцінки якості фундаментальної підготовки та при розробці методичних рекомендацій для експериментальної перевірки.

На третьому етапі (2002 – 2003 рр.) проводився формуючий експеримент, в ході якого здійснювалась перевірка розроблених рекомендацій. Проміжні та кінцеві результати дослідження, сформульовані висновки та розроблені рекомендації впроваджувались у практику роботи Національного авіаційного університету. В ході дослідження здійснювався ретроспективний аналіз багаторічної педагогічної діяльності дисертанта як члена вченої та методичної ради авіакосмічного факультету та викладача у Національному авіаційному університеті.

Наукова новизна полягає в тому, що вперше теоретично обгрунтовано, розроблено та експериментально перевірено методику експертно-часового оцінювання якості фундаментальної підготовки бакалаврів у технічному вузі, яка грунтується на засадах відповідності мети, структури та змісту контролю якості навчання – меті, структурі та змісту фундаментальної підготовки; теоретично уточнено основну мету та завдання фундаментальної підготовки бакалаврів в технічному вузі, а також основні педагогічні та психологічні умови, що впливають на рівень фундаментальної підготовки; розроблено модульно-блочну структуру змісту навчальної дисципліни фундаментальної підготовки “Теоретична механіка”.

Знайшли подальший розвиток питання теоретичного і експериментального обгрунтування основних засад побудови методик контролю знань фундаментальної підготовки в технічному вузі, що грунтуються на враховуванні законів природи і відкритих динамічних систем, можливостей модульно-рейтингової системи навчання щодо форм і способів подання матеріалу, контролю якості фундаментальної підготовки бакалаврів в технічному вузі, що дало можливість удосконалити процедуру організації навчального процесу і контролю якості фундаментальної підготовки.

Теоретичне значення дослідження полягає у: створенні і теоретичному обгрунтуванні ймовірнісної моделі інтеріорізації навчального матеріалу та ймовірнісного критерію якості підготовки студентів; теоретичному обгрунтуванні методики створення модульно-блочної структури навчальних дисциплін фундаментальної підготовки; виявленні сукупності чинників, що впливають на підвищення якості фундаментальної підготовки бакалаврів; доповненні існуючих підходів до діагностики навчання та методів контролю навчальної діяльності бакалаврів в технічному вузі.

Практичне значення дисертаційного дослідження визначається тим, що розроблено і впроваджено:

1. Методику викладання в технічному вузі модульно структурованої навчальної дисципліни фундаментального циклу “Теоретична механіка” з рейтинговою технологією контролю знань, умінь та навичок, що дозволило перейти до комплексного вивчення студентами навчальних дисциплін фундаментальної підготовки з подальшою їх інтеграцією в професійно-орієнтовані навчальні дисципліни.

2. Методику експертно-часової оцінки якості фундаментальної підготовки бакалаврів в технічному вузі, що дозволило виявити вплив фундаментальної підготовки на формування особистих та професійно значущих якостей спеціаліста авіаційного університету.

Основні висновки та рекомендації можуть бути використані у технічних вузах з метою підвищення якості фундаментальної підготовки та контролю знань. Організація навчального процесу, відповідно до розробленої у дисертації модульної структури навчальних дисциплін фундаментальної підготовки, може бути впроваджена у вищих технічних закладах освіти при переході на модульну форму навчання. Теоретичні положення й висновки дисертаційної роботи можуть бути використані при написанні підручників, навчально-методичних посібників з навчальних дисциплін фундаментального циклу та педагогіки.

Довідки про впровадження: результати дисертаційного дослідження впроваджені у навчальний процес Національного авіаційного університету (Акт впровадження від 23.09.2002 р.; Акт впровадження від 8.11.2002 р).

Особистий внесок здобувача полягає у: теоретичному уточненні основної мети і завдань фундаментальної підготовки бакалаврів у технічному вузі; розробці ймовірнісної моделі інтеріорізації навчального матеріалу під час навчального процесу бакалаврів; створенні, на основі проведеного дослідження, практичних рекомендацій стосовно впровадження модульно-блочної структури змісту фундаментальної підготовки на прикладі навчальної дисципліни “Теоретична механіка”; обгрунтуванні і розробці методики експертно-часового оцінювання якості фундаментальної підготовки бакалаврів у технічному вузі.

Вірогідність результатів основних положень та висновків дослідження забезпечена застосуванням комплексу взаємно доповнюючих методів дослідження, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження, аналізом значного об’єму теоретичного та емпіричного матеріалу, результатами дослідно-експериментальної роботи; впровадженням результатів експерименту у навчальний процес технічних вузів.

Апробація результатів роботи здійснювалася безпосередньо в процесі педагогічної діяльності автора у НАУ під час проведення формуючого експерименту в системі професійної підготовки бакалаврів.

Основні положення дослідження апробовано на: міжнародному конгресі “Aviation in the XXI-st Century (Київ, 2003); міжнародних науково-практичних конференціях: “Викладання психолого-педагогічних дисциплін у технічному університеті: методологія, досвід, перспективи” (Київ, 1999), ”Університетська освіта України XXI століття: проблеми, перспективи, тенденції розвитку” (Харків, 2000), “Творча особистість у системі неперервної освіти” (Харків, 2000), “Методологические проблемы качества обучения и обучения качеству” (Харьков, 1999-2000), Науково-практичній конференції “Инновационные педагогические технологии” (КМУГА, Київ 1995 р.), “XVIII науково-технічна конференція КМУЦА” (Київ, 1998), а також шляхом опублікування проміжних результатів дослідження.

Публікації. Результати й основні положення проведеного дослідження викладені у 14 публікаціях (9 одноосібних), у тому числі 3 статтях у наукових фахових журналах, рекомендованих ВАК України. Основні положення і висновки дисертації співавторам не належать.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (226 найменуваь), 14 додатків (28 сторінок). Загальний обсяг дисертації 248 сторінок (основний текст подано на 202 сторінці). Робота містить 26 таблиць та 15 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність і доцільність дослідження з обраної проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методологічні та теоретичні основи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, представлено апробацію результатів дослідження.

У першому розділі – “Теоретико-методологічні основи фундаментальної підготовки бакалавра у вищій технічній школі” – проведено психолого-педагогічний аналіз проблеми якості фундаментальної підготовки бакалаврів в технічному вузі. Аналізуються зміст, структура та завдання фундаментальної підготовки як інструменту педагогічного впливу, який, в поєднанні з дисциплінами гуманітарного циклу, покликаний розв’язувати складні психолого-педагогічні завдання, закладені державними стандартами у освітньо-кваліфікаційному рівні бакалавра.

На основі проведеного теоретичного дослідження встановлено, що: фундаментальна підготовка бакалавра в технічному вузі сьогодні не може розглядатись як продовження колишньої, загальнонаукової підготовки, а саме, вона має враховувати на майбутнє вимоги науково-технічного прогресу, можливість перекваліфікації у разі надлишку деяких спеціалістів; на ефективність системи навчання, а також на фундаментальну підготовку, як її підсистему, безпосередньо впливають численні фактори, до яких потрібно віднести: досить низький рівень середньої освіти абітурієнтів, відсутність сформованих особистих якостей, що забезпечують можливість навчання у вищому навчальному технічному закладі, застарілий теоретико-методологічний підхід до формування, проведення і контролю навчального процесу; низький рівень врахування міждисциплінарних зв’язків, що ускладнює інтеграцію фундаментальних знань в навчальні дисципліни професійно орієнтованого та спеціального циклів. Здійснене теоретичне дослідження свідчить, що у процесі засвоєння теоретичних знань з фундаментальних дисциплін недостатня увага приділяється контролю якості знань, формуванню цілісного ставлення до теоретичних знань взагалі та умінню використовувати наявні знання, уміння та навички для розв’язання міждисциплінарних завдань, оптимізації контактів з новими технічними засобами. Аналіз навчальних планів та типових програм свідчить, що навчальні програми з фундаментальних дисциплін перетинаються, для них не є характерною рисою визначення цілепокладання, а отже і міждисциплінарних зв’язків; більшість студентів не досягає найвищого (за Беспалько В.П.) рівня знань, а отже, не вміє мислити теоретично, проектувати знання та розв’язувати комплексні задачі.

Сформульовано основну мету фундаментальної підготовки бакалавра у сучасній вищій технічній школі, яка полягає в розкритті суті явищ природи і пізнанні їх законів; формуванні вмінь та навичок застосування фундаментальних знань у відповідній технічній області; з'ясуванні і обгрунтуванні можливості на практиці використати пізнані закони, інтеграції системи ціннісних уявлень у смисловий простір професіонала для подальшої трансформації у його особистісні цінності.

З’ясовано, що формування компонентів фундаментальної підготовки бакалавра в технічному вузі, а саме, зміст, структура, форми та методи викладання і контроль якості навчальних дисциплін, має здійснюватись на засадах розкриття структури кожного її елемента відповідно до встановленої мети фундаментальної підготовки.

Результати дослідження творчих здібностей і рівня продукування знань серед студентів перших курсів вищої технічної школи показують переважання низького рівня креативності, слабку ініціативність, відсутність мотивації вивчення дисциплін фундаментальної підготовки. У зв’язку з цим вважаємо за доцільне відновити практику викладання дисципліни “Введення у спеціальність”, яка дала б змогу показати зв’язок дисциплін фундаментальної підготовки з обраною спеціальністю в цілому та з дисциплінами спеціального та професійно-орієнтованого циклів. Сформульовані основні завдання фундаментальної підготовки сучасного бакалавра полягають в формуванні у студентів креативного (творчого) мислення, здатності до самостійного продукування знань; моральних рис для уміння спілкуватися.

У другому розділі – “Структура і зміст фундаментальної підготовки бакалавра в технічному вузі” - обґрунтовано умови дослідження якості фундаментальної підготовки. Для з’ясування об’єктивних чинників, що відповідають за якість фундаментальної підготовки в технічній вищій школі, протягом п’яти років здійснювався моніторинг (думки, спостереження, анкетування) студентів (близько 4550 чол.) та викладачів (близько 150 чол.), проводилися дослідження структури, змісту, мети фундаментальної підготовки, взаємозв’язку дидактичних та соціально-психологічних умов контролю якості фундаментальної підготовки. Доведено, що: в структурно-організаційному аспекті фундаментальна підготовка, як одна із складових підготовок вищої технічної школи, може розглядатися як відкрита динамічна система взаємопов'язаних і взаємообумовлених навчальних дисциплін, що забезпечують заплановану якість навчання загальнотехнічних і спеціальних навчальних дисциплін з цільовою установкою - формування професійно-значущих властивостей особистості; якісне засвоєння фундаментальної підготовки у вищій технічній школі буде відбуватися оптимальним чином, якщо структура і зміст фундаментальної довузівської підготовки, фундаментальної підготовки бакалаврів у вищій технічній школі та фундаментальної підготовки магістрів будуть сформовані на однакових засадах, а саме: змістовне поле навчальної дисципліни має модульно-блочну структуру, тобто поділяється на певну кількість інваріантних модулів і блоків, ядром кожного модуля є одне з основних понять певної навчальної дисципліни, що забезпечує процес поступового неперервного накопичення знань і формування особистих якостей студента; процес переходу від довузівської фундаментальної підготовки до відповідної підготовки у вищій технічній школі має відбуватися за принципом циклічної зміни динаміки структури змісту дисциплін фундаментальної підготовки, при якій дисципліни довузівської фундаментальної підготовки розширюються і поглиблюються, циклічно переходячи в навчальні дисципліни фундаментальної підготовки в технічному вузі.

Сформовані основні концептуальні принципи, які можуть становити основу структури і змісту фундаментальної підготовки, а саме: переорієнтація освітніх систем з інформаційних аспектів вивчення навчальних дисциплін фундаментальної підготовки на професійно-творчий розвиток особистості; гуманітаризація фундаментальної підготовки шляхом розкриття загально-культурного потенціалу наукового знання фундаментальних навчальних дисциплін, її спрямованість на гуманістичні ідеали, формування особистості, здатної до гармонії з природою, навколишнім середовищем і самої з собою.

Проведена, на основі методу експертних оцінок, кількісна оптимізація структури фундаментальної підготовки та структурних елементів навчальної діяльності встановлює тісну взаємодію предметного, професійного і інструментального змісту різних навчальних дисциплін фундаментальної підготовки, чим забезпечується спадкоємність у навчанні на всіх етапах фундаментальної підготовки, створюються реальні умови для формування професійно значущих, творчих якостей особистості; отримані результати щодо оптимальної кількості навчальних годин, які відводяться на фундаментальну підготовку в цілому та на навчальні дисципліни, що входять до її складу (вища математика, фізика, теоретична механіка, хімія). Визначено ентропійний інтервал (від 0.6 до 0.8) для розподілів за видами підготовок освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра та розподілів годин навчальних дисциплін фундаментальної підготовки, який може бути використаний при складанні оптимальних з точки зору функціювання природних динамічних систем, навчальних планів. Отримані результати підтверджують положення, висунуті у припущеннях нашої гіпотези.

Доведено, що методи дескриптивного, кластерного та факторного аналізу, використанні для розгляду розрахункових мір якості, які визначають якість об'єкта узгоджено з експертними оцінками, у більшості реальних задач дають результати кращі, ніж інші математичні методи, але не повністю характеризують якість досліджуваних об'єктів і можуть застосовуватись лише як довідковий матеріал для прийняття остаточного рішення експертом.

Визначено, що для кожної навчальної дисципліни фундаментальної підготовки є доцільним створення навчально-методичного комплексу навчальної дисципліни, який забезпечує методичне обгрунтування певної дисципліни. Розроблено методику експертно-часової оцінки якості фундаментальної підготовки бакалавра.

Визначено, що схема засвоєння фундаментальних знань у вищій технічній школі та перехід їх у вміння і навички може бути представлена у вигляді трьох блоків, що циклічно повторюються для довузівської, вузівської та післявузівської фундаментальної підготовки, і при цьому виконується принцип наступності набуття знань, умінь і навичок.

У розділі наведено теоретично і практично обгрунтовану методику модульно-блочного структурування змісту навчальної дисципліни фундаментальної підготовки “Теоретична механіка”, при визначені оптимального розподілу навчальних годин якої використано аналог прагнення природних об’єктів до симетрії і оптимального функціонування в процесі зростання і розвитку та інструмент математичної інтерпретації – “золоті числа” Ф=0,61 і W=1,309 (Вурф), або 1,61 (“золотий перетин”).

У третьому розділі – “Оцінювання якості фундаментальної підготовки бакалавра” – проаналізовано результати експериментальної роботи, досліджено засади забезпечення ефективності процедури оцінювання якості фундаментальної підготовки бакалаврів.

На основі існуючих філософського, логічного, психологічного і дидактичного поняття “знання” зроблено висновок, що, стосовно фундаментальної підготовки, випереджаючий характер має формування таких особистих рис бакалавра як творче і креативне мислення та продукування знань. А це можливо лише за умови, що в процесі фундаментальної підготовки буде застосовуватись проблемне навчання, яке є рушійною силою розвитку та становлення самостійного творчого мислення; спеціальні творчі задачі пізнавальної, науково-дослідної, проектної, конструкторської, технологічної діяльності, тобто будуть реалізовуватись мотиваційні знання.

Дослідження, проведене на основі системно-структурного і функціонального аналізу, привело нас до висновку, що зміст і структура контролю якості знань фундаментальної підготовки бакалаврів мають відповідати змісту і структурі самої фундаментальної підготовки, а методи визначення валідності змісту тестових завдань та обробка результатів, отриманих під час з’ясування рівня засвоєння фундаментальних дисциплін – експертному, факторному, ймовірнісному аналізу, методам математичної статистики, як методам вивчення і дослідження природничих наук. Проведене нами дослідження підтвердило основні положення гіпотези про те, що: підвищення якості фундаментальної підготовки бакалаврів у технічному вузі значною мірою залежить від структуризації змісту та контролю навчальних дисциплін фундаментальної підготовки на основі фундаментальних законів розвитку природи; фундаментальна підготовка майбутніх бакалаврів здатна, при вищезгаданих умовах, забезпечити формування особистісних якостей бакалаврів, необхідних для майбутньої професійної діяльності та подальшого навчання упродовж усього життя.

Розроблена ймовірнісна модель інтенсифікації засвоєння навчального матеріалу під час процесу навчання бакалаврів, в якій враховані: основні стани, що характеризують всі можливі відношення студента до набутих у процесі навчання знань; ймовірнісний критерій якості підготовки студентів представляє сумарну характеристику, яка являє собою ймовірність того, що після закінчення курсу студент матиме знання за всіма темами. Використання запропонованого підходу дає можливість визначати час і місце контролю різних видів підготовок, так, щоб процес навчання відбувався оптимальним чином, визначати для кожного навчального курсу відповідність між кількісними та якісними характеристиками навчального процесу.

Запропонована методика експертного визначення якісних характеристик тестів дозволяє: визначати валідність змісту тесту; з 95-ти відсотковою достовірною ймовірністю розглядати ступінь узгодженості тестових завдань і відбирати оптимальну кількість завдань, що входять до тесту.

Розроблена експертно-часова методика контролю якості знань бакалаврів за дисциплінами фундаментальної підготовки повинна враховувати наступні взаємообумовлені процеси – формування фундаментальних теоретичних наукових знань, організацію навчальної діяльності по формуванню у бакалаврів особистих якостей творчого мислення, креативності та продукування знань і поетапний інтегративний контроль якості навчання протягом усього періоду вивчення фундаментальних дисциплін. Розглянута методика експертно-часової оцінки якості фундаментальної підготовки інваріантна і співвідноситься з основними етапами контролю знань – мотиваційно-змістовим, процесуальним і результативно-оцінним.

В роботі доведено позитивний вплив врахування психофізіологічних особливостей особистості опитуваних на результати іспитів, що дає можливість враховувати ці особливості при виборі форми контролю знань, а творче та креативне мислення розглядати як необхідну і достатню умову для формування інтелектуальних умінь і теоретичних знань з можливістю подальшого продукування знань упродовж життя.

В рамках розробленої експертно-часової методики оцінки якості сформовано модульну систему інтегративного контролю якості фундаментальної підготовки на прикладі навчальної дисципліни “Теоретична механіка”. Встановлено, що в більшості випадків, фундаментальні знання засвоюються на рівні відтворення, в меншій мірі на конструктивному рівні, а рівня сформованості творчого та креативного мислення досягають одиниці.

На основі проведених розрахунків із застосуванням критерію зроблено висновок, що найкращою з розглядуваних методик є методика експертно-часового контролю якості успішності навчання з урахуванням психофізіологічних особливостей особистості.

Аналіз отриманих результатів навчання для експериментальних (ЕГ), експериментальних з врахуванням психофізіологічних особливостей (ЕГП) та контрольних груп (КГ) показав, що для ЕГП сформованість креативного(творчого мислення) є найвищою.

Таблиця 1

№ групи | КГ | ЕГ | ЕГП

1 | 2 | 1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3

Рівень креативності |

0,2 | 0,12 | 0,35 | 0,36 | 0,34 | 0,41 | 0,42 | 0,44

Аналіз динаміки креативних якостей бакалаврів підтверджує переваги експертно-часової системи контролю якості фундаментальної підготовки навчання з урахуванням психофізіологічних особливостей особистості.

У загальних висновках викладено основні результати теоретичної та методичної розробки процедури підвищення якості фундаментальної підготовки бакалаврів в технічній вищій школі.

1. В результаті проведеного дослідження встановлено, що проблеми якості та ефективності фундаментальної підготовки бакалаврів в технічному вузі на сучасному етапі вирізняються новизною і актуальністю. Аналіз психолого-педагогічної та філософської літератури дав змогу виявити теоретичні основи цілепокладання і основні завдання фундаментальної підготовки бакалаврів в технічному вузі на сучасному етапі.

Дано теоретичне уточнення мети фундаментальної підготовки бакалаврів в технічному вузі, яка полягає в розкритті суті явищ природи і пізнанні їх законів; формуванні вмінь та навичок застосування фундаментальних знань у відповідній технічній області; з'ясуванні і обгрунтуванні можливості на практиці використати пізнані закони, що дозволяє сформулювати тактичну мету фундаментальної підготовки - вивчення законів природи і стратегічну мету - сприяння практичному використанню цих законів в інтересах людини.

Сформульовано основні завдання фундаментальної підготовки сучасного бакалавра, які полягають в формуванні у студентів креативного (творчого) мислення, здатності до самостійного продукування знань; моральних рис для уміння спілкуватися.

Здійснено принципово новий підхід до засвоєння фундаментальної підготовки бакалаврів у вищій технічній школі, під час якої, одночасно із складним процесом професійного становлення бакалавра, у діяльності якого повинні органічно поєднуватися глибокі теоретичні фундаментальні знання і широка практична підготовка, формуються інтелектуальні уміння та особисті якості, здатні забезпечити конкурентоспроможність фахівця у складних економічних умовах та при швидкому розвитку науково-технічного прогресу упродовж усього життя.

2. Досліджено розподіли годин фундаментальної підготовки бакалаврів, що використовуються в технічних вузах, і визначено із використанням методу експертних оцінок, оптимальний, що відповідає уявленню системи технічної освіти як відкритої динамічної системи.

3. Розроблено ймовірнісну модель інтеріорізації засвоєння навчального матеріалу упродовж вивчення навчальних дисциплін фундаментальної підготовки бакалаврів. Використання запропонованої моделі дає можливість визначати час і місце контролю різних видів підготовок, так, щоб процес навчання відбувався оптимальним чином.

Обгрунтовано, що зміст і структура контролю якості знань фундаментальної підготовки бакалаврів мають відповідати змісту і структурі самої фундаментальної підготовки, а методи визначення валідності змісту контрольних завдань, валідності самих тестових завдань, обробка результатів, отриманих під час з’ясування рівня засвоєння фундаментальних дисциплін природничо-наукового циклу – експертному, факторному, ймовірнісному аналізу, методам математичної статистики, як методам вивчення і дослідження природничих наук.

Застосований системно-структурний підхід до аналізу змісту навчальних дисциплін і змісту контролю якості засвоєння цих дисциплін фундаментальної підготовки бакалаврів показав, що провідними компонентами вивчення є фундаментальні наукові знання і навчальна діяльність бакалаврів, які забезпечують засвоєння навчальних дисциплін фундаментальної підготовки в комплексі, а метою контролю є перевірка формування особистих якостей бакалавра, які забезпечать йому змогу здобувати та продукувати нові знання протягом життя. Доведено, що експериментальна експертно-часова методика контролю якості знань бакалаврів за дисциплінами фундаментальної підготовки повинна враховувати наступні взаємообумовлені процеси – формування фундаментальних теоретичних наукових знань, організацію навчальної діяльності по формуванню у бакалаврів особистих якостей творчого мислення, креативності та продукування знань і поетапний інтегративний контроль якості навчання упродовж усього періоду вивчення фундаментальних дисциплін.

4. На основі проведеного дослідження створені практичні рекомендації стосовно впровадження модульно-блочної структури змісту фундаментальної підготовки та розроблено, на прикладі навчальної дисципліни “Теоретична механіка” в технічному вузі, модульну навчальну програму.

Сформульовано на основі вивчення наукової, педагогічної літератури і освітньо-кваліфікаційних характеристик бакалавра в технічному вузі вимоги до навчальної дисципліни “Теоретична механіка”: на базі теоретичних знань класичної механіки в галузі динаміки матеріальної точки, твердого тіла і динаміки механічних систем та аналітичної механіки дати теоретичну основу і сформувати: уміння для загальнотеоретичної, розрахункової та експлуатаційної підготовки професійно–орієнтованих навчальних дисциплін; особистісні якості творчого характеру в процесі розв’язання задач, максимально наближених до майбутньої професійної діяльності і задач загальнотехнічного профілю, уміння продукувати знання протягом усього життя.

5. Розроблено методику експертно-часового оцінювання якості фундаментальної підготовки бакалаврів у технічному вузі, невід’ємною складовою якої є систематичний поетапний контроль навчальної діяльності, що дозволяє наочно спостерігати за формуванням креативних якостей особистості та умінням проектувати знання у часовій динаміці. Принципова відмінність методики, що пропонується для контролю знань, умінь, навичок та формування особистісних якостей і управління якістю навчання від традиційної полягає в застосуванні, поряд з традиційними формами, поетапного інтегрованого контролю, що: забезпечує перевірку сформованості знань і вмінь вирішувати професійні задачі протягом всього періоду навчання, а не тільки на його завершальному етапі; намічає основні рубежі поетапного просування в оволодінні професійною діяльністю і формування професійних якостей в процесі навчання; надає можливість керування педагогічним процесом завдяки оберненому зв’язку контролю, видозмінювання варіативної компоненти змістовного поля навчальних дисциплін при інваріантному змістовному ядрі.

6. Виявлено і експериментально перевірено взаємозв’язок психофізіологічних особливостей особистості бакалавра та методики оцінювання знань при вивченні дисциплін фундаментальної підготовки. Доведено, що при оцінюванні якості фундаментальної підготовки бакалаврів, як проміжного ступеневого освітньо-кваліфікаційного рівня, необхідно використовувати спеціально розроблені комплексні задачі інженерного профілю, в яких рівень знань, умінь та навичок відображується опосередковано, з фіксацією тих якостей, які особливо важливі для розкриття суті процесу, що контролюється.

7. Встановлено, що передумовою успішного засвоєння фундаментальної підготовки, як базової ланки розвитку сучасної вищої технічної освіти, є необхідність виявлення рівня особистісних якостей, що відповідають за научуваність і формування креативного потенціалу особистості, інтелектуальних умінь, сформованість рівнів самоосвіти та самоактуалізації.

Контроль якості фундаментальної підготовки розглядається як інструмент, що порівнює мету як ідеал, та результат як дійсність, і, в результаті оберненого зв’язку, корегує навчальний процес з необхідною швидкістю, тобто контроль якості фундаментальної підготовки визначається як корегуючий функціональний компонент педагогічної системи, що протягом процесу навчання застосовується для корегування проміжних відхилень часткових результатів від часткової мети та кінцевого результату від початкової мети.

Навчання мисленню або формування креативних якостей особистості в навчальному процесі буде відбуватися лише тоді, коли навчальний матеріал буде викладатися не в описовому вигляді, а подаватися як реальна проблема, для вирішення якої необхідно мати певні знання, навички, методологію вирішення проблеми. Необхідною і достатньою умовою переходу на наступний освітньо-кваліфікаційний рівень є, на нашу думку, якісний перехід від знань алгоритму розв’язання поставленої проблемної ситуації до продуктивних знань, від уміння розв’язувати стандартні задачі до уміння розв’язувати нестандартні, творчі задачі.

Список опублікованих праць за темою дисертації:

1.

2.