Зміст
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. В.В. ДОКУЧАЄВА
ЛЕВКІНА Руслана Володимирівна
УДК 635: 631.1:631.171
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕНЕРГОВИКОРИСТАННЯ
В ОВОЧІВНИЦТВІ
Спеціальність 08.07.02.- Економіка сільського господарства і АПК
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Харків – 2003
Дисертацією є рукопис.
Дисертаційна робота виконана в Інституті овочівництва і баштанництва Української академії аграрних наук.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН,
Амбросов Володимир Якович,
завідувач Харківського відділу науково-виробничих формувань
Інституту аграрної економіки УААН
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Бакай Станіслав Степанович,
завідувач кафедри організації виробництва і підприємництва
Полтавської державної аграрної академії;
кандидат економічних наук, доцент
Муковоз Володимир Олександрович,
кафедра економіки сільського господарства
Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва
Провідна установа: Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України,
кафедра аграрної економіки, м. Київ
Захист відбудеться “2”_липня_ 2003 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, м. Харків, п/в “Комуніст-1, учбове містечко ХНАУ.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, м. Харків, п/в “Комуніст-1, учбове містечко ХНАУ
Автореферат розісланий “ 31” травня 2003 р.-.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради А.В. Македонський
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Перехід аграрного виробництва до ринкової економіки й необхідність формування ринку овочевої продукції потребує визначення напрямку розвитку галузі в нових умовах, організаційно-економічних і технологічних проблем її функціонування, обґрунтування заходів виходу з кризи. Для цього велике значення має оцінка використання та скорочення матеріально-грошових і енергетичних витрат на виробництво продукції.
Енергетичний аналіз вперше був застосований у розвинутих країнах на початку 80-х рр. Тепер тут проводяться розробки енергетичних моделей агропромислових комплексів у масштабах країн. В країнах СНД перші спроби енергетичного аналізу у рослинництві здійснювалися на окремих технологічних процесах: механізація праці, внесення добрив та пестицидів, зрошення і т.д. Кількість розробок, присвячених енергетичній оцінці цілісних технологій виробництва продукції незначна. Методики, які були використані, не повністю відповідають вимогам овочівництва в силу особливостей галузі. Тому виникла необхідність розробки та вдосконалення окремих методичних принципів.
Внаслідок високої трудоємкості і енергоємкості овочівництва оцінка технологій проводилась за кількістю натуральних витрат. В роботі передбачається оцінити технологічні витрати в одиницях енергії (ккал та Джоулях) і виявити поелементну структуру за такими складовими: експлуатація тракторів та сільськогосподарських машин, використання добрив, пестицидів, води, пального та трудові ресурси. Використання показників у сукупних та поелементних витратах коштів та енергетичних одиницях дозволили встановити резерви їх скорочення, розробити економічно обгрунтовані моделі перспективних ресурсо- та енергозберігаючих технологій.
В перехідний період до ринкових відносин, коли ціни на продукцію промисловості і сільського господарства змінюються непропорційно, особливої актуальності набуває питання про еквівалентний обмін. Розробок по даному питанню в Україні у галузі товарного овочівництва ще не було. Все це зумовило актуальність обраної теми дисертаційної роботи та визначило коло питань для дослідження.
Вивченню енергетичної проблеми в сільському господарстві присвячені роботи Є.І. Базарова, С.С. Бакая, Г.С. Бокова, В.К. Буги, Є.А. Бузовського, П.І. Іваненка, В.С.Краснова, В.П. Мартьянова, О.К. Медведовського, О.В. Мороза, В.М. Рабштини, В.Г.Рижкова, В.І. Перебийніса, М.М. Севернєва та інших. Дані роботи присвячені проблемі енергозбереження переважно в тваринництві та при вирощуванні зернових та кормових культур. Вивчення й узагальнення питань з розвитку галузі овочівництва та підвищення її ефективності в Україні знайшли відображення у працях В.Я. Амбросова, О.С. Болотських, Г.Л. Бондаренка, Т.К. Горової, З.І. Гризенкової, В.І Криворучко, В.О. Муковоза, О.В. Ручкіна, В.М. Скупого та інших вчених. Перехід до ринкової економіки, необхідність посилення конкурентоспроможності вітчизняної овочевої продукції вимагають конструктивних рішень та свідомого управління для зниження енергоємкості та підвищення її ефективності.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційні дослідження є частиною теми: "Розробити ресурсозберігаючі технології виробництва екологічно чистої продукції овочевих і баштанних культур на продовольчі та насінневі цілі на базі нових сортів та гібридів" (1996-2000 рр.) і надаються у вигляді закінченого звіту: “Ресурсо-енергетична оцінка затрат на виробництво безрозсадних овочевих культур у відкритому ґрунті і шляхи їх зниження в умовах Лісостепу України” в Інституті овочівництва і баштанництва УААН (державний реєстраційний № 0196U017174).
Мета і завдання дослідження. Метою досліджень є наукове обґрунтування системного підходу з урахуванням принципів ресурсо-енергетичної оцінки до формування раціонального рівня витрат на виробництво овочевої продукції та напрямків їх зниження в умовах Лісостепу України. Для реалізації цієї мети головну увагу сконцентровано на вирішенні наступних завдань:
- вивченні стану розвитку галузі овочівництва та відповідності її ефективності сучасним умовам пов’язаним із реформуванням АПК;
- виявленні методів та принципів енергетичного аналізу в рослинництві та овочівництві;
- розробці методичних підходів до використання енергетичної оцінки в овочівництві з урахуванням особливостей галузі;
- створенні банку даних для персональних електронно обчислювальних машин із енергетичних еквівалентів на основні та зворотні засоби сільськогосподарського виробництва, технологічних карт вирощування овочевих культур та банк даних для кожної окремої культури;
- розробці алгоритму і програми для проведення енергетичного аналізу на персональній електронно обчислювальній машині;
- визначенні ефективності технологічних процесів та поелементних витрат енергії на вирощування цибулі-ріпки, моркви столової, буряка столового в енергетичних одиницях та обґрунтуванні шляхів енергозбереження;
- розробці методики енергетичного аналізу в овочівництві з застосуванням персональної електронно обчислювальної машини;
- розробці моделей перспективних ресурсо- та енергозберігаючих технологій вирощування овочевих культур;
- науковому обґрунтуванні і розробці коефіцієнтів визначення раціональної структури собівартості овочевих культур для встановлення обґрунтованих цін на продукцію овочівництва.
Предмет і об'єкт дослідження. Об’єктом дослідження є сільськогосподарські підприємства та селянські (фермерські) господарства Харківської області, що спеціалізуються на виробництві продукції овочівництва.
Предметом дослідження виступають складові економічного обґрунтування енергоємкості та собівартості основних видів продукції овочівництва в умовах реформування АПК та переходу його до ринку, а також створення оптимальних умов відтворення галузі.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання і системний підхід до вивчення економічних явищ, положення економічної теорії, теоретичні та методологічні розробки вітчизняних та закордонних вчених з питань ресурсо- та енергозбереження, формування та співвідношення витрат та цін у сільському господарстві. Інформаційною базою дослідження є відповідні закони України, матеріали Державного комітету статистики України та Харківської області, Головного управління сільського господарства і продовольства Харківської області, наукові програми Української академії аграрних наук, масові та первинні дані бухгалтерського обліку, нормативні матеріали, а також узагальнені результати особистих розробок та спостережень автора.
В процесі роботи використовувалися різноманітні методи економічних досліджень: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків), статистико-економічний (аналіз сучасного стану розвитку овочівництва в Україні та окремих господарствах асоціації “Харківплодоовочепром”), монографічний, розрахунково-конструктивний та експериментальний (розробка алгоритму енергетичної оцінки витрат в овочівництві, розрахунок витрат енергії, визначення структури собівартості овочевої продукції в енергетичних одиницях та коефіцієнтів для встановлення цін на продукцію галузі), методи розподілення, балансових ув’язок, паралельних даних (порівняння витрат енергії на вирощування овочевих культур за різними типами технологій та при визначенні впливу факторів інтенсифікації), економіко-математичний метод із вирішенням задач на персональних електронно обчислювальних машинах та власні спостереження автора.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна представлена сукупністю теоретичних і методологічних положень, які отримані автором особисто.
Сутність наукової новизни основних результатів дослідження:
- доповнено теоретичні та методологічні основи визначення енергетичних витрат в овочівництві, розроблено алгоритм і програму для проведення енергетичного аналізу на персональних електронно обчислювальних машинах;
- знайдено подальший розвиток основних положень кількісної оцінки сумарних та поелементних витрат енергії при використанні типових (базових), індустріальних технологій та технологій для селянських (фермерських) господарств в овочівництві, виявлені методи скорочення енерговитрат за рахунок передбачених конкретних чинників;
- удосконалено методичні підходи до обгрунтування моделей перспективних ресурсо- та енергозберігаючих технологій вирощування овочевих культур з мінімальними витратами енергетичних і вартісних ресурсів на одиницю продукції;
- вперше розроблено структуру собівартості овочевої продукції в енергетичних одиницях та за допомогою її визначено коефіцієнти для встановлення цін на продукцію овочівництва;
- доповнено теоретичні та методичні підходи щодо енергетичної оцінки та визначення економічної ефективності від впровадження у виробництво перспективних енергозберігаючих прийомів виробництва овочевої продукції.
Практичне значення одержаних результатів. Основні наукові положення, отримані у результаті дослідження, доведені автором до методичних і практичних розробок. Рекомендації автора увійшли в програму зниження енергоємкості продукції овочівництва як в окремих господарствах, так і на обласному рівні в Комплексну програму розвитку сільського господарства Харківської області у 2001-2005 рр. та на період до 2010 року. Вони можуть бути використані при аналізі, розробці бізнес-планів, проектів інвестування, програм підвищення ефективності та конкурентоспроможності виробництва овочів у господарствах всіх форм господарювання. Впровадження результатів дослідження надасть змогу підвищити рівень управління формуванням витрат виробництва як ресурсів, так і коштів у галузі овочівництва, дозволить оперативно впливати на формування цін і ціноутворення, підвищити маркетингову діяльність господарств. Розробки дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Харківського державного технічного університету сільського господарства. Рекомендації по енергетичній оцінці в овочівництві за допомогою персональних електронно обчислювальних машин застосовуються при виконанні та обґрунтуванні наукових розробок.
Особистий внесок здобувача. Автор особисто розробив методологічніі та практичні принципи зниження енергоємкості виробництва продукції овочівництва, організаційно-економічний механізм зниження енергоємкості продукції, коефіцієнти для обґрунтування цін на продукцію галузі. Виявлено зв'язок між енергетичними та економічними одиницями, визначено ціну одного ГДжоуля в гривнях, показано зв’язок собівартості овочів та цін реалізації через енергетичні коефіцієнти. Наукові результати та висновки, наведені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. Особистий внесок автора у публікації в співавторстві [7, 8] за списком робіт, який подано в авторефераті, полягає у проведенні поелементної та потехнологічної оцінки витрат енергії на вирощування капусти пізньої і цибулі та виявленні напрямків їх скорочення, а також у розрахунку енергетичних витрат на виробництво насіння капусти пізньої, цибулі, моркви столової, буряка столового та кавуна.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи, її зміст та результати досліджень були розглянуті на засіданнях Вченої ради Інституту овочівництва і баштанництва УААН у 1994-1997 рр., на Міжнародній науковій конференції “Оптимізація селекційного процесу на основі генетичних методів” (Харківська обл., 1999р.), на Міжнародних науково-практичних конференціях: “Проблеми економіки агропромислового комплекса та формування його кадрового потенціалу” (м. Харків, 2000 р.), “Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання” (м. Харків, 2001 р.), “Ринкова трансформація економіки АПК” (м. Харків, 2002 р.), “Механізм господарювання і проблеми економічного росту в агропромисловому комплексі України” (м. Луганськ, 2002 р.).
Дисертація розглянута та рекомендована до захисту розширеним засіданням науково-методичного семінару лабораторії науково-економічного забезпечення Інституту овочівництва і баштанництва УААН, кафедри економіки, бізнесу та маркетингу Харківського державного технічного університету сільського господарства та Харківського відділу науково-виробничих формувань Інституту аграрної економіки УААН.
Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані в 8 статтях, загальним обсягом 1,1 ум.-друк. арк., в т.ч. 6 одноосібних у провідних фахових виданнях обсягом 0,8 ум.-друк. арк. та 2 в співавторстві обсягом 0,3 ум.-друк. арк.
Обсяг та структура дисертації. Загальний обсяг дисертаційної роботи 208 сторінках комп’ютерного тексту, складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури, 6 додатків. Основний зміст викладений на 159 сторінках. Дисертація містить 42 таблиці, 6 рисунків, список використаних джерел налічує 195 найменувань і розміщується на 21 сторінках, додатки містять 20 таблиць і надруковані на 28 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
В першому розділі “Теоретичні і методичні основи біоенергетичної оцінки технологічних витрат на виробництво овочевої продукції” подаються теоретичні положення щодо енергетичного стану виробництва в сільському господарстві та його складових. Аналіз вітчизняних та зарубіжних джерел показав різні підходи до вирішення проблеми енергозбереження в сільськогосподарському виробництві. Для галузі овочівництва біоенергетичну оцінку технологій доцільно проводити за системою показників, що вміщують: витрати сукупної енергії на 1 га, вихід продукції з 1 га в натуральному та енергетичному розрахуванні, коефіцієнт біоенергетичної ефективності, коефіцієнт використання сонячної енергії та приріст валової енергії з 1 га. Метою біоенергетичної оцінки ефективності технологій є визначення ступеня окупності сукупних енерговитрат, що містяться в усій біомасі врожаю та виявлення найбільш вагомих елементів біосистеми та резервів зниження енерговитрат.
Дослідження показали, що в основу біоенергетичної оцінки в овочівництві може бути покладена методика ВАСГНІЛ при вдосконаленні окремих її складових. Так при визначенні витрат, пов’язаних із внесенням добрив, необхідно застосовувати коефіцієнт використання добрив овочевими культурами в певний рік в силу непропорційного засвоєння добрив рослинами за ротацією сівозміни. Серед великої кількості підходів до питання про енергетичні еквіваленти на трудові ресурси вважаємо правильним орієнтуватися на ті, що залежать від ступеня тяжкості праці і надають можливість не викривляючи структуру собівартості овочів відображати суттєвий зміст технологій, як найбільш трудоємких. Для насіння овочевих культур нами запропоновано енергетичні еквіваленти, які складаються з витрат на його виробництво та енерговмісту, і дорівнюють для цибулі-ріпки - 312,1 МДж/кг, для моркви столової - 214,9, буряка столового - 125,8, капусти пізньої - 335,2 та кавуна - 652,5 МДж/кг.
В другому розділі “Порівняльна оцінка витрат енергії при різних типах технологій на вирощування овочевих культур” було проведено оцінку витрат в енергетичних та економічних одиницях за індустріальними технологіями, технологіями для селянських (фермерських) господарств та типовими (базовими) технологіями вирощування цибулі-ріпки, моркви столової та буряка столового.
Аналіз тенденцій розвитку овочівництва в Україні з 1991 по 2001 рр. свідчить про стабілізацію посівних площів, а в Харківській області навіть про їх зростання до 18,5%. Це відбувається поряд із значним скороченням валових зборів - до 20% внаслідок зменшення рівня врожайності майже на 25%. При цьому суттєво змінилося співвідношення посівних площів овочевих культур у суспільному та приватному секторах економіки України з 60,7 та 39,3% до 20,9 та 79,1%, по Харківській області відповідно - з 55,7 та 44,3% до 11,1 та 88,9%. Необхідно звернути увагу на підвищення врожайності деяких овочів насамперед за рахунок приватного сектора, де вона вища ніж у суспільному на 31-46%. Але в середньому по Україні в суспільному секторі врожайність зменшилася на 20%, а в приватному - на 13%. Валове виробництво овочів по Україні скоротилося на 21,5% і перемістилося до приватного сектора, де й досі залишається найбільш трудоємкою та ресурсоємкою галуззю.
В минулому в приміській зоні Харкова під овочами було зайнято великі площі, що давало можливість впровадження індустріальних технологій, розрахованих на максимальну механізацію технологічних процесів. В 1990 році господарства асоціації “Харківплодоовочепром” виробляли до 38% овочевої продукції або 1031 тис. ц, їм належало до 37% овочевих площів або 7,7 тис. га. Тепер обсяги виробництва скоротилися до 176 тис. ц, а площі - до 2,6 тис. га. Лише обмежена кількість господарств мають відносно високу концентрацію посівів, в кращих із них врожайність досягла 150-180 ц/га, а собівартість 1 ц - 13-20 грн. У більшості господарств собівартість 1 ц на рівні 25-65 грн. Відповідно на 1 ц реалізованої продукції прибутки становлять 3-10 грн., а збитки - 3-43 грн. В цілому рентабельність окремих господарств - +(17-77%), а збитковість на рівні –(11-67%). Галузь овочівництва перетворилася з рентабельної в збиткову.
За нашими дослідженнями збільшення обсягів виробництва овочів та підвищення його ефективності потребують насамперед цілеспрямованого регулювання витрат коштів та енергії на етапі розробки технологій та впровадження їх. Саме тому необхідні нові підходи до технологічного забезпечення галузі в нових умовах, які б враховували спадкоємність існуючих технологій, а також використання набутого досвіду інтенсифікації галузі овочівництва, що можливо здійснити лише при органічному поєднанні енергетичного та економічного аналізу.
Розробка та системна оцінка таких технологій була виконана на прикладі вирощування безрозсадних овочевих культур в умовах Лісостепу України. Енергоємкість овочевих культур по всіх типах технологій достатньо висока, але індустріальні технології потребують найменшу кількість енергії для їх впровадження. Технології для селянських (фермерських) господарств за показниками переважають індустріальні: за витратами праці на 1 ц на 37-74%, енергії - на 26-57%, коштів - на 30-50% (табл. 1). Типові (базові) технології, що базуються переважно на використанні ручної праці у виробничих процесах та значних нормах мінеральних добрив та пестицидів, дозволять одержати продукцію з витратами близькими до технологій для селянських (фермерських) господарств. Аналіз енергетичних витрат по елементах свідчить про можливість знайти нові рішення створення моделей найбільш прийнятних за ресурсо- та енергозберігаючими показниками незалежно від типу технології. Як свідчать одержані дані, найбільш ефективними є індустріальні технології при значному використанні ресурсів промислового виробництва. Розмір енергетичних витрат та економічні показники за індустріальними та технологіями для селянських (фермерських) господарств показано у табл. 1.
В третьому розділі “Інтенсифікація виробництва овочевої продукції та напрямки зменшення енергетичних витрат у галузі” обґрунтовані організаційно-технологічні фактори підвищення ефективності виробництва овочевої продукції та використання непоновлюваної енергії, а саме: раціонального внесення мінеральних добрив, використання гербіцидів, застосування економних зрошувальних норм, застосування ефективної сільськогосподарської техніки для обробітку ґрунту, посіву та збирання врожаю. Окремо розглянуто вплив сортів на ефективність виробництва овочів.
Таблиця 1
Порівняльна характеристика існуючих технологій вирощування овочевих культур в умовах Лісостепу України
Показники | Індустріальні
технології | Технології для селянських (фермерських) господарств
Цибуля | Морква | Буряк | Цибуля | Морква | Буряк
Витрати енергії, ГДж/га | 86,62 | 69,06 | 53,84 | 77,96 | 86,40 | 86,92
Урожайність, ц/га | 200 | 300 | 250 | 130 | 160 | 250
Енергоємкість продукції, ГДж/ц | 0,443 | 0,230 | 0,215 | 0,599 | 0,540 | 0,347
Коефіцієнт енергетичної ефективності | 0,33 | 0,62 | 0,67 | 0,24 | 0,27 | 0,41
Собівартість, грн./ц | 23,88 | 9,89 | 11,04 | 45,12 | 16,35 | 20,98
Витрати праці на 1 ц, люд.-год. | 5,91 | 1,73 | 1,99 | 9,43 | 6,62 | 5,20
Запропонована та обґрунтована комплексна система заходів для зменшення енергоємкості та собівартості продукції овочівництва, а саме: економічні, організаційні, технологічні та біологічні чинники, встановлений зв’язок між ними (рис.1).
Для визначення впливу сортів на економічні та енергетичні показники вирощування овочів нами було відібрано вісім сортів цибулі ріпчастої, чотири сорти моркви та п’ять сортів буряка селекції Інституту овочівництва і баштанництва, районованих на території Лісостепу України.
Для вивчення впливу норм та способів внесення добрив на економічні та енергетичні показники технологій виробництва цибулі-ріпки, моркви та буряка столових нами було проаналізовано 27 варіантів і виявлено переваги локального способу поряд зі зменшеними нормами. Витрати на технологічний процес захисту посівів овочевих культур від бур’янів займають не більше 1-2 відсотків загальної енергії на вирощування, але нерідко у виробничих умовах даний процес вирішує долю майбутнього врожаю. Нами було вивчено 27 гербіцидів, які дозволені до використання в Україні, розраховані їх енергетичні еквіваленти, та 8 систем захисту овочів, в деяких з них застосовується внесення декількох речовин у баковій суміші. За нашими розрахунками такі системи з точки зору економічного та енергетичного аналізу більш ефективні ніж традиційні і заслуговують на увагу при створені ресурсо- та енергозберігаючих технологій.
Одним із факторів, які впливають на величину витрат галузі овочівництва, є спосіб збирання врожаю. Проведено розрахунок витрат енергії та коштів для різних способів збирання врожаю.
Склад сільськогосподарської техніки впливає на витрати енергії та коштів. Для вирішення питання про їх величину розглянуто 48 варіантів складу технічних засобів для обробітку ґрунту, а саме: лущіння та дискування стерні, зябу, пару та багаторічних трав, боронування та визначено енерго-ефективні комбінації. Окремо розглянуто варіант застосування комбінованого агрегату, що надає можливість зекономити третину всіх витрат на обробітку ґрунту, та гідровисіву.
Для моркви столової проведено аналіз впливу режимів зрошування та зрошувальних норм на енергетичні та економічні показники технології та одержані результати на користь варіанту без четвертого останнього поливу.
Розроблені моделі перспективних ресурсо- та енергозберігаючих технологій для овочевих культур, які містять виявлені нами фактори інтенсифікації та резерви зниження енергоємкості та собівартості 1 ц врожаю. В них включені такі технологічні процеси: весняний обробіток ґрунту комбінованим агрегатом, що поєднує передпосівний обробіток ґрунту, коткування, сівбу, внесення гербіцидів; внесення добрив нормами: для цибулі - N90P135K90 (локальне внесення), для моркви - N120P90K90 та для буряка - N120P60K60 (внесення врозкид). Із систем застосування гербіцидів нами було обрано: для цибулі - внесення стомпу до посіву та бакової суміші тотрилу та фюзиладу у фазі 1-2 листки; для моркви - стомп до посіву та прометрин у фазі 2-3 листки; для буряка - дуал до посіву та бакова суміш бетаксону Ф-430+бенаталу+поаст у фазі 2-6 листків. Серед зрошувальних режимів для моркви столової найкращим виявився режим без четвертого останнього поливу загальною нормою 1250 м3/га. Серед способів збирання врожаю доцільно застосувувати для цибулі механізоване збирання цибулезбиральною машиною ЛКГ-1,4 із доробкою врожаю на сортувальній лінії ПМЛ-6, для моркви - комбайном РКС-6, для буряка - збирання вручну після підкопування бурякопідіймачем СНУ-3С. Питання про сорти в господарствах овочівницького напрямку необхідно вирішувати в кожному господарстві окремо керуючись ринковими вимогами і валовим доходом від їх виробництва. Серед середньо- та пізньостиглих сортів рекомендується віддавати перевагу для цибулі ріпчастої - Ткаченковський, Донецький золотистий та Союз, для моркви - Яскрава, для буряка - Делікатесний.
На табл. 2 показано витрати енергії на виробництво овочевої продукції за індустріальними та запропонованими перспективними ресурсо- та енергозберігаючими технологіями, враховуючи особливості агротехніки вирощування сортів.
Так згідно нових технологій загальні витрати становлять для цибулі-ріпки 80,97 ГДж/га, для моркви - 80,97, для буряка - 115,12 ГДж. За технологічними процесами вони розподілилися для культур майже однаково. Найбільша частка енергії витрачається на збирання врожаю - 55-70%. Нові норми добрив та способи їх внесення вплинули на витрати енергії на основному обробітку
Таблиця 2
Енергетичні витрати на вирощування овочевих культур в умовах Лісостепу України згідно індустріальних та перспективних технологій, ГДж/га
Технологічний
процес | Індустріальна
технологія | Перспективна
технологія
Цибуля | Морква | Буряк | Цибуля | Морква | Буряк
Основний обробіток ґрунту | 27,76 | 15,02 | 15,02 | 15,55 | 15,92 | 14,74
Передпосівний обробіток ґрунту | 1,09 | 1,09 | 2,40 | 0,69 | 1,12 | 0,97
Догляд за рослинами | 23,61 | 19,06 | 19,06 | 22,81 | 13,16 | 13,75
Збирання врожаю | 34,16 | 32,58 | 32,58 | 49,07 | 50,77 | 85,66
ґрунту. Процес догляду за рослинами в цілому не зазнав значних змін, нові системи внесення гербіцидів сприяли зменшенню енерговитрат на 3-17%. Використання комбінованого агрегату на передпосівному обробітку ґрунту дозволить скоротити майже наполовину енерговитрат для всіх культур.
Проведення порівняльної характеристики індустріальних технологій та перспективних ресурсо- та енергозберігаючих технологій для овочевих культур за різними показниками свідчить про переваги останніх. Так для цибулі-ріпки сорту Ткаченківський за перспективною технологією енергоємкість 1 ц продукції становить 0,259 ГДж порівняно до 0,433 ГДж для індустріальної при майже однакових витратах енергії та коштів на 1 га: (близько 90 ГДж та 5,0 тис. грн.) за обома технологіями. Підвищення врожайності за рахунок впровадження у виробництво сорту Ткаченківський та визначених нами напрямів зменшення витрат на вирощування цибулі-ріпки сприяє зростанню коефіцієнта енергетичної ефективності технологій на 67 % та дозволяє одержати втричі більший прибуток.
Для моркви столової сорту Яскрава перспективна технологія надає енергоємкість 1 ц врожаю – 0,142 ГДж при збільшених загальних енерговитратах в 1,17 разів порівняно до існуючої індустріальної технології. Підвищення коефіцієнту енергетичної ефективності від 0,62 до 1,01 та прибутку майже в чотири рази доводить не тільки про переваги запропонованої перспективної технології, а й про рівень її як енергозберігаючої, коли одержана продукція в енергетичному вимірюванні перевищує витрачені ресурси.
Для буряка сорту Делікатесний перспективна технологія дозволяє зменшити енергоємкість 1 ц продукції до 0,192 ГДж, а собівартість до - 5,4 грн. при збільшених загальних витратах енергії за технологією в 2,14 разів, коштів – в 1,2 рази. Коефіцієнт енергетичної ефективності перспективної технології в даному випадку становить 0,75 проти 0,67 для існуючої індустріальної технології.
Реалізація цибулі по мінімальній ціні 40 грн./ц дасть можливість одержати додатковий прибуток в розмірі 6,0 тис. грн., моркви по ціні 30 грн./ц – більше 10,0 тис. грн., буряка по ціні 25 грн./ц - до 8,0 тис. грн.
Четвертий розділ “Економічне обґрунтування вартості енергетичних ресурсів в овочівництві” присвячений обґрунтуванню методики щодо визначення оптимальної структури собівартості як основи ціноутворення та оптимального рівня рентабельності виробництва овочевої продукції. Для виявлення зв’язку між даними енергетичного аналізу та економічними показниками та з метою розрахунку коефіцієнтів ми використали поелементні витрати енергії (табл. 3).
За одиницю було прийнято витрати на оплату праці як критерій купівельної спроможності населення. З урахуванням кількості люд.-год. на 1 га посіву овочів було визначено розмір оплати праці. На основі коефіцієнтів щодо оплати праці визначено вартість кожного елементу та підсумкові витрати на вирощування овочів. Були обґрунтовані коефіцієнти для обчислення структури собівартості овочевих культур. На нашу думку, результати енергетичного аналізу можна використати для розробки методики розрахунку об’єктивних цін на продукцію галузі овочівництва.
Було розроблено алгоритм для вирішення задачі з урахуванням методичних підходів до складу показників виробничої собівартості, комерційної собівартості, закупівельних та роздрібних цін, які б забезпечували рентабельне виробництво продукції на розвинутій основі. Переведення енергетичних витрат через усереднений енергетичний еквівалент праці К здійснюється окремо для кожної овочевої культури через різні затрати праці машиністів-трактористів та робітників ручної праці. Для цибулі-ріпки з насіння К дорівнює 41158,5 Дж, для моркви столової – 34448,8 Дж, для буряка столового – 43578,3 Дж.
Такий розрахунок надалі слід проводити з величинами сумарних витрат енергії чи коштів, а за елементами їх розподіляти згідно структури. Як показали дослідження, створення умов розвинутого виробництва та стимулювання праці забезпечується при рівні рентабельності овочів 40%.
Методика ділення поелементних грошових витрат на кількість люд.-год., кг сільськогосподарської техніки та палива, на обсяги добрив та зрошувальні норми надає можливість встановити ціну на кожну з перерахованих одиниць витрат із усіма нарахуваннями від виробничої собівартості до роздрібної ціни на конкретний вид овочевої продукції.
Таблиця 3
Розрахунок вартості цибулі-ріпки
згідно індустріальної технології в умовах Лісостепу України при використанні результатів енергетичного аналізу
при врожайності 200 ц/га
Показники | Статті витрат |
Ви-
трати
разом
Оплата праці | Амортизація і поточний ремонт техніки |
Пали-
во |
Доб-
рива |
Во-
да
Енерговитрати на вирощування цибулі-ріпки, ГДж/га | 34,91 | 10,15 | 19,93 | 17,97 | 3,66 | 86,62
Структура витрат, % | 40,3 | 11,7 | 23,1 | 20,7 | 4,2 | 100
Вартість енерговитрат в переведенні на оплату праці, грн. |
1535,4 |
445,3 |
875,2 |
798,4 |
153,5 |
3807,8
Виробничі витрати на 1 га, грн. | 2282,0 | 662,5 | 1308,1 | 1172,2 | 237,8 | 5662,6
Витрати на 1 га, грн. | 4290,2 | 1245,6 | 2459,2 | 2203,7 | 447,0 | 1585,5
Собівартість 1 ц, грн. | 21,45 | 6,23 | 12,29 | 11,02 | 2,24 | 53,23
Роздрібна вартість валової продукції
з 1 га, грн. |
7979,8 |
2316,7 |
4574,1 |
4098,8 |
831,6 |
19801,0
Роздрібна вартість
1 ц, грн. | 39,90 | 11,48 | 22,87 | 20,50 | 4,17 | 99,01
Показником об’єктивності одержаних цін є однаковий рівень вартості одиниці витраченої енергії по кожному з поелементних видів витрат, які складають загальну вартість одиниці продукції. При однаковій вартості одиниці енергії формується ціна фізичної одиниці кожного виду підсумкового елемента витрат, яка є паритетною між використаними ресурсами промисловості та одержаною продукцією.
ВИСНОВКИ
1. Визначення кількісного показника витрат на виробництво продукції через енергетичні одиниці (Джоулі та ккал) є необхідним не тільки в овочівництві, а й в інших галузях народного господарства, тому що тільки так можна об’єктивно порівняти вартість будь-якого продукту і кількість матеріальних і трудових ресурсів в перерахунку на енергію, яка витрачена на його виробництво.
2. Методи і показники оцінки енергоємкості технологій, обґрунтування і розробка алгоритму та програми для проведення кількісної оцінки ефективного використання техногенної енергії при виробництві продукції є суттєвим додатком до традиційних економічних методів в сільському господарстві у визначенні рівня науково-технічного прогресу, зокрема, при визначенні ступеня дотримання цінових пропорцій в АПК.
3. Аналіз розвитку галузі овочівництва в умовах реформування АПК показує чітку тенденцію до переміщення виробництва у приватний сектор, частка якого у валових зборах досягає 86%. Сільськогосподарські підприємства суспільного сектора скоротили обсяги продукції за рахунок зменшення посівних площ та зниження врожайності. Фермерські господарства знаходяться на стадії формування.
4. Вивчення методики та принципів енергетичного аналізу в рослинництві підтверджує їх доцільність для галузі овочівництва. Вдосконалення потребують такі складові системи, як розрахунок витрат на добрива шляхом застосування коефіцієнтів використання їх овочевими культурами та енергетичні еквіваленти на насіння і посадковий матеріал, які повинні містити в собі енергетичні витрати на їх виробництво та енерговміст. Згідно наших розрахунків енергетичні еквіваленти для 1 кг насіння цибулі-ріпки повинні дорівнювати 312,1 МДж, для моркви - 214,9, для буряка - 125,8; капусти пізньої – 335,2; кавуна - 652,5 МДж.
5. Одержані дані енергетичного аналізу технологій вирощування овочів свідчать про високий рівень енергоємкості галузі та низький коефіцієнт енергетичної ефективності. При цьому перевагу мають індустріальні технології, високий рівень механізації яких дозволяє зекономити на 1 ц врожаю 37-74% витрат праці та 26-57% енергії, а коефіцієнт енергетичної ефективності більший на 27-57%. Енергетичний аналіз технологій надав змогу встановити розмір та структуру ресурсів при вирощуванні безрозсадних овочевих культур.
6. За рахунок впровадження комплексної системи заходів можливо зменшити витрати енергії шляхом: впровадження у виробництво високо врожайних та ефективних сортів овочевих культур на 20-30%, застосування локального способу внесення мінеральних добрив поряд із зменшеними нормами на 10-15%, застосування енерго-економічних систем захисту рослин від бур’янів переважно у баковій суміші на 3%, застосування комбінованих агрегатів для обробітку ґрунту на 5%, механізованого збирання врожаю на 10% та зменшених поливних норм на 5%. Взагалі на 1 ц цибулі-ріпки витрати енергії можливо скоротити на 40%, для моркви – на 38% , буряка – на 11% проти фактичного рівня. Річний економічний ефект від впровадження перелічених пропозицій складатиме 6,0-11,0 тис. грн. на 1 га.
7. Для вирішення питання пом'якшення цінового диспаритету між сільським господарством та промисловістю необхідне проведення розрахунків коефіцієнтів через поелементні енергетичні витрати на вирощування овочевих культур, що дозволяє встановити зв'язок між енергетичними та економічними одиницями. Визначено ціну одного ГДж, вона становить 229 грн.
8. Впровадження у виробництво вітчизняних інновацій та пропозицій стосовно зниження енергоємкості продукції надасть можливість скоротити витрати енергії на вирощування одиниці овочевої продукції на 20-40 %, коштів на 50 %. За умови своєчасного виконання технологічних операцій, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, раціональної організації праці та усунення цінового диспаритету можливе рентабельне ведення виробництва овочевої продукції на підприємствах різних форм господарювання і, насамперед, крупно спеціалізованих.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Левкіна Р.В. Добрива як важливий резерв підвищення ефективності функціонування підприємств галузі овочівництва // Економіка АПК. - 2001. - № 7. - С. 61-63.
2. Левкіна Р.В. Енерго-економічна ефективність різних способів збирання врожаю овочевих культур // Зб. наук. пр. ЛНАУ. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Т. 3. Серія: Економічні науки / За ред. В.Г. Ткаченко. – Луганськ: Элтон-2, 2002.- № 14 (26). - С. 166-168.
3. Левкіна Р.В. Екологічні аспекти енерговикористання в овочівництві // Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу: Кол. монографія. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. - К.: ІАЕ УААН, 2000. - Т. 2. - С. 565-568.
4. Левкіна Р.В. Новий підхід до використання результатів енергетичного аналізу в овочівництві // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол. монографія. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. - К.: ІАЕ УААН, 2001. - Т. 2. - С. 563-566.
5. Левкіна Р.В. Вплив типів технологій на енергетичні витрати на вирощування овочевих культур // Ринкова трансформація економіки АПК. Кол. монографія. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. - К.: ІАЕ УААН, 2002. - Ч. 2. – С. 435-438.
6. Левкіна Р.В. Напрямки вдосконалення методики енергетичної оцінки в овочівництві // Ринкова трансформація економіки АПК. Кол. монографія. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. - К.: ІАЕ УААН, 2002. - Ч. 3. – С. 287-289.
7. Левкіна Р.В., Гризенкова З.І., Гончаров О.М., Урюпіна Л.М. Енергетична оцінка затрат на вирощування овочевих культур (на прикладі пізньостиглої капусти, цибулі, перцю солодкого та баклажанів) // Овочівництво і баштанництво: Міжвід. тем. наук. зб., Вип. 41.- К.: Урожай, 1996. - С. 9-13.
8. Левкіна Р.В., Гончаров О.М. Енергозберігаючі елементи технології в насінництві овочевих та баштанних культур // Матеріали міжнародної наукової конференції “Оптимізація селекційного процесу на основі генетичних методів” (18-20 серпня 1999 р.). – Харків. - 1999. - С. 32-34.
АНОТАЦІЯ
Левкіна Р.В. Підвищення ефективності енерговикористання в овочівництві . - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02.- Економіка сільського господарства і АПК. Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва. Харків, 2003р.
Головним змістом роботи є вивчення та доповнення теоретичних та методологічних основ визначення енерговитрат в овочівництві; визначення кількісної оцінки сумарних та поелементних витрат енергії при використанні базових, індустріальних та технологій для селянських (фермерських) господарств в овочівництві, виявлення напрями скорочення енерговитрат за рахунок передбачених конкретних чинників; удосконалення методичних підходів до обґрунтування моделей ресурсо- та енергозберігаючих технологій вирощування овочевих культур з мінімальними витратами енергетичних і вартісних ресурсів на одиницю продукції. Розроблено структуру собівартості овочевої продукції в енергетичних одиницях та на її основі визначені коефіцієнти для встановлення обґрунтованих цін на продукцію галузі. Доповнено теоретичні та методичні підходи щодо енергетичної оцінки та визначення економічної ефективності від впровадження у виробництво перспективних енергозберігаючих прийомів виробництва овочевої продукції.
Ключові слова: собівартість овочевої продукції, енергоємкість продукції, енергетичний аналіз, коефіцієнт енергетичної ефективності, енергетичні витрати, енергозберігаючі технології, комплексна система заходів для зменшення енергоємності та собівартості продукції овочівництва.
АННОТАЦИЯ
Левкина Р.В. Повышение эффективности энергоиспользования в овощеводстве. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02.- Экономика сельского хозяйства и АПК. Харьковский национальный аграрный университет им. В.В. Докучаева. Харьков, 2003г.
Диссертация посвящена проблемам эффективного функционирования предприятий отрасли овощеводства в условиях энергетического кризиса.
Изложены результаты исследования отрасли овощеводство и отдельных предприятий в условиях реформирования АПК. Выявлено, что имеет место тенденция к перемещению производства в частный сектор из общественного. Крупные специализированные сельскохозяйственные предприятия, несмотря на сокращение объемов продукции вследствие уменьшения посевных площадей и снижения урожайности, имеют преимущество по сравнению с фермерскими хозяйствами и личными подсобными хозяйствами населения по причине небольшого количества первых, низкой урожайности, отсутствия техники, высокой цены ее и оборотных средств производства.
В работе рассмотрены и дополнены теоретические и методологические основы определения энергетических затрат в овощеводстве путем применения коэффициентов использования удобрений овощными культурами и введением в методику энергетических еквивалентов на семена и посадочный материал отдельных овощных культур.
Создан банк данных для персональних электронно вычислительных машин, состоящий из энергетических эквивалентов на основные и оборотные средства сельскохозяйственного производства, технологических карт на выращивание овощных культур и банка данных для каждой их исследуемых культур.
Разработан алгоритм і программы для проведения энергетического анализа на персональных электронно вычислительных машинах.
Установлено, что технологии выращивания овощей имеют высокую энергоемкость и низкий коэффициент энергетической эффективности, при этом преимущества имеют индустриальные технологии по сравнению с базовыми и технологиями для крестьянских (фермерских) хозяйств. Получена количественная оценка суммарных и поэлементных затрат энергии при использовании разных типов технологий.
Разработаны направления снижения энергозатрат в отрасли овощеводство за счет предусмотренных конкретных мероприятий, разработана и обоснована комплексная система мероприятий по снижению энергоемкости и себестоимости продукции овощеводства, включающая экономические, организационные, технологические и биологические факторы, показана тесная взаимосвязь их между собой. За счет предложенной комплексной системы мероприятий, а именно: внедрения в производство высокоурожайных сортов, применения
