ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
iмені Мечникова

ЛЕЩИНСЬКИЙ СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК: .111'367.625(043.3)

ЗНАЧЕННЯ ТА ВЖИВАННЯ ДІЄСЛОВА TO
У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.04 — германські мови

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Одеса – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор
КОРСАКОВ  Андрій  Костянтинович,
Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, професор кафедри граматики англійської мови.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор
ЛЕВИЦЬКИЙ  Віктор  Васильович,
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри германського, загального та порівняльного мовознавства.

кандидат філологічних наук, доцент
САЗИКІНА  Тетяна  Павлівна,
Одеській регіональний інститут державного управління Української Академії державного управління при Президентові України.

Провідна установа: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Захист відбудеться "23"жовтня 2003 року о 1330 на засіданні спеціалізованої вченої ради К .051.02 Одеського національного університету імені І.І. Мечникова за адресою: 65058, м. Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. .

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Одеського національного університету за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 24.

Автореферат розіслано 12.09.2003 року.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Черноіваненко Є.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Цю дисертацію присвячено дослідженню функціонування дієслова get у сучасній англійській мові та встановленню його семантичного інваріанта.

Вибір теми пояснюється величезною роллю, яку дієслово get відіграє у системі англійської мови. За підрахунками Д. Байбера, вживання дієслова get складає близько 3400 випадків на 1000000 слів, а серед 12 найчастотніших дієслів сучасної англійської мови досліджуване дієслово займає друге місце: say, get, go, know, think, see, make, come, take, want, give, mean (Biber D. 2000). Дієслово get реалізує широку гаму сенсів, зустрічається у різних граматичних структурах, має широкі комбінаторні можливості як на лексичному, так і на синтаксичному рівнях організації мови.

Окремі аспекти функціонування дієслова get у сучасній мові були висвітлені у роботах лінгвістів (див., напр., Г. Воронцова, ; А. Кулдашев, ; О. Дейчаківська, ; А. Гурськая, ), однак досі дієслово get не ставало об'єктом спеціального дослідження; невивченими залишаються комбінаторні можливості get, не визначений семантичний обсяг дієслова, семантичний інваріант дієслова get не встановлений і залишається поза увагою як щось само собою зрозуміле, або, точніше, зовсім незрозуміле.

Актуальність обраної теми, таким чином, обумовлена прагненням сучасної лінгвістики до повнішого вивчення семантичного боку лексичних одиниць з урахуванням системного характеру лексики, а також визначається необхідністю всебічного вивчення функціонування дієслова get і визначення семантичного обсягу та інваріантного значення цього дієслова.

Аналіз спеціальних робіт показує, що частини мови взагалі та в англістиці зокрема традиційно визначаються або винятково за формальними ознаками (морфологічними та/або синтаксичними — Ф.Ф. Фортунатов, И.И. Мещанинов, А.А. Потебня, О. Йесперсен, Г. Суіт, Дж. Ейкен, Дж. Трейджер та Г. Сміт), або за загально категоріальним граматичним значенням (наприклад, предметність для іменників, атрибутивність для прикметників, процесуальність для дієслів та ін. — А.А. Шахматов, Д. Болінджер, Д. Аллертон, А. Гардінер, Б.Н. Головін та ін.), або з урахуванням лексичного значення, формальних (морфологічних) ознак та синтаксичних функцій (Л.В. Щерба, А.И. Смірницький, Н.О. Кобріна, У. Френсіз, А.А. Корсаков, М.П. Кочерган, Н.Г. Мойсеєнко та ін.). Саме остання концепція є базою для сучасних теорій частин мови, під якими розуміють "класи слів, які виділяються на основі спільності логіко-семантичних (поняттєвих), морфологічних та синтаксичних властивостей" (Кочерган М.П., 1999).

Як результат використання різних принципів класифікації словникового складу на частини мови, кількість останніх коливається від п'яти (О. Йесперсен — субстантив, прикметник, займенник, включаючи числівник та займенниковий прислівник, до дванадцяти (Н.О. Кобріна та співавтори — іменник, прикметник, категорія стану, займенник, числівник, дієслово, прислівник, модальні слова, вигук, прийменник, сполучник, частка) та навіть до п'ятнадцяти (С. Івз — noun, verbs, adjectives, adverbs, pronouns, demonstratives, indefinites, intensifiers, qualifiers, prepositions, interrogatives, connectives of four types: coordinating, correlative, subordinating, transitional connectives).

До сих пір ми розглядали частини мови, які називають, указують та характеризують субстанції та їх властивості. Але в світі немає незмінних субстанцій та їх властивостей. В світі все рухається та змінюється, складається та розпадається, розвивається та оновлюється. Мовним виразником руху у найзагальнішому сенсі є дієслово.

Дієслово за правом вважається ядром, організуючим центром речення (Т.І. Домброван, Г.О. Золотова та ін.), осереддям номінативно-категоріальних потенцій та центром предикативно-функціонального використання (Г.О. Уфімцева).

Хоча дієслово у частотному відношенні поступається іншим частинам мови (А.О. Білецький), без них зовсім обійтись в процесі спілкування практично неможливо.

В лінгвістиці існує багато визначень дієслова як частини мови та як структурно-семантичного ядра речення. В залежності від того, якій критерій полягає в основу дефініції, всі ці багаточисленні визначення можна умовно розділити на три групи. В першу групу включаються визначення дієслова тільки за його формальними (морфологічними та/або синтаксичними) ознаками (Л.С. Бархударов, В.Д. Гогошидзе, Дж. Трейджер, Г. Уілліс, Ch.Друга група визначень дієслова містить дефініції, основані на його семантичних ознаках (М.Я, Блох, І.В. Сентенберг, Н.О. Кобріна, R.Третю, останню та найбільш численну, групу складають дефініції, які враховують як формальні, так і семантичні ознаки досліджуваної мовної одиниці (Н.М. Онуфрієва, І.Б. Долініна).

Визначення дієслова як частини мови на основі його формально-семантичних ознак не викликає заперечень, але потребує деяких уточнень.

Вивчення семантичної структури дієслова має величезне значення та викликає значний науковий інтерес, оскільки є одним з перших та основних етапів у вирішенні досить актуального завдання системного описання лексичного складу мови.

Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в рамках наукової теми Міністерства освіти України "Дослідження граматичної структури, семантики та функціонування різнорівневих мовних одиниць германських мов", №0101V005302, затвердженої Вченою Радою ОНУ (наказ №1037-18 від 19.06.2001 р.). Тема дисертації затверджена вченою радою факультету романо-германської філології Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова 5 липня 1996 р., протокол №8.

Об’єктом дослідження є дієслово get.

Предметом дослідження є поверхнево-структурна та смислова дистрибуція, а також валентнісний потенціал дієслова get у сучасній англійській мові.

Матеріалом дослідження слугували 5000 мовленнєвих відрізків основної вибірки з дієсловом get, зібраних методом насичення з художніх творів сучасних англійських та американських авторів.

Основна мета роботи полягає в детальному вивченні функціонування дієслова get у сучасній англійській мові та виділенні його семантичного інваріанта.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких основних завдань:

1.

2.

3.

4.

5.

В роботі використані наступні методи:

- гіпотетико-дедуктивним аналіз — збір фактичного матеріалу, побудова гіпотези та перевірка її вірності;

- дистрибутивний метод — аналіз поверхневої структури всіх модельних вживань досліджуваного дієслова get;

- валентнісний аналіз — оцінка потенційної здатності до комбінування з іншими конституентами речення;

- метод моделювання — виділення морфолого-синтаксичних моделей;

- компонентний метод — встановлення інваріантного значення дієслова get;

- описовий метод — запис морфолого-синтаксичних моделей, які включають в себе конструктивні облігаторні елементи, необхідні для передачі того чи іншого сенсу;

- контекстологічний аналіз — встановлення сенсу для кожного зареєстрованого вживання дієслова get;

- дефініційний аналіз — розробка словникової статті дієслова get;

- кількісний аналіз — суцільна вибірка та класифікація прикладів на моделей з визначеної кількості сторінок кожного джерела.

Наукова новизна дослідження полягає у наступному:

- вперше проблема функціонування дієслова get у сучасній мові виділяється як спеціальне дисертаційне дослідження;

- дієслово get вперше розглядається в усьому комплексі його семантичних варіантів;

- у роботі вперше детально і всебічно аналізуються синтагматичні і парадигматичні властивості дієслова get на матеріалі текстів сучасних американських та англійських авторів;

- ретельно визначається валентнісний потенціал дієслова;

- вперше детально розглядається структура "get-пасив" як окрема восьмичленна морфологічна парадигма;

- аналіз значень дієслова get дав можливість дійти висновку, що його інваріантним значенням, його архісемою, є "зміна стану";

- розроблено та запропоновано варіант словникової статті дієслова для словника-тезауруса та внесено корективи у словникову статтю для тлумачного словника.

Теоретична значущість дисертації полягає в тому, що вона робить внесок у подальшу розробку проблем семантики й функціонування лексичних одиниць, пропонує оригинальні методики аналізу дієслівних лексем. Одержані дані поглиблюють знання про комбінаторний потенціал мовної одиниці, її парадигматичні та синтагматичні властивості.

Практичне значення роботи полягає в тому, що у дисертації розроблено варіанти словникової статті дієслова get для тлумачного словника і словникової статті дієслова get для словника синонімів. Поза тим, одержані в роботі результати і висновки можуть бути використані на теоретичних заняттях з граматики та лексикології, у лексикографічній практиці, при складанні навчально-методичних посібників, а також студентами в науковій роботі.

Апробація роботи. Основні результати дослідження пройшли апробацію у вигляді доповідей на щорічних звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу факультету романо-германської філології ОНУ (1997, 1998, 1999); на Звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу факультету РГФ, присвяченій 135-річчю ОДУ (Одеса, 2000); на Першій регіональній конференції одеської філії Міжнародної асоціації викладачів англійської мови як іноземної /IATELF/ (Одеса, 2000); на Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми міжкультурної комунікації в нових геополітичних умовах" (Тирасполь, 2002).

З теми дисертації опубліковано 8 робіт, у тому числі 4 — у фахових виданнях.

Структура роботи. Загальний обсяг дисертації становить 193 сторінки, із них 152 сторінок тексту. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, списку використаної літератури (262 позиції), списку джерел оригінальної літератури (44 позиції) та п'яти додатків. У додатках подані допоміжні таблиці, варіант словникової статті для тлумачного словника, ідеографічні синоніми дієслова get, приклади до таблиці морфолого-синтаксичних моделей та частотні рівні дієслова get. Дисертація містить 15 таблиць та 4 схеми. Всі таблиці та рисунки поміщені в основному тексті.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації та актуальність проведених досліджень, сформульовано мету та завдання, визначені теоретичне та практичне значення роботи, подана характеристика матеріалу й методів дослідження, апробація результатів роботи.

У першому розділі "Теоретичні передумови дослідження" викладені передумови дослідження, проаналізовані різні точки зору на дефініцію дієслова на основі його семантичних ознак, зроблений огляд поглядів на семантичну структуру лінгвістичних одиниць, описуються матеріал та методи дослідження.

У сучасній філософській картині світу виділяють три найзагальніші форми руху, які охоплюють усю різноманітність буття матерії, а саме: рух у неорганічній природі, рух в органічній природі, соціально-історичний рух (В.Ю. Волков, ). Мовним виразом руху в найширшому сенсі виступає дієслово. І хоча дієслова у частотному відношенні поступаються іншим частинам мови (А.О. Бiлецький, ), без них обійтися у процесі спілкування практично неможливо.

У лінгвістиці існує багато визначень дієслова як частини мови і як структурно-семантичного ядра речення на підставі його формальних і/або семантичних ознак.

У даній роботі відзначено, що граматичне значення дієслів полягає в тому, що слова цього розряду вказують на існування в часі субстанцій і/або відношень між ними і мають індивідуальну семантику та відмітні морфолого-синтаксичні й комбінаторні ознаки.

Вивчення семантичної структури слова (в даному випадку — дієслова) має величезне значення і являє значний науковий інтерес, оскільки є одним з перших і основних етапів у вирішенні дуже актуального завдання системного опису лексичного складу мови. Системний опис мовного явища повинен будуватися на принципі єдності форми та змісту. Необхідність дослідження і форми, і змісту мовних одиниць випливає безпосередньо з визначення мови як найважливішого засобу спілкування, обміну думками за допомогою мовлення, що є безпосередньою дійсністю думки. Слово є лінгвістичним знаком, одиницею мови, яка відображає певним чином через свідомість людини її реальне довкілля. Семантична структура слова може бути репрезентована як динамічна багаторівнева система зі складною ієрархічною організацією, компоненти якої перебувають у відношеннях комплементарності і взаємозалежності. Аналіз спеціальної літератури дав змогу репрезентувати структуру значення слова так:

Очевидно, що значення слова є "багатошаровий комплекс" (Ю.И. Голуб, 1998; R.M. Kempson, 1997; P.V. Perrin, 1963; див. також В.В. Виноградов, ; А.Е Левицький, , ; L., 1963, 1964; D., 1965; H., 1988; J., 1968), система зі складною ієрархічною структурою, компоненти якої перебувають у відношеннях додатковості та взаємозалежності. "Семантична варіативність тягне за собою зміни у прагматиці слова, і, навпаки, прагматична варіативність, яка виникає внаслідок порушення прагматичних норм, породжує нові варіанти значення слова, веде до зміни семантичної структури слова" (В.І. Заботкіна, ). Це свідчить про те, що значення слова є динамічною категорією, яка піддається впливу об'єктивних екстра- і інтралінгвістичних факторів, серед останніх — звуження й розширення значення. Частим результатом подібного впливу є виникнення слів, які мають широке значення, характеризуються високим ступенем лексичної абстракції. Як підкреслює К.О. Горшкова, "основною особливістю слова широкої семантики є його співвіднесеність із поняттям, в якому об'єктивна дійсність віддзеркалена в максимально узагальненому вигляді" (К.А. Горшкова, ). Виникнення широкозначних слів у мові деякі лінгвісти пов'язують із "одним з видів абстрагуючої діяльності людського мислення — абстракцією узагальнення" (Г.Б. Давидова, ), інші лінгвісти вбачають у цьому "лише результат прагнення розуму до розширення знання про сучасний світ, а мови — до розширення вираження цього знання відповідними оновленими засобами" (А.А. Ізотова, ).

До слів об'ємної семантики належить і аналізоване дієслово get. Відповідно даним словника частотності Є. Торндайка і І. Лорда (1921) дієслово get входить у першу тисячу найуживаніших слів англійської мови, бо реєструється більш ніж 100 разів на 1 млн. слововживань. За нашими даними, у середньому одне вживання дієслова get припадає на 1,34 сторінки (~530 слів), що складає близько 1887 випадків на один мільйон слововживань, тобто у 18,87 разів більше, ніж відзначено у згаданому словнику частотності.

У другому розділі "Поверхнево-структурна і смислова дистрибуція дієслова get" вивчається дистрибуція граматичних форм та семантичного обсягу досліджуваного дієслова.

В роботі розглядається внутрішня і зовнішня дистрибуція дієслова get у сучасній англійській мові. Під внутрішньою дистрибуцією (услід за А.А. Корсаковим, ; Л.М. Фіногіною, ) розуміємо морфологічну парадигму явища, яке вивчається, та її якісний розподіл у досліджуваному матеріалі. У матеріалі суцільної вибірки дієслово get відзначене в особовому вживанні (3568 випадків, або 71,36%) і в безособовому вживанні (1432 випадки, або 28,64%). Особові форми дієслова get репрезентовані 19 різними граматичними структурами, в яких реалізовано 9 видо-часових форм дійсного засобу — Past Indefinite (24,5%), Present Perfect (16,52%), Present Indefinite (16,04%), Future Indefinite (3,52%), Past Perfect (2,54%), Present Continuous (1,68%), Past Continuous (1,54%), Future_Past (0,82%), Future Perfect(0,3%) і наказовий спосіб Imperative (3,9%). Неособові форми дієслова get репрезентовані 6 формами — Simple Infinitive (22,56%), Perfect Infinitive (0,28%), Continuous Infinitive (0,66%), Simple Gerund (2,16%), Perfect Gerund (0,22%), Simple Participle (2,76%).

Зовнішня дистрибуція мовної одиниці являє суму всіх можливих позицій досліджуваної мовної одиниці стосовно інших одиниць того ж рівня.

Первинні структури предикації з дієсловом get у роботі репрезентовані в загальному вигляді формулою A, де A позначає групу підмета, а B — групу присудка, яка містить лише облігаторні синтаксичні компоненти.

Група підмета в даній структурі виражена, як правило, різними розрядами займенників (83,83%: з них особові займенники складають 76,93%, неозначенно-особові — 5,3%, відносні/питальні — 1,32% і вказівні — 0,28%) або іменником (16,01%, у тому числі конкретні іменники складають 13,18%, абстрактні — 1,54%), вживання яких покриває 99,84%; в окремих випадках у позиції A відзначено числівники та клауземи.

Структура компонента B репрезентована 21 моделлю. Серед найчастотніших виділяються такі шість моделей: A,22%), A,8%), A,96%), A,94%), A,86%), A1(+Prep)+N2,68%), які покривають більше 70% від загального обсягу суцільної вибірки.

При дослідженні семантичного обсягу дієслова get ми відходимо від існуючого в лінгвістиці підходу, при якому в слові виділяють головне й неголовне значення. Для лінгвістичних досліджень важливим видається розгляд слова в усьому комплексі його семантичних варіантів.

В результаті аналізу вживань дієслова get у різних контекстах і визначення кожного з сенсів досліджуваного дієслова, відзначених у матеріалі суцільної вибірки, стало можливим не тільки вточнити фактичну частотність виділених словниками сенсів get, але й ввести 11 сенсів, не відзначених у словниках.

Сенси дієслова get (усього 44: із них 33 словникових і 11 нових) для текстів суцільної вибірки розбиваються на 31 частотний рівень (від 566 вживань — 11,46% до 2 вживань — 0,04%). 32-й рівень — з нульовою частотністю (сім словникових сенсів, не відзначених у матеріалі аналізу).

У варіанті словникової статті дієслова get, розробленої в даній дисертації, посильно враховуються й відображаються парадигматичні та синтагматичні властивості дієслова get, наводиться етимологічна довідка, подається інформація стосовно вимовних варіантів, а виділені сенси аналізованого дієслова розташовуються за принципом зменшення частотності відповідно даних фактичного матеріалу суцільної вибірки.

У третьому розділі роботи "Реалізація валентнісного потенціалу дієслова get у сучасній англійській мові" надається визначення валентності, виділяються валентнісні моделі з досліджуваним дієсловом, проаналізовані сенси дієслова get, реалізовані в дивалентних та тривалентних структурах, а також розглянуто граматичну структуру "get-пасиву".

Валентність як лінгвістичне поняття характеризується гетерогенністю, неоднорідністю, і може бути показана як така, що включає рівні: логічний (категоріальний), семантичний, лексичний, синтаксичний. Валентність є рубіжним явищем між граматикою та лексикологією, синтаксисом та семантикою.

Валентність і сполучуваність мовної одиниці — це дві сторони одного явища — здатності мовної одиниці до комбінування з іншими одиницями того ж рівня, причому валентність відноситься до сфери мови, а сполучуваність — до сфери мовлення.

У роботі валентність мовної одиниці не ототожнюється з її дистрибуцією, оскільки поняття "валентність" є дещо вужчим, ніж поняття "дистрибуція".

Компонентами моделей валентнісних структур дієслова є лише облігаторні конституенти синтаксичних структур предикації та комплементації, а саме:

-

-

-

-

-

Адвербіальний модифікатор через факультативність уживання (на структурному, а не комунікативному рівні) у моделі валентності дієслова не включається.

Дослідники валентності дієслів виділяють моно- й полівалентні структури (з останніх див. роботи Т.І. Домброван, І.О. Сосницького, О.А. Денисюк та інших лінгвістів). Моновалентна структура відображає один обов’язковий зв’язок фінітного дієслова-присудка з підметом і має вигляд S—V, де "—" позначає валентнісний зв’язок між комплементами. У моновалентних структурах дієслово реалізується в неперехідному значенні, відображається виключно в моновалентній структурі, тобто S—V , але  Vintr —V .

Структури, в яких значення дієслова в інтранзитивному вживанні доповнюється суб’єктним, адвербіальним або дієслівним комплементом (так звана права валентність), співвідноситимуться з полівалентними, оскільки фінітне дієслово в цих випадках реалізуватиме щонайменше два валентних зв’язки — з підметом речення (так звана ліва валентність) і комплементом/комплементами. Таким чином:

S—V  ,
але | Vintr — | V —

V—Cs —

V—Cd —

V—Cv

.        

Дієслова ж, ужиті в перехідному значені, вимагають після себе один (або й більш) об’єктний комплемент і, природно, моновалентними не бувають:

Vtr |

S—V—Co

S—V1—Co1

|

Co2

.       

Аналіз валентнісного потенціалу дієслова get у текстах суцільної вибірки показав, що розглядуване дієслово відзначене в дивалентних і тривалентних структурах, у яких реалізуються всі сенси дієслова get (крім одного — get як "passive auxiliary"). Дивалентні структури репрезентовано формулами:

S–V–Co,76%), S–V–Cd,08%), S–V–Co,49%),
S–V–Cs,85%), S–V–Cv,13%).

Тривалентні структури менш частотні (9,69%) і репрезентовані формулами:

S—,67%) і S—,02%).

Розгляд граматичної структури "get_пасив" показав, що в даній структурі дієслово get має 8_членну морфологічну парадигму (в особовому вживанні) і поводиться як повнозначне дієслово, вживаючись із допоміжним do у питальних, заперечних, питально-заперечних формах і в емфатичних реченнях. Поза тим, відзначено тенденцію переважного (99,6%) функціонування "безагенсного" get_пасива у сучасній англійській мові. У роботі також наводяться приклади використання "get_пасива" для вираження результативної дії, яка має негативну конотацію (81% від загального числа конструкцій з "get_пасивом").

У четвертому розділі "Семантичний інваріант і семантичне поле дієслова get" описані погляди окремих лінгвістів на полісемантичність, розглянуто семантику деяких сенсів дієслова get, розглянуто ідеографічні синоніми цього дієслова, розроблено словникову статтю дієслова get для словника-тезауруса, а також розглянуто семантичний обсяг і синтагматику дієслова get в діахронії

Дієслово get слід віднести до широкозначних, а не до полісемантичних дієслів через те, що це дієслово має гранично широке сигніфікативне значення, здатне "включати у свій смисловий обсяг будь-яке лексичне значення будь-якого слова того ж морфологічного класу" (К.А. Горшкова, ). Функціонування дієслова get як дієслівного субститута є крайнім проявом широкозначності.

Інваріантним значенням слова широкої семантики є значення, яке містить у собі максимальний ступінь лексичної абстракції. Оскільки семантичний інваріант як диференційна ознака поняття незмінно бере участь у породженні різних сенсів у синтагматиці, то й виділення семантичного інваріанта можливе на підставі аналізу семантичних варіантів (сенсів) слова шляхом відсічення змінних компонентів семантики слова і встановлення єдиного наскрізного семантичного стрижня. Проведений аналіз сенсів дієслова get дає змогу дійти висновку, що інваріантним значенням дієслова get є "зміна стану" (див. рис.).

Ідеографічні синоніми дієслова get

У роботі показано, що головним недоліком існуючих словників-тезаурусів (типу Roget, Chambers) є алфавітна організація синонімічного ряду, об’єднання кількох по суті різних смислових сфер. У словнику синонімів, зорієнтованому на вимоги активного оволодіння мовою, доцільнішим було б будувати словникову статтю у вигляді кількох синонімічних рядів, відповідних тим або іншим сенсам слова. Наше уявлення про організацію статті дієслова get у словнику синонімів втілилося у складеній і наведеній у роботі статті дієслова get, у якій сенси дієслова get розташовані за принципом зменшення частотності, кожний зі сенсів споряджений синонімічним рядом і ілюстративним прикладом з дієсловом get, який реалізує в даному мовленнєвому вживанні відзначений сенс.

Будь-яке лінгвістичне дослідження того чи іншого мовного елемента було б неповним без звернення до історії становлення об’єкта вивчення. Згідно з даними етимологічного словника Е. Партріджа (1977), сучасне дієслово get походить від середньоанглійського дієслова geten, яке запозичено в середньоанглійський період з давньоскандинавських мов у формі geta. Однак, запозичене слово мало питомі англосаксонські кореляти (be)gietan, (be)gitan, які можуть розглядатися як субстрат для пізнішого скандинавського запозичення. Аналіз вживань дієслова begietan дає змогу зробити кілька важливих висновків про сполучальні здатності і семантичний обсяг дієслова: 1) незважаючи на низьку абсолютну частотність, дієслово begietan у текстах давньоанглійського періоду демонструє широкі сполучальні здатності на лексичному рівні; 2) семантичний обсяг давньоанглійського дієслова begietan у досліджуваний період складається, щонайменш, зі 16 сенсів; 3) всі виділені сенси дієслова begietan мають у своєму складі компонент "зміна стану", притаманний як прямим, так і переносним його ЛСВ.

Зіставлення семантичних обсягів давньоанглійського дієслова begietan і середньоскандинавського gзten дає змогу дійти висновку про наступність їхніх лексико-семантичних варіантів. Можна сказати, що мала місце "заміна" лише на рівні поверхневої форми: gзten витіснив схоже з ним навіть у написанні дієслово begietan, однак така субституція не могла б відбутися, якщо б ці два слова не мали схожого семантичного змісту. У подальшому розширення семантики дієслова gзten відбувається за рахунок розширення його лексичної, а надалі й синтаксичної сполучуваності. Використання дієслова з абстрактним іменником у функції додатку призвело до виникнення переносних значень. Розширення ж лексичної сполучуваності дієслова сприяло виникненню нових і подальшій деталізації колишніх сенсів дієслова.

У висновках сформульовано основні результати дослідження:

1. Дієслово займає особливе місце в системі частин мови у будь-якій мові. Граматичне значення дієслів полягає в тому, що слова цього розряду вказують на існування в часі субстанцій і/або відношень між ними і мають лексичну (індивідуальну) семантику та відмітні морфолого-синтаксичні і комбінаторні ознаки.

2. Дієслово get є словом об'ємної семантики і характеризується високою частотністю вживання у сучасній англійській мові. За нашими даними, у середньому одне вживання дієслова get припадає на 1,34 сторінки художнього тексту (~530 слів), що складає близько 1887випадків на 1.000.000 вживань.

3. Дослідження семантики й функціонування дієслова get у даній роботі включає такі етапи: а) збирання фактичного матеріалу; б) проведення дистрибутивного аналізу поверхневої структури всіх модельних вживань дієслова з урахуванням реалізованого сенсу "get"; в) визначення валентнісного потенціалу дієслова get; г) встановлення інваріантного значення дієслова get на рівні мови.

4. Під внутрішньою дистрибуцією мовної одинці в даній роботі розуміємо опис морфологічної парадигми мовної одиниці, яка вивчається, та її кількісний розподіл у матеріалі аналізу.

У матеріалі суцільної вибірки дієслово get відзначене в особовому (фінітному) вживанні (3568 випадків, або 71,36%) і в безособовому вживанні (1432 випадки, або 28,64%). Особові форми дієслова get репрезентовано 19 різними граматичними структурами, в яких реалізується 9 видо-часових форм. Найчастотнішими виявилися форми Past Indefinite (24,50%), Present Perfect (16,52%) і Present Indefinite (16,04%), на вживання яких припадає майже 60% від загальної кількості використань дієслова get. Неособові форми дієслова get репрезентовані шістьма формами, найчастішою з яких виявляється Simple Infinitive (22,56%).

5. Зовнішня дистрибуція мовної одиниці являє собою суму всіх можливих позицій досліджуваної мовної одиниці відносно інших одиниць того ж рівня.

Первині структури предикації з дієсловом get у роботі репрезентовані в загальному вигляді формулою A, де A означає групу підмета, а B — групу присудка, яка містить лише облігаторні синтаксичні компоненти.

Група підмета в даній структурі виражена, як правило, різними розрядами займенників (83,83%) або іменником (16,01%), вживання яких покриває 99,84%; в окремих випадках у позиції A відзначено числівники та клауземи. Структура компонента B є набагато складнішою й різноманітнішою від структури компонента A і репрезентована 21 моделлю. Серед найчастотніших виділяються такі п'ять моделей A//x+N (27,22%), A+Prep+N (15,80%), A (9,96%), A (6,94%) и A_Inf (6,86%), які покривають майже 70% від загального обсягу суцільної вибірки.

6. При дослідженні семантичного обсягу дієслова get ми відходимо від існуючого в лінгвістиці підходу, при якому у слові виділяють головне та неголовні значення слова. Для лінгвістичних досліджень важливим видається розгляд слова в усьому комплексі його семантичних варіантів.

7. Сенси дієслова get (усього 44: 33 словникових та 11 нових) для текстів суцільної вибірки розбито на 31 частотний рівень (від 566 вживань — 11,46% до 2 вживань — 0,04%). 32-й рівень — з нульовою частотністю (сім словникових сенсів, не відзначених у матеріалі аналізу).

8. Валентність як лінгвістичне поняття характеризується гетерогенністю, неоднорідністю і може бути подана як така, що включає рівні логічний (категоріальний), семантичний, лексичний, синтаксичний. Валентність є суміжним явищем між граматикою та лексикологією, синтаксисом та семантикою.

Аналіз валентнісного потенціалу дієслова get у текстах суцільної вибірки показав, що дієслово відзначене в дивалентних і тривалентних структурах, у яких реалізуються всі сенси дієслова get, крім одного — №40 (get як passive auxiliary).

Серед дивалентних структур найчастотнішою є структура S, найменш частотнішою — структура S. Тривалентні структури репрезентовано двома моделями — з прийменниковим і без прийменникового додатка, які мають приблизно рівні за частотністю вживання.

9. Розгляд граматичної структури "get-пасив" показав, що в даній структурі дієслово get має 8-членну морфологічну парадигму (в особовому вживанні) й поводиться як повнозначне дієслово, вживаючись із допоміжним do в питальних, заперечних, питально-заперечних формах і в емфатичних реченнях.

10. Дієслово get слід віднести до широкозначних, а не полісемантичних дієслів через те, що це дієслово має гранично широке сигніфікативне значення, яке робить можливим функціонування дієслова get як дієслівного субститута.

11. Інваріантне значення слова є абстракцією від усіх його мовленнєвих вживань.

Встановлення семантичного інваріанта слова можливе на підставі аналізу семантичних варіантів (сенсів) слова шляхом відсічення змінних компонентів семантики слова і встановлення єдиної архісеми, спільної для всіх лексико-семантичних варіантів.

Проведений аналіз сенсів дієслова get дає змогу дійти висновку, що інваріантним значенням дієслова get, його архісемою є "зміна стану".

Дослідження семантичного обсягу дієслова get у діахронії свідчить проте, що попри низьку частотність (порівняно з частотністю вживання в сучасній англійській мові) аналізоване дієслово відзначається складною семантичною структурою та широкими сполучувальними здатностями на лексичному рівні. Компонент "зміна стану" був присутній як у прямих, так і в переносних значеннях дієслова; виникненню останніх сприяло сполучення дієслова get з абстрактними іменниками.

Основні положення дисертації відображено у таких публікаціях:

1. Лещинский С.А. Сравнительная статистическая характеристика грамматических форм глагола to. // Записки з романо-германської філології. — Вип.3. — Одеса: Латстар, 1998. — С.197-202.

2. Лещинский С.А. Значение глагола to и контекст // Записки з романо-германської філології. — Вип.5. — Одеса: Латстар, 1999. — С.119-126.

3. Лещинский С.А. Категория состояния и семантическая структура английского глагола to. // Записки з романо-германської філології. — Вип.6. — Одеса: Латстар, 2000. — С.69-74.

4. Лещинський С.О. Роль формальних ознак у вивченні семантики дієслова to. // Матеріали звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету РГФ, присвяченої 135-річчю ОДУ. — Одеса: Латстар, 2000. — С.7-8.

5. Домброван Т.И., Лещинский С.А. Семантический объем глагола to в диахронии. // Записки з романо-германської філології. — Вип.11. — Одеса: Латстар, 2002. — С.156-161.

6. Лещинский С.А. Семантическое поле глагола to. // Материалы международной научно-практической конференции (27-29 мая) Актуальные проблемы межкультурной коммуникации в новых геополитических условиях. — Тирасполь, Приднестровский госуниверситет, 2002. — С.328-332.

7. LeshchinskyStructural Patterns with to get as a Teaching Model. English in South Ukraine: Developing New Understanding in Teaching. Reports of the first regional conference of Odessa Affiliation of International Association of Teachers of English as a Foreign Language (IATELF). — Одесса: Латстар, 1999.

8. LeshchinskyTeaching Vocabulary Development. Spotting Excellence in ELT. Proceedings of the 3rd IATELF South Ukraine Annual Conference. — Odessa, 23-24 November, 2001.

АНОТАЦІЯ

Лещинський С.О. Значення та вживання дієслова toу сучасній англійській мові. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 — германські мови. — Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, Одеса, 2003 р.

Дисертацію присвячено вивченню функціонування дієслова get у сучасній англійській мові та виділенню його семантичного інваріанта.

В роботі розглянуто внутрішню та зовнішню дистрибуцію дієслова get у сучасній англійській мові, а також дистрибуцію сенсів досліджуваного дієслова, розроблено статтю дієслова get для тлумачного словника. Показано, що валентний потенціал get реалізується в ди- і тривалентних структурах, що репрезентовані низкою моделей. Доведено, що дієслово get є дієсловом широкої семантики з одним узагальненим сигніфікативним значенням. Встановлено, що інваріантним значенням get є "зміна стану". В роботі запропоновано варіант статті дієслова get для словника синонімів, головний принцип якого полягає в тому, що синонімічні ряди надано до кожного з виділених смислів дієслова get.

Ключові слова: семантична структура, синонімічний ряд, валентність, семантичний інваріант, стан, словникова стаття.

АННОТАЦИЯ

Лещинский С.А. Значение и употребление глагола to get в современном английском языке. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 — германские языки. — Одесский национальный университет им. И.И. Мечникова, Одесса, 2003 г.

Диссертация посвящена изучению функционирования глагола get в современном английском языке и определению его семантического инварианта.

В работе рассмотрены внутренняя и внешняя дистрибуция глагола get в современном английском языке. В материале сплошной выборки глагол get отмечен в личном употреблении (3568 случаев, или 71,36%) и в безличном употреблении (1432 случая, или 28,64%). Личные формы глагола get представлены 19 различными грамматическими структурами, в которых реализуются 9 видовременных форм изъявительного наклонения — Past (24,5%), Present (16,52%), Present (16,04%), Future (3,52%), Past (2,54%), Present (1,68%), Past (1,54%), Future_in_the_Past (0,82%), Future_in_the_Past (0,3%) и повелительное наклонение — Imperative (3,9%). Неличные формы глагола get представлены шестью формами — Simple,56%), Perfect,28%), Continuous,66%), Simple,16%), Perfect,22%), Simple,76%). Кроме этого, рассмотрена дистрибуция смыслов исследуемого глагола и разработана статья глагола get для толкового словаря.

Смыслы глагола get (всего : 33 словарных и 11 новых) для текстов сплошной выборки разбивались на 31 частотный уровень (от 566 употреблений — 11,46% до 2 употреблений — 0,04%). 32-й уровень — с нулевой частотностью (семь словарных смыслов, не отмеченных в материале анализа).

Первичные структуры предикации с глаголом get в работе представлены в общем виде формулой A, где A обозначает группу подлежащего, а B — группу сказуемого, содержащую только облигаторные синтаксические компоненты.

Группа подлежащего в данной структуре выражена, как правило, различными разрядами местоимений (83,83%: из них личные составляют 76,93%, неопределенно-личные — 5,3%, относительные/вопросительные — 1,32% и указательные — 0,28%) или именем существительным (16,01%, в том числе конкретные существительные составляют 13,18%, абстрактные — 1,54%), употребление которых покрывает 99,84%; в отдельных случаях в позиции A отмечены числительные и клауземы.

Структура компонента B представлена 21 моделью. Среди наиболее частотных выделяются такие шесть моделей: A//x+N (27,22%), A+Prep+N (15,8%), A (9,96%), A (6,94%), A_Inf (6,86%), A1(+Prep)+N2 (6,68%), покрывающих свыше 70% от общего объема сплошной выборки.

Показано, что валентностный потенциал get реализуется в ди- и тривалентных структурах, которые представлены рядом моделей: дивалентные структуры представлены формулами: S–V–Co (39,76%), S–V–Cd (18,08%),
S–V–Co (11,49%), S–V–Cs (10,85%), S–V–Cv (10,13%); тривалентные структуры менее частотны (9,69%) и представлены формулами: S— (4,67%) и
S—,02%).

Доказано, что глагол get является глаголом широкой семантики с одним обобщенным сигнификативным значением. Установлено, что инвариантным значением get есть "изменение состояния".

В работе предложен вариант статьи глагола get для словаря синонимов, основной принцип которого заключается в том, что синонимические ряды даются к каждому из выделенных смыслов глагола get (кроме смысла "passive auxiliary"), что, по нашему мнению, оказалось бы особенно полезным для лиц, изучающих английский язык как иностранный.

Грамматическая структура "get_пассив" представляет собой преимущественно безагенсный пассив; в данной структуре глагол get имеет 8_членную морфологическую парадигму и сочетается со вспомогательным глаголом do.

Беглый диахронический анализ семантического объема глагола get свидетельствует о том, что рассматриваемый глагол обладал сложной семантической структурой и широкими сочетательными способностями на лексическом уровне, хотя и характеризовался значительно меньшей частотностью (по сравнению с современным языком).Сопоставление семантических объемов древнеанглийского глагола begietan и среднеанглийского gзten позволяет сделать вывод о преемственности их лексико-семантических вариантов.

Ключевые слова: семантическая структура, синонимический ряд, валентность, семантический инвариант, состояние, словарная статья.

SUMMARY

LeshchinskyThe Meaning and Functioning of the verb 'get' in Modern English. — Manuscript.

Thesis for the degree of the Candidate of Sciences. Speciality 10.02.04 — Germanic Languages. — Odesa I.I.National University, Odesa, 2003.

The dissertation deals with the investigation of the verb 'get' functioning in Modern English and the problem of defining its semantic invariant.

The research focuses on the outer and inner distribution of the verb 'get', as well as the distribution of its meanings and on elaboration of the entry of 'get' for mono-lingual dictionary. It is also shown that the verb 'get' is realised in di- and trivalent structures, represented by a number of models. It has been proved that 'get' is a polysemantic verb, having one generalised signification, namely "change of state". The author singled out a variant of the entry of 'get' for a thesaurus, supplying each of the meanings of the verb 'get' with corresponding synonymic groups.

Key words: semantic structure, synonymic group, combinability, semantic invariant, state, (dictionary) entry.

Підп. до друку 16.09.2003. Умов. др. арк. — 1,2. Формат 60x90/16.
Папір офсетний. Тираж — 100. Замовлення №2742.

Надруковано видавницьтвом підприємства "Євротойз" з готового орігінал-макету.