НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

ЛИТВИНЕНКО ВІКТОР МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 334.012.64 : 339.9

МАЛИЙ БІЗНЕС У РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

КРАЇН ПЕРЕХІДНОЇ ЕКОНОМІКИ

Спеціальність 08.05.01 –

світове господарство і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ–2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України

Науковий керівник: доктор економічних наук

ГАВРИЛЮК Олег Вікторович,

Інститут світової економіки і міжнародних відносин,

провідний науковий співробітник відділу глобалістики,

геополітики і геоекономіки

Офіційні опоненти: доктор економічних наук,

професор, академік НАН України

ЧУМАЧЕНКО Микола Григорович,

Президія НАН України, радник Президії

кандидат економічних наук, доцент

СИЗОНЕНКО Віктор Онисимович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра економічної теорії

Провідна установа: Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедра світового господарства і міжнародних економічних відносин

Захист відбудеться 4 березня 2003 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.01 Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, Київ-, вул. Леонтовича, 5.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин за адресою: 01030, Київ-, вул. Леонтовича, 5.

Автореферат розісланий 1 лютого 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Хахлюк А.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Включення України у світове господарство та створення в ній сприятливого інвестиційно-підприємницького клімату передбачає в тому числі необхідність розвитку малого підприємництва. У нашій країні останнім часом написано ряд наукових праць та дисертацій з цієї проблеми, проте вони часто носять загальний характер і дублюються. Дисертацію присвячено області, яка не достатньо досліджена в українській економічній науці – зовнішньоекономічним аспектам функціонування малого бізнесу в процесі системної трансформації.

Нині дедалі важчим стає розмежування внутрішнього та зовнішнього ринків, яке каталізує лібералізація зовнішньоекономічної діяльності; відбувається зближення критеріїв народногосподарської та світової ефективності виробництва. Малий бізнес, який чутливо реагує на коливання зовнішньої та внутрішньої кон’юнктури, складає підґрунтя функціонування світової економіки, сприяє її транснаціоналізації, глобалізації світових ринків і підвищенню конкурентоспроможності національних економічних комплексів. Спрямованість на забезпечення лише внутрішніх потреб пов’язана з небезпекою витіснення національних виробників зарубіжними та зменшення у подальшому можливостей зайняття певних позицій на ринку.

Успіхи постсоціалістичних країн Центральної та Східної Європи у економічному реформуванні та забезпеченні поступального розвитку економіки багато в чому завдячуються належній увазі до розвитку малого підприємництва (зокрема, за рахунок вдалого поєднання ринкового та державного регулювання, реформування систем оподаткування, прийняття антимонопольного законодавства тощо), стимулювання його екзогенезації та в кінцевому підсумку – поступальному зростанню національного господарства. Модель зовнішнього інвестування їхньої економіки різниться від розвинутих країн тим, що переважну більшість зарубіжних вкладників коштів складають середні та малі підприємства в сфері послуг або торгівлі.

Певні інструменти досвіду держав перехідної економіки – фінансові, фіскальні, технологічні, маркетингові – можна втілити в Україні, яка вважається однією з найризикованіших для підприємницької діяльності країн у світі. І не дивлячись на зусилля (здебільшого декларативні), поки що не вдалося створити сприятливого інвестиційно-підприємницького клімату. Обґрунтування та формулювання концептуальних засад оптимізації малого бізнесового середовища логічно складатиме завершальний етап дослідження. Тому актуальність теми дисертації для вітчизняної економіки має не лише теоретичну, а й практичну значимість.

В останні роки в цій галузі проведено кілька досліджень і опубліковано ряд наукових праць, що стосуються як загальних закономірностей і тенденцій розвитку малого підприємництва, так і власне зовнішньоекономічних аспектів діяльності малих та середніх підприємств (МСП). В українській економічній літературі цим проблемам присвячені роботи Д.Бабича, О.Білоруса, С.Біляцького, А.Бурляй, В.Величко, З.Варналія, О.Гаврилюка, І.Єгорова, В.Інякіна, С.Карбовника, Л.Кістерського, С.Коваленка, С.Козаченка, Н.Колесник, О.Кужель, С.Кулицького, В.Ліхачова, В.Ляшенка, В.Михайлова, М.Пааля, В.Пазенка, А.Поручника, О.Сергійко, В.Сизоненка, О.Слюсаренко, В.Трачука, М.Чумаченка та ін. Водночас, критичний аналіз праць вітчизняних дослідників дає можливість виявити коло невисвітлених питань, пов’язаних, в першу чергу, з прямим закордонним інвестуванням малих та середніх компаній, взаємодією дрібних фірм з транснаціональними корпораціями, регулюванням їх зовнішньоекономічної діяльності тощо.

Серед дослідників інших країн слід виділити роботи С.Камолова, Ф.Кауфмана, В.Лібернікеля, Я.Пташека, Г.Рексродта, А.Спартака, Я.Стеча, Д.Уілсона, І.Фамінського, Р.Хельма, Д.Альдонаса, С.Хаймера, С.Лолла, Т.Озави, А.Солтеса та ін., в яких розглянуто такі важливі сторони проблеми, як створення сприятливого бізнесового середовища для активізації розвитку національного підприємництва, практика сприяння виходу малих підприємств на зовнішній ринок, кооперація МСП у сфері зовнішньоекономічної діяльності, міжнародна конкурентоспроможність малого бізнесу та ін.

Разом з тим, в Україні дотепер немає фундаментальних економічних досліджень міжнародного функціонування малого бізнесу. Не до кінця вивченими, дискусійними залишаються важливі аспекти зовнішньоекономічної діяльності дрібних фірм, зокрема, питання транснаціоналізації МСП, можливих форм співробітництва з іноземними контрагентами, особливостей зовнішньоекономічної стратегії малих підприємств в умовах переходу до ринку від централізованої планової системи. З цих міркувань й обґрунтовано наукову значимість проблеми, здійснено вибір теми дисертаційної роботи, визначено предмет і об’єкт, мету і конкретні завдання дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною досліджень у рамках наукової теми відділу глобалістики, геополітики і геоекономіки Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України “Міжнародні та національні стратегії конкурентоспроможності в умовах глобальної корпоратизації розвитку” (2001–2002 рр., номер державної реєстрації 0101U003096). Внесок автора полягає у розробці теоретичних основ міжнародної конкурентоспроможності малого підприємництва, мотивації взаємодії національних малих та середніх підприємств з іноземними контрагентами в умовах глобалізації. Результати дослідження відображені у звіті з планової теми відділу за 2002 р.

Мета і задачі дослідження. Головною метою роботи є дослідження і узагальнення зарубіжного та вітчизняного досвіду розвитку зовнішньоекономічного потенціалу та організаційно-економічних умов функціонування малого підприємництва і розробка рекомендацій щодо державного регулювання у сфері підтримки міжнародної діяльності МСП в умовах перехідної економіки України.

Для реалізації зазначеної мети в дисертації були поставлені наступні задачі:–

дослідити методологічні основи міжнародного функціонування сучасного малого бізнесу;–

визначити основні передумови і чинники та розкрити специфіку зовнішньоекономічної діяльності малих фірм;–

з’ясувати вплив транснаціонального малого підприємництва на національні економіки;–

систематизувати існуючі інструменти державного регулювання інтернаціональної діяльності дрібних фірм;–

оцінити зарубіжний досвід регулювання міжнародної діяльності МСП;–

класифікувати основні типи зовнішньоекономічної стратегії малого бізнесу в процесі трансформації економіки;–

обґрунтувати і розробити рекомендації щодо перспективних напрямів удосконалення зовнішньої стратегії малих підприємств України, покращення нормативно-законодавчої бази у сфері малого підприємництва.

Об’єктом дослідження є теоретичні та прикладні аспекти міжнародного функціонування малого бізнесу.

Предметом дослідження є ідентифікація місця і ролі суб’єктів сучасного малого підприємництва у зовнішньоекономічній діяльності.

Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу дисертаційної роботи складають сучасні економічні теорії інтернаціоналізації підприємства, праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем дисертації, фундаментальні дослідження міжнародних організацій, чинне законодавство України, статистична звітність тощо. Базовим методом дослідження є системний підхід. У першому розділі використано методи аналізу та синтезу, групувань відповідно до класифікаційних ознак. У другому та третьому розділі дисертації застосовано методи порівняльного та економіко-статистичного аналізу, соціологічних досліджень. Інформаційну базу дослідження становлять дані міжнародної та вітчизняної статистики, закони України, нормативні акти Кабінету міністрів України, Укази Президента України. В роботі також використано дані періодичної преси, наукові публікації та матеріали науково-практичних конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у наступному:–

виявлено роль нових технологій, електронно-цифрової економіки, електронної торгівлі та їх вплив на еволюцію та функціонування сучасного малого бізнесу в умовах глобалізації, результатом якого є виявлення резервів та підвищення потенціалу МСП у конкурентній боротьбі з великими компаніями;–

визначено основні детермінанти функціонування сучасного малого бізнесу в світовій економіці та постсоціалістичних країнах. Узагальнено специфічні особливості зовнішньоекономічної діяльності малих фірм (зокрема, нестача різного роду ресурсів і, внаслідок цього, надання переваги створенню спільних підприємств та використанню нетрадиційних форм інтернаціоналізації, які не потребують масштабних прямих інвестицій (передача “ноу-хау”, патентів, франчайзинг, угоди щодо використання торгової марки, збутові та управлінські угоди тощо), урахування яких має першочергове значення при розробці заходів їх підтримки;–

вперше введено в науковий обіг та розкрито суть поняття “малої транснаціональної фірми”, що дозволило поглибити специфіку функціонування МСП порівняно з крупними ТНК і теорію інтернаціоналізації підприємства, зокрема, процесів зовнішньої торгівлі та прямого іноземного (закордонного) інвестування дрібних фірм;–

узагальнено основні функції міжнародного малого бізнесу, в результаті чого отримали подальший розвиток теоретичні погляди щодо наслідків зовнішньоекономічної діяльності МСП для країни базування та країни-реципієнта. Проаналізовано вплив такої діяльності на країни з транзитивною економікою і аргументовано доцільність залучення місцевих дрібних суб’єктів господарювання до процесу інтернаціоналізації;–

систематизовано інструменти національного, міждержавного та міжнародного регулювання зовнішньої діяльності дрібних фірм та обґрунтовано напрями їх застосування в країнах перехідної економіки. Узагальнено і класифіковано маркетингові послуги в залежності від стадії здійснення зовнішньоекономічного проекту, в результаті чого запропоновано три основні групи послуг – загальні інформаційні, передпроектні та підтримка на стадії здійснення проекту;–

ідентифіковано можливі форми міжнародного співробітництва малого підприємництва та верифіковано на предмет їх ефективності в умовах транзитивної економіки. Класифіковано основні типи зовнішньої стратегії МСП, що дало можливість виділити їх елементи, придатні для застосування суб’єктами дрібного бізнесу перехідних країн. Виявлено головні чинники (внутрішні ресурси підприємства, наявність конкурентних переваг та досвіду ведення міжнародного бізнесу, ступінь невизначеності тощо), що визначають вибір тієї чи іншої стратегії міжнародної поведінки малого підприємства;–

досліджено чинники функціонування малого бізнесу в Україні, їхній вплив на зовнішньоекономічний потенціал вітчизняних МСП та сформульовано конкретні напрями удосконалення інтернаціональної діяльності малих підприємств України.

Практичне значення одержаних результатів. Зроблені в дисертації теоретичні узагальнення і висновки щодо зовнішньоекономічних аспектів функціонування малого підприємства складають внесок у розвиток теорій глобалізації економіки, малих транснаціональних компаній, зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання тощо. Вони знайшли відображення у звіті з планової теми відділу глобалістики, геополітики і геоекономіки Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, що підтверджено довідкою за підписом завідуючого відділом, доктора економічних наук, професора, члена-кореспондента НАН України О.Г.Білоруса від 15 жовтня 2002 р.

Окремі результати дослідження використовуються у науковій роботі Інституту економіки НАН України (довідка № 122-10/474 за підписом заступника директора Інституту, доктора економічних наук, професора, члена-кореспондента НАН України М.С.Герасимчука від 27 вересня 2002 р.), при викладанні курсів “Міжнародна інвестиційна діяльність” та “Міжнародні економічні відносини” в Інституті муніципального менеджменту та бізнесу, у роботі Українського центру ділових зв’язків при Торгово-промисловій палаті України, а також в діяльності ВАТ “Слов’янський крейдовапняний завод”, що підтверджено відповідними довідками.

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися і обговорювалися на шести наукових конференціях та семінарах: науково-практичній конференції “Проблеми перехідної економіки” (Київ, 19–20 квітня 2001 р.); ІХ міжнародній науково-теоретичній конференції “Формування торговельних режимів у перехідних економіках в умовах глобалізації (приклад України)” (Київ, 25–26 жовтня 2001 р.); ІІІ Міжвузівській науково-практичній конференції “Трансформаційна економіка в глобальному конкурентному середовищі” (Київ, 27 листопада 2001 р.); 8-му Міжнародному науково-практичному семінарі “Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций (региональный аспект)” (Донецьк, 24–27 січня 2002 р.); IV науково-теоретичній конференції, присвяченої десятій річниці Інституту муніципального менеджменту та бізнесу (Київ, 24 квітня 2002 р.); ІІІ міжнародній науковій конференції “Проблемы прогнозирования и государственного регулирования социально-экономического развития” (Мінськ, 10–11 жовтня 2002 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані у 7 наукових роботах загальним обсягом 2,57 др. арк. (особисто автору належить 2,52 др. арк.): 5 статтях, з яких 4 – у наукових фахових виданнях (1 – у співавторстві), 2 матеріалах і тезах конференцій.

Обсяг та структура роботи. Дисертація викладена на 188 стор. і включає вступ, три розділи, висновки, список із 360 літературних джерел на 32 стор., 4 додатки на 13 стор., 5 таблиць на 4 стор. і 9 рисунків на 6 стор.

Структура роботи відбита у такому змісті:

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні засади аналізу зовнішньоекономічних аспектів сучасного малого підприємництва

1.1. Стан розробки проблеми та підходи до її вирішення

1.2. Передумови, чинники та специфіка зовнішньоекономічної діяльності малих фірм

1.3. Новітні тенденції та регіональні особливості міжнародного функціонування малого підприємництва та його вплив на глобалізацію ринків

1.4. Зовнішньоекономічна діяльність дрібних фірм в умовах транснаціоналізації

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

РОЗДІЛ 2. Механізм зовнішньоекономічної діяльності малого підприємництва в умовах ринкової трансформації

2.1. Інструменти державного регулювання діяльності дрібних фірм на міжнародному рівні

2.2. Форми співробітництва з західними контрагентами

2.3. Проблеми вибору зовнішньоекономічної стратегії малого бізнесу в процесі трансформації економіки

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

РОЗДІЛ 3. Напрями покращення зовнішньої діяльності малого підприємництва в Україні

3.1. Аналітична оцінка зовнішньоекономічного потенціалу українського малого бізнесу

3.2. Концептуальні засади вдосконалення зовнішньої стратегії малих підприємств України

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Перший розділ присвячений з’ясуванню теоретичних основ зовнішньоекономічної діяльності малих підприємств, визначенню передумов, чинників та специфічних рис, а також висвітленню новітніх тенденцій і регіональних особливостей міжнародного функціонування дрібного бізнесу.

Ще донедавна малий бізнес ідентифікувався з позицій значущості відносно внутрішнього ринку, але наростаюча інтеграція національних економік у світові господарські процеси та глобалізація об’єктивізували перетворення малого підприємництва на рівноправний суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності. Автором проаналізовано та досліджено основні наукові підходи щодо міжнародної діяльності малих та середніх фірм, визначено дискусійні аспекти їх функціонування на зовнішніх ринках.

До головних передумов екзогенізації малого бізнесу слід віднести: посилення міжнародного поділу праці, що знайшло прояв у розвитку ліцензійної торгівлі, субконтрактних відносин та інших коопераційних взаємин; зниження та усунення інституційних бар’єрів торгівлі, її глобальну лібералізацію та дерегуляцію з боку держав; бурхливий розвиток НТП в сферах розповсюдження інформації і комунікацій, що значно знизило витрати і полегшило вихід на міжнародну арену; глобалізація транснаціональних корпорацій, які використовують малі та середні підприємства для поширення та комерціалізації виробничих та збутових мереж; інтернаціоналізація сфери послуг. Особливу роль у функціонуванні сучасного малого бізнесу відіграють нові технології електронно-цифрової економіки і, зокрема, електронна торгівля, що знижують трансакційні витрати зовнішньоторговельних операцій та відкривають перед малими та середніми підприємствами безпрецедентні можливості для конкуренції на глобальних ринках та укладання стратегічних альянсів з господарчими суб’єктами в інших країнах світу.

Аналіз діяльності малих підприємств свідчить про їхню меншу мотивацію до зовнішньоекономічної діяльності. Всю сукупність мотиваційних чинників автор розподіляє на п’ять умовних груп: загальні, макроекономічні, технологічні, чинники “впливу” та боротьба за споживача. Найважливішим спонукальним мотивом міжнародної діяльності та транснаціоналізації дрібної фірми є очікуване зростання ринку, і, як наслідок, розширення масштабів діяльності компанії. У 1980–1990 рр. майже 50% закордонних філій, насамперед у Європі та Південно-Східній Азії, було відкрито завдяки цьому чиннику.

Зовнішньоекономічна діяльність малого бізнесу має свою специфіку, обумовлену його характерними рисами, такими як обмеженість фінансових, управлінських ресурсів, міжнародного досвіду та можливостей технологічного трансферу, нестача технічних навичок для перейняття технологій та домінування короткострокових цілей. Ці внутрішні властивості негативно відбиваються на конкурентоспроможності МСП та роблять їх більш вразливими до зовнішніх детермінант міжнародної діяльності, обумовлюють більшу залежність від зовнішньоекономічної та інвестиційної політики, умов конкурентної боротьби, ступеню розвитку інфраструктури, макроекономічної та політичної ситуації, культурних, інформаційних та інших чинників, порівняно з великими компаніями.

Серед новітніх тенденцій міжнародного функціонування дрібного підприємництва автор виділяє зростаючий процес транскордонного кооперування та активізацію застосування електронної торгівлі.

Виходячи з об’єктивних закономірностей розвитку сучасного малого бізнесу, виникає необхідність конкретизації терміну “мала транснаціональна фірма”, яку пропонується визначати як суб’єкт малого підприємництва, що здійснює прямі зарубіжні інвестиції за рахунок заснування виробничих філій за кордоном. Характерними рисами процесу транснаціоналізації МСП є: велика кількість зовнішньоінвестиційних проектів при незначних потоках ПЗІ; взаємна концентрація ПЗІ малих компаній розвинених країн; порівняно мала середня кількість зарубіжних філій транснаціональних малих компаній (3,2 проти 60, що мають великі ТНК).

Інтерес до розвитку малого підприємництва спричинений усвідомленням його значущості в економічному зростанні та вирішенні соціальних проблем, що особливо актуально для перехідного стану економіки. У даному контексті не менш важливі наслідки має і зовнішньоекономічна діяльність малого підприємництва, найпоширенішими формами прояву якої є зовнішня торгівля і пряме іноземне (закордонне) інвестування. Автором систематизовано і класифіковано основні функції міжнародного малого бізнесу, до яких відносяться: обмеження і подолання монополізму; раціоналізація зовнішньоекономічної діяльності; підвищення культури виробництва; отримання технологій, технологічний трансфер; вирівнювання зовнішньоторговельного балансу; сприяння структурним змінам; розвиток споживчого ринку; формування ринкового менталітету місцевих контрагентів; покращення зайнятості; розвиток людських ресурсів.

Зроблено важливий висновок, що транснаціональні малі підприємства частіше розглядають приймаючі країни як експортні бази для своїх виробництв. Підкреслено корисність подібного внеску інтернаціонального малого бізнесу для країн з транзитивною економікою, які мають від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі. В роботі також досліджено та оцінено значення інтеграційних зв’язків малих транснаціональних фірм з економікою країни-реципієнта. Зазначено, що найбільший економічний ефект від подібних взаємозв’язків досягається за умови наявності у приймаючій країні дієвих ланок місцевих постачальників і субпідрядників. Керуючись виключно критеріями витрат та ефективності, транснаціональні малі підприємства змінюють структуру джерел своїх закупівель і збільшують долю місцевого компоненту, тим самим сприяючи підвищенню конкурентного потенціалу місцевих партнерів завдяки передачі технічної інформації, навичок, фінансових ресурсів, а також висуваючи відповідні світовому рівню вимоги до їх роботи.

У другому розділі проаналізовано інструменти державного регулювання діяльності дрібних фірм на міжнародному рівні, розкрито основні форми співробітництва МСП з західними контрагентами, розглянуто гіпотетичні зовнішньоекономічні стратегії малого бізнесу в процесі трансформації економіки.

Аксіоматично, що малий бізнес знаходиться в нерівних умовах порівняно з крупними компаніями за наступними параметрами: доступ до фінансових ресурсів, доступ до державних інвестицій, нестача інформації та брак коштів на проведення досліджень кон’юнктури ринку, освоєння нової продукції, отримання сучасних технологій, інформації і т.д. Ці бар’єри ще більш ускладнені в Україні та інших перехідних економіках, яким притаманні нерозвиненість фінансової сфери, недосконалість функціонування господарських механізмів, відсутність ринкового досвіду у підприємців та урядовців. Тому, як правило, регулювання зовнішньоекономічних операцій дрібних фірм здійснюється за рахунок протекціоністських заходів, що й слугує його відмітною ознакою. Схему регулювання діяльності малого бізнесу запропоновано автором на рис. 1.

Рис. 1. Регулювання міжнародної діяльності малого бізнесу.

Національна система регулювання зовнішньоекономічної діяльності малого підприємництва включає широкий ряд інструментів: фінансових, фіскальних, технологічних, інформаційних та ін. Подібні стимули відіграють важливу роль у стратегічному розвитку інтернаціональної діяльності малого бізнесу.

Фінансове забезпечення міжнародних операцій малих підприємств виступає однією з головних проблем інтернаціональної діяльності. Аналіз практики фінансової співпраці МСП з кредитними установами, коли останні не фінансують 100% вартості зовнішньоінвестиційного проекту або беруть участь в ньому як рівноправні інвестори, дозволяє зробити висновок про доцільність її застосування у країнах з перехідною економікою, оскільки, з одного боку, дозволяє значно знизити ризикованість кредитування для фінансово-кредитних установ, а з іншого – підвищує їхню мотивацію. Крім того, в роботі аргументовано, що оптимальним розподілом витрат між державою та приватним сектором при наданні послуг МСП є “п’ятдесят на п’ятдесят”, оскільки, складаючи дієвий стимул зовнішньоекономічної активності, він дозволяє одночасно здійснювати підтримку більшої кількості малих підприємств. Особливо ефективним є застосування подібного принципу при субсидіюванні в умовах обмеженого бюджетного фінансування в країнах перехідної економіки.

Зазначено, що у перехідних країнах та тих, що розвиваються, фіскальні стимули є досить поширеним засобом стимулювання зовнішньоекономічної діяльності МСП, оскільки не потребують резервування бюджетних коштів. Доцільність їх використання продиктована рівнем конкурентоспроможності податкової системи.

Важливим інструментом державного регулювання процесу інтернаціоналізації малого бізнесу слугує маркетингова підтримка. На основі вивчення світового досвіду, автором узагальнено і класифіковано маркетингові послуги в залежності від стадії зовнішньоекономічного проекту, в результаті чого запропоновано три групи послуг: загальні інформаційні послуги, передпроектне забезпечення та підтримка на стадії здійснення проекту.

Виділено специфічні риси прямого закордонного інвестування дрібних фірм (схильність до створення спільних з місцевими контрагентами підприємств, залежність ПЗІ від наявності “привабливого” партнера в приймаючій країні, значущість випадкового чиннику – пропозиції з боку іноземного контрагента), які повинні визначати спрямованість використання регулюючих інструментів та механізмів країною-реципієнтом.

Можливими формами міжнародного співробітництва суб’єктів малого підприємництва виступають зовнішня торгівля, міжнародна спеціалізація та кооперація, спільна підприємницька діяльність, надання/отримання ліцензій, міжнародні орендні операції та ін. Автором здійснено ретельний аналіз взаємодії МСП з ТНК на основі субконтракту, що дозволило визначити і систематизувати основні типи взаємовідносин між постачальниками і споживачами. Детерміновано головні чинники залучення малих підприємств у виробничий цикл та сферу обслуговування потреб ТНК (наявності в регіоні достатньої кількості дрібних фірм, спроможних забезпечити ці потреби на належному рівні; формування економічної зацікавленості у подібній взаємодії з боку керівників підприємств, наприклад, за допомогою цілеспрямованої державної політики підтримки розвитку малого підприємництва і процесу кооперації; чіткої законодавчо-нормативної бази, яка створює задовільні для кожної сторони правові рамки взаємовідносин; достатнього кваліфікаційного рівня управлінських кадрів; загального стану економіки, її орієнтації на інноваційний розвиток), які слід враховувати урядам перехідних країн при розробці політики залучення інвестицій.

Використання малим підприємством тієї чи іншої форми міжнародного співробітництва безпосередньо пов’язано з вибором зовнішньоекономічної стратегії, ключовим елементом якої пропонується визначення методу продажу: самостійний вихід на міжнародний ринок (прямий метод) або через посередників (непрямий). У роботі виявлено основні чинники, що визначають стратегічний вибір (внутрішні ресурси підприємства, наявність конкурентних переваг, досвіду ведення міжнародного бізнесу, ступінь невизначеності тощо), внаслідок чого аргументовано необхідність надання урядової підтримки в розвитку партнерських стосунків між суб’єктами малого бізнесу та компаніями розвитку експорту (КРЕ). Акцентована увага на доцільності для пострадянських країн (в т.ч. України) створення умов для розвитку самоокупних КРЕ. Сформульовано чинники становлення і розвитку КРЕ, наявність яких є необхідною передумовою ефективного державного сприяння подібним структурам в країнах перехідної економіки. Відзначена необхідність ідентифікації критеріїв КРЕ на законодавчому рівні при застосуванні стимулів їх створення.

Аргументовано доцільність співробітництва МСП транзитивних країн з крупними транснаціональними компаніями за системою “Трейдвей” (Tradeway). Досліджено галузеву діяльність малого бізнесу в умовах глобалізації, що дозволило виявити дієвість такої форми функціонування у зовнішньоекономічній сфері, як міжфірмова кооперація, зокрема, об’єднання кластерного типу. Підкреслено підвищення ефективності заходів урядової підтримки внаслідок активізації коопераційних процесів МСП, в т.ч. тих, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність.

У третьому розділі досліджено чинники функціонування малого бізнесу в Україні, їхній вплив на зовнішньоекономічний потенціал вітчизняних МСП та сформульовано конкретні напрями удосконалення зовнішньої стратегії малих підприємств України.

Автор визначає зовнішньоекономічний потенціал малого підприємства як такий, що складається з організаційної готовності компанії (рівня її оснащеності необхідними ресурсами для ведення міжнародної діяльності) та відповідності її продукції вимогам зовнішнього ринку. Головними чинниками, що впливають на організаційну готовність дрібної компанії до міжнародної діяльності, слугують її ресурси, якісні характеристики управління та мотивація щодо зовнішньоекономічної діяльності.

В роботі при розгляді зовнішньоекономічних аспектів діяльності українських дрібних фірм здійснено аналіз зовнішніх обставин (статичних переваг країни; урядової політики, макроекономічних чинників) та внутрішніх чинників (наявності фінансових, технологічних, управлінських ресурсів, досвідченості персоналу МСП, якості їх продукції тощо), зроблено висновок про їх загалом негативний вплив на інтернаціональну діяльність вітчизняного малого підприємництва. Однією з головних вад урядової політики щодо малого бізнесу в Україні автор вважає недостатнє урахування особливостей функціонування МСП при розробці програм їх підтримки і невизначеність цільової аудиторії серед суб’єктів дрібного підприємництва, на яку спрямовані ті чи інші програми.

Удосконалення зовнішньої стратегії українських МСП пропонується здійснити за двома основними напрямами: 1) сприяння зовнішній торгівлі і прямому закордонному інвестуванню дрібних фірм; 2) залучення прямих іноземних інвестицій у національний малий бізнес (рис. 2). Зроблено висновок, що для України та інших країн з перехідною економікою вже немає часу на поступове еволюційне “вирощування” малих підприємств. Потрібно сконцентрувати зусилля на “прогресивній” частині малого бізнесу (підприємствах, орієнтованих на зростання та інтернаціоналізацію).

Рис. 2. Напрями вдосконалення зовнішньої стратегії українських МСП.

Розвиток малого бізнесу має бути одним з головних завдань урядової політики. Такі зобов’язання по відношенню до дрібного підприємництва повинні мати форму закону про малий бізнес. Однак саме по собі прийняття такого стратегічного документу не вирішить проблему. Лише в комбінації з іншими ініціативами і програмами він може окреслити чіткі рамки взаємин між представниками влади і бізнесу та встановити транспарентні правила його функціонування.

Конче необхідним є створення розгалуженої інформаційної служби, яка б надавала місцевим компаніям (в першу чергу, малим та середнім) інформацію про можливості і умови ведення бізнесу за кордоном, а також іноземним компаніям про інвестиційні та торговельні можливості в Україні, використовуючи різні канали та ЗМІ. При цьому, враховуючи специфіку суб’єктів дрібного підприємництва, які мають обмежені можливості аналізу інформації та реалізації міжнародних контактів, доступ до національної інформаційної системи має бути максимально організаційно спрощеним та матеріально необтяжливим.

В якості короткострокових рішень для подолання структурних перешкод в Україні доцільно використовувати інвестиційні стимули, в т.ч. фіскальні. Слід звільнити малі спільні венчурні підприємства від сплати ПДВ на п’ять років від моменту реєстрації та від сплати податку на прибуток протягом п’яти років від моменту внесення кваліфікованої інвестиції або від моменту звіту про перший прибуток. Для стимулювання розвитку малого і середнього бізнесу у створених спеціальних економічних зонах вважаємо необхідним знизити розмір кваліфікованої інвестиції до 20 тис. дол.

Обов’язковим елементом зовнішньої торгівлі України має бути селективний протекціонізм “молодих” високотехнологічних галузей. Потрібно реально дозувати процеси лібералізації зовнішньоекономічної діяльності, як це робиться у більшості країн Східної Європи, і, відповідно, зважено підходити до відкритості кордонів.

З метою залучення передових зарубіжних технологій до вітчизняного малого бізнесу потрібно розробити надійну систему гарантування прав на інтелектуальний капітал, в т.ч. за допомогою укладання двосторонніх міжурядових угод про ліцензування і технології. Також необхідно на 5 років звільнити від податку одержаний підприємством прибуток від виробництва нових видів матеріалів і речовин, від продажу прав на об’єкти промислової власності, а також за рахунок придбання прав на використання ліцензії у межах дії ліцензійної угоди.

Для підвищення масштабів кредитування зовнішньої діяльності МСП з боку банківських установ та спрощення процедури надання позик слід створити спеціальний державний фонд експортних гарантій за рахунок відрахувань з податку на прибуток експортерів. На нашу думку, гарантійне покриття експортних кредитів МСП має бути не менше 75–85% вартості позик для комерційних і 90–100% – для некомерційних ризиків.

Розвиток лізингових відносин в Україні потребує ратифікації Конвенції про міжнародний лізинг та удосконалення Закону України “Про лізинг”, зокрема, вирішення питань введення прискореної амортизації для об’єктів лізингу, надання пільг з ПДВ та оподаткування прибутку від лізингових операцій тощо. Також необхідно врегулювати відносини у франчайзинговій сфері, для чого прийняти закон “Про франчайзинг”.

З метою забезпечення високої ефективності експорту та створення можливостей для реалізації продукції національних МСП на зарубіжних ринках, доцільно на період до трьох років надати податкові канікули дрібним новоствореним експортерам, відмінити для них обов’язковий 50-відсотковий продаж валюти у національний валютний резерв. Необхідно звільнити від сплати мита імпорт сировини і матеріалів для малих експортерів, запровадити митні пільги і преференції для експортної продукції з підвищеним ступенем переробки. Також доцільно, на нашу думку, резервувати за цим сектором економіки частину квот по кожному експортному товару.

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішена задача ідентифікації ролі і місця малого підприємництва у зовнішньоекономічній діяльності країн при переході від планової до ринкової економіки. Проведене дослідження дозволяє сформулювати наступні висновки, які мають теоретичне і практичне значення для реалізації та вдосконалення стратегії розвитку сучасного національного підприємництва.

1.

2.

3.

Характерними рисами транснаціоналізації МСП являються велика кількість зовнішньоінвестиційних проектів при незначних потоках ПЗІ, їх географічна концентрація у промислово-розвинених країнах та, порівняно з великими ТНК, мала кількість закордонних філій.

4.

5.

6.

7.

8.

феномен конкурентноздатної експортної продукції малого бізнесу – це результат цілеспрямованої політики держави по створенню передумов для виходу національних дрібних виробників на зовнішні ринки;–

інтернаціоналізація МСП є невідворотною, і політика розвитку малого підприємництва повинна відповідати новим критеріям;–

політика сприяння залученню ПІІ у середу малого бізнесу України насамперед має бути спрямована на створення привабливого національного малого підприємництва, адже приблизно 50% ПІІ залежить від наявності належного партнера в приймаючій країні;–

політика сприяння зовнішній торгівлі та ПЗІ українських дрібних фірм має містити загальні програми розвитку конкурентоспроможності МСП на міжнародному рівні та спеціальні ініціативи стимулювання зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, міжнародної торгівлі та ПЗІ.

Сприяння зовнішньоекономічній діяльності малого бізнесу потребує комплексного підходу, тобто підтримки в усіх сферах – кадровій, фінансовій, фіскальній, технологічній, маркетинговій тощо. При цьому у взаємодії державних інституцій з МСП рекомендованим є підхід “одного вікна”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1.

2.

3.

4.

В інших виданнях:

5.

6.

7.

АНОТАЦІЯ

Литвиненко В.М. Малий бізнес у розвитку зовнішньоекономічної діяльності країн перехідної економіки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 2002.

В дисертації проаналізовано теоретичні та практичні аспекти зовнішньоекономічної діяльності малого підприємництва перехідних країн. Виявлено основні передумови, чинники та специфічні особливості міжнародного функціонування дрібних фірм. З’ясовано новітні тенденції та регіональні відмінності розвитку сучасного малого бізнесу. Аргументовано, що державна підтримка малих та середніх підприємств-суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності є важливим чинником їх міжнародної конкурентоспроможності. В роботі розкрито базові інструменти регулювання зовнішньоекономічної діяльності МСП на внутрішньому та зовнішньому рівнях, визначено роль та місце міжнародних організацій у багатосторонньому регулюванні. Розглянуто можливі форми міжнародного співробітництва малих фірм в умовах глобалізації, проаналізовано проблеми вибору їх зовнішньоекономічної стратегії в процесі трансформації економіки. Дисертація містить рекомендації і нові підходи щодо стимулювання розвитку міжнародної діяльності дрібного бізнесу в сучасних умовах.

Ключові слова: малий бізнес, малі та середні підприємства, зовнішньоекономічна діяльність, трансформаційна економіка.

АННОТАЦИЯ

Литвиненко В.Н. Малый бизнес в развитии внешнеэкономической деятельности стран переходной экономики. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 – мировое хозяйство и международные экономические отношения. – Институт мировой экономики и международных отношений НАН Украины, Киев, 2002.

Работа посвящена исследованию теоретических и практических аспектов внешнеэкономической деятельности малого предпринимательства стран переходной экономики. Освещены основные предпосылки экзогенизации деятельности малого бизнеса. Выявлена роль новейших технологий, электронно-цифровой экономики, электронной торговли и их влияние на эволюцию и функционирование современного малого бизнеса в условиях глобализации, результатом чего является повышение потенциала малых и средних предприятий в конкурентной борьбе с крупными компаниями. Раскрыты основные мотивы внешнеэкономической деятельности малых предприятий. Определены внутренние факторы функционирования малого предпринимательства, которые негативно влияют на уровень его конкурентоспособности. Обобщены специфические особенности внешнеэкономической деятельности малых предприятий, обусловленные их характерными чертами.

Обозначены основные тенденции международной деятельности малых и средних предприятий, среди которых автор выделяет интенсификацию процесса трансграничного межфирменного кооперирования и активизацию использования электронной торговли. Раскрыты региональные отличия внешнеэкономической деятельности малого бизнеса (североамериканского региона, азиатских, африканских и латиноамериканских развивающихся стран, Японии).

Рассмотрена роль МСП в процессе транснационализации. Введен новый для украинской экономической науки термин “малая транснациональная фирма”. Проведен анализ прямого зарубежного/иностранного инвестирования субъектов малого предпринимательства с точки зрения последствий для экономики страны базирования и страны-реципиента. Указывается, что