ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Локшин Віктор Соломонович

УДК 378.1 (477)+37.046.16

ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ МЕНЕДЖЕРІВ
МОДЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі педагогіки і психології Київського національного університету культури і мистецтв, Міністерство освіти і науки України, м.Київ.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, професор, заслужений працівник культури України Скнар Олександр Іванович, завідувач кафедри педагогіки та психології, проректор з навчально-виховної роботи Київського національного університету культури і мистецтв

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Козаков Віталій Андрійович, завідувач кафедри педагогіки і психології Національного економічного університету;

кандидат педагогічних наук, доцент, член-кореспондент АПН України Щербак Ольга Іванівна, директор Київського професійно-педагогічного коледжу ім. Антона Макаренка.

Провідна установа: Київський національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, кафедра педагогіки вищої школи, Міністерство освіти і науки України.

Захист відбудеться 05 червня 2003 р. о 16-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.456.01 в Інституті вищої освіти Академії педагогічних наук України за адресою 01014, м.Київ, вул. Бастіонна, 9, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м.Київ, вул. Бастіонна, 9.

Автореферат розісланий 26.04.2003 p.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Горбунова Л.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Розвиток менеджменту модельного бізнесу в національному та світовому контекстах обумовлює і викликає відповідні зміни в освіті. Світ на початку ХХІ століття не просто еволюціонує, його інваріантність перетворюється на константу історичного процесу. Тепер навіть у вимірах повсякденного людського життя інноваційні технології починають переважати над традиційністю. Вперше в історії людства покоління ідей і покоління речей трансформуються у часі швидше, ніж покоління людей.

З розвитком процесів глобалізації та пов’язаного з ними переходу до нових інформаційних технологій відбувалася зміна парадигми людського прогресу. Здійснено вагомі кроки для входження української освіти в європейський і світовий освітній простір, приведено у відповідність до міжнародних вимог освітньо-кваліфікаційні рівні та ступеневість освіти, триває робота над державними стандартами, що наблизить вітчизняну освіту до освітяніх систем найрозвиненіх країн, укладено угоди про співробітництво з більш як п’ятдесятьма країнами світу. Справжня пріоритетність сфери освіти є необхідною умовою національного розвитку і національної безпеки.

Ключовим завданням має стати модернізація освіти, що відповідає Державній національній програмі “Освіта” (Україна ХХІ століття) і вимог українського суспільства. У “Національній доктрині розвитку освіти України” передбачено послідовний перехід від репродуктивної авторитарної освіти до освіти інноваційного, гуманістичного типу.

За таких умов актуалізується підготовка студентів вищих закладів освіти IV рівня акредитації до роботи в галузі управління установами модельного бізнесу, в умовах стрімкого оновлення обладнання і технологій, формування високого рівня професійної мобільності, інформованості. Важливого значення набуває поглиблення економічної освіти, підготовка фахівців, здатних до управлінської діяльності.

Вищі навчальні заклади реалізують нині якісно новий підхід до професійної підготовки фахівців невиробничої сфери, зокрема закладів та установ модельного бізнесу, шляхом неперервного навчання.

Стан наукової розробки проблеми. В українській педагогіці накопичено багатий позитивний досвід підготовки висококваліфікованих спеціалістів з вищою освітою. Історико-педагогічні аспекти цієї важливої проблеми відображено у працях вітчизняних вчених Н.В. Абашкіної, А.І. Дьоміна, О.С. Дубинчук, В.А.Козакова, О.Г. Мороза, Н.Г. Ничкало, В.І. Паламарчука, В.С. Пікельної, Н.М. Розенберга, Н.О. Талалуєвої, О.І. Щербак, М.М. Поплавського, О.І. Скнаря та інших.

Проблему підготовки кваліфікованих фахівців у галузі управління досліджують В.С.Єфремов, О.В.Кудрін, Т.Є.Литвиненко, В.І.Маслова, В.С.Маслов, В.В.Олійник, Ю.Л.Старостін та інші. Особливості підготовки фахівця-менеджера для різних галузей економіки і господарства висвітлені у працях вчених – В.І.Бондаря, Ю.В.Васильєва, Г.Л.Гаукач, В.С.Лазарєва, Ю.П.Мічуди, Н.І.Селіверстової, В.П.Симонова, В.В.Шаркунової, М.М.Поплавського, О.І.Скнаря та інших.

Слід зазначити, що проблема підготовки менеджерів модельного бізнесу ще не була предметом спеціальних психолого-педагогічних досліджень. Таким чином, у зв’язку з недостатньою теоретичною розробкою проблеми формування у студентів управлінських умінь і навичок, недостатнім практичним її впровадженням, а також враховуючи соціальну значущість підготовки їх до самостійної підприємницької діяльності, темою дослідження обрано: “Педагогічні основи підготовки менеджерів модельного бізнесу”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту вищої освіти АПН України за темою “Трансформація системи вищої освіти в Україні як наукова і соціальна проблема”, шифр 0100U000347.

Об'єкт дослідження – фахова підготовка спеціалістів з менеджменту модельного бізнесу.

Предмет дослідження - структура, зміст, форми і методи підготовки менеджерів модельного бізнесу.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці змісту, структури, форм і методів формування управлінських умінь і навичок у менеджерів модельного бізнесу.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми підготовки менеджерів модельного бізнесу у соціально-економічній і психолого-педагогічній літературі, практичній діяльності вищих навчальних закладів України.

2. Визначити і теоретично обґрунтувати структуру і зміст управлінських умінь і навичок майбутніх менеджерів модельного бізнесу.

3. Визначити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методику формування управлінських умінь і навичок майбутніх менеджерів модельного бізнесу.

4. Розробити та експериментально перевірити методику формування управлінських умінь і навичок у менеджерів модельного бізнесу.

Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять: положення теорії управління; праці основоположників школи “класичного” менеджменту – Ф.Тейлора і А.Файоля; спеціальні педагогічні підходи до розгляду методик формування управлінських умінь і навичок у студентів вищої школи; системний підхід єдності теорії і практики індивідуальної роботи з персоналом; системне оцінювання стану і перспектив правової та естетичної культури; вміння аналізувати і системно оцінювати стан і перспективи розвитку модельного бізнесу; наукові засади організації навчально-виховної роботи (С.У.Гончаренко, М.С.Каган, О.П.Кондратюк, О.О.Леонтьєв, О.М.Леонтьєв, В.М.Мадзігон, О.І.Скнар, Л.І.Уманський та ін.); концептуальні положення про управління навчально-виховним процесом у вищих закладах освіти (В.І.Бондар, Ю.В.Васильєв, Б.С.Кобзар, В.І.Маслов, В.С.Маслов, В.С.Пікельна, М.М.Поплавський, С.О.Сисоєва, О.І Скнар та ін.); теорія професійної освіти (С.Я.Батишев, А.П.Бєляєва, Г.Є.Гребенюк, А.І.Дьомін, В.А.Козаков, О.Г.Мороз, М.І.Махмутов, Н.Г.Ничкало та ін.); положення теорії і методики економічної освіти (В.Я.Бобров, І.В.Іткін, А.Я.Лівшиць, А.С.Нісімчук, В.О.Мадзігон, І.М.Носаченко, І.Ф.Прокопенко, Л.Г.Прусова, О.А.Чухно та ін.).

Методи дослідження теоретичного рівня: аналіз педагогічної, психологічної, історичної, економічної літератури та інших джерел з досліджуваної проблеми; вивчення нормативно-правових документів, навчальних планів, програм спеціальних та фахових навчальних курсів, іншої навчально-методичної документації; діагностичні (анкетування, інтерв’ювання, бесіди); обсерваційні (пряме і непряме спостереження); прогностичні (моделювання, проектування, експертні оцінки); експериментальні (констатуючий і формуючий експерименти); кількісна і якісна обробка даних.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалось у три етапи протягом 1996-2002 років.

На першому етапі (1996–1997 роки) вивчався стан розробки проблеми в теоретичному і прикладному аспектах. Було розроблено програму і методики дослідження, висунуто загальну гіпотезу, сформульовано об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, визначено програму подальшої дослідної роботи. Аналізувалась нормативно-правова база діяльності закладів вищої освіти. Вивчався стан підготовки спеціалістів у вищих закладах освіти ІV рівня акредитації, було розроблено експериментальний курс “Топ-менеджер”.

На другому етапі (1998–1999 роки) розроблено і теоретично обґрунтовано поняття “управлінські уміння і навички”, “наскрізна практична підготовка”, визначено їх зміст. Вивчались дидактичні аспекти досліджуваної проблеми, здійснювався аналіз стану формування управлінських умінь і навичок підготовки студентів до управлінської діяльності для роботи в закладах та установах модельного бізнесу, експериментальна перевірка розробленої методики формування управлінських умінь і навичок, систематизовано, проаналізовано та узагальнено основні експериментальні дані.

На третьому етапі (2000–2002 роки) було проаналізовано матеріали формуючого експерименту, узагальнено його результати, систематизовано і узагальнено весь дослідницький матеріал та викладено результати дослідження у рукописі дисертаційної роботи та наукових публікаціях.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася у Київському національному університеті культури і мистецтв. В означеній роботі брали участь 1550 студентів, 80 викладачів, 35 керівників наскрізної практичної підготовки, 90 керівників різних ланок управління закладів та установ модельного бізнесу.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що розроблена методика використання досягнень сучасної педагогічної управлінської думки для підготовки менеджерів модельного бізнесу. Їх сутність викладена в таких положеннях:– 

вимоги до менеджера модельного бізнесу в ХХІ столітті суттєво відрізняються від фахівця такого профілю радянських часів, коли бізнес був одержавленим. Сучасний менеджер модельного бізнесу повинен добре орієнтуватись у світовій моді, мати управлінські і педагогічні уміння і навички роботи з персоналом, високу інформаційну, економічну і правову культуру, бути ініціативним і відповідальним за свої дії;–

висвітлені нові соціальні функції менеджерів модельного бізнесу, їхні професійно-особистісні риси, необхідні в нових умовах;– 

запропоновано і впроваджено у навчальний процес курс “Топ-менеджер”, побудований на сучасних педагогічних технологіях;–

розроблено і теоретично обґрунтовано метод аналізу управлінської ситуації менеджерів модельного бізнесу;

– розроблено і теоретично обґрунтовано поняття наскрізної практичної підготовки менеджерів модельного бізнесу.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає у тому, що:– 

теоретично обґрунтовано положення про необхідність спеціально організованої навчально-виховної роботи з підготовки студентів вищих навчальних закладів з менеджменту модельного бізнесу на рівні професійно визначених повноважень;– 

уточнено суть понять “управлінські уміння і навички” спеціалістів в галузі менеджменту моди, “наскрізна практична підготовка” студентів у галузі менеджменту модельного бізнесу;– 

визначено й обґрунтовано обсяг управлінських умінь і навичок студентів для роботи в галузі управління закладами та установами модельного бізнесу в системі неперервного навчання;– 

теоретично обґрунтовано структуру і зміст управлінських умінь та навичок спеціалістів для роботи в закладах і установах модельного бізнесу.

Практичне значення одержаних результатів полягає у:–

розробці і впровадженні у навчально-виховний процес авторської програми “Топ-менеджер” та методики формування управлінських умінь і навичок в умовах наскрізної практичної підготовки менеджерів модельного бізнесу, а також методичних рекомендацій щодо змісту управлінських умінь і навичок спеціалістів для роботи в закладах та установах модельного бізнесу в системі неперервної ступеневої освіти для керівників наскрізної практичної підготовки та організації позаудиторної роботи зі студентами для викладачів соціально-економічних дисциплін, кураторів академічних груп та педагогів професійної освіти;– 

теоретичному обґрунтуванні понять “управлінські уміння і навички”, “наскрізна практична підготовка” спеціалістів з менеджменту модельного бізнесу;– 

розробці й теоретичному обґрунтуванні структури і змісту управлінських умінь і навичок менеджерів модельного бізнесу;– 

розробці методики формування управлінських умінь і навичок у менеджерів модельного бізнесу;– 

розробці методу аналізу управлінської ситуації проблемного характеру як складової моделювання ймовірної управлінської діяльності;– 

розробці науково-методичного забезпечення формування управлінських умінь і навичок у студентів з менеджменту модельного бізнесу та підготовки їх до професійної діяльності на відповідному рівні управління;– 

розробці навчальної програми курсу “Топ-менеджер” та підготовці відповідного навчального посібника для викладачів і студентів вищих навчальних закладів.

Обгрунтованість і достовірність результатів дослідження забезпечена: методологічним обґрунтуванням його вихідних положень, використанням комплексу методів, що відповідають меті, предмету і завданням дослідження; аналізом значної кількості науково-методичних джерел з проблем підготовки висококваліфікованих спеціалістів до управлінської діяльності в сфері малого бізнесу для роботи в закладах та установах модельного бізнесу; поєднанням кількісного та якісного аналізу дослідницьких даних, а також результатами експериментальної перевірки висунутої гіпотези.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження з організації формування управлінських навичок у студентів доповідались, обговорювались і впроваджувались: у Київському національному університеті культури і мистецтв (Акт впровадження №1674 від 05.12.2001р.), в освітній корпорації “Гранд-ліцей” м.Києва (освітня програма “Імідж і стиль роботи менеджера моди”, довідка№125/12 від 27.02.2001 р.), Національному аграрному університеті (програма наскрізної практичної підготовки – конкурс “Міс НАУ”, довідка від 06.04.2001 р.), ННЦ ПТО АПН України (курс “Топ-менеджер”, довідка №944 від 04.11.2002 р.). Протягом усього періоду теоретико-експериментальної роботи дисертант особисто брав участь в апробації і практичній реалізації розроблених положень та рекомендацій, здійснюючи викладацьку та методичну діяльність, а також організацією позааудиторної роботи зі студентами університетів м.Києва.

Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення у 10 одноосібних публікаціях автора, в тому числі: 7 статей у наукових виданнях; 1 – навчальному посібнику, 2 – методичних рекомендаціях; 3 – тезах доповідей у збірниках матеріалів міжнародних і всеукраїнських конференцій.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст дисертації викладено на 169 сторінках, 11 додатків, розміщених на 23 сторінках. 20 таблиць, 5 малюнків та 4 діаграми. Список використаних джерел включає 238 найменувань, з них 7 – іноземною мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу дослідження, методологічні та теоретичні основи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, особистий внесок автора, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, висновки про впровадження і апробацію результатів дослідження.

У першому розділі – “Професійна підготовка менеджерів модельного бізнесу як соціальна та психолого-педагогічна проблема” – проаналізовано соціально-економічну та психолого-педагогічну літературу з проблеми професійної підготовки спеціалістів для роботи в закладах та установах модельного бізнесу, проаналізовано основні дефініції дослідження, узагальнено результати констатуючого експерименту. Вивчено історичний аспект розвитку економічної науки. Сучасний етап реформування економіки і освіти дав можливість виділити економічну освіту та фахове економічне виховання у самостійний напрям системи виховання (І.О.Барило, І.В.Іткін, О.М.Камишанченко, В.П.Кисельов, І.Ф.Прокопенко, В.А.Товстюк та ін.) та розглядати економічне виховання як оволодіння економічними знаннями й уміннями, потребу застосування їх на практиці (А.Ф.Аменд, М.А.Малиш, В.П.Шемікін та ін.).

У розділі розкрито соціально-економічні фактори, що впливають на зростання інтересу суспільства до теорії і практики управління.

У дисертації на основі теоретичного аналізу наукових праць (Б.М.Андрушків, Н.К.Андрійченко, В.Т.Жигалов, А.В.Заболотний, А.П.Кисельов, А.В.Щур та ін.) показано, що малий бізнес є основою сучасної ринкової інфраструктури, вагомим фактором пом’якшення кризових процесів. Наукові дослідження вітчизняних вчених у галузі теорії і практики менеджменту (О.Г.Білорус, М.Д.Виноградський, Є.Г.Панченко, С.В.Платонов, В.І.Терещенко, Г.В.Щокін, М.М.Поплавський та ін.) суттєво вплинули на формування ідей і положень даної дисертаційної роботи.

У розділі теоретично обґрунтовано соціально-економічні та соціально-педагогічні чинники, які впливають на реформування навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі. До соціально-економічних чинників віднесено: необхідність підготовки населення, і перш за все молоді, до роботи у нових умовах господарювання; стимулювання продуктивності праці; необхідність підготовки та перепідготовки професійно-мобільних і конкурентноспроможних фахівців за професіями широкого профілю (інтегрованими, наскрізними, суміжними); впровадження інноваційних форм організації неперервної ступеневої підготовки спеціалістів з менеджменту моди.

Педагогічними чинниками реформування навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі є: гуманізація і гуманітаризація освіти, демократизація взаємовідносин між суб’єктами освітнього процесу, втілення у навчально-виховний процес нових педагогічних технологій, створення й розширення неперервної ступеневої професійної освіти, встановлення тісних інтеграційних взаємозв’язків між вищими навчальними закладами IV рівня акредитації.

У дисертації доведено, що проблемі формування знань , вмінь і навичок приділялась увага у працях К.Д.Ушинського, у дослідженнях Є.І. Бойка, С.П. Бондар, Є.П. Ільїна, І.Я. Лернера, В.О. Онищука, К.К. Платонова, П.А. Рудика, М.М. Скаткіна, З.І. Ходжави, О.І. Скнаря та ін.

Аналіз психолого-педагогічної літератури, присвяченої особливостям формування умінь і навичок (Є.І.Бойко, В.О.Онищук, С.Л.Рубінштейн, К.К.Платонов, П.С.Рудик, З.І.Ходжава, О.І.Скнар та ін.), дає можливість стверджувати, що управлінські уміння і навички формуються планомірно, за допомогою розв’язування типових управлінських завдань, алгоритмічних приписів, творчих задач за зразком або інструкцією, систематичного набуття практичного управлінського досвіду, розвитку особистісних ділових та організаційних якостей.

На основі аналізу психолого-педагогічної, економічної і соціальної літератури зроблено висновок, що система підготовки спеціалістів до управлінської діяльності повинна мати комплексний характер.

Актуальність і доцільність дослідження підтверджуються результатами констатуючого експерименту, який показав, що лише теоретичне ознайомлення з навчальними курсами економічних дисциплін, основ підприємницької та управлінської діяльності не забезпечують ефективного, цілеспрямованого формування у студентів управлінських умінь і навичок: з 600 респондентів майже 62% викладачів і 72% керівників наскрізної практичної підготовки недостатньо уявляють шляхи і засоби формування у студентів управлінських умінь і навичок; з 900 студентів майже 65% недостатньо володіють уміннями і навичками організації колективної справи, майже 75% зазнають труднощів під час складання ділових паперів. Крім того, у процесі навчання, здобуваючи відповідні знання, студенти не завжди набувають необхідних управлінських умінь і навичок. За результатами констатуючого експерименту (900 респондентів), головними чинниками демотивації роботи студентів є: перевантаженість (54%), некомпетентність керівництва (42%), відсутність успіху в роботі (35%). Спеціалісти з управління закладів та установ модельного бізнесу головними чинниками демотивації праці вважають: некомпетентність керівника (58%), невдачі у роботі (42%), неконструктивну критику, відсутність визнання (40%). У розділі подано критерії прояву управлінських навичок студентів за трьома рівнями – низький, середній, високий. Дослідження рівнів сформованості управлінських умінь і навичок показало, що низький рівень самовизначили близько 50% респондентів (оцінки експертів показують, що низький рівень виявлено у 63,5% респондентів, середній – 27%). Дослідження показують, що педагоги розуміють необхідність формування управлінських умінь і навичок у студентів, але тільки 38,4% респондентів вважають необхідним формування зазначених умінь і навичок у процесі навчання. На думку 76% студентів і 43% викладачів, найсприятливішим середовищем для формування управлінських умінь і навичок є процес наскрізної практичної підготовки.

У другому розділі – “Педагогічні основи підготовки менеджерів модельного бізнесу в навчально-виховному процесі” – обґрунтовано структуру і зміст управлінських умінь і навичок спеціаліста з управління закладами та установами модельного бізнесу.

На основі теоретичного аналізу джерел з проблеми дослідження у розділі розроблено і обґрунтовано структуру таких управлінських умінь і навичок спеціаліста з менеджменту модельного бізнесу: застосування знань сучасної теорії управлінської діяльності; аналіз стандартної управлінської ситуації; алгоритмізація своєї роботи і передбачення її наслідків; вироблення рішень у нестандартних ситуаціях в роботі; налагодження ділових стосунків; подолання комунікативних бар’єрів; підтримка стилю та іміджу поведінки.

У розділі обґрунтовано фактори, що впливають на формування управлінських умінь і навичок менеджерів модельного бізнесу (взірець наставника, висока культура роботи закладів та установ модельного бізнесу, задоволення результатами своєї праці; особистість педагога-викладача; навчальні заняття, факультативи, позааудиторні заняття); визначено основні етапи формування управлінських умінь і навичок студентів у процесі наскрізної практичної підготовки. В дисертації показано, що навчальний процес за спеціалізацією “Менеджмент модельного бізнесу” повинен забезпечити підготовку студентів до організації роботи персоналу, а також використати матеріально-технічну базу, обирати і застосувати оптимальні форми та засоби роботи із споживачами товарів та послуг у галузі моди. Крім того, студенти повинні бути зорієнтовані на ефективну комунікативну взаємодію.

Науковим пошуком доведено, що на етапі підготовки спеціалістів актуальними постають питання урізноманітнення форм професійної підготовки, переходу від вузькопрофільних до складних та інтегрованих професій з менеджменту модельного бізнесу . Подано розроблений і теоретично обґрунтований обсяг управлінських умінь і навичок, які необхідно сформувати у студентів в системі неперервної ступеневої освіти на освітньо-кваліфікаційних рівнях “спеціаліст”, “магістр”. Кожен етап професійної підготовки підвищує професійний рівень, формує управлінські уміння і навички.

У дисертації доведено, що наскрізна практична підготовка є наочним процесом, що демонструє різні аспекти професійної діяльності, сприяє фаховій підготовці студентів до підприємницької діяльності у менеджменті моди .

У розділі обґрунтовано вимоги до підготовки студентів в умовах наскрізної практичної підготовки, подано зміст курсу “Топ-менеджер”, обґрунтовано методи формування управлінських умінь і навичок.

Доведено, що застосування розробленого методу аналізу управлінської ситуації, а також таких методів формування управлінських умінь і навичок, як “круглий стіл”, індивідуальний практикум, мозковий штурм, лінгво-тренінг, ситуативні ділові ігри, колоквіум тощо, сприяють розвитку економічного мислення студентів, залучають їх до самостійної творчої діяльності, виявляють стійкий інтерес до складної роботи з управління персоналом, навчають самостійному прийняттю рішення, продовження навчання у вищому навчальному закладі.

Розроблено та експериментально перевірено зміст курсу “Топ-менеджер” і методичні рекомендації для його засвоєння. У розділі викладено результати педагогічного експерименту з формування управлінських умінь і навичок майбутніх менеджерів модельного бізнесу.

Таблиця 1

Рівень сформованості управлінської компетентності
у студентів на кінець експерименту

№ | Параметри | Високий | Середній | Низький | 1 | Аналіз стандартної управлінської ситуації | 17

17,9% | 69

72,6% | 9

9,5

2 | Алгоритмізація своєї виробничої діяльністі і передбачення її наслідків | 29

30,5% | 46

48,4 % | 11

11,6% | 3 | Вироблення рішень в нестандартних ситуаціях | 23

24,2% | 46

48,2% | 26

27,4% | 4 | Сучасне значення управлінської діяльності | 37

38,9% | 38

40,0% | 20

21,05% | 5 | Встановлення ділових стосунків | 39

41,0% | 35

36,8% | 21

22,1% | 6 | Долання комунікативних бар’єрів | 40

42,1% | 46

48,4% | 9

5% | 7 | Підтримка стилю та іміджу поведінки | 24

25,3% | 61

64,2% | 10

10,5% |

Рівень досліджуваних параметрів визначався шляхом порівняння показників, отриманих в результаті вивчення програмного матеріалу (контрольні групи студентів). Як засвідчило дослідження (табл. ), 17,9% студентів виявили високий рівень сформованості управлінської компетентності аналізу управлінської ситуації; 30,5% – готовність планувати і прогнозувати перспективи роботи, передбачати наслідки діяльності; 42,1% – подолання комунікативних бар’єрів; 24,2% – високий рівень виробляти рішення у нестандартних виробничих або управлінських ситуаціях (брейнстормінг); 41% – встановлення ділових стосунків; використовувати знання теорії і практики сучасного менеджменту, теоретичні знання управлінської діяльності продемонстрували 38,9% студентів експериментальних груп.

Діаграма 1

Порівняльні показники низького рівня сформованості
управлінської компетентності до і після експерименту

Структура сформованості управлінської компетентності

Примітка: 1 – використання теоретичних знань сучасного значення управлінської діяльності; 2 – алгоритмізація своєї роботи і передбачення її наслідків; 3 – аналіз стандартної управлінської ситуації; 4 – вироблення рішення в нестандартних управлінських ситуаціях; 5 – долання комунікативних бар’єрів; 6 – налагодження ділових стосунків; 7 – підтримування стилю та іміджу ділової поведінки.

Діаграма 2

Порівняльні показники високого рівня сформованості

управлінської компетентності у студентів до і після експерименту

Структура сформованості управлінської компетентності

Примітка: 1 – використання теоретичних знань сучасного значення управлінської діяльності; 2 – алгоритмізація своєї виробничої діяльності і передбачення її наслідків; 3 – аналіз стандартної управлінської ситуації; 4 – вироблення рішення в нестандартних управлінських ситуаціях; 5 – долання комунікативних бар’єрів; 6 – налагодження ділових стосунків; 7 –підтримування стилю та іміджу ділової поведінки.

З діаграми 1 видно, що до початку і після експерименту особлива різниця спостерігається у таких показниках формування управлінської компетентності , як вироблення рішення у нестандартних ситуаціях, коли студенти пробують прийняти правильне рішення – 72,4% мають високий та середній рівень; у теоретичних знаннях сучасного значення управлінської діяльності, коли студенти роблять спробу осмислення процесів управління в сучасних соціально-економічних умовах – 78,9% та навички встановлення ділових стосунків, коли студенти намагаються визначати ключові сфери діяльності при формуванні ділових стосунків, враховуючи індивідуальні риси ділових партнерів – 77,8%. Графік ілюструє, що показники після завершення експерименту значно вищі, ніж на його початку.

Високий рівень сформованості управлінської компетентності (діаграма 2) після проведення експерименту спостерігається з усіх показників формування. Можна зробити висновок, що експеримент підтвердив гіпотезу дослідження. Для перевірки впливу використаних нами в експериментальній методиці запропонованих методів навчання у процесі формування управлінських умінь і навичок передусім, залежності між системою навчальних методів і формуванням управлінської компетентності (табл.1) нами було досліджено, чи впливає відвідування факультативних занять за експериментальною методикою на формування управлінських умінь і навичок у студентів спеціальності “Менеджмент модельного бізнесу”. Метод опитування включав комплексне анкетування та індивідуальні й групові бесіди. Комплексне анкетування було спрямоване на виявлення загальних уявлень студентів про управлінську діяльність галузі, належних управлінських умінь і навичок, потрібних менеджеру для здійснення управлінської діяльності. В опитуванні взяли участь 1045 студентів (570 – з контрольних і 475 – експериментальних груп). В дослідженні показано вплив запропонованих нами завдань, аналіз конкретної управлінської ситуації, тренінгів, системи інших активних методів для використання під час факультативних занять з метою набуття студентами управлінських умінь і навичок і удосконалення їх під час наскрізної практичної підготовки.

Таблиця 2

Показники сформованості управлінської компетентності
у студентів після завершення експерименту

Параметри | Групи | Контрольні (570) | Експериментальні (475) | Курс | II | III | IV | II | III | IV | Аналізувати результати роботи | 20,7%

60 | 40,5%

150 | 26%

30 | 30,3%

85 | 44,3%

155 | 31%

45 | Приймати рішення | 31,0%

90 | 36,5%

135 | 47,8% 55 | 39,2% 110 | 47,1%

165 | 55,1%

80 | Планувати діяльність | 38%

110 | 55,4%

41 | 56,5% 65 | 46,4% 130 | 55,7%

195 | 62%

90 | Організувати роботу колективу | 50%

145 | 32,4%

120 | 39,1%

45 | 55,3%

155 | 38,6%

135 | 41,3%

60 | Налагоджувати ділові відносини з партнерами | 58,6%

170 | 48,6%

180 | 52,2% 60 | 1,7%

145 | 48,6%

170 | 62%

90 | Регулювати відносини у колективі | 36,2%

105 | 36,5%

135 | 26%

30 | 41%

115 | 41,4%

145 | 38%

55 |

Узагальнені результати експерименту свідчать про ефективність запропонованої методики.

Результати формуючого експерименту підтверджують, що запропонована методика формування управлінської компетентності в галузі модельного бізнесу у студентів позитивно впливає на якість професійної освіти.

До сучасного менеджменту додається вимога диверсифікації – багатопрофільності. Сучасний менеджер моди повинен не тільки теоретично, а й практично орієнтуватися у питаннях історії та індустрії моди, соціальної психології, знати сучасні соціально-культурні процеси в галузі моди, орієнтуватися в механізмах і процедурах прийняття рішень в сучасному політичному житті, мати вишукане почуття смаку, гармонії, стилю, володіти кількома іноземними мовами, бути розвинутим в плані моралі та інтелектуальної культури.

ВИСНОВКИ

1. Соціально-економічні зміни в суспільстві зумовлюють необхідність професійної підготовки фахівців. Впровадження ступеневої освіти посилює мобільність випускників на ринку праці, сприяє їхній конкурентоспроможності.

Вищі навчальні заклади нового типу мають реальні можливості для інноваційної діяльності, розробки і впровадження авторських програм і методик підготовки спеціалістів, зокрема, для роботи в закладах та установах модельного бізнесу. Зміст управлінської підготовки студентів вищих навчальних закладів з менеджменту модельного бізнесу постає як нове динамічне утворення, а тому важливого значення набуває професійна підготовка керівника будь-якого управлінського підрозділу.

2. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури зроблено висновок, що управлінські уміння і навички формуються планомірно, за допомогою вирішення типових управлінських завдань. Обґрунтовано структуру таких управлінських умінь і навичок спеціаліста з управління закладами та установами модельного бізнесу, як використання знань сучасної теорії управлінської діяльності; аналізу управлінської ситуації; алгоритмізації власної виробничої діяльності і передбачення її наслідків; вироблення рішень у нестандартних виробничих ситуаціях; встановлення ділових стосунків; долання комунікативних бар’єрів; підтримка стилю та іміджу поведінки.

3.Теоретичний аналіз проблеми дослідження та результати констатуючого експерименту дали можливість обґрунтувати методику формування управлінських умінь і навичок студентів, яка включає такі етапи їх формування: здобуття студентами знань науково-теоретичних основ управління, менеджменту; вміння використовувати здобуті теоретичні знання у професійній діяльності.

4. Запропонована та експериментально перевірена методика формування управлінських умінь і навичок студентів побудована на основі принципів індивідуалізації навчання, інтегрованого підходу, наступності, а також з урахуванням традицій науки сучасного менеджменту, специфіки роботи в закладах та установах модельного бізнесу.

5. Вперше теоретично і методично обґрунтовані положення про організацію наскрізної практичної підготовки менеджерів модельного бізнесу.

Застосований нами метод перевірки спрямованості управлінських умінь і навичок у майбутніх менеджерів модельного бізнесу забезпечив достатню застосовуваність результатів дослідження, відобразив цілісність підходу до оцінювання якості фахової підготовки менеджерів модельного бізнесу.

Результати дослідження дають підстави вважати, що: опрацьований підхід сприяє оптимізації процесу, визначені завдання реалізовані, мету досягнуто, гіпотеза підтвердилась за умови, якщо спрямованість економічної освіти студентів, які готуються до управлінської діяльності в галузі модельного бізнесу, здійснюється шляхом спеціально організованої наскрізної практичної підготовки. В цьому випадку підвищується ефективність формування управлінських умінь і навичок у майбутніх фахівців. Сукупність одержаних наукових висновків та практичних рекомендацій має важливе значення для професійної підготовки фахівців у закладах професійної освіти.

Проведене дослідження уможливлює розробку таких рекомендацій:– 

сприяти створенню підручників і дидактичних посібників з курсу “Основи підприємницької та управлінської діяльності менеджерів модельного бізнесу” для студентів вищих навчальних закладів ;– 

відкрити рубрику “Топ-менеджер” у журналі “Рідна школа” з питань використання сучасних інформаційних технологій та інноваційних методик навчання при підготовці спеціалістів до управлінської діяльності у сфері малого та середнього бізнесу;– 

запропонувати періодично проводити всеукраїнські конференції студентів вищих навчальних закладів з теорії і практики сучасного менеджменту модельного бізнесу.

До подальших напрямів дослідження цієї важливої проблеми вважаємо за доцільне віднести: дослідження обсягу управлінських умінь і навичок для студентів вищих навчальних закладів; виявлення педагогічних умов позааудиторної виховної роботи з формування мовної та професійної культури студентів; здійснення порівняльно-педагогічного аналізу системи управлінської підготовки менеджерів модельного бізнесу в зарубіжних країнах.

Список опублікованих праць, які розкривають
основні положення дисертації

Основний зміст дисертації відображено у 8 публікаціях, серед яких:

Локшин В.С. Психолого-педагогічні особливості професійної підготовки сучасного менеджера моди // Рідна школа. – 2002. – №2(865) (лютий). – С.33-34.

Локшин В.С. Педагогічні аспекти моди як форми субкультури //Рідна школа. – 2002. – №4(867) (квітень). – С. 38-39.

Локшин В.С. Педагогічні аспекти підготовки менеджера індустрії моди //Теоретичні питання культури, освіти та виховання. – К.: Вид. центр КНЛУ, НМАУ, 2002. – Зб. № 19. – С. 7-10.

Локшин В.С. Педагогічні засади формування управлінських навичок у менеджерів модельного бізнесу //Теоретичні питання культури, освіти та виховання. – К.: Вид. центр КНЛУ, НМАУ, 2002. – Зб. № 21.

Локшин В.С. Психолого-педагогічні чинники моди як форми субкультури //Гуманізація навчально-виховного процесу: Наук.-метод. зб. – Слов’янськ, 2001. – Вип. ХV. – С. 78-83.

Локшин В.С. Психолого-педагогічні засади підготовки менеджера з урахуванням розвитку управлінських шкіл //Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВУЗі. – Рівне: Волинські обереги, 2002 р. – Вип. 3. – С.190-192.

Локшин В.С. Методичне забезпечення підготовки менеджера модельного бізнесу. – К., 1998. – 27 с. – Укр. – Деп.; М.: ИНИОН РАН (Зб. “Депонированные научные работы”), 1999. – №14Р–99.

Локшин В.С. Програма наскрізної практики спеціальності “Менеджмент модельного бізнесу”. – КНУКІМ, 1999. – 9 с.

АНОТАЦІЇ

Локшин В.С. Педагогічні основи підготовки менеджерів модельного бізнесу. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Київ: Інститут вищої освіти АПН України, 2002.

Дисертацію присвячено проблемі формування управлінських умінь і навичок студентів вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку спеціалістів з управління для роботи в закладах та установах модельного бізнесу. Теоретично обґрунтовано сутність, структуру і зміст професійної підготовки спеціалістів для виконання управлінських дій в закладах та установах модельного бізнесу, визначено обсяг управлінських умінь і навичок спеціаліста, розроблено та експериментально доведено ефективність методики їх формування у процесі теоретичного навчання, наскрізної практичної підготовки та позааудиторній роботі.

Поняття компетентності менеджерів модельного бізнесу, крім власне професійної підготовки, включає також і зміст, що має в основному позапрофільний характер.

Вимогами до компетенції і професіоналізму сучасного менеджера моди є: знання технології виробництва, організації фінансового контролю і маркетингу, культурологічних і гуманітарних аспектів діяльності.

У загальних висновках викладено основні результати теоретичної та методичної розробки проблеми професійної підготовки менеджерів модельного бізнесу.

Ключові слова: управлінські уміння і навички, формування управлінських умінь і навичок, наскрізна практична підготовка, управлінська ситуація, управлінська компетентність, менеджмент модельного бізнесу.

Локшин В.С. Педагогические основы подготовки менеджеров модельного бизнеса. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Киев: Институт высшего образования АПН Украины, 2002.

Диссертация посвящена проблеме формирования управленческих умений и навыков у студентов высших учебных заведений, в которых осуществляется подготовка специалистов по управлению заведениями и организациями модельного бизнеса

На основании теоретического анализа раскрыты социально-экономические факторы, влияющие на интерес общества к теории и практике управления, повышение эффективности хозяйствования, управления производством и персоналом, расширение влияния предпринимательства. Результаты теоретического изучения источников по исследуемой проблеме позволили обосновать сущность, содержание, разработать структуру, определить объем управленческих умений и навыков менеджеров модельного бизнеса. Учебный процесс в области менеджмента модельного бизнеса должен обеспечить подготовку студентов к организации работы персонала, использованию материально-технической базы, оптимальных форм и средств роботы с потребителями товаров и услуг моды. Кроме того, студенты должны быть сориентированы на эффективное коммуникативное взаимодействие. Методика формирования управленческих умений и навыков у менеджеров модельного бизнеса учитывает обозначенную специфику, отвечает принципу объединения теоретического обучения и сквозной практической подготовки в реальных условиях, обеспечивает подготовку выпускников к управленческой деятельности, включая их в активную учебную и производственную деятельность в соответствии с уровнем овладения профессией. Максимальному сближению интересов и потребностей студентов способствует сквозная практическая подготовка, демонстрирующая разные аспекты профессиональной деятельности и способствует ознакомлению студентов с коммерческой (предпринимательской) деятельностью.

Разработанная и экспериментально проверенная программа курса “Топ-менеджер” способствует расширению профессионального кругозора студентов, развитию профессиональных интересов, – управленческих, творческих способностей, постоянному самосовершенствованию, самообразованию, самовоспитанию студентов, формированию управленческих умений и навыков, профессиональной компетентности.

Обобщенные результаты формирующего експеримента свидетельствуют об еффективности предложенной методики. Так, у студентов повысился интерес к теории и практике современного менеджмента.

Управленческая деятельность является профессиональной сферой, имеющей большую економическую и социальную значимость. Управленческая компетентность, представляет собой личный опыт, интуицию, импровизацию, профессиональные знания, умения и навыки. Результаты формирующего експеримента подтверждают, что предложенная методика формирования управленческой компетентности в сфере модельного бизнеса у студентов положительно влияет на качество профессионального образования. Современный менеджер моды это не просто специалист знающий свое дело.

Все это выдвигает новые требования к компетентности и профессионализму современного менеджера моды.

Современный менеджер моды должен не только теоретически, но и практически ориентироваться в истории и индустрии моды, в социальной психологии, знать современные социально-культурные процессы сферы моды, ориентироваться в механизмах и процедурах принятия решений в современной политической жизни, иметь чувство вкуса, гармонии, стиля, владеть иностранными языками.

Требования к управленческой компетентности менеджеров моды радикально изменяют представления о профессионализме менеджеров моды. В настоящее время они должны ориентироваться в маркетинге товаров и услуг сферы моды, быть экономически и юридически грамотными специалистами, компетентными в вопросах менеджмента.

Ключевые слова: управленческие умения и навыки, формирование управленческих умений и навыков, сквозная практическая подготовка, управленческая ситуация, управленческая компетентность, менеджмент модельного бизнеса.

V. S. Lokshin. Pedagogic Principles of Training of Managers in Fashion- modeling Business - Manuscript.

Thesis for a candidate’s degree by the specialty - 13.00.04. - Theory and Methods of Vocational Education. - Institute of High Education of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kiev, 2002.

This thesis is dedicated to the matters of formation of management skills of university students who will eventually graduate as skilled managers in the fashion model industry. The thesis gives a special attention to the specific features of training of skilled staff for the fashion-modeling business in the conditions of market economy and flexible demand.

The thesis provides theoretical grounds of the sense, structure and contents of the managerial skills required by the future specialists for a successful performance of managerial functions in the fashion-model business, as well as a description of managerial skills of such specialists. The thesis also provides a practical evidence of the efficiency of skill formation methods in the process of theoretical studies and comprehensive practical lessons and extracurricular work.

Key words: management skills, formation of management skills, comprehensive practical training, situational management, individual industrial training, management situation, management of the fashion-model business.