Загальна характеристика роботи
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МАЗУР БОРИС МИКОЛАЙОВИЧ
УДК 634.723:631.526.32 (477)
ГОСПОДАРСЬКО-БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НОВИХ ТА
ПЕРСПЕКТИВНИХ СОРТІВ СМОРОДИНИ
В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
06.01.07 – плодівництво
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
КИЇВ – 2003
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України
Науковий керівник кандидат сільськогосподарських наук, доцент
Гонтар Василь Терентійович, кафедра садівництва
Національний аграрний університет
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор,
академік УААН
Кондратенко Петро Васильович
Інститут садівництва УААН, директор
кандидат сільськогосподарських наук
Кучер Микола Федорович
Мліївський інститут садівництва ім. Л.П. Симиренка
УААН, завідувач відділу ягідних культур
Провідна організація Уманська державна аграрна академія, кафедра плодівництва і виноградарства, Міністерство аграрної політики України,
м.Умань
Захист відбудеться “19” червня 2003 р. в “10” годин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .004.04 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ – 41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці НАУ за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 41.
Автореферат розісланий “16” травня 2003 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Балабайко В.Ф.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність досліджень. Підвищення попиту населення України на плодово-ягідну продукцію, зумовлює необхідність збільшення виробництва ягід та розширення сортименту смородини. Виробник зацікавлений у високоврожайних, комплексностійких сортах, різних строків достигання плодів.
Як відомо, насадження плодових і ягідних культур характеризуються високим рівнем пестицидного навантаження. Практика свідчить, що впровадження у виробництво стійких проти хвороб і шкідників сортів дозволяє виключати, або удвічі зменшити кількість обприскувань, енергетичних та матеріальних витрат.
Для продовження періоду споживання свіжих ягід і полегшення організації збирання врожаю актуальним є вивчення та виділення сортів різних строків достигання, особливо надраннього.
Вивчення біологічних особливостей та виділення кращих сортів смородини за комплексом господарсько-цінних ознак в зоні Лісостепу України має важливе значення при вдосконаленні сортименту для промислових насаджень цієї культури.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Науково-дослідна робота за темою дисертації проводилась відповідно до завдання за № 110/32 тематичного плану Національного аграрного університету “Створити високоврожайні і стійкі проти хвороб сорти смородини та впровадити їх у виробництво”. Номер державної реєстрації 0196 U 013086.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є вивчення нових і перспективних сортів смородини селекції Національного аграрного університету та виділення кращих за комплексом цінних господарсько-біологічних ознак для їх впровадження у виробництво і селекційні програми.
У процесі досліджень вирішувалися такі завдання:
- вивчити особливості росту і розвитку нових сортів у ґрунтово-кліматичних умовах даної зони;
- визначити стійкість рослин проти найбільш шкодочинних хвороб і шкідників;
- вивчити особливості плодоношення, формування врожаю і якості плодів;
- отримати на основі міжвидової і міжсортової гібридизації перспективних форм, всебічне вивчення їх та виділення кращих з них;
- оцінити економічну ефективність вирощування нових сортів та гібридів;
- розмножити і впровадити у виробництво нові та перспективні сорти смородини селекції НАУ.
Об’єктом дослідження є дослідження 10 нових сортів смородини селекції кафедри садівництва НАУ (автор Шеренговий П.З.). Контролем були 3 сорти різних груп стиглості, що занесені до Реєстру сортів рослин України.
Предметом дослідження є вивчення фенологічних особливостей, росту та розвитку, продуктивності, стійкості проти хвороб та шкідників, економічної ефективності вирощування, придатності для механізованого збирання врожаю новостворених сортів смородини в умовах Лісостепу.
Методи досліджень. Дослідження проведені на основі польових, лабораторно-польових та лабораторних дослідів із застосуванням загальноприйнятих агрономічних, фізіологічних, економічних методик та статистичних методів обробки наукових даних.
Наукова новизна та практична цінність роботи. Вперше в умовах північної частини Лісостепу вивчені нові сорти смородини селекції кафедри садівництва НАУ. Проведено порівняльну оцінку груп сортів за продуктивністю, швидкоплідністю, самоплідністю, стійкістю проти хвороб та шкідників, якістю ягід, придатністю для механізованого збирання ягід та іншими господарсько-біологічними ознаками. Кращі з них передані в Державне сортовипробування – Мрія Києва, Пам’ятна, Прем’єра, Голосіївська 2. Сорти Дочка Ворскли та Говтва занесені до Реєстру сортів рослин України з 2000 р.
Створено цінні сорти і гібриди для використання у селекційній роботі в якості батьківських форм, які є стійкими проти комплексу несприятливих умов довкілля та потенціальною врожайністю 15-18 т/га.
Впровадження у виробництво. З метою впровадження у виробництво результатів досліджень у навчально-дослідному саду плодоовочевого факультету НАУ створено маточні насадження нових і перспективних сортів смородини. Восени 2002 р. висаджено близько 20 тис. шт. живців нових сортів для вирощування саджанців та їх реалізації господарствам і населенню. Весною 2000 року в господарстві “Іванковичі” Київської області закладено насадження смородини сортами селекції кафедри садівництва НАУ на площі 4 га та протягом 2001 і 2002 рр. у господарствах Івано-Франківської області на площі 6 га.
Апробація роботи. Результати досліджень щорічно доповідались та обговорювались на засіданнях вченої ради і науково-методичних конференціях професорсько-викладацького складу плодоовочевого факультету НАУ (1999 – 2002).
Публікації. Автором дисертації опубліковано 5 статей за темою наукової роботи, з них 4 – у фаховах виданнях.
Особистий внесок здобувача. Наукові дослідження, аналітична робота, обробіток і аналіз експериментальних даних виконані здобувачем особисто.
Структура та об’єм дисертації. Дисертаційна робота виконана на 150 сторінках машинописного тексту і складається з 8-ми розділів, висновків, рекомендацій виробництву, містить 29 таблиць, 7 рисунків. Список використаної літератури – 256 джерел, у т.ч. 30 іноземних.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Умови та методика проведення досліджень. Дослідження проводилися протягом 1999-2002 рр. у насадженнях смородини навчально-дослідного саду Національного аграрного університету (м. Київ) у зоні Лісостепу України.
Клімат помірно континентальний. За багаторічними даними середня річна температура повітря становить 7,30С. Середня багаторічна температура найбільш холодного місяця січня – -6,5 0С, а найбільш теплого липня – +19,8 0С. Мінімальна температура згідно з даними багаторічних спостережень становить -360С, а максимальна +39 0С.
Сума активних температур вище 100С у межах 2560-27000С.
Кількість днів з середньодобовою температурою вище 100С – 160-170. Дана зона забезпечена опадами, річна норма за багаторічними спостереженнями складає 636 мм. Основна кількість їх (450 мм) випадає протягом вегетаційного періоду. Осінні приморозки у зоні проведення досліджень починаються в першій декаді жовтня, а весняні – закінчуються в першій декаді травня.
Грунт дослідних ділянок – дерново-середньоопідзолений. За механічним складом – крупнопилуватий легкосуглинковий, за трудністю механізованого обробітку належить до групи легких.
Схема садіння рослин у досліді – 3,00,7 м. У колекційному вивченні по 5 облікових рослин кожного сорту, в конкурсному – по 10 у 3-х повтореннях.
Дослідження проводилися згідно з “Програмою та методикою сортовивчення плодових, ягідних та горіхоплідних культур” (Мічуринськ, 1973; Орел, 1999).
Фенологічні фази розвитку сортів смородини
Початок вегетації. Дослідженнями встановлено, що для початку вегетації сортів смородини в умовах північної частини Лісостепу України необхідна сума позитивних температур у межах 43-840С. Початок розпускання бруньок визначався погодними умовами та біологічними особливостями сорту. У даній місцевості початок вегетації смородини, в середньому за роки досліджень, відмічається наприкінці другої – початку третьої декади березня. Різниця у строках початку вегетації між ранніми та пізніми сортами становить близько 8 днів. До ранньовегетуючих сортів належать Сіянець Голубки, Мрія Києва, Дружба (17-18.03). Через 7-8 днів вегетацію починають Голосіївська 2 та Княжицька 15. Більшість сортів, що вивчались, за цим показником належать до середніх.
Цвітіння сортів смородини настає в середньому через 25-37 діб після початку вегетації. Найпершими починають фазу цвітіння сорти ранньостиглої групи. Приблизно через 7 днів зацвітають пізньостиглі сорти. Цей інтервал між сортами потрібно враховувати при закладанні насаджень смородини, особливо в умовах, де існує загроза весняних заморозків. Тривалість цвітіння за роки досліджень становить 6-12 діб і залежить від погодних умов та біологічних особливостей сорту.
Фаза цвітіння в усіх сортів припадає на другу половину квітня – початок травня.
Встановлена пряма залежність між початком вегетації та настанням інших фенологічних фаз розвитку. Тобто сорти, що рано розпочинають вегетацію, раніше зацвітають, формують стиглі ягоди та закінчують вегетацію.
Достигання ягід наступає, залежно від умов року, через 43-60 днів після початку цвітіння при досягненнні суми позитивних температур 948-11750С. Група ранньостиглих сортів починає цю фазу в перших числах червня. В окремі роки (2000, 2002) у сорту Мрія Києва початок достигання спостерігався в кінці травня. Це пояснюється сприятливими погодними умовами та біологічними особливостями сорту. У пізньостиглих сортів початок достигання відмічено у третій декаді червня, а масове через 7-10 днів і залежить від біологічних особливостей сорту та погодних умов.
При закладанні насаджень смородини потрібно звертати увагу на строки достигання ягід. Адже, підібравши певні сорти, можна продовжити період споживання та реалізації ягід, а також полегшити роботи під час збирання врожаю.
Ріст пагонів. Дані досліджень свідчать, що у більшості сортів смородини початок росту пагонів спостерігався наприкінці квітня. Раніше починаються ростові процеси у сортів Сіянець Голубки та Мрія Києва, найпізніше – у сортів Голосіївська 2 і Княжицька .
Важливим для розмноження сортів здерев’янілими живцями, механізованого збирання врожаю і догляду за насадженнями є раннє закінчення росту пагонів. За цим показником необхідно відзначити сорти Дружба та Мрія Києва. Найдовше ростуть пагони у Зеленої Димки та Голосіївської 2.
Кінець вегетації настає, як правило, у жовтні. Першими закінчують вегетацію сорти Сіянець Голубки, Мрія Києва і Дочка Ворскли, останніми – Прем’єра та Сіянець Багіри.
Період спокою. Період спокою у плодових та ягідних культур пов’язаний із зимостійкістю рослин. Знання цієї властивості допомагає встановити можливість акліматизації сортів у даній місцевості. Саме тривалість періоду спокою визначає зимостійкість смородини, особливо за третім та четвертим компонентами зимостійкості.
Результати вивчення періоду спокою дослідних сортів смородини свідчать, що середня тривалість його знаходиться в межах 180-191 днів. Вступ рослин у стан спокою спостерігався в середньому у серпні, а найбільш ранній зафіксовано у третій декаді липня 1999 р.
Вихід сортів смородини зі стану спокою спостерігався в кінці січня – третій декаді лютого. Найбільш коротким за тривалістю період спокою був у 2001-2002 рр. (169 – 178 днів), а найбільш довгим – 2000-2001 рр. (186 – 204 днів).
За роки досліджень кліматичні умови зимового періоду були сприятливими для смородини, тому негативного впливу на стан рослин не відмічено. Сорти з коротким періодом спокою і раннім виходом з нього мають більшу ймовірність пошкодження генеративних органів у зимовий період. Раннім виходом зі стану спокою характеризуються Сіянець Голубки, Мрія Києва, більш пізнім – Голосіївська 2, Пам’ятна, Народна і Чорний Жемчуг.
Зимостійкість смородини – важлива господарсько-біологічна ознака, яка впливає на врожайність культури і є лімітуючим фактором вирощування сортів в окремих регіонах.
На основі результатів багаторічних досліджень у зоні Лісостепу із п’яти компонентів зимостійкості найбільш важливими виявилися третій і четвертий, а саме:
- збереження зимостійкості в період потеплінь;
- здатність набувати стійкості після потеплінь.
У кінці зими у зоні Лісостепу спостерігається потепління в денний час і зниження температури у нічний. За таких умов рослини вдень нагріваються, що зумовлює початок фізіологічних процесів у них, а вночі низькі температури можуть пошкоджувати генеративні органи бруньок. У роки наших досліджень погодні умови були сприятливими для рослин за третім і четвертим компонентами зимостійкості.
Смородина – ранньоквітуюча рослина, тому є небезпека пошкодження весняними приморозками генеративних органів. У 1999 та 2000 рр. спостерігались весняні приморозки –3,20С та – 2,1 відповідно під час цвітіння смородини, що викликало пошкодження зав’язі та квіток у сортів. Встановлено, що пошкодження квіток було дещо менше, ніж зав’язі.
Необхідно відмітити, що сорти по-різному пошкоджувалися весняними приморозками. На основі аналізу результатів досліджень можна зробити висновок, що більш стійкими є сорти пізньоквітуючі. Із досліджуваних сортів, які слабо пошкоджуються весняними приморозками, із групи ранньостиглих є Мрія Києва, середньостиглих – Пам’ятна, Говтва, пізньостиглих – Голосіївська 2. Останню рекомендуємо використовувати в селекційній роботі як джерело пізнього квітування і достигання плодів та стійкості проти весняних приморозків.
Ріст та розвиток рослин визначає їх урожайність. Внаслідок вивчення росту прикореневих пагонів та обростаючих гілок встановлено, що інтенсивний ріст починається через місяць після початку вегетації. На інтенсивність росту пагонів впливає температурний режим, наявність вологи та поживних речовин у ґрунті. Низька або висока температура, надлишок чи дефіцит вологи сповільнюють або прискорюють ріст пагонів.
Найбільш інтенсивно ростуть пагони з третьої декади квітня до середини червня. Після цього ростові процеси послаблюються і в кінці липня у більшості сортів закінчуються. У цей час формуються верхівкові бруньки, пагони набувають забарвлення, що характерне для сорту. Більш інтенсивно ростуть прикореневі пагони. Їх прирости можуть досягати за сприятливих умов більше 2 см за добу, тоді як приріст обростаючої деревини за добу в цей час не перевищує 1 см.
За результатами наших спостережень та проведених біометричних обліків можна зробити висновок, що сорти смородини відрізняються між собою за наростанням надземної частини і пагоноутворювальною здатністю.
Середня сумарна довжина річних приростів куща досягала від 9,4 до 18,8 м. Найбільшою довжиною річного приросту характеризуються сорти Дочка Ворскли, Народна, Прем’єра і Пам’ятна - 18,1-18,8 м, найменшою – Сіянець Багіри та Сіянець Голубки – 9,4-9,7 м.
До сортів, які здатні утворювати на кущі велику кількість пагонів заміщення, належать Дочка Ворскли, Чорний Жемчуг і Голосіївська 2 – 5,2-5,5 шт. Малу кількість нульових пагонів утворюють сорти Сіянець Голубки та Княжицька 15 – по 3,5 шт. Найбільші пагони у сортів Зелена Димка, Мрія Києва, Говтва. Їх довжина досягає 70 см.
Сорти з великою довжиною річного приросту (понад 18,5 м) швидко загущуються і потребують обрізування, щоб не знизити якісні показники врожаю. Основна маса досліджуваних сортів має довжину річного приросту 13,4-18,2 м/кущ. Для таких сортів характерне закладання врожаю по усьому об’єму крони.
Вивчення розмірів та форми кущів різних сортів смородини, а також площ, які вони займають, дали можливість визначити оптимальні схеми їх садіння. За висотою кущів усі сорти належать до середньорослих, крім Дружби, Прем’єри та Княжицької , які належать до низькорослих. Оптимальна схема садіння для більшості досліджуваних сортів є 2,50,7 м, лише для Зеленої Димки, Пам’ятної та Чорного Жемчуга – оптимальна площа живлення становить 3,00,7 м.
В останні роки велику увагу приділяють швидкоплідним сортам, які на однорічних прикореневих пагонах формують бруньки з генеративними органами. Чим більше таких бруньок, тим вища врожайність куща на другий рік після посадки або після зрізування надземної частини на відновлення.
Найменшу кількість плодових бруньок на 1 м приросту мали Сіянець Багіри – 42% від загальної та Княжицька 15, Дружба і Народна – 53-58%. Найбільша кількість генеративних бруньок відмічена у Чорного Жемчуга і Говтви – 91-93%. Ці сорти на другий рік після посадки при належній агротехніці можуть давати 2,5-3,0 кг ягід з куща.
Площа листкової поверхні. На всі процеси життєдіяльності рослин і формування господарського врожаю впливає величина площі листкової поверхні. Фотосинтез листків є важливим фізіологічним показником, за яким можна визначити реакцію сортів смородини на різні умови зовнішнього середовища та їх адаптивну властивість.
Найбільша площа листкової поверхні на одному гектарі була у сортів Дочка Ворскли – 22,1 тис. м2 (ранньостигла група). Зелена Димка, Пам’ятна та Говтва утворюють найбільшу асиміляційну поверхню у групі середньостиглих сортів – 21,0-21,2 тис. м2/га. Голосіївська 2 (пізньостигла група) утворює 21,9 тис. м2/га листкової поверхні. Площу листкової поверхні визначають, насамперед, погодні умови вегетації та рівень агротехніки.
Плодоношення і продуктивність сортів смородини
Самоплідність. Вивчення ступеня самоплідності нових сортів смородини в умовах Лісостепу України вказує на значну їх відмінність за цим показником. Це пояснюється тим, що не у всіх сортів у межах квітки можливе запилення своїм пилком без участі комах-запилювачів.
Згідно із загальноприйнятим групуванням, сорти смородини за ступенем самозапилення поділені на п’ять груп. Досліджувані нами сорти віднесені до трьох груп:
1. Високосамоплідні, у яких зав’язування ягід від природного самозапилення було вище 50% – Дочка Ворскли, Пам’ятна, Голосіївська 2.
2. Сорти з доброю самоплідністю, у яких зав’язалось ягід у межах 30-50%. Це основна кількість наших сортів, серед яких найвищий показник у Говтви – 46,5%.
3. Сорти із середньою самоплідністю (20-30%). До таких належить Княжицька – 29,1%.
Сортів із низькою самоплідністю (3-20%) і самобезплідних (нижче 3%) у наших дослідах не виявлено.
Для підвищення врожайності смородини, крім самоплідності, важливе значення має перехресне запилення, завдяки якому підвищується кількість життєздатних зародків, збільшується відсоток зав’язування ягід та їх середня маса.
Ми вивчали перехресне запилення кожного сорту смородини в межах групи стиглості. Результати показали, що величина зав’язування ягід та середня маса їх залежить від сорту-запилювача. У групі ранньостиглих сортів кращим сортом-запилювачем виявилася – Дочка Ворскли, середньостиглих – Говтва і Пам’ятна, пізньостиглих – Голосіївська 2.
Урожайність сортів смородини є головною господарсько-цінною ознакою сорту. Її складовими є такі елементи продуктивності як кількість ягід у гроні, середня маса ягід, щільність плодових утворень на гілках, кількість плодоносних гілок у кущі. Крім того, польова врожайність безпосередньо пов’язана із самоплідністю сорту та осипанням ягід, його адаптаційними властивостями (зимостійкість, стійкість проти хвороб і шкідників та несприятливих погодних умов під час вегетації).
За роки досліджень вивчена врожайність 10 нових сортів смородини селекції кафедри садівництва НАУ. Результати наведені у таблиці 1.
Аналіз середньої врожайності за роки досліджень показав, що до найбільш врожайних ранньостиглих сортів належить Дочка Ворскли – 88 ц/га, що на 52,2% більше від контролю, середньостиглих – Говтва, Прем’єра та Пам’ятна (84,3-93,5 ц/га), у яких цей показник на 8,1-19,9% вищий, ніж у контрольного сорту Зелена Димка. Найвищою врожайністю у пізньостиглих сортів характеризується Голосіївська 2 – 99,8 ц/га, що на 15,3 ц/га більше від контролю.
Таблиця 1 – Врожайність сортів смородини ц/га, (1998 р. садіння, 3,00,7 м)
Сорт | Рік | Середнє | % до контролю | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | Ранньостиглі
Сіянець Голубки (к*) | 36 | 52 | 74 | 69 | 57,8 | 100
Мрія Києва | 31 | 43 | 84 | 86 | 61,0 | 105,6
Дружба | 38 | 54 | 76 | 89 | 64,3 | 112,2
Дочка Ворскли | 51 | 73 | 112 | 116 | 88,0 | 152,2
НІР05 | 6,8 | 7,9 | 13,8 | 11,8 | Середньостиглі
Зелена Димка (к) | 46 | 66 | 101 | 99 | 78,0 | 100
Говтва | 59 | 89 | 114 | 112 | 93,5 | 119,9
Пам’ятна | 57 | 75 | 106 | 99 | 84,3 | 108,1
Прем’єра | 60 | 80 | 98 | 102 | 85,0 | 109,0
Сіянець Багіри | 41 | 58 | 89 | 81 | 67,3 | 86,3
НІР05 | 7,8 | 10,7 | 11,4 | 13,1 | Пізньостиглі
Чорний Жемчуг (к) | 54 | 78 | 102 | 104 | 84,5 | 100
Народна | 56 | 69 | 94 | 84 | 75,8 | 89,7
Княжицька 15 | 49 | 61 | 78 | 77 | 66,3 | 78,5
Голосіївська 2 | 69 | 91 | 121 | 118 | 99,8 | 118,1
НІР05 | 8,4 | 10,7 | 15,2 | 13,3 | Примітка: к* - контроль
Щільність врожаю. Враховуючи відмінності сортів за об’ємом крони куща, показники урожайності у кілограмах з куща не дають повної уяви про потенційні можливості сорту. Тому оцінювати сорти смородини доцільно за коефіцієнтом щільності врожаю, який запропонував Є.П. Кумінов (1973). Показник щільності врожаю ягід може змінюватися залежно від погодних умов року. Найбільшу цінність мають сорти зі щільністю врожаю ягід понад 2 кг/м3.
Проведені дослідження дали змогу виділити сорти інтенсивного типу за показником щільності врожаю. До сортів з дуже високою щільністю врожаю ягід належать Говтва і Голосіївська 2 – вище 2,5 кг/м3. Високу щільність врожаю (1,6-2,5 кг/м3) мають сорти Мрія Києва, Дочка Ворскли, Зелена Димка, Пам’ятна і Чорний Жемчуг.
Важливим показником потенційної продуктивності смородини є довжина грона, кількість і середня маса ягоди. Довжина грона у досліджуваних сортів була 5,0-8,3 см, кількість ягід у гроні 6,0-9,3 шт., а їх середня маса 0,9-1,7 г. У ранньостиглих сортів найбільшою довжиною грона та кількістю ягід характеризується Дочка Ворскли, а масою ягоди – Мрія Києва, яка завдяки цьому має найвищу продуктивність грона. Сорти Зелена Димка та Говтва (середньостиглі) утворюють найбільшу кількість ягід у гроні при дещо меншій їх масі. За крупноплідністю у цій групі виділяються сорти Пам’ятна (1,7 г) та Прем’єра (1,5 г). Серед пізньостиглих сортів кращими за цим показником є Чорний Жемчуг і Голосіївська 2.
Отже, для створення високопродуктивних насаджень смородини потрібно використовувати сорти Дочка Ворскли, Мрія Києва, Пам’ятна, Говтва і Голосіївська .
Формування врожаю. Продуктивність насаджень ягідних рослин залежить від цілого комплексу факторів: ґрунтових умов, конструкції, сортових особливостей, освітленості крони, температури і вологості повітря.
Біологічною особливістю смородини є плодоношення на однорічному прирості, де зосереджено близько 90% врожаю. У зв’язку з цим маса ягід на 1 м приросту може бути показником потенційної продуктивності культури. Встановлено, що на однорічному прирості формується 73,9-89,7% врожаю майбутнього року. Найбільше генеративних бруньок відмічено у сортів Дочка Ворскли, Говтва, Голосіївська 2 та Чорний Жемчуг (82,9-89,7%). Найбільшу кількість генеративних бруньок на однорічному прирості мають сорти, похідні європейського, сибірського підвидів та смородини дикуші, а найменшу – сорти європейського походження.
Якість ягід нових сортів смородини
До якісних показників плодів смородини належать маса та одномірність ягід, їх хімічний склад, дегустаційна оцінка, які характеризують смакові, харчові та технологічні властивості продукції.
За результатами досліджень до групи крупноплідних належать Прем’єра і Пам’ятна, Мрія Києва, Дочка Ворскли, Зелена Димка, Народна і Голосіївська 2 (1,6-1,9 г).
Плоди використовують здебільшого для їх переробки. В останні роки створено ряд сортів з високими смаковими якостями ягід, що дає змогу споживати їх свіжими. Смакові властивості ягід залежать від співвідношення цукрів та кислот, вмісту в них сухих речовин. Дегустаційна оцінка ягід випробовуваних сортів знаходиться в межах 4,2-4,8 бала. Високі смакові якості ягід характерні для Пам’ятної (4,8 бала), Прем’єри та Мрії Києва (4,6 бала). Дещо нижчою смаковою якістю характеризуються Сіянець Багіри, Зелена Димка, Княжицька 15, Чорний Жемчуг (4,2-4,3 бала).
Встановлена різниця між сортами за вмістом сухих розчиних речовин у ягодах. Найбільше їх у плодах сортів Мрія Києва, Дружба та Дочка Ворскли (13,9-14,2%). Менше вміщують сухих розчинних речовин плоди Прем’єри та Голосіївської 2 (12,3-12,5%).
За вмістом органічних кислот, які визначають смак ягід і продуктів переробки, сорти мають відмінності. Низька кислотність ягід у Зеленої Димки, Голосіївської 2, Прем’єри та Сіянця Голубки (2,4%). Більша величина цього показника у сортів Дружба та Дочка Ворскли, відповідно, 3,4-3,6%. Вміст цукрів у ягодах знаходиться в межах 7,2-9,2%. Високий вміст цукрів характерний для сортів Пам’ятна та Мрія Києва (8,7-9,2%). Низьку цукристість мають сорти Сіянець Голубки, Чорний Жемчуг і Княжицька 15 (7,2-7,4%).
За вмістом аскорбінової кислоти сорти істотно відрізняються один від одного. У наших досліденнях цей показник був у межах 180-230 мг/100 г.
Згідно з методикою Л.І. Вигорова (1972), за вмістом аскорбінової кислоти сорти поділяються на чотири групи:
1. Високовітамінні (вміст вітаміну С в ягодах понад 250 мг/100 г). У наших дослідженнях таких сортів не виявлено.
2. З доброю вітамінністю (200-249 мг/100 г). До них належать Мрія Києва, Зелена Димка, Пам’ятна, Прем’єра, Сіянець Багіри, Народна і Голосіївська 2.
3. Середньовітамінні (150-199 мг/100г). До них належать Сіянець Голубки, Дружба, Говтва, Княжицька 15.
4. Низьковітамінні (менше 150 мг/100 г). Таких сортів у наших дослідженнях не виявлено. Отже, за вмістом аскорбінової кислоти дослідні сорти належать до другої та третьої груп.
Стійкість смородини проти хвороб та шкідників
Таблиця 2 – Стійкість сортів смородини проти хвороб та шкідників
(за даними епіфітотійного року в період 1999-2002 рр.)
Сорт | Ураження, бал | борошниста роса | септоріоз | стовпчас-та іржа | антракноз | брунько-вий кліщ
Ранньостиглі
Сіянець Голубки (к*) | 2 | 3 | 3 | 2 | 2
Мрія Києва | 2 | 2 | 2 | 1,5 | 1
Дружба | 2 | 2 | 2 | 0 | 1
Дочка Ворскли | 2 | 2 | 0 | 0,5 | 0
Середньостиглі
Зелена Димка (к) | 3 | 3 | 0 | 1,5 | 3
Говтва | 1 | 2 | 0 | 0,5 | 1
Пам’ятна | 2 | 3 | 3 | 0,5 | 1
Прем’єра | 2 | 3 | 4 | 1,5 | 1
Сіянець Багіри | 4 | 3 | 5 | 2 | 1
Пізньостиглі
Чорний Жемчуг (к) | 4 | 3 | 3 | 1,5 | 1
Народна | 3 | 3 | 4 | 1 | 1
Княжицька 15 | 3 | 3 | 3 | 2 | 2
Голосіївська 2 | 0 | 0,5 | 3 | 0 | 0
Примітка: к* - контроль
Відомо, що у боротьбі з хворобами смородини важливе значення має система агрозаходів. Серед методів захисту виділяються профілактичні, агротехнічні, хімічні і біологічні. Особливе місце належить впровадженню у виробництво сортів з підвищеною стійкістю проти небезпечних хвороб та шкідників.
Найбільш поширеними хворобами смородини у зоні Лісостепу України є борошниста роса, септоріоз, стовпчаста іржа та антракноз. Великої шкоди насадженням смородини завдає бруньковий кліщ. Результати вивчення стійкості нових сортів смородини проти хвороб та шкідників наведені у таблиці 2.Аналізуючи результати досліджень стійкості сортів смородини проти хвороб та шкідників, можна зробити висновок, що імунних сортів немає. Високою комплексною стійкістю проти хвороб та шкідників характеризуються сорти: з ранньої групи стиглості – Дочка Ворскли, середньостиглої – Говтва та Пам’ятна, пізньостиглої – Голосіївська 2. Остання є носієм стійкості проти борошнистої роси, септоріозу та антракнозу. Для Дочки Ворскли характерна стійкість проти антракнозу та брунькового кліща. Говтва є носієм стійкості проти стовпчастої іржі та антракнозу.
Ці сорти можуть бути використані у селекційній роботі на ознаку стійкості проти хвороб та шкідників.
Оцінка сортів смородини на придатність до механізованого збирання врожаю
Досліження проводилися відповідно до вимог, що прийняті науково-координаційною радою спеціалістів країн членів Ради Економічної Взаємодопомоги (1988). Згідно з ними сорту, визначеному як придатний для комбайнового збирання ягід, повинні бути властиві такі ознаки:
- висота куща не менше 1,2 м, гілки прямі поодинокі, стійкі до зламування, створюють кущ у вигляді перекинутого конуса, діаметр основних гілок 15-20 мм, ширина куща при основі не більше 35 см;
- врожайність – понад 60 ц/га;
- одночасність достигання ягід – не менше 90%, стиглі ягоди не осипаються, тривалість оптимального строку збирання не менше 7 днів;
- зусилля для відриву ягід від плодоніжки в період оптимальної стиглості – 50-150 г;
- зона плодоношення на кущі починається на висоті не менше 30 см від землі.
Результати придатності сортів для комбайнового збирання ягід наведені в таблиці 3.
Вивчення придатності нових сортів для механізованого збирання ягід за основними показниками свідчить, що переважна їх більшість придатна до механізованого збирання. Непридатними є сорти Сіянець Голубки та Мрія Києва за ознаками зусиля відриву від грона та роздушування. Найбільш придатними є:
- з ранньостиглої групи – Дочка Ворскли;
- з середньостиглої – Пам’ятна, Говтва;
- з пізньостиглої – Голосіївська 2.
Таблиця 3 – Придатність сортів для комбайнового збирання ягід
(середнє за 1999-2001 рр.)
Сорт | Форма крони куща | Одночас-ність достигання ягід, % | Діаметр основи куща,
м | Зусилля відриву від грона, г | Зусилля розду-шування,
г | Модель | Пряморосл. Напіврозл. | 90 | 0,35 | 50-150 | 200
Ранньостиглі
Сіянець Голубки (к*) | Напіврозл. | 88 | 0,35 | 163 | 113
Мрія Києва | Напіврозл. | 87 | 0,32 | 151 | 173
Дружба | Напіврозл. | 90 | 0,33 | 141 | 190
Дочка Ворскли | Пряморосл. | 94 | 0,30 | 88 | 315
Середньостиглі
Зелена Димка (к) | Напіврозл. | 91 | 0,38 | 98 | 353
Говтва | Пряморосл. | 94 | 0,36 | 74 | 345
Пам’ятна | Пряморосл. | 92 | 0,30 | 80 | 393
Прем’єра | Напіврозл. | 91 | 0,34 | 112 | 247
Сіянець Багіри | Напіврозл. | 91 | 0,32 | 99 | 240
Пізньостиглі
Чорний Жемчуг (к) | Напіврозл. | 91 | 0,38 | 60 | 258
Народна | Напіврозл. | 90 | 0,34 | 91 | 245
Княжицька 15 | Напіврозл. | 87 | 0,32 | 153 | 383
Голосіївська 2 | Пряморосл. | 90 | 0,29 | 122 | 373
Примітка: к* - контроль
Розмноження смородини
В останні роки селекціонерами створено ряд перспективних за продуктивністю і адаптивністю до умов вирощування сортів. Важливою ознакою їх швидкого поширення, враховуючи недостатню кількість маточних насаджень, є отримання якомога більше якісних саджанців з висаджених живців. Поряд з розробкою ефективних способів розмноження, застосуванням стимуляторів коренегенезу, на нашу думку, позитивний вплив на цей процес можуть мати більш ранні строки посадки живців.
Нами був закладений дослід з вкорінення здерев’янілих живців смородини за варіантами:
1) посадка живців 15.08 з 2-ма зеленими листками; | 6) посадка живців 15.10;
2) посадка живців 15.08 без листків; | 7) посадка живців 1.11;
3) посадка живців 1.09;
4) посадка живців 15.09; | 8) заготівля восени, посадка навесні;
5) посадка живців 1.10; | 9) заготівля і посадка живців навесні.
У результаті проведених досліджень встановлено, що найкраще вкорінюються здерев’янілі живці смородини з двома листками, висаджені в середині серпня і нарізані з пагонів, які закінчили ріст, але ще не перебувають у стані спокою. Такі живці характеризуються високою фізіологічною активністю. Теплий ґрунт у цей час та фізіологічна активність листя сприяють утворенню калюсу і значної кількості корінців. При цьому етап початкового коренеутворення у висаджених живців завершується восени, що дозволяє новій рослині навесні розпочати період активного росту. При більш пізніх строках осінньої посадки величина показника приживлюваності поступово зменшується до 65-70% у більшості сортів. Лише у сорту Голосіївська 2 цей показник становить 80%. Проте найменшою вона була при весняному садінні живців, особливо при весняній їх заготівлі. Лише половина висаджених живців утворили калюс. Помітного впливу сортових особливостей на укорінення живців не виявлено.
Вихід стандартних саджанців, зокрема 1 сорту, знаходиться в прямій залежності від строків посадки живців і меншою мірою від сортових особливостей. Чим раніше висаджені живці, тим більше стандартного матеріалу.
Отримані результати свідчать, що деякі сорти здатні давати більшу кількість саджанців першого сорту. У групі ранньостиглих сортів найвищим показником характеризується Дочка Ворскли, яка в усіх варіантах мала більший вихід саджанців першого сорту порівняно з контролем. У середньо- та пізньостиглих досліджуваних сортів вихід саджанців першого сорту приблизно однаковий з контролем.
При висадці живців наприкінці літа отримано найбільшу кількість саджанців першого сорту. Пізніші строки садіння живців призводять до зниження якісних показників саджанців. Найнижчими показниками приживлювання і виходу якісних саджанців характеризується весняна посадка живців.
Економічна ефективність вирощування нових сортів
Результати економічної ефективності вирощування нових сортів смородини в умовах Лісостепу України наведені в таблиці 4. Економічну ефективність вирощування нових сортів визначали відповідно до “Методики економічної оцінки типів насаджень сортів плодових та ягідних культур і результатів технологічних досліджень у садівництві” (1992). Дані про витрати коштів, праці взято з фактично виконаних обсягів робіт і діючих у Національному аграрному університеті та Інституті садівництва УААН норм виробітку і витрат матеріалів, їх вартості, тарифних ставок, витрат на амортизацію та ремонт основних засобів виробництва, загальновиробничі і загальногосподарські витрати.
Капітальні вкладення на створення 1 га насаджень з урахуванням вартості садивного матеріалу однакові для всіх варіантів і складають 24500 грн.
Виробничі витрати на 1 га насаджень знаходяться в прямій залежності від урожайності кожного сорту. Збільшення виробничих витрат у різних сортів викликане в першу чергу додатковими витратами на збирання врожаю. Але високий їх рівень урожайності забезпечує нижчу собівартість одиниці продукції (54,5–59,9 грн./ц).
Головним показником економічної оцінки сортів є рівень рентабельності виробництва ягід, прибуток з 1 га насаджень та строк окупності капітальних вкладень. Найбільший прибуток з 1 га можна отримати при вирощуванні високоврожайних сортів Дочка Ворскли, Говтва і Голосіївська 2 (16,8-19,5 тис. грн.) при високому рівні рентабельності.
Таблиця 4 – Економічна ефективність вирощування сортів смородини
(середнє за 1999-2002 рр.)
Сорт | Капітало-вкладення на 1 га, грн. | Виробничі витрати на 1 га, грн. | Урожайність, ц/га | Вартість продукції з 1 га, грн. | Собівартість 1 ц ягід, грн. | Прибуток з 1 га, грн. | Рівень рента-бельності, % | Ранньостиглі
Сіянець Голубки (к*) | 24500 | 4438 | 57,8 | 14450 | 76,8 | 10012 | 226
238
250
326
Мрія Києва | 24500 | 4514 | 61,0 | 15250 | 74,0 | 10736
Дружба | 24500 | 4594 | 64,3 | 16075 | 71,4 | 11481
Дочка Ворскли | 24500 | 5162 | 88,0 | 22000 | 58,6 | 16838
Середньостиглі
Зелена Димка (к) | 24500 | 4922 | 78,0 | 19500 | 63,1 | 14578 | 296
341
315
317
260
Говтва | 24500 | 5294 | 93,5 | 23375 | 56,6 | 18081
Пам’ятна | 24500 | 5073 | 84,3 | 21075 | 60,2 | 16002
Прем’єра | 24500 | 5090 | 85,0 | 21250 | 59,9 | 16160
Сіянець Багіри | 24500 | 4666 | 67,3 | 16825 | 69,3 | 12159
Пізньостиглі
Чорний Жемчуг(к) | 24500 | 5078 | 84,5 | 21125 | 60,1 | 16047 | 316
289
257
358
Народна | 24500 | 4869 | 75,8 | 18950 | 64,2 | 14081
Княжицька 15 | 24500 | 4642 | 66,3 | 16575 | 70,0 | 11933
Голосіївська 2 | 24500 | 5445 | 99,8 | 24950 | 54,5 | 19505
Примітка: к* - контроль
ВИСНОВКИ
На основі проведених досліджень можна зробити такі висновки:
1. За біологічними особливостями росту і розвитку досліджувані сорти відповідають ґрунтово-кліматичним умовам Лісостепу України.
2. У період глибокого та вимушеного спокою зимостійкість генеративних бруньок дослідних сортів є досить високою. Заморозки до –3,20С під час цвітіння ранніх та середньостиглих сортів призводять до загибелі 25-30% квіток та зав’язі. Вищу стійкість генеративних органів проти весняних заморозків завдяки пізньому цвітінню мають пізньостиглі сорти Голосіївська 2, Народна, Чорний Жемчуг.
3. До високосамоплідних належать Дочка Ворскли, Пам’ятна, Говтва та Голосіївська 2, які були створені за участю смородини дикуші. Кращими запилювачами для сортів ранньостиглої групи є Дочка Ворскли та Мрія Києва; середньостиглої – Говтва, Пам’ятна; пізньостиглої – Голосіївська 2.
4. Швидкоплідністю характеризуються сорти Чорний Жемчуг, Говтва, Пам’ятна, Голосіївська 2, у яких на прикореневих однорічних пагонах генеративні бруньки складають 74-90% від їх загальної кількості.
5. Найвищою продуктивністю характеризуються сорти ранньостиглої групи – Дочка Ворскли (88,0 ц/га); середньостиглої – Говтва (93,5 ц/га), Пам’ятна та Прем’єра (84,3 та 85,0 ц/га); пізньостиглої – Голосіївська (99,8 ц/га).
6. За показниками високої товарності і споживчих якостей ягід виділяються сорти: крупноплідності – Дочка Ворскли, Зелена Димка, Прем’єра, Народна, Голосіївська 2, Пам’ятна та Мрія Києва (середня маса ягоди 1,4-1,7 г); високих смакових якостей – Мрія Києва, Прем’єра, Голосіївська 2 (дегустаційна оцінка 4,6-4,8 бала); високого вмісту вітаміну С (понад 200 мг/100 г) – Голосіївська 2, Дочка Ворскли, Зелена Димка, Пам’ятна, Говтва.
7. Високою комплексною стійкістю проти хвороб та шкідників характеризуються сорти: ранньостиглі – Дочка Ворскли; середньостиглі – Зелена Димка, Говтва, Пам’ятна; пізньостиглі – Голосіївська 2, яка практично не уражається хворобами та бруньковим кліщем.
8. Сорти Дочка Ворскли, Говтва, Пам’ятна, Прем’єра, Голосіївська 2 є придатними до комбайнового збирання врожаю.
9. Для раціонального використання здерев’янілих живців та підвищення якості садивного матеріалу смородини і при відсутності достатньої маточної бази, доцільним є пізньолітнє (середина серпня) садіння живців з двома верхніми листками з метою отримання вищого виходу стандартних саджанців.
10. Вирощування сортів смородини селекції Національного аграрного університету Дочка Ворскли, Говтва, Пам’ятна, Прем’єра, Голосіївська 2 характеризується високою економічною ефективністю, бо дозволяє отримати 16,0-19,5 тис. грн. прибутку при рентабельності 315-358%.
РЕКОМЕДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Для закладання високопродуктивних насаджень смородини в умовах Лісостепу рекомендуємо
