У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

МЄДВЄДЄВА ІРИНА МИХАЙЛІВНА

УДК: 796.912.015

СИСТЕМА ПІДГОТОВКИ СПОРТСМЕНІВ У ВИДАХ СПОРТУ

ЗІ СКЛАДНОКООРДИНАЦІЙНОЮ СТРУКТУРОЮ РУХІВ

(НА МАТЕРІАЛІ ФІГУРНОГО КАТАННЯ НА КОВЗАНАХ)

24.00.01 — Олімпійський і професійний спорт

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора наук з фізичного виховання і спорту

Харків — 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор БІЗІН ВІКТОР ПЕТРОВИЧ, Харківська державна академія фізичної культури, професор кафедри олімпійського і професійного спорту;

доктор наук по фізичному вихованню і спорту ДРЮКОВ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСІЙОВИЧ, директор науково-дослідного інституту фізичної культури і спорту України;

доктор медичних наук, професор ШАХЛІНА ЛАРИСА ГЕНРІХІВНА, Національний університет фізичного виховання і спорту України, завідуюча кафедрою спортивної медицини.

Провідна установа — Національний педагогічний університет ім. М. Дра-го-манова, кафедра теорії і методики фізичного виховання і спорту, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться 26 вересня 2003 року о 1430 на засіданні спеціалі-зованої вченої ради Д .862.01 Харківської державної академії фізичної куль-ту-ри (61022, Харків, вул. Клочковська, 99).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської державної академії фізичної культури (61022, Харків, вул. Клочковська, 99).

Автореферат розіслан “20” серпня 2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат фізико-математичних наук
|

Ю.С. Ашанін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Прогрес спорту вищих досягнень в основному обумовлюється науковою обґрунтованістю системи підготовки спортсменів, її відповідністю сучасному рівню розвитку науки і практики [Л.П. Матвеев, 1999; В.Н. Платонов, 1999]. Досі найбільш вивчено систему підготовки спортсменів у циклічних і швидкісно-силових видах спорту, менш розробленою є система підготовки у видах спорту зі складнокоординаційною структурою рухів [В.Г. Алабин, 1993; А.П. Бондарчук, 1987; В.В. Попов, 1988]. У групі видів спорту зі складнокоординаційною структурою рухів ґрунтовно досліджено лише окремі сторони підготовки спортсменів, а це може призвести до певних труднощів і порушити цілісність у вивченні процесу, що розглядається.

Особливості розвитку видів спорту зі складнокоординаційною структурою рухів, характер рухової діяльності, збільшення кількості престижних комерційних змагань і специфіка умов їхнього проведення, удосконалювання правил змагань, що передбачає постійне відновлення й ускладнення змагальних програм, емоційно-стресовий характер змагальної боротьби і суб'єктивність суддівства зумовлюють динамічність системи підготовки і необхідність її оперативної корекції [В.Н. Болобан, 1990; Ю.К. Гавердовский, 1986; М.В. Гришина, 1991].

Значні зміни, що відбулися у фігурному катанні на ковзанах в останні роки, висувають ряд нових проблем, пов'язаних із сучасною системою підготовки кваліфікованих спортсменів, і вимагають проведення у даному напрямку досліджень, що мають відповісти на актуальні питання теорії, методики і, головне, практики спорту.

У зв'язку з цим методологічною установкою даної роботи є удосконалювання системи підготовки спортсменів у видах спорту зі складнокоординаційною структурою рухів на матеріалі фігурного катання на ковзанах. Принципова особливість роботи полягає у розгляданні сучасної підготовки спортсменів у конкретному олімпійському виді спорту як динамічної системи, що постійно удосконалюється, із усталеними взаємозв'язками і взаємодіями між різними елементами знань, окремими підсистемами та їхніми ланками, що дозволить системі знань про підготовку спортсменів придбати нові якісні характеристики і створить передумови для їхнього впровадження у практику.

Зв'язок роботи з тематикою НДР. Дослідження, що становили основний зміст роботи у 1986—1990 рр., здійснювалися згідно зі Зведеним планом науково-дослідних робіт Київського державного інституту фізичної культури. У 1991—1995 рр. роботи виконували, керуючись Зведеним планом НДР Міністерства України у справах молоді та спорту, шифр проблеми 2.4.4: "Навчання рухам у видах спорту зі складнокоординаційною структурою статодинамічної стійкості". У 1996—2000 рр. дослідження виконувалися відповідно до Державного плану науково-дослідних робіт у галузі фізичної культури і спорту України, у межах напряму досліджень 1.1 "Олімпійський спорт як система знань і сфера діяльності". Номер державної реєстрації 0196U010517. З 2001 р. дослідження провадилися відповідно до Зведеного плану НДР на 2001—2005 рр. за темою 1.2.7. "Теоретико-методичні аспекти удосконалення основ спортивної підготовки". Номер державної реєстрації 0101U006311.

Мета роботи. Обґрунтування і розробка концепції підготовки спортсменів у видах спорту зі складнокоординаційною структурою рухів на матеріалі фігурного катання на ковзанах.

Основні завдання досліджень:

1. Здійснити теоретичний аналіз і узагальнити матеріали загального і спеціального характеру, що становлять науковий фундамент системи підготовки кваліфікованих спортсменів у видах спорту зі складнокоординаційною структурою рухів.

2. Визначити особливості й тенденції розвитку фігурного катання на ковзанах, подати основні характеристики змагальної діяльності спортсменів для зображення структури сучасної системи підготовки кваліфікованих фігуристів і напрямів її удосконалювання.

3. Розробити методологію системи змагальної діяльності кваліфікованих спортсменів у фігурному катанні на ковзанах і удосконалити методику спеціальної підготовки кваліфікованих фігуристів.

4. Дослідити структуру тренувального процесу кваліфікованих фігуристів з урахуванням тенденцій розвитку виду спорту й особливостей змагальної діяльності.

5. Обґрунтувати основні положення відбору й орієнтації фігуристів на основному і заключному етапах та розробити комплексну методику оцінки спеціальної підготовленості кваліфікованих фігуристів.

6. Визначити ефективність застосування спрямованої системи підготовки кваліфікованих фігуристів, побудованої з урахуванням особливостей і тенденцій розвитку виду спорту, його змагальної діяльності.

Об'єкт досліджень — система спортивної підготовки у видах спорту зі складнокоординаційною структурою рухів на прикладі фігурного катання на ковзанах.

Предмет досліджень — сукупність знань, принципів, методів, а також практична діяльність з удосконалювання процесу підготовки спортсменів, здатних домогтися високих спортивних результатів у фігурному катанні на ковзанах.

Методологія і методи досліджень. Методологічною орієнтацією даної роботи є: виявлення механізму функціонування системи в її внутрішніх і зовнішніх характеристиках, визначення відносин взаємин і функціонального порядку, що зумовлюють її стійкість, внутрішню організацію, функціонування і розвиток, а також вивчення побудови її окремих підсистем із властивими їм особливостями.

Наукове дослідження є специфічною системою елементів, у якій виділяються: наукова проблема, висування і розробка гіпотез, вибір предмета дослідження, вихідні пізнавальні завдання, засоби і методи пізнання.

Вихідним пунктом у дослідженні є формування й усвідомлення наукової проблеми, що являє собою особливий вид вираження цільової настанови. У ході висування гіпотези нами враховувалися вимоги, що повинні зводитися до систематичного, логічного й емпіричного вивчення пізнавальних можливостей гіпотези, до розробки й уточнення її логічного і понятійного апарату.

Раціонально побудована пізнавальна діяльність припускає виділення таких категорій, як предметна галузь, об'єкт і предмет дослідження. Під предметною галуззю мається на увазі безліч об'єктів, властивості та взаємини між якими розглядаються у певній галузі знань.

Як об'єкти науки можуть виступати системи, процеси, структурні елементи, функції, взаємодії, залежності тощо. Предметом досліджень виділяються сторони, властивості, відносини об'єкта, що вивчаються з певною метою в конкретних умовах.

Емпіричні завдання були пов'язані з виявленням і уточненням фактів, їхніх характеристик; вивченням конкретних умов і сфери дії зв'язків, залежностей і закономірностей; експериментальною перевіркою теорій, гіпотез, моделей.

Теоретичні завдання передбачали пояснення отриманих фактів, формування несуперечливого наукового знання, що відповідає встановленим фактам і підлягає емпіричній перевірці, включенню нового знання до існуючої системи знань про різні об'єкти.

Вибираючи метод вирішення поставлених завдань ми розглядали адекватність кожного методу тому чи іншому завданню і змісту предмета дослідження. За рівних умов перевага віддавалася традиційним методам, що широко застосовуються в процесі досліджень у галузі теорії і методики спортивної підготовки. У ході вирішення завдань емпіричного характеру були використані загальнонаукові методи експериментально-емпіричного рівня пізнання — аналіз літератури і нормативних документів, спостереження, опитування експертів, тестування, експеримент, методи математичної статистики.

Для вирішення завдань теоретичного характеру застосовувалися аналіз і синтез, індукція і дедукція, узагальнення, абстрагування, проведення аналогій та інші методи теоретичного рівня знань.

Дослідження провадилися з 1986 по 2002 р. У них брали участь фігуристи високої кваліфікації в кількості 60 осіб: члени збірної команди України, переможці національних і міжнародних змагань, у тому числі чемпіонатів Європи, призери чемпіонатів світу, переможець Олімпійських ігор, а також угорські фігуристи з “Аксель-клубу” (м. Будапешт) і фігуристи з Великобританії (м. Бредфорд).

Наукова новизна досліджень полягає у тому, що на підставі власних експериментальних даних і результатів теоретичного аналізу спортивна підготовка у видах спорту зі складнокоординаційною структурою рухів уперше подається як цілісний об'єкт зі встановленими зовнішніми і внутрішніми системними зв'язками, взаєминами структурного і функціонального порядку, на основі вивчення і з урахуванням загальних тенденцій розвитку олімпійського спорту, тенденцій і особливостей розвитку фігурного катання на ковзанах.

Система підготовки спортсменів у видах спорту зі складнокоординаційною структурою рухів, побудована з урахуванням особливостей і тенденцій їхнього розвитку, дозволяє подати підготовку як складну, динамічну систему, що постійно вдосконалюється і спрямовану на досягнення максимально можливого спортивного результату.

Уперше розроблено методологію системи змагальної діяльності у фігурному катанні на ковзанах з урахуванням тенденцій і особливостей розвитку виду спорту. Визначено структуру змагальної діяльності фігуристів високої кваліфікації, до складу якої входить: техніка виконання елементів, складність програми, ритмічна структура елементів, композиційна побудова програм, виразність рухів. Виявлено модельні характеристики змагальної діяльності кваліфікованих фігуристів і обґрунтовано закономірності їхньої побудови. Удосконалено методику побудови змагальних програм фігуристів високої кваліфікації.

Уперше проаналізовано тенденції розвитку професійного фігурного катання на ковзанах і відмінні риси змагальної діяльності фігуристів-професіоналів.

Удосконалено методику спеціальної підготовки кваліфікованих фігуристів. Запропоновано комплексну методику розвитку рухових якостей і спеціальних здібностей, що забезпечують високий рівень спортивної майстерності фігуристів.

Удосконалено структуру тренувального процесу кваліфікованих фігуристів. Розроблено програми макроциклів різного рівня, мезо- і мікроциклів з урахуванням тенденцій розвитку виду спорту й особливостей змагальної діяльності. Охарактеризовано основні типи тренувальних занять і обґрунтовано принципи побудови їхніх програм.

Подальший розвиток у роботі отримали питання щодо особливостей відбору й орієнтації фігуристів на основному і заключному етапах.

У результаті поглибленої теоретичної й експериментальної розробки запропоновано комплексну методику всебічної оцінки спеціальної підготовленості кваліфікованих фігуристів. Розроблено систему оцінки спортивних результатів кваліфікованих фігуристів.

Практична значимість роботи полягає у можливості широкого використання її теоретичних положень і методичних розробок у процесі підготовки кваліфікованих фігуристів у ДЮСШ, СДЮШОР, спортивних центрах і національних збірних командах.

Матеріал, наведений у роботі, використовується для удосконалювання курсу викладання теорії і методики фігурного катання на ковзанах у вищих спеціальних навчальних закладах, а також для подальшого вивчення різних аспектів спортивного тренування як у фігурному катанні на ковзанах, так і в інших видах спорту зі складнокоординаційною структурою рухів. Основний зміст роботи відбитий у підручнику “Фигурное катание на коньках”, монографії “Система подготовки спортсменов в фигурном катании на коньках”, навчальній програмі для фізкультурних вузів, навчальній програмі для ДЮСШ, СДЮШОР і ШВСМ з фігурного катання на ковзанах.

Особистий внесок автора полягає у постановці проблеми, висуванні гіпотези, визначенні стратегії і конкретних напрямів досліджень, а також у безпосередньому виконанні всього обсягу дослідницької роботи.

Апробація результатів роботи і рівні їхнього впровадження. Результати досліджень широко впроваджені в практику шляхом: 1) послуговування студентами і викладачами вузів фізичного виховання і спорту, фахівцями і тренерами різної кваліфікації підручника "Фигурное катание на коньках"; 2) застосування в учбово-тренувальному процесі фігуристів різної кваліфікації навчальної програми для ДЮСШ, СДЮШОР і ШВСМ; 3) використання в процесі підготовки і підвищення кваліфікації фахівців у Національному університеті фізичного виховання і спорту України; 4) повідомлень на Всесоюзному семінарі тренерів і суддів з фігурного катання на ковзанах у 1988 р.; семінарі суддів і тренерів України з фігурного катання у 1994 р.; Всеукраїнської науково-практичної конференції завідувачів кафедр олімпійського і професійного спорту в січні 2001 р.; нараді провідних тренерів України у травні 2001 р.; 5) суддівства національних і міжнародних змагань з фігурного катання на ковзанах.

Результати досліджень впроваджено у практику на різних рівнях, у тому числі і на державному, за допомогою введення у дію документів, що регламентують розвиток у країні фізичної культури і спорту.

Публікації. Матеріали досліджень відбито в монографії, підручнику, навчальній програмі для спортивних шкіл і 20 публікаціях, що автор підготував самостійно.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, десяти розділів, висновків, списку використаних джерел (439 джерел), викладена на 392 сторінках, ілюстрована 57 таблицями і 27 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Методологія підготовки спортсменів у видах спорту зі складнокоординаційною структурою рухів” наведено аналіз сформованих до теперішнього часу уявлень про процес формування загальної теорії підготовки спортсменів в олімпійському спорті як цілісної системи знань, що відрізняється функціональною повнотою та внутрішньою несуперечливістю і має передумовою спадкоємність розвитку.

Обґрунтовано загальну методологію дослідження підготовки спортсменів у спорті вищих досягнень. Показано проблематику сучасної підготовки спортсменів у видах спорту зі складнокоординаційною структурою рухів, основні тенденції й особливості сучасної технології підготовки спортсменів, необхідність розробки кількісних показників, що характеризують змагальну діяльність і головні сторони підготовленості, параметри навантажень, комплексного контролю, відбору й орієнтації спортсменів на основному та заключному етапах, що зумовлюють ефективність процесу підготовки спортсменів.

Наведено характеристику зовнішніх і внутрішніх параметрів змагальної діяльності у видах спорту зі складнокоординаційною структурою рухів.

Проаналізовано тенденції розвитку фігурного катання на ковзанах.

У другому розділі “Методи й організація досліджень” обґрунтовано методологію власних досліджень. В основі цієї методології лежить синтез наукового знання, здійснюваний на двох рівнях, представлено комплекс загальнонаукових методів теоретичного й експериментально-емпіричного рівня пізнання для здобування фактичного матеріалу. Показано логіку вибору методів дослідження й обґрунтовано необхідність використання: аналізу літературних джерел і офіційних документів, спостережень і опитування, аналізу й узагальнення практичного досвіду провідних тренерів і суддів міжнародної категорії.

Наведено тести, котрі оцінюють рівень розвитку рухових здібностей фігуристів, медико-біологічні методи, векторкардіографія і варіаційна пульсометрія, системна стабілографія, комплекс психофізіологічних методів дослідження, педагогічний експеримент, хронометрування, метод експертної оцінки, математико-статистична обробка фактичного матеріалу.

Дослідженнями були охоплені спортсмени, які спеціалізуються в різних дисциплінах фігурного катання на ковзанах. Вивчено різні аспекти системи підготовки фігуристів високої кваліфікації та їхня змагальна діяльність. У дослідженнях брали участь спортсмени, що тренуються на четвертому і п'ятому етапах багаторічної підготовки: українські фігуристи високої кваліфікації, члени збірної команди України, спортсмени СДЮШОР “Сюїта” (30 осіб), угорські фігуристи (10 осіб) з “Аксель-клубу” з Будапешта й англійські фігуристи (20 осіб) зі спортивної школи Бредфорда.

У третьому розділі “Структура сучасної системи підготовки кваліфікованих спортсменів у фігурному катанні на ковзанах” постановка проблеми зумовлена значними змінами, що відбулися у фігурному катанні на ковзанах останніми роками, а саме: підвищенням популярності та видовищності виду спорту, збільшенням кількості престижних комерційних змагань, удосконалюванням їхніх правил і відповідними нововведеннями до програми великих міжнародних турнірів, ускладненням змагальних композицій, що вимагають адекватної корекції в системі підготовки.

Гіпотеза — сучасна система підготовки кваліфікованих фігуристів дістане нові якісні характеристики, якщо в її основі будуть лежати найбільш значимі показники, що відбивають особливості й тенденції розвитку фігурного катання на ковзанах, змагальну діяльність, що зумовлює її функціонування.

Мета — обґрунтувати структуру сучасної системи підготовки кваліфікованих фігуристів з урахуванням специфіки виду спорту і визначити основні напрями її удосконалювання.

Об'єкт досліджень — сучасна система підготовки кваліфікованих фігуристів, предмет досліджень — показники, що відбивають специфічні особливості, тенденції розвитку фігурного катання на ковзанах і його змагальну діяльність.

Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання: 1) визначити особливості та тенденції розвитку фігурного катання на ковзанах на сучасному етапі; 2) визначити найбільш значимі показники, що відбивають особливості та тенденції розвитку виду спорту, змагальну діяльність; 3) виявити закономірності взаємозв'язку встановлених показників, обґрунтувати структуру й основні напрями вдосконалювання сучасної системи підготовки кваліфікованих фігуристів.

Численні дослідження, присвячені розробці сучасної системи підготовки кваліфікованих спортсменів, високі досягнення фігуристів у світі, досвід практичної діяльності фахівців з фігурного катання на ковзанах, опитування тренерів, хореографів і фігуристів високої кваліфікації, особистий досвід тренерської діяльності і суддівства змагань різного рангу дозволили визначити основні показники, що найповніше віддзеркалюють особливості фігурного катання на ковзанах як виду спорту. Це — незвична опора леза ковзана на льодову поверхню, різноманіття форм пересування на ковзанах, техніка виконання елементів, види фігурного катання на ковзанах, спеціальні здібності та специфічні почуття фігуриста, змагальні композиції, що поєднують у собі технічну майстерність, виразність і артистичність, виконані під музику певного ритму.

У результаті теоретичного аналізу спеціальної літератури, узагальнення досвіду практичної діяльності фахівців з фігурного катання на ковзанах, вивчення історії розвитку виду спорту та його становлення, сучасного стану фігурного катання на ковзанах, організаційної структури управління видом спорту в Україні, опитування спортсменів високої кваліфікації, тренерів були виявлені основні тенденції розвитку фігурного катання на ковзанах. Вони полягають у такому: зростання популярності, видовищності та соціальної потреби виду спорту, ускладнення змагальних композицій, збільшення кількості престижних комерційних змагань, удосконалювання правил змагань і ускладнення програм великих міжнародних змагань (фінал турнірів Гран-Прі, чемпіонати Європи і світу), удосконалення суддівства.

Змагальну діяльність у фігурному катанні на ковзанах можна подати як дві підсистеми — внутрішню та зовнішню, що містять у собі мотивацію, змагальні композиції, готовність, змагальні навантаження, змагальний досвід, суддівство змагань, організацію й умови функціонування змагань та їхній ранг.

З метою визначення необхідності передбачуваних нами досліджень і з'ясування закономірностей функціонування встановлених показників було проведено анкетування 18 осіб — фахівців з фігурного катання на ковзанах: суддів ISU (міжнародної категорії) з Канади, Словаччини, Франції, Польщі, України, провідних тренерів і фігуристів високої кваліфікації (табл. 1, 2).

Результати анкетування оброблялися за допомогою методів математичної статистики: метода середніх величин, ранжирування отриманих показників, кореляційного і факторного аналізу.

За всіма розглянутими показниками нами виявлений достовірний кореляційний зв'язок різного ступеня.

Сильний ступінь зв'язку виявився між показниками, що зумовлені збіль-шенням кількості престижних комерційних змагань, і їхньою організацією, умовами функціонування (r = 0,753); середній ступінь зв'язку — між показниками, що характеризують готовність фігуриста до змагань, і суддівством цих змагань (r = 0,622); ускладненням змагальних композицій і готовністю фігуриста до змагань (r = 0,511); між спеціальними здібностями спортсменів і збільшенням кількості престижних комерційних змагань (r = 0,508); організацією цих змагань, умовами функціонування (r = 0,555) і мотивацією (r = 0,388); мотивацією і психологічною підготовленістю фігуриста (r = 0,489).

Таблиця 1

Визначення середніх величин і ранжирування встановлених показників,
що характеризують особливості й тенденції розвитку фігурного катання
на ковзанах, змагальну діяльність

Показник | Респонденти

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15

Особливість виду спорту | Незвична опора леза ковзана на льодову поверхню | 4 | 3 | 1 | 4 | 3 | 4 | 2 | 3 | 3 | 2 | 3 | 1 | 1 | 2 | 2

Різноманіття форм пересування | 6 | 1 | 4 | 6 | 6 | 2 | 3 | 4 | 1 | 3 | 1 | 3 | 2 | 4 | 4

Техніка виконання елементів | 1 | 2 | 5 | 5 | 4 | 5 | 6 | 5 | 2 | 1 | 2 | 2 | 3 | 3 | 3

Види фігурного катання | 2 | 6 | 3 | 1 | 5 | 1 | 1 | 2 | 4 | 5 | 6 | 6 | 4 | 1 | 1

Спеціальні здібності | 3 | 5 | 2 | 3 | 1 | 6 | 5 | 1 | 5 | 6 | 5 | 5 | 5 | 6 | 5

Змагальні композиції | 5 | 4 | 6 | 2 | 2 | 3 | 4 | 6 | 6 | 4 | 4 | 4 | 6 | 5 | 6

Тенденції розвитку виду спорту

Зростання популярності | 4 | 1 | 3 | 1 | 1 | 1 | 3 | 1 | 5 | 2 | 1 | 1 | 2 | 1 | 4

Ускладнення змагальних композицій | 5 | 2 | 1 | 5 | 5 | 4 | 4 | 5 | 3 | 1 | 2 | 2 | 1 | 2 | 3

Збільшення кількості
престижних змагань | 2 | 5 | 4 | 2 | 2 | 3 | 1 | 2 | 6 | 3 | 5 | 4 | 4 | 4 | 2

Удосконалювання правил змагань | 1 | 3 | 5 | 6 | 6 | 2 | 5 | 4 | 2 | 5 | 4 | 3 | 3 | 3 | 1

Ускладнення програм | 3 | 6 | 2 | 3 | 3 | 5 | 2 | 6 | 4 | 4 | 3 | 6 | 5 | 6 | 5

Суб'єктивна оцінка | 6 | 4 | 6 | 4 | 4 | 6 | 6 | 3 | 1 | 6 | 6 | 5 | 6 | 5 | 6

Змагальна діяльність
у фігурному катанні | Мотивація | 3 | 2 | 2 | 1 | 1 | 2 | 2 | 1 | 2 | 2 | 1 | 1 | 2 | 2 | 3

Готовність | 2 | 1 | 1 | 3 | 3 | 1 | 4 | 3 | 3 | 1 | 2 | 3 | 1 | 3 | 1

Змагальні композиції | 1 | 3 | 4 | 2 | 2 | 3 | 1 | 2 | 1 | 4 | 4 | 4 | 4 | 1 | 4 | Змагальні навантаження | 4 | 4 | 3 | 4 | 4 | 4 | 3 | 4 | 4 | 3 | 3 | 2 | 3 | 4 | 2

Змагальний досвід | 5 | 3 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 1 | 3 | 2 | 1 | 1 | Організація змагань і умови їх функціонування | 6 | 1 | 1 | 3 | 3 | 2 | 3 | 3 | 2 | 1 | 3 | 1 | 1 | 2 | 2

Суддівство змагань | 7 | 2 | 3 | 2 | 2 | 3 | 2 | 2 | 3 | 3 | 2 | 2 | 3 | 3 | 3 | Готовність

Функціональна | 3 | 3 | 3 | 1 | 1 | 1 | 2 | 1 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 | 1

Технічна | 4 | 2 | 2 | 3 | 6 | 6 | 1 | 3 | 1 | 3 | 1 | 3 | 3 | 6 | 4

Фізична | 2 | 5 | 5 | 4 | 3 | 3 | 6 | 4 | 6 | 1 | 3 | 6 | 5 | 2 | 5 | Хореографічна | 1 | 6 | 6 | 6 | 4 | 4 | 3 | 6 | 5 | 5 | 4 | 5 | 1 | 3 | 2

Психічна | 5 | 1 | 1 | 2 | 5 | 5 | 4 | 5 | 3 | 4 | 6 | 4 | 4 | 5 | 3 | Тактична | 6 | 4 | 4 | 5 | 2 | 2 | 5 | 2 | 4 | 6 | 5 | 1 | 6 | 4 | 6

Таблиця 2

Взаємозв'язок установлених показників, що зумовлюють особливості
й тенденції розвитку фігурного катання на ковзанах, змагальну діяльність

Показник | Респонденти | х | Кореляція

16 | 17 | 18 | а | в | с | d

Особливість виду спорту (а) | Техніка виконання елементів | 1 | 1 | 2 | 2,333 | 1 | 0,068 | -0,11 | -0,11 | -0,32

Спеціальні здібності | 2 | 2 | 1 | 3,056 | 2 | 0,508 | 0,388 | 0,555 | 0,336

Змагальні композиції | 3 | 3 | 3 | 3,222 | 3 | -0,45 | -0,2 | -0,38 | 0,297

Різноманіття форм пересування | 4 | 5 | 4 | 3,389 | 4 | 0,149 | -0,15 | 0,221

Незвична опора леза ковзана на лід | 5 | 6 | 6 | 4,444 | 5 | 0,381 | 0,102

Види фігурного катання | 6 | 4 | 5 | 4,556 | 6 | -0,05 | 0,253 | Тенденції розвитку (в)

Ускладнення змагальних композицій | 1 | 1 | 1 | 1,889 | 1 | 0,511 | 0,07 | 0,187

Збільшення кількості престижних змагань | 2 | 2 | 4 | 2,944 | 2 | 0,489 | 0,753 | 0,36

Ускладнення програм | 6 | 3 | 3 | 3,389 | 3 | 0,217 | -0,15 | 0,039

Удосконалювання правил змагань | 4 | 4 | 2 | 3,5 | 4 | 0,221 | 0,45

Ріст популярності | 3 | 6 | 6 | 4,333 | 5 | 0,009

Суб'єктивна оцінка | 5 | 5 | 5 | 4,944 | 6 | 0,361

Змагальна діяльність у фігурному катанні (с)

Мотивація | 2 | 2 | 3 | 1,889 | 1 | 0,444 | 0,172

Готовність | 1 | 1 | 1 | 1,944 | 2 | 0,441 | -0,09

Змагальні композиції | 3 | 3 | 4 | 2,778 | 3 | -0,33 | -0,03

Змагальні навантаження | 4 | 4 | 2 | 3,389 | 4 | 0,161

Змагальний досвід | 3 | 2 | 3 | 1,889 | 1 | 0,622

Організація змагань
і умови їхнього функціонування | 1 | 1 | 2 | 2,111 | 2 | 0,168

Суддівство змагань | 2 | 3 | 1 | 2,667 | 3 | -0,19

Готовність (d) | Функціональна | 4 | 2 | 1 | 1,889 | 1 | Технічна | 3 | 1 | 6 | 3,222 | 2

Фізична | 2 | 4 | 2 | 3,778 | 3 | Хореографічна | 1 | 5 | 3 | 3,889 | 4

Психічна | 6 | 3 | 5 | 3,944 | 5 | Тактична | 5 | 6 | 4 | 4,278 | 6

Результати взаємозв'язку встановлених показників, що зумовлюють особливості і тенденції розвитку фігурного катання на ковзанах, його змагальну діяльність, дають підставу для використання всіх зазначених параметрів при кількісному і якісному аналізі структури сучасної системи підготовки кваліфікованих фігуристів.

У результаті факторного аналізу показників, що зумовлюють особливості і тенденції розвитку фігурного катання на ковзанах, а також змагальну діяльність, визначено п'ять статистично значимих узагальнених факторів, внесок яких до загальної дисперсії вибірки становить 71,3

Перший узагальнений фактор містить у собі показники, що характеризують незвичну опору леза ковзана на льодову поверхню (r = 0,739), ускладнення змагальних композицій (r = 0,843), змагальні навантаження (r = 0,677), організацію змагань і умови їхнього функціонування (r = 0,704). Його внесок до загальної дисперсії вибірки дорівнює 23,66Виділений фактор інтерпретований нами як чинник, що зумовлює структуру змагальної діяльності у фігурному катанні на ковзанах і техніко-тактичну майстерність кваліфікованих фігуристів. Привертає до себе увагу той факт, що найбільш узагальнюючий вплив на цей фактор справляють змагальні композиції (r = 0,843) і незвична опора леза ковзана на лід (r = 0,739).

У зв'язку з цим можна зробити висновок, що рівень спортивної майстерності та досягнення фігуристів обумовлюються, перш за все, їх технічною підготовленістю і показаними змагальними композиціями.

У другому узагальненому факторі, що становить 17,78усієї вибірки, виділилися такі основні показники: параметри, що зумовлюють мотивацію спортсменів (r = 0,866), суддівство змагань (r = 0,721), зростання популярності фігурного катання на ковзанах (r = 0,716), хореографічну підготовленість фігуристів (r = 0,664), змагальні композиції (r = 0,574). Даний фактор інтерпретований нами як фактор, що характеризує спеціальну підготовленість фігуристів. У третьому збірному факторі (11,84з відносно високим факторним значенням виділилися показники, що визначають фізичну (r = 0,853), технічну (r ,705) і психічну (r = 0,681) готовність фігуристів до змагань, а також показник, що зумовлює збільшення популярності виду спорту (r = 0,517). Цей фактор ми ідентифікуємо як фактор, що характеризує структуру процесу підготовки кваліфікованих фігуристів. Четвертий узагальнений фактор, внесок якого до загальної дисперсії вибірки становив 9,23об'єднав показники, що зумовлюють збільшення кількості престижних змагань (r = 0,795), види фігурного катання (r = 0,747), функціональну готовність кваліфікованих фігуристів до змагань (r = 0,734), техніку виконання елементів (r = 0,683). Цей фактор можна інтерпретувати як фактор, що зумовлює комплексний контроль у підготовці кваліфікованих фігуристів. П'ятий збірний фактор (8,78складається з показників, що характеризують ускладнення програм (r 0,818), удосконалювання правил змагань (r ,609), різноманіття форм пересування (r = 0,536), а також спеціальні здібності фігуристів (r = 0,453). Цей фактор варто розглядати як фактор, що зумовлює відбір і орієнтацію фігуристів на його основному і заключному етапах.

Таким чином, нами були установлені фактори, що визначають основні напрями удосконалювання системи підготовки кваліфікованих фігуристів, де на перше місце за кількісним внеском посів фактор, що зумовлює техніко-тактичну майстерність фігуристів і удосконалювання змагальних композицій з факторним внеском 23,66потім — фактор, що визначає спеціальну підготовленість кваліфікованих фігуристів і удосконалювання спеціальних здібностей, а також специфічних почуттів (факторний внесок 17,78 %), зі значенням внеску в 11,84виділився фактор, що характеризує структуру процесу підготовки кваліфікованих фігуристів, і, нарешті, з факторними значеннями 9,23і 8,78виділилися фактори, що зумовлюють комплексний контроль, відбір і орієнтацію фігуристів на його основному і заключному етапах. 28,71становлять невраховані фактори, до яких з повним правом можна віднести позатренувальні та позазмагальні фактори у системі підготовки і змагальної діяльності фігуристів, травматизм тощо (рис. 1).

Рис. 1. Кількісний внесок установлених факторів (%), що зумовлюють удосконалювання процесу підготовки кваліфікованих фігуристів

Отже, сучасна система підготовки кваліфікованих фігуристів повинна будуватися з урахуванням установлених показників, що характеризують особливості й тенденції розвитку виду спорту, а також змагальну діяльність, і включати такі основні напрями її удосконалювання у кожній з розглянутих підсистем (рис. 2):

Рис. 2. Сучасна система підготовки кваліфікованих спортсменів у фігурному катанні на ковзанах

1 — удосконалювання методики побудови і тренування змагальних композицій з урахуванням сучасних вимог правил змагань, що містять оцінку за виконання запропонованих елементів та їхнє показування, про збалансованість довільної композиції, за технічність і художнє враження тощо (підсистема “Види підготовки”);

2 — удосконалювання спеціальних здібностей і специфічних почуттів (підсистема “Рухові якості та спеціальна підготовка фігуриста”;

3 — удосконалювання структури процесу підготовки кваліфікованих фігуристів відповідно до календаря міжнародних і національних змагань (підсистема “Структура і методика побудови процесу підготовки”;

4 — удосконалювання методик комплексної оцінки спеціальної, психологічної і функціональної підготовленості кваліфікованих фігуристів (підсистема “Комплексний контроль у системі підготовки фігуристів);

5 — удосконалювання основних методів відбору й орієнтації кваліфікованих фігуристів на основному і заключному етапах (підсистема “Відбір і орієнтація у системі багаторічної підготовки”);

6 — удосконалювання додаткових резервів підвищення ефективності системи підготовки, профілактика травматизму (підсистема “Позатренувальні та позазмагальні фактори у системі підготовки фігуристів”).

Отримані нами результати теоретичних досліджень покладені в основу проведення перетворюючого експерименту, що полягав у визначенні ефективності підготовки певної спрямованості кваліфікованих фігуристів (за результатами змагань різного рангу в період з 1999 по 2002 р.).

У четвертому розділі “Система змагальної діяльності у фігурному катанні на ковзанах” проблема зумовлена необхідністю розробки методології змагальної діяльності у фігурному катанні на ковзанах, що визначає систему підготовки спортсменів і базується на вивченні тенденцій олімпійського спорту, обліку особливостей розвитку фігурного катання на ковзанах і містить комплекс взаємозалежних факторів, що забезпечують досягнення високого спортивного результату.

Гіпотеза. Якщо припустити, що для досягнення високого спортивного результату необхідний комплекс взаємозалежних факторів змагальної діяльності, що грунтується на вивченні й обліку особливостей і тенденцій розвитку виду спорту, то слід очікувати здобуття такого наукового знання, котре може вплинути і на удосконалення системи підготовки у фігурному катанні на ковзанах.

Мета досліджень — розробка науково-методичних основ системи змагальної діяльності у фігурному катанні на ковзанах на основі вивчення й з урахуванням особливостей і тенденцій розвитку виду спорту.

Об'єктом досліджень була змагальна діяльність у фігурному катанні на ковзанах, а предмет досліджень полягав у вивченні комплексу взаємозалежних факторів, що визначають змагальну діяльність у даному виді спорту.

Для досягнення поставленої мети вирішували такі завдання: 1) установити комплекс взаємозалежних факторів, що визначають змагальну діяльність у фігурному катанні на ковзанах; 2) вивчити змагальні установки спортсменів і вимоги, що виставляють змагання до готовності спортсменів у фігурному катанні на ковзанах; 3) визначити структуру змагальної діяльності в різних видах фігурного катання на ковзанах з урахуванням сучасних вимог; 4) удосконалити методику побудови змагальних композицій кваліфікованих фігуристів на основі вивчення модельних характеристик програм найсильніших фігуристів світу; 5) розробити програми тренувальних впливів, спрямованих на удосконалювання рухових якостей, спеціальних здібностей і специфічних видів сприйняття кваліфікованих фігуристів та визначити зміст і основні шляхи оптимізації їхньої хореографічної підготовки.

Зміст даного розділу розкриває внутрішні та зовнішні підсистеми, що зумовлюють змагальну діяльність у фігурному катанні на ковзанах. Показано структуру змагальної діяльності у фігурному катанні на ковзанах, що містить у собі: техніку виконання елементів фігурного катання на ковзанах, складність змагальних програм, ритмічну структуру елементів, що виконуються, композиційну побудову програм і виразність рухів.

Педагогічні спостереження, суддівство автором міжнародних змагань з фігурного катання на ковзанах, аналіз виступів найсильніших фігуристів світу дозволили подати структуру і зміст їхніх змагальних програм як модельні характеристики, де зустрічаються різні варіанти проходження елементів. Узагальнення цих варіантів та їх порівняння, сучасні вимоги правил змагань дозволили розробити структуру короткої програми, що відповідає комплексу необхідних умов (табл. 3, 4).

У створенні програми важливу роль відіграє не тільки послідовність елементів, але й їхній розподіл у часі. Величина проміжків часу між елементами є важливим показником, що визначає якість побудови програми, її потенційну надійність. Стандартизація конструкції програм виявляється також в уніфікації величини тимчасових інтервалів між визначеними елементами.

Проаналізувавши модельні характеристики побудови довільних програм фігуристів-чоловіків високої кваліфікації, ми дійшли висновку, що композиції чоловіків складаються в основному з 12—15 елементів. У довільній програмі передбачається, у першу чергу, виконання надскладних стрибків у 4 і 3 оберти з різних підходів, а також “каскаду” чи комбінації з цих стрибків. Для збалансованості довільної програми потрібно виконання не менш трьох обертань, різноманітних доріжок, рухів по всьому полю.

Вивчивши структуру довільних програм фігуристок високої кваліфікації, можна зробити висновок, що найскладніші стрибкові елементи жінки також виконують на початку програми. Рівень технічної майстерності фігуристок-жінок за останні 10 років не змінився, за винятком розмаїтості представлених у довільній програмі обертань, кроків і сполучних елементів.

Таблиця 3

Модельні характеристики побудови коротких програм
в одиночному катанні (чоловіка)

Спорт-смен | Країна | Послідовність елементів | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | І.Д. | Болгарія | 3А3Т | стр. об. | 3Ф | дор. | о + д | 2А | дор. | комб.

Д.Д. | Україна | 3А2Т | 3Ф | стр.об.д. | дор. | 2А | комб. | дор. | о + д

А.В. | Німеччина | 3А2Т | 3Л | стр.об.д. | 2А | комб. | дор. | л+л | дор.

Б.Ж. | Швейцарія | 4Т2Т | дор. | 3А | о + д | стр. об. | дор. | 3Ф | комб.

А.А. | Росія | 4Т3Т | 3А | стр.об.л. | дор. | комб. | 3Л | л+л | дор.

А.Я. | Росія | 4Т3Т | 3А | стр.об.д. | дор. | 3Л


Сторінки: 1 2 3