ІНСТИТУТ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

МОТРУК ІВАН НИКИФОРОВИЧ

УДК 631.531.1.633.4

УПРАВЛІННЯ ПРОДУКЦІЙНИМ ПРОЦЕСОМ

ФОРМУВАННЯ НАСІННЯ КОРМОВИХ БУРЯКІВ

У ЗАХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Спеціальність: 06.01.1 4. - насінництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора сільськогосподарських наук

Київ-2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті цукрових буряків Української академії аграрних наук та в Івано-Франківському державному аграрному коледжі протягом 1990-2001 рр.

Науковий консультант: доктор сільськогосподарських наук, професор Фомічов Анатолій Михайлович, с.н.с.відділу науково-методичної, координаційної роботи по підготовці наукових кадрів ЦНСГБ УААН

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Гізбуллін Наіль Гайфулович, головний науковий співробітник Інституту цукрових буряків

доктор сільськогосподарських наук, професор Чучмій Іван Петрович, завідувач кафедри генетики, селекції та насінництва Уманської аграрної академії

доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Кравченко Владислав Андрійович, директор науково-дослідного і навчального центру закритого ґрунту “Пуща-Водиця” Міністерства аграрної політики України.

Провідна установа: Львівський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України

Захист відбудеться “23”вересня 2003 р. о 10 00 годині

на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д.26.360.01 при Інституті цукрових буряків УААН за адресою: 03141, м. Київ, вул. Клінічна, 25.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту цукрових буряків УААН (другий корпус)

Автореферат розіслано “21” серпня 2003 року.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради Сторожик Л.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Успішний розвиток тваринництва можливий лише при добре організованій, міцній кормовій базі. В даний час у багатьох господарствах кормовиробництво ведеться примітивно, повільно впроваджуються сучасні технології та досягнення науки і техніки. Недостатній рівень виробництва кормів, особливо соковитих, вимагає необхідності створення високоврожайних сортів і гібридів кормових буряків, придатних для механізованого збирання, розробки та впровадження удосконаленої технології вирощування їх насіння.

Кормові буряки серед кормових культур є традиційними в селянських фермерських господарствах як цінний дієтичний молокогінний корм для корів. Біологічно кормові буряки досить високоврожайна культура. Фактична же врожайність невисока, перш за все через відсутність високоякісного насіння нових сортів і гібридів.

Актуальність теми. Проблема виробництва насіння кормових буряків останніми роками стала досить гострою для України. При щорічній потребі в насінні кормових буряків 8-9 тис. тонн, виробляється до 2-2,5 тис. тонн, що не задовольняє зростаючий на нього попит. Однією з головних причин низьких урожаїв (3-5 ц/га) насіння кормових буряків є те, що в західному регіоні України, де зосереджено до 40% об’єму його заготівлі, недосить вивчені питання технології виробництва насіння.

Ефективність цієї технології визначається, передусім, відповідністю усіх технологічних вимог рослин властивостям ґрунтів та кліматичних умов. Останнє можливе тільки за наявності чіткої системи оптимізації цих рішень, обґрунтованого управління технологічними процесами в об’єктивно мінливих агроекологічних умовах.

Створення і запровадження системи управління технологічними процесами в буряківництві – новий, перспективний напрямок підвищення його ефективності, який базується на моделюванні продукційного процесу, прогнозуванні змін в ході росту рослин з урахуванням кількісних закономірностей взаємодії посівів з навколишнім середовищем. У такому контексті вивчення біологічних особливостей росту та розвитку рослин першого (маточники) та другого (насінники) років життя кормових буряків, реакцію їх на ґрунтові, метеорологічні та агротехнічні умови вирощування в західному Лісостепу майже не проводилось. Тому розробка на основі польових та лабораторних досліджень ефективної системи управління продукційним процесом формування насіння кормових буряків в умовах південно-західної частини Лісостепу України є досить актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у відповідності з завданням 02.01 Науково-технічної програми УААН “Цукрові буряки” (реєстраційний номер 0196V012876), і тематичного плану Інституту цукрових буряків УААН на 1996-2000 рр.

Мета і задачі досліджень. Метою даної роботи було: на основі вивчення агрокліматичних показників, закономірностей росту і розвитку рослин на протязі першого і другого років життя розробити ефективну систему управління продукційним процесом формування насіння кормових буряків в умовах південно-західної частини Лісостепу України.

Для досягнення цієї мети передбачалось вирішити такі задачі:

- установити вплив метеофакторів на вихід і якість маточників, їх насіннєву продуктивність та на різноякісність насіння;

- розробити та удосконалити комплекс агротехнічних прийомів вирощування маточників, що забезпечують покращення їх морфологічних ознак, підвищення їх виходу та насіннєвої продуктивності;

- визначити оптимальні строки та способи збирання маточників і удосконалити прийоми їх зберігання, а також строки і способи садіння маточників;

- вивчити норми добрив, дефекату, а також ефективність позакореневого живлення рослин насінників;

- визначити роль маси коренеплодів і площі живлення насінників у формуванні врожаю насіння;

- розробити прийоми (пінцировки, чеканки рослин);

- оптимізувати строки і способи збирання насінників;

- визначити економічну ефективність рекомендованих прийомів вирощування насіння кормових буряків.

Об'єкт дослідження: процес росту і розвитку маточників і насінників кормових буряків, формування врожаю і якості насіння залежно від агрокліматичних і агротехнічних факторів.

Предмет дослідження: управління продукційним процесом формування насіння кормових буряків з забезпеченням максимальних показників щодо виходу маточників і насіннєвій їх продуктивності.

Методи досліджень: лабораторний (визначення якості насіння за існуючими ДСТУ), польовий (особливості росту і розвитку рослин, вихід маточників та їх насіннєва продуктивність) згідно з “Методикой исследований по сахарной свекле”(К.: ВНИС, 1986), статистичний.

Наукова новизна одержаних результатів. У агрокліматичних умовах південно-західної частини Лісостепу України (Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька області):

- установлено вплив метеофакторів на вихід і якість маточників та їх насіннєву продуктивність різних сортів кормових буряків;

- на основі проведених теоретичних досліджень встановлені оптимальні параметри насіннєвих рослин першого і другого років життя з погляду високої продуктивності,

- теоретично обґрунтовані і розроблені основні елементи технології вирощування маточників (особливості ґрунтового комплексу, роль насіння та сорту, строки сівби, прийоми формування густоти) і насінників (вапнування і особливості удобрення, строки і способи садіння, величина коренеплода і площа живлення, пінцировка і чеканка насінників);

- вперше доведена можливість вирощування маточних кормових буряків методом штеклінгів та в післяукісних посівах;

- вперше також дано порівняльну оцінку різних строків і способів збирання маточників та насінників кормових буряків, удосконалені прийоми їх зберігання.

Практичне значення одержаних результатів. На основі результатів багаторічних досліджень розроблена і рекомендована технологія вирощування насіння кормових буряків нових сортів, яка забезпечує коефіцієнт виходу садивних коренеплодів 3-5, врожайність насіння 1,5-2,0 т/га, схожість 85-90% при значному зниженні ресурсозатрат, а вирощування маточних буряків у літніх загущених посівах (метод штеклінгів, повторні посіви) підвищує коефіцієнт їх виходу від 3 до 10, а врожайність насіння - від 2,0 до 2,5 т/га.

Наукові розробки відображені в рекомендаціях і методиках по технології вирощування насіння кормових буряків: “Кормові буряки: біологія, технологія”.- К.: Урожай, 2001. – 226 с., “Методичні рекомендації вирощування насіння кормових буряків в умовах західних областей України”. – Івано-Франківськ, 1999. – 14 с.

Результати досліджень впроваджені в насінницьких господарствах Івано-Франківської, Львівської, Хмельницької, Тернопільської областей на площі понад 2,5 тис. га, що підтверджено довідками і актами обласних “Сортнасіннєовоч”.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем висунута робоча гіпотеза щодо управління репродукційним процесом формування насіння кормових буряків, розроблена програма досліджень і відповідно до обраних методик проведено польові, лабораторні досліди і узагальнені отримані експериментальні дані. Публікації виконано самостійно та у співавторстві. Частка участі автора в спільних публікаціях становить 95%. Впровадження розробок у виробництво здійснювалось під безпосереднім керівництвом здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідались на конференціях молодих учених (Київ, 1991, 1993, 1995, 1996), науково-практичному семінарі “Екологічні та економічні проблеми застосування засобів хімізації в АПК” (Чабани, 1998), а також на обласних і районних конференціях та практичних семінарах спеціалістів Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської, Хмельницької областей (1995-2000 рр.), на науково-практичній конференції Коломийської дослідної станції Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва (м.Коломия, 1995, 1999, 2000 рр.), конференціях професорсько-викладацького складу Природничого факультету Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ, 1996, 1998, 200 рр.), науково-практичних конференціях Снятинського с.-г. технікуму (м. Снятин, 1996, 1997, 1999 рр.), Рогатинського державного аграрного коледжу (м. Рогатин, 1997, 2000 рр.), на міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 10-й річниці конференції ООН з питань охорони навколишнього середовища та розвитку (м. Львів, 2002 р.), на міжнародній конференції-семінарі "Экономика производственных процессов в сельском хозяйстве" (Высшая школа Вайенштефан, Отделение Триздорф, Германия, 2000 г.),

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано всього 25 наукових праць у наукових та науково-виробничих виданнях, 20 робіт - у фахових виданнях, у тому числі: 1 монографія, 19 статей.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 325 сторінках машинописного тексту і складається із вступу, 7 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних джерел (500 найменувань, у тому числі 63 латиницею), містить 110 таблиць, 17 рисунків, 15 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОРМОВИХ БУРЯКІВ, ІСТОРІЯ, СУЧАСНИЙ СТАН РОЗРОБКИ ТЕХНОЛОГІІ ВИРОЩУВАННЯ НАСІННЯ (огляд літератури)

Подано аналіз літератури з питань біології кормових буряків та агротехніки вирощування насіння. На основі проведеного аналізу встановлено, що маточники і насінники кормових буряків характеризуються рядом біологічних ознак, які необхідно враховувати при вирощуванні їх в різних зонах. Сучасний стан насінництва кормових буряків ще не відповідає критеріям ефективного виробництва. Промислову технологію виробництва насіння кормових буряків в основному розроблено для центрального Лісостепу України, для умов же західного Лісостепу України, де зосереджено до 40% об’єму заготівлі насіння, така технологія практично не розроблена. Усе це і зумовило провести додаткові дослідження ( а з багатьох питань і вперше) щодо з'ясування елементів технології вирощування кормових буряків першого та другого років життя в умовах південно-західної частини західного Лісостепу України.

ПРОГРАМА, МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Згідно із завданнями досліджень в програму входило проведення польових дослідів на буряках першого і другого років життя та при зберіганні маточників у зимовий період. З питань технології вирощування та зберігання маточників щорічно було проведено по 11, а з питань технології вирощування насінників – по 12 дослідів.

Польові досліди та лабораторні дослідження проводили в 1990-2001 роках. Основна частина роботи виконана на дослідному полі Івано-Франківського державного аграрного коледжу ім. Тисменицького та КСП “Дністер” Рогатинського районів Івано-Франківської області. Посівна площа ділянок маточних буряків становила 200-250 м2, облікова – 100 м2, посадкова площа насінників – 150 м2, облікова – 100 м2, повторність - три-чотириразова.

Виробничі досліди і впровадження розроблених прийомів проводили в спеціалізованих насінницьких господарствах з кормових буряків Івано-Франківської, Хмельницької, Львівської та Тернопільської областей.

Виробничі досліди закладали на ділянках від 1 до 5-10 гектарів в 2-3 разовій повторності. Агротехніка на дослідах - загальноприйнята у відповідності з рекомендаціями (А.М.Фомічов та ін., 1988).

У дослідах використовували насіння зареєстрованих сортів багатонасінних та однонасінних кормових буряків: Еккендорфський жовтий, Переможець, Львівський жовтий, Урсус Полі, Тімірязєвка 87, Центаур, Київський, БЖВ. У спеціальних дослідженнях ураженості рослин коренеїдом – гібрид цукрових буряків Ялтушківський ЧС72 (як еталон).

У процесі постановки і проведення досліджень користувались загальноприйнятою методикою польових дослідів (Б.А.Доспехов, 1985), методичними вказівками Науково-дослідного інституту кормів ім. В.Вільямса та Інституту цукрових буряків УААН (К., ВНИС, 1986), а також методиками державного сортовипробовування сільськогосподарських культур.

Результати одержаного цифрового матеріалу щодо густоти насадження, маси, діаметру, довжини коренеплоду, вмісту процента сухих речовин, зусиль на відривання клубочків оброблялись методами варіаційної статистики, математичну обробку даних врожаю маточних коренеплодів і насіння – за методикою з використанням дисперсійного аналізу (Доспехов Б.А.,1985) за спеціальними програмами на персональному комп’ютері.

Метеорологічні умови в 1990-2000 рр. в основному були сприятливими для росту і розвитку маточних буряків і насінників, за винятком 1991-1992, 1995-1996 та 1997 рр., коли в період пізньовесняних (червневих, липневих) строків сівби маточних буряків простежувалось кілька періодів з особливо холодною погодою, що призвело до нерівномірності появи сходів.

У період збирання насінників у 1993,1994 рр., та в 1998 р. погода була теплою, але дощовою, випало опадів 205-275% від норми, що призводило до значних втрат насіння.

Узагальнюючи в цілому метеорологічні умови за роки досліджень (1990-2001 рр.), можна відзначити, що їх коливання в окремі роки від середніх багаторічних, вплинули на ріст і розвиток рослин і в результаті – на величину врожаю маточних коренеплодів і насіння кормових буряків. Тобто, період, що вивчався, слід віднести до типового за всіма показниками погоди для даного регіону.

АГРОЕКОЛОГІЧНІ ПРИЧИНИ РІЗНОЯКІСНОСТІ МАТОЧНИХ КОРЕНЕПЛОДІВ І НАСІННЯ КОРМОВИХ БУРЯКІВ

Сучасна технологія вирощування насіння кормових буряків, незважаючи на постійне удосконалення її елементів, залишається не досить адаптована до об'єктивно існуючих умов грунтово-кліматичних зон. Це стосується як технології вирощування маточників, так і насінників кормових буряків. У західному регіоні вирощуванням насіння кормових буряків займаються насінницькі господарства в Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській та Хмельницькій областях, які дещо різняться щодо теплозабезпеченості, ступеня зволоження та інших показниках. У зв'язку з цим упродовж 1991-2001 рр. у різних областях західного регіону (Львівська і Хмельницька) вивчали характер росту і розвитку рослин першого і другого років життя та закономірності формування маточних коренеплодів і насіння кормових буряків залежно від метеорологічних умов вегетаційного періоду.

За роки спостережень середня маса коренеплодів коливалась від 371 до 470 г (Львівське ВАТ “Сортнасіннєовоч”) і від 228 до 471 г (Хмельницьке ВАТ “Сортнасіннєовоч”), коефіцієнт виходу посадкових коренеплодів - відповідно від 1,3 до 1,4 і від 1,4 до 1,7 (табл.1).

Таблиця 1

Основні показники вирощування маточників і насіння кормових буряків у західному Лісостепу

Показники | Львівське

ВАТ “Сортнасіннєовоч” | Хмельницьке ВАТ “Сортнасіннєовоч”

1991-1995 | 1996-2000 | 2001 | 1991-1995 | 1996-2000 | 2001

Маточні буряки:

Маса коренеплоду, г

Коефіцієнт виходу садивних коренеплодів

Насінники:

Урожайність, ц/га

Схожість, %

Маса 1000 клубочків, г |

371

1,3

11,6

84

18,9 |

431

1,2

11,8

83

21,1 |

470

1,4

14,6

79

20,3 |

228

1,4

10,6

82

18,1 |

429

1,2

10,6

82

20,2 |

471

1,7

13,5

78

19,4

ГТК | 1,6 | 1,5 | 2,2 | 1,9 | 1,3 | 2,2

Коливання коефіцієнту виходу маточних коренеплодів залежало від агрометеорологічних умов (зокрема ГТК) у період інтенсивного росту: змикання листя в міжряддях - збирання. Проте, ця залежність не була однозначною. У роки з різними умовами зберігання коренеплодів вона мала свої кількісні відмінності. У більшості років (з типовими умовами зберігання коренеплодів) спостерігалось чітке зниження коефіцієнту виходу коренеплодів зі зменшенням величини ГТК за вказаний період вегетації. Така ж тенденція простежувалась і в 1997 та 1998 роках, але вихід коренеплодів у ці роки був значно меншим (1,1-1,2). Це зумовлено зміною метеорологічних умов у другій половині зимового періоду. Досить тепла погода протягом цих місяців в 1997-1998 рр. (навіть середня температура повітря за цей період була плюсова) сприяла підвищенню температури в траншеях і активізації мікробіологічних процесів, що викликало масове ураження коренеплодів кагатною гниллю.

Коливання урожайності насіння за вказані роки були досить значними (від 4,7-5,4 у 1996 р. до 13,5-14,6 ц/га у 2001 р.). Різке зниження продуктивності насінників відмічено у 1998 р. з винятковими умовами їх вегетації, особливо у період від стеблування до достигання (надмірна кількість вологи при нестачі сонячної радіації). Взагалі, у всі роки простежується чітка залежність змін показників урожайності та якості насіння від змін ГТК вегетаційного періоду (як комплексного показника агрометеорологічних умов).

Зниження схожості насіння спостерігалось у 1993, 1998 і 2001 рр., коли ГТК коливався в межах 1,6-2,6. А, наприклад, у 1997 р. (ГТК у період стеблування-достигання становив 1,3 одиниці) схожість як у Львівському, так і Хмельницькому ВАТ “Насіннєовоч” становила 91%.

Отже, виходячи із цих залежностей, оптимальними слід вважати кількість опадів за весь період вегетації на рівні 330-415 мм, ГТК відповідно 1,2-1,9. Такі умови для насінників кормових буряків створюються у південних агрокліматичних районах західного Лісостепу України (по лінії Хмельницький, Тернопіль, Львів).

АГРОТЕХНІЧНІ ПРИЙОМИ, ЩО ПІДВИЩУЮТЬ ВИХІД І НАСІННЄВУ ПРОДУКТИВНІСТЬ МАТОЧНИХ КОРЕНЕПЛОДІВ КОРМОВИХ БУРЯКІВ

Вплив строків сівби і густоти маточників кормових буряків на вихід садивних коренеплодів і їх насіннєву продуктивність. Протягом 1996-2000 рр. проводили досліди з вивчення різних строків сівби: квітневі, травневі, червневі і густоти насадження (83-96 і 119-124 тис/га) маточних кормових буряків. Далі квітневі строки сівби будемо називати ранньовесняними, травневі – пізньовесняними, червневі – літніми.

Дослідження показали, що ріст і розвиток маточних кормових буряків, їх якість і кількість у певній мірі залежать від строків сівби та їх густоти. Строки сівби впливають на динаміку появи сходів: у всі роки досліджень тривалість періоду “сівба-сходи” була коротшою при пізніх і літніх строках сівби порівняно з ранньовесняним. Кількість і якість коренеплодів, їх фракційний склад залежать як від строків сівби, так і густоти маточних кормових буряків. Найменше випадання рослин спостерігалось при пізньовесняних і літніх, найбільше - при ранньовесняних посівах. Максимальні середньодобові прирости маси коренеплодів одержані при ранньовесняному строкові сівби і густоті 83-96 тис/га в порівнянні з пізньовесняними строками сівби і густотою 119-124 тис/га. При ранньовесняній сівбі і густоті 83-96 тис./га одержано найбільшу кількість коренеплодів масою 251-500 і 501-1000 г та найменшу – масою 101-250 г, при літній сівбі різко збільшується кількість коренеплодів масою 100-250 г і зменшується масою 501-1000 г. Зі збільшенням густоти до 119-124 тис/га при всіх строках сівби питома вага коренеплодів масою 101-250 г підвищується майже до 50%, масою 501-1000 г – зменшується до 12%. Більш високу збереженість коренеплодів у зимовий період виявлено при пізньовесняних і літніх строках сівби: вихід коренеплодів, уражених кагатною гниллю, при ранньовесняному строкові сівби становив 5,6%, пізньовесняному – 3,4%, літньому – 1,3%. При густоті 83-96 тис/га найбільший коефіцієнт виходу садивних коренеплодів спостерігався при літній сівбі (4,5 проти 2,7 на контролі), а при густоті 119-124 тис/га, він практично був однаковий при всіх строках сівби і становив 5,3-5,6. Коренеплоди, вирощені при пізньовесняних і літніх строках сівби, як більш біологічно активні, відзначаються підвищеною насіннєвою продуктивністю у порівнянні з коренеплодами ранньовесняних строків сівби (табл.2).

Таблиця 2

Вихід садивних коренеплодів та їх насіннєва продуктивність залежно від строків сівби і густоти маточних буряків (1996-2000рр.)

№ пп. | Строки сівби | Густота, тис/га | Вихід садивних корене-плодів, тис/га | Середня маса корене-плода,

г | Коефіцієнт виходу садивних корене-плодів | Урожай-ність насіння,

ц/га | Схо-жі-сть, %

1

2

3 | Квітневий

Травневий

Червневі | 83-96

119-124

83-96

119-124

83-96

119-124 | 56,2

107,9

79,7

115,3

90,4

113,7 | 389

254

328

213

203

196 | 2,7

5,3

3,9

5,6

4,5

5,6 | 22,6

23,1

21,1

23,7

24,9

25,8 | 86

82

89

87

89

88

НІР0,052,7 | 2,1

Вирощування маточних кормових буряків методом штеклінгів. Культура штеклінгів є загальновизнаною і має досить широке застосування при вирощуванні маточних цукрових буряків як в нашій країні, так і за кордоном, у насінництві ж кормових буряків він майже не застосовується. На протязі 1992-1997 рр. вивчали фони живлення, строки сівби, густоту маточних буряків, вирощених методом штеклінгів, та їх насіннєву продуктивність залежно від схеми садіння.

Фон живлення маточників-штеклінгів. Дані дослідів показують, що умови живлення маточників суттєво не впливають на динаміку появи сходів, проте помітна різниця між варіантами в їх густоті, масі 100 рослин, а також в динаміці наростання маси коренеплоду. Більш висока густота сходів була на удобрених фонах. Так, коли на контролі (без добрив) на 1 метрі рядка було 36 сходів, то на фоні гною 20 т/га і 20 т/га+N35P30K40 - відповідно 43 і 56 шт./м, середня маса 100 рослин на контролі становила 78,2 г, при внесенні гною 20 т/га - 87,5 г, гною 20 т/га+N35P30K40 – 101,4 г., ураженість коренеїдом - відповідно 2,1; 2,4 і 2,7%.

Фони живлення маточників – штеклінгів суттєво вплинули в цілому на масу і вихід садивних коренеплодів та коефіцієнт їх виходу. Так, на фоні гною 20 т/га вихід садивних коренеплодів становив 187 тис/га, коефіцієнт виходу 9,0 на фоні гною 20 т/га+N35P30K40 - відповідно 203 тис/га і 10,0, середня маса коренеплоду - відповідно 240 і 274 г.

Вирощування маточників методом штеклінгів, особливо на високих фонах їх живлення, сприяло одержанню високих врожаїв насіння (табл.3).

Строки сівби. Спостереження показали, що строки сівби значно впливають на динаміку появи сходів. Так, при травневому строкові сівби перші сходи з’явились на 8 день, а повні - на 14-18 день, при червневому - відповідно на 6 і 14-17 день, ураженість коренеїдом в квітні становила 7,2%, при сівбі в травні - 2,4%, в червні – 1,3%.

Таблиця 3

Основні показники вирощування маточників-штеклінгів та їх насіннєва продуктивність залежно від фону живлення (1995-1997 рр.) *)

№ пп. | Показники | Без удобрення | Гній 20 т/га | Гній 20 т/га+ N35P30K40

звичай-ний спосіб (кон-троль) | штек-лінги | звичай-ний

спосіб

(кон-троль) | штек-лінги | звичай-ний спосіб

(кон-троль) | штек-лінги | НІР0,05

1

2

3

4

5 | Середня маса коренеплода, г

Вихід садив-них корене-плодів, тис./га

Коефіцієнт ви-ходу садивних коренеплодів

Урожайність насіння, ц/га

Схожість, % | 430

71

3,0

16,6

84 | 208

128

6,1

16,6

84 | 603

77

3,6

19,9

87 | 240

187

9,0

18,1

87 | 767

78

3,8

18,4

86 | 274

204

10,0

17,8

85 | -

-

-

1,9

2,1

*) Схема садіння - 70 х 70 см.

При вирощуванні маточників методом штеклінгів (травневий строк сівби) в основному переважали коренеплоди масою 100-300 (50,0%) г, а при червневому строкові сівби кількість коренеплодів цієї фракції досягала 68,9%. При цьому кількість коренеплодів, які йшли на вибракування, досягала 4,9-6,4% (масою до 50 г), а масою більше 500 г зменшувалась при сівбі в червні до 0,6% проти 9,8% при сівбі в травні. В цілому ж строки сівби маточних буряків - штеклінгів не вплинули на вихід садивних коренеплодів та коефіцієнт їх виходу, проте дещо зменшувалась їх насіннєва продуктивність (особливо при травневому посіві) у порівнянні зі звичайною культурою маточних кормових буряків (табл.4).

Схема садіння. Протягом 1996-1998 рр. вивчали насіннєву продуктивність коренеплодів-штеклінгів, посаджених за різними схемами (70х70 і 70х35 см). Дослідження показали, що при садінні коренеплодів-штеклінгів за схемою 70х70 см урожайність насіння зменшилась на 3,7 ц/га, за схемою 70х35 см підвищилась на 4,1 ц/га в порівнянні з контролем (табл.5.).

Вирощування маточних кормових буряків у поукісних посівах.

У КСП “Дністер” протягом 1992-1996 рр. проводили досліди щодо можливості вирощування маточників кормових буряків у поукісних посівах. Досліди були закладені після збирання озимого жита на зелений корм. Поле дискували, проводили оранку на глибину 20-22 см, перед сівбою – дво- разову культивацію.

Таблиця 4

Основні показники вирощування маточників-штеклінгів та їх насіннєва продуктивність залежно від строків сівби (1993-1996 рр.) *)

№ пп. | Показники | Травнева сівба | Червнева сівба

звичайний спосіб

(контроль) | штек-лінги | звичайний спосіб

(контроль) | штек-лінги | НІР0,05

1

2

3

4

5

6 | Густота маточних буряків перед збиранням, тис./га

Вихід садивних коренеплодів, тис./га

Середня маса коренеплода, г

Коефіцієнт виходу садивних коренеплодів

Урожайність насіння, ц/га

Схожість, % | 86

66

640

3,0

23,4

86 | 192

145

223

7,3

19,7

87 | 85

67

417

3,4

20,8

87 | 186

144

167

7,3

21,7

85 | -

-

-

-

1,6

1,9

*) Схема садіння - 70 х 70 см.

Таблиця 5

Насіннєва продуктивність коренеплодів-штеклінгів залежно від схеми садіння (1996-1998 рр.)

№ пп. | П о к а з н и к и | Схема садіння, см | НІР0,05

70х70 | 70х70 | 70х35

контроль | штеклінги

1

2

3 | Урожайність насіння, ц/га

Схожість, %

Маса 1000 клубочків, г | 23,4

86

17,2 | 19,7

87

17,7 | 27,5

88

18,1 | 1,6

2,2

2,4

Після сівби поле коткували. Мінеральні добрива вносили під передпосівну культивацію згідно із схемою досліду. Сівбу проводили в стислі строки, зразу ж після підготовки ґрунту (друга-третя декади травня, перша декада червня). Глибина загортання насіння становила 3-5 см. Це забезпечило появу перших сходів на 6-ий, повних – на 14-18 день після сівби. Мінеральні добрива не мали значного впливу на динаміку появи сходів, однак, вони суттєво вплинули на масу 100 рослин (залежно від фону живлення вона збільшувалась від 99-130 до 155-179 г) і наступний їх ріст. Так, коли на контролі маса коренеплоду станом на 12.08.1992 р. становила 88 г, у варіантах N60Р60К60 і N120Р120К120 відповідно 298 і 283 г. Аналогічна закономірність встановлена і в наступні періоди обліку.

Мінеральні добрива при вирощуванні маточників в повторних посівах сприяли покращенню їх фракційного складу. Особливо чітко ця закономірність спостерігається у варіантах з внесенням N120Р120К120 кг/га, де найбільш придатних для садіння фракцій коренеплодів 201-300 і 301-600 г збільшувалось з 6-17 до 20-21% у порівнянні з контролем. Це забезпечило в цілому збільшення виходу садивних коренеплодів з 64 тис/га на контролі до 69-71 тис/га на мінеральному фоні (табл.6).

Таблиця 6

Ефективність фону живлення при вирощуванні маточних кормових буряків у поукісних посівах (1993-1996 рр.)

№ пп. | Показники | Контроль

(без добрив) | Фон живлення

N60Р60К60 | N120Р120К120

1

2

3

4 | Густота маточних буряків перед збиранням, тис/га

Вихід садивних корене-плодів, тис/га

Середня маса коренеплода, г

Коефіцієнт виходу садивних коренеплодів | 116

64

332

2,0 | 118

71

588

3,1 | 121

69

659

3,3

В іншому досліді ми порівнювали ефективність повторних посівів при вирощуванні маточників кормових буряків зі звичайним (квітнева сівба). У середньому за 1994-1996 рр. коефіцієнт виходу садивних коренеплодів при звичайному способі становив 2,3, збереженість у траншеях – 85%, урожайність насіння – 15,6 ц/га, у поукісних посівах - відповідно 4,2; 92,0% і 17,7 ц/га.

Формування густоти маточних кормових буряків. Досліди щодо прийомів формування густоти маточних кормових буряків проводились впродовж 1996-2000 рр. (сорт Переможець).

Проривку маточних буряків на контролі проводили вручну на 20 см, механізоване проріджування ПСА-2,7 за схемою: виріз –5,5 см, букет – 5 см, одна рослина в букеті, УСМП-5,4 за схемою: виріз – 5 см, букет – 5 см, одна рослина в букеті, поперечне букетування за схемою: виріз – 11,5 см, букет – 8,5 см, одна рослина в букеті, та боронування легкими боронами з наступною перевіркою рослин і формування густоти із розрахунку 120 тис/га. За роки досліджень перед формуванням густота була в межах 35-39 рослин на 1 м рядка. Дані обліків також свідчать, що різкого коливання маси 100 рослин перед формуванням густоти не було, вона була в межах 37-40 г.

Результатами досліджень встановлено, що застосовування механізованих способів формування густоти дозволяє значно скоротити затрати праці на проривку та прополку. Більш ефективним виявилось дворазове боронування сходів маточних буряків: кількість зрізаних рослин досягав 39,4-48,5%, при повздовжньому проріджуванні – 44,1-44,7%, а кількість знищених бур’янів – 40-55%. Кількість залишених рослин стала при дворазовому боронуванні - 16-18%, повздовжньому проріджуванні - 16-17%, ручній прополці – 8-9 рослин на 1 м рядка.

Результати польових дослідів та виробничої перевірки свідчать, що у варіантах з механізованим проріджуванням рівномірність розміщення рослин в рядку краща, ніж при ручній прополці, що в кінцевому результаті забезпечило одержання вирівняних по фракціях коренеплодів. Так, середня відстань між рослинами на період збирання маточних буряків при поперечному букетуванні становила 11,9 см, при повздовжньому проріджуванні - 6,3 см, при боронуванні – 5,7 см. Кількість рослин, розміщених з інтервалом 0-10 см, при поперечному букетуванні становила 12,8%, при повздовжньому проріджуванні – 50,5%, при боронуванні – 55,9%, з інтервалом 11-20 см - відповідно 47,2; 29,3 в 22,0%.

Порівняльна оцінка різних прийомів формування густоти показала, що найбільший вихід садивних коренеплодів досягався при механізованих способах формування густоти маточних кормових буряків. Так, коли на контролі вихід маточних коренеплодів в середньому за три роки становив 90 тис/га, то при повздовжньому проріджуванні – 109 тис/га (+19 тис/га), при боронуванні – 115 тис/га (+25 тис/га), коефіцієнт виходу - відповідно 4,3; 5,2 і 5,7 (табл.7).

Таблиця 7

Основні показники вирощування маточних кормових буряків залежно від способів формування їх густоти (1996-1999 рр.)

№ пп.. | Показники | Спосіб формування густоти

ручна проривка (контроль) | повздовжнє проріджування | боронування сходів

1

2

3

4 | Густота маточних буряків перед збиранням, тис/га

Вихід садивних коренеплодів, тис/га

Середня маса коренеплоду, г

Коефіцієнт виходу садивних коренеплодів | 100

90

360

4,3 | 136

109

228

5,2 | 136

115

220

5,7

Фракційний склад коренеплодів залежно від способів формування густоти змінювався наступним чином: як на контролі, так і при повздовжньому проріджуванні переважали коренеплоди фракції 501-600 г (40-42%) та 401-500 г (32-34%), при боронуванні – 201-300 г (52%) та 100-200 г (48%).

Сорт і ураженість хворобами маточних кормових буряків. Кормові буряки уражаються багатьма хворобами (в літературі описано більше шістдесяти). Виникають вони внаслідок ураження грибами, бактеріями, вірусами і ін., та залежать у великій мірі від грунтово-кліматичних факторів та сортових особливостей. Найбільш поширеними та шкодочинними хворобами кормових буряків у західних областях України є: коренеїд, церкоспороз, переноспороз (несправжня борошниста роса), ерізіфоз (борошниста роса), вірусні хвороби та ін.

Останніми роками в Україні дещо змінилася географія поширення коренеїду. Відзначається чітка тенденція збільшення його розвитку, як показують наші спостереження, в Івано-Франківській та Хмельницькій областях. У ґрунті зросла кількість мікроміцентів як токсичних, так і патогенних видів. Специфічними їх комплексами, що викликають розвиток коренеїду, характеризуються області, господарства і навіть окремі поля. Основними збудниками коренеїду в зоні проведення наших досліджень (дослідні поля Івано-Франківського державного аграрного коледжу) є гриби родів Fusarium, Rhizoctonia, Phoma, Aphanomyces, Pythium та ін. фітопатологічні організми. Гриби цих родів викликають захворювання кореневої системи не тільки кормових буряків, а й інших культур сівозміни.

Протягом 1999-2002 рр. вивчали стійкість рослин І-го року життя різних сортів маточних кормових буряків проти хвороб і ефективність захисту від коренеїду шляхом протруєння насіння. У дослідах використовували сорти: Переможець, Екендорфський жовтий, Львівський жовтий, БЖВ.

Аналізуючи дані, одержані останніми роками, можна відзначити, що в цілому рослини різних сортів кормових буряків сильніше уражувались хворобами, ніж рослини гібриду-еталону цукрових буряків. Наприклад, коли на контролі середній бал ураження борошнистою росою становив 2,0, то у сортів кормових буряків він був в межах 2,8-3,5. Аналогічна закономірність була встановлена і для інших хвороб ( за винятком ураження жовтяницею) (табл.8).

Таблиця 8

Ураженість хворобами маточних кормових буряків різних сортів

(1999-2001 рр.)

№ пп. | Сорт | Ураженість коренеїдом, % | Середній бал ураження | Загнило коренеп-лодів протягом вегетації, %

не обро-блене насіння | насіння протруєне |

борош-нистою росою | церко-споро-зом | жовтя-ницею

1

2

3

4

5 |

Переможець

Екендорфсь-кий жовтий

БЖВ

Львівський жовтий

Ялтушківсь-

кий ЧС72 (еталон) | 18,5

10,6

10,3

6,5

3,7 | 10,8

7,2

6,0

2,4

2,4 | 3,3

3,5

3,3

2,8

2,0 | 0,4

0,5

0,4

0,3

0,2 | 0,3

0,3

0,3

0,2

0,5 | 3,5

6,0

3,3

6,2

0,6

Встановлена генетично детермінована диференціація стійкості різних сортів до ураженості хворобами. Варіювання значень ураженості коренеїдом знаходилось у межах від 6,5% (сорт Львівський жовтий) до 18,5% (сорт Переможець), еталон (Ялтушківський ЧС 72) – 3,7 %.

За ознаками хвороб листків (церкоспороз, жовтяниця) у межах сортів кормових буряків не виявлено істотних відхилень. Проте еталон (Ялтушківський ЧС72) характеризується значно кращим значенням цього показника. Ураження борошнистою росою було найменшим (2,8 бали) у сорту Львівський жовтий, найбільшим (3,5 бали) у сорту Екендорфський жовтий.

Зв’язок між ураженістю коренеїдом та гнилями коренеплодів у період вегетації не простежується. Так, у сорту Переможець уражуваність рослин коренеїдом становила 18,5%, а гнилями лише - 3,5%, тоді як сорт Львівський жовтий - відповідно 6,5% і 6,2%.

При порівнянні варіантів досліду з протруєним та непротруєним насінням відзначено значне зниження ураженості коренеїдом на ділянках, де насіння перед посівом обробляли фунгіцидом. Проте попередня закономірність по сортах все-таки збереглась, що вказує на необхідність і можливу ефективність селекційних програм за цією ознакою.

ВИХІД МАТОЧНИХ КОРЕНЕПЛОДІВ ТА ЇХ НАСІННЄВА ПРОДУКТИВНІСТЬ ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕХНОЛОГІЇ ЗБИРАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

Строки збирання маточних кормових буряків. Аналіз середніх мінімальних і максимальних температур повітря в західному регіоні України (1993-2002 рр.) показує, що в середньому у вересні максимальна температура повітря коливається від 13,1 до 17,40С, в жовтні - від 6,4 до 9,50С, мінімальна - відповідно від 7,8 до 9,50С і від 2,4 до 4,80С. Ранні приморозки (тільки в окремі роки) спостерігаються в 1-2 декаді вересня, середні – в першій декаді жовтня і пізні – в третій декаді жовтня-першій декаді листопада. Отже, кращими строками збирання маточних кормових буряків, виходячи з середньорічних температур повинна бути третя декада вересня – перша-друга декада жовтня. Проте, експериментальні дані щодо збирання маточних кормових буряків у ці строки для західного регіону України відсутні.

Результати дослідів, проведених нами в 1991-1993 рр. в КСП “Дністер” Івано-Франківської області, свідчать, що строки збирання маточних кормових буряків впливають на вихід посадкових коренеплодів, їх збереженість та насіннєву продуктивність (табл.9). Як видно із даних таблиці 9, більш високий вихід маточних коренеплодів (4,6-4,8), їх збереженість (92,5-95%) та насіннєва продуктивність (12,6-12,7 ц/га) були при збиранні їх у першій і другій декадах жовтня. В цей період значно уповільнюється дихання викопаних коренеплодів, знижується активність мікроорганізмів і виключається можливість підвищення температур при закладанні їх в траншеї.

Таблиця 9

Вихід маточних коренеплодів, їх збереженість та насіннєва продуктивність залежно від строків збирання (1991-1993 рр.)

№ пп. | П о к а з н и к и | Строки збирання маточників | НІР0,05

3 декада вересня | 1декада жовтня | 2 декада жовтня

1

2

3 | Коефіцієнт виходу садивних корене-плодів

Збереженість коренеплодів, %

Урожайність насіння, ц/га | 4,2

90,7

11,3 | 4,6

92,5

12,7 | 4,8

95,5

12,6 | 1,4

3,7

1,4

Технологія збирання маточних кормових буряків. Впродовж 1993-1997 рр. у КСП “Дністер” Івано-Франківської області проводили досліди щодо якості збирання маточних кормових буряків за новою технологією комплексом МБК-2,7 (гичкозбиральна машина) + МКК-6 (коренезбиральна машина) на різних сортах і густоті. В результаті досліджень встановлено, що якість збирання коренеплодів комплексом залежить від сорту, густоти маточних буряків та метеорологічних умов року. Так, у 1993 році нормально зрізаних коренеплодів гичкозбиральною машиною МБК-2,7 у сорту Екендорфський жовтий при густоті стояння рослин 81,2 тис/га становила 52,9%, при густоті 87,1 тис/га – 53,5% і при 94 тис/га – 54,6%. У сорту Тімірязєвка 87 при густоті 90 тис/га кількість нормально зрізаних коренеплодів становила 67,4%, при густоті 133 тис/га – 68% і 134 тис/га – 65,4%. Найбільше коренеплодів з низьким зрізом отримано у багатонасінного сорту Екендорфський жовтий – 94%, а таких коренеплодів у однонасінного сорту Тімірязєвка 87 було лише 1,6-4,9 і у двонасінного Київський – 3,7-6,3%. У більш сприятливому за агрокліматичними умовами 1994 році якість як гичко-, так і коренезбиральної машини була вищою. Так, у однонасінного сорту Тімірязєвка 87 кількість нормально зрізаних коренеплодів становила: при густоті 110 тис./га – 94,5%, 130 тис/га – 97,8 % і 150 тис/га – 93,9% у сорту Екендорфський жовтий при густоті 119 тис/га –87,1%, 124 тис/га – 89%. При збиранні машиною МКК-6 найбільші втрати (15,5%) були у сорту Екендорфський жовтий, особливо при густоті 124 тис/га: на поверхні фрунту вони становили 9,9%, в ґрунті - 5,6%. На інших сортах втрати коливались в межах від 1,2 до 2,8%.

Сильно ушкоджені коренеплоди були у однонасінних сортів (Тімірязєва-87), порівняно з у багатонасінним сортом (Екендорфський жовтий 7,8-12,6%). Дані дослідів 1995 року також показали, що гичкозбиральна машина МБК-2,7 забезпечує високу якість роботи, особливо у однонасінних сортів. Так, у сорту Тімірязєвка 87 кількість нормально зрізаних коренеплодів становила 96%, у багатонасінного сорту Екендорфський жовтий – 91%. Якість підбору коренеплодів коренезбиральною машиною МКК-6 як у однонасінних, так і у багатонасінних сортів була однаковою і коливалась у межах 91-98%.Проте втрати коренеплодів на поверхні ґрунту зі збільшенням густоти стояння рослин з 90 до 220 тис/га зростали з 2,2 до 6,9% за рахунок дрібних коренеплодів. Ушкодженість коренеплодів багатонасінного сорту Екендорфський жовтий сягала 43%, 25-34% відповідно у однонасінного сорту Тімірязєвка 87. Аналогічна закономірність отримана і в наступні роки (1996, 1997).

Таким чином, однонасінні сорти кормових буряків за своїми агробіологічними властивостями (менші відхилення коренеплодів від осьової лінії рядка, висота головки над поверхнею грунту, сила зв’язку з ґрунтом і т.п.) переважають багатонасінні сорти і є більш придатними для механізованого збирання існуючими гичко- і коренезбиральними машинами МБК-2,7 і МКК-6, чистота підбору коренеплодів однонасінних сортів кормових буряків становила 98-99%, ушкодженість їх 2-13%. Ушкодженість коренеплодів у багатонасінних сортів становила 23 %.

Технологія зберігання маточних коренеплодів. Упродовж 1997-2000 рр. на дослідному полі Івано-Франківського державного аграрного коледжу проводили досліди щодо удосконалення технології зберігання маточних коренеплодів.

Спостереження показали, що способи зберігання коренеплодів впливають на температуру повітря в траншеї. Найближчою до оптимальної була температура в третьому і четвертому варіантах: у 1997/1998 р. вона становила 3,3-3,60С, в 1998-1999 р. – 4,4-4,50С і в 1999-2000 р. – 4,3-4,70С. На контролі (варіант 1) відповідно 3,40 5,40 4,40.

При збільшенні глибини траншеї до 70 см (варіант 2) температура траншейного повітря підвищувалась від 3,4 до 3,8 (1997-98 р.), з 5,4 до 5,6 (1998-99 р.) і з 4,4 до 5,3 (1999-2000 р.), що, як побачимо далі, дещо негативно вплинуло на збереженість коренеплодів (табл.10).

Дещо кращі результати температурного режиму одержані при повному укриванні траншеї сухою, але не мерзлою землею (варіант