МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Харківська державна академія міського господарства

Мамонов Костянтин Анатолійович

УДК 338.45:69:330.142.2:330.32

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛОМ БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.07.03 – економіка будівництва

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській державній академії міського господарства Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Кизилова Людмила Олександрівна,

Харківська державна академія міського

господарства, доцент кафедри обліку

і аудиту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Педан Михайло Петрович,

Київський національний університет

будівництва та архітектури, професор

кафедри економіки будівництва

кандидат економічних наук, доцент

Кучма Олег Олександрович,

Харківський державний технічний

університет будівництва та архітектури,

доцент кафедри організації будівельного

виробництва

Провідна установа: Придніпровська державна академія

будівництва та архітектури,

Міністерство освіти і науки України,

м. Дніпропетровськ

Захист відбудеться 17.09.2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.089.01 в Харківській державній академії міського господарства за адресою: 61002, м. Харків, вул. Революції,12.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської державної академії міського господарства за адресою: 61002, м. Харків, вул. Революції,12.

Автореферат розісланий 04.07.2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Лелюк Н.Є.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасна економічна політика України спрямована на європейську інтеграцію. Починаючи з 2001 р., в Україні виявляються позитивні зрушення, які свідчать про поступове подолання економічної кризи. У Концептуальних засадах стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки відзначалося про необхідність сталого розвитку, який може забезпечити щорічні темпи зростання ВВП у півтора-два рази вищі, ніж у країнах ЄС. Особливості будівельної галузі полягають у тому, що вона завжди реагує на зміни, які відбуваються в економіці країни. Внаслідок стрімкого скорочення державних інвестицій в першому десятиріччі незалежності України відбулося розбалансування економіки будівельної галузі. Будівельні підприємства втратили традиційні економічні зв’язки, значно скоротили обсяги підрядних робіт і їх рентабельність. Відсутність практичного досвіду управління, теоретичних обгрунтувань, необхідних зв’язків, відповідних ринковим перетворенням, призвела до того, що більшість будівельних підприємств втратили значну частину свого початкового капіталу.

Сучасна теорія сутності й концепції управління капіталом знайшли відображення у працях вітчизняних вчених І. Бланка, Ю. Воробйова, І. Зятковського, Г. Кірейцева, О. Мертенса, В. Селезньова, Т. Момот та ін., а також зарубіжних - А. Бабича, І. Балабанова, В. Бєлоліпецького, Л. Берстайна, З. Боді, Ю. Брігхема, Дж. К. Ван Хорна, Л. Гапенські, В. Грузинова, В. Ковальова, Є. Короткова, Р. К. Мертона, С. Моісєєва, Л. Павлової, О. Стоянової, В. Терьохіна, Н. Уолла, Е. Хелферта, К. Ховарда, Р. Н. Холта та ін.

Разом з тим, у наукових розробках не вирішені питання причинно-наслідкового зв’язку між тенденціями в розміщенні інвестованого капіталу, його використанні та приростом внаслідок виробничого процесу. Існуюча проблема іммобілізації капіталу в запасах товарно-матеріальних цінностей й дебіторській заборгованості на будівельних підприємствах потребує встановлення зв’язку цих тенденцій. Тому постає необхідність системного обгрунтування розміщення капіталу з орієнтацією на розвиток підприємства. Отже, виникнення проблемної ситуації на практиці й невирішеність окремих теоретичних питань зумовили доцільність цього дослідження і вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація відповідає направленості держбюджетної наукової роботи кафедри “Облік і аудит” Харківської державної академії міського господарства. Результати дослідження знайшли відображення у звітах кафедри за темою “Проблеми рівноваги економічних систем в ринкових умовах” за 2000 рік № 697 від 15.01.01 р. і за 2001 рік № 716 від 25.02.02 р.

Мета та задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка економічного механізму управління капіталом, орієнтованого на розвиток будівельного підприємства.

Відповідно до цього необхідно вирішити наступні задачі:

·

·

·

·

·

Предмет і об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є процес розміщення і створення капіталу на будівельних підприємствах, а предметом дослідження – ефективність розміщення інвестованого капіталу та процес формування нового капіталу.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною базою є положення сучасної економічної теорії, роботи вітчизняних і зарубіжних вчених з питань управління капіталом, законодавчі акти України. У роботі застосовувалися методи економічного аналізу: узагальнення, порівняння, методи факторного аналізу. Для виконання поставлених задач використовувались також спеціальні методи: кореляційно-регресійний аналіз, індексний метод. Інформаційною базою дисертаційної роботи є матеріали статистичних щорічників України, статистичні й оперативні дані спеціалізованих будівельних підприємств, опубліковані результати наукових досліджень з проблем будівельної галузі.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:

вперше:

·

·

·

·

дістали подальший розвиток:

·

·

удосконалено:

·

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що використання запропонованого економічного механізму управління капіталом дає можливість своєчасного виявлення негативних тенденцій змін досліджуваних факторів і на цій підставі здійснення переорієнтації цілей та розробки низки заходів для забезпечення розвитку підприємств.

Результати дослідження впроваджені в практичну діяльність спеціалізованих будівельних підприємств м. Харкова, а саме на підприємстві ЗАТ “ХСУ 541” - акт впровадження від 29.11.02 р. № 156 і на дочірньому підприємстві 502 ЗАТ “САНТЕХМОНТАЖ-60” – акт впровадження від 19.03.03 р. № 44.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою роботою. У ній розкриті теоретичні й практичні результати в сфері управління капіталом на будівельних підприємствах. В опублікованих у співавторстві наукових роботах особистий внесок здобувача полягає в тому, що: встановлено кількісну міру причинно-наслідкового зв’язку між новим капіталом і показником чисельності працівників та співвідношенням витрат на заробітну плату й матеріальні ресурси [1]; розроблено багатофакторну мультиплікативну модель впливу розміщення капіталу підприємства та джерел його формування на прибутковість капіталу [5]; запропоновано економічні елементи системи управлінських дій щодо зниження величини оборотного капіталу, іммобілізованого в дебіторській заборгованості [11].

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи були представлені й схвалені на конференціях: “ХХХ научно-техническая конференция преподавателей, аспирантов и сотрудников Харьковской государственной академии городского хозяйства” (Харків, 2000), “Дослідження й оптимізація економічних процесів” (Харків, 2000), “Сучасні проблеми розвитку виробництва” (Харків, 2000), “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м. Харкова” (Харків, 2001), “Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України” (Харків, 2001), “Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України” (Харків, 2002), “Проблеми формування і розвитку фінансово-кредитної системи України” (Харків, 2002), “Устойчивое развитие городов” (Харків, 2002).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 11 наукових статей, у тому числі 6 в наукових фахових виданнях, а також 1 теза доповіді загальним обсягом 1,78 друк. аркушів, з них особисто автору належить 1,45 друк. аркушів.

Структура і обсяг роботи. Дисертація викладена на 174 сторінках машинописного тексту і містить 114 сторінок основного тексту, 22 таблиці, 32 рисунки (1 повна сторінка), список використаних джерел із 187 найменувань (16 сторінок) і 14 додатків (38 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету й задачі дослідження, визначено предмет і об’єкт, наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретичні аспекти розміщення капіталу” досліджено основні концепції сутності категорії “капітал”, проаналізовано теоретичні аспекти розміщення капіталу, виявлено особливості управління капіталом в умовах ринкових перетворень.

Уточнено дві основні концепції капіталу. Більшість вчених розглядають капітал крізь призму грошової форми. Проте є інший напрямок теорії, що об’єднує меншу частину прихильників предметної форми капіталу. Грунтуючись на ідеях класичної і неокласичної економічних шкіл щодо грошової форми і його динамічного характеру, в дисертаційній роботі капітал запропоновано розглядати в двох аспектах. По-перше, капітал – це сума грошових коштів, що інвестується для забезпечення виробничого процесу. По-друге, новий капітал – це сума грошових коштів, що одержана в результаті цього процесу. В сучасних економічних умовах України капітал підприємств будівельної галузі не виконує своєї головної функції – розширеного відтворення виробництва. Перевищення нового капіталу над інвестованим є частіше винятком, ніж правилом. Теоретично новий капітал повинен перевищувати інвестований за рахунок прибутку, а також за рахунок того, що замовник повертає будівельному підприємству суму амортизації. Ця сума не відображає всіх фактичних витрат інвестованого капіталу в звітному періоді, а є частиною вартості основних фондів, що були придбані в минулому, і яка переноситься на вартість будівельних робіт. Прибуток і амортизацію в кінці звітного періоду не можна ототожнювати з масою грошових коштів, оскільки вони затримуються в запасах товарно-матеріальних цінностей, в розрахунках, тобто осідають в дебіторській заборгованості.

Встановлено, що в наукових працях, як правило, досліджуються окремі напрямки розміщення капіталу. Внаслідок цього зберігається проблема необґрунтованої іммобілізації капіталу в матеріальних запасах і дебіторській заборгованості. Без комплексного підходу до розміщення капіталу, без сукупного критерію оцінки ефективності його розміщення важко здійснити контроль за використанням капіталу і при необхідності переорієнтувати стратегію й тактику підприємства.

Грунтуючись на висновках вітчизняних і зарубіжних авторів наукових праць, що оперативний менеджмент не сприяє розвитку підприємств, оскільки спрямований на усунення помилок минулого, в роботі запропоновано концепцію стратегічного управління. Вона полягає в тому, що підприємство, враховуючи зміни зовнішнього середовища, розробляє прогноз, план і принципи поведінки, які є орієнтиром розвитку й забезпечують переваги перед конкурентами.

У другому розділі “Особливості руху капіталу на підприємствах будівельної галузі в умовах ринкових перетворень” розглянуто стан і структурні зміни, що відбуваються в будівельній галузі, здійснено оцінку інвестиційного процесу на галузевому рівні, встановлено основні тенденції руху капіталу на будівельних підприємствах, запропоновано модель для оцінки розміщення капіталу.

Виявлено, що в минулому десятиріччі випереджаючими темпами скорочувались інвестиції в будівельно-монтажні роботи. Внаслідок цього обсяги підрядних робіт, виконані підприємствами будівельної галузі в 2001 р. дорівнювали лише 11,9% порівняно з 1990 р. Крім того, суттєво зросла частка збиткових підприємств. Зменшення частки державних інвестицій не компенсувалося очікуваним зростанням інвестицій за рахунок іноземного і приватного вітчизняного капіталу. Разом з тим, в умовах дефіциту капіталу для інвестування спостерігається неефективне його розміщення. Так, для досліджених будівельних підприємств характерним є зростання рівня як дебіторської заборгованості, так і матеріальних запасів.

Шляхом аналізу динаміки нового й інвестованого капіталу встановлено основні напрямки його руху. Протягом дослідженого періоду інвестований капітал мав тенденцію до скорочення, що уповільнилась в 1999-2001 рр. (рис. 1). Значні витрати інвестованого капіталу на всіх досліджених підприємствах здійснювалися переважно на закупівлю матеріалів. Витрати інвестованого капіталу на оплату праці були в два-три рази нижчі витрат на закупівлю матеріалів. За 2000-2001 рр. на двох досліджених підприємствах збільшилась питома вага інвестицій на інші потреби. Це було обумовлено зростанням податкових зобов’язань з податку на землю і податку з власників транспортних засобів, а також фінансовими санкціями податкових служб, витратами на відрядження, оплатою послуг сторонніх організацій. Протягом дослідженого періоду питома вага інвестованого капіталу на придбання основних засобів була незначною і продовжувала скорочуватися.

Рис. 1. Динаміка інвестованого капіталу в порівнянних цінах

Визначено, що результатом руху капіталу на підприємстві є сформований новий капітал. Аналізуючи його динаміку в 1995-2001 рр., встановлено, що він значно знизився, оскільки скорочувалися обсяги інвестованого капіталу в суміжних періодах (рис. 2). Є підприємства, що занепадають: за сім років перевищення нового капіталу над інвестованим спостерігалося тільки один раз. Деякі підприємства намагаються протидіяти негативному впливу чинників зовнішнього ринкового середовища. Але це проходить стихійно, без застосування відповідного механізму.

Запропоновано розширену мультиплікативну модель, що дозволяє оцінити вплив на фінансову результативність активів показників розміщення капіталу в матеріальних запасах, в оборотних активах, а також структури інвестицій за формами власності на відміну від узагальненої оцінки за рівнянням “Du Pont”. Визначено, що на всіх досліджених підприємствах показник фінансової результативності активів скорочувався і в 2000-2001 рр. мав від’ємні значення. Поряд з такими чинниками, як зниження фінансової результативності реалізації продукції та оборотності капіталу, що обумовлювали ці тенденції, мало негативний вплив також зменшення співвідношення активів і власного капіталу. Це пов’язано з тим, що активи скорочувалися випереджаючими темпами порівняно із зменшенням власного капіталу. Зниження фінансової результативності активів обумовлювало також і зменшення питомої ваги матеріальних запасів в оборотних коштах попри те, що відношення їх середніх залишків до доходу залишалося високим. На більшості підприємств негативний вплив справляв також коефіцієнт самофінансування матеріальних запасів. Він скорочувався, починаючи з 1998 р., за рахунок випереджаючого зростання рівня матеріальних запасів поряд з одночасним зменшенням власного капіталу. Єдиний показник, що обумовлював позитивні зрушення на більшості підприємств, – це питома вага оборотних коштів в активах. Тенденції показника ефективності розміщення капіталу в активах свідчать про те, що на досліджуваних підприємствах не розроблено механізм протидії динамічним змінам в економічному середовищі, що обумовлені ринковими перетвореннями в Україні.

Рис. 2. Динаміка нового капіталу в порівнянних цінах

У третьому розділі “Формування економічного механізму управління капіталом підприємства” визначено основні чинники, що впливають на обсяг нового капіталу та індикатор розвитку, запропоновано критичну межу співвідношення оборотних і необоротних активів, розроблено економічний механізм управління капіталом.

Встановлено причинно-наслідковий зв’язок між новим капіталом і та-кими чинниками, як середньооблікова чисельність працівників, співвідношен-ня власного й позикового капіталу, відношення витрат інвестованого капіталу на оплату праці й матеріали. На підставі кореляційно-регресійного аналізу розроблена економетрична модель залежності цих показників та нового капіталу

|

(1)

де К пор - обсяг нового капіталу в порівнянних цінах;

Ч - середньооблікова чисельність працівників;

ВК/ПК - співвідношення власного й позикового капіталу;

Воп/Вм - відношення витрат інвестованого капіталу на оплату праці й матеріали.

На всіх досліджених підприємствах скорочення обсягів нового капіталу обумовлено, в першу чергу, зниженням середньооблікової чисельності працівників. Негативний вплив здійснювало також співвідношення власного й позикового капіталу. Швидкість зменшення власного капіталу перевищувала швидкість скорочення позикового. Єдиний фактор, який на більшості підприємств обумовив зростання нового капіталу, – це відношення витрат інвестованого капіталу на оплату праці й матеріали. Обгрунтовано недоцільність включення в багатофакторну економетричну модель обсягу реалізації продукції та середньооблікової чисельності працівників. Ці фактори тісно зв’язані між собою, тобто існує проблема мультиколінеарності. Робоча сила є головним фактором, що приводить в дію виробничі фонди підприємства і забезпечує виробництво продукції та формування нового капіталу.

Грунтуючись на дослідженні фундаментальних теоретичних праць, а також на результатах аналізу руху капіталу на підприємствах, запропоновано індикатор розвитку підприємств, що визначається як співвідношення нового й інвестованого капіталу. Якщо він перевищує одиницю в декількох суміжних періодах, то це означає, що підприємство розвивається, у протилежному разі воно занепадає. У випадку, коли індикатор розвитку дорівнює одиниці, на підприємстві відбувається простий процес відтворення інвестованого капіталу.

Розроблена на підставі кореляційно-регресійного аналізу економетрична багатофакторна модель залежності індикатора розвитку від чотирьох чинників - співвідношення доходу й витрат, співвідношення оборотних і необоротних активів, питомої ваги дебіторської заборгованості в оборотних активах та рівня матеріальних запасів – забезпечує можливість своєчасного втручання в разі відхилення їх руху від бажаної траєкторії:

|

(2)

де К/Кі- індикатор розвитку ( К- обсяг нового капіталу в поточних цінах за звітний рік, Кі- обсяг інвестованого капіталу в поточних цінах за звітний рік);

Д/В - співвідношення доходу й витрат;

ОА/НА- співвідношення оборотних і необоротних активів;

ДЗ/ОА- питома вага дебіторської заборгованості в оборотних активах;

Рзап - рівень матеріальних запасів.

Показник ефективності діяльності підприємства – співвідношення доходу й витрат - має лінійний зв'язок з індикатором розвитку. Перш за все великий вплив тут справляє прибуток. Проте за діючими вітчизняними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку він визначається за методом “відвантаження” і не відображає масу коштів для здійснення виробничого процесу при наявності дебіторської заборгованості. Тенденції індикатора розвитку й питомої ваги дебіторської заборгованості в оборотних активах мають протилежні напрямки. Встановлено, що на всіх досліджених підприємствах у 2001 р. величина дебіторської заборгованості займала більше половини оборотних активів. Аналогічно впливає на індикатор розвитку й рівень матеріальних запасів.

Економетричні моделі, розроблені для окремих підприємств, показали, що вказані вище чинники по-різному впливають на індикатор розвитку. Так, на одному із підприємств збільшення питомої ваги дебіторської заборгованості призводить до більш значного зменшення індикатора розвитку, ніж на іншому підприємстві. Разом з тим, збільшення рівня матеріальних запасів спричиняє більше скорочення індикатора розвитку на другому підприємстві порівняно з першим. Це свідчить про відсутність відповідного механізму управління капіталом, який би враховував причинно-наслідкові зв’язки між індикатором розвитку та його чинниками.

Виявлено, що індикатор розвитку має нелінійний зв’язок із співвідношенням оборотних і необоротних активів. Він адекватно описується поліномом другого степеня. Враховуючи це, встановлено граничне значення співвідношення оборотних і необоротних активів, яке запропоновано використовувати як критерій ефективного розміщення капіталу (рис. 3). Це дає змогу управлінським кадрам своєчасно помітити відхилення від критичного значення та здійснити заходи щодо регулювання напрямків розміщення капіталу.

Рис. 3. Теоретична крива індикатора розвитку та співвідношення оборотних і необоротних активів

Запропоновано схему взаємозв’язків стратегії стабілізації та конкретних цілей для реалізації головної мети функціонування підприємства (рис. 4). Для забезпечення розвитку необхідно побудувати систему конкретних цілей. У дисертаційній роботі такими цілями є: збільшення співвідношення доходу й витрат, зменшення питомої ваги дебіторської заборгованості в оборотних активах та рівня матеріальних запасів, забезпечення оптимального співвідношення оборотних і необоротних активів.

На сучасному етапі доцільно застосувати стратегію стабілізації з таких причин: у 2001 р. на всіх будівельних підприємствах намітилося збільшення обсягів підрядних робіт, на трьох підприємствах у цьому році порівняно з минулим роком підвищилися обсяги інвестованого капіталу. Стратегія стабілізації полягає в тому, що зусилля керівництва слід спрямувати саме на закріплення темпів зростання співвідношення доходу й витрат, зменшення питомої ваги дебіторської заборгованості в оборотних активах, скорочення рівня матеріальних запасів, а також на забезпечення оптимального співвідношення оборотних і необоротних активів. Реалізація конкретних цілей створює передумови для формування стратегії розвитку.

Рис. 4. Схема формування стратегії підприємства

Розроблено економічний механізм управління капіталом на будівельних підприємствах, що передбачає систематичне відстеження тенденцій руху чинників. Збільшення співвідношення доходу й витрат забезпечує зростання індикатора розвитку. Якщо це співвідношення почне скорочуватися, то необхідно застосувати заходи щодо зростання обсягів виробництва й реалізації продукції та зниження витрат (рис. 5). До зростання індикатора розвитку призводить також скорочення рівня матеріальних запасів. Якщо аналіз показує його підвищення, то управлінський персонал складає програму заходів для призупинення такого напрямку змін. Аналогічно здійснюється відстеження тенденцій питомої ваги дебіторської заборгованості в оборотних активах. Під особливим контролем повинно знаходитися розміщення капіталу в оборотних чи необоротних активах і відповідність співвідношення цих видів активів оптимальному значенню. Відхилення його в більший або менший бік спричиняє зменшення величини індикатора розвитку. Запропонований механізм дає можливість виявляти негативні тенденції чинників на початковому етапі їх розвитку і на цій підставі своєчасно застосовувати систему заходів для їх призупинення.

Рис. 5. Економічний механізм управління капіталом на будівельних підприємствах

ВИСНОВКИ

Результати дослідження, викладені в дисертаційній роботі, дозволили сформулювати наступні висновки й пропозиції:

1. Встановлено, що теоретично новий капітал повинен перевищувати інвестований за рахунок прибутку, а також за рахунок того, що замовник повертає будівельному підприємству суму амортизації, яка включається до складу ціни виконаних робіт. При цьому сума амортизації не відображає всіх фактичних витрат інвестованого капіталу. Перевищення обсягу нового капіталу над інвестованим за результатами виробничого процесу одного року ще не свідчить про розвиток підприємства. Якщо новий капітал використовується не тільки для забезпечення виробничого процесу, а й на інші цілі, то величина інвестованого капіталу наступного виробничого процесу буде меншою, ніж сума нового капіталу минулого року. Наслідком стає скорочення обсягів виробництва й реалізації підрядних робіт.

2. Запропоновано використовувати як індикатор розвитку співвідношення нового й інвестованого капіталу. Коли він перевищує одиницю з повторенням у декількох суміжних періодах, то можна стверджувати, що підприємство розвивається. Якщо індикатор розвитку дорівнює одиниці, то це означає, що відбувався простий процес відтворення. За сім років спостережень на двох досліджених підприємствах новий капітал перевищував інвестований протягом п’яти років. На одному підприємстві значення індикатора розвитку було меншим за одиницю шість разів із семи спостережень, що свідчить про його занепад, на іншому тричі спостерігалося перевищення одиниці, але після цього значення індикатора розвитку набуло тенденцію до зменшення.

3. Встановлено причинно-наслідковий зв’язок між обсягом нового капіталу та чинниками: середньообліковою чисельністю працівників, співвідношенням власного й позикового капіталу, а також відношенням інвестованого капіталу на оплату праці й матеріали. Розроблена на підставі кореляційно-регресійного аналізу економетрична модель свідчить, що від їх сукупного впливу залежить 82% коливань обсягу нового капіталу. Його скорочення на всіх досліджених підприємствах обумовлено двома факторами: щорічним зменшенням середньооблікової чисельності працівників і зниженням співвідношення власного й позикового капіталу. У зв’язку із зростанням збитковості на підприємствах спостерігається випереджаюча тенденція скорочення власного капіталу порівняно з тенденцією зменшення позикового, який на 100% складається з кредиторської заборгованості. До збільшення нового капіталу призводить випереджаюче зростання витрат на стимулювання праці порівняно з іммобілізацією капіталу в матеріальних ресурсах, тобто в запасах.

4. Обгрунтовано, що на індикатор розвитку суттєвий вплив справляють фактори: співвідношення доходу й витрат, співвідношення оборотних і необоротних активів, питома вага дебіторської заборгованості в оборотних активах і рівень матеріальних запасів. Розроблена економетрична модель показує, що іммобілізація капіталу в дебіторській заборгованості, а також у матеріальних запасах призводить до зменшення індикатора розвитку.

5. Запропоновано критерієм ефективного розміщення капіталу в оборотних і необоротних активах використовувати оптимальне значення їх співвідношення, що визначено на підставі кореляційно-регресійного аналізу причинно-наслідкового зв’язку між цим співвідношенням та індикатором розвитку. Підприємства, які мають співвідношення менші від цього значення, повинні нарощувати оборотні активи з більшою швидкістю ніж необоротні. Разом з тим, підприємства, на яких значення співвідношення близьке до критичної межі, повинні контролювати його тенденції тому, що перевищення змінює позитивний напрямок впливу на індикатор розвитку на негативний.

6. Розроблено схему взаємозв’язків стратегії підприємства та конкретних цілей для реалізації головної мети підприємницької діяльності. Вона має циклічний характер і передбачає систематичний контроль за відхиленням від поставлених цілей, а також можливість коригування стратегії та формування нових цілей залежно від зміни зовнішніх факторів і досягнутих результатів діяльності підприємства.

7. Запропоновано економічний механізм управління капіталом, що грунтується на розробленій економетричній моделі й враховує причинно-наслідкові зв’язки між індикатором розвитку та чинниками: співвідношенням доходу й витрат, співвідношенням оборотних і необоротних активів, питомою вагою дебіторської заборгованості в оборотних активах і рівнем матеріальних запасів. За його допомогою менеджери підприємств зможуть своєчасно виявляти зрушення чинників, що негативно впливають на індикатор розвитку, і вживати заходи для усування цих зрушень. Запропонований економічний механізм управління капіталом забезпечує реалізацію конкретних цілей на шляху досягнення вибраної стратегії.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кизилова Л.А., Мамонов К.А. Движение капитала и влияние на него рабочей силы // Коммунальное хозяйство городов: Научно-технический сборник. Вып. 37. Серия: Экономические науки: лично автору принадлежит – определена причинно-следственная связь между новым капиталом и показателем численности работников и соотношением затрат на заработную плату и материальные ресурсы. – К.: Техніка, 2002. – С. 62-65.

2. Мамонов К.А. Влияние уровня запасов и дебиторской задолженности на показатель развития строительных предприятий // Вісник Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”. Вип. №8-1. Тематичний випуск: Технічний прогрес та ефективність виробництва. – Харків: НТУ “ХПІ”, 2002. – С. 93-94.

3. Мамонов К.А. Особенности движения капитала на предприятиях строительного комплекса // Коммунальное хозяйство городов: Научно-технический сборник. Вып. 46. Серия: Экономические науки. – К.: Техніка, 2002. – С. 151-154.

4. Мамонов К.А. Капитал как индикатор развития предприятия // Коммунальное хозяйство городов: Научно-технический сборник. Вып. 34. Серия: Экономические науки. – К.: Техніка, 2001. – С. 102-104.

5. Кизилова Л.О., Мамонов К.А. Вплив розміщення та формування оборотного капіталу на ефективність його використання // Коммунальное хозяйство городов: Научно-технический сборник. Вып. 26. Серия: Экономические науки: особисто автору належить – розроблено багатофакторну мультиплікативну модель впливу розміщення оборотного капіталу підприємства та джерел його формування на прибутковість капіталу. – К.: Техніка, 2000. – С. 90-92.

6. Мамонов К.А. Совершенствование экономического анализа использования оборотных активов на строительных предприятиях // Вестник Харьковского государственного политехнического университета. – Вып. 122.4.3. – Харьков: ХДПУ, 2000. – С. 126-129.

7. Мамонов К.А. Влияние запасов товарно-материальных ценностей и оплаты труда на показатель развития предприятия // Проблеми формування і розвитку фінансово-кредитної системи України: Збірник наукових статей за матеріалами ІІ міжвузівської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених. – Харків: Штріх, 2002. – С. 213-214.

8. Мамонов К.А. Модель развития предприятий строительной отрасли // Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України: Збірник наукових статей. – Харків: Фінарт, 2002. – С. 263-265.

9. Мамонов К.А. О методах управления оборотным капиталом // Вісник Харківського Університету № 506. – Сер.: Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м. Харкова. Ч.1. – Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2001. – С. 242-243.

10. Мамонов К.А. Проблемы выбора индикаторов развития предприятия // Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України: Збірник наукових статей. – Харків: Основа, 2001. – С. 182-183.

11. Кизилова Л.О., Мамонов К.А. Про ефективність розміщення оборотного капіталу // ХХХ научно-техническая конференция ХГАГХ: Тезисы докладов. Ч.3: особисто автору належить – запропоновано економічні елементи системи управлінських дій щодо зниження величини оборотного капіталу, іммобілізованого в дебіторській заборгованості. – Харьков: ХГАГХ, 2000. – С. 40-41.

12. Мамонов К.А. Проблеми розміщення оборотного капіталу та їх вплив на показники прибутковості // Сучасні проблеми розвитку виробництва: Збірник матеріалів Четвертої науково-практичної конференції молодих економістів. – Харків: Модель Всесвіту, 2000. – С. 128-130.

АНОТАЦІЇ

Мамонов К. А. Організаційно-економічний механізм управління капіталом будівельних підприємств. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.03 – “Економіка будівництва”. – Харківська державна академія міського господарства, Харків, 2003.

Дисертація присвячена вирішенню актуального науково-практичного завдання – розробці економічного механізму управління капіталом будівельних підприємств в умовах ринкових перетворень. Розглянуто теоретичні аспекти управління капіталом. Уточнено сутність категорій “інвестований капітал” і “новий капітал”. Обґрунтовано кількісну оцінку індикатора розвитку підприємства. Визначено причинно-наслідковий зв’язок між індикатором розвитку й показниками розміщення та використання капіталу. На основі кореляційно-регресійного аналізу визначено критичну межу співвідношення оборотних і необоротних активів, досягаючи якої індикатор розвитку має найбільше значення. Запропоновано схему взаємозв’язків стратегії підприємства та конкретних цілей для досягнення головної мети підприємницької діяльності. Розроблено економічний механізм управління капіталом, що дозволяє ефективно реагувати на негативні тенденції індикатора розвитку.

Ключові слова: новий капітал, інвестований капітал, фінансова результативність активів, індикатор розвитку, оборотні активи, необоротні активи, цілі підприємства, стратегія стабілізації, стратегія розвитку, економічний механізм управління капіталом.

Мамонов К. А. Организационно-экономический механизм управления капиталом строительных предприятий. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.03 – “Экономика строительства”. – Харьковская государственная академия городского хозяйства, Харьков, 2003.

Диссертация посвящена решению актуальной научно-практической задачи – разработке экономического механизма управления капиталом строительных предприятий в условиях рыночных преобразований. Рассмотрены теоретические аспекты управления капиталом. Уточнена сущность категорий “инвестированный капитал” и “новый капитал”. Основываясь на идеях классической и неоклассической экономических школ относительно денежной формы и динамического характера капитала, в диссертационной работе его предложено рассматривать в двух аспектах. Во-первых, капитал – это сумма денежных средств, которая инвестируется для обеспечения производственного процесса. Во-вторых, новый капитал – это сумма денежных средств, полученная в ре-зультате этого процесса.

Определено, что теоретически новый капитал может превышать инвестированный на сумму полученной прибыли, а также за счет того, что заказчик возвращает строительному предприятию сумму амортизации, которая включается в состав цены выполненных работ. При этом сумма амортизации не отражает всех фактических затрат инвестированного капитала. Превышение объема нового капитала над инвестированным по результатам производственного процесса в течении только одного года еще не свидетельствует о развитии предприятия. Если новый капитал используется не только для обеспечения производственного процесса, но и на другие цели, то величина инвестированного капитала следующего производственного процесса будет меньше, чем сумма нового капитала прошлого года. Следствием этого становится сокращение объемов производства и реализации подрядных работ.

Определена причинно-следственная связь между объемом нового капитала и показателями: среднесписочной численностью работников, соотношением собственного и заемного капитала, а также соотношением затрат инвестированного капитала на оплату труда и материалы. Разработана эконометрическая модель, которая показывает, что 82% изменений нового капитала по совокупности исследуемых предпри-ятий обусловлено совместным влиянием этих трёх факторов.

Обосновано количественную оценку индикатора развития предприятия. Определена причинно-следственная связь между индикатором развития и показателями размещения и использования капитала. Выявлено, что на индикатор развития существенное влияние оказывают факторы: соотношение дохода и затрат, соотношение оборотных и необоротных активов, удельный вес дебиторской задолженности в оборотных активах и уровень материальных запасов.

Эконометрические модели, которые были разработаны для отдельных предприятий, показали, что эти факторы по-разному воздействуют на индикатор развития. Это свидетельствует об отсутствии соответствующего механизма управления капиталом, который учитывал бы причинно-следственные связи между индикатором развития и его факторами.

На основе корреляционно-регрессионного анализа определено критическое значение соотношения оборотных и необоротных активов, достигая которого индикатор развития имеет наибольшее значение.

Предложена схема взаимосвязи стратегии предприятия и конкретных це-лей для достижения основной цели предпринимательской деятельности. Она предусматривает систематический контроль за отклонениями от поставленных целей, а также возможность корректировки стратегии и формирования новых целей в зависимости от изменения внешних факторов и полученных результатов деятельности предприятия.

Разработан экономический механизм управления капиталом, который позволяет эффективно реагировать на негативные тенденции индикатора развития. Этот механизм основывается на разработанной эконометрической модели и учитывает причинно-следственные связи между индикатором развития и следующими факторами: соотношением дохода и затрат, соотношением оборотных и необоротных активов, удельного веса дебиторской задолженности в оборотных активах и уровнем материальных запасов. Экономический механизм управления капиталом на строительных предприятиях предусматривает систематическое отслеживание тенденций движения факторов и их последствий. Он дает возможность выявить отрицательные тенденции факторов на начальном этапе их развития и на этой основе своевременно применить систему мер по их предотвращению.

Ключевые слова: новый капитал, инвестированный капитал, финансовая результативность активов, индикатор развития, оборотные активы, необоротные активы, цели предприятия, стратегия стабилизации, стратегия развития, экономический механизм управления капиталом.

Mamonov K.A. Organizational and economical mechanism for construction enterprises capital control.

The dissertation for obtaining the scientific degree of Candidate of Economic Science on the speciality 08.07.03 – Economics of Construction. – Kharkov State Municipal Academy, Kharkov, 2003.

The dissertation is devoted to the solution of an urgent scientific and practical task, i.e. development of economical mechanism for capital control for construction enterprises under the changes in the market. Theoretical aspects of capital control have been centered around in it. The categories “new capital” and “invested capital” are defined. The quantitative evaluation for the enterprise development indicator is substantiated. The cause and effect relationship between the development indicator and the indices of capital investment and use is determined. On the basis of correla-tion and regression analysis critical edge of relationship between working and non-working assets has been determined and it has been revealed that on reaching this edge the development indicator has the highest value. A chart of the relationship be-tween the enterprise strategy and the concrete objectives to realize the main target of the entrepreneurship activity is presented. The economical mechanism for capital control is developed which allows the efficient respond to negative tendencies of the development indicator.

Key words: new capital, invested capital, financial effectiveness of assets, development indicator, working assets, non-working assets, enterprise objectives, stabilization strategy, development strategy, economical mechanism for capital control.

Мамонов Костянтин Анатолійович

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛОМ БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.07.03 – економіка будівництва

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Відповідальний за випуск Л.О. Кизилова

Підписано до друку “_____” _______________ 2003 р. Формат 60х84 1/16

Папір офсетний. Друк на ризографі. Обл.-вид.арк. 1,0. Тираж 100 прим.

ПП Степанов В.В. м. Харків, вул. Ак. Павлова, 311