АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

МАЦЕЛЮХ НАТАЛІЯ ПЕТРІВНА

УДК | 336.221

Вплив податків на

процеси ціноутворення в Україні

08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Ірпінь – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Академії державної податкової служби України.

Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор Мельник Петро Володимирович,

Академія державної податкової служби України,

ректор.

Офіційні опоненти:доктор економічних наук,

старший науковий співробітник

Вишневський Валентин Павлович,

Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк),

завідувач відділу фінансових проблем ефективного використання виробничого потенціалу;

кандидат економічних наук, професор

Опарін Валерій Михайлович,

Київський національний економічний університет, професор кафедри фінансів.

Провідна установа: | Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України,

відділ податкової політики та доходів (м. Київ).

Захист відбудеться 04.07.2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К .855.01 Академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. К. Маркса, 31.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Академії державної податкової служби України за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, 53.

Автореферат розісланий 03 червня 2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Онишко С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

За роки незалежності у процесі становлення ринкової економіки України особливого значення набули податкова політика і механізми її реалізації. Як засіб макроекономічного регулювання податкова політика тісно пов’язана з процесами ціно-утворення при створенні і розподілі валового внутрішнього продукту. Через податки реалізується специфічність фінансів, а за допомогою механізмів ціноутво-рення відбувається вилучення частини доданої вартості, яка надходить до бюджету. Податки, реалізуючись у цінах, формують фінансові відносини між суб’єктами еко-номічних процесів. Залежно від того, в яких пропорціях додана вартість розподіля-ється між державою, найманими працівниками і підприємцями, роль податків у формуванні цін може змінюватись. Саме тому для виявлення сучасних тенденцій у податковій політиці особливого значення набуває аналіз глибинних економічних процесів, у тому числі і процесів ціноутворення.

Актуальність теми. Перехід до ринкових механізмів ціноутворення і запро-вадження принципово нової системи оподаткування у першій половині 90-х років ХХ ст. призвели до змін у структурі випуску та цін товарів і послуг різних видів економічної діяльності. Крім того, нерівномірний розподіл податкового наван-таження між галузями економіки сприяв переважному розвитку одних видів еконо-мічної діяльності, пригнічуючи інші. Другу половину 90-х років в Україні можна охарактеризувати як період апробації ринкових механізмів, зокрема впровадження нових підходів до побудови системи оподаткування з урахуванням її впливу на рівень цін та фіскальну достатність. В умовах економічного спаду впродовж 90-х ро-ків у більшості галузей економіки України значного поширення небезпідставно набув стереотип про надмірне податкове навантаження як гальмо економічного зро-стання. За таких умов об’єктивним наслідком став дефіцит держбюджету, який ви-сту-пив домінуючим чинником при визначенні напрямів податкової політики, харак-теризуючи при цьому суперечність між фіскальними інтересами держави та фінан-со-вими можливостями реального сектора економіки.

Зміна тенденцій загальноекономічної динаміки в Україні зі спаду на зростання, що розпочалася на межі тисячоліть, вимагає і перегляду підходів щодо податкового навантаження на економіку. Особливої актуальності набуває вирішення проблеми оптимізації податкового механізму, що потребує розробки як теоретичної концепції податкової політики, так і практичного обґрунтування напрямів її реформування.

Невизначеність у пріоритетах податкової політики щодо окремих галузей на сучасному етапі призвела до порушення паритету цін і значних втрат дохідної частини державного бюджету ще на стадії формування ВВП. Це потребує перегляду діючих в Україні ставок податків і неподаткових чинників, які формують витратну складову ціни в розрізі видів економічної діяльності і дослідження умов, за яких відбувається перекладення податкового тягаря на суб’єктів економічної діяльності.

В умовах економічного підйому актуальним науковим завданням, яке потре-бує нагального вирішення, є узгодження фіскальної достатності податкової системи і її впливу на формування ціни, що зумовлює структурні зрушення в економіці. Іншими словами, акценти зміщуються на вирівнювання податкового навантаження на основні галузі народного господарства за видами економічної діяльності, що по-требує всебічного дослідження цієї проблеми з метою вироблення засад податкової політики на наступні десятиріччя.

Теоретичні основи сучасних наукових підходів до побудови оптимальної си-стеми оподаткування закладені у роботах відомих зарубіжних вчених-економістів: А. Пігу, Дж. Кейнса, П. Самуельсона, Ш. Бланкарта, А. Гарбергера, Р. Масгрейва, Р. Стіг-ліца, А. Лаффера, Дж. Б’юкенена, Г. Бренана.

Проблемам оптимізації оподаткування, теоретичним та практичним аспектам впливу податків на формування доходів бюджету, напрямам реформування податко-вої системи в умовах ринкової трансформації економіки України присвятили науко-ві дослідження такі відомі українські економісти і державні діячі: М.Я. Азаров, В.Л. Андрущенко, О.Д. Василик, В.П. Вишневський, В.М. Геєць, А.І. Даниленко, О.Д. Дані-лов, Н.І. Костіна, Я.В. Литвиненко, І.О. Луніна, П.В. Мельник, В.М. Опа-рін, А.М. Поддєрьогін, А.М. Соколовська, В.М. Федосов, Л.М. Шаблиста, Л.І. Шев-ченко, С.І. Юрій. Проте проблема розподілу податкового навантаження між галузя-ми і видами економічної діяльності залишається малодослідженою. Вітчизняними економістами В. Калюжним, С. Юргелевичем зроблено лише перші спроби опрацю-вати зазначену проблему в українській економічній науці.

Недостатня розробленість, а також необхідність визначення методологічних за-сад оцінки впливу податків на ціни для вдосконалення податкової політики Украї-ни визначили вибір теми дисертації, мету і завдання, предмет і об’єкт дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Матеріали дисертації є складовою частиною досліджень, проведених згідно з держбюджетною темою кафедри податкової політики та оподаткування Академії ДПС України „Податкові важелі та стимули розвитку господарських систем: основні напрями та методологія використання” (номер державної реєстрації 0102U003484); темами, що виконувались науково-дослідною лабораторією менеджменту НТУУ „КПІ” за угодами з Міністерством фінансів України: „Розробка системи оцінки ефек-тивності податкових ставок на базі мікроекономічного прогнозування в різних секторах економіки” (номер державної реєстрації 0202U000398) та „Розробка мето-дики аналізу та прогнозу податкових надходжень за спрощеною системою оподат-ку-вання на основі побудови імітаційної моделі економічної поведінки суб’єктів ма-лого бізнесу” (номер державної реєстрації 0102U005633); теми, що розробив Дер-жав-ний інститут підготовки кадрів: „Вивчення впливу податкового тягаря акцизного збору на різні цінові сегменти тютюнових виробів за умови введення змішаних ста-вок акцизу” (номер державної реєстрації 0102U005430).

Мета і задачі дослідження. Метою даного дисертаційного дослідження є об-ґрунтування теоретичних засад визначення впливу податків на формування цін на мікро- та макрорівнях і розробка науково-практичних рекомендацій щодо удоско-на-лення податкової політики України.

Досягнення цієї мети зумовило необхідність розв’язання таких завдань:

- визначити місце та значення податків у системі державного регулювання еко-номіки;

- дослідити форми взаємозв’язку системи оподаткування і механізмів ціно-утворення у ринковій економіці;

- уточнити класифікацію податків за ознакою впливу на процеси ціно-утво-рення;

- розробити методику оцінки впливу податків на ціни;

- здійснити комплексний аналіз впливу діючої системи оподаткування на про-цеси ціноутворення;

- узагальнити концептуальні підходи до організації оподаткування і ціноутво-рення в галузях народного господарства;

- обґрунтувати практичні рекомендації щодо удосконалення податкової полі-тики через механізми ціноутворення.

Об’єктом дослідження є взаємовідносини між платниками по-дат-ків і державою, які через механізми ціноутворення визначають особливості реалізації функцій податків.

Предметом дослідження є механізм взаємодії податків і цін залежно від струк-тури витрат і чистої доданої вартості в провідних галузях народного госпо-дарства.

Методи дослідження. Теоретичне дослідження предмета проведено із застосу-ванням системного підходу та з урахуванням суперечливих позицій з питань форму-вання оптимальної системи оподаткування різних економічних шкіл. Методика емпіричного дослідження базується на теоретичних підходах щодо впливу податків на ціни. У ході дослідження застосовані методи наукового абстрагування та форма-лізації. Для виявлення взаємозв’язків податків і цін в Україні використаний дедук-тивний метод. Для виявлення глибинних зв’язків податків і цін – аналітичний метод. Використовуючи порівняльний аналіз впливу податків на ціни в різних видах еко-номічної діяльності обґрунтовано основні напрями вдосконалення податкової полі-тики України.

Інформаційну базу досліджень становлять законодавчі та нормативно-правові акти, що регулюють податкові відносини в Україні, звітні дані Держкомстату Украї-ни, монографічні дослідження і публікації у періодичних виданнях вітчизняних і зарубіжних авторів.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєвими науковими результатами дисертаційного дослідження, що відзначаються новизною, є наступні:

- вперше запропоновано класифікацію податків за ознакою їх впливу на ціни (прямий, опосередкований, прихований);

- вперше розроблено методику оцінки впливу рівня податкового навантаження на ціни на мікро та макрорівнях залежно від структури витрат і чистої доданої вартості;

- поглиблені економічні поняття категорій: „податковий компроміс”, „подат-кове навантаження”;

- знайшло подальший розвиток положення про визначальний вплив трудо-місткості і рентабельності виробництва на рівень податкового навантаження на ціни;

- уточнено визначення показника еластичності податкового навантаження на ціни та поширено його використання на основні види економічної діяльності;

- виявлено особливості впливу діючої системи оподаткування на процеси ціно-утворення у провідних галузях економіки;

- обґрунтовано пропозиції щодо основних напрямів удосконалення подат-кової політики через механізми ціноутворення.

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні рекомендацій щодо забезпечення комплекс-ного підходу до формування податкової політики України на основі узгодження організації оподаткування і ціноутворення в провідних галузях народного госпо-дарства. Отримані у дисертаційній роботі результати можуть бути використані ор-гана-ми державного управління для розробки стратегії і тактики податкової політики в Україні. Наукові положення, розроблені у дисертаційному дослідженні, ґрунту-ються на сучасних теоретичних підходах щодо ролі і місця податків в економічних процесах. Емпіричний аналіз впливу податків на ціни проведено на широкій статис-тичній базі, яка включає фінансові показники у розрізі видів економічної діяльності в Україні в 1998–2001 рр., що дозволило сформулювати практичні рекомендації щодо вдосконалення податкової політики на перспективу.

Окремі положення дисертації знайшли практичне застосування. Зокрема, на основі теоретичного узагальнення аспектів взаємодії оподаткування і ціноутворення розроблені окремі теми дисципліни „Оподаткування та ціноутворення” та мето-дич-ні рекомендації для виконання домашньої та самостійної роботи (довідка про впро-вадження №  від 25.11.2002). Методика визначення податкового навантаження на ціни використана Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України, зокрема Департаментом інструментів економічного розвитку при розробці нормативних документів та опрацюванні напрямів реформування податкової полі-тики в галузях (довідка про впровадження № /1099 від 20.12.2002). Окремі по-ло-ження роботи використані Департаментом фінансів виробничої сфери Міністер-ства фінансів України (довідка про впровадження № від 20.02.2003).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно вико-на-ною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розв’язання важли-вого наукового завдання – комплексної оцінки впливу податків на процеси ціно-утво-рення для вдосконалення сучасної податкової політики. Особистий внесок у працю опубліковану у співавторстві, наведено окремо у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та методичні поло-жен-ня роботи апробовані на Науково-практичній конференції „Реформа міжбюд-жетних відносин і проблеми розвитку податкової системи України” (м. Ір-пінь,  р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Становлення фінан-сової системи України та проблеми її стабілізації” (м. Львів,  р.); Другій між-народній науково-практичній конференції „Проблеми становлення ринкової еконо-міки: інформаційне та фінансове забезпечення підприємницьких структур” (м. Се-ва-стополь,  р.); на Науково-практичній конференції „Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення” (м. Ірпінь,  р.); на Науково-практичній конференції „Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку” (м. Ірпінь, 2001р.).

Публікації. Основні результати проведеного дослідження викладені в 6 одно-осібних працях автора, опублікованих у фахових виданнях, загальним обсягом 2,8 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг основного тексту дисертації становить 185 сторінок, у тому числі 15 рисунків і 28 таблиць. Список використаних джерел містить 129 найменувань і займає 9 сторінок. Додатки роз-міщені на 50 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі „Теоретичні основи взаємодії оподаткування і ціно-утво-рення” узагальнено погляди економічних шкіл і сучасні теорії оподаткування з уточненням сутності категорій „податковий компроміс” та „податкове наван-таження”, визначено місце і значення податків у системі ціноутворення, вста-новлено, що податки взаємодіють з цінами прямим, опосередкованим і прихованим шляхом, запропоновано методичні підходи для визначення впливу податків на ціни.

У ході проведеного дослідження виявлено, що у площині реалізації фіскальної та регулюючої функцій податків існують певні суперечності, обумовлені об’єк-тивними і суб’єктивними чинниками. Теоретичною основою вирішення зазначених суперечностей є сучасні теорії оптимального оподаткування. Разом з тим, застосу-вання цих теорій на практиці пов’язане з рядом проблем, насамперед макроеко-номічного характеру. На практиці проблема запровадження оптимального оподатку-вання не знайшла єдиного підходу до вирішення, про що свідчать значні відмінності у побудові систем оподаткування у різних країнах. Крім того, принципи оптимального оподаткування часто ігноруються з об’єктивних причин, зокрема під впливом макро--економічних факторів. Як правило, критерій фінансової достатності та фі-скаль-на спрямованість системи оподаткування мають пріоритетне значення та по-кладаються в основу формування податкової політики держави.

Доведено, що суперечності податкової системи посилюються в періоди спаду та послаблюються в умовах економічного зростання. Теорія стверджує, що змен-шення податкового тиску може сприяти підприємницькій активності та зростанню ВВП. Проте практика свідчить, що такий позитивний вплив виявляється з достатньо великим часовим лагом, зниження ставок податків може призвести до дефіциту бюджету та скорочення соціальних видатків, а отже, до загострення суперечностей між інтересами держави та платників податків. Таким чином, економічне зростання створює можливості для досягнення податкового компромісу, проте не забезпечує його досягнення.

Встановлено, що система оподаткування в Україні відповідає принципам „те-орії добробуту” лише формально і містить у собі ряд суперечностей, які необхідно розв’язати в процесі її реформування. Зокрема, виявлено посилення регресивного характеру ПДВ, який в умовах штучно заниженого неоподатковуваного мінімуму до-ходів громадян (НМДГ) виступає як податок на найбідніші верстви населення та не виконує властиву цьому податку функцію стимулювання заощаджень.

Широкі можливості впливу податків на розподіл доходів між суб’єктами економічної діяльності є основою альтернативних теоретичних концепцій оподатку-вання, серед яких виділяються концепції максимізації доходів, максимізації добро-буту та податкового компромісу.

У роботі обґрунтовано, що на практиці у системі оподаткування існує три-полюс-на суперечність інтересів (рис. 1).

З цих позицій уточнено поняття „податковий компроміс” як узгодження при-ватного, суспільного та державного інтересів.

З метою відображення існуючих теоретичних положень впливу податків на ціни у формалізованому вигляді процедури запропоновано класифікувати податки на такі, що справляють прямий, опосередкований та прихований вплив на ціни. Об-ґрунтування зазначеного підходу забезпечується розробленою методикою оцінки впливу конкретної податкової системи як сукупності різноманітних податків на ціни. В основу методики покладено положення, що податкове навантаження зміню-ється залежно від структури витрат та частки чистої доданої вартості у цінах товарів (робіт, послуг). Уточнено поняття „податкове навантаження” як частка податків у ціні продукції (виконаних робіт, наданих послуг) і встановлено, що його рівень залежить від умов, за яких відбувається реалізація продукції на ринку, і відповідно різного ступеня еластичності попиту на продукцію.

Теоретичний аналіз довів, що нині в Україні не існує єдиної методології визна-чення впливу податків на формування ціни. Під поняттям „ставка оподаткування” в економічній теорії розуміють, перш за все, частку податків у ціні товару, тоді як на практиці ставка оподаткування – це лише коефіцієнт, за яким розраховується частка об’єкта оподаткування, що підлягає вилученню до бюджету. Ці суто технічні про-блеми ускладнюють реалізацію „податкового компромісу” на практиці. З метою вияв-лення впливу основних чинників на процеси ціноутворення у роботі пропону-ється формалізований вираз визначення податкового навантаження на ціни вироб-ників в Україні за звичайних умов оподаткування продукції:

(1)

де T – частка податків у цінах продажу товарів (послуг);

tvat – ставка податку на додану вартість;

С – повна собівартість продукції;

V – ринкова вартість продукції;

tp – ставка оподаткування податком на прибуток;

Tp – сума інших податків (плата за землю, ресурсні платежі);

L – фактичні витрати на оплату праці;

ts – узагальнена ставка, за якою нараховуються соціальні податки;

tl – середня ставка оподаткування прибутковим податком.

Запропонована в дисертації методика дозволяє визначити податкову складову у ціні продукції залежно від структури витрат і рентабельності виробництва при стабільних цінах. Важливо звернути увагу на те, що визначення потенційного рівня податкового навантаження на ціни може проводитись за наявності лише двох змін-них: рентабельності та трудомісткості продукції.

У разі, якщо операції з продажу товарів (послуг) оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ, ця формула залишається чинною, оскільки вираз (1vat) у такому випадку дорівнюватиме одиниці. Практичне значення запропонованого методу поля-гає у тому, що він дозволяє визначити та оцінити податкове навантаження на ціни в різних видах економічної діяльності залежно від характерної для них структури витрат і рівня рентабельності виробництва. При застосуванні цієї формули необ-хідно враховувати наступне обмеження. За умови, якщо частка витрат у ціні товару перевищує вартість цього товару без ПДВ, тобто C vat), податкове на-ван-таження на ціну досягає мінімального значення для кожного рівня трудоміст-кості продукції. У такому випадку, з метою розрахунку податкового навантаження, вираз (C хp прирівнюється до нуля.

У другому розділі ”Система впливу податкового навантаження на ціни” проведено аналіз податкового навантаження на ціни залежно від змін у ставках опо-даткування та від еластичності попиту на продукцію. Зі зростанням ставки опо-датку-вання ціни на продукцію зростають на суму додаткових податкових зобов’я-зань тим сильніше, чим менш еластичним є попит на дану продукцію. Застосування показника еластичності до діючих в Україні ставок податків дало можливість об-ґрун-тувати ефективність змін у податковій політиці України в частині перекладення податкового навантаження за умови незмінних і змінних цін.

У роботі акцентовано увагу на виявленні чинників податкового навантаження на стадії формування і первинного розподілу ВВП, яке розраховано за діючими ставками основних податків станом на 1.10.2002 р.

У результаті аналізу було виявлено, що в умовах високоеластичного попиту (при умовно незмінних цінах) податкове навантаження на ціни залежить від питомої ваги матеріальних витрат (проміжного споживання) та доданої вартості (оплата праці, податки на виробництво (імпорт), прибуток і амортизаційні відрахування) у вартості продукції. Встановлено, що вплив податків на ціни посилюється при зро-станні трудомісткості виробництва товару (послуги) більшою мірою, ніж при зро-станні рентабельності.

За таких умов значний вплив на частку податків у ціні може справляти зміна ставок прибуткового податку з громадян. При цьому підвищення ставок цього податку спричиняє зменшення чистого доходу найманих працівників на суму такого податку і відповідно змінюються пропорції розподілу ціни на кінцеві чисті доходи держави, найманих працівників і підприємства на користь держави.

Ефект від зміни у ставках ПДВ пов’язаний з оподаткуванням прибутку: чим вищою буде ставка податку на прибуток, тим меншим буде вплив зміни ставок ПДВ на рівень податкового навантаження при інших рівних обставинах. Еластичність податкового навантаження за ставкою податку на прибуток визначається ставкою ПДВ і залежить від співвідношення повної собівартості і ринкової ціни. Виявлено, що зниження ставки податку на прибуток не матиме значного впливу на рівень цін низькорентабельної продукції, але значно знижуватиме податковий тиск на ціни високорентабельної продукції з високоеластичним попитом.

За умови повної перекладності податків на споживача (змінні ціни) вплив ставок оподаткування на ціни має певні особливості, а саме: змінюється структура витрат і ціни. Так, при зростанні ставки ПДВ на 1частка податків у цінах продукції нетрудомістких виробництв зросте на 0,6–0,8; аналогічно – така частка у продукції трудомістких виробництв зросте на 0,4–0,6Звідси висновок: вплив змін у ставках податку на додану вартість на рівень цін є відчутнішим для продукції нетрудомістких виробництв. Зі зміною ставки податку на прибуток на 1 процентний пункт ціна пропозиції зростатиме тим більше, чим вищою буде рентабельність вироб-ництва конкретного товару при інших рівних обставинах, і навпаки. Зміна ставок оподаткування прибутковим податком може вплинути на зростання цін на товари і послуги, які виробляються на трудомістких виробництвах. В інших випадках такий вплив виявиться незначним. Розглядаючи у комплексі вплив ставок соціальних податків на рівень податкового навантаження, необхідно зазначити, що вирішальне значення за інших незмінних умов має трудомісткість виробництва – при її низь-кому рівні дія інших факторів значно послаблюється.

Було доведено, що еластичність податкового навантаження за ставками основ-них податків при перекладанні податків на споживачів (змінних цінах) характе-ризується такими основними ознаками: за ставкою ПДВ – залежить від розміру ставки податку на прибуток і частки витрат на оплату праці у ціні; за ставкою податку на прибуток – залежить від співвідношення повної собівартості і ринкової ціни, вплив цього податку на ціни посилюється для більш рентабельних і менш трудомістких виробництв; за ставками прибуткового податку – залежить від спів-відношення витрат на оплату праці і ринкової ціни; за ставками соціальних податків – прямо пропорційна трудомісткості виробництва товарів і обернено пропорційна ставкам податку на прибуток.

У ході дослідження зроблено висновок, що податкове навантаження на ціни залежить як від рівня ставок оподаткування основними податками, так і від структури витрат виробництва та чистої доданої вартості. Встановлено, що частка витрат на сплату податків у ціні продукції залежить від розподілу доданої вартості між трьома основними складовими: податками на виробництво (імпорт), витратами на оплату праці та прибутком з урахуванням амортизаційних відрахувань, тобто між державою, найманими працівниками і власниками капіталу. При діючій в Україні системі оподаткування мінімальний рівень податкового навантаження на ціни досягається при мінімізації витрат на оплату праці. І навпаки – вплив податків на ціни послаблюється для високотехнологічних фондомістких виробництв. Натомість зроблено висновок про те, що регулюючі функції податків, які реалізуються через механізми ціноутворення, виявляються у створенні дискримінаційних умов для най-маних працівників підприємств і галузей, продуктивність праці у яких не відповідає середньосвітовому рівню.

У третьому розділі „Удосконалення податкової політики в контексті ціно-утворення” розроблено науково-практичні рекомендації щодо визначення основних напрямів удосконалення податкової політики в Україні на основі узагальнення прак-тики організації оподаткування і ціноутворення в галузях народного господарства за видами економічної діяльності.

Встановлено, що в Україні рівень податкового навантаження визначається до-сить стабільними пропорціями між собівартістю, цінами та витратами на оплату праці (в 1998–2000 рр. відношення повної собівартості до ринкових цін на товарну продукцію становило 0,8–0,83; практично незмінним залишався коефіцієнт „витрати на оплату праці/випуск у ринкових цінах”, значення якого становило 0,1). Разом з діючими ставками податків це зумовлювало досить стабільний рівень податкового навантаження на ціни в Україні, який становив 26

На підставі зробленого аналізу була запропонована модель розрахунку уза-галь-неного рівня податкового навантаження на ринкові ціни в економіці України (коефіцієнт „податки-ціни” – Кtp):

(2)

де Кtp – частка податків у ринкових цінах (середній рівень);

P – випуск сектора нефінансових корпорацій (НФК) в основних цінах;

tvat – ставка ПДВ;

С – повна собівартість виробництва сектора НФК;

tp – ставка оподаткування податком на прибуток;

Tp – сума інших податків, пов’язаних з виробництвом (плата за землю, ресурсні платежі);

L – фактичні витрати на оплату праці;

ts – узагальнена ставка, за якою нараховуються соціальні податки;

tl – середня ставка оподаткування прибутковим податком.

Такий підхід до оцінки податкового навантаження на економіку докорінно відрізняється від тих, які застосовуються на сьогодні більшістю дослідників. Най-частіше податкове навантаження на економіку визначається як відношення сукупної суми податкових надходжень до номінальної величини ВВП у ринкових цінах за відповідний період. Проте такий метод визначення рівня податкового навантаження не дозволяє з’ясувати ступінь впливу системи оподаткування на ринкові ціни й оцінити її вплив на процеси вторинного перерозподілу наявного доходу.

З урахуванням діючої в Україні системи оподаткування запропоновано модель визначення частки податків у новоствореній вартості – коефіцієнт Tnav (“податки–чиста додана вартість” (ЧДВ):

(3)

де Kb – базовий рівень оподаткування доданої вартості;

tp – ставка оподаткування податком на прибуток; tvat – ставка ПДВ;

Tnav – зміна частки податків у ЧДВ;

Tpnav – частка інших податків у ЧДВ;

Anav – частка акцизного збору у ЧДВ;

Lnav – частка витрат на оплату праці у чистій доданій вартості;

ts – узагальнена ставка, за якою нараховуються соціальні податки;

tl – середня ставка оподаткування прибутковим податком.

Якщо коефіцієнт „податки–ціни” (Ktp, формула (1)) визначає загальний вплив системи оподаткування на ціни, то коефіцієнт Tnav („податки – ЧДВ”) визначає, яка частина новоствореної вартості вилучається у формі податків у цілому та на кож-ному етапі виробництва національного продукту (без урахування проміжного спо-живання та амортизації).

За даною методикою розраховано вплив податків на ціни у провідних галузях народного господарства (базові галузі промисловості; обробна промисловість і бу-дівництво; сільське господарство; сфера послуг). Дані розрахунків наведені у таб-лиці 1.

У роботі доведено, що одним з основних принципів податкової політики по-вин-но бути наступне положення: зниження ставок оподаткування необхідно спрямо-вувати на надання більших переваг галузям і видам економічної діяльності, темпи зро-стання цін у яких меншою мірою залежать від податкового тиску.

Щодо вибору між основними видами податків, необхідно виходити з прин-ципу рівномірного розподілу переваг між базовими та обробними галузями, сіль-ським господарством і сферою послуг. З цих позицій і зроблено остаточні висновки і пропозиції щодо напрямів реформування податкової системи України.

З метою рівно-мірного розподілу податкового навантаження між базовими та обробними галузями, сільським господарством і сферою послуг пропонується передбачити вирі-шення нагальних завдань з оптимізації ставок прибуткового і соціальних подат-ків та підвищення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян до межі про-житкового мінімуму.

Таблиця 1

Податкове навантаження у 2001 році за видами економічної діяльності

Види економічної діяльності | Загальна частка витрат у цінах | Частка витрат на оплату праці у цінах | Частка інших податків у цінах | Витрати на оплату праці в чистій доданій вартості | Коефіцієнт „податки-ціни” | Частка податків у чистій доданій вартості

Базові галузі промисловості

Добувна промисловість | 0,41 | 0,07 | 0,01 | 0,11 | 0,34 | 0,44

Видобування енергетичних матеріалів | 0,35 | 0,06 | 0,01 | 0,09 | 0,35 | 0,44

Видобування неенергетичних матеріалів | 0,70 | 0,10 | 0,01 | 0,30 | 0,27 | 0,48

Хімічне виробництво | 0,77 | 0,06 | 0,02 | 0,30 | 0,25 | 0,54

Металургія та оброблення металу | 0,79 | 0,06 | 0,01 | 0,38 | 0,22 | 0,50

Виробництво електроенергії, газу та води | 0,37 | 0,05 | 0,00 | 0,07 | 0,34 | 0,43

Обробна промисловість і будівництво

Харчова промисловість і переробка с/г продуктів | 0,73 | 0,05 | 0,01 | 0,25 | 0,23 | 0,48

Легка промисловість | 0,81 | 0,16 | 0,01 | 0,51 | 0,28 | 0,53

Виробництво деревини та виробів з деревини | 0,79 | 0,11 | 0,01 | 0,44 | 0,26 | 0,53

Виробництво машин та устаткування | 0,83 | 0,14 | 0,02 | 0,55 | 0,27 | 0,55

Будівництво | 0,77 | 0,12 | 0,02 | 0,41 | 0,27 | 0,50

Сфера послуг

Оптова торгівля і посередництво | 0,70 | 0,05 | 0,02 | 0,18 | 0,21 | 0,33

Роздрібна торгівля | 0,79 | 0,21 | 0,04 | 0,47 | 0,33 | 0,52

Транспорт | 0,68 | 0,11 | 0,01 | 0,29 | 0,25 | 0,37

Наземний транспорт | 0,78 | 0,13 | 0,02 | 0,44 | 0,25 | 0,47

Пошта та зв’язок | 0,50 | 0,10 | 0,01 | 0,17 | 0,23 | 0,27

Важливим напрямом податкової реформи може стати зниження ста-вок прямих податків без зміни стандартної ставки ПДВ, що забезпечить поступове вирівню-вання диспропорцій між прямим і непрямим оподаткуванням в Україні.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і розроблено практичні під-ходи для оцінки впливу податків на ціни з метою вдосконалення податкової полі-тики України. Це знайшло відображення в обґрунтуванні теоретико-методологічних підходів і вирішення проблеми впливу податків на процеси ціноутворення та роз-робці практичних рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення податкової полі-тики з метою вирівнювання податкового навантаження на провідні галузі народного господарства за видами економічної діяльності. Основні наукові і практичні резуль-тати роботи полягають у наступному:

1. Концептуальною основою податкової політики пропонується вважати три-полюсну модель узгодження інтересів приватного сектора, держави та соціально незахищених верств населення („податкового компромісу”), в основі якої лежить ідея збалансування інтересів, виходячи із максимізації доходів і приватних за-ощаджень; максимізації добробуту і соціального захисту; максимізації державних доходів і видатків.

2. Можливості реалізації „податкового компромісу” залежать від конкретної макроекономічної ситуації. Зокрема, в умовах економічного зростання фіскальна функ-ція податків може успішно виконуватись при поступовому зниженні подат-ко-вих ставок за рахунок розширення податкової бази. На сучасному етапі в Ук-раї-ні сформувались макроекономічні передумови для реалізації принципів рівно-мірного розподілу податкового навантаження, посилення прогресивності оподатку-вання та максимізації добробуту.

3. Запропоновано класифікацію податків за ознакою їх впливу на ціни, а саме: зроблено висновок про те, що податки впливають на ціни прямим, опосередкованим і прихованим шляхом. Така класифікація дозволила відобразити існуючі теоретичні підходи до визначення впливу податків на ціни у формалізованому вигляді.

4. Розроблена нова методика оцінки впливу ставок податків на ціни, яка дозво-ляє визначати вплив зміни ставок окремих податків на ціни за умови незмінності ставок інших податків. Методика дає можливість визначити потенційне податкове наван-таження на ціни за наявності інформації про рівень рентабельності та трудо-місткості продукції, характерний для різних видів економічної діяльності.

5. Комплексний аналіз впливу діючої системи оподаткування на ціноутво-рення в Україні довів, що вплив податків на ціни послаблюється для високо-техно-логічних і капіталомістких виробництв, і, навпаки, посилюється у трудоміст-ких ви-роб-ництвах. Це створює несприятливі умови для виробників продукції з низькоелас-тичним попитом і високою трудомісткістю (обробна промисловість і, частково, сфе-ра послуг) і натомість сприяє розвитку виробництва товарів з високо-еластичним по-пи-том і низькою трудомісткістю (базові галузі промисловості).

6. На підставі порівняльного аналізу потенційного впливу трьох альтерна-тивних напрямів змін у ставках податків (зниження ставки ПДВ на 5 процентних пунктів; зниження ставки податку на прибуток на 5 процентних пунктів і запровадження єдиного соціального податку за ставкою 25з одночасним підвищенням неоподатко-ву-ваного мінімуму доходів громадян до прожиткового мінімуму) на ефективність окремих видів економічної діяльності встановлено: а) зниження ставок ПДВ і по-дат-ку на прибуток справлятиме помітний вплив на рівень рентабельності у базових галузях промисловості; у той час як в обробних галузях та будівництві цей вплив виявиться незначним; б) зниження ставок соціальних і прибуткового податків забез-печить набагато рівномірнішу ефективність для всіх видів економічної діяльності. На основі цього зроблено висновок про те, що з метою рівномірнішого розподілу податкового навантаження між видами економічної діяльності доцільно зорієнту-вати податкові реформи на оптимізацію ставок прибуткового і соціальних податків та підвищення неоподатковуваного мінімуму доходів до межі прожиткового мінімуму.

7. Важливим напрямом реформ у системі оподаткування в сучасних умовах пропонується проведення цілеспрямованої політики помірного зниження ставок прямих податків без зміни стандартної ставки ПДВ, що забезпечить поступове ви-рів-нювання диспропорцій між прямим і непрямим оподаткуванням в Україні і від-повідатиме принципам „податкового компромісу”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

у фахових виданнях

1. Мацелюх Н.П. Оцінка впливу оподаткування на процеси ціноутворення (те-оретичний аспект) // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Ле-сі Українки. – 2001. – № 4. – С. 347–350.

2. Мацелюх Н.П. Митна політика держави та її вплив на рівень цін спожив-чого ринку // Вісник Дніпропетровського державного фінансово-економічного ін-сти-туту. Економічні науки. – 2001. – № 2 (6). – С. 43–46.

3. Мацелюх Н.П. Аналіз впливу специфічних акцизів на рівень цін і спожи-вання підакцизної продукції // Науковий вісник Волинського державного універ-ситету ім. Лесі Українки. – 2001. – № 8. – С. 139–145.

4. Мацелюх Н.П. Регулююча роль податків у ціноутворенні // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. – 2002. – № 2. – С. 307–309.

5. Мацелюх Н.П. Еластичність цін пропозиції відносно ставок податку на до-дану вартість та податку на прибуток // Науковий вісник Академії державної подат-кової служби України. – 2002. – № 3 (17). – С. 111–118.

6. Мацелюх Н.П. Методологічні аспекти оцінки впливу податкових чинників на формування цін виробництва в Україні // Фінанси України. – 2003. – № 2. – С. –87.

в інших виданнях

7. Мацелюх Н.П. Особливості податкової політики у сфері непрямого оподаткування // Матеріали наук.-практ. конф. „Реформа міжбюджетних відносин і проблеми розвитку податкової системи України”. – Ірпінь: Академія ДПС України, 1999. – С. 250–252.

8. Мацелюх Н.П. Теоретичні аспекти впливу податків на ціноутворюючі процеси // Тезисы Второй международной научно-практической конференции „Проб-лемы становления рыночной экономики: информационное и финансовое обеспечение деятельности предпринимательских структур” (Часть I). – Севастополь: СевГТУ, 2000. – С. 38–40.

9. Мацелюх Н.П Вплив податкової політики на процеси ціноутворення // Щорічник наукових праць. – Випуск XII ( у двох частинах, за матеріалами між-народної науково-практичної конференції „ Становлення фінансової системи Украї-ни та проблеми її стабілізації”). – Львів: НАН України. Інститут регіональних до-слід---жень, 2000. – С. 101–105.

10. Якушик І.Д., Мацелюх Н.П. Податкова політика в Україні: сучасний стан та особливості формування // Збірник наукових праць за матеріалами наук.-практ. конф. „Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення” (Части-на I). – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – С. 68–72.

11. Мацелюх Н.П. Платежі за використання ресурсів у ціновому механізмі держави // Збірник наукових праць за матеріалами наук.-практ. конф. „Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку)”. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – С. 196–198.

АНОТАЦІЯ

Мацелюх Н. П. Вплив податків на процеси ціноутворення в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит. – Академія державної податкової служби України, Ірпінь, 2003.

Дисертація присвячена дослідженню впливу податків на процеси ціноутво-рення в Україні. Розглянуто концептуальні основи побудови податкової полі-тики, економічну сутність „податкового компромісу”, запропоновано вико-ристо-вувати триполюсну модель узгодження інтересів при формуванні податкової політики. Досліджено особливості реалізації функцій податків через механізми ціноутворення, уточнено класифікацію податків залежно від їх ступеня впливу на ціни і розроблено методику оцінки впливу ставок податків на ціни. Розглянуто проблеми перекла-дання податків, проведено комплексний аналіз впливу діючої системи оподатку-вання на ціноутворення в Україні за умов як високоеластичного, так і низькоелас-тичного попиту.

Здійснено аналіз впливу системи оподаткування на ціни у розрізі видів еконо-мічної діяльності, які сконцентровані в чотири групи – базові галузі промисловості; обробна промисловість та будівництво; сільське господарство; сфера послуг.

Обгрунтовано основні напрями реформ в оподаткуванні з метою рівномірного розподілу податкового навантаження між провідними галузями народного госпо-дарства.

Запропоновані підходи щодо удосконалення податкової політики на підставі реалізації функцій податків через механізми ціноутворення в Україні.

Ключові слова: податки, ціноутворення, еластичність попиту, перекладання податків, чиста додана вартість, структура витрат, трудомісткість, рентабельність.

АННОТАЦИЯ

Мацелюх Н. П. Влияние налогов на процессы ценообразования в Украине. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01 – финансы, денежное обращение и кредит. – Академия госу-дарственной налоговой службы Украины, Ирпень, 2003.

Диссертация посвящена исследованию влияния налогов на процессы ценообразования в Украине. Рассматриваются концептуальные основы построения налоговой политики в современных условиях, базирующиеся на принципе „нало-гового компромисса”. При разработке налоговой политики и стратегии налоговых реформ предлагается использовать трехполюсную модель согласования частного, общественного и государственного интересов. Сделано вывод о том, что реализация налоговой политики, базирующейся на принципах „налогового компромисса”, возможна в условиях экономического роста и макроэкономической стабильности.

Уточняются теоретические положения относительно влияния налогов на це-ны, предлагается классифицировать налоги в зависимости от формы их влияния на цены – налоги, которые влияют на цены прямо, косвенно или скрыто. На основе такой классификации в работе разработана методика оценки влияния конкретной нало-говой системы как совокупности различных налогов (условий и ставок налого-обложения) на цены. Предложенная методика основывается на том, что налоговая нагрузка на цены изменяется в зависимости от структуры затрат на производство и доли чистой добавленной стоимости в ценах и дает возможность определять потенциальную налоговую нагрузку на цены при наличии информации об уровне рентабельности и трудоемкости в различных видах экономической деятельности.

Рассматриваются теоретические и практические проблемы перекладыва-емости налогов на цены в условиях действующей в Украине системы налогообло-жения для товарных групп с высокоэластичным и низкоэластичным спросами. Дока-зано, что влияние налогов на цены оказывается намного более слабым для продук-ции высокотехнологических и капиталоемких производств, чем для продукции трудоемких производств. Налоговая система создает неблагоприятные условия для производителей продукции с низкоэластичным спросом и высокой трудоемкостью (обрабатывающая промышленность и, частично, сфера услуг) и способствует разви-тию производства товаров с высокоэластичным спросом и невысокой трудоем-костью (базовые отрасли промышленности).

Проведено сравнительный анализ влияния налогов на цены в разрезе видов экономической деятельности (базовые отрасли промышленности; обрабатывающая промышленность и строительство, сельское хозяйство и сфера услуг). Налоговая нагрузка на цены рассчитывается на основе данных о структуре затрат и рентабель-ности в соответствующих видах экономической деятельности и выражается в коэф-фициентах „налоги–цены” (условно рассчитанная доля налогов в рыночных ценах) и „чистая добавленная стоимость – цены” (условно рассчитанная доля налогов в до-бавленной стоимости).

Доказано, что в основу налоговой политики необходимо положить следующий принцип: снижение ставок