ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ

Молчанова Ольга Павлівна

УДК 577.4.004.68:371.3:378.17

ГІГІЄНІЧНІ АСПЕКТИ діагностики, ПРОГНОЗУВАННЯ та корекції ПРОФЕСІЙНОЇ ПРИДАТНОСТІ ДІВЧАТ І ЮНАКІВ, ЯКІ здобувають МЕДИЧНИй фах

14.02.01 – Гігієна

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Вінницькому національному медичному університеті

ім. М.І.Пирогова МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор,

Сергета Ігор Володимирович,

Вінницький національний медичний

університет ім. М.І.Пирогова МОЗ України,

завідувач кафедри загальної гігієни та екології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор,

Нагорна Антоніна Максимівна,

Інститут медицини праці АМН України,

завідувач відділом епідеміологічних досліджень

доктор медичних наук, професор

Коробчанський Володимир Олексійович,

Харківський державний медичний університет,

завідувач кафедри загальної гігієни з екологією №1

Провідна установа: Інститут гігієни та медичної екології

ім. О.М.Марзеєва АМН України,

лабораторія гігієни дітей та підлітків, м. Київ

Захист відбудеться 20 травня 2003 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 при Інституті медицини праці АМН України (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту медицини праці АМН України (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75)

Автореферат розісланий 2 квітня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Степаненко А.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Серед найважливіших проблем сучасної профілактичної медицини, які потребують всебічного розв’язання, пріоритетне місце займають проблеми збереження та зміцнення здоров’я, підвищення рівня соціальної і професійної дієздатності дітей, підлітків та молоді [Нагорна А.М. та ін., 2000; Коренев Н.М. и др., 2000, 2002; Сухарева Л.М. и др., 2001; Сухарев А.Г., 2002]. Таке становище зумовлює пошук ефективних та адекватних вимогам сьогодення шляхів і методів, в центрі яких знаходиться розроблення медичних, гігієнічних та психолого-педагогічних основ формування ключових професійно-значущих психофізіологічних функцій та особливостей особистості, характеристик стану здоров’я та адаптаційних можливостей організму і відповідно високого рівня професійної успішності учнів і студентів, що здобувають певний фах [Сергета І.В., Бардов В.Г., 1997; Коробчанський В.О., 2000; Шубочкина Е.И. и др., 2001; Петрушанко Т.О., Ніколішина Е.В., 2002].

Особливого значення проблеми ефективної діагностики рівня професійної придатності, прогностичної оцінки ступеня успішності професійної підготовки дівчат і юнаків та її адекватної корекції набувають в умовах підготовки медичних працівників, трудова діяльність яких безпосередньо забезпечує збереження та зміцнення здоров’я населення, що, незаперечно, є одним з провідних критеріїв розвитку суспільства, передумовою його економічного та соціального добробуту [Вороненко Ю.В., 1999; Шегедин М.Б., 1999; Berwick D.M. еt al., 1998]. Більше того професійна підготовка медичних працівників ставить за мету не тільки формування системи знань, умінь та навичок, але й розвиток специфічних рис особистості, що відповідають вимогам професійної діяльності [Вітенко І.С. та ін., 2002; Фоміна Л.В. та ін., 2002]. Тому питання підвищення рівня професійної придатності майбутніх фахівців повинні вирішуватися вже на етапі навчання у закладах медичної освіти [Оглезнев Г.А. и др., 2001; Спицын А.П., 2002].

Проте на сьогоднішній день не здійснена відповідно до сучасних вимог гігієнічна та професіографічна оцінка трудового процесу за численними медичними спеціальностями, не вивчені особливості формування функціональної готовності до виконання майбутньої професійної діяльності учнів і студентів, що перебувають на різних етапах здобуття медичного фаху, не розроблено ефективних та доцільних підходів до діагностики, прогнозування та корекції функціонального стану та професійної придатності учнів і студентів, які засвоюють основні медичні спеціальності.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось в межах планових науково-дослідних робіт “Вивчити психогігієнічні основи формування, збереження та зміцнення здоров’я, оптимізації навчальної та позанавчальної діяльності, проведення професійної орієнтації дітей, підлітків та молоді в сучасних умовах” (№ держреєстрації 0101v006938), “Вивчення та створення нормативних критеріїв фізичного, психічного та морфофункціонального стану здоров’я населення України” (№ держреєстрації 0102v002701), відповідно до плану проблемної комісії “Охорона здоров’я дітей шкільного віку та підлітків”.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи: вивчити гігієнічні аспекти діагностики, прогнозування та корекції професійної придатності дівчат і юнаків, які здобувають медичний фах, науково обґрунтувати програму психогігієнічної діагностики, прогнозування та корекції функціонального стану та професійної придатності учнів і студентів, що сприяє збереженню та зміцненню здоров’я, підвищує рівень професійної адаптації і працездатності підлітків та молоді.

В ході дослідження розв’язанню підлягали такі задачі:

1) провести гігієнічну та професіографічну оцінку особливостей умов праці та трудового процесу за основними медичними спеціальностями;

2) дослідити процеси формування провідних професійно-значущих психофізіологічних функцій, особливостей особистості, стану здоров’я та адаптаційних можливостей організму студентів на різних етапах здобуття медичної освіти;

3) вивчити особливості формування функціональної готовності учнів, що перебувають в умовах профільованих ліцеїв, до виконання майбутньої професійної діяльності;

4) визначити і науково обґрунтувати методи прогнозування функціонального стану та професійної придатності учнів і студентів, які засвоюють медичні спеціальності;

5) розробити експертну систему діагностики і прогнозування професійної придатності та стану здоров’я дівчат і юнаків, які здобувають медичний фах;

6) розробити, науково обґрунтувати та запровадити у практику роботи закладів медичної освіти та охорони здоров’я програму психогігієнічної діагностики, прогнозування та корекції функціонального стану та професійної придатності учнів і студентів, які оволодівають медичними спеціальностями;

7) вивчити особливості розвитку професійно-значущих психофізіологічних функцій, особливостей особистості та адаптаційних можливостей організму студентів в умовах використання заходів психогігієнічної корекції функціонального стану та професійної придатності.

Об’єкт дослідження: процеси формування та розвитку професійно-значущих психофізіологічних функцій, особливостей особистості, стану здоров’я та адаптаційних можливостей організму дівчат і юнаків, які оволодівають медичними спеціальностями.

Предмет дослідження: гігієнічні аспекти діагностики, прогнозування та корекції професійної придатності учнів і студентів, які здобувають медичний фах.

Методи дослідження: гігієнічні, психофізіологічні, психологічні, епідеміологічні, соціологічні методи, а також методи багатовимірного статистичного аналізу, прогнозування на основі створення статистичних моделей та нейро-нечітких мереж.

Наукова новизна одержаних результатів. В ході досліджень вперше здійснена гігієнічна та професіографічна оцінка особливостей умов праці та трудового процесу за основними медичними спеціальностями; визначені особливості перебігу процесів формування професійно-значущих психофізіологічних функцій (ПФФ), особливостей особистості (ОсО), стану здоров’я та адаптаційних можливостей організму учнів і студентів на різних етапах здобуття медичного фаху; розроблені методи прогнозування функціонального стану (ФС), стану здоров’я та професійної придатності (ПП) дівчат і юнаків, які оволодівають медичними спеціальностями; науково-обґрунтована програма психогігієнічної діагностики, прогнозування та корекції ФС та ПП учнів і студентів, які засвоюють медичні спеціальності.

Практичне значення одержаних результатів. В результаті досліджень, що проведені, вперше розроблена та запроваджена у практичну діяльність закладів медичної освіти та охорони здоров’я програма психогігієнічної діагностики, прогнозування та корекції ПП і стану здоров’я учнів і студентів, які засвоюють медичні спеціальності, визначені психофізіограми та психограми основних медичних спеціальностей, запропонований концептуальний підхід до проведення прогнозування ФС та ПП учнів і студентів, які оволодівають медичними спеціальностями, на підставі статистичних моделей, створена експертна система (ЕС) діагностики і прогнозування ПП та стану здоров’я дівчат і юнаків, які здобувають медичний фах, на базі нейро-нечітких мереж (ННМ).

Матеріали досліджень використані під час підготовки інформаційних листів “Метод оцінки особливостей перебігу адаптаційного процесу організму підлітків на підставі розрахунку узагальненого індексу психофізіологічної адаптації” (№ 127-2002), “Метод діагностики та прогнозування професійної придатності учнів і студентів, які здобувають медичний фах, на основі створення експертної системи на базі нейро-нечітких мереж” (№ 205-2002), галузевих нововведень “Методика визначення індексу психофізіологічної адаптації людини” (№ 235/17/02), “Новий метод психогігієнічної діагностики функціонального стану та особливостей особистості підлітків” (№ 236/17/02), заявок на винаходи “Спосіб оцінки індивідуальних особливостей перебігу адаптаційного процесу організму підлітків” (№ 2002108425), “Спосіб діагностики та прогнозування професійної придатності учнів і студентів, які здобувають медичний фах” (№ 2002118899), навчального посібника “Загальна гігієна та екологія людини” (2002), впроваджені у навчальний процес ряду кафедр Вінницького національного медичного університету та Вінницького державного технічного університету, кафедр загальної гігієни та екології Львівського медичного університету, Української стоматологічної, Буковинської та Івано-Франківської медичних академій, в практичну діяльність НДІ медико-біологічних проблем МОЗ України, ряду закладів охорони здоров’я та санітарної служби Вінницької області.

Особистий внесок здобувача полягає у проведенні аналізу наукової літератури, визначенні та обґрунтуванні програми дисертаційної роботи, виборі та виконанні методик наукових досліджень, збиранні та статистичній обробці одержаних матеріалів. Автором особисто розроблена та запроваджена програма психогігієнічної діагностики, прогнозування та корекції ФС та ПП учнів і студентів, які засвоюють медичні спеціальності, визначені методи прогнозування ФС та ПП учнів і студентів, розроблена ЕС діагностики і прогнозування ПП та стану здоров’я дівчат і юнаків, які здобувають медичний фах, проведені аналіз і узагальнення отриманих результатів, обґрунтування висновків та основних положень роботи, що виносяться на офіційний захист.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи представлені та оприлюднені на IX конгресі Світової федерації Українських лікарських товариств (Луганськ, 2002), IV Міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Санкт-Петербург, 2002), II Національному конгресі неврологів, психіатрів та наркологів України (Харків, 2002), XVI з’їзді Українського фізіологічного товариства (Вінниця, 2002), Міжнародних наукових конференціях “Здоров’я, праця, відпочинок в XXI столітті” (Москва, 2002), “Освіта та виховання дітей і підлітків: гігієнічні проблеми” (Москва, 2002), “Інформаційні технології в гігієні та медичній екології” (Київ, 2002), Всеукраїнських конференціях “Проблеми навчання іноземних студентів у медичних вищих навчальних закладах України” (Тернопіль, 2002), “Актуальні проблеми підготовки фахівців у вищих медичних та фармацевтичному навчальних закладах України” (Чернівці, 2002), “Реалізація національної програми фізичне виховання - здоров’я нації” (Хмельницький, 2002), “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (Київ, 2002), “Актуальні проблеми організації медичного забезпечення дітей та підлітків” (Харків, 2002), “Біофізичні стандарти та інформаційні технології в медицині” (Одеса, 2002) та ін.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 25 наукових праць, в тому числі 8 робіт представлені у виданнях, що рекомендовані ВАК України. Особистий внесок автора у роботах, опублікованих в співавторстві, полягає у визначенні досліджуваних показників, збиранні та аналізі одержаних результатів, їх статистичній обробці, обґрунтуванні концептуальних положень, які мають діагностично-прогностичну значущість.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, розділу, що присвячений обґрунтуванню програми та основних методів досліджень, 5 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення одержаних результатів, висновків, списку використаної літератури (350 назв, в т. ч. 305 кирилицею та 45 латиницею), а також додатків. Текст роботи викладено на 263 сторінках машинопису, в т. ч. обсяг власне тексту становить 185 сторінок, ілюстровано 29 таблицями та 27 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. Дослідження проводились на базі Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова, школи-ліцею №7, загальноосвітньої школи №4, де під наглядом в динаміці спостережень протягом 1999-2002 років знаходилось 527 осіб, в тому числі 392 студента медичного вищого навчального закладу (МВНЗ) у віці 17-25 років та 135 учнів у віці 14-16 років, що перебували у профільованому медичному ліцеї, ряду лікувально-профілактичних закладів м.Вінниці тощо.

На першому етапі досліджень проводилась гігієнічна і професіографічна оцінка особливостей умов праці та трудового процесу за основними медичними спеціальностями. Надалі впродовж другого етапу дисертаційної роботи вивчались процеси формування провідних професійно-значущих ПФФ, ОсО, характеристик стану здоров’я та адаптаційних можливостей організму дівчат і юнаків на різних етапах здобуття медичної освіти. Зокрема, гігієнічна оцінка особливостей формування відповідного прогностично-значущого рівня ПП студентів МВНЗ проводилась на початку періоду навчання (72 студента: 40 дівчат і 32 юнака), у час, пов’язаний із запровадженням клінічно-орієнтованих навчальних дисциплін (КОНД) (81 студент: 41 дівчина і 40 юнаків), а також на завершальному етапі навчання (81 студент: 42 дівчини і 39 юнаків). Вивчення особливостей професійного становлення на етапі перебування у медичному ліцеї здійснювалось на початку періоду навчальної діяльності (66 учнів: 35 дівчат і 31 юнак), а також у час, пов’язаний з введенням професійно-орієнтованих навчальних дисциплін (ПОНД) (69 учнів: 37 дівчат і 32 юнака).

Наступний третій етап досліджень був присвячений визначенню та науковому обґрунтуванню методів прогнозування ФС та ПП учнів і студентів, що засвоюють медичні спеціальності, на підставі створення статистичних моделей. Головним змістом четвертого етапу дисертаційної роботи слід було вважати розроблення ЕС прогнозування ПП та стану здоров’я дівчат і юнаків, які здобувають медичний фах, на базі ННМ.

Зрештою, з метою проведення гігієнічної оцінки закономірностей впливу на процеси формування критеріальних ПФФ та ОсО організму заходів оздоровчого змісту на останньому п’ятому етапі досліджень була розроблена, науково-обґрунтована та запроваджена програма психогігієнічної діагностики, прогнозування та корекції ФС та ПП учнів і студентів, що засвоюють медичні спеціальності.

У зв’язку з необхідністю поглибленого вивчення наслідків її застосування були виділені групи порівняння: група контролю (ГК) та група вторгнення (ГВ), до складу яких віднесені відповідно 76 (39 дівчат і 37 юнаків) та 82 (42 дівчини і 40 юнаків) студента. Режим повсякденної діяльності представників ГК характеризувався традиційним характером організації навчально-виховного процесу у МВНЗ та невпорядкованим позанавчальним часом. Визначальною рисою режиму повсякденної діяльності студентів, залучених до ГВ, було застосування експериментальної програми, до числа складових якої відносили: на етапі діагностики ФС та ПП - використання комплексу тестових методик для визначення особливостей процесів формування ПФФ та ОсО учнів і студентів; на етапі прогнозування ПП - створення індивідуально-орієнтованих статистичних моделей та ЕС; на етапі корекції ФС та ПП - корекцію основних режимних елементів добового відрізку часу, урахування особливостей перебігу процесів професійної адаптації на різних етапах здобуття медичного фаху, використання традиційних і нетрадиційних засобів фізичної культури та методів психогігієнічної корекції.

Дані про основні види, методи та об’єм проведених досліджень наведені в таблиці 1.

З метою здійснення оцінки умов та характеру праці за основними медичними спеціальностями використовували гігієнічну класифікацію праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. Для проведення професіографічної оцінки медичних професій застосовували методики хронометражних досліджень, експертної оцінки та динамічного спостереження за трудовою діяльністю, яка виконується. Оцінка умов перебування учнів, студентів та медичних працівників здійснювалась з використанням загальноприйнятих у гігієнічній практиці інструментальних та анамнестичних методик.

Показники ФС вищої нервової діяльності (ВНД) досліджувались шляхом визначення величин латентних періодів (ЛП) простої (ПЗМР) і диференційованої (ДЗМР) зорово-моторної реакції, показників рухомості (РНП) і врівноваженості (ВНП) нервових процесів з використанням хронорефлексометрії, стійкість та переключення уваги - за допомогою таблиць Шульте, функціональні особливості зорового і сенсомоторного аналізаторів - на підставі оцінки величин критичної частоти злиття світлових миготінь (КЧСМ) за допомогою методики “Світлотест” та координації рухів (КР) із застосуванням тремометрії.

Характеристики темпераменту вивчались із використанням опитувальника Х.Айзенка, показники ситуаційної (СТ) і особистісної (ОТ) тривожності - із застосуванням опитувальника Ч.Д.Спілбергера, властивості характеру - за допомогою опитувальника Mini-mult, рівень суб’єктивного контролю (РСК) визначався із використанням опитувальника Дж.Роттера, особливості нервово-психічних станів (НПС) - за допомогою тестової методики М.Люшера.

З метою здійснення комплексної оцінки стану здоров’я та адаптаційних можливостей організму учнів і студентів вивчались показники захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (ЗТВП) та хронічної захворюваності, проводився розподіл дівчат і юнаків за групами здоров’я, визначались узагальнений рівень навчальної успішності та успішності з ПОНД і КОНД, а також індекс психофізіологічної адаптації.

Одержані результати підлягали статистичній обробці з використанням стандартного пакету прикладних програм багатовимірного статистичного аналізу “Statistica 5.5”. Прогнозування ФС та ПП здійснювалось на підставі побудови статистичних моделей із застосуванням кореляційного, кластерного, регресійного та факторного аналізу. Розроблення ЕС прогнозування ПП та стану здоров’я дівчат і юнаків, які здобувають медичний фах, на підставі ННМ проводилось за допомогою програми “NeuroPro 0.25”.

Результати досліджень та їх обговорення. В ході комплексної гігієнічної оцінки особливостей професійної діяльності за основними медичними спеціальностями виявлено, що відповідно до гігієнічної класифікації умови праці медичної сестри терапевтичного відділення необхідно віднести до 3.2 класу за рівнем впливу хімічних чинників, медичної сестри хірургічного відділення - до 3.2 класу за рівнем впливу хімічних чинників та показниками важкості праці, лікарів терапевтичного і хірургічного профілів, а також сімейного лікаря - до 3.3 класу за показниками напруженості праці, військового лікаря - до 3.3 класу за показниками важкості та напруженості праці.

Під час професіографічної оцінки діяльності медичних працівників, що знаходиться в основі розроблення її психофізіограм та психограм, визначено, що високий ступінь ПП середнього медичного працівника зумовлює потребу у надзвичайно вираженому рівні розвитку спритності та КР рук і пальців рук, передусім під контролем зору, ВНП, низькому рівні нейротизму та гіпоманічних характерологічних проявів і, натомість, високому рівні розвитку внутрішнього контролю в ході виконання професійної діяльності, таких морально-етичних рис особистості, як уважність, чуйність, спостережливість, старанність, акуратність та милосердя, а також виражений інтерес до безпосереднього виконання професійних обов’язків. Високий ступінь ПП лікаря крім вищезазначених

якостей визначає необхідність у надзвичайно вираженому рівні розвитку оперативного, абстрактного, логічного та практичного мислення, витривалості нервової системи, сили процесів збудження та гальмування, низькому рівні депресивних характерологічних проявів, вираженому інтересі не лише до безпосереднього виконання професійних обов’язків, але й до їх результатів. Високий ступінь ПП військового лікаря крім якостей, що перелічені, зумовлює потребу у надзвичайно вираженому рівні розвитку стійкості уваги, кольоророзрізнення, гостроти слуху, низькому рівні іпохондричних характерологічних проявів, високому рівні фізіологічної опірності до впливу стресових явищ тощо.

В ході гігієнічної оцінки особливостей розвитку провідних показників ФС організму дівчат і юнаків протягом періоду перебування у МВНЗ виявлено, що в природних умовах здійснення навчальної діяльності більшість професійно-значущих ПФФ, до числа яких слід віднести показники ВНП, характеристики стійкості уваги та динаміки розумової працездатності, насамперед, ступінь ефективності праці, а також провідні кореляти ФС зорового (КЧСМ) та соматосенсорного (КР) аналізаторів, продовжують активно розвиватися. Так, впродовж часу професійного навчання у МВНЗ спостерігалось суттєве зменшення значень помилок реакції на об’єкт, який рухається, що визначають рівень ВНП, відповідно з 31,12±2,12 до 19,91±1,06 мс (р(t)<0,001; p(c2)<0,001) у дівчат та з 30,22±2,51 до 18,87±0,89 мс (р(t)<0,001; p(c2)<0,001) у юнаків. В ході вивчення КР у дівчат число дотиків до стінок лабіринту в першій половині періоду перебування у МВНЗ збільшувалось з 7,46±0,48 до 8,92±0,66 (р(t)>0,05; p(c2)>0,05), суттєво зменшуючись у другій - до 4,44±0,42 (р(t)<0,001; p(c2)<0,001), у юнаків реєструвалось невпинне зменшення кількості дотиків з 8,28±0,67 до 5,22±0,41 (р(t)<0,001; p(c2)<0,001).

Водночас цілий ряд критеріальних показників рівня розвитку професійно-значущих ПФФ, насамперед таких, як швидкість ПЗМР і ДЗМР, РНП, характеристики ступеня втягування у діяльність, що виконується, та психічної витривалості, відрізнялись стабільними або негативними результатами вимірювань. Зокрема, протягом часу перебування студентів у МВНЗ величини ЛП ПЗМР у дівчат зростали з 143,27±4,02 мс до 146,02±5,02 мс (р(t)>0,05; p(c2)<0,001), у юнаків - з 133,40±2,60 мс до 133,66±2,79 мс (р(t)>0,05; p(c2)<0,001). Кількість помилок, що були виявлені під час визначення РНП, зменшувалась з 2,06±0,22 у студенток-першокурсниць до 1,31±0,19 (р(t)<0,05; p(c2)>0,05) у студенток, які розпочинали вивчення КОНД, збільшуючись до 1,61±0,20 (р(t)>0,05; p(c2)>0,05) у студенток випускного курсу. Поряд з цим серед юнаків спостерігалось спочатку зменшення числа зривів диференціювання з 1,58±0,16 до 1,21±0,23 (р(t)>0,05; p(c2)>0,05), а потім швидке їх зростання до 2,24±0,17 (р(t)<0,01; p(c2)>0,05).

До числа найбільш характерних змін з боку показників властивостей темпераменту і тривожності слід було віднести тенденцію до поступового зниження рівня поширення екстравертованих рис особистості, а також високий рівень нейротизму, що реєструвався переважно серед дівчат і на початку, і наприкінці періоду професійного навчання, знижуючись в його середині. Показники СТ і ОТ мали стабільний характер з тенденцією до певного підвищення наприкінці навчання у МВНЗ (рис 1).

Рис. 1. Структурні особливості розподілу студентів МВНЗ за рівнем ОТ

Так, серед дівчат величини СТ протягом часу професійної підготовки коливались від 46,65±1,30 балів на вихідному до 45,64±1,27 балів (р(t)>0,05; p(c2)<0,001) на кінцевому етапах навчання. Серед юнаків найвищі за рівнем розвитку показники, що досягали 46,35±1,09 балів (р(t)>0,05; p(c2)<0,001) реєструвались на початку періоду вивчення КОНД. Значно нижчими їх значення були як на початку (42,78±1,52 балів), так і наприкінці (43,23±1,32 балів (р(t)>0,05; p(c2)>0,05)) перебування у МВНЗ. Водночас під час вивчення показників ОТ і у дівчат, і у юнаків після реєстрації вельми високих значень (46,80±1,52 і 42,68±1,64 балів) на початку періоду навчання, у його середині спостерігалось зниження ступеня вираження особистісних рис тривожнісного змісту до 42,39±1,20 балів (р(t)>0,05; p(c2)<0,001) серед перших та до 42,00±1,22 балів (р(t)>0,05;p(c2)<0,01) серед других з подальшим підвищенням величин до 47,04±1,46 балів (р(t)>0,05; p(c2)<0,001) і 43,53±1,56 балів (р(t)>0,05; p(c2)<0,001) напередодні закінчення професійної підготовки.

В структурі властивостей характеру студентів спостерігалась помірна перевага їх значень за шкалами гіпоманії, шизоїдності, паранойяльності та психастенії. Як найважливішу тенденцію щодо зрушень з боку показників, які відображують РСК особистості дівчат і юнаків, необхідно було відзначити поступове зростання впродовж часу навчання рівня інтернальних проявів і, таким чином, ступеня упевненості студентів в тому, що більшість будь-яких суттєвих за своїм змістом подій, котрі відбуваються, є прямим наслідком їх власних дій та особистих зусиль. Найбільш виражені зміни подібного характеру спостерігались у ході вивчення показників РСК у галузі міжособистісних, сімейних і професійних відносин, а також у відношенні до здоров’я та хвороби. Результати гігієнічної оцінки НПС дівчат і юнаків засвідчували досить велике поширення явищ дезадаптаційного змісту у студентському середовищі, що формували прояви негативного емоційно-значущого тла для виконання навчальних дій і вчинків.

До найбільш характерних тенденцій щодо зрушень з боку показників стану здоров’я та адаптаційних ресурсів організму студентів в динаміці професійної підготовки у МВНЗ слід віднести такі тенденції, як зростання з 25,6% до 55,9% частки дівчат та з 9,4% до 42,9% частки юнаків, яких відрізняє наявність хронічних хвороб на тлі суттєвого зниження питомої ваги (відповідно з 30,2% до 19,4% та з 33,3% до 19,8%) їх практично здорових ровесників, виражене зменшення (з 17,9% до 5,8% у дівчат та з 31,2% до 5,7% у юнаків) частки осіб, що протягом року жодного разу не хворіли, а також збільшення числа випадків ЗТВП. Такі результати дозволяють стверджувати про наявність достатньо суттєвих ознак напруження адаптаційних механізмів, створення передумов до здійснення негативного впливу на інші показники ФС організму, які мають віково-статеву зумовленість, та визначають потребу у розробці заходів корекційного змісту.

Дані одержані в ході досліджень, що були проведені на базі профільованих ліцей-них класів, свідчили про доволі стабільні за своїм характером зміни, котрі мали місце в умовах професійно-орієнтованого навчання і, переважно, полягали у незначному, зумовленому природними процесами, покращанні величин критеріальних показників ВНД, зорового та соматосенсорного аналізаторів, провідних ОсО. Проте не міг не звернути на себе увагу і цілий ряд тенденцій несприятливого змісту, для яких властивою була поява негативних зрушень з боку показників РНП, ступеня втягування у діяльність, що виконується, рівня ефективності праці, властивостей характеру, мотиваційної спрямованості, а також адаптаційно-значущих характеристик НПС.

Результати кореляційного аналізу дозволили виявити цілу низку показників розвитку ФС, стану здоров’я, навчальної успішності та особливостей умов перебування, які мають чітку взаємопов’язаність з критеріальними характеристиками рівня ПП дівчат і юнаків. Зокрема, звертала на себе увагу жорстка спорідненість показників професійної успішності та характеристик здоров’я, неспецифічної реактивності, критеріальних показників розвитку ПФФ та ОсО, особливостей способу життя і, в першу чергу, рівня поширення шкідливих звичок та характеру організації вільного часу, цілого ряду показників навчальної успішності як за КОНД, так і за загальноосвітніми предметами тощо.

В ході кластерного аналізу визначено декілька стабільних кластерних угруповань досліджуваних показників, а саме: інтегрально-адаптаційний особистісно-орієнтований, інтегрально-адаптаційний середовищно-орієнтований, мікросоціально-гігієнічний, тривожнісно-характерологічний, темпераментологічний та швидкісно-координаційний кластери, а також психофізіологічний (виключно у дівчат), мікросоціально-психофізіологічний, просторово-координаційний та мотиваційно-самооціночний (у юнаків) кластери. Причому до найбільш наближених за змістовним наповненням до певних узагальнених характеристик адаптаційних ресурсів та ПП, що власне і визначають основні напрямки проведення корекційних заходів, слід було віднести такі кластери, як інтегрально-адаптаційний особистісно-орієнтований, інтегрально-адаптаційний середовищно-орієнтований, а також мікросоціально-гігієнічний.

В результаті здійснення покрокового регресійного аналізу науково-обґрунтовані математичні моделі прогнозування рівня узагальненої і клінічно-орієнтованої професійної підготовленості, а також рівня поширення ЗТВП і хронічної захворюваності. Так, взаємозв’язок між узагальненим рівнем професіональної підготовленості та комплексом досліджуваних показників слід було представити у вигляді наступних рівнянь лінійної регресії, що відрізнялися високою інформаційною здатністю (коефіцієнт детермінації (R2) перевищував 0,760 у дівчат та 0,733 у юнаків) та вагомою статистичною значущістю (критерій Фішера (F) перевищував відповідно 8,485 (p<0,001) та 13,092 (p<0,001)):–

на вихідному етапі перебування у МВНЗ:*

серед дівчат: у=9,594+0,037х2+0,006х3–0,135х7–0,368х8–0,564х18+0,141х20–0,300x30–0,711х31–0,132х33–0,226х36+0,029х37+0,137х38+0,321х39+0,316х43–0,044х44–0,067х49;*

серед юнаків: у=6,523–0,589х1+0,255х14+0,579х46–0,048х48;–

у час, що співпадав з початком вивчення КОНД:*

серед дівчат: у=2,113–0,017х7–0,213х13+0,408х15+0,205х20+0,404х21+0,258х23–0,323х26+0,173х27–0,281х29–0,421х32+0,134х33+0,709х35+0,353х46; *

серед юнаків: у=–3,484–0,439х4+0,748х5+0,235х11–0,251х17+0,252х22–0,525х28+0,263х39+0,457х41+0,510х46;–

напередодні закінчення періоду здобуття професійної освіти у МВНЗ:*

серед дівчат: у=4,343+0,571х9–0,400х16+0,330х19+0,319х28–0,255х34–0,311х45; *

серед юнаків: у=–11,679+0,813х6+0,716х10–0,160х11+0,012х12–0,018х14+0,571х18+

0,272х19+0,274х20+0,512х21–0,715х24+0,355х25+0,617х27+0,271х32–0,001х33–0,782х38+

0,032х40+ 0,230х41+0,160х42+0,085х45+0,241х47+0,093х48;

де у - рівень узагальненої професійної підготовленості (у балах); х1 - ступінь екстравертованості; х2 - рівень нейротизму; х3 - СТ; х4-7 - рівень характерологічних проявів: депресивних, істероїдних, паранойяльних та гіпоманічних; х8-12 - рівень РСК: у галузі досягнень, невдач, сімейних, професійних та міжособистісних відносин; х13-15 - дані колірного тесту М.Люшера: четверта, п’ята та сьома позиції; х16 - ЛП ДЗМР; х17 - РНП; х18 - КЧСМ; х19-20 - КР: час виконання тестового завдання та інтегральний показник КР; х21 - ступінь ефективності праці; х22 - ступінь втягнення у працю; х23 - рівень психічної витривалості; х24 - особливості житлово-побутових умов; х25 - наявність окремої кімнати; х26 - особливості мікроклімату; х27 - особливості суб’єктивної оцінки житлово-побутових умов; х28 - сімейний стан; х29 - середньомісячний бюджет родини; х30 - необхідність “підробляти” протягом періоду навчання; х31 - рівень користування послугами сфери обслуговування; х32 - тривалість нічного сну; х33 - використання процедур загартовування; х34 - тривалість навчальної діяльності у МВНЗ; х35 - тривалість часу, що витрачається на перегляд телепередач; х36 - кількість прийомів їжі впродовж доби; х37 - рівень добової рухової активності; х38 - особливості характеру організації перерв у ході навчання; х39 - особливості характеру організації вільного часу; х40 - самопочуття наприкінці вихідних днів; х41-42 - відсутність шкідливих звичок: паління та вживання алкоголю; х43 - особливості режиму дня; х44 - особливості навчання до вступу у МВНЗ; х45-46 - особливості характеру навчання: у загальноосвітньому закладі та МВНЗ; х47 - проблеми у навчанні; х48 - довжина тіла; х49 - маса тіла; х50 - рівень хронічної захворюваності.

Дані, одержані в ході проведення факторного аналізу, надали можливість виявити узагальнені критерії прогностичної оцінки ПП та рівня здоров’я студентів на різних етапах перебування у МВНЗ, до числа яких необхідно було віднести: особистісно-адаптаційний, особистісно-невротичний, навчально-значущий, мотиваційно-установчий, санітарно-гігієнічний та матеріально-побутовий критерії.

Таблиця 2

Показники розвитку психофізіологічних функцій студентів груп порівняння

Під час досліджень розроблений, науково-обґрунтований та запропонований для використання у гігієнічній практиці метод діагностики і прогнозування ПП та стану здоров’я учнів і студентів, які здобувають медичний фах, на основі створення ЕС на базі ННМ. Як вхідні показники використовувались дані щодо рівня розвитку ПФФ, ОсО, стану адаптаційних ресурсів організму, житлово-побутових умов та умов навчання учнів і студентів. Як вихідні параметри були визначені: особливості стану здоров’я, рівні професійної підготовленості та ПП до оволодіння медичним фахом, а також ступінь психофізіологічної адаптації, який є мірою функціональної готовності організму до майбутньої трудової діяльності. Дані аналізу та верифікації одержаних прогностичних оцінок дозволяють стверджувати, що ЕС, створена на базі ННМ, повністю придатна до використання з метою проведення діагностики і прогнозування ПП учнів і студентів, які оволодівають медичними спеціальностями, надає можливість суттєво підвищити адекватність та ефективність імовірнісного передбачення тощо.

В ході досліджень з метою забезпечення раціональної організації повсякденної діяльності студентів МВНЗ, і передусім її позанавчального компонента, використовувалась програма психогігієнічної діагностики, прогнозування та корекції ФС та ПП. Відмітними рисами запропонованого експериментального підходу на етапі корекції слід було вважати використання комплексу традиційних і нетрадиційних засобів фізичної культури та психофізіологічного впливу на особистість студентів (психофізичне тренування, психотехнічні ігри, елементи психофізіологічної корекції тощо) - на першому (базисному) етапі її застосування, а також використання переважно різноманітних вправ психофізіологічної корекції - на другому (спеціалізованому) етапі.

Запровадження програми, що розроблена, зумовлювало появу виражених зрушень позитивного змісту з боку показників перебігу основних нервових процесів (ВНП) та зорово-рухової координації (швидкість ПЗМР і ДЗМР, КР), іпохондричних, психастенічних та гіпоманічних характерологічних проявів, показників РСК та НПС, суттєве зменшення частоти виникнення та тривалості перебігу ЗТВП, збільшення частки практично здорових осіб та тлі зменшення числа студентів, які страждають на хронічні хвороби, позитивні зміни з боку показників перебігу психофізіологічної адаптації (табл. 2).

Отже, у ході виконання дисертаційного дослідження всебічно вивчені гігієнічні аспекти діагностики, прогнозування та корекції ПП учнів і студентів, які здобувають медичний фах, розроблена та науково обґрунтована програма психогігієнічної діагностики, прогнозування та корекції ФС та ПП, що сприяє збереженню та зміцненню здоров’я, суттєво підвищує рівень професійної адаптації дівчат і юнаків.

В И С Н О В К И

1. У дисертації на підставі даних комплексних наукових досліджень з використанням сучасних методів багатовимірного статистичного аналізу та математичного прогнозування наведено нове вирішення наукової проблеми щодо підвищення ефективності здійснення профорієнтаційної діяльності, пошуку шляхів оптимізації професійної підготовки учнів і студентів, що перебувають у закладах медичної освіти, вивчені гігієнічні аспекти діагностики, прогнозування та корекції професійної придатності дівчат і юнаків, які здобувають медичний фах, науково обґрунтована програма психогігієнічної діагностики, прогнозування та корекції функціонального стану та професійної придатності, що сприяє збереженню та зміцненню здоров’я, суттєво підвищує рівень професійної адаптації і працездатності підлітків та молоді.

2. Дані гігієнічної оцінки особливостей праці за основними медичними спеціальностями надають можливість віднести умови праці медичної сестри терапевтичного відділення до 3.2 класу за рівнем впливу хімічних чинників, медичної сестри хірургічного відділення - до 3.2 класу за рівнем впливу хімічних чинників і показниками важкості праці, лікарів терапевтичного і хірургічного профілю та сімейного лікаря - до 3.3 класу за показниками напруженості праці, військового лікаря - до 3.3 класу за показниками важкості і напруженості праці.

3. В ході професіографічної оцінки медичного фаху обґрунтовані психофізіограми та психограми основних медичних спеціальностей, встановлено, що високий ступінь професійної придатності середнього медичного працівника зумовлює потребу у вираженому рівні розвитку спритності та координації рухів, передусім під контролем зору, врівноваженості нервових процесів, цілого ряду морально-етичних рис особистості, високому рівні внутрішнього контролю під час виконання професійної діяльності і, натомість, низькому рівні нейротизму та гіпоманічних характерологічних проявів; високий ступінь професійної придатності лікаря крім перелічених вище - у вираженому рівні розвитку оперативного, абстрактного, логічного та практичного мислення, витривалості нервової системи, сили процесів збудження і гальмування та низькому рівні депресивних характерологічних проявів; високий ступінь професійної придатності військового лікаря крім вищезазначених - у вираженому розвитку кольоророзрізнення, гостроти слуху, високому рівні фізіологічної опірності до впливу стресових явищ та низькому рівні іпохондричних характерологічних проявів.

4. Результати гігієнічної оцінки особливостей розвитку провідних показників функціонального стану організму дівчат і юнаків засвідчують той факт, що в природних умовах навчальної діяльності протягом періоду здобуття медичної освіти у вищому навчальному закладі достатньо велике коло професійно-значущих психофізіологічних функцій продовжують розвиватися та удосконалюватися. До їх числа слід віднести показники врівноваженості нервових процесів, рівень, яких зростає на 36,1% у дівчат і на 37,6% у юнаків, характеристики стійкості уваги та ступеня ефективності праці, що збільшуються відповідно на 3,5% і 18,0%, провідні кореляти функціональних можливостей зорового (покращання показників КЧСМ на 8,7% у дівчат і на 4,5% у юнаків) та соматосенсорного (збільшення точності координації рухів відповідно на 40,5% і 37,0%) аналізаторів. Разом з тим такі критеріальні показники рівня розвитку психофізіологічних функцій, як швидкість зорово-моторної реакції, рухомість нервових процесів, характеристики ступеня втягування у діяльність, яка виконується, та психічної витривалості, відрізняються стабільними, а іноді й негативними результатами кількісного вимірювання в динаміці здобуття медичного фаху, що мають віково-статеві особливості.

5. До числа найбільш виражених закономірностей змін з боку показників провідних особливостей особистості, які відбуваються протягом часу перебування у медичному вищому навчальному закладі, слід віднести: тенденцію до поступового зниження рівня поширення екстравертованих за своїм змістом рис особистості, високий рівень нейротизму, передусім на початку та наприкінці періоду професійного навчання, стабільно високі показники особистісної і ситуаційної тривожності, поступове зростання ступеня інтернальних проявів з боку показників рівня суб’єктивного контролю у галузі між-особистісних, сімейних і професійних відносин, а також у відношенні до здоров’я та хвороби, виражене поширення явищ дезадаптаційного змісту з боку властивостей характеру та показників нервово-психічного стану.

6. Як найбільш характерні тенденції щодо зрушень з боку показників стану здоров’я та адаптаційних ресурсів організму студентів в динаміці професійного навчання у медичному вищому навчальному закладі необхідно відзначити зростання частки дівчат (з 25,6% до 55,9%) і юнаків (з 9,4% до 42,9%), яких відрізняє наявність захворювань з хронічним перебігом патологічного процесу, на тлі суттєвого зниження питомої ваги (відповідно з 30,2% до 19,4% та з 33,3% до 19,8%) їх практично здорових ровесників, виражене зменшення (з 17,9% до 5,8% у дівчат та з 31,2% до 5,7% у юнаків) питомої ваги осіб, що протягом року жодного разу не хворіли, суттєве збільшення числа випадків захворювань з тимчасовою втратою працездатності.

7. Установлено, що в умовах навчання у профільованому медичному ліцеї на тлі неухильного та активного розвитку численних професійно-значущих психофізіологічних функцій та особливостей особистості реєструється цілий ряд негативних зрушень з боку показників рухомості нервових процесів, ступеня втягування у діяльність, яка виконується, рівня ефективності праці та координації рухів, ситуаційної тривожності, провідних характерологічних рис, інтернальних проявів у мотиваційній структурі особистості, а також адаптаційно-значущих характеристик нервово-психічних станів, які сприяють формуванню дезадаптаційних за своїм змістом процесів і, отже, зумовлюють потребу у використанні корекційно-оздоровчих заходів на найбільш ранніх етапах здобуття медичного фаху.

8. За даними кореляційного та кластерного аналізу показників функціонального стану організму дівчат і юнаків виявлено цілу низку характеристик розвитку психофізіологічних функцій та особливостей особистості, стану здоров’я, неспецифічної реактивності, особливостей умов перебування та способу життя, навчальної успішності як за клінічно-орієнтованими, так і за загальноосвітніми предметами, які мають чітку взаємопов’язаність з критеріальними показниками рівня професійної придатності студентів, що суттєво збільшується впродовж часу перебування у медичному вищому навчальному закладі, визначено декілька стабільних кластерних угруповань досліджуваних показників, передусім інтегрально-адаптаційний особистісно-орієнтований, інтегрально-адаптаційний середовищно-орієнтований та мікросоціально-гігієнічний кластери, які визначають основні напрямки проведення заходів психогігієнічної корекції.

9. Розроблений концептуальний підхід до прогнозування професійної придатності учнів і студентів, що здобувають медичний фах, та в ході проведення покрокового регресійного та факторного аналізу науково-обґрунтовані математичні моделі прогнозування рівня узагальненої і клінічно-орієнтованої професійної підготовленості, рівня поширення захворюваності з тимчасовою втратою працездатності і хронічної захворюваності, визначені узагальнені критерії прогностичної оцінки професійної придатності та рівня здоров’я студентів на різних етапах перебування у вищому навчальному закладі медичного профілю, до числа провідних з яких віднесено: особистісно-адаптаційний, особистісно-невротичний, навчально-значущий, мотиваційно-установчий, санітарно-гігієнічний та матеріально-побутовий критерії.

10. З метою удосконалення існуючих прогностичних підходів розроблена, науково-обґрунтована та запропонована для використання у практиці гігієнічних досліджень експертна система діагностики і прогнозування професійної придатності та стану здоров’я учнів і студентів, які здобувають медичний фах, на базі нейро-нечітких мереж.

11. Розроблена та науково-обґрунтована програма психогігієнічної діагностики, прогнозування та корекції функціонального стану та професійної придатності учнів і студентів, що здобувають медичних фах, запровадження якої до практичної діяльності закладів медичної освіти зумовлює появу виражених зрушень позитивного змісту з боку показників перебігу основних нервових процесів (покращання характеристик врівноваженості нервових процесів на 10,4% у дівчат і на 8,3% у юнаків) та зорово-рухової координації (зростання швидкості простої та диференційованої зорово-моторної реакції на 10,9% і 19,5% серед дівчат та на 7,8% і 7,1% у юнаків, збільшення точності координації рухів відповідно на 16,0% і 25,3%), провідних характерологічних проявів, рівня суб’єктивного контролю та нервово-психічного стану, збільшення (з 24,4% до 30,4% у дівчат і з 24,2% до 29,2%