ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

МАЛИШКО Олександр Валентинович

УДК 330.322 (477.6)

СТИМУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

НА ТЕРИТОРІЯХ ПРІОРИТЕТНОГО РОЗВИТКУ

Спеціальність 08.10.01 – Розміщення продуктивних сил і

регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому національному технічному університеті

МОН України (м. Донецьк).

Науковий керівник – доктор економічних наук,

старший науковий співробітник

Василенко Валерій Миколайович,

Інститут економіко-правових досліджень

НАН України, заступник директора

з наукової роботи (м. Донецьк)

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Онищенко Володимир Олександрович,

Полтавський національний технічний

університет ім. Ю. Кондратюка

МОН України, ректор (м. Полтава)

кандидат економічних наук, доцент

Карлова Наталя Павлівна,

Донецький національний університет

МОН України, доцент кафедри фінансів і

банківської справи (м. Донецьк)

Провідна установа – Таврійський національний університет

ім. В. І. Вернадського МОН України (м. Сімферополь).

Захист відбудеться "22" січня 2004 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.170.01 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий "15" грудня 2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Граніш В. В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Регіональна економіка в умовах становлення ринкових відносин може бути охарактеризована як сукупність регіональних ринків. Структура регіональних ринків охоплює, крім ринків товарів, послуг, праці, цінних паперів, інформації, знань, також і ринки капіталу. Головним призначенням ринків капіталу є забезпечення інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання, що особливо важливо за умов дефіциту інвестиційних капіталів. Подолання інвестиційної кризи в Україні пов’язано з переносом центру тяжіння кредитної та інвестиційної діяльності у простір регіональної економіки, однією із форм якої сьогодні виступає спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку.

Останнім часом на державному та регіональному рівні в Україні було прийнято багато нормативно-правових актів стосовно реалізації спеціального режиму інвестиційної діяльності, однак в них не акцентувалася увага на фінансових методах її стимулювання. Дослідження показали, що наукові розробки з питань забезпечення балансу інтересів учасників інвестиційної діяльності та визначення ролі банківського капіталу, як стимулятора інвестиційної діяльності підприємств, потребують уточнення і подальшого розвитку. Також серед найважливіших напрямків наукових досліджень залишається необхідність посилення ролі малого бізнесу на територіях пріоритетного розвитку з метою створення там робочих місць.

Потреба повноцінної реалізації саме економічних методів стимулювання інвестиційної діяльності обумовлена гостротою соціально-економічних проблем територій. Тому зростає важливість наукового дослідження специфіки стимулювання інвестиційної діяльності великих, середніх та малих підприємств на територіях пріоритетного розвитку на основі фінансових методів, що й обумовлює актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького національного технічного університету МОН України у рамках теми № Н-5-99 “Діалектика господарського втілення вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку” за напрямком “Програмні методи управління територіями пріоритетного розвитку” (1999-2002 рр.), а також теми № Д-9-02 “Розвиток теоретичних основ формування господарських рішень в умовах ризику” за напрямком “Рекомендації з фінансового забезпечення господарської діяльності в ринкових умовах” (2003 р., номер державної реєстрації 0102V001239). У виконанні вказаних тем дисертант брав участь як співвиконавець. Автором самостійно проведені дослідження щодо використання та удосконалення методів стимулювання інвестиційної діяльності підприємств на територіях пріоритетного розвитку.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних, методичних і практичних положень та пропозицій щодо підвищення ефективності функціонування спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку шляхом вдосконалення фінансових методів стимулювання. Для досягнення поставленої мети визначено і вирішено наступні задачі:

обґрунтовано введення поняття “інвестиційний капітал територій”, яке є підґрунтям для розробки пропозицій щодо стимулювання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку;

визначені умови, за якими буде забезпечуватися стимулювання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області;

проаналізовано економіко-правові умови для впровадження запропонованої схеми стимулювання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку за участю банків;

обґрунтовано підходи до стимулювання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку з точки зору балансу інтересів її учасників;

розроблено методику оцінки інвестиційної привабливості територій пріоритетного розвитку для банку;

вдосконалено пакет організаційно-економічних заходів на рівні області для спрямування банківського капіталу в кредитування інвестиційної діяльності суб’єктів спеціального режиму господарювання на територіях пріоритетного розвитку;

обґрунтовано вибір форми забезпечення інвестиційних (кредитних) зобов’язань інвестора (реципієнта інвестицій) на територіях пріоритетного розвитку, у тому числі для суб’єктів малого бізнесу.

Об’єктом дослідження є процеси реалізації інвестиційних проектів в умовах спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області.

Предметом дослідження є економічні методи, які стимулюють інвестиційну діяльність на територіях пріоритетного розвитку.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання дійсності, положення економічної теорії, нормативно-правові акти державного та реґіонального рівнів, що регулюють відносини з приводу реалізації умов спеціального режиму інвестиційної діяльності, макроекономічні програми.

Для обробки вихідних даних у роботі використано наступні методи: аналізу й синтезу, за допомогою яких були отримані синтетичні визначення термінів інвестиційної діяльності і нового терміну “інвестиційний капітал територій”; прийоми порівняльного і статистичного аналізу, які дозволили об’єктивно відобразити динаміку інвестиційних процесів на територіях пріоритетного розвитку; методи логічного узагальнення, які забезпечили послідовність проведення наукового дослідження; методи економіко-математичного моделювання, які забезпечили наукову обґрунтованість рекомендацій по стимулюванню інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку.

Емпіричною базою дисертаційної роботи стали наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі регіональної економіки і регіональних систем банківського обслуговування, а також вихідні дані, що отримані автором у процесі проведення наукового дослідження.

На розробку наукового підходу до вирішення досліджуваної задачі з позицій як теоретичного усвідомлення, так і використання практичного досвіду вплинули публікації вітчизняних вчених-економістів та практиків, які займаються дослідженням й вирішенням проблем спеціального режиму інвестиційної діяльності в рамках реґіональної економіки. Серед них можна назвати Б. Адамова, В. Амітана, В. Василенка, В. Геєця, М. Долішнього, І. Лукінова, В. Мамутова, Н. Карлову, О. Колосова, Ю. Макогона, В. Онищенка, В. Пилу, В. Письмака, М. Прокопенка, О. Чмир, В. Януковича та ін. Вказані вчені роблять акцент на проблемах стимулювання інвестиційної діяльності переважно з точки зору інтересів держави, територій або інвесторів. Серед дослідників, які займаються вирішенням проблеми забезпечення інтересів банків при реалізації фінансових методів стимулювання інвестиційної діяльності, можна зазначити Е. Василишена, У. Грудзевич, М. Долішню, О. Мороза, Б. Пшика, О. Пушкаря, К. Раєвського, Томаса Д. Симпсона, Дж. Сінкі мол., Й. Флеша, Е. Шенга та ін. Вони сконцентрували свою увагу на вирішенні проблем капіталізації банків без застосування банківського капіталу до стимулювання інвестиційної діяльності. Оскільки методологічна відпрацьованість і практичні аспекти застосування фінансових методів стимулювання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку із залученням банківського капіталу не одержали остаточного визначення, дисертаційна робота спрямована на вирішення цих актуальних питань.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у розробці комплексу науково-методичних положень для підвищення ефективності функціонування спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку шляхом використання методів стимулювання.

Основними науковими результатами дисертації є розробка пропозицій з удосконалення організаційно-економічних механізмів реалізації фінансових методів стимулювання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку.

Наукова новизна характеризується наступними положеннями:

вперше:

запропоновано схему стимулювання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку за участю банківського капіталу, яка містить у собі механізм гарантування інтересів банківського капіталу при кредитуванні в інвестиційну діяльність;

визначені умови гарантування інтересів банківського капіталу при стимулюванні інвестиційної діяльності підприємств на територіях пріоритетного розвитку, які ґрунтуються на системі регіональних гарантій інвестиційної діяльності та колективному поручительстві;

дано визначення терміну “інвестиційний капітал територій” як фінансових ресурсів банківських установ довгострокового характеру, призначених для використання в інвестиційній діяльності суб’єктами господарювання, генерованих і локалізованих у просторових рамках окремих територій або адміністративно-територіальних утворень;

запропонована методика оцінки інвестиційної привабливості територій пріоритетного розвитку для банківського капіталу, яка базується на експертних оцінках фахівців та використанні методів економіко-математичного моделювання;

удосконалені:

комплекс економіко-правових заходів для стимулювання участі банківського капіталу в кредитуванні інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання на територіях пріоритетного розвитку, а саме: 1) укріплення шляхом злиття капітальної бази банків з регіональним і/або місцевим статусом; 2) створення консорціумів банків з регіональним і/або місцевим статусом (якщо злиття неприпустиме); 3) стимулювання участі банківського капіталу у підтримці пріоритетних галузей через гарантування компенсацій за рахунок цільових бюджетних коштів за умов фінансування банками нерентабельних підприємств стратегічно важливих сфер економіки; 4) правове забезпечення реалізації запропонованої схеми стимулювання шляхом легалізації у Господарському кодексі України понять “регіональне замовлення” і “регіональні гарантії”;

форма забезпечення зобов’язань щодо повернення кредитів для суб’єктів малого бізнесу на територіях пріоритетного розвитку у вигляді колективного поручительства з умовами гарантування інтересів банківського капіталу;

отримали подальший розвиток:

умови функціонування реґіональних банків шляхом доповнення їх умовами стимулювання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку, а саме: 1) дотримання трибічного балансу інтересів території (держави), інвестора й банка, що виражається відповідною формулою; 2) забезпечення реґіональних гарантій інвестиційної діяльності; 3) дотримання достатності банківського капіталу в його діалектичній єдності;

традиційна формула балансу інтересів території та інвестора на основі включення до неї інтересів банківського капіталу.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні положення, які захищаються в дисертаційній роботі, доведені до рівня конкретних практичних пропозицій та рекомендацій. Вони створюють передумови для подальшого дослідження проблем ефективного використання спеціального режиму господарювання шляхом залучення банківського капіталу до реалізації фінансових методів стимулювання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку. Всі результати наукового дослідження отримані автором особисто.

Результати дослідження можуть бути використані при удосконаленні регіональної політики, розробці стратегічних напрямків розвитку територіальних систем за умов реалізації спеціального режиму господарювання, визначенні пріоритетів при розробці державних і регіональних програм розвитку територій. Методика оцінки інвестиційної привабливості територій і колективне поручительство можуть бути використані для кредитування суб’єктів господарювання на територіях пріоритетного розвитку. Умови та схема стимулювання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку можуть використовуватися в роботі Ради з питань спеціальних економічних зон і спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області.

Практичне впровадження отриманих наукових результатів підтверджується відповідними довідками від: Ради з питань спеціальних економічних зон і спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області (№ від 22.07.2002); Агентства регіонального розвитку “Донбас” (№ 77 від 09.09.2002); Донецького національного технічного університету МОН України (№ 30-12/154 від 18.06.2003).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розробки практичних, теоретичних і методичних положень та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення фінансових методів стимулювання інвестиційної діяльності підприємств на територіях пріоритетного розвитку. Внесок здобувача у спільно опублікованій роботі конкретизовано у списку праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і практичні результати наукового дослідження доповідалися автором і одержали схвалення на: III Міжнародній науковій конференції молодих учених-економістів “Проблеми теорії і практики управління в сучасній економіці” (м. Донецьк, 2000 р.), IV Міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених “Фінансовий і банківський менеджмент: досвід та проблеми” (м. Донецьк, 2002 р.), I Міжнародній науковій конференції “Проблеми сучасної економіки та інституціональна теорія” (м. Донецьк, 2003 р.). Матеріали дисертації обговорювалися на спільних засіданнях кафедр зовнішньоекономічної діяльності підприємств, менеджменту та господарського права, фінансів та банківської справи Донецького національного технічного університету МОН України.

Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 5 наукових робіт загальним обсягом 3,2 д. а., з яких особисто авторові належать 3,1 д. а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 140 найменувань та містить 156 сторінок комп’ютерного тексту, включає 28 таблиць, 11 рисунків, додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У дисертаційній роботі захищаються нові теоретичні і методичні результати вирішення актуальної наукової та практичної задачі, пов’язаної із стимулюванням інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку.

Розділ 1. Об’єктивна необхідність стимулювання інвестиційної діяльності для розвитку регіонів і територій у сучасних умовах. За умов дефіциту інвестиційних капіталів держава стимулює інвестиційну діяльність шляхом створення пільгових умов. Практична реалізація такої інвестиційної політики в Україні здійснюється через створення територій пріоритетного розвитку, в основі яких – спеціальний режим інвестиційної діяльності, що включає пільгові режими (податковий, митний та фінансовий). Тому термін “інвестиційна привабливість” у роботі застосований до рівня регіональної економіки, тобто рівня регіонів та територій пріоритетного розвитку, а термін “інвестиційний клімат” – до рівня держави.

Формування інвестиційного клімату в Україні прямо пов’язано з функціонуванням механізму обігу інвестиційного капіталу, важливу роль в якому відіграє добре капіталізована банківська система. Тільки достатньо захищені від ризиків капіталізовані банки можуть обслуговувати довгострокові потреби великих виробничих структур, а також стимулювати розвиток малого бізнесу. Комерційні банки на регіональному ринку капіталу забезпечують реалізацію фінансових методів стимулювання, виступаючи інструментами реалізації цих методів у процесі проведення регіональної фінансової політики. Однак сьогодні банки обмежуються переважно обслуговуванням руху коштів клієнтів, призначених для інвестування.

У роботі визначено, що в Донецькій області найбільш важливими виявляються специфічні фактори інвестиційної привабливості, серед яких пріоритетне місце займають позиція регіону в економіці України, досвід ведення інвестиційної діяльності і відповідна нормативно-правова база. За рівнем інвестиційної привабливості Донецька область відноситься до регіонів з високим інвестиційним потенціалом і середнім ризиком інвестування. Водночас вона належить до регіонів з високорозвиненою інфраструктурою фінансового ринку. Незважаючи на такі сприятливі обставини, Донецька область у 2000 році мала найменшу частку довгострокових кредитів у порівнянні із іншими, найбільш інвестиційно привабливими регіонами України. Якщо для таких регіонів України простежувалася тенденція зростання як обсягів, так і частки довгострокових кредитів у сукупному кредитному портфелі банків, то для Донецької області мала місце протилежна тенденція. У 2001 році область опинилася на останньому місці серед регіонів-лідерів як за обсягами, так і за часткою довгострокових кредитів. Тому очевидно, що в Донецькій області, як в одному з найбільш інвестиційно привабливих регіонів України, актуальними постають питання стимулювання інвестиційної діяльності фінансовими методами за участю банківського капіталу.

У дисертації доведено тезу, що інвестиція – це капітал у процесі свого обороту, а процес інвестування капіталів неможливий без участі банків. У той же час має місце дискримінаційний характер взаємовідносин між банківською сферою і сферою виробництва, що виявляється у завищених рівнях ставки процента за кредити реальному сектору. Це віддзеркалює підвищену ризикованість довгострокових кредитів в інвестиційну діяльність. Структура кредитного портфеля комерційних банків в Україні відрізняється різкими диспропорціями: на частку довгострокових кредитів, спрямованих в інвестиційну діяльність, припадає незначна частина (з 1998 по 2001 рік відбулося зменшення обсягів кредитів в інвестиційну діяльність з 10 до 5%). Структура розподілу кредитних ресурсів за регіонами також не збалансована. Це загострює проблему стимулювання інвестиційної діяльності підприємств реального сектору в частині збільшення частки довгострокових кредитів в інвестиційну діяльність. Водночас актуальними постають питання доповнення умов функціонування регіональних банків умовами стимулювання інвестиційної діяльності.

У роботі зроблено висновок про те, що сьогодні в Україні відсутня комплексна схема стимулювання інвестиційної діяльності підприємств за участю банківського капіталу. А для територій пріоритетного розвитку Донецької області надзвичайно актуальним є саме питання стимулювання інвестиційної діяльності за участю останнього. При цьому підвищена ризикованість кредитування в інвестиційну діяльність може бути компенсована наданням банкам прийнятних ґарантій.

Розділ 2. Дослідження практики інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області. Відсутність довгострокових фінансових ресурсів перешкоджає банківському капіталу стимулювати інвестиційну діяльність на рівні реґіонів. Існує ряд об’єктивних та суб’єктивних факторів, що погіршують інвестиційний клімат країни та інвестиційну привабливість її територій, зокрема: нерозвиненість фінансової інфраструктури в реґіонах; нестабільність законодавства і відсутність надійних ґарантій захисту інвесторів від його змін; дефіцит інвестиційного капіталу; недосконалість інвестиційної політики держави, коли держава не забезпечує необхідних умов (ґарантій) для залучення інвестицій і поліпшення інвестиційного клімату.

Україна до цього часу не має ефективної банківської системи, яка була б каталізатором і стимулятором інвестиційної діяльності. Банківський капітал не забезпечує реальний сектор необхідною сумою обігових коштів. Він вимагає адекватних ґарантій, як одну з необхідних умов фінансування інвестиційних проектів на територіях. Однак у Донецькій області, яка має найбільш результативні в Україні території пріоритетного розвитку, при достатньо об’ємній базі строкових депозитів критично низькими залишаються як обсяги, так і частки довгострокових кредитів для суб’єктів господарювання, що спрямовуються в інвестиційну діяльність. Причини низької активності банківського капіталу в інвестиційному процесі на території області полягають у відсутності прийнятних для реґіональних банків ґарантій при довгостроковому фінансуванні інвестиційної діяльності підприємств. Роль банків обмежується, хоча безліч регіональних проектів за наявності прийнятних регіональних гарантій могли б успішно реалізовуватися за допомогою банківського капіталу за схемою консорціумного кредитування.

Інвестиційні проекти, які реалізуються на територіях пріоритетного розвитку, є пріоритетними для залучення кредитів, які надаються під державні гарантії фінансово-кредитними установами, але на практиці відсутні реальні стимули та прийнятні гарантії. В роботі показано, що без залучення зовнішніх джерел фінансування (у вигляді кредитів в інвестиційну діяльність), успішна господарська діяльність практично неможлива.

Території пріоритетного розвитку створюються, перш за все, для розв’язання проблем зайнятості, які вирішуються через стимулювання розвитку малого підприємництва. У розвинутих країнах кредитування останнього довело свою ефективність як інструмент реалізації регіональної політики економічного розвитку. Стимулювання ж розвитку цього бізнесу в наших умовах означає стимулювання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку.

Порівняно з великими підприємствами, малі знаходяться у менш вигідному становищі з точки зору залучення кредитних ресурсів банків. Перешкодою у довгостроковому кредитуванні цих підприємств є саме підвищений рівень ризиків, тому знову виникає питання про надання прийнятних для банків гарантій. В Україні сьогодні склалася ситуація, коли джерелами коштів для кредитування малого бізнесу виступають міжнародні кредитно-фінансові організації (програми кредитування Німецько-українського фонду, Європейського та Міжнародного банків реконструкції та розвитку), а власні – не використовуються.

У роботі показано, що майже для усіх банків області основним видом кредитування є короткострокове. На довгострокове кредитування у 2000-2001 роки припадало близько 8% кредитного портфелю, що цілком недостатньо для забезпечення структурної перебудови і прискореного розвитку регіону. Довгострокові кредити в інвестиційну діяльність суб’єктів господарювання навіть у місті Донецьку характеризуються практично повною їх відсутністю. Сьогодні на рівні регіональної економіки не функціонує нормальна для ринкової економіки послідовність протікання інвестиційного процесу. Банки не будуть кредитувати нестабільні підприємства або ті, що відчувають нестачу обігових коштів. Для цього необхідні гарантії, які мали б системний характер.

За підсумками функціонування спеціального режиму господарювання території пріоритетного розвитку в Донецькій області є лідерами у масштабах України з точки зору його результатів (у розподілі освоєних інвестицій в спеціальних економічних зонах і територіях пріоритетного розвитку України станом на 01.01.2003 року на території пріоритетного розвитку в Донецькій області припадало 58%). У Донецькій області ці території є монопольними реципієнтами інвестицій, залишивши далеко позаду СЕЗ “Донецьк” і “Азов” (табл. 1).

Таблиця 1

Реалізація інвестиційних проектів у Донецькій області

по територіях на 01.01.2002 року

Територія | Кількість проектів | Обсяг інвестицій по проектах, тис. дол. США | Надійшло інвестицій всього, тис. дол. США | у тому числі іноземних

обсяг | у %% до загального обсягу

Область, всього | 116 | 782451,5 | 467308,3 | 199378,9 | 42,7

СЕЗ “Донецьк” | 2 | 9735,0 | 2496,3 | 2226,2 | 89,2

СЕЗ “Азов” | 1 | 1491,0 | 1196,3 | - | -

Території

пріоритетного

розвитку (ТПР) | 113 | 771225,5 | 463615,7 | 197152,7 | -

Частка ТПР (розрахунки автора), %%* | 97,4 | 98,6 | 99,2 | 98,9 | -

*Відносно рядка “Область, всього”.

Розподіл залученого капіталу свідчить про те, що інвесторів приваблюють міста Донецької області з високою концентрацією капіталу і розвиненою інфраструктурою (Артемівськ, Донецьк, Єнакієве, Горлівка, Красноармійськ, Краматорськ, Маріуполь, Макіївка, на які припадає 92,9% інвестиційних надходжень на території пріоритетного розвитку станом на 3 липня 2002 р.).

При цьому найменш привабливими для іноземного капіталу є невеликі шахтарські міста (на частку аутсайдерів – Дзержинськ, Димитров, Сніжне, Торез, Селідове, Новогродівка – у сумі припадає 1,43% інвестиційних надходжень на території пріоритетного розвитку). З огляду на таку диспропорцію актуальною стає розробка методики оцінки інвестиційної привабливості територій в рамках реґіону (області), в якій би знайшли своє віддзеркалення баланс інтересів банку, інвестора і території.

У дисертаційній роботі доведено, що для стимулювання активної участі банківського капіталу у довгостроковому кредитуванні підприємств на територіях пріоритетного розвитку необхідним є укріплення їх капітальної бази; розробка механізму ґарантування як інвестиційних зобов’язань, так і повернення довгострокових кредитів; удосконалення методик оцінки інвестиційної привабливості територій пріоритетного розвитку з дотриманням балансу інтересів банку, інвестора та території.

Розділ 3. Розробка методів стимулювання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку. Автором розроблені пропозиції щодо формування та впровадження схеми стимулювання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку з використанням фінансових методів. Ця обставина сполучається з трьома умовами стимулювання, а саме: дотримання трибічного балансу інтересів території (держави), інвестора й банку; забезпечення реґіональних ґарантій інвестиційної діяльності (форми фінансових стимулів, які здійснюються з дозволу органів реґіональної влади та призначені для стимулювання інвестицій у високоризиковані, інноваційні або малі підприємства); дотримання достатності банківського капіталу у його діалектичній єдності (банківський капітал як джерело інвестицій і як норматив, що зумовлює не тільки можливість здійснення кредитних і валютних операцій, але й їх масштаби).

Визначено, що традиційну формулу балансу інтересів учасників реалізації спеціального режиму інвестиційної діяльності з урахуванням вищевказаних умов можна виразити так:

(1)

де

І - частка прибутку, яку одержує інвестор від реалізації продукції (робіт, послуг), отриману в ході реалізації інвестиційного проекту за рік;

B - частка прибутку, що виплачується інвестором банку, який приймає часткову участь у фінансуванні інвестиційного проекту на даній території пріоритетного розвитку;

TPD (G) – частка прибутку, що сплачується інвестором до місцевого (державного) бюджету від реалізації продукції (робіт, послуг), отриману в ході реалізації інвестиційного проекту за рік.

Величини І та B визначаються шляхом переговорів між банком та інвестором і залежать від ефективності процесів бізнес-планування інвестора і оцінки кредитоспроможності позичальника у банку. Величини TPD (G) від зусиль банку та інвестора не залежать, а визначаються Бюджетним кодексом, Законом “Про державний бюджет” на поточний рік та чинним податковим законодавством України.

У роботі запропоновано інвестиційний капітал територій визначати як фінансові ресурси банківських установ довгострокового характеру, призначені для використання в інвестиційній діяльності суб’єктами господарювання, ґенеровані і локалізовані в просторових рамках окремих територій або адміністративно-територіальних утворень.

За умов стагнації довгострокового кредитування розроблена схема стимулювання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку за участю банківського капіталу. У схемі названі умови гарантування інтересів банківського капіталу у стимулюванні інвестиційної діяльності підприємств будь-якого розміру. Схема (рис. 1) може реалізовуватися на трьох рівнях управління регіональною економікою, а саме: на обласному рівні, з боку банку і на рівні підприємства-реципієнта. На обласному рівні пропонується система реґіональних ґарантій інвестиційної діяльності – кредитна ґарантія і ґарантія інвестиційних зобов’язань інвестора. Комбінація системи реґіональних ґарантій та колективного поручительства і виступає механізмом гарантування інтересів банків у розробленій схемі стимулювання інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання на територіях пріоритетного розвитку.

Рис. 1. Структура схеми стимулювання інвестиційної діяльності на

територіях пріоритетного розвитку за участю банківського капіталу

Основними елементами вищевказаної схеми можуть виступати:

1) об’єкти інвестування на територіях пріоритетного розвитку – підприємства-реципієнти (ПРТПР). Сюди можуть входити окремі підприємства (від великих до малих), їх групи, приватні підприємці та їх групи;

2) потенційні інвестори, у тому числі зарубіжні (І);

3) стратегічні інтереси банку (галузі, види діяльності, підприємства, що є привабливими для банку з точки зору фінансування інвестиційної діяльності інвесторів або інвестиційної діяльності з використанням власного капіталу в афілійовані підприємства) (СІБ);

4) стратегічні інтереси інвестора (галузі й види діяльності, підприємства, що є привабливими для інвестора з точки зору цілей його інвестиційної діяльності з використанням як власного, так і банківського капіталу) (СІІ);

5) зони взаємовигідного інвестування (ЗВІ) – перетин СІБ та СІІ. Це область реалізації інвестиційних проектів за участю банківського капіталу;

6) обласна державна адміністрація – суб’єкт стратеґічного управління реґіональною економікою (ССУРЕ) в особі Управління з питань інвестицій на території пріоритетного розвитку або Управління розвитку територій;

7) органи місцевого самоврядування – суб’єкти управління інвестиційною діяльністю на територіях пріоритетного розвитку (ССУТПР);

8) координатор інвестиційного процесу за напрямками інвестиційної діяльності, якщо в проекті беруть участь міжнародні фінансові організації (КоорМФО).

Як відображення умови дотримання трибічного балансу інтересів запропонована методика оцінки інвестиційної привабливості територій пріоритетного розвитку для банку. Основними факторами інвестиційної привабливості територій визначено:

суму інвестиційних проектів, схвалених до реалізації на даній території Радою з питань спеціальних економічних зон і спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області;

обсяги продукції, яку вироблено підприємствами, що впроваджують інвестиційні проекти на даних територіях;

суму податкових пільг, одержаних підприємствами, що впроваджують інвестиційні проекти на даних територіях;

суму відрахувань до бюджетів всіх рівнів від підприємств, що впроваджують інвестиційні проекти на даних територіях;

суму кредитних вкладень банківських установ в національній та іноземній валюті на даних територіях пріоритетного розвитку.

Сформована за пропонованою методикою сімка територій-лідерів відображає реальні потоки інвестиційного капіталу в область станом на початок першого півріччя 2002 року (табл. 2).

Таблиця 2

Ранжування територій за рівнем інвестиційної привабливості для банку

Найменування

території | Інтегральний коефіцієнт інвестиційної привабливості територій (КіпТПР) | Ранґ (рівень)

1 | 2 | 3

Красноармійськ | 10,7440 | 1

Кіровське | 4,7150 | 2

Донецьк | 3,6800 | 3

Єнакієве | 2,8400 | 4

Горлівка | 2,3800 | 5

Маріуполь | 1,3700 | 6

Волноваський р-н | 0,8270 | 7

Костянтинівка | 0,8200 | 8

Слов’янський р-н | 0,7900 | 9

Краматорськ | 0,5020 | 10

Продовження табл. 2

1 | 2 | 3

Артемівськ | 0,4800 | 11

Добропілля | 0,4410 | 12

Макіївка | 0,4150 | 13

Костянтинівський р-н | 0,3750 | 14

Мар’їнський р-н | 0,3250 | 15

Жданівка | 0,1880 | 16

Дзержинськ | 0,1780 | 17

Слов’янськ | 0,1540 | 18

Сніжне | 0,1500 | 19

Селідове | 0,1410 | 20

Димитров | 0,1010 | 21

Торез | 0,0770 | 22

Амвросіївський р-н | 0,0730 | 23

Шахтарськ | 0,0420 | 24

Красний Лиман | 0,0043 | 25

Новогродівка | 0 | 26

Вугледар | 0 | 27

Виходячи із української практики кредитування, доцільно ввести до складу інтегрального коефіцієнту інвестиційної привабливості ще два коефіцієнта – коефіцієнт суми застави і коефіцієнт суми гарантій банкам, що фінансують інвестиційні проекти на цій території, які сформують дуальну пару.

Для стимулювання інвестиційної діяльності підприємств малого бізнесу запропоновано використовувати колективне поручительство, яке доповнює систему регіональних гарантій та завершує створення цілісного механізму гарантування інтересів банківського капіталу в стимулюванні інвестиційної діяльності підприємств будь-якого розміру на територіях пріоритетного розвитку.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукової задачі, що полягає в науковому обґрунтуванні напрямків удосконалення стимулювання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку для підвищення ефективності функціонування спеціального режиму інвестування. У вирішенні наукової задачі дисертантом обґрунтовано нові наукові положення і пропозиції по застосуванню фінансових методів стимулювання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку.

Головними науковими і практичними результатами є розробка пропозицій з стимулювання інвестиційної діяльності шляхом залучення капіталу банків до реалізації фінансових методів стимулювання, що знайшло своє втілення у розробці відповідної схеми стимулювання інвестиційної діяльності на таких територіях.

На основі проведеного дослідження сформульовані наступні висновки.

1. Показники Донецької області свідчать про те, що, незважаючи на високу інвестиційну привабливість реґіону з точки зору банківського капіталу, залучені кошти використовуються недостатньо, тобто банківська система області не використовує у повній мірі фінансові методи стимулювання інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання в аспекті довгострокового кредитування. Для забезпечення комплексного підходу при розробці запропонованої схеми стимулювання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в дисертації введено термін “інвестиційний капітал територій” як фінансові ресурси банківських установ довгострокового характеру, призначені для використання в інвестиційній діяльності суб’єктами господарювання, генеровані і локалізовані в просторових рамках окремих територій або адміністративно-територіальних утворень.

2. Сьогодні на територіях пріоритетного розвитку надзвичайно актуальними залишаються питання стимулювання саме інвестиційної діяльності за участю банківського капіталу в частині збільшення обсягів довгострокового кредитування суб’єктів господарювання в інвестиційну діяльність. Однією з причин пасивності банків області є відсутність прийнятних для них гарантій при довгостроковому кредитуванні інвестиційної діяльності. Підвищений рівень ризиків може бути компенсовано достатнім за обсягом капіталом банків, а при його нестачі – наданням прийнятних регіональних гарантій. Відповіддю на нагальну потребу у стимулюванні інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку Донецької області з огляду на її високий інвестиційний потенціал та високий рівень розвитку інфраструктури фінансового ринку є розробка схеми стимулювання інвестиційної діяльності на цих територіях за участю банківського капіталу. Відбиваючи підвищену ризикованість довгострокових кредитів в інвестиційну діяльність, запропонована схема містить у собі механізм ґарантування інтересів банківського капіталу при кредитуванні в інвестиційну діяльність.

3. Умови ґарантування інтересів банківського капіталу при стимулюванні інвестиційної діяльності підприємств на територіях пріоритетного розвитку ґрунтуються на системі реґіональних гарантій інвестиційної діяльності та колективному поручительстві. Система реґіональних ґарантій інвестиційної діяльності складається із кредитної ґарантії і ґарантії інвестиційних зобов’язань інвестора, а колективне поручительство призначено для малого бізнесу.

4. У роботі запропонована методика оцінки інвестиційної привабливості територій пріоритетного розвитку, яка може застосовуватися в рамках схеми стимулювання інвестиційної діяльності на відповідних територіях. У ній враховані інтереси банка, який фінансує інвестиційні проекти на територіях пріоритетного розвитку, на основі формули трибічного балансу інтересів. Базуючись на практиці довгострокового кредитування в інвестиційну діяльність в Україні, запропоновано ввести до складу інтеґрального коефіцієнту інвестиційної привабливості дуальну пару коефіцієнтів: коефіцієнт суми застави і коефіцієнт суми гарантій банкам, які фінансують інвестиційні проекти на цій території. Це дозволить уточнити позиціонування територій за рівнем інвестиційної привабливості.

5. Запропонована схема стимулювання інвестиційної діяльності відбиває три рівня управління в рамках спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку, а саме: обласний рівень управління реґіональною економікою, рівень банку і рівень підприємства-реципієнта інвестицій. Умовами реалізації схеми є леґалізація понять “реґіональне замовлення” і “реґіональні ґарантії” у Господарському кодексі України. На обласному рівні управління та рівні підприємства-реципієнта запропоновано використовувати два види реґіональних ґарантій інвестиційної діяльності – кредитну ґарантію і ґарантію інвестиційних зобов’язань інвестора. Система реґіональних ґарантій спрямована на забезпечення інтересів банків при кредитуванні інвестиційних проектів перш за все великих та середніх підприємств з великим експортним потенціалом. Спеціальними заходами для активізації довгострокового кредитування суб’єктів спеціального режиму на територіях пріоритетного розвитку можуть виступити: злиття банків з реґіональним і/або місцевим статусом; створення консорціумів таких банків для мобілізації інвестиційного капіталу територій; стимулювання участі банківського капіталу у підтримці пріоритетних галузей шляхом ґарантування компенсацій за рахунок цільових бюджетних коштів за умов фінансування нерентабельних підприємств стратеґічно важливих галузей.

6. Для реалізації фінансових методів стимулювання інвестиційної діяльності в роботі отримали подальший розвиток умови функціонування реґіональних банків шляхом доповнення їх умовами стимулювання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку, які були покладені в основу схеми стимулювання інвестиційної діяльності на цих територіях: 1) дотримання трибічного балансу інтересів території (держави), інвестора й банка, що виражається відповідною формулою балансу інтересів; 2) забезпечення регіональних гарантій інвестиційної діяльності; 3) дотримання достатності банківського капіталу в його діалектичній єдності.

7. Для стимулювання інвестиційної діяльності суб’єктів малого бізнесу на територіях пріоритетного розвитку запропоновано ввести колективне поручительство як форму забезпечення за кредитами в інвестиційну діяльність для групи малих підприємців, яке доповнює систему реґіональних ґарантій до цілісного механізму ґарантування інтересів банківського капіталу у стимулюванні інвестиційної діяльності. Воно містить у собі умови ґарантування інтересів банківського капіталу (малий підприємець, який бажає узяти кредит для інвестиційної діяльності, повинен мати позитивну кредитну історію, а при її відсутності – позитивний результат від операцій господарської діяльності, що повинно бути підтверджено відповідною звітністю; він повинен мати реальну можливість інвестувати в проект деяку суму власного капіталу; фонд взаємодопомоги групи та ін.) та відбиває положення Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні у частині співпраці між банком і реґіональними фондами підтримки підприємництва.

8. Отримані залежності, закономірності, запропоновані методи й схеми, сформульовані визначення, принципи та вимоги щодо методичних положень по стимулюванню інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку визначають теоретичну наукову новизну виконаного дослідження.

Одержані результати, виявлені недоліки, розроблені заходи щодо використання окремих стимуляторів розвитку інвестиційної діяльності із залученням банківського капіталу становлять практичну площину наукової значущості проведеного дослідження.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Малишко О.В. Території пріоритетного розвитку: синтез показників інвестиційної привабливості // Економіка розвитку. – 2003. – № 1 (25). – С. 33-37.

2. Малишко О. В. Використання банківського капіталу для стимулювання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку // Економіка і право. – 2002. – № 3 (4).– С. 49-55.

3. Малишко О.В. Роль банків в обороті інвестиційного капіталу на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 53. – Донецьк: ДонНТУ. – 2002. – С. 154-161.

4. Малишко О.В. Ранжування територій пріоритетного розвитку в Донецькій області за рівнем інвестиційної привабливості з погляду банків // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 55. – Донецьк: ДонНТУ. – 2003.– С. 180-185.

5. Малишко О.В., Василенко В.М. Стимулювання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку за участю банків // Тези доп. і вист. IV міжнар. наук. конф. студентів і молодих вчених “Фінансовий і банківський менеджмент: досвід та проблеми”. – Донецк: ООО “Юго-Восток, Лтд”. – 2002. – С. 202-203. (Особистий внесок здобувача: обґрунтовано два види регіональних гарантій – кредитна гарантія за інвестора та гарантія інвестиційних зобов’язань інвестора).

АНОТАЦІЯ

Малишко О.В. Стимулювання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 – Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. – Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2003.

Дисертаційна робота присвячена теоретичному узагальненню та новому вирішенню задачі розробки методичних положень щодо вдосконалення методів стимулювання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку. Виявлено і оцінено основні фактори інвестиційної привабливості регіону та окремих його територій у сучасних умовах, у тому числі територій пріоритетного розвитку. Визначено умови стимулювання, на яких буде базуватися схема стимулювання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку, і встановлені елементи цієї схеми. Запропоновано такі умови стимулювання: дотримання трибічного балансу інтересів території, інвестора й банка, що виражається формулою балансу інтересів; забезпечення реґіональних ґарантій інвестиційної діяльності; дотримання достатності банківського капіталу. Проведено аналіз необхідних правових умов для впровадження схеми стимулювання інвестиційної діяльності. Дано визначення терміну “інвестиційний капітал територій”. Обґрунтовані нові підходи до оцінки інвестиційної привабливості територій пріоритетного розвитку. Розроблено методику оцінки інвестиційної привабливості територій пріоритетного розвитку з точки зору банка, який фінансує інвестиційні проекти, та проведено ранжування територій за нею. Обґрунтовано вибір форми забезпечення інвестиційних (кредитних) зобов’язань інвестора (реципієнта інвестицій) на територіях пріоритетного розвитку, у тому числі для суб’єктів малого бізнесу (колективне поручительство для групи малих підприємців).

Ключові слова: реґіон, території пріоритетного розвитку, інвестиційна привабливість, інвестиційна діяльність, умови стимулювання, капітал, ґарантії, ранжування, поручительство.

АННОТАЦИЯ

Малышко А.В. Стимулирование инвестиционной деятельности на территориях приоритетного развития. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 – Размещение производительных сил и региональная экономика. – Институт экономико-правовых исследований НАН Украины, Донецк, 2003.

В диссертационной работе нашло своё отражение дальнейшее развитие теории и совершенствование практики (методов) стимулирования инвестиционной деятельности на территориях приоритетного развития. Поскольку среди источников инвестиционной деятельности для территорий приоритетного развития наиболее важными для инвестора являются собственные и заёмные средства (кредиты коммерческих банков), в работе была проанализирована роль финансовых инструментов стимулирования такой деятельности. В связи с этим выявлена зависимость в региональной экономике статуса банка от величины его регулятивного капитала: банк может иметь общенациональный, региональный или местный кооперативный статус.

На основе анализа динамики и структуры банковских кредитов