МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

Технологічний університет Поділля

КИРИЧ Наталія Богданівна

УДК 658.53:331

Вдосконалення економічних механізмів організації безпечної життєдіяльності населення і відтворення здоров’я людей рекреаційними засобами

(на прикладі Тернопільської області)

Спеціальність 08.09.01 - Демографія, економіка праці,

соціальна економіка і політика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Хмельницький - 1998

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Тернопільській академії народного господарства

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Яремчук Іван Герасимович,

Тернопільська академія народного господарства,

завідуючий кафедрою економіки

природокористування

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Крижко Іван Данилович,

Одеський державний економічний

університет;

кандидат економічних наук, доцент

Бондаренко Микола Іванович,

Технологічний університет Поділля

Провідна організація: Відділ дослідження проблем розвитку і розміщення галузей соціальної сфери Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України.

Захист дисертації відбудеться " 25 " грудня 1998 року о 9 год. 00 хв. на засіданні спеціалізованої вченої Ради К 70.052.01 Технологічного університету Поділля за адресою: 280016, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 11, 3-й корпус, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Технологічного університету Поділля (м. Хмельницький)

Автореферат розісланий "_24" листопада 1998 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент В.М. Нижник

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуальність теми дослідження. При визначальній ролі технічного прогресу в створені безпечних умов праці надзвичайно велике значення мають відпочинок, рекреаційні фактори, правильна поведінка безпосередніх виробничників, дотримання ними встановлених законодавством, нормативними актами та галузевими інструкціями вимог і правил техніки безпеки, відповідний психологічний клімат у виробничому колективі.

Дослідження взаємозв”язків безпечної життєдіяльності населення з природно-рекреаційними факторами, посилення їх якісних характеристик та підйому їх рівня в Україні активізувались в середині 80-років.

Слід зазначити, що в системі міждисциплінарних досліджень взаємозв”язків безпечної життєдіяльності населення з природними факторами - географічні, медичні, пізнавальні аспекти домінували над соціально-економічними.

В контексті сказаного сьогодні надзвичайно актуальними є питання наукового обгрунтування місця і ролі рекреації в системі соціально-економічних заходів, підняття рівня безпечної життєдіяльності населення, розробки методології оцінки соціально-економічної та екологічної ефективності освоєння рекреаційного потенціалу, вироблення теоретичних основ формування регіональної політики та механізмів її практичної реалізації.

Все вищевикладене обумовлює актуальність обраної теми досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Напрямок досліджень пов’язаний з виконанням планів НДР Тернопільської академії народного господарства і координації міжвузівських досліджень країн СНД.

Об’єкт і предмет дослідження. Об'єкт дослідження - безпечна життєдіяльність населення, як суспільна сфера та сукупність рекреаційних регіональних факторів, що впливають на підняття її рівня.

Предметом дослідження є теоретичні основи та прикладні аспекти формування та реалізації нової стратегії розвитку безпечної життєдіяльності населення з використанням рекреаційних можливостей території в контексті державної політики управління регіональними соціально-економічними процесами.

Мета і завдання дослідження. Основна мета дослідження полягає у вивченні взаємозв”язків між безпечною життєдіяльністю населення та природними факторами підняття її рівня, в розробці методології формування механізму реалізації регіональної рекреаційної політики в контексті структурної трансформації господарського комплексу території в умовах переходу до ринкової економіки.

Реалізація поставленої мети обумовила необхідність вирішення наступних завдань:

- уточнити поняття і соціально-економічну сутність безпечної життєдіяльності населення;

- визначити місце та роль рекреаційних факторів в піднятті рівня безпечної життєдіяльності населення та ефективності оздоровчо-профілактичних заходів;

- обгрунтувати теоретичні засади формування стратегії розвитку рекреації при реалізації державної регіональної політики у цій сфері;

- провести пофакторний аналіз розвитку рекреаційної діяльності та визначити її місце в системі регіональних соціально-економічних пріоритетів;

- охарактеризувати регіональні рекреаційні можливості та оцінити соціально-економічну ефективність їх використання;

- обгрунтувати концептуальні підходи до формування регіонального ринку рекреаційних послуг;

- систематизувати аналіз соціальної інфраструктури як важливого фактору підвищення оздоровчого рівня населення;

- дослідити організаційно-економічний механізм управління і контролю за ефективністю використання рекреаційних можливостей та розробити пропозиції по його вдосконаленню;

- визначити соціально-економічну ефективність рекреаційної діяльності та оздоровчо-профілактичних заходів, організації безпечної життєдіяльності населення.

Теоретико-методологічною основою досліджень стали осовні положення і принципи теорії ринкової економіки, наукові праці вчених-економістів, екологів та соціологів, в яких висвітлені фундаментальні положення про безпечну життєдіяльність населення, теорії розвитку територіальних господарських комплексів, формування регіональної політики, оцінки ефективності рекреаційного природокористування з врахуванням існуючих умов.

Наукова новизна одержаних результатів:

1. Уточнено окремі визначення і поняття та розроблено цілісну концепцію формування регіональних організаційно-економічних механізмів регулювання безпечної життєдіяльності населення в контексті структурної перебудови територіальних господарських систем.

2. Обгрунтовано місце і роль рекреаційних факторів в системі безпечної життєдіяльності населення, соціально-економічних пріоритетів регіонального розвитку.

3. Розроблено методологічні основи оцінки соціально-економічної та екологічної ефективності розвитку рекреаційної діяльності, як галузі народного господарства та небезпечних і шкідливих факторів виробництва.

4. Обгрунтовано концептуальну схему формування регіонального ринку рекреаційних послуг та структурно-функціональної моделі оцінки ефективності системи безпечної життєдіяльності населення.

5.Розроблено науково-обгрунтовані принципи синхронізації рекреаційної політики з методами та темпами здійснення ринкових реформ.

6. Систематизовано аналіз еколого-економічної ситуації та оцінено ефективність використання рекреаційних можливостей регіону.

7. Розроблено методичні основи дослідження соціальної інфраструктури, як важливого фактору розвитку рекреаційної сфери.

8. Обгрунтовано організаційно-економічний механізм управління і контролю за процесами безпечної життєдіяльності населення та визначено шляхи інтеграції їх з ринком рекреаційних послуг.

9. Поглиблено теорію формування і функціонування зон рекреаційного типу та визначено їх народногосподарську ефективність.

Практичне значення одержаних результатів підтверджується можливістю використання результатів дослідження при управлінні процесами безпечної життєдіяльності, природокористування та реалізації проектів створення зон рекреаційного типу відповідно до розробленої в Україні концепції.

Апробація результатів дослідження. Основні положення методології, методики і практики виконаного дослідження доповідались на наукових конференціях, семінарах, науково-практичних нарадах в т.ч.: третій міжнародній конференції “Проблеми економічної інтеграції України у Європейський союз: регіональні і соціально-економічні аспекти” (14-16 вересня 1998р., м. Ялта-Форос); науково-практичній конференції “Регіональні проблеми безпечної життєдіяльності на сучасному етапі” (18-20 вересня 1996р., м. Тернопіль); науково-практичній конференції “Шляхи вдосконалення організації статистичного обліку в умовах обласного регіону” (18-19 вересня 1997 р., м. Львів); обласному семінарі “Стабільна екологічна ситуація і раціональне природокористування - важливі чинники соціально-економічного розвитку держави” (29 травня 1998 р., м. Тернопіль).

Публікації. Основні положення наукових розробок були опубліковані в 22 друкованих працях, в тому числі в 2-х колективних монографіях, 3-х брошурах та наукових реферативних збірниках і журналах загальним обсягом 12 друкованих аркушів.

Структура і обсяг роботи. Відповідно до мети, завдань, логіки та хронологічних рамок дослідження структура роботи складається з вступу, трьох розділів, висновків та бібліографії. Обсяг роботи становить 181 сторінку машинописного тексту, 19 рисунків та 10 таблиць. Список літератури охоплює 173 найменування на 16 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтована актуальність обраної теми, визначена основна мета, завдання, об’єкт і предмет досліджень, виділена наукова новизна і практичне значення результатів.

У першому розділі : "Еколого-економічна суть проблеми безпечної життєдіяльності населення в умовах перехідного періоду", подається загальна характеристика передумов вдосконалення управління природоохоронною роботою з метою підвищення рівня безпечної життєдіяльності населення. Проблема підняття рівня безпечної життєдіяльності населення шляхом підвищення ефективності природокористування носить глобальний, комплексний характер. Вона полягає в тому, що питання раціонального природокористування повинні розв”язуватись не стільки стосовно конкретних підприємств, об”єднань, комплексів, скільки в масштабах певної території, де розташоване підприємство (місто, область, район). Комплексність розв”язання проблеми полягає у взаємозв”язку планування, управління, стимулювання і контролю виконання природоохоронних заходів.

Мету управління регіональним природокористуванням можна визначити як досягнення такого рівня і спрямованості розвитку природогосподарського комплексу територій, які поряд із збереженням належного рівня добробуту і відповідною якістю навколишнього природного середовища забезпечили б збереження основних природних систем життєзабезпечення, екологічний паритет природи і людини, раціональне використання природно-ресурсного потенціалу з врахуванням вимог вищої ієрархічної системи.

В умовах України еколого-географічні ситуації (ЕГС) можна розглядати на різних рівнях: державному, регіональному, локальному, місцевому. Основними факторами, що обумовили сучасну ЕГС в Україні є:

- історично висока освоєність територій;

- високий природно-ресурсний потенціал, який поєднує мінеральні, земельні, лісові, водні, рекреаційні ресурси і значна його освоєність;

- значна концентрація енергомісткого виробництва, яка виступає основним джерелом забруднення навколишнього середовища;

- високий рівень урбанізації центральних і східних регіонів;

- територіальна скупченість різноманітних природокористувачів;

- низький рівень інвестування в природоохоронну діяльність.

Сучасна еколого-географічна ситуація дає підстави стверджувати, що на території України за сучасних технічних і технологічних умов вичерпані можливості інтенсифікації природокористування. Пом”якшення напруженості еколого-географічної ситуації в багатьох регіонах України можливе за рахунок:

- зміни структури виробництва, переорієнтації його розвитку на задоволення потреб населення;

- розробки і впровадження принципово нових, екологічно збалансованих технологічних процесів у виробництво;

- посилення адресних природоохоронних інвестицій, направлених на вирішення невідкладних екологічних проблем (зменшення радіоактивного забруднення, ерозії і хімічного забруднення земель, малих і середніх рік);

- поліпшення системи екологічної освіти і виховання;

- впровадження економічних механізмів і важелів природокористування (плати за ресурси, відшкодування за нанесені збитки, забруднення).

Виявлення взаємозалежностей між природними факторами і безпечною життєдіяльністю обумовили необхідність розробки економічних механізмів впливу на поліпшення природоохоронної роботи та підвищення рівня безпечної життєдіяльності населення.

В умовах становлення ринкової економіки та соціальної нестабільності виникає проблема гарантій прав працівників на безпечну життєдіяльність населення та охорону праці, оскільки скорочення інвестицій у галузі народного господарства зменшують фінансові можливості оздоровлення, поліпшення умов праці та підвищення її безпеки.

Соціальний і економічний аспект цього питання тісно пов”язаний не лише з фінансовим станом суб”єктів управління, а й формуванням господарських механізмів регіону.

Впровадження комплексу організаційних заходів зазначеного характеру має вплив на стабілізацію економіки регіону. Як показує практика, чим більшими є вкладення коштів в організацію відпочинку працівників, проведення профілактичних та запобіжних заходів з попередження професійних та інших захворювань, тим вищою є продуктивність праці, стабільнішою і доброзичливішою стає атмосфера взаємовідносин в колективі, нижчим число травм і нещасних випадків, меншими є непродуктивні витрати на компенсацію збитків, пов”язаних з ліквідацією наслідків виробничого травматизму нещасних випадків, профзахворювань і ін.

Суспільний організм включає економічні механізми відтворення здоров”я людей рекреаційними засобами. Ефективність рекреаційної діяльності можна розрахувати з допомогою пропонованої нами формули (1) Рис. 1 стор 7-8.

Аналіз застосування пропонованого методу розрахунків показав, що більш ефективним є вкладення на великих і середніх підприємствах, де ширші можливості фінансування рекреаційної діяльності і відповідно повнішого використання рекреаційного потенціалу регіону.

Це обумовлює необхідність розгляду наступного завдання нашого дослідження: виявлення рекреаційних можливостей у відтворенні здоров”я населення, втраченого в процесі його виробничої чи побутової діяльності.

У другому розділі : “Регіональні особливості розвитку рекреаційного комплексу, як фактора підвищення безпеки життєдіяльності населення”, дано аналіз сучасного стану рекреаційного комплексу на прикладі Тернопільської області.

В загальному поняття рекреація трактується як відпочинок - відтворення сил людини.

На нашу думку, поняття рекреаційне господарство потрібно доповнити визначенням рекреаційного комплексу. Рекреаційний комплекс - є поєднання підприємств рекреаційного господарства, яке включає рекреаційні і обслуговуючі її галузі і території районів з комплексом кліматичних, ландшафтних, курортологічних характеристик.

Ефективність процесів оздоровлення національної економіки, виведення її з кризової ситуації в значній мірі залежить від темпів соціальної переорієнтації економіки, що є головним пріоритетом подальшої структурної та інвестиційної політики держави.

Це обумовлює необхідність державного регулювання розвитку рекреаційного комплексу. Основними напрямками вдосконалення механізмів функціонування і регулювання рекреаційної сфери в регіоні є:

- всебічне застосування економічних важелів регулювання рекреаційною діяльністю;

- створення конкурентного середовища в даній сфері через здійснення процесів роздержавлення і приватизації;

- впровадження системи досконалого ціноутворення на рекреаційні послуги;

- створення організаційних структур управління рекреаційною діяльністю з метою забезпечення умов ефективних взаємовідносин між субєктами рекреаційного господарства і територією.

Найважливішим аспектом рекреаційної сфери є регіональний, оскільки розвиток її галузей можливий тільки на територіях, що мають певні умови, в яких може розвиватися рекреація, яка є невідємним компонентом географічного (природні умови) і соціального (культурно-історичні і соціально-економічні умови) середовища.

Елементи географічної і соціально-культурної сфер визначають характерні риси і структуру регіону і є детерміновані факторами планування територіальної організації рекреаційної діяльності.

Тому регіональний аналіз повинен включати характеристику рекреаційних територіальних зон, довготривалого і короткочасного відпочинку, обгрунтування потреби населення в санаторному лікуванні - відпочинку, розрахунок рівня забезпеченості регіону мережею рекреаційних установ.

В третьому розділі "Вдосконалення механізмів підвищення ефективності рекреації та рівня безпечної життєдіяльності населення" розкрито організаційно-економічні методи і механізми регулювання рекреаційної діяльності.

Особливе місце відведено пошуку економічних важелів підвищення ефективності роботи управлінських структур в умовах регіональних органів влади. Так при здійсненні контролю за дотриманням вимог законодавчих і нормативних актів з природоохоронних питань та безпечної життєдіяльності населення на малих підприємствах і в кооперативах має місце складність, яка пов’язана з великою кількістю напрямків їх підприємницької роботи (торговельно-посередницька діяльність, ремонт, обробка деревини тощо) і незначною кількістю працюючих. На більшості суб’єктів підприємницької діяльності відсутня класична структура підприємств, часто керівники таких підприємств не мають відповідної освіти, не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці.

З метою підвищення ефективності наглядової діяльності, територіальні управління і держінспекції повинні визначати об’єкти підвищеної безпеки, які не відповідають вимогам нормативних актів про охорону праці, та підприємства, що мають незадовільний стан техніки безпеки і високий рівень виробничого травматизму, та встановити для них підвищену щільність обстежень.

Важливе значення в підвищенні ефективності роботи наявних контролюючих структур відіграють експертно-технічні центри, загальною ознакою яких є необхідність експертної оцінки тих чи інших сторін виробничої діяльності, що впливають, зрештою, на умови праці.

Під системою контролю рекреаційних процесів в умовах розвитку ринкових відносин слід розуміти механізм контролю за такими елементами цього процесу, як науковий пошук, проектування, розробка технологій, підготовка виробництва, виробництво, реалізація продукції та маркетинговий пошук.

Розробка і застосування сучасної системи наукової організації безпечної життєдіяльності населення і охорони праці, системи управління нею, повинна стати актуальним завданням сьогоднішнього дня.

Викладена методологія закладає фундамент для впровадження наукових основ безпечної життєдіяльності населення та відтворення здоров’я людей з допомогою рекреаційних можливостей регіону.

Тому стратегічним напрямком підняття рівня безпечної життєдіяльності населення в умовах перехідного періоду є не лише створення і впровадження найновіших взірців безпечної техніки і технології, комплексна механізація і автоматизація виробництва і на цій основі забезпечення на всіх підприємствах умов, які попереджували б виробничий травматизм, професійні захворювання, сприяли б механізації трудомістких виробничих процесів, а і рекреаційних зон.

Фінансова підтримка держави повинна забезпечувати не лише широке надання послуг підприємствами рекреаційної сфери, а їх однакову доступність для різних верств населення. Діяльність рекреаційного обєкту повинна оцінюватись не по фактично проведених ліжко-днях, а по ефективності лікування та відпочинку рекреанта на принципах стандартів якості і затрат на нього.

Реальна охорона природних рекреаційних ресурсів буде полягати в їх раціональному використанні (по призначенню допустимої місткості, режиму і т.д.), відтворення і покращення: озеленення еродованих територій, розробка заходів по охороні ландшафту і озелененню у всіх водоохоронних зон вздовж: Дністра, Серету, Збруча, Золотої Липи, Стрипи, а також водосховищ.

Використовуючи досвід зарубіжних країн в організації служб охорони праці, вітчизняні служби повинні, на нашу думку, слідкувати за забезпеченням безпечних і нешкідливих умов праці на робочих місцях, щоб всі - від робітника до керівника підприємства - дотримувалися вимог безпеки та мали можливість відновити здоров’я. Основні зусилля мають бути спрямовані на вдосконалення системи контролю за організацією безпечної життєдіяльності, відтворення здоров’я, підвищення ефективності пропонованих заходів.

В дисертації обгрунтовано соціальну та економічну ефективність організації безпечної життєдіяльності населення рекреаційними засобами, яка виступає як соціальна і економічна категорії з чітко визначеною системою управління, що дозволяє власникам рахувати і раціонально вкладати гроші в цю сферу суспільного життя.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

1. Природа і суспільство, безпечна життєдіяльність населення і рекреація є складовими єдиного природно-господарського комплексу, в якому всі структурно-утворюючі елементи повинні перебувати в оптимальному поєднанні і постійному діалектичному взаєморозвитку. Деструктивні зміни - тобто втрата одного з цих елементів або сукупності - ведуть до розпаду всієї системи і втрати її ефективності.

2. В умовах перехідної економіки, для підняття рівня безпечної життєдіяльності населення і відтворення здоров'я людей рекреаційними засобами, виникає необхідність переглянути спеціалізацію галузей її народногосподарського комплексу, розміщення продуктивних сил, реконструювати існуючу систему розселення - з тим, щоб ефективно і раціонально використовувати природні фактори, зменшити надмірне навантаження на природне середовище, а в ряді регіонів вжити дієвих заходів для її впровадження і використання як рекреаційних зон.

3. У цьому зв'язку виникає потреба:

- визначення напрямків вдосконалення методів регулювання рекреаційної сфери, які включають: застосування економічних важелів, створення конкурентного середовища, удосконалення ціноутворення на рекреаційні послуги, підвищення ефективності взаємодії між суб'єктами рекреаційних господарств і регіоном.

- розробки оптимальних норм навантаження на природне середовище;

- розробки науково-технічних програм розміщення рекреаційних зон, відтворення здоров'я, туризму, тощо.

4. Встановлені взаємозалежність і взаємообумовленість природних факторів та безпечної життєдіяльності людини. Визначена необхідність обгрунтування і впровадження організаційно-економічних механізмів їх регулювання на рівні природогосподарського комплексу регіону. Ефективно діюча природоохоронна система - це не тільки сукупність її ланок, а складне структуроутворення, яке повинно забезпечити найбільш раціональне використання природних багатств рекреаційних можливостей та їх розширене відтворення, а також збереження в чистоті природного середовища. Вона може бути створена на базі об'єднання всіх існуючих природоохоронних систем і організацій, підприємств, установ. Координатором у цій справі виступають Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, а на регіональному рівні - державне управління екологічної безпеки області.

5. Рівень екологічного забезпечення промисловості та соціально-побутової сфери явно недостатній для того, щоб нейтралізувати ріст шкідливого антропогенного впливу у випадку стабілізації і поступового збільшення обсягів суспільного виробництва

Обгрунтована модель безперервного контролю в системі управління безпечної життєдіяльності населення, охорони праці на виробництві, яка включає: рівень виробництва (інженерне забезпечення, організаційне забезпечення), виконання (робочі місця), характер, вид, періодичність і зміст контролю та виконавці.

6. Використання екологічного фактору як методу підвищення рівня безпечної життєдіяльності населення засобами рекреації, має взаємну норму, так як закріплює відповідальність промислових підприємств за благоустрій рекреаційних зон.

В свою чергу, аналізуючи розвиток рекреаційного комплексу виявлено такі проблеми:

- відсутній єдиний управлінський орган, який здійснював би керівництво рекреаційною діяльністю;

- не має єдиної методики регіонального аналізу розвитку цієї сфери, що обумовило застосування наступних методів: інформаційних (на базі моніторингових досліджень), попереджуючих (фінансово-економічні, адміністративно-попереджувальні і адміністративно-правові), санкцій примусу (штрафні, заборонні).

7. Для створення сприятливих умов розвитку цієї сфери на даному етапі доцільно в загальнодержавному масштабі звільнити санаторно-курортні заклади від ПДВ в тому числі на продукти харчування, лікувальні процедури, господарські витрати та інше.

Потрібне повне звільнення від податку на соціальне страхування профспілкових рекреаційних об'єктів.

З метою зменшення ціни на путівки потрібно:

- введення вексельної системи оплати рекреаційних послуг;

- зменшення терміну перебування в санаторно-курортних закладах з 24-х до 20-ти днів, що методично виправдане.

8. Для підвищення якості рекреаційних послуг необхідне впровадження атестації і акредитації об'єктів рекреації.

З урахуванням досвіду європейських країн, доцільно закласти в плани розвитку мережі готелів, будинків відпочинку, санаторіїв, турбаз, ресторанів, кафе, центрів дозвілля і відпочинку, а також розвитку інфраструктури: шляхів сполучення, засобів зв'язку, інформаційного забезпечення.

Виходячи з ситуації, що склалася, для поліпшення природоохоронної діяльності і стабілізації екологічного стану, Верховній Раді України доцільно в галузі правового регулювання прийняти Кодекс про адміністративні правопорушення або Закон України про адміністративну відповідальність у галузі охорони природи, які у повній мірі відповідали б Закону України “Про охорону навколишнього середовища”. Необхідно включити до Кримінального Кодексу спеціальний екологічний розділ, пов'язаний з попередніми законодавчими актами, зокрема призупинити на період стабілізації економіки дію ст.46 Закону України ”Про охорону навколишнього природного середовища” в частині розподілу позабюджетних коштів і зосередження останніх на державному і обласному рівнях (відповідно 20 і 80%) та встановити відповідальність посадових осіб органів місцевого самоврядування за невиконання повноважень, покладених на них екологічним законодавством та про охорону праці.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

АНОТАЦІЯ

Кирич Н.Б. Вдосконалення економічних механізмів організації безпечної життєдіяльності населення і відтворення здоров’я людей рекреаційними засобами (на прикладі Тернопільської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - Тернопільська академія народного господарства, Тернопіль. 1998.

В дисертації розглядаються актуальні проблеми вдосконалення економічних механізмів та системи взаємозв’язків раціонального природокористування з безпечною життєдіяльністю населення і зміцнення на цій основі стану здоров’я людей.

Ключові слова: організація безпечної життєдіяльності населення, ефективність природокористування, рекреаційні фактори, виробничий та побутовий травматизм, екологічна ситуація, економічні взаємозв’язки.

АННОТАЦИЯ

Кирич Н.Б. Совершенствование экономических механизмов организации безопасной жизнедеятельности населения и восстановление здоровья людей рекреационными средствами (на примере Тернопольской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.09.01 - Демография, экономика труда, социальная економика и политика. - Тернопольская академия народного хозяйства, Тернополь. 1998.

В диссертации рассматриваются актуальные проблемы совершенствования экономических механизмов и системы взаимосвязей рационального природопользования с безопасной жизнедеятельностью населения, улучшения на этой основе состояния здоровья людей.

Ключевые слова: организация безопасной жизнедеятельности населения, эф фективность природопользования, рекреационные факторы, производственный и бытовой травматизм, экологическая ситуация, экономические взаимосвязи.

SUMMARY

Kyrych N.B. The improvement of economic mechanisms of the organization of population's secure life and strengthening of people's health with recreational implements (on the example of Ternopil region). A manuscript.

In the dissertation are being considered actual problem of perfection of the system economic mechanisms of interrelation between rational nature use and population safety, and, on this basis, strengthening peaples health.

Key words: the organization of population's secure life, the effectiveness of use of natural resources, the recreational factors, a production and everyday traumatism, the ecological situation, the economic interconnections.

Підписано до друку 12.ХІ.1998 р.

Формат 60х90/16. Ум.друк.арк. 1.0

Обл.-вид. арк. 1.0. Тираж 100. Зам.816

Тернопільське обласне управління статистики

28200 м. Тернопіль, вул. Над Ставом,10

тел./факс (0352) 225031