МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ

Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця

МАЙБОРОДА ТЕТЯНА ОРЕСТІВНА

УДК 616.314+616.311.2+616.71-018-008-

085.272.2:618.11-008-53.6/.81

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПОРУШЕННЯ ТКАНИН ПАРОДОНТУ ТА СКЕЛЕТУ У ДІВЧАТОК ПУБЕРТАТНОГО ВІКУ ЗА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ГОНАД
ТА ШЛЯХИ ЇХ КОРЕКЦІЇ

14.01.22 - стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі дитячої терапевтичної стоматології і профілактики стоматологічних захворювань Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця та у відділі клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату Інституту геронтології, МОЗ України

Наукові керівники:

доктор медичних наук, професор
ХОМЕНКО Лариса Олександрівна,

Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, кафедра дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань, завідувач

доктор медичних наук, професор
ПОВОРОЗНЮК Владислав Володимирович,

Інститут геронтології АМН України, відділ клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату, завідувач

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор
БОРИСЕНКО Анатолій Васильович,
Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, кафедра терапевтичної стоматології, завідувач

доктор медичних наук, доцент
САВІЧУК Наталя Олегівна,
Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, кафедра стоматології, доцент

Провідна установа:

Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, кафедра дитячої стоматології (м. Полтава).

Захист дисертації відбудеться “17 ”квітня 2003 р. о 13 год. 30 хв.

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.05 у Національному медичному університеті ім. О. О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ-57,
вул. Зоологічна, 1, стоматологічний корпус.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ-57,
вул. Зоологічна, 1, стоматологічний корпус.

Автореферат розісланий 14.03.2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Остапко О. І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Захворювання пародонту займають одне з провідних місць в структурі стоматологічної захворюваності, що обумовлює актуальність розробки методів їх діагностики, профілактики та лікування.

За даними ВООЗ поширеність захворювань пародонту є високою серед всіх вікових груп населення, проте основний приріст пародонтологічної захворюваності спостерігається у віці 10-19 та 35-44 роки. Найбільш розповсюдженим захворюванням пародонту у дітей та підлітків є хронічний катаральний гінгівіт, частота якого сягає 60-80% (Савичук Н. О. та співавт., 1998, Хоменко Л. О. і співавт., 2001).

Важливу роль у розвитку захворювань пародонту відіграють ендокринні порушення в організмі (Беляков Ю. А., 1983, Данилевський М. Ф., Борисенко А. В., 2000), зокрема при функціональній недостатності статевих залоз (Удовицька О. В., 1975, Мощіль А. І., 1991, Бакшутова Н. А., 1996, Вишняк Г. М., 1999, Богдан А. С., 2002). За умови недостатньої продукції статевих гормонів у пубертатному та препубертатному віці спостерігається затримка статевого розвитку, або порушується його нормальний перебіг (Коколіна В. Ф., 1998, Гуркін Ю. А., 2000, S. J. H. Emans еt al., 1997, Ed. V. Dramusic еt al., 1998). Дані дитячих гінекологів свідчать про те, що протягом останніх 5-7 років розповсюдженість порушень статевого розвитку серед дівчаток в Україні зросла в 1,2-1,5 рази, що пов’язано з негативним впливом екологічних та соціально-економічних чинників (Коренев Н. М., Левенець С. О., 1999).

Період статевого дозрівання розглядається як критичний в онтогенезі людини. В цей період відбувається ряд складних біологічних процесів перебудови організму, зміни в центральній нервовій, серцево-судинній системах. Суттєвих змін зазнає кісткова тканина опорного скелету: активізуються метаболічні процеси та збільшується її мінеральна щільність, яка досягає свого піку у віці 18-20 років (Поворознюк В. В. і співавт., 1999).

Естрогени значною мірою впливають на процеси формування кісткової тканини шляхом регуляції обміну кальцію і фосфору та безпосередньої дії на остеобласти через специфічні рецептори (Копейкін В. Н. і співавт., 1995, Sano M. еt al., 1995). Знижений вміст естрогенів, що має місце при функціональній недостатності гонад на сьогодні розглядається як один з провідних чинників розвитку остеопорозу (Франке Ю., Рунге Г., 1995, Рожинська Л. Я., 1996, Подрушняк Є. П., 1997, Поворознюк В. В., 2000). Остеопоротичні зміни кісткової тканини опорного скелету мають місце при гормональних дисфункціях у дівчаток пубертатного віку за рахунок порушень метаболізму кісткової тканини та зниження її міцностних характеристик (Поворознюк В. В. і співавт., 1997, Риггз Л., Мелтон Д., 2000, Slemenda W. еt al., 1994).

Альвеолярний паросток є основною складовою частиною пародонту, на яку впливають системні гормони, що регулюють обмін кальцію та розвиток кісткової тканини. Зниження мінеральної щільності кісткової тканини альвеолярного паростку, зумовлене дією цих гормонів, є передумовою раннього розвитку деструктивних змін у пародонті (Максимовський Ю. М. і співавт., 1991, Хохлова Є. Ю., 1995, Кузьмина Е. М., 1996, Усольцева Н. Н., 2000, Hidebolt C. F., 1997).

Співставлення стану тканин пародонту зі станом опорного скелету у дівчаток з затримкою статевого розвитку не проводилось. Не досліджувалась структура пародонтологічної захворюваності у дівчаток в залежності від перебігу періоду статевого розвитку. Не розроблені рекомендації щодо лікування запальних та запально-дистрофічних захворювань пародонту, які б передбачали вплив на альвеолярну кістку поряд з впливом на кісткову тканину опорного скелету у цього контингенту хворих. Все вищенаведене свідчить про доцільність та необхідність проведення таких досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця і є фрагментом комплексної наукової теми кафедри дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань згідно з планом МОЗ України “Визначення особливостей патогенезу, клініки і лікування захворювань твердих тканин зуба, пародонту і слизової оболонки порожнини рота у дітей із соматичними захворюваннями” (реєстраційний № 0197U006126) та комплексної наукової теми Інституту геронтології АМН України, відділу клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату “Лонгітудинальні клініко-експериментальні дослідження впливу деяких чинників (малих доз іонізуючого випромінювання, зміненого вмісту фтору та йоду в питній воді) на темп старіння кісткової тканини” (реєстраційний № 0199U000646, шифр 00.63.99). Дисертант була виконавцем окремих фрагментів вищеназваних тем.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є підвищення ефективності профілактики та лікування захворювань тканин пародонту у дівчаток пубертатного віку з функціональною недостатністю гонад на підставі визначення структурно-функціонального стану тканин пародонту та кісткової тканини опорного скелету.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні задачі:

1.

2.

3.

4.

5.

Об’єкт дослідження – дівчатка пубертатного віку.

Предмет дослідження – структурно-функціональний стан кісткової тканини опорного скелету та пародонту у дівчаток з затримкою та порушеннями статевого розвитку і його корекція у комплексному лікуванні.

Методи дослідження. З метою пошуку лікувально-профілактичного комплексу та оцінки його ефективності були використані клінічні, рентгенологічні, рентгеноденситометричні, ультразвукової денситометрії, імуноферментні, соматометричні та статистичні методи дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проаналізована структура пародонтологічної захворюваності та особливості клінічного перебігу запальних та дистрофічно-запальних захворювань пародонту у дівчаток пубертатного віку в нормі та при порушеннях статевого розвитку. Встановлено прямий кореляційний зв’язок між віком обстежених, ступенем статевого розвитку та ступенем тяжкості запального процесу в пародонті.

Встановлено, що вірогідне зниження вмісту статевих гормонів, що має місце у дівчаток з порушеннями статевого розвитку, призводить до погіршення структурно-функціонального стану кісткової тканини опорного скелету. Знижуються ступінь мінералізації та міцностні характеристики кісткової тканини, мають місце явища системного остеопорозу.

Вперше проведено співставлення структурно-функціонального стану кісткової тканини опорного скелету та альвеолярного паростку у дівчаток з затримкою та порушеннями статевого розвитку. Встановлено прямий кореляційний зв’язок між ступенем мінералізації опорного скелету та альвеолярного паростка.

Вперше розроблено та обґрунтовано комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання розвитку і подальшого прогресування хвороб пародонту у дівчаток пубертатного віку з вадами статевого розвитку та структурно-функціональними порушеннями кісткової системи, який включає заходи остеотропної терапії.

Пріоритетність досліджень підтверджена рішеннями про видачу трьох патентів України на винахід по заявкам: № 2002119253 від 21.11.2002 “Спосіб лікування хронічного гіпертрофічного гінгівіту у дівчаток з порушеннями статевого розвитку”, № 2002119523 від 29.11.2002 “Спосіб лікування хронічного катарального гінгівіту у дівчаток з затримкою статевого розвитку”, № 2002119522 від 29.11.2002 “Спосіб профілактики генералізованого пародонтиту у дівчаток з затримкою статевого розвитку”.

Практичне значення результатів дослідження. Отримані дані про структуру та клінічні особливості захворювань пародонту у дівчаток пубертатного віку можуть бути основою для планування лікувально-профілактичної стоматологічної допомоги даному контингенту.

Розроблений патогенетично обґрунтований метод профілактики та лікування захворювань пародонту у дівчаток пубертатного віку з затримкою або порушеннями статевого розвитку, основною ланкою якого є остеотропна терапія з використанням активної форми вітаміну Д3 – альфакальцідолу (альфа-Д3-Тева – 005116/11.07.94., Тева, Ізраїль).

Запропоновані схеми місцевого лікування хронічного катарального та хронічного гіпертрофічного гінгівітів у дівчаток з затримкою і порушеннями статевого дозрівання та раціональні засоби для індивідуальної гігієни порожнини рота.

Обґрунтовані терміни стоматологічного диспансерного спостереження при захворюваннях пародонту у дівчаток пубертатного віку з затримкою та порушеннями статевого розвитку.

Розроблений спосіб профілактики та лікування захворювань пародонту у дівчаток пубертатного віку з затримкою та порушеннями статевого розвитку впроваджено в стоматологічному відділенні Центральної районної дитячої поліклініки Деснянського району м.Києва, міській дитячій стоматологічній поліклініці м.Києва, дитячому відділенні стоматологічної поліклініки МОЗ України при НМУ ім. О. О. Богомольця. Отримані результати про стан тканин пародонту, структурно-функціональний стан кісткової тканини та можливості його кореляції у дівчаток пубертатного віку з затримкою та порушеннями статевого розвитку впроваджені в навчальний процес кафедри дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань НМУ ім. О. О. Богомольця та учбовому центрі Асоціації стоматологів України.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто виконано інформаційний пошук і аналіз наукової літератури за даною проблемою, проведені клінічні, ультразвукові та радіовізіографічні дослідження, систематизовані та узагальнені отримані результати, проведена їх статистична обробка та аналіз, оформлені всі розділи дисертації.

Дисертант запропонувала і апробувала комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання виникнення та подальшого розвитку захворювань тканин пародонту у дівчаток за функціональної недостатності гонад, та провела оцінку його ефективності.

Соматометричні та ультразвукові дослідження проведені автором спільно зі співробітниками відділення фізіології та патології опорно-рухового апарату (керівник – д.м.н. Поворознюк В. В.) Інституту геронтології АМН України, імуноферментні дослідження проведені автором спільно із співробітниками гінекологічного відділення Української дитячої спеціалізованої лікарні “Охматдит” (зав. відділення – Г. М. Абабкова). Автор щиро вдячна співробітникам вищезгаданих закладів за допомогу в проведенні досліджень

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включені в дисертацію, доповідались та обговорювались на ІІ Українській науково-практичній конференції: “Остеопороз: епідеміологія, клініка, діагностика та лікування” (м.Львів, травень 1997р.), конференції “Морфогенез і патологія кісткової системи в умовах промислового регіону Донбасу” (м.Луганськ, травень 1997р.), Міжнародній конференції “Актуальні проблеми остеопороза” (м. Євпаторія, вересень 1999р.), І (VIII) Зїзді Асоціації стоматологів України (м.Київ, грудень 1999р.), VIII конгресі світової федерації українських лікарських товариств (м.Львів, м.Трускавець. 2000р.), 1-ій Міжнародній слов’янській конференції молодих вчених стоматологів “Современные методы профилактики, диагностики, лечения стоматологической патологии” (м.Одеса, квітень 2002р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 наукових праць, в тому числі 3 – у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 5 – у наукових збірниках, тезах конгресів, з'їздів. Отримано три Патенти України.

Структура дисертації. Основний текст роботи викладено на 109 сторінках. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, об’єкту та методів дослідження, трьох розділів особистих досліджень, заключення, висновків, практичних рекомендацій та списку використаної літератури. Робота ілюстрована 15 таблицями та 22 рисунками. Список літератури містить 260 джерел з яких 140- вітчизняних та 120 іноземних. Загальний обсяг роботи становить 140 сторінок машинописного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Для вирішення поставлених мети і задач було проведено комплексне обстеження 324 дівчаток віком від 12 до 16 років, яке включало клінічні, соматометричні, лабораторні, рентгенологічні, радіовізіографічні та ультразвукові методи. Обстежені були розподілені на три групи відповідно до ступеню статевого розвитку:

І – група А, до якої увійшло 106 дівчаток з затримкою статевого розвитку (відсутні статеві ознаки в 12 років та старше, відсутні менструації в 15 років та старше);

ІІ – група В, яку склали 117 дівчаток з порушеннями становлення менструальної функції (нерегулярний менструальний цикл) та з гіпоменструальним синдромом;

ІІІ – група С, до якої віднесено 101 практично здорову дівчинку з нормальним менструальним циклом. Ця група слугувала контролем.

Всі обстежені репрезентативні по віку, індексу маси тіла (ІМТ), фактичному раціону харчування, без захворювань, при яких порушується метаболізм кісткової тканини та основний обмін.

Клінічне стоматологічне обстеження хворих проводилось традиційними методами. При встановленні діагнозу керувались класифікацією хвороб пародонта М.Ф.Данилевського (1994).

Для реєстрації стану тканин пародонта використовувались індекси РМА – папілярно-маргінально-альвеолярний (Parma, 1960; Masler, 1967), індекс гінгівіту Silness-Loe (Silness-Loe, 1967), CPI – комунальний пародонтальний індекс (ВООЗ, 1997).

Гігієнічний стан порожнини рота оцінювався за допомогою індексу Green-Vermillion OHI-S (1964).

Для оцiнки зв’язку мiж формуванням пiку кісткової маси, статевим i фiзичним розвитком дiвчаток та формування груп дослідження визначали соматометричні показники розвитку дітей, проводили анкетування. Функціональний стан системи гіпофіз-яйники досліджувався у 36 дівчаток групи А та 15 дівчаток групи С за рівнями естрадіолу, пролактину, фолікулостимулюючого (ФСГ) та лютеінізуючого (ЛГ) гормонів в сироватці крові, а також за рівнем соматотропного гормону (СТГ). Їх рівень визначали імуноферментним методом за допомогою тест-систем фірми “UBI” MAGIWEL united biothech inc (США).

Для оцінки ступеня та характеру змін альвеолярного паростка проводили рентгенологічне дослідження внутрішньоротовим контактним методом та за допомогою панорамної рентгенографії із наступним цифровим опрацюванням і аналізом їх зображень (Чібісова М. А., 2001). Для об'єктивної оцінки ступеню мінералізації альвеолярної кістки нами був обраний метод рентгеноденситометрії, результати якого оцінювали за допомогою спеціальної програми TROPHY Windows Version 4.2.c у рівнях квантування яркості зображення (від 0 до 256) досліджуваної ділянки на екрані монітору. Зазначеним методом було проведено аналіз рентгенологічної структури альвеолярного паростку у дівчаток в період статевого розвитку та дослідження його структури та мінеральної щільності в процесі лікування.

Вивчення структурно-функціонального стану кісткової тканини опорного скелету (еластичність, щільність, якість кістки, її міцність) та діагностику остеопорозу проводили методом ультразвукової остеоденситометрії за допомогою приладу “Achilles+” (фірма “Lunar Corp.”, США, 1995).

Достовірність виявлених відмінностей оцінювали за критерієм Стьюдента. Статистична обробка матеріалу проводилась згідно з рекомендаціями Г. Корна та співавт., (1984), О. А. Гусака та співав., (1991), О. П. Мінцера та співавт. (1991). Статистичний аналіз виконано також з використанням пакетів програм “Microsoft Exsel” та “ Statistika 5,0”. Середні значення показників стану тканин пародонту та кісткової тканини в різних вікових групах представлені в таблицях дисертації.

Результати досліджень. Результати проведених досліджень свідчать про високу поширеність захворювань тканин пародонта у дівчаток з вадами статевого розвитку. Найбільшою розповсюдженість хвороб пародонту була серед дівчаток з затримкою статевого розвитку (група А) і становила 100%. Серед дівчаток з порушеннями статевого розвитку (група В) вона становила 52,99 ± 4,61%. В контрольній групі дівчаток (група С) цей показник був вірогідно нижчим і дорівнював 12,87 ± 3,33% (р < 0,001).

В усіх групах обстежених найчастіше діагностувався хронічний катаральний гінгівіт. Він виявлений у 94 з 106 обстежених дівчаток групи А, що становить 88,68 ± 3,08%. У дівчаток групи В хронічний катаральний гінгівіт діагностовано у 45 з 117 обстежених, що становить 38,46 ± 4,5%, при цьому, розповсюдженість його є достовірно нижчою, ніж у групі А (р<0,001).

В аналогічній віковій групі практично здорових дівчаток з нормальним статевим розвитком (група С) хронічний катаральний гінгівіт виявлено лише у 13 випадках (12,87 ± 3,33%), що вірогідно нижче, ніж у групах А і В (р<0,001).

Аналіз розповсюдженості хронічного катарального гінгівіту за ступенем тяжкості свідчить про те, що в усіх групах обстежених у переважній більшості випадків діагностувався легкий ступінь захворювання (44,34%, 23,93% та 10,89% відповідно). Проте, в групах А та В, на відміну від групи С, середній ступінь тяжкості хронічного катарального гінгівіту виявлявся частіше (29,25% та 11,11% відповідно).

Друге місце по розповсюдженості серед захворювань пародонту у дівчаток пубертатного віку посідає хронічний гіпертрофічний гінгівіт. Він діагностований у 23 обстежених, що становить 7,10 ± 1,43%. Слід зазначити, що у більшості дівчаток діагностовано гранулюючу форму захворювання, а у 2 з 324 обстежених – фіброзну. У переважної кількості дівчаток виявлено легкий ступінь захворювання, а у 6 – середній. Найчастіше ця форма ураження пародонту спостерігалася у дівчаток групи В. Його розповсюдженість в цій групі обстежених становила 14,53 ± 3,26%, що вірогідно вище, ніж в групі А та групі С (р<0,05).

Розповсюдженість генералізованого пародонтиту серед всіх обстежених становила 2,16 ± 0,81%. Він був діагностований тільки у дівчаток групи А
(6,60 ± 2,41%) з затримкою статевого дозрівання. В інших групах обстежених дівчаток (В і С) аналогічного віку генералізований пародонтит виявлений не був.

Одним із критеріїв, рекомендованих ВООЗ для характеристики стану тканин пародонту, є розповсюдженість та інтенсивність кровоточивості та зубного каменю, що визначається за індексом СРІ. Результати вивчення цих показників представлені в таблиці 1. Вони свідчать про те, що найвищий рівень кровоточивості ясен (72,64%) і зубного каменю (20,76%) виявлено в групі А. Мінімальна їх поширеність зареєстрована у групі С – 8,58% і 0,33% відповідно.

Найбільша кількість сегментів з кровоточивістю (4,36 ± 0,19) та зубним каменем (1,25 ± 0,11) також виявлена в групі А.

Таблиця 1

Розповсюдженість та інтенсивність кровоточивості та зубного
каменю у обстежених дівчаток в залежності від ступеню статевого розвитку (за індексом СРІ) |

N | Розповсюдженість

(%) | Середня кількість секстантів (M±m)

Здорових тканин парод. | Тільки кровото-чивості | Зубного каменю і кровоточ. | Інтакт. | Кровоточ. | Зубного каменю

Група А | 106 | 6,60 | 72,64 | 20,76 | 0,39 ± 0,33 | 4,36 ±0,19 | 1,25 ± 0,11

Група В | 117 | 49,99 | 39,89 | 9,12 | 3,06 ± 0,78 | 2,39 ± 0,40 | 0,55 ± 0,06

Група С | 101 | 91,09 | 8,58 | 0,33 | 5,47 ± 0,12 | 0,51 ± 0,01 | 0,02 ± 0,01

Найменшою виявилась кількість сегментів з кровот очивістю у дівчаток групи С (0,51 ± 0,01), кількість інтактних сегментів у них була вірогідно вищою – 5,47 ± 0,12 (р < 0,05).

Згідно оцінювальної шкали, рекомендованої ВООЗ, для характеристики стану тканин пародонту у 15-річних підлітків, розповсюдженістъ кровоточивості ясен і, відповідно, захворювань пародонту, у дівчаток з затримкою статевого розвитку (група А) слід розцінювати як “високу” при “високій” її інтенсивності.

Аналіз результатів дослідження структурно-функціонального стану кісткової тканини опорного скелету, проведеного за допомогою методу ультразвукової остеоденситометрії, встановив чітку залежність основних показників стану кісткової тканини від перебігу статевого розвитку. Найнижчими були показники швидкості поширення ультразвуку, широкосмугового ослаблення ультразвуку та індексу міцності кістки у дівчаток групи А (1573,75м/с; 102,97дБ/МГц та 89,39% відповідно), що свідчить про зниження мінеральної щільністі кісткової тканини опорного скелету, погані якісні характеристики кістки та формування піку кісткової маси на низькому рівні. З появою менархе (група В), ультразвукові характеристики кісткової тканини опорного скелету вірогідно (р<0,05) підвищуються (1579,75м/с; 107,65дБ/МГц; 95,96%), що може бути зумовлено підвищенням рівня естрогенів в організмі. У дівчаток контрольної групи встановлено найвищі показники щільності кісткової тканини опорного скелету: 1584,13м/с; 113,64дБ/МГц; 101,54% (р<0,05). Таким чином, ультразвукові денситометричні дослідження підтверджують, що за умови зниженого вмісту естрогенів у дівчаток з затримкою та порушеннями статевого розвитку мають місце порушення формування кісткової тканини та явища системного остеопорозу.

Для виявлення взаємозв’язку між станом кісткової тканини альвеолярного паростку та опорного скелету проведено дослідження мінеральної щільності кісткової тканини пародонту за допомогою рентгенологічної денситометрії. Відносну щільність альвеолярної кістки визначали в трьох ділянках альвеолярного паростку: в ділянці шийки зуба (на 0,5-1,5 мм нижче емалево-цементного з’єднання), на рівні ? довжини кореня та в ділянці верхівки кореня в точках, рівновіддалених від твердих тканин сусідніх зубів. В усіх групах обстежених простежувалось збільшення щільності кісткової тканини альвеолярного паростку у напрямку від шийки зуба до верхівки кореня.

Середні значення показників щільності кісткової тканини були вірогідно вищими у практично здорових дівчаток (група С) порівняно з дівчатками групи А та групи В. Так, у групі дівчаток з нормальним статевим розвитком вони дорівнюють 114,71 ± 8,74 рівнів квантування яркості біля шийки зуба, 151,72 ± 3,24 на рівні ? довжини кореня та 189,87 ± 3,02 біля верхівки кореня зуба. У дівчаток групи А ці показники були вірогідно нижчими, особливо в ділянці шийки зуба, і становили 27,66 ± 3,07, 97,88 ± 3,71 та 146,96 ± 7,69 (р<0,001). В групі В ці показники дорівнювали 69,96 ± 4,05, 121,06 ± 5,15 та 189,87 ± 4,34 відповідно.

Розвиток запальних та дистрофічно-запальних захворювань пародонту супроводжується ще більш вираженим зниженням мінеральної щільності кісткової тканини пародонту. Так, у дівчаток групи В зі здоровим пародонтом середнє значення щільності кісткової тканини становило 90,27 ± 1,85 рівнів квантування яркості, а при розвитку хронічного гінгівіту дорівнювало 49,65 ± 2,54 (р<0,05). У практично здорових дівчаток виявлена аналогічна тенденція – розвиток хронічного запалення у пародонті супроводжувався зниженням мінеральної щільності альвеолярної кістки (127,11 ± 2,38 та 102,31 ± 3,79 відповідно).

Таким чином, встановлено прямий кореляційний зв’язок між структурно-функціональним станом альвеолярного паростку, кісткової тканини опорного скелету та захворюваннями тканин пародонту у дівчаток з різним ступенем статевого розвитку. Результати дослідження свідчать про те, що дівчатка з патологією становлення менструальної функції складають групу ризику щодо розвитку остеопорозу і захворювань пародонту та вимагають своєчасного проведення необхідних лікувально-профілактичних заходів.

Для попередження виникнення і подальшого прогресування запального процесу в яснах, а також розвитку генералізованого пародонтиту у дівчаток пубертатного періоду з затримкою та порушеннями статевого розвитку розроблено комлекс лікувально-профілактичних заходів, який включає:

1. Лікування і диспансерне спостереження у гінеколога-ендокринолога.

2. Корекцію метаболізму кісткової тканини шляхом призначення препарату Альфа-Д3-Тева (по 0,5 – 1,0 мкг 1раз на добу) та паралельного призначення препаратів кальцію у віковому дозуванні (кальцію глюконат – по 2 г 2-3 рази на добу, кальцію гліцерофосфат – по 0,2 г 1 раз на добу, або кальцію лактат – по 2 г 2-3 рази на добу).

3.

4.

5.

6.

7.

Необхідність призначення альфакальцідолу та його дози визначались індивідуально, на підставі результатів вивчення структурно-функціонального стану кісткової тканини. При зниженні міцностних характеристик та мінеральної щільності кістки на 20-30% АльфаД3Тева призначали в лікувальній дозі – 1,0 мкг на добу протягом 8-12 місяців. Якщо структура кісткової тканини відрізнялась від нормальної у межах 10-20% препарат призначали у профілактичній дозі – 0,5 мкг на добу протягом 6-8 місяців. Зміни, що відбувалися в кістковій тканині під дією остеотропної терапії контролювали за допомогою ультразвукової та рентгенологічної денситометрії через 6, 12 та 18 місяців.

Результати досліджень свідчать про те, що у дівчаток груп А та В через
12-18 місяців відзначалась клініко-рентгенологічна стабілізація патологічного процесу в тканинах пародонту у 72,44 ± 3,21% та 86,38 ± 2,96% відповідно, та підвищувалась мінеральна щільність кісткової тканини альвеолярного паростку (в групі А – до 119,6 ± 2,3 рівнів квантування яркості та в групі В – до 142,3 ± 3,1).

Таким чином, комплексне лікування захворювань пародонту у дівчаток з затримкою і порушеннями статевого розвитку, що включає використання остеотропної терапії, призводить до стабілізації патологічного процесу в пародонті та сприяє підвищенню міцностних характеристик кісткової тканини, що дозволяє рекомендувати це лікування для впровадження в стоматологічну практику.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено актуальне медичне завдання - підвищення ефективності профілактики і лікування захворювань пародонту у дівчаток із затримкою та порушеннями статевого розвитку за рахунок використання остеотропної терапії, що дозволило досягти стійкої клінічної ремісії, запобігти подальшому розвитку запального та дистрофічно-запального процесів в тканинах пародонту та підвищити мінеральну насиченість кісткової тканини альвеолярного паростку, тобто сприяло підвищенню міцності кісткової тканини.

1. Встановлена висока поширеність захворювань тканин пародонта у дівчаток пубертатного періоду з затримкою та порушеннями статевого розвитку. Розповсюдженість генералізованого катарального гінгівіту становить відповідно 88,68 ± 3,08% та 38,46 ± 4,5%. У 6,60 ± 2,41% обстежених групи А виявлено генералізований пародонтит. Ризик розвитку генералізованого пародонтиту у даного контингенту хворих зростає з віком і найвищим він є у 14-16 років (10,94%).

2. Інтенсивність та поширеність ураження тканин пародонта у дівчаток з затримкою статевого розвитку за значеннями індексів CPI, РМА та Silness-Loe вірогідно перевищують ці показники у дівчаток контрольної групи та є вищими, ніж у дівчаток з порушеннями статевого розвитку. Встановлено зростання даних показників з віком. Згідно з даними індексу CPI та шкалою, рекомендованою ВООЗ, розповсюдженість кровоточивості ясен у дівчаток з затримкою статевого розвитку можна розцінити як “високу” – 72,64%, при “високій” інтенсивності – 4,36 ± 0,19 сегменти на одного обстеженого. Поширеність зубного каменю є “низькою” – 20,76% при “низькій” середній кількості уражених сегментів – 1,25 ± 0,11. Середня кількість секстантів з інтактним пародонтом є низькою (0,39 ± 0,33). Значення індексу РМА коливається від 39,04 ± 10,04% в 13 років до 75,49 ± 12,42% в 16 років, що свідчить про середній та тяжкий ступінь ураження тканин пародонта.

3. Результати вивчення структурно-функціонального стану кісткової тканини опорного скелету виявили найменші показники швидкості поширення ультразвуку (ШПУ), широкосмугового ослаблення ультразвуку (ШОУ) та індексу міцності (ІМ) в групі дівчаток з затримкою статевого розвитку: 1573,75м/с, 102,97дБ/МГц та 89,39%. В групі В ці показники також були нижчими (ШПУ – 1579,75м/с, ШОУ – 107,65дБ/МГц, ІМ 95,96%), ніж в контрольній групі (ШПУ – 1584,13м/с, ШОУ – 113,64дБ/МГц та ІМ 101,54% ).

4. Встановлено прямий кореляційний зв`язок між показниками структурно-функціонального стану кісткової тканини альвеолярного паростку та опорного скелету. У дівчаток групи А на фоні зниження показників мінеральної насиченості опорного скелету виявлено вірогідне зниження рентгенологічної щільності кісткової тканини альвеолярного паростку (90,8 ± 3,2 рівнів квантування яркості порівняно з 126,5 ± 3,8 – в групі В та 152,0 ± 4,3 – в групі С) (р<0,001). Розвиток запальних та дистрофічно-запальних захворювань супроводжується подальшим зниженням мінеральної щільності кісткової тканини пародонту.

5. Розроблено патогенетично обґрунтований комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на лікування катарального гінгівіту та хронічного гіпертрофічного гінгівіту у дівчаток пубертатного періоду з затримкою та порушеннями статевого розвитку, а також попередження виникнення або подальшого прогресування генералізованого пародонтиту. Ефективність запропонованого методу підтверджується позитивною динамікою клініко-рентгенологічнх та денситометричних досліджень через 3, 6, 12 та 18 місяців. Він сприяє тривалій стійкій ремісії, запобігає прогресуванню запального процесу в тканинах пародонту та підвищенню мінеральної насиченості кісткової тканини альвеолярного паростку та опорного скелету.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При діагностиці захворювань пародонту у дівчаток в період статевого розвитку необхідно проводити комплексне обстеження з використанням клінічних, рентгенологічних, ультразвукових та лабораторних методів. Під час збору анамнезу слід звертати увагу на особливості перебігу пубертатного періоду та враховувати їх при призначенні лікування.

З метою профілактики та лікування захворювань пародонту у дівчаток пубертатного періоду з затримкою та порушеннями статевого розвитку доцільно використовувати комплекс заходів, який включає загальне та місцеве лікування. Місцеве лікування передбачає професійну гігієну та санацію порожнини рота, аплікації мефенамінової пасти з метранідозолом або аплікації та інстиляції в ясенні кишені геля “Метрагіл-Дента” (“Юник Фармасьтикал Лабораториз”, Індія) (при наявності запалення), аплікації геля “Контрактубекс” (“Merz-Pharma”, Німеччина) (при наявності гіпертрофії), електрофорез 2,5% розчину гліцерофосфату кальцію та 1% розчину натрію фториду (при наявності остеопоротичних змін в кістковій тканині альвеолярного паростка), індивідуальний добір засобів та методів гігієни порожнини рота. Загальне лікування передбачає призначення препарату Альфа-Д3-Тева у профілактичній або лікувальній дозі (0,5-1,0 мкг) протягом 3 – 6 місяців та препаратів кальцію у віковому дозуванні.

Дівчаток з затримкою статевого розвитку належить включити до III стоматологічної диспансерної групи з кратністю лікувально-профілактичних заходів 3 – 4 рази на рік. Дівчаток пубертатного віку з порушеннями становлення менструальної функції слід віднести до II стоматологічної диспансерної групи з терміном спостереження 2 рази на рік. Крім того, дівчатка мають знаходитись під диспансерним наглядом гінеколога-ендокринолога.

СПИСОК РОБІТ, ЩО ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

Дисертаном проведено стоматологічне обстеження, обробка та аналіз його результатів.

2.

Дисертаном проведено пошук та аналіз наукової літератури з обраного питання, обробка та узагальнення результатів.

3.

Дисертаном проведено індексна оцінка стану тканин пародонту, ультразвукові дослідження стану кісткової тканини, обробка та аналіз отриманих результатів.

4.

Дисертаном проведено стоматологічне обстеження, індексна оцінка стану тканин пародонту та гігієни порожнини рота, обробка та аналіз отриманих результатів.

5.

Дисертаном проведено стоматологічне та рентгеноденситометричне дослідження тканин пародонту, обробка та узагальнення результатів.

6.

Дисетрантом досліджено ефективність остеотропної терапії захворювань пародонту в найближчі та віддалені терміни, проведена обробка та узагальнення результатів.

7.

Дисертаном проведено стоматологічне та радіовізіографічне дослідження тканин пародонту, обробка та узагальнення результатів.

8.

Дисетрантом досліджено ефективність запропонованої схеми лікування гіпертрофічного гінгівіту в найближчі та віддалені терміни, проведена обробка та узагальнення результатів.

АНОТАЦІЯ

Майборода Т. О. Структурно-функціональні порушення тканин пародонту та скелету у дівчаток пубертатного віку за функціональної недостатності гонад та шляхи їх корекції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22. – стоматологія. – Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ, 2003.

Дисертацію присвячено вивченню структурно-функціонального стану кісткової тканини опорного скелету та пародонту у дівчаток з порушеннями та затримкою статевого розвитку та розробці методу профілактики і лікування у них захворювань пародонту. Визначено клінічні особливості перебігу захворювань пародонту в залежності від віку та перебігу статевого розвитку.

Встановлено, що вірогідне зниження вмісту статевих гормонів, що має місце у дівчаток з порушеннями статевого розвитку, призводить до погіршення структурно-функціонального стану кісткової тканини опорного скелету. Знижуються ступінь мінералізації та міцностні характеристики кісткової тканини, мають місце явища системного остеопорозу.

Проведено співставлення структурно-функціонального стану альвеолярного паростку та кісткової тканини опорного скелету у дівчаток з затримкою та порушеннями статевого розвитку, встановлено прямий кореляційний зв’язок між ступенем мінералізації опорного скелету та альвеолярного паростка.

Розроблено патогенетично обґрунтований комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання розвитку і подальшого прогресування хвороб пародонту у дівчаток пубертатного віку з вадами статевого розвитку та структурно-функціональними порушеннями кісткової системи, який включає заходи остеотропної терапії.

Високу ефективність запропонованого методу підтверджено результатами клініко-рентгенологічних та денситометричних досліджень у найближчі та віддалені терміни.

Ключові слова: дівчатка, пубертатний період, затримка статевого розвитку, гінгівіт, остеопороз, лікування, профілактика, Альфа-Д3-Тева.

АННОТАЦИЯ

Майборода Т. О. Структурно-функциональные нарушения тканей пародонта и скелета у девочек пубертатного возраста при функциональной недостаточности гонад и пути их коррекции. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22. – стоматология. – Национальный медицинский университет им. А. А. Богомольца, Киев, 2003.

Диссертация посвящена вопросу изучения структурно-функционального состояния костной ткани опорного скелета и пародонта у девочек с задержкой и нарушениями полового развития и разработке метода профилактики и лечения у них заболеваний пародонта.

Установлена высокая распространённость и интенсивность поражения тканей пародонта у девочек с задержкой и нарушениями полового развития (100% и 52,99 ± 4,61%). У всех девочек с задержкой полового развития диагностирован диффузный хронический катаральный гингивит, у 6,6 ± 2,41% – начальная степень генерализованного пародонтита. В группе девочек с нарушениями полового развития диффузный хронический катаральный гингивит выявлен у 38,46 ± 4,5%, у 14,53 ± 3,26% диагностирован хронический гипертрофический гингивит.

Интенсивность поражения тканей пародонта у девочек с задержкой и нарушениями полового развития согласно показателям индексов CPI, РМА и Silness-Loe достоверно выше, чем у практически здоровых девочек с нормальным половым развитием. В соответствии с оценочной шкалой, рекомендованной ВОЗ, распространённость кровоточивости дёсен у девочек с задержкой полового развития следует оценить как “высокую” при “высокой” интенсивности (4,36 ± 0,19 сегмента). Среднее количество секстантов с интактным пародонтом в этой группе достоверно ниже, чем в контрольной и составляет 0,39 ± 0,33. Результаты изучения индекса РМА свидетельствуют о средней и тяжёлой степени поражения тканей пародонта у большинства обследованных девочек с задержкой и нарушениями полового развития.

Методом ультразвуковой остеоденситометрии изучено структурно-функциональное состояние костной ткани опорного скелета по показателям скорости распространения ультразвука, широкополосного ослабления ультразвука и индекса прочности. Установлено достоверное снижение этих показателей у девочек с нарушениями и задержкой полового развития, что свидетельствует о снижении уровня формирования пика костной массы и ухудшении качественных показателей костной ткани.

С помощью метода рентгенологической остеоденситометрии изучено состояние костной ткани альвеолярного отростка. Выявлено достоверное снижение показателей минеральной плотности альвеолярной кости у девочек с задержкой и нарушениями полового развития по сравнению со здоровыми девочками с нормальным половым развитием. Развитие воспалительных и дистрофически-воспалительных заболеваний сопровождаются дальнейшим снижением минеральной плотности костной ткани пародонта. Установлена прямая корреляционная взаимосвязь между структурно-функциональным состоянием костной ткани опорного скелета и альвеолярного отростка.

Разработан патогенетически обоснованный комплекс лечения диффузного хронического катарального и гипертрофического гингивитов и профилактики развития генерализованного пародонтита у девочек с задержкой и нарушениями полового развития, который включает остеотропную терапию. С целью воздействия на костную ткань альвеолярного отростка и опорного скелета назначали препарат Альфа-Д3-Тева и препараты кальция в течении 3-6 месяцев. Доза Альфа-Д3-Тева рассчитывалась индивидуально c учетом степени снижения минеральной плотности костной ткани. Для лечения хронического катарального гингивита проводили профессиональную гигиену полости рта, апликации мефенаминовой пасты с метранидозолом, апликации и инстиляции геля “Метрагил-Дента”. В