НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
МАЛІЧЕВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ
УДК 159.9
ПСИХОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ВОГНЕВОЇ ПІДГОТОВКИ В
ПІДРОЗДІЛАХ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ МВС УКРАЇНИ
Спеціальність: 19.00.06 – юридична психологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
КИЇВ – 2003
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі юридичної психології Національної академії внутрішніх справ України, МВС України.
Науковий керівник доктор психологічних наук, професор Казміренко В’ячеслав Петрович, Інститут соціальної та політичної психології АПН України, завідувач лабораторії психології політичного вибору
Офіційні опоненти:
доктор психологічних наук, професор Ложкін Георгій Володимирович, Національний університет фізичного виховання і спорту України, завідувач кафедри психології і педагогіки
кандидат юридичних наук, доцент Столбовий Віктор Петрович, Львівський інститут внутрішніх справ України, начальник кафедри оперативно-розшукової діяльності
Провідна установа Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України (м. Київ)
Захист відбудеться 12 грудня 2003 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.007.01 в Національній академії внутрішніх справ України за адресою: 03035, м. Київ-35, Солом’янська пл.,1
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці в Національної академії внутрішніх справ України за адресою: 03035, м. Київ-35, Солом’янська пл.,1
Автореферат розісланий 11 листопада 2003 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Казміренко Л.І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Ефективність діяльності фахівців органів внутрішніх справ у складних та професійно відповідальних ситуаціях визначається, поряд із іншими чинниками, якістю їхньої професійно-психологічної підготовки. У значній кількості випадків працівнику доводиться діяти в умовах невизначеності, при дефіциті часу, необхідності швидкого прийняття рішень, знешкодження або затримання злочинців, визволення заручників при необхідності збереження власного життя та життя сторонніх осіб. Зростають вимоги до особистості працівника міліції, який самостійно приймає рішення про застосування вогнепальної зброї на ураження Застосування вогнепальної зброї на ураження – далі ЗВЗУ і несе відповідальність за наслідки своїх дій.
Значна роль у підготовці працівників ОВС до дій в екстремальних умовах і особливо – в умовах ЗВЗУ, повинна належати психологічній науці. Це, у свою чергу, забезпечить гармонійне поєднання традиційних методів підготовки і професійного зростання працівника та суб’єктивно-психологічного простору особистості в єдину несуперечливу цілісність, яка буде відповідати об’єктивним вимогам екстремальних умов його діяльності.
Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена недостатньою розробленістю підходів до психологічної підготовки працівників ОВС, відсутністю психологічних технологій, спрямованих на професійне становлення особистості та формування її готовності до дій в екстремальних та надекстремальних ситуаціях, а також відсутністю, зокрема, наукових напрацювань із психологічної підготовки до ЗВЗУ.
Реформування діяльності правоохоронних органів України значною мірою пов’язане з особистісним розвитком та відповідними психологічними змінами осіб, які уповноважені від імені держави застосовувати вогнепальну зброю на ураження, з необхідністю підвищення престижу служби в органах внутрішніх справ, підвищення рівня майстерності особового складу та збереження найбільшої соціальної цінності – життя. Ця проблема набуває особливої актуальності з огляду на зростання показників загибелі працівників міліції, випадків неадекватності їхніх дій ситуації та підвищеної уваги громадськості до правомірності професійних дій правоохоронців.
Загалом у побудові науково-методологічних засад дослідження ми виходили з того, що здійснення професійно-психологічної підготовки працівників міліції в межах вогневої підготовки до дій в ситуації ЗВЗУ буде сприяти формуванню у них психологічних механізмів, адекватних особистісно-професійних установок щодо застосування зброї на ураження та значно підвищить рівень готовності до реагування на стрес-чинники в ситуації ЗВЗУ.
Окремі аспекти теорії діяльності, діяльності в екстремальних умовах та особливості мотивації діяльності розглядалися у наукових працях Л.М. Аболіна, Ю.А. Александровського, А.Н. Арличева, Н.Д. Гордєєвої, Л.Г. Дикої, В.П. Зінченка, Л.А. Китаєва-Смика, Ю.А. Лапутіної, Б.Ф. Ломова, В.А. Машина, Т.А Нємчина, В.Д. Шадрикова та ін. У дослідженнях цих авторів діяльність в екстремальних умовах розглядається як залежний від соціальної перцепції, мотивації, ціннісних орієнтацій, особистісного досвіду, емоційних та фізіологічних проявів феномен. Питання впливу на ефективність діяльності перцепції, антиципації, емоційних та фізіологічних реакцій вивчали Ф.В. Басін, Г.Т. Береговой, В.К. Вілюнас, К.М. Гуревич, В.Ф. Матвєєв, Д.М Узнадзе, Ю.М. Забродін, В.Г. Зазикін, В.І. Лебедєв, М.Ш. Магомед-Емінов, Б.Ф. Ломов, Г. Келлі, В.Г. Лоос, П.В. Симонов, В.В. Суворова, М.В. Савчин та ін. Тема впливу індивідуальних особливостей професіонала, його емоційної та особистісної готовності на ефективність діяльності та професійного навчання знайшла відображення в роботах А.Я. Арет, Н.Д. Завалова, Ф.Є. Василюка, Л.П. Гримака, І.А. Істербрук, Т.Б. Карцева, О.А. Конопкіна, В.С. Мерліна, Т.А. Нємчіна та інших авторів.
Визначення психологічних особливостей діяльності працівників правоохоронних органів та значущих професійно-психологічних якостей працівників міліції в юридичній психології здійснено В.Г Андросюком, О.В. Будановим, Л.І Казміренко, Я.Ю. Кондратьєвим, В.С. Медведєвим, В.М. Синьовим, О.М. Столяренком, С.І. Яковенком та ін. Але проблема психологічних особливостей діяльності в ситуації ЗВЗУ ні в загальній, ні в спеціальній літературі безпосередньо не розглядалася. Вивчені нами публікації, в основному, присвячені окремим специфічним характеристикам застосування вогнепальної зброї, констатації проблеми або її правовим аспектам (Ю.В. Баулін, В.Ф. Глущенко, А.О. Колоколов, Ю.В. Мельник, Ю.А. Лапутіна, В.О. Леферов, Н.Н. Паше-Озерський, А.В. Петрушин, О.М. Трайнін та ін.).
Отже, проблема теоретичного психологічного аналізу підготовки до дій в умовах ЗВЗУ, насиченої різноманітними екстремальними чинниками, морально-правовими протиріччями, високою складністю та відповідальністю, вимагає свого вирішення. Саме тому в дисертації використано теоретико-методологічний підхід, який інтегрує індивідуально-психологічні, психолого-правові, соціально-психологічні, професійні, морально-правові та соціокультурні прояви особистості в єдиний предмет, що дозволяє розглядати діяльність ОВС одночасно на багатьох рівнях, і тим самим, забезпечити необхідну глибину вивчення цієї проблеми. Це дає змогу розробити наукові засади для створення ефективної психологічної тренінгової технології, яка могла б застосовуватися в процесі вогневої підготовки працівників ОВС.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в руслі загальногалузевого дослідження і є складовою частиною виконання “Комплексної Програми вдосконалення роботи з кадрами та зростання авторитету міліції на 1999-2005 рр.”, “Робочого плану організаційно-практичних заходів МВС України щодо вдосконалення професійної підготовки працівників органів внутрішніх справ України” (п.7.12.3), “Комплексного плану поліпшення роботи та подальшого розвитку служби психологічного забезпечення МВС України на 2000 – 2003 роки”, плану науково-дослідницької роботи кафедри юридичної психології Національної академії внутрішніх справ України.
Мета і задачі дослідження: вивчення психологічних особливостей діяльності працівників органів внутрішніх справ в умовах ЗВЗУ та створення соціально-психологічної методики підготовки до дій в ситуації застосування вогнепальної зброї на ураження, що забезпечувала б засади ефективної діяльності при затриманні або знешкодженні злочинця. Цією метою зумовлена необхідність розв’язання конкретних завдань дослідження:
-
провести теоретичний аналіз досліджень, присвячених особливостям діяльності людини в екстремальних умовах, виявити і проаналізувати основні фактори, що впливають на ефективність діяльності в ситуації ЗВЗУ;
-
провести структурно-психологічний аналіз специфіки ситуації ЗВЗУ;
-
розробити типологію поведінки працівника ОВС та злочинця в ситуації ЗВЗУ;
-
з’ясувати особливості традиційної системи підготовки працівників до застосування вогнепальної зброї, розробити принципи комплексної інтегрованої програми професійного навчання та сформулювати основні положення особистісного підходу в професійної підготовці;
-
розробити та провести експериментальну перевірку соціально-психологічного тренінгу “Тренінг готовності до ЗВЗУ”;
-
обґрунтувати наукові та практичні рекомендації щодо проведення соціально-психологічного тренінгу “Тренінг готовності до ЗВЗУ”, обладнання смуги психологічного навантаження та проведення навчальних занять з вогневої підготовки з використанням смуги психологічного навантаження.
Об’єкт дослідження – діяльність працівника ОВС в ситуації застосування вогнепальної зброї на ураження при виконанні службових завдань.
Предмет дослідження – професійні умови формування особистісних та психологічних механізмів, що забезпечують ефективність діяльності в ситуаціях застосування вогнепальної зброї на ураження, збереження психологічного здоров’я та готовності до виконання доручених завдань.
Методи дослідження. За методологічну базу наукового пошуку були взяті: положення про єдність свідомості, особистості та діяльності (Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн), системно-антропоцентрична концепція проектування діяльності (Б.Ф. Ломов, Г.В. Суходольський та ін.), принцип системного підходу в психології (С.П. Бочарова, С.Г. Касиль та ін.), положення системно-структурного підходу до особистості (Б.Г. Ананьєв, П.К. Анохін, В.С. Мерлін та ін.), принцип системно-функціонального та структурно-функціонального підходу (К.П. Анохін, Б.Ф. Ломов, В.Д. Небиліцин, В.П. Зінченко), а також нормативно-правові акти України про щодо посилення гарантій прав і свобод громадян, реформування діяльності правоохоронних органів, підвищення ефективності боротьби зі злочинністю.
Прикладна частина дослідження забезпечувалася використанням загально - та конкретнонаукових методів. Зокрема, при збиранні емпіричного матеріалу застосовувалися: опитування, бесіда, спостереження, стандартні тестові методики, дослідження психологічних процесів, дослідження станів та їх особистісного переживання і рефлексії, психофізіологічні дослідження об’єктивізації станів та самопочуття. Отримані первинні дані піддано математично-статистичній обробці за допомогою кореляційного та порівняльного аналізу за методом Ч.Спірмена, Лапласа, Ст’юдента.
Наукова новизна одержаних результатів зумовлена комплексним професійно-психологічним вивченням проблеми діяльності працівників ОВС в ситуації застосування вогнепальної зброї на ураження:
- вперше здійснено психолого-правовий і структурно-функціональний аналіз ситуації ЗВЗУ та професійної діяльності в такій ситуації на основі гносеологічних, культурологічних та загальнопсихологічних підходів;
- вперше досліджені умови діяльності та психологічні особливості поведінки людей в ситуації ЗВЗУ, що дозволило сформулювати основні положення підготовки працівників ОВС до відповідних професійних дій;
- вперше запропоновано спосіб формування професійно-важливих навичок для ефективних дій в ситуації ЗВЗУ на основі інтеграції особистісного, професійного досвіду та професійних навичок в єдину цілісну і узгоджену систему;
- одержані результати суттєво розширюють уявлення про умови і чинники професійної підготовки до дій в ситуації ЗВЗУ, формують ґрунт для створення нових моделей підготовки фахівців, прогнозування ефективності їх діяльності;
- дістав подальшого розвитку структурно-функціональний та системний аналіз діяльності, які продемонстрували, що підготовка до дій в ситуації ЗВЗУ повинна будуватися на апеляції до професійного та особистісного зростання працівника міліції в процесі навчання, та його адаптації на когнітивному, мотиваційному і поведінковому рівні;
- знайшло підтвердження припущення, що суттєвого підвищення ефективності діяльності в ситуації ЗВЗУ можна досягти завдяки вдосконаленню професійно-психологічної та вогневої підготовки шляхом упровадження соціально-психологічного тренінгу, який дозволяє усвідомити предмет діяльності (застосування вогнепальної зброї на ураження) в адекватній формі, інтегрувати індивідуальні та надіндивідуальні психологічні аспекти особистості в єдину цілісну та узгоджену систему.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:
-
виявлено чинники, які впливають на ефективність діяльності в ситуації ЗВЗУ, що дозволяє побудувати обґрунтовану технологію професійно-психологічної підготовки працівників МВС України;
-
розроблено методичні засади диференційованого навчання з урахуванням типології особливостей особистості;
-
створено і апробовано техніку соціально-психологічного тренінгу “Тренінг готовності до ЗВЗУ” та смугу психологічного навантаження для проведення занять з психологічної, вогневої та тактико-спеціальної підготовки;
-
підготовлено рекомендації щодо проведення запропоновано тренінгу та занять із використанням смуги психологічного навантаження.
Результати дослідження, “Тренінг готовності до ЗВЗУ” та смуга психологічного навантаження використовуються в процесі навчання в Рівненському училищі міліції ПППО УДСО при МВС України, а також для підготовки психологів із дисциплін “Юридична психологія” та “Організація психологічних служб” в Рівненському інституті слов’янознавства Київського славістичного університету.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації використані автором у доповідях на науково-практичних конференціях і семінарах: “Актуальні проблеми юридичної психології” (Міжнародна науково-практична конференція, Київ, 1999), “Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень” (Друга Всеукраїнська наукова конференція, Київ, 1999), “Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень” (Третя Всеукраїнська наукова конференція, Київ, 2000), “Проблеми охоронної діяльності” (Міжнародний семінар, Рівне, 2001).
Публікації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження викладені у 5 одноосібних наукових публікаціях, із яких 3 – у фахових виданнях ВАК України.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Зміст роботи викладено на 192 сторінках друкованого тексту; вона включає 3 таблиці, 3 малюнки, 7 додатків на 70 сторінках. Список використаних джерел налічує 179 робіт, із них 11 – іноземною мовою.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичну значимість одержаних результатів; наведено дані про апробацію роботи та її впровадження у практику.
У першому розділі “Теоретико-методологічні засади професійної діяльності працівника правоохоронних органів у ситуації застосування вогнепальної зброї на ураження” розглянуто та проаналізовано ситуацію застосування вогнепальної зброї на ураження як особливого виду правоохоронної діяльності, висвітлено її правові, культурологічні, релігійні, психолого-правові та суб’єктивно-психологічні аспекти, проведено типізацію ситуації ЗВЗУ, виявлено чинники, які ускладнюють діяльність в ситуації ЗВЗУ, та чинники, від яких залежить ефективність бою.
Обґрунтовується, що основною метою професійної підготовки до діяльності в ситуації ЗВЗУ є створення адекватної психологічної системи діяльності, яка дозволяє інтегрувати професійні навички, життєвий досвід, досвід діяльності в екстремальних умовах, психологічні особливості особистості та вимоги реального бою в єдину, цілісну і не суперечливу систему. Реалізація цієї мети пов’язана з двома основними завданнями: по-перше, вивчення умов діяльності в ситуації ЗВЗУ, тобто її суб’єктивно-психологічної сторони і об’єктивних характеристик бою, по-друге, розробка психологічної технології підготовки працівників ОВС до дій в умовах ЗВЗУ.
Ситуація застосування вогнепальної зброї на ураження за своєю сутністю є екстремальною ситуацією, яка суттєво впливає на функціональні можливості та психічні стани працівників. Об’єктивні її параметри: у понад 80% випадків зброя застосовується з відстані до 8 м, при поганому або непостійному освітленні, середній час бою - 3,5 сек.; більшість випадків застосування зброї відбувається в умовах замкнутого або обмеженого простору, тобто бій відбувається з великою вірогідністю рикошету. За даними В.Г. Андросюка, в екстремальних ситуаціях у працівників міліції спостерігаються зміни стану свідомості, що супроводжуються наступними проявами: зниження координації рухів (29,8%), уповільнення реакції (27%), розгубленість (24%), порушення логіки міркувань (18%), зниження критичності мислення (11%), якості сприймання та уваги (8,95%), Згідно з даними департаменту поліції Нью-Йорка, при застосуванні вогнепальної зброї в ситуації затримання злочинця лише 19% пострілів з відстані до 5 м досягають своєї цілі; спостерігається порушення сприйняття часу (80%) та звуку (66%), тунельне бачення (50%). За даними ізраїльських фахівців із вогневої підготовки, не більше 25% поліцейських застосовують отримані під час навчання навички в реальному бою. Зазначене свідчить про високу залежність ефективності діяльності від психологічних чинників працівників та про те, що умови навчання часто не відповідають реальним умовам бою.
Проведений нами порівняльний аналіз бойових умов та умов навчання надав можливість виявити, що традиційна система навчання не моделює достатньою мірою тактичні, екстремальні, когнітивні, фізіологічно-соматичні, особистісно-мотиваційні та інтегративні особливості умов бою. У результаті аналізу ситуації ЗВЗУ і умов навчання було виокремлено п’ять основних чинників, від яких залежить ефективність діяльності:
- основні й домінуючі мотиви, які організовують життя та діяльність особистості;
- ступінь усвідомлення та особливості цілей і мотивів, тобто перцептивний та установочний компонент,
- ступінь особистісної змістовно-ціннісної відповідності психічних процесів реальним вимогам ситуації та її особливостям;
- психічний та функціональний стан, в якому знаходиться суб‘єкт діяльності;
- образ дії та образ ситуації, в яких розкривається індивідуальність предмета дії, мета суб’єкта діяльності та його взаємодія з надіндивідуальними утвореннями, наслідком чого є організація цілепокладання і, відповідно, мотивів та способів реалізації діяльності і конкретних дій та операцій.
Формування психологічної та професійної готовності до дій в ситуації ЗВЗУ повинно відбуватися з врахуванням системоутворюючих механізмів психологічної структури діяльності, тобто через виявлення та корекцію індивідуального змісту предмета дії, створення якого опосередковано соціально-психологічними, психолого-правовими, професійними, релігійними, культурологічними проявами особистості та суб’єктивно-психологічним досвідом індивіда.
У другому розділі “Психологічний аналіз ситуації застосування вогнепальної зброї на ураження” проаналізовано функціональні зміни в ситуації ЗВЗУ, виявлено складові системи діяльності і наданий їх аналіз.
Так, цілеутворююча складова формується внаслідок взаємодії перцептивних, ціннісних, мотиваційних та світоглядних особливостей працівника ОВС”; професійна складова є сукупністю адміністративних та правових обов’язків, тактичних знань, вмінь і навичок, фізичної і вогневої підготовленості працівника; регулятивна складова містить у собі “образ ситуації”, “образ дії”, соціальні установки щодо вирішення конфліктних ситуацій, індивідуальний досвід поведінки в конфліктних ситуаціях, психологічну готовність до дій в екстремальних умовах, особливості емоційних проявів та переживань, тип реагування на стрес.
Вивчення ситуації ЗВЗУ дозволило виділити зовнішні та внутрішні чинники, які впливають на ефективність діяльності.
До перших віднесено тактичні умови, а саме: юридичну та правову характеристику ситуації, інтенсивність ведення вогню, відстань, диспозиція, ландшафтні характеристики бою (поле, під‘їзд, склад, підвал тощо), освітленість, зміни відстані при веденні вогню, наявність сторонніх осіб, високу швидкість подій, інтенсивне сенсорне навантаження (крики, постріли), загрозу життю та здоров’ю, тривалу втому (наприклад, під кінець добового чергування). Зазначене зумовлює високий рівень ризику для життя та здоров’я і моральної та правової відповідальності, інтенсивність перебігу інформаційних процесів, непередбачуваність, а іноді – інформаційну невизначеність, незворотність процесів, можливість нанесення пошкоджень стороннім особам.
Внутрішніми чинниками є психологічні феномени, притаманні конкретному суб’єкту дії (особливості мотивації, готовність до дій в ситуації ЗВЗУ, змінений стан свідомості, висока інтенсивність переживань). При цьому мотивація визначається полімотиваційним вектором, який обумовлює цілепокладання та спосіб діяльності; готовність до дій включає професійні навички (тактична та вогнева підготовка), фізичну підготовка, рівень адекватності професійного сприйняття ситуації (уміння правового аналізу ситуації та аналізу поведінки злочинця, суб’єктивна оцінка ситуації, очікуваний результат, індивідуально-стильові особливості поведінки та діяльності); досвід поведінки в екстремальних ситуаціях; змінений стан свідомості виникає внаслідок визначення суб’єктом ситуації як надекстремальної і є психофізіологічним наслідком впливу екстремальних умов.
Особливе місце належить такому чиннику, як психологічний тиск з боку злочинця: при теоретичному аналізі він повинний бути віднесений до зовнішніх (тактичних), але внаслідок своєї надзвичайної значущості і високої залежності від перцептивних та антипацийних процесів ми розглядаємо його також як внутрішній чинник.
Систематизація та узагальнення одержаних результатів надала можливість здійснити класифікацію ситуацій ЗВЗУ за критерієм змісту психолого-комунікативних дій між злочинцем та працівником міліції: 1) “ситуація затримання” – злочинець не чинить опору і намагається втекти; 2) “реактивно-бойовий” – злочинець безпосередньо нападає на працівника міліції; 3) “протистояння без нападу” – протистояння працівника міліції й злочинця без прямого нападу один на одного.
У процесі вивчення особливостей діяльності в екстремальних умовах було вироблено основні положення реалізації особистісного підходу в професійній підготовці до дій в ситуації ЗВЗУ. Так, перцептивна, антипаційна, мотиваційна і ціннісна сфери особистості, зміни у функціональному стані, у процесах виконавчого компоненту та процесах прийняття рішень розглядаються як чинник екстремальної та надекстремальної ситуації, а не її наслідок. Передумовою цього є те, що когнітивні процеси залежать від суб’єктивних індивідуально-психологічних особливостей особистісного досвіду. Функціонування психологічної структури дії базується на когнітивних процесах і залежить від психолого-правової, культурологічної та релігійної представленості надіндивідуальних утворень у мотиваційній сфері особистості. Відповідно перцептивний бік діяльності, тобто процеси інтеріоризації зовнішньої інформації, суттєво впливає на інтерпретацію рівня екстремальності і є індивідуально-суб’єктивним показником для кожного конкретного індивіда.
Основна мета професійно-психологічної підготовки до дій в ситуації ЗВЗУ полягає в створенні навичок діяльності в екстремальних та надекстремальних умов і забезпеченні функціонування психіки на оптимальному оперативному рівні, який дозволяє їй не тільки чинити особистісний опір різноманітним правовим, соціальним, культурологічним та тактичним чинникам, але й активно та цілеспрямовано особистісно впливати на них, адекватно оцінюючи та правильно вибираючи необхідну “функціональну стратегію”.
Виходячи з зазначеного, основними завданнями професійно-психологічної підготовки до дій в умовах ЗВЗУ повинні бути: корекція та інтеграція психолого-правових, соціально-психологічних, культурологічних та релігійних проявів особистості, які мають відношення до ситуації ЗВЗУ, в цілісне гармонійне утворення; корекція процесів антиципації та соціальної перцепції з урахуванням надіндивідуальних характеристик ситуації ЗВЗУ; корекція або створення поведінкових стратегій у станах, які відповідають надекстремальним умовам; формування навичок самоконтролю в екстремальних та надекстремальних умовах; інтеграція в єдину психологічну структуру дії виконавчих, інформаційних, мотиваційних, перцептивних, змістовно-ціннісних елементів діяльності.
У третьому розділі “Методика психологічної підготовки до дій в умовах застосування вогнепальної зброї на ураження” на основі експериментальних досліджень подано типологію поведінки працівників ОВС в ситуації ЗВЗУ.
У дослідженні брали участь 67 працівників міліції віком від 23 до 38 років, які застосовували вогнепальну зброю на ураження в реальних умовах при виконанні службових обов’язків. Були виокремленні наступні типи реагування: “нервове перенапруження”; “розширена свідомість”; “тривожний”; “ексцентрично-веселий”; “додатковий” (при аналізі не використовувався у зв’язку з незначною кількістю респондентів). Типізація проводилася на основі кореляційного аналізу за методом Спірмена як ранжирування мовних еквівалентів чинників, що впливають на ефективність застосування вогнепальної зброї на ураження. Ми одержали наступні значення кореляцій при рівні достовірності 0,95%. |
1 тип | 2 тип | 3 тип | 4 тип
1 тип | - 0,12444 | - 0,07256 | 0,442105
2 тип | 0,047744 | 0,18308
3 тип | - 0,28383
Низький коефіцієнт кореляції між оцінками представників різних типів демонструє суттєві відмінності у сприйнятті ситуації ЗВЗУ і, відповідно, в поведінкових реакціях.
У процесі співбесід з працівниками, які застосовували вогнепальну зброю на ураження, були виявлені також типові стилі поведінки злочинців в ситуації ЗВЗУ, внаслідок чого виділено п’ять їх типів: імпульсивно-реактивний; рішучо-стійкий; рішучо-рефлексивний; імпульсивно-демонстративний; рефлексивно-покірний тип.
На основі матеріалів дослідження нами розроблена психологічна технологія підготовки до дій в ситуації ЗВЗУ (“Тренінг готовності до ЗВЗУ”). Основними функціями даного тренінгу є: корекція та вивчення власних уявлень про законність, злочин, насильство та їх адекватне поєднання з професійними обов’язками в цілісну несуперечливу когнітивну систему; формування адекватних перцептивних процесів у ситуації конфлікту та умовах ризику для життя і здоров’я; аналіз та усвідомлення власного досвіду щодо перебування в екстремальних ситуаціях, пов’язаних із фізичним насильством та ризиком; формування адекватного функціонального стану мобілізації; підвищення рівня самоконтролю та управління тілом у ситуаціях застосування фізичної сили, спецзасобів та вогнепальної зброї.
Завданнями тренінгу визначені: 1) створення адекватних уявлень про предмет професійної діяльності в контексті професійних та адміністративно-правових обов`язків, культурологічного, психолого-правового, морально-етичного та життєвого досвіду працівника; 2) вивчення власного суб’єктивно-чуттєвого простору в екстремальних ситуаціях та оволодіння навичками самоконтролю; 3) вивчення та корекція оціночних, перцептивних, антиципаційних процесів та емоційних реакцій в ситуації ЗВЗУ; 4) формування навичок саморегуляції, входження в стан адекватної мобілізації; 5) формування ідеомоторних навичок управління тілесними рухами; 6) формування навичок інтеграції процесів формування образу ситуації, управління тілом та дій у зміненому стані свідомості.
Програма тренінгу складається з п’яти основних блоків, кожен із яких є логічним продовженням попередніх частин тренінгу. Робота на кожному етапі супроводжується обов’язковим аналізом когнітивних, емоційних та соматичних реакцій учасників, що забезпечує цілісність сприйняття нового досвіду та закріплення нових навичок і адекватну адаптацію до вже існуючих індивідуальних утворень життєвого і професійного досвіду учасників:
1.
Аналіз когнітивних структур, пов’язаних із поняттями “закон”, “справедливість”, “вбивство”, “смерть”, “життя”, “злочинець”, “гріх”, “провина”, “професійний обов`язок”, “право на вбивство”, та їх інтеграція в життєвий і професійний досвід учасників.
2.
Аналіз та побудова нових типів емоційних та чуттєвих реакцій в екстремальних ситуаціях.
3.
Вивчення, аналіз та корекція образу злочинця і ситуації застосування вогнепальної зброї на ураження.
4.
Формування навичок управління емоційним станом та тілом в ситуації застосування вогнепальної зброї на ураження.
5.
Формування навичок самоконтролю в умовах сенсорного навантаження.
Розроблена та впроваджена нами смуга психологічного н6авантаження (СПН) має поліфункціональні характеристики і може використовуватися для проведення занять із тактико-спеціальної, фізичної та вогневої підготовки. Але основною метою СПН є психологічна підготовка працівників та формування інтегративних навичок із застосування вогнепальної зброї. Така технологічна база дозволяє підвищувати рівень самоконтролю, збільшувати ефективність процесів пам’яті, уваги та мислення в стресових ситуаціях.
Основними завданнями смуги психологічного навантаження є: створення стресового стану та нервового напруження за рахунок максимального сенсорного, фізичного та інформаційного навантаження; створення умов для відпрацювання навичок оцінювання ситуації, розвитку уваги, оперативної та короткочасної пам’яті в умовах стресу; відпрацювання навичок ведення бою в умовах обмеженого простору; відпрацювання рухових навичок пересування та застосування вогнепальної зброї в умовах бою.
Основними вимогами до СПН були наступні характеристики: максимальне психофізіологічне навантаження; поліфункціональність використання; комплексність та цілісність умов, які моделюються; максимальна наближеність до професійної діяльності; низька ціна та простота у використанні обладнання; можливість внесення змін і доповнень у структуру самої смуги та структуру занять, які будуть проводитися на її базі.
Для створення максимального психофізіологічного навантаження було враховано, що високий рівень інтенсивності впливу різноманітних подразників та фізичне навантаження призводить людину до стану стресу. Тому на СПН відтворюються такі стресові чинники: періодичні зміни інтенсивності світлових подразників та інтенсивності звуку, смислове навантаження аудіосупроводу, неприємний тактильний вплив, гравітаційний вплив, несподіваність нанесення ударів чи виникнення перешкод, невизначеність подій, сенсорне та фізичне навантаження, обмеженість часу, утруднені умови оцінювання.
Ефективність тренінгу була перевірена за допомогою спеціальних методів із використанням математико-статистичного аналізу результатів за критерієм Ст’юдента. Так, відмінності між експериментальною та контрольною групою за дев’ятьма показниками (час проходження смуги психологічного навантаження, правомірність застосування вогнепальної зброї, спостережливість, оперативна пам’ять, частота серцевих скорочень, частота дихання, показники кров’яного тиску, сумарне відхилення від аутогенної норми) після проведення формуючого експерименту можна поширювати на всю генеральну сукупність (t<0,95;49>=2,00 ). Оцінка мовних еквівалентів чинників, що впливають на ефективність ЗВЗУ, в експериментальній групі після навчання максимально наблизилася до оцінок групи, яка застосовувала вогнепальну зброю в реальному бою (0,075), причому результати можна поширити на всю генеральну сукупність (t<0,95;49>=2,00). Зміни в оцінці мовних еквівалентів чинників, які впливають на ефективність застосування вогнепальної зброї на ураження, у контрольної групи, яка проходила навчання традиційними методами, були несуттєві (0,02). Це свідчить, що в процесі традиційного навчання з вогневої підготовки адекватні уявлення про предмет дії, тобто про безпосередню ситуацію застосування вогнепальної зброї на ураження, достатньою мірою не формуються.
ВИСНОВКИ
Результати нашого дослідження підтверджують, що психологічна технологія підготовки до дій в умовах ЗВЗУ є провідним компонентом вогневої підготовки й сприяє ефективному застосуванню працівником своїх навичок та досвіду в екстремальних і надекстремальних умовах, пов’язаних із ризиком для життя, високим ступенем адміністративно-правової, професійної й моральної відповідальності.
Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дозволило зробити такі висновки:
1.
Ситуація ЗВЗУ повинна розглядатися як окремий вид надекстремальної ситуації, яка характеризується діяльністю на межі функціональних можливостей індивіда і супроводжується високим рівнем відповідальності, ризиком для життя та здоров’я, протиріччями, які виникають у надіндивідуальних особистісних психологічних утвореннях (конфлікт між традиційним поглядом на насильство та вбивство і професійними та адміністративними обов’язками працівника міліції), що вимагає відповідної уваги під час професійно-психологічної підготовки
2.
Ситуація ЗВЗУ формує особливі типи поведінки працівників міліції та злочинців. Урахування цієї обставини повинне використовуватися в процесі вогневої та професійно-психологічної підготовки, що забезпечить вищу її ефективність не тільки щодо дій в ситуації ЗВЗУ, але щодо всього спектру взаємодії зі злочинцями в умовах протистояння або затримання. Це призведе до зниження кількості тактичних, адміністративно-правових та професійних помилок під час професійної діяльності, зниження рівня травмування та кількості летальних випадків, збереження психологічного здоров’я працівників МВС України.
3.
Професійна діяльність в ситуації ЗВЗУ відбувається в зміненому стані свідомості, в ситуації “виходу” працівника ОВС за “межі буденного” та “нормального” функціонування в суспільстві і супроводжується змінами у функціональному стані, які властиві діяльності в екстремальних та надекстремальних умовах. Кожного розу, коли працівник міліції бере на себе відповідальність виконувати дії, які суперечать традиційним культурологічним, морально-етичним, релігійним та правовим нормам суспільства, це призводить до інтенсивних змін психологічних, фізіологічних та функціональних станів. Зазначене, а також динаміка перцептивних та змістовно-ціннісних феноменів є суттєвим чинником в ситуації ЗВЗУ, і відповідно, видозмінює діяльність у порівнянні з традиційними (“звичайними”) її умовами.
4.
Ефективність діяльності працівника міліції в умовах ЗВЗУ суттєво залежить від індивідуально-суб’єктивного змісту предмета діяльності та дії, який формується в процесі особистісного та професійного становлення. Якщо врахувати, що предмет діяльності та предмет дії, як її складова, виконує системоутворюючу функцію відносно процесів цілеутворення та оцінювання подій, регулює функціонування інформаційних та виконавчих елементів психологічної структури дії, то процес навчання з професійно-психологічної та вогневої підготовки повинен ґрунтуватися на аналізі та вивченні працівниками МВС безпосереднього предмета дії на особистісному, психолого-правовому, культурологічному, адміністративно-правовому та професійному рівнях.
5.
Розроблений соціально-психологічний “Тренінг готовності до ЗВЗУ” дозволяє інтегрувати різноманітні психологічні утворення особистості в цілісну систему, яка адекватно реалізує в собі особистісні, професійні, адміністративно-правові та культурологічні особливості індивіда, що стає передумовою підвищення ефективності діяльності, професійного та особистісного становлення працівника міліції, збереження психологічного здоров’я в стресогенних умовах та профілактики постстресових синдромів після застосування вогнепальної зброї на ураження.
6.
Запропонована та апробована нами смуга психологічного навантаження дає змогу моделювати екстремальні умови діяльності працівників ОВС в ситуації ЗВЗУ, що дозволяє використовувати її як навчальну базу для ефективного створення практичних навичок з професійно-психологічної, тактико-спеціальної та вогневої підготовки. Розроблені рекомендації для проведення практичних занять із використанням смуги психологічного навантаження містять результати вивчення діяльності працівників МВС України в ситуації ЗВЗУ та досвід навчальної діяльності з професійно-психологічної підготовки. Тому вони можуть бути використані для розробки структури практичних занять з професійно-психологічної та вогневої підготовки.
Колом питань, що розглядались нами у дисертаційному дослідженні, проблема удосконалення вогневої підготовки працівників органів внутрішніх справ не вичерпується. Перспективними напрямами її подальшої розробки може стати:
-
дослідження та розробка практичних методів роботи в галузі реабілітації в пострстресовий період;
-
розробка аналогічних технологій для спецпідроздилів, військовослужбовців, служби безпеки;
-
розробка методів підготовки фахівців з різних напрямків до дій в екстремальних та надекстремальних умовах;
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1.
Актуальні проблеми підготовки до застосування вогнепальної зброї на ураження // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки. – Вип. 3. – 2001. – С. 56-59.
2.
Психологія застосування вогнепальної зброї на ураження: деякі соціокультурні та практичні аспекти // Наукові записки Острозької академії. – Вип.2 – 2001. – С. 190-195.
3.
Системний підхід у професійній підготовці // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – Т.3. – Ч.7. – 2001. – С. .
4.
Формування особистості як основа підготовки сучасного міліціонера. // Збірник доповідей. Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень. К.: Київський університет імені Тараса Шевченка, 1999. – С. 27-30.
5.
Психологія діяльності в стресових умовах. // Збірник доповідей. Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень. К.: Київський університет імені Тараса Шевченка, 2000. – С. 96-98.
6.
Стріляти чи не стріляти? Ось питання! Деякі аспекти психології сприйняття ситуації застосування вогнепальної зброї на ураження. //Соціальна психологія. – 2003. - №1.- С.168-175.
АНОТАЦІЯ
Малічевський В.І. Психологічні методи вогневої підготовки в підрозділах органів внутрішніх справ МВС України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.06 – юридична психологія. – Національна академія внутрішніх справ України, Київ, 2003.
Дисертаційне дослідження присвячено структурно-функціональному аналізу ситуації застосування вогнепальної зброї, психологічному аналізу особливостей поведінки працівників ОВС та злочинців у ситуації застосування вогнепальної зброї на ураження, опрацюванню шляхів професійної підготовки до дій в ситуації застосування вогнепальної зброї на ураження в підрозділах МВС України. Виявлено перелік чинників, які позитивно та негативно впливають на ефективність діяльності в ситуації ЗВЗУ, розроблена класифікацію ситуацій ЗВЗУ. Практичне значення дослідження полягає в розробці соціально-психологічного тренінгу “Тренінг готовності до ЗВЗУ”, вироблені рекомендацій для проведення занять із професійно-психологічної підготовки, розробці обладнання смуги психологічного навантаження, яка може ефективно використовуватися для проведення занять із вогневої, тактико-спеціальної та психологічної підготовки. Всі практичні напрацювання спрямовані на підвищення ефективності дій працівників ОВС в екстремальних умовах взагалі та в ситуації ЗВЗУ як окремому їх виді.
Ключові слова: професійно-психологічна підготовка, вогнева підготовка, ситуація застосування вогнепальної зброї на ураження, професійна діяльність, ефективність діяльності, системний аналіз діяльності, екстремальна ситуація, поведінка в ситуації застосування вогнепальної зброї на ураження, соціально-психологічний тренінг.
SUMMARY
Malichevsky V.I. Psychological methods of fire-arms training in the subunits of internal affairs of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine. – Manuscript.
Thesis for candidate degree in Psychological Science by specialty 19.00.06 – juridical psychology. – National Academy of Internal Affairs of Ukraine, Kyiv, 2003.
The thesis research is devoted to the structural-functional analysis of the fire-arms use situation, the psychological analysis of the peculiarities of the militiamen’s and criminal’s behavior in the situation of fire-arms use and the moment of hit, working out the ways of professional training for the action in the situation of fire-arms use and hit the subunits of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine.
Key words: professional-psychological training, fire training, combat training, a situation of the fire-arms use and hit, activity, the systems analysis of activity, the behavior in the situation on the fire-arms use and hit, social-psychological training.
АННОТАЦИЯ
Маличевский В.И. Психологические методы огневой подготовки в подразделениях органов внутренних дел МВД Украины. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.06 – юридическая психология. – Национальная академия внутренних дел Украины, Киев, 2003.
Реформирование деятельности правоохранительных органов Украины в значительной степени связано з изменением психологии лиц, которые от имени государства реализуют на практике властные полномочия по применению огнестрельного оружия на поражение, что связано с высокой степенью правовой, административной, моральной, социальной ответственности, обеспечением законности, безопасностью работников милиции и граждан, престижем органов внутренних дел в целом. Поэтому не вызывает сомнения необходимость взвешенного и научно обоснованного подхода к профессионально-психологической и боевой подготовке к действиям в ситуации применения оружия на поражение.
Автор выходит из того, что эффективность деятельности в ситуации применения оружия на поражение зависит от культурологических, психолого-правовых, профессиональных и субъективно-психологических особенностей работника милиции, что, в свою очередь, требует создания такой методики подготовки, которая будет учитывать культурологические, психолого-правовые, субъективно-психологические особенности личности и соответствовать экстремальным параметрам боя.
В диссертации осуществлен структурный анализ ситуации применения огнестрельного оружия на поражение, изучаются ее субъективно-психологический, правовой, административный, культурологический и религиозный аспекты, проводится классификация поведения работников милиции и преступников в ситуации применения оружия на поражение, исследуются факторы, которые влияют на эффективность деятельности в ситуации применения оружия на поражение, разрабатывается и предлагается социально-психологический тренинг “Готовности к применению огнестрельного оружия на поражение”, рекомендации для проведения практических занятий, структура и оборудование полосы психологической нагрузки.
Ключевые слова: профессионально-психологическая подготовка, огневая подготовка, ситуация применения огнестрельного оружия на поражение, профессиональная деятельность, эффективность деятельности, экстремальная ситуация, системный анализ деятельности, поведение в ситуации применения огнестрельного оружия на поражение, социально-психологический тренинг.
