КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МОРОЗ ЮЛІЯ ЮЗЕФІВНА

УДК 311.2 : 336.22

МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПОБУДОВИ

ПОДАТКОВОЇ СТАТИСТИКИ

Спеціальність 08.03.01 – Статистика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Науково-дослідному інституті статистики Державного комітету статистики України, м. Київ

Науковий керівник: Заслужений діяч науки і техніки України,

доктор економічних наук,

Парфенцева Неля Олексіївна,

Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України, завідувач кафедри економічної статистики

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Єріна Антоніна Михайлівна,

Київський національний економічний університет,

професор кафедри статистики

кандидат економічних наук,

Карпов Володимир Іванович,

Київський національний торговельно-економічний університет, завідувач кафедри статистики та економетрії

Провідна установа: Одеський державний економічний університет, кафедра статистики,

Міністерство освіти і науки України, м. Одеса

Захист відбудеться 12 червня 2003 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .006.01 Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. .

Автореферат розісланий 12 травня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат технічних наук, професор О.Д. Шарапов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним із напрямів участі держави і місцевого самоврядування у сфері господарювання є податкова політика, яка спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб’єктів господарювання, стимулювання їх суспільно необхідної економічної діяльності, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів. Сьогодні податкові надходження формують близько 60% доходів Державного і більше ніж 80% – місцевих бюджетів України.

Водночас, сучасна податкова політика в Україні багато в чому базується на теоретичних постулатах, ефективність яких щодо економіки перехідного періоду ще не доведено, а досвід такої політики лише набувається. Діюча податкова система характеризується складністю, невпорядкованістю, порушенням функціональної гармонії окремих її складових та системи в цілому. При розв’язанні проблем податкової системи і податкової політики формуються різнопланові, часто недостовірні оцінки, з чого випливає неприйнятність розроблених рекомендацій. А основна суперечність, що виникла в ході формування податкової системи і податкової політики, пов’язана з неузгодженістю потреб у податкових надходженнях з можливостями їх отримання.

Вирішення завдань реформування податкової системи немислиме без відповідної статистичної інформації. Використання інформаційних ресурсів податкової діяльності платників податків та державних органів управління є однією з необхідних передумов наукового дослідження питань побудови раціональної системи оподаткування.

Науково-практичне значення податкової статистики полягає насамперед в тому, що вона є одним із специфічних методів дослідження суспільних процесів і явищ, який дозволяє виявляти закономірності і тенденції у сфері податкових надходжень і може давати рекомендації по економічному обґрунтуванню податкової політики. Відповідно, виникає потреба у науковому обґрунтуванні місця і ролі інформаційних ресурсів податкової статистики в системі інтегрованої інформаційної статистичної бази для підвищення її практичної значимості та аналітичної цінності при прийняті управлінських рішень органами державної влади.

За допомогою статистики податкову систему і податкову політику досліджували багато видатних вітчизняних та зарубіжних економістів. Для обґрунтування теорії і практики методологічних засад побудови податкової статистики на особливу увагу заслуговують наукові праці М.Азарова, О.Амоші, В.Вишневського, В.Вікрі, С.Герасименка, А.Головача, Р.Даймонда, А.Єріної, Д.Журавського, В.Захожая, С.Медведчука, П.Мельника, Д.Міррліса, Р.Моторина, В.Навроцького, Н.Парфенцевої, А.Ревенка, В.Рябушкіна, В.Федосова, А.Чугаєва, А.Шустікова та інших.

Разом з тим, в Україні комплексно методологічні засади побудови податкової статистики теоретично не вивчалися і практично не розроблялися. Крім того, на кожному наступному етапі розвитку податкової системи і політики, що її реалізує, відкриваються нові факти, проблеми, які вимагають інших підходів, творчого осмислення та прийняття сучасних і конкретних рішень. Необхідність комплексного вивчення і розв’язання проблем побудови податкової статистики та їх актуальність для забезпечення ефективного розвитку податкової системи і податкової політики України зумовили вибір теми дисертаційної роботи та окреслили структуру досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в НДІ статистики Держкомстату України у безпосередньому зв’язку з його планами наукових досліджень за темою “Удосконалення статистичного аналізу інформації бюджетної та грошово-кредитної системи” (номер державної реєстрації 0102U005825) та в рамках забезпечення наукового супроводження заходів щодо виконання Програми реформування державної статистики на період до 2002 року, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.1998 р. № 971, а також прийняття Податкового кодексу України. Роль досліджень автора полягає в обґрунтуванні нових підходів щодо визначення показників для оцінки податкового навантаження і податкового потенціалу, розробці методології статистичного аналізу податкових надходжень та використання статистичних методів в системі непрямого оподаткування.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розвиток теоретико-методологічних засад та розробка науково-практичних рекомендацій щодо побудови податкової статистики в Україні, втілення яких спрямоване на її ефективне і збалансоване, з економічного та соціального погляду, функціонування. Досягнення поставленої мети передбачало реалізацію наступних завдань:

- визначити поняття, структуру та історичні етапи розвитку податкової статистики;

- з’ясувати місце і роль податкової статистики в структурі інтегрованої статистичної бази та інструментів державного управління в ході подальшого реформування податкової системи і податкової політики;

- поглибити розробку теорії і практики методологічних та організаційних основ створення інформаційних ресурсів податкової статистики в перехідній економіці з одночасним врахуванням специфічних чинників їх формування та у зв’язку з потребами користувачів;

- обґрунтувати джерела формування інформаційної бази податкової статистики;

- узагальнити організаційні і методологічні підходи побудови системи показників у податковій статистиці;

- обґрунтувати нові підходи щодо статистичної оцінки податкового потенціалу і податкового навантаження;

- визначити особливості та можливості використання статистичних методів при аналізі інформації податкової звітності;

- дослідити можливості статистичного аналізу для оцінки тенденцій формування і сплати податкових платежів;

- обґрунтувати концепцію використання статистичного аналізу в системі непрямих методів оподаткування.

Об’єктом дослідження є явища і процеси податкової системи і податкової політики та їх окремих елементів з притаманними їм механізмами впливу на стан та перспективи податкових платежів.

Предметом дослідження є кількісні співвідношення масових явищ і процесів, які відбуваються в податковій діяльності, концепція побудови та використання її інформаційних ресурсів для потреб державного і корпоративного менеджменту, тенденції та процеси формування податкових платежів платниками податків.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є сучасна теорія оподаткування, дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених в статистичній науці. Робота базується на загальнонаукових і статистичних методах дослідження: групувань, узагальнення показників податкової звітності, побудови і оцінки рядів динаміки, вимірювання взаємозв’язку, порівнянь, факторного аналізу.

Інформаційну базу досліджень становили звітні дані Державної податкової адміністрації України, Держкомстату України, законодавчі та нормативно-правові акти, що регулюють податкові відносини в Україні, монографічні дослідження і публікації вітчизняних та зарубіжних авторів в періодичних фахових виданнях з проблем статистики і податків.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в розв’язанні важливої наукової і практичної задачі в галузі статистики – розробці концептуально-методологічних засад побудови податкової статистики. У руслі розв’язання даної задачі були одержані наступні основні наукові результати:

– дістали подальшого розвитку трактування місця і значення податкової статистики як інструменту державного управління у сфері податкової системи і податкової політики;

– визначено поняття “податкова статистика”, її структуру, історичні етапи розвитку і місце в складі багатогалузевої статистичної науки;

- обґрунтовано необхідність нормативного регулювання засад побудови податкової статистики в Податковому кодексі України;

- уточнено методологічні та організаційні основи формування інформаційних ресурсів податкової статистики;

- запропоновано нові інструменти статистичної оцінки податкового навантаження на платників податків та податкового потенціалу окремих суб’єктів господарювання та регіонів;

- розкрито організаційно-методологічні основи побудови системи показників у податковій статистиці;

- узагальнена і обґрунтована класифікація податків для потреб податкової статистики;

- сформульовано концептуальні положення статистичного аналізу в системі непрямих методів оподаткування;

- розроблено пропозиції щодо упорядкування змісту форм податкової звітності;

- доведено пріоритетне значення при аналізі податкових надходжень багатофакторної індексної моделі, коефіцієнта динамічності, екстраполяції і лінійної регресії.

Практичне значення одержаних результатів. Основні теоретичні положення роботи доведені до рівня конкретних пропозицій і мають придатну форму для побудови раціональної податкової системи і податкової політики України. Практична реалізація результатів дослідження, відображених в дисертації, дозволяє побудувати податкову статистику як систему інформаційних ресурсів щодо забезпечення інтересів її користувачів; упорядкувати податкову звітність і систему показників для характеристики платників податків, об’єктів оподаткування, податкових платежів та податкової політики; здійснювати розрахунки показників податкового потенціалу і податкового навантаження; виконувати статистичний аналіз податкових платежів; моделювати податкові надходження в динаміці та у взаємозв’язку з факторними ознаками і явищами, які впливають на рівень об’єктів оподаткування; використовувати результати статистичного аналізу стосовно вимірювання взаємозв’язків між кількісними і якісними показниками податкових явищ в системі непрямих методів оподаткування.

Методичні та практичні рекомендації щодо методологічних засад побудови податкової статистики та аналізу її інформаційної бази використано в діяльності регіональних органів Державних податкових служб (довідка № 680/10/26-008 від 22.01.2003 р.) і Державного казначейства (довідка № 01-11/1153 від 28.03.2003 р.), відділів Держкомстату України (довідка № 388 від 28.02.2003 р.) та платників податків (довідка № 176 від 08.02.2003 р.). Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчальний процес Академії державної податкової служби України (довідка № 33 від 18.01.2003 р.), а також використано при підготовці навчальних посібників для студентів вищих навчальних закладів освіти України (довідка № 14/18.2-550 від 18.03.2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Всі теоретико-методологічні положення і практичні рекомендації, що висвітлені в роботі та в опублікованих працях, розроблені автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідались і обговорювались на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економічні проблеми розвитку регіонів та підприємств на початку ХХІ століття” (Полтавський державний технічний університет ім. Юрія Кондратюка, 2001); Третій Міжнародній науково-практичній конференції “Оплата праці та доходи в ринковій економіці: проблеми, досягнення та перспективи розвитку” (Технологічний університет Поділля, м. Хмельницький, 2001); Третій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону” (Дніпропетровський національний університет, 2002); Міжнародній науковій конференції “Бухгалтерський облік та господарський контроль: минуле, сучасне, майбутнє” (Житомирський інженерно-технологічний інститут, 2002); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетингові дослідження в Україні” (Східноукраїнський національний університет, Луганськ, 2002); Міжнародній науково-методичній конференції “Трансформація курсу “Економічний аналіз діяльності підприємства” (Київський національний економічний університет, 2002); V Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта – 2002” (Дніпропетровськ, 2002); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Україна наукова – 2002” (Дніпропетровськ, 2002); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Підприємництво в умовах пожвавлення економіки України” (Житомир, 2002)

Публікації. Основні положення наукового дослідження, висновки і рекомендації особисто автором опубліковані у 18 статтях загальним обсягом – 7,18 друкованих аркушів, з них 9 – у фахових виданнях (5,61 д.а.) і 9 – у матеріалах і тезах науково-практичних конференцій (1,57 д.а.).

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (145 найменувань) і 26 додатків. Загальний обсяг роботи 180 сторінок друкованого тексту, що містить 17 таблиць на 15 сторінках, 30 рисунків на 27 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі дано загальну характеристику дисертаційної роботи, обґрунтовано вибір теми та її актуальність, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, характеризується наукова новизна, практичне значення та апробація одержаних результатів.

Розділ 1 “Теоретичні та методологічні аспекти формування інформаційних ресурсів податкової статистики” присвячено розробці теоретично-методологічних основ побудови податкової статистики з метою забезпечення необхідною інформацією користувачів. Встановлено, що вирішення проблеми ускладнюється відсутністю трактування самого поняття “податкова статистика” в науковій літературі і практиці податкової діяльності.

Виходячи з комплексного системного розуміння багатогалузевої статистичної науки податкова статистика може бути визначена як галузь знань, яка притаманними їй методами вивчає тенденції розвитку податкової системи і податкової політики в державі, виявляє кількісні характеристики досліджуваних закономірностей в нерозривному зв’язку з якісною їх визначеністю, встановлює наявність і щільність відповідних взаємозв’язків, моделює процеси в системі оподаткування, а також оцінює можливі перспективи їх розвитку за певних умов господарської діяльності платників податків. Уявлення про те, яка статистична інформація може надаватися податковою статистикою для вивчення податкових явищ та їх впливу на діяльність платників податків і формування доходів державних та місцевих бюджетів дає її структурна схема (рис. 1).

Для побудови податкової статистики та створення інтегрованої інформаційної статистичної бази необхідно забезпечити взаємодію і координацію інформаційної системи державної статистики і адміністративних даних ДПА України з питань організації діяльності, пов’язаної із збиранням та використанням даних податкової звітності. Це дасть можливість комплексно оцінити соціально-економічне становище країни, визначити вплив податкової системи і податкової політики на ділову активність суб’єктів господарювання, здійснювати на науковому і практичному підґрунті певні дорахунки окремих показників фінансово-економічних результатів діяльності підприємств, регіонів та держави в цілому, відстежити наслідки реалізації рішень органів державної влади щодо реформування господарського механізму.

Доведено, що використання статистичної інформації, побудованої на фінансовому обліку про діяльність платників податків, може забезпечити органам державних податкових служб більш високу якість адміністрування податків, здійснення реальної оцінки податкового потенціалу і використання непрямих методів оподаткування. Взаємовідносини між Держкомстатом і ДПА України стосовно побудови податкової статистики повинні бути регламентовані Податковим кодексом.

Дослідження показали, що інформація про податкову діяльність існує у вигляді первинних даних податкової звітності щодо оподаткування платників податків і даних стосовно виконання функцій державними податковими службами, які потім піддаються систематизації, зведенню, обробці, аналізу та узагальненню, а також підготовлених на їх підставі аналітичних показників.

У дисертації обґрунтовано, що в податковій статистиці економічний зміст податків варто визначати категоріями: суб’єкт – хто перераховує; носій – хто сплачує; об’єкт – що оподатковується; вид – яке функціональне призначення податку; одиниця оподаткування – яким показником вимірюється об’єкт; джерело сплати – чим покривається податкове зобов’язання; ставка – скільки сплачується з одиниці об’єкту оподаткування; пільга – кому, як і на скільки зменшують податки; період – як формується розмір об’єкта оподаткування, нарахованих і сплачених податкових зобов’язань в динаміці.

Рис. 1. Структурна схема податкової статистики

При цьому, відповідно до вимог методологічних основ створення інформаційних ресурсів податкової статистики, запропонована автором статистична класифікація податків повинна забезпечити можливість дати відповіді на основні проблемні питання податкової політики: які об’єкти оподаткування формують податки; які методи використовуються для нарахування податків; для чого призначаються податки; хто сплачує податки; на які економічні показники безпосередньо впливають податкові платежі.

З огляду на те, що на підготовку та складання податкових декларацій, звітів, розрахунків платники податків витрачають досить значні ресурси, інформація податкової звітності повинна знайти як найбільш повне використання у внутрішніх і зовнішніх користувачів. Незважаючи на значний обсяг інформаційних ресурсів податкової статистики в Україні відсутня наукова концепція їх використання. Саме тому сьогодні для податкової статистики особливої актуальності набуває завдання теоретичного і практичного обґрунтування напрямів використання її показників окремими користувачами. Зокрема, дослідження показали, що існує потреба, щоб громадськість через інформаційні ресурси виконувала пропагандистську та оціночно-стимулюючу функції у відносинах держави і платників податків.

Внутрішні користувачі мають виконувати функції податкового менеджменту, відповідно, органи державної податкової служби – здійснювати державний податковий менеджмент щодо об’єктів оподаткування, а власники суб’єктів господарювання – платників податків, їх органи управління та працівники – корпоративний менеджмент.

Встановлено, що інтереси зовнішніх користувачів в податковій інформації визначаються потребами обґрунтування податкової політики і податкової системи, розрахунку в системі національних рахунків макроекономічних показників розвитку держави, оцінки податкового навантаження та податкового аудиту.

У розділі 2 "Організаційно-методологічні засади формування показників податкової статистики" викладено результати дослідження найбільш актуальних організаційних проблем формування системи показників податкової статистики та методології оцінки податкового навантаження і податкової політики. Показано механізм формування інформаційних ресурсів податкової статистики у податковій звітності.

Вирішення проблем формування показників податкової статистики немислиме без класифікації податкової звітності та уніфікації її форм. Форми документів податкової звітності повинні відображати реєстраційні і класифікаційні ознаки платників податків, а також їх класифікаційні ознаки як суб'єктів господарської діяльності стосовно КОАТУУ, КВЕД, КФВ, КОПФГ, СПОДУ.

При побудові системи статистичних показників у сфері оподаткування необхідно враховувати цілі та потреби в інформації. Система показників податкової статистики повинна визначатися видами податків (податковою системою), об'єктами оподаткування, класифікаційними ознаками платників податків, організаційною побудовою державної податкової служби, податковою політикою у сфері адміністрування податків та результатами роботи працівників податкових органів, методологією розрахунків об'єктів оподаткування, податків і сплачених податкових платежів, індикаторами податкового навантаження та податкового потенціалу. Одночасно, для вивчення і оцінки окремих податкових явищ і процесів та їх сторін (складових частин), виникає необхідність формування відповідних підсистем і груп показників.

Проблема дослідження системи показників податкової статистики тісно пов'язана з методологією їх побудови. На сьогодні одні і ті ж економічні показники у фінансовому і податковому обліку визначаються за різними методологіями, які мають значні розбіжності і навіть антагонізми. Для України, у зв'язку з переходом на національні стандарти, найбільш раціональним вбачається варіант визначення об'єктів оподаткування шляхом коригування показників фінансового обліку відповідно до особливостей методології побудови показників за податковим законодавством. При цьому пропонується у формах податкової звітності передбачити показники: об'єкта оподаткування за даними фінансового обліку; коригувальних даних для розрахунку об'єкта оподаткування відповідно до податкової методології; об'єкта оподаткування щодо розрахунку податкового зобов’язання; ставки оподаткування; нарахованого та сплаченого податкового платежу; суми податкової заборгованості (переплати). Саме через таку єдність стає можливим використання показників в інтегрованій статистичній базі.

Серйозну перешкоду для адекватної оцінки впливу податкової політики на господарську діяльність платників податків складає відсутність чіткої методики розрахунку податкового потенціалу та податкового навантаження. Необхідно сказати, що методики, за якими обчислюють податковий потенціал і податкове навантаження не враховують рівень завантаженості наявних економічних ресурсів платників податків і регіонів та ефективність їх використання.

Податковий потенціал суб’єкта господарювання пропонується визначати за наступним розрахунком:

, ,

де ППі – податковий потенціал суб’єкта господарювання за і-им податком;

Рі – обсяг ресурсів для формування об’єкта оподаткування за і-им податком;

НОПі – норматив (вартісний, натуральний) формування об’єкта оподаткування з одиниці ресурсів для і–го виду податків;

СПі – податкова ставка за і-им об’єктом оподаткування.

Результати дослідження економічного змісту податкоутворюючих показників (об’єктів оподаткування) свідчать, що загальним джерелом сплати податків є додана вартість, створена платником податків.

На рівні окремого платника податків додану вартість пропонується обраховувати наступним чином:

або

де ДВ – додана вартість створена платником податків як джерело сплати податкових платежів;

ПФ – прибуток до оподаткування за фінансовою звітністю;

ДП – доход працівників до виплати;

ВС – відрахування на соціальні заходи;

НП – непрямі податки;

ПВ – нараховані податки, які формують витрати платника податків;

ЧП - чистий прибуток;

ПП - податкові платежі.

Безпосередньо на підприємстві додану вартість можливо розрахувати і за інформаційними ресурсами податкової звітності.

Абсолютним показником податкового навантаження є сума податкових зобов’язань платника податків за податковою системою відповідно до бюджетної класифікації щодо ознаки податкових надходжень.

Таким чином, визначивши створену платником податків додану вартість, податкові платежі порівнюються з джерелом їх сплати та розраховується податкове навантаження (ПН):

.

У роботі доведено, що доля доданої вартості, яку платник податків повинен відповідно до діючої податкової системи і податкової політики віддати державі у вигляді податків і є податковим навантаженням. Автором запропонована концептуальна методологія побудови оптимального рівня податкового навантаження на платників податків (рис. 2.).

У розділі 3 "Статистичний аналіз інформаційних ресурсів податкової діяльності" викладено концептуальні засади статистичного аналізу в сфері оподаткування, визначено його об’єкти, розкрито методику аналізу податкових надходжень та окреслено можливості статистичних аналітичних досліджень в системі непрямих методів оподаткування.

Статистичний аналіз даних податкової діяльності платників податків та показників роботи податкових служб у сфері адміністрування податкових платежів, в залежності від стану дослідження інформації, дозволяє: забезпечити достовірність визначення об’єктів оподаткування та розрахунку податкових платежів; систематизувати отримані матеріали податкової звітності; розкрити причинні зв’язки досліджуваних явищ; визначити вплив і взаємодію різних факторів; оцінити ефективність прийнятих рішень та можливі економічні і соціальні наслідки від ситуації, що склалася в системі оподаткування.

В дисертації систематизовані групи об’єктів статистичного аналізу в системі оподаткування, зокрема:

Рис. 2. Схема побудови оптимального рівня податкового навантаження на платників податків.

1. Кількісний і якісний склад платників податків та їх відношення до формування податкових платежів. Найважливіші питання аналізу: кількість, рівень, динаміка і структура платників податків за регіонами, класифікаційними ознаками (КОАТУУ, КФВ, КВЕД, СПОДУ, КОПФГ), видами податкових платежів, органами податкових служб, сферами малого і великого бізнесу; питома вага платників податків в загальній чисельності суб’єктів господарської діяльності; участь платників податків у формуванні доходів бюджетів; рівень податкових порушень.

2. Податкові платежі стосовно нарахування і сплати, структури, динаміки та значення у формуванні доходів Державного та місцевих бюджетів. Серед переліку питань аналізу найбільш значущими є наступні: динаміка і структура нарахованих і сплачених податкових платежів та податкової заборгованості за регіонами, видами податків, класифікаційними ознаками платників податків, бюджетами, податковими службами; балансовий рух податків; тенденція розвитку динаміки податкових платежів; вплив факторних ознак (об’єктів оподаткування) на податкові платежі; оцінка наявної бази оподаткування; сезонні і системні коливання податків; елімінування впливу факторів на величину податкових надходжень.

3. Податковий потенціал суб’єктів господарювання та податкове навантаження на платників податків. За допомогою статистичного аналізу можна вивчити використовувану та потенційну податкову потужність платників податків за об’єктами оподаткування і показниками, які мають на них вплив; дослідити рівень податкового навантаження на господарську діяльність, динаміку і структуру податкових пільг.

4. Показники діяльності державних податкових служб з адміністрування податків. Статистична оцінка результатів роботи органів державних податкових служб забезпечує можливість вивчити динаміку і структуру самостійності нарахування та сплати податків їх платниками, рівень активності приховування об’єктів оподаткування і податкових платежів, кількість і види податкових порушень, суму і структуру додаткових нарахувань за здійснені порушення платниками податків у сфері оподаткування, показники ефективності адміністрування податків.

Проведений статистичний аналіз показників податкової діяльності свідчить, що податкова система і податкова політика в Україні нединамічна та потребує коригування як в цілому по державі, так і за окремими регіонами. Причинами такого стану вважається тіньова економіка, приховування податків та малоефективна методика їх адміністрування.

Окремо проаналізовано рівень впливу факторів на податкові надходження з податку на прибуток (табл. 1). До таких факторів слід віднести: податкову базу платників податку; коефіцієнт оподаткування податкової бази; податкову ставку; коефіцієнт сплати податкових зобов’язань. Аналіз показав, що на збільшення податкових надходжень від податку на прибуток у 2001 році в порівнянні з 2000 роком на 545 млн. грн. при незмінній податковій ставці вплинули: зростання рівня сплати поточних податкових платежів та погашення недоїмки минулих років (910,96 млн. грн.); зниження коефіцієнту оподаткування податкової бази (збільшення пільг) (-206,49 млн. грн.); зменшення податкової бази – (-159,47 млн. грн.).

Досліджуючи фактори, які зумовлюють зміну податкових надходжень, встановлено, що зростання рівня сплати податків за допомогою силових методів призвело до збільшення пільг та найбільш негативного явища – зменшення об’єктів оподаткування і, відповідно, збільшення обсягів тіньової економіки.

Характерною рисою сучасної податкової системи і податкової політики є значні податкові пільги, які суттєво впливають на податкові надходження (табл.2). Проведений нами статистичний аналіз показав, що в Україні на 1 грн. податкових платежів, податкові пільги в 2001 році становили майже 1,63 грн. У Дніпропетровській, Тернопільській і Донецькій областях цей показник становив відповідно 4,76, 3,26 і 2,75 грн. при значному зростанні в динаміці.

За регіонами найбільшу питому вагу податкових пільг мають м. Київ (23,67%) і Дніпропетровська область (20,50%). Водночас, доходи, одержані від податкових пільг, не використовуються українськими підприємствами на інноваційні та інвестиційні процеси. Сума інвестицій в основний капітал по відношенню до податкових пільг становить 32,9 %, а в регіонах з найбільшими податковими пільгами, відповідно Дніпропетровській області і м. Києві, тільки 13,6 і 24,8%.

Проведені нами дослідження дали можливість обґрунтувати, що для виявлення порушень у сфері оподаткування за допомогою статистичного аналізу можна використати наступні його прийоми: оцінку фактичних рівнів показників одномірних динамічних рядів податкових платежів і об’єктів оподаткування та взаємопов’язаних з ними господарських процесів; прогнозні порівняння щодо розвитку показників рядів динаміки податкових платежів та процесів господарської діяльності платників податків; порівняння розвитку рівнів показників багатомірних паралельних взаємозв’язаних динамічних рядів, які характеризують податкові платежі та впливають на їх рівень; визначення відносних показників, на які можуть впливати податкові порушення; метод розрахунку спеціальних показників для визначення рівня можливих податкових платежів.

Таблиця 1

Розрахунок впливу факторів на зміну податкових платежів з податку на прибуток у 2001 році в порівнянні з 2000 роком

Регіони (області) | Зміна податкових платежів з податку на прибуток | Рівень зміни факторів та результат їх впливу на податкові платежі

коефіцієнт сплати податку | коефіцієнт оподаткування податкової бази | податкова база

сума, млн. грн. (+, –) | індекс | сума, млн. грн.

(+, –) | Індекс | сума, млн. грн. (+, –) | індекс | сума, млн. грн. (+, –) | Індекс

Автономна Республіка Крим | -37 | 0,85317 | 11,55 | 1,05678 | -44,89 | 0,81924 | -3,66 | 0,98546

Вінницька | 0 | 1,00000 | -16,84 | 0,82792 | 4,00 | 1,04258 | 12,84 | 1,15852

Волинська | 1 | 1,02439 | 6,91 | 1,19682 | -5,27 | 0,86939 | -0,64 | 0,98451

Дніпропетровська | 115 | 1,20246 | 199,71 | 1,41324 | -34,02 | 0,93423 | -50,69 | 0,91075

Донецька | -107 | 0,89353 | 69,22 | 1,08352 | 97,51 | 1,13334 | -273,73 | 0,72764

Житомирська | 2 | 1,01786 | 3,96 | 1,03602 | -13,49 | 0,89076 | 11,53 | 1,10295

Закарпатська | -17 | 0,76056 | 4,69 | 1,09520 | -17,26 | 0,74075 | -4,43 | 0,93750

Запорізька | -48 | 0,90419 | -333,21 | 0,57618 | 417,61 | 2,13298 | -132,40 | 0,73572

Івано-Франківська | 14 | 1,09150 | -31,00 | 0,84344 | -24,63 | 0,88937 | 69,63 | 1,45508

Київська | 61 | 1,40667 | 68,68 | 1,48253 | -8,14 | 0,94589 | 0,46 | 1,00310

Кіровоградська | 4 | 1,09524 | 26,35 | 2,34153 | -7,47 | 0,72454 | -14,88 | 0,64557

Луганська | 58 | 1,26852 | 147,85 | 2,17208 | -27,71 | 0,81990 | -62,14 | 0,71229

Львівська | 42 | 1,10553 | -214,45 | 0,67232 | 74,29 | 1,12805 | 182,16 | 1,45769

Миколаївська | 8 | 1,03604 | -4,75 | 0,97977 | -27,44 | 0,89535 | 40,19 | 1,18102

Одеська | -60 | 0,88439 | -1,72 | 0,99627 | -43,96 | 0,91290 | -14,32 | 0,97240

Полтавська | -11 | 0,97925 | 113,72 | 1,28059 | -81,77 | 0,83211 | -42,95 | 0,91897

Рівненська | 43 | 1,76786 | -5,07 | 0,95132 | 40,09 | 1,62660 | 7,98 | 1,14246

Сумська | 93 | 1,32632 | -184,30 | 0,67224 | 10,08 | 1,01825 | 267,22 | 1,93761

Тернопільська | 2 | 1,05263 | 9,02 | 1,29125 | 1,17 | 1,03936 | -8,19 | 0,78433

Харківська | 101 | 1,23598 | -1,91 | 0,99640 | 1,75 | 1,00331 | 101,16 | 1,23635

Херсонська | 7 | 1,12727 | 9,74 | 1,18636 | -60,60 | 0,46306 | 57,86 | 2,05199

Хмельницька | 16 | 1,24242 | -7,19 | 0,91940 | -1,02 | 0,98865 | 24,21 | 1,36686

Черкаська | -6 | 0,95161 | 14,42 | 1,13918 | -3,06 | 0,97133 | -17,36 | 0,86000

Чернівецька | 11 | 1,37931 | 2,58 | 1,06896 | -2,13 | 0,94624 | 10,55 | 1,36364

Чернігівська | 18 | 1,11250 | -3,68 | 0,97976 | -7,86 | 0,95852 | 29,54 | 1,18461

м. Київ | 234 | 1,14726 | 1024,68 | 2,28355 | -423,98 | 0,65313 | -366,70 | 0,76922

м. Севастополь | 1 | 1,02381 | 2,00 | 1,04879 | -18,29 | 0,69146 | 17,29 | 1,41177

Всього по Україні | 545 | 1,07048 | 910,96 | 1,22147 | -206,49 | 0,95007 | -159,47 | 0,92244

Таблиця 2

Оцінка податкового потенціалу регіонів щодо можливих податкових платежів за наявними об’єктами оподаткування та рівнем податкових пільг

Регіони

(області) | Податковий потенціал, млн. грн. | Рівень податкових пільг, %

1999 | 2000 | 2001 | 1999 | 2000 | 2001

Автономна

Республіка Крим | 1451 | 1861 | 2193 | 42,4 | 40,3 | 40,7

Вінницька | 787 | 1223 | 1485 | 46,8 | 56,8 | 55,2

Волинська | 446 | 648 | 766 | 50,7 | 54,6 | 62,9

Дніпропетровська | 7507 | 10685 | 12694 | 77,9 | 82,0 | 82,6

Донецька | 7275 | 9547 | 9429 | 67,4 | 71,7 | 73,3

Житомирська | 625 | 794 | 990 | 39,4 | 47,0 | 49,1

Закарпатська | 433 | 493 | 548 | 32,3 | 34,5 | 35,6

Запорізька | 4185 | 4664 | 4529 | 76,1 | 78,1 | 73,3

Івано-Франківська | 700 | 914 | 1174 | 28,4 | 41,2 | 51,6

Київська | 1563 | 1690 | 2039 | 51,6 | 54,0 | 47,0

Кіровоградська | 545 | 583 | 591 | 39,1 | 33,3 | 34,2

Луганська | 1698 | 2059 | 2981 | 49,9 | 52,9 | 57,4

Львівська | 1827 | 2173 | 2366 | 37,4 | 40,4 | 35,5

Миколаївська | 1059 | 1148 | 1353 | 48,9 | 53,4 | 51,3

Одеська | 2661 | 3488 | 3914 | 60,4 | 61,1 | 62,2

Полтавська | 2523 | 2761 | 3038 | 41,4 | 49,1 | 50,2

Рівненська | 941 | 678 | 807 | 47,0 | 54,0 | 39,9

Сумська | 995 | 1255 | 1634 | 46,6 | 29,6 | 38,1

Тернопільська | 554 | 1017 | 1247 | 59,4 | 76,1 | 76,5

Харківська | 3492 | 3703 | 4732 | 46,7 | 48,7 | 48,9

Херсонська | 597 | 550 | 734 | 48,4 | 46,9 | 51,4

Хмельницька | 692 | 663 | 913 | 42,8 | 43,4 | 44,9

Черкаська | 1281 | 1299 | 1284 | 46,6 | 51,5 | 47,7

Чернівецька | 312 | 356 | 420 | 33,7 | 38,8 | 36,4

Чернігівська | 1142 | 1092 | 1362 | 58,1 | 36,5 | 35,6

м. Київ | 17337 | 17943 | 18931 | 76,7 | 69,3 | 63,9

м. Севастополь | 275 | 369 | 479 | 44,7 | 42,3 | 49,3

Всього по Україні | 62903 | 73656 | 82633 | 63,1 | 63,5 | 61,9

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в розв’язанні проблеми методологічних засад побудови податкової статистики. Обґрунтовано визначення, місце, структуру та методологічні й організаційні аспекти формування інформаційних ресурсів і показників податкової статистики. Здійснено статистичний аналіз податкових надходжень і розрахунок впливу факторів на податок з прибутку платників податків. З’ясовано можливості статистичного аналізу в адмініструванні податків.

Вирішення наукової задачі побудови податкової статистики призначене для створення ефективної податкової системи і податкової політики, формування інформаційних ресурсів інтегрованої статистичної бази з метою підготовки та прийняття рішень щодо визначення стратегії і тактики розвитку регіонів і країни в цілому. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити наступні висновки.

1. Податкова статистика є ефективним інструментом оцінки податкової системи і податкової політики, важливою складовою інтегрованої статистичної бази України для проведення комплексного аналізу та прогнозування соціально-економічних процесів діяльності підприємств, регіонів і держави в цілому.

2. Теоретичною основою, на підставі якої доцільно здійснювати розв’язання проблем побудови податкової статистики на концептуальному рівні, є визначені в роботі її поняття, структура, історичні етапи розвитку, методи, функції, схема взаємодії інформаційних систем органів державної статистики і ДПА України. Нормативною базою побудови податкової статистики повинен бути Податковий Кодекс України, де необхідно визначити її завдання, систему, інформаційні ресурси, правила використання даних, відомчі класифікатори.

3. Визначальними атрибутними ознаками статистичної класифікації податків, які здатні забезпечити оцінку податкової стратегії та її впливу на соціально-економічний розвиток суспільства, повинні стати: об’єкти, форма і суб’єкти оподаткування, призначення податків та джерела їх покриття.

4. Пріоритетні завдання податкової статистики стосовно забезпечення інтересів її користувачів лежать у площині:

· моніторингу макроекономічних показників держави і регіонів та їх взаємозв’язку з податковими надходженнями;

· імітаційних моделей прогнозування податкових надходжень до бюджетів, розробки і оцінки податкового законодавства;

· адміністрування податків стосовно своєчасності і повноти їх сплати;

· корпоративного менеджменту.

5. Для створення єдиного інформаційного простору необхідно уніфікувати форми податкової звітності, упорядкувати кількість їх даних та забезпечити методологічну порівнянність показників її інформаційних ресурсів з фінансовою та статистичною звітністю. Форми документів податкової звітності повинні відображати реєстраційні та класифікаційні ознаки як суб’єктів господарської діяльності, так і платників податків.

6. З метою вдосконалення методології формування показників податкової звітності у роботі обґрунтовано змішаний варіант розрахунку об’єктів оподаткування: з позиції використання загальної моделі окремих показників фінансової і статистичної звітності щодо визначення бази для сплати податку, або коригування їх відповідно до особливостей методики формування показників за податковим законодавством.

7. Дослідження показали, що ефективна податкова статистика може ґрунтуватися тільки на всебічному використанні сучасних інформаційних технологій, які повинні забезпечити:

· оперативність, вірогідність та якість інформації;

· комплексний статистичний аналіз економічних показників діяльності платників податків за даними податкової, фінансової та статистичної звітності;

· впровадження електронної звітності та електронного аудиту;

· інформаційні ресурси для ефективної діяльності загальнонаціональної податкової служби та побудови інтегрованої статистичної бази;

· оцінку податкового потенціалу і податкового навантаження щодо окремих платників податків і регіонів.

8. Для розрахунку податкового навантаження слід використовувати на рівні країни і регіонів показник співвідношення нарахованих податкових витрат і валового внутрішнього продукту, а на рівні платників податків – долю податкових платежів у створеній доданій вартості. Ці аналітичні розрахунки дозволять більш адекватно розрахувати обсяги податкового навантаження, відстежити латентні тенденції та реально оцінити перспективи розвитку податкової системи і податкової політики. Неадекватність пропорцій розподілу створеної доданої вартості платниками податків може призвести до виникнення комплексу соціально-економічних і політичних проблем.

9. Статистичний аналіз даних податкової статистики дозволив дійти висновку про низьку ефективність податкової системи і податкової політики в Україні. У роботі за допомогою коефіцієнта динамічності показано що у більшості регіонів і в Україні в цілому існує тенденція падіння рівня приросту податкових надходжень в порівнянні з наявним зростанням об’єктів оподаткування. Створений суб’єктами господарської діяльності прибуток за рахунок податкових пільг не використовується на вирішення інноваційних та інвестиційних проблем платників податків. Аналіз свідчить про зміну структури податкової системи і потребу в скороченні другорядних у фіскальному відношенні податків. З цих позицій в майбутньому Податковому Кодексі України необхідно відпрацювати системну концепцію раціональності побудови податкової системи і податкової політики.

10. Розв’язання потребує проблема узгодженості податкового потенціалу і податкового навантаження. В якості оцінки податкоспроможності платників податків необхідно створити податковий статистичний реєстр їх податкового потенціалу за наявними ресурсами.

11. У ситуації масових тіньових проявів в економіці силові методи боротьби з ними стають неефективними і можуть дати лише тимчасовий результат. Статистичний аналіз повинен зайняти важливе місце в сфері непрямих методів оподаткування при визначенні платників, які ухиляються від сплати податків шляхом комплексного дослідження окремих показників податкової, фінансової і статистичної звітності стосовно виявлення порушень при нарахуванні податкових платежів.

ПЕРЕЛІК ПУБЛІКАЦІЙ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

В наукових фахових виданнях:

1. Цал-Цалко Ю. Ю. (Мороз Ю.Ю.) Статистичний аналіз динаміки та структури податкових надходжень // Вісник Житомирського інженерно-техно-логічного інституту. – Серія: економічні науки. – 2001. – № 15. – С. 188-195 (0,62 д.а.).

2. Мороз Ю. Ю. Проблеми формування статистичних показників для спостереження за ходом реалізації податкової політики // Вісник Житомирського інженерно-технологічного інституту. – Серія: економічні науки. – 2001. – № 17. – С. 200-208 (0,69 д.а.).

3. Мороз Ю. Ю. Статистичний аналіз недоїмки податкових платежів платників податків // Вісник Житомирського інженерно-технологічного інституту. – Серія: економічні науки. – 2002. – № 18. – С. 141-147 (0,54 д.а.).

4. Мороз Ю. Ю. Статистичні методи аналізу інформації податкової звітності //