Незнамова Аеліта Сергіївна

УДК 336.71.001.33

Статистико-економічний аналіз
рейтингових систем комерційних банків

Спеціальність 08.03.01 – статистика

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі обліку та аудиту Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Галицька Елеонора Вікторівна,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри обліку та аудиту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Головач Анатолій Варфоломійович,

Київський національний економічний університет, професор кафедри статистики

кандидат економічних наук, доцент

Свистун-Золотаренко Лінеана Олександрівна,

Міжнародний інститут ринкових відносин та підприємництва – Центр “Ринок”, доцент кафедри економіко-математичних методів

Провідна установа: Науково-дослідний інститут статистики Державного комітету статистики України, відділ статистичних досліджень фінансової сфери, кредитно-грошових відносин, м. Київ

Захист відбудеться “23” травня 2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.13 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська 90-а, аудиторія 704.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська 58, к. 12.

Автореферат розісланий “22” квітня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент Солодовникова І.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі діяльність комерційних банків відбувається за постійно змінюваних загальноекономічної та соціально-політичної ситуацій, які різною мірою впливають на надійність та ефективність виконання банківськими установами своїх функцій. Лише в останні роки проблема комплексної оцінки ефективності основних банківських операцій та надійності банківської системи України почала набувати першорядного значення. Для здійснення такої оцінки банківської установи потрібен відповідний інструментарій, за допомогою якого можна оцінити в цілому діяльність комерційних банків. Таким інструментарієм є узагальнююча оцінка діяльності банку на основі рейтингів. Водночас самі банки потребують певних інструментів оцінки надійності та дохідності їх основних операцій, зокрема кредитних.

Обрана тема дисертаційного дослідження є маловивченою. Це зумовлено тим, що до початку 90-х років дослідження використання рейтингових систем у банківській сфері не велися через відсутність на той момент комерційних банків, а сучасні наукові дослідження з цієї тематики не набули широкого практичного використання в банківській діяльності. Натомість значний внесок в дослідження різних аспектів банківської діяльності зробили такі зарубіжні вчені, як І.Ансоф, В.Кромонов, В.Новікова, П.Роуз, Д.Пліон, Дж. Сінки, Є.Четиркін, П.Чумачов, А.Шматов.

Питанням вивчення банківських рейтингових систем та проведення аналізу діяльності банків приділяють певну увагу і вітчизняні вчені-статистики. Зокрема, цим проблемам присвячені наукові розробки В.В.Вітлінського, Е.В.Галицької, С.С.Герасименка, А.В.Головача, А.М.Єріної, В.Б.Захожай, І.М.Парасій-Вергуненко, О.В.Пернарівського, К.Є.Раєвського, Л.О.Свистун-Золотаренко, В.Г.Швеця та інших. Проте аналіз публікацій вітчизняних авторів з даної проблематики свідчить про те, що в Україні сутність статистичного аналізу рейтингових систем стосовно банківської діяльності розуміють дуже звужено – оцінка за допомогою рейтингів результатів роботи та стану комерційного банку як юридичної особи. Разом з тим виникає потреба дослідження не тільки діяльності комерційних банків на основі рейтингів, а й оцінки контрагентів банку – позичальників, юридичних та фізичних осіб.

Саме недостатність вивчення даних питань вимагає проведення подальших теоретичних досліджень сукупності проблем, пов’язаних з використанням рейтингових систем у банківських сфері.

Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане у відповідності з планом науково-дослідної роботи кафедри обліку та аудиту економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, яка є складовою частиною комплексної теми “Теорія та практика соціально-економічного розвитку України в умовах трансформації економіки” (номер державної реєстрації 01 БФ 040-01). Автором дисертації в межах даної теми обґрунтовано систему показників та методи аналізу ефективності діяльності комерційних банків; розроблено концептуальну основу побудови рейтингових систем оцінки ефективності та надійності банківської діяльності, обґрунтовано впровадження в банківську практику України бальної оцінки фінансового стану фізичних осіб на основі кредитних скорингів, запропоновано рейтингову систему комплексної оцінки надійності та ефективності банківської діяльності.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо статистико-економічного аналізу рейтингових систем комерційних банків.

Реалізація поставленої мети обумовила необхідність вирішення таких теоретичних та методологічних задач:

визначити теоретичні передумови та методологічні засади статистичного аналізу банківських рейтингових систем;

проаналізувати сучасний стан використання рейтингових систем в банківській діяльності та визначити її напрями, оцінка яких проводиться за допомогою рейтингів;

узагальнити інформацію щодо міжнародних та вітчизняних рейтингових систем та агентств, доповнити класифікацію вітчизняних методик рейтингового оцінювання;

провести порівняльний аналіз рейтингових систем як систем статистичної оцінки банківської діяльності для прийняття управлінських рішень;

обґрунтувати необхідність оцінки діяльності підприємств-позичальників та впровадження кредитних скорингів для аналізу фінансового стану фізичних осіб в умовах розвитку банківської системи України;

розробити концептуальну основу побудови рейтингових систем оцінки банківської діяльності;

розробити класифікацію інформаційних джерел і систему статистичних показників при формуванні кредитних скорингів;

встановити доцільність дослідження структури сукупності банків у рейтингових системах за допомогою методів кластерного аналізу, що дозволить запропонувати новий підхід до розподілу банків на порівняльні групи;

адаптувати апарат дискримінантного аналізу для оцінки достовірності фінансової звітності банків.

Об’єктом дослідження визначено рейтингові системи комерційних банків.

Предметом дослідження є методологія та процедури статистико-економічного аналізу рейтингових систем комерційних банків.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є системний підхід до статистичного аналізу рейтингових систем комерційних банків. У дослідженні були використані такі методи: статистичне спостереження, групування, метод узагальнюючих статистичних характеристик, порівняння, методи аналізу взаємозв’язків, експертні оцінки, методи кластерного та дискримінантного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в наступному:

оцінено сучасний стан використання рейтингових систем в банківській діяльності та визначено основні напрями рейтингового аналізу – надійність та ефективність банківської діяльності. Автором доведено, що в Україні рейтингові системи використовуються переважно для оцінки самих банків як суб’єктів господарювання, тоді як для оцінки контрагентів банків – фізичних та юридичних осіб – рейтингові системи практично не застосовуються;

вдосконалено існуючу класифікацію вітчизняних методик рейтингового оцінювання доповненням її трьома ознаками, за якими всі рейтинги поділені на групи: за способом згортки показників системи, за формою подання, за моделлю показників;

обгрунтовано переваги і недоліки російських та українських методик на основі їх порівняльного аналізу. Встановлено, що основними недоліками рейтингових систем є недосконалість інформаційної бази, відсутність оперативності в наданні рейтингової інформації та диференціації категорій користувачів; до переваг віднесено наявність державних та недержавних рейтингових методик, комплексність оцінки надійності й ефективності діяльності банків, використання дистанційного спостереження, сприяння більшій прозорості банківської системи, наочність результатів рейтингового оцінювання, можливість прийняття виважених управлінських рішень;

сформована концептуальна основа побудови статистичних моделей для оцінки банківської діяльності, яка, на відміну від існуючої, передбачає завдання, етапи розробки рейтингових систем та визначення методів дослідження;

запропоновано використання кредитних скорингів як різновиду рейтингів для оцінки фізичних осіб – позичальників у вітчизняній практиці банківського кредитування та вперше визначено інформаційні джерела кредитного скорингу фізичних осіб;

застосовано новий підхід до розподілу банків на порівняльні групи (кластери) і запропоновано методи оцінки надійності й ефективності діяльності комерційних банків для віднесення їх до певних рейтингових груп;

вперше розроблена цілісна система показників та запропоновані методи дискримінантного аналізу для комплексної оцінки ефективності діяльності комерційних банків;

розроблена авторська рейтингова система комплексної оцінки надійності й ефективності діяльності комерційних банків та викладено пропозиції щодо удосконалення існуючих рейтингових методик.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані наукові результати мають як теоретичне, так і практичне значення для аналізу й оцінювання діяльності системи комерційних банків. Практичне значення дослідження полягає в тому, що впровадження запропонованих методик у практику роботи рейтингових агентств та безпосередньо комерційних банків забезпечить більш обґрунтований підхід до оцінки діяльності банків і клієнтів-позичальників, максимальну прозорість рейтингових методик, надасть можливість оперативного та перспективного аналізу результатів діяльності банків, що допоможе комерційним банкам та їх контрагентам приймати ефективні управлінські рішення. Розроблені в дисертації рекомендації щодо розподілу комерційних банків на однорідні групи та запропоновані багатофакторні моделі можуть бути використані Національним банком України при розробці інструктивно-методичних матеріалів щодо оцінки та аналізу результатів діяльності комерційних банків.

Результати дослідження впроваджені в практику діяльності управління розвитку банківських систем Національного банку України при оцінці надійності та ефективності банківської діяльності (довідка 50-013/125 від 18.04.2003), використані інформаційно-аналітичним агентством “Банк Інформації, Досліджень і Технологій” при розробці напряму роботи агентства стосовно комплексної оцінки діяльності комерційних банків на основі рейтингових систем (довідка 48.15-02 від 03.09.2002), використані представництвом Барентс Груп (США) в Україні при реалізації проектів технічної допомоги “Навчання банкірів”, “Вдосконалення банківського нагляду”, метою яких було забезпечення запровадження в Україні сучасних інструментів, прийомів та методів ведення банківської справи, в тому числі рейтингових оцінок (довідка 14/12 від 17.12.2002).

Наукові результати дисертаційного дослідження, використані при викладанні дисциплін “Фінансова статистика” і “Банківська статистика” на економічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 511/03 від 27.01.2003 р.), а також при викладанні дисциплін “Статистика фінансового ринку” та “Фінансовий менеджмент” в Інституті статистики, обліку та аудиту Держкомстату України (довідка № 184 від 24.03.2003).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою. Особистим внеском є розробка авторської рейтингової системи, адаптація апарату та процедур кластерного та дискримінантного аналізу для потреб рейтингового оцінювання; розробка концептуальної основи побудови рейтингових систем оцінки банківської діяльності. Наукові положення, розробки, моделі, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті ідеї та положення, що є результатом самостійної роботи здобувача і становлять індивідуальний внесок автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економічні проблеми розвитку регіонів та підприємств на початку ХХІ століття” (22-23 листопада 2001 р., м. Полтава); міжвузівській науково-практичній конференції “Проблеми гармонізації і стандартизації обліку та аудиту в Україні” (26 грудня 2000 р., м. Київ); Першій міжвузівській конференції студентів та аспірантів ”Актуальні проблеми економіки України” (25 березня 2002 р., м. Київ); днях науки на економічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2000 р., 2001 р., 2002 р.).

Публікації. За результатами виконаного дослідження автором опубліковано 8 наукових праць (6 одноосібних, 2 у співавторстві), загальним обсягом 5,0 д.а., з них 6 статей у фахових наукових виданнях обсягом 2,7 д.а.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Робота містить 12 рисунків на 12 сторінках, 33 таблиці на 41 сторінці, 21 додаток на 45 сторінках, список використаних джерел містить 134 найменування та розміщений на 11 сторінках. Загальний обсяг роботи – 181 сторінка друкованого тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, задачі, об’єкт, предмет дослідження, а також визначено наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дослідження, одержаних автором.

У розділі 1 “Теоретичне обґрунтування необхідності статистичного оцінювання банківської діяльності на основі рейтингових систем” розкрито економічну сутність рейтингу, обґрунтовано необхідність проведення рейтингового аналізу діяльності комерційних банків. Подано змістовний аналітичний огляд становлення рейтингової справи у світі та в Україні, визначено основні напрямки використання рейтингових систем комерційних банків – надійність та ефективність банківської діяльності; охарактеризована практика міжнародних та українських рейтингових агентств.

Дослідженням встановлено, що в Україні за допомогою рейтингів здійснюється оцінка надійності й ефективності банківських установ та оцінка кредитоспроможності юридичних осіб. Однак слід наголосити на певній особливості: оцінку кредитоспроможності клієнтів-позичальників здійснюють окремі комерційні банки незалежно один від одного, тоді як оцінці надійності й ефективності банківської діяльності приділяють більшу увагу рейтингові агентства.

Надійність та ефективність діяльності банківських установ є предметом ретельного вивчення та аналізу багатьох міжнародних і вітчизняних рейтингових агентств. В практиці роботи рейтингових агентств використовуються різноманітні методики рейтингового оцінювання діяльності банків, які можна певним чином класифікувати (рис. 1). Класифікація вітчизняних методик рейтингового оцінювання вдосконалена в частині доповнення її трьома ознаками, за якими всі рейтинги поділені на групи: за способом згортки показників системи, за формою подання та за моделлю показника.

Рис. 1. Класифікація рейтингових систем оцінювання діяльності комерційних банків

Вивчення міжнародних і вітчизняних рейтингових методик дає підстави стверджувати, що в Україні застосовують зовнішні рейтингові системи оцінки діяльності банків. Разом з тим, використання рейтингів для потреб самого банку при оцінці його контрагентів – позичальників, емітентів тощо, практично не розглядається вітчизняними вченими і практиками. Відсутній системний підхід до опрацювання методики оцінки кредитоспроможності, що в свою чергу призводить до неможливості створення дійсно ефективного кредитного рейтингу клієнтів комерційних банків. Вирішення даної проблеми передбачає застосування зарубіжних методик комплексної оцінки кредитоспроможності клієнта, а також використання науково обґрунтованих методів експертної оцінки кредитоспроможності потенційних позичальників для створення кредитного рейтингу як юридичних, так і фізичних осіб. Для цього в дисертаційній роботі проаналізовано практичний досвід банків Великобританії, США, Франції, Німеччини, який базується на багатофакторному аналізі кредитоспроможності потенційних позичальників. Запровадження в Україні подібної практики дасть можливість суттєво знизити кредитний ризик операцій банку. Крім того, використання рейтингової системи, яка базується на ретроспективному аналізі, дозволить зменшити рівень суб’єктивізму при оцінці кредитної заявки та встановленні рівня відсоткової ставки за користування кредитом.

Автором запропоновано увести у вітчизняну банківську практику кредитний скоринг (різновид рейтингової системи з використанням бальної оцінки) для оцінки кредитоспроможності позичальників – фізичних осіб, а також розроблено перелік інформаційних джерел, що можуть використовуватись при формуванні кредитного скорингу (рис. 2). При оцінці позичальника – фізичної особи за допомогою скорингу можна взяти до уваги і ті фактори, які неможливо врахувати внутрішньобанківськими рейтинговими системами, наприклад – інформація щодо користування кредитами інших банків. Крім того, саме рейтингові системи як інструментарій обробки масових даних, є найбільш доцільним для оцінки великої кількості клієнтів у стислі строки.

Рис. 2. Інформаційні джерела формування кредитного скорингу

У розділі 2 “Методологія побудови та статистичний аналіз рейтингових систем комерційних банків” обґрунтовано методологічні засади дослідження рейтингових систем, розглянуто систему показників, що характеризують надійність та ефективність банківських установ, проведено статистичний аналіз вітчизняних і міжнародних рейтингових методик та узагальнено їх порівняльні характеристики, розроблено концептуальну основу побудови статистичних рейтингових систем оцінки банківської діяльності.

В дисертації систематизовано групи показників банківської діяльності для рейтингової оцінки надійності й ефективності. Аналіз надійності банку було проведено з використанням статистичних методів та прийомів дослідження за такими угрупуваннями: 1) достатність капіталу; 2) якість активів; 3) прибутковість; 4) ліквідність; 5) зобов’язання. Оцінювання стану ефективності діяльності комерційних банків проведено за такими показниками: 1) часткові показники роботи банку (показники прибутковості та продуктивності праці комерційного банку); 2) інтегральні показники ефективності діяльності банку (прибутковість активів та капіталу).

Різниця між частковими показниками прибутковості та показниками продуктивності праці банку полягає у базі порівняння. Так, за загальноприйнятою практикою при визначенні показників прибутковості в якості бази порівняння використовується індикатор, який дозволяє характеризувати розмір банку. Як правило, таким індикатором є середні сукупні активи банку за певний період. Така методика обчислення прибутковості дозволяє проводити зіставлення розрахованих показників різних банків та за умови екстенсивного розвитку банку здійснювати екстраполяцію отриманих результатів. Водночас при визначенні показників продуктивності в якості бази порівняння використовуються індикатори, які не пов’язані із розміром банку, але характеризують його витрати. Такі показники доцільно застосовувати при ретроспективній оцінці ефективності управління банком, і вони не підлягають екстраполяції на основі припущення про екстенсивний шлях розвитку банку. Інтегральні показники використовуються для комплексної оцінки ефективності банку.

За результатами проведеного дослідження нами запропонована концептуальна основа (методологія) побудови статистичних рейтингових систем оцінки банківської діяльності та загальна схема здійснення цього процесу: визначення завдань побудови рейтингових систем, послідовності їх розробки та відбір методів дослідження, які застосовуються на кожному етапі.

Завданням розробки статистичних рейтингових систем є оптимізація процесу управління та прийняття обґрунтованих рішень, оскільки використання рейтингового оцінювання діяльності банків сприяє економії часу, що витрачається на їх відбір.

Обгрунтовано, що розробка статистичних рейтингових систем повинна складатися з таких етапів, на кожному з яких визначаються:

завдання побудови конкретної системи;

склад показників системи;

граничні значення показників;

алгоритм формування узагальнюючого показника.

Використання запропонованої методології побудови рейтингових систем, на відміну від існуючої, дозолить систематизувати дослідження щодо оцінки діяльності банків та слугуватиме базою для розробки вітчизняних рейтингових методик.

Автором проаналізовано зарубіжні та вітчизняні моделі рейтингу надійності й ефективності, виявлено переваги і недоліки існуючих рейтингових систем, на основі чого здійснено їх узагальнюючу порівняльну характеристику. Встановлено, що недоліками рейтингових систем є недосконалість інформаційної бази, відсутність оперативності в наданні рейтингової інформації та диференціації категорій користувачів; до основних переваг віднесено наявність державних та недержавних рейтингових методик, комплексність оцінки надійності й ефективності діяльності банків, використання дистанційного спостереження, сприяння більшій прозорості банківської системи, наочність результатів рейтингового оцінювання, можливість прийняття виважених управлінських рішень.

У розділі 3 “Напрями вдосконалення рейтингових методик оцінки банківської діяльності” запропоновані шляхи вдосконалення існуючих рейтингових систем з використанням методів багатовимірного статистичного аналізу – кластерного та дискримінантного, наведена авторська рейтингова система.

З метою вдосконалення рейтингового оцінювання діяльності комерційних банків України проаналізовано структуру сукупності банків за допомогою запропонованого нами методу багатовимірного статистичного аналізу – методу кластеризації (класифікації) об’єктів. Потреба в кластеризації генеральної сукупності зумовлена тим, що групування діючих банків здійснюється лише за розміром їх сукупних чистих активів. В результаті отримані чотири групи банків (найбільші, великі, середні та малі) включають різну їх кількість і не є однорідними за іншими показниками. Як будь-який багатофакторний аналіз, кластерний аналіз дозволяє більш точно та правильно здійснити поділ сукупності об’єктів.

Кластерні процедури були проведені із використанням пакета програмного забезпечення STATISTICA 6.0 фірми StatSoft на основі аналізу характеристик надійності й ефективності кожної одиниці сукупності банків. За системою показників, обраних методом експертних оцінок, банки поділені на однорідні групи. Загалом до опитування було залучено десять провідних експертів. Система містила наступні показники: рентабельність активів, рентабельність капіталу, чиста процентна маржа, показник використання залучених коштів, рівень працюючих активів, сукупні активи, рівень леверіджу, достатність капіталу, миттєва ліквідність, показник стабільністі ресурсної бази, коефіцієнт захищеності від ризику, коефіцієнт клієнтської бази. Показники системи були поділені на шість груп: ефективність діяльності, якість активів, якість пасивів, достатність капіталу, ліквідність, якість менеджменту (табл. 1).

Значення показників системи були обчислені для всіх 144 банків сукупності, що вивчалася, на основі офіційно оприлюдненої звітної інформації. Для уникнення мультиколінеарної залежності між показниками були розраховані коефіцієнти парної кореляції. В результаті проведення кореляційного аналізу було визначено щільність зв’язку між кожними парами

Таблиця 1

Групування показників надійності та ефективності

показників та вилучено із системи показники рентабельності капіталу, використання залучених коштів та рівня леверіджу через занадто велику щільність зв’язку з іншими показниками. Крім того, проведено процедури стандартизації розрахованих показників по банківській сукупності з метою елімінування ефекту масштабу показників.

Інформаційною базою кластерного аналізу є матриця відстаней. Поділ банків на групи здійснено двома методами: на основі Манхеттенської відстані, або відстані міських кварталів (City-block distance) та, альтернативно, для перевірки результатів групувань, було використано ітеративний метод k-середніх. Манхеттенська відстань усереднює відстань між об’єктами та має наступний вигляд:

де - відстань між об’єктами i та j;

- стандартизовані значення k-ї змінної для і-го об’єкта;

- стандартизовані значення k-ї змінної для j-го об’єкта.

Ієрархічні процедури кластерного аналізу, тобто процес послідовного об’єднання найбільш близьких об’єктів в один кластер (за допомогою методу Манхеттенської відстані), відображено на графіку у вигляді дендрограми (або дерева об’єднання) (рис. 3) із зазначенням відстані між об’єктами (0, 5, 10, 15,…40).

В результаті кластерного аналізу в кластер “1” було віднесено 27 банків, в кластер “2” потрапив 61 банк, в кластер “3” – 45 банків, в кластер “4” – 10 банків. Однорідність банків в кожному кластері досягалася завдяки відбору в кожний з них об’єктів, які в матриці відстаней

Рис. 3. Дерево кластерів досліджуваної сукупності банків України, 2002 р.

мають мінімальну відстань (при використанні агломеративного методу кластерізації). В геометричній інтерпретації після поділу сукупності банків на певну кількість кластерів та розрахунку центрів тяжіння кожна точка даних розмістилася в кластер з найближчим центром тяжіння. На наступному етапі до отриманих кластерів додався ще один банк, відстань якого до центру кластера мінімальна, та був розрахований новий центр тяжіння вже нового кластеру з кількістю банків n+1. Проведені процедури дозволили отримати однорідні кластери, які мають щільне групування індивідуальних показників навколо центру їх розподілу.

Альтернативно, для перевірки результатів групувань використано ітеративний метод k-середніх (k-means clastering), кластеризація проведена на основі методу сталих відстаней (constant intervals). Для визначення близькості пари банків була використана метрика Евклідової відстані, яка є геометричною відстанню у багатовимірному просторі і її знаходять за формулою:

Для проведення кластерних процедур експериментальним шляхом було визначено чотири групи кластерів. При використанні меншої та більшої кількості групувань виникали кластери із одинарними банками, що не дозволяє отримувати достовірні результати. Розраховані середні значення змінної для кожного кластера наведено на лінійному графіку (рис. 4).

Рис. 4. Графік середніх показників для кожного кластера банків, 2002 р.

На основі зіставлення результатів групування комерційних банків за розміром чистих сукупних активів, яке здійснюється НБУ, та проведеного кластерного аналізу визначено процент відповідності результатів цих групувань. Виявлено, що процент співпадіння є досить невисоким– в першій групі не знайшлося жодного випадку відповідності, в четвертій порівняльній групі такий процент наближався до 11%, а в другій та третій порівняльних групах відповідність становила близько 30-37%. Це означає, що однофакторне групування комерційних банків не дає користувачам достатньої інформації щодо поділу сукупності комерційних банків на порівняльні групи, оскільки в межах таких груп характер діяльності окремих банків, або їх результати значно відрізняються від середніх значень по групі.

Для вдосконалення рейтингових методик та розширення сфери їх практичного використання запропоновано застосування дискримінантного аналізу. Оцінена діяльність всієї сукупності комерційних банків України.

В дослідженні ефективності банківської діяльності з застосуванням процедур дискримінантного аналізу використано основний результативний показник прибутковості роботи банку – рентабельність активів (ROA). На показник впливає велика кількість факторів, в тому числі таких, які можна кількісно оцінити на основі даних балансу або звіту про прибутки та збитки. Зокрема, виходячи з цілей даного аналізу, були використані показники: чистий процентний дохід, спред, чиста процентна позиція, чистий комісійний дохід (збиток), чистий торгівельний дохід (збиток), чисті банківські операційні доходи (збитки), чисті небанківські операційні доходи (збитки), чисті зміни в резервах, характеристики динаміки активів та власного капіталу.

Аналіз проводився на основі дискримінантної функції – лінійної комбінації певної множини ознак, на базі яких ідентифікуються класи. Основними умовами дискримінантного дослідження була необхідність попереднього визначення числа класів, а також належності кожного об’єкту до певного класу. Інтервальний ряд спостережень рентабельності активів був перетворений нами на дискретний шляхом присвоєння кожному банку рейтингу ROA за чотирибальною шкалою.

За результатами порівняння однофакторної класифікації сукупності банків стосовно рівня абсолютної дохідності (побудованої НБУ) та проведеного багатофакторного дискримінантного аналізу визначено частку неправильно класифікованих банків, яка склала 25%. Це означає, що у 25% банків офіційна звітність не відповідає реальному фінансовому стану. Простий розрахунок ROA не дає повної уяви про стан ефективності діяльності банку: на показник впливають і приховані чинники, внаслідок чого банк може належати до іншого класу, ніж за попередніми розрахунками. Нами доведено, що методи дискримінантного аналізу є інструментом, за допомогою якого можна не тільки запропонувати більш обґрунтовану класифікацію комерційних банків з точки зору поєднання їх надійності та ефективності, а й оперативно виявляти органами банківського нагляду невідповідність їх звітності реальному фінансовому стану.

Завдання авторської методики побудови рейтингу полягало у присвоєнні індивідуальних узагальнюючих рейтингів кожному банку на основі статистичного аналізу показників їх фінансового стану з використанням програмного забезпечення STATISTICA 6.0 та Еxcel 2000. В основу авторської рейтингової системи покладене комплексне оцінювання фінансового стану комерційних банків на основі розрахунку показників, що всебічно характеризують надійність та ефективність банків. Для формування рейтингу були використані такі статистичні прийоми і методи: як метод експертних оцінок, кореляційний аналіз, визначення функцій розподілу. Підготовчий етап побудови власної рейтингової системи був аналогічний першому етапу кластерного аналізу. За допомогою експертних оцінок сформована система з дев’яти показників надійності й ефективності банків, розраховані значення кожного показника для сукупності комерційних банків, проведено кореляційний аналіз показників для уникнення мультиколеніарності між показниками, а також здійснена стандартизація розрахованих показників по банківській сукупності.

На основі розрахунків показників визначено експериментальним шляхом функції їх розподілу. Здійснена перевірка відповідність розподілу значень кожного показника та існуючих параметричних функцій розподілу – нормального, лог-нормального, F-розподілу, експоненціального, гамма-розподілу. В результаті дослідження для кожного показника були обрані функції розподілу, максимально наближені до фактичного графіку розподілу значень. Отримані графіки розподілу стали основою побудови функцій для кожного показника та визначення певної кількості балів кожному з них. Ці функції враховували ступінь концентрації значень показників у графіках розподілу, а також економічний зміст показника.

В роботі здійснена попередня рейтингова оцінка діяльності кожного комерційного банку шляхом згортки індивідуальних бальних значень показників на основі використання як адитивного, так і мультиплікативного способу. Це дозволило нівелювати недоліки, притаманні адитивній згортці, та зберегти масштаб показників, а також розробити шкалу оцінки попередньо створеного рейтингу і на її основі визначити остаточну рейтингову оцінку надійності та ефективності банків. Шкала оцінки побудована наступним чином:

розрахована остаточна рейтингова оцінка фінансового стану комерційних банків за допомогою програми STATISTICA 6.0;побудовано графік розподілу усіх рейтингових значень банківської системи (рис. 5).

Рис. 5. Гістограма щільності нормального розподілу досліджуваних банків, 2002 р.

На основі результатів розподілу значень інтегрального показника було розраховано літерні значення узагальнюючого рейтингу (табл. 2).

Розроблена авторська рейтингова система може використовуватись усіма учасниками банківської діяльності, зокрема рейтинговими агентствами, банківськими установами, інвесторами, акціонерами та іншими користувачами банківської інформації. Вона дає можливість зважено розміщувати свої вільні фінансові ресурси та забезпечувати збереження своїх вкладів.

Крім того, використання рейтингової системи, запропонованої автором, дозволяє оперативно реагувати на зміни в банківській сфері України та надавати інформацію щодо комплексної оцінки на основі офіційної звітності. Окремі складові авторської методики використовуються в практиці роботи аналітичного агентства “Банк Інформації, Досліджень і Технологій”.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі науково обґрунтовано теоретично-методологічні засади статистичного дослідження рейтингових систем комерційних банків, розроблено пропозиції щодо вдосконалення рейтингових методик оцінки банківської діяльності. Основні науково-практичні результати дисертації дозволяють зробити такі висновки:

Основні напрями рейтингового аналізу, такі як аналіз ефективності та надійності комерційних банків, а також внутрішні та зовнішні фактори, які мають безпосередній вплив на їхдіяльність, дозволяють комплексно оцінити фінансовий стан комерційних банків.

Оцінка сучасного стану використання рейтингів в банківській діяльності України та порівняльний аналіз міжнародних і вітчизняних рейтингових методик дозволили виявити їх переваги і недоліки, розробити концептуальну основу побудови статистичних рейтингових систем, запропонувати загальну схему здійснення даного процесу.

Рейтингові системи є незамінними не тільки при оцінці банку, але і при оцінці його клієнтів, зокрема їх кредитоспроможності. На сьогоднішній день використання кредитного скорингу в Україні постає в якості нагального питання. Проте, як свідчать результати дослідження, оцінка кредитоспроможності клієнта в Україні зараз проводиться на індивідуальній основі та на недостатньо повному рівні, що не дозволяє охарактеризувати її як об’єктивну та масову.

Одним з недоліків рейтингового процесу є недостатність інформаційної бази – недостатній обсяг первинної інформації, офіційних банківських звітів, на основі яких створюється система показників рейтингових методик. Для ліквідації цього недоліку проведено систематизацію та аналіз часткових та інтегральних показників, які характеризують стан надійності та ефективності діяльності банку. Розроблено перелік інформаційних джерел, що можуть використовуватись при формуванні кредитного скорингу, зокрема складові кредитної заявки позичальника – фізичної особи та складові кредитного звіту.

Доповнено класифікацію рейтингових систем оцінювання діяльності комерційних банків, яка була запропонована вітчизняними науковцями, трьома новими групувальними ознаками: спосіб згортки, форма подання та модель показника, що розширило можливості використання даної класифікації при побудові рейтингових систем оцінки діяльності комерційних банків.

Сформована система показників та побудована дискримінантна функція дозволили здійснити розподіл комерційних банків України на чотири групи, рейтинг ROA (прибутковості активів) яких враховував можливий вплив на діяльність банківської установи прихованих факторів. Використання методів дискримінантного аналізу для оцінки діяльності всієї сукупності комерційних банків України дозволило здійснити перевірку відповідності їх реального фінансового стану фінансовій звітності та розрахувати класифікаційні значення для нових створених банків.

Адаптовані апарат та процедури кластерного аналізу для розподілу генеральної сукупності банків України на порівняльні однорідні групи. Виконаний аналіз показників діяльності банку, що характеризують стан його надійності та ефективності, дозволив не тільки оцінити сучасну практику Національного банку України розподілу комерційних банків на групи, а й запропонувати принципово новий підхід до здійснення аналітичних процедур на основі даних офіційної звітності.

Запропонована авторська рейтингова система оцінки надійності та ефективності комерційних банків. Вона дозволяє здійснювати комплексну оцінку всієї сукупності банківських установ України для прийняття виважених управлінських рішень та розширення клієнтської бази банків.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Незнамова А.С. Кредитний скоринг: світовий досвід бальних рейтингових оцінок кредитоспроможності фізичних осіб // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. – 2002.- №10 – С. 73-77 – 0,3 д.а.

Незнамова А.С. Використання рейтингів надійності та ефективності банків // Регіональні перспективи. Науково-практичний журнал. – 2001. - №5-6 (18-19). – С. 147-149. – 0,2 д.а.

Незнамова А.С. Удосконалення формування рейтингових систем оцінки ефективності та надійності комерційних банків // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць – 2002. – Випуск 146. – С. 121-126. – 0,4 д.а.

Незнамова А.С. Переваги та недоліки рейтингових методик вивчення надійності та ефективності банківської діяльності // Банківська справа. – 2002. - № 2(44). – С. 63-69 - 0,6 д.а.

Незнамова А.С. Аналіз кредитоспроможності юридичних осіб на основі рейтингових систем // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. – 2002. - № 59. – С. 116-120. – 0,6 д.а.

Незнамова А.С. Методологічні основи побудови та використання рейтингових оцінок діяльності комерційних банків // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. – 2001. - №51 – С. 72-77. – 0,6 д.а.

В інших наукових виданнях:

Незнамова А., Куценко О. Перспективи вдосконалення статистичного вивчення банківської діяльності при переході на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку // Щорічник наукових праць. Проблеми статистики. – Січень 1999. – С. 138-141. (0,5 д.а., особисто автору належать пропозиції щодо вдосконалення вивчення банківської діяльності).

Галицька Е.В., Незнамова А.С., Висоцька. Л.М. Банківська статистика: Навчальний посібник. – К.: “Київський університет”, 2002. – 164 с. (1,8 д.а., особисто автором запропоновано використання доповненої класифікації рейтингових систем, розроблена система показників ефективності та надійності діяльності комерційних банків).

АНОТАЦІЯ

Незнамова А.С. Статистико-економічний аналіз рейтингових систем комерційних банків. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.01 – Статистика. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню рейтингових систем комерційних банків, вдосконаленню методик рейтингового оцінювання надійності та ефективності банківської діяльності, містить нові методологічні та практичні підходи до формування рейтингових методик.

В роботі аналізується становлення рейтингової справи в світі та в Україні, визначаються основні напрями використання рейтингових систем комерційних банків, а також практика міжнародних та українських рейтингових агентств.

Розроблено систему показників, що характеризують надійність та ефективність банківських установ, подано концептуальну основу побудови статистичних рейтингових систем оцінки банківської діяльності, обґрунтовано необхідність оцінки діяльності підприємств-позичальників та впровадження кредитних скорингів для оцінки фінансового стану фізичних осіб. Розглянуті можливості адаптації кластерного та дискримінантного аналізу до конкретних умов функціонування банківських установ та наявної інформаційної бази.

В дисертації запропонована авторська рейтингова система, яка дозволяє здійснювати комплексну оцінку стану надійності та ефективності діяльності по всій сукупності банківських установ України для прийняття виважених управлінських рішень та розширення клієнтської бази банків.

Ключові слова: рейтингові системи, рейтинговий аналіз, надійність та ефективність банківської діяльності, кредитний скоринг, інтегральний показник, багатофакторна класифікація, процедури кластерного аналізу, дискримінантний аналіз.

АННОТАЦИЯ

Незнамова А.С. Статистико-экономический анализ рейтинговых систем коммерческих банков. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.03.01 – Статистика. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченка, Киев, 2003.

Диссертация посвящена изучению рейтинговых систем коммерческих банков, усовершенствованию методик рейтингового оценивания надежности и эффективности банковской деятельности, содержит новые методологические и практические подходы к формированию рейтинговых методик.

В работе анализируется становление рейтингового дела в мире и в Украине, определяются основные направления использования рейтинговых систем коммерческих банков, а также практика международных и украинских рейтинговых агентств.

Установлено, что в Украине с помощью рейтингов осуществляется оценка надежности и эффективности банковских учреждений и оценка кредитоспособности юридических лиц. Особенностью использования рейтингов является то, что оценку кредитоспособности клиентов-ссудозаемщиков осуществляет непосредственно каждый отдельный коммерческий банк независимо друг от друга, в то время как оценке надежности и эффективности банковской деятельности уделяют большее внимание рейтинговые агентства.

Обоснована необходимость оценки деятельности предприятий-ссудозаемщиков, что позволит существенно понизить кредитный риск операций банка. Чтобы расширить кредитные услуги населению и увеличить объемы банковского кредитования предложено использование в банковской практике кредитных скорингов для оценки финансового состояния физических лиц.

Анализ зарубежных и отечественных моделей рейтинга надежности и эффективности позволил определить их преимущества и недостатки, и на этой основе разработать концептуальную основу построения статистических рейтинговых систем оценки банковской деятельности и сформировать общую систему осуществления этого процесса: определение задач построения рейтинговых систем, последовательность их разработки и выбор методов исследования, которые используются на каждом этапе.

В значительной степени усовершенствовать рейтинговые системы возможно, используя методы и приемы многофакторного анализа. На сегодняшний день производится группировка банков только по размеру их чистых совокупных активов, что не позволяет получить однородные группы банков. С помощью методов кластерного анализа сформированы однородные сравнительные группы, которые имеют высокую плотность группировки индивидуальных показателей с приблизительно одинаковыми надежностью и эффективностью.

В исследовании эффективности банковской деятельности с применением процедур дискриминантного анализа использован основной результирующий показатель прибыльности работы банка – рентабельность активов (ROA), который находится под влиянием большого количества факторов, в том числе таких, которые могут быть количественно оценены на основе данных баланса или отчета о прибыли и убытках.

Методы дискриминантного анализа, как показало исследование, - это такой инструмент, используя который можно не только создать более обоснованную классификацию коммерческих банков с точки зрения объединения их надежности и эффективности, но и оперативно обнаруживать органами банковского надзора несоответствие их отчетности их реальному финансовому состоянию.

В диссертации предложена авторская рейтинговая система, которая дает возможность проводить комплексную оценку состояния надежности и эффективности деятельности по всей совокупности банков Украины. Результатом построения системы стало присвоение индивидуальных обобщающих рейтингов каждому банку на основе статистического анализа показателей финансового состояния банков. Использование функций распределения, комбинации адитивного и мультипликативного агрегирования позволило сформировать рейтинг, использование которого поможет оперативно реагировать на изменения в банковской сфере Украины и предоставлять информацию о комплексной оценке на основе официальной отчетности для принятия обоснованных управленческих решений и расширения клиентской базы банков.

Ключевые слова: рейтинговые системы, рейтинговый анализ, система коммерческих банков, надежность и эффективность банковской деятельности, кредитный скоринг, интегральный показатель, многофакторная классификация, процедуры кластерного анализа, дискриминантный анализ.

ANNOTATION

Neznamova A.S. Statistical and Economic Analysis of Commercial Banks’ Rating Systems. – Manuscript.

Dissertation paper to solicit for Candidate Decree in Economics, specialization 08.03.01 – Statistics. – Kyiv National Taras Shevchenko University, Kyiv, 2003.

The paper discusses statistical rating systems employed by commercial banks to study both banks themselves and their counterparts.

The paper analyses how rating profession developed in the world and in Ukraine. It depicts the main targets of bank rating systems – soundness and effectiveness of banking, as well as the practice of international, Russian and Ukrainian rating agencies.

The author concentrated on providing an underlying systemic approach to the indicators of soundness and effectiveness in banking. She also completed a statistical and comparative analysis of domestic and foreign rating methodologies and has established the framework (methodology) for