УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ
ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
НОВІЦЬКИЙ Костянтин Мирославович
УДК 619:615:616.992:543-414:636.4.
ефективність АДСОРБЕНТІВ при Т-2 токсикозі СВИНЕЙ
16.00.04–ветеринарна фармакологія та токсикологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук
Харків–2003
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України
Науковий керівник
доктор ветеринарних наук, професор, академік УААН
Хмельницький Григорій Олександрович
Національний аграрний університет, завідувач кафедри фармакології та токсикології
Офіційні опоненти:
доктор ветеринарних наук, професор Канюка Олександр Іванович, Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, професор кафедри фармакології та токсикології факультету ветеринарної медицини
кандидат ветеринарних наук Корзуненко Ольга Федотівна, Інститут ветеринарної медицини УААН, провідний науковий співробітник лабораторії мікотоксикології
Провідна установа Білоцерківський Дежавний арарний університет, кафедра мікробіології та токсикології, Міністерство аграрної політики України, м.Біла Церква
Захист відбудеться “16” вересня 2003 р. о 9 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 64. 359.01 в Інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, м. Харків, вул. Пушкінська, 83
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, м. Харків, вул. Пушкінська, 83
Автореферат розісланий “17” липня 2003 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
доктор ветеринарних наук БАБКІН А. Ф.
загальна характеристика роботи
Актуальність теми. На території України досить часто зернові корми уражуються грибами роду Fusarium, одним із метаболітів яких є Т-2 токсин [Зоценко В., 1998, Котик А.,1998, Рухляда В.,1998]. Фузаріоз злакових особливо поширений в зонах Лісостепу і Полісся (Харківська, Полтавська, Київська, Вінницька, Чернівецька, Рівненська, Волинська області). Видовий склад грибів представлений в основному видами F. graminearum, F. avenaceum, F. sporotrichiella var. poae [Кислых А., 2000]. Як наслідок поширення фузаріозу зернових є часті випадки отруєнь тварин Т-2 токсином. Котик А. М. з співробітниками протягом 25 років спостерігали випадки Т-2 токсикозу птиці в господарствах України, які супроводжувались масовою загибеллю (10-90 %) і втратою продуктивності [Котик А., 1997].
Біологічна дія Т-2 токсину на живий організм обумовлена порушенням синтезу білку та нуклеїнових кислот [Pace J., 1988, Бирюков А., 1989 Khachatourians G., 1991]. Пригнічення процесу синтезу ДНК і РНК є вторинним ефектом, внаслідок блокування синтезу білку в клітині на етапі ініціації трансляції білку [Ueno Y., 1983].
Органами-мішенями для Т-2 токсину є кістковий мозок, селезінка, вилочкова залоза, лімфоїдна тканина, а у птиці - фабрицієва сумка [Кравченко Л., 1983]. Вражаючи ці органи, токсин в першу чергу порушує захисні сили організму, роблячи організм беззахисним перед дією хвороботворних агентів [Nenanic A., 1989, Ображей А. Ф., 1997]
Структура молекули Т-2 токсину стійка до дії фізичних та хімічних факторів і не руйнується при грануляції, консервації і інших операціях, які використовуються у кормовиробництві [Хмелевский Б. Н., 1985].
Відомі на сьогоднішній день заходи боротьби при мікотоксикозах характеризуються низькою ефективністю, складністю виконання та високою вартістю [Саркисов А. Х., 1987, Котик А. М.,1998], що стримує їх широке використання в практиці ветеринарної медицини.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідних робіт кафедри фармакології та токсикології по темі: "Теоретично обґрунтувати застосування антидотів, методів прискореної діагностики та надійної профілактики мікотоксикозів тварин", номер державної реєстрації 0198 U 004091. Автором дисертації виконувалась робота в напрямку зниження негативної дії Т-2 токсину за допомогою адсорбентів.
Мета та завдання досліджень. Метою роботи було знизити токсичність кормів, контамінованих Т-2 токсином, на організм свиней за рахунок використання адсорбентів. Для її досягнення були поставлені такі завдання:
·
Об’єкт дослідження: Адсорбенти, уражені фузаріями корми, поросята, супоросні свиноматки та їх приплід.
Предмет дослідження: Гематологічні та біохімічні показники крові свиней при гострому та хронічному Т-2 токсикозах, лікувально профілактична ефективність адсорбентів.
Методи досліджень. Для дослідження поглинальних властивостей сорбентів використовували адсорбенти діаметром часток 0,5-0,25 мм: цеоліт натуральний та модифікований, палигорскіт модифікований, сапоніт натуральний і модифікований, антрацит неактивований, кісточкове активоване вугілля (КАВ) катіоніт та аніоніт, березове активоване вугілля марки-А (БАВ-А) та медичний препарат білосорб. Кристалічний Т-2 токсин, вироблений в Інституті птахівництва УААН проф. Котиком А. М., з якого готували маточний 5%-ий водно-етанольний розчин з концентрацією Т-2 токсину 0,3 мг/мл. В процесі експерименту з нього готували розчини необхідної концентрації. Поглинальну здатність адсорбентів досліджували за Kipling [1989]. Кількість Т-2 токсину визначали згідно методичних вказівок з біоавтографічною детекцією за допомогою тест-культури Candida pseudotropicalis 44 пк, люб’язно наданою професором Котиком А. М (Інститут птахівництва УААН).
В крові тварин визначали кількість еритроцитів, лейкоцитів пробірочним методом з підрахунком в камері Горяєва [1991], гематокритну величину мікрометодом за Тодоровим [1968], концентрацію гемоглобіну гемоглобінціанідним методом [1987], вираховували індекси еритроцитів: середній вміст гемоглобіну в еритроциті, середню концентрацію гемоглобіну в еритроциті, середній об’єм еритроциту. У плазмі крові визначали концентрацію загального білку біуретовим методом та його фракцій турбодиметричним методом [1996], глюкози ферментативним методом з колориметричним завершенням [1999], сечовини уреазним методом [1987], креатиніну в реакції Яффе [2000], піровиноградної кислоти методом Умбрайта в модифікації Бабаскіна [1976], загального кальцію по кольоровій реакції з крезолфталеїнкомплексоном [2000], фосфору з ванадат-молібденовим реактивом (по Пулсу в модифікації В. Ф. Коромислова і Л. А. Кудрявцевої) [1999], магнію по кольоровій реакції з титановим жовтим (по Кункелю, Пірсону, Швейгерту в модифікації І. В. Петрухіна) [1991] та активність ферментів: аспартатамінотрансферази і аланінамінотрансферази кінетично, згідно рекомендацій Міжнародної федерації клінічної хімії, гама-глутамілтрансферази оптимізованим стандарт-методом німецького товариства клінічної хімії, лужної фосфатази кінетичним методом по Persijn i van der Silk, рекомендованим Міжнародною федерацією клінічної хімії [1987].
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше одержано результати сорбційної ємності та ефективності по відношенню до Т-2 токсину адсорбентів - цеоліту натурального та модифікованого, палигорскіту модифікованого, сапоніту натурального і модифікованого, антрациту неактивованого, кісточкового активованого вугілля (КАВ) катіоніту та аніоніту, березового активованого вугілля марки А (БАВ-А) та препарату білосорб. Виявлено ефективність березового активованого вугілля марки А при експериментальному гострому і хронічному Т-2 токсикозі свиней.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційної роботи увійшли до складу „Методичних рекомендацій з діагностики, лікування та профілактики Т-2 токсикозу свиней”, затверджених Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України.
Особистий внесок здобувача: Автором проведено огляд літератури за темою дисертації, експериментальні дослідження, статистичну обробку та аналіз отриманих результатів, формулювання наукових положень та висновків.
Апробація результатів дисертації. Матеріали наукових досліджень доповідались та обговорювались на наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів факультету ветери-нарної медицини Національного аграрного університету за 1999, 2000 та 2001 роки.
Публікації. Основні положення дисертації викладено у 7 наукових працях, в тому числі у 5 статтях, що опубліковані у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.
Структура дисертації. Дисертація викладена на 136 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 27 таблицями, 16 рисунками і включає вступ, огляд літератури, результати власних досліджень, їх аналіз та узагальнення, висновки, список використаних літературних джерел із 277 назв, в тому числі 153 іноземних.
Матеріали і методи дослідження
Гостру форму отруєння Т-2 токсином викликали у 5 поросят великої білої породи масою тіла 13,5-15,5 кг методом груп-періодів. Тварини одержували корми згідно раціону, до складу якого входили комбікорм К55-10/44УКР—501.78К та зелена маса; водопій необмежений. У першому періоді одноразово задавали всередину в 5-% водно-етанольному розчині Т-2 токсин з розрахунку 2 мг/кг маси тіла. Через 3, 6, 12, 24, 48, 72, 96, 120 годин у тварин відбирали кров, яку стабілізували гепарином, для біохімічних та гематологічних досліджень. У другому періоді в раціон тварин додатково вводили БАВ-А по 250 мг/кг маси тіла 2 рази на день протягом трьох днів.
Хронічну форму отруєння відтворили на 5 підсвинках масою тіла 20-25 кг. У раціон тварин входили комбікорм К55-10/44УКР—501.78К, кормовий буряк; водопій вволю. Протягом 48 днів підсвинкам внутрішньо вводили Т-2 токсин у 5-% водно-етанольному розчині в дозі 0,2 мг/кг. Починаючи з 24 дня і до кінця досліду до раціону тварин включили БАВ-А в дозі 25 мг/кг. На 3, 6, 12, 24, 27, 30, 36, 48 день у тварин брали кров з венозного синусу орбіти ока для біохімічних та гематологічних досліджень.
Виробничий дослід проводили на 20 супоросних свиноматках віком старше 2 років масою тіла 160-200 кг, з яких сформували 2 групи по 10 голів у кожній та на 204 отриманих від них поросятах. Одна група служила контролем і одержувала корми за звичайним раціоном. Тваринам другої групи за 2 тижні до опоросу ввели до раціону березове активоване вугілля марки А в розрахунку 3 % від сухої речовини корму. Починаючи з другої неділі життя БАВ-А давали також і поросятам. Дослід тривав до 40-го дня життя поросят. При цьому враховували кількість народжених поросят, їх розвиток, збереженість гнізда, захворюваність, масу тіла на кінець досліду.
Виділення грибів з кормів та визначення їх видового складу проводили за участю проф. Харченко С. М. та Башти О. В. Гриби-епіфіти вилучали методом прямої інокуляції зерна на чотири агаризовані диференційно-діагностичні поживні середовища: Чапека, сусло-агар (7° за Балінгом), Сабуро, Громико, а також методом накопичення гіфоміцетів у вологих камерах при температурі 28°С [1982].
Дослідження токсичності кормів та вилучених з них грибів проводили методом проби на депельованій шкірі кролика за Ятелем (ДОСТ 13496.7-87).
Кількісне визначення токсину в досліджуваних субстратах проводили згідно методичних вказівок з визначення Т-2 токсину в зерні і комбікормах, затверджених ГУВ МСГ СРСР від 26 травня 1987 року. Чутливість методу 50 мкг токсину на кг корму.
Результати досліджень
Поглинальна здатність адсорбентів до Т-2 токсину
Сорбційна ефективність мінеральних і вугільних адсорбентів. В таблиці 1 наведені дані поглинальної ефективності адсорбентів по відношенню до Т-2 токсину. Сорбційна ефективність БАВ-А, КАВ аніоніту та білосорбу при концентрації Т-2 токсину в розчині 1,5 мкг/мл становила 100 %. З мінеральних сорбентів найбільш ефективним виявився цеоліт модифікований (13,33%).
Таблиця 1
Поглинальна ефективність сорбентів
Адсорбенти | Вага, мг | Концентрація Т-2 токсину, мкг/мл | Адсорбція,
мкг/мг | Ефективність, %
до інкубації | після інкубації
Палигорскіт модифікований | 50 | 1,5 | 1,4 | 0,01 | 6,67
Сапоніт натуральний | 50 | 1,5 | 1,4 | 0,01 | 6,67
Цеоліт модифікований | 50 | 1,5 | 1,3 | 0,02 | 13,33
Цеоліт натуральний | 50 | 1,5 | 1,5 | 0 | 0,00
Антрацит неактивований | 50 | 1,5 | 0,8 | 0,07 | 46,67
КАВ аніоніт | 50 | 1,5 | 0 | 0,15 | 100,00
КАВ катіоніт | 50 | 1,5 | 0,35 | 0,115 | 76,67
БАВ-А | 50 | 1,5 | 0 | 0,15 | 100,00
Білосорб | 50 | 1,5 | 0 | 0,15 | 100,00
Для підтвердження одержаних результатів провели дослідження на білих мишах. Внутрішньошлункове введення Т-2 токсину білим мишам викликало загибель всіх мишей протягом перших 24 годин.
Попередня інкубація розчину Т-2 токсину з цеолітом модифікованим не сприяла зменшенню смертності, однак термін загибелі тварин значно розтягувався у часі. Інкубація розчину з березовим активованим вугіллям дозволила попередити летальність серед тварин третьої групи.
Сорбційна ємність вугільних адсорбентів. В результаті проведених експериментів (рис. 1) встановлено, що для антрациту неактивованого характерний невисокий рівень поглинальної здатності.
Рис. 1. Порівняльна характеристика сорбційної ємності сорбентів:
С0- концентрація Т-2 токсину в розчині до інкубації, мкг/мл;
А- адсорбція Т-2 токсину сорбентом, мкг/мг.
При концентрації Т-2 токсину в розчині 100 мкг/мл його адсорбційна ємність майже повністю вичерпується і складає 1,6 мкг/мг, в той час як у березового активованого вугілля цей показник при заданих умовах знаходиться на рівні 8 мкг/мг, що в 5 разів більше.
Гострий експериментальний Т-2 токсикоз свиней
Клініко-гематологічні зміни. Однократне внутрішньошлункове введення Т-2 токсину в дозі 2 мг/кг викликає гострий Т-2 токсикоз поросят, який характеризується блювотою, пригніченням, анорексією. Частота серцевих скорочень на 3 годину після дачі токсину вірогідно збільшувалась на 25% і залишалась на підвищених значеннях протягом наступних 48 годин. Паралельно підвищувалась і частота дихання. Максимальне прискорення спостерігали на 12 годину отруєння (у 2,55 рази).
Гематологічні зміни (таблиця 2) характеризувались вірогідним підвищенням кількості еритроцитів на 3 та 24 години досліду на 15,31 та 25,24 % відповідно. Паралельно з цим підвищувалась гематокритна величина.
Таблиця 2
Вплив Т-2 токсину на гематологічні показники при гострому отруєнні
Mm, n=5
Показники | Час досліду, години
Контроль | 3 | 6 | 12 | 24 | 48 | 72 | 96 | 120
Еритроцити, млн/мкл | 7,25
0,23 | 8,36
0,26* | 7,89
0,40 | 7,83
0,40 | 9,08
0,20** | 7,34
0,08 | 7,13
0,28 | 7,98
0,34 | 7,05
0,33
Лейкоцити, тис/мкл | 14,68
0,67 | 23,01
1,81** | 27,12
2,45** | 24,31
2,36** | 20,63
1,49** | 15,96
0,94 | 16,35
1,60 | 15,02
1,41 | 15,86
1,46
Гемоглобін, г/л | 110,62
4,66 | 115,98
1,92 | 118,69
2,80 | 114,66
6,17 | 114,38
4,26 | 102,02
1,79 | 107,64
2,67 | 99,75
2,51 | 104,69
1,80
Гематокрит, % | 42,00
0,84 | 45,00
0,71* | 45,20
0,58* | 47,00
1,30* | 42,20
1,16 | 41,00
1,64 | 40,40
1,21 | 42,20
1,88 | 40,60
0,93
Середній вміст гемоглобіну в еритроциті, пг | 15,28
0,48 | 13,94
0,59 | 15,15
0,53 | 14,72
0,81 | 12,62
0,52** | 13,90
0,17* | 15,22
0,85 | 12,62
0,77* | 14,98
0,72
Середня концентрація гемоглобіну в еритроциті, % | 26,30
0,64 | 25,78
0,33 | 26,25
0,35 | 24,37
0,90 | 27,09
0,49 | 24,99
0,68 | 26,67
0,36 | 23,74
0,69* | 25,84
0,76
Середній об’єм еритроциту, мкм3 | 58,10
1,39 | 54,04
1,83 | 57,83
2,68 | 60,34
1,97 | 46,63
1,93** | 55,82
1,80 | 57,06
3,10 | 53,34
3,45 | 58,10
2,99
*-р<0,05, **-p<0,01
На 24 годину спостерігали зменшення середнього об’єму еритроцитів в 1,25 рази, а на 96 годину середньої концентрації гемоглобіну в еритроциті на 9,3 %.
Зміни кількості лейкоцитів мали подібний характер. Спочатку відбувалось різке збільшення їх кількості, яке досягло максимальної позначки на 6 годину отруєння (в 1,85 рази), з подальшим зменшенням до контрольних значень.
Біохімічні зміни крові. Стан білкового обміну характеризувався вірогідним підвищенням концентрації загального білку на 24 годину отруєння (на 13,59%), за рахунок підвищення концентрації альфа-глобулінів на 33,91% і гама-глобулінів на 25,27%.
Значно зниженою до кінця досліду була концентрація бета-глобулінів (на 56,27%).
Спостерігали тенденцію до зниження коефіцієнту співвідношення альбумінів до альфа-глобулінів (А/а-глобулінів), яка на кінець досліду набувала вірогідних значень (знижена в 1,5 рази).
Рівень сечовини в крові поросят після введення Т-2 токсину підвищувався, досягаючи максимальної позначки на 6 годину отруєння (9,28 ммоль/л). На кінець дослідного періоду концентрація сечовини не мала вірогідних відхилень від контрольних значень.
Концентрація креатиніну в крові дослідних тварин вірогідно зменшувалась.
Активність досліджуваних ферментів плазми крові тварин характеризувалась стабільністю, за винятком аспартатамінотрансферази, активність якої через 3 години після початку досліду підвищувалась у 2,42 рази, а на 5 день досліду - на 76,22 %. Паралельно із зміною активності аспартатамінотрансферази відмічали збільшення коефіцієнту де Рітіса, пік якого припадав на 12 годину досліду (на 330,16%).
Дія Т-2 токсину на вуглеводний обмін, таблиця 3, проявлялась підвищенням концентрації глюкози на 12 годину отруєння у 1,27 рази з подальшим зниженням її рівня в крові до мінімальної позначки через 96 годин після дачі токсину (3,95 ммоль/л). Разом з цим спостерігали підвищення концентрації піровиноградної кислоти через 3 години на 21,82 % та через 24 години на 23,45 %.
Таблиця 3
Вплив Т-2 токсину на вуглеводний та мінеральний обмін при гострому токсикозі
Глюкоза, ммоль/л | 5,82
0,42 | 5,63
0,23 | 5,50
0,47 | 7,37
0,41* | 6,06
0,34 | 5,40
0,38 | 4,63
0,37 | 3,95
0,56* | 5,36
0,58
Піруват, мкмоль/л | 614
42,26 | 748
11,58* | 502
41,76 | 618
41,52 | 758
40,91* | 706
66,53 | 494
30,43 | 712
54,99 | 556
50,26
Кальцій, ммоль/л | 2,43
0,10 | 1,54
0,09** | 1,63
0,07** | 1,93
0,15* | 1,96
0,16* | 2,12
0,14 | 1,57
0,12** | 1,82
0,12** | 2,22
0,13
Фосфор, ммоль/л | 2,79
0,11 | 3,26
0,30 | 6,08
0,30** | 6,63
0,38** | 6,42
0,46** | 5,84
0,18** | 3,39
0,06** | 4,67
0,32** | 5,74
0,41**
Магній, ммоль/л | 1,08
0,03 | 1,11
0,06 | 1,18
0,03 | 1,17
0,07 | 1,20
0,07 | 1,10
0,07 | 1,26
0,08 | 1,15
0,07 | 1,17
0,04
Вплив Т-2 токсину на показники мінерального обміну характеризувався вірогідним зниженням рівня загального кальцію в плазмі крові дослідних поросят та підвищенням рівня фосфору.
Концентрація магнію не зазнавала вірогідних відхилень.
Ефективність застосування березового активованого вугілля при гострому Т-2 токсикозі свиней
Клініко-гематологічні зміни. Уведення в раціон дослідних тварин БАВ-А дозволило пом’якшити негативну дію Т-2 токсину на їх організм, що проявилось пізнішим часом появи блювоти та скороченням її тривалості у 2 рази, швидшою появою апетиту та нормалізацією загального стану поросят
При цьому відмічали прискорення частоти серцевих скорочень в перші 24 години отруєння. Максимальне прискорення спостерігали через 6 годин після початку досліду (на 25,37%). Паралельно збільшувалась частота дихання, хоч максимальної позначки вона досягла на 12 годину отруєння (253,77%).
Вірогідних відхилень у кількості еритроцитів, концентрації гемоглобіну, середнього вмісту гемоглобіну в еритроциті не спостерігали. На 24 годину досліду, як видно з таблиці 4, відмічалось зниження гематокриту на 9 % з одночасним зменшенням середнього об’єму еритроцитів на 15,3 % та підвищенням середньої концентрації гемоглобіну в еритроциті на 11,56 %.
Таблиця 4
Вплив БАВ-А на гематологічні показники при гострому Т-2 токсикозі
0,23 | 7,75
0,17 | 7,89
0,28 | 7,76
0,17 | 7,81
0,36 | 7,63
0,35 | 7,07
0,29 | 7,10
0,24 | 6,96
0,39
0,67 | 23,20
2,06** | 25,31
1,94** | 21,77
2,09** | 20,71
1,30** | 13,70
1,15 | 16,18
1,59 | 16,44
1,02 | 15,24
0,79
4,66 | 117,02
1,66 | 115,85
2,27 | 113,20
2,96 | 112,02
2,43 | 109,15
1,46 | 105,76
2,08 | 104,44
1,4 | 103,33
2,93
0,84 | 42,80
0,58 | 42,00
0,45 | 41,80
0,58 | 38,20
0,66** | 39,60
0,87 | 43,00
2,41 | 39,80
0,86 | 39,60
0,68
0,48 | 15,12
0,26 | 14,79
0,77 | 14,61
0,49 | 14,46
0,74 | 14,44
0,75 | 15,05
0,68 | 14,77
0,46 | 14,96
0,64 | 27,35
0,29 | 27,60
0,64 | 27,10
0,79 | 29,34
0,58** | 27,61
0,70 | 24,94
1,61 | 26,31
0,88 | 26,16
1,11
1,39 | 55,29
0,67 | 53,50
1,76 | 53,93
1,27 | 49,21
1,70** | 52,44
3,12 | 61,36
4,77 | 56,49
3,04 | 57,80
4,16
Крім того, перші 24 години отруєння характеризувались вірогідним підвищенням кількості лейкоцитів, пік якого припадав на 6 годину отруєння (172,41 %)
Біохімічні зміни крові. За введення сорбенту БАВ-А рівень загального білку підвищувався через 3 години після початку досліду на 18,06% за рахунок альфа-глобулінів на 21,36% та бета-глобулінів на 61,36%. Вірогідних змін білкових коефіцієнтів не виявлено.
Зміни інших показників азотистого обміну характеризувались зниженням концентрації сечовини на 21,21%. Вірогідних відхилень в концентрації креатиніну не відмічали.
Вплив Т-2 токсину на активність ферментів характеризувався вірогідним підвищенням активності аспартатамінотрансферази у перші 24 години та на 3 добу досліду. Максимальне підвищення активності відмічали на 6 годину отруєння (у 1,88 рази). На 24 годину виявили зниження активності аспартатамінотрансферази, яке на 48 годину було вірогідно нижчим порівняно з контролем на 54,32 %. Паралельно із зниженням активності аспартатамінотрансферази на 48 годину спостерігали зниження активності аланінамінотрансферази та гамаглутамілтрансферази.
Стан вуглеводного обміну (табл. 5) характеризувався відсутністю вірогідних змін рівня глюкози та зниженням концентрації піровиноградної кислоти протягом усього дослідного періоду. На кінець досліду її концентрація була на 48,21 % нижчою, порівняно з контролем.
Таблиця 5
Вплив БАВ-А на вуглеводний та мінеральний обмін при гострому Т-2 токсикозі поросят
0,42 | 6,66
0,44 | 6,90
0,78 | 6,71
0,44 | 5,42
0,21 | 5,78
0,63 | 5,89
0,38 | 4,96
0,39 | 4,77
0,18
42,26 | 526
31,87 | 396
53,91* | 320
24,49** | 470
37,28* | 428
25,38** | 344
50,16** | 496
67,42 | 318
60,86**
0,10 | 2,19
0,06 | 2,06
0,11* | 2,27
0,11 | 2,88
0,06* | 2,93
0,15* | 2,15
0,14 | 2,45
0,02 | 2,54
0,06
0,11 | 3,51
0,27* | 3,88
0,24** | 4,33
0,41* | 2,97
0,07 | 2,85
0,09 | 3,23
0,13* | 4,06
0,23** | 3,16
0,04*
0,03 | 1,00
0,04 | 0,85
0,04** | 0,88
0,03** | 1,05
0,04 | 1,05
0,03 | 0,81
0,03** | 1,11
0,03 | 1,10
Вплив адсорбенту на показники мінерального обміну (табл. 5) при гострому отруєнні Т-2 токсином проявився зниженням концентрації кальцію на 6 годину досліду на 15,23% з послідуючим її підвищенням на 24 та 48 добу на 18,52 та 20, 58% відповідно.
Концентрація фосфору також підвищувалась. Максимальне підвищення рівня фосфору спостерігалась на 12 годину (на 55,2%).
Концентрація магнію у плазмі крові зазнала протилежних змін. На 6 годину концентрація магнію знизилась на 21,3% і залишалась на такому рівні протягом наступних 6 годин.
Хронічне отруєння поросят Т-2 токсином та вплив БАВ-А на його перебіг
Клініко-гематологічні зміни. Тривале введення Т-2 токсину в низьких дозах не викликало виражених клінічних симптомів отруєння. До 24 дня у тварин відмічали підвищену збудливість, незначне зниження апетиту, посилення дефекації з появою розріджених кашкоподібної консистенції сіруватого кольору фекалій. Шкіра втрачала блиск, ставала тусклою.
Гематологічні зміни при цьому характеризувались підвищенням кількості еритроцитів і концентрації гемоглобіну, які досягали максимуму через 6 днів після початку досліду на 31,8 і 10,9% відповідно з подальшим їх зниженням до 27–30 дня.
Таблиця 6
Вплив БАВ-А на гематологічні показники при хронічному Т-2 токсикозі
Еритроцити,млн/мкл | 5,28
±0,27 | 6,36
±0,23* | 6,96
±0,37** | 6,76
±0,17** | 6,39
±0,11** | 6,19
±0,18* | 5,48
±0,19++ | 6,58
±0,21** | 6,04
±0,40
Лейкоцити, тис/мкл | 22,02
±0,92 | 20,88
±1,11 | 21,92
±0,62 | 22,95
±2,18 | 17,64
±1,17* | 16,88
±0,18** | 15,02
±1,13** | 18,35
±0,97* | 19,77
1,95
Гемоглобін, г/л | 90,60
±2,32 | 98,40
±2,86 | 100,46
±2,59* | 92,59
±1,13 | 88,98
±0,59 | 86,63
±3,53 | 87,51
±2,66 | 89,57
+2,83 | 93,84
±4,73
Гематокрит, % | 32
±1,70 | 33
±0,89 | 34,4
±1,29 | 30,4
±0,60 | 30
±1,73 | 32,2
±1,32 | 30,6
±1,29 | 33,2
±1,53 | 33,2
±1,16
Середній вміст гемоглобіну в еритроциті, пг | 17,32
±0,92 | 15,50
±0,38 | 14,62
±0,96 | 13,75
±0,46* | 13,94
±0,28* | 14,00
±0,35* | 16,06
±0,77+ | 13,63
±0,36** | 15,72
±1,04
Середня концентрація гемоглобіну в еритроциті, % | 28,56
±1,30 | 29,85
±0,79 | 29,30
±0,87 | 30,50
±0,68 | 30,09
±1,88 | 26,91
±0,26 | 28,67
±0,53 | 27,10
±0,93 | 28,33
±1,47
Середній об’єм еритроциту, мкм3 | 60,63
±1,54 | 52,17
±2,38* | 50,18
±4,00* | 45,07
±1,09** | 47,03
±2,91** | 52,04
±1,36** | 56,04
±2,60+ | 50,52
±2,11* | 55,68
±3,50
*-р<0,05, **-p<0,01 – вірогідність до контролю
+-р<0,05, ++-p<0,01 – вірогідність до 24 дня досліду
Однак підвищення цих показників супроводжувалось зменшенням середнього об’єму еритроциту і вмісту гемоглобіну в еритроциті.
Зі сторони білої крові спостерігали зменшення кількості лейкоцитів, максимум якого припадав на 30 день.
Введення в раціон тварин БАВ-А проявилось покращенням загального стану, шкіра тварин набула білого кольору з блискучим відтінком. Через 3 дні після дачі сорбенту збільшився середній об’єм еритроцитів. Подібні зміни спостерігались і в середньому вмісті гемоглобіну в еритроциті. Відновлювалась до контрольних значень також концентрація гемоглобіну в крові та намічалась тенденція до нормалізації кількості еритроцитів і лейкоцитів.
Біохімічні зміни крові. Біохімічні зміни характеризувались вірогідним підвищенням на 12 день вмісту загального білку, в основному за рахунок глобулінової фракції. Найбільш різко (в 2 рази) при цьому збільшилась концентрація альфа-глобулінів. В подальшому концентрація усіх глобулінів зменшилась і досягла мінімальної позначки на 24 день для альфа- і бета-глобулінів та на 30 – для гама-глобулінів.
Із інших досліджуваних показників білкового обміну слід відмітити підвищення концентрації сечовини в перший період досліду, яке на 27 день мало вірогідний характер (на 31,25 %). Концентрація креатиніну протягом усього дослідного періоду не мала вірогідних змін.
Рис. 2. Вплив БАВ-А на концентрацію піровиноградної кислоти в крові при хронічному Т-2 токсикозі поросят
Зміни білкового обміну при введенні в раціон дослідних тварин сорбенту характеризувались вірогідним підвищенням рівня альфа-глобулінів на 36 день на 66,63% порівняно з контролем і в 2,1 рази порівняно з 24 днем досліду. А на кінець досліду їх концентрація не мала вірогідних відхилень. Концентрація альбуміну на 48 день досліду зросла в порівнянні з 36 на 7%. Вірогідно вищою порівняно із 24 днем досліду на 48 день була і концентрація бета-глобулінів (на 51,12%). Рівень гама-глобулінів на кінець досліду залишився на вірогідно нижчому рівні, хоча в порівнянні з 30 днем досліду їх концентрація зросла на 21,8 %.
Введення в раціон тварин адсорбенту дозволило знизити рівень сечовини у плазмі крові до контрольних значень на 6 день після початку його згодовування.
Тривале згодовування свиням низьких доз Т-2 токсину спричиняло зниження активності гамаглутамілтрансферази та аспартатамінотрансферази.
За рахунок різкого зниження активності аспартатамінотрансферази відмічали і значне зниження коефіцієнту де Рітіса на 6 день на 72,46 %, яке мало вірогідний характер і на 27 день досліду (на 62,32 %).
Зміни вуглеводного обміну проявилисьзначним підвищенням на 24—27 день рівня піровиноградної кислоти (рис. 2) (на 90, 48 та 92,52% відповідно). Введення березового активованого вугілля сприяло зниженню її концентрації до контрольних значень. Рівень глюкози протягом усього дослідного періоду не зазнав вірогідних відхилень.
Суттєвий вплив на 24—30 день досліду мав Т-2 токсин на мінеральний обмін. Зокрема, відмічали зниження концентрації кальцію на 24 день досліду на 11,71% та на 30 день на 15,6% (таблиця 7). Рівень фосфору зріс в той же період на 41,67 та на 56,02% відповідно. На 27 день спостерігали вірогідне підвищення концентрації магнію на 29%.
Застосування БАВ-А дозволило нормалізувати викликані Т-2 токсином зміни мінерального обміну, що проявилось поверненням до контрольних значень досліджуваних показників на 30—36 день досліду.
Таблиця 7
Зміни показників мінерального обміну при хронічному отруєнні Т-2 токсином за введення БАВ-А
Кальцій, ммоль/л | 2,39
±0,08 | 2,66
±0,17 | 2,26
±0,04 | 2,38
±0,05 | 2,11
±0,06* | 2,22
±0,07 | 2,03
±0,02** | 2,19
±0,07 | 2,12
±0,09
Фосфор, ммоль/л | 2,16
±0,06 | 2,03
±0,09 | 1,96
±0,10 | 2,24
±0,10 | 3,06
±0,17** | 2,59
±0,05**+ | 3,37
±0,28** | 2,84
±0,24* | 2,49
±0,17+
Магній, ммоль/л | 1,00
±0,10 | 1,09
±0,10 | 1,26
±0,09 | 1,21
±0,12 | 1,23
±0,15 | 1,29
±0,07* | 0,99
±0,06 | 1,02
±0,02 | 1,02
±0,01
Результати виробничого застосування БАВ-А
При міколого-токсикологічному аналізі кормів встановлено, що зерно пшениці і кукурудзи уражене в основному грибами роду Fusarium (81% і 52% епіфітної та 94 і 90% ендофітної мікофлори відповідно). Зерно ячменю було уражене переважно грибами роду Aspergillus Michel. Серед грибів роду Fusarium частіше всього зустрічався F. culmorum (W. G. Sm.) Sacc, який здатний продукувати Т-2 токсин.
За результатами дермонекротичної проби на депельованій шкірі кролика встановили, що екстракт зерна пшениці та кукурудзи був слаботоксичним. Екстракт зерна ячменю не викликав дерматонекротичної реакції.
За результатами кількісного визначення Т-2 токсину в зерні (табл. 8) встановлено, що найбільшу кількість токсину містило зерно пшениці.
Таблиця 8
Вміст Т-2 токсину в досліджуваних зразках зерна
Вид корму | Вміст Т-2 токсину, мкг/кг
Пшениця | 91,8
Ячмінь | 28,3
Кукурудза | 42,5
Згодовування уражених кормів свиноматкам не викликало появи у них клінічних ознак отруєння, народження мертвих чи з аномаліями поросят. Однак наявність токсичного корму впливала на продуктивність та здоров’я поросят. Середньодобові прирости маси тіла поросят контрольної групи (табл. 9) були вірогідно меншими на 14,29%. Це в свою чергу призвело до недоодержання 105,15 кг маси тіла в цілому по групі. Крім того, в контрольній групі серед поросят однієї з свиноматок спостерігали діарею.
Таблиця 9
Характеристика продуктивності основних свиноматок та поросят великої білої породи при застосуванні БАВ-А в розрахунку 3 % від сухої маси корму
Показники | Контроль | Дослід
Кількість свиноматок, гол. | 10 | 10
Кількість поросят від свиноматки, гол. | 10,3±0,37 | 10,1±0,53
Вік поросят, дні | 39,7±0,75 | 39,9±0,66
Жива маса тіла одного поросяти, кг | 7,22±0,28 | 8,40±0,31*
Загальна маса усіх поросят, кг | 743,25 | 848,4
Приріст, кг/добу | 0,18±0,01 | 0,21±0,01**
Вартість приросту, грн. | 11148,8 | 12726
Затрати, грн. | 790,88
Ефективність, грн. | 786,4
Використання березового активованого вугілля у дослідній групі дозволило знизити негативну дію ураженого мікроміцетами корму та зберегти продуктивність і здоров’я тварин. Маса тіла поросят дослідної групи на кінець досліду була вірогідно більшою порівняно з контролем на 16,34 %. Враховуючи, що 1 кг адсорбенту коштував 8 гривен, а ціна 1 кілограму маси тіла поросят складала 15 гривен, застосування вугілля у дослідній групі дозволило отримати прибуток на суму 786,4 гривен.
Висновки
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
ПУБЛІКАЦІЇ
1. Новіцький К. М. Ефективність застосування адсорбентів на основі активованого вугілля при Т-2 токсикозі // Ветеринарна медицина України. – 2000. - № 11. – с. 39-40.
2. Новіцький К. М. Ефективність застосування адсорбентів при Т-2 токсикозі білих мишей// Ветеринарна медицина України. – 2001. - № 6. – с. 42-43.
3. Новіцький К. М., Бойко Г. В., Хмельницький Г. О. Вплив адсорбенту БАВ-А на перебіг хронічного Т-2 токсикозу у свиней // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2001 – Вип. 41. – С. 137-143. Здобувач приймав участь у організації та проведенні досліду, здійснив клінічні, гематологічні та біохімічні дослідження, аналіз результатів та зформулював висновки.
4. Харченко С. М., Хмельницький Г. О., Новіцький К. М., Башта О. В. Міколого-токсикологічний аналіз зерна та визначення його токсигенного потенціалу // Вісник Сумського національного аграрного університету. – 2002. – Вип. 7. – С. 106-109. Здобувач відбирав зразки кормів, та досліджував їх токсичність, провів аналіз результатів.
5. Новіцький К. М., Новіцький М. В., Бойко Г. В., Хмельницький Г. О. Ефективність використання березового активованого вугілля марки А для свиней при ураженні кормів мікроміцетами // Ветеринарна медицина України. – 2003. - № 2. – с.17-18. Здобувач приймав участь у організації досліду, здійснив аналіз результатів та сформулював висновки.
6. .Хмельницький Г. О., Новіцький К. М. Застосування ентеросорбентів при мікотоксикозах тварин //Тези доповідей наукової конференції професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів присвяченої 80-річчю факультету ветеринарної медицини. – Київ: НАУ КМ України. – 2000. – С. 23. Здобувач виконав експериментальну частину роботи.
7. Хмельницький Г. О., Новіцький К. М., Бойко Г. В. Ефективність застосування березового активованого вугілля марки А при експериментальному Т-2 токсикозі свиней //Тези доповідей наукової конференції професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів. – Київ: НАУ КМ України. – 2001. – С. 91. Здобувач організував та провів дослід.
Новіцький К. М.. Ефективність адсорбентів при Т-2 токсикозі свиней. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.04–ветеринарна фармакологія та токсикологія.
Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, Харків, 2003.
Для послаблення токсичного впливу Т-2 токсину на організм доцільно використовувати вугільні адсорбенти. Враховуючи ефективність та вартість адсорбентів, перспективним серед досліджуваних сорбентів для використання у тваринництві є березове активоване вугілля марки А.
Гострий Т-2 токсикоз поросят супроводжувався блювотою пригніченням, анорексією, тахікардією і прискоренням дихання, еритроцитозом, зменшенням середнього об’єму еритроцитів та вмісту в них гемоглобіну. Біохімічно виявляли гіперпротеїнемію, зниження коефіцієнту співвідношення альбумінів до альфа-глобулінів, рівня сечовини та креатиніну, підвищення активності аспартатамінотрансферази, гіперглікемію та підвищення рівня піровиноградної кислоти, фосфору з одночасним зниженням концентрації кальцію у плазмі крові дослідних тварин. Введення всередину березового активованого вугілля марки А (БАВ-А) за результатами клініко-гематологічних та біохімічних результатів дозволило знизити негативну дію Т-2 токсину на організм свиней.
Згодовування Т-2 токсину протягом 48 діб разом з кормом викликало у свиней хронічний токсикоз без виражених клінічних ознак. В крові тварин виявляли еритроцитоз, зменшення вмісту гемоглобіну в еритроциті, гіперглобулінемію, підвищення концентрації сечовини, піровиноградної кислоти та фосфору і зниження активності гама-глутаміл- та аспартатамінотрансфераз та концетрації кальцію та магнію. Застосування БАВ-А дозволило послабити токсичну дію Т-2 токсину на організм тварин, що проявлилось нормалізацією досліджуваних гематологічних та біохімічних показників крові і покращенням загального стану тварин.
Використання супоросним свиноматкам та їх приплоду березового активованого вугілля марки А сприяло зниженню токсичного впливу уражених мікроміцетами кормів на організм поросят і дозволило отримати вищі середньодобові прирости маси тіла поросят на 14, 3%.
Виявлені патологічні зміни в організмі дослідних тварин при експериментальному хронічному Т-2 токсикозі свідчать про необхідність зниження максимально допустимого рівня Т-2 токсину у фуражному зерні, який існує на сьогоднішній день в Україні.
Ключові слова:, Т-2 токсин, Т-2токсикоз, свині, адсорбенти, березове активоване вугілля марки А.
Новицкий К. М.. Эффективность адсорбентов при Т-2 токсикозе свиней. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.04–ветеринарная фармакология и токсикология.
Институт экспериментальной и клинической ветеринарной медицины УААН, Харьков, 2003.
В диссертации приведены результаты исследования методов лечения и профилактики Т-2 токсикоза свиней. Для решения поставленной цели сформировали следующие задания:
